Барометр свободи слова за вересень 2019 року

Фото – nv.ua

У вересні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 21 випадок порушень свободи слова. З  них 17 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджання (10 випадків) і погрози (5) стали основними порушеннями прав журналістів цього місяця і за кількістю залишилися майже на такому рівні, як і в серпні.

Цього місяця відзначилися представники нової влади, які перешкоджали журналістам. Зокрема, не допускали журналістів на засідання регламентного комітету Верховної Ради. Журналісти каналу “Прямий” поскаржились, що їх не пустили на захід влади (презентацію Міністерства цифрової трансформації) попри акредитацію.

Особливу увагу привернули дії прессекретарки президента Юлії Мендель, яка відштовхувала журналістів, зокрема аби не допустити їх до свого шефа. Про такі випадки заявили принаймні три журналісти – від Радіо Свобода Сергій Андрушко та Крістофер Міллер, а також журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків. 

Неетичну й агресивну поведінку речниці глави держави розкритикувало журналістське середовище, виступивши із заявами. У заявах Медіарух та “Ініціатива 34” просили Володимира Зеленського відреагувати на її дії та звільнити. Проте Президент зреагував однією фразою: “Ви нікого не штовхали, Юль?”

Третю позицію за кількістю порушень посіла категорія "кібератаки" з трьома випадками. Ця кількість зменшилася, порівнюючи із серпнем, коли було зафіксовано п’ять випадків.

Проте другий місяць поспіль українські онлайн-медіа зазнають хакерських атак, унаслідок чого на їхніх сайтах розміщуються фейкові новини. Так, у вересні редакція львівської газети “Ратуша” повідомила, що на її сайті було опубліковано фейкову новину, яку редакція не розміщувала, – “На навчаннях у Яворові польський військовослужбовець застрелив українського солдата”. 

Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку побиття, пошкодження майна і приміщення журналістів та обмеження доступу до публічної інформації. 

Так, в Одесі оператор 7 каналу Андрій Кульба постраждав унаслідок розпилення в очі газового балончика під час знімання сюжету про сімейний конфлікт. Від розпилення газу він дістав опіки обох передпліч, постраждали шия, обличчя й очі. 

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував у восьми областях України. Найбільше порушень зафіксовано в Києві – 10 випадків, далі йдуть Одещина (три), Полтавщина та Херсонщина – по два випадки. В інших областях країни сталося по одному випадку.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 83 випадки перешкоджання, 30 випадків погроз, 17 випадків побиття та 15 випадків кібератак.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.В Одесі оператору 7 каналу розпилили в очі газ під час знімання сюжету

30.09.2019 В Одесі оператор 7 каналу Андрій Кульба постраждав унаслідок розпилення в очі газового балончика під час знімання сюжету про сімейний конфлікт. Про це повідомляється на сайті 7 каналу.

нцидент стався 30 вересня на вулиці Панаса Мирного. Знімальна група каналу приїхала туди, щоб знімати сюжет про сімейний конфлікт у будинку, де батько, за словами матері дитини, утримує силою її семирічного сина.

У результаті батько хлопчика підійшов до оператора, який сидів в автомобілі, і розпилив йому в очі газовий балончик. Крім того, нападник був озброєний мисливською рушницею і спрямовував дуло в бік співробітників поліції і кореспондента 7 каналу.

Зараз оператор Андрій Кульба перебуває в опіковому відділенні 10-ї міської лікарні. Від розпилення газового балончика він дістав опіки обох передпліч, постраждали шия, обличчя й очі. Зараз йому надають медичну допомогу.

Погрози – 5

1.Журналісти Чесно заявили про погрози від нардепа через новину про кнопкодавство

11.09.2019 Журналісти руху “Чесно” повідомили про погрози від народного депутата Олександра Ковальова через опубліковану на сайті руху новину про факт першого кнопкодавства в парламенті. Про це повідомляється на сайті “Чесно”.

Так, у кулуарах парламенту до журналістів “Чесно” підійшов мажоритарник-самовисуванець із Донеччини Олександр Ковальов із запитанням, навіщо вони опублікували новину про порушення ним процедури під час голосування. Нардеп запитав про місце народження журналістів, сфотографував журналіста “Чесно” Олександра Саліженка на свій телефон і надіслав фото комусь у месенджері. 

На запитання журналіста, чи можна розцінювати це як погрозу, Ковальов відповів: “Ми ще зустрінемося та детально про це поговоримо”.

Він також записав прізвище та поцікавився, із якого округу журналіст.

Рух “Чесно” заявив, що розцінює це як погрозу журналістам за виконання професійної діяльності відповідно до статті 345-1 КК України “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Через цей інцидент вони подали заяву про злочин до правоохоронних органів.

У новині за 10 вересня рух “Чесно” повідомив, що під час голосування за президентський законопроєкт про імпічмент Олександр Ковальов тиснув кнопку на місці іншого позафракційного мажоритарника з Донецької області – Максима Єфімова.

2.Журналістка Kyiv Post та її колеги отримали погрози від бойовиків ОРЛО, припускають витік даних

24.09.2019 Журналістка Kyiv Post Анна Миронюк 23 вересня повідомила, що отримала SMS-повідомлення від бойовиків з окупованих районів Луганської області про те, що їй може загрожувати від 10 років до довічного терміну ув'язнення через нібито “геноцид та заборонені засоби / методи ведення війни”. Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбуку, повідомляє “Детектор медіа”.

“Маю підстави вважати, що стався черговий витік даних журналістів, які подали заявки на акредитацію працювати в зоні бойових дій або ООС. Троє в редакції Kyiv Post отримали такі повідомлення після того, як близько трьох тижнів тому надіслали свої документи на електронну скриньку пресцентру ООС. За моєю інформацією, колеги з інших медіа, які не подавали заявки на оформлення акредитацій у цей період, подібних повідомлень не отримували. Я буду щаслива помилитися, але поки все має інший вигляд – що в Україні не стає безпечніше працювати журналістом”, – розповіла вона.

Миронюк уточнила, що востаннє в зоні бойових дій була в грудні 2017 року. Вона додала, що вже подала заяву до Служби безпеки України: “Ні, не тому, що нам тут лячно. А тому, що хочеться, подаючи заявку на акредитацію, отримувати лише акредитацію, без бонусу у вигляді есемески з погрозами від бойовиків”.

У коментарі “Детектору медіа” прессекретарка СБУ Олена Гітлянська повідомила, що заява стосується погроз на адресу журналістки з боку бойовиків. За її словами, заява ще перебуває на розгляді.

Співрозмовник видання з числа військових розповів, що бойовики ОРДЛО мають усі засоби для того, щоб зчитувати інформацію. Зокрема, за допомогою спеціальних станцій, які сканують телефони, бойовики можуть знімати з телефонів контакти, адреси електронних пошт тощо. Крім того, за його словами, незаконні збройні формування захопили вишки мобільних операторів на окупованій території Донбасу, це комунікаційне обладнання може працювати на те, щоб фіксувати, які телефони під’їжджають до лінії розмежування сторін. Співрозмовник переконує, що журналісти, які приїжджають у зону бойових дій, повинні мати виключно робочі телефони, а не особисті.  

Джерело в штабі ООС повідомило виданню, що витоку даних за останній час не було: “Якби виток стався від пресцентру ООС, було б набагато більше прізвищ”.

Згодом пресцентр Операції об'єднаних сил (ООС) повідомив, що під час внутрішньої перевірки не виявлено витоку персональних даних зарубіжних та українських журналістів, акредитованих для роботи в районі проведення ООС. Про це повідомляється на сторінці пресцентру ООС у фейсбуку.

“У межах внутрішньої перевірки щодо ймовірного витоку персональних даних закордонних та українських журналістів, які подали заявки на акредитацію для роботи в районі проведення операції Об'єднаних сил до пресцентру ОС, повідомляється наступне: у вказаний в дописі період інцидентів, пов’язаних із втручанням в роботу мереж електронного документообігу, не виявлено”, – повідомляє пресцентр.

Водночас, ідеться в повідомленні, було ухвалено рішення про зміну електронної адреси для акредитації представників ЗМІ в районі проведення операції Об'єднаних сил.

“Інформуємо, що електронні адреси, якими пресцентр Об'єднаних сил користується для комунікації, захищені Угодами про конфіденційність, що діють в контексті публічних договорів з надання послуг електронної пошти. Обробка персональних даних проводиться таким чином, аби унеможливити ідентифікацію громадян сторонніми особами”, – йдеться в повідомленні.

Пресцентр наголошує на тому, що персональні дані оброблюють не довше, ніж це необхідно, щоб ідентифікувати особу для проведення акредитації в районі проведення операції Об'єднаних сил.

Також у пресцентрі ООС повідомляють, що для попередження можливих наступних інцидентів представники ЗМІ мають надсилати свої дані в захищених відповідним чином архівах і надавати до них доступ безпечним способом.

“Нагадуємо, що стара адреса для акредитації з цього моменту недійсна. Нова адреса – [email protected]”, – додали в пресцентрі ООС.

Як повідомляв ІМІ, у травні 2016 року сепаратистський сайт “ЛНР” "Оккупация.net" опублікував складені станом на 10.10.2014 списки журналістів українських та іноземних ЗМІ, які висвітлювали події на Донбасі і в зоні АТО. У переліку – десятки прізвищ журналістів каналів “Інтер”, 1+1, СТБ, ICTV, Громадського ТБ, "Еспресо.TV", 5-го каналу, каналу "24", “Україна” та інших. Серед іноземних медійників у списку – журналісти телеканалу “Аль-Джазіра”, агентства Франс Прес, каналу VІCE News, корпорації ВВС, американського каналу FoxNews та багатьох інших.

Разом із прізвищем вказано номер контактного телефону.

25 травня 2016 року редакція ТСН заявила, що стурбована фактом публікації на сепаратистському сайті "Оккупация.net" списку українських журналістів, яких акредитували українські органи влади для роботи в зоні проведення АТО, а також обставинами витоку такої інформації з баз даних українських силових відомств, і звернулася до Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони та Служби безпеки України з вимогою надати пояснення щодо вказаної ситуації.

30 травня 2016 року Служба безпеки України заявила, що не оприлюднювала жодних списків акредитованих для роботи в АТО журналістів, і розпочала перевірку факту оприлюднення на сепаратистському ресурсі такого списку.

3.У Новій Каховці будівельник погрожував пістолетом журналісту

26.09.2019 У місті Нова Каховка (Херсонська область) 26 вересня будівельник погрожував пістолетом журналісту Андрію Пилиповичу під час знімання сюжету. Про це журналіст повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

Як розповів журналіст, він готував матеріал щодо будівництва на одній з вулиць міста МАФу з порушенням встановлених норм.

Чоловік, який дістав пістолет, погрожував "постріляти".

“Зйомку я проводив для свого відеоблогу, і як позаштатний кореспондент газет “Дніпровський проспект” та “Час” готував матеріали на цю тему. Погрози нас “постріляти” ми сприймали як жарт аж доти, доки він не дістав з машини пістолет", – розповів Пилипович представнику ІМІ.

Він також додав, що ні він, ні оператор травм не дістали.

За цим фактом місцева поліція внес до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”, повідомляється на сайті Нацполіції в Херсонській області.

Як розповів журналіст поліції, коли він готував матеріал щодо будівництва МАФу, на автомобілі під’їхав 59-річний чоловік, “вчинив сварку та почав погрожувати предметом, зовні схожим на пістолет”.

Слідчий Новокаховського відділу поліції вручив 29 вересня нападнику підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 ККУ.

У поліції повідомили, що пневматичний пістолет на час проведення досудового розслідування вилучено як речовий доказ. Правопорушнику загрожує покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на цей самий строк.

4.У Полтаві шукали вибухівку у будинку ведучого “Вата-шоу”

27.09.2019 У Полтаві 27 вересня правоохоронці та рятувальники шукали вибухівку в будинку блогера і ведучого “Вата-шоу” Андрія Полтави (Андрія Карпова) та в аеропорту. 

Повідомлення про замінування цих об’єктів надійшло о 10-й годині на електронну скриньку Головного управління Національної поліції Полтавщини, повідомляє “Коло”.

Як повідомив ІРТ-Полтава ведучий, він має припущення з приводу замінування:

“Про мінування немає підтвердження. Опергрупа перевіряє. Я думаю, що це скоріше тролінг або від російських окупантів, або найманців. Я український волонтер, блогер, який веде інформаційний спротив проти російської агресії, російських окупантів. Звичайно, моя діяльність не подобається представникам окупаційної російської влади, і тому вони постійно надсилають мені погрози. Мінувань ще не було, ну, тепер, бачте, таким чином вони намагаються впливати на мене”, – прокоментував блогер.

Після обстеження об’єктів, з’ясувалося, що інформація неправдива.

Правоохоронці розцінюють це як вияв гібридної війни, адже повідомлення надходили з територій, непідконтрольних Україні.

5. Журналіст “Прочерка” отримав від невідомого повідомлення, які вважає погрозами

30.09.2019 Черкаське інтернет-видання “Прочерк” повідомило, що на адресу їхнього редактора Назарія Вівчарика 30 вересня почали надходити агресивні повідомлення з боку невідомої йому особи, які журналіст сприймає як реальні погрози. Про це повідомляється на сайті видання

Зокрема, невідомий чоловік, застосовуючи перед тим агресивну риторику, пропонував журналістові “зустрітись і поспілкуватись предметно”.

“Спантеличує, що я не знаю ні цієї людини, ні приводу, з якого вона до мене в такий спосіб звертається”, – сказав представнику ІМІ в Черкаській області Назарій Вівчарик. – Чітко так нічого й не було сказано: чи це з приводу якихось публікацій, моєї роботи абощо. Про що взагалі мова? Однак манера спілкування і загалом ситуація мене насторожує, бо я зовсім не знаю і намірів цієї людини”.

Представникам “Прочерку” вдалося з’ясувати, що згадана особа, Юрій Буряк, або принаймні  особа, з профілю якої надсилають повідомлення, є колишнім працівником правоохоронних органів. 

Назарій Вівчарик повідомив про інцидент і Національній спілці журналістів. Коли ж секретар обласної організації спілки, адвокат за фахом, зателефонував вказаним у профайлі на фейсбуці номером, то теж не отримав жодної чіткої інформації про мотиви особи, а лише бурхливу реакцію на дзвінок. Однак, принаймні на словах, підтвердилась інформація про те, що особа дійсно є колишнім співробітником поліції.

“На відміну від загальних положень кримінального законодавства, яке визначає погрози злочином, лише коли є реальна небезпека (ст. 129 ККУ), погрози щодо журналістів вважаються кримінальним правопорушенням незалежно від обґрунтованості таких погроз, способу надсилання погроз тощо (ст. 345-1 ККУ)”, – коментує ситуації юрист ІМІ Алі Сафаров.

“Головне, щоб ця погроза журналісту була пов’язана саме з його журналістською діяльністю: тобто через конкретну інформацію, яку таким чином намагаються закрити від суспільства, або в якості помсти за раніше поширену інформацію. Саме інформаційна складова, саме наявність причинно-наслідкового зв’язку погрози з журналістською діяльністю є тою ознакою, яка відрізняє погрозу журналісту від звичайного листування в соціальних мережах”, – сказав юрист. 

Назарій Вівчарик також підготував заяву до правоохоронних органиів. Як для превенції, так і для того, щоб з’ясувати, в чому ж насправді справа.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.Редакція газети “Правдошукач” повідомила про напад на журналіста

27.09.2019 Редакція газети “Правдошукач” повідомляє про напад невідомих чоловіків на редактора газети Юрія Шеляженка. Зловмисники розбили його фотоапарат. Атака збіглася з проблемами в доступності сайту газети, схожими на DDoS-атаку. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався 26 вересня біля квартири редактора в Києві.

За інформацією видання, повертаючись додому, журналіст побачив повідомлення ненависницького характеру на забруднених червоною фарбою дверях своєї квартири, а також зафарбовану табличку газети “Правдошукач”. Як пише видання, аналогічні повідомлення він отримував протягом останніх тижнів у Facebook у відповідь на публікації про право на мир, про жорстоке поводження з призовниками та про діяльність Українського руху пацифістів. 

Журналіст викликав поліцію і почав фотографувати та фільмувати двері, замазані фарбою.

“Коли Юрій Шеляженко почав знімати їх, один з екстремістів вдарив його і зламав фотоапарат. Потім злочинці втекли”, – пише видання. 

Поліція приїхала тільки через дві години після виклику.

З розбитого фотоапарата журналісту вдалося завантажити відеозапис злочину, на якому видно обличчя одного з нападників. Інший зловмисник сховав обличчя під медичною маскою.

Як повідомив ІМІ Юрій Шеляженко, він подав у поліцію повідомлення про злочин, проте поліція його так і не внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

“Підозрюю, це справа рук когось із тих, хто відповідав брутальною лайкою та виплесками тупої ненависті у фейсбуці на мої публікації про людське право на мир та про віру в себе”, – зазначив він.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 10

1.На Миколаївщині депутат відібрав у журналістки диктофон на засіданні комісії

03.09.2019 Депутат Южноукраїнської міської ради (Миколаївська область) Анатолій Толкач на засіданні депутатської комісії відібрав у журналістки газети “Енергетик” Галини Назарової диктофон. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Миколаївській області.

Інцидент стався 3 вересня на засіданні постійної депутатської комісії Южноукраїнської міськради з питань житлово-комунального господарства.

Як розповіал Галина Назарова представниці ІМІ, вона постійно відвідує публічні заходи, які проходять у міськраді Южноукраїнська, проте з такою поведінкою депутата зіткнулася вперше.

За словами журналістки, на засіданні комісії вона сиділа позаду депутата Анатолія Толкача та задля своєї зручності, щоб фіксувати засідання комісії, поклала диктофон неподалік себе – на стіл біля депутата. Проте за деякий час Анатолій Толкач заявив, що він не давав дозволу його записувати, а потім узагалі поклав диктофон до кишені. Прохання віддати техніку він ігнорував.

“Я перебувала на комісії з житлово-комунальних питань: ми завжди туди ходимо, і я в тому числі. Саме в моїх обов’язках питання співпраці міста з підприємством. Мене там усі знають. Я сиділа позаду депутата Толкача і поклала диктофон недалеко від себе, щоб мені було зручно. Хвилин 15 він там лежав. Потім він каже: “Що це за диктофон?” Я кажу, що це мій диктофон. “Приберіть його, я не дозволяю мене записувати”. Я кажу: “Мені не потрібен ваш дозвіл”. І в регламенті міської ради зазначено, що це все проводиться відкрито і гласно, і відповідно до всіх інших законів. “Я не хочу, щоб мене без мого дозволу писали, щоб у мене під носом був диктофон” – і поклав його до своєї кишені. Я попросила віддати його, попросила перекласти його, щоб він, може, подалі лежав, щоб не заважав. Він відмовився. Всі в один голос, і посадовці, і депутати, казали, щоб він віддав диктофон. Але він відмовився”, – розповіла Галина Назарова.

Крім того, депутат також кинув на підлогу телефон журналістки, який вона поклала, щоб далі фіксувати те, що відбувалося на засіданні комісії.

“Він диктофон забрав, а оператора спочатку зі мною не було. І тому я увімкнула диктофон на мобільному телефоні. Поклала його на стіл. Він цей телефон узяв та швирнув на підлогу. Нам він кричав, що “ваше місце в кутку, ставайте в куток і звідти пишіть”. Такого ще не було в міській раді”, – зазначила Галина Назарова.

У результаті засідання комісії було призупинено, а журналістка була вимушена викликати поліцію. 

“Голова комісії зупинив засідання, поки диктофон не повернеться власнику. Прийшла поліція, вони все задокументували, внесли дані до ЄРДР. Я вже туди до них ходила, дала всі необхідні документи, що диктофон навіть не мій, а належить ЮУАЕС, я дала всі посадові інструкції, де я зобов’язана висвітлювати діяльність міської ради, все, що вони просили. І я знаю, що викликали свідків – усіх, хто там був присутній, там було досить багато людей, близько 20”, – зазначила Назарова.

Журналістка повідомила, що диктофон їй повернули в поліції, а з депутатом Анатолієм Толкачем після інциденту вона не спілкувалася.

Наразі слідчий відділ Южноукраїнської ВП Первомайського ВП ГУНП В Миколаївській області розпочав досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Санкція статті передбачає накладення штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

2.Журналістів Чесно не пустили на засідання регламентного комітету Ради

04.09.2019 Журналістів Громадського руху "ЧЕСНО" не пустили на засідання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, яке було призначено на 11:00 4 вересня. Про це повідомляється на сайті руху.

Члени комітету стверджують, що жодних рішень про недопуск ЗМІ не ухвалювали. 

У пресслужбі Апарату ВРУ посилаються на доручення секретаріату комітету, а в секретаріаті не відповідають на дзвінки. 

Охоронці будівлі на вулиці Банковій, 6-8, де розташований регламентний комітет, про сьогоднішнє засідання нічого не знали, оскільки, за їхніми словами, на сайті ВРУ жодного анонсу не було. Дійсно, на головній сторінці сайту парламенту повідомлення про засідання регламентного комітету не розміщували.

Натомість на сайті самого комітету оприлюднили порядок денний засідання.

Поки співробітники охорони з’ясовували, чи дійсно буде засідання та чи пускати на нього журналістів, до будівлі зайшов перший заступник голови регламентного комітету, нардеп від “Батьківщини” Андрій Пузійчук. Він підтвердив, що сьогодні об 11:00 відбудеться засідання, але про жодні обмеження для преси не згадав.

Зрештою, охоронці після приблизно 10 хвилин з’ясовування та телефонних дзвінків заявили представникам ЧЕСНО, що, як повідомили їм у пресслужбі Апарату ВРУ, засідання регламентного комітету є організаційним і пресу на нього не допускають. На запитання, чиє це було рішення, в охороні відповіли, що так нібито вирішив сам комітет.

Після цього ЧЕСНО зателефонував до пресслужби Апарату Верховної Ради, звідки охорона й отримала розпорядження не пускати журналістів. 

Керівниця підрозділу Ірина Кармелюк повідомила, що доручення про недопуск ЗМІ їй передав секретаріат регламентного комітету: “Це було розпорядження секретаріату комітету, я лише виконую їхнє доручення. Вони проводять організаційне засідання без преси”.

Кармелюк порадила звернутися до завідувачки секретаріату Комітету з питань Регламенту Марії Нехоци. Проте остання на телефонні дзвінки не відповідає.

Як зазначає ЧЕСНО, у Законі “Про комітети Верховної Ради” зазначено, що представники преси мають право відвідувати засідання комітетів.

У ч. 1 ст. 9 Закону “Про комітети Верховної Ради України” зазначено, що комітети інформують громадськість про свою діяльність, зокрема, через оприлюднення плану роботи, розкладу засідань. Також у цій частині сказано:

“Засідання та інші заходи комітетів, які проводяться відкрито, мають право відвідувати журналісти, працівники ЗМІ, представники громадських організацій. Для журналістів, працівників ЗМІ, акредитованих при ВРУ, додаткова акредитація для відвідування засідань комітетів не проводиться”.

Як повідомляв ІМІ, 29 серпня частину представників засобів масової інформації не пускали на урочисте засідання Верховної Ради та в ложу преси.

3.В Одесі охоронець міськради перешкоджав журналістам 7 каналу

04.09.2019 В Одесі 4 вересня співробітник “Муніципальної варти” не пускав знімальну групу 7 каналу в приміщення міської ради і вдарив по телефону журналістки Олени Іонової, повідомляє “Ізбірком”. 

Знімальна група прийшла на засідання комісії з охорони здоров'я міськради, проте охорона відмовилися їх пропустити. 

Журналістка почала знімати дії варти, але один з охоронців вимагав не знімати його на відео і намагався вибити телефон з рук журналістки.

Пізніше охорона пропустила журналістів на засідання комісії. 

Як повідомляє 7 канал, після оприлюднення знятого на відео конфлікту прессекретар Одеської міськради Микола Покровський пообіцяв, що співробітника охорони буде звільнено.

“Мав розмову з нашим керівництвом. По-перше, ми приносимо вибачення Олені Іоновій за поведінку нашого співробітника. По-друге, було прийнято рішення про звільнення його з Муніципальної варти. Відповідний наказ буде підписаний завтра (5 вересня. – Ред.)”, – написав він.

5 вересня співробітник “Муніципальної варти” Сергій Оліниченко, який перешкоджав журналістам, звільнився з формулюванням “за згодою сторін”, повідомляє 7 канал.

4.В Одесі охоронці перешкоджали знімальній групі “Думської ТV”

04.09.2019 В Одесі охоронці житлового комплексу “Одеські традиції” не пропускали знімальну групу програми “Архітектурний патруль” "Думської TV" на територію комплексу для відеознімання сюжету. Інцидент стався 4 вересня. Про це повідомила у фейсбуці ведуча програми Анастасія Большедворова.

Охоронці мотивували недопуск тим, що територія житлового комплексу є приватною, йдеться у відео, яке журналістка виклала в мережі. Незважаючи на спротив охоронців, знімальній групі вдалося пройти на територію ЖК. Надалі невідомі особи, які назвалися місцевими мешканцями, заблокували журналістку в під'їзді будинку та, за словами ведучої програми, силою відштовхували її від дверей, залишивши синці на руках. Крім того, невстановлені особи не дали можливості зайти до будинку оператору телеканалу.

Знімальна група викликала поліцію, яка припинила конфлікт, але журналісти так і не змогли завершити запланованого знімання програми на території житлового комплексу.

Як повідомила Анастасія Большедворова представнику ІМІ в Одеській області, редакція телеканалу вирішила не писати заяви до правоохоронних органів, а оскаржити дії охоронців ЖК в суді.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко вважає, що юридично власник може обмежити доступ сторонніх, крім визначеного ним кола осіб, на свою територію. “За наявності переважаючого суспільного інтересу журналісти можуть проводити зйомку навіть на приватних територіях, але тут він доволі розмитий (ситуація неургентна, нестачу життєвого простору в ЖК може бути зафіксовано фотознімками будь-кого з мешканців)”, – коментує ситуацію Роман Головенко.

Медіаюрист Алі Сафаров зазначає, що вхід у двір не закрито для сторонніх, немає паркану-хвіртки тощо. “Тож двір не є приватною територію, тільки в сам будинок не пускати журналістку було б законно, а не пускати у двір – це перешкоджання”, – вважає Алі Сафаров.

5.У Києві під час зйомок водій напав на журналістку "2+2"

06.09.2019 У Києві 6 вересня під час зйомок сюжету про водіїв на журналістку програми “ДжеДАІ” (телеканалу “2+2”) Катерину Колган напав водій Porsche Panamera, якому вона зробила зауваження. Про це Катерина Колган повідомила на своїй сторінці у Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.

Вона розповіла, що він ударив її та вибив у неї з рук телефон, після чого переїхав його заднім колесом та втік.

“Зранку знімала сюжет на Борщагівці про водіїв, що почуваються царьками й їздять зустрічною смугою. Але всіх їх одним ударом перебив водій на Porsche Panamera. І це не перебільшення. Зробивши йому зауваження, я пішла до нашого автомобіля. Але чоловік так просто це не лишив. За кілька хвилин він повернувся, опустив скло і почав хамити. А коли побачив, що я почала фіксувати нашу розмову на мобільний телефон, – ударив мене, вибив з рук телефон, переїхав його заднім колесом та втік”, – розповіла Колган.

У коментарі виданню речниця Головного управління Національної поліції в Києві Оксана Блищик повідомила, що за цим фактом правоохоронці порушили кримінальне провадження за ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") ККУ. Вона уточнила, що володіє інформацією станом на обід, деталі пообіцяла оприлюднити 7 вересня.

6.Прессекретарка президента відштовхнула журналіста Радіо Свобода, який хотів поставити запитання

12.09.2019 Прессекретарка президента Юлія Мендель відштовхнула кореспондента Радіо Свобода Сергія Андрушка, аби захистити Володимира Зеленського від запитання журналіста. Інцидент стався під час форуму YES, який проходив у Києві з 12 по 14 вересня, повідомляє Громадське.

Відео опублікував у Twitter журналіст Крістофер Міллер, зазначивши, що Мендель це зробила після того, як Зеленський погодився відповісти на запитання.

На прохання Громадського прокоментувати ситуацію Юлією Мендель заявила, що не знає, про що йдеться.

“Я тільки-но повернулася із саміту ООН, не знаю, про що ви кажете, я нікого не штовхала”, – сказала вона.

Згодом в коментарі Радіо Свобода вона зазначила, що представники медіа намагалися потрапити в "особистий простір Президента", що створювало загрозу його безпеці.

Вона також нагадала про випадок із замахом на добровольців Аміну Окуєву та Адама Осмаєва влітку 2017 року, коли кілер представився журналістом.

"Я тільки приїхала в США, ми виходимо, і там були медіа. Але я підійшла до охорони і сказала, що ми не даємо коментарів. І охорона мені сказала: якщо вони будуть кидатися, ми їх арештуємо. Це – нормальна цивілізована практика. Якщо ми кажемо ні – то ні. Ми сказали Сергію ні. Людина на мене кидається, скільки він важить? І що мені робити? Як варіант, я можу впасти під ним, і буде тоді картинка, що Сергій Андрушко побив прессекретаря Президента", – каже речниця.

Аналогічну інформацію Мендель оприлюднила на своєму фейсбуці, стверджуючи, що "зупиняла" Андрушка, а не штовхала його.

"Він кидався просто. Так не роблять у цивілізованій країні. Ну що це за поведінка? Не можна приходити в особистий простір Президента, ну серйозно, це ж безпека. Це ж перша особа держави", – аргументує прессекретарка Президента.

На питання Радіо Свобода, коли Президент Зеленський планує дати пресконференцію з нагоди перших ста днів роботи на посаді, Мендель відповіла, що він почав повноцінно виконувати свої повноваження тільки наприкінці липня 2019 року. В цей період відбулися парламентські вибори, після яких було сформовано новий уряд.

"На це ми давали вже відповідь. Відповідь полягала в тому, що перші сто днів були неповноцінними, тому що людина просто не виконувала повноваження і не мала цих повноважень. Фактично, він вступив повністю в свої повноваження наприкінці липня – на початку серпня. Тобто показати якісь певні результати. Я думаю, що ми з вами люди і хочемо побачити всі результати, правильно? Зараз ці результати пішли. По результатах можна якось говорити. Якщо людина не мала можливості виконувати свої повноваження, то про що ми будемо говорити?" – аргументувала вона.

7.У Кременчуці журналістів не пустили в їдальню ліцею перевірити якість харчування

20.09.2019 У Кременчуці (Полтавська область) 20 вересня директорка ліцею №17 не пустила журналістів “Кременчуцької газети” в їдальню закладу, куди представники медіа прийшли перевірити якість харчування, повідомляється на сайті “Кременчуцької газети”.

Як пише видання, журналісти прийшли до закладу разом з депутаткою Кременчуцької міської ради Тетяною Сідерко через скарги про холодну їжу, якою годують у ліцеї.

Натомість, за інформацією видання, коли журналістів побачила директорка Валентина Марченко та її заступники, то заборонили зйомку і намагалися вигнати їх з навчального закладу.

Журналісти запевняли, що хочуть подивитися не блок, де готують їжу, а приміщення, де діти їдять. Проте директорка відповіла, що без санітарних книжок не впустить туди, закривши собою і завучем вхід у їдальню.

У результаті журналісти викликали поліцію, якій повідомили про інцидент. 

Як повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області, під час рейду в ліцеї також були присутні журналісти телеканалу “Візит” та газети “Програма плюс”.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цій ситуації перешкоджання журналістській діяльності.

“Навіть якщо б це був приватний ліцей, приватна школа – утаємничувати інформацію про якість харчових продуктів, про ситуацію з харчуванням дітей у таких закладах законодавство України забороняє. Тим більше не можна утаємничувати інформацію щодо діяльності комунальних закладів”, – сказав юрист.

Він нагадав, що, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть належати, зокрема, відомості про якість харчових продуктів.

Також Алі Сафаров додав, що незаконна відмова в доступі журналіста до інформації є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. У разі якщо такі дії вчинила службова особа з використанням свого службового становища, вони караються штрафом від 3400 до 8500 грн або обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи вести певну діяльність на строк до трьох років або без такого.

8.На Херсонщині депутат напав на журналіста

23.09.2019 У селі Праві Саги Херсонської області депутат Херсонської обласної ради Євген Рищук напав уночі 23 вересня на журналіста КНК-Медіа, депутата Дніпровської районної ради Олександра Власова.

За даним фактом Олешківське відділення поліції Херсонської області відкрило провадження за 171-ю статтею Кримінального кодексу України. Про це представнику ІМІ у Херсонській області повідомили в поліції.

Як розповів представнику ІМІ Олександр Власов, під час нічних сутичок у селі Праві Саги Олешківського району Рищук ударив його по голові і в плече, а потім забрав у нього та його дружини телефони, розбивши один з них.

“Поліція розслідує цей інцидент одразу за двома статтями кримінального кодексу. Окрім заподіяння мені легких тілесних ушкоджень, слідчі перевірять, чи перешкоджав мені як журналісту КМК-медіа Євген Рищук. Адже я попередив його, що він перешкоджає мені як журналісту”, – повідомив Власов.

На відео, яке Олександр Власов оприлюднив у фейсбуці, чути, що він попереджає Євгена Рищука, що є журналістом.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цьому випадку саме злочин проти журналіста, оскільки метою нападу було перешкодити фіксації і поширенню інформації.

9.Ще два журналісти повідомили, що Мендель їх хапала і штовхала

27.09.2019 Журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер та журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків повідомили, що нещодавно також зіткнулися з поведінкою прессекретарки Президента Юлії Мендель, подібною до такої, як щодо Сергія Андрушка, повідомляє Громадське.

Як розповів Крістофер Міллер в ефірі програми “Нині вже” на hromadske 27 вересня, Мендель перешкодила його професійній діяльності, коли він хотів поставити запитання Володимиру Зеленському.

За його словами, 13 вересня на форумі YES у Києві він підійшов до Зеленського і запитав, чи пам’ятає він його і чи можна поставити запитання. Президент відповів: “Так, будь ласка”.

“Я почав запитувати, але встиг сказати лише одне речення, коли Юлія Мендель підійшла до мене з-за спини, чим дуже мене здивувала. Вона схопила мене за праву руку і за спину і почала тягнути. Це було дуже неприємно”, – зазначив Міллер.

Він наголосив, що це перешкоджання професійній діяльності журналіста, а також додав, що Мендель “абсолютно неправа”, коли каже, що така поведінка є нормальною для прессекретарів у США.

“Такого в Америці просто не буває”, – сказав він.

Міллер додав, що Офіс Зеленського часто поводить себе так із журналістами незалежних медіа, коли ті намагаються поставити запитання, які ОП розцінює як критичні щодо Зеленського або його команди.

“Я бачив, як добре Офіс ставиться до каналів та ЗМІ, що лояльні до Президента, і як геть інакше – до Радіо Свобода, яке критикує цю владу, як і будь-яку, яка була до неї”, – резюмував журналіст.

Журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків розповіла, що в неї також був конфлікт з Мендель: коли зустрічали українських моряків та політв'язнів в аеропорту Бориспіль, прессекретарка Президента штовхнула її, бо Шимків зайшла за червону обмежувальну лінію.

“Насправді було дуже дивно й агресивно, я фактично не робила нічого поганого, тому що я стояла біля своїх колег, просто за червоною лінією”, – розповіла вона.

Як повідомляв ІМІ, прессекретарка Президента Юлія Мендель відштовхнула кореспондента Радіо Свобода Сергія Андрушка, аби захистити Володимира Зеленського від запитання журналіста. Інцидент стався під час форуму YES, який проходив у Києві з 12 по 14 вересня.

Зі свого боку Юлія Мендель зазначила, що не штовхала Сергія Андрушка, і додала, що журналісти не мають порушувати безпеки першої особи.

Радіо Свобода опублікувало повне відео інциденту.

10.Журналістів “Прямого” не пустили на захід влади попри акредитацію

27.09.2019 Знімальну групу телеканалу “Прямий” не пустили на презентацію Міністерства цифрової трансформації. Про це 27 вересня в прямому ефірі повідомила кореспондентка “Прямого” Ганна Дзьоба.

За її словами, їх не пустили, хоча вони завчасно акредитувалися.

“Журналістів нашого каналу на презентацію не пустили, попри те що ми завчасно пройшли акредитацію, а сам захід передбачав вільний доступ. Як нам пояснили, за офіційним запрошенням потрапили вісім телеканалів, серед яких 112, NewsOne та “1+1”, а також декілька інформагентств, серед яких “Новое время”. Чому саме нашу знімальну групу не пустили – не пояснили. Навіть у додатковий лист акредитації телеканал “Прямий” відмовилися додавати”, – сказала вона.

Також журналістка додала, що на заході мали бути присутніми Президент Володимир Зеленський, Прем'єр-міністр Олексій Гончарук, запрошені міжнародні дипломати, посли.

“Утім, нас позбавили можливості з усіма ними поспілкуватися”, – сказала кореспондентка.

Вона також зазначила, що для інших ЗМІ, які не потрапили на презентацію, організатори зробили посилання на онлайн-трансляцію.

“Для тих, хто не зміг потрапити на презентацію, зробили закрите посилання на онлайн-трансляцію заходу. Лише в такий спосіб ми зможемо дізнатися, які теми будуть обговорюватися на презентації”, – повідомила Дзьоба.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1.На Закарпатті Служба автомобільних доріг відмовила в інформації на запит журналіста

10.09.2019 У Службі автомобільних доріг (САД) у Закарпатській області відмовилися надати інформацію про те, який саме правоохоронний орган вилучив документи, котрими цікавився кореспондент журналістського об’єднання “ПравдаЄ” Станіслав Данко. Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомив сам журналіст.

За словами журналіста, він надіслав інформаційний запит, у якому просив копії документів щодо розірвання договору між Службою автомобільних доріг як замовником та виконавцем ТОВ “ПБС” щодо ремонту ділянки дороги від міста Мукачева до села Сільце. 

У листі-відповіді від 8 липня керівник САД у Закарпатській області Михайло Попович повідомив про неможливість надати копії запитуваних документів, оскільки їх вилучили правоохоронні органи.

“Оскільки в листі не конкретизовано, який саме із правоохоронних органів вилучив документи, я надіслав електронним листом інший інформаційний запит – із проханням уточнити назву органу, що веде слідство, та на якій підставі, адже це суспільно важлива інформація, – зазначив Станіслав Данко. – У листі-відповіді за підписом Михайла Поповича йдеться про відмову в наданні інформації”.

Як йдеться в листі САД у Закарпатській області від 2 вересня, в інформації журналісту Данку відмовлено на підставі пункту 4 частини 1 статті 22 Закону “Про доступ до публічної інформації”. У цій нормі закону йдеться, що інформацію може бути не надано, якщо не дотримано однієї з вимог до запиту, передбачених частиною 5 статті 19 цього закону: не вказано імені запитувача, поштової адреси або адреси електронної пошти, а також номеру засобу зв'язку, якщо такий є; загального опису інформації або виду, назви, реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; нема підпису і дати за умови подання запиту в письмовій формі.

Як стверджує журналіст Станіслав Данко, усі вимоги щодо оформлення запиту на адресу САД він дотримав.

Також журналіст зазначив, що в САД категорично відмовляються надсилати відповіді електронною поштою, хоча саме на цьому він як запитувач наголошував у своїх запитах. Натомість у службі відповідь надсилають або поштою (в такий спосіб на отримання відповіді йде більше часу) або просять запитувача особисто зайти за відповіддю до офісу.

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що в цьому випадку потрібно ініціювати притягнення розпорядника до відповідальності за невиконання законодавства про доступ до інформації.

"У цьому запиті вимоги до запиту дотримано. Можна, звісно, припускати, що саме виступило формальною причиною причіпки до запиту – фото підпису журналіста в електронному документі чи щось інше, – але практика показує, що якщо дуже хочеться, то таку причину завжди звідкись знаходять. Тут лише один шлях – ініціювати притягнення такого розпорядника до відповідальності за невиконання законодавства про доступ до інформації”, – прокоментував юрист.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 3

1.Сайт видання “Гордон” знову зазнав DDoS-атаки

02.09.2019 Сайт інтернет-видання “Гордон” зазнав 2 вересня DDoS-атаки. Про це повідомила головна редакторка видання Олеся Бацман на своїй сторінці у Facebook, інформує “Детектор медіа”.

“Сайт “Гордон” знову DDоSять. Причому ще потужніше, ніж у четвер. Знову звідти ж – окуповані Крим і частина Донбасу, Росія і тепер ще долучився Китай”, – йдеться в повідомленні.

Також Олеся Бацман закликала читачів з різних країн повідомляти, чи відкривається в них сайт видання.

Як повідомляв ІМІ, сайт інтернет-видання “Гордон” вже зазнав DDoS-атаки 29 серпня.

2.Громадське заявляє про атаку на сайт

17.09.2019 Редакція Громадського повідомляє, що із 17 вересня на їхній сайт вчиняється атака, яка має на меті отримання доступу до бази даних сайту.

“За даними моніторингу інцидентів, автоматичне сканування відбувалося близько години. З 22:15 була розгорнута атака вручну”, – йдеться в повідомленні. 

Спроби тривають і зараз, зазначає Громадське.

Технічна команда працює над захистом сайту.

В коментарі ІМІ редакція Громадського повідомила, що поки не може сказати, з чим пов’язана атака. “Поки редакція розбирається з ситуацією. Тому однозначно відповісти не можемо”, - сказали ІМІ.

Як повідомляв ІМІ, 18 вересня “Слідство.Інфо” та Громадське презентують спільний проєкт “Я – бот”: фільм-розслідування доводить існування “ботоферм” і пояснює, як вони працюють. Під час цьогорічної парламентської кампанії журналіст "Слідства.Інфо" Василь Бідун влаштувався на роботу в офіс столичної “агенції”, яка пише проплачені коментарі в інтересах замовника. Там йому вдалося зазирнути за лаштунки українського політичного світу.

Facebook призупинив в Україні діяльність акаунтів і груп, які вели скоординовані кампанії з дезінформації. Серед видалених сторінок виявилися акаунти видань Hyser, Znaj.ua, Politeka, які тепер недоступні.

3.На сайті газети “Ратуша” з'явилася фейкова новина, стосунку до якої редакція не має

25.09.2019 Редакція газети “Ратуша” (Львів) повідомляє, що 25 вересня на її сайті було опубліковано фейкову новину, яку редакція не розміщувала. У виданні кажуть про можливу хакерську атаку. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці видання. 

Так, 25 вересня сайті газети була опублікована новина під назвою “На навчаннях у Яворові польський військовослужбовець застрелив українського солдата”. 

“Повідомляємо, що редакція газети “Ратуша” цієї інформації на сайті не розміщувала. Припускаємо, що на наш сайт відбулася хакерська атака, внаслідок чого з’явилася ця фейкова новина”, – йдеться в повідомленні. 

У “Ратуші” повідомили, що у зв'язку з інцидентом сайт тимчасово призупинив роботу, триває технічна перевірка ресурсу. Редакція намагається з'ясувати обставини інциденту.

Як повідомляє СтопФейк, аналогічна новина з'явилася на деяких російських та українських онлайн-ЗМІ. Зі свого боку відділ комунікації поліції Львівської області повідомив, що інформація не відповідає дійсності, наголосив, що такого повідомлення не готував і не оприлюднював, і закликав ЗМІ не поширювати фейку.

Як повідомляв ІМІ, 28 серпня редакція “Нового времени” заявила про злам сайту NV.ua невідомими. Кіберзлочинці отримали доступ до адмінпанелі та розмістили фейкову інформацію із заголовком “Українські військовослужбовці – головна проблема Яворівського навчального центру”. 

Збройні сили України назвали фейком нібито блог американського підполковника Роберта Трейсі, де була критика на адресу українських солдатів.

Англомовний блог із заголовком “Українські солдати – найслабше місце Яворівського навчального центру” був опублікований 23 серпня. У ньому Трейсі нібито звинувачує українських солдатів у незнанні англійської мови, ледарстві, жадібності, поголовному пияцтві, слабкій освіченості та корумпованості.

28 серпня редакція видання Depo.ua повідомила, що їхній сайт було зламано і розміщено недостовірну інформацію щодо Збройних сил України – новину “Українські військовослужбовці – головна проблема Яворівського навчального центру”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.Суд у Полтаві засудив до 2 років обмеження волі обвинувачених у побитті журналіста

09.09.2019 9 вересня Київський районний суд Полтави засудив до двох років обмеження волі обвинувачених у побитті полтавського журналіста Ярослава Журавля, повідомляє Громадське Полтава.

Суд визнав Антона Пазенка та Мустафу Алоєва винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 128 ("Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження") Кримінального кодексу України. На засіданні суду їх не було.

До набуття вироком чинності їм залишили запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

На користь потерпілого Ярослава Журавля обвинувачений Антон Пазенко має сплатити 40 тисяч гривень моральної шкоди.

“Я все-таки розраховував, що буде трішечки суворіше покарання. Ще буде апеляція. Шкода, що покарані лише виконавці”, – прокоментував рішення суду Ярослав Журавель.

Адвокат обвинувачених Володимир Гура сказав, що вони збираються оскаржувати рішення суду: “У справі має бути виправдувальний вирок. Він (вирок щодо обмеження волі. – Ред.) несправедливий, замовний. Апеляція буде обов'язково”.

Як повідомляв ІМІ, 18 травня 2018 року в Полтаві в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроєкту “ШоУНас” Ярослава Журавля.

19 травня 2018 року оприлюднили імена підозрюваних у цій справі. Ними є Антон Пазенко та Михайло Алоєв. 

9 липня 2018 року слідчий та прокурор оголосили про підозру особі, яка завдала тілесних ушкоджень середньої тяжкості місцевому журналісту Ярославу Журавлю.

13 серпня 2018 року прокуратура Полтавської області повідомила про оголошення підозри двом чоловікам, які побили та силою виштовхали журналіста “Трибуни” Ярослава Журавля з офісу Полтавського осередку партії “СПУ”.

13 вересня 2018 року у Київському районному суді Полтави відбулося перше судове засідання у справі побиття журналіста Ярослава Журавля.

Реакція журналістської спільноти – 6

1.Медіарух занепокоєний обшуками на Суспільному і закликає не допустити блокування його роботи

02.09.2019 Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” занепокоєний обшуками в приміщеннях Національної суспільної телерадіокомпанії України та закликає не допустити блокування незалежної роботи мовника.

Про це йдеться в заяві медіаруху щодо обшуків у НСТУ та її працівників, повідомляє "Детектор медіа".

Наводимо текст заяви повністю:

30 серпня 2019 року Державне бюро розслідувань у супроводі співробітників Служби безпеки України провело обшуки в приміщеннях Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) та в оселі її голови правління Зураба Аласанії.

За повідомленням ДБР, вони проводять слідчі дії в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб НСТУ, а саме “зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб”. В НСТУ заявили, що під час обшуків працівники компанії “погодилися добровільно надавати правоохоронцям усі матеріали та документи, що й робили протягом кількох годин”.

Медіарух занепокоєний фактом кримінального провадження, адже станом на сьогодні Суспільне мовлення є єдиною медіагрупою, що не перебуває у власності олігархів і працює виключно в інтересах українських громадян. Так, за даними постійного моніторингу ГО “Детектор медіа” та  виборчого моніторингу-2019 кількох медійних ГО за підтримки Ради Європи, “UA:Перший” є єдиним телеканалом, що не поширює матеріалів з ознаками замовності та зберігав незалежну позицію під час цьогорічних виборчих кампаній.

Ми закликаємо слідчі органи утриматися від дій, які суспільство та міжнародна спільнота можуть сприйняти як тиск на незалежне ЗМІ. Ми наголошуємо на неприпустимості будь-яких дій, що унеможливлять нормальну роботу мовника, зокрема його ефірне мовлення чи виробництво контенту. Ми також закликаємо слідчі органи, з огляду на суспільну значущість питання, надати більше інформації та обґрунтування, чи дійсно розслідувані справи належать до підслідності ДБР та СБУ.

Ми поділяємо думку, що за будь-яких обставин редакційна політика Суспільного мовника має залишатися незалежною та вільною від втручань державних органів, політичних та бізнесових груп, а фінансова політика та економічна діяльність — бути прозорими.

Як повідомляв ІМІ, 30 серпня Державне бюро розслідувань у супроводі співробітників Служби безпеки України провело обшуки в Національній суспільній телерадіокомпанії України та вдома в кількох її співробітників.

Державне бюро розслідувань повідомило, що провело слідчі дії в приміщенні ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо можливих протиправних дій службових осіб ПАТ “НСТУ”, а саме зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших фізичних або юридичних осіб.

30 серпня адвокат Зураба Аласанії Андрій Гук повідомив, що слідчі Державного бюро розслідувань завершили обшук у помешканні Аласанії та вилучили копії документів, що стосуються діяльності ПАТ “НСТУ”.

Державне бюро розслідувань зареєструвало справу про зловживання службовим становищем, у межах якої перевіряється, чи був фіктивним договір постачання обладнання для ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” на суму 15 млн грн.

30 серпня в Національній суспільній телерадіокомпанії України розповіли, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 1 серпня, строком дії 30 днів, яка була надана як підстава для проведення обшуків, повідомляється про три факти, які між собою не пов’язані.

2.У Запоріжжі 15 онлайн-ЗМІ провели акцію з вимогою пресконференції міського голови

03.09.2019 У Запоріжжі 15 онлайн-ЗМІ проігнорували 3 вересня пресконференцію першого заступника міського голови Сергія Мішка та до її початку провели акцію протесту під стінами міської ради з вимогою провести пресконференцію міського голови Запоріжжя Володимира Буряка. 

Про це повідомляє представниця ІМІ в Запорізькій області.

Таку акцію місцеві онлайн-ЗМІ провели через чергову відмову міського голови провести  пресконференцію для всіх медіа. Про це учасники акції повідомили в заяві від 3 вересня, яка майже одночасно вийшла в новинних стрічках усіх ЗМІ-учасників.

“Чотири роки тому, в жовтні 2015 року, Володимир Буряк був обраний на пост міського голови. Три останні роки запорізький градоначальник не дає інтерв’ю і пресконференцій для незалежних журналістів регіону. У своєму спілкуванні міський голова обмежується тільки залежними комунальними ЗМІ або мас-медіа, підконтрольними “Запоріжсталі”, ставлеником якої пан Буряк і є”, – йдеться в заяві, опублікованій на сайті "Форпост".

Також у заяві журналісти звертають увагу на те, що в міськраді не відповідають на інформаційні запити, а журналістів не поважають.

За словами журналістів, на останній сесії міськради вони вчергове спробували домогтися від міського голови згоди на інтерв’ю. Проте, зазначають заявники, у відповідь міськрада організувала пресконференцію із заступником міського голови Сергієм Мішком.

“Ми, група незалежних запорізьких журналістів, відмовляємося відвідувати призначену на 3 вересня пресконференцію заступника міського голови Сергія Мішка, вважаючи її спробою підмінити спілкування з обраним запорізьким міським головою. Ми – а через нас і наші читачі – вимагаємо відкритого спілкування з міським головою. І продовжимо наші публічні акції доти, доки ця вимога не буде виконана”, – йдеться в заяві.

Як зазначає представниця ІМІ, в акції взяли участь такі онлайн-ЗМІ:  061.ua, “Заноза”, “Акцент”, “Вся власть”, “Гетьман”, “Гвозди”, “Наші гроші. Запоріжжя”, Z-city, iPnews, "Depo.Запоріжжя", “Актуально”, Forpost, Запорізький центр розслідувань, Факти Запоріжжя, Bronevik-news.

За пів години до початку пресконференції першого заступника міського голови журналісти зібралися біля стін міськради з плакатами-зверненнями до Володимира Буряка: “Ми не кусаємося”, “Свободу слова меру!”, “Володимире Вікторовичу, виходьте гуляти. Ми на гойдалках” тощо, повідомляє сайт 061.ua.

До журналістів вийшли представники міськради та повідомили, що проведення пресконференцій із міським головою не планується, але щотижня вони робитимуть зустрічі для журналістів із профільними заступниками та головами райадміністрацій.

За словами керівниці відділу преси та інформації Запорізької міськради Діани Семенової, у міського голови є досить багато виїзних нарад, де журналісти можуть поставити запитання. “Я думаю, ви можете запитати в колег, які виїздять на ці заходи. Володимир Вікторович не йде від питань, він на них відповідає, можливість із ним поспілкуватись, безумовно, є”, – повідомила вона журналістам. 

Учасники акції зібрали підписи під вимогою про проведення пресконференцій міським головою Володимиром Буряком і передали її в канцелярію міськради, плакати зі зверненнями до міського голови вони залишили в приймальні Володимира Буряка.

Юрій Сидоров, організатор та учасник акції, розповів ІМІ, що його мотивація до організації і участі в акції була дуже простою: “Це – гроші. Міський голова роками ігнорує незалежні медіа і спілкується виключно з підконтрольними ЗМІ. Частина з них приватні, і, зрештою, такі ЗМІ можуть робити будь-що. Але одне дружнє до міського голови медіа комунальне, на яке витрачають десятки мільйонів гривень платників податків, – телеканал Z. Тож його потрібно закрити. А для цього треба його змусити стати непотрібним для влади. Це можна зробити, якщо змусити владу бути  прозорою і відкритою до всіх медіа. Отже, сьогоднішня акція – крок до цього”.

Аліна Новгородцева, редакторка сайту “Заноза”, повідомила ІМІ, що під час останньої сесії міськради вона в перерві звернулася до Володимира Буряка з проханням провести пресконференцію для всіх журналістів, а не тільки лояльних до влади, але він їй відмовив. 

“Після цього мені зателефонували з пресслужби і висловили обурення, що я говорила з міським головою безпосередньо, – розповіла вона. – За чотири роки на посаді міський голова давав інтерв’ю не “запоріжсталевським” чи непідконтрольним ЗМІ востаннє у 2016 році – сайту 061.ua, і редакторка Тетяна Гонченко також добивалася його з боєм. Через рік вибори, а ми так нічого і не знаємо про нашого міського голову і не можемо поставити йому питання, які нас цікавлять”.

Олександр Чубукін, головред сайту “Акцент”, також розповів ІМІ, що відсутність відкритих преконференцій Володимира Буряка – одна із причин участі в акції.

“Ми вирішили взяти участь в акції з кількох причин. По-перше, це солідарність з іншими запорізькими ЗМІ, які так само обмежені в прямому спілкуванні з міським головою. По-друге, за останні роки не було не тільки відкритих пресконференцій Володимира Буряка, але зникли і так звані підходи до преси в перервах засідань сесії міської ради. Знаю, що не можуть потрапити на прийом до міського голови і звичайні містяни, незважаючи на нібито можливість запису. До Володимира Вікторовича накопичилася маса запитань, адже міською владою ухвалюється дуже багато неоднозначних рішень, а повноцінних відповідей  на них немає”, – повідомив головред.

Як зазначає представниця ІМІ, до обрання на пост міського голови Володимир Буряк обіймав посаду на ПАТ “Запоріжсталь”. На сьогодні ПАТ “Запоріжсталь” є власником ТРК “ТВ-5”, міська влада з бюджету фінансує та розпоряджається ресурсами КП “МТМ” (Телеканал Z). Також лояльними до влади є газета “Панорама”, сайт “Індустріалка” та екскомунальне видання “Запорізька січ”. Окрім цього, до пулу лояльних до влади медіа належить низка так званих no-name-проєктів, які працюють як звичайні онлайн-ЗМІ.

3.Журналісти та правозахисники вимагають від влади назвати замовників убивства Гонгадзе

16.09.2019 Журналісти і правозахисники закликають новообрану українську владу знайти і притягнути до відповідальності замовників убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Про це йдеться в заяві журналістів та громадських організацій.

"Ми, журналісти і правозахисники, звертаємося до новообраної української влади з закликом розслідувати до кінця вбивство Георгія Гонгадзе. Знайти і притягнути до відповідальності замовників, які всі ці роки лишаються над законом і над мораллю", – йдеться в заяві. 

Наводимо повністю текст заяви: 

19 років тому в Україні викрали і вбили журналіста Георгія Гонгадзе. Хоча слідство, яке тривало кілька років, встановило і засудило виконавців убивства, питання пошуку замовників було цинічно проігноровано правоохоронними органами і владою, попри заклики громадянського суспільства.

Ми, журналісти і правозахисники, звертаємося до новообраної української влади з закликом розслідувати до кінця вбивство Георгія Гонгадзе. Знайти і притягнути до відповідальності замовників, які всі ці роки лишаються над законом і над мораллю. 

Нагадуємо, що в очах усього світу справа Гонгадзе стала мірилом (не)якості українського правосуддя. Розслідування справ загиблих журналістів яскраво показує, чи здатні державні інституції покласти край безкарності та гарантувати безпеку журналістській діяльності, чи є відповідна політична воля у влади. 

Ми звертаємося до керівників правоохоронних органів і вимагаємо максимально якісно й оперативно розслідувати найбільш болючі для суспільства справи – вбивства Георгія Гонгадзе і Павла Шеремета. 

Ми вимагаємо публічного звіту влади про хід цих розслідувань і чекаємо якнайшвидшого їх завершення і покарання винних.

Нас непокоїть тенденція замовчування причетності Леоніда Кучми до справи Гонгадзе, намагання політиків і медіа, пов’язаних із його родиною, відбілити імідж експрезидента. Вимагаємо з’ясування його справжньої ролі в подіях, що передували викраденню і вбивству Георгія, попри будь-які міркування політичної доцільності. 

Ми закликаємо владу системно вживати всіх заходів, необхідних для повноцінних і оперативних розслідувань порушень свободи слова, захисту права громадян на інформацію, а також закликаємо захищати діяльність журналістів.

***

Журналіст Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в одному з лісів Київської області виявили його тіло. У 2009 році в Київській області виявили останки черепа, які, за даними експертизи, належали журналістові. 22 березня 2016 року Гонгадзе поховали в Києві.

У 2008 році суд визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників МВС: Валерія Костенка й Олександра Поповича було засуджено до 12 років позбавлення волі, а Миколу Протасова – до 13. У 2015 році Протасов помер у колонії. У 2013 році за вбивство Гонгадзе до довічного позбавлення волі було засуджено ексначальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача, затриманого у 2009 році.

Журналіст Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. У Генпрокуратурі повідомили, що слідство розглядає чотири версії мотиву вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізація ситуації в Україні, вбивство через помилку (замість Притули). 20 липня 2018 року заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін заявив, що "людину, яка може бути причетною до вбивства Шеремета, встановлено, але не ідентифіковано".

4.Громадське ухвалило рішення щодо висловлювання Кутєпова у фейсбуку

21.09.2019 Редакційна рада ГО “Громадське телебачення” рекомендувала оголосити догану Богдану Кутєпову та зробити пожертвування на рахунок організації після розгляду питання щодо його публічного висловлювання у фейсбуці. Про це повідомляється на сайті Громадського.

Так, редрада рекомендувала виконавчому директору організації, за наявності правових підстав, оголосити догану Кутєпову Богдану із записом до трудової книжки, що може бути передумовою звільнення в разі подальших порушень. Також редрада рекомендувала Кутєпову зробити пожертвування (донат) на рахунок організації в розмірі, який визначить сам Кутєпов. 

Окрім того, редрада рекомендувала програмній раді під час найближчих зборів затвердити зміни до політик та процедур організації в частині, що стосується публічних висловлювань співробітників Громадського телебачення, зокрема й у соціальних мережах, і визначити можливі санкції щодо порушників.

Богдан Кутєпов повідомив, що готовий виконати рішення редради.

Рішення редради має рекомендаційний характер. Головна редакторка Громадського Ангеліна Карякіна та виконавча директорка Марина Голота повідомили, що виконають рекомендації редакційної ради. 

Також Громадське повідомляє, що статус Кутєпова в порушеному кримінальному провадженні наразі невідомий. Редакція надіслала щодо цього запит до поліції.

Як повідомляв ІМІ, 10 вересня журналіст Громадського Богдан Кутєпов критично висловився щодо запитань журналістів, які взяли участь у пресконференції Олега Сенцова та Олександра Кольченка. 

“Я вважаю так: щоб не було потім вереску про утиски свободи слова, журналістів повинні пиз**ти самі ж журналісти. А журналісток – журналістки. Тих, котрі ставлять тупі питання, просто садити на місце чи виводити з зали. А тих, хто під виглядом журналістів приходить провокувати від Шарія, Медведчука чи з кремлівських помийок типу "Страни.юа", – нещадно пиз**ти. С – Саморегуляція”, – написав Кутєпов.

"Страна.ua" подала заяву до поліції через пост Кутєпова, поскаржившись на його заклики до нібито побиття та перешкоджання професійній діяльності її журналістів.

Поліція відкрила кримінальне провадження за заявою редакції "Страни.ua" за статтею 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

10 вересня громадська організація “Громадське телебачення” засудила публічні висловлювання журналіста Богдана Кутєпова в соціальних мережах на адресу журналістів, що працювали на пресконференції Олега Сенцова та Олександра Кольченка. Після цього організація скликала редраду. 

Пізніше журналіст пояснив, що в його пості не йшлося про фізичну силу.

5.Медіаспільнота закликає президента відреагувати на агресивну поведінку його прессекретарки

30.09.2019 Медіарух та інші представники медіа висловлюють стурбованість через нову тенденцію в поведінці працівників Офісу Президента з журналістами. 

Так, щонайменше троє журналістів українських та іноземних медіа повідомили, що нещодавно зіткнулися з неетичною та агресивною поведінкою прессекретарки президента Юлії Мендель, яка відштовхувала їх, в т. ч. щоб обмежити можливість поставити Президентові запитання. Це, зокрема, були Наталія Шимків з “Лівого берега”, Крістофер Міллер і Сергій Андрушко з “Радіо Свобода”. 

У згаданих випадках дії щодо обмеження доступу журналістів до Президента вчиняли не працівники державної охорони, що свідчить про відсутність загроз його безпеці, а саме прессекретарка Президента Юлія Мендель. Подібні дії можуть бути розцінені як такі, що мають ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. 

А посилання Юлії Мендель у своєму поясненні у фейсбуці на те, що, мовляв, її дії стосовно Андрушка були продиктовані, зокрема, й тим, що (цитуємо) “медіа наполягають, але не кидаються. Бо особистий простір першої особи – це його / її безпека. Особливо важливо це усвідомлювати після 2017 року, коли, вдаючи журналіста відомого видання, кілер підстрелив добровольця в Києві”, після публікації “Радіо Свобода” повного відео нагадують блюзнірство, адже їй, очевидно, було відомо, що Андрушко не “вдає” журналіста. 

Ми звертаємо увагу Президента Володимира Зеленського на те, що відкрите спілкування з журналістами – це не лише ознака демократичності влади, а й її обов’язок. З огляду на повторюваність випадків неетичного поводження з журналістами з боку працівників Офісу Президента та депутатів фракції “Слуга народу” ми закликаємо команду Зеленського до налагодження більш конструктивних взаємовідносин з медіа. Ми змушені відзначити, що реакція представників влади на попередні інциденти свідчила про неповне розуміння ними ролі незалежних медіа в суспільстві та про недостатню готовність до нормалізації стосунків із журналістською спільнотою.

Ми закликаємо Президента України Володимира Зеленського особисто публічно відреагувати на загрозливу тенденцію перешкоджання роботі журналістів та медіа з боку працівників Офісу Президента.

Долучитися до заяви можна, надіславши листа на пошту [email protected] із зазначенням імені та прізвища.

Як повідомляв ІМІ, прессекретарка Президента Юлія Мендель відштовхнула кореспондента Радіо Свобода Сергія Андрушка, аби захистити Володимира Зеленського від запитання журналіста. Інцидент стався під час форуму YES, який проходив у Києві з 12 по 14 вересня.

Зі свого боку Юлія Мендель зазначила, що не штовхала Сергія Андрушка, і додала, що журналісти не мають порушувати безпеки першої особи.

Радіо Свобода опублікувало повне відео інциденту.

27 вересня журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер та журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків повідомили, що нещодавно також зіткнулися з подібною поведінкою прессекретарки Президента Юлії Мендель.

6.Журналісти вимагають звільнення Мендель

30.09.2019 Неформальна спільнота незалежних журналістів “Ініціатива 34” вимагає звільнення речниці Президента України Юлії Мендель через “непрофесійну та неетичну” поведінку щодо журналістів. Про це йдеться у відкритій заяві, яку “Ініціатива 34” опублікувала у Facebook, повідомляє Радіо Свобода.

“У зв’язку із непрофесійністю, неетичною поведінкою та провокацією штучних конфліктів вимагаємо звільнити Юлію Мендель з посади прессекретара Президента України Володимира Зеленського. Від Офісу Президента та Юлії Мендель очікуємо вибачень перед нашим колегою Сергієм Андрушком”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали редакторка-засновниця “Української правди” Олена Притула, ГО “Громадське Телебачення” та журналісти Bihus.Info, список підписантів доповнюється.

Як повідомляв ІМІ, 30 вересня Медіарух та інші представники медіа закликали Президента України Володимира Зеленського особисто публічно відреагувати на загрозливу тенденцію перешкоджання роботі журналістів та медіа з боку працівників Офісу Президента.

Прессекретарка Президента Юлія Мендель відштовхнула кореспондента Радіо Свобода Сергія Андрушка, аби захистити Володимира Зеленського від запитання журналіста. Інцидент стався під час форуму YES, який проходив у Києві з 12 по 14 вересня.

Зі свого боку Юлія Мендель зазначила, що не штовхала Сергія Андрушка, і додала, що журналісти не мають порушувати безпеки першої особи.

Радіо Свобода опублікувало повне відео інциденту.

27 вересня журналіст Радіо Свобода Крістофер Міллер та журналістка видання “Лівий берег” Наталія Шимків повідомили, що нещодавно також зіткнулися з подібною поведінкою прессекретарки Президента Юлії Мендель.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.