ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Соросята, Стерненко та джинса: імідж громадського сектору в українських медіа

02.04.2021, 10:00

Соросята, Стерненко, втеча із суду, підриви гранатою та екологічна джинса. Якщо рандомно побачити це речення, можна подумати, що це топзапит у гуглі. Однак ці теми об'єднує те, що вони стосувалися висвітлення активістів в українських медіа. 

За даними правозахисної організації ZMINA, у 2020 році зафіксовано 101 випадок, коли порушувалася безпека активістів. Найчастіше активісти зазнавали погроз, залякувань, фізичних нападів або знищення майна. Фізичної агресії вони зазнавали через те, що не давали провернути корупційні схеми або просто захищали свої права.

Дослідження ІМІ показало, що кожен третій матеріал (28,7%) про активістів стосувався теми політики, в кожному четвертому (19,4%) йшлося про Стерненка і в кожному сьомому матеріалі (14,2%) була інформація про активістів у темі криміналу.

Як часто медіа згадували активістів 

Найчастіше активістів згадували на 24 каналі (14,2% загальної кількості матеріалів, що ввійшли до вибірки про громадський сектор). Трішки менше було згадок на “Новом времени” (10,5%), Укрінформі (9,3%), Суспільному (8,5%) та на “Цензорі” (7,3%). Найменше згадок зафіксовано на 112.ua та РБК-Україна (по 2%) та на сайті “Політека” (1,6%). Щоправда, тематичне наповнення в медіа, які ввійшли до моніторингового періоду відрізняються. Певні медіа могли ігнорувати деякі новини про активістів, інші ж, навпаки, активно висвітлювали їхню діяльність. 

  • У 57,4% матеріалів героями або джерелами інформації були активісти. Відповідно, у 42,6% громадські організації.
  • У 44% випадків активісти та громадські організації в медіа зображувалися як герої матеріалів, у 56% як джерело інформації.
  • Найчастіше медіа цитували рух “Чесно” (24%), ЦПК / Шабуніна (14,7%) і Стерненка та Кримські правозахисні ГО (по 7,8%).

 Емоційне забарвлення матеріалів

Найчастіше медіа писали про активістів та зображували їх у нейтральному емоційному забарвленні (81%). Кожна дев’ята новина (11%) мала позитивне забарвлення. У цих матеріалах ішлося про добрі справи активістів:

Також позитивне забарвлення мали матеріали з ознаками джинси. З прикладами можна ознайомитися наприкінці тексту. Але 8% матеріалів про активістів мали негативне забарвлення. Найчастіше в цих новинах застосовувались оціночні судження та емоційна лексика. Найбільше критики зазнали Сергій Стерненко та Віталій Шабунін з ЦПК. У нижченаведених медіа засуджують дії активістів ЦПК, використовуючи словосполучення “інформаційні нападки”. Агов, а як же журналістські стандарти, не чули?

Щодо Стерненка в текстах журналістів “Сегодня” простежувалася дещо зневажлива лексика стосовно самого активіста і людей, які прийшли його підтримати.

Також у новинах на сайті “Сегодня” використовувалася лексика “...Стерненко, которого подозревают в умышленном убийстве”. Однак жодного слова про те, що напад стався на активіста, а не він перший нападав на людей.

У яких темах найчастіше згадуються активісти та громадські організації 

Найбільше згадок про активістів та громадські організації було в новинах на політичну тематику (28,3%). У новинах на цю тему найчастіше згадувався рух “Чесно”, Центр протидії корупції. В цих новинах вони транслювалися як джерело інформації.

Також траплялися поодинокі матеріали, де активісти були героями матеріалів:

На другому місці – матеріали про Сергія Стерненка (19,4%). В цих матеріалах буди згадки про те, що Стерненка відпустили на поруки нардепу (це новини, які виходили в першій хвилі моніторингу), а також згадки про Стерненка під час акцій на його підтримку.

На третьому місці згадки про активістів траплялися в матеріалах про кримінал (14,2%). Активісти в цих матеріалах були в ролі потерпілих:

А також як порушники закону: активіст Павлов із Закарпаття, якого суд визнав винним, утік із залу суду. В темі криміналу активісти переважно були героями матеріалів, а не джерелами інформації.

Значно менше писали про екологічний активізм: 7,7% загальної кількості матеріалів про активістів. Більшість матеріалів цієї теми мала ознаки замовлення.

У 6,9% матеріалах були згадки про кримських активістів. Активісти Кримської правозахисної групи та “Кримської солідарності” коментували порушення прав людей у Криму.

Водночас кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров коментував обміління озера та екологічну катастрофу в Криму.

У цій темі активісти були зазвичай джерелами інформації, а не героями матеріалів.

Також під час моніторингу експерти зафіксували згадки про активістів, які працюють з чутливими групами населення (діти, жінки та ЛГБТ-спільнота)  – 5,7%, в міжнародній темі  – 5,7%, антикорупційній  – 2,8% та свободи слова  – 1,2%.

Хто з активістів джинсував 

Кожен 15-й матеріал (6,5%) про активістів мав ознаки замовлення. В медіа активно просувалась “екологічна джинса”. Лідеркою за кількістю згадок у матеріалах, що мали ознаки джинси, є Людмила Циганок (президентка Професійної асоціації екологів України). 

Експерти ІМІ зазначають, що згадки про екологиню Циганок були присутні в обох хвилях моніторингу.

Також були згадки про “активістів Молодіжного крила ОПЗЖ”. Щоправда, молодих людей, які поділяють цінності проросійської партії ОПЗЖ, та активістів, які борються за успішну, європейську Україну, порівнювати не варто. Однак “з пісні слів не викинеш”: якщо 112 канал іменує їх активістами – напевно, вони такими є.

Щоправда, в класичному розумінні активістів молоді політики ОПЗЖ радше шкодять Україні, ніж приносять користь. До прикладу, в матеріалах 112 каналу активісти ОПЗЖ сіють страх та паніку за допомогою наративів Рабіновича про “геноцид”.

Також активісти ОПЗЖ збирали підписи на підтримку реєстрації російської вакцини “Спутник V”.

Водночас траплялися поодинокі матеріали з неналежним маркуванням реклами 

Експерти ІМІ принагідно нагадають, що, відповідно до ЗУ “Про рекламу” (стаття 9), вся реклама та рекламні матеріали мають бути чітко відокремлені від іншої інформації та позначатися “Реклама” або “На правах реклами”.

Маркування словами “Спецпроєкт”, “Новини компаній”, “Актуально”, “Партнерський матеріал” та “PR” є порушенням закону. Детально про маркування можна прочитати за посиланням

*Моніторинговий аналіз проводився за допомогою кастомізованих пошукових запитів Google Advanced Search та внутрішнього моніторингового робота ІМІ у дві хвилі: 23–29 січня та 8–14 березня 2021 року. До вибірки ввійшло 247 матеріалів, що стосувалися активістів та громадських організацій. Моніторинг проходив у 19 популярних онлайн-медіа: obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, 112.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М). 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!