Висвітлення міграції та мігрантів в українських медіа. Дослідження

17.12.2021, 12:00

Дослідження, проведене Інститутом масової інформації в співпраці з Міжнародною організацією з міграції (МОМ), Агентством ООН з питань міграції, ставило за мету виявити й проаналізувати теми та наративи українських ЗМІ, що стосуються мігрантів (як іноземців (туристів, студентів, працівників-мігрантів, іммігрантів з інших країн тощо), так і українських трудових мігрантів за кордоном (або як про них пишуть усередині країни).

Наративи, які просувають українські національні та регіональні медіа, традиційно резонують з базовим світоглядом та особистим досвідом аудиторії. Це дослідження вперше дає нам цілісний погляд на ставлення українців до мігрантів: від ключових згадок і контексту в медіа через теми цих згадок, джерела інформації, залучених спікерів і до того, як часто та в якій формі ця інформація надходить до аудиторії.

Саме інформація в медіа формує ставлення аудиторії до мігрантів та питань міграції й мобільності загалом. І надзвичайно важливо, щоб інформування відбувалось якісно і не давало приводів до деструктивної поведінки, конспірологічного мислення та не породжувало ворожнечі. І, хоча вирішальним підсилювачем наративів станом на сьогодні слугують соціальні мережі, традиційні та онлайн-медіа задають тон і формують основу ставлення українців до мігрантів і міграції.

КОРОТКИЙ ВИКЛАД ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Дослідження показало, що в медіа найбільше переважають такі наративи щодо мігрантів:

Українські заробітчани за кордоном стикаються із суттєвими ризиками (28% усіх повідомлень у національних медіа і 38% повідомлень у регіональних медіа). Свою роль у просуванні цього наративу відіграють регіональні фактори (наприклад, цей наратив був одним із пріоритетних у Луцьку та Львові). У його межах просувалися матеріали про те, що “ніщо не дається просто так”, українці за кордоном стають жертвами шахраїв, криміналу, їхні права порушують і лише масові протести допомагають відновити справедливість. Водночас матеріали мали характер ситуативних жахалок і не розкривали таких актуальних тем, як шахрайство, експлуатація й торгівля людьми, не наводили відповідних статистичних даних і не надавали порад щодо безпечних подорожей і працевлаштування.
Мігранти часто створюють незручності для українських громадян, хоч і самі потерпають через свою “недолугість” (22% всіх повідомлень у національних медіа). У межах цього наративу траплялися матеріали й повідомлення переважно про іноземців, які приїжджають до України з візитом як туристи або на навчання. Зокрема, це матеріали про хасидів-паломників, які намагалися “смажити барана на балконі”, дивно вдягалися, смітили на вулиці, масово хворіли на коронавірус чи потрапляли в ДТП, про студентку-іноземку, що “тримала у квартирі теля і порося”, іноземних туристів, які “губилися” в Україні тощо. У регіональних медіа цей наратив практично відсутній, однак з ним перегукується інший, специфічний для регіональних медіа наратив: “студенти іноземці – джерело проблем” (9% повідомлень загалом про іноземних студентів, які хворіють, потрапляють у ДТП, вживають наркотики або скоюють злочини).

Заохочення українських громадян до подорожей (міграція та мобільність) у зв’язку з тим, що країни знімають карантинні обмеження (12% повідомлень у національних медіа і 11% повідомлень у регіональних). Переважно це були повідомлення від МЗС, із сайтів іноземних ЗМІ. Медіа західних регіонів особливу увагу звертали на правила в’їзду до сусідніх країн, тоді як національні медіа більше писали про Туреччину, Єгипет і країни Західної Європи.
Криза з біженцями – випробування для України. На цей наратив припало 10% повідомлень у національних медіа, і майже не було згадок у регіональних. Повідомлення стосувалися переважно біженців з Афганістану, в межах наративу озвучувалися заяви української влади про потребу евакуації, допомоги біженцям, давалися їхні характеристики, плани щодо розміщення в Україні тощо. Водночас цей наратив став єдиним, у межах якого озвучувалася відкрита мова ворожнечі, причому як у національних, так і в регіональних медіа.
Іноземці в Україні – або жертви нападів, або представники криміналітету (9% усіх повідомлень у національних медіа і 23% повідомлень у регіональних). Цей наратив базувався здебільшого на пресрелізах правоохоронних органів. Його особливістю є те, що медіа часто просто переставляли пресрелізи, не намагаючись додати бекграунд чи взяти баланс до таких повідомлень. Окрім того, регіональні медіа виносили в заголовок національність злочинця, порушуючи в такий спосіб етичні стандарти.
“Нелегальні мігранти” – “гібридна зброя”, злочинці, яких потрібно викривати (8% повідомлень у національних медіа і 14% повідомлень у регіональних). Досить токсичний наратив, який базувався на кримінальних новинах, фотографіях, де такі мігранти сиділи на землі, були із закладеними за голову руками, і на заявах закордонних політиків про ситуацію з мігрантами в Білорусі.
“Україна поважає культури національних меншин”: 5% повідомлень у національних медіа, в регіональних наратив був відсутнім. У межах наративу йшлося переважно про міжнародні культурні та історичні заходи, лунали офіційні заяви від високопосадовців.
Історії успіху, заохочення та поради для громадян, що бажають виїхати за кордон на заробітки (4% матеріалів у національних медіа і 5% повідомлень у регіональних; у загальнонаціональних медіа цей наратив практично відсутній). Зазначений наратив ґрунтувався на заявах юристів та експертів, а також фірм, які пропонували послуги працевлаштування за кордоном. У межах цього наративу траплялися “щасливі історії” громадян, які вдало влаштувались і змогли заробити багато грошей за кордоном.

Основні теми, в яких згадують мігрантів

42% згадок про мігрантів у національних медіа і 64% в регіональних припадають на кримінальні новини та повідомлення про ДТП. Ця тематика задає тональність і формат наративів, що створюють токсичний образ мігрантів та іноземців в українських медіа.

Причиною такого нерівномірного висвітлення можуть бути джерела, на які спираються медіа. Дослідження виявило, що 45% згадок про мігрантів у регіональних медіа і 38% в національних спиралися на офіційні повідомлення. Здебільшого це були пресрелізи правоохоронних органів з інформацією про злочини, затримання іноземців, надзвичайні ситуації.

Тональність повідомлень у медіа

У порівнянні з іншими темами тональність повідомлень про мігрантів в українських медіа має досить високий відсоток негативу.

У медіа національного та регіонального рівня нейтральними й збалансованими були лише 62% повідомлень про мігрантів.
29% повідомлень про мігрантів у медіа національного рівня і 35% повідомлень у регіональних медіа мали негативне забарвлення.
Позитивними були 9% повідомлень у національних медіа і лише 3% в регіональних.

Що стосується регіонів України, найзбалансованіше тематику міграції висвітлювали медіа Чернівецької області (83% всіх тематичних згадок у місцевих медіа були збалансованими).

Найбільше негативу щодо мігрантів та іноземців зафіксовано в медіа Дніпра (71%, переважно кримінальні новини про злочинців). Найбільше позитиву – в медіа Тернополя і Одеси (по 12%, новини про культуру, поради для заробітчан і навіть історії успіху).

Мова ворожнечі

3,6% повідомлень про мігрантів у загальнонаціональних медіа містили мову ворожнечі. Виявлені в межах дослідження випадки були переважно м’якою формою мови ворожнечі, яка була пов’язана з використанням некоректного терміна “нелегали” і, відповідно, з об’єктивацією мігрантів. Однак у трьох виданнях (“Обозреватель”, “Політека”, УНІАН) зафіксовано жорстку мову ворожнечі щодо біженців (базовану на соцмережах неперевірену інформацію про “біженців-педофілів”).

У регіональних медіа мову ворожнечі містили 6,5% всіх згадок про мігрантів. Так само як і в національних медіа, це була переважно м’яка форма мови ворожнечі, яка стосувалася використання терміна “нелегали”. Проте дослідження виявило повідомлення з жорсткою мовою ворожнечі, яка базувалася на тій самій інформації із соцмереж, що і в національних медіа, з фейком про “біженців-педофілів”.

Мова ворожнечі в медіа супроводжувалася порушенням презумпції невинуватості.

Джерела інформації

Лише 3% матеріалів у національних медіа і 2% в регіональних містили коментарі юристів, експертів з теми міграції, національних меншин чи міжнародних відносин.

Дослідження виявило, що лише 8% загальнонаціональних медіа і 3% регіональних готували власне журналістські матеріали про мігрантів. Як джерела інформації про мігрантів на першому місці – офіційні пресрелізи, переважно від правоохоронних органів. 45% усіх матеріалів у регіональних медіа і 38% у національних були здебільшого дослівними передруками пресрелізів офіційних структур без будь-якого журналістського оброблення. На другому місці перебувають іноземні сайти новин (переважно польські, турецькі або з близького закордоння): на них базувалося 24% всіх матеріалів національних та 28% матеріалів регіональних медіа.

НАРАТИВИ

1.1. НАРАТИВИ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИХ МЕДІА

Дослідження виявило в українських національних медіа вісім наративів, які просувалися на популярних сайтах онлайн-медіа та сайтах телеканалів. Для цього дослідження було обрано два періоди, перший – 6–12 вересня, другий – 4–10 жовтня 2021 року. Протягом цих періодів виявлено 611 матеріалів, що стосувалися теми дослідження. З них більшість (60%) містила наративи щодо іноземних громадян. Переважно це була сукупність подій і фактів, що виставляли іноземних мігрантів, туристів та біженців у критичному світлі, повідомлення про події кримінального характеру, хвороби, надзвичайні події і навіть конспірологічні теорії. Тобто можна стверджувати про наявність систематичного негативного інформування про мігрантів у національних українських медіа.

Загалом найбільше повідомлень про мігрантів виявлено на сайтах ТСН (56), “Обозреватель” (50), “Кореспондент” та “24 канал” (по 48 матеріалів). Найменше про мігрантів згадували “Україна 24” (5) та “Еспресо” (17 матеріалів).

Розподіл матеріалів з антимігрантськими наративами не рівномірний за періодами дослідження і пов’язаний з подіями, що відбувалися в ці періоди (наприклад, паломництво хасидів).

Наратив “українські заробітчани за кордоном стикаються із суттєвими ризиками”

Цей наратив виявився найпоширенішим у національних українських медіа (29% всіх згадок про мігрантів). Він охоплює такі твердження: “українці постраждали за кордоном”, “фахівці повідомили про ризики”, “у заробітчан можуть виникнути проблеми”, “українцям, що працюють або навчаються за кордоном, складно захистити свої права” тощо. В межах цього наративу медіа подавали повідомлення про пограбування, напади, убивства, самогубства українців-заробітчан, злочини, новини про те, як заробітчани потрапляли в ДТП або як їх блокували на кордонах. Концентруючись на таких новинах, медіа сприяють значному перебільшенню реальних загроз і викликів, з якими стикаються українці за кордоном, і породжують в уяві аудиторії феномен “страшного зовнішнього світу”. Матеріали мали характер ситуативних жахалок і не розкривали таких актуальних тем як шахрайство, експлуатація й торгівля людьми, не наводили відповідних статистичних даних і не давали порад щодо безпечних подорожей і працевлаштування. Лідерами з просування цього наративу виявилися сайти ТСН та “Обозреватель”, проте зустрічався він і в інших медіа. Наприклад:

Наратив “мігранти часто створюють незручності для українських громадян, хоча і самі потерпають через свою “недолугість”

На цей наратив припало 22% всіх повідомлень у національних медіа. В межах цього наративу траплялися матеріали й повідомлення переважно про хасидів-паломників, які намагалися “смажити барбекю на балконі”, масово хворіли на коронавірус чи потрапляли в ДТП, про студентку, яка “тримала в зйомній однокімнатній квартирі теля і порося”, іноземних туристів, які губилися в Україні тощо. У регіональних медіа цей наратив практично відсутній, однак з ним перегукується інший, специфічний для регіональних медіа наратив: “студенти іноземці – джерело проблем” (9% повідомлень загалом про іноземних студентів, які хворіють, потрапляють у ДТП, вживають наркотики або скоюють злочини). Найчастіше такі наративи про проблемних мігрантів транслювали на “Подробности.Интер”.

Перший моніторинговий період дослідження припав на святкування Рош га-Шана (юдейського Нового року), яке хасиди-паломники щорічно відзначають на могилі цадика Нахмана, тому інформаційний простір був насичений меседжами про євреїв. На прикладі матеріалу Рош Га-Шана: хасиди розпалили святкове багаття на балконі (“Подробности”), простежується наратив про проблемність перебування хасидів в Україні: “В Умані – хасиди розпалили багаття на балконі шостого поверху! Гасити вогонь довелося рятувальникам, а ще пояснювати, що барбекю на балконі – це погана ідея”. Інший меседж про те, що, поки хасиди моляться вдень, за ними прибирають уманські прибиральники: “До світанку в місті не вщухали застілля та гуляння, а ледь розвиднилося – свято вмить набуло релігійного забарвлення” або ж “Поки юдеї моляться, уманські комунальники поспішають відновити водопостачання в паломницькому кварталі. Цьогоріч до Умані приїхали понад 30 тисяч хасидів і навантаження на міський водогін зросло в рази”. Утім, у матеріалі акцентується, що навантаження та дискомфорт завдають хасиди не лише комунальним службам, а й містянам: “...Міські комунальні служби фізично не можуть впоратися з вивезенням сміття, яке залишають хасиди. Вулиці та двори буквально потопають у тарілках, обірваних плакатах, пляшках та паперових склянках. Не чекаючи допомоги, пан Володимир вирішив самотужки прибрати хоча б біля свого будинку”. На завершення в медіа пишуть про те, що правоохоронці вже готують на депортацію хасида.

Юдейські святкування: паломницький квартал потопає в смітті / “Подробности”
Хасиди в Умані – Ізраїль відправив до України літак за хворим на COVID-19 / “Обозреватель”
Святкування Рош га-Шана в Умані: за добу 13 скарг і одна справа за наркотики / “Українська правда”
Хасиди з підробленими тестами на COVID повертаються з Умані до Ізраїлю / РБК-Україна

Окрім хасидів наратив про “незручних іноземців” підсилювали новини про те, що іноземці вчиняють правопорушення: У Києві іноземець стрибав по дахах автівок у заторі (“Українська правда”).

У регіональних медіа наратив про “недолугих мігрантів в Україні” зустрічався значно рідше і пожвавлювався за допомогою емоційно забарвлених текстів та заголовків, які посилювали враження, що іноземці дещо недолугі та не можуть собі дати ради:

Веселилися на лавці, і раптом смерть: біля гуртожитку помер іноземний студент / 0352.ua
В Днепре иностранец забыл, где припарковал свое авто, и вызвал полицию / Міський сайт Дніпра
Іноземка з Дніпра живе у зйомній квартирі з телям та поросям / Волинь 24

Наратив “міграція та мобільність”, “заохочення українських громадян до подорожей”

Він був пов’язаний зі спрощенням карантинних обмежень в інших країнах (таких меседжів було 12% у національних медіа). Переважно матеріали з наративом “міграція та мобільність” містили інформацію про нові вимоги для українських туристів. Ця інформація стосувалася перетину кордону для вакцинованих українських туристів і правил перетину для тих, хто користується умовами карантину та має негативний ПЛР-тест. Інформація щодо заохочення українців до подорожей за кордоном найчастіше стосувалася країн Європи, однак траплялися матеріали про відомі туристичні маршрути (Єгипет, Туреччина). Всі матеріали мали нейтральний тон. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайтах “Подробности” та “Перший незалежний”, однак траплялися поодинокі згадки й в інших медіа.

Список країн для в'їзду туристів з україни розширюється – МЗС / Перший незалежний
Чорногорія посилила вимоги до вакцинованих при в'їзді до країни / Перший незалежний
Туреччина скасувала обов'язкове ПЛР-тестування – але тільки для однієї категорії приїжджих / 5 канал
Польша открылась для украинцев / “Подробности”
Німеччина змінила правила в'їзду для туристів з України / ТСН
Наразі українці можуть в'їхати до 133 країн світу – МЗС / “Еспресо”

Наратив “криза з біженцями – випробування для України”

На цей наратив припало 10% повідомлень у національних медіа, і майже не було згадок у регіональних. Найчастіше матеріали про біженців траплялися на сайтах “Корреспондент” та ТСН. Здебільшого медіа висвітлювали матеріали про біженців нейтрально, однак на сайтах “Обозреватель”, “Політека” та УНІАН зафіксовано вкрай негативні меседжі щодо біженців, які супроводжувалися жорсткою мовою ворожнечі.

До прикладу, в матеріалі, який розміщено на сайті “Політека”, В Одесі збунтувалися проти афганців, фото: у нас свої біженці, активно використовується мова ворожнечі щодо біженців з Афганістану та загалом стосовно афганців. Працівники сайту “Політека” скопіювали фотографії людей та інформацію з місцевого телеграм-каналу. Замість конструктивних і об'єктивних даних використовували негативні емоційні коментарі невідомих осіб уже з фейсбуку без перевірки, чи це справжні люди, чи боти. Так само невідомо, чи дійсно ці негативні коментарі стосувалися саме новини про біженців з Афганістану, чи іншої події і були просто скомпільовані сайтом “Політека”. Сам текст повідомлення містить порушення етичних та журналістських стандартів.

Ще один приклад мови ворожнечі щодо біженців зафіксовано на сайтах “Обозреватель” та УНІАН у таких новинах:

Матеріал посилається лише одне джерело інформації, яке не є достовірним (невідомі користувачі соцмереж). Прямо в заголовку зазначені медіа приписують усім біженцям яскраву негативну характеристику “педофіли”. Але журналісти на тому не зупинились і ще й передрукували нецензурну лексику щодо біженців, яку вжили автори оголошення, поширеного в соцмережах. Водночас ні “Обозреватель”, ні “УНІАН” не навели жодного підтвердження, жодної офіційної інформації щодо того, що біженці на Закарпатті дійсно скоювали будь-які сексуальні злочини щодо дітей. Отже, через неперевірену інформацію, яку журналісти взяли із соцмереж, поширено відверту мову ворожнечі щодо біженців загалом, що може поставити під загрозу їхню безпеку.

Наратив “іноземці в Україні – або жертви нападів, або представники криміналітету”

На цей наратив припало 9% матеріалів у національних медіа. Здебільшого він формувався на основі офіційних пресрелізів від правоохоронців. Появу зазначеного наративу зумовлено також тим, що медіа активно порушували презумпцію невинуватості й вживали емоційно забарвлену лексику в текстах новин про іноземців: “зловмисники”, “шахраї”, “аферисти” тощо. Крім того, у бекграунді таких матеріалів додавалися інші негативні історії про кримінальні злочини, у такий спосіб підсилюючи негативні враження.

Найчастіше цей наратив поширювали такі медіа, як “Обозреватель” та ТСН, водночас на інших ресурсах також траплялися поодинокі згадки:

Наратив “нелегальні мігранти” – “гібридна зброя”, злочинці, яких потрібно викривати”

На цей наратив припало 8% повідомлень у національних медіа. В загальнонаціональних ЗМІ мігрантів в Україні здебільшого згадують негативно. Ці згадки стосуються перетину кордону, міграції до ЄС, депортації та криміналу. Ще більшого негативного відтінку таким матеріалам додають фотографії затриманих осіб. Здебільшого на них зображені чоловіки, які стоять у шерензі або на колінах з руками над головою. Але вже позитивом є те, що їхні обличчя заблюрено.

Оскільки цю інформацію журналісти беруть з офіційних джерел (від прикордонників або правоохоронців), то в таких матеріалах майже завжди відсутній бекграунд або детальна інформація, чому затримані особи мусили перетинати кордон у не встановлений законом спосіб.

Дослідження виявило, що журналісти переважно не знають коректної термінології для опису мігрантів в Україні. Майже всі національні українські медіа використовували дискримінаційні терміни “нелегали” або “нелегальні мігранти”, які фактично прирівнюють мігрантів до злочинців і є м’якою формою мови ворожнечі. Використання цих термінів також є порушенням презумпції невинуватості, адже, щоб стверджувати, що людина дійсно є порушником, її провину має бути доведено. Також нагадуємо, що жодна людина не може бути нелегальною. Тобто мігранта не варто називати нелегальним, коректно говорити про перетин кордону у не встановлений законом спосіб.

Найчастіше на цю тему розміщував матеріали сайт “Корреспондент”.

На Львівщині затримали 24 нелегалів із Бразилії / “Корреспондент”
Українські прикордонники зі стріляниною затримали нелегальних мігрантів – ДПСУ / “Гордон”
На українському кордоні зі стріляниною затримали нелегалів з Туреччини / “Корреспондент”
На Закарпатті затримали нелегалів із трьох країн / “Корреспондент”
Нелегалів з Бразилії виявили у Львівській області / РБК-Україна
Через Естонію і Фінляндію: нелегали знайшли нові шляхи в Європу / “Корреспондент”

Наратив “Україна поважає культури національних меншин”

Цей наратив був досить позитивним, на нього припало 5% повідомлень у загальнонаціональних медіа, причому в регіональних медіа він був відсутнім. У межах наративу йшлося переважно про міжнародні культурні та історичні заходи, лунали офіційні заяви від високопосадовців. Всеукраїнські медіа позитивно прикріплювали наратив толерантності та поваги до національних меншин через, наприклад, поширення матеріалів про зустрічі місцевої влади з представниками єврейської спільноти. В моніторинговий період найбільше писали про хасидів-паломників, які приїздять щороку на святкування Рош га-Шана (юдейський Новий рік) в Україну до могили праведника Нахмана. Найбільше позитивних меседжів, які укріплюють цей наратив, було опубліковано на сайті УНІАН.

Наратив “історії успіху заробітчан, корисна інформація для тих, хто планує виїхати працювати за кордон”

Значно менше меседжів у національних медіа зафіксовано в межах цього наративу (4% матеріалів у загальнонаціональних медіа), якщо порівняти з іншими. Найчастіше його підкріплювали журналісти ТСН. Загально наратив “успішного життя заробітчан” формується розповідями героїв (життєвими історіями українців), які порівнюють, скільки раніше заробляли в Україні на аналогічній посаді й скільки, наприклад, у Польщі. З озвучених сум стає зрозуміло, що в Польщі – в кілька разів більше. Або медіа поширювали історію про те, що в Україні неможливо знайти таких високих заробітних плат, як за кордоном, тому українці залюбки переїжджають працювати до Польщі, хоча “працювати доводиться по 10–12 годин на день з одним вихідним на тиждень”. Наприклад:

1.2. НАРАТИВИ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА

Дослідження виявило в українських регіональних медіа шість наративів, які просувалися на найвідвідуваніших сайтах онлайн-медіа та сайтах телеканалів у 12 регіонах України*. Для цього дослідження обрано два періоди: перший – 6–12 вересня, другий – 4–10 жовтня 2021 року. Протягом цих періодів виявлено 263 матеріали, що вийшли в 54 медіа таких регіонів: Харківська, Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, Тернопільська, Вінницька, Сумська, Львівська, Чернівецька, Луцька, Ужгородська, Івано-Франківська області.

Серед досліджуваних регіонів найбільше про мігрантів в Україні та за кордоном писали медіа Луцька (46 матеріалів), Львова (45) та Запоріжжя (40), найменше – Сум (три матеріали), Вінниці (сім) та Харкова (вісім).

Цікаво, що на відміну від національних медіа, регіональні виявилися більш орієнтованими на висвітлення життя українських громадян за кордоном (54% всіх матеріалів), ніж на висвітлення іноземних мігрантів в Україні (46%).

Наратив “українські заробітчани за кордоном стикаються із суттєвими ризиками”

На нього припало 38% усіх повідомлень зі згадками про мігрантів у регіональних українських медіа. Цей наратив охоплював такі твердження: “підлість і чужина”, “несила стримати сльози”, “заробітчани безправні”, “тяжка доля”, “жахи заробітків”. У матеріалах, які просували цей наратив, йшлося переважно про кримінальні події, злочини, жертвами яких ставали мігранти з України, або про негативний досвід людей, що стали жертвами шахраїв чи повернулися із заробітків із втратами. Матеріали мають переважно негативну конотацію і майже не містять балансу, актуальних статистичних даних чи експертних коментарів щодо проблем шахрайства, експлуатації й торгівлі людьми, не надають порад щодо безпечних подорожей і працевлаштування. Найбільше про тяжку долю заробітчан писали медіа західних областей – Волинської, Львівської, Тернопільської, меншою мірою матеріали на цю тему траплялися на Івано-Франківщині та Закарпатті. Не зафіксовано згадок про українців-заробітчан у медіа Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Сумської, Вінницької областей.

Наратив “іноземці в Україні – або жертви нападів, або представники криміналітету”

Цей наратив виявився на другому місці за популярністю в регіональних медіа. В його межах систематично і рівномірно в усіх регіонах поширювалися новини й матеріали про злочинців-іноземців або мігрантів в Україні, які є жертвами злочинів. Причиною поширеності цього наративу є те, що в стрічки новин регіональних медіа дуже часто потрапляють пресрелізи правоохоронних органів, які містять інформацію про розкриті або скоєні злочини.

У Дніпрі на гарячому затримали двох іноземців, які обікрали квартиру / “Дніпро TV”
В Одессе задержали предполагаемого участника террористической организации ИГИЛ / “Думская”
Иностранец и одесситка брызнули в глаза пенсионерке из перцового баллончика, избили и ограбили ее / 048
Білорус намагався під виглядом тканин перевезти через волинський кордон цигарки. ФОТО / ВолиньPost
На Закарпатті затримали румуна-наркоторговця, розшукуваного Інтерполом (ФОТО) / “Закарпаття онлайн”

Дослідження показало, що 45% матеріалів регіональних медіа базуються на офіційних пресрелізах державних органів або іншій офіційній інформації. З цим пов'язана також криза інклюзивності й балансу, яку демонструють такі матеріали. В них іноземці та мігранти виступають як об’єкт, а не як суб’єкт, не мають права голосу і не можуть пояснити ситуацію зі свого погляду. Ще одним проблемним моментом таких матеріалів є те, що регіональні медіа значно частіше за національні підкреслюють у заголовках національність злочинців-іноземців. Якщо зміст матеріалу не втрачається без таких деталей, тобто вони не мають змістового навантаження, то це є порушенням етичних стандартів журналістики.

Наратив “нелегальні мігранти – злочинці, яких потрібно викривати”

На цей наратив припало 14% усіх згадок про мігрантів у регіональних медіа. Формування наративу пояснюється тим, що всю інформацію про мігрантів, які перетинають кордон у не встановлений законом спосіб, регіональні медіа отримують з офіційних пресрелізів прикордонників або правоохоронців. У цих пресрелізах ідеться про розкриття або запобігання злочинам, пов’язаних з неврегульованим перетином кордону. У порівнянні з національними медіа регіональні значно частіше вживали м’яку мову ворожнечі – “нелегали”, “нелегальні мігранти” (майже в половині матеріалів у межах наративу). Так само, як і в національних медіа, в матеріалах був відсутній бекграунд, думка тих, про кого йшлося, або детальна інформація, чому затримані особи мусили перетинати кордон у неврегульований спосіб. Про “нелегальних мігрантів” регіональні медіа розміщували новини, які стосувалися лише їхнього регіону. Негативна тональність і мова ворожнечі в таких матеріалах підсилює наратив про те, що “нелегальні мігранти – злочинці, яких потрібно викривати”.

В Днепропетровской области обнаружили 35 иностранцев-нелегалов / “Информатор Днепр”
Нелегалки из РФ и Узбекистана попались в Мелитополе / ria-m.tv
На Буковині у фурі з Туреччини виявили нелегалку з Ірану / “Молодий буковинець”
В Івано-Франківську патрульні виявили нелегала, який порушував громадський порядок / “Версії”
В Одесской области на рынке задержали узбека-нелегала: его оштрафуют и выдворят из страны / 048

Наратив про мобільність і міграцію “країни відкривають кордони для українських туристів”

На цей наратив припало 11% матеріалів зі згадками про мігрантів у регіональних медіа. Так само як і в загальнонаціональних ЗМІ, здебільшого такі матеріали містили інформацію про нові вимоги для українських туристів. Ця інформація стосувалася перетину кордону для вакцинованих українських туристів. Інформація щодо заохочення українців до подорожей за кордоном найчастіше стосувалася країн Європи, однак траплялися матеріали про відомі туристичні маршрути (Єгипет, Туреччина). Всі матеріали мали нейтральний тон. Цікаво, що взагалі не зафіксовано матеріалів на цю тему в медіа Одеси, Дніпра і Тернополя. Серед інших активно ця тема висвітлювалась у медіа західних регіонів.

Польща, Норвегія, Фінляндія: хто відкрив кордони для українців восени / ВолиньPost
У Туреччині кожен десятий турист – з України / “Волинські новини”
У жовтні закарпатці знову зможуть літати з Угорщини до Одеси, Осло та Тель-Авіва / Mukachevo.net

Наратив “студенти іноземці – джерело проблем”

На цей наратив припало 9% матеріалів зі згадками про мігрантів у регіональних медіа. В межах цього наративу просувалися матеріали про злочини, надзвичайні ситуації, хвороби студентів-іноземців, які навчаються в Україні. Наприклад, у регіональних медіа широко розійшлася новина про смерть іноземного студента в Чернівцях. Майже всі регіональні медіа просто передрукували пресреліз правоохоронців з непотрібним уточненням, що студент перебував в Україні “на законних підставах”, і ще й зневажливо назвали його “трупом”. Лише одне медіа з досліджуваних, “Молодий буковинець”, опублікувало коментар одногрупників студента: “Студенти розповіли, що Гарага був товариським та ввічливим хлопцем. Він добре вчився та не мав жодних пропусків під час навчання”. Масовий передрук у регіональних медіа пресрелізів правоохоронних органів про злочини й надзвичайні ситуації і відсутність журналістського оброблення таких новин може посилювати нетерпимість в українському суспільстві щодо іноземців. Ще однією проблемою може бути те, що такі релізи передруковують з фотографіями, на яких іноземців зображено як злочинців, наприклад:

Фото із сайту “Депо.Харків”

Наратив “українцям стає легше виїжджати за кордон на заробітки”

На цей наратив припало 5% усіх матеріалів. У межах наративу дослідники виокремили три ключових теми – це корисна інформація для трудових мігрантів, яка інколи супроводжувалася рекламою агенцій із працевлаштування за кордоном, історії успіху заробітчан та офіційна інформація про отримання правила в’їзду. В матеріалах зустрічалися твердження “чесна робота”, “заробити пристойні гроші”, “молоді люди їдуть на заробітки за кордон”, “там вони можуть заробляти в десятки разів більше”. Цікаво, що новини з такою інформацією були найвідвідуванішими на сайтах регіональних медіа, у деяких випадках набирали до 10 тис. переглядів. Найбільше новин на цю тему розміщували медіа західних регіонів України.

Основні теми, в яких згадують мігрантів

42% згадок про мігрантів у національних медіа і 64% – у регіональних припадають на кримінальні новини та повідомлення про ДТП. Ця тематика задає тональність і формат наративів, що створюють токсичний образ мігрантів та іноземців в українських медіа.

Другою найпоширенішою темою згадок про мігрантів у національних медіа виявилися міжнародні новини (8%). Це були переважно заяви офіційних осіб про ситуацію в Афганістані, біженців та кризу в Білорусі.

Для порівняння: регіональні медіа виявилися тематично “ближчими” до інтересів своєї цільової аудиторії. Другою за популярністю темою згадок про мігрантів у них виявилося життя заробітчан (8% усіх матеріалів вибірки).

Третьою за популярністю темою, в якій згадувалися мігранти в національних медіа, стала культура та шоу-бізнес (11%). Переважно це були згадки про культурний обмін, приїзд паломників на територію України, відкриття спільних меморіалів тощо.

Водночас у регіональних медіа третьою найпопулярнішою темою була інформація про перетин кордонів і новини інциденти з іноземцями (по 7% згадок).

Тональність повідомлень у медіа

Тональність повідомлень про мігрантів в українських медіа має досить високий відсоток негативу.

У медіа національного та регіонального рівня нейтральними й збалансованими були лише 62% повідомлень про мігрантів.
29% повідомлень про мігрантів у медіа національного рівня і 35% повідомлень у регіональних медіа мали негативне забарвлення.
Позитивними були 9% повідомлень у національних медіа і лише 3% в регіональних.

Так, на сайті Суспільного зафіксовано кілька новин, які мали позитивну тональність щодо іноземців. Ці матеріали стосувалися лікаря-ортопеда, який братиме участь у складних операціях дітей різного віку зі сколіозами. І матеріал про колаборацію українських експертів і спеціалістів Інституту національної пам'яті Польщі щодо дослідження останків жертв політичних репресій 20-го століття.

За результатами аналізу можна стверджувати про наявність систематичного негативного інформування про мігрантів у регіональних українських медіа. На думку дослідників, є дві ключових причини цього феномену. Перша – це недостатня обізнаність журналістів щодо особливостей термінології та етики висвітлення теми міграції. Друга – це проблема репостів, коли медіа не роблять власне журналістської роботи, а просто ставлять у новини пресрелізи правоохоронних органів про злочини, часто під “хайповими” заголовками, які можуть містити мову ворожнечі – як пряму, так і контекстну – або акцентувати на національності злочинців. Медіа практично не беруть коментарів в осіб, яких підозрювали в скоєнні злочинів.

Джерела інформації

Як джерела інформації про мігрантів на першому місці виявилися офіційні пресрелізи, переважно від правоохоронних органів. 45% усіх матеріалів у регіональних медіа і 38% у національних були здебільшого дослівними передруками пресрелізів офіційних структур без будь-якого журналістського оброблення.

На другому місці як джерела українські медіа посилалися на іноземні сайти новин (переважно польські, турецькі або з близького закордоння) – на них базувалося 24% всіх матеріалів національних медіа та 28% матеріалів регіональних.

7,5% матеріалів національних медіа і 9% матеріалів регіональних були побудовані на неперевіреній інформації із соцмереж. Часто така інформація мала негативне забарвлення і навіть містила мову ворожнечі.

Дослідження виявило, що лише 8% загальнонаціональних медіа і 3% регіональних готували власні журналістські матеріали про мігрантів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ МЕДІА

Ретельно перевіряти факти й надійність джерел інформації. Проаналізувати, яку частку новин про мігрантів ви базуєте на офіційних пресрелізах від правоохоронних органів, і те, як ви опрацьовуєте ці пресрелізи.
Не акцентувати на національності в новинах про злочини чи правопорушення. Пам’ятати, що національність, раса, географічне чи етнічне походження не означає автоматично, що людина є підозрілою, належить до певної релігійної течії тощо. Акцент на національності чи походженні підозрюваних у злочинах призводить до розпалювання ворожнечі.
Висвітлювати мігрантів у медіа об’єктивно і безсторонньо. Факти повинні бути чітко відокремлені від коментарів, а кожен коментар повинен мати чітко зазначеного автора. Медіа також мають стежити за тим, щоб не сприяти поширенню упереджених наративів щодо чутливих груп населення, які можуть поширюватися в соцмережах.
Вміти розпізнавати мову ворожнечі та ксенофобію. Уникати емоційних узагальнень та оціночних суджень, контекстної мови ворожнечі (наприклад, усі повідомлення у вашому медіа про мігрантів стосуються лише криміналу).
Залучати до коментування професійних експертів, правозахисників, представників міжнародних організацій, юристів, які працюють зі справами мігрантів, та організації, що представляють інтереси національних меншин.
Завжди шукати ширший контекст, давати бекграунд до події, про яку повідомляєте. Наприклад, як зазначає Незалежна медійна рада, причинами міграції можуть бути драматичні зміни клімату, які не дають змоги прогодувати родини, міжнародні та внутрішні конфлікти, авторитарні уряди, що вдаються до систематичних репресій та винищення власного населення.
Уникати об’єктивації мігрантів, біженців і завжди намагатися включати їх у повідомлення як суб’єктів із правом голосу.
Знати та використовувати правильну термінологію, українське та міжнародне законодавство, яке регулює питання міграції. Знати, де шукати і як тлумачити статистичні дані.
Займати проактивну позицію, готувати конструктивні матеріали, які міститимуть рішення, історії успіху, пов’язані з інтеграцією мігрантів, волонтерством.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета дослідження:

Виявити та проаналізувати теми й наративи українських ЗМІ, що стосуються мігрантів (як іноземців (туристів, студентів, працівників-мігрантів, іммігрантів з інших країн), так і українських трудових мігрантів за кордоном (або як про них пишуть усередині країни).
Виділити тенденції та обсяг мови ворожнечі, виявити та описати приклади негативного, об'єктивно нейтрального та позитивного висвітлення життя мігрантів та їхньої взаємодії з українським суспільством.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

Мова ворожнечі – будь-який вид комунікації (розмовна, письмова чи поведінкова), в якому застосовуються нападки або принизлива чи дискримінаційна лексика щодо особи або групи осіб на підставі їхньої ідентичності, іншими словами, релігійної належності, етнічності, громадянства, раси, кольору, походження, статі чи іншого фактору ідентифікації. У міжнародній практиці не існує правового визначення цього терміну. Натомість міжнародне право забороняє підбурювання до дискримінації, ворожості та насильства. Підбурювання є небезпечною формою мови ворожнечі, оскільки воно спрямоване на навмисне провокування дискримінації, ворожості й насильства, які також можуть призвести до тероризму та інших жорстоких злочинів.

Маркери, які допоможуть виявити порушення:

прямі заклики до насильства;

завуальовані заклики до насильства;

заклики до дискримінації;

заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні;

виправдовування випадків насильства та дискримінації;

твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи (наприклад, коли в заголовок новини виноситься національність злочинця);

звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу;

твердження про неповноцінність групи населення;

створення негативного іміджу певної групи суспільства;

твердження про моральні недоліки такої групи;

згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;

протиставлення однієї групи іншій;

пряме або завуальоване твердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Мігрант – загальний термін, що не є чітко визначеним у міжнародному праві й вживається стосовно особи, яка змінює звичайне місце проживання в межах країни або перетинаючи міжнародний кордон, тимчасово або з постійною метою через різні обставини. Термін позначає як чітко визначені правом категорії осіб, наприклад трудових мігрантів, осіб, чиє переміщення регулюється законами, зокрема мігрантів, які зазнали незаконного перевезення, так і тих, чий статус або види переміщення конкретно не визначено в міжнародному праві, наприклад у разі міжнародних студентів.

Міграцію розрізняють:

за типовою ознакою – внутрішня і зовнішня (міжнародна);
за правовою ознакою – врегульована і неврегульована;
за видом – постійна і зворотна;
за характерною рисою – політична, трудова або пов'язана зі зміною довкілля тощо.

Трудовий мігрант – особа, що була чи є залученою до оплачуваної діяльності в державі, громадянином якої він чи вона не є.

Національні меншини – група людей, що кількісно менша за решту населення держави й перебуває в недомінантній позиції; її представники, бувши громадянами країни, мають етнічні, релігійні чи лінгвістичні характеристики, що відрізняються від решти населення.

Шукачі притулку – особи, які шукають міжнародного захисту. У країнах, де існує процедура розгляду індивідуальних випадків, шукач притулку – особа, щодо прохання якої рішення ще не було ухвалене країною, де він чи вона цей запит подала. Не кожен шукач притулку зрештою отримує статус біженця, але кожен визнаний біженець спочатку мав статус шукача притулку.

Біженець – це особа, яка внаслідок обґрунтованих побоювань зазнати переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або через побоювання не бажає користуватися цим, або особа, яка не має громадянства і перебуває за межами країни свого звичайного проживання внаслідок таких подій і через побоювання не бажає повертатися.

Українські заробітчани – група громадян України, що врегульовано або ж неврегульовано працюють за кордоном.

БЛОК 1. ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ. ВИЯВЛЕННЯ НАРАТИВІВ.

Кількісний компонент моніторингу складається з аналізу контенту репрезентативної вибірки засобів масової інформації*. Спеціалісти з моніторингу вимірюють загальний обсяг згадок про визначені категорії, визначають відсоток згадок за темами. На основі тематичного аналізу визначаються основні наративи щодо ключових категорій моніторингу. Порівняльний аналіз тем і наративів у різних медіа, в різних регіонах України й на національному рівні.

БЛОК 2. АНАЛІЗ ТОНАЛЬНОСТІ ПОВІДОМЛЕНЬ

Новини щодо кожної групи аналізуються на предмет тональності висвітлення – позитивна, негативна, нейтральна. Цей показник відбиває ставлення медіа (і вплив на аудиторію) стосовно суб’єктів чи тем. Тональність матеріалу оцінюється через наявність у матеріалі емоційних оцінок, дотримання журналістських стандартів балансу та відділення фактів від коментарів, контекст і наявність інклюзивного компонента.

БЛОК 3. АНАЛІЗ НА ПРЕДМЕТ НАЯВНОСТІ МОВИ ВОРОЖНЕЧІ

Кількісний аналіз для визначення частки новин, що містять мову ворожнечі щодо групи мігрантів із загальної кількості новин про цю групу. Тематичний та порівняльний аналіз новин, що містять мову ворожнечі.

*Вибірка – всі матеріали поспіль, що вийшли в досліджуваних медіа у вказаний період.

Національні медіа. Сайти дев’яти телеканалів: Україна 24, Подробности.Інтер, Суспільне, 1+1 (ТСН), Факти.ICTV, Перший незалежний, 5 канал, СТБ, 24 канал. Сайти 11 онлайн-медіа: Обозреватель, Гордон, УП, Корреспондент, Правда, Політека, РБК-Україна, Цензор, НВ, УНІАН, Страна.

Регіональні медіа. Харків: Simon (медіагрупа Об'єктив), Status Quo, 057.ua, 7 канал, Вгороде); Одеса: 7 канал, Перший міський, Думська, О48, Одеса.Онлайн; Дніпро: Дніпро ТВ, Д1, Днепровская Панорама, Информатор, gorod.dp.ua; Запоріжжя: Муніципальний канал ZTV, 061.ua, АлексТВ, РІА-М, Индустриалка; Тернопіль: ТВ4, Тернопіль1, 20 хвилин / RIA+, Галас, 0352.ua; Вінниця: 33 канал, МКП ІТА “ВІТА”, Вінниця.інфо, Вежа, 20 хвилин; Суми: АкадемТВ Суми, 0542.ua – сайт города Суми, RegionNews Сумы (regionews.sumy.ua), DEPO.UA – Суми (sumy.depo.ua), Відікон ТВ; Львів: ТРК “Броди”, Перший західний, Захід.Нет, Вголос, 032.ua; Чернівці: ТВА, Чернівецький промінь, телеканал Чернівці, Молодий буковинець, Погляд; Ужгород: Закарпаття онлайн, ПроЗахід, Мукачево.Нет; Луцьк: Волинські новини, Волинь24, ВолиньPost; Івано-Франківськ: Галка, Курс, Версії.

Період моніторингу: перша хвиля – 6–12 вересня, друга хвиля – 4–10 жовтня.

Завантаження…

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Українські медійники назвали п'ять основних викликів 2024 року – щорічне опитування ІМІ

"Був лист від чоловіка, який описав, як мене ґвалтуватиме": активістка Ірина Земляна про погрози й переслідування росіян та як від них захиститися

Законопроєкт № 10242: як виправити загрозу для журналістів та викривачів