#ЯНеБоюсяВакцинуватися. Як українські медіа впливають на вакцинацію проти Covid-19

Фото – Science photo library / ВВС

Лише 43% українців готові вакцинуватися від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною. Схоже, що громадяни справді залякані або щонайменше  дезорієнтовані маніпуляціями й фейками навколо вакцин в інформаційному просторі. Щеплення  завжди були чутливою темою в Україні. Ще задовго до теми з ковідом в інформпросторі розганялися фейки про вакцинацію щодо кору або поліомієліту. Щороку активізовується тема вакцинації проти сезонних  штамів  грипу і "чипування від Білла Гейтса". Антивакцинаторні спільноти активно підловлюють усякий непотріб, поширюють маніпуляції та фейкові новини, а люди з низьким критичним мисленням вірять, бо "так написано". 

Найбільше антивакцинаторів серед представників середньої вікової групи (30–49 років). Про це свідчать свіжі цифри соцопитування групи "Рейтинг". Водночас дослідження Internews Network свідчить, що українці  віком 18–45 років споживають новини переважно з онлайн-медіа. Отже, це онлайн-медіа не досить інформують свою цільову аудиторію? Чи існують якісь інші перешкоди? 

Який саме вплив мають онлайн-медіа на катастрофу в ставленні українців до вакцинування, розбирались експерти ІМІ.

Хто і як писав про вакцинацію?

У моніторинговий період* найбільше писали про щеплення: Укрінформ – 9,4%, "Корреспондент" – 7,2%, НВ та 24 канал – по 7,1% загальної кількості матеріалів. Найменше матеріалів про вакцинацію на сайтах "Політека" (0,9%) та "Тиждень" (0,5%). Однак варто зазначити, що сайт "Тиждень" із 31 грудня 2020 року закрив свою новинну стрічку, тому кількість його матеріалів, що потрапили до моніторингу, суттєво зменшилася. 

21,6% всіх матеріалів про вакцинацію мали негативне емоційне забарвлення. Тобто кожна п’ята згадка про вакцини – це були новини про смертельні випадки, алергію, ускладнення в прив'язці до вакцинування, матеріали про неефективність певних вакцин та новини з маніпуляційними заголовками. 

63,2% матеріалів про вакцинацію були нейтральними. 

15,2% матеріалів мали позитивне емоційне забарвлення.

Державна комунікація 

Найчастіше офіційні тези щодо вакцинації лунали від двох посадовців – міністра охорони здоров'я Максима Степанова та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Що стосується політиків, найчастіше в медіа цитували нардепів "Слуги народу" Михайла Радуцького, Євгенію Кравчук, нардепку "Голосу" Олександру Устинову та нардепів ОПЗЖ.

Комунікаційні меседжі МОЗ щодо вакцинування в медіа мали відверто слабкий вигляд. В одній і тій самій стрічці новин поряд могли стояти повідомлення, що у світі стартувала масова вакцинація проти Covid-19 європейськими / американськими вакцинами, і тут же – що на українців очікує китайська вакцина CoronaVac (Sinovaс), яка, за останніми дослідженнями Бразиліїї, має низьку ефективність – 50,38%

• Планирует закупить Украина. Эффективность вакцины Sinovac оказалась ниже 60% – СМИ / НВ
• Вчені уточнили: ефективність COVID-вакцини Sinovac – 50,3% / Укрінформ
• Эффективность закупленной Украиной вакцины Sinovac – не 78%, а 50,38%, – бразильские ученые / "Цензор"

У відповідь на це Степанов обіцяв, що, якщо китайська вакцина матиме ефективність  менш ніж 70%, Україні повернуть кошти.

На додачу до цього в медіа з’явилась інформація від нардепки Устинової, що влада зірвала договір закупівлі "американської вакцини, яку зараз закуповує весь світ: у ручному режимі Степанов наказав зупинити цю закупівлю… водночас цього міністр наказав закупити вакцину китайського виробника – набагато дорожчу і менш ефективну, ніж ту, яку повинна була закупити Україна".

• Устинова о вакцине Sinovac: Степанов выбрал дорогую и малоэффективную вакцину / "Цензор.НЕТ"
• Нардепка Устінова заявила, що МОЗ зірвало закупівлю вакцини проти COVID-19, яка вшестеро дешевша від китайської. У відомстві відреагували / "Гордон"

На цьому тлі проросійські медіа 112.ua та "Страна" акцентували увагу, що влада "провалила вакцинацию украинцев" і жодні реанімаційні дії вже не будуть ефективними. І які б уже влада не пропонувала нові варіанти, чи то американські вакцини Pfizer, Moderna, чи британську Astra, єдиний вихід – російська вакцина Sputnik V, про яку попередньо домовлявся Медведчук з Росією:

• Сучков: Правительство дискредитирует вакцину "Спутник V" в интересах транснациональных компаний США / 112.ua 

Водночас міністр закордонних справ Кулеба критикував російську вакцину не лише за її медичну неефективність, але й за пропаганду щодо теми щеплення російською вакциною в Україні:

• Кулеба: Пропагандистські можливості російської вакцини Супутник V набагато перевищують її реальну ефективність / "Гордон"
• Пропагандистские возможности российской вакцины Sputnik превышают реальные – Кулеба / LIGA.net

Війна вакцин в онлайн-медіа. Хто переміг?

У провідних українських медіа* щеплення від Covid-19 було однією з топтем кількох тижнів. За словами ВООЗ, масова вакцинація – це єдиний варіант усім повернутися до "спокійного життя". 

У моніторинговий період найбільше згадок було про такі вакцини: американсько-німецьку Pfizer / Biontech – 43,8%, китайського виробництва CoronaVac (Sinovaс) – 21,4%, трішки менше писали про російську вакцину Sputnik V – 14,4%,  американську Moderna – 11,2% та британську Astra – 6,4%.

Отже, розбиратимемося, що писати українські медіа про ці вакцини.

Що писали про американсько-німецьку вакцину Pfizer / Biontech? 

Про цю вакцину писали найбільше. Зазвичай згадки про Pfizer мали нейтральне забарвлення – 65,4%. У цих новинах була фактажна інформація про доставлення або початок вакцинування в різних країнах.

15,8% матеріалів, де були згадки Pfizer, мали позитивне забарвлення. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на "Цензорі", УП та Укрінформі, і стосувалися вони ефективності щеплення:

• Pfizer гарантує ефективність, якщо зробити друге щеплення не пізніше ніж за три тижні / Укрінформ
• Німеччина починає найбільшу у своїй історії кампанію з вакцинації / Укрінформ
• Мутация коронавируса: Вакцина от COVID-19 эффективна против нового штамма коронавируса / "Цензор"

Водночас 18,8% згадок про цю вакцину мали негативний відтінок. Цікаво, що найбільше негативу про Pfizer писало видання "Страна": майже кожен п’ятий матеріал. Це пов'язане з проросійською редполітикою медіа, яке просувало російську вакцину Sputnik V. 

Разом з тим і в інших медіа новини про Pfizer виглядали яблуком розбрату. Медіа писали, що світові лідери вакцинувалися публічно та закликали своїх громадян якнайшвидше вакцинуватися, оскільки це єдиний спосіб зупинити пандемію. І через кілька новин після заклику вакцинуватися міг іти матеріал про те, що існують негативні випадки щеплення Pfizer, наприклад у Норвегії "смертельні випадки після вакцинування", в Ізраїлі "в людей траплялися лицеві паралічі". Водночас, приміром, тільки відкривши новину про "паралізувало обличчя", можна було прочитати, що йшлося лише про легке оніміння, яке минало за 48 годин. 

• В Норвегии умерли 23 привитых от Covid-19 вакциной Pfizer / 112.ua
• Норвегія занепокоєна: там після вакцинації померли майже 30 літніх людей / Укрінформ
• После вакцины Pfizer начались массовые смерти в Европе. Что происходит? / "Страна"
• Лицьовий параліч в Ізраїлі після щеплень Pfizer - новини світу / "Сегодня"
• В Ізраїлі у 13 людей стався лицьовий параліч після щеплення Pfizer / Korrespondent.net
• Після вакцинації: 13 ізраїльтянам паралізувало обличчя внаслідок щеплення проти COVID-19 / 24 канал

Від вакцинування, після вакцинування – у цьому ніхто не розбирався. Здебільшого ці випадки мали ознаки відвертої маніпуляції або напівправди. 

Що писали про китайську вакцину CoronaVac (Sinovaс)?

В інформаційному просторі новини про CoronaVac були актуальні лише тому, що влада озвучила плани щодо закупівлі цієї вакцини для українців. Значна частина матеріалів, які стосувалися цієї вакцини, мали нейтральне емоційне забарвлення – 69,1%. Позитивні згадки щодо CoronaVac містили лише 6,4% матеріалів.

Водночас досить суттєва частка згадок про CoronaVac мала негативне емоційне забарвлення – 24,5%. Переважно негативні згадки були в матеріалах про нове дослідження щодо ефективності вакцини:

• Ефективність вакцини від Sinovac, яку купила Україна, менше 60% – дослідження / "Українська правда" 
• Китайская вакцина от коронавируса CoronaVac эффективна на менее 60% / "Страна"
• Эффективность вакцины от коронавируса Sinovac оказалась 50,38% / 112 

У медіа, окрім дослідження щодо "сумнівної ефективності вакцини", негативними були також матеріали про те, що Грузія відмовляється від "китайської вакцини":

• Не имеет надежности. Грузия "категорически не рассматривает" поставки китайской вакцины от COVID-19 / НВ

Водночас журналісти грішили з надмірним вживанням у заголовках словосполучення "китайська вакцина". До прикладу, у матеріалах про інші вакцини або фармкомпанії походження та місце реєстрації не зазначалися. Ретроспективно хочемо нагадати, що в перші місяці коронавірусу інформаційні про/російські сайти вживали щодо позначення Covid-19 – "китайский вірус", у такий спосіб маніпулюючи та формуючи в читача негативний патерн щодо всього китайського. Тому в експертів є обґрунтоване побоювання, що українські медіа свідомо грають з емоціями аудиторії, коли пишуть "китайська вакцина".

Окрім того, варто зазначити, що українські медіа не завжди коректно пишуть назву вакцини. Наприклад, вакцину CoronaVac китайської фармкомпанії Sinovaс іменують за назвою компанії, а не назвою самої активної речовини.  

Що писали про російську вакцину Sputnik V?

"Вакцина – как искусство, не имеет национальности" – такі меседжі лунали в матеріалах-бліцопитуваннях, які створюють працівники проросійських медіа. Працівники медведчуківських каналів зробили турне-опитування українськими містами та запитували українців, чи вакцинуються російською вакциною; що оберуть: смерть чи вакцину російську; краще китайська вакцина чи все-таки братська російська. 

Водночас у цих матеріалах не було протилежної думки інших опитуваних. Це теплі, компліментарні до російської вакцини матеріали, які ж транслювали, що влада вчергове кинула українців, тому люди з всієї України готові вакцинуватися російським, б̶р̶а̶т̶с̶ь̶к̶и̶м.

Ці промоматеріали за просування російської вакцини експерти ІМІ фіксують  ще з осені 2020 року, коли Медведчук їздив до кума Путіна та вакцинувався з родиною. Тоді лідер ОПЗЖ топив за те, що єдиний варіант урятувати українців – терміново всіх вакцинувати російським "Спутніком", бо "влада "щьолкає" і тупить, а Медведчук спасає українців". Таких позитивно забарвлених згадок про "Спутник" було 21% матеріалів. У моніторинговий період цю інформаційну підтримку забезпечували проросійські сайти – 112.ua та "Страна.ua".

Водночас 46% матеріалів про російську вакцину "Спутник V" мали негативне емоційне забарвлення. Найбільше негативних згадок було в таких медіа: "Цензор", "Обозреватель" та 24 канал. У порядку денному цих матеріалів було про висловлювання Кулеби, що російська вакцина – пропаганда та небезпека для українців.

Що писали про американську вакцину Moderna?

Найчастіше про Moderna писали нейтрально – 69,7%. Це новини про старт вакцинування в різних країнах, а також матеріали, де є згадки про інші вакцини.

Водночас 17,4% матеріалів, де були згадки про вакцинування Moderna, мали негативне забарвлення. Це пов'язане з тим, що в США активно вакцинують медперсонал і після вакцинації один лікар отримав алергійну реакцію. 

• У США зафіксували першу алергійну реакцію на вакцину Moderna / Інтерфакс
• Первая аллергическая реакция на вакцину Moderna зафиксирована в США / "Цензор"
• У США виявили першу важку алергічну реакцію на вакцину Moderna / Укрінформ

Разом з тим у таких матеріалах не вистачає бекграунду, що алергічні реакції можуть траплятися, але в групі ризику мізерний відсоток пацієнтів. Тому поодинокі випадки не є причиною відмовитися від вакцинування. Журналісти мають робити такі новини конструктивнішими та інформаційнішими.

12,9% матеріалів про щеплення Moderna мали позитивне забарвлення. Найчастіше в них ішлося про те, що Moderna очікує, що її вакцина захистить від нового штаму мутації Covid.  

Що писали про британську вакцину Astra?

Фактично всі медіа, які ввійшли до моніторингу, хоча б раз написали про цю вакцину з позитивним забарвленням. Так,  21% матеріалів, у яких містилася  згадка про Astra, мали позитивне забарвлення. Найчастіше ці матеріали стосувалися ефективності цієї вакцини:

• В AstraZeneca заявили про максимальну ефективність своєї вакцини від COVID-19 / Суспільне
• У Великобританії почали тестувати препарат, який має миттєво формувати імунітет до COVID-19 / "Гордон"

Основа тональність матеріалів про цю вакцину мала нейтральне емоційне забарвлення – 75,8%. Зазвичай згадки про Astra стосувалися новин, де люди отримували щеплення, або матеріалів про вакцинацію загалом. Водночас лише працівники сайту "Страна" у своїх матеріалах згадували Astra в негативному контексті – 3,2%.

Конструктивні матеріали

Конструктивна журналістика – це насамперед журналістика рішень і соціальної відповідальності, яка не фокусується на негативі. Частка конструктивних матеріалів із загальної кількості проаналізованих новин становила 19,3%. Найбільше конструктивних матеріалів про вакцинацію було на сайті 24 каналу, "Української правди" та Суспільного. Здебільшого ці матеріали стосувалися детального інформування щодо початку та плану вакцинації в Україні та світі:

• Де в Україні вакцина від COVID-19 з'явиться найперше / 24 канал
• У МОЗ планують вакцинувати половину населення України: є 4 етапи / 24 канал
• Хто в Україні першим отримає щеплення проти COVID-19. У МОЗ назвали 9 груп / "Українська правда"  
• Ціни, побічні ефекти та скандали. Усе про вакцини від COVID-19 в Україні та світі / "Українська правда"  
• Генетична вакцина проти COVID-19: безпечність, побічні ефекти та чому Україна може її не отримати / "Українська правда"  

? Який візуальний контент супроводжує матеріали  про щеплення?

Здебільшого редактори використовують випадкові стокові зображення для ілюстрування матеріалу. Щоправда, зазвичай ці фото не є справжніми та не передають точності всієї процедури. Експерти ІМІ помітили такі помилки під час використання стокових фото в матеріалах про вакцинацію:

• Найчастіше це постановні фото з хибно-медичним триманням шприца або ж фото, де  процес введення вакцини не є коректним.
• Одним з тригерів є велике зображення голки або шприца. Такі зображення можуть викликати в людей страх або дискомфорт.
• На стокових фото часто зображують дітей у сльозах та пацієнтів з тривожним виразом обличчя. 

У такому разі ці фото налаштовують майбутніх пацієнтів, що вакцинація – це процес, пов’язаний з болем.

Дослідження ІМІ* показує, що в українських медіа кожен третій матеріал (34,1%) містив абстрактне стокове зображення на медичну тематику. Це було зображення ампул вакцини, логотипів компаній – виробників вакцин, зображення шприців, лікарів, дітей та рук у медичних рукавичках. 

Кожен п'ятий матеріал (20,1%) супроводжувався зображенням процесу вакцинації, що могло спричинити негативну емоційну реакцію аудиторії. 3,2% матеріалів містили зображення людей із сумним, переляканим чи стривоженим виразом обличчя. Лише в поодиноких випадках у матеріалах про вакцинацію люди всміхалися або руками показували жест "клас". Майже кожен п'ятий матеріал (18%) містив зображення медичного шприца або процесу набирання рідини з ампули в шприц.

Між іншим, у 2019 році журнал Self спільно з Американською академією педіатрії створив колаборацію та завантажив на хмаринку стокові фото з позитивними та нейтральними настроями пацієнтів, у такий спосіб допомагаючи медіа брати правильні зображення, які медично точно та позитивно показують процес вакцинації.

✅ Як журналістам висвітлювати тему вакцинації? 

ІМІ підготував рекомендації щодо того, як коректно висвітлювати щеплення. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Висновок

Карантинні настрої українців мінливі: за майже рік "коронавірусного життя" вони стали менше стежити за новинами про ковід та водночас в українців знизився рівень тривожності щодо власної хвороби чи хвороби когось із родини. 

З усіма цими історіями – єдиний варіант перебороти коронавірус і повернутися до попереднього більш-менш стабільного життя. А отже, потрібно вакцинувати більшу частину населення для створення колективного імунітету. Водночас надзвичайно важливо і надалі дотримуватися всіх правил безпеки: соціальної дистанції, маскового режиму в закритих приміщеннях, користуватись антисептиками. 

Ну а журналістам пам'ятати про свою відповідальність. Саме вони формують сприйняття у своєї аудиторії важливих тем, зокрема теми про вакцинацію. 

* Моніторинговий аналіз проводився за допомогою кастомізованих пошукових запитів Google Advanced Search та внутрішнього моніторингового робота ІМІ з 21–27 грудня 2020 та 11–17 січня 2021 року у 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (десять найрейтинговіших, та дев'ять ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху за дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, korrespondent.net segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, 112.ua, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М), suspilne.media (М), bykvu.com (М). Загальна вибірка становила 1073 матеріали.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.