ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Ґрета, електрокари та пластикові пакети: як пишуть про екологію онлайн-медіа

21.10.2019, 10:08
Фото – steemkr.com
Фото – steemkr.com

В Україні багато екологічних проблем, які не можна вирішити однією публікацією або сюжетом у медіа. Однак регулярне висвітлення наявних проблем допоможе читачеві більше розуміти, що зараз відбувається з екологією, як рухатися і чого не варто робити, щоб прожити довше або ж покращити якість життя. 

На початку 2019 року, експерти ІМІ в одному зі своїх досліджень виявили, що в регіональних медіа лише 2% матеріалів стосувались екології. Це мізерний відсоток новин, і, найімовірніше, такого об'єму інформації недостатньо для того, щоб споживач розумів, що насправді зараз з екологією.

Нині значно гірша ситуація із загальноукраїнськими медіа: під час моніторингу експерти ІМІ зафіксували, що лише 1% загальної кількості матеріалів стосувався екології *.

Причому найчастіше в новинах про екологію траплялися згадки про шведську екоактивістку Ґрету Тунберґ – 16,5% (загальної кількості новин про екологію). 

ХТО ТАКА  ҐРЕТА І ЧОМУ ПРО НЕЇ ТАК БАГАТО НОВИН?

Ґрета – 16-річна шведська екоактивістка. Перші згадки в медіа про неї з'явилися ще у 2018 році, коли школярка щоп'ятниці виходила на страйк щодо клімату.

Цьогоріч у вересні Ґрета була учасницею кліматичного саміту ООН в Нью-Йорку, де під час свого виступу звинуватила світових лідерів у недостатній увазі до екологічних проблем. Після її емоційного виступу медіа, деякі відомі люди та просто користувачі соцмереж дозволяли собі цькувати екоактивістку. Однак за цькування Грети щонайменше двох осіб було звільнено. Наприклад, у соцмережі люди залишають емоційні коменти, що треба вбити Ґрету, потім їх видаляють, але скріни не горять, тому:

У соцмережах  тренер однієї італійської молодіжної команди згадав Ґрету, однак лайливим словом, тому його було звільнено також.

Також в українських медіа траплялися новини з відеороликом, на якому слова промови екоактивістки накладено на музику хеві-метал, або меми про Грету.

Одна з топових подій, що стосувалися Ґрети, – нібито Арнольд Шварценеггер подарував активістці електромобіль.

Однак через копіпаст деякі медіа подали дезінформацію, бо насправді в першоджерелі йшлося про те, що Шварценеггер “організував” автівку для Грети, а не подарував.

Те, що Шварценеггер не дарував Греті електромобіль, а просто надав у користування, поки активістка перебувала в Америці, також помітили журналісти ТСН та "Обозреватель".

Ще цікавий спецпроєкт підготували на УП: читачі можуть пройти тест Чи має рацію Ґрета Тунберґ та що ви знаєте про глобальне потепління?” і ознайомитися з текстами на екологічну тематику.

ФАУНА

На другій сходинці за кількістю новин про екологію – матеріали про фауну, порятунок або загибель тварин. Тварини є однією з найбільших частин екосистеми. Українські екологи, яких опитав ІМІ, зазначають, що наразі тваринний світ не входить у топ-3 екопроблеми України. Однак у медіа фауні було присвячено цілих 14,1% загальної кількості новин про екологію.

Одна з найпопулярніших тем – лось залишається в Червоній книзі, а мисливцям, у свою чергу, далі заборонено полювати на цю тварину:

Дельфіни викидаються на сушу, вчиняючи самогубство.

Помирають не лише дельфіни, а й свині в Запорізькій області. Близько 4 тисяч тварин загинуло від африканської чуми. Щоправда, експерти зафіксували інформацію про це лише на "Знай".

ЕЛЕКТРОМОБІЛІ

На третьому місці серед новин про екологію (12,4%) опинилися електромобілі. Матеріали, які потрапили до цієї категорії, стосувалися випуску нових електрокарів:

або краш-тестів та функцій електромобілів:

Електромобілі – чудова ініціатива, в Україні вони щороку збільшують популярність, однак серед вибірки лише одна новина стосувалася України:

ЗАКОНОТВОРЧІ ІНІЦІАТИВИ ЩОДО ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Бурштин, пакети та перероблення відходів. Що спільного? А ось те, що 12,4% новин стосувалися законопроєктів, ініціатив, що мають покращити або ж не допустити погіршення ситуації з екологією. 

Депутати зареєстрували законопроєкт №2051-1, який заборонить використання пластикових пакетів.

Також у “Сегодня” нагадали, що, за оцінюванням Нацекоради, сміттєві полігони на 30–40% складаються з пластику.

Журналісти “Сегодня” знайшли спеціалістів, які налаштовані скептично та аргументують, що законопроєкт поповнить масив мертвих законів, та й загалом передбачає непереконливі штрафи:

А що ж там з бурштином? У медіа можна натрапити на значну кількість новин про нелегальний видобуток бурштину. Ясна річ, що в ЗМІ не потрапляє повна реальна картина, бо не всі випадки є відомими. Можливо, на порятунок стане законопроєкт про легалізацію видобутку бурштину.

У медіа траплялися меседжі, що Кабмін має запровадити відповідальність виробника за утилізацію акумуляторів і батарейок ("Сегодня"), а також що Кабінет Міністрів анонсує новий податок у розмірі 1% на товар, під час виготовлення якого було завдано шкоди довкіллю (РБК-Україна).

ЕКОЛОГІЧНІ РУХИ ТА ІНІЦІАТИВИ

10% загальної кількості новин про екологію було присвячено екологічним ініціативам.

Наприклад, замість стандартних букетів квітів до Дня вчителя в Києві діти разом учителями висадили дерева в шкільному подвір'ї.

Експерти ІМІ зазначають, що серед новин, присвячених екологічним ініціативам, траплялися матеріали з ознаками замовності. До екологічних рухів приєднався бізнес, наприклад компанія "Марс" запустила ініціативу #PledgeForPlanet. На меті –посилити боротьбу зі зміною клімату.

КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ

7,1% новин стосувалися кліматичних змін (із загальної кількості новин про екологію). Найчастіше траплялися новини про те, що в Антарктиді  відколовся великий шматок айсберга. Вчені, які досліджують цей випадок, зазначають, що відколювання айсберга не пов'язане із глобальним потеплінням.

ЕКОЛОГІЧНІ КАТАСТРОФИ

На щастя, лише 3,5% загальної кількості новин про екологію в медіа стосувалися екологічних катастроф. 

Наприклад, в анексованому Криму сталася хімічна катастрофа на заводі “Титан”, місцеві жаліються в соцмережах на погане самопочуття та на те, що “влада” приховує катастрофу. Щоправда, в новинах, які зафіксували експерти ІМІ, джерела інформації були взяті із соціальних мереж.

Також було зафіксовано, що в Харкові загорівся пластик на складі сільгосппідприємства.

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ

3,5% новин стосувалися меседжів щодо забруднення повітря (із загальної кількості новин про екологію).

На Київщині  були розвішені оголошення, що начебто ворожка Агата, учасниця шоу “Битва екстрасенсів”, насилає порчу на тих, хто спалює суху траву та листя. Невідомо, наскільки правдиві оголошення, однак у боротьбі за чисте повітря такі методи вартують уваги.

Щоправда, в Києві ситуація інша: через викиди сміттєспалювального заводу "Енергія" значно погіршилася якість повітря.

Також у медіа зафіксовано випадки, що вчені почали рахувати, скільки гігатонн вуглецю на Землі: спойлер – 1,85 мільярда ("Сегодня"), а також те, що людство викидає в атмосферу в 100 разів більше вуглецю, ніж усі вулкани на планеті (УНІАН).

ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ З ЕКОЛОГІЇ?

Олексій Пасюк, виконавчий директор ГО “Екодія”, рекомендує журналістам звернути увагу на топ-3 екологічних проблеми, які зараз актуальні в Україні: 

  1. Забруднення повітря. Насамперед це система екологічного моніторингу, контролю та покарання (реформа екологічної інспекції), яка не працює; система, що спонукає до оновлення технології в промисловості (зокрема, занизькі штрафи за забруднення), яка не працює; використання вугілля в енергетиці – найбільш брудне паливо для виробництва тепла та електрики; транспортна політика, що спонукає людей пересуватися власним авто замість громадського транспорту.
  2. Забруднення повітря та води в сільській місцевості. Економісти вбачають в експорті агропродукції можливість економічного зростання. Люди відчувають вплив агропромисловості, зокрема тваринництва. Значна територія України дозволяє будувати надзвичайно великі тваринницькі комплекси, елеватори та підприємства перероблення продуктів. Відповідно, люди скаржаться на забруднення повітря через зберігання великої кількості посліду і велику кількість вантажівок, які їдуть селами на підприємства, постійно підіймаючи пил, на зникнення чи погіршення якості води через використання її промисловістю у великих об'ємах.
  3. Збереження природних територій та біорізноманіття. Важливо також розглядати як екологічні проблеми різні техногенні аварії, що призводять до вбивчого забруднення довкілля, – пожежі на сховищах нафти, витоки хлору, аміаку, потрапляння в повторне використання чи в довкілля радіоактивних відходів.  

Ми визначаємо проблеми не за симптомами (забруднення повітря чи радіоактивні відходи), а за діагнозами (проблеми в енергетичній політиці чи в плані розвитку міста). Відповідно, є проблеми у визначенні екологічних проблем у популярному вигляді.

ВИСНОВОК

Дослідження ІМІ показало, що реальні екологічні проблеми України практично не висвітлюються в медіа, натомість найбільше уваги журналісти приділяють “хайповим” темам чи цікавинкам. Щонайменше половина новин про екологію стосуються подій за кордоном. Експерти-екологи наголошують, що топ-3 екопроблеми на сьогодні – забруднення повітря, забруднення води та повітря в сільській місцевості, а також питання збереження природних територій (ризики техногенних аварій, потрапляння відходів у довкілля).

Деякі сайти зараз намагаються створити розділи, в яких групують новини, що стосуються екології. Однак така практика не популярна поки що в усіх медіа. 

На думку експертів ІМІ, представникам екологічних громадських організацій також необхідно партнерити з медіа, активно розсилати пресрелізи або ж пропонувати свою експертизу. 

* Моніторинг проходив із 28 вересня до 4 жовтня 2019 включно. Аналіз проводився в 17 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, interfax.com.ua, censor.net.ua, tyzhden.ua, znaj.ua, dt.ua. Загальна вибірка становила 18625  матеріалів. 

*Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network. 

Яна Машкова, медіааналітикиня ІМІ

Liked the article?
Help us be even more cool!