ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за травень 2021 року

02.06.2021, 09:00

У травні експерти ІМІ зафіксували 15 порушень прав журналістів в Україні. З них 14 стосувалися фізичної агресії проти медійників. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Цього місяця зафіксовано 13 випадків перешкоджань та по одному випадку погроз і обмеження доступу.

Серед перешкоджань зафіксовано випадки вибірковості в доступі на пресконференцію за участю Президента України Володимира Зеленського і держсекретаря США Ентоні Блінкена. Зокрема, два медіа, які належать експрезидиенту Петру Порошенку – Прямий та 5 канал, не були акредитовані на захід. Також відмовили в акредитації журналісту видання “Букви”, яке симпатизує Порошенку. Усім відмовили у зв’язку з карантинними обмеженнями. Офіс президента в анонсі до заходу попереджав ЗМІ, що через карантинні обмеження в заході зможуть узяти участь 20 представників засобів масової інформації.

Крім того, неприємні події для журналістів сталися 13 травня біля Печерського райсуду Києва, де народному депутатові від “Опозиційної платформи – За життя” Віктору Медведчуку обирали міру запобіжного заходу.

Так, охоронців Медведчука та народного депутата від ОПЗЖ Іллю Киву можна назвати головними ворогами преси в травні. Охоронці Медведчука не допускали низку журналістів до приміщення суду, а деякі медійники навіть постраждали: невідомий чоловік заблокував кореспондента видання “Букви” Яна Доброносова та застосував фізичну силу, придавивши йому рукою горло. 

Також охоронці Медведчука не пускали до суду журналіста Watchers.Media Станіслава Козлюка.

“Відзначився” під судом і в залі суду народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива: заважав журналістці hromadske Вікторії Рощиній вести стрім з-під будівлі суду та некоректно висловлювався на адресу журналіста Богдана Кутєпова. Зокрема, Кива нав’язливо питав у журналістки, яка вела пряму трансляцію, чи “звернувся Кутєпов до психіатра”, та назвав журналіста “божевільним”. Водночас невідомі в чорному одязі створили біля входу до суду живий ланцюг і заважали журналістам знімати та перекрили доступ до будівлі суду. Правоохоронці, які перебували біля суду, не відреагували на поведінку як Киви, так і невідомих.

Крім того, у залі суду Кива заважав оператору 24 каналу вести відеознімання. Кандидат наук і депутат ходив залою суду та висловлював свої претензії працівникам ЗМІ. Нардеп заявляв журналістам, що ті, мовляв, заважають йому виконувати “депутатські повноваження”.

Порушення стались у семи регіонах країни. Лідером є, як зазвичай, Київ (сім), далі йде Львівщина з трьома випадками, і по одному – в Одесі, Полтаві, Харкові, на Тернопільщині та Житомирщині. 

У квітні лідерами з порушень прав журналістів стали приватні особи, представники місцевої і судової влади.

Загалом цього місяця утиску своїх прав зазнали сім журналістів та шість журналісток.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 89 випадків порушень свободи слова, 51 випадок перешкоджання, 10 обмежень доступу до інформації, вісім побиттів та п’ять погроз.

Фізична агресія

Погрози – 1

1. На Тернопільщині журналіст заявив у поліцію на депутата облради

07.05.2021 Редактор видання “Береж.Інфо” (Бережани, Тернопільщина) Володимир Якимів звернувся до поліції із заявою щодо погроз фізичною розправою на його адресу від депутата Тернопільської облради Олега Валова. Депутат заявляє, що про фізичну розправу не йшлося та визнав, що піддався емоціям. 

Ситуацію з’ясувала регіональна представниця ІМІ, поспілкувавшись з обома учасниками конфлікту та поліцією. 

Медійник написав заяву в поліцію за частиною 1 статті 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. 

У заяві до поліції зазначено, що 7 квітня до Якимова зателефонував Валов з погрозами “фізичною розправою у зв'язку зі здійсненням ним законної журналістської діяльності”. 

Причиною, вважає журналіст, може бути допис від 24 березня на фейсбук-сторінці “Береж.Інфо”: “Політика – справа родинна?”, де згадують благодійний фонд, у якому задіяна, зокрема, дружина депутата облради. 

Редактор видання телефонну розмову записав. У записі, наданому ним представниці ІМІ, депутат висловлювався емоційно і нецензурно, обіцяв "помножити на ноль" і сказав, що попередив востаннє.

Володимир Якимів 6 травня надав цьому конфлікту розголосу, бо, за його словами, погрози стали реальними. На своїй фейсбук-сторінці редактор опублікував допис такого змісту:

“Нещодавно мені та ще одному журналісту нашого друкованого видання "Береж.Інфо", погрожували вбивством. Ага, через нашу журналістську діяльність! І не будь-хто, а місцевий депутат Тернопільської обласної ради… Що робить правильний журналіст? Правильно: пише заяву в поліцію! Тут я дякую поліції Тернопільської області: мою заяву прийняли й зареєстрували в ЄРДР кримінальне провадження 12021211040000486 за ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України… Що робить потенційний убивця? Неправильно: починає реалізовувати свої погрози!" – написав Володимир Якимів.

Під реалізацією погроз, як пояснив представниці ІМІ Якимів, він має на увазі, що “агенти” Валова зараз розпитують людей, кому я “насолив” як журналіст”.

Зі свого боку депутат Олег Валов у коментарі представниці ІМІ сказав, що про фізичну розправу не йшлося.

“Я телефонував не як до журналіста, я телефонував до людини, яку знаю давно, щоб захистити свою дружину. Ну чому вона має плакати, бо хтось в інтернеті щось таке пише? – сказав депутат. – Про вбивство я теж не говорив. Я мав на увазі інформаційні війни. Якщо щось пишуть про мене, то я теж можу відповісти аналогічно”.

На запитання, чи вважає депутат нормальним нецензурно висловлюватися навіть у конфліктних ситуаціях, депутат визнав: піддався емоціям, якби знав, що розмову записують, був би делікатнішим та ретельніше добирав би слова. 

“Але відповідати перед законом я готовий. Щойно мені зателефонували з управління Нацполіції, я одразу ж прийшов на допит. Якщо справа дійде до суду, я готовий відповідати”, – сказав депутат.

Керівник відділу комунікації поліції в Тернопільській області Сергій Крета в подробиці щодо справи не вдається. За його словами, заява справді є, однак наразі триває досудове розслідування, про подальший його перебіг повідомлять згодом.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 13

1. У Львові невідомий пошкодив камеру журналістці

05.05.2021 Поліція Львова відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання в місті журналістці однієї з телекомпаній. 

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Інцидент стався 5 травня. За словами журналістки, під час виконання нею професійних обов’язків на території одного зі львівських комунальних підприємств невідомий чоловік перешкоджав їй проводити відеознімання та пошкодив камеру.

Журналістка звернулася до поліції із заявою про перешкоджання. 

За цим фактом дізнавачі Львівського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

2. Телеканалу "Прямий" відмовили в акредитації на заходи за участю Зеленського і Блінкена

06.05.2021 Журналістам телеканалу “Прямий” відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського і держсекретаря США Ентоні Блінкена. Про це повідомила журналістка та ведуча Прямого Олена Курбанова, йдеться на сайті каналу. 

За її словами, журналістам Прямого відмовили в акредитації, посилаючись на карантинні обмеження через поширення коронавірусу в країні. 

Журналістка оприлюднила скріншот відповіді Офісу президента на її запит.

“У зв’язку з карантинними заходами, запровадженими в країні для протидії поширенню епідемії COVID-19, кількість представників засобів масової інформації, які візьмуть участь у висвітленні заходу, обмежена. Тому, на жаль, змушені відмовити вам в акредитації. Водночас інформуємо, що захід транслюватиметься в соцмережах на офіційних сторінках Офісу президента”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 6 травня відбудеться зустріч Президента України Володимира Зеленського та Державного секретаря США Ентоні Блінкена.

Офіс президента попередив, що у зв’язку з карантинними обмеженнями у заході зможуть взяти участь 20 представників засобів масової інформації.

3. "Буквам", як і Прямому, відмовили в акредитації на захід за участю Зеленського та Блінкена

06.05.2021 Кореспондента інтернет-видання “Букви” не акредитували на захід за участю Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена, який має відбутися 6 травня. Про це повідомляється на сайті видання.

Як зазначає видання, кореспондент “Букв” Олександр Кужельний у визначений час надіслав до Офісу президента інформацію, необхідну для отримання акредитації. Однак йому відмовили, пославшись на карантинні норми, через які кількість допущених журналістів обмежено.

Як повідомляв ІМІ, журналістам телеканалу “Прямий” відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена, який має відбутися 6 травня.

Офіс президента попередив ЗМІ, що у зв’язку з карантинними обмеженнями в заході зможуть узяти участь 20 представників засобів масової інформації.

4. 5 канал не акредитували на пресконференцію Зеленського І Блінкена

06.05.2021 5 канал повідомив, що їхню знімальну групу не акредитували на пресконференцію Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена 6 травня.

Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Напередодні журналісти каналу надіслали документи на реєстрацію, утім отримали відмову у зв'язку з епідемією коронавірусу.

Водночас 5 канал повідомляє, що на пресконференції присутні кореспонденти каналів “Україна” та “1+1”. Журналістка каналу Ірина Сисак повідомила, що ще побачила в списку акредитованих Ройтерс та Інтерфакс.

Як повідомляв ІМІ, журналістам телеканалу “Прямий” відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена, який має відбутися 6 травня.

Офіс президента попередив ЗМІ, що у зв’язку з карантинними обмеженнями в заході зможуть узяти участь 20 представників засобів масової інформації.

Також за такими причинами відмовили в акредитації на цей захід кореспонденту інтернет-видання “Букви” Олександру Кужельному.

5. Медійники Бердичева скаржаться на обмежений доступ до міськради

06.05.2021 Журналісти бердичівського інтернет-видання Times.zt скаржаться на обмеження доступу до міської ради. Про це повідомили 6 травня на сайті видання.

Медійники нарікають, що влада не анонсує суспільно важливих подій, а допуск до міської ради обмежений.

Редакція опублікувала відео про суперечку першого заступника голови Бердичівської громади Артема Азізова і знімальної групи Times.zt Юлії та Віталія Сінєльнікових.

Кореспонденти дізналися від колег про пресконференцію Азізова, на яку влада запросила представників багатьох бердичівських медіа, і прийшли запитати, чому суспільно важливі події не анонсуються належним чином і, зокрема, їх не запрошують.

“Постійно нам не повідомляється ні про які засідання, які відбуваються в міськвиконкомі, зокрема і про це. Повідомили всіх, крім нас. Нам два рази не повідомляли, коли зустрічалися підприємці-перевізники з міським головою, коли посли приїжджають, коли відбувається зустріч із громадськими діячами якимись, і про сьогоднішню пресконференцію. Я можу з упевненістю сказати, що всіх було повідомлено, крім нас”, – висловив своє обурення Віталій Сінєльніков.

Зі свого боку Артем Азізов відповів, що вважає журналістів непрофесійними й необ'єктивними.

“А я це навіть не заперечую. Тому що я не вважаю, що ви об’єктивно висвітлюєте інформацію і професійно підходите до виконання своїх журналістських обов’язків, – відповів Азізов і звинуватив кореспондентів у маніпулюванні фактами, – при підготовці будь-яких відеоінтерв’ю виймається з контексту текст і подається не так, як вам надається”. 

На прохання назвати приклад необ’єктивності Азізов відповів: “Я пресконференцію зібрав не для того, щоб з вами розбиратися. Якщо у вас є питання, я вам особисто можу відповісти. Я думаю, що іншим це нецікаво”.

Утім, інші журналісти, які були присутні на заході, сказали, що також хочуть почути відповідь на це запитання.

“Достатньо буде вашого останнього репортажу з приводу земельних ділянок по Підгородньому і Скраглівці”, – відповів Азізов.

У коментарі представниці ІМІ в Житомирській області журналістка Юлія Сінєльнікова пояснила, що йдеться про сюжет “У селах Бердичівської ОТГ з-під носа забрали землю: влада не має часу коментувати”. За її словами, кореспонденти декілька днів намагалися взяти коментар у керівництва територіальної громади, втім очільник громади Сергій Орлюк доручив коментувати ситуацію Азізову, але той упродовж двох днів не відповідав на телефонні дзвінки. Коли ж кореспондентам призначили день і час інтерв’ю, вони вирішили не чекати, а опублікували матеріал, оскільки вважали, що новина може втратити свою актуальність.

Про це журналісти сказали й особисто Артему Азізову під час пресконференції.

“Сюжет знімався в понеділок, а йшлося про коментар у п’ятницю. Як новинний матеріал – це вже не матеріал”, – сказав Віталій Сінєльніков.

“Ви необ’єктивно оцінюєте інформацію, ви не вивчаєте її досконально, ви маніпулюєте і видаєте людям інформацію маніпулятивну. Що таке сугестивні технології маніпулятивного впливу, я теж знаю, і я знаю, як ви з цим працюєте”, – відповів заступник голови громади й зазначив, що через велику зайнятість зустріч з журналістами була для нього непріоритетною.

Упродовж дискусії представники інших медіа дорікнули заступнику голови громади стосовно того, що вони не мають змоги безперешкодно потрапляти в приміщення міської ради, оскільки охорона їх не пропускає далі першого поверху без дзвінка посадовцю, до якого прямує журналіст. 

Артем Азізов сказав, що такі дії були пов’язані з карантином, але журналісти наводили приклади, що й після того, як Житомирська область перейшла з “червоної” в “жовту” карантинну зону, у них виникали проблеми з допуском.

“Я можу запевнити вас, що проблем доступу журналістів до Бердичівської міської ради нема і не буде. Це виключно якесь непорозуміння”, – підсумував Азізов.

6. Невідомий придавив горло журналісту "Букв" під судом, де розглядають справу Медведчука

13.05.2021 Невідомий чоловік заблокував кореспондента видання “Букви” та застосував фізичну силу, придавивши рукою горло, біля Печерського райсуду Києва, де народному депутату від “Опозиційної платформи – За життя” Віктору Медведчуку обирають міру запобіжного заходу.

Про це повідомляється на сайті видання.

Крім того, охорона Медведчука не пустила журналіста “Букв” до будівлі суду.

ІМІ з'ясував, що напад стався на журналіста Яна Доброносова.

"Коли Медведчук вийшов з машини, люди в цивільному одразу почали блокувати нас. Після того як усі записали Медведчука, він пішов до суду. Я намагався теж туди потрапити, але охорона миттєво відтіснила мене руками, потягла назад. Один з них піджав мене ліктем під горло і тримав 10 секунд мінімум, поки Медведчук не зайшов усередину. Після чого вони заблокували прохід і фізично не дали зайти", – розповів ІМІ Доброносов.

Як пише видання, ще до приїзду Медведчука біля суду з’явилися його однопартійці, зокрема Ілля Кива, та молодики спортивної статури, які фактично оточили територію біля входу. 

Водночас охорона Медведчука відштовхувала журналістів. Разом з тим поліціянти ніяк на це не реагували.

Щодо молодиків, які блокували роботу журналістів, Медведчук заявив, що це не його охорона, а “патріоти ОПЗЖ”, прихильники партії.

Нагадаємо, 2 лютого Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 2 лютого 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке передбачає запровадження на п'ять років санкцій проти народного депутата Тараса Козака та юридичних осіб, що володіють телеканалами “112 Україна”, NewsOne та ZIK.

11 травня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова підписала підозри в державній зраді та замаху на розкрадання національних ресурсів у Криму народним депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку.

Того ж дня генеральна прокурорка Ірина Венедіктова та голова Служби безпеки України Іван Баканов заявили, що Віктор Медведчук і Тарас Козак підозрюються у вчиненні державної зради та незакінченому замаху на розграбування національних цінностей на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 438 КК України).

Також вони допомагали Росії в підривній діяльності проти України шляхом ведення інформаційної війни.

7. Невідомі та Кива перешкоджали журналістці hromadske

13.05.2021 Народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива заважав журналістці hromadske Вікторії Рощиній вести стрім з-під будівлі суду, де обирають запобіжний захід лідеру партії Віктору Медведчуку, та припустився некоректних висловлювань на адресу журналіста Богдана Кутєпова, повідомляє “Детектор медіа”.

Зокрема, Кива нав’язливо питав у журналістки, яка вела пряму трансляцію, чи “звернувся Кутєпов до психіатра”, та назвав журналіста “божевільним”.

Крім того, невідомі в чорному одязі створили біля входу до суду живий ланцюг і заважали журналістам знімати та перекрили доступ до будівлі суду. Правоохоронці, які перебували біля суду, не відреагували на поведінку як Киви, так і невідомих, що перешкоджали журналістці.

Як повідомляв ІМІ, 13 травня невідомий чоловік заблокував кореспондента видання “Букви” та застосував фізичну силу, придавивши рукою горло, біля Печерського райсуду Києва, де народному депутату від “Опозиційної платформи – За життя” Віктору Медведчуку обирають міру запобіжного заходу.

8. Кива на суді над Медведчуком заважав оператору 24 каналу

13.05.2021 Народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ілля Кива заважав оператору 24 каналу вести відеознімання в Печерському районному суді Києва, який обирає запобіжний захід нардепу від ОПЗЖ Віктору Медведчуку, повідомляє 24 канал.

Кива ходив залою суду та висловлював свої претензії працівникам ЗМІ. Нардеп заявляв журналістам, що ті, мовляв, заважають йому виконувати “депутатські повноваження”.

Крім того, у нього виникла суперечка з оператором 24 каналу:

Кива: “Я не повинен вашу жо*у бачити”.

Оператор 24 каналу: “А я не повинен вашу”.

Кива: “У сенсі? Не заважайте мені працювати”.

За повідомленням телеканалу, так Кива відреагував на те, що оператор встановлював камеру, щоб транслювати засідання суду. Мовляв, нардеп через нього погано бачив, що відбувається. Згодом однопартієць Киви Вадим Рабінович сказав, щоб той сідав, що й зробив політик.

9. Ще одного журналіста не пускали до суду на засідання в справі Медведчука

13.05.2021 Журналіста Watchers.Media Станіслава Козлюка невідомі чоловіки не пускали до  приміщення Печерського суду Києва, де обирають запобіжний захід народному депутату від “Опозиційної платформи – За життя” Віктору Медведчуку, повідомляє Громадське. 

За словами Козлюка, вхід до суду перекрили невідомі люди в цивільному. Журналіст припускає, що це охоронці Медведчука, проте каже, що чоловіки так і не відрекомендувалися.

“Вони сказали, що є громадянами України, – цим усе обмежилося. Хто вони такі, чому вони не пускають усередину? Відповіді не було. Колеги зсередини суду кричали, що навіть керівника судової охорони Печерського районного суду Києва не пропускали”, – зазначив Козлюк.

10. В Одесі на журналіста напав охоронець фірми

13.05.2021 В Одесі 13 травня на журналіста видання Odessa.Online Сергія Ляшонка напав охоронець складів логістичної фірми. Про це повідомляється на сайті видання.

Кореспондент Odessa.Online фотографував ставок колишньої джутової фабрики на вулиці Василя Стуса, коли на нього накинувся охоронець складів Одеського логістичного центру, територія яких розташована поруч (Василя Стуса, 2/1). 

“Чоловік з колегою стояв біля воріт, але раптово зірвався з місця, підбіг до журналіста, вирвав у нього з рук фотоапарат і повалив хлопця на землю. Кореспондент почав чинити опір, пояснюючи, що він журналіст і знімає ставок, але охоронець на це не відреагував”, – пише видання. 

Нападника вгамував колега, що підбіг, він же повернув журналісту фотоапарат. 

Після нападу журналіст викликав поліцію. Ще до прибуття правоохоронців до учасників конфлікту вийшов начальник охорони, який відправив своїх підлеглих до середини двору. 

Поліцейські, що приїхали на місце події, запропонували нападнику вийти й вибачитися перед журналістом, на що начальник охорони відповів, що його працівник уже на іншому об'єкті. 

За фактом події журналіст звернувся із заявою до відділення поліції.

У коментарі представнику ІМІ в Одеській області в редакції повідомили, що слідчий уже зв'язався з журналістом. Водночас їм не відомо, чи відкрито за фактом нападу кримінальне провадження.

11. У Харкові охорона в.о. міського голови напала на журналіста RegioNews

13.05.2021 У Харкові охоронці в.о. міського голови Ігоря Терехова напали 13 травня на журналіста інтернет-видання RegioNews Іллю Колтунова під час спроби поставити посадовцю запитання. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався під час зустрічі Терехова з мешканцями масиву Салтівка, коли журналіст спробував поставити запитання щодо увічнення пам'яті Геннадія Кернеса. 

Як пише видання, охоронці в.о. міського голови накинулися на журналіста, почали його штовхати та забирати мікрофон, а сам Терехов, почувши запитання, повернувся спиною та пішов від журналіста.

На вимоги журналіста припинити перешкоджати його професійній діяльності охоронці не реагували. 

Редакція RegioNews вважає будь-яке насильство та перешкоджання діяльності журналістів неприпустимим, бачить у діях охорони Терехова ознаки порушення 171-ї статті Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів” та готує відповідну заяву до поліції.

12. Журналістам "Наших грошей" не дозволили сфотографувати кабінет голови Львівської облради

14.05.2021 Журналістам львівського антикорупційного сайту “Наші Гроші. Львів” не дозволили сфотографувати відремонтований кабінет голови Львівської обласної ради Ірини Гримак. Їм відмовили, пославшись на карантинні обмеження, повідомляє Zaxid.net.

Як розповіла редакторка “Наших Грошей. Львів” Олександра Губицька, вона кілька разів намагалась отримати інформацію щодо оновлення кабінету Ірини Гримак, зокрема щодо купівлі нових меблів.

“Ми надіслали два запити й не отримали інформації по суті, тому вирішили сфотографувати оновлення кабінету й оцінити вартість робіт та нових меблів. Спочатку тиждень пресслужба ЛОР відповідала на наше прохання про знімання та зрештою нам сказали, що Ірина Гримак не погодилась”, – розповіла Олександра Губицька.

Потім Олександра Губицька надіслала офіційний запит до облради з проханням дозволити провести фотознімання кабінету Ірини Гримак. Відповідь на запит надав журналістам керівник справами Львівської облради Руслан Кандибор. Він повідомив, що фотографувати кабінет голови облради не можна через карантинні обмеження.

Журналісти “Наших грошей” вважають відмову в зніманні перешкоджанням їхній роботі.

“Коронавірус не може бути причиною недопуску в кабінет одного журналіста для фотографування. Тим більше що журналістка вакцинована і була б у масці”, – зазначила Олександра Губицька.

13. На Полтавщині журналіст звинувачує владу в перешкоджанні, а влада його – у порушенні журналістської етики

19.05.2021 Головний редактор пирятинської газети “Свіжий апельсин” (Полтавська область) Вадим Кирпиченко скаржиться, що міська влада не пускає його на засідання депутатських комісій та сесії. Міськрада наполягає на тому, що журналіст порушує Кодекс етики українського журналіста, використовує образливу й принизливу лексику. 

З такими скаргами обидві сторони звернулися до представниці ІМІ в Полтавській області.

Як розповів Кирпиченко, 6 травня його не пустили на засідання конкурсної комісії у міськраді, де обирали завідувача сектору клубних закладів.

“Я прийшов, щоб висвітлити. Спочатку на вході розповідали про карантин і все таке. Я сказав, щоб викликали поліцію, якщо хочуть, і пішов до зали. Поліцію не викликали. Потім члени комісії 30 хвилин не починали конкурсу і вимагали, щоб я залишив будівлю. Жодні аргументи про відкритість чи роботу ЗМІ не цікавили. Аргумент один: конкурс не публічний і це написано в регламенті. Потім заступник мера викликав поліцію, яка взяла пояснення в обох сторін. Після чого працівник поліції сказав, що мені треба залишити будівлю, інакше виведуть чи затримають. Я в їхній присутності них зателефонував до свого юриста і до юриста ІМІ. Тоді вже передумали мене затримувати, розпочали конкурс. Але потім захід перенесли”, – розповів журналіст.

17 травня на засіданні депутатської комісії з питань прав людини, законності, культури, молоді, депутатської діяльності, етики та ЗМІ секретар Пирятинської міської ради Сергій Пазюк запропонував розглянути питання про дотримання журналістської етики Вадимом Кирпиченком.

“Критика повинна бути, і до цього всі ставляться адекватно, але ж вона має бути конструктивною, без образливих та лайливих слів”, – зазначив Сергій Пазюк. У результаті комісія ухвалила рішення встановити порушення правових засад та морально-етичних норм у діяльності журналіста Вадима Кирпиченка та звернутися до Комісії з журналістської етики.

У коментарі представниці ІМІ начальниця відділу персоналу та організаційної роботи виконкому Пирятинської міської ради Оксана Мілюта розповіла, що під час засідання комісії розглядали скріншоти з фейсбук-сторінки “Апельсин”, з інтернет-видання, скріншоти з різних дописів та коментарів. 

“Ми зібрали останні дописи, у них Кирпиченко висловлюється з образами на адресу мера. Це останні публікації, спеціально протягом певного періоду ми не збирали. У дописах він мера називає “ідіотом”, “дурнем”, висловлюється стосовно церкви. – прокоментувала Мілюта. – Ці скріншоти йдуть додатками до нашого звернення до Комісії з етики (діє при Пирятинській міськраді. – Ред.). Тож на підставі цього звернення вони й ухвалювали відповідні рішення”.

Під час засідання 17 травня депутатська комісія встановила порушення в діяльності Кирпиченка. Голова комісії Аліна Захарченко запропонувала розглянути питання стосовно оренди приміщення в Культурно-громадському центрі редакцією “Свіжий Апельсин” та допуску до приміщення її редактора Вадима Кирпиченка.

“Жодних договірних відносин з Вадимом Кирпиченком та виданням “Свіжий Апельсин” у нас немає. Орендує приміщення ФОП Синякова, і договір укладено саме з нею”, – зазначив начальник управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Сергій Валоваженко. Комісія погодилася з очільником галузі культури щодо порядку роботи закладу та його графіку.

Раніше Вадим Кирпиченко скаржився, що в період червоної карантинної зони йому перешкоджали, забороняли користуватися офісним приміщенням, у якому він винаймає офіс для “Свіжого апельсина”.

“Мені пояснювали, що я не маю права перебувати в приміщенні. Оскільки договір на оренду підписано не на мене, то мені забороняють бути там. Бо його орендує інший підприємець, а не я. Хоча в нас є договір про спільну діяльність. І там вказано, що ми ведемо спільну діяльність у видавничому напрямі, роботи пов’язані з виданням “Свіжий апельсин”, – розповів представниці ІМІ Вадим Кирпиченко.

Юрист ІМІ Сафаров радить додатково укласти договір оренди приміщення редакції газети в порядку, визначеному цивільним законодавством України, для можливості повноцінно реалізувати передбачені законодавством України правові способи захисту.

Начальниця відділу персоналу та організаційної роботи виконкому Пирятинської міської ради Оксана Мілюта надіслала представниці ІМІ офіційну позицію міської ради Пирятина щодо інцидентів з Вадимом Кирпиченком.

У міськраді зазначають, що в публікаціях та коментарях Вадим Кирпиченко “систематично використовує образливу й принизливу лексику в бік органу місцевого самоврядування, міського голови та жителів громади”. 

Тому міська рада попросила постійну комісію Пирятинської міської ради з питань прав людини, законності, культури, молоді, депутатської діяльності, етики та ЗМІ звернути увагу на лексику його публікацій, дописів та коментарів “через призму законодавства й загальних морально-етичних цінностей”. 

“Комісія розглянула питання про діяльність та зробила висновок про порушення правових засад діяльності ЗМІ – газети “Свіжий Апельсин” і рекомендувала звернутися до Комісії з журналістської етики”, – зазначили в міськраді.

Водночас міськрада зауважує, що “не виступає і не може виступати проти діяльності журналіста та газети “Свіжий Апельсин”. 

“Як і кожна людина, журналіст має право вільно висловлювати власні думки з тієї чи іншої теми. ... Ми поважаємо критику і цілком спокійно на неї реагуємо. … Але журналіст має будувати свої публікації й дописи на перевірених фактах, в межах морально-етичних норм та дотримуватися Кодексу етики українського журналіста. Неприпустимим є поширення інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. Не можна вдаватися до безпідставних образ чи наклепу і називати це оціночними судженнями або суб’єктивною точкою зору”, – зазначила міська рада.

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи ситуацію, зазначив, що в разі, коли ЗМІ поширив недостовірну інформацію, законодавство України передбачає можливість вимагати її спростування. 

Водночас він нагадав, що, відповідно до статті 30 Закону України “Про інформацію”, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, оскільки вони не підлягають спростуванню та доведенню їхньої правдивості.

“Отже, дії посадових осіб Пирятинської міської ради щонайменше мають ознаки перевищення службових повноважень. Додатково варто нагадати, що, відповідно до статті 24 Закону України “Про інформацію”, забороняється цензура – будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації. Забороняються втручання в професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема для поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику призводить до відповідальності згідно із законами України”, – зазначив Алі Сафаров.

Юрист радить журналісту, “враховуючи системний характер дій з боку Пирятинської міської ради”, звернутися до поліції із заявою про перешкоджання законній професійній діяльності журналіста з боку посадових осіб міськради. 

Як повідомляв ІМІ, у Пирятині (Полтавська область) головного редактора газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка не пустили на засідання виконавчого комітету та сесії Пирятинської міської ради 15 та 16 квітня. Відмову аргументували карантинними обмеженнями. Згодом, 16 квітня, Кирпиченка таки пустили на засідання сесії.

3 березня в Пирятині (Полтавська область) головного редактора газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка не пустили на засідання конкурсу на посаду начальника управління культури Пирятинської міської ради.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1. Комунальне підприємство Львівської міськради не надало журналістам копій документів щодо вирубування лісу

28.05.2021 Журналісти видання “Наші гроші. Львів” не отримали копій наукових обґрунтувань від львівського комунального підприємства “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” щодо вирубування лісу на території, де місцева влада планує розширювати два кладовища.

Як розповіла представниці ІМІ у Львівській області редакторка "Наші гроші. Львів" Олександра Губицька, її інформаційний запит складався з двох частин: про вартість наукових обґрунтувань і власне копій самих документів. 

"Про гроші мені інформацію надали, а от щодо другої частини запиту –  відмовили. Копії наукових обґрунтувань – це такий документ, де науковці після дослідження пояснюють, чому можна рубати в природно-заповідному фонді. Один із цвинтарів якраз і хочуть збільшити завдяки ПЗФ. Раніше писала матеріал на цю тему і була вражена копіпейстом у таких обґрунтуваннях, навіть фото хвороб дерев з року в рік давали одні й ті самі", –  розповіла Олександра Губицька.

Відповідь на запит надав директор львівського комунального підприємства "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" Олег Герасимюк. У документі Герасимюк зазначає, що така інформація є конфіденційною, тому копії документів він не може надати. 

Редакторка видання Олександра Губицька зазначила: "Відмову я вважаю протизаконною, оскільки обґрунтування замовило комунальне підприємство, оплата буде від комунального підприємства. Тобто це є 100% публічна інформація".

Під дописом Губицької на фейсбук-сторінці продюсерка телеканалу "UA:Львів" Ірина Сандуляк зазначила, що журналісти телеканалу також не отримали жодної відповіді щодо копій тих самих наукових обґрунтувань. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що державна установа не є суб'єктом владних повноважень, тож, за його словами, не все, що створює державна установа, є публічною інформацією. 

"Тому однозначно звинувачувати в незаконності ненадання власне самих науково-дослідних робіт не варто. Проте варто звернути увагу, що відмова в задоволенні запиту має відповідати певним вимогам", – зазначив юрист.

Зокрема, вимогам, встановленим статтею 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", і щонайменше зазначати "трискладовий тест", визначений статтею 6 цього закону, а саме обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону в разі дотримання сукупності (тобто одночасної наявності) таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

"Відмова в наданні інформації жодним чином не згадує, як запитувана інформація підпадає під ці вимоги. Отже, для оскарження відмови правові підстави існують. Але кінцеву крапку в цьому спорі має ставити суд", – сказав Алі Сафаров.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 5

1. Мешканцю Кременчука повідомили про підозру в нападі на журналіста

05.05.2021 На Полтавщині поліцейські повідомили мешканцю міста Кременчука про підозру через заподіяння тілесних ушкоджень журналістові під час ведення ним законної професійної діяльності.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Згідно з повідомленням, 5 березня до поліції звернувся 41-річний журналіст. Він звявив, що під час професійної діяльності в Кременчуці йому завдав тілесних ушкоджень невідомий чоловік.

Слідчі встановили, що того дня потерпілий фіксував незаконне зайняття рибним промислом на річці Дніпро. “Під час здійснення журналістської діяльності один із чоловіків, який, імовірно, причетний до браконьєрства, спричинив потерпілому тілесні ушкодження”, – йдеться в повідомленні.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за правовою кваліфікацією частини 2 статті 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України. Опитано свідків та вилучено всі необхідні речові докази.

Матеріали досудового розслідування найближчим часом будуть скеровані до суду. У разі доведення провини судом підозрюваному загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до п’яти років.

2. СБУ оголосила Семену Семенченку про підозру в організації обстрілу "112 Україна"

14.05.2021 Служба безпеки України повідомила колишньому народному депутату Семену Семенченку про підозру в організації обстрілу телеканалу “112 Україна”, який стався в липні 2019 року. Про це йдеться на сайті СБУ.

Про підозру Семенченку повідомлено за ч. 2 ст. 258 (“Терористичний акт”) Кримінального кодексу України.

За інформацією СБУ, усе це відбувалося під час виборчої кампанії до Верховної Ради України. Цей теракт був використаний представниками Росії в гібридній війні проти України. 

“Для вчинення злочину фігурант залучив двох учасників підпорядкованого йому збройного формування. У червні 2019 року Семенченко разом зі спільником провів розвідку місцевості поблизу будівлі телеканалу. Вони обирали оптимальний спосіб вчинення теракту, зокрема шляхи відходу з місця злочину і наявність камер відеоспостереження. Також Семен Семенченко організував передачу грошей для придбання транспорту та інших засобів, необхідних для здійснення злочину”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначає СБУ, за початковим задумом організатора, виконавці теракту мали придбати автомобіль, закласти в нього великий обсяг вибухівки. Потім припаркувати авто біля будівлі телеканалу й у визначений час підірвати.

“Натомість для приховування осіб-виконавців та організатора, було прийнято рішення вчинити терористичний акт через обстріл будівлі телеканалу з протитанкового гранатомета”, – йдеться в повідомленні.

Під час обшуків за місцями проживання фігурантів справи в Києві та області правоохоронці виявили й вилучили транспорт і засоби вчинення протиправних дій, які фігуранти використовували під час скоєння злочину.

Розв'язується питання щодо обрання їм запобіжних заходів.

Як повідомляв ІМІ, у Києві в ніч на 13 липня 2019 року з гранатомета обстріляли фасад будівлі телеканалу “112 Україна”. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258 (“Терористичний акт”) Кримінального кодексу України.

3. Поліція повідомила про підозру в справі про підпал авто засновника порталу DTP.KIEV.UA

24.05.2021 Поліція повідомила про підозру чоловіку в кримінальному провадженні щодо підпалу автівки засновника порталу dtp.kiev.ua Владислава Антонова. Про це повідомляється 23 травня на сайті Національної поліції.

Начальник поліції Києва Андрій Крищенко повідомив, що оперативники провели комплекс розшукових дій, переглянули записи з камер відеоспостереження та встановили, що в нічний час доби невідомий підійшов до автівки із заздалегідь підготовленою легкозаймистою  рідиною та підпалив іномарку. 

“Завдяки злагодженій роботі оперативників та слідчих особу підпалювача встановлено. Це 22-річний уродженець міста Глухів, раніше не судимий. У ході обшуку слідчі вилучили з помешкання правопорушника речові докази”, – розповів Крищенко. 

За цим фактом слідчим відділом Шевченківського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 (“Умисне знищення або пошкодження майна”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Як повідомляв ІМІ, в ніч на 17 лютого в Києві підпалили авто засновнику порталу dtp.kiev.ua Владу Антонову. Журналіст пов'язує підпал зі своєю професійною діяльністю.

4. Суд арештував підозрюваного в підпалі авто засновника dtp.kiev.ua із заставою 454 тис. грн

24.05.2021 Шевченківський районний суд Києва 24 травня обрав для підозрюваного в підпалі автомобіля засновника порталу dtp.kiev.ua запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю внесення грошової застави в розмірі 454 тис. гривень.

Про це повідомляється 24 травня на сайті Національної поліції.

У такий спосіб суд задовольнив клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу фігуранту. 

Досудове розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, в ніч на 17 лютого в Києві підпалили авто засновнику порталу dtp.kiev.ua Владу Антонову. Журналіст пов'язує підпал зі своєю професійною діяльністю.

23 травня поліція повідомила про підозру чоловіку в кримінальному провадженні щодо підпалу автівки засновника порталу dtp.kiev.ua Владислава Антонова. Це 22-річний уродженець міста Глухів, раніше не судимий. Правопорушнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 194 ("Умисне знищення або пошкодження майна") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

5. У Черкасах судитимуть двох чоловіків, що побили керівника телеканалу "Антена"

26.05.2021 Черкаська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно двох осіб за фактом побиття черкаського журналіста Валерія Воротника.

Як повідомляється на сайті Черкаської окружної прокуратури, обвинувальний акт передано до Соснівського районного суду м. Черкаси. Чоловіків судитимуть за умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 345-1 КК України).

У прокуратурі нагадали, що 2 лютого обвинувачені, перебуваючи в редакції, умисно завдали руками декілька ударів у ділянку голови журналісту-оператору, який є директором телекомпанії, чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження. 

За даними слідства, зазначені особи мали на меті припинити поширення через інтернет інформації стосовно одного з обвинувачених, яку потерпілий опублікував на своїй сторінці у Facebook.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого в Черкасах керівник муніципальної інспекції Черкаської міськради Станіслав Коломієць та невідомий чоловік побили журналіста місцевого телеканалу "Антена" Валерія Воротника. Журналіст із черепно-мозковою травмою був госпіталізований до лікарні.

Черкаський міський голова Анатолій Бондаренко дав доручення департаменту управління справами та юридичного забезпечення провести службове розслідування з усуненням Станіслава Коломійця з обійманої посади на час проведення такого розслідування.

Конфлікт між посадовцем та журналістом розпочався ще напередодні. Валерій Воротник повідомив на своїй фейсбук-сторінці, що Станіслав Коломієць поширив у соцмережі відео телеканалу "Антена", прибравши "плашки" каналу, чим, на думку Воротника, порушив авторське право. 

Уже після нападу Станіслав Коломієць опублікував скріншоти листування з журналістом у дещо розширеній версії (увага, 18+).

За фактом нападу поліція відкрила кримінальне провадження. Правоохоронці розслідують факт нападу за ч. 2 ст. 345-1 ("Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності").

Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Реакція журналістської спільноти – 2

1. Журналісти Кременчука звернулися до міськради: заявляють про вибірковість та дискримінацію

07.05.2021 У Кременчуці (Полтавська область) журналісти чотирьох видань звернулись із відкритим листом до депутатів міської ради з проханням інформувати місцеві ЗМІ про офіційні заходи за участю міського голови або інших представників виконкому та дотримуватися рівного ставлення до всіх медіа.

Відкритий лист 7 травня опублікувала “Кременчуцька газета”.

Звернення підписали “Кременчуцький ТелеграфЪ”, “Кременчуцька газета”, “Програма Плюс”, ТРК “Візит”.

Медіа просять місцеву владу 13 травня на зустрічі обговорити ці питання. 

“Журналісти некомунальних ЗМІ Кременчука впродовж останніх років працюють у нерівних умовах щодо доступу до інформації з офіційних джерел; отримання коментарів від посадових осіб виконкому Кременчуцької міської ради. Останній приклад: 30 квітня перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін був з візитом в Кременчуці, відвідав лікарню “Кременчуцька”. Журналісти некомунальних видань не були запрошені на зустріч, водночас журналісти КП КТРК отримують інформацію про важливі події та заходи, а міський голова Віталій Малецький публічно схвалює вибірковий підхід і радить журналістам некомунальних ЗМІ користуватися джерелом інформації – сайтом “Кременчук” КП КТРК”, – зазначено у зверненні.

На думку медіа, це створення дискримінаційних умов у діяльності журналістів. Вони вважають таке ставлення “прихованою, опосередкованою формою перешкоджання журналістській діяльності”.

“Журналісти некомунальних ЗМІ повинні докладати особливих зусиль, щоб виконати свою роботу. Крім преференцій із доступу до джерел офіційної інформації, журналісти КП КТРК мають ще й фінансові переваги – бюджетне фінансування. Відповідно, інші ЗМІ працюють в умовах недобросовісної конкуренції. На жаль, у Кременчуці зникла традиція проведення щотижневих апаратних нарад за участю журналістів та систематичних брифінгів міського голови для журналістів. Крім цього, в умовах COVID-19 і тривалого карантину важко говорити про повернення до такого формату спілкування, як був раніше. Але можливості для якісної комунікації існують”, – йдеться в листі.

У зв'язку з цим журналісти просять депутатів Кременчуцької міськради оприлюднити їхній лист на найближчій сесії у формі депутатського запиту з вимогою забезпечити рівні умови для роботи журналістів усіх ЗМІ в Кременчуці.

Також медіа просять секретаря міськради Ю. Гриценка розглянути можливість офлайн-зустрічі з депутатами в приміщенні міської ради, із паралельним під'єднанням онлайн.

2. У Кременчуці журналістів, що написали листа владі, не пустили до міськради

12.05.2021 У Кременчуці (Полтавська область) журналісти некомунальних ЗМІ 12 травня не змогли потрапити на засідання президії Кременчуцької міської ради, повідомляє ТелеграфЪ.

Журналісти хотіли передати відкритого листа щодо обмеження доступу на заходи за участю посадових осіб мерії та міського голови, який вони написали напередодні.

На вході представників чотирьох видань – “Кременчуцький ТелеграфЪ”, “Візит”, “Програма плюс” та “Кременчуцька газета” – зупинили нацгвардійці та керівник управління інформаційних комунікацій Юлія Перепелятник. Журналістів не пустили до приміщення міськради, посилаючись на карантинні обмеження. 

До преси спустився депутат Богдан Лазоренко, який повідомив, що в особистій розмові із секретарем міськради Юрієм Гриценком обговорили можливість пустити журналістів на президію. Через карантинні обмеження журналістам відмовили наживо перебувати на президії й порадили переглянути засідання президії через онлайн-трансляцію в інтернеті.

Депутати Лариса Гориславець та Богдан Лазоренко запевнили журналістів, що на сесії, яка відбудеться 25 травня, винесуть відкритий лист журналістів міста Кременчука до депутатів міськради.

За результатами походу до міськради склали заяву до поліції про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 Кримінального кодексу України).

Як повідомляв ІМІ, у Кременчуці журналісти чотирьох видань звернулись із відкритим листом до депутатів міської ради з проханням інформувати місцеві ЗМІ про офіційні заходи за участю міського голови або інших представників виконкому та дотримуватися рівного ставлення до всіх медіа.

Крим – 3

1. У Криму журналістові Єсипенку висунули нове обвинувачення

05.05.2021 Окупаційна влада Криму висунула заарештованому журналісту Радіо Свобода Владиславові Єсипенку нове обвинувачення. Про це Кримській правозахисній групі повідомила його дружина Катерина.

За її інформацією, до обвинувачення Єсипенка додалася ст. 222 КК РФ (“Незаконне придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів”).

Раніше журналіста звинувачували тільки за ст. 223-1. КК РФ (“Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв”).

Як повідомляв ІМІ, 30 квітня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив на два місяці, до 11 липня, арешт фрілансеру Радіо Свобода (проєкт “Крим.Реалії”) Владиславові Єсипенку.

13 квітня адвокат Владислава Єсипенка Олексій Ладін заявив, що його підзахисному співробітник ФСБ погрожує вбивством у разі відмови від свідчень, даних журналістом під тортурами.

12 квітня Ладін повідомив, що ФСБ в перші дні після затримання незаконно відібрала в Єсипенка слину для проведення біологічної експертизи.

9 квітня Олексій Ладін повідомив, що співробітники ФСБ Росії погрожували розправою Єсипенку після того, як він на суді в Криму звинуватив ФСБ у тортурах.

6 квітня арештований в окупованому Криму фрілансер Радіо Свобода Владислав Єсипенко заявив, що слідчі ФСБ РФ застосовували до нього тортури.

10 березня співробітники ФСБ Росії затримали в окупованому Криму фрілансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка. Єсипенко брав участь в акції до дня народження Тараса Шевченка, що відбулася в Сімферополі 9 березня. Арештували журналіста до 11 травня.

Єсипенку інкримінують збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки, повідомили в Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії 16 березня. Як стверджують в ФСБ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

Правозахисники заявили, що Єсипенкові не дають доступу до незалежного адвоката, і закликали звільнити його.

Журналіст перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Сімферополя.

19 березня стало відомо, що Владислава Єсипенка звинуватили в шпигунстві на користь спецслужб України. Правозахисники не відкидають, що ФСБ використовує фізичний тиск на українця.

2. "Суд" у Криму оштрафував журналіста "Кримської солідарності"

14.05.2021 Нижньогірський районний “суд” в окупованому Криму оголосив вирок у кримінальній справі стосовно громадянського журналіста, стримера “Кримської солідарності” Айдера Кадирова.

Про це повідомляє видання “Кримський процес”. 

“Суд” визнав журналіста винним у скоєнні злочину, передбаченому статтею 205.6 (“Неповідомлення про злочин”). 

Як покарання Кадирову призначено виплату штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як повідомляв ІМІ, 12 травня громадянський журналіст, стример “Кримської солідарності” Айдер Кадиров виступив у суді з останнім словом. Він підкреслив, що своєї провини не визнає.

Наприкінці квітня в окупованому Росією Криму “прокуратура” вимагала в Нижньогірському районному “суді” призначити громадянському журналісту, стримеру “Кримської солідарності” Айдеру Кадирову штраф у 25 тисяч рублів. 

31 серпня 2020 року в Криму, у смт Нижньогірське, російські силовики після обшуку затримали кореспондента “Кримської солідарності” та інтернет-газети “Грани.ру” Айдера Кадирова.

У ніч на 1 вересня Айдера Кадирова відпустили під підписку про невиїзд. ФСБ Росії інкримінує йому ст. 205.6 (“Неповідомлення про злочин”) Кримінального кодексу РФ. Як стверджує слідчий ФСБ Валерій Шерстюк, Кадиров разом з іншими затриманими кримськими татарами не розповів про листування за 2015 рік з Уміджоном Дадажоновим, який, за даними російських окупантів, воював на боці терористичної організації ІДІЛ.

28 вересня 2020 року підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя залишив без задоволення скаргу адвоката Олексія Ладіна на дії слідчого щодо громадянського журналіста Айдера Кадирова.

25 січня 2021 року підконтрольний Росії Нижньогірський районний “суд” Криму відхилив клопотання захисту Айдера Кадирова про припинення кримінальної справи проти нього. 

3. У Криму до журналіста "Кримської солідарності" приїхали співробітники поліції і ФСБ

19.05.2021 У Криму до кореспондента громадського об'єднання “Кримська солідарність” Зідана Аджикелямова приїхали з “процесуальними заходами” кілька поліцейських і співробітники ФСБ. Про це повідомили Крим.Реалії 19 травня в об'єднанні.​

За інформацією активістів, у будинку батьків Аджикелямова теж працюють співробітники поліції. 

“Дії проводяться за адресою Совєтський район, смт Совєтський, вул. Тургенєва, 30. Обстеження будинку проводиться на підставі постанови Совєтського районного суду. Зідан Аджикелямов – автор і ведучий програми “Кримське питання”, журналіст і оперативний кореспондент “Кримської солідарності”, – розповіли в об'єднанні.

Інші подробиці не повідомляються, публічні коментарі російських правоохоронців відсутні.

Як повідомляв ІМІ, 14 травня Нижньогірський районний “суд” в окупованому Криму оголосив вирок у кримінальній справі стосовно громадянського журналіста, стримера “Кримської солідарності” Айдера Кадирова. “Суд” визнав журналіста винним у скоєнні злочину, передбаченому статтею 205.6 (“Неповідомлення про злочин”) та оштрафував в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12 травня громадянський журналіст, стример “Кримської солідарності” Айдер Кадиров виступив у суді з останнім словом. Він підкреслив, що своєї провини не визнає.

*Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!