Прайду не буде – і в україсьнких медіа теж. Моніторинг висвітлення ЛГБТ+ в онлайн-медіа

29.06.2021, 15:55

marcelopez.com

У червні весь світ відзначає Прайд-місяць. Це означає, що у всьому світі організації, компанії та публічні особи мають можливість заявити про свою підтримку та толерантність до ЛГБТ+-спільноти. Це важливо, оскільки досі існує нетерпимість, насильство та відверта дискримінація ЛГБТ+-людей. В Україні теж.

За рейтингом ILGA-Europe, Україна посіла 40-ве місце із 49 європейських країн за рівнем забезпечення прав сексуальних меншин у Європі. Минулого року цей індекс мав кращий показник – 36-те місце.

Це означає, що адвокація прав ЛГБТ-людей не працює, активістів та ЛГБТ-спільноту продовжують дискримінувати, не ухвалюються закони, які можуть захищати права людей ЛГБТ+. Наразі в Україні “індекс добробуту та толерантності” дорівнює тільки 18,02%. Гірше ніж у нас - в Росії та переважно в країнах пост-СРСР.

Експерти ІМІ дослідили, що пишуть українські медіа про ЛГБТ, які використовують джерела інформації, які ЗМІ уникають згадки про секс-меншини та що з цим робити.

За період моніторингу (з 1 травня до 15 червня включно) у 20 загальнонаціональних онлайн-медіа експерти ІМІ зафіксували 212 матеріалів, що стосувалися ЛГБТ+*.

Моніторинг охоплював період до початку Прайд-місяця та його частину. Це дало змогу дослідити, чи залежить наповнення стрічки укрмедіа від активності інформаційних кампаній ЛГБТ+-ком'юніті, чи все-таки медіа системно отримують новини про ЛГБТ незалежно від “красивих дат”.

ДЕ БУЛО НАЙБІЛЬШЕ ЗГАДОК ПРО ЛГБТ В УКРАЇНСЬКИХ ОНЛАЙН-МЕДІА?

Найбільше на тему ЛГБТ писали УНІАН (11,3%), 24 канал та “Корреспондент” (по 9,9%), на третьому місці - “Страна” (9,4%) від загальної кількості матеріалів, які увійшли у вибірку. Однак більше та інтенсивніше подання матеріалу ніяк не дорівнює тому, що ці матеріали якісні та варті уваги. Нижче в тексті ми навели приклади, як журналісти УНІАНу, “Страны” та “Корреспондента” ловили хайп на жовтих заголовках і вживали некоректну термінологію.

Водночас менше згадок траплялося на НВ та Суспільному (по 8%), ТСН (6,6%), Укрінформі, ДТ, “Гордоні” (по 4,7%), УП (3,4%), РБК-Україна та “Обозревателе” (по 2,8%).

Найменше матеріалів було на “Цензорі”, “Сегодня” та “Політеці” (по 2,4%), “Лізі” (1,4%), ЗІК (0,9%), і водночас жодного матеріалу на Інтерфаксі. Результати минулорічного моніторингу свідчать, що Інтерфакс системно ігнорує тему ЛГБТ.

ПРО КОГО ПИСАЛИ?

Кожен третій матеріал стосувався ЛГБТ-спільноти загалом (65,6%) від кількості матеріалів, які увійшли в моніторинг. Кожен п'ятий матеріал – про. трансгендерних осіб (19,3%). Про геїв писали лише у 8,5% матеріалів. Водночас у медіа вперше з'явилися згадки про небінарних осіб – 2,8% (в попередні роки моніторингу ІМІ такого не фіксував). Найменше згадок було про бісексуалів (1,9%) та лесбійок (1,4%). Звернімо увагу, що низькі показники згадок про лесбійок фіксуються не вперше. До прикладу, минулого року в моніторинговий період були відсутні згадки про них.

Щоб розуміти та ознайомитися з гендерною ідентичністю, рекомендуємо подивитися словник інклюзивних термінів.

МАСШТАБ ТА РІВЕНЬ НОВИН

У досліджені зафіксовано три рівні новин щодо ЛГБТ+:

49,5% всіх матеріалів стосувалися міжнародного значення. В матеріалах цього рівня медіа активно писали про зірок шоу-бізу та ЛГБТ, про політику іноземних країн у розрізі адвокації ЛГБТ.
42,9% всіх стосувався України та регіонів. Набір новин стосовно національного рівня був дещо передбачуваним: акції (де ЛГБТ-активісти кажуть про свої права) та новини шоу-бізу.
7,5% всіх матеріалів стосувалися РФ. Найчастіше в матеріалах цього рівня українські медіа згадували про пропагандистку Скабєєву, яка розпустила фейк, що на Донбасі Зеленський начебто влаштував “гей-парад” за вказівкою Байдена.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

При висвітленні теми ЛГБТ у своїх медіа найчастіше журналісти брали матеріали в інших ЗМІ, тобто робили передруки в 37,3% випадків. Другим за популярністю джерелом інформації були соціальні мережі (17% всіх джерел). Найчастіше журналісти брали із соцмереж фотографії селебріті, які пов'язані з ЛГБТ.

Лише в 15,1% матеріалів журналісти шукали власні теми або ж просто писали те саме, що й інші редакції, однак опрацьовували їх трішки більше, тому позначали як власні.

Експерти ІМІ звертають увагу, що одне з найважливіших джерел у висвітлені чутливої теми ЛГБТ – це профільні ГО. Матеріалів з таким джерелом налічено лише 12,7% від загальної кількості. Здебільшого ці матеріали містили ситуативну реакцію від комунікаційників ЛГБТ-ГО. Не вистачало інформативних та конструктивних матеріалів, інфографік, аналізу ситуації, які могли б готувати профільні ГО, співпрацюючи з медіа для просвіти аудиторії та просування толерантності населення. На думку експертів ІМІ, громадським спільнотам, які займаються правами людей ЛГБТ, необхідно будувати системну комунікаційну стратегію, яка передбачає, наприклад, партнерство з медіа, або просвітницькі тренінги, які навчать коректної лексики журналістів тощо

11,8% матеріалів мали офіційне джерело інформації. Здебільшого це були посилання на український та іноземні урядові сайти, посольства.

МАРКЕРИ ЯКОСТІ МАТЕРІАЛІВ

У 5,2% всіх матеріалів щодо ЛГБТ+ була присутня некоректна термінологія. Зокрема, некоректну лексику вживало 8 з 20 досліджуваних медіа (!). Найчастіше це порушення було зафіксоване на сайтах “Корреспондент” і “Страна”; значно менше порушень було на ТСН, “Сегодня”, УНІАН, “Обозревателі”, ДТ. Приклади:

У Локи из фильмов Marvel оказался нетрадиционный гендер / Korrespondent.net
В Камеруне двое трансгендеров попали в тюрьму за гомосексуализм / Korrespondent.net
Софі Тернер натякнула на нетрадиційну орієнтацію / “Обозреватель”
Двом трансгендерам у Камеруні дали 5 років в’язниці за гомосексуалізм / УНІАН

Українські медіа все ще рясніють некоректною лексикою на кшталт “нетрадиционная сексуальная ориентация” або “гомосексуализм”.

Ще здається стара як світ лексема “гомосексуалізм”, яку просто неприпустимо вживати в текстах, оскільки суфікс “-ізм” вказує на течію, учення або хворобу. Коректно вжити “гомосексуальність”. Та і хто сказав, що сексуальність людей буває традиційна та нетрадиційна, хто придумує всі ці категоризування? Всі ці лексеми не лише всіляко намагаються акцентувати та поділити на біле і чорне, “як у мене (тобто гетеро), або ніяк”. Це насамперед свідчить про недостатню освіту або небажання журналістів готувати якісні тексти для своєї аудиторії.

До речі, варто також звернути увагу, якими хештегами йменують свої матеріали журналісти “Корреспондента”. Здається, дослідження ІМІ допомогло виявити відкрито гомофобне медіа:

У своїх заголовках “Страна” не завжди світить гомофобією, проблемні місця найчастіше трапляються в самому тілі тексту. Наприклад, у матеріалі “За нетерпимость к языку или к ЛГБТ. Кабмин предлагает сажать в тюрьму за дискриминацию. Кого посадят?”.

Можна апелювати зі словами, що це лише цитування і журналісти передають думку героя. Однак весь текст містить негативне забарвлення щодо ЛГБТ, та й саме цитування автори тексту не дуже поспішають збалансувати й роз’яснити читачам, що це некоректно.

Дослідження ІМІ показало, що 2,4% матеріалів про ЛГБТ+ були конструктивними. Це означає, що журналісти не просто готували фактологічні матеріали, але водночас намагалися аудиторії подати інформацію дещо більше і ширше. Найбільше таких матеріалів готували журналісти Суспільного:

Гендерна сліпота. Які існують міфи про пансексуальність / Суспільне
Збільшення прав ЛГБТ спільноти сприяє економічному розвитку — дослідження / Суспільне

Також поодинокі матеріалитраплялися на 24 каналі та сайті НВ:

1,9% матеріалів мали ознаки мови ворожнечі щодо ЛГБТ+-спільноти. Найчастіше такі матеріали траплялися на “Страні”, і єдиний випадок – на УНІАНі. До прикладу, в 2020 році, мови ворожнечі до ЛГБТ+ спільноти в журналістських текстах було вдвічі більше - 3,8%. Хоч в цьому році показник мови ворожнечі значно менший, ніж минулоріч, сказати, що українські медіа здорові та толерантні - важко. Варто хоча б розглянути деякі приклади, які наведені нижче в тексті.

Як завжди, “Страна” на своєму сайті публікує політичні зашквари, а тут розмістили текст пана Чаплиги, який до цього, здається, купив преміум-підписку безлімітного ефіру на телеканалі “Наш”.

Никогда украинским олигархам так сладко не жилось, как при Зеленском / “Страна”

Просто нагадаємо, що раніше пан Чаплига працював в офісі Уповноваженої з прав людини. Ще раз хочемо наголосити, що редакція юридично відповідає за весь контент, навіть якщо вона просто розмістила цитату. Крім того, навіть Фейсбук видалив цей допис із відвертим хейтспічем (як видно на скріні), проте навряд чи пан Чаплига задумався і зрозумів власний лексичний промах. І хоча текст наче про політичні розбірки, але насправді він показує аудиторії, що кидатися словами “чернокожий гей” – це нормально.

Щодо матеріалу на УНІАНі “Забули плавки: у Києві на озері зняли двох голих чоловіків на катамарані (фото)”.

І знову бачимо витягування “смачних” коментарів від користувачів, без жодного посилання чи скріншоту. Тобто невідомо, чи справді користувачі писали це, чи це особиста фантазія людини, що готувала цю “новину”. Так само, не наведено жодного доказу про те що відпочивальники плавали поблизу дитячого майданчика. Повідомленню бракує бодай мінімальної журналістської обробки, щоб стати новиною. Також незрозуміло в чому цінність такої інформації, окрім як в хайпі на оголеному тілі. Це практикують брудні сміттярки, але ж це не рівень національного інформаційного агенства. Сподіваємося, редакція вживе кроків і покращить свою редполітику.

Також не обійшлося без належного маркування, тобто джинси. Експерти зафіксували один матеріал (0,5%) з неналежним маркуванням, який мав згадку про ЛГБТ за підтримки агрохолдингу Юрія Косюка МХП.

5 правил психологічної допомоги при стресі: поради від Центру громадського здоров’я / Укрінформ

“Між самодопомогою в стресових ситуаціях та зверненням до фахівця з психічного здоров’я є ще один етап – перша психологічна допомога за принципом “рівний – рівному”. Цей підхід часто використовують у спільнотах: серед ветеранів, медиків, ЛГБТ-людей”, – йдеться в повідомленні.

ПРО ЩО НАЙБІЛЬШЕ ПИСАЛИ?

У моніторинговий період найпопулярнішою була тема акцій - 21,7% від загальної кількості матеріалів. У цій темі було два інформаційних приводи: ЛГБТ-спільнота організувала Транс-марш у Києві (22 травня), а також акція ЛГБТ-спільноти біля Офісу президента з вимогою ухвалити законопроєкт, який посилює боротьбу з дискримінацією в Україні (5 червня). Найбільше акції ЛГБТ-активістів висвітлювали на УНІАНі.

На другому місці – тема шоу-бізнесу (19,8% від загальної кількості матеріалів). Якщо говорити про гендер, то готували матеріали про всіх, окрім лесбійок. Найчастіше тема ЛГБТ в шоу-бізі стосувалася міжнародного рівня. У половині матеріалів журналісти брали новини із соціальних мереж, а в 31% передруковували з інших медіа.

Засновнику бренду Jacquemus освідчився його коханий / 24 канал
Австралійською Холостячкою стала бісексуалка: хто буде учасниками / 24 канал
Небинарная персона: Деми Ловато совершила каминг-аут / “Корреспондент”

Окрім того, журналісти публікували матеріали, в яких селебріті спростовували фейк про сексуальну орієнтацію:

На третьому – місці тема політики (9% від загальної кількості матеріалів). 9 з 10 матеріалів стосувалися міжнародного політичного рівня. Матеріали на цю тему здебільшого про те, що британський уряд організував нову посаду представника, який відповідає за права ЛГБТ+-людей у Британії та за кордоном.

А також про те, що політики інших країн відкриті ЛГБТ+-представники:

Дехто навіть намагався прикинутися ЛГБТ+, щоб потрапити на вибори (У Мексиці чоловіки прикинулися трансгендерами, щоб брати участь у виборах / УНІАН).

8,5% матеріалів стосувалися бізнесу та ЛГБТ+. Період Прайд-місяця стимулював бізнес запускати нові продукти.

Не обійшлося без криміналу. Так, 8,5% матеріалів про ЛГБТ стосувалися цієї теми. Причина цих випадків – в Україні продовжуються напади та агресія щодо активістів ЛГБТ+. На порядку денному два кейси: напад на офіс ЛГБТ-організації в Одесі та напад на активістів у Києві під час перегляду кінострічки.

В Одесі невідомі напали на офіс ЛГБТ-організації / Суспільне
Розбили вікно, пустили газ: у Києві зірвали закритий показ ЛГБТ-фільму (відео) / УНІАН
В Киеве сорвали закрытый показ ЛГБТ-фильма / Корреспондент

Крім того, писали про закони (8% від загальної кількості матеріалів). Більша частина матеріалів на цю тему стосувалася парламенту Угорщини. Він ухвалив законопроєкт, що забороняє поширення серед неповнолітніх матеріалів, які можна розцінювати як “пропаганду гомосексуальності” та зміни статі.

А також були матеріали про те, що уряди інших країн та України готували законопроєкти для покращення життя прав людей ЛГБТ:

3,8% стосувалися ЛГБТ та релігії. У цій темі було три інформаційних приводи: перша – представники українських церкв виступили проти законопроєкту про антидискримінацію ЛГБТ

Представители церквей протестуют против законопроекта о критике ЛГБТ / “Корреспондент”
Представители церквей выступили против закона о наказании за дискриминацию ЛГБТ / “Страна”

І приклад того, як церква толерує гомосексуальні пари:

Низка німецьких церков анонсували трансляції вінчання гомосексуальних пар / “Українська правда”
Десятки церков у Німеччині проведуть вінчання гомосексуальних пар / НВ

А також не обійшлося без новин з Росії. Щоправда, випадок нетиповий: церква в цьому разі не критикує людей, а організувала внутрішні розслідування.

У 3,8% матеріалів висвітлювалася тема про те, що російська пропагандистка Скабєєва в прямому ефірі розпустила фейк стосовно того, що Зеленський за вказівкою Байдена організував “гей-парад” на Донбасі. Про це написали 8 із 20 медіа, однак у своїх заголовках, що це фейк, написали лише три: 24 канал, РБК та УНІАН.

Усі вісім медіа, які висвітлювали цю тему, ілюстрували свої матеріали фотографією Скабєєвої, однак на УНІАНі опублікували фото з реального попереднього прайду.

Лише 3,3% матеріалів було про дослідження та цифри щодо ЛГБТ. Один з найголовніших меседжів досліджень – збільшення прав і захисту ЛГБТ-спільноти сприяє економічному розвитку країни. Дослідження показує, що країни Центральної та Східної Європи можуть втрачати іноземні інвестиції через усвідомлену дискримінацію ЛГБТ+. Зокрема, кваліфіковані працівники з регіонів залишають свої міста з надією працювати у відкритіших суспільствах. Компанії, які підтримують ЛГБТ+, перевершують своїх конкурентів. Про дослідження ЛГБТ-спільноти написали лише п’ять медіа з 20: Суспільне, УНІАН, 24 канал, НВ, “Політека”.

2,4% матеріалів були присвячені життєвим історіям ЛГБТ+. Такі історії особливо важливі, щоб виховувати толерантність та демонструвати видимість спільноти ЛГБТ.

У 2,4% матеріалах ішлося про те, що посольства 25 держав та делегації ЄС підписали спільну заяву щодо занепокоєння стосовно рівня гомофобії та дискримінації представників ЛГБТ в Україні. Також траплялися поодинокі матеріали про цензуру висвітлення ЛГБТ у Китаї, культуру і ЛГБТ та про спорт (по 1,9%).

ЯК ЖУРНАЛІСТАМ ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЛГБТ ТА ЯК КОРЕКТНО ВИСВІТЛЮВАТИ ЧУТЛИВІ ТЕМИ?

Підписатися на розсилання ГО, які займаються адвокацією ЛГБТ в Україні. Брати сміливість та бути готовими показувати аудиторії інші історії окрім тих, що надають решта медіа.
Відвідувати тематичні тренінги. Заохочувати своїх колег також навчатися писати нові теми, зокрема з коректною термінологією.
Дізнаватися нові тренди та піддивлятися поради на Ресурсному онлайн-центрі ЛГБТ+.
Хочемо також нагадати, що “Точка опори” спільно з ІМІ та БФ “Гендер зед” розробили буклет коректної ЛГБТ-термінології “Як писати про ЛГБТ”, яким можуть користуватися журналісти, медійники та SMM-менеджери. Завантажити буклет можна за посиланням.

* Аналіз проводився в 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: unian.ua, obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М), zikua.tv. До моніторингу потрапили матеріали, що стосувалися теми ЛГБТ з 1 травня по 15 червня 2021 року. Загальна вибірка склала 212 матеріалів.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Українські медійники назвали п'ять основних викликів 2024 року – щорічне опитування ІМІ

"Був лист від чоловіка, який описав, як мене ґвалтуватиме": активістка Ірина Земляна про погрози й переслідування росіян та як від них захиститися

Законопроєкт № 10242: як виправити загрозу для журналістів та викривачів