ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

“Транспортний колапс” та “водна блокада”: що писали російські медіа про Крим

02.03.2021, 15:03

Уже минуло сім років з моменту окупації українського Криму Російською федерацією.

З кожним роком Росія дедалі більше намагається інтегрувати окупований Крим у федеративний устрій. А російські медіа намагаються писати про Крим як про федеративний округ з додаванням антиукраїнської та антизахідної риторики. 

Такими є підсумки дослідження російських медіа на предмет висвітлення в них Криму*, яке провів Інститут масової інформації.

Для моніторингу були відібрані п'ять новинних сайтів: РИА Новости, “Лента.ру”, ТАСС, “Российская газета” та RT.com. До вибірки ввійшли всі матеріали, що вийшли на цих сайтах у період із 16 до 20 лютого 2021 року включно і в яких містилися згадки про окупований Крим. Усього за цей період було дібрано 183 матеріали, у яких ішлося про півострів.

Згідно з аналізом, більшість новин про півострів стосувалася погодних умов та пов'язаних з цим інфраструктурних негараздів: цій темі була присвячена третина матеріалів, які стосувалися Криму. Не втрачає своєї актуальності й тема водопостачання до окупованого півострова, якій приділено 16% матеріалів. Російські медіа продовжують активно поширювати пропагандистські матеріали антиукраїнського та антизахідного характеру: у моніторинговий період 15% матеріалів, що стосувалися Криму, мали такий характер. 

Погода, що призвела до транспортного колапсу на “Кримському мості” 

Півострів Крим увійшов до територій, які накрив потужний снігопад. Російські медіа хвалили доблесті комунальників та дорожніх служб, які  разом з МНС та міноборони боролися з негодою. Проте, попри всю боротьбу, “Кримський міст” таки довелося перекрити. Ба більше, його кілька разів то перекривали, то нібито знову відновлювали рух. Цій темі в російських медіа було присвячено третину всіх матеріалів, які стосувались окупованого півострова.

Інформації про транспортний колапс було вдосталь, і не лише стосовно заблокованого мосту: в Криму перестали курсувати електропотяги, зупинилось і автобусне сполучення. До цього доєдналися й перебої з електропостачанням. Проте жодної інформації про те, як це вплинуло на життя кримчан, у російських ЗМІ не було. Після аналізу матеріалів складалося враження, що ця територія взагалі не заселена, тобто дороги перекрили, сполучення немає, транспортний колапс, і все, про  самих кримчан і як це вплинуло на їхнє життя – нічого.

Натомість Аксьонов заявляв, що на це потрібно дивитися з позитивного боку, адже сніг рано чи пізно розтане і перетвориться на воду, якої так не вистачає Криму.

Осадки колоссальные. Для нас это плюс. Крым без воды, и в нынешних условиях это для нас дополнительная возможность пройти дальнейший сезон при наличии водных источников”, – заявив Аксьонов РИА Новости.

“Водна блокада” як “бендеровская самодеятельность

На другому місці за кількістю згадок – проблема з водопостачанням у Криму, на яку припало 16% усіх матеріалів про Крим. Переважна більшість матеріалів на цю тему розповідала про “стабілізацію” з водопостачанням, російська влада роздавала обіцянки, що “проблем з водою в Криму не буде”.

Так званий голова кримського парламенту Володимир Константинов заявляє, що “ситуация с водой в Крыму стабилизировалась и находится полностью под контролем – как долгосрочная, так и краткосрочная программа. Никаких новых ограничений по воде мы не вводим”.

Проте інші новини свідчать, що ситуація з водопостачанням є гострою, саме тому, скажімо, окупаційна кримська влада  просить Захід звернути увагу на так звану водну блокаду:

“Пропитанное злобой отношение киевских властей к Крыму и крымчанам нам хорошо понятно, но вопрос: почему молчат западные страны и международные организации, которые так любят отождествлять себя с защитниками демократических прав и ценностей в мире? Сейчас настало время прервать свое демонстративное молчание”, – пише РИА Новости.

Саме так російська влада відреагувала на заяву постійного представника президента України в АР Крим Антона Кориневича, яку він зробив у Facebook, щодо необхідності добудувати дамбу на Північно-Кримському каналі.

З допису очевидно, що наразі лише обговорювали можливість добудови дамби, натомість російські медіа сурмлять щосили про “водну блокаду”, яку нібито планує запустити Україна цього року:

Ба більше, російські політики та посадовці коментували, чи запускатиме Росія у відповідь “газову блокаду” України: “В Совфеде исключили газовую блокаду Украины в ответ на водную блокаду Крыма”.

Аксьонов охрестив цю ініціативу “бандеровской самодеятельностью” і вкотре зауважив, що це ніяк не вплине на життя кримчан: “Поэтому крымчан вся эта бандеровская самодеятельность на сопредельной территории абсолютно не волнует”, – пише “Российская газета”.

“Политический цирк” та “обыкновенный идиотизмом”

На третьому місці за кількістю згадок (15%) – антиукраїнська та антизахідна пропаганда. Зокрема, російську владу надзвичайно збурив заклик України до міжнародної спільноти запровадити нові санкції щодо Росії стосовно Криму. Незважаючи на те що російські медіа всіляко нівелюють вплив санкцій на російську економіку та безпосередньо на життя людей, кількість новин про них свідчить про зворотне.

Ініціативи та заяви української влади щодо повернення півострова російські медіа назвали “політичним цирком” та “обыкновенным идиотизмом”: “Обыкновенный идиотизм”. Эксперт о новой идее Киева по Крыму”.

Окремо російські медіа критикували британський уряд, який дав Україні кошти на підтримку “кримських структур”: “Великобритания дала Украине денег на поддержку “крымских” структур”.

Уперше левова частка пропаганди була скерована на “історичний зв’язок” між Кримом і Росією. Просувалися тези про те, що Крим Україні “передали в 1954-му”, що Україна сама “проміняла Крим” на західну підтримку. Плани України з повернення Криму активно висміювалися, зокрема їх називали “політичним цирком”, “самообманом”, “беззмістовними” та іншими епітетами.

В антиукраїнській риториці профігурував навіть колишній президент Янукович, який роздав російським медіа серію коментарів про те, хто “насправді винен у тому, що Україна втратила Крим і Донбас”.  

Одіозна колишня генпрокурорка Криму та депутатка російської Думи Наталія Поклонська заявила, що Крим не анексували, а українські посадовці його чи то віддали, чи то продали в обмін на посади: “Конечно, никто из киевских политиков не признается в продаже Крыма, сегодня они громче всех кричат про “аннексию”, – заявила Поклонська.

Окрім антиукраїнської пропаганди російські медіа активно просувають і антизахідну, зокрема повязують ці маніпуляції з Кримом. Наприклад, РИА Новости пише, що однією з цілей новообраного президента США Джо Байдена є зіпсувати стосунки Росії з Туреччиною.


10% матеріалів про Крим стосувалися арешту членів організацій “Хізб ут-Тахрір” та “Ісламської держави”, яких визнано в Росії терористичними. Арешти відбулися, зокрема, і на території Криму. Зазначимо, що, згідно з вікіпедією, організація “Хізб ут-Тахрір” визнана терористичною лише Росією та Казахстаном.

За інформацією Крим Реалії, на півострові під підозру в причетності до терористичних організацій підпали переважно кримські татари: “Вранці 17 лютого в Криму пройшли масові обшуки російських силовиків у будинках мусульман (більша частина з яких ‒ кримські татари). За словами активістки “Кримської солідарності” Лутфіє Зудієвої, всім затриманим інкримінують статтю 205.5 КК Росії за можливу причетність до організації “Хізб ут-Тахрір”.

Теми про Крим, що замовчувалися російськими медіа 

Як уже йшлося вище, в російських медіа відсутня інформація про життя самих кримчан, як на них вплинули погодні катаклізми та проблеми з водопостачанням. Окрім цієї інформації, російські медіа не повідомляють про переміщення до Криму військової техніки, зокрема літаків, що здатні переносити ядерну зброю. Євросоюз висловив свою стурбованість стосовно цієї події: “Євросоюз стурбований через переміщення Росією до Криму літаків, здатних переносити ядерну зброю – заява”.

Замовчування певних незручних Кремлю тем може бути ознакою цензури, яка працює в російських медіа, щодо повідомлень про окупований півострів.

*Для моніторингу були дібрані п'ять новинних сайтів: РИА Новости, “Лента.ру”, ТАСС, “Российская газета” та RT.com. До вибірки ввійшли всі матеріали, що вийшли на цих сайтах у період із 16 до 20 лютого 2021 року включно.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!