ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Фініта ля екологія: джинса, брудна вода, лісові пожежі та трішки ініціатив. Що пишуть про екологію українські медіа?

16.07.2021, 10:20
https://www.lilypadula.com/
https://www.lilypadula.com/

В українських медіа лише 2% матеріалів стосувались екології. Цей показник був не завжди такий. У 2019 році в українських медіа 1% матеріалів стосувався теми екології. Тоді медіа активно писали про Грету Тунберг, фауну, екологічні законопроєкти та електрокари.

У цьогорічному моніторингу здебільшого присутні матеріали, які стосувались  екологічних проблем природних ресурсів та наслідків, спричинених цими катастрофами: лісові пожежі, забруднення водойм, сміттєзвалища та хімічне забруднення довкілля. Окрім цього, в медіа на тему екології 4% матеріалів мають ознаки замовлення.

Такими є результати аналізу 19 онлайн-медіа, проведеного ГО "Інститут масової інформації" в червні-липні 2021 року*.

ЯК МЕДІА ВИСВІТЛЮВАЛИ ЕКОЛОГІЮ?

Найбільший відсоток новин про екологію зафіксовано на сайті Суспільного – 17% загальної вибірки про екологію в моніторинговий період. Найчастіше писали про забруднення води, сміттєві питання та екологічні ініціативи. Різноманітне подання теми екологічних ініціатив зумовлене тим, що регіональні філії Суспільного генерують контент для центральної стрічки новин. Якщо казати про масштаб та рівень новин, то дев’ять з десяти матеріалів стосувались України.

На другому місці за кількістю згадок про екологію – "Обозреватель" та Укрінформ (по 9,1% із загальної вибірки про екологію в моніторинговий період).

На "Обозревателе" найчастіше згадували про електротранспорт, флору / фауну та забруднення води. Дві третини матеріалів стосувались України, інше – закордонного контенту. 

В Укрінформі ситуація щодо географічного розподілення новин майже порівну стосувалась України (54,3%) та закордонних новин (45,7%). Тематичне наповнення матеріалів було пов'язане з екологічними законопроєктами, лісовими пожежами, забрудненням води та екологічними ініціативами.

На третьому місці за відсотковим показником – ТСН (8,1% із загальної вибірки про екологію в моніторинговий період). На ТСН 50% матеріалів  стосувались України, 39,3% – міжнародного рівня та 10% матеріалів – РФ. Більша частина матеріалів була пов'язана з лісовими пожежами, електротранспортом, хімічними забрудненнями та забрудненнями водойм.

Трішки менше писали на "24 каналі" (7,1%) та "Політеці" (6,9% загальної вибірки про екологію в моніторинговий період). Щодо "24 каналу" – найчастіше писали про забруднення води, лісові пожежі, флору / фауну та екологічні ініціативи. Шість із десяти матеріалів стосувались України, інше – про закордонні новини.

У матеріалах на "Політеці" найчастіше тематичне різноманіття стосувалося тем енергетики та забруднення води. Географічно всі матеріали про екологію стосувались України. Понад половину матеріалів про екологію мали ознаки джинси. Детальніше про це ми описали в розділі нижче. 

Водночас найменше  згадок про екологію в моніторинговий період зафіксовано в "Стране" (2,3%), "Інтерфаксі" (2%), "Буквах" (1,3%) та "Лізі" (0,8% загальної вибірки про екологію в моніторинговий період).

МАСШТАБ ТА РІВЕНЬ НОВИН

Під час  дослідження зафіксовано три рівні новин щодо теми екології.

68% усіх стосувались України та регіонів. У матеріалах цього рівня найчастіше писали про забруднення води, законопроєкти та смітники. Лідер серед висвітлення екологічних новин про Україну – Суспільне.

30,7% всіх матеріалів стосувалися міжнародного рівня. В матеріалах цього рівня медіа активно писали про лісові пожежі, хімічне забруднення природи та зміни клімату. Найбільше матеріалів про закордонні новини публікували Укрінформ та "Обозреватель".

1,3% всіх матеріалів стосувалися РФ. У новинах про Росію згадувалася тема лісової пожежі в Якутії та витік хлору в міський водоканал. Найчастіше матеріали про РФ розміщували на ТСН.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Кожна третя новина (31%), яка стосувалась екології, була передрукована з іншого медіа. З них 3/4 – це посилання  на іноземні інформагентства та медіа.

У кожного п'ятого матеріалу (20,6%) було послання на офіційне джерело. У 18% матеріалів медіа фіксували, що ці матеріали власні, тобто їх також могли готувати регіональні кореспонденти. Найчастіше такі матеріали трапляються в медіа, які мають регіональні філії та окрім друкованої версії мають також ефіри на телебаченні: Суспільне, ТСН.

У 5,8% матеріалів про екологію джерело матеріалів – пресслужба ДСНС. І лише в 4,8% новин першоджерелом були соціальні медіа.  

ЯК ПРОСУВАЛИ ТЕМУ ЕКОЛОГІЇ ЗА ГРОШІ?

Можна нескінченно дискутувати, наскільки етично розміщувати замовні матеріали на тему екології в медіа. З одного боку, тема важлива, оскільки якість життя людей та всіх живих організмів пропорційно залежить від індексу добробуту екології регіону. Також можна зазначити, що редакції отримають додаткові кошти за розміщення рекламних матеріалів і це фінансово добре для них.

Однак не всі медіа дотримуються етики та журстандартів, коли розміщують такі матеріали. Здебільшого медіа не маркують матеріалів належно, відповідно до ЗУ "Про рекламу".

Можна поспівчувати й спробувати захищати, що медіа, коли розміщують такі матеріали замовного характеру, або соромляться, що інші дізнаються, що в них є тепер гроші (*сарказм*), або не знають, як коректно розмістити матеріал відповідно до ЗУ "Про рекламу" (*сарказм №2*). Насправді медіа це роблять свідомо. На це є декілька причин. Це фінансово вигідно для редакції, оскільки розміщувати замовний матеріал без належного маркування "Реклама" коштує дорожче для рекламодавця. Це означає, що редакція отримує більше грошей, а рекламодавець отримує "журналістський матеріал", а не "рекламний". Однак у цьому варіанті програють обидві сторони: аудиторія розуміє, що медіа намахує всіх, а бізнес, який просуває свої послуги, вже неетично поводиться з аудиторією і потенційним клієнтом.

Експерти ІМІ зафіксували, що 4% матеріалів у моніторинговий період мали ознаки джинси. Найбільше таких матеріалів розміщено на сайтах "Політека", "Цензор", "Обозреватель".

Більшу частину матеріалів, які мали ознаки замовлення, розміщено на сайті "Політека". Здається, що окрім новин про оголених зірок шоу-бізу та джинси більше жодної інформації на цьому ресурсі розміщують.

112.ua ніколи не стояв осторонь трендів та порядку денного, тому передбачувано, що свою експертизу щодо екологічної теми висловив керівник "молодіжного крила ОПЗЖ" Марчевський:

Також експерти ІМІ зафіксували матеріали, де активно фігурувала екоактивістка Людмила  Циганок.  

До речі, у попередніх моніторингах, що стосувались активістів, в екологічній темі найчастіше траплялися згадки про Циганок. Тоді експерти ІМІ також маркували ці матеріали як такі, що мають ознаки джинси.

Окрім цього, на сайті "Укрінформ" траплялися матеріали, які мали неналежне маркування. 

Матеріали мали маркування "Якісне життя" та були підготовлені за сприяння  агрохолдингу Юрія Косюка МХП. Варто зазначити, що на сайті Укрінформу є окремий розділ, який маркується "Якісне життя". Однак під час переходу сторінка не має жодної позначки, що це фінансується за підтримки МХП. Це можна прочитати лише під час переходу на окрему новину. 

Щодо неналежного маркування, то редакція сповіщає, що "матеріали з позначкою "Реклама" та "PR", а також матеріали в блоці "Релізи" публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець".

Однак про "Спецпроєкт “Якісне життя" жодного слова.

Лише один матеріал, який потрапив до моніторингового періоду, мав правильне маркування "На правах реклами". Він був розміщений на сайті "Ліга".

ТЕМАТИЧНЕ НАПОВНЕННЯ

Різноманіття екологічних проблем у медіа щороку дуже різниться. Це зумовлене не лише сезоном, а й тим, що екологічних проблем та питань щоквартально стає більше, і їх потрібно розв'язувати чи хоча б тримати в замороженому стані.

Моніторинговий період* показав, що 15,2% матеріалів стосувалися забруднення водойм. Інформаційним приводом на цю тему стала публікація дослідників про те, що в Дніпрі знайдено 161 забруднювач. Усі ці речі мають синтетичний характер і значно перевищують припустимі показники: отрутохімікати сільськогосподарського типу, відходи від фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються в парфумерії (синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті).

Окрім цього, медіа опублікували новину про забруднення Чорного моря, його причиною є необережне поводження з вивантаженням багажу. Унаслідок завдано збитків на 65 млн грн.

Оскільки "Суспільне" має регіональні редакції, у нього є можливість  забезпечувати стрічку новин випадками забруднення водойм у регіонах. Інші медіа, які ввійшли до моніторингу, про ці випадки не писали.

Окрім того, що 93% матеріалів про забруднення водойм стосувались України, траплялися поодинокі згадки про міжнародні екологічні проблеми, зокрема і в Росії.

У більшості матеріалів (57,6%) журналісти використовували офіційні джерела інформації як першоджерело. Найбільше згадок на цю тему публікували  Суспільне, "Обозреватель" та "24 канал".

Тему лісу висвітлювали в 13,2% загальної кількості новин, які ввійшли до моніторингу. Найчастіше про ліс, зокрема про лісові пожежі, писали такі медіа: РБК-Україна, Суспільне, Укрінформ та ТСН. Географічні показники свідчать про те, що 90% матеріалів стосувалися міжнародної локації. У цій темі медіа писали про лісові пожежі в Канаді, на Кіпрі та в російській Якутії.

У 10% матеріалів щодо України матеріали стосувалися вирубування лісу та лісів, пошкоджених природними явищами:

Найчастіше як першоджерело новин про ліси медіа використовували інформацію з інших ЗМІ  (76%), також зверталися до офіційних джерел (8%) та брали інфоприводи із соцмереж (6%).

Кожна 11-та (9,3%) новина стосувалася законопроєктів про екологію. До прикладу, у 2019 році експерти зафіксували 12,4% контенту щодо законопроєктів про екологію. У моніторинговий період простежувалися два основних інформаційних приводи: підвищення пенсійних виплат особам, які ліквідували аварію на ЧАЕС, а також новина про те, що уряд планує виділити кошти для покращення якості питної води.

У матеріалах на цю тему медіа найчастіше зверталися до офіційного джерела інформації. Окрім цього, найчастіше тему законопроєктів висвітлювали такі медіа:  Укрінформ, "Цензор" та "Сегодня".

8,5% матеріалів про екологію стосувалося сміттєзвалищ (із кількості матеріалів про екологію, які ввійшли до моніторингу). Чудово було б, якби 8,5% матеріалів про екологію стосувалися модернізації або екологічних рішень про сортування та компостування відходів. Однак матеріали, які ввійшли до моніторингу, були про екологічні проблеми. Основним інформаційним приводом на цю тему є пожежі на сміттєзвалищах:

Також в інформаційному полі були матеріали про нелегальні смітники:

Джерело інформації в більшій частині матеріалів – це повідомлення від пресслужби ДСНС (52,9%), трішки менше повідомлень від офіційних джерел (23,5%), і передруки з інших медій (11,8%). Небезпідставно, що джерелом інформації в половині матеріалів слугують меседжі від рятувальників, оскільки вони єдині, хто боровся з наслідками горіння та безладу на сміттєзвалищах. Суспільне, Укрінформ та РБК-Україна – це медіа, які висвітлювали цю тему активніше, ніж інші ЗМІ, що ввійшли до моніторингу.

8% матеріалів про екологію стосувалися хімічного забруднення  природи. Найбільше контенту про хімічні забруднення готували РБК-Україна, ТСН та "Гордон". 93% матеріалів на цю тему стосувалися міжнародних подій. Це пов'язане з тим, що в Мексиканській затоці стався витік газу на підводному нафтопроводі державної компанії Pemex, унаслідок чого загорілася поверхня Атлантичного океану.

Крім цього, в Румунії стався вибух на нафтопереробному заводі. За словами міністра охорони довкілля країни Танчоса Барни, шкода для природи може бути досить значною.

Також медіа інформують про вибух, який трапився на нафтовій платформі в  Каспійському морі. В соцмережах опубліковано відео цієї катастрофи, однак  офіційний представник державної нафтової компанії Азербайджану SOCAR Ібрагім Ахмедов заявив, що на морських платформах і промислових об'єктах, що перебувають під прямим контролем компанії, аварій не було, і висунув свою версію, що це  "це виверження грязьового вулкана".

У 6,5% були  згадки про енергетику. Дев’ять з десяти матеріалів на цю тему стосувались України. Здебільшого в медіа висвітлювали тему щодо зеленої енергетики та "екологічної політики". Експерти фіксують, що значна частина матеріалів на цю тему мала ознаки замовлення.  

Окрім цього, матеріали з ознаками джинси стосувалися не лише "зеленої енергетики", а також були меседжі від ДТЕК:

Щодо джерел інформації, то дві третини матеріалів коментували експерти й у 20% випадків медіа посилалися на інші матеріали. Лідером з висвітлення цієї теми є "Політека".

6,5% матеріалів стосувалось екологічних ініціатив. До прикладу, у 2019 році екологічним ініціативам було присвячено 10% контенту. Різноманіття стосувалося не лише виду, як ці ініціативи реалізовувалися (фестивалі, перфоменси від активістів, артпроєкти), а й географії (Дніпро, Херсон, Хмельницький, Ужгород, Львів).

На цю тему лише 5 з 19  медіа підготували матеріали: Суспільне, "24 канал", Укрінформ, ТСН та "Корреспондент". У 32% випадків медіа мали власне джерело інформації, у 20% зверталися до офіційних джерел. І лише в 16% матеріалів джерелами інформації були активісти. 96% матеріалів про екологічні ініціативи стосувались України, і лише 4% – закордонних новин.

6,2% матеріалів стосувалися кліматичних змін. Найчастіше медіа писали про потепління в Антарктиді та про зникнення озера від наслідків кліматичних змін:

Окрім фактичних новин про кліматичні зміни, варто відзначити, що редакція ДТ переклала для читачів конструктивні матеріали про зміну клімату: 

У редакції НВ підготували власний подкаст на тему зміни клімату:

Найчастіше  тему кліматичних змін висвітлювали ДТ, "Сегодня" та НВ. Щодо джерел, то найчастіше медіа брали інформацію від міжнародних організацій 54%. Це не дивно, оскільки 87% матеріалів про кліматичні зміни стосувалися закордонних новин.

У 4,1% матеріалів були згадки про електротранспорт. Цю тему можна розділити на два напрями: перший стосувався електромобілів та їхнього огляду.

Другий напрям – електросамокатів. Оскільки за два останні роки до України зайшли щонайменше п'ять бізнесів, які надають послуги прокату самокатів. Водночас в Україні це ніяк не регулюється. З одного боку, самокати – це чудовий індивідуальний вид транспорту, який не завдає шкоди природі, однак через дії кермувальників і відсутність законів трапляються інциденти з травмуванням людей.

Найбільше контенту про електротранспорт готувала редакція "Обозревателя". У 38% матеріалів джерело інформації – бізнес. Це зумовлене тим, що медіа друкували інформацію про електрокари від офіційних представників компаній. 

Окрім цього, про екологічні проблеми Донбасу було лише 2,8% матеріалів. Інформаційним приводом для цієї новини став матеріал, який підготували журналісти РБК-Україна з міністром із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим. 

Найбільшу кількість матеріалів на цю тему зафіксовано на РБК-Україна, оскільки журналісти зробили "нарізку" матеріалів, а інші медіа, які висвітлювали цю тему, просто робили передруки. 

Водночас варто зазначити, що очікувати ініціативи висвітлювати екологічну тему щодо Донбасу від медіа не варто, оскільки саме подання теми окупованих територій має мізерний відсоток у медіа. А тема екології занадто вузька і не популярна серед редакцій, хоча потрібна і важлива всім.

Щодо пластику, то в українських медіа лише 2,1% матеріалів стосувалися цієї теми. Основний інформаційний привід для неї – те, що ЄС заборонив пластиковий посуд.

В Україні поки що немає цієї заборони, однак на локальному рівні територіальні громади самі вирішують, як заборонити продаж пластикових виробів. 

Окрім цього, НВ та Суспільне підготували конструктивні матеріали для читачів про шкоду і те, як мінімізувати використання пластику в житті:

Третина матеріалів про пластик стосувалась України (33%), відповідно 67% – закордонних новин про пластик.

Також під час моніторингу експерти зафіксували поодинокі матеріали щодо проблем питної води (1,8%), досліджень (1,6%) та забруднення повітря (1,3%).

ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ З ЕКОЛОГІЇ?

Виконавча директорка "Екодії" Наталія Гозак, назвала три найбільші екологічні проблеми, які, на її думку, наразі є актуальними в Україні:  "Перше  – це відсутність належного контролю, невідворотность покарання. Загалом екологічні правопорушення розглядаються як дуже низькопріоритетні. По-друге, вплив промисловості. Маємо застарілу та немодернізовану ще з радянських часів промисловість. Починаючи від ТЕС, різноманітних підприємств, які впливають на довкілля через викиди. Загалом особливість України – це застаріла немодернізована промисловість, досить потужна, з одного боку, з іншого – найменш енергоефективна в Європі. Водночас модернізація навіть не є рішенням: потрібно просто будувати по-новому, тут дуже великий розрив технологічний між сучасними відходами й тим, що є.  І, до речі, те саме стосується сільського господарства і техніки, відходів у цій сфері. Третє: економічний рівень у регіонах і місцях, там, де найбільше люди перетинаються з довкіллям. Починаючи навіть з невеликих населених пунктів, де люди змушені вирубати лісосмуги. Коли люди не можуть задовольнити базові потреби, вони не думають про екологію".

ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬ ЕКСПЕРТИ ІМІ

  1. Партнертеся з "екологічними" ГО, заведіть теплий контакт із експертами, щоб вони могли оперативно давати вам ексклюзивні коментарі.
  2. Стежте за профільними організаціями в соцмережах, підпишіться на емейл-розсилання
  3. Екологічні проблеми стаються щодня і скрізь. Спробуйте писати не лише про екологічні проблеми, а й про екологічні ініціативи. Вони мотивуватимуть людей долучатися до екоактивізму.
  4. Готуйте конструктивні матеріали, які попереджатимуть. 
  5. Підглядайте за іноземними редакціями: які теми та що вони пишуть про екологію. 
  6. Експериментуйте з екологічним контентом. Сьогодні ви можете почати писати про екологію більше, ніж інші медіа, водночас аудиторія запам'ятає, що саме у вас чудові та ексклюзивні матеріали на цю тему. 

* Аналіз проводився в 19 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: unian.ua, obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М). До моніторингу потрапили матеріали, що стосувалися теми екології з 28 червня до 4 липня 2021 року включно. Загальна вибірка становить 19 729 матеріалів.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобався матеріал? Допоможи нам стати ще кращими!