ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за жовтень 2021 року

03.11.2021, 09:50

У жовтні експерти ІМІ зафіксували в Україні 14 випадків порушень свободи слова. З них дев’ять випадків тосували фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова" *.

Найбільше порушень зафіксовано в категоріях “перешкоджання” (сім) та "цензура" (три). Також зафіксовано по два випадки побиття та кіберзлочинів.

Так, серед випадків перешкоджань міжнародного розголосу набув напад на журналістів програми “Схеми” під час інтерв’ю з головою Укрексімбанку Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Мецгеру не сподобалось одне із запитань журналіста-розслідувача Кирила Овсяного, після чого він наказав охороні “забрати камери” та “дістати з них касети”. Співробітники банку застосували фізичну силу до оператора “Схем” Олександра Мазура, відібрали в нього дві камери, забрали картки, на які здійснювався запис, та видалили записане відео. Наразі суд обрав запобіжні заходи трьом підозрюваним працівниками банку. 

Інший гучний випадок стосувався спроби зірвати показ фільму "Слідства.інфо" “Офшор 95” про Президента України Володимира Зеленського через нібито ремонтні роботи в Малій опери. Зрештою, через суспільний розголос комунальний заклад змінив своє рішення, і прем’єра таки відбулася. “Слідство.Інфо” встановило, що чоловік який телефонував чиновникам Київської міської державної адміністрації та намагався зірвати показ фільму, є співробітником СБУ.

Про тиск з боку Офісу президента заявили спочатку на Суспільному, а потім про аналогічний тиск заявили телеканал “Прямий” та ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера".

Так, про тиск заявила ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA:Перший" Мирослава Барчук. За її словами, Офіс президента контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції "Слуга народу", а також ставить ультиматуми щодо кількості гостей, та бойкотування у разі невиконання ультиматумів.

Телеканал "Прямий" заявив, що Офіс президента також чинив на них тиск щодо участі народних депутатів від фракції "Слуга народу" в ефірах. Зокрема, щодо чисельності депутатів на ефірах та присутності тих чи інших гостей разом зі “слугами”.

У Савіка Шустера заявили аналогічне про тиск ОП: бойкоти та відкликання міністрів з ефір.

Про напади та побиття своїх журналістів повідомили видання “Думська ТВ” та канал “Наш”. Так, в Одесі керуючий одним з ресторанів погрожував та вдарив оператора Думської ТВ, під час зйомок про кафе, які працювали без дозвільних документів. Поліція повідомила нападнику про підозру за ч.2 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч.1 ст.345-1 (погроза насильством) КК України.

У  Сумах активісти “Правого сектору” напали на журналіста каналу “Наш” під час зйомок на мітингу. Як розповів журналіст каналу Максим Герасименко, нападники розгромили апаратуру, а його самого вдарили в обличчя. Поліція повідомила, що з'ясовує обставини інциденту та найближчим часом надасть правову оцінку усім учасникам конфлікту.

Випадки кіберзлочинів стосувалися DDoS-атаки на сайт інтернет-видання “Українська правда” (видання пов'язувало атаку з організацією акції на підтримку журналістів “Схем”, на яких напали 4 жовтня під час інтерв'ю з головою правління Укрексімбанку Євгеном Мецгером). Крім того, інформаційної атаки зазнав журналіст "Правової інформатики" Сергій Антоненко після розслідувань про Міністерство цифрової трансформації.

Порушення стались у семи регіонах країни. Зокрема, найбільше порушень зафіксовано у Києві (вісім) та по одному випадку – на Волині, Запоріжжі, Миколаївщині, в Одесі, Сумах та Харкові.

Порушували права журналістів місцева влада, правоохоронці, посадовці Укрексімбанку, Офіс президента, судова влади, приватні особи.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував 153 випадки порушень свободи слова, 80 випадків перешкоджання, 19 побиттів, 12 погроз, 12 кіберзлочинів та 11 обмежень доступу до інформації.

Фізична агресія

Побиття - 2

1. В Одесі напали на журналістів "Думської ТВ"

05.10.2021 В Одесі 4 жовтня працівники одного з кафе напали на знімальну групу “Думської ТВ” під час зйомок про кафе, які працювали без дозвільних документів, повідомляє “Думська ТВ”. 

За словами журналістів, вони поїхали перевіряти заклади, які, як з'ясувалося на апаратній нараді 4 жовтня в міській раді, весь курортний сезон пропрацювали без дозвільних документів

В одному з кафе на журналістів накинулися працівники: знімальну групу побили й виштовхали на вулицю.

Як повідомляє Ізбірком, напав на знімальну групу чоловік, який відрекомендувався власником кафе. Він погрожував оператору, аргументуючи свою поведінку тим, що журналісти мали спитати в нього дозвіл на знімання. 

Коли кореспондентка фіксувала погрози своєму операторові, щодо неї виявила агресію невідома жінка, висловлюючи такі ж претензії, що й чоловік. 

Журналісти поїхали знімати в кафе після доповіді першого заступника директора департаменту комунальної власності Олександра Ахмерова, який під час апаратної наради 4 жовтня зазначив, що підприємці працюють без жодного документа. 

Як повідомила журналістка “Думська ТВ” Юлія Гетманець представнику ІМІ в Одеській області, нападник вдарив кілька разів оператора телеканалу Євгена Войтенка. 

“Один з ударів я зафіксувала на свій телефон, є повне відео в мережі. Удари були в корпус лівого боку, в ребра і руку. Крім цього у правопорушника була спільниця, ім'я якої я не знаю, вона мене ображала, шарпала і штовхала, щоб я перестала знімати на свій особистий телефон. Відео з камери було видалено для збереження здоров'я і життя оператора, але ми його відновили і воно теж у нас є”, - розповіла журналістка. 

Знімальна група викликала поліцію та написала заяву про перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Наразі відомо, що поліція зареєструвала цей напад ЄРДР саме за 171 статтею КК України (перешкоджання професійній діяльності журналістів).

2. Телеканал "Наш" повідомив про напад активістів "Правого сектору" під час мітингу у Сумах

30.10.2021 У Сумах 30 жовтня між активістами та журналістами одного з телеканалів сталася сутичка.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції Сумської області.

На місці події працювала слідчо-оперативна група поліції.

Поліція з'ясовує обставини інциденту та найближчим часом надасть правову оцінку усім учасникам конфлікту.

Про напад на своїй журналістів в цей день у Сумах повідомив телеканал “Наш”. Як стверджує телеканал, напали представники “Правого сектору”.

Як розповів журналіст каналу Максим Герасименко, що нападники розгромили апаратуру, а його самого вдарили в обличчя.

“Отримав прямий удар в своє журналістське обличчя, бо я захищав оператора. Ми намагалися побудувати діалог, за лічені хвилини на центральну площу прийшла велика кількість молодиків. Поліції було недостатньо, але вони намагалися, вони намагалися зробити все по-максимуму. Радикалів було близько 100-150, я можу трохи перебільшувати. Поліція діалогу не може нічого зробити”, - розповів він.

За даними Суспільного, представники “Правого сектору” 30 жовтня зібралися на мітинг біля Головного управління Національної поліції у Сумах. Вони палили шини та запалювали червоні факели, обвинувачуючи поліцію у бездіяльності, зокрема через що, на їх думку, вбили 27 жовтня активіста Олександра Іваніну.

Мітингувальники запитували про хід розслідуванні у справі вбивства Олександра Іваніни.

Перешкоджання законній журналістській діяльності - 7

1. У Києві намагалися зірвати показ фільму "Слідства.інфо" про офшори Зеленського

03.10.2021 У Києві 3 жовтня керівництво “Малої опери” за п'ять годин до прем’єри скасувало показ фільму-розслідування “Слідства.Інфо” “Офшор 95” про Президента України Володимира Зеленського через нібито ремонтні роботи. Зрештою, через суспільний розголос комунальний заклад змінив своє рішення, і прем’єра таки відбулася, повідомляє “Слідство.Інфо”.

У день показу фільму директор “Малої опери” Олексій Прасол повідомив “Слідству.Інфо”, що прем’єра не відбудеться попри підписаний договір і оплачене приміщення. За його словами, у приміщенні відбувається ремонт та відімкнули світло. Журналісти навідалися до “Малої опери” та з’ясували, що світло там є, а ремонтні роботи ніхто не проводив.

Фільм-розслідування “Офшор 95” – це частина міжнародного проєкту Pandora Papers, глобального витоку документів, з яких стало відомо про секретні активи, таємні угоди та приховані статки найбагатших людей з усього світу. 

Журналісти з усього світу одночасно публікували свої матеріали, присвячені проєкту Pandora Papers. Як зазначає “Слідство.Інфо”, саме тому вони не могли перенести прем’єрний показ фільму-розслідування. 

Після скасування показу фільму “Офшор 95” у “Малій опері” команда “Слідства.Інфо” повідомила про цю ситуацію всіх зареєстрованих на прем’єру, а також попросила в соцмережах про допомогу в пошуку нової локації для показу.

За інформацією “Української правди”, у “Малій опері” вирішили скасувати показ фільму після дзвінка в Київську міську держадміністрацію від людини, яка назвалася “працівником СБУ” і погрожувала службовцям “проблемами”, якщо ті не скасують показ фільму.

Зрештою, за дві години до прем’єри в адміністрації Малої опери” “Слідству.Інфо” повідомили, що показ фільму таки відбудеться, про що і було домовлено раніше. 

Pandora Papers – це глобальний витік документів, з яких стало відомо про секретні активи, таємні угоди та приховані статки найбагатших людей з усього світу. У Pandora Papers зібрано інформацію про активи й таємні угоди 130 найбагатших людей світу, серед яких понад 30 топполітиків.

У цих секретних документах також фігурують утікачі, засуджені, знаменитості, зірки футболу, судді, податківці та очільники найбільших міст світу.

Над документами з проєкту Pandora Papers працювала команда з понад 600 журналістів зі 117 країн світу – члени The International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ).

ICIJ – незалежна міжнародна мережа журналістів-розслідувачів, які спільно викривають транскордонну злочинність та міжнародну корупцію. Вони працювали над глобальним витоком документів Panama Papers, Paradise Papers та FinCEN.

2. У Києві напали на знімальну групу "Схем" під час інтерв’ю з головою Укрексімбанку

04.10.2021 Співробітники державного Укрексімбанку напали в Києві на знімальну групу “Схем” (проєкт Радіо Свобода на телеканалі “UA:Перший”) під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті.

Про це повідомила керівниця програми розслідувань “Схеми” Наталка Седлецька, інформує Радіо Свобода.

За словами Седлецької, Мецгеру не сподобалось одне із запитань журналіста-розслідувача Кирила Овсяного, після чого він наказав охороні “забрати камери” та “дістати з них касети”. 

Співробітники банку застосували фізичну силу до оператора “Схем” Олександра Мазура, відібрали в нього дві камери, забрали картки, на які здійснювався запис, та видалили записане відео, зазначила Седлецька.

Журналіст Кирило Овсяний під час заздалегідь запланованого інтерв’ю поставив запитання керівнику державного банку, щоб отримати його позицію для розслідування, публікацію якого заплановано на один з найближчих випусків програми “Схеми”.

Євгену Мецгеру не сподобалося запитання журналіста, після чого охоронці спробували зупинити запис на одній з камер Радіо Свобода, “скрутили” оператора, відібрали в нього флешку із записаним відео з другої камери та винесли всю техніку з кабінету на годину.

Весь цей час знімальна група залишалася заблокована в кабінеті голови правління банку в його присутності. У кабінеті, окрім самого Мецгера, також був присутній директор департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимир Пікалов, охоронець та ще один працівник банку, який застосував фізичну силу до оператора “Схем”.

“Вони оглянули одяг оператора на предмет наявності інших записувальних пристроїв та з погрозами забороняли знімати події на телефон. Оператору та журналісту фізично перешкоджали залишати приміщення. Через годину знімальній групі повернули техніку, але відео всього інтерв’ю та самого нападу було видалене”, – пише видання.

Журналіст зміг записати те, що відбувалося, на аудіо.

“Ігорю, забирай у них камери! Виставте їх (камери. – Ред.) за двері. І ось цю теж. Касети повитягуйте”, – чутно на записі голос голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера, який звертається до підлеглих.

Журналісти та представники редакції, які прибули на місце події, викликали поліцію і написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

“Ситуація абсолютно неординарна. Фактично злочинні дії вчиняються в державному банку, в центральному офісі, в кабінеті голови правління. Це створення перешкод журналістам у їхній діяльності, вилучення зібраного матеріалу, утримання їх – або як заручників, або просто незаконне утримання з метою вилучення зібраного матеріалу, фактично проведений їх обшук з метою виявлення, чи не приховують вони при собі зібраний матеріал, – це безпрецедентна дія. Я сподіваюся, що Національна поліція правильно прокваліфікує зазначені дії і розслідує цю непересічну подію”, – заявив адвокат “Схем” Анатолій Попов.

Редакція Радіо Свобода звернулася до Укрексімбанку з проханням прокоментувати ці події. У пресслужбі банку повідомили, що готують коментар зі своєю позицією.

Євген Мецгер очолив Укрексімбанк у березні 2020 року. До 2015 року він працював на нижчих посадах у цьому держбанку. Мецгер – уродженець Кривого Рогу.

3. “Прямий” повідомив, що йому відмовили в акредитації на саміт “Україна-ЄС”

12.10.2021 Телеканал “Прямий” повідомив про відмову Офісу президента в акредитації на саміт “Україна-ЄС”, який 12 жовтня проходить у Києві за участю президента Володимира Зеленського.

За словами кореспондентки “Прямого” Ганни Дзьоби, причин відмови акредитації не повідомлено.

“Варто зазначити, що цього разу телеканал “Прямий” знову залишився без акредитації від Офісу президента. Нас попросту не пустили на цей захід без обгрунтування причини. До прикладу, телеканал “1+1” потрапив аж трьома групами, телеканал “Дом” двома групами”, – розповіла кореспондентка.

Вона розповіла, що на саміт прийшло понад 80 засобів масової інформації. Однак раніше у пункті про акредитацію йшлося про те, що допускається не більше 50 медіа.

Як повідомляв ІМІ, 5 жовтня телеканал “Прямий” повідомив, що його не акредитували на захід за участю президента Володимира Зеленського. В Офісі президента повідомили, що відмова в акредитації пов'язана із обмеженою кількістю місць в пресзалі.

1 вересня “Прямий” заявив, що журналісти каналу не мають доступу на заходи, які організовує Офіс президента в США. Водночас їх пускають на всі події за участю американського уряду.

30 серпня “Прямий” повідомив про обмеження доступу каналу до інформації щодо зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена у Вашингтоні. 

22 серпня телеканал “Прямий” повідомив, що його журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель.

4. Запорізькі медіа вибірково акредитували на зустріч із Зеленським на Хортиці

13.10.2021 Запорізька обласна адміністрація вибірково акредитувала місцеві медіа для висвітлення візиту президента Володимира Зеленського до області 14 жовтня. В ОДА пояснили це карантинними обмеженнями, повідомляє представниця ІМІ в Запорізькій області.

Як повідомили представниці ІМІ запорізькі журналісти, тим, хто отримав акредитацію, посадовці Запорізької ОДА повідомляли ввечері 13 жовтня особисто телефоном.

У результаті на візит Зеленського акредитували всього кілька медіа. На сайті ЗОДА повідомлялося, що для запобігання поширенню коронавірусної хвороби та дотримання вимог карантину для журналістів забезпечать онлайн-трансляцією заходу.

Запорізькі журналісти намагалися з'ясувати принципи, за якими акредитовували ЗМІ. 

Радниця голови з питань інформаційної політики в Запорізькій обласній державній адміністрації Катерина Іванус пояснила на своїй фейсбук-сторінці, що через коронавірусні обмеження та необхідність дотримуватися дистанції для телеканалів був обраний принцип офлайн, а для інших медіа – онлайн-формат. Проте, повідомляють журналісти, серед акредитованих ЗМІ таки були онлайн-медіа і газети, та не всі телеканали.

Так, головний редактор муніципального телеканалу Z Олександр Коваленко повідомив представниці ІМІ, що їхня знімальна група намагалась отримати акредитацію, але не отримала. Їм, як і більшості запорізьких ЗМІ, не зателефонували з підтвердженням акредитації.

За словами власної кореспондентки Радіо Свобода Євгенії Назарової, це вперше, коли їй відмовили в акредитації на офіційний візит, який відбувався в Запоріжжі.

“З подібними підходами до роботи зі ЗМІ я стикаюся вперше. Взагалі до 19.00 13 жовтня інформації про процес акредитації не було. В чаті ОДА з журналістами декілька колег запитували про візит і про те, коли буде інформація про акредитацію. Близько 18.00 радниця голови ЗОДА Катерина Іванус повідомила, що десь упродовж години про акредитацію повідомить. Однак після 19.00 в чаті написали, що кількість місць на подію обмежена, медіа зателефонують індивідуально та повідомлять, який варіант доступу до події пропонують ЗМІ – дивитись онлайн-трансляцію чи бути присутніми на події безпосередньо. Також усіх попередили, що преспідхід у межах зустрічі не запланований. У результаті мені, як і низці колег, так і не зателефонували”, – розповіла кореспондентка Радіо Свобода.

Головний редактор сайту “Акцент” Олександр Чубукін також не був акредитований на зустріч із президентом та зауважив, що загальнодоступної та зрозумілої всім акредитації не було.

“Було якесь обґрунтування щодо обмеження участі на заході згідно з умовами помаранчевої зони. Хоча, як відомо, помаранчева зона не несе додаткових обмежень у порівнянні з жовтою зоною, а лише сигналізує про близькість червоної. Журналістам представники обласної влади повідомили, що з деякими з них зв'яжуться в середу ввечері, напередодні візиту. Мені як редактору сайту “Акцент” не телефонували”, – розповів редактор сайту. 

Також Олександр Чубукін наголосив, що нікому так і не повідомили, за якими критеріями обиратимуться журналісти. Наприклад, не були озвучені умови щодо наявності повної вакцинації.

“Склалося враження, що на захід журналістів обирали штучно, на якийсь свій розсуд. Що, на мою думку, є помилковим та взагалі неприпустимим рішенням. Влада тим самим показала свою закритість, вочевидь боячись об'єктивності ЗМІ під час висвітлення візиту Президента України”, – розповів редактор.

Головна редакторка сайту Ipnews Софія Назаренко також вважає ситуацію з акредитацією неприпустимою. “Наша редакція хотіла акредитуватися на зустріч, але до пізнього вечора 13 жовтня в пресслужбі так і не надіслали ані форму для акредитації, ані план візиту президента. Журналістам запропонували стежити за подіями в онлайн-трансляції і лише окремі ЗМІ особисто запросили на зустріч. За якими критеріями їх обирали – невідомо, – розповіла вона. – Є таке відчуття, що сторона президента боїться спілкуватися з журналістами або взагалі якихось провокацій. “Ситуація з ковідом” не є причиною, щоб обмежувати доступ журналістів до висвітлення офіційних зустрічей. Тим паче в пресслужбі ЗОДА не пропонували поїхати тим, хто має COVID-сертифікат”.

Як повідомили журналісти, серед акредитованих медіа, зокрема, були телеканали ТВ-5, “Алекс”, UA:Запоріжжя, представники газети “Індустріальне Запоріжжя”, сайтів 061, “Укрінформ”, а також сайту “Резонанс”. 

Нагадаємо, 14 жовтня Президент України Володимир Зеленський узяв участь в урочистостях з нагоди святкування Дня захисників та захисниць України, які відбулися на території Національного заповідника на о. Хортиця.

Як повідомляв ІМІ, у серпні 2021 року три запорізьких медіа не акредитували на зустріч з Оленою Зеленською на Хортиці.

5. На Волині знімальній групі каналу Live заблокували виїзд та забороняли зйомку

25.10.2021 На Волині невідомі чоловіки забороняли знімальній групі телеканалу Live проводити відеознімання. Журналістці телеканалу Катерині Романік довелося викликати поліцію через перешкоджання, образи, штовханину та блокування виїзду. 

Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Волинській області.

Інцидент стався 25 жовтня в селі Стобихівка, куди знімальна група телеканалу Live приїхала для проведення розслідування про незаконне вирубування лісу. 

Як розповіла Катерина Романік, невідомі чоловіки побили місцевого активіста, який був разом зі знімальною групою та проводив для них екскурсію в цьому селі. 

“Ми приїхали за юридичною адресою пилорами, яка там працює, щоб поспілкуватися з власником. І тут нас оточили невідомі молодики, які почали вриватися в машину. Вони забороняли нам знімати, проганяли нас звідти. Вони побили місцевого активіста”, – розповіла Катерина Романік.

Журналістка викликала поліцію. “Приїхала слідчо-оперативна група, бо ті чоловіки нам навіть виїзд заблокували автомобілями. Ми навіть виїхати не могли”, – зазначила журналістка. 

Катерина Романік написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності за статтею 171 Кримінального кодексу.  

Речниця Національної поліції у Волинській області Ольга Бузулук у коментарі представниці ІМІ підтвердила, що 25 жовтня на лінію 102 надходило повідомлення від журналістки каналу Live про те, що знімальній групі забороняють знімати і блокують їх.

“На місце в с. Стобихівка виїжджала слідчо-оперативна група поліції. Встановлено, що група проводила зйомку біля житлового будинку місцевого підприємця – офіційно зареєстрованого. Дозволу на зйомку особистого майна не надавали. Коли на місце приїхали власник будинку і родичі, відбулася сварка”, – зазначила Ольга Бузулук.

За її словами, силового протистояння не було, фізично журналістку не чіпали, що підтверджено в результаті опитування свідків. Триває перевірка.

Коментуючи повідомлення поліції Катерина Романік додала, що знімальна група знаходилася не на приватній території, а поблизу будинку, де саме зареєстроване деревообробне підприємство.

Журналістка додала, що хотіла поставити кілька запитань власнику підприємства. Крім того, вона не виключає, що серед опитаних поліцією свідків могли бути й самі нападники.

6. На Миколаївщині депутат викликав поліцію через журналіста, який знімав засідання робочої групи

26.10.2021 Депутат Вознесенської міської ради (Миколаївська область) Іван Чорноморець звернувся із заявою до правоохоронних органів через те, що місцевий журналіст Сергій Потушинський проводив відеозйомку засідання робочої групи міськради.

Про це Сергій Потушинський повідомив регіональній представниці ІМІ.

Інцидент стався 26 жовтня у Вознесенській міськраді, де відбувалося засідання робочої групи, зібраної через зміну розташування місцевого управління освіти. До складу групи входять працівники мерії, депутати різних партій, а також представники громадськості. 

Сергій Потушинський розповів, що під час трьох попередніх засідань депутати висловлючали невдоволення присутністю представника ЗМІ на засіданні робочої групи, навіть здійснювались спроби обмежити йому доступ, що зафіксовано на відеозапису засідання у міськраді.

“З самого першого мого візиту на засідання депутат Юрій Кондратєнков “шанобливо” просив вийти мене за двері, інші ж депутати провладної партії намагалися переконати мене, що я не можу знімати це засідання. В те ж саме перше засідання я надав можливість ознайомитися зі своїм журналістським посвідченням секретарю комісії і депутату Вознесенської міської ради Івану Чорноморцю. 26 жовтня, на четвертому засіданні, у депутата (Івана Чорноморця), який старанно намагається догодити владі, знову виникли “обгрунтовані” запитання до законності моєї діяльності і проведенню прямої трансляції на засіданні робочої групи. Я ж зі  свого боку при всіх присутніх усі пояснення надав, посвідчення показав, але того депутату стало мало, і він все ж таки викликав поліцію і написав на мене заяву, постійно радячись то з депутатом Веремеєнко то з Кондратєнковим”, - написав Сергій Потушинський у своєму фейсбуці.

За його словами, депутат вбачає порушення журналістом закону через те, що його посвідчення журналіста видане одеським ЗМІ, а інформація поширюється на “незаконному ЗМІ “Вознесенський Вісник”.

Представниці ІМІ Сергій Потушинський роз’яснив, що ТОВ “Вознесенський Вісник - Інформаційне агентство” наразі не отримали статус ЗМІ, тому аби мати посвідчення  журналіста він звернувся до одеського видання “Ізбірком”, з яким співпрацює. Дане посвідчення він надав для ознайомлення депутату і 26 жовтня, і ще раніше на його вимогу навіть до засідання сесії. Інформацію про те, що Сергій Потушинський співпрацює з “Ізбіркомом” ІМІ підтвердив і головний редактор видання Валерій Боглан.

Сергій Потушинський вважає дії депутата Івана Чорноморця тиском та намаганням обмежити діяльність незалежного видання Вознесенська.

Зі свого боку зустрічну заяву до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності за статтею 171 ККУ Сергій Потушинський не писав. 

Депутат Івана Чорноморець в коментарі представниці ІМІ підтвердив, що написав на журналіста заяву в поліцію та пояснив, чому.

“Я написав заяву за правопорушенням, на мою думку, що особа здійснює представництво  засобу масової інформації, який не зареєстрований, і особа не має посвідчення журналіста від цього засобу масової інформації, представництво якого вона здійснює. Засіб масової інформації або Спілка журналістів видає посвідчення. В даному випадку особа не зареєструвала взагалі ніякого ЗМІ і не має посвідчення від цього видання. Якщо б вів трансляцію “Ізбірком”, і у себе на сайті поширював інформацію “Ізбірком”, то питань би не було. А де зв’язок між “Ізбіркомом” і “Вознесенським вісником”? Якась правова угода укладена, якийсь договір, якась юридична приналежність?”, - зазначив депутат.

“Дайте посвідчення того засобу масової інформації, який ви постійно поширюєте, де ви постійно працюєте. У нього немає цього посвідчення. Кажу, поясніть мені ваш зв’язок з Одеською областю? Немає цього зв’язку. Для мене дивно, що приходить людина, веде відеозапис. Посвідчення він ніде не чіпляє, ніде не пише, що він пресса, не носить бейджик. Я прошу, покажіть мені, я ознайомлюсь, дайте я сфотографую ваше посвідчення. Він не дозволяє, щоб я фотографував його посвідчення. Він так, показав - забрав, показав - забрав (щодо посвідчення журналіста «Ізбіркома»). Але другий момент, яке відношення має одеське видання «Ізбірком» до Миколаївської області до міста Вознесенськ? Який зв’язок між цим «Ізбіркомом» і засобом масової інформації «Вознесенський вісник»? Ніякого.  Ні юридичного, ні правового, ніякого. Він як журналіст цього видання, але у Вознесенську веде засіб масової інформації «Вознесенський вісник», у тому числі і комерційну діяльність…”, - сказав Іван Чорноморець. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що журналіст має додаткове право використовувати технічні пристрої під час роботи і право безперешкодного доступу до відкритих заходів суб’єктів владних повноважень. 

Він нагадав статтю 34 Конституції України, яка гарантує кожному право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, не залежно від наявності або відсутності статусу журналіста. 

За словами Сафаров, у журналіста є додаткові права, передбачені статтею 25 Закону України “Про інформацію”, зокрема право використовувати технічні пристрої під час роботи і право безперешкодного доступу до відкритих заходів суб’єктів владних повноважень. 

“При чому обов’язок пред’явлення журналістського посвідчення передбачений лише щодо права збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин). Тому саме по собі обурення посадової особи, що хтось знімає відкрите засідання органу суб’єкта владних повноважень, що хтось фіксує роботу посадовців, виклик поліції через це - викликає здивування. Законодавство України передбачає відкритість і прозорість діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, і така реакція посадовця суперечить визначеним законодавством України принципам”, - пояснив юрист ІМІ.

7. "Прямий" повідомив про недопуск на суд у справі про ДТП у Харкові

28.10.2021 Телеканал “Прямий” повідомив, що його знімальну групу не пустили 28 жовтня на засідання суду у Харкові, де мали обрати запобіжний захід 16-річному підозрюваного у смертельній ДТП.

Про це повідомляється на сайті каналу.

Як зазначає канал, під будівлею Київського районного суду у Харкові зібралися знімальні групи та представники ЗМІ, які висвітлюють цю справу. Проте близько десяти з них, в тому числі і команда “Прямого”, не змогли потрапити на судове засідання.

У суді недопуск представників медіа пояснили нібито необхідністю дотримання карантинних норм і заявили, що у залі можуть перебувати не більш як десять чоловік.

Канал вважає, що такі дії підпадають під порушення закону про рівний доступ до інформації. 

“Оскільки такі обмеження унеможливлюють виконання журналістами своїх прямих професійних обов’язків. До того ж суд мав урахувати суспільний розголос, якого набула справа і у такому випадку розгляд також мав би широко висвітлюватися”, - зазначив “Прямий”.

Нагадаємо, 26 жовтня у Харкові сталося зіткнення автомобіля Chevrolet Aveо, яким керував 58-річний чоловік, та автомобіля Infiniti під керуванням 16-річного юнака, який їхав на червоне світло світлофора. Внаслідок аварії водій автомобіля Chevrolet Aveо загинув на місці.

Цензура, темники, доступ до інформації

Цензура - 3

1. На Суспільному заявили про тиск з боку Офісу президента

19.10.2021 Ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA:Перший" Мирослава Барчук заявила про тиск на редакцію програми з боку працівників Офісу президента.

Про це вона повідомила 19 жовтня у Facebook.

За словами ведучої, підлеглі голови Офісу президента Андрія Єрмака звинувачують ток-шоу в недотриманні професійних стандартів (у відсутності балансу думок у випуску за 18 жовтня) та виставляють свої умови щодо присутності депутатів від "Слуги народу" в студії.

"Я б не зважала на це інформаційне кілерство від анонімних телеграм-каналів і колишніх журналістів, якби вони не були симптомом набагато серйознішої проблеми. По-перше, Офіс президента давно і жорстко контролює присутність на ефірах народних депутатів від фракції "Слуга народу". Кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М. Подоляка (радник голови ОП. – Ред.) в ОП. Це не новина. […] По-друге, останнім часом ОП висуває нашій редакції умови і ставить ультиматуми щодо присутності "слуг народу" на ефірах", – написала Барчук.

За її словами, 11 жовтня з Офісу президента надійшов "ультиматум", що в програмі на тему енергетичної безпеки "будуть присутні або двоє "слуг" (обидва не експертні), або жодного". 

"Ми вирішили ультиматумів не приймати й запросили Людмилу Буймістер (народна депутатка. – Ред.), яка вже не підкорялася вказівкам ОП", – написала Барчук.

У понеділок, 18 жовтня, "з’явився ультиматум №2": "слуги" (двоє) прийдуть на ефір лише за умови, якщо редакція відмовить раніше запрошеному Гео Леросу (народний депутат. – Ред.)". 

"Звичайно, ми сприйняли це як тиск. Ми відмовилися виконувати ультиматум, представники монобільшості не прийшли. Сьогодні зранку (19 жовтня. – Ред.) отримали від людей Єрмака звинувачення, що в нас на ефірі не було представників монобільшості і що це "недотримання журналістських стандартів", – написала ведуча.

Такі дії представників влади Мирослава Барчук назвала "загрозою для свободи слова і незалежної журналістики загалом".

Також вона згадала про тиск на журналістів під час президентства Віктора Януковича.

"Мені здається, нам не варто пропускати оцих сигналів, пробних кульок, які кидає нам влада. Я в професії давно, чудово пригадую, як усе починалось у 2010-му, коли спочатку Ганна Герман визначала гостей на каналах, потім ведучих цих каналів, потім просто забирали ліцензії в опозиційних телеканалів, а потім сталася катастрофа. Тому я закликаю колег не піддаватися тиску і вголос говорити про випадки тиску і шантажу", – зазначила ведуча. 

Також вона закликала народних депутатів від "Слуги народу" "не брати участі в цьому шантажі (підозрюю, він стосується і вас теж), приходити на ефіри, представляти свою позицію і цим захищати парламентську демократію в країні, бо авторитаризм є загрозою для всіх, включно з вами".

20 жовтня Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відкинув заяви про тиск і ультиматуми з боку ОП, про які раніше написала ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" Мирослава Барчук.

Суспільне заявило, що відсутність в ефірі представників партії "Слуга народу" в програмі "Зворотний відлік" від 18 жовтня – це рішення не редакції ток-шоу, а представників парламентської фракції.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Офіс президента не узгоджує участь народних депутатів в ефірах на телеканалах, тим більше на Суспільному.

2. Прямий заявив, що на них також тиснув ОП щодо участі "слуг" в ефірах

20.10.2021 Телеканал "Прямий" заявив, що на них, як і на "UA:Перший", чинив тиск Офіс президента щодо участі народних депутатів від фракції "Слуга народу" в ефірах.

Про це повідомляється на сайті каналу.

"Колектив телеканалу "Прямий" так само неодноразово зіштовхувався з вимогами Офісу президента через прессекретарів партії "Слуга народу" про чисельність їх депутатів на ефірах, а також про присутність тих чи інших гостей разом зі "слугами". Після відмови виконувати їхні ультиматуми "Прямий" отримував відмову від участі в програмах представників провладної політичної сили", – йдеться в заяві.

Канал зазначає, що так було до початку поточної сесії парламенту, а з вересня Офіс президента дав "пряму вказівку на повне ігнорування телеканалу "Прямий".

Окрім того, на "Прямий" нагадав, що журналістів телеканалу неодноразово не акредитовували на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського.

3. У Савіка Шустера заявили про тиск ОП: бойкоти та відкликання міністрів з ефіру

21.10.2021 Шеф-редакторка ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" Дар'я Тарасова заявила, що редакція програми часто стикається з тиском з боку Офісу президента.

Про це вона розповіла "Сьогодні".

За її словами, тиск на свободу слова був за попередніх влад, триває і за нинішньої.

"Це було при попередніх владах, триває і при нинішній. І за часів президентства Януковича, і при Порошенку влада завжди намагалася нав'язати нам зручних для себе опонентів і делегувати в ефір не тих, кого ми хотіли б запросити, а тих, кого вона вважала за потрібне. Незважаючи на те що зараз в Україні при владі нове покоління політиків, методи взаємодії з медіа залишаються старими", – зазначила Тарасова.

Також вона згадала, як у травні 2020 року в ефірі програми обговорювали енергетичну незалежність і нардеп "Слуги народу" Олександр Дубінський, якого запросили на ввімкнення через Skype, "вирішив, що він має право вносити корективи в сценарій нашого ефіру і не дотримуватися того, про що домовився з нами напередодні". 

"Він спробував прорватися до студії. Це була чистої води провокація, брехня і особистий піар. Олександр Дубінський оббрехав нас, вийшов у YouTube зі своїм стрімом, але, незважаючи на це, партія стала на його сторону. А Офіс президента відкликав просто з прямого ефіру міністра енергетики", – розповіла Дар'я.

За її словами, другий схожий випадок стався на початку жовтня, коли депутати партії "Слуга народу" бойкотували ефір програми.

"Під приводом зборів у Трускавці вони відмовили навіть включитися в прямий ефір або надати для дискусії помічників міністрів. Наш кореспондент, перебуваючи в Трускавці, від депутатів "Слуги народу" дізнався, що ініціатива бойкоту виходила безпосередньо від Михайла Подоляка з Офісу президента. Про це ми публічно заявили в прямому ефірі", – розповіла Тарасова.

Також журналістка зазначила, що міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у 2015 році, бувши генеральним директором телеканалу "1+1", "за наказом олігарха Ігоря Коломойського викинув програму Савіка Шустера з ефіру за дві хвилини до початку трансляції".

"Сьогодні ця людина відповідає за інформаційну політику в країні", – підкреслила Тарасова.

Вона додала, що сьогодні замість діалогу із суспільством під час дискусії на суспільно-політичних програмах у бій кидають проплачених блогерів, публікують пости у Facebook і Telegram-каналах.

"Нинішня влада не приймає критику, навіть конструктивну. Співробітники Офісу президента, які намагаються захистити президента від критики, насправді роблять йому ведмежу послугу. Влада поза критикою неминуче стає диктатурою. Спроби влади впливати на зміст суспільно-політичних програм – і наших, і Суспільного, і будь-яких інших – свідчать про те, що ми рухаємося в напрямку Росії та Білорусі. Чи можливі такі прецеденти в країні, яка проголосила пріоритет європейських цінностей? Чи прийме Євросоюз до своєї спільноти державу, де є такі тенденції? Думаю, відповідь очевидна", – підсумувала Тарасова.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини - 2

1. Сайт "Української правди" зазнав DDoS-атаки

06.10.2021 Сайт інтернет-видання “Української правди” не працював деякий час через DDoS-атаку. Про це ІМІ повідомила головна редакторка видання Севгіль Мусаєва.

При заході на сайт видавалася помилка 404.

“Вибачте! Такої сторінки не знайдено. Такої сторінки не існує на сервері. Можливо, ця сторінка видалена, перейменована або тимчасово недоступна. Поверніться на головну сторінку або скористайтеся пошуком”, - йдеться на сайті.

Севгіль Мусаєва не виключає, що атака може бути пов'язана з організацією акції на підтримку журналістів “Схем”, на яких напали 4 жовтня під час інтерв'ю з головою правління Укрексімбанку Євгеном Мецгером.

“Інформацію перевіряємо, а сайт зараз намагаємося відновити”, - сказала Севгіль.

2. Журналіст "Правової інформатики" повідомив, що зазнав інформатаки після розслідувань про Мінцифри

13.10.2021 Засновник, журналіст інтернет-журналу “Правова інформатика Сергій Антоненко повідомив про застосовану проти нього інформаційну атаку після його розслідувань.

Про це Сергій Антоненко повідомив ІМІ.

За його словами, 5 та 6 жовтня низка сайтів опублікували новину про нього та з його фото, що він є живодером та масово вбиває котів у Шевченківському районі Києва. При цьому сайти послалися на нібито мешканку будинку журналіста Кіру Бойко, яка на фейсбук і написала пост про Антоненка. Проте, зазначив журналіст, такої мешканки, як Кіра Бойко, у його будинку не існує, “вона просто - бот”. ІМІ запитав у Кіри Бойко, звідки в неї така інформація про журналіста, але відповіді так і не отримав.

Новина про Антоненка вийшла, зокрема, на сайтах: Известия в Украине, Аргументы и факты, for-ua.com, Голос, Українські новини, vesti.ua, Версии.com, Комментарии Украина, Фраза.юа, КП в Украине, Vlasti.net, ria-m.tv, Hyser, Апостроф, Київ.Media.

Після публікації на сайтах цієї новини журналісту масово почали погрожувати у соцмережах фізічною розправою, четвертуванням та вбивством.

“На зливних бачках почали мочити 5 жовтня увечері, а вже о четвертій ранку 6 жовтня писали мені в особисті повідомлення в месенджері. Погрожували мені відрізати все, пляшку в зад вставити. Також телефонували”, - розповів Сергій Антоненко. 

Крім того, 7 жовтня невідомі обклеїли паперовими оголошеннями під’їзди усіх житлових будинків у провулку, де проживає журналіст. 

Також в цей день на сайт OLX з’явилося оголошення “Віддам безкоштовно персидських котят”, де був вказаний номер телефону журналіста. Як наслідок, він отримав більше сотні дзвінків за кілька днів з усієї України.

Сергій Антоненко пов’язує атаку зі своєю журналістською діяльністю, зокрема, корупційними розслідуваннями щодо Міністерства цифрової трансформації, державного підприємства “Дія” тощо. Також Сергій Антоненко повідомив, що 13 вересня брав участь під Кабміном в акції протесту IT-фахівців, підтриманій “ІТ-січ” та “Демократичною сокирою”. За його словами, на акції він розповів про свої розслідування.

Він вважає, що дану атаку замовило Мінцифри, щоб помститися за його розслідування.

Зазначимо, що на сайті “Правової інформатики” більшість матеріалів стосується діяльності Мінцифри. 

ІМІ звернувся до пресслужби Мінцифри з проханням прокоментувати цю ситуацію, проте відповідь не надійшла. ІМІ готовий поставити коментар, коли його отримає.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів - 10

1. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам "Схем"

04.10.2021 Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів програми “Схеми”. 

Про це повідомляється на сайті поліції Києва.

Кримінальне провадження розпочато за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

До поліції Києва 4 жовтня надійшло повідомлення від редактора одного з інтернет-видань про те, що в приміщенні фінансової установи на вулиці Антоновича перешкоджають знімальній групі. 

Для встановлення всіх обставин події на виклик негайно виїжджали наряди патрульних та слідчо-оперативна група Голосіївського управління поліції.

Повідомляється, що правоохоронці проводять необхідні слідчі дії для об’єктивного та неупередженого досудового розслідування.  

6 жовтня працівники поліції перекваліфікували справу щодо нападу на журналістів програми “Схеми” за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 ст. 171 Кримінального кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Первинна реєстрація за заявою журналістів була за ч. 1 ст. 171 ККУ.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня у Києві Співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті.

2. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам "Думської ТВ"

05.10.2021 Поліція Одеси розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності знімальної групи “Думська ТВ”.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області.

“Під час запису відеосюжету про заклади харчування на узбережжі в “Лузанівці” керуючий одним з ресторанів, противлячись зйомці, вступив із представниками місцевого телеканалу в конфлікт і вдарив відеооператора”, – йдеться в повідомленні.

Відомості за цим фактом правоохоронці внесли до ЄРДР за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України. Триває слідство.

Нагадаємо, 4 жовтня в Одесі працівники одного з кафе напали на знімальну групу “Думської ТВ” під час зйомок про кафе, які працювали без дозвільних документів.

Як повідомила журналістка “Думської ТВ” Юлія Гетманець представнику ІМІ в Одеській області, нападник ударив кілька разів оператора телеканалу Євгена Войтенка.

3. Суд відправив Мецгера під нічний домашній арешт

11.10.2021 Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід для відстороненого голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера у вигляді нічного домашнього арешту. Таке рішення суд ухвалив 11 жовтня, повідомляє 5 канал.

Прокурор Голосіївської прокуратури Києва Дмитро Люшенко просив для Мецгера цілодобовий домашній арешт. Він вважає, що підозрюваний може переховуватися. Крім того, Мецгер працює на одному підприємстві з іншими фігурантами провадження, а тому може знищити документи або вплинути на хід слідства.

Як повідомляв ІМІ, 8 жовтня правоохоронці повідомили працівнику охорони Укрексімбанку про підозру в перешкоджанні роботі журналістів програми “Схеми” та умисному вчиненні насильницьких дій.

8 жовтня Євгену Мецгеру повідомили про нову підозру в межах провадження, розпочатого за фактом перешкоджання роботі журналістів програми “Схеми”. Йому інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та незаконне утримання людей (чч. 1, 3 ст. 171, ч. 2 ст. 146  КК України).

4 жовтня в Києві співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Під час запису Мецгер наказав відібрати камери у журналістів, знищити відеозаписи інтерв’ю та заборонити подальшу зйомку. Крім того, журналістів незаконно утримували у приміщенні кабінету, не дозволяючи його покинути.

7 жовтня Голосіївське управління поліції вручило повідомлення про підозру одному зі службовців банку за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів  – ч. 1, 3 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу. Також підозру вручили голові правління Укрексімбанку Євгену Мецгеру.

4. Суд відправив другого обвинуваченого у справі нападу на “Схеми” під нічний домашній арешт

11.10.2021 Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід директору департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимиру Пікалову у вигляді нічного домашнього арешту.

Про це Укрінформу повідомила речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець.

“Сьогодні зранку прокуратура внесла клопотання (у Голосіївський райсуд Києва – ред.) про обрання запобіжних заходів усім трьом працівникам банку, які фігурують у провадженні щодо перешкоджання роботі журналістів з програми “Схеми”. На цей час вже обрано запобіжний захід одній службовій особі, це особа, що відповідала за інформаційну політику (Пікалов – ред.). Їй суд обрав нічний домашній арешт з 21:00 до 6:00”, – поінформувала вона.

За даними 5 каналу, прокуратура просила для Пікалова цілодобовий домашній арешт без права застави. Після нарадчої суддя Олександра Колдіна ухвалила рішення про запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Як повідомляв ІМІ, 11 жовтня Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід для відстороненого голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера у вигляді нічного домашнього арешту.

5. Суд призначив третьому підозрюваному у нападі на "Схеми" особисте зобов’язання

11.10.2021 Голосіївський районний суд міста Києва 11 жовтня  обрав запобіжний захід третьому підозрюваному співробітнику Укрексімбанку у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.

Про це повідомила Київська міська прокуратура.

Третьому підозрюваному, який відповідає за безпеку банку, обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Як повідомляв ІМІ, 11 жовтня відсторонений з посади голови правління Укрексімбанку Євген Мецгер написав заяву про звільнення. Наглядова рада АТ “Укрексімбанк” звільнила Євгена Мецгера з посади голови правління банку. 

11 жовтня Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід для відстороненого голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера у вигляді нічного домашнього арешту. Такий же запобіжний захід суд обрав директору департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимиру Пікалову.

6. Суд засудив умовно підприємця, який пошкодив руку журналістці NewsOne

13.10.2021 Старокостянтинівський суд Хмельницької області призначив нападнику на журналістку телеканалу NewsOne Тетяну Сивоконь два роки позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з іспитовим строком один рік.

Про це повідомляє “Судовий репортер” з посиланням на вирок від 7 жовтня.

Суд визнав нападника винним у заподіянні журналістці легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Подія трапилась 24 березня 2020 року на початку карантину. Журналістка з оператором під час зйомки сюжету про торгівлю масками і медпрепаратами, зайшли у магазин на другому поверсі торговельного центру “Мега” у місті Красилів Хмельницької області.

Підійшовши до прилавку, журналістка взяла упаковку із медичними масками, на якій був цінник, та представившись продавцю журналісткою телеканалу, поцікавилась продажем і походженням медичних масок. Чоловік сказав, що маски не продаються, хоча на них є цінник магазину.

Журналістка з метою встановлення законності продажу масок почала телефонувати у поліцію на лінію “102”. Обвинувачений підбіг до жінки, схопив її за руку і, стискаючи пальці, вирвав упаковку масок.

У потерпілої був крововилив на руці і розтягнення зв’язок міжфалангових суглобів пальців.

У судовому засіданні підприємець свою вину визнав частково: не заперечував, що, забираючи маски, міг заподіяти потерпілій тілесні ушкодження пальців. Водночас чоловік стверджував, що не бачив як жінка із мікрофоном, на якому зображено позначення телеканалу NewsOne та з телеоператором, який тримав відеокамеру, увійшли до приміщення магазину, та не чув, що вона представилась журналісткою телеканалу, оскільки у цей час спостерігав за покупцями на моніторі біля каси.

Обвинувачений говорив, що мав сумніви, що громадянка дійсно є журналісткою. Між ними виник конфлікт з приводу того, що вона взяла пакет з масками з касової зони, які там опинилися помилково, оскільки не були призначені для продажу, а лише для службового користування. Він вирішив забрати у неї пакет із масками, потягнувши їх на себе ривком, пальці потерпілої не розгинав та не викручував. Частково відшкодував потерпілій 10 тисяч гривень, оскільки усвідомив, що його діями завдана моральна шкода.

Але суд вирішив, що чоловік точно знав, що перед ним журналістка. Це підтверджується відеозаписами, які збереглися у знімальної групи. На відео видно, що потерпіла бере з вітрини біля каси упаковку з масками та представляється журналісткою телеканалу, а потім по телефону повідомляє, що її побив продавець магазину.

Також відеозаписи камер спостереження магазину добровільно надав обвинувачений як власник. Із цього відео вбачається, що підприємець підходить впритул до потерпілої ззаду, намагається забрати упаковку з масками, які журналістка тримає у лівій руці разом із мікрофоном. Обвинувачений забирає маски, а мікрофон падає на підлогу.

Також суд визнав моральну шкоду в сумі 20 тисяч гривень. Враховуючи, що обвинувачений вже відшкодував половину суми, то з нього стягується лише 10 тисяч.

Як повідомляв ІМІ, 25 березня 2020 року в місті Красилів, що на Хмельниччині, продавець масок напав на знімальну групу телеканалу NewsOne під час проведення журналістського розслідування, внаслідок чого журналістці наклали гіпс на руку.

Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 “Погроза або насильство щодо журналіста”, а у жовтні 2020 року скерувала до суду обвинувальний акт.

7. Повідомлено про підозру керуючому рестораном, який напав на журналістів в Одесі

14.10.2021 Правоохоронці повідомили про підозру керуючому ресторану в Одесі за фактом перешкоджання та погроз насильством журналістам телеканалу “Думская.TV”.

Про це повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора.

Про підозру повідомлено за ч.2 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч.1 ст.345-1 (погроза насильством) КК України.

За даними слідства, 4 жовтня журналісти знімали відеосюжет щодо фактичного стану справ з закладами громадського харчування у гідропарку “Лузанівка” в Одесі. 

“Під час зйомок біля одного з ресторанів, підозрюваний, використовуючи брутальну лайку та погрози застосування фізичного насильства, впливав на журналістів з метою перешкоджання виконанню їхніх професійних обов’язків, вимагав зупинити відеозйомку та наніс удар в область тулуба операторові. Той був вимушений був припинити відеозйомку”, - повідомила прокуратура.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня в Одесі працівники одного з кафе напали на знімальну групу “Думської ТВ” під час зйомок про кафе, які працювали без дозвільних документів.

Журналістка “Думської ТВ” Юлія Гетманець повідомила ІМІ, що нападник ударив кілька разів оператора телеканалу Євгена Войтенка.

За цим фактом поліція Одеси розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України.

8. Суд дав три роки умовно співучаснику обстрілу будівлі "112 Україна"

19.10.2021 Шевченківський районний суд міста Києва визнав винним члена "ПВК Семенченка" в причетності до обстрілу будівлі телеканалу "112 Україна" та присудив п'ять років позбавлення волі з іспитовим строком три роки.

Таке рішення суд ухвалив 9 жовтня, повідомляє "Українська правда", яка має матеріали справи.

Суд затвердив червневу угоду К.Н. зі слідством щодо визнання провини. Його визнали винним за ч. 2 ст. 260 ("Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань") та ч. 2 ст. 258 ("Терористичний акт") Кримінального кодексу України.

Згідно з матеріалами справи, які є в "Української правди", К.Н. залучили для полегшення операції. Перед вчиненням теракту він і ще один співучасник приїхали в прилеглі квартали на автомобілі й у наперед підготовленому місці забрали ручний протитанковий гранатомет РПГ-22. Далі вони на велосипедах попрямували до будівлі 112 каналу. Постріл зробила інша особа, К.Н. водночас чатував.  

Як повідомляв ІМІ, у Києві в ніч на 13 липня 2019 року з гранатомета обстріляли фасад будівлі телеканалу "112 Україна". 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 ("Терористичний акт") Кримінального кодексу України.

14 травня 2021 року СБУ повідомила колишньому народному депутату Семену Семенченку про підозру в організації обстрілу телеканалу "112 Україна", який стався в липні 2019 року. 

Про підозру Семенченку повідомлено за ч. 2 ст. 258 ("Терористичний акт") Кримінального кодексу України. За інформацією СБУ, усе це відбувалося під час виборчої кампанії до Верховної Ради України. Цей теракт був використаний представниками Росії в гібридній війні проти України.

29 вересня Служба безпеки України повідомила про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо дев’яти осіб, серед яких колишній народний депутат України Семен Семенченко.

Провадження велося одразу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: ч. 2, ч. 3 ст. 260 ("Створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності"); ч. 2 ст. 258 ("Терористичний акт"); ч. 1 ст. 263 ("Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами"); ч. 2 ст. 333 ("Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю").

9. Суд Одеси призначив 850 грн штрафу охоронцю, який погрожував розстрілом журналістці

21.10.2021 Приморський районний суд Одеси зобов'язав охоронця Одеської державної академії будівництва Миколу Яковенка сплатити 850 гривень штрафу за перешкоджання та погрозу розстрілом журналістці “Української служби інформації” (УСІ) Ганні Покровській.

Таке рішення суд ухвалив 20 жовтня, повідомляється на сайті УСІ.

Під час слухання справи охоронець визнав свою провину та погодився з обвинувальним актом. Водночас він озвучив свою версію подій – що дійсно намагався вигнати знімальну групу з будівлі академії, але посвідчення з журналістки не зривав, а підняв його, коли воно впало.

“Я взяв подивитися цю картку. А вона (Покровська. – Ред.) різко сіпнулася, кріплення порвалося, картка впала, і я її підняв”, – пояснив підсудний.

Після інциденту чоловік продовжує працювати на тій самій посаді.

На суді він вибачився перед потерпілою: “Я визнаю себе винним і прошу в Покровської вибачення за все, що тоді сталося”.

Охоронця звинувачували в перешкоджанні журналістській діяльності за ч. 2 ст. 171. Згідно із санкцією статті, максимальна сума штрафу становить 3400 гривень. З огляду на щире каяття, відсутність судимостей та другий ступінь інвалідності в Яковенка суддя призначив йому мінімальні 850 гривень штрафу.

“Справа не в сумі штрафу навіть, а в тому, що це прецедент для Одеси. Вперше вирок винесли за 171-ю статтею, ще й по другій частині – вплив на журналіста в будь-якій формі. Раніше це була б стаття “Хуліганство” максимум”, – пояснив адвокат Покровської Віталій Матвєєв.

Як повідомляв ІМІ, 22 січня 2020 року охоронець Одеської державної академії будівництва та архітектури Микола Яковенко погрожував журналістці інтернет-видання “Українська служба інформації” Ганні Покровській під час знімання сюжету про наявність в академії пожежної безпеки. 

Охоронець спочатку намагався вигнати оператора Владислава Швеця і журналістку Ганну Покровську з корпусу. Після чого зірвав з Покровської посвідчення і не віддавав, а також погрожував розстрілом.

10. Повідомлено про підозру четвертому учаснику нападу на "Схеми" в Укрексімбанку

23.10.2021 Правоохоронці повідомили про підозру четвертому учаснику нападу на знімальну групу журналістів програми “Схеми” під час інтерв’ю тодішнім головою правління АТ "Укрексімбанк" Євгеном Мецгером. 

Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на пресслужбу Київської міської прокуратури.

За інформацією Радіо Свобода, четвертий підозрюваний – начальник управління внутрішньої безпеки цивільного захисту та охорони Укрексімбанку. Чоловік отримав підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень: перешкоджання журналістській діяльності (карається штрафом до 850 гривень, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі до трьох років); побої (карається штрафом до 850 гривень, або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами до одного року).

Cлідчі та процесуальні дії в кримінальному провадженні тривають. 

Як повідомляв ІМІ, 11 жовтня Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід для відстороненого голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера у вигляді нічного домашнього арешту. Йому інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та незаконне утримання людей (чч. 1, 3 ст. 171, ч. 2 ст. 146  КК України).

Такий самий запобіжний захід суд обрав директору департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимиру Пікалову.

11 жовтня Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання третьому підозрюваному співробітнику Укрексімбанку в перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.

4 жовтня в Києві співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Під час запису Мецгер наказав відібрати камери у журналістів, знищити відеозаписи інтерв’ю та заборонити подальше знімання. Крім того, журналістів незаконно утримували в приміщенні кабінету, не дозволяючи його залишити.

Реакція журналістської спільноти - 6

1. Незалежна медійна рада та "Детектор медіа" вимагають належно розслідувати напад на журналістів "Схем"

06.10.2021 Незалежна медійна рада (НМР) та “Детектор медіа” висловлюють обурення та вимагають належного розслідування нападу на журналістів програми “Схеми: корупція в деталях”, що стався 4 жовтня 2021 року в приміщенні державного банку “Укрексімбанк”. Про це йдеться у заяві Незалежної медійної ради та “Детектора медіа”.

За повідомленням журналістів “Схем” та викладеною ними аудіофіксацією подій, що сталися в приміщенні кабінету голови правління державного “Укрексімбанку” Євгена Мецгера, в процесі інтерв’ювання керівництва банку до Кирила Овсяного й оператора Олександра Мазура працівники банку застосували силу з метою вилучення і знищення відзнятого матеріалу. Ці дії супроводжувалися незаконним утриманням знімальної групи та незаконним обшуком для вилучення інших можливих засобів запису. 

Такі дії, йдеться у заяві, містять ознаки скоєння злочину за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, пошкодження майна журналіста.

“Незалежна медійна рада наголошує, що наявна в публічному просторі інформація, а також відновлене з носіїв пам’яті відео про цей інцидент свідчить про значну небезпеку для демократичного суспільства як безпосередньо вчинених дій з огляду на особливий цинізм, з яким здійснювалося таке грубе перешкоджання журналістській діяльності, так і можливих наслідків для свободи медіа в разі, якщо винні не будуть притягнуті до відповідальності”, - йдеться у заяві.  

Автори заяви також здивовані позицією банку щодо  намагання звинуватити журналістів у розголошенні банківської таємниці. 

“Така позиція може свідчити не лише про відсутність елементарних навичок комунікації з медіа, особливо в контексті відповідальності за інформацію, що поширюють офіційні особи банку, але і про можливі правопорушення з боку самого банку, який зобов’язаний зберігати банківську таємницю своїх клієнтів. Така ситуація може вимагати належного втручання регулятора - Національного банку України”, - йдеться у заяві 

Незалежна медійна рада вимагає від правоохоронних органів України, Національної поліції й Офісу Генерального прокурора України вжити всіх необхідних заходів для припинення порушення прав журналістів, встановлення винних у діях, що призвели до порушення законодавства України й перешкоджання журналістській діяльності, проведення своєчасного й результативного розслідування з подальшим переданням матеріалів до судових органів — з метою притягнення винних до відповідальності. Також НМР звертається до Національного банку України та Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо комплексної перевірки дотримання законодавства про захист банківської таємниці в державному банку «Укрексімбанк», а також дотримання вимог законодавства щодо захисту персональних даних як клієнтів банку, так і його відвідувачів.

2. Медіарух вимагає негайного звільнення, а не тимчасового відсторонення голови Укрексімбанку

06.10.2021 Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" вимагає негайного звільнення, а не тимчасово відсторонення Євгена Мецгера з посади голови правління “Укрексімбанку”. Міністерство фінансів та Кабінет Міністрів України повинні дати гідну та справедливу оцінку неприпустимим кримінальним діянням очільника державного банку і прийняти рішення про його невідповідність посаді. 

Окрім того, Медіарух вимагає від правоохоронців неупередженого та об'єктивного розслідування нападу посадовців “Укрексімбанку” на знімальну групу “Схем” — журналіста Кирила Овсяного та оператора Олександра Мазура. Порушники повинні понести покарання у відповідності до кримінального законодавства України.

Дії очільників та працівників державного “Укрексімбанку” є безпрецедентними. Проти журналістів застосували фізичну силу, їх незаконно утримували, вони були фактично взяті у заручники з метою вилучення зібраної інформації, а також був протиправно проведений їхній обшук. Таким чином в даному випадку має місце не просто кримінальний проступок, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України, а тяжкий злочин: захоплення і утримання журналістів як заручників, що передбачає до 15 років позбавлення волі відповідно до статті 349-1 Кримінального кодексу України.

Голова правління Євген Мецгер віддавав протиправні накази і його підлеглі цілком усвідомлювали, що робили. Варто нагадати, що виконання явно злочинних наказів не знімає з підлеглих відповідальності і не перекладає її на керівника — виконавці несуть всю повноту кримінальної відповідальності.

Медіарух сподівається, що правоохоронні органи та Кабінет Міністрів будуть об'єктивними та неупередженими і не допустять уникнення відповідальності порушників попри їхні посади чи зв’язки.

Заява відкрита до підписання іншими організаціями та медіа, надсилайте підписи на info@imi.org.ua.

4-й канал

Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали "UA:Перший", Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, "Дзеркало тижня. Україна", НВ, "Цензор.нет", 5 канал, "Український тиждень", Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації "Детектор медіа", "Інститут масової інформації", "Інтерньюз-Україна", "Центр демократії та верховенства права", "Фундація "Суспільність", "Національна асоціація медіа", "Донецький інститут інформації", "Інститут демократії імені Пилипа Орлика", "Центр прав людини Zmina" та інші організації, окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: vadim.miskyi@gmail.com.

3. На учасників акції з вікна Укрексімбанку випав вазон

06.10.2021 У Києві біля будівлі Укрексімбанку о 14 годині розпочалася акція протесту на підтримку журналістів “Схем”, на яких вчинили напад під час інтерв’ю з керівником фінансової установи Євгеном Мецгером, повідомляє Суспільне.

Як повідомляє кореспондентка Суспільного Дар'я Коваль, перед початком протесту на учасників акції з вікна банку випав горщик із квіткою.

Загалом до акції долучилися близько десятка людей. Вони тримають плакати із засудженням дій керівництва банку та на підтримку журналістів проєкту "Схеми".

Журналістів, які прийшли на скасований брифінг керівництва банку, запросили до будівлі банку, де представниця фінустанови Марина Фоменко повідомила, що рішення про відсторонення Мецгера ухвалила наглядова рада Укрексімбанку.

Водночас Фоменко не уточнила, чи є відсторонення Мецгера тимчасовим, а також не надала інформацію про його місцеперебування.

"Подальша інформація щодо розвитку події буде повідомлятися методом офіційної комунікації на наших офіційних ресурсах, слідкуйте за новинами. У разі, якщо потрібні будуть коментарі, звертайтеся, будь ласка, з офіційними запитами на нашу офіційну пошту", – зазначила вона.

4. CPJ: Влада України має провести ретельне розслідування нападу на журналістів "Схем"

06.10.2021 Міжнародна організація “Комітет захисту журналістів” (CPJ) закликає українську владу провести ретельне розслідування нападу на журналіста й оператора “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління Укрексімбанку Євгеном Мецгером.

Про це йдеться на сайті організації, повідомляє Голос Америки.

CPJ наголосив, що влада має гарантувати, що всі журналісти можуть працювати в безпечному середовищі.

“Ставити чиновникам державних банків незручні запитання – це те, що журналісти роблять для суспільного блага, і напад на них із метою заволодіння їхньою апаратурою – абсолютно неприйнятний”, – сказала координаторка програми CPJ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд. - Українській владі слід розслідувати напад на журналістів “Схем” в Укрексімбанку і притягнути винних до відповідальності. Журналісти зі “Схем” не вперше стикаються з насильством, і їхня безпека повинна бути забезпечена”.

5. Суспільне: відсутність у "Зворотному відліку" "слуг народу" – рішення фракції

20.10.2021 Суспільне заявляє, що відсутність в ефірі представників партії "Слуга народу" в програмі "Зворотний відлік" від 18 жовтня – це рішення не редакції ток-шоу, а рішення представників парламентської фракції.

Про це йдеться в заяві Суспільного.

Суспільне нагадало, що не залежить від олігархів та політиків, не обслуговує жодних державних органів чи політичних структур. 

Зазначається, що редакція ток-шоу регулярно запрошує до участі в ефірі як представників влади, так і представників парламентської опозиції, а також самостійно обирає теми.

"Відсутність в ефірі представників партії "Слуга народу" в програмі від 18 жовтня – це не рішення редакції ток-шоу "Зворотний відлік", а рішення представників парламентської фракції. Депутатів від фракції "Слуга народу" запрошують регулярно і запрошували до участі в ефірі ток-шоу від 18 жовтня", – йдеться в заяві. 

Суспільне звертає увагу, що його редакційна політика формується шляхом невтручання влади, бізнесових, неурядових та громадських організацій, що гарантується частиною другою статті 3 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". "Тож вважаємо неприпустимим, коли представники будь-якої політичної сили намагаються прямо чи опосередковано впливати на формування складу учасників ток-шоу. Склад учасників формується за принципом дотримання журналістських стандартів неупередженості, збалансованості й представлення позицій усіх сторін суспільної дискусії на визначену тему", – йдеться в заяві.

У разі виникнення будь-яких питань щодо контенту Суспільного загалом і програми "Зворотний відлік" зокрема громадяни та політики  можуть звертатися до Редакційної ради Суспільного, що функціонує саме для оцінювання дотримання колективом журналістів відповідних редакційних політик, прописаних у редакційному статуті.

Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA: Перший" Мирослава Барчук заявила про тиск на редакцію програми з боку працівників Офісу президента. За її словами, підлеглі голови Офісу президента Андрія Єрмака звинувачують ток-шоу в недотриманні професійних стандартів (у відсутності балансу думок у випуску за 18 жовтня) та виставляють свої умови щодо присутності депутатів від "Слуги народу" в студії. Також вона додала, що кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М. Подоляка в ОП.

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відкинув заяви про тиск і ультиматуми з боку ОП, про які раніше написала ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA: Перший" Мирослава Барчук.

6. Незалежна медійна рада закликає припинити тиск на Суспільне

25.10.2021 Незалежна медійна рада (НМР) закликає припинити будь-які спроби тиску на Суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування, та забезпечити сталий розвиток Суспільного.

Про це йдеться в заяві Незалежної медійної ради, оприлюдненій 25 жовтня на її сайті.

“Суспільне є гарантом присутності в ефірі всіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю, чи опозицією, а також і гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектра політичних позицій. Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого в силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа”, – йдеться в заяві. 

Також НМР наголошує на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, “мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується Суспільне мовлення”. 

“Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації”, – йдеться в заяві.

Наводимо повністю заяву Незалежної медійної ради:

“Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із Суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди. 

З моменту заснування в січні 2017 року суспільний мовник щороку піддається постійному тиску та безпідставним звинуваченням від різних політичних сил, які мають на меті отримання аргументів для зниження рівня фінансування Суспільного або легітимізації втручання в його діяльність.

Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі – Закон) зафіксував ставку у 0,2% від загального фонду видатків держбюджету за попередній рік як обсяг фінансування Суспільного – суму, яка базувалася на видатках, які щороку ніс бюджет для утримання державних ТРО. Вона лише фіксувала статус-кво фінансування колишніх державних компаній, на основі яких і була створена корпорація Суспільного мовлення. Ця сума – лише половина того фінансування, яке Суспільне мало б отримувати, щоб стати “Українським BBC”, незалежною компанією, що виробляє високоякісний контент на різних платформах: від класичного радіо до соцмереж.

Неприйнятною практикою є намагання політичних еліт називати Суспільне “каналом”, “державним телебаченням”, “утеодин” та іншими епітетами, які мали зникнути вже майже п'ять років тому. Суспільне мовлення створено для громадян України всіх національностей, вікових і соціальних груп, у тому числі тих, хто зараз перебуває при владі, з метою подачі правдивої повної та неупередженої інформації та щоб кожен політик та державний діяч мав можливість надати своїм виборцям пояснення тих чи інших державних рішень. Завдання редакцій – запросити саме тих представників влади, а також фахівців, які володіють достатніми компетенціями в конкретній темі, забезпечуючи баланс думок. Завдання регіональних філій – говорити про проблеми й успіхи, що є в регіонах, а також повідомляти про них і всій країні. Завдання Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного – показати багатогранність нашого народу в усіх його національностях, що споконвіку живуть на цих землях. Завдання двох редакцій – Донбасу і Криму – говорити з цими регіонами, окупованими Російською Федерацією, чиї найманці репресивними методами переслідують будь-який прояв незгоди з протиправною окупацією. 

Ухвалений у першому читанні держбюджет-2022 передбачає рівень фінансування Суспільного в 1,87 мільярда гривень. Це становить 0,16%, а не 0,2%, як зафіксовано Законом. Ба більше, окремі політики мали сміливість подати правки, які прямо (із зазначенням назви компанії) або приховано (вказуючи код бюджетної програми) пропонували забрати з цієї суми від 0,7 до 1,3 мільярда гривень. 

Окрім того, група проксі-медій, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння державі-агресору і фінансування тероризму, намагаються використати ситуацію із Суспільним для адвокації власних інтересів. Зокрема, у медійному просторі наразі можна спостерігати масштабну кампанію щодо “тиску, погроз і шантажу з боку Офісу президента” щодо телеканалу “Наш”, телеканалу “Прямий”, програми “Свобода слова Савіка Шустера”. Також знаковим є створення ресурсу “Независимые”, що просуває проросійські наративи. Як наслідок, випадок тиску на Суспільне став приводом для численних маніпуляцій з боку цих медіа. Зокрема, спроби пояснити обмеження їхньої діяльності не неправомірними та непрофесійними діями самих цих медіа, а нелегітимним тиском з боку Офісу президента. Ми наголошуємо, що Суспільне мовлення не можна навіть порівнювати із суб’єктами, які вигадували неіснуючі слухання в Конгресі США, систематично поширювали дезінформацію та мову ненависті, порушували базові журналістські стандарти. На цьому, зокрема, наголошувала Незалежна медійна рада у своїй позиції щодо правомірності блокування телеканалів ZIK, NewsOne та 112.

З огляду на це ми закликаємо припинити будь-які спроби тиску на суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування. Суспільне є гарантом присутності в ефірі всіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю, чи опозицією, а також і гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектра політичних позицій

Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого в силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа. 

Ми також наголошуємо на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується Суспільне мовлення. Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації.

Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email mediacouncil.ukraine@gmail.com або напишіть повідомлення на Фейсбук сторінку НМР). 

Заяву підтримали:

ГО “Фундація “Суспільність”

ГО “Детектор медіа”

ГО “Інститут масової інформації”

ГО “Інтерньюз-Україна” 

Крим - 2

1. "Суд" у Криму оштрафував журналіста "Кримської солідарності" за висвітлення стихійних зборів

05.10.2021 Підконтрольній Росії Київський районний суд Сімферополя оштрафував кореспондента “Кримської солідарності” Айдера Кадирова на 5 тисяч рублів (1800 грн) за нібито “участь у несанкціонованому масовому заході”. 

Про це повідомляється на сайті “Кримської солідарності”.

Кадиров стверджував, що перебував 4 вересня на бульварі Франка в Сімферополі біля будівлі ФСБ за редакційним завданням.

Через місяць після подій 4 вересня Айдеру Кадирову прийшла повістка в суд. Засідання проходило у відкритому режимі, але клопотання про присутність преси відхилили у зв'язку з пандемією коронавірусу. Захист долучив до матеріалів справи редакційне завдання Кадирова – вести фото- і відеознімання подій, які відбувалися на бульварі Франка в Сімферополі.

“Я був журналістом, виконував свою роботу, перебував далеко від натовпу, але рішення судді залишилося незмінне. Суд не враховує жодних обставин, просто виносить різні суми штрафів, це має безглуздий вигляд”, – прокоментував рішення суду Кадиров. Журналіст працював у медичній масці і дотримувався соціальної дистанції.

Крім цього, захисник Айдер Сулейманов додав, що протоколи поліції щодо перебування Кадирова під будівлею ФСБ були складені з порушеннями: в документах відсутні підписи під графою роз'яснення прав і обов'язків.

Суд не взяв до уваги докази сторони захисту й оштрафував Айдера Кадирова на 5 тисяч рублів за статтею 20.6.1 КпАП РФ (“Порушення правил поведінки при загрозі виникнення НС”).

Як повідомляв ІМІ, 9 вересня в окупованому Криму російська поліція допитала кореспондента “Кримської солідарності” Айдера Кадирова, намагаючись з'ясувати в нього, хто організував стихійний мітинг кримських татар 4 вересня біля будинку ФСБ у Сімферополі.

8 вересня журналіст “Кримської солідарності” Айдер Кадиров отримав повістку з викликом у російську поліцію для давання пояснень як свідок у невідомій справі.

Уночі 5 вересня Айдер Кадиров був затриманий бійцями ОМОНу, коли вів свою журналістську діяльність біля будівлі ФСБ на бульварі Франка.

3 та 4 вересня затримали Ельдара Одаманова, Асана та Азіза Ахтемових, Шевкета Усеїнова та Нарімана Джелялова за підозрою “в підриві газопроводу в селі Перевальному”. Понад добу про них нічого не було відомо. Десятки людей, серед яких родичі, журналісти й адвокати, прийшли до будівлі ФСБ з вимогою дати інформацію про затриманих. Більш ніж 50 з них затримали бійці ОМОНу, зокрема журналістів “Кримської солідарності” й “Грані.Ру” Айдера Кадирова і Нурі Абдурешитова, у яких були посвідчення ЗМІ. Затриманим висунули обвинувачення в непокорі поліції і невиконанні правил поведінки під час надзвичайної ситуації.

4 вересня щодо Айдера Кадирова був складений адміністративний протокол за ст. 20.6.1 КпАП РФ (“Невиконання правил поведінки у разі надзвичайної ситуації або загрози її виникнення”).

2. В окупованому Криму під "судом" затримали кримських татар та журналістів

25.10.2021 В окупованому Криму російські силовики затримали кримських татар та журналістів, які зібралися біля будівлі так званого Кримського гарнізонного військового суду, що розглядає апеляційну скаргу на вирок фігурантів красногвардійської “справи “Хізб ут-Тахрір”.

Про це повідомляється на сайті “Кримської солідарності”.

Усіх затриманих російські силовики садили в заздалегідь підігнаний автобус. Так, затримано трьох кореспондентів “Кримської солідарності” – Зідана Аджікелямова, Руслана Параламова і Ділявера Ібрагімова. 

Як повідомляє “Кримська солідарність”, у двох з них – письмове редакційне завдання і прескарти. Дії поліції представники ЗМІ розцінили як перешкоджання професійній журналістській діяльності. 

Вести пряму трансляцію кореспонденти продовжили вже з автобуса поліції. Всіх затриманих привезли до відділу поліції “Центральний” у Сімферополі.

Затримувати людей почали після того, як поліцейський через рупор зачитав їм указ щодо необхідності дотримуватися санітарних протиепідемічних норм. Хоча, зазначає видання, люди біля суду були в медичних масках та стояли з дотриманням соціальної дистанції.

Раніше, 11 жовтня, російська поліція розігнала десятки слухачів, які зібралися в масках і з дотриманням соціальної дистанції біля будівлі Кримського гарнізонного військового суду в Сімферополі, що розглядав справу красногвардійської групи “Хізб ут-Тахрір”. Пізніше їх оштрафували за організацію масового одночасного перебування громадян у громадських місцях, яке призвело до порушення громадського порядку.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!