Барометр свободи слова за квітень 2021 року
У квітні експерти ІМІ зафіксували в Україні 24 порушення свободи слова. З них 19 стосувалися саме фізичної агресії проти журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова" *.
Найбільше порушень цього місяця зафіксовано в категорії "перешкоджання законній професійній діяльності" – 15.
У цій категорії відзначилися представники місцевої та судової влади, які не допускали журналістів на засідання сесій, виконкомів, а також на судове засідання. Зокрема, у Запоріжжі після недовгого затишшя знову журналістів перестали пускати на сесію міськради: 23 квітня не пропустили редакторку сайту "Неначасі" Катерину Майбороду. Журналістка написала заяву про перешкоджання.
На Чернігівщині кореспондентів телеканалу "Суспільне.Чернігів" 22 квітня не пустили до зали засідань Куликівської селищної ради, де відбувалося пленарне засідання. Відмову аргументували взагалі тим, що сесія закрита. Журналісти також заявили поліції про перешкоджання.
Перешкоджали журналістам і приватні особи. Так, невідомі чоловіки не пустили частину журналістів 26 квітня на захист кандидатської дисертації народного депутата Іллі Киви: журналіста проєкту "Бігус.Інфо" Данила Мокрика, журналістів 24 каналу, "Української правди" та 5 каналу. Аргументували відмову відсутністю в списку акредитації.
Водночас на захід потрапили "112 Україна", NewsOne, ZIK, "Перший незалежний" та інші.
Крім того, ІМІ зафіксував по два випадки обмеження доступу до інформації, кіберзлочинів та пошкодження майна журналістів.
Серед обмежень доступу є цікавий випадок, який був зафіксований на Харківщині. Куп'янська міська рада відмовилася надати журналістові інтернет-видання LB.ua Олександру Рудоманову запитувану інформацію, пояснивши, що до запиту він не надав жодного посвідчення, яке дозволило б його ідентифікувати як журналіста.
З таким журналіст зіткнувся вперше, розповів Олександр ІМІ. У запиті він вказав, що є журналістом LB.ua, та просив надати інформацію, чи планується перейменування вулиці, названої на честь космонавтки СРСР Валентини Терешкової.
Зафіксовано по одному випадку побиття, погроз та юридичного тиску.
Порушення стались у 12 регіонах країни. Лідером є, як зазвичай, Київ (сім), на Волині та Харківщині зафіксовано по три випадки, по два випадки – на Полтавщині та Рівненщині, і по одному – у Запоріжжі, на Кіровоградщині, Львівщині, Вінниччині, Черкащині, Чернігівщині та в Чернівцях.
У квітні лідерами з порушень прав журналістів стали приватні особи, представники місцевої і судової влади.
Загалом цього місяці утиску своїх прав зазнали 12 журналісток та 10 журналістів.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 79 випадків порушень свободи слова, 41 випадок перешкоджання, 10 обмежень доступу до інформації та дев'ять побиттів.
Фізична агресія
Побиття – 1
1. У Вінниці податківець напав на журналіста 2+2
22.04.2021 У Вінниці на журналіста телеканалу "2+2" Володимира Тимофійчука напав головний державний ревізор-інспектор відділу Управління податкового аудиту у Вінницькій області Євген Кушнір. Унаслідок журналіст дістав тілесні ушкодження та пошкодив робочу техніку.
Про напад Володимир Тимофійчук повідомив на своїй фейсбук-сторінці. Державне бюро розслідувань за цим фактом відкрило кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією "перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" (ч. 1 ст. 171 КК України).
Інцидент стався 1 квітня, коли журналіст намагався взяти коментар у податківця щодо корупції в податковій системі.
"Між чиновником та журналістом виникла сутичка, в ході якої службова особа штовхнула кореспондента. В результаті журналіст отримав тілесні ушкодження та пошкодив робочу техніку", – повідомляє ДБР.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Як повідомляв ІМІ, 15 квітня 2019 року журналіст телеканалу "1+1" Володимир Тимофійчук заявив, що його професійній діяльності перешкоджав головний спеціаліст секретаріату Кабінету Міністрів Ігор Конопацький.
Погрози – 1
1. Журналіст Олексій Мацука повідомив про погрози
19.04.2021 Журналіст, виконувач обов'язків шеф-редактора телеканалів ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” (телеканали UATV та “Дом”) Олексій Мацука заявив про погрози фізичною розправою, які він отримує в соцмережах.
Про це він повідомив ІМІ.
За його словами, він отримує погрози та різні хейтерські коментарі від початку призначення на посаду шеф-редактора, 23 лютого. Серед причин Мацука назвав використання російської мови для виробництва контенту, його належність до Донбасу, те, що він переселенець, та інші.
“Серед тих, хто дозволяє собі надзвичайно агресивні вислови як на мою адресу, так і на адресу моїх колег-журналістів з редакції, є прихильники різних політичних таборів, які відверто декларують свої ідеологічні та політичні погляди. Канал займає позицію медіа, яке висвітлює реінтеграційні процеси для аудиторії в непідконтрольних уряду районах України, а також для тих аудиторій, що перебувають на підконтрольних уряду територіях, розташованих поблизу лінії зіткнення”, – розповів журналіст.
Він додав, що “прихильники окремих політичних гравців у Києві або їхні політичні агенти впливу також умисно підігрівають песимізм щодо нашої роботи та сприяють послабленню взаємозв'язку ТОТ з рештою України”.
“Вони виривають з контексту наші матеріали й поширюють дезінформацію про нашу діяльність, що призводить до постійних погроз, принизливих коментарів на мою адресу особисто і редакції загалом”, – розповів Олексій Мацука.
За його словами, це все має ознаки спланованих операцій: “Однакові за сенсом коментарі, часові проміжки їхньої появи, анонімні акаунти та інше”.
Водночас Олексій Мацука не надав відповіді, чи звертатиметься до поліції.
Пошкодження майна журналістів – 2
1. Луцькій журналістці підпалили авто
14.04.2021 У ніч на 14 квітня невідомий підпалив автомобіль луцької медійниці, директорці інтернет-видання "Інсайдер медіа" Катерини Дулапчій (Той).
Цю інформацію Катерина Дулапчій (Той) підтвердила ВолиньPost.
Журналістка зауважила, що пов’язує це з професійною діяльністю.
Як пише видання, під ранок у двір Дулапчій, що в селі Струмівка, заїхала невідома особа на мотоциклі й підпалила автівку Ford Focus.
Вогонь, за словами журналістки, встиг знищити приблизно половину автомобіля.
Поліція Волині зазначає, що попередня причина займання транспортного засобу – підпал.
На місці події працювала криміналістична лабораторія ГУНП, слідчо-оперативна група Луцького районного управління поліції в повному складі, пожежний експерт. Поліцейські вилучили пожежне сміття, записи з камер відеоспостереження.
Розв'язується питання про внесення за цим фактом відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України ("Умисне пошкодження майна шляхом підпалу").
2. У Харкові згоріли машини працівників видання "Время Добкина"
20.04.2021 У Харкові в ніч на 20 квітня згоріли машини працівників видання “Время Добкина”.
Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на портал RegioNews, інформацію пожежників та пресреліз видання.
Зазначається, що автівки загорілися близько третьої години ночі з різницею в сім хвилин на двох стоянках без охорони.
У виданні “Время Добкина” заявили, що пов'язують подію із залякуванням і перешкоджанням виконанню професійних обов'язків. За їхніми словами, зловмисники нібито принесли до під'їзду житлового будинку одного з працівників похоронні вінки, а на стіні написали погрози.
Видання почало виходити на початку квітня 2021 року. Волонтерів, які роздавали на вулиці перший випуск, облили зеленкою.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 15
1. У Полтаві журналістку не пропустили на круглий стіл в міськраді
01.04.2021 У Полтаві кореспондентку телеканалу “Центральний” Аліну Боровик не пропустили на круглий стіл із представниками бізнесу, який відбувався 1 квітня у Полтавській міській раді.
Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.
За словами Боровик, спочатку її не пропускала охорона, потім представниця пресслужби повідомила, що пропустити на засідання не можуть через карантинні обмеження.
“Мене не пустили на засідання під приводом, що спікер уже почав говорити, але офіційно оголошеного початку круглого столу ще не було. А у пресслужбі сказали, що потрібно завчасно акредитуватись, бо карантин”, – розповіла Аліна Боровик.
Журналістка не планує подавати заяву до поліції.
Представниця ІМІ ще 1 квітня звернулась по коментар до керівниці пресслужби Полтавської міської ради Аліни Рябокінь, але станом на 5 квітня пояснення щодо ситуації не отримала.
2. Журналістка Величко повідомила про перешкоджання охоронців транспортної компанії
06.04.2021 Журналістка Liga.net Любов Величко 6 квітня повідомила, що їй перешкоджали охоронці транспортної компанії “Експрес-Т” у Києві, коли вона працювала над своїм розслідуванням. Про це вона написала в Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.
“Хотіла взяти комент у керівництва компанії “Експрес-Т”, яка евакуює авто по всьому Києву без будь-яких договорів з Київською міською державною адміністрацією (КМДА). Представилась, показала журналістське посвідчення. Охоронець силоміць виштовхав мене з території зі словами: “У мєня тут своя страна і своі закони”, – розповіла журналістка.
Вона повідомила, що охоронець відмовився покликати представника керівництва компанії, сказавши, що “Експрес-Т” нібито немає за цією адресою. “Прийшов його начальник і почав мене штовхати зі словами: “Покиньте територію!”, – сказала Величко та уточнила, що не постраждала внаслідок дій охоронців.
Вона викликала поліцію, яка, своєю чергою, викликала слідчо-оперативну групу. Любов Величко звернула увагу на некомпетентність правоохоронців, зокрема – незнання закону України.
За словами журналістки, поліцейські не цікавилися її станом після нападу, натомість питали про години роботи компанії “Експрес-Т”, про причини її приїзду до компанії, а також – “чому [вона] не телефонувала в цю компанію, не писала листи”.
Величко здивували ці питання. Уже на відео вона пояснила, що на її запити ніхто не відповідав, тому їй довелося приїхати до “Експрес-Т”.
Окрім того, поліцейських, за словами Величко, найбільше цікавило її “письмове редакційне завдання”. Величко процитувала слідчу, яка розповіла, що начальник слідчого управління заявив, що відомості в ЄРДР не вноситимуть, якщо “немає редакційного завдання”.
“Слідчо-оперативна група поводила себе "на відчепись". Вписали в протокол від мого імені, що "редакційного завдання в мене немає, але я вважаю, що воно не потрібне". Змусила викреслити цю фразу, бо я такого не говорила. Виправили на "була на завданні, яке дав мені редактор”, – повідомила вона та додала, що заяву в неї прийняли.
Раніше медіаюрист ІМІ Алі Сафаров казав, що “редакційне завдання — це взагалі пережиток радянського минулого з радянською бюрократією”.
3. У Харкові журналістку "Ґрат" не пустили на судове засідання
07.04.2021 Регіональну кореспондентку видання “Ґрати” в Харкові Ганну Соколову не допустили 7 квітня на засідання до Чугуївського міського суду Харківської області.
Про це вона повідомила ІМІ.
Журналістка хотіла потрапити на судове засідання у кримінальній справі по обвинуваченню мешканця Харківщини Ерванда А. в умисному знищенні або пошкодженні майна газовидобувної компанії, підпалі дверей Харківської ОДА та у погрозі або насильстві щодо працівника правоохоронного органу.
Недопуск прессекретарка суду Анна Сєднєва аргументувала забороною судді Оболєнською С. через карантинні обмеження.
“Перед засіданням я перевірила новини на сайті суду, про нові карантинні обмеження там не писали. Об 11:30 я зателефонувала прессекретарці суду Анні Сєднєвій та в приймальню судді Оболєнської, попередила, що планую відвідати засідання як журналістка. Мені відповіли: дякуємо, що попередели, зараз дізнаємось, чи відбудеться засідання. Згодом Анна перетелефонувала і сказала, що суддя Оболєнська не дозволяє мені бути присутньою. Я поцікавилася причиною. Анна відповіла, що через карантин”, - розповіла Ганна.
Журналістка приїхала, але судова охорона її не пустила. У приймальні судді Ганні відмову пояснили новим розпорядженням судді.
“Я приїхала, охорона не пустила мене, посилаючись на те, що я не учасниця процесу. Я перетелефонувала в приймальню судді, мене попросили почекати, поки “щось вирішать” щодо мене. Потім мені зателефонували і сказали, що мене таки не пустять, посилаючись на нове розпорядження голови суду, яке опублікували, поки я чекала. Розпорядження, в якому, як я розумію, не йдеться про заборону допуску і навіть є згадка про дотримання публічності”, - розповіла Ганна Соколова.
Журналістка планує написати дисциплінарну скаргу на суддю.
4. У Рівному журналістів, які перевіряли дотримання карантину, не пустили в храм
07.04.2021 Знімальну групу телеканалу “Рівне 1” не пускали 7 квітня до приміщення Воскресенського кафедрального собору, в якому відбувалося богослужіння громади УПЦ Московського патріархату з нагоди Благовіщення.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу “Рівне 1”.
Повідомляється, що журналістам перегородили вхід до храму і не пускали всередину, тоді як храм був наповнений парафіянами, які перебували без масок і дотримання дистанції.
Журналісти другий рік поспіль знімали сюжет про те, як проходять богослужіння на Благовіщення в умовах карантину.
Знімальна група намагалася відзняти одразу дві служби, які відбувалися в приміщенні храму. Службу Православної церкви України, яка проходила у верхньому храмі, відзняли без перешкод. А ось у нижньому храмі, де служить Московський патріархат, виникли проблеми.
“Спочатку підійшов якийсь чоловік, здається просто парафіянин, сказав, що ми не маємо права знімати тут. Після цього ми зайшли всередину, і тоді нібито хтось із працівників церкви загородив прохід, ніяк не пояснив своїх дій. Я намагався підійти з одного боку та з іншого, але чоловік у чорній сорочці підходив у бік, куди я прямував. Урешті він таки дав дорогу, але тільки мені, оператор лишився”, – розповів журналіст телеканалу “Рівне 1” Ілля Томашевський в коментарі представниці ІМІ в Рівненській області.
Чоловік, який перегородив вхід журналістам, попри прохання не назвався. Ілля Томашевський розповів, що агресії з боку парафіян не було. Водночас було важко зняти те, що відбувалося в храмі.
“Декілька кадрів ми таки зробили, але я вважаю, що перешкоджання було, адже оператору доводилося максимально підіймати камеру, щоб записати відео, та просити невідомих відійти. [...] На мою думку, у нижній храм нам перекривали дорогу, бо розуміли, що там відбувається. Люди без масок, одне на одному, і це в період щоденних антирекордів захворюваності на коронавірус”, – розповів ІМІ Ілля Томашевський.
Після появи журналістів парафіян у храмі поменшало: частина залишила приміщення через інший вхід.
5. На Київщині журналістів не пускали на сесію ОТГ, пояснюючи карантинними обмеженнями
08.04.2021 Знімальну групу інтернет-видання “Трибуна-Бровари” не пускали 8 квітня на засідання сесії ради Великодимерської об'єднаної територіальної громади Київської області, аргументуючи карантинними обмеженнями.
Про це ІМІ повідомила головна редакторка видання Ірина Ющенко, яку не пускали разом з оператором.
Журналісти приїхали висвітлювати сесію, зокрема питання призначення старости села Богданівка.
За словами журналістки, невідомий чоловік, який стояв на вході до сесійної зали, не пускав туди знімальну групу. Також відмовлявся пустити журналістів голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов – через карантинні обмеження.
“Один з охоронців без розпізнавальних знаків стояв на дверях, мене не пропускав. Я показала своє посвідчення, натомість він представитися відмовився. Аргумент його: “Я не буду з вами спілкуватися”. Пізніше вже сказав: “Давайте я запитаю голову ОТГ: якщо допустять, то пущу”. Він привідчинив двері й почав консультуватись. … Вийшов селищний голова, і він мені аргументував відмову посиленням карантину і тим, що ми там не помістимося, бо наповнена зала”, – розповіла Ірина Ющенко.
Як видно у відеосюжеті, голова ОТГ заперечував, що перешкоджає журналістам, натомість заявляв, що журналісти зривають сесію і порушують карантинне законодавство.
“Ви не зривайте сесію! Ви порушуєте карантинне законодавство”, – сказав голова журналістці.
Знімальній групі все-таки вдалося протиснутися до сесійної зали й відзняти матеріал для сюжету, незважаючи на те що деякі з депутатів вимагали від журналістів залишити залу засідань.
До поліції журналісти звертатися не збираються.
6. На Черкащині журналістів не допустили на зустріч громади з міським головою
12.04.2021 У Тальному на Черкащині 12 квітня журналістів видання “Новий Дзвін” не допустили на зустріч представників громади з міським головою. Журналісти викликали поліцію, проте її діями в цій ситуації залишилися незадоволені.
Про це представнику ІМІ в Черкаській області повідомила редакторка видання “Новий Дзвін” Анна Драгун.
Представники громади села Зеленьків, що входить до Тальнівської ОТГ, на чолі з місцевим фермером ініціювали зустріч, на якій обговорювали невдоволення деякими земельними питаннями. Після зустрічі ініціативна група попрямувала до міського голови Тального.
“Міського голови не було, і вони зібрались у кабінеті його заступника та зачинили за собою двері. До кабінету впустили представницю іншого місцевого видання, газети “Колос”. А ми (я, наш оператор і фотограф) запізнилися на три хвилини. І, коли хотіли ввійти в цей кабінет, люди із Зеленькова заблокували двері, не пускали нас, штовхали та лементували. Мотивуючи свої дії, зокрема, тим, що не хочуть, щоб наша газета про них писала чи щоб ми знімали відео”, – розповіла Анна Драгун.
Журналісти після нагадувань присутнім про відповідальність за перешкоджання їхній діяльності викликали поліцію.
“Поліція прибула за хвилин сім. На той час люди вже перемістились у коридор. Представники поліції всіх опитали, відібрали пояснення в нас. Однак у відповідь на наше питання, що ж нам робити далі й чи залишатися тут серед агресивно налаштованих людей чекати міського голову, представники поліції лише знизали плечима і сказали, що “ми будемо розслідувати”, та згодом і взагалі зникли з місця подій”, – зазначила журналістка.
“Мене здивувала робота поліції, – додала Анна Драгун, – тому що в таких ситуаціях сподівання саме на них, а натомість один з поліцейських запитував у нас, що їм робити, бо вони “ще з таким не стикалися”.
Коли ж прибув міський голова, селяни вимагали від нього зустрічі без преси, на що той погодився.
7. У Пирятині журналіста не пустили на засідання виконкому та не пускають на сесію міськради
16.04.2021 У Пирятині (Полтавська область) головного редактора газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка не пустили на засідання виконавчого комітету та сесії Пирятинської міської ради. Це сталося 15 та 16 квітня, повідомив регіональній представниці ІМІ Вадим Кирпиченко.
За словами журналіста, відмову аргументували карантинними обмеженнями.
“У міській раді повідомили, що не можна заходити на засідання виконкому, бо червона зона. Я прийшов і одразу надав посвідчення та роздрукував ст. 25 закону про інформацію, але мене однаково не пустили. Онлайн-трансляції засідань (виконкому, сесії. – Ред.) у нас немає, скасували”, – сказав журналіст.
Також він додав, що на виконком не змогла потрапити журналістка видання “Пирятинські вісті”. “Редактор газети Людмила Волик приходила на виконком, постояла біля входу. Потім мер їй щось сказав, і вона пішла”, – розповів Кирпиченко.
За словами Вадима Кирпиченка, також неможливо потрапити на засідання сесії міської ради, що має початися сьогодні, 16 квітня, о 13.00, через заборону міського голови, який посилається на червону зону. Журналіст попередив про бажання бути присутнім на засіданні сесії за день, щоб можна було розрахувати місця згідно з карантинним обмеженням.
“Я маю копію протоколу комісії міської ради, в якій є лише згадка про закритий режим роботи ради, але немає про недопуск на сесії журналістів”, – додав він.
Журналіст викликав поліцію, яка, приїхавши, взяла пояснення в працівника, що його не пускав. “Через кілька хвилин ще чогось приїхала слідчо-оперативна група. До них уже вийшов міський голова і сказав: “У нас закритий режим, а в залі нема місць. Нехай у суд подає, якщо щось не подобається йому”, – розповів Кирпиченко.
Оновлено в 15.45. Вадим Кирпиченко повідомив, що його пустили на засідання сесії, а також представника газети "Пирятинські вісті". Також міська рада зробила онлайн-трансляцію засідання.
Як повідомляв ІМІ, 3 березня у Пирятині (Полтавська область) головного редактора газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка не пустили на засідання конкурсу на посаду начальника управління культури Пирятинської міської ради.
8. У Києві невідомий намагався вирвати мікрофон у журналістки
21.04.2021 Правоохоронці Києва розшукують чоловіка, який спровокував конфлікт зі знімальною групою телеканалу та намагався вирвати мікрофон у журналістки.
Про це повідомляється на сайті Нацполіції Києва.
Інцидент стався поблизу станції метро "Осокорки" під час знімання. На місці поліцейські з’ясували, що чоловік своїми діями перешкоджав проведенню зйомки, наразі його розшукують.
Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до чотирьох років обмеження волі.
У пресслужбі Київської міської прокуратури "Українській правді" уточнили, що напали на журналістку телеканалу "Інтер". Сам інцидент стався 21 квітня на вулиці Садовій.
9. На Чернігівщині журналістів Суспільного не пустили на сесію, бо “закрита”
22.04.2021 Кореспондентів телеканалу "Суспільне.Чернігів" 22 квітня не пустили до зали засідань Куликівської селищної ради, де відбувалося пленарне засідання.
Про це представнику ІМІ в Чернігівській області повідомили журналісти телеканалу.
На засіданні розв'язувалося питання про закриття школи в селі Дроздівка, що входить складу цієї територіальної громади.
Кореспондентів Суспільного не пустили до сесійної зали, як і жителів громади, аргументувавши це тим, що сесія закрита.
Поліцейська група, що прибула на виклик журналістів, склала протокол про перешкоджання діяльності журналістів. Усередину правоохоронці не заходили.
Журналісти прибули висвітлювати резонансну для громади подію: біля Куликівської селищної ради протестували близько двох десятків жителів села Дроздівка. Люди приїхали вимагати від селищної ради не закривати школу в їхньому селі. Депутати до селян не вийшли. Провели голосування на сесії за закритими дверима та підтримали ліквідацію закладу.
10. У Запоріжжі журналістів знову перестали пускати до міськради
23.04.2021 У Запоріжжі редакторку сайту “Неначасі” Катерину Майбороду 23 квітня не пропустили до приміщення міськвиконкому, де відбувалася сесія міської ради.
Про це журналістка повідомила регіональній представниці ІМІ.
За словами Катерини Майбороди, її не пустив охоронець на вході до будівлі міськради.
“Сьогодні вдень я збиралася відвідати сесію Запорізької міської ради, проте мене не пустили. Я прийшла о 14.10, в період, коли починається друга частина засідання. Охоронець біля шлагбаума запитав, чи я є в списку (акредитації. – Ред.) і чи приходила вранці, коли сесія починалася. На обидва запитання я відповіла заперечно та пояснила, що, відповідно до ст. 26 ЗУ “Про інформацію”, маю право пройти й без акредитації. Проте охоронець сказав, що, навіть якщо пустить він, мене завернуть на турнікеті. Коли я попросила таки пустити мене, щоб уже на турнікеті дали остаточну відповідь, – він відмовився”, – розповіла журналістка.
Вона повідомила охоронцю, що викликатиме поліцію, на що той відповів, що поліція є поряд і вона може написати заяву на місці.
За словами Майбороди, охоронець підвів її до правоохоронців, які запевнили, що вона дійсно може написати там заяву, проте треба зачекати на людину з бланками. Поки журналістка чекала, один із правоохоронців попросив колег про всяк випадок запросити відповідальну людину з міськради, яка потенційно могла б урегулювати конфлікт: пояснити або впустити.
“Ніхто з мерії не відгукнувся, зате невдовзі прийшов поліцейський із бланками. Я написала заяву і попросила долучити її до наявної кримінальної справи”, – розповіла Катерина Майборода.
Як повідомляв ІМІ, 10 лютого постійна комісія з питань депутатської діяльності, регламенту, законності, правопорядку та запобігання корупції Запорізької міської ради запропонувала розробити порядок акредитації засобів масової інформації і підготувати відповідний проєкт рішення для голосування на сесії.
У проголосованому рішенні йдеться, зокрема, про те, що реєстрація акредитованих журналістів на пленарні засідання Запорізької міської ради відбувається з 10.00 до 10.45 та з 10.00 до 14.45 години в день пленарного засідання Запорізької міської ради. Саму ж акредитацію треба отримати до 14.00 дня, що передує даті засідання міськради.
30 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій.
Журналісти заявили, що з весни 2020 року вони позбавлені можливості відвідувати сесії міськради й депутатських комісій та не можуть повноцінно висвітлювати діяльність міських органів влади Запоріжжя.
17 лютого Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув звернення запорізьких журналістів щодо систематичних перешкоджань з боку представників Запорізької міської ради за участю представників МВС та Запорізької міськради.
2 лютого поліція Запоріжжя відкрила справу через недопуск журналістів на сесії міськради, в межах якої потерпілими визнали не менш ніж п'ять журналістів.
11. "UA:Буковині" відмовили в доступі до церкви для трансляції великодних богослужінь
23.04.2021 Суспільний регіональний телеканал “UA:Буковина” не отримав дозволу на доступ до церкви Трьох Святителів у Чернівцях, звідки мав транслювати Великодні богослужіння. Про це повідомив продюсер Суспільного Буковини Максим Волошин.
За словами Максима Волошина, канал не отримав від адміністрації Чернівецького національного університету, на території якого розташована церква, чіткого пояснення причин такої відмови.
“Одним з бюрократичних моментів у підготовці до трансляції є отримання погодження адміністрації університету для заїзду / виїзду та розміщення автомобіля з камерами на території навчального закладу. Цього року таке погодження від Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича ми не отримали, як і чіткого пояснення причин такої відмови. Маю тільки фантазії з цього приводу, але жодна з них не є втішною. Тому цього року будемо без телевізійної версії Великодня”, – повідомив він на своїй фейсбук-сторінці.
Він додав, що за два роки пандемії Суспільне Буковини в співпраці з Трьохсвятительською церквою здійснили трансляцію більш ніж десятка богослужінь.
Водночас ректор Чернівецького національного університету Роман Петришин повідомив, що відмовили в трансляції, бо церква перебуває в дуже поганому стані та потребує реконструкції. Відремонтувати її планують цьогоріч за гроші з державного бюджету.
Також Петришин зазначив, що транслювати службу “складно в технічному плані”, оскільки в університеті стара проводка. Отже, для безпеки у вихідний день доведеться викликати більше працівників.
Як повідомляє Суспільне, водночас на каналі транслюватимуть богослужіння з інших храмів. За словами Волошина, у Страсну п'ятницю відбудеться трансляція служби з собору Пресвятої Богородиці УГКЦ. Щодо Великодньої служби – наразі ведуть перемовини про стрим із храму Святої Параскеви Православної церкви України.
Нагадаємо, через поширення коронавірусу Міністерство охорони здоров'я рекомендувало релігійним громадам провести богослужіння до Великодніх свят онлайн.
12. На Львівщині син міського голови кулаком вибив камеру журналісту
25.04.2021 У Бродах на Львівщині працівники одного із закладів громадського харчування перешкоджали журналісту-оператору місцевої телерадіокомпанії проводити відеофіксацію порушення ними карантинних вимог.
Про це повідомляється на сайті Національної поліції у Львівській області.
Журналіст звернувся 25 квітня у відділення поліції №1 Золочівського районного відділу із заявою про перешкоджання професійній діяльності.
За словами заявника, працівники одного із закладів громадського харчування почали з ним конфліктувати, коли він здійснював відеофіксацію порушення в закладі карантинних вимог.
За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
За повідомленням Zaxid.net, перешкоджали журналісту місцевого телеканалу “Броди Online” Сергію Нікішину.
Як розповів виданню журналіст, до нього надійшла інформація, що в ресторанному комплексі в с. Лагодів поблизу Бродів попри карантинні обмеження відбувається святкування. За його словами, коли він прибув на місце, в закладі горіло світло. Пізніше світло в приміщенні вимкнули.
“Я, як журналіст, приїхав на місце з камерою, щоб перевірити цю інформацію. Також туди прибула депутатка міськради Ольга Кравчук, її чоловік та брат її чоловіка. Ми не заходили ні на територію, ні всередину закладу. Нас перепинив охоронець і заборонив заходити на територію. Я показав охоронцеві своє посвідчення. Він його забрав і пішов усередину. До нас вийшов власник і, нічого не пояснюючи, почав завдавати ударів, кричати, нецензурно висловлюватися”, – розповів Сергій Нікішин.
Він розповів, що спочатку чоловік, який вийшов до них із закладу, вдарив кілька разів Віталія Кравчука (чоловік депутатки Ольги Кравчук. – Ред.) та вибив у нього з рук телефон.
“Спочатку він декілька разів ударив Кравчука. Потім побачив, що я знімаю на камеру, почав до мене кричати нецензурно, кулаком вибив камеру, вона впала на землю. Тоді ще ногою копнув її. Потім двоє охоронців попід руки відвели мене до дороги”, – розповів Нікішин.
Коли журналіст за деякий час повернувся на місце конфлікту, то відеокамери не знайшов. На землі були тільки дрібні деталі від неї. Також йому не повернули журналістського посвідчення.
За словами Нікішина, вартість розбитої відеокамери Panasonic HC-X1000 становить 60 тис. грн. Також до камери була прикріплена радіосистема до мікрофона Sennheiser вартістю 27 тис. грн.
Чоловіком, який бився та лаявся, виявився власник ресторану “Колиба” – 36-річний Іван Белей, син голови Бродівської ОТГ Анатолія Белея.
Сергій Нікішин зняв побої. За попереднім висновком експерта, у нього забої м'яких тканин. Також він звернувся із заявою до поліції.
Проте Іван Белей заперечив, що побив Сергія Нікішина та розбив його камеру. Він підтвердив, що справді між ним та Віталієм Кравчуком виникла шарпанина, але заперечив той факт, що бив ще когось. Свої дії пояснив тим, що Ольга та Віталій Кравчуки та ще декілька людей намагалися пробратися на територію готельно-розважального комплексу, власником якого він є.
“Мене покликав охоронець і повідомив мені, що на територію пробираються Кравчуки. Я вийшов, вони мені світили в очі ліхтариком, між нами виник словесний конфлікт, почалася сутичка, між мною та Кравчуком почалася штовханина, але я не можу це назвати бійкою: ні в мене, ні в нього немає синяків. Вони кажуть, що там якийсь журналіст і якась камера, але я не розумію про що мова”, – пояснив Іван Белей.
За його словами, вже понад рік Віталій Кравчук переслідує його та намагається дискредитувати його та його родину. Також він стверджує, що в готельно-ресторанному комплексі цього вечора жодних святкувань не було.
13. Журналіста Бігус.інфо не пускають на захист дисертації Киви
26.04.2021 Журналіста проєкту “Бігус.інфо” Данила Мокрика не пускають 26 квітня на захист кандидатської дисертації народного депутата Іллі Киви.
Про це журналіст повідомив ІМІ.
За його словами, захід проходить в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості. Туди також не пускають журналістів 24 каналу, “Української правди” та 5 каналу.
Не пускає до приміщення чоловік у цивільному, який представився працівником поліції, і показав жетон. Аргументував він відмову відсутністю у списку акредитації.
“Ми туди приїхали з оператором. На вході в інститут стояла особа, одягнута у цивільне, яка не пропускала журналістів. Мене, журналістів 24 каналу, “Української правди”, 5 каналу. Цей чоловік сказав, що у нього є списки, які, як потім виявилося, надані йому чи-то пресслужбою, чи-то помічниками Киви, кого треба пускати і кого не будуть. І це вони називали “списками акредитованих”, - розповів Данило.
Журналіст викликав поліцію та написав заяву про перешкоджання.
Як розповів Мокрик, їх не пускали спочатку до самого приміщення інституту, але після приїзду поліції вони змогли потрапили у приміщення, але на сам захід досі не можуть потрапити.
“Спочатку не пускали до самого приміщення інституту, після того як приїхала поліція, після цього десь через дві години, ми потрапили у приміщення будівлі. Але зараз ми залишилися на сходовій клітці, тому що ми піднялися на другий поверх і тут намалювався знову цей чоловік. Він стоїть тут на сходах перед входом на другий поверх”, - зазначив журналіст.
Також він зауважив, що слідчий, який приїхав на місце події, не здійснив жодних заходів для усунення порушення прав журналістів.
Водночас, за словами Мокрика, акредитованими є “112 Україна”, NewsOne, ZIK, “Перший незалежний”.
“Я зміг підглянути у список, з яким звірявся цей чоловік. І там були в основному “112 Україна”, NewsOne, ZIK, “Перший незалежний” - всі найкращі люди. І в якийсь спосіб пройшли ТСН”, - розповів журналіст.
Пізніше, коли в Інститут приїхав вже третій представник поліції, журналістів вже ж таки пустили всередину. Їх посадили в окреме приміщення, де вони дивляться онлайн-трансляцію захисту дисертації, повідомляє Українська правда.
Як повідомляв ІМІ, 4 лютого народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ілля Кива в кулуарах Верховної Ради обматюкав журналіста проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Данила Мокрика, який поставив запитання про відмивання грошей через конвертаційні центри.
Журналісти Bihus.Info надіслали електронні звернення до профільних комітетів Верховної Ради та правоохоронців після інциденту з народним депутатом Іллею Кивою, який у кулуарах парламенту обматюкав журналіста Данила Мокрика.
3 березня Комітет з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради не знайшов правових підстав для покарання народного депутата від “Опозиційної платформи – За життя” Іллі Киви за його неетичну поведінку під час спілкування 4 лютого з журналістом-розслідувачем проєкту Bihus.info Данилом Мокриком.
У листопаді 2020 року народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ілля Кива під час спілкування з журналісткою проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info назвав керівника проєкту Дениса Бігуса “корупціонером і педерастом”.
14. У Рівному адвокат через відеознімання вдарив журналістку та відібрав телефон
27.04.2021 У Рівному в приміщенні міського суду 27 квітня адвокат тричі вдарив по руці головну редакторку інтернет-видання “Рівне Онлайн” Вікторію Мамотюк та відібрав її мобільний телефон через проведення нею відеознімання, повідомляє “Рівне Онлайн”.
Напав на журналістку Володимир Цуняк, адвокат обвинуваченого в справі серії зґвалтувань рівнянок.
Вікторія Мамотюк повідомила, що адвокат забороняв їй знімати судове засідання та вимагав залишити залу.
Діям адвоката завадила судова охорона, яка втрутилася в ситуацію. Про факт перешкоджання законній професійній діяльності журналістка написала заяву в поліцію.
За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією частини 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності), повідомляється на сайті Національної поліції в Рівненській області.
“До поліції надійшло повідомлення від 36-річної головної редакторки інтернет-видання, що в приміщенні міського суду адвокат наніс їй удар по руці та протиправно відібрав мобільний телефон. Слідчі Рівненського районного управління з’ясували, що між заявницею і представником сторони захисту одного з підозрюваних перед початком судового засідання виник конфлікт щодо проведення відеофіксації журналісткою, у результаті чого чоловік завдав удару їй по руці та відібрав телефон. В інцидент втрутилися працівники судової охорони, які повернули мобільний власниці”, – повідомила поліція.
15. На Волині напали на журналістів 1+1 та "Аверсу"
27.04.2021 У селі Стобихівка на Волині напали на знімальні групи телеканалів “Аверс” та 1+1. Про це йдеться в сюжеті “Аверсу”.
Напад стався 27 квітня на пилорамі. На журналістів замахувалися дошками та забрали камеру.
Журналістка каналу Наталка Поліщук розповіла, що на них та журналістів 1+1 напали під час знімання про нелегальний деревообробний бізнес.
“На нас вчинили напад керівники пилорам і власники, це брати Сухальські, які контролюють більшу частину нелегального деревообробного бізнесу в селі Стобихівка. Зокрема, в наших колег з 1+1 навіть відібрали камеру. На щастя, ми камеру забрали, на місце події викликали поліцію. Ніхто серйозних травм не отримав. Звичайно, ми дуже злякалися”, – розповіла вона.
Як повідомляє Вісник+К, на журналістів напали двоє чоловіків і відібрали камеру в оператора Віктора Макаревича.
На місці вже працює слідчо-оперативна група, повідомила Національна поліція.
“Сьогодні в одному з телеграм-каналів було опубліковано відео, в якому можуть вбачатися ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. За цим фактом поліція реєструє відомості в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ст. 171 ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів)”, – йдеться в повідомленні.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 2
1. Міськрада на Харківщині відмовила журналісту LB.ua в запиті, бо "не надав жодного посвідчення"
14.04.2021 Куп'янська міська рада Харківської області відмовилася надати журналісту інтернет-видання LB.ua Олександру Рудоманову запитувану інформацію, пояснивши, що до запиту він не надав жодного посвідчення, яке дозволило б його ідентифікувати як журналіста.
Про це йдеться у відповіді міської ради, яку журналіст отримав 14 квітня, повідомив він ІМІ.
У запиті Олександр вказав, що він є журналістом LB.ua. Він просив надати інформацію, чи планується перейменування вулиці, названої на честь космонавтки СРСР Валентини Терешкової. У запиті він повідомляв, що запитувана інформація йому потрібна у зв’язку з підготовкою матеріалу щодо наявності в Україні населених пунктів, де станом на 28 березня є вулиці, названі на честь Терешкової Валентини Володимирівни, яка підпадає під Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
Відповідь журналіст просив надіслати на його електронну пошту.
У відповіді, яку Рудоманов отримав 14 квітня, повідомляється, що його запит розглянуто як звернення громадян. Пояснення було таке:
“До запиту вами не надано жодного посвідчення, яке дозволяло б ідентифікувати запитувача як журналіста друкованого засобу масової інформації, журналіста інформаційного агентства, працівника телерадіокомпанії. Враховуючи наведене, ваш запит розглянуто як звернення громадян у порядку, передбаченому Законом України “Про звернення громадян”, – йдеться у відповіді міськради.
Олександр Рудоманов здивований такою відповіддю: “Я надіслав аналогічні запити до 10 міськрад та сільрад. І лише Куп'янськ вирішив відморозитися”, – сказав він ІМІ.
Журналіст додав, що скерує скаргу омбудсмену щодо такої відповіді міськради.
2. "Сила правди" судитиметься з медоб’єднанням через ненадання інформації
28.04.2021 Центр журналістських розслідувань “Сила правди” судитиметься з Ковельським міськрайонним територіальним медичним об’єднанням через ненадання доступу до публічної інформації.
Про це повідомляється на сайті “Сила правди”.
У медоб’єднанні не надали “Силі правди” інформації про заробітну плату, премії, надбавки, доплати його директора Валентина Вітра. Такі дані назвали конфіденційними.
Журналістка “Сили правди” Аліна Бекерук звернулася 30 березня із запитом про доступ до публічної інформації до Ковельського об'єднання. Вона запитувала про розмір заробітної плати разом із преміями, надбавками, доплатами до неї у 2020 році директора Валентина Вітра. Також журналістку цікавила інформація про кількість штатних працівників підприємства та розмір нарахованих працівникам премій у 2020 році.
Однак Ковельське МТМО відмовилося надавати інформацію. У відповіді на запит підприємство зазначило, що запитувана журналісткою інформація про розмір заробітної плати керівника є втручанням в особисте життя.
Крім того, Ковельське МТМО вирішило розглядати питання про кількість працівників та отримані ними премії у 2020 році відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. За нормами цього закону, звернення розглядаються впродовж місяця. Натомість запитувану інформацію журналістка мала б отримати, згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, впродовж п’яти робочих днів.
Тому журналістка вирішила звернутися до Волинського окружного адміністративного суду.
Інтернет-тиск
Кіберзлочини – 2
1. Журналістка Олена Дуб зазнала масованої кібератаки від російських ботів
12.04.2021 Журналістка, медіаконсультантка, екскерівниця відділу соцмереж Крим.Реалії (2015–2020) зазнала масованої атаки на акаунти в соцмережах та на мобільний телефон з російських номерів.
Про це вона написала на своїй фейсбук-сторінці та повідомила ІМІ.
За її словами, наразі вона отримує дуже багато повідомлень у соцмережах, смс із кодами для входу в облікові записи соцмереж, дзвінки з російських номерів та смс із погрозами.
“Дзвінки й повідомлення йдуть просто зараз навіть. У воцап, на телефон і в телеграм”, – сказала ІМІ Олена.
Вона вважає, що атака вчиняється з Росії, оскільки повідомлення і погрози йдуть з російських номерів.
Дуб пов'язує атаку з роботою на видання “Крим.Реалії”, але зауважує, що вже там не працює.
“Я не маю ідей, чому саме мене атакують. Це вперше саме психологічна атака на мене. Спроби зламу фейсбуку були під час роботи на Крим.Реалії, але такого ще не було”, – розповіла вона ІМІ.
У фейсбуці Олена виклала приклади погроз, які вона отримала: “Скоро сапогом пройдусь по твоей семье” та “Ку-ку, это рокот, надвигается русская буря”. Також вона отримує від анонімів у телеграмі такі повідомлення: “какое вам дело до Крыма”, “какую страну просрали”, “Алена зачем лезешь в российский Крым”.
Експерт Лабораторії цифрової безпеки Антон Кушнір, який допомагає Олені в цій ситуації, у коментарі ІМІ сказав, що в її випадку є психологічна атака для залякування.
“Це не про злам, це про спроби закидати людину купою повідомлень і залякати. Але, зрозуміло, можна їх поєднати, тобто і завалити людину есемесками, і спробувати перехопити якісь і зайти в якісь месенджери”, – зазначив експерт.
Крім того, Антон Кушнір не відкидає, що атаку вчиняють росіяни.
“Я боюсь, із гарантованою атрибуцією атаки довести, хто за цим стоїть, тут буде важко. Але я б сказав, що оскільки номери російські, пишуть явно проросійські гасла, до того ж намагаються реєструвати на сервіси типу “Яндекс ЕДА”, яких у нас і близько немає, то можна все ж казати, що це росіяни. А от хто саме – тут одразу не скажеш, хіба що проводити довше розслідування, але і там немає гарантії”, – прокоментував він.
2. Редакторці проєкту "Історія для дорослих" намагалися зламати Facebook-акаунт
22.04.2021 Редакторка історичного проєкту “Історія для дорослих” Марина Євтушок повідомила, що невідомі 22 квітня намагалися отримати доступ до її Facebook-акаунту.
Про це вона повідомила ІМІ.
Марина пов'язує це з роботою над проєктом, у якому його автори спростовують міфи про історію України, зокрема російські.
За словами редакторки, вона отримала повідомлення, що хтось намагався відновити її пароль до акаунту. Це, додала вона, вперше за 12 років у медіа.
Як розповіла Марина, спроба зламу відбулася одночасно з тим, як почалися хвиля хейту і скарги на рекламу YouTube-каналу “Історія для дорослих”.
“Почалося, підозрюю, з того, що я зі свого рекламного акаунту гуглу поставила на рекламу відео проєкту “Історія для дорослих”. Їх (відео. – Ред.) було кілька, всі вони раніше вже нормально рекламувалися. Випуск з іронічним розвінчанням історичних міфів від Путіна пішов найкраще. За цим прийшла хвиля хейту в коментарі. Після “популярності” на пошту почали надходити листи про те, що рекламну кампанію призупинено і відео не придатне, щоб його рекламувати, через шокуючий контент. Користувачі можуть скаржитися на рекламу, але, щоб прийшло отаке, цих скарг реально має бути супербагато. Тобто, виходить, купа людей не полінувалася поскаржитися на наш продукт”, – розповіла редакторка.
Уже ввечері вона на пошті побачила листи від Facebook з кодами про відновлення пароля, який вона нібито просила. Вона поскаржилась адміністрації соцмережі, що не просила відновлювати пароль.
“Моя пошта пов'язана з “Історією для дорослих”, я робила пости про них у фейсбуці для розкручення, і ось ця спроба зламу сталася якраз під час хвилі хейту і скарг на рекламу. Тому я особисто і колеги пов'язуємо це з роботою над “Історією для дорослих”, бо інших поганих знаків не було, та й особистих конфліктів не маю”, – розповіла Марина Євтушок.
Вона не змогла з'ясувати, звідки намагалися зламати її акаунт, але додала, що пароль був змінений тільки з її IP-адреси тричі.
Історичний проєкт “Історія для дорослих” розпочав свою роботу три місяці тому, його ведуть автори програми “Машина часу” на 5 каналі. Основна платформа проєкту – YouТube.
“У щотижневих випусках хлопці іронічно розповідають про цікавих історичних персонажів з особистісної перспективи. Наприклад, наш перший випуск був про коханих Шевченка і розвінчання образу діда-страждальця, який йому створювали в радянській школі й продовжили в українській. Наша ідея в тому, щоб дотепно і красиво розвінчувати російські міфи про нашу історію і повертати в наш інформпростір наших героїв, крутих діячів, які були зірками свого часу, але про яких люди мало знають”, – розповіла Марина Євтушок.
Як повідомляв ІМІ, 12 квітня журналістка, екскерівниця відділу соцмереж Крим.Реалії зазнала масованої атаки на акаунти в соцмережах та на мобільний телефон з російських номерів.
Юридичний тиск
Інші види юридичного тиску – 1
1. Облрада через своє підприємство вимагає від редакції "Народного слова" звільнити приміщення
29.04.2021 Комунальне підприємство Кіровоградської облради “Регіональний центр розвитку послуг” звернулось з позовною заявою до господарського суду з вимогою від редакції газети “Народне слово” звільнити приміщення по вулиці Чорновола, 46, яке перебуває у медійників на правах оренди.
Відповідний договір між сторонами було підписано після роздержавлення видання, повідомляє регіональний представник ІМІ.
Головна редакторка газети Оксана Гуцалюк, коментуючи ситуацію повідомила, що підставою для позову є буцімто наявна заборгованість за користування майном. Однак, за її словами, справжньою причиною судових розбірок є бажання керівництва облради повернути контроль над чималеньким приміщенням у самісінькому центрі обласного центру.
“У редакції наразі одразу два зареєстровані ТОВ. Засновник один і той же. Угода з одним, платило інше по виставлених рахунках, з вказанням призначення платежу. Рік всіх влаштовувало. Тепер - звинувачення у неплатежах і вимога звільнити будівлю”, - розповіла Гуцалюк.
На підтвердження своїх слів медійниця надала скан-копії платіжок ТОВ “ГГ “Народне слово” зі сплаченими рахунками від КП “Регіональний центр розвитку послуг”, яке є балансоутримувачем згаданого приміщення.
Начальник відділу юридичного забезпечення Кіровоградської облради Олександр Кулітка називає озвучену журналісткою версією невірною, а звинувачення безпідставними.
“Кіровоградська обласна рада у даному процесі є лише третьою стороною. Та й суть позову, наскільки мені відомо, зводиться до того, що відповідно до підписаного договору оренди редакція газети, а точніше її офіційна юридична особа, не мала права передавати приміщення в суборенду. Однак комісією було встановлено, що наразі там на оплатній основі знімають приміщенні різні організації. Деякі з них навіть офіційно зареєструвались за даною адресою. Це є порушенням договору оренди і відповідно підставою для його розірвання”, - наголосив посадовець.
Отримати коментар від керівництва позивача – КП “Регіональний центр розвитку послуг” представнику ІМІ наразі не вдалось, однак є позовна заява комунальників. Відповідно до згаданого документу, КП дійсно вимагає від ТОВ “Редакція газети “Народне слово” сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 14,39 тисяч гривень, а також розірвати договір оренди та примусово виселити редакцію із займаних площ.
Редакція газети налаштована судитись з комунальним підприємством. Медійники впевнені у своїй правоті та закликали прихильників видання підтримати їх у майбутніх судових протистояннях.
Захист свободи слова
Реакція журналістської спільноти – 3
1. Заява ІМІ щодо неприпустимості неправомірного обмеження прав журналістів у судах
01.04.2021
До Вищої ради правосуддя
Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Ради суддів України
Верховного Суду
Заява про неприпустимість неправомірного обмеження прав журналістів у судах
Громадська організація “Інститут масової інформації” заявляє про неприпустимість неправомірного обмеження прав журналістів у судах.
Інститут масової інформації фіксує неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу.
23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.
26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва. На засіданні суду обирався запобіжний захід активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під Офісом президента 20 березня. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку. Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.
30 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили на засідання Дарницького районного суду міста Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями. На засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.
В обґрунтування своєї позиції зокрема Печерський районний суд м. Києва у відповіді на запит ІМІ пояснює, що недопуск журналістки Кондратенко Аліни Віталіївни 23 березня на відкрите судове засідання відбувся через відсутність на клопотанні журналістки електронного цифрового підпису та даних про професійну належність журналістки. Водночас Печерський районний суд м. Києва чомусь додатково згадує норми статті 26 Закону України “Про інформацію”, які не мають жодного стосунку до цих правовідносин, а навіть якби мали, то, зокрема, визначають, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Наказ Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2020 №529-з/2020 “Про врегулювання роботи суду в період карантину”, на який посилаються представники суду у своїй відповіді, не містить вимог до звернення журналістів про присутність у судовому засіданні, а також не містить визначених підстав відмови в такій присутності. Тобто у відповіді на запит ІМІ суд не спромігся навести законних підстав недопуску журналістки Кондратенко Аліни Віталіївни в судове засідання.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це стосується, зокрема, судів.
Відповідно до статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотознімання, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Розгляд справи в закритому судовому засіданні допускається лише за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Окрім того, відповідно до статті 25 Закону України “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. Тобто обмеження допуску громадян на перебування в певних місцях, приміщеннях тощо під час карантину не поширюються на журналістів.
Незважаючи на зазначені вище норми, Інститут масової інформації фіксує неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Отже, можна констатувати, що деякі українські суди систематично, протягом тривалого часу вчиняють порушення прав журналістів, порушення свободи слова в Україні і порушення вимог гласності судового процесу. Такі дії судової влади з урахуванням інших систематичних і тривалих порушень свободи слова, зокрема неодноразових випадків протизаконного блокування судами сайтів як забезпечувального заходу, свідчать про глибоку кризу системи судової влади в Україні, її нездатність дотримуватися вимог, встановлених нормами законодавства України та міжнародних угод, її недотримання закріплених у Конституції України принципів правової держави. Такий стан речей стосовно гілки влади, яка має стояти якраз на захисті закону і перешкоджати його порушенню з боку законодавчої і виконавчої гілок влади, спричиняє занепокоєння щодо подальшої долі України як європейської правової держави.
У зв’язку з вищенаведеним закликаємо вищі органи суддівського самоуправління та нагляду:
Забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання.
Притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.
2. Журналістська спільнота вимагає неупередженого розслідування щодо фотографа Євгена Нікіфорова
08.04.2021 Журналісти, фотографи, оператори, діячі культури та репортери вимагають чесно і неупереджено розслідувати інцидент, що стався у березні за участю відомого фотографа Євгена Нікіфорова, якого звинувачують у смертельній ДТП.
Відкрите звернення адресовано міністру внутрішніх справ, генеральному прокурору, комітету з питань свободи слова Верховної Ради та міністру культури і інформаційної політики України, повідомляє LB.ua.
Підписанти звернення також просять дослідити дії поліції Одеської області, співробітники якої не звернули увагу на конфлікт, що передував загибелі громадянина Ігоря Буздужі, і зняти безпідставні обвинувачення з Євгена Нікіфорова.
“Ми також просимо не допустити політизації цієї справи і несправедливого обвинувачення”, - йдеться у зверненні.
Автори звернення нагадують, що Євгена Нікіфорова підозрюють у скоєнні ДТП, що призвело до смерті людини. 14 березня селі Василівка Біляївського району Одеської області чоловік на ім’я Ігор Буздужа відкрив дверцята машини фотографа і ймовірно намагався залізти всередину, але водій поїхав вперед. Буздужа пробіг сотню метрів, впав і помер від травм. Нікіфоров і його брат кажуть, що Буздужа погрожував їм і намагався відібрати техніку, а його друг навіть вдарив фотографа, тому вони й втекли. Друг загиблого - Олександр Соборов - заявив журналістам, що вони тільки хотіли подивитись відео з дрона. Мовляв, Нікіфоров знімав на відео будинок, до якого загиблий пішов, щоб сходити в туалет.
Того ж дня співробітники поліції Одеської області повідомили Нікіфорову, що його підозрюють у ДТП, а чоловік, який намагався залізти в його авто, загинув, і звинуватили у цьому фотографа.
“При цьому у поліції не було достатньо доказів і реальних підстав для затримання, фактично воно було незаконним, на що неодноразово звертав увагу адвокат Нікіфорова. Нікіфорову закидають частину 2 статті 286 кримінального кодексу України. Разом з тим слідчий в тексті підозри не згадує ні про конфлікт, ні про те, що чоловік здійснив розбійний напад і погрожував братам Нікіфоровим насильством. Також в лікарському висновку про смерть Ігоря Буздужі написано, що причиною смерті стали “численні травми голови” і є приписка, що “пішохід був травмований від зіткнення з легковим автомобілем”. Однак як саме лікар це встановив, незрозуміло, ніби йому сказали так написати спеціально”, - йдеться у зверненні.
Зі свого боку, йдеться у зверненні, Євген Нікіфоров 15 березня звернувся до Білгород-Дністровської РВП ГУНП в Одеській області з метою відкрити кримінальне провадження щодо розбійного нападу на нього з метою привласнення знімальної техніки. Проте у поліції цю заяву внесли в ЄРДР лише через два тижні після подання заяви – після скарги адвоката і рішення суду. Станом на 7 квітня жодних зрушень по цій справі немає.
“Євген Нікіфоров не винен у тому, що двоє громадян у стані алкогольного сп’яніння вели себе агресивно, намагалися відібрати знімальну техніку, перешкоджали його професійній діяльності (стаття 171 Кримінального кодексу України) та проникнули в його автомобіль. Вони не могли не розуміти наслідків такої поведінки, яка не може розцінюватися інакше, ніж напад. Те, що вони були напідпитку, для правоохоронних органів та суду має бути обтяжуючими обставинами, а не виправданням, як це намагається показати сторона обвинувачення”, - зазначається у зверненні.
Повідомляється, що в результаті апеляції з боку обвинувачення в Одеському апеляційному суді 5 квітня Нікіфорову змінили запобіжний захід: з нічного домашнього арешту на цілодобовий домашній арешт.
Євген Нікіфоров - український фотограф, художник, режисер, член Української асоціації професійних фотографів. Автор книги Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics; архітектурного путівника по українських мозаїках, виданого німецьким видавцем DOM Publishers у 2020 році, учасник близько 40 всеукраїнських та міжнародних виставок, учасник проєкту Discover Ukraine Bit by Bit у Відні, організованого Українським Інститутом для посилення культурної дипломатії нашої держави в ЄС. Він зібрав безпрецедентний фотоархів монументального мистецтва по всій країні і зробив великий вклад у збереження української культури та репрезентації її за кордоном.
Як повідомляв ІМІ, 5 квітня Одеський апеляційний суд залишив під домашнім арештом київського фотографа Євгена Нікіфорова, який підозрюється у скоєнні смертельної ДТП і залишення місця події без надання допомоги постраждалому Ігорю Буздужі.
17 березня Київський районний суд Одеси обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту фотографу Євгену Нікіфорову, якого підозрюють у скоєнні 14 березня ДТП у селі Василівка, внаслідок якої загинула людина.
Правоохоронці кваліфікували справу за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України ("Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами").
14 березня фотографу Євгену Нікіфорову, який співпрацює з виданням “Заборона”, погрожували та намагалися побити і пограбувати в селі Василівка Одеської області під час зйомок для свого проєкту про експериментальні села.
15.04.2021 Українські правозахисні організації закликають світову спільноту засудити нову хвилю переслідувань журналістів, громадських активістів та правозахисників у Білорусі, висловити підтримку затриманим та допомогти припинити політичні переслідування в європейській країні.
Про це йдеться в заяві низки громадських організацій, повідомляє ZMINA.
Автори заяви нагадують, що за період із серпня 2020 по березень 2021 року близько 400 журналістів були затримані в адміністративному порядку. З грудня по березень щонайменше на 100 журналістів був накладений адміністративний арешт, інші були оштрафовані. З кінця вересня по березень проти журналістів було порушено щонайменше 18 кримінальних справ.
Адвокатів багатьох з цих журналістів влада змушувала давати підписку про нерозголошення матеріалів справи. Кілька адвокатів відмовилися давати таку підписку в аналогічних справах і позбулися адвокатської ліцензії. Міністерство юстиції Білорусі позбавляє ліцензій адвокатів, багато з яких представляють інтереси заарештованих політиків і журналістів під різними приводами. Загалом, з жовтня 2020 року було відомо про 15 таких випадків.
Також у Білорусі продовжуються репресії, спрямовані на правозахисників. Обшуки відбувалися в офісах організацій та вдома в окремих активістів Правозахисного просвітницького закладу “Офіс з прав людей з інвалідністю”, ГО “Білоруська асоціація журналістів”, Правозахисного центру “Вясна”, “Звяно” та інших організацій. За останні кілька місяців були свавільно затримані та поміщені під варту відомі правозахисники Марфа Рабкова, Андрій Чепюк, Тетяна Ласиця, Олег Граблевський, Андрій Александров, Леонід Судаленко, Сергій Дроздовський (перебуває фактично під домашнім арештом, який, утім, за умовами можна прирівнювати до обмеження свободи). Проти всіх них розпочато кримінальні провадження за надуманими підставами, реальною ж причиною є правозахисна діяльність.
5 квітня 2021 року в Мінську затримали керівницю громадського об’єднання “Звяно” Тетяну Гацуру-Яворську, а також чотирьох активісток “Звяна”. Вони були організаторками фотовиставки “Машина дихає, а я – ні”, присвяченої білоруським медикам, які борються з пандемією коронавірусу, а також брали участь у створенні фестивалю правозахисних фільмів WatchDocs Belarus та центру допомоги й реабілітації ув’язнених. Згодом стало відомо, що стосовно всіх п’ятьох затриманих відбулися суди в межах адміністративної справи й вони були визнані винними в непокорі розпорядженню або вимозі працівників правоохоронних органів. На Тетяну Гацуру-Яворську також був накладений штраф. Однак її так і не відпустили з ізолятора тимчасового тримання на Окрестіно, а перевели в СІЗО на Володарського в межах кримінальної справи. Щодо інших, то їхній статус у кримінальній справі залишається незрозумілим.
6 квітня 2021 року білоруські силовики також провели обшук у квартирі батьків правозахисниці, учасниці команди Human Constanta Еніри Броніцької.
Загалом протягом березня білоруські силовики затримали 1139 людей за політичними мотивами. Тисячі білорусів отримали штрафи та адміністративні арешти за участь у мітингах. Станом на 13 квітня 2021 року, за даними правозахисного центру “Вясна”, в Білорусі визнано політичними в’язнями 354 особи.
Автори заяви просять міжнародну правозахисну спільноту, міжнародні організації, уряди демократичних країн звернутися до білоруської влади з вимогою негайно звільнити незаконно затриманих, допомогти припинити наступ на права людини та політичні переслідування в європейській країні.
Як повідомляв ІМІ, 16 лютого українські громадські організації закликали владу України публічно засудити репресії та політичний тиск з боку білоруської влади на правозахисників та незалежних журналістів.
18 лютого журналістки й медійниці України висловили свою підтримку засудженим білоруським журналісткам телеканалу “Белсат” Катерині Бахваловій (Андрєєвій) та Дарії Чульцовій, яких ув’язнили на два роки за стрім з акції протесту.
Крим – 1
1. Головреда газети Qirim у криму судять за згадування Меджлісу
01.04.2021 У третій дільниці "Мирового суду" Київського району Сімферополя розпочався розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо головного редактора газети Qirim Бекіра Мамутова, повідомляє Кримська правозахисна група.
Засідання відбувалося без участі слухачів, яких не пропустили до суду через обмеження, пов’язані з коронавірусною інфекцією.
Як розповів після засідання Бекір Мамутов, у суді була репрезентована позиція редакції газети. Після цього оголосили перерву через неявку представників Роскомнагляду, які склали адміністративний протокол.
Щодо Бекіра Мамутова складено протокол за статтею 13.15 КпАП РФ за публікацію доповіді Генерального Секретаря ООН, де згадувався Меджліс кримськотатарського народу.
"Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій угледіла в публікації порушення російського законодавства, оскільки РФ визнала Меджліс екстремістською організацією, чию діяльність заборонено, й згадка цієї організації в публікаціях ЗМІ має йти з обов’язковою вказівкою на заборону її діяльності в Росії", – пише Кримська правозахисна група.
20 квітня “мировий суд” Київського районного суду Сімферополя визнав винним редактора газети Qırım Бекіра Мамутова в скоєнні адміністративного правопорушення і визначив покарання у вигляді штрафу.
*Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
