ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Коли жінки стануть людьми для українських медіа. Моніторингове дослідження за третій квартал 2021 року

28.09.2021, 14:00
Яна Машкова
illustratedladies.tumblr.com
illustratedladies.tumblr.com

За вісім років гендерних досліджень ІМІ присутність жінок – експерток та героїнь зросла в українських медіа майже вдвічі. Ще 2014 року експерти ІМІ фіксували, що в медіа було 13% відсотків експерток. Наразі маємо вдвічі вищі показники. Останній моніторинг ІМІ, який проведено у вересні 2021 року, показав, що згадки про жінок в онлайн-медіа трапляються вчетверо рідше, ніж про чоловіків. У середньому медіа цитували експерток лише у 23% матеріалів, відповідно чоловіків – у 77%. Такими є дані моніторингу гендерного балансу в медіа, який провів Інститут масової інформації в третьому кварталі 2021 року*. У порівнянні з даними попереднього дослідження присутність експерток в онлайн-медіа зросла на 2%.

 

ЕКСПЕРТКИ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ

За даними дослідження ІМІ, найбільше експерток у третьому кварталі 2021 року зафіксовано на сайтах "Суспільне" (46%), "24 канал" (40%), "Новое время" (34%), водночас найменше експертних коментарів від жінок зафіксовано на сайтах "Політека" (14%), "Українська правда" (11%) та "Букви" (6%).

За даними досліджень ІМІ, Суспільне вже щонайменше рік тримає перше місце за відсотковим показником коментарів експерток в інформаційних матеріалах.

Щодо тематичного різноманіття, то найчастіше українські редакції цитували експерток у матеріалах на політичну тематику – 17,2% загальної кількості згадок про жінок як експерток.

Найбільше коментували політику народні депутатки від "Слуги народу" – Євгенія Кравчук, Мар'яна Безугла та Ірина Верещук. Також траплялися коментарі від лідерки партії "Голос" Кіри Рудик, нардепки "Голосу" Олександри Устінової та заступниці Голови Верховної Ради Олени Кондратюк.

На другому місці за кількістю експертних коментарів від жінок – міжнародна тематика (14,8% загальної кількості коментарів). Кілька моніторингів поспіль абсолютною лідеркою з цитування в цій сфері є Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії. Під час моніторингового періоду пані Урсула коментувала теми щодо збільшення фінансової підтримки третіх країн у боротьбі з кліматичними змінами, ситуацію щодо режиму Лукашенка в "гібридних атаках", а також тему стосовно допомоги з вакцинами для країн з низьким фінансовим рівнем.

Окрім цього, частіше траплялися коментарі від речниці Білого дому, ніж від представниць Єврокомісії Вівіан Лунели та МЗС Росії Марії Захарової.

На третьому місці за кількістю експертних коментарів від жінок в онлайн-медіа виявилися теми бізнесу та економіки (13,3% загальної кількості коментарів). У цій темі жінки надавали коментарі як представниці бізнесу або як представниці офіційних структур щодо економічних питань.

10,8% всіх експертних коментарів від жінок припали на речниць регіональних відділень правоохоронних органів, які коментували теми криміналу та надзвичайних ситуацій. Найбільше коментарів експерток у цій темі зафіксовано на сайті "Суспільне". Це пов’язане з тим, що сайт Суспільного обслуговують також регіональні філії, які активно брали коментарі в місцевих речниць.

У 8,9% матеріалів жінки були експертками щодо прав людини. Найбільшу кількість коментарів зафіксовано від уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, яка коментувала кількість отриманих скарг за рік та ситуацію з порушенням прав військових, яким Міноборони заборгували виплати. Також траплялися коментарі від правозахисниць, які займаються темою рівності ЛГБТ-спільноти.

Значно менше жінки коментували тему освіти (7,9% загальної кількості коментарів), здоров'я (7,4%) та погоду (3,4%). Однак варто зазначити, що в медіа тему погоди та кліматичних опадів коментує переважно експертка Наталка Діденко. Ще в 3% матеріалів експертки коментували тему культури та мистецтва. 

 

ГЕРОЇНІ МАТЕРІАЛІВ ОНЛАЙН-ЗМІ

Відсотковий показник жінок-героїнь матеріалів онлайн-медіа (29%) все ще залишається суттєво меншим за показник чоловіків-героїв (71%).

Найбільше героїнь інформаційних матеріалів зафіксовано на сайтах "Сегодня" (56%) та ТСН (45%). Утім, такий високий показник жінок не означає, що медіа дотримуються гендерного балансу. Для цих сайтів характерними є жовті матеріали про героїнь шоу-бізнесу. Такі матеріали часто містять сексистські та принизливі меседжі щодо жінок. До речі, ТСН кілька років поспіль входить до трійки медіа, які активно пишуть про жінок, однак залишається питання до якості таких матеріалів. Детальніше про стереотипи та дискримінацію жінок у медіа можна прочитати у свіжому дослідженні ІМІ.

Редакції таких медіа хоч і мали нижчі показники щодо жінок-героїнь, однак у їхніх текстах не було "жовтизни" стосовно героїнь: "Ліга" (18% загальної кількості героїнь у журналістських матеріалах), ZN.UA (18%) та Інтерфакс-Україна (17%).

Дослідження ІМІ показало, що в медіа найчастіше жінки як героїні траплялися в матеріалах про шоу-біз (34,9%). Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайтах "Політека" (20% загальної кількості матеріалів про шоу-біз), "Сегодня" (18%), ТСН та "24 канал" (майже по 11%). Героїнями цих текстів є українські співачки, інстаблогерки та іноземні селебріті. Матеріали переважно містять порушення стандарту відділення фактів від коментарів, деякі з них мають ознаки замовлення, оскільки просувають і привертають увагу до певних "зірок" без реальних інформаційних приводів (якщо не вважати інформаційним приводом те, що зірка почистила апельсин). Матеріали про жінок у шоу-бізі часто супроводжувалися сексизмом або об'єктивізацією жіночого тіла. 

Експерти ІМІ неодноразово наголошували, що матеріали із сексизмом або ж детальним описом жіночого тіла з еротизованим деталями мають негативні та токсичні наслідки й не мають нічого спільного з реальним життям. Такі стереотипні уявлення погіршують якість життя жінок і дівчат, і редакції, які ставлять такі тексти, повинні бути свідомі своєї відповідальності. 

Також нагадуємо: якщо вас дратують принизливі та сексиські тексти, ви можете звернутися до Комісії з журналістської етики або ж до Медіачеку, залишивши скаргу в електронній формі на матеріали з порушеннями. 

На другому місці за популярністю – героїні рубрики криміналу та надзвичайних ситуацій (26,1% загальної кількості згадок про жінок як героїнь у новинах). У моніторинговий період найчастіше висвітлювалася подія з вибухом автівки в Дніпрі, де загинула керівниця пресслужби ДСНС. Окрім цього, героїні кримінальних хронік – це найчастіше постраждалі від нещасних випадків, жертви сексуального та фізичного насильства чоловіків. Також траплялися поодинокі випадки, де жінки займалися кримінальною діяльністю.

Лише 7,2% матеріалів стосувалися героїнь-політикинь. Абсолютної лідерки з кількості згадок у цьому моніторинговому періоді не зафіксовано. Медіа писали про політикинь не дуже багато. Траплялися поодинокі згадки про лідерку "Батьківщини" Юлію Тимошенко, нардепок від "Голосу" Кіру Рудик та Ольгу Стефанишину.

На четвертому місці за популярністю – героїні, які згадувалися в новинах на соціальну тематику (повсякденне життя, потреби дітей тощо) – 5,5% матеріалів. У цій тематиці чудовий проєкт підготувала редакція НВ: до моніторингу ІМІ потрапив один з циклу матеріалів про жінок, які живуть у прифронтовій зоні та піклуються про інших. 

На міжнародну тематику писали трішки менше – 5,3% загальної кількості матеріалів. Найчастіше героїнями цієї теми були канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Також траплялися поодинокі згадки про речницю МЗС РФ Захарову.

Значно менше було героїнь у матеріалах, які стосувалися спорту (3,4%), освіти (3,4%), прав людини (2,9%) та здоров'я (2,3%).


🧠❓Якщо у вашому медіа не знають, з чого почати покращення гендерного балансу, пропонуємо зробити самооцінювання і порахувати, скільки у вас експерток і героїнь, а скільки експертів і героїв. Гарантуємо здивування. Ми в ІМІ також підготували поради для редакцій, які бажають покращити дотримання гендерного балансу: 10 рекомендацій для журналістів щодо гендерного балансу.



* Дослідження контенту проводилось у 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: "Цензор", "24 канал", "Букви", "Гордон", ZN.UA, "Зік", Інтерфакс-Україна, "Корреспондент", "Ліга", НВ, "Обозреватель", "Політека", РБК-Україна, "Сегодня", "Страна", "Суспільне", ТСН, Укрінформ, УНІАН, УП. Вибірка становила 2000 новин (по 100 новин з кожного досліджуваного ЗМІ, взятих у вересні 2021 року). 

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Liked the article?
Help us be even more cool!