Громадський сектор заявляє, що санкції проти "каналів Медведчука" не становлять загрози свободі слова

Фото - uacrisis.org

Громадські організації та представники експертної спільноти пояснили, що санкції проти телеканалів “групи Медведчука” – “112 Україна”, NewsOne і ZIK – не загрожують свободі слова, адже ці канали є інструментами іноземного впливу та становлять системну загрозу інформаційній безпеці України. 

Про це йдеться в спільній заяві, яку 3 лютого опублікував Український кризовий медіацентр, повідомляє “Детектор медіа”.

ГО кажуть, що обмеження діяльності цих каналів в Україні – це крок до підвищення інформаційної безпеки української держави.

Заяву підтримали Український кризовий медіацентр, Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm, “Детектор медіа”, StopFake, Центр дослідження безпекового середовища “Прометей”, Рада зовнішньої політики “Українська призма”, VoxCheck, Центр оборонних реформ, Euromaidan Press та Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння, Інститут масової інформації.

Видання опублікувало повний текст заяви:

“Спільна заява українських громадських організацій, які протидіють дезінформації щодо санкцій, введених проти Тараса Козака та пов'язаних з ним юридичних осіб

Ми, представники українського громадянського суспільства та експертного співтовариства, які борються з дезінформацією, наполягаємо на тому, що санкції, введені проти Тараса Козака, власника телеканалів “112 Україна”, ZIK та Newsone, та юридичних осіб, пов'язаних з ним, указом президента Володимира Зеленського від 2 лютого 2021 року на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України, не становлять загрози свободі слова. 

Ці канали є інструментами іноземного впливу, а отже становлять системну загрозу інформаційній безпеці України з таких причин:

• За даними Офісу Президента України, вони фінансуються з РФ, яка сім років, як незаконно окупувала Крим і території Донецької та Луганської областей.
• Вони послідовно пропагують дезінформацію Кремля, включаючи, але не обмежуючись ними, неправдиві, оманливі та маніпулятивні наративи про “фашистську Україну після 2014 року”, “русофобію”, “Україну як країну, що зазнала невдачі” та “Україну, контрольовану Заходом”. Загальний опис цих каналів полягає в тому, що Україна не має права існувати як проєвропейська незалежна країна.
• Вони неодноразово підтримували російську агресію проти України (приклад 1, 2).
• Ці канали у своїй роботі не застосовують принципів свободи слова та журналістських стандартів (приклад).
• Вони неодноразово слугували інструментом політичного піару на користь проросійської політичної партії та її власника.
• Вони часто запрошують експертів, які не мають відповідної освіти та професійного досвіду, щоб просувати політичну програму, яку підтримує власник каналів.
• Ці канали слугували платформою для просування ультраправих.

Враховуючи все вищезазначене, 112, ZIK та Newsone не можна вважати справжніми ЗМІ, які мають намір надавати об’єктивну та неупереджену інформацію на благо громадськості; вони поводяться як інструменти злочинного впливу, спрямовані передавати наративи кремлівської пропаганди під маскою “вітчизняних” українських ЗМІ. Обмеження їхньої діяльності в Україні – це крок до підвищення інформаційної безпеки української держави, особливо життєво важливий під час триваючої російської агресії проти неї”.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 2 лютого 2021 року “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке передбачає запровадження на п'ять років санкцій проти народного депутата Тараса Козака та юридичних осіб, що володіють ліцензіями телеканалів “112 Україна”, NewsOne та ZIK.

2 лютого телеканали “112 Україна”, ZIK і NewsOne заявили, що розцінюють рішення про санкції як політичну розправу та боротимуться за право бути в ефірі.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту "Мобілізація зусиль для вирішення викликів у медіасфері України". Матеріал відбиває позицію авторів і необов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження".