ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Ядро російських топ-сайтів. Про що і як пишуть кремлівські медіа?

16.06.2021, 12:20
Яна Машкова
by Albert Tercero
by Albert Tercero

Офіційні служби та чиновники як головне джерело інформації, вдалі фотографії Путіна, тролінг Зеленського та перспективна вакцина “Спутник-V” - ключові ознаки “ядра” інформаційних матеріалів топ-10 російських онлайн-медіа.

Такими є результати дослідження Інституту масової інформації, що стосувалося тематичного аналізу матеріалів на 10 найпопулярніших російських онлайн-медіа. Аналіз було проведено у травні 2021 року, до вибірки було включено найпопулярніші російські онлайни за даними  рейтингу Liveinternet.*

Виявилося, що переважна більшість сайтів, які входять до ТОП-10 за популярністю, тим чи іншим чином причетні до російської влади. Зокрема, за даними ІМІ, отриманими з відкритих джерел:

  • чотири медіа відкрито фінансуються владою РФ: Российская газета, РИА, ТАСС, RT.
  • два медіа пов’язані з людьми, які мають стосунки до влади або ПутінаИзвестия (головою ради директорів “НМГ” є екс-спортсменка Аліна Кабаєва, яка є наближеною особою до Путіна), Московский комсомолец (власником є Павло Гусев  - голова громадської ради при Мінобороні Росії).
  • два медіа пов’язані з владою через низку компаній: Лента.ру та Газета.ру входять до російської ІТ-групи «Рамблер», 100% власником якої з жовтня 2020 року став Сбербанк России, що контролюється російським урядом.
  • два приватних медіа - “РБК” (власник Григорій Берьозкін) та “КП” (найбільший кінцевий бенефіціар бізнесмен Сергій Рудньов).

Дослідження ІМІ складається з трьох компонентів: рівень та масштаб новин, тематичне наповнення, джерела інформації. Загальна вибірка склала 3146 матеріалів*.

МАСШТАБ ТА РІВЕНЬ НОВИН

У дослідженні було виділено шість рівнів новин:

    • міжнародний (найчастіше досліджувані російські медіа писали про США та  Ізраїль, ситуативно про Ісландію)
    • національний (матеріали, які стосувалися всієї Росії)
    • місцевий (це новини регіонального значення або про якийсь окремий регіон)
    • Україна (матеріали, які стосувалися неокупованої частини України)
    • окуповані території України (територія окупованого Донбасу та Криму)
    • екс-СРСР (матеріали, які стосувалися країн, які раніше входили в Радянський союз: найбільше згадували про Білорусь,  Вірменію та Азербайджан)

Найчастіше в російських онлайн-медіа публікувалися матеріали, які стосувалися національного (36,9%) та міжнародного рівня (35%). Найменше писали про окуповані території України - 1,2%.

В матеріалах національного рівня (36,9%) найчастіше писали на тему здоров’я (20,2% від новин національного рівня), економіки (20%), спорту (10,8%). Цікаво, що лише 9,3% від всіх національних новин стосувалися власне політики чи політичних подій всередині РФ.

Найбільше контенту національного рівня генерували провладні “Известия” (44,5%) та “Газета.ру” (43,7%). Нагадаємо, головою ради директорів “Ізвестий” є екс-спортсменка Аліна Кабаєва, яка є наближеною особою до Путіна, а “Газета.ру” в групу “Рамблер”, яка належить “Сбербанку”. Ще у 2016 році оглядач Bloomberg Леонід Бершидський назвав «Газета.ру» «пропутінським медіа»,  яке працює на російську владу.

Окрім цього, пропагандистське медіа “RT” (“Раша  тудей”, яке фінансується за держкошти) та російське державне інформагентство “ТАСС” готували лише по 32,1% та 31,7% контенту національного рівня.

Здебільшого матеріали національного рівня в досліджуваних ресурсах мали нейтральне або позитивне забарвлення.

Щодо матеріалів міжнародного рівня, то найчастіше справи інших країн  висвітлювали “Комсомольская правда” (45,3% від всіх матеріалів) та “Лента.ру” (42,3%). Найменше контенту міжнародного рівня підготували в редакції “Российская газета” (24%). Високий рівень висвітлення матеріалів міжнародного рівня пов’язаний з тим, що медіа активно висвітлювали зустріч Лаврова (міністра МЗС РФ) в Ісландії з  міжнародними лідерами, палестино-ізраїльський воєнний конфлікт та різноманітні матеріали щодо вакцинації та здоров'я загалом.

Також на порядку денному були матеріали, які стосувалися США. Загалом ці матеріали мали нейтральний відтінок і загалом стосувалися зустрічі міністра МЗС РФ Лаврова з держсекратерем США Блінкеном в Ісландії. 

Окрім цього варто звернути увагу, як міністр РФ Лавров зневажливо висловлювався щодо американських журналістів:

“Российский министр не раз отчитывал представителей американских СМИ за отсутствие манер - на многих встречах они начинают громко задавать вопросы, которые чаще всего остаются без ответа."Смотрите, даже ваши журналисты сегодня не задают вопросы", - с улыбкой обратил внимание Блинкена Лавров”. (Лавров был удивлен поведением журналистов из США на протоколе с Блинкеном / ТАСС)

В цьому цитуванні російські медіа демонструють, що Лавров на рівень вище і має право “отчитывать”, а потім додають йому легкості “с улыбкой обратил внимание”. Таким прийомом хотіли продемонструвати, що журналісти США певною мірою непрофесійні, що не задають питання сьогодні, а ще вчора за голосні питання залишилися без відповіді. Російський міністр собі напевно трактує, що не заслужили.

Також траплялися маніпулятивні матеріали про США, наприклад, такі де начебто держсекретар США Блінкен “пояснив”  чому США робить “антиросійські кроки”. Такі меседжі і навіть їхні заголовки повторювалися в різних медіа:

До слова, антиамериканські наративи в російських медіа є досить стабільними. Дослідження зафіксувало, що повідомлення на цю тему російські медіа подавали своїй аудиторії практично щоденно. 

На третьому місці за популярністю в російських медіа виявилися матеріали місцевого рівня - 16,6% від загальної кількості матеріалів. Найчастіше новини регіонального значення готували спецкори державного інформагентства  “ТАСС” (29,1% від загальної кількості контенту в цьому медіа). Лідером за кількістю новин регіонального значення “ТАСС” є не випадково, оскільки в кожному окрузі це державне агентство має власні кореспондентські пункти та власних представників, які готують однакову кількість контенту з центральним офісом ТАСС. Водночас, “Комсомольская правда” опублікували лише 1,4% контенту регіонального рівня.

Цікаво, що навіть маючи власних кореспондентів в регіонах, росмедіа готували досить мало власних редакційних матеріалів. В цілому власним був лише  кожен 7 матеріал (14,2%), все решта було репостами або релізами. 

В моніторинговий період у топ-10 медіа були взагалі відсутні новини зі згадками про національні меншини чи корінні народи РФ. При цьому, згідно офіційного звіту РФ про захист нацменшин, в Росії на них припадає близько 20% населення.

Російські регіони були представлені в медіа здебільшого в кримінальної хроніки (43.9% матеріалів). Значно менше матеріалів цієї категорії припадало на економіку, здоров'я та суспільство. Здебільшого матеріали регіонального рівня готували за офіційними прес-релізами або коментарями держслужбовців. Власне, більшість матеріалів про регіони медіа брали з офіційних джерел (57,2%) та передруковували з інших медіа 19,2%. 

Значно менше писали про економіку регіонів (11,9%). Ці матеріали стосували нерухомості, іпотеки, ціноутворень та бюджету.

В сукупності новини міжнародного, місцевого (регіонального) та національного рівня становлять 88,5% усіх повідомлень медіа.

На четвертому місці в російських онлайнах виявилися новини, які стосувалися України. Цікаво, що згадки про Україну в росмедіа трапляються вдвічі частіше, ніж про інші країни колишнього Союзу (кожна 13та новина, або 7,2% всіх новин в росмедіа стосувалася України). Найбільше писали про Україну такі медіа як “Комсомольская Правда” (14,6%) та “РТ” (12,6%), в той час як “Российская газета” присвятила Україні лише 2,5% свого контенту.

Найчастіше Україна згадувалася в політичному контексті (84,4% всіх згадок). Це пов'язано з тим, що в моніторинговий період включав день, коли Зеленський давав прес-конференцію щодо результатів свого президентства, тому російські медіа активно публікували матеріали з цитуванням Зеленського.  В своїх матеріалах про Зеленського, працівники росмедіа, використовували маніпулятивні та зневажливі заголовки про нього:

 А також добирали невдалі фото для ілюстрування матеріалів:

З однієї сторони можна апелювати, що у Зеленського просто активна міміка обличчя, без ін'єкцій ботулотоксина яким грішать лідери інших країн. Або ж це були єдині фото, якими можна ілюструвати матеріал. Однак системність дезінформаційних та маніпулятивних меседжів про Україну та українських політиків, які експерти фіксують роками в російських медіа, свідчить про те, що ці фото підібрані спеціально, щоб донести певне емоційне забарвлення - виставити Зеленського смішним, непрофесійним та дещо недолугим.  Для порівняння, ось фото, якими російські медіа ілюструють матеріали про лідерів дружніх до РФ країн екс-Союзу та про самого Путіна - всіх їх зображують серйозними та впевненими. 

Російські медіа активно скористалися ще одним інфоприводом для виставлення Зеленським недолугим президентом - розповсюдили інформацію, що начебто Зеленський одягнув вишиванку, яка мала покрій російської косоворотки. У росіян дійсно був схожий формат сорочки, однак історики розповіли, що крій сорочки Зеленського був типовий для України 19 століття, однак з часом втратив актуальність. Однак російські пропагандистські медіа всіляко намагалися підколоти Зеленського:

Також про Україну згадували в матеріалах про кримінальної хроніки (12,4%) та здоров’я (1,8%). Російські медіа найчастіше обирали офіційні джерела інформації для написання матеріалів про Україну (40,4%), хоча це не слугувало жодним запобіжником від маніпуляцій. Кожний четвертий матеріал про Україну (23,1%) був передруком з іншого російського медіа.

Значно менше російські онлайни продукували матеріалів, які стосувалися рівня країн екс-СРСР (3,1%). Топ-3 теми, які найчастіше з'являлися в новинах про країни колишнього союзу: політика (41,7%), війна (19,8%) та кримінал (16,7%).

Щодо політики, здебільшого в РФ пишуть про події в Білорусі, Вірменії, Азербайджані та Киргизії.

Також чимало новин стосувалися військового конфлікту Вірменії та Азербайджану. Російські медіа значно активніше цитували президента Вірменії Пашиняна, ніж  президента Азербайджану Алієва:

В моніторинговий період російські медіа нечасто писали матеріали щодо окупованих територій України (1,2% від загальної кількості матеріалів). Такий незначний відсоток інформації про окуповані території Криму та Донбасу свідчить про те, що топові російські онлайни не розглядають ці території як свою цільову аудиторію. Дослідження показало, що російські редакції, схоже, зараз не мають або не залучають власних кореспондентів на місцях для підготовки матеріалів про ці регіони. Влада РФ з усіх рупорів кричить про “Кримнаш”, однак інформувати про події в цьому регіоні ніхто особливо не поспішає. В моніторинговий період топ новиною, яка стосувалася окупованих територій, стала аварія на енергомосту в Криму, про неї і писали:

Щодо новин про окупований Донбас, то найчастіше це була тема війни та цитування незаконних територистих групувань Л/ДНР. Окрім того, що в Росії відверто респектують та визнають  терористичні  організації ЛДНР, також  просувають новини з дезінформацією та маніпуляціями, не турбуючись про професійні стандарти журналістики. 

ТЕМАТИЧНЕ НАПОВНЕННЯ

Дві третини контенту російських топових онлайн-медіа складаються з ТОП-5 тем: політика (матеріали, які стосувалися чиновників та депутатів всіх рівнів), криміналу (в цю тему зараховувалися матеріали кримінальної хроніки, ДТП, надзвичайні ситуації), економіка (фінанси, енергетика, макроекономіка), здоров'я (вакцинація та поради профілактики здоров'я) та спорту. На ці пять тем припало 69% від загальної кількості контенту, що  входило в моніторинговий період.

Політика - одна з найпопулярніших тем, яку висвітлювали російські медіа. Дослідження показало, що майже кожна 4 новина в російських онлайнах стосувалася цієї теми (23,5%). Найбільше про політику писала “КП”(40,9% від загальної кількості контенту), трошки менше - “RT” та “Московский комсомолец” по 32,7% та 31,3% відповідно. Найменше про політику генерують контент в “Российской газете” (12,7% від загальної кількості матеріалів в цьому медіа). Якщо розглянути рівні матеріалів, то найбільше новин про політику стосувалися міжнародних подій (50,5%), на другому місці в політичних новинах йшли згадки про Україну (25,7%) і лише 14,6% (!) припадало на політику РФ національного рівня. Майже половина матеріалів про політику базувались на повідомленні офіційного джерела (43,9%). 

В моніторинговий період про міжнародку повідомляли або в традиційному для роспропаганди ракурсі “дружелюбної Росії”, яку провокують і оточують “недружні країни”, або нейтрально:

Політичні новини про Україну здебільшого складалися із матеріалів про Зеленського. В розділі вище наведені приклади політичної маніпуляції щодо України та як Росія сприймає Україну на політичній арені. Подібні кейси зневажливого ставлення до українських політиків є традиційними для РФ і тривають від президентства Порошенка. До речі, зараз російські медіа вже Зеленському приписують, що він “як Порошенко, але ще молодий” і тому не дуже професійний політик.

Тема національної політики РФ здебільшого складається з позитивних матеріалів та цитат Путіна. Окрім прес-релізних подій, російські медіа зображували Путіна рішучим та мудрим лідером. В цьому також простежувалася робота російських державних комунікаційників над іміджем Путіна, який з року в рік повторює ті самі агресивні меседжі, однак щоразу іншими словами:

Після політики, на другому місці в російських медіа виявилася тема криміналу та ДТП (13,5% всіх матеріалів). Найчастіше цю тему висвітлювали на “Лента.ру” (18,8%), “МК” (17,8%) та “Российская газета” (17,1% від загальної кількості контенту в кожному медіа відповідно). Половина матеріалів про кримінал (53,8%) стосувалася регіонального рівня. Джерелом інформації зазвичай були повідомлення від правоохоронців та з офіційних джерел (45,8%) та передруки з інших медіа (33,3%). В кримінальній хроніці найчастіше йшлося про затримання правопорушників, про шахрайські дії, ДТП, надзвичайні ситуації, пожежі, а також арешт осіб, котрі вчинили кримінальні дії. В текстах відсутні емоційна лексика, детальні описи насильства. Однак журналісти не блюрили обличчя зловмисників.

Для порівняння, в українських національних медіа тема криміналу трапляється менше, лише у 9,8% матеріалів.

На третьому місці, після криміналу, російські медіа цікавить економіка, на яку припадає 12,5% контенту. Найчастіше цю тему в своїх медіа висвітлювали медіа, які фінансуються державою ТАСС (19,3%) та “Российская газета” (18,5%). Водночас “МК” цій темі присвятив лише 5,1% свого контенту.

Більше половина матеріалів економічної теми 59,3% стосувалися національного рівня, і найбільше меседжів про економіку журналісти брали з офіційних джерел 42%. Про економіку писали досить позитивно, а різноманіття економічних тем сягало від кешбеку дитячих путівок до подорожчання ціни на біткоїна:

В моніторинговий період 5 з 10 досліджуваних медіа ставили новини про “Північний потік-2”: ТАСС, Газета.ру, КП, Лента.ру, РИА. Найчастіше матеріали про “Північний потік-2” стосувалися висвітлення реакції США, в тому числі і про санкції, які Америка ввела на російські кораблі та юридичних осіб.

Окрім цього, в росмедіа були присутні матеріали в яких йшлося про позитивне ставлення німців до завершення будівництва газопровода, а також щодо пропозиції німецького депутата влаштувати санкції проти США.

Цікаво, що в державних російських медіа також були матеріали в яких говорилося про “позитивний сигнал від США” щодо зміни позиції Білого дому і бажання “не створювати додаткові перешкоди”.

Водночас прес-секретар Песков дещо пафосно відповів на позицію США: 

"Вне зависимости от этого решения, еще раз повторяю, работа велась и не раз констатировалось намерение завершить как можно скорее этот проект" (В Кремле прокомментировали слова Блинкена о Северном потоке — 2 / РИА).

Щодо теми здоров'я, то в середньому в російських медіа на такий контент припало 12% всіх матеріалів. При чому, 42,1% матеріалів на тему здоров’я були передруками з інших ресурсів. Найбільше контенту на цю тему розміщували “РТ” (23,3%) та “Известия” (19,2% від загальної кількості контенту в своїх медіа). Якщо розглядати географічний рівень, то 2/3 матеріалів на цю тему стосувалася Росії (включаючи регіональний рівень).

У матеріалах про здоров'я активно і позитивно висвітлювалася російська вакцина “Спутник-V” (наприклад, їй було присвячено 35 із 48 матеріалів про вакцини). Здебільшого писали про те, що вакциною користуються і інші країни, а це означає довіру і міжнародне визнання російських успіхів. Також траплялися матеріали про додаткові дослідження щодо безпечного вакцинування російським “Спутником-V” дітей та вагітних жінок. 

Згадки про Pfizer були присутні у 8 із 48 матеріалів про вакцини. Більша кількість матеріалів мали нейтральну тональність та інформували про можливість зберігати вакцину в звичайному холодильнику та про поставку додаткових доз вакцин для країн ЄС.

Матеріали про вакцину “AstraZeneca” мали абсолютне негативне забарвлення та маніпулятивні заголовки, особливо російські медіа акцентували увагу на тромбозних випадках в різних країнах.

До прикладу в першоджерелі цих матеріалів йшлося про те, що вакцина АстраЗенека ймовірно пов'язана з тромбозними випадками. 

Такі емоційні “гойдалки” про побічні дії від європейських виробників в читачів створюють образ, що “своє російське безпечне”, а все західне - токсичне та призводить до критичних станів. Також варто звернути увагу на частоту повторення цих меседжів, оскільки про “Спутник” згадки були в кілька разів більше, і назагал лише в позитивному ключі.

В російських онлайн-медіа 3,8% матеріалів стосувалися теми війни. 80,2% матеріалів про війну стосувалися міжнародного рівня, а 15,7% країн колишнього Союзу. 

Вочевидь наразі російським медіа більше до смаку висвітлювати палестино-ізраїльський та вірмено-азербайджанський  військові конфлікти, ніж писати про війну яку Росія організувала на території України. 

Найбільше тему війни висвітлювали “РТ” (8,1% від загальної кількості матеріалів в медіа). Найнижчий показник був в інформагенстві ТАСС (0,7%). Обидва медіа фінансуються за державні кошти, але вочевидь мають різний порядок денний і різну цільову аудиторію. 

На додачу до згаданих вище тем, експерти також зафіксували непопулярні та малозгадані теми про які писали російські онлайн-медіа: шоубізнес 3,5% права людини 3%, суспільство 2,9%, культуру 2,4%, ІТ 2,3%, армію 2,2%, освіту 1,8, туризм 1,6% та бізнес 1,5%.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Джерела російських медіа умовно можна поділити на 4 популярних категорії:

  • Офіційні державні джерела (36%)
  • Інші медіа (30,7%)
  • Власні (13,6%)
  • Соціальні мережі (7,2%)

На ці чотири категорії джерел припадає 87,5% контенту. 

Також траплялися поодинокі  матеріли, де основним джерелом була інформація від бізнеса  та компаній (2,7%), а також у 2,1% матеріалів відсутнє джерело інформації.

Для порівняння, в українських популярних медіа інформація від офіційних джерел трапляється лише у 14,9% матеріалів, тобто вдвічі рідше. Найчастіше українські журналісти передруковували інформацію з інших медіа - 32% та готували власні матеріали - 23,6%. І на відміну від російських медіа, українські активно беруть інформацію із соцмереж (21,4% джерел).

Така відмінність може свідчити про те, що влада РФ контролює та має вплив на контент популярних російських онлайн-медіа, оскільки кожна третя публікація в них має офіційне державне джерело інформації. Водночас можна зробити висновок, що  працівники росмедіа мляво включаються в написання власних матеріалів чи пошук ексклюзивів.

Найбільше контент від офіційних джерел полюбляють в редакції державної інформагенції «ТАСС» - понад половину, а саме, 54,1% від загальної кількості матеріалів в цьому медіа є позицією офіційного Кремля. Фактично, це уже не медіа а державна піар агенція. 

На другому місці за популярністю джерел інформації - передруки з інших медіа (30,7%). Найбільше новин з джерелом інформації «інше медіа» зафіксовано в новинних стрічках “Газета.ру” (цілих 64,2%) та «Лента.ру» (63,8%  від загальної кількості джерел у цих медіа). Натомість на сайті «ТАСС»  лише  11,8% таких матеріалів.  Дослідження виявило, що медіа, які мали велику кількість передруків з інших ресурсів, найчастіше посилалися на ті самі державні рупори  “ТАСС” та “РИА”. Тобто насправді вони виявилися такими самими рупорами Кремля, а не незалежними ресурсами. 

Майже кожна сьома новина в російських медіа (13,6%) мала власне джерело інформації. Це матеріали, які були підготовлені редакцією або власними кореспондентами. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на державних інформаційних ресурсах  «РИА» 24,4% та «Российская газета» 23,7%. Водночас фактично не генерували власних матеріалів на «КП» (всього лише 2,9% власних новин).

У 7,2% російських матеріалів джерелом інформації були соціальні мережі. Найбільше матеріалів написаних на основі соцмереж підготували в Лента.ру  (18,3% від загальної кількості джерел на цьому медіа), найменше в редакції “Российская газета”  3,6%.

Найчастіше російські онлайн-медіа використовували і брали інформацію з наступних соцмереж: “Твітер” (26%), “Фейсбук” (21,1%), “Інстаграм” (19,8%), “Телеграм” (16,7%) та “Ютюб” (11,5%). Цікаво, що російські медіа значно менше в якості джерела використовували “Вконтакте” (всього 2,2%). Також траплялися поодинокі випадки новин з “Тікток” та “Реддіт” - по 1,3%.

Найактивніше використовували соцмережі як першоджерело “Лента.ру” - 18,3%, водночас найменше лінкували соцмережі як джерело інформації на сайті “Российская газета” 3,6%

Результати моніторингу свідчать про те, що в популярні онлайн медіа, які мають мільйоні перегляди щодня фактично є рупором російської державної пропаганди: їхня інформація - це інформація від офіційних джерел, пропаганда про позитив і досягнення Росії, антизахідні наративи, та відверті маніпуляції щодо України.

*Моніторинг проводився 20 травня 2021 року, вибірка становила  3146 матеріалів в популярних російських онлайн-медіа: РИА, Лента.ру, Комсомольская правда, Известия, РБК, Российская газета, ТАСС, Московский комсомолец, Газета.ру, RT.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!