У квітні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 14 випадків порушення свободи слова в Україні. З них дев’ять вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини та юридичний тиск.
У квітні стало відомо про загибель двох медійників, які захищали Україну від російського вторгнення*:
- Ігор Малахов – військовослужбовець і кінорежисер, з 2023 року вважався зниклим безвісти. Загинув 29 грудня 2023 року в боях під Авдіївкою, біля села Степове на Донеччині. Його загибель ідентифікували за ДНК-експертизою.
- Вікторія Боброва – військовослужбовця та кастинг-директорка телеканалу “2+2”. Була офіцеркою відділення комунікацій 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”.
Руйнування і пошкодження редакцій
- Редакція телеканалу “Прилуки” втратила два повні комплекти відеознімального обладнання внаслідок російської атаки по місту Прилуки на Чернігівщині. Під час атаки була пошкоджена будівля міської ради, де перебували журналісти. Вони евакуювалися до укриття та не постраждали.
- У Дніпрі через російську атаку тимчасово припиняла мовлення радіостанція “Європа Плюс Дніпро”. “Шахед” влучив у будівлю, в якій розміщена редакція радіостанції. Через це пів доби мовник не виходив в ефір.
Кіберзлочини
- Сайт харківського медіа “Накипіло” зазнав хакерської атаки з території РФ. Його намагалися перевантажити великою кількістю запитів. Сайт не зламали, дані не викрали.
- Газета “Кіровоградська правда” втратила доступ до Instagram-сторінки з більш ніж 25 тисячами підписників. Профіль став недоступним і порожнім. У редакції не відкидають російського втручання.
- Російські хакери атакували внутрішню систему комунікації телеканалу Freeдом і отримали тимчасовий доступ до корпоративного чату. У результаті в мережі оприлюднили логіни частини працівників і скриншоти службового листування. Відповідальність за атаку взяло одне з російських хакерських угруповань.
Юридичний тиск
- Російський суд заочно засудив до 13 років ув’язнення експертку ІМІ Ірину Земляну, щодо якої було сфабриковано кримінальну справу про напад на посла Росії в Польщі Сєргєя Андрєєва у Варшаві у 2022 році. Вона заявила, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справа є повністю сфабрикованою. Також її звинуватили нібито в поширенні “фейків”.
- Російський суд заочно засудив українського журналіста Олексія Гомона до дев’яти років позбавлення волі в справі про нібито заклики до тероризму.
- Росія засудила адміністратора українського телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Олександра Малишева до 26 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Його визнали винним в участі в “терористичній спільноті”, “шпигунстві” та “теракті”.
Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки. Порушення зафіксовано в Києві, Полтавській та Миколаївський областях. Порушували права журналістів місцева влада та приватні особи.
Погрози
- ТСН заявила про погрози фізичною розправою журналістці Ользі Мирончук після виходу матеріалу на YouTube-каналі про діяльність релігійних організацій в Україні. Журналістка отримувала анонімні дзвінки та повідомлення із залякуваннями. Медіа розцінило це як тиск на журналістів та звернулося до правоохоронців.
Доступ журналістів до інформації
- Полтавська обласна рада виставила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер рахунок на 6,5 тисяч гривень за копіювання документів у відповідь на її інформаційний запит щодо витрат з бюджету на висвітлення діяльності влади в медіа. ІМІ вважає такі вимоги неправомірними, оскільки запитана інформація стосується суспільного інтересу – витрачання бюджетних коштів.
- Миколаївська міська рада надала представниці ІМІ Катерині Середі частину документів про витрати на медіа, але за решту виставила рахунок на 2980 грн. За підрахунками міськради, для повної відповіді потрібно було зробити майже 900 копій сторінок. В ІМІ також вважають це обмеженням доступу до публічної інформації, адже йдеться про витрати бюджетних коштів.
Кібератаки
- Редакція ZN.ua повідомила про масштабну DDoS-атаку на сайт. Через неї роботу ресурсу було частково порушено, а технічна команда займалася відновленням доступу.
- Журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко повідомила про масову бот-кампанію після публікації розслідування про мережу U420. Вона звернулася до поліції не через цькування та погрози, а за фактом виявлення небезпечних психотропних речовин під час її розслідування.
ЗЛОЧИНИ РФ
Руйнування і пошкодження майна редакцій – 3
1. Під час обстрілу Прилук знищено техніку місцевого телеканалу, журналісти встигли евакуюватися
07.04.2026 7 квітня внаслідок російської атаки по місту Прилуки на Чернігівщині була пошкоджена будівля міської ради. Журналісти телеканалу “Прилуки”, які перебували всередині під час удару, евакуювалися до укриття і не постраждали. Однак редакція втратила два повні комплекти відеознімального обладнання.
Про це повідомила директорка телеканалу “Прилуки” Ірина Павлютіна регіональному представнику Інституту масової інформації Андрію Кужелю.
За її словами, знімальна група працювала в міській раді за редакційним завданням – знімала засідання виконавчого комітету, а пізніше мала висвітлювати круглий стіл. Саме тому із собою привезли два комплекти камер для паралельної роботи.
“Ми перебували в епіцентрі подій якраз у міській раді. Коли пролунала тривога – і в момент, коли тривога лунала, – був перший вибух, в іншій будівлі. Ми негайно спускалися всі до укриття. Найбільше, що ми могли зробити, – це врятувати людей”, – розповіла Павлютіна.
Камери, штативи, мікрофони та зарядні пристрої залишилися в приміщенні й були знищені внаслідок атаки. Директорка зазначила, що наразі готує заяву до поліції з переліком втраченого майна.
“Камери знищені, а люди не постраждали, слава Богу. З людьми все добре”, – наголосила вона.
Зараз редакція веде знімання на мобільні телефони. Студійна камера в телеканалу збереглася, проте для виїзних знімань вона не підходить.
Заступник міського голови Прилук повідомив, що приміщення міської ради попередньо визнано непридатним для роботи.
2. У Дніпрі через російську атаку тимчасово не мовило радіо “Європа Плюс Дніпро”
15.04.2026 У Дніпрі через російську атаку 15 квітня тимчасово припиняла мовлення радіостанція “Європа Плюс Дніпро”. Про це повідомила директорка радіостанції Юлія Лавринець представниці Інституту масової інформації у в Дніпропетровській області Катерині Лисюк.
За словами директорки, “шахед” влучив у будівлю, в якій розміщена редакція радіостанції. Через це пів доби мовник не виходив в етер.
“Студія розташована в іншому крилі будівлі. Але через те, що була пожежа, задимлення, було повністю відключено електропостачання по всьому кварталу. Десь пів дня людей у будівлю не пускали, бо було сильне задимлення. Після того, як почали пускати людей, я потрапила до студії, побачила, що у нас більш-менш усе гаразд. Постраждалих немає, обладнання ціле”, – розповіла Юлія Лавринець.
Водночас, за словами представниці Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олени Демченко, були побоювання, що радіостанція не зможе відновити мовлення через пошкодження студійного та офісного обладнання.
“Коли вони (представники мовника, – ред.) піднялися, то з’ясували, що у редакції постраждали кілька вікон, вилетіли і двері. Що з обладнанням, яке було саме в приміщенні, сказати було важко, тобто візуально воно було ціле, але там же ж було гасіння пожежі, задимленість. Одразу перевірити вони не змогли, тому що будівля була знеструмлена”, – сказала Демченко.
Зрештою, радіостанції вдалося відновити мовлення приблизно за пів доби. За словами директорки, у приміщенні самої радіостанції пошкоджені одне вікно та двері.
“Одне вікно та двері пошкоджені, якщо ми говоримо саме за приміщення нашої радіостанції. Якщо говорити загалом за будівлю, де ми орендуємо приміщення, то одне крило цієї будівлі сильно пошкоджено, всі п’ять поверхів”, – розповіла Юлія Лавринець.
3. Головред “Обріїв Ізюмщини” розповів, що будівля редакції досі не відновлена після обстрілу 2022 року
24.04.2026 Головний редактор газети “Обрії Ізюмщини” Костянтин Григоренко розповів, що будівля, в якій розташовувався офіс редакції, досі не відновлена після обстрілу у 2022 році. Про це він розповів регіональній представниці Інституту масової інформації Юлії Напольській.
За його словами, на початку березня 2022 року російські війська завдали удару по центру Ізюма, внаслідок чого будівля редакції зазнала пошкоджень: було вибито 11 вікон і двоє дверей, пошкоджено дах.
Після обстрілу приміщення також було пограбоване – невідомі викрали техніку близько 10 тисяч доларів. Крім того, додав головред, під час окупації в будівлі жили російські військові.
Костянтин Григоренко зазначив, що журналісти неодноразово самостійно закривали вибиті вікна, які ще два рази знову вибивало, а також накрили дах тентом. Будівля, де розміщувалася редакція, є пам’яткою місцевого значення та перебуває в оренді “Обріїв Ізюмщини” на 20 років.
Кіберзлочини – 3
1. Російські хакери намагалися зламати сайт “Накипіло”
08.04.2026 Сайт харківського медіа “Накипіло” 5 квітня зазнав хакерської атаки на сайт. Ресурс був атакований безпосередньо із Російської Федерації.
Про це в коментарі Інституту масової інформації повідомила продакшн-директорка медіа Юлія Напольська.
За її словами, один із способів атаки здійснювався через форму замовлення на сайті: всі сповіщення надходили на її пошту та годинник. За дві години надійшло близько 500 запитів, а за день – понад 2000.
Юлія Напольська зауважує, що Росія вкотре намагається нашкодити медіа та ускладнити доступ до сайту.
Головна редакторка “Накипіло” Олена Лептуга також повідомила у коментарі ІМІ, що масована атака 5 квітня була спрямована на форму коментарів – зафіксували близько 100.
За її словами, зловмисники використовували типові SQL-injection запити, які застосовують для пошуку вразливостей сайтів. Усі ці спроби були заблоковані – вони не вплинули на роботу сайту і не призвели до витоку даних чи зламу.
Лептуга додала, що під час атаки спрацювала система оповіщення адміністратора, який заблокував російські IP-адреси, з яких здійснювалися атаки.
“Загалом коментарі у нас вимкнені, але зловмисники намагалися атакувати через старі сервісні записи, в яких ще залишалась можливість відправити коментарі на модерацію”, – зазначила Олена Лептуга.
2. Газета “Кіровоградська правда” втратила доступ до Instagram-акаунта
16.04.2026 Редакція кропивницької обласної газети “Кіровоградська правда” втратила доступ до свого Інстаграм-акаунту, на який було підписано понад 25 тисяч користувачів. Редакція не виключає, що інцидент може бути пов’язаний з російською активністю.
Про це представнику Інституту масової інформації у Кіровоградській області Павлу Лісниченку в ексклюзивному коментарі повідомила власниця та головна редакторка видання Олена Сідорова.
За її словами, ввечері 16 квітня сторінка стала недоступною, а усіх адміністраторів “викинуло” зі сторінки”. Нині профіль виглядає порожнім – без підписників та опублікованої інформації.
“Ми вже спробували усі можливі варіанти входу, однак безрезультатно. Дивує, що не спрацювала ні двофакторна аутентифікація, ні інші запобіжники від зламу. Наразі написали в техпідтримку та сподіваємось все ж відновити доступ до нашої сторінки, – розповіла Олена Сідорова.
Вона зазначила, що втрата акаунту є серйозною проблемою для редакції, оскільки вони довго розвивали цей напрямок комунікації з читачами, крім того, мають зобов’язання перед рекламодавцями.
Проблеми з втратою акаунту, додала головна редакторка, видання пов’язує з професійною діяльністю.
“Оскільки ми друковане видання, оперативні новини, в тому числі ті, що стосуються бойових дій та військовослужбовців, ми активно просуваємо саме через соцмережі. Не раз отримували під постами шквал критики від проросійських ботів, тож допускаємо, що блокуванням нам сторінки може бути пов’язане саме з цим”, – резюмує журналістка.
3. Російські хакери отримали доступ до корпоративного чату Freeдом і злили дані
24.04.2026 24 квітня російські хакери атакували систему внутрішньої комунікації телеканалу Freeдом та отримали тимчасовий доступ до корпоративного чату редакції. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
Внаслідок атаки в мережу виклали логіни частини журналістів, редакторів та інших співробітників державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” (ДМ “МПІУ”), а також окремі скріншоти службового листування.
Відповідальність за атаку взяло на себе одне з російських хакерських угруповань.
Технічні служби МПІУ разом із профільними державними органами працюють над ліквідацією наслідків атаки.
Юридичний тиск – 3
1. У Росії експертку ІМІ Ірину Земляну заочно засудили до 13 років
11.04.2026 Московський міський суд (Росія) заочно засудив до 13 років колонії загального режиму медіаекспертку Інституту масової інформації (ІМІ) Ірину Земляну, щодо якої було сфабриковано кримінальну справу про напад на посла Росії в Польщі Сєргєя Андрєєва у Варшаві у 2022 році. Ірина Земляна заявила, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску, а справа є повністю сфабрикованою.
Про вирок суду 10 березня повідомило російське медіа “Медіазона”.
Земляну визнали винною за трьома статтями кримінального кодексу РФ:
- напад на представника іноземної держави для ускладнення міжнародних відносин (ч. 2 ст. 360 КК);
- розпалювання ненависті та ворожнечі із застосуванням насильства (пп. “а” та “в” ч. 2 ст. 282 КК);
- поширення так званих фейків про російську армію (п. “д” ч. 2 ст. 207.3 КК).
За версією генпрокуратури РФ, 9 травня 2022 року під час церемонії покладання вінків біля цвинтаря радянських воїнів у Варшаві Земляна разом з “іншими невстановленими особами” напала на російського посла. Слідство стверджує, що в дипломата нібито плеснули червоною рідиною, зірвали окуляри та георгіївську стрічку.
Також їй інкримінували поширення “фейків” через два дописи в соцмережах про злочини російських військових в Україні, опубліковані у 2022–2024 роках.
Як повідомляв ІМІ, Ірина Земляна заявляла, що не обливала посла, і заперечує звинувачення. За її словами, вона не обливала посла, а лише вилила на себе буряковий сік під час протесту. Земляна пояснила, що акція мала символізувати кров українців, які гинуть через війну Росії проти України. Медіаекспертка наголосила, що справу проти неї сфабриковано. Вона також зазначила, що польські правоохоронці не визнали її винною в цьому інциденті.
Раніше, 4 березня 2024 року, Басманний районний суд Москви (Росія) заочно арештував Ірину Земляну в цій сфабрикованій проти неї справі. Вона заявила, що її арешт побудовано на неправдивому обвинуваченні, а сама справа щодо інциденту з “облиттям” посла РФ у Польщі навесні 2022 року є повністю сфабрикованою.
Ірина Земляна заявила в коментарі Інституту масової інформації, що вирок має політичний характер і є частиною кампанії тиску на журналістів, активістів та українців загалом.
“Очевидно, що цей вирок – це політичний сигнал, а не реальне правосуддя. Цей вирок та ще тисячі схожих вироків є частиною ширшої кампанії тиску та залякування, а також дискредитації журналістів, активістів і всіх українських громадян. Справу повністю сфабриковано – досить подивитися на відео та фото, щоб зрозуміти, що я цього не робила. Окрім того, польська правоохоронна система мене виправдала”, – зазначила Ірина.
“Такі заочні вироки є спробою залякати й дискредитувати. Тому це ще раз доводить, що Росія у своєму нинішньому вигляді не може залишитися такою після завершення війни та перемоги України. Там потрібен повний демонтаж системи. Інакше вона й надалі переслідуватиме тисячі людей, таких як я”, – додала вона.
2. У Росії суд засудив до дев’яти років тюрми українського журналіста Олексія Гомона
15.04.2026 У Росії Другий Західний окружний воєнний суд заочно засудив українського журналіста Олексія Гомона до дев’яти років позбавлення волі у справі про нібито заклики до тероризму. Таке рішення російський суд ухвалив 15 квітня 2026 року, повідомляє “Медіазона”.
За даними видання, обвинувачення стосуються двох інтерв’ю, які Гомон взяв у колишнього гравця клубу “Що? Де? Коли?” та журналіста Ровшана Аскерова.
Російське слідство вважає, що у першому інтерв’ю, опублікованому в січні 2023 року, співрозмовники нібито закликали до посягання на життя російського керівництва. У другому, яке вийшло у липні 2024 року, Гомон нібито закликав до фінансування тероризму.
Обидва інтерв’ю вийшли на Youtube-каналі Дмитра Гордона.
Олексій Гомон – випускник спеціальності “журналістика” Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Колишній ведучий і кореспондент “Новин” на “UA: Першому”.
29.04.2026 Південний окружний воєнний суд Ростова-на-Дону (Росія) засудив до 26 років колонії суворого режиму адміністратора телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Олександра Малишева. Його визнали винним в участі в терористичній спільноті, шпигунстві й теракті.
Про це повідомила пресслужба суду 28 квітня. Інформацію про вирок також оприлюднила низка пропагандистських російських медіа і телеграм-каналів, зокрема ТАСС, “Комерсант”.
За даними пропагандистів, адміністратора телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” звинуватили у “вчиненні терористичного акту – завдаванні ракетно-бомбового удару з боку військових формувань України”.
Як повідомила пресслужба суду, Олександра визнали винним у тому, що “в лютому 2023 року Олександр Малишев за допомогою телеграм-каналу, телеграм-каналу зворотного зв’язку, чат-бота і візуального спостереження здійснив збір і перевірку інформації… про функціонування будівель і споруд на предмет розміщення військовослужбовців збройних сил РФ, інших військ, військових формувань і правоохоронних органів”, у результаті чого “по місцях дислокації підрозділів управління ФСБ РФ у Запорізькій області й управлінні росгвардії в Запорізькій області було завдано ракетно-бомбового удару, внаслідок чого повністю були зруйновані або частково пошкоджені будівлі”.
За даними російського окупаційного суду, 27-річному Олександру Малишеву призначили вирок у вигляді 26 років у виправній колонії суворого режиму з відбуванням перших п’яти років у в’язниці. Це найсуворіший вирок, який окупаційний російський суд призначав адміністраторам українських телеграм-каналів у цій справі.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Погрози, залякування, переслідування – 1
1. ТСН заявила про погрози своїй журналістці
01.04.2026 Редакція ТСН.ua заявила про погрози фізичною розправою журналістці Ользі Мирончук після виходу одного з матеріалів на їхньому YouTube-каналі, присвяченого діяльності релігійних організацій в Україні. Про це йдеться у заяві медіа 1 квітня 2026 року.
У заяві йшлося, що після виходу одного з матеріалів редакції “Хапуга” на YouTube-каналі ТСН, присвяченого діяльності релігійних організацій в Україні, частина аудиторії висловила критичні зауваження щодо змісту сюжету.
“Колеги уважно поставилися до цих сигналів: ініціювали додаткову перевірку інформації та звернулися по коментарі до згаданих у матеріалі сторін. На момент публікації відповіді отримано не було. Натомість згодом невідомі перейшли до прямих погроз, апелюючи до згаданого матеріалу”, – розповіли в ТСН.ua.
Йдеться про анонімні дзвінки та повідомлення із залякуванням, зокрема – з погрозами фізичною розправою на адресу їхньої колеги.
У ТСН.ua наголосили, що вважають такі дії неприпустимим тиском на журналістів та прямою загрозою їхній безпеці.
У зв’язку з цим редакція звернулася до правоохоронних органів з відповідною заявою; інформувала профільні інституції про факти залякувань; продовжила внутрішню роботу щодо аналізу та уточнення матеріалу; провела комунікацію з представниками релігійних організацій, яких стосувався сюжет.
“Вони, як і ми, шоковані фактами погроз та підтверджують спільну позицію: насильство і залякування є неприйнятними у будь-якій формі. Цю позицію поділяють, зокрема, Духовне управління мусульман України “Умма”, а також Саід Ісмагілов, капелан Другого медичного батальйону, лейтенант Капеланської служби ЗСУ. Як і редакція TSN.ua, вони виступають за діалог, взаємну повагу та недопущення будь-яких форм агресії”, – йдеться в заяві.
Також у медіа зауважили, що не відкидають – погрози та тиск на журналістів можуть бути частиною інформаційних провокацій, спрямованих на дестабілізацію українського суспільства.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 2
1. Полтавська облрада виставила представниці ІМІ рахунок у 6,5 тис грн за копії договорів із медіа
30.04.2026 Полтавська обласна рада виставила представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер рахунок на 6,5 тисяч гривень за копіювання документів у відповідь на її інформаційний запит щодо витрат з бюджету на висвітлення діяльності влади у медіа. Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Полтавській області Надія Кучер.
У запиті представниця ІМІ просила надати копії укладених з медіа протягом 2025-2026 року договорів та актів виконаних робіт. У відповідь Полтавська облрада надала інформацію у обмеженій кількості – два договори на 10 сторінок, укладених з телеканалом “ІРТ-Полтава” та рахунок на 6476 грн 85 коп.
“Обсяг запитуваної інформації складає 1955 сторінок. Згідно з частинами другою та третьою статті 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації” у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк”, – йдеться у відповіді на запит.
Також Полтавська облрада посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №740 “Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію”:
“Відповідно до Постанови розпорядженням голови Полтавської обласної ради від №71 “Про відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію” затверджено розмір фактичних витрат на виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування, що надаються за запитом на інформацію”, – зазначено у листі.
Відтак, Полтавська облрада надала рахунок “для здійснення оплати фактичних витрат на копіювання або друк документів, виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування, що надаються за запитом на інформацію”. Вартість однієї сторінки оцінили у 3 гривні 33 копійки, загальна вартість сканування майже двох тисяч сторінок угод з медіа та актів склала 6 тисяч 476 гривень 85 копійок.
Попри відсутність документів (договорів і актів виконаних робіт), облрада надала відповідь, що дало змогу скласти загальну картину про те, кому і скільки заплатила з бюджету за висвітлення діяльності.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає, що вимога Полтавської облради коштів за копіювання документів неправомірна, оскільки запитувана інформація містить суспільний інтерес.
“В Законі “Про доступ до публічної інформації” передбачене відшкодування витрат на копіювання або друк документів, що надаються у відповідь на запит, якщо їх обсяг перевищує 10 сторінок. Запитувач інформації позбавляється обов’язку із відшкодування таких витрат, якщо запитувана ним інформація або стосується його особи, або становить суспільний інтерес”, – прокоментував Володимир Зеленчук. Також він додав, що предмет суспільного інтересу не має свого вичерпного визначення в законі.
“Однак пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 29.09.2016 №10 зазначив критерії оцінки інформації на предмет наявності суспільного інтересу. Сам факт підвищеної уваги журналістів до певних питань вже може свідчити про наявність суспільного інтересу. Також серед підстав вважати певну інформацію суспільно необхідною у постанові вказані випадки, коли така інформація сприяє посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень, або сприяє дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ”, – сказав юрист.
За його словами, інформацію про витрати бюджетних коштів на висвітлення діяльності можна вважати такою, що становить суспільний інтерес, а отже і плата за її копіювання не має стягуватися.
2. Міськрада Миколаєва виставила представниці ІМІ майже 3 тис. грн за копії договорів з медіа
29.04.2026 Миколаївська міська рада виставила представниці Інституту масової інформації Катерині Середі рахунок на суму 2980,35 гривні за копіювання документів у відповідь на інформаційний запит щодо витрат бюджету на висвітлення діяльності влади в медіа.
Про це повідомляє представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області Катерина Середа.
У запиті вона просила надати інформацію про використання бюджетних коштів на висвітлення діяльності в медіа у 2025 році та з початку 2026 року, зокрема надати копії договорів з усіма додатками, акти виконаних робіт та платіжки.
Спочатку міська рада повідомила про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів через значний обсяг інформації.
Згодом у відповіді, підписаній першим заступником міського голови Миколаєва Віталієм Луковим, надали 10 сторінок запитуваних документів і зазначили, що за решту потрібно сплатити відповідно до затвердженого порядку.
У міськраді підрахували, що для повної відповіді потрібно виготовити 895 копій сторінок договорів та актів. Вартість однієї сторінки коштує 3,33 гривні, тому загальна сума становить 2980,35 гривні.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук вважає таку вимогу неправомірною, оскільки запитувана інформація містить суспільний інтерес.
“У Законі “Про доступ до публічної інформації” передбачено відшкодування витрат на копіювання або друк документів, що надаються у відповідь на запит, якщо їхній обсяг перевищує 10 сторінок. Запитувач інформації позбавляється обов’язку з відшкодування таких витрат, якщо запитувана ним інформація або стосується його особи, або становить суспільний інтерес”, – прокоментував Володимир Зеленчук.
Він пояснив, що, хоча чіткого визначення суспільного інтересу в законі немає, судова практика визначає відповідні критерії.
“Однак пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 29.09.2016 № 10 зазначив критерії оцінки інформації на предмет наявності суспільного інтересу. Сам факт підвищеної уваги журналістів до певних питань уже може свідчити про наявність суспільного інтересу. Також серед підстав вважати певну інформацію суспільно необхідною в постанові вказано випадки, коли така інформація сприяє посиленню підзвітності й підконтрольності влади суспільству загалом, зокрема шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки й ухвалення владних рішень, або сприяє дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ”, – сказав юрист.
На думку юриста, інформацію про витрати бюджетних коштів на висвітлення діяльності можна вважати такою, що становить суспільний інтерес, а отже й плата за її копіювання не має стягуватися.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. ZN.ua повідомило про DDoS-атаку на сайт
02.04.2026 Редакція онлайн-медіа ZN.ua повідомила про DDoS-атаку на сайт. Про це медіа повідомило 2 квітня у своєму телеграм-каналі.
“Масштаб атаки – значний, тому на відновлення знадобиться час. Наші технічні спеціалісти зараз працюють над усуненням проблем і намагаються оперативно відновити роботу серверів”, – зазначила редакція.
Інші випадки інтернет-тиску – 1
1. Журналістка Bihus.Info звернулася до поліції щодо збуту наркотиків, а не через кіберцькування
07.04.2026 Журналістка Bihus.Info Світлана Стеценко, яка зазнала кіберцькувань після виходу її матеріалу “Правда про “сувеніри” з U420: що показала експертиза?”, звернулася до поліції не через цькування та погрози, а за фактом виявлення небезпечних психотропних речовин під час її розслідування.
Про це Світлана Стеценко розповіла журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
“Зверталася до Національної поліції, але не щодо цькувань, бо вони наразі припинилися (принаймні в особистих повідомленнях). Зверталася щодо відкриття кримінального провадження за фактом виявлених небезпечних психотропних речовин під час журналістського розслідування”, – зазначила Стеценко.
Вона уточнила, що ще до публікації розслідування, після анонсу відео, з нею вже намагалися звʼязатися конкретні особи, причетні до мережі U420.
“Через посередників передали, що “будуть судитися”. І навіть хотіли зустрітися. Але після виходу відео чомусь, схоже, передумали. Думаю, це могло бути заради того, щоб ми “передумали” публікувати відео. Проте наших планів це не змінило. Мені особисто було важливо розповісти цю історію”, – зазначила Світлана Стеценко.
Після виходу розслідування, за її словами, в ніч із 2 на 3 квітня відбулася скоординована кампанія ботів на акаунти у соцмережах Bihus.Info.
“Це була масова атака ботів з коментарями практично в усіх соцмережах ніби за методичкою: Instagram, Treds, YouTube. Текст був на кшталт “U420 продає легалізований канабіс, а не те, що ви оце тут розповідаєте”, “ви б краще з казино і алкоголем щось зробили, а не чіпали легальну марихуану”. Що, звісно, не є правдою, адже в нас офіційне підтвердження лабораторією МВС, в якому чітко вказано: “Виявлено особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено постановою Кабміну”, – розповіла Світлана Стеценко.
Також, за її словами, були цинічні коментарі на кшталт “чого ви причепилися, вони працюють убілу, податки платять”.
“Але мережа магазинів U420 – це мережа ФОПів, тобто дропи. І це зроблено якраз для того, щоб уникнути відповідальності. Це “сіра” схема, суть якої, зокрема, й ухилення від податків. Але це лише маніпуляція, адже про які податки взагалі йдеться, якщо тут насамперед треба говорити про збут заборонених психотропних речовин кому завгодно (зокрема, й неповнолітнім)”, – пояснила медійниця.
Вона також розповіла, що отримувала приватні образливі повідомлення, які містили нецензурну лексику.
“Деякі після написання видаляли. Але я не назвала б це погрозами фізичною розправою. Агресія (що абсолютно ненормально!), але не більше”, – зауважує журналістка.
Крім того, наступного дня після оприлюднення розслідування під дописами щодо відео з’явилися нові хвилі коментарів зі звинуваченнями її в підкупі та відсутності доказів.
“Нам навіть на редакційну пошту надійшов лист зі словами: “Я з правоохоронних органів, прошу надати мені у форматі пдф результати з лабораторії”. Звісно, що це було намагання виманити результати. І ця спроба була не надто інтелектуальна. Бо, по-перше, самі результати я в розслідуванні зацитувала і показала. А по-друге, у правоохоронців є навіть моя домашня адреса, не кажучи вже про номер телефону. Навіщо їм писати на електронну пошту?!” – розповіла Світлана.
Також у соцмережах поширювалися коментарі на кшталт “дякуємо за рекламу”, “аж захотілося сувенірів”, “піду куплю прямо зараз”.
“Проте це не більш ніж намагання дискредитувати мою роботу, вдавши, що розслідування з викриттям місць продажу наркотиків зробило краще цьому “бізнесу”. Це не так. До того ж серія погромів цих магазинів по всій Україні після нашого відео тому підтвердження. Цей “бізнес” зазнає збитків, хоч і все ще існує. Адже все ще немає належної реакції правоохоронців”, – розповіла журналістка.
Водночас Стеценко очікувала, що мережі U420 її матеріал не сподобається.
“У нашій роботі хейт або публічні спроби дискредитації авторки матеріалу чи всієї редакції загалом не новина, на жаль. Але завдяки досвіду така онлайн-атака, такий метод тиску не призвели до очікуваного “нападниками” результату. В сенсі, це не зупинило ні мене, ні команду. Це виснажує морально, скажу чесно. І мене як авторку. І наших комунікаційниць, які відбивалися від хвилі ботів. Ми до таких сценаріїв готові. І цього разу не виняток. Прорахувати наперед, як і що відбуватиметься, ніхто не може”, – додала медійниця.
Вона також зазначила, що не знає, чи наразі закінчилася хвиля атак і чи станеться в майбутньому нова хвиля. Адже після виходу матеріалу вона не припинила роботи над цією історією. “Наразі ми з юристками робимо все, заради того, щоб отримати належну реакцію Нацполу на наше розслідування”, – сказала Світлана Стеценко.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Суд відмовив директорці луцької стоматполіклініки у задоволенні позову до “Конкуренту”
03.04.2026 Луцький міськрайонний суд Волинської області відмовив у задоволенні позовних вимог директорці комунального підприємства “Луцька міська клінічна стоматологічна поліклініка” Любові Яковчук, яка судилася з виданням “Конкурент” та вимагала 100 тисяч гривень морального відшкодування.
Таке рішення суду від 3 березня 2026 року було опубліковано на сайті Єдиного реєстру судових рішень на початку березня цього року.
Судова справа тягнулася ще з 2023 року. Крім того, проводилася лінгвістична експертиза.
Як повідомляв ІМІ, Любов Яковчук подала до суду на редакцію сайту “Конкурент” у 2023 році і вимагала визнати інформацію недостовірною, зобов’язати видання видалити публікації, опублікувати спростування та стягнути 100 тис. гривень моральної шкоди.
Позов стосувався публікацій, опублікованих на сайті konkurent.ua у період з 19 вересня до 21 жовтня 2023 року:
“Скандальна Любов Яковчук таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)”
“У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного “адміна”
“У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам”
“У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)”
“У Луцькій стоматполіклініці меддиректор незаконно обіймає посаду”.
Суд дійшов висновку, що ці публікації носять критичний характер, містять особисті судження та переконання медіа щодо Любові Яковчук. Також, згідно з судовим рішенням, лінгвістична експертиза підтвердила, що критичні вислови стосовно директорки стоматполіклініки подані саме у формі оціночного судження.
Зокрема, зауважив суд, одне фактичне твердження у публікації від 19 вересня 2023 року “Нагадаємо, що у робочому колективі міської стоматполіклініки розгорівся скандал після призначення нового медичного директора-Любові Яковчук-Качмар” не є таким, що поширює недостовірну інформацію стосовно позивачки. Також після призначення позивача на посаду та її службової діяльності дійсно відбулося ряд конфліктних ситуацій у колективі підприємства, про які йде мова далі у публікації.
Суд зауважив, що межі допустимої критики щодо директорки стоматполіклініки, як публічної особи, є значно ширшими, ніж для приватної особи. Тож суд дійшов висновку, що позовні вимоги про спростовування недостовірної інформації в цих публікаціях є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.
2. Поліція розслідує погрози журналістці ТСН.ua
07.04.2026 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці ТСН.ua. Про це повідомляється на сайті Нацполіції.
“Встановлено, що після публікації одного з журналістських розслідувань керівниці телевізійного проєкту під час телефонних розмов почали надходити погрози від невідомих”, – зазначили в поліції.
Кримінальне провадження відкрили за статтею “погроза або насильство щодо журналіста” (ч. 1 ст. 345-1 ККУ).
Як повідомляв ІМІ, редакція ТСН.ua заявила про погрози фізичною розправою журналістці Ользі Мирончук після виходу одного з матеріалів на їхньому YouTube-каналі, присвяченого діяльності релігійних організацій в Україні.
Інші прояви захисту свободи слова – 1
15.04.2026 Подільський районний суд міста Києва залишив без задоволення позов проти громадської організації “Слідство.Інфо” з боку секретаря Дніпровської міськради Олександра Санжари, який є фігурантом розслідування журналістів. Відповідне рішення суд ухвалив 30 березня 2026 року, повідомляє “Слідство.Інфо”.
У позові Санжара просив визнати дії журналістів протиправними та зобов’язати редакцію опублікувати його відповідь на розслідування, яке стосувалося службових відряджень і використання ним власного літака.
Причиною позову стало розслідування, у якому журналісти встановили, що посадовець під час службових відряджень літає Європою на приватному літаку, який може коштувати понад $100 тис. За даними “Слідства.Інфо”, йдеться про літак Piper 28-161 Warrior 2002 року випуску, задекларований Санжарою.
Адвокатка журналістів Оксана Максименюк зазначила, що позивач вимагав опублікувати коментар до матеріалу, який містив оціночні судження, попри те що в самому сюжеті вже були наведені його розлогі коментарі.
Вона також пояснила, що Санжара вважав відмову редакції незаконною, однак така вимога не передбачена законом, оскільки право на відповідь стосується лише недостовірної – тобто неточної або неповної – інформації.
“На нашу думку, суд зважив аргументи, які навів відповідач. У зв’язку з прийняттям нового законодавства у сфері медіа журналісти мають ставитися більш відповідально до отримання коментарів фігурантів. У той же час варто зазначити, що право на відповідь стосується тільки недостовірної інформації, а саме – неточної чи неповної”, – пояснює медіаюристка Оксана Максименюк.
Також вона вважає цей позов прикладом SLAPP-практики – тобто спроби тиску на журналістів, адже позивач подав дві подібні заяви: щодо відеоматеріалу та текстової публікації.
Нагадаємо, у жовтні 2025 року журналісти “Слідства.Інфо” спільно з OCCRP встановили, що задекларований Санжарою літак регулярно літає Європою.
За їхніми даними, останніми роками ці перельоти збігалися із закордонними відрядженнями, куди Санжару відправляє його керівник Борис Філатов. Загалом за останні півтора року журналісти виявили чотири такі відрядження посадовця за кордон, які разом тривали 61 день.
