Комунальне підприємство Львівської міськради не надало журналістам копій документів щодо вирубування лісу

Фото – lexinform.com.ua

Журналісти видання “Наші гроші. Львів” не отримали копій наукових обґрунтувань від львівського комунального підприємства “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” щодо вирубування лісу на території, де місцева влада планує розширювати два кладовища.

Як розповіла представниці ІМІ у Львівській області редакторка "Наші гроші. Львів" Олександра Губицька, її інформаційний запит складався з двох частин: про вартість наукових обґрунтувань і власне копій самих документів. 

"Про гроші мені інформацію надали, а от щодо другої частини запиту –  відмовили. Копії наукових обґрунтувань – це такий документ, де науковці після дослідження пояснюють, чому можна рубати в природно-заповідному фонді. Один із цвинтарів якраз і хочуть збільшити завдяки ПЗФ. Раніше писала матеріал на цю тему і була вражена копіпейстом у таких обґрунтуваннях, навіть фото хвороб дерев з року в рік давали одні й ті самі", –  розповіла Олександра Губицька.

Відповідь на запит надав директор львівського комунального підприємства "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" Олег Герасимюк. У документі Герасимюк зазначає, що така інформація є конфіденційною, тому копії документів він не може надати. 

Редакторка видання Олександра Губицька зазначила: "Відмову я вважаю протизаконною, оскільки обґрунтування замовило комунальне підприємство, оплата буде від комунального підприємства. Тобто це є 100% публічна інформація".

Під дописом Губицької на фейсбук-сторінці продюсерка телеканалу "UA:Львів" Ірина Сандуляк зазначила, що журналісти телеканалу також не отримали жодної відповіді щодо копій тих самих наукових обґрунтувань. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що державна установа не є суб'єктом владних повноважень, тож, за його словами, не все, що створює державна установа, є публічною інформацією. 

"Тому однозначно звинувачувати в незаконності ненадання власне самих науково-дослідних робіт не варто. Проте варто звернути увагу, що відмова в задоволенні запиту має відповідати певним вимогам", – зазначив юрист.

Зокрема, вимогам, встановленим статтею 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", і щонайменше зазначати "трискладовий тест", визначений статтею 6 цього закону, а саме обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону в разі дотримання сукупності (тобто одночасної наявності) таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

"Відмова в наданні інформації жодним чином не згадує, як запитувана інформація підпадає під ці вимоги. Отже, для оскарження відмови правові підстави існують. Але кінцеву крапку в цьому спорі має ставити суд", – сказав Алі Сафаров.