Фініта ля екологія: джинса, брудна вода, лісові пожежі та трішки ініціатив. Що пишуть про екологію українські медіа?

Лише один матеріал, який потрапив до моніторингового періоду, мав правильне маркування "На правах реклами". Він був розміщений на сайті "Ліга".

• Подведены итоги первого этапа экологического мониторинга в городе Борислав

ТЕМАТИЧНЕ НАПОВНЕННЯ

Різноманіття екологічних проблем у медіа щороку дуже різниться. Це зумовлене не лише сезоном, а й тим, що екологічних проблем та питань щоквартально стає більше, і їх потрібно розв'язувати чи хоча б тримати в замороженому стані.

Моніторинговий період* показав, що 15,2% матеріалів стосувалися забруднення водойм. Інформаційним приводом на цю тему стала публікація дослідників про те, що в Дніпрі знайдено 161 забруднювач. Усі ці речі мають синтетичний характер і значно перевищують припустимі показники: отрутохімікати сільськогосподарського типу, відходи від фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються в парфумерії (синтетичного мускусу, важких металів: цинку та міді, а також ртуті).

• Аудитори назвали стан Дніпра катастрофічним: знайшли 161 забруднювач / "Українська правда"
• Річка Дніпро опинилася на межі екологічної катастрофи: експерти назвали причини / "Обозреватель"
• 161 забруднювач: екологи назвали стан Дніпра катастрофічним / "24 канал"
• Ядохимикаты, тяжелые металлы и мор рыбы. Аудиторы назвали экологическое состояние Днепра катастрофическим / "Гордон"

Окрім цього, медіа опублікували новину про забруднення Чорного моря, його причиною є необережне поводження з вивантаженням багажу. Унаслідок завдано збитків на 65 млн грн.

•  На Одещині моряка підозрюють у забрудненні моря пальмовою олією /  Суспільне
• Экология Черного моря: члену экипажа иностранного судна сообщено о подозрении из-за сброса в Черное море 8,5 тонны пальмового масла, – СБУ / "Цензор.НЕТ"
• Новини Одеси: море скинули тонни пальмової олії, кого покарають / ТСН

Оскільки "Суспільне" має регіональні редакції, у нього є можливість  забезпечувати стрічку новин випадками забруднення водойм у регіонах. Інші медіа, які ввійшли до моніторингу, про ці випадки не писали.

• Моніторинг якості води виявив відхилення в річній воді на Запоріжжі. Де не рекомендують купатися
• Екологи розповіли, чому загинула риба у волинській річці
• Мор риби біля Рівного: місцеві припускають, що причина – хімікати з полів

Окрім того, що 93% матеріалів про забруднення водойм стосувались України, траплялися поодинокі згадки про міжнародні екологічні проблеми, зокрема і в Росії.

• У США рятують від забруднення озеро Тахо – Голос Америки / "24 канал"
• З Мармурового моря витягнули понад 10 тисяч кубометрів слизу / Укрінформ
• Выброс хлора в России произошел в Ижевске 2 июля - эвакуируют целый район / РБК-Україна

У більшості матеріалів (57,6%) журналісти використовували офіційні джерела інформації як першоджерело. Найбільше згадок на цю тему публікували  Суспільне, "Обозреватель" та "24 канал".

Тему лісу висвітлювали в 13,2% загальної кількості новин, які ввійшли до моніторингу. Найчастіше про ліс, зокрема про лісові пожежі, писали такі медіа: РБК-Україна, Суспільне, Укрінформ та ТСН. Географічні показники свідчать про те, що 90% матеріалів стосувалися міжнародної локації. У цій темі медіа писали про лісові пожежі в Канаді, на Кіпрі та в російській Якутії.

• Пожары в Канаде приблизились к урановой шахте / РБК-Україна
• На Кіпрі спалахнула масштабна лісова пожежа / Укрінформ
• В Якутії масштабні лісові пожежі понад 100 тисяч гектарів території /  ТСН
• На Кіпрі спалахнули масштабні лісові пожежі, країна попросила про допомогу. Фото та відео / "Обозреватель"

У 10% матеріалів щодо України матеріали стосувалися вирубування лісу та лісів, пошкоджених природними явищами:

• Жителів Новоукраїнського району судитимуть за незаконну вирубку дерев  / Суспільне
• У лісництві на Житомирщині почали розчищати ділянки лісу, пошкоджені смерчем  / Суспільне
• Вважають втручанням: чому лісгоспи Харківщини не допускають екоінспекторів / Суспільне

Найчастіше як першоджерело новин про ліси медіа використовували інформацію з інших ЗМІ  (76%), також зверталися до офіційних джерел (8%) та брали інфоприводи із соцмереж (6%).

Кожна 11-та (9,3%) новина стосувалася законопроєктів про екологію. До прикладу, у 2019 році експерти зафіксували 12,4% контенту щодо законопроєктів про екологію. У моніторинговий період простежувалися два основних інформаційних приводи: підвищення пенсійних виплат особам, які ліквідували аварію на ЧАЕС, а також новина про те, що уряд планує виділити кошти для покращення якості питної води.

• Пенсии для чернобыльцев – Рада приняла закон о повышении выплат/ НВ
• Закон о помощи чернобыльцам: Пенсия для пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы будет не менее 3700 гривен / "Цензор.НЕТ"
• Питьевая вода для украинцев – закон о выделении 28,5 млрд грн внесли в Раду | РБК-Украина
• Уряд планує покращити якість питної води в Україні / tsn.ua
• Питьевая вода для украинцев – закон о выделении 28,5 млрд грн внесли в Раду | РБК-Украина
• Кабмін пропонує прийняти держпрограму "Питна вода" на 2022–2026 роки / Укрінформ

У матеріалах на цю тему медіа найчастіше зверталися до офіційного джерела інформації. Окрім цього, найчастіше тему законопроєктів висвітлювали такі медіа:  Укрінформ, "Цензор" та "Сегодня".

8,5% матеріалів про екологію стосувалося сміттєзвалищ (із кількості матеріалів про екологію, які ввійшли до моніторингу). Чудово було б, якби 8,5% матеріалів про екологію стосувалися модернізації або екологічних рішень про сортування та компостування відходів. Однак матеріали, які ввійшли до моніторингу, були про екологічні проблеми. Основним інформаційним приводом на цю тему є пожежі на сміттєзвалищах:

• На Тернопільщині продовжують гасити пожежу на сміттєзвалищі
• На Черкащині горіло сміттєзвалище
• В Тернопольской области горит свалка, огонь охватил 100 квадратных метров / НВ
• Пожар на свалке: пожар на полигоне твердых бытовых отходов / Цензор.НЕТ
• Масштабный пожар на свалке в Тернополе – спасатели второй день борются с огнем / Сегодня

Також в інформаційному полі були матеріали про нелегальні смітники:

• Держекоінспекція виявила 80 нелегальних звалищ у Київській області / Інтерфакс-Україна
• Несанкционированные свалки в Киеве – ГЭИ насчитала миллионные убытки экологии / РБК-Украина
• Мер Кам’янського ігнорує рішення судів щодо незаконного сміттєзвалища – ЗМІ / "Обозреватель"
• У Дніпрі триває ліквідація стихійних сміттєзвалищ / "Обозреватель"

Джерело інформації в більшій частині матеріалів – це повідомлення від пресслужби ДСНС (52,9%), трішки менше повідомлень від офіційних джерел (23,5%), і передруки з інших медій (11,8%). Небезпідставно, що джерелом інформації в половині матеріалів слугують меседжі від рятувальників, оскільки вони єдині, хто боровся з наслідками горіння та безладу на сміттєзвалищах. Суспільне, Укрінформ та РБК-Україна – це медіа, які висвітлювали цю тему активніше, ніж інші ЗМІ, що ввійшли до моніторингу.

8% матеріалів про екологію стосувалися хімічного забруднення  природи. Найбільше контенту про хімічні забруднення готували РБК-Україна, ТСН та "Гордон". 93% матеріалів на цю тему стосувалися міжнародних подій. Це пов'язане з тим, що в Мексиканській затоці стався витік газу на підводному нафтопроводі державної компанії Pemex, унаслідок чого загорілася поверхня Атлантичного океану.

• На нафтовому трубопроводі в Мексиканській затоці спалахнула пожежа / "Українська правда"
• В Мексиканском заливе произошел масштабный подводный пожар / "Сегодня"

Крім цього, в Румунії стався вибух на нафтопереробному заводі. За словами міністра охорони довкілля країни Танчоса Барни, шкода для природи може бути досить значною.

• В Румынии произошел взрыв на крупнейшем нефтеперерабатывающем заводе, пострадали несколько человек. Видео / "Гордон"
• Вибух на нафтопереробному заводі в Румунії 2 липня – відео / tsn.ua

Також медіа інформують про вибух, який трапився на нафтовій платформі в  Каспійському морі. В соцмережах опубліковано відео цієї катастрофи, однак  офіційний представник державної нафтової компанії Азербайджану SOCAR Ібрагім Ахмедов заявив, що на морських платформах і промислових об'єктах, що перебувають під прямим контролем компанії, аварій не було, і висунув свою версію, що це  "це виверження грязьового вулкана".

• Взрыв в Каспийском море – горит нефтяная морская платформа в азербайджанском секторе / РБК-Украина

У 6,5% були  згадки про енергетику. Дев’ять з десяти матеріалів на цю тему стосувались України. Здебільшого в медіа висвітлювали тему щодо зеленої енергетики та "екологічної політики". Експерти фіксують, що значна частина матеріалів на цю тему мала ознаки замовлення.  

• Для копирования европейских экологических норм необходимы колоссальные инвестиции, необходимо прописать источники финансирования – эколог / "Цензор.Нет"
• Україна нестиме втрати 10 років, якщо впровадить акциз на зелену енергію – турецький інвестор / "Політека"
• Наміри запровадити акцизний збір на зелену енергію є ганьбою для держави – інвестори / "Політека"
• Росії вигідне введення акцизу на зелену енергію в Україні – Саакашвілі / "Політека"
• Через кризу в "зеленій" енергетиці Україна зриває домовленості з ЄС щодо зеленого переходу – Василенко / "Політека"

Окрім цього, матеріали з ознаками джинси стосувалися не лише "зеленої енергетики", а також були меседжі від ДТЕК:

• Енергетиків Запорізької ТЕС навчили роботі із системою накопичення енергії / "Обозреватель"
• За останні три роки Бурштинська ТЕС скоротила валові викиди на 35% / "Обозреватель"
• Енергетики ДТЕК Запорізька ТЕС пройшли навчальний курс від Honeywell щодо роботи із першою в Україні системою накопичення енергії / "Політека"

Щодо джерел інформації, то дві третини матеріалів коментували експерти й у 20% випадків медіа посилалися на інші матеріали. Лідером з висвітлення цієї теми є "Політека".

6,5% матеріалів стосувалось екологічних ініціатив. До прикладу, у 2019 році екологічним ініціативам було присвячено 10% контенту. Різноманіття стосувалося не лише виду, як ці ініціативи реалізовувалися (фестивалі, перфоменси від активістів, артпроєкти), а й географії (Дніпро, Херсон, Хмельницький, Ужгород, Львів).

• Екологічна акція "Пошук не скарбів": херсонці дістали з дна Дніпра понад 20 мішків сміття
• У Львові відбудеться екологічний фестиваль Zero Waste Fest 2021
• Вхід на популярний український фестиваль можна буде оплатити сміттям 
• На Херсонщині виготовили перший рулон крафтового паперу з опалого листя
• Пілотний проєкт "Япомога" стартує в одній з громад Хмельниччини
• У Чернігові екоактивісти рятували дерева від будівельної техніки

На цю тему лише 5 з 19  медіа підготували матеріали: Суспільне, "24 канал", Укрінформ, ТСН та "Корреспондент". У 32% випадків медіа мали власне джерело інформації, у 20% зверталися до офіційних джерел. І лише в 16% матеріалів джерелами інформації були активісти. 96% матеріалів про екологічні ініціативи стосувались України, і лише 4% – закордонних новин.

6,2% матеріалів стосувалися кліматичних змін. Найчастіше медіа писали про потепління в Антарктиді та про зникнення озера від наслідків кліматичних змін:

• В Антарктиді зникло гігантське озеро – екологи назвали причину
• В ООН визнали рекордно спекотну температуру в Антарктиді – більше 18 градусів 
• Глобальне потепління – в Антарктиді зафіксували температурний рекорд 18,3 градуса за Цельсієм

Окрім фактичних новин про кліматичні зміни, варто відзначити, що редакція ДТ переклала для читачів конструктивні матеріали про зміну клімату: 

• Зміна клімату може зробити аномальну спеку звичним явищем – The Washington Post
• Світ ризикує ніколи не відновитися від наслідків кліматичної кризи – The Guardian

У редакції НВ підготували власний подкаст на тему зміни клімату:

• Аномальной жары становится больше: метеоролог рассказала об изменениях климата в Украине

Найчастіше  тему кліматичних змін висвітлювали ДТ, "Сегодня" та НВ. Щодо джерел, то найчастіше медіа брали інформацію від міжнародних організацій 54%. Це не дивно, оскільки 87% матеріалів про кліматичні зміни стосувалися закордонних новин.

У 4,1% матеріалів були згадки про електротранспорт. Цю тему можна розділити на два напрями: перший стосувався електромобілів та їхнього огляду.

• Porsche Taycan Cross Turismo поповнив сімейство електромобілів в Україні
• Volvo презентував електричний кросовер Concept Recharge | Електромобілі 
• Бензинові авто vs електрокари: коли EV починають менше шкодити природі
• Німецький стартап представив ремейк Audi Sport Quattro S1 | Електромобілі  

Другий напрям – електросамокатів. Оскільки за два останні роки до України зайшли щонайменше п'ять бізнесів, які надають послуги прокату самокатів. Водночас в Україні це ніяк не регулюється. З одного боку, самокати – це чудовий індивідуальний вид транспорту, який не завдає шкоди природі, однак через дії кермувальників і відсутність законів трапляються інциденти з травмуванням людей.

• У Києві вводять нові правила для електросамокатів
• Електросамокати на вулицях Рівного: що відбувається, поки ВР не врегулювала статус
• Обмеження швидкості та зобов'язання. Експерт розповів про нові правила для електротранспорту

Найбільше контенту про електротранспорт готувала редакція "Обозревателя". У 38% матеріалів джерело інформації – бізнес. Це зумовлене тим, що медіа друкували інформацію про електрокари від офіційних представників компаній. 

Окрім цього, про екологічні проблеми Донбасу було лише 2,8% матеріалів. Інформаційним приводом для цієї новини став матеріал, який підготували журналісти РБК-Україна з міністром із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим. 

• ^{На грани катастрофы. Что не так с экологией Донбасса и чем это грозит всей Украине}

Найбільшу кількість матеріалів на цю тему зафіксовано на РБК-Україна, оскільки журналісти зробили "нарізку" матеріалів, а інші медіа, які висвітлювали цю тему, просто робили передруки. 

• Экологическая катастрофа на Донбассе загрязнит Азовское море / РБК-Украина
• Донбас на межі екокатастрофи – Резніков / Korrespondent.net
• Екологічна катастрофа в Донбасі може статися вже через пару місяців – Резніков / ДТ

Водночас варто зазначити, що очікувати ініціативи висвітлювати екологічну тему щодо Донбасу від медіа не варто, оскільки саме подання теми окупованих територій має мізерний відсоток у медіа. А тема екології занадто вузька і не популярна серед редакцій, хоча потрібна і важлива всім.

Щодо пластику, то в українських медіа лише 2,1% матеріалів стосувалися цієї теми. Основний інформаційний привід для неї – те, що ЄС заборонив пластиковий посуд.

• В ЄС запрацювала заборона на одноразовий пластиковий посуд

В Україні поки що немає цієї заборони, однак на локальному рівні територіальні громади самі вирішують, як заборонити продаж пластикових виробів. 

• Штучні вінки та квіти заборонили продавати у Берегівській ТГ на Закарпатті

Окрім цього, НВ та Суспільне підготували конструктивні матеріали для читачів про шкоду і те, як мінімізувати використання пластику в житті:

• Як у світі заохочують відмовлятись від поліетиленових пакетів 
• Пластмассовый мир. Пять важных фактов о пластиковых упаковках, приближающих человечество к экологической катастрофе

Третина матеріалів про пластик стосувалась України (33%), відповідно 67% – закордонних новин про пластик.

Також під час моніторингу експерти зафіксували поодинокі матеріали щодо проблем питної води (1,8%), досліджень (1,6%) та забруднення повітря (1,3%).

ЩО КАЖУТЬ ЕКСПЕРТИ З ЕКОЛОГІЇ?

Виконавча директорка "Екодії" Наталія Гозак, назвала три найбільші екологічні проблеми, які, на її думку, наразі є актуальними в Україні:  "Перше  – це відсутність належного контролю, невідворотность покарання. Загалом екологічні правопорушення розглядаються як дуже низькопріоритетні. По-друге, вплив промисловості. Маємо застарілу та немодернізовану ще з радянських часів промисловість. Починаючи від ТЕС, різноманітних підприємств, які впливають на довкілля через викиди. Загалом особливість України – це застаріла немодернізована промисловість, досить потужна, з одного боку, з іншого – найменш енергоефективна в Європі. Водночас модернізація навіть не є рішенням: потрібно просто будувати по-новому, тут дуже великий розрив технологічний між сучасними відходами й тим, що є.  І, до речі, те саме стосується сільського господарства і техніки, відходів у цій сфері. Третє: економічний рівень у регіонах і місцях, там, де найбільше люди перетинаються з довкіллям. Починаючи навіть з невеликих населених пунктів, де люди змушені вирубати лісосмуги. Коли люди не можуть задовольнити базові потреби, вони не думають про екологію".

ЩО РЕКОМЕНДУЮТЬ ЕКСПЕРТИ ІМІ

1. Партнертеся з "екологічними" ГО, заведіть теплий контакт із експертами, щоб вони могли оперативно давати вам ексклюзивні коментарі.
2. Стежте за профільними організаціями в соцмережах, підпишіться на емейл-розсилання
3. Екологічні проблеми стаються щодня і скрізь. Спробуйте писати не лише про екологічні проблеми, а й про екологічні ініціативи. Вони мотивуватимуть людей долучатися до екоактивізму.
4. Готуйте конструктивні матеріали, які попереджатимуть. 
5. Підглядайте за іноземними редакціями: які теми та що вони пишуть про екологію. 
6. Експериментуйте з екологічним контентом. Сьогодні ви можете почати писати про екологію більше, ніж інші медіа, водночас аудиторія запам'ятає, що саме у вас чудові та ексклюзивні матеріали на цю тему. 

* Аналіз проводився в 19 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: unian.ua, obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М). До моніторингу потрапили матеріали, що стосувалися теми екології з 28 червня до 4 липня 2021 року включно. Загальна вибірка становить 19 729 матеріалів.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.