Незалежна медійна рада закликає припинити тиск на Суспільне
Незалежна медійна рада (НМР) закликає припинити будь-які спроби тиску на Суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування, та забезпечити сталий розвиток Суспільного.
Про це йдеться в заяві Незалежної медійної ради, оприлюдненій 25 жовтня на її сайті.
“Суспільне є гарантом присутності в ефірі всіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю, чи опозицією, а також і гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектра політичних позицій. Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого в силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа”, – йдеться в заяві.
Також НМР наголошує на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, “мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується Суспільне мовлення”.
“Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації”, – йдеться в заяві.
Наводимо повністю заяву Незалежної медійної ради:
“Незалежна медійна рада висловлює занепокоєння щодо ситуації, яка вчергове складається із Суспільним мовленням під час процесу ухвалення державного бюджету на 2022 рік, а також щодо намагання медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, використати ситуацію із Суспільним для власної вигоди.
З моменту заснування в січні 2017 року суспільний мовник щороку піддається постійному тиску та безпідставним звинуваченням від різних політичних сил, які мають на меті отримання аргументів для зниження рівня фінансування Суспільного або легітимізації втручання в його діяльність.
Закон України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі – Закон) зафіксував ставку у 0,2% від загального фонду видатків держбюджету за попередній рік як обсяг фінансування Суспільного – суму, яка базувалася на видатках, які щороку ніс бюджет для утримання державних ТРО. Вона лише фіксувала статус-кво фінансування колишніх державних компаній, на основі яких і була створена корпорація Суспільного мовлення. Ця сума – лише половина того фінансування, яке Суспільне мало б отримувати, щоб стати “Українським BBC”, незалежною компанією, що виробляє високоякісний контент на різних платформах: від класичного радіо до соцмереж.
Неприйнятною практикою є намагання політичних еліт називати Суспільне “каналом”, “державним телебаченням”, “утеодин” та іншими епітетами, які мали зникнути вже майже п'ять років тому. Суспільне мовлення створено для громадян України всіх національностей, вікових і соціальних груп, у тому числі тих, хто зараз перебуває при владі, з метою подачі правдивої повної та неупередженої інформації та щоб кожен політик та державний діяч мав можливість надати своїм виборцям пояснення тих чи інших державних рішень. Завдання редакцій – запросити саме тих представників влади, а також фахівців, які володіють достатніми компетенціями в конкретній темі, забезпечуючи баланс думок. Завдання регіональних філій – говорити про проблеми й успіхи, що є в регіонах, а також повідомляти про них і всій країні. Завдання Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного – показати багатогранність нашого народу в усіх його національностях, що споконвіку живуть на цих землях. Завдання двох редакцій – Донбасу і Криму – говорити з цими регіонами, окупованими Російською Федерацією, чиї найманці репресивними методами переслідують будь-який прояв незгоди з протиправною окупацією.
Ухвалений у першому читанні держбюджет-2022 передбачає рівень фінансування Суспільного в 1,87 мільярда гривень. Це становить 0,16%, а не 0,2%, як зафіксовано Законом. Ба більше, окремі політики мали сміливість подати правки, які прямо (із зазначенням назви компанії) або приховано (вказуючи код бюджетної програми) пропонували забрати з цієї суми від 0,7 до 1,3 мільярда гривень.
Окрім того, група проксі-медій, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння державі-агресору і фінансування тероризму, намагаються використати ситуацію із Суспільним для адвокації власних інтересів. Зокрема, у медійному просторі наразі можна спостерігати масштабну кампанію щодо “тиску, погроз і шантажу з боку Офісу президента” щодо телеканалу “Наш”, телеканалу “Прямий”, програми “Свобода слова Савіка Шустера”. Також знаковим є створення ресурсу “Независимые”, що просуває проросійські наративи. Як наслідок, випадок тиску на Суспільне став приводом для численних маніпуляцій з боку цих медіа. Зокрема, спроби пояснити обмеження їхньої діяльності не неправомірними та непрофесійними діями самих цих медіа, а нелегітимним тиском з боку Офісу президента. Ми наголошуємо, що Суспільне мовлення не можна навіть порівнювати із суб’єктами, які вигадували неіснуючі слухання в Конгресі США, систематично поширювали дезінформацію та мову ненависті, порушували базові журналістські стандарти. На цьому, зокрема, наголошувала Незалежна медійна рада у своїй позиції щодо правомірності блокування телеканалів ZIK, NewsOne та 112.
З огляду на це ми закликаємо припинити будь-які спроби тиску на суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування. Суспільне є гарантом присутності в ефірі всіх політиків, незалежно від того, чи є вони більшістю, чи опозицією, а також і гарантією того, що аудиторія матиме доступ до плюралістичного спектра політичних позицій
Ми закликаємо забезпечити сталий розвиток Суспільного, яке є не лише фактором оздоровлення макро- і мікромедійного ринку, появи нових медійних продуктів та виробництв, але і забезпечує інформаційні потреби різних верств суспільства, чого в силу наявних бізнес-моделей не можуть дозволити собі комерційні медіа.
Ми також наголошуємо на захисті Суспільного від зазіхань Російської Федерації та її проксі-медій, мета яких є діаметрально протилежною тим цілям і цінностям, на яких базується Суспільне мовлення. Неприйнятно допускати використання суспільного дискурсу довкола фінансування Суспільного задля зняття обмежень, накладених на медіа, чиї власники потрапили в санкційний список РНБО за сприяння країні-агресору і фінансування тероризму, таким чином намагаючись прирівняти непорівнянних суб’єктів та ситуації.
Заява відкрита до підписання всіма охочими (для цього зверніться на email [email protected] або напишіть повідомлення на Фейсбук сторінку НМР).
Заяву підтримали:
ГО “Фундація “Суспільність”
ГО “Детектор медіа”
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Інтерньюз-Україна”
Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA: Перший" Мирослава Барчук заявила про тиск на редакцію програми з боку працівників Офісу президента. За її словами, підлеглі голови Офісу президента Андрія Єрмака звинувачують ток-шоу в недотриманні професійних стандартів (у відсутності балансу думок у випуску за 18 жовтня) та виставляють свої умови щодо присутності депутатів від "Слуги народу" в студії. Також вона додала, що кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М. Подоляка в ОП.
20 жовтня Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк відкинув заяви про тиск і ультиматуми з боку ОП, про які раніше написала ведуча ток-шоу "Зворотний відлік" Мирослава Барчук.
Суспільне заявило, що відсутність в ефірі представників партії "Слуга народу" в програмі "Зворотний відлік" від 18 жовтня – це рішення не редакції ток-шоу, а представників парламентської фракції.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ОП не узгоджує участі народних депутатів в ефірах на телеканалах, тим більше на Суспільному.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".
Help us be even more cool!