Джинса в онлайн-медіа. Моніторинговий звіт за перший квартал 2021 року

Фото – Karolina Grabowska from Pexels

Комерційні матеріали з ознаками замовлення стали переважати над політичною джинсою в онлайн-медіа. 21% матеріалів з ознаками замовлення був спрямований на просування або протидію певним рішенням економічного чи політичного характеру, лобізм чи антилобізм законопроєктів, рішень уряду тощо. На другому місці (17%) – матеріали з ознаками замовлення на користь комерційних компаній, банків і корпорацій. 

Уперше за останні кілька років джинса на користь ОПЗЖ опустилася на третю позицію в рейтингу замовників джинси й перекочувала на новий ресурс – сайт "Страна". 

Такими є результати дослідження ГО "Інститут масової інформації", яке було проведене 1–5 лютого 2021 року в 17 онлайн-медіа, повна вибірка становила понад 20 тисяч новин*.

Сайтами-антилідерами з розміщення матеріалів з ознаками замовлення стали  "Обозреватель" (78 матеріалів з ознаками замовлення), "Політека" (49 матеріалів). Не було виявлено джинси на сайтах "Українська правда", "Дзеркало тижня", "Суспільне", "Букви", "Ліга" та ТСН. 

Матеріали з ознаками замовлення також були виявлені на сайтах "РБК-Україна" (24), "Гордон" (23), "Страна" (20), "24 канал" (14), "Сегодня" (13), "Цензор" (8), "Інтерфакс-Україна" (5), УНІАН (5), "Кореспондент" (2).

Ще 12% матеріалів з ознаками замовлення були марковані різними умовними позначками. Найбільше неналежного маркування серед усіх сайтів виявлено на ТСН (12), на другому місці – УНІАН (11).  

Серед позитивів хочемо відзначити сайт 24 каналу, який оновив свої редполітики, запровадив спецпозначки для маркування комерційної реклами й відокремлення її від журналістських матеріалів 24tv.ua. Експертна оцінка дотримання спецпозначок буде проведена в наступному кварталі.

З переліку сайтів, що аналізувалися, були вилучені сайти каналів 112 та NewsOne, оскільки ці канали підпали під санкції і були заблоковані згідно з рішенням РНБО та указом президента Зеленського. Це вплинуло на результати й врази знизило кількість замовних матеріалів на користь ОПЗЖ.

ОГЛЯД ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ДЖИНСИ 

1. Лобізм / антилобізм 

21% матеріалів з ознаками замовлення були спрямовані на просування або протидію певним рішенням економічного чи політичного характеру, лобізм чи антилобізм законопроєктів, рішень уряду тощо. 

Наприклад, це серія повідомлень із закликами до скасування квот на імпорт сірчаної кислоти:

• Мінекономіки створило корупційні схеми на ринку сірчаної кислоти, – нардеп  
• Нардеп Магомедов: У Мінекономіки один шлях – прибрати корупційні схеми минулої влади і скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти  
• На ринку сірчаної кислоти змова, і цим повинен зайнятися Антимонопольний комітет – нардеп  

Насамперед такі матеріали вигідні для металургійних компаній, які використовують сірчану кислоту як сировину.

Окрім цього, українські металургійні підприємства виступали за продовження дії наявного мита на експорт металобрухту:

• Металурги виступають за продовження мита на експорт брухту  
• Металурги виступають за продовження мита на експорт брухту – Каленков  

Ці матеріали мали навіть однакові назви на різних сайтах.

До лобізму експерти ІМІ зарахували також цілу серію матеріалів, що просували проведення реформування Укрзалізниці та ухвалення відповідного закону:

• УЗ намагається проводити реформу, але без підтримки держави процес розтягнеться надовго – нардеп  
• Якщо ми хочемо реальну реформу УЗ, нам треба ухвалити закон, – нардеп  
• "Укрзалізниця" робить кроки в напрямку реальної реновації залізничних перевезень – економіст  

2. Комерційні компанії

На другому місці з показником у 17% усієї джинси опинилися комерційні компанії. Серед соціально безвідповідальних рекламодавців, які порушують норми ЗУ "Про рекламу" і замовляють приховану, насамперед відзначаємо виробників алкогольної продукції, наприклад горілку "Мороша", пиво "Карлсберг", вино Shabo. 

Також серед рекламодавців-порушників були помічені Наша Ряба, Volia, Mahatch, Roshen, Samsung.

Водночас серед комерційних компаній намітився тренд до розміщення реклами все ж під умовними позначками. 

• "Епіцентр" потролив IKEA на відкритті першого магазину Більше читайте тут: Cosmolot став першим ліцензованим онлайн-казино в Україні
• Як збільшити швидкість мобільного інтернету – поради Vodafone 
• Робота в Києві: торговельна мережа "АТБ" підтвердила звання кращого роботодавця в українській торгівлі

Звертаємо увагу медіа, що деякі не дуже сумлінні комерційні компанії можуть розміщувати одну і ту саму рекламу в різних медіа як з позначками, так і без. Зокрема, так чинили виробники техніки, мобільних телефонів. 

3. ОПЗЖ

Уперше за останні кілька років джинса на користь ОПЗЖ опустилася з першої на третю позицію в рейтингу замовників і перекочувала на новий ресурс – сайт "Страна". 

У зв'язку із санкціями ІМІ вилучив з моніторингу сайти каналів 112 та NewsOne, які підконтрольній цій партії. Відповідно, рівень матеріалів замовного характеру на користь ОПЗЖ значно знизився. Для порівняння: в аналогічний період минулого року на користь ОПЗЖ припадав 41% матеріалів з ознаками замовлення, тобто левова частка ринку джинси (або в цьому випадку навіть цензури медіавласника). У цей моніторинговий період на ОПЗЖ припало 10% матеріалів з ознаками замовлення. Проте навіть санкції не завадили цій політичній силі ввійти до першої трійки рейтингу замовників джинси.

Медведчук заявляв про незаконність введення санкцій проти його соратника Тараса Козака: 

• Медведчук: Введення Зеленським санкцій проти телеканалів абсолютно незаконне 
• Медведчук назвав санкції проти каналів 112 Україна, NewsOne і ZIK зачисткою: Це злочинно-неправомірні дії 
• Закрытие каналов и санкции против Козака – это узурпация власти – ОПЗЖ.

Члени партії поширювали фейк про нібито заборону Булгакова та його культового роману "Майстер та Маргарита".

"Политическая цензура, введенная при Порошенко, при Зеленском оказалась доведена до абсурда. Всесильные цензоры из Государственного комитета телевидения и радиовещания по своему усмотрению вводят запреты на фильмы и книги. Неугодными для инквизиторов становятся научно-популярные исследования, былины о русских богатырях, современные детективы и даже произведения классиков мировой и украинской литературы", – йдеться в повідомленні ОПЗЖ, що поширював сайт "Страна".

Проте ця інформація не відповідає дійсності: "Заборонили ввозити лише одне конкретне видання "Майстра і Маргарити" – видавництва "Азбука-Аттікус". У передмові до цієї книги згадують російських акторів Юрія Кару, Миколу Бурляєва та Валентина Гафта, які "за публічну підтримку військової інтервенції в Україну внесені до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці", – пише ВВС.

"Страна" активно транслювала також антиамериканські та проросійські жахалки й наративи, наприклад: 

4. Ахметов і його компанії та фонди

На четвертому місці з-поміж замовників джинси економічного характеру опинилися компанії українського олігарха Ріната Ахметова – "Метінвест", ДТЕК та Фонд Ахметова. На ці компанії припало 8% загальної кількості джинси, зафіксованої в онлайн-медіа. 

Замовні матеріали на користь компаній Ахметова мали переважно іміджевий характер, компанії "піарилися під прикриттям" на власних благодійних проєктах, і менша частина матеріалів була присвячена лобізму чи висвітленню успіхів:

• Метінвест розпочав будівництво 345 нових кисневих точок у лікарнях Маріуполя 
• Метінвест скерував 8 млрд грн в екологію Кривого Рогу за 2020 рік

На користь операційної компанії ДТЕК були матеріали про залучені інвестиції: "ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" збільшило інвестиційну програму на 2021 рік на 35%":

• Фонд Ріната Ахметова і ДТЕК надали допомогу київській лікарні
• Фонд Ріната Ахметова і ДТЕК допомогли Київській лікарні

5. Чорний піар

На п'ятому місці серед найпопулярніших категорій джинси виявилися матеріали з ознаками чорного піару. На них припало 6,5% загальної кількості джинси. Розміщувалися такі матеріали переважно тільки на "Обозревателі" та "Політеці". 

Матеріали з ознаками чорного піару були спрямовані проти НАБУ й антикорупційних органів:

• Все закінчилося "як завжди", – Загородній про антикорупційну систему
• "Сам дурак": як мережа ботів НАБУ спалилася на тому, що шукала ботів
• Краще ліквідувати всі антикорупційні органи – Загородній

А також проти окремих персоналій:

• Глава "Нафтогазу" Коболєв чотири роки отримує премії, не виконуючи KPI, – експерт
• Президент в одному інтерв'ю сказав: "Ми думали що довіряти нема кому, а з'ясувалося, що довіряти зовсім нікому" – ЗМІ
• Камінг-аут будівельної реформи: що приховав її автор

Серед інших ключових замовників прихованої реклами в медіа зафіксовано матеріали на користь Юлії Тимошенко, "Європейської солідарності", Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка, Ігоря Смішка, Дмитра Філатова, а також Олега Бахматюка. 

Моніторинг проводився 1–5 лютого 2021 року в 17 популярних інтернет-медіа: "Політека", "Обозреватель", 24 канал, "Гордон", "Українська правда", УНІАН, "Сегодня", ТСН,  RBC.ua, "Ліга", "Інтерфакс-Україна", "Страна", "Цензор", "Букви", "Дзеркало тижня", "Кореспондент", Суспільне. 

Вибірка охоплює всі новини підряд, що вийшли на сайтах протягом вказаного періоду (понад 20 тисяч новин).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.