ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Як українські медіа пишуть про хвороби й смерть. Моніторингове дослідження ІМІ

07.12.2021, 10:20
by Jan Buchczik
by Jan Buchczik

Поки в Україні антиваксерські рухи двічі за місяць виходять за "право, яке їм гарантоване Конституцією", станом на початок грудня близько пів тисячі українців помирає від коронавірусу щодня. Щоб зрозуміти, скільки це людей, уявіть два "боїнги" з повною посадкою або що раз на місяць з мапи України зникає один райцентр з усіма жителями.

У дослідженні ЮНІСЕФ ідеться про те, що лише 42% українців, які ще не вакцинувалися, планують щепитися. Їх найбільше мотивує те, що вакцинація допоможе уникнути коронавірусу чи ускладнень від нього. Окрім коронавірусної хвороби в українців є ще купа причин хвилюватися та піклуватися про своє здоров'я.

Тому експерти ІМІ вирішили проаналізувати, як українські онлайн-медіа пишуть на таку чутливу тему, як хвороби й смерті людей. 

До вибірки ввійшли всі матеріали, які виходили в листопаді протягом одного тижня у 20 популярних загальноукраїнських медіа*. Дослідники відбирали матеріали, які стосувалися смертельних випадків (1144), випадків з хворими людьми (742), і матеріали щодо запобігання смертям / хворобам та підтримки здоров'я (663). Окремо експерти проаналізували, що медіа пишуть на таку надзвичайно чутливу тему, як смерть дітей та підлітків.

Виявилося, що найбільшу кількість матеріалів щодо смертельних випадків розміщено на сайті Суспільного (19,1% загальної кількості повідомлень про смерті). Це пояснюється тим, що до стрічки новин Суспільного вносяться матеріали з філій з усіх регіонів України. На другому місці – ТСН (13,7%). Значно менше кейсів про смерть зафіксовано на сайті 24 каналу (5,9%) та "Кореспонденті" (5,2%). Найменше про смерть писали на сайті Інтерфакс-Україна – 1,1% загальної кількості матеріалів, які ввійшли до моніторингу.

Головні висновки дослідження:

  • Другий рік поспіль медіа пишуть, що українці найчастіше помирають від коронавірусу. Однак у реальному житті понад 60% смертей трапляються через серцеві хвороби, на другому місці – онкологія.
  • Медіа готові продавати сенсаційність: якщо в ДТП загинули діти, про це обов'язково напишуть у заголовку. В медіа кожна п’ята смерть фіксується як результат автотрощі, хоча в реальному житті ДТП стає причиною загибелі людей у 0,5% загальної кількості смертей, згідно з даними Держкомстату.
  • Основні джерела інформації про смерть – соціальні мережі та пресрелізи правоохоронних органів. Це впливає на вигляд матеріалів, які часто не містять ні бекграунду, ні балансу, жертви й потерпілі об’єктивуються, вживається некоректна для медіа лексика з поліцейських релізів ("трупи"). 
  • У матеріалах, які стосувалися самогубств, були зазначені способи та ймовірні причини, через які люди вирішили вкоротити собі віку. Однак у жодному такому матеріалі, який потрапив до вибірки, не було інформації про телефони довіри для тих, хто потребує підтримки, чи коментарів психологів та інших експертів. 
  • Інфопростір насичений матеріалами зі статистикою про ковід та важливість вакцинування. Водночас мізерно мало матеріалів, які б стосувалися хвороб, від яких найчастіше помирають українці (серцеві напади та онкологія).
  • Медіа чутливі до сплесків нових хвороб. Це помітно з кейсу про масове захворювання дітей на поліомієліт. У ЗМІ почали з'являтися матеріали про запобігання хворобі, інформація, коли необхідно щепити дітей, та інші корисні дані.

ЧИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ РЕАЛЬНІ ВИПАДКИ СМЕРТЕЙ ВІД ТИХ, ЯКІ ТРАПЛЯЮТЬСЯ В МЕДІА?

Щороку в Україні помирає близько 600 тисяч осіб. Лише за вісім місяців 2021-го померло 440 тисяч людей. Рейтинг причин, від чого помирають українці, як завжди, очолюють "серцеві хвороби" (306 тис. осіб), на другому місці – онкологічні захворювання (56 тис.), і на третьому – коронавірусна хвороба (40 тис.). Трішки менші показники смертності від нещасних випадків (20 тис.) та хвороб органів травлення (18 тис.).

Діти та статистика. У реальному житті ДССУ повідомляє, що в Україні 2020 року померло 3550 дітей віком до 17 років. Окрім перинатальних станів (33%), які спричинили смерть, найчастіше діти помирали через вроджені вади розвитку (17%), ДТП (9,8%), онкологію (7% дитячих смертей), хвороби нервової системи (6,1% випадків), утоплення (3,7%) та самогубства (2,6%).

Під час моніторингового періоду зафіксовано, що у 8% матеріалів про смертельні кейси героями матеріалів були діти. Найчастіше в матеріалах про смерть діти гинули від ДТП, харчового отруєння, коронавірусу, самогубства та пожежі.

Що пишуть журналісти про смерть? 

1. КОРОНАВІРУС – 38,5% повідомлень із загальної кількості меседжів про смерть. Найчастіше медіа публікували щоденні звіти зі статистикою про тих, хто захворів та помер за добу. Також журналісти публікують інформацію про смерті відомих людей від коронавірусу.  

Окремі медіа робили матеріали про смертельні випадки коронавірусу в дітей, підлітків, а також у багатодітної вагітної. 

Під час тогорічного моніторингу експерти ІМІ фіксували, що на смертельні випадки через ковід припало 58,8% загальної кількості новин стосовно смертей. Якщо порівняти цифри, то помітно, що про ковідні кейси стали писати суттєво менше. Це пов'язане з тим, що "ковідні смертельні випадки" вже не так шокують та привертають увагу читачів. Також зменшується увага читачів до щоденної статистики про смерті від ковіду. З одного боку, це зрозуміло: є втома від напружених новин про коронавірус. Тому журналісти вдаються до винесення "свіжої" інформації в заголовки: вказують прізвища відомих людей, повідомляють додаткові стани (наприклад, вагітна, невакциновані) або зазначають вік (особливо чіпляє, якщо це діти або підлітки).

2. ДТП – 20,5% загальної кількості згадок про загибель людей, включно з 3,1% згадок про авіатрощі. Моніторинг показав, що нішу, яку поступово звільнив коронавірус, зайняли згадки про ДТП як такі, що привертають більше уваги аудиторії. Медіа майже втричі збільшили кількість згадок про ДТП в порівнянні з минулим роком (коли на згадки про автотрощі припадало лише 7,1% загальної вибірки). Як показало дослідження, у матеріалах про  смертельні ДТП журналісти пишуть переважно про загиблих пасажирів та водіїв автівок, трішки менше згадуються пішоходи. Найбільше про смертельні ДТП писали ТСН, Суспільне та "Обозреватель", але матеріали на цих ресурсах мали нейтральну лексику та не містили детальних описів ДТП. На відміну від них працівники сайту "Політека" традиційно маніпулювали в заголовку на людських смертях, вживали емоційну лексику в текстах та приєднували до матеріалів відео з місця ДТП.

Окрім того, на таких сайтах, як "Новое время" та "Главком", опублікували відео з телеграм-каналу, де видно момент збиття велосипедиста вантажівкою.

У 25% матеріалів смертельних ДТП жертвами були діти та підлітки. 

3.ВІЙНА. Згідно з картиною світу, яку малюють українські медіа, 6,7% смертельних випадків настає в нашій країні від наслідків війни. Інфопривід один: на сході українські військові помирають від пострілів російських бойовиків. 

Хоча новини про смерть військових потрапляють до медіа через пресцентр ООС, на самій редакції лежить відповідальність, як про це сповіщати своїх читачів. Здебільшого редактори зазначають статистичну інформацію про порушення режиму припинення вогню. Станом на період моніторингу (листопад) медіа не згадували про ескалацію і не давали прогнозів чи оцінювань ситуації. Єдиним свідченням можливої ескалації виявилося те, що експерти ІМІ зафіксували суттєве зростання згадок про ООС і смерті. Для порівняння: минулого року цій темі було присвячено лише 1,1% матеріалів.

Найбільше матеріалів на цю тему з'явилося на сайтах "Цензор" та ТСН. 

4. УБИВСТВА – 5,8% випадків загальної кількості матеріалів про смерть. У моніторинговий період найчастіше причиною вбивств медіа називали побутові конфлікти. У матеріалах джерелами інформації найчастіше слугували пресрелізи поліції, передруки з інших медіа та інфоприводи із соцмереж.  Героями публікацій про кримінал переважно були чоловіки, жертвами – жінки. Здебільшого в таких матеріалах не порушено етичних стандартів: були заблюрені обличчя, сліди крові. Траплялися лише поодинокі матеріали, в яких журналісти детально описували, де і як були смертельно поранені жертви.

У тогорічному моніторингу на матеріали про вбивства припало 10,6%, і переважно це так само були побутові випадки. 

5. САМОГУБСТВО. У медіа серед усіх згадок про причини смертей 3,1% випадків припадає на суїцид. Хоча, за даними ВООЗ, кожні 40 секунд хтось вкорочує собі віку, медіа не турбуються про те, щоб на додачу до інформування про факт самогубства готувати якусь довідку чи давати номери відповідних гарячих ліній. Кожен десятий матеріал про суїциди в українських медіа стосувався дітей.

Серед іншого медіа також згадували про смерті через надзвичайні випадки (3,8%) та пожежі (3%). Окрім того, у новинах траплялися поодинокі повідомлення (менш ніж 1%) про смерть людей через теракти, травми, зумовлені зовнішніми чинниками, серцеві причини, пневмонію та сепсис.  Під час моніторингу зафіксовано 0,9% матеріалів, у яких ішлося про смерть вагітної жінки в Польщі через септичний шок. Причиною стала відмова лікарів робити аборт, оскільки він заборонений польським законодавством та призводить до кримінальної відповідальності. Жінка звернулася по медичну допомогу, оскільки в неї відійшли води та плід мав дефекти. Однак медики очікували, що плід загине сам, унаслідок чого в жінки розвинувся сепсис і вона загинула. Цей випадок спричинив масові протести поляків проти заборони абортів. Українські медіа етично висвітлювали цей випадок: дотримувалися балансу думок (медиків та адвокатки сім'ї померлої), подавали розлогий бекграунд про закон проти абортів та передавали настрої поляків-протестувальників, які обурені смертю вагітної. Крім "протиабортного" закону, в бекграунді подавалась інформація про те, що  Польща просить Чехію змінити законопроєкт про аборти, щоб польки не користувались"абортним туризмом". 

Цікаво, що матеріалів щодо онкології також було мізерно мало (0,7% всіх згадок про смерть). У реальному житті рак є однією з найпоширеніших причин смерті українців. Тому важливо писати не лише про якісь надзвичайні смертельні кейси від раку, пов’язані зі знаменитостями, а й про стан лікарень, закупівлю ліків, державні програми, боротьбу з корупцією, наукові дослідження, брати коментарі в експертів і загалом нагадувати українцям про важливість ранньої діагностики. Тим часом у медіа переважно пишуть про онкологію лише в прив’язуванні до смертей відомих людей.  

І нарешті, ще в 7,6% матеріалів констатували факт смерті, однак не зазначали її причини або писали, що наразі причина невідома.

НА ЩО ХВОРІЮТЬ УКРАЇНЦІ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?

Окрім згадок про смерті, експерти також проаналізували матеріали українських медіа, які містили згадки про хвороби. Найчастіше про хворих українців писали Суспільне та ТСН. Дослідження показало, що 66,6% згадок про хвороби стосувалося коронавірусу. В матеріалах на цю тему найчастіше йшлося про щоденну статистику з новими випадками захворювань. Близько 5% матеріалів з інформацією про Covid-19 стосувалося статистики РФ. Найчастіше про російські кейси писали на РБК-Україна та "Кореспонденті". Утім, помітно, що кількість матеріалів про тих, хто хворіє на коронавірус, знизилася майже на третину в порівнянні з результатами тогорічного моніторингу (коли на цю хворобу припадало 91,7% всіх згадок про хвороби в українських медіа).

На другому місці з великим розривом ідуть згадки про поранених військових на Донбасі (5,9%). Трішки менше матеріалів про осіб, що зазнали травмування внаслідок ДТП (5,5%). 

Медіа також розміщували новини про невакцинованих та паралізованих дітей через інфекційну хворобу поліомієліт (4,6%). За інформацією в медіа, дітей не щепили через релігійні погляди в їхніх родинах. Утім, медики після нового спалаху хвороби почали наголошувати, що в Україні загалом низький показник вакцинованих проти поліомієліту дітей: лише близько 60%. Для того щоб сформувався колективний імунітет, цей показник має сягати 95%.

У 4,6% матеріалів у медіа йшлося про випадки травмування та поранення українців унаслідок необережності, побутових конфліктів, криміналу чи надзвичайних ситуацій. 

Водночас матеріалів про онкохворих українців було 1,9%. Окрім цього, були згадки про харчові отруєння, серцеві хвороби та новини про людей, які зазнали травм або каліцтва через невдалі спроби вчинити самогубство (1,2%). У 0,9% матеріалів були згадки та інформація про дітей, чиї батьки збирають кошти на спінальну м'язову атрофію.

Чи була конструктивна журналістика?

Незважаючи на те що українські медіа багато пишуть про смерті та хвороби, ці матеріали складно назвати конструктивними. Інформування зосереджується переважно на сенсаційних чи страшних випадках, за винятком матеріалів про коронавірус, які містять здебільшого статистичну інформацію. 

Утім, медіа готували й конструктивні матеріали, переважна більшість яких була присвячена пандемії, вакцинації та протидії медичним фейкам. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на Суспільному (14%), 24 каналі (13,3%), трішки  менше – на ТСН (9%), НВ (7,4%) та "Главкомі" (7,1%). Найменше таких матеріалів було на сайті "Політека" – (0,1%). 

Дві третини згадок про запобігання хворобам припало саме на коронавірус. З них:

  • Половина містила інформацію про вакцинацію, бустерну дозу, дослідження вакцин та самої коронавірусної хвороби, поради лікарів, як уберегтися від коронавірусу, та інформацію про важливість вакцинування. Також була інформація про розроблення нових вакцин та відкриття нових пунктів вакцинації.
  • 20,7% матеріалів інформували, що українці активно долучаються до вакцинування. І що за кілька днів у листопаді зробили більше доз вакцинування, ніж було в червні. Найбільше матеріалів про вакцинованих українців було на Суспільному.
  • У 1,7% матеріалів журналісти подавали спростування фейків та міфів щодо вакцинування. Оскільки в соцмережах активно поширювалися антивакцинаторські наративи. Такі матеріали готували  журналісти 24 каналу спільно з лікарем, та редакція ТСН з біологинею. Окрім цього, низка медіа переставляла повідомлення МОЗ зі спростування фейків та маніпуляцій щодо вакцинації. Ці матеріали завжди на часі, оскільки  вони спростовують меседжі, які постійно лунають із вуст антивакцинаторів: "вакцинацію досліджено не досить", "від вакцинації помирають" або ж "щеплені люди тепер назавжди вакцинозалежні".

Утім, слушним є те, що матеріали зі спростуванням фейків щодо здоров’я мають з’являтися в медіа, не лише коли антивакцинатори заливають у кожну щілину.

Окрім коронавірусної хвороби, 19 із 20 українських медіа (крім "Страны") готували матеріали, які допоможуть українцям почуватися добре та стежити за своїм здоров'ям:

  • 5,6% матеріалів про запобігання хворобі стосувалися досліджень, рекомендацій лікарів-дієтологів та гастроентерологів про харчування, дієти, їжу та напої.
  • У 2,7% матеріалів наголошувалося, що, окрім коронавірусу, також в Україні стартує епідемія грипу. Йшлося про те, що необхідно вакцинуватися проти грипу, а також що в Україні стартує експериментальний проєкт – вакцинування проти грипу в аптеці.
  • 2,1% матеріалів про запобігання хворобам стосувались інтимного здоров'я українців: жіночого та чоловічого здоров'я, а також сексу.
  • Про шкіру, психічне здоров'я та онкологічні захворювання в медіа було по 1,4% згадок щодо запобігання хворобам. Водночас нагадаємо, що від раку в Україні помирає близько 13% українців.
  • Через сплеск поліомієліту серед дітей, які не вакциновані через релігійні уподобання батьків, медіа готували нагадування, що таке поліомієліт, чому важливо вакцинувати дітей та приєднували до таких матеріалів національний календар профілактичних щеплень. Таких матеріалів у медіа було 0,8% всіх згадок про запобігання. 

*Моніторинг проводився 1–7 листопада  2021 року у 20 популярних інтернет-медіа, що були відібрані на основі даних Similarweb та моніторингів ІМІ: Обозреватель, Корреспондент, Сегодня, 24 канал, ТСН, Страна, Українська правда, Політека, РБК Україна, Гордон, НВ, Ліга,  Укрінформ, Дзеркало тижня, Цензор, Інтерфакс, УНІАН, Суспільне, Громадське, Главком

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!