Контент українських медіа у 2021 році. Підсумки моніторингів ІМІ

Фото - pll.harvard.edu

2021 рік видався насиченим на медійні події. На медіа проросійського політика Медведчука накладають санкції РНБО. Медіа з орбіти Ахметова і Зеленського розпочинають атакувати політичних противників і плекати джинсу союзників. Російські бойовики стягують свої війська до українських кордонів, медійна сфера реагує на ескалацію - хтось нагнітає, хтось заспокоює, а хтось і поширює дезінформацію. І на завершення, коронавірус і вакцинація продовжували слугувати підставою для широкого спектру маніпуляцій. 

Експерти ІМІ підбили підсумок своїх контент-аналізів в 2021 році і оцінили ключові точки змін в матеріалах онлайн-медіа.

ДЖИНСА. Дослідження ІМІ показують, що в 2021 році комерційні матеріали замовного характеру продовжували переважати в медіа над політичними. На комерційну джинсу припав 61% усіх виявлених матеріалів з ознаками замовлення, на політичну – 39%. 

У 2021 році зросла кількість матеріалів з ознаками замовлення на користь компаній, інтересів та іміджу одного з найбагатших та найвпливовіших олігархів України Ріната Ахметова. Такі показники свідчать про те, що олігарх Ахметов дуже активно інвестує в просування своїх інтересів у медіа. Водночас на кількість його замовних матеріалів безпосередньо впливає протистояння між ним і чинною владою. Для порівняння: в першому кварталі 2021-го на інтереси Ахметова припадало 8% усіх матеріалів з ознаками замовлення, а в четвертому кварталі – вже 25%. 

Щодо політичної джинси, то найбільше матеріалів з ознаками замовлення було орієнтовано на підвищення значущості програми президента Зеленського “Велике будівництво”. Велика кількість медіа продовжує давати лише компліментарні матеріали на цю тему без будь-якого аналізу, часто з низьким рівнем суспільної важливості як для національного рівня і без достатнього бекграунду. 

З відмінностей моніторингу джинси в четвертому кварталі 2021 року можна відзначити появу нового замовника – колишнього соратника Зеленського, а нині його опонента Дмитра Разумкова. І продовжує активно піаритися Віталій Кличко, який у першому півріччі 2021 року взагалі не входив до рейтингу замовників. 

З позитивів можна відзначити розвиток маркування реклами, яку замовляють у медіа українські комерційні компанії. На ринку лишилося не так багато “динозаврів” – онлайнів, які досі розміщують комерційну джинсу без жодного маркування взагалі. Водночас самі замовники, схоже, цілком лояльно ставляться до маркування. ▶️  Деталі дослідження.

ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ ТА ЯКІСНІ МЕДІА. ІМІ оголосив перелік 10 редакцій, які дотримуються журналістських стандартів - “Білий список”.

Контент та матеріали медіа оцінювала експертна рада з двоетапним рівнем. За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які увійшли до Білого списку, в середньому становить близько 96%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків. До Білого списку найякісніших онлайн-медіа у вересні 2021 року ввійшли такі редакції: Суспільне, Громадське, "Ліга", "Українська правда", Укрінформ, Радіо Свобода, "Дзеркало тижня", НВ, "Еспресо" та "Бабель". ▶️ Детально

Наступний етап оцінки медіа для “Білого списку”, який буде відбуватися в першій половині 2022 року, пройде за оновленою методологією і включатиме, зокрема, оцінку соцмереж медіа.

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА ФЕЙКИ

У 2021 році експерти ІМІ презентували велике дослідження, щоб виявити хто просуває антизахідні та проросійські наративи в українських медіа у 2020-2021 роках.

Аналіз показав, що шість сайтів, які протягом 2020–2021 років поширювали матеріали з антизахідними та проросійськими наративами, проводили цілі інформаційні кампанії маніпуляцій та дезінформації, сумарно мали понад 42 млн переглядів на місяць. Найпоширенішими категоріями наративів у цих медіа є "зовнішнє керування Україною" (18,5% російської пропаганди в Україні) та "ескалація україно-російської війни – це справа рук України" (14,15%). Найчастіше ці наративи спрямовані проти президентів США та України – Джо Байдена і Володимира Зеленського. Експерти зазначають, що українська онлайн-аудиторія все ще піддається проросійським кампаніям маніпуляцій. І ці медіа з проросійськими власниками продовжують поширювати антизахідні та проросійські наративи. 

Ааналітики ІМІ зазначають, що сайти пулу Медведчука, strana.ua та vesti.ua, після лютого 2021-го збільшили кількість матеріалів з проросійськими наративами. Зокрема, вони стали лідерами з поширення наративів категорій "зовнішнє управління" та "ескалація україно-російської війни – це справа рук України" під час загострення ситуації на фронті та стягування Росією військ до кордонів з Україною та до окупованого Криму. ▶️  Детально

РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА ТА МАНІПУЛЯЦІЇ

Аналіз російських медіа свідчить, що наративи не змінюють свого змісту. Але вони доповнюються новими меседжами, які їх посилюють, а також змінюється їхня першочерговість.

Результати ядра топ-медіа РФ виявилося, що переважна більшість сайтів, які входять до ТОП-10 за популярністю, тим чи іншим чином причетні до російської влади. Найбільше росмедіа пишуть про російські та міжнародні новини, але не забувають Україну.  Згадки про Україну в росмедіа трапляються вдвічі частіше, ніж про інші країни колишнього Союзу. Традиційно мочили Зеленського через публікування невдалих фото. Для порівняння Лукашенка та Путіна зображували серйозними та впевненими. Це свідчить про те, що ці фото підібрані спеціально, щоб донести певне емоційне забарвлення - виставити Зеленського смішним, непрофесійним та дещо недолугим. Окрім того прослідковується системність дезінформаційних та маніпулятивних меседжів про Україну та українських політиків, які експерти фіксують роками в російських медіа. ▶️ Детально

А вже з наближенням опалювального сезону Росія активно використовувала свій головний ресурс у впливі як на Україну, так і, власне, на всю Європу – газ. У російській інформаційній бульбашці активно просувається ідея, що в України немає ресурсів для забезпечення населення газом, щоб пережити цю зиму.

Неабиякий інтерес російських медіа викликало розслідування Pandora Papers щодо офшорів президента Зеленського. Проте в російських медіа практично не помітили власне російських фігурантів цього розслідування, які пов'язані з Путіним. Дослідження показало, що російські медіа завзято моніторять український інформаційний простір і адаптують наративи чітко під теми подій в Україні. Також пропагандисти використовують у своїх матеріалах меседжі, що озвучують українські "незалежні експерти". ▶️ Детально

Хвилю російських наративів та дезінформації також несуть медіа так званих “ДНР/ЛНР”. Експерти зафіксували, що 78% матеріалів про Україну містили маніпуляції, кожен другий матеріал (41%) супроводжувався мовою ворожнечі, та кожен п’ятий (19%) матеріал мав ознаки фейків. Російські наративи теж як з методички Кремля про недолугість України та влади, залежність від західних партнерів, нацизм та фашизм, та розпад України. ▶️ Детально

Крім того медіа підконтрольні територистами ДНР/ЛНР продовжують активно виконувати свою роль, а саме налаштовувати українських громадян цих територій проти України та громадян, які проживають на неокупованій території.

Понад третина (35%) матеріалів про Україну в медіа “Л/ДНР” є неправдивими. Ще третина матеріалів містить мову ворожнечі проти України та українців. І більш ніж половина матеріалів містить маніпуляції. Пропагандисти створюють образ українців як агресивних та недалеких людей, а саму Україну зображують як недокраїну без історії та майбутнього. Особливо багато мови ворожнечі дістається українським військовим, яких називають бойовиками й зображують як безпринципових ґвалтівників, алкоголіків і наркоманів. ▶️ Детально

Що стосується образу Криму в російських медіа, то з кожним роком Росія дедалі більше намагається інтегрувати окупований Крим у федеративний устрій. Російські медіа намагаються писати про Крим як про федеративний округ з додаванням антиукраїнської та антизахідної риторики. Згідно з аналізом ІМІ, більшість новин про півострів стосувалася погодних умов та пов'язаних з цим інфраструктурних негараздів: цій темі була присвячена третина матеріалів, які стосувалися Криму. Не втрачає своєї актуальності й тема водопостачання до окупованого півострова. Російські медіа продовжують активно поширювати пропагандистські матеріали антиукраїнського та антизахідного характеру.

Окрім того є теми, які замовчуються в російських медіа про Крим: відсутня інформація про життя самих кримчан, як на них вплинули погодні катаклізми та проблеми з водопостачанням. Окрім цієї інформації, російські медіа не повідомляють про переміщення до Криму військової техніки, зокрема літаків, що здатні переносити ядерну зброю. Замовчування певних незручних Кремлю тем може бути ознакою цензури, яка працює в російських медіа, щодо повідомлень про окупований півострів. ▶️ Детально

ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС. Типово, що згадки про жінок в онлайн-медіа трапляються вчетверо рідше, ніж про чоловіків. У середньому медіа цитували експерток лише у 23% матеріалів, відповідно чоловіків – у 77%.  Найбільше експерток зафіксовано на сайтах "Суспільне" (46%), "24 канал" (40%), "Новое время" (34%), водночас про експерток мало пишуть на "Політека" (14%), "Українська правда" (11%) та "Букви" (6%). Суспільне вже щонайменше рік тримає перше місце за відсотковим показником коментарів експерток в інформаційних матеріалах. Щодо тематичного різноманіття, то найчастіше експерток цитували у матеріалах на політичну тематику – (17,2%), міжнародну тематику (14,8%), тема бізнесу та економіки (13,3%) та 10,8% всіх експертних коментарів від речниць правоохоронних органів. Щодо відсоткового показника жінок-героїнь матеріалів онлайн-медіа (29%). Найбільше героїнь інформаційних матеріалів зафіксовано на сайтах "Сегодня" (56%) та ТСН (45%). Утім, такий високий показник жінок не означає, що медіа дотримуються гендерного балансу. Для цих сайтів характерними є жовті матеріали про героїнь шоу-бізнесу. Такі матеріали часто містять сексистські та принизливі меседжі щодо жінок. До речі, ТСН кілька років поспіль входить до трійки медіа, які активно пишуть про жінок, однак залишається питання до якості таких матеріалів. 

Дослідження ІМІ показало, що в медіа найчастіше жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоубіз (34,9%). У 26,1% випадків як героїні рубрики криміналу та надзвичайних ситуацій. Лише 7,2% матеріалів стосувалися героїнь-політикинь. Значно менше героїні згадувалися в новинах на соціальну тематику 5,5% матеріалів та міжнародну тематику – 5,3% загальної кількості матеріалів.

Вимір гендерного балансу також рахувався у матеріалах, які стосувалися ООС, війни та військовослужбовців. За даними моніторингу ІМІ, в медіа згадки про жінок-військовослужбовиць припадає лише 5%. Найбільше матеріалів про жінок-військовослужбовець писали на сайті Суспільного. Жінки, які згадувалися в матеріалах про війну та ООС, мали наступні посади: бойова медикиня, інструкторка з тактичної медицини, військовослужбовиця ЗСУ, прес-офіцерка.

Окрім того експерти ІМІ опитали українських медійників щодо дотримання гендерного балансу в їхніх матеріалів, фемінітивів та  гендерних політик. Виявляється, що 41% журналістів українських редакцій вважають, що гендерний баланс ускладнить їм роботу. Втім у середньому 48% опитаних журналістів заявили, що гендерний баланс у медіа є важливим завжди, і ще 40% сказали, що він важливий тільки в окремих випадках. Лише 9% опитаних ІМІ медійників висловилися проти дотримання гендерного балансу в медіа. 

Журналісти зізналися, що їх спонукає стежити за гендерним балансом експертів та героїв у матеріалах: 37% медійників зазначили, що потрібна публічна підтримка гендерної політики на рівні держави та приклад з боку високопосадовців. На другому місці – вимога / підтримка керівництва медіа (23%). І на третьому – якщо медіаспільнота вважатиме дотримання гендерного балансу трендовим (22%). Водночас 21% медійників зазначив, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу в їхніх матеріалах. І ще 15% опитаних медійників вказали, що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, для чого це потрібно.

Що стосується гендерних політик редакцій, 33% опитаних медійників зазначили, що їхні редакції мають такі політики. На запитання щодо використання фемінітивів 63% опитаних журналістів вказали, що постійно їх вживають у своїх матеріалах. Ще 15% зазначили, що в їхніх редакціях немає жорстких вимог щодо цього і хто як хоче, той так і пише. 12% опитаних журналістів відповіли, що не до всіх професій можна дібрати фемінітив. Тільки 4% українських журналістів, опитаних ІМІ, вказали, що взагалі не використовують фемінітивів у своїх матеріалах.  ▶️ Деталі дослідження.

СЕКСИЗМ. Тема сексизму супроводжує деякі українські редакції нонстоп. Під час моніторингових періодів, помітно, що стереотипні уявлення та маніпулятивні, сексистські меседжі закоренилися в деяких українських медіа. В середньому 28% медіа, які увійшли до моніторингу, мали сексистські та принизливі дискримінаційні меседжі. Цьогорічний антирейтинг за відсотковими показниками щодо дискримінаційних стереотипів та повідомлень стосовно жінок очолили: “Політека”  – 37,7%, ТСН – 26,3%, “24 канал” – 12,1% (із загальної кількості матеріалів, що ввійшли до моніторингу). 98,8% сексистських матеріалів мають дискримінаційні наративи стосовно жінок. Щодо чоловіків таких матеріалів трапляється лише 1,2%. Традиційно сексистські медіа вдаються до ейджизму,  осуджують жінок за їх вбрання, зовнішній вигляд, колір волосся, осуджують за мейк або навпаки за його відсутність. Також знецінюють професіональність жінок, натомість акцентують увагу на тому, що вони є «прикрасою» своїх чоловіків та повинні бути дружиною, мамою, а лише тоді професіоналкою. ▶️ Деталі дослідження.

На захист медіа можна апелювати, що сексизм поширюють не лише вони. Ним оперують також лідери думок регіонального та національного рівня. Половина привітань з 8 березня від ЛОМів у постах на фейсбуці супроводжувалися стереотипами та сексизмом. Приблизно половина людей, які написали бодай щось із нагоди 8 березня, відтворили сексистські стереотипи або "радянську" концепцію свята. Кожен четвертий-п’ятий згадував про права жінок та справжню суть Міжнародного жіночого дня. Найпоширеніші стереотипи – "свято весни" та "справжня жіночність". Перший переводить фокус із прав жінок на пору року: весна, сонце, квіти тощо. Другий розповідає про очікування (зазвичай чоловічі) щодо зовнішності, поведінки й ролі в сім’ї та суспільстві, яким жінки мають відповідати. Зокрема, жінкам приписують бути слабкими та "надихати" чоловіків. Окремим популярним стереотипом є "берегиня", що сакралізує материнство й домашнє господарство як особливі ролі, призначені жінці Богом або природою.  ▶️ Деталі дослідження.

ЧУТЛИВА ЖУРНАЛІСТИКА ТА ПРАВА ЛЮДЕЙ.

Не всі редакції справляються із адекватним висвітленням чутливих тем: релігії, дітей, прав людей та національностей. Селебрейт дівьорсіті явно не про всіх. Однак експерти ІМІ протягом року досліджували як висвітлюють ЛГБТ спільноту, як медіа пишуть про мігрантів та нацменшини. Та який контент чутливої журналістики найбільше журналістам до смаку.

У моніторингу щодо висвітлення мігрантів та міграції помітні наступні наративи, які просувають національні та регіональні медіа:

• Українські заробітчани за кордоном стикаються із суттєвими ризиками 
• Мігранти часто створюють незручності для українських громадян, хоч і самі потерпають через свою “недолугість” 
• Заохочення українських громадян до подорожей (міграція та мобільність) у зв’язку з тим, що країни знімають карантинні обмеження
• Криза з біженцями – випробування для України. 
• Іноземці в Україні – або жертви нападів, або представники криміналітету
• “Нелегальні мігранти” – “гібридна зброя”, злочинці, яких потрібно викривати
• Україна поважає культури національних меншин

Щодо мови ворожнечі, таких меседжів у всеукраїнських медіа зафіксовано 3,5% та 6,5% матеріалів в регіональних медіа.  Окрім того, зафіксовано, що в національних медіа матеріали про мігрантів публікувалися здебільшого нейтрально 62%, та третина мала негативний відтінок. ▶️ Детально

Що стосувалося теми ЛГБТ, то кожен третій матеріал стосувався ЛГБТ-спільноти загалом (65,6%) від кількості матеріалів, які увійшли в моніторинг. Кожен п'ятий матеріал – про трансгендерних осіб (19,3%). Про геїв писали лише у 8,5% матеріалів. Водночас у медіа вперше з'явилися згадки про небінарних осіб – 2,8% (в попередні роки моніторингу ІМІ такого не фіксував). Найменше згадок було про бісексуалів (1,9%) та лесбійок (1,4%). Звернімо увагу, що низькі показники згадок про лесбійок фіксуються не вперше. До прикладу, минулого року в моніторинговий період були відсутні згадки про них.

Водночас зафіксовано  важливі маркери якості матеріалів:

• У 5,2% всіх матеріалів щодо ЛГБТ+ була присутня некоректна термінологія. Зокрема, некоректну лексику вживало 8 з 20 досліджуваних медіа. Найчастіше це порушення було зафіксоване на сайтах “Корреспондент” і “Страна”; значно менше порушень було на ТСН, “Сегодня”, УНІАН, “Обозревателі”, ДТ.  
• 1,9% матеріалів мали мову ворожнечі щодо ЛГБТ.
• 2,4% матеріалів про ЛГБТ+ були конструктивними. Це означає, що журналісти не просто готували фактологічні матеріали, але водночас намагалися аудиторії подати інформацію дещо більше і ширше. Найбільше таких матеріалів готували журналісти Суспільного.▶️Детально

Щодо чутливих тем, наприклад, висвітлення дітей в кримінальній хроніці, то це завдання із зірочкою, на жаль. У реальності майже половина медій (10 з 25), які входили до моніторингу, мали в новинах порушення прав дитини та мову ворожнечі щодо малолітніх. Зазвичай це було смакування відвертих та конфіденційних деталей, які порушують етичні стандарти. Найбільше порушень щодо прав дітей зафіксовано в "Обозревателе" (25%), "24 канал" – 18,8%, "Політека" та "Сегодня" по 12,5% загальної кількості матеріалів на тему дітей у криміналі. 

В моніторинговий період медіа порушували етичні та журналістські стандарти - поширювали конфіденційну інформацію про підозрілого (малолітнього хлопця) з посиланням на анонімні джерела, і саме завдяки цим даним можна було ідентифікувати особу. Медіа публікували чутливу інформацію: ім’я та прізвище підозрюваного, домашню адресу та фото будинку, фото з ледь заблюреним обличчям або взагалі без ознак блюрення. Також редакції оприлюднили інформацію про школу та клас, де навчається підозрюваний. Та до рішення суду,  йменували  в тексті малолітнього злочинцем, однак тоді він був ще в статусі підозрюваного. ▶️ Детально

КОНТЕНТ 

Початок 2021 року почався з активного очікування вакцинації. Експерти ІМІ досліджували як українські медіа впливають на вакцинацію проти covid-19. У досліджені наведені приклади чому комунікаційні меседжі МОЗ щодо вакцинування в медіа мали відверто слабкий вигляд. Також вперше оцінили візуальний контент. Результати свідчать про те, що стокові зображення, які супроводжували матеріали про щеплення не передавали всю точність процедури. Окрім того, на цих фото зображували дітей з сльозами та пацієнтів з тривожними виразом обличчя. ▶️Детально. Страшилки та маніпуляції про щеплення проти ковіду також були в українських медіа. Найпопулярніші фейки були про те, що від вакцинації помирають старші люди, Пфайзер протух і Європа його забракувала, а російський “Спутнік” єдиний шанс для українців.  ▶️ Детально.

Ковід також залишив слід в медіа про те, які матеріали готують журналісти про хвороби та смерть. Якщо коротко, то другий рік поспіль медіа пишуть, що українці найчастіше помирають від коронавірусу. Однак у реальному житті понад 60% смертей трапляються через серцеві хвороби, на другому місці – онкологія. Медіа готові продавати сенсаційність: якщо в ДТП загинули діти, про це обов'язково напишуть у заголовку. В медіа кожна п’ята смерть фіксується як результат автотрощі, хоча в реальному житті ДТП стає причиною загибелі людей у 0,5% загальної кількості смертей, згідно з даними Держкомстату. Основні джерела інформації про смерть – соціальні мережі та пресрелізи правоохоронних органів. Це впливає на вигляд матеріалів, які часто не містять ні бекграунду, ні балансу, жертви й потерпілі об’єктивуються, вживається некоректна для медіа лексика з поліцейських релізів. У матеріалах, які стосувалися самогубств, були зазначені способи та ймовірні причини, через які люди вирішили вкоротити собі віку. Однак у жодному такому матеріалі, який потрапив до вибірки, не було інформації про телефони довіри для тих, хто потребує підтримки, чи коментарів психологів та інших експертів. Інфопростір насичений матеріалами зі статистикою про ковід та важливість вакцинування. Водночас мізерно мало матеріалів, які б стосувалися хвороб, від яких найчастіше помирають українці (серцеві напади та онкологія). Медіа чутливі до сплесків нових хвороб. Це помітно з кейсу про масове захворювання дітей на поліомієліт. У ЗМІ почали з'являтися матеріали про запобігання хворобі, інформація, коли необхідно щепити дітей та інші корисні дані. ▶️ Детально

Дослідники ІМІ проаналізували, що пишуть медіа про активістів та громадський сектор. Якщо коротко то топ-теми: політика, Стерненко, кримінал, екологія та Крим. Кожен 15 матеріал (6,5%) про активістів мав ознаки замовлення. В медіа активно просувалась “екологічна джинса”. Найчастіше медіа писали про активістів та зображували їх у нейтральному емоційному забарвленні (81%). Кожна дев’ята новина (11%) мала позитивне забарвлення. У таких матеріал йшлося про добрі справи активістів. 8% матеріалів про активістів мали негативне забарвлення. Найчастіше в цих новинах застосовувались оціночні судження та емоційна лексика. Найбільше критики зазнали Сергій Стерненко та Віталій Шабунін з ЦПК. ▶️ Детально

До річниці аварії на ЧАЕС дослідники ІМІ презентували результати щодо контенту про Чорнобильської трагедію. Отже, якщо коротко, то найчастіше медіа готували матеріали в таких форматах: кожен третій матеріал (32%) є власним ексклюзивом редакції. Здебільшого це спецпроєкти та лонгріди. 23% матеріалів мали ознаки джинси та неналежного маркування. Лідером по кількості джинси був бізнес Ахметова. Комунікаційники "Метінвесту" розміщували в українських медіа матеріали про те для будівництва стометрової арки безпеки над четвертим енергоблоком ЧАЕС компанія "Метінвест" (яка належить Ахметову) використовує  "унікальну сталь". ▶️ Детально

Також експерти досліджували, що пишуть медіа про екологію. В українських ЗМІ лише 2% матеріалів стосувались екології. Цей показник був не завжди такий. У 2019 році в українських медіа 1% матеріалів стосувався теми екології. У цьогорічному моніторингу здебільшого присутні матеріали, які стосувались  екологічних проблем природних ресурсів та наслідків, спричинених цими катастрофами: лісові пожежі, забруднення водойм, сміттєзвалища та хімічне забруднення довкілля. Окрім цього, в медіа на тему екології 4% матеріалів мають ознаки замовлення. ▶️ Детально

Експерти ІМІ дослідили як медіа висвітлюють роботу судів та роботу нацполіції. У висвітленні діяльності поліції українські сайти зловживають кримінальною хронікою. 39,7% загальної кількості новин про діяльність поліції, які є повідомленнями про кримінальні події: вбив, пограбував, украв, сталося ДТП.

Ще 62,8% матеріалів стосуються успішної діяльності правоохоронців: затримали злочинця, викрили незаконну діяльність, оголосили підозру. Для двох третин цих новин джерелом інформації виступають онлайн-ресурси правоохоронних органів. По суті, це звичайний "копіпаст" із сайтів і соцмереж поліції та МВС. І є сумнівним відповідність таких новин як рівню національних сайтів, так і рівню професійних стандартів журналістики, одним з яких є баланс. 

На жаль, редакції сайтів віддають перевагу кримінальним новинам через клікабельність. Під час моніторингу експерти ІМІ звертали увагу, що новини про кримінал можуть отримувати відносно високі показники переглядів. 

Позицію цілої гілки влади – судової – майже не представлено в новинах українських онлайн-медіа. А у висвітленні діяльності судів та роботи суддів існує значний дисбаланс на користь негативних оцінок.

Одним із предметів дослідження було виявлення тональності новин щодо діяльності судів. Так, встановлено, що негативних новин було на порядок більше, ніж позитивних. Тобто 41,2% щодо судів мали негативну оцінку, і ще 55,3% – нейтральні.

Для порівняння: картина висвітлення роботи поліції геть протилежна – позитивні повідомлення вчетверо перевищують негативні.

Такий дисбаланс у висвітлені роботи суддів має дві причини. Перша: у судах розглядається позиція двох сторін – обвинувачення та захисту. У кожної сторони можуть бути свої оцінки щодо рішень суддів. І дуже часто ці оцінки геть протилежні. Натомість у медіа позицію правоохоронців представлено в меншій частині лише 7%  загальної кількості новин про суди. Друга: майже абсолютна відсутність представлення позиції судів у новинах. 

І про приємне. Якщо говорити про любов, то українські медіа про кохання пишуть скупо: про селебріті та їх партнерів, подарунки до Дня Валентина, вдаються до порад з магії та астрології та трохи пишуть про секс, скандали. Окрім того, 12,5% матеріалів, які стосувалися кохання мали ознаки джинси. ▶️ Детально

СОЦМЕРЕЖІ. У 2021 році ІМІ аналізував соцмережі: телеграм та інстаграм. Щодо інстаграму, то є висновок, що офіційних “мільйонерів” українського сегменту інсти - 137 акаунтів. Однак експерти ІМІ детально дослідити першу десятку найпопулярніших блогерів України*. Серед них:

• вісім з десяти акаунтів мають позначку верифікації в інстаграмі; 
• збережено гендерний баланс у десятці топблогерів України: п'ять жінок та п'ять чоловіків;
• лише двоє з десяти топових інстаграмерів ведуть свій блог українською мовою.

Найбільшу кількість інстамільйонерів можна налічити в сегменті від 1 до 2М – цілих 109 акаунтів.  До першої десятки акаунтів входять: акаунт педіатра, президента Зеленського, інстаграмерки з досить токсичним контентом, селебріті з шоу-бізу та блогерів, які спочатку починали кар'єру на ютубі, а потім органічно наростили прихильників в інстаграмі.

▶️Детальніше про накручування аудиторії та ідеальне життя “мільйонників” українського інстаграму можна прочитати в дослідженні ІМІ.

Щодо аналізу телеграм-каналу, то в ТОП-10 в українському сегменті входить: Коронавірус Інфо, Украина Сейчас, Украина 24/7, Музыка | Музика | Треки, ТСН, Украина Online, First, Всевидящее ОКО ?, Типичная Украина та Анатолий Шарий.  Якщо коротко, то контент усіх цих спільнот спирається на чотири кити – анонімність, популізм, конспірологія та трішки достовірності. Разом з тим:

• 7 з 10 акаунтів зареєстровано в розділі "Новини та медіа". Водночас жоден з каналів не має стосунку до ЗМІ й редакцій, що реально існують.
• Лише два акаунти мають відкриту інформацію про власників – канал "Коронавірус_інфо" та канал Шарія.
• 8 тг-каналів з 10 найпопулярніших – це анонімні ком'юніті без будь-яких даних про справжніх власників.
• Лише 1 з 10 топових каналів офіційно верифікований телеграмом ("Коронавірус_інфо").
• 9 з 10 акаунтів залишали контактні акаунти для замовлення реклами в цих пабліках. Усі, крім тг-каналу Шарія.
• 4 з 10 акаунтів використовують у своїй назві слово "Украина" російською мовою.
• 8 з 10 каналів публікують дописи російською мовою.

Дослідження ІМІ свідчить, що серед 10 найпопулярніших каналів у телеграмі процвітає політична джинса, маніпуляції, фейки, чорнуха, кров і прихована реклама. Щоб не загубитися в цьому потоці та не бути обманутими, радимо стежити за медіа, які дотримуються журналістських стандартів.

▶️ Детальніше про аналіз українського сегменту телеграм каналів можна починати у дослідженні ІМІ.

РЕДАКЦІЙНІ ПОЛІТИКИ. Цього року лише 28% провідних загальнонаціональних онлайн-медіа оприлюднили редакційні політики на свої сайтах: Українська правда, РБК-Україна, НВ, Ліга, Радіо Свобода, Суспільне, Бабель, Обозреватель, 24 канал, УНІАН, Телеграф, Главред, Экономические новости та Depo.ua. 

Дослідження показало, що 66% видань, які увійшли до вибірки взагалі не оприлюднили (або не мають) редполітик і ще троє (6 %) оприлюднили часткові формулювання. 

Одночасно лише п'ять провідних новинних веб-сайтів українських медіа демонструють достатню фінансову прозорість.  Радіо Свобода зазначило, що їх фінансує Конгрес США через USAGM. Укрінформ та Громадське традиційно публікують фінансові звіти. До них цього року додалося ще Суспільне та ІСТV.

▶️ Деталі дослідження.