Реакція журналістської спільноти. Підсумки 2021 року

ІМІ починає підбивати підсумки року в різних аспектах медійної сфери. Це перший текст на цю тему

Протягом 2021 року українська медіаспільнота випустила 20 заяв, що стосувалися ситуації зі свободою слова в Україні, та дві заяви на підтримку білоруських журналістів. 

Такими є підсумки річного моніторингу ІМІ "Барометр свободи слова", в якому відстежується реакція журналістської спільноти на порушення. 

Заяви медіаспільноти та журналістів стосувалися:

• засудження практики продажу журналістських посвідчень особам, які не ведуть журналістської діяльності та не дотримуються етичних норм професії; 
• підтримки журналіста Юрія Бутусова, щодо відео якого ДБР порушило кримінальне провадження;
• підтримки журналістів програми "Схеми", на яких напали в Укрексімбанку;
• підтримання санкцій щодо "каналів Медведчука" NewsOne, "112 Україна" та ZIK;
• підтримки програми "Зворотній відлік" на Суспільному в ситуації з тиском "слуг народу";
• обмеження доступу до інформації та вибірковості в допуску до міських рад, як-от Запорізька, Кременчуцька міські ради;
• вимоги щодо прозорості розслідування злочинів проти журналістів;
• вимоги забезпечити прозоре розслідування вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета і Вадима Комарова.

Окремо ІМІ випустив заяву через неправомірне обмеження прав журналістів у судах.

Шість заяв були ініційовані професійною спільнотою "Медіарух". Серед них заяви на захист журналістів програми "Схеми", на яких напали в Укрексімбанку; головного редактора "Цензор.Нет" Юрія Бутусова; щодо видавання журналістських посвідчень особами, які не ведуть журналістської діяльності; щодо санкцій стосовно телеканалів NewsOne, "112 Україна" та ZIK.

Також медійні й правозахисні громадські організації активізували співпрацю з правоохоронними органами та підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з Офісом генерального прокурора.

Цього року журналісти виходили на акції щодо захисту своїх прав та акції пам'яті вбитих колег. Зокрема, акції відбулися на захист прав фотокореспондента "Букв" Олександра Кужельного; журналістів програми "Схеми", на яких напали в Укрексімбанку. Журналісти, яких не запросили на пресмарафон президента Володимира Зеленського, влаштували акцію в Києві, наголошуючи на вибірковій акредитації медіа для висвітлення заходів за участю Зеленського.

Також були акція пам'яті Георгія Гонгадзе, присвячена‌ 21-м ‌роковин‌ам ‌убивства журналіста, вшанування пам'яті Павла Шеремета.

Окрім того, окремі медіа та журналісти зробили два публічних звернення до влади щодо утиску їхніх прав. 

Заяви українських медійників та медіаорганізацій:

• 24 січня – заява Медіаруху із закликом до Нацполіції невідкладно розслідувати дії ВГО "Журналісти проти корупції", а також утриматися від переслідування активістів за коментарі в медіа. 
• 27 січня – звернення Комісії з журналістської етики до Нацполіції та Міністерства юстиції  з проханням перевірити інформагентство та газету "Журналісти проти корупції", ГС "Національна спілка незалежних журналістів України", ІА "Таврія ньюс", газету "Лига информ" та журнал "Business Компаньон" на предмет ознак підроблення документів, зловживання правами журналіста, отримання свідоцтва про держреєстрацію за допомогою обману. 
• 31 січня понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритою заявою до органів центральної влади з  проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через систематичний недопуск працівників ЗМІ на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій. Завдяки зверненню журналістів розгляд проблеми був винесений на розгляд парламентського комітету свободи слова, поліція відкрила кримінальне провадження, а в лютому журналістів було допущено на сесію міськради, хоча й заборонено пересуватися будівлею міської ради. 
• 3 лютого журналістська та медіаспільнота не могли не відреагувати на застосовані 2 лютого до телеканалів "112 Україна", ZIK і NewsOne санкції. Зокрема, низка громадських організацій заявила, що санкції проти телеканалів "групи Медведчука" не загрожують свободі слова, адже ці канали є інструментами іноземного впливу та становлять системну загрозу інформаційній безпеці України. 
• 4 лютого українські громадські організації закликали Президента України Володимира Зеленського застосувати вето до Закону №3450 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів" та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України. Організації вважають, що законопроєкт спрямований проти викривачів. Зокрема, викривач має пояснити, звідки йому стали достеменно відомі дані про вчинене правопорушення. Це, йдеться в заяві, суперечить базовим принципам захисту джерел інформації та фактично є неможливим, оскільки сам викривач і є джерелом інформації про корупцію. Президент Володимир Зеленський 3 березня повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів", який був ухвалений 4 лютого 2021 року.
• 6 лютого санкції щодо "каналів Медведчука" підтримав Медіарух, зазначивши, що "брехня, яку наполегливо і часто повторюють, розпалює ворожнечу, шкодить суспільству і не має нічого спільного з журналістикою".
• 1 квітня із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду звернувся ІМІ через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. Інститут масової інформації зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. ІМІ закликав вищі органи суддівського самоуправління та нагляду: забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання; притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності. 
• 7 квітня журналістська спільнота вимагала чесного і неупередженого розслідування інциденту, що стався в березні за участю відомого фотографа Євгена Нікіфорова, якого звинувачують у смертельній ДТП на Одещині.
• 7 травня журналісти Кременчука (Полтавська область) заявили про вибірковість та дискримінацію міської ради. Вони звернулись із відкритим листом до депутатів міськради з проханням інформувати місцеві ЗМІ про офіційні заходи за участю міського голови або інших представників виконкому та дотримуватися рівного ставлення до всіх медіа.
• 2 липня журналісти Дніпра закликали правоохоронні органи провести об'єктивне та неупереджене розслідування справи щодо побиття операторів телеканалів ОТВ Ігоря Гутніка та Д1 Сергія Файзуліна під час знімання демонтажу рекламних конструкцій на вулицях міста.
• 7 липня медійні організації закликали парламент обмежити втручання тютюнової індустрії в роботу медіа. Зокрема, ГО просили ухвалити в другому читанні й у цілому законопроєкт про охорону здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну №4358 у найкоротший строк.
• 16 вересня правозахисні та медійні організації звернулися до влади з нагоди роковин вбивства Георгія Гонгадзе. Вони вимагають від української влади забезпечити прозоре розслідування вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета і Вадима Комарова, встановити та назвати замовників убивств. 
• 6 жовтня Незалежна медійна рада (НМР) та "Детектор медіа" висловили обурення та вимагали належного розслідування нападу на журналістів програми "Схеми: корупція в деталях", що стався 4 жовтня 2021 року в приміщенні Укрексімбанку.
• 6 жовтня Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" вимагав негайного звільнення, а не тимчасово відсторонення Євгена Мецгера з посади голови правління Укрексімбанку. 
• 20 жовтня Суспільне стало на захист редакції програми "Зворотний відлік" та заявило, що відсутність в ефірі програми 18 жовтня представників партії "Слуга народу" є рішенням не редакції ток-шоу, а представників парламентської фракції.
• 25 жовтня Незалежна медійна рада закликала припинити будь-які спроби тиску на Суспільного мовника, включно з незаконним обмеженням фінансування, та забезпечити сталий розвиток Суспільного. Відповідна заява пов'язана із заявою ведучої ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA: Перший" Мирослави Барчук про тиск на редакцію програми з боку працівників Офісу президента. За її словами, підлеглі голови Офісу президента Андрія Єрмака звинувачують ток-шоу в недотриманні професійних стандартів (у відсутності балансу думок у випуску за 18 жовтня) та виставляють свої умови щодо присутності депутатів від "Слуги народу" в студії. Також вона додала, що кандидати на ефіри узгоджуються з контактною особою М. Подоляка в ОП.
• 29 жовтня правозахисні організації засудили переслідування російською владою в окупованому Криму журналіста "Кримської солідарності" Амета Сулейманова та ще трьох ув’язнених "третьої бахчисарайської групи" у "справі кримських мусульман" – Рустема Сейтмеметова, Османа та Сейтумера Сейтумерових.
• 2 листопада, у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, медійні та правозахисні організації України закликали уряд та правоохоронні органи проводити ефективні й прозорі розслідування злочинів проти журналістів, а також реформувати правоохоронні органи та здійснити судову реформу, щоб унеможливити безкарність.
• 21 листопада Медіарух закликав українських журналістів об'єднуватися, щоб протистояти тиску.
• 29 листопада Медіарух заявив про неприпустимість тиску представників держорганів на журналіста Юрія Бутусова і те, що Державне бюро розслідувань не має ставати інструментом для політичних розправ. Заява пов'язана з тим, що 28 листопада ДБР у межах розпочатого кримінального провадження повідомило, що вивчає відео, яке 27 листопада виклав головний редактор "Цензор.Нет" Юрій Бутусов своїй фейсбук-сторінці. На відео журналіст стріляє з гаубиці Д-20 калібром 152 мм. Кримінальне провадження було відкрите за статтями 414 ("Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення") та 437 ККУ ("Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни"). Сам Юрій Бутусов вважає такі дії помстою президента Володимира Зеленського за конфлікт на пресмарафоні 26 листопада. 
• 8 грудня Медіарух заявив, що виступає проти видавання журналістських посвідчень стороннім особам, оскільки це підриває довіру до професії, стимулює корупцію та ускладнює захист прав реальних журналістів. Також Медіарух закликав провести публічний аудит членства НСЖУ. Приводом для цієї заяви стала заява Національної спілки журналістів України (НСЖУ) щодо дій Національної поліції, яка намагалась отримати доступ до переліку членів обласних організацій спілки Вінницької та Тернопільської областей.

Акції журналістів:

• 17 серпня в Києві біля Міністерства внутрішніх справ відбулась акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів. Приводом для акції став напад на фотокореспондента "Букв" Олександра Кужельного, який трапився 14 серпня в центрі Києва одразу після акції біля Офісу президента.
• 16 вересня в Києві відбулась акція пам'яті Георгія Гонгадзе, присвячена‌ 21-м ‌роковин‌ам ‌убивства журналіста. Учасники акції – журналісти й правозахисники – нагадали, що досі не встановлено, хто був замовником убивства журналіста ‌Гонгадзе.
• 6 жовтня в Києві біля будівлі Укрексімбанку відбулась акція протесту на підтримку журналістів "Схем", на яких вчинили напад під час інтерв’ю з керівником фінансової установи Євгеном Мецгером. Перед початком протесту на учасників акції з вікна банку випав горщик із квіткою. Журналісти тримали плакати із засудженням дій керівництва банку та на підтримку журналістів проєкту "Схеми".
• 26 листопада журналісти, яких не запросили на пресмарафон президента Володимира Зеленського, влаштували акцію в Києві. Вони наголошували на вибірковій акредитації медіа для висвітлення заходів за участю Зеленського. Нагадаємо, 25 листопада Офіс президента анонсував на 26 листопада пресмарафон президента Володимира Зеленського, присвячений "екватору" його каденції. ОП повідомив, що на пресмарафон запрошено лише 30 журналістів "у зв’язку зі складною епідемічною ситуацією в країні та з урахуванням досвіду попередніх пресмарафонів". Незапрошені журналісти запропонували прийти під місце проведення заходу і влаштувати президенту пікет. 
• 28 листопада в Києві на місці загибелі білоруського журналіста Павла Шеремета білоруські та українські журналісти вшанували його пам'ять: цього дня йому виповнилося б 50 років. Акцію, ініційовану Білоруською асоціацією журналістів, підтримали українські журналісти та низка білоруських неурядових організацій, створених в Україні білоруськими біженцями.

Звернення журналістів:

• 4 лютого на Закарпатті журналісти-розслідувачі Станіслав Данко та Олена Мудра закликали Міністерство внутрішніх справ ефективніше реагувати на порушення їхніх прав. Вони надіслали звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та до керівництва закарпатської поліції щодо ситуації з неналежним реагуванням окремих місцевих підрозділів поліції на повідомлення щодо можливих порушень прав журналістів. У листі перелічуються факти, зокрема, про закриття кримінального провадження щодо ненадання відповіді на журналістський запит Станіслава Данка з боку Служби автомобільних доріг, відмову поліції міста Виноградів відкрити кримінальне провадження за заявою журналістки Олени Мудри щодо ненадання відповіді від міськради на інформаційний запит. Журналісти отримали відповідь від МВС на своє звернення, однак їх ця відповідь не задовольнила. 
• 25 лютого редакція вінницького інтернет-видання "20 хвилин" відреагувала на рішення Голосіївського районного суду м. Києва заблокувати доступ до 426 сайтів у межах кримінального провадження про шахрайство. Видання заявило, що вважає тиском влади рішення суду про блокування його сайту, який потрапив до переліку 426 ресурсів, та оскаржуватиме таке рішення. 25 лютого речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила, що правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою Голосіївський районний суд Києва вирішив заблокувати доступ до 426 сайтів. 

Окрім того, українські медійники випустили дві заяви на підтримку білоруських колег: 

• 16 лютого українські громадські організації закликали владу України публічно засудити репресії та політичний тиск із боку білоруської влади на правозахисників та незалежних журналістів.
• 18 лютого журналістки й медійниці України висловили свою підтримку засудженим білоруським журналісткам телеканалу "Белсат" Катерині Бахваловій (Андрєєвій) та Дарії Чульцовій, яких ув’язнили на два роки за стрім з акції протесту. 21 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в спільній заяві засудили утиски журналістів у Білорусі. "Весь демократичний світ визнає засоби масової інформації четвертою владою та не втручається в їхню професійну діяльність. Наступ на свободу слова, життя та здоров’я журналістів у Республіці Білорусь відкрито порушує ці базові принципи", – йдеться в заяві.

Нагадаємо також, що 14 вересня 2021 року медійні й правозахисні громадські організації та Офіс генерального прокурора підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю. Від громадських організацій меморандум підписали Інститут масової інформації, Кримська правозахисна група, Інститут розвитку регіональної преси, "Платформа прав людини", "Детектор медіа" та Центр прав людини ZMINA.

Підписанню меморандуму передувало те, що 25 травня 2021 року ІМІ передав Офісу генерального прокурора список порушень прав журналістів для розслідування і запропонував створити робочу групу для покращення ситуації з розслідуваннями. Офіс ГПУ висловив готовність сприяти розслідуванню злочинів проти журналістів.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".