Барометр свободи слова за серпень 2024 року 

У серпні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 28 випадків порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – 19 випадків – убивство, поранення та обстріли журналістів, юридичний тиск, кібератаки та вимкнення українського мовлення.

Упродовж місяця стало відомо, що внаслідок російської агресії загинули чотири медійники, один з них – під час виконання професійної діяльності: Раян Еванс, радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters, загинув у Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” 24 серпня.

Троє медійників загинули на війні:

• Володимир Чернишов – військовий із Кропивницького, колишній оператор місцевого медіа CBN. Загинув 4 серпня 2024 року біля населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області під час виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України. 
• Олексій Сапуга – військовослужбовець, фотограф-орнітолог родом з Миколаєва, загинув на фронті 30 липня на Донеччині.
• Богдан Затула – мобілізований кореспондент Новини.LIVE з Харкова. 31 липня 2024 року Богдана мобілізували до лав Збройних сил України. Журналіст загинув під час потужного артилерійського обстрілу 26 серпня в Дніпропетровській області. 

За даними ІМІ, станом на 4 вересня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинули 86 медійників, 11 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.

Щонайменше чотири журналісти отримали поранення внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” 24 серпня в Краматорську:

• Іван Любиш-Кірдей – український журналіст агенції Reuters, у важкому стані потрапив до лікарні;
• Деніел Пелещук – журналіст Reuters, який, отримавши медичну допомогу, виписався з лікарні;
• Віктор Саєнко – журналіст Reuters, отримав травми, які не є небезпечними для життя;
• Моніка Андрушевська – польська журналістка Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна, волонтерка, отримала порізи.

Крім того, на покровському напрямку наприкінці серпня росіяни атакували дроном авто знімальної групи журналіста 1+1 Олександра Моторного. Це сталося, коли команда супроводжувала евакуаційний автобус на покровському напрямку. Вибух стався перед авто журналістів. У ТСН зазначили, що медійники не постраждали.

У серпні стало відомо, що засновник телеграм-каналу в окупованому Мелітополі Євген Ільченко, якого росіяни заарештували ще два роки тому за інформацію про російську окупацію міста, зазнав тортур і був залучений до примусової праці, зокрема риття траншей для російських військових. До російського вторгнення 2022 року Євген Ільченко був юристом у Мелітополі. 3 травня того ж року він потай від родини запустив телеграм-канал @Mitopol. Свою мету він зазначив у першому дописі: “Аналіз, події й факти”. Ільченко з великим ризиком для себе висвітлював повсякденне життя мелітопольців в окупації.

Крім того, Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальні справи щодо сімох журналістів, вказавши причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі: 

• журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик;
• журналістки hromadske Діани Буцько;
• журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Волша;
• журналістки італійського телеканалу RAI Стефанії Баттістіні;
• оператора італійського телеканалу RAI Сімоне Трайні.
• журналістки телеканалу “1+1” Наталії Нагорної;
• кореспондента DW Ніка Конноллі.

Хакерської атаки зазнали сайти Укрінформу, Hromadske, Odesa Online та ютуб-канал “Як не стати овочем”. Редакції пов'язують атаки зі своєю професійною діяльністю і вважають, що за ними стоять росіяни.

Також ІМІ зафіксував дев'ять порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску, кібератак та судових позовів проти медіа.

Про обмеження доступу до публічної інформації заявили:

• журналістка із Закарпаття Олена Мудра, яка отримала від омбудсмена відмову в запиті на доступ; 
• журналісти з Полтави поскаржилися, що їх не запросили на звітування секретарки міської ради Катерини Ямщикової про роботу за рік;
• кропивницьке видання “Гречка” заявило про упереджене ставлення з боку посадовців міськради.

Про погрози заявило видання “Кременчуцький Телеграф”, яке розцінило образи міського голови Кременчука Віталія Малецького як погрози й подало заяву до поліції. Головна редакторка видання Леся Лазоренко написала: “На черговій сесії, після публікації на сайті “Кременчуцького Телеграфу” матеріалу про закупівлю генераторів, Віталій Малецький знову вдався до обговорення, засудження та погроз на адресу журналістів, де констатував, “що за такі публікації жителі Кривушанської громади (де мешкає і сам мер) можуть дати трубою по пальцям”.

Про напад заявило видання “СтопКор”: начальник Управління Державної міграційної служби Івано-Франківської області Сергій Саїва вдарив по камері журналістів, коли ті хотіли з ним поспілкуватися. Державне бюро розслідувань повідомило посадовцю про підозру за фактом перешкоджання роботі журналістів.

Про кібератаку повідомила редакція Вільного радіо, яка отримала низку фішингових листів, автори яких представлялися податковою та Службою безпеки України. Усі листи містили вкладення, які рекомендували завантажити, що є типовим для фішингових атак і викликає підозру.

Двом одеським медіа – 7 каналу та онлайн-виданню УСІ – припинили фінансування, унаслідок чого телеканал тимчасово зупинив мовлення. Проте команда онлайн-медіа вирішила продовжити свою журналістську діяльність. За джерелами ІМІ, ці два медіа пов’язані з місцевим бізнесменом Аднаном Ківаном.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Вбивства – 1

1. Під час удару по готелю Краматорську загинув член команди Reuters Раян Еванс

24.08.2024 У Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. Про це повідомляється на сайті медіа.

Еванс разом з іншими членами команди Reuters у кількості шести осіб зупинилися саме в цьому готелі, коли ракета в нього влучила.

Інші двоє журналістів команди Reuters були поранені, вони перебувають у лікарні. Один із них отримав серйозні поранення.

“Ми терміново шукаємо більше інформації про напад, у тому числі співпрацюючи з владою Краматорська, і ми підтримуємо наших колег та їхні сім’ї”, – зазначило Reuters.

Еванс, колишній британський військовий, працював з Reuters з 2022 року та консультував його журналістів щодо безпеки в усьому світі, зокрема в Україні, Ізраїлі та на Олімпіаді в Парижі. Йому було 38.

“Ми висловлюємо наші найглибші співчуття та думки родині та близьким Раяна. Райан допоміг багатьом нашим журналістам висвітлювати події по всьому світу; ми будемо за ним страшенно сумувати”, – заявили в Reuters.

Трьох інших членів команди Reuters, які перебували в готелі під час удару, у безпеці, повідомляє агентство.

Як повідомляв ІМІ, 25 серпня увечері рятувальники знайшли тіло британського журналіста під завалами готелю у Краматорську.

За даними правоохоронців, серед поранених – четверо репортерів: громадяни США, Німеччини, Латвії та України. Пораненим журналістам віком 38, 40, 41 та 46 років надана медична допомога. Чоловіки отримали мінно-вибухові травми, забій головного мозку, перелом ноги, контузії, різані рани і забої тіла. Двоє з них госпіталізовані, інші лікуються амбулаторно.

Нацполіція зазначає, що Росія вдарила з ОТРК “Іскандер-М” по готелю, де жила команда репортерів іноземного медіа.

Поранення журналістів – 4

1. Український журналіст агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей у важкому стані

24.08.2024 Оператор агенції Reuters Іван Любиш-Кірдей отримав важке поранення внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” у Краматорську 24 серпня. Про це Інституту масової інформації повідомило власне джерело. 

За словами джерела, Іван перебуває в лікарні Дніпра. Він у важкому стані на штучній вентиляції легень, його прооперували.

Дружина Івана Марія Семенченко повідомила, що чоловік перебуває в непритомному стані в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова. За її словами, Іваном опікуються найкращі лікарі, які “роблять все можливе і неможливе”.

“Я теж поряд з ним. Редакція Reuters покриває всі наші потреби тут, ми постійно на зв’язку з Івановими колегами та керівництвом”, – написала Марія.

Вона зазначила, що отримала багато повідомлень, де люди питають, куди перерахувати гроші на лікування Івана, та залишила реквізити.

Також Марія Семенченко подякувала людям за слова підтримки й за те, що вони пишуть про роботу її чоловіка. Втім, звернулася до аудиторії з проханням уникати зайвої експресії в дописах про свого чоловіка.

“Я дуже всім вдячна, і, звісно, ви можете писати слова підтримки мені та Івану. Писати про Івана. Це дуже допомагає. Єдине, я би просила не вживати експресивних слів, які можуть зробити боляче нам, його рідним. Варто пам’ятати, що 8-річна Саня має планшет і вміє читати. Вона знає, що тато не ок, але не знає подробиць. Давайте пам’ятати передусім про неї”, – додала Марія.

Нагадаємо, у Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. 

Інші двоє журналістів команди Reuters були поранені, вони перебувають у лікарні. Один з них отримав серйозні поранення. Водночас Reuters не називає їхніх імен.

За даними правоохоронців, серед поранених – четверо репортерів: громадяни США, Німеччини, Латвії та України. Пораненим журналістам, віком 38, 40, 41 та 46 років, надано медичну допомогу. Чоловіки отримали мінно-вибухові травми, забій головного мозку, перелом ноги, контузії, різані рани й забої тіла. Двох з них госпіталізовано, інші лікуються амбулаторно.

Нацполіція зазначає, що Росія вдарила з ОТРК “Іскандер-М” по готелю, де жила команда репортерів іноземного медіа.

2. Поранення під час обстрілу Краматорська отримав журналіст Reuters Деніел Пелещук

24.08.2024 Журналіст британської агенції Reuters Деніел Пелещук, який дістав поранення внаслідок російського удару по готелю Краматорська 24 серпня, отримав медичну допомогу і вже виписався з лікарні. Про це медіа повідомило 26 серпня.

“Ще один наш колега, український кореспондент Денієл Поліщук, отримав медичну допомогу й виписався з лікарні”, – повідомило Reuters.

Як повідомляв ІМІ, 24 серпня 2024 року в Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. Інші двоє журналістів команди Reuters були поранені, вони перебували в лікарні. Оператор агенції Іван Любиш-Кірдей отримав важке поранення. Він у лікарні Дніпра у важкому стані на штучній вентиляції легень. Його прооперували.

3. Польська журналістка постраждала внаслідок російського обстрілу Краматорська

24.08.2024 Польська журналістка Моніка Андрушевська отримала поранення внаслідок російського обстрілу Краматорська 24 серпня. Про це повідомляє Суспільне та Моніка Андрушевська на своїй фейсбук-сторінці.

Вона розповіла, що проїжджала повз місце ракетного удару. 

“Моя перша особиста кров, пролита за Україну – на День Незалежності. Після 10 років війни. Іскандер поруч зі мною. Моє татуювання на правій руці, де я намалювала волошки, переплетені з колоском, не випадково в кольори українського прапора”, – написала вона.

Також журналістка опублікувала фото пошкодженого авто: “Це фото людини, яка просто їхала вечірнім Краматорськом, і ще одне, яке ілюструє салон її автомобіля. Такий вигляд може мати будь-яка людина в будь-якій точці України, де росіяни вирішать завдати ракетного удару. Не на лінії фронту – просто навколо міста в Донецькій області, де, незважаючи на геноцидні дії Росії, все ще триває життя, є кафе, салони краси, діти граються на дитячих майданчиках”. 

“Ти просто їдеш містом. Ти просто живеш. Цього досить, щоб росіяни спробували вбити вас і вдарити “Іскандером” прямо біля дороги, якою ви їдете, навіть у цивільному об’єкті, розташованому за 20 метрів”, – написала журналістка.

“Я подбаю про порізи, це дрібниці. Поправлю татуювання. Я дістану скло з волосся і руки. Машина в біді, вікна нові ставитимуть, все-таки не вперше. Але я продовжу допомагати ЗСУ”, – зазначила Моніка.

Як повідомляє TVP, Моніка Андрушевська працювала й була волонтеркою в Україні з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. У 2022 році вона врятувала 30 українців, що потрапили під обстріл, втікаючи з Ірпеня на півночі України.

Зараз вона працює у Центрі документування російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна.

4. Унаслідок удара РФ по готелю Краматорска постраждав ще один журналіст Reuters

24.08.2024 Ще один журналіст інформаційної агенції Reuters Віктор Саєнко, який є громадянином Латвії, отримав поранення внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” у Краматорську  24 серпня, повідомляє Delfi.

Як пише видання, травми, отримані Саєнком, не є небезпечними для життя. Постраждалий журналіст уже повідомив про те, що сталося своїм родичам.

Як повідомляв ІМІ, раніше Reuters заявив, що у готелі “Сапфір” проживали шестеро осіб з команди агенції.

24 серпня 2024 року в Краматорську внаслідок російського удару по готелю “Сапфір” загинув радник з питань безпеки британського інформагентства Reuters Раян Еванс. 

Інші двоє журналістів команди Reuters – оператор Іван Любиш-Кірдей та журналіст Деніел Пелещук були поранені.

Іван Любиш-Кірдей отримав важке поранення. Він у лікарні Дніпра у важкому стані на штучній вентиляції легень. Його прооперували. Деніеля Пелещука виписали з лікарні.

За даними правоохоронців, серед поранених – четверо репортерів: громадяни США, Німеччини, Латвії та України. Пораненим журналістам, віком 38, 40, 41 та 46 років, надано медичну допомогу. Чоловіки зазнали мінно-вибухових травм, забою головного мозку, перелому ноги, контузій, різаних ран і забоїв тіла. Двох з них було госпіталізовано, інші лікуються амбулаторно.

Нацполіція зазначає, що Росія вдарила з ОТРК “Іскандер-М” по готелю, де жила команда репортерів іноземного ЗМІ.

Обстріли журналістів – 1

1. Росіяни атакували машину “1+1” дроном

30.08.2024 У авто знімальної групи журналіста “1+1” Олександра Моторного ледь не влучив російський дрон. Це сталося, коли команда супроводжувала евакуаційний автобус на Покровському напрямку, повідомляє ТСН.

На кадрах видно, що вибух стався перед авто журналістів. В ТСН зазначили, що медійники не постраждали.

Викрадення – 1

1. "Репортери без кордонів": Засновник українського телеграм-каналу з Мелітополя опинився в "рабстві" окупантів

05.08.2024 Розслідуючи зникнення кількох українських журналістів в окупованому Мелітополі, “Репортери без кордонів” дізналися про долю Євгена Ільченка, заарештованого за створення телеграм-каналу з новинами про російську окупацію міста. 

Ільченко зазнав тортур і був залучений до примусової праці, зокрема риття траншей для своїх поневолювачів, повідомляється на сайті організації.

До російського вторгнення 2022 року Євген Ільченко був юристом у Мелітополі. 3 травня того ж року він потай від родини запустив телеграм-канал @Mitopol. Свою мету він зазначив у першому дописі: “Аналіз, події й факти”. Ільченко з великим ризиком для себе висвітлював повсякденне життя мелітопольців в окупації попри відсутність журналістського досвіду, пишуть “Репортери”.

Пости Ільченка стосувалися майже виключно місцевих новин, як-от проблем з постачанням у супермаркетах, присутності окупантів на вулицях міста й корупції в певних державних відомствах, що випускають дозволи на проїзд. 

Останній допис у @Mitopol опубліковано 10 липня 2022 року. На прикріплених фото, які Ільченко власноруч зняв на свій телефон напередодні, видно довгі черги по адміністративні документи, що стали поширеним явищем після вторгнення. “Реалії окупації за відсутності української влади”, – зазначено в дописі, оприлюдненому о 8:02 ранку.

За дві години до Ільченка прийшло четверо російських військових у формі. Його квартиру перерили, вкрали прикраси й документи. Ільченка, який у цей час був на прогулянці, одразу ж після повернення заарештували на власному подвірʼї за звинуваченням у “тероризмі”. 

“Репортери” переглянули повідомлення, які Ільченку вдалося надіслати родичу, де той описує, як його й іще 15 українців спершу кілька тижнів тримали під вартою в Мелітополі. З повідомлень постає, що звичайним явищем були тортури. Затриманих регулярно били током, зокрема по геніталіях. Іноді їх виводили серед ночі в ліс оголеними на “розстріл”, а потім нажаханих вели назад до вʼязниці. “Я не зламався, але не всі такі сильні”, – написав Ільченко своєму родичу. Але найстрашніше було попереду.

З вересня 2022 року, коли росіяни почали зазнавати систематичних поразок на фронті, Євген Ільченко був залучений до примусової праці. На фото, надісланих Ільченком з неволі, які переглянули “Репортери”, видно, що його кілька місяців змушували будувати траншеї для російських військових і чистити їхню зброю. Тоді Ільченка тримали за кілька кілометрів від прифронтового Мелітополя, в районі села Вербове. Ільченко також надіслав фото ще одного українця з лопатою в руках – чоловіка було засуджено до 13 років увʼязнення за кілька місяців після створення знімка.

Очільник відділу розслідувань “Репортерів без кордонів” Арно Фроже зазначив, що це перший зафіксований ними випадок рабства за майже 40 років захисту.

“Полон, тортури, а тоді рабство… Це – перший випадок, зафіксований “Репортерами” за майже сорок років захисту журналістики, коли медійник, блогер і розслідувач опинився в абсолютному рабстві й був примушений до участі у війні проти власної країни. За вибір інформувати громадськість його не лише тримали в полоні два роки, а й примушували до важкої праці. Свавілля переросло у варварство. Євгена Ільченка має бути негайно звільнено”, – заявив Фроже.

Євген Ільченко повернувся до вʼязниці за кілька місяців. За словами одного з джерел “Репортерів”, його можуть утримувати в Таганрозі в суворих умовах. Один зі звільнених вʼязнів з того міста повідомив “Репортерам”, що прогулянки там дозволено лише раз на два місяці, а світло ніколи не вимикають.

Юридичний тиск – 7

1. ФСБ відкрила кримінальну справу щодо італійської журналістки, яка працювала в Курській області

20.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу щодо журналістки італійського телеканалу RAI Стефанії Баттістіні, яка разом зі своїм колегою оператором Сімоне Трайні працювали у Курській області. Про це йдеться на сайті самого телеканалу RAI. Також про це повідомляють російські медіа.

ФСБ порушила проти них кримінальні справи за статтею про незаконний перетин російського кордону.

Телерадіокомпанії RAI повернула своїх журналістів в Італію. Повернення там пояснили потребою “гарантувати їхню безпеку та особистий захист”. 

Згодом з'явилась інформація про відкриття проти них кримінальної справи з боку російських спецслужб (охорона кордону в Росії підпорядкована ФСБ). Також з російських ресурсів стало відомо про виклик посла Італії до МЗС РФ для оголошення “рішучого протесту у зв'язку з діями репортерів”. МЗС Італії відповіло, що “італійські журналісти вільні діяти незалежно від дипломатів”. Про цю подію пишуть і ЗМІ Італії, наприклад Corriere del ticino та La Stampa, Corriere della Sera та багато інших.

У листопаді 2022 року президент Володимир Зеленський нагородив  італійську журналістку Стефанію Баттістіні орденом княгині Ольги III ступеня – “за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію української держави у світі”. Про це писали на сторінках сайту італійської телерадіокомпанії RAI.

“Для мене справжня честь як для громадської журналістки отримати нагороду, яку президент Зеленський надав мені як військовій кореспондентці. Це важливе визнання роботи, яку Tg1 і Rai загалом виконали за ці дев'ять місяців, щоб висвітлити наслідки російського вторгнення в Україну на місцях”, – відреагувала на нагороду Стефанія Баттістіні.

Бахмут, Харків, Запоріжжя, Херсон, Суми, Київ, Бородянка, Буча та інші локації на мапі – італійські журналісти бувають в українських містах, які потрапили під обстріли російських військ або були під окупацією РФ, їхні репортажі бачить не лише аудиторія телеканалу RAI. Робочими моментами журналісти діляться на сторінках соцмереж. На особистих Facebook-сторінках Стефанію Баттістіні та оператора Сімоне Трайні підтримують колеги телевізійники, а проросійські підписники, навпаки, називають їх “пропагандистами нацистського Києва”.

2. ФСБ відкрила кримінальну справу щодо італійського оператора, який працював на Курщині

20.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу щодо оператора італійського телеканалу RAI Сімоне Трайні, який разом зі своєю колегою журналісткою Стефанії Баттістіні працювали у Курській області. Про це йдеться на сайті самого телеканалу RAI. Також про це повідомляють російські медіа.

ФСБ порушила проти них кримінальні справи за статтею про незаконний перетин російського кордону.

Телерадіокомпанії RAI повернула своїх журналістів в Італію. Повернення там пояснили потребою “гарантувати їхню безпеку та особистий захист”. 

Згодом з'явилась інформація про відкриття проти них кримінальної справи з боку російських спецслужб (охорона кордону в Росії підпорядкована ФСБ). Також з російських ресурсів стало відомо про виклик посла Італії до МЗС РФ для оголошення “рішучого протесту у зв'язку з діями репортерів”. МЗС Італії відповіло, що “італійські журналісти вільні діяти незалежно від дипломатів”. Про цю подію пишуть і ЗМІ Італії, наприклад Corriere del ticino та La Stampa, Corriere della Sera та багато інших.

Бахмут, Харків, Запоріжжя, Херсон, Суми, Київ, Бородянка, Буча та інші локації на мапі – італійські журналісти бувають в українських містах, які потрапили під обстріли російських військ або були під окупацією РФ, їхні репортажі бачить не лише аудиторія телеканалу RAI. Робочими моментами журналісти діляться на сторінках соцмереж. На особистих Facebook-сторінках Стефанію Баттістіні та оператора Сімоне Трайні підтримують колеги телевізійники, а проросійські підписники, навпаки, називають їх “пропагандистами нацистського Києва”.

3. ФСБ порушила справу щодо журналістки hromadske, яка висвітлювала події в Суджі

22.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу щодо журналістки hromadske Діани Буцько, яка висвітлювала події в російській Суджі, повідомив російський пропагандистський ресурс РИА Новости. 

Також справи порушили щодо української журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик та журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Уолша.

ФСБ вказує причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі. Журналістам загрожує до п'яти років ув'язнення. 

Кореспондентка hromadske Діана Буцко відреагувала на цю інформацію на Facebook-сторінці: 

“Ми у своїй роботі на hromadske.ua завжди керувалися принципами журналістської етики і надалі продовжуватимемо неупереджено, але чесно висвітлювати війну. Розумію, цей погляд не подобається російським силовикам та їхнім ботам, які написали за ці дні купу погроз”.

Вона наголосила, що її редакція залишається відданою висвітленню злочинів РФ в Україні та на інших територіях, де тривають бойові дії.

“Правду не зупинити. Її кордони ніде не закінчуються”, – наголосила Діана Буцко.

4. ФСБ порушила справу щодо журналістки Кордон.Медіа, яка висвітлювала події в Суджі

22.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу щодо журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик, яка висвітлювала події в російській Суджі, повідомив російський пропагандистський ресурс РИА Новости. 

Також справи порушили щодо журналістки hromadske Діани Буцько та журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Уолша.

ФСБ вказує причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі. Журналістам загрожує до п'яти років ув'язнення. 

Олеся Боровик у коментарі “Детектору медіа” розповіла, що цікавилася в різних джерел, чим їй може загрожувати порушена в Росії кримінальна справа.

“Порадили уникати поїздок у країни, які лояльні до РФ. Тому що там дійсно можуть бути проблеми та реальне затримання, якщо оголосять у розшук”, – сказала вона. 

Надалі журналістка більш детально вивчатиме це питання з юристами.

5. ФСБ порушила справу щодо журналіста CNN за репортаж з Суджі

22.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу журналіста американського телеканалу CNN Ніка Пейтона-Уолша, який висвітлювала події в російській Суджі, повідомив російський пропагандистський ресурс РИА Новости.

Також справи були порушені щодо журналістки Кордон.Медіа Олесі Боровик та журналістки hromadske Діани Буцько.

ФСБ вказує причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі. Журналістам загрожує до п'яти років ув'язнення. 

6. ФСБ відкрила справу щодо журналістки ТСН через репортажі з Суджі

27.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справу щодо української журналістки телеканалу “1+1” Наталії Нагорної. Про це повідомляє Медіазона з посиланням на пропагандистські медіа та Центр громадських зв'язків ФСБ.

Також справу було порушено щодо кореспондента DW Ніка Конноллі. Їх звинувачують у незаконному перетині кордону Росії групою осіб за попередньою змовою (частина 3 статті 322 кримінального кодексу РФ). 

Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів із міста Суджі Курської області під час наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

14 серпня в ефірі ТСН вийшов репортаж Наталки Нагірної із Суджі. У відео вона показала російський прапор, зазначивши, що “українські захисники зняли в населеному пункті Суджа з однієї з адміністративних будівель” і що цей прапор поїде до музею російсько-української війни.

7. ФСБ відкрила справу щодо журналіста DW через репортажі з Суджі

27.08.2024 Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальну справи щодо кореспондента DW Ніка Конноллі. Про це повідомляє Медіазона з посиланням на пропагандистські медіа та Центр громадських зв'язків ФСБ.

Також справу було порушено щодо української журналістки телеканалу “1+1” Наталії Нагорної. Їх звинувачують у незаконному перетині кордону Росії групою осіб за попередньою змовою (частина 3 статті 322 кримінального кодексу РФ). 

Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів із міста Суджі Курської області під час наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

22 серпня DW опублікувала репортаж Конноллі з Суджі. У ньому  журналіст у супроводі військових ЗСУ відвідав місто та поспілкувався з місцевими мешканцями, які розповіли, що вони залишились без електрики, води та телефонного зв'язку.

Кібератаки – 4

1. Засновниця YouTube-каналу "Як не стати овочем" повідомила, що канал під загрозою видалення 

07.08.2024 Засновниця YouTube-каналу “Як не стати овочем” Оксана Мороз повідомила, що її канал під загрозою видалення через скарги на порушення авторських прав. Про це вона написала на своїй фейсбук-сторінці.

За її словами, канал отримав дві скарги від росіян за відео про аналіз мультику “Маша і Ведмідь”. 

У цих відео психологиня Катерина Гольцберг аналізує мультик і показує паралелі з поведінкою росіян. Врізки з мультика ілюструють її слова. Йдеться про відео “Маша і Ведмідь”: російська пропаганда та шкода для психіки дитини та “Маша та Ведмідь” і російська армія. Що спільного?”.

“Зараз на каналі 90 000 підписників. Роботу чотирьох років просто знищать. Говорити правду про російське не можна – це порушує авторські права агресора. YouTube такий YouTube”, – написала вона.

Мороз додала, що вже звернулася по допомогу: “Але якщо у вас є дієві методи, що робити у цій ситуації, – напишіть мені, будь ласка”.

У коментарі ІМІ Оксана Мороз розповіла, що вони мають два з трьох попереджень. І в разі отримання третього канал заблокують. Скарги на відео надіслав виробник “Маші і Ведмедя”.

Перше попередження канал отримав 4 серпня. Було видалено відео, де психологиня Катерина Гольцберг пояснює, чому мультик “Маша і Ведмідь” шкідливий. “Наприклад, вона говорить про те, що Маша показує поведінку вседозволеності, робить шкідливі речі й не несе за це ніякого покарання і що цей мультик не корисний для дітей”, – розповіла вона.

Водночас, додала Оксана Мороз, усі тези психологині вони ілюстрували прикладами з мультика. “Нас ютуб ніяк не попереджав. Відео було відразу видалено. У повідомленні було написано, що зараз на відео не накладається обмежень, але якщо у вас буде три попередження, а одне у вас уже є, то канал буде заблоковано”, – зазначила авторка каналу.

Друге попередження вони отримали саме сьогодні, 7 серпня. Було видалено Shorts із їхнього відео із серії “Сімейний курс інформаційної гігієни”. У відео Оксана Мороз пояснювала, спираючись на матеріал New York Times, про те, що цей мультик транслює російську пропаганду.

“Відповідно, наразі в нас два з трьох попереджень за порушення авторських прав. Вони були скеровані виробником “Маша і Ведмідь”. І, відповідно, якщо буде третє попередження, то канал буде заблокований”, – зазначила Оксана Мороз.

Авторка каналу додала, що оскаржила попередження, “апелюючи до того, що ніяких порушень не було, що все це в межах добросовісного використання і цитування, це просвітницький контент”.

“Далі побачимо, що буде”, – сказала Оксана Мороз.

2. Укрінформ повідомив про нічну хакерську атаку

14.08.2024 Сайт Укрінформу 14 серпня зазнав хакерської атаки, йдеться в телеграм-каналі медіа.

Технічна команда Укрінформу поінформувала, що атака на сайт розпочалась о 22:40 14 серпня, о 22:47 навантаження на вебсервер досягло піка, внаслідок чого в деяких відвідувачів могли виникнути проблеми з переглядом сайту. 

“В цей період на сайт надійшло біля 200 млн вхідних пакетів трафіка, більше ніж 200 тис. запитів за секунду”, – зазначили в Укрінформі.

О 22:52 технічним спеціалістам вдалося відбити атаку, блокуючи ворожі запити, внаслідок чого ресурс повернувся до звичайного режиму роботи.

Як повідомив Інституту масової інформації генеральний директор Сергій Череватий, медіа має інформацію про те, що до атаки, ймовірно, причетні російські хакери.

“Джерела вхідних пакетів були з різних країн на різних континентах. Про кібератаку Укрінформ повідомив CERT-UA при Держспецзв’язку. Відповідальні органи досліджують та опрацьовують інцидент за нашим зверненням”, – зазначив Череватий.

3. Російські хакери атакували сайт Odesa Online та розмістили антиукраїнські ілюстрації

23.08.2024 Російські хакери в ніч на 23 серпня атакували сайт видання Odesa Online. Про це повідомила головна редакторка видання Віталіна Пухир в коментарі представнику Інституту масової інформації в Одеській області. 

За її словами, хакери відредагували на сайті кілька публікацій, де розмістили ілюстрації антиукраїнського змісту.

Як розповіла Віталіна Пухир, в перші місяці повномасштабного вторгнення сайт видання неодноразово припиняв роботу внаслідок масованих російских хакерських атак. Проте редакція встановила новий посилений захист і до цього часу справлялася з проблемою. Хоча весь цей час на сайт продовжували регулярно вестися DDoS-атаки, а також спроби злому адмінки. 

“На жаль, сьогодні вночі це їм вдалося, зламали один із акаунтів наших співробітників та відредагували кілька публікацій, де “повісили” картинки антиукраїнського змісту. Також там було розміщено посилання на телеграм-канал російської групи хакерів, які ведуть антиукраїнську діяльність”, – розповіла головна редакторка.

Вона додала, що фахівці оперативно відреагували та швидко впоралися з проблемою. “Наразі сайт працює коректно, всі публікації відновлені. Сьогоднішню активність російських хакерів повʼязую з важливими для нашої країни датами – День Державного Прапора України та Днем Незалежності”, – сказала Віталіна Пухир.

4. Hromadske заявило про атаку на сайт

23.08.2024 Команда hromadske повідомила про DoS-атаку на сайт редакції. "Ми працюємо над відновленням. Перепрошуємо за незручності", – зазначили в медіа.

Головна редакторка Hromadske Христина Коціра написала на своїй фейсбук-сторінці:

“Вчора ФСБ порушила кримінальну справу проти нашої воєнної кореспондентки Діани Буцько. Вона робила репортажі з Суджі. Сьогодні наш сайт ліг – DoS-атака”.

На момент публікації новини на сайт hromadske можна було зайти.

Вимкнення українського мовлення – 1

1. У Києві та Гірнику через перебої з електрикою відсутнє мовлення Громадського радіо

26.08.2024 У Києві та Гірнику Донецької області через перебої з енергопостачанням не працюють передавачі Громадського радіо. Про це повідомила головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва на своїй фейсбук-сторінці.

Водночас, додала вона, в інших містах мовлення є. Передавач у Миколаєві – на резервному живленні.

“Слухати Громадське радіо завжди можна на сайті та у нашому додатку. Про всі наслідки говоритимемо впродовж дня у прямих етерах, це без змін”, – написала Єрмолаєва.

Нагадаємо, 26 серпня Росія масовано обстріляла Україну ракетами та "шахедами", унаслідок чого в багатьох регіонах країни зникло світло. "Укренерго" розпорядилося ввести екстрені відключення світла через масовану атаку росіян на енергетичну інфраструктуру України.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Погрози – 1

1. "Кременчуцький Телеграф" заявив про образи від міського голови й звернувся до поліції

29.08.2024 Редакція видання “Кременчуцький Телеграф” (Полтавська область) заявила, що міський голова Кременчука Віталій Малецький вдається до образ на адресу журналістів, і подала заяву до поліції, оскільки розцінює це як погрози.

Про це написала головна редакторка “Кременчуцького Телеграфу” Леся Лазоренко на своїй Facebook-сторінці. 

На початку серпня на сайті “Кременчуцького Телеграфу” вийшла стаття про групу підприємців, яка постачає місту генератори та скуповує комунальне майно. Саме після неї, за словами Лесі Лазоренко, міський голова вдався до висловлювань, які редакція розцінює як погрози журналістам. 

“На черговій сесії, після публікації на сайті “Кременчуцького Телеграфу” матеріалу про закупівлю генераторів, Віталій Малецький знову вдався до обговорення, засудження та погроз на адресу журналістів, де констатував, “що за такі публікації жителі Кривушанської громади (де мешкає і сам мер) можуть дати трубою по пальцям”, – написала журналістка.

Леся Лазоренко повідомила, що видання звернулося до правоохоронних органів із заявою про погрози. 

У коментарі полтавській представниці Інституту масової інформації Леся Лазоренко зазначила, що не хоче “дарувати очільнику міста жодної ганебної спроби принизити роль незалежних ЗМІ в розбудові демократичного суспільства”.

“З тим, як наші правоохоронці та суди розглядають справи, на швидкий результат ми не сподіваємось. Як і взагалі на результат. Але кожен раз, коли міський голова буде вдаватися до образ чи погроз, ми будемо реагувати в межах чинного законодавства. Він має відповідати за свої слова”, – написала Леся Лазоренко. 

Також Лазоренко розповіла, що 20 серпня під час засідання виконкому Віталій Малецький кинув неприємну фразу на адресу журналістки “Кременчуцької Газети” Олени Семенової: “Ви на базарі ніколи не працювали в інформаційному кіоску?” Видання також подало заяву до поліції.

Представниця ІМІ намагалась отримати коментар від пресслужби Кременчуцької міської ради щодо заяви Лазоренко, але їй порекомендували подати письмовий запит на адресу виконкому міської ради й тоді пообіцяли надати відповідь. 

Водночас представниця пресслужби Кременчуцької поліції Анна Васенко зазначила в коментарі ІМІ, що заяву від “Кременчуцького Телеграфу” отримали сьогодні, 29 серпня.

“Заява зареєстрована, зараз її розглядає начальник слідства. Протягом доби буде прийняте процесуальне рішення щодо заяви”, – прокоментувала Анна Васенко.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. Керівник міграційної служби Івано-Франківщині перешкоджав журналістам

02.09.2024 Начальник Управління Державної міграційної служби однієї Івано-Франківської області Сергія Саїва вдарив по камері журналістів “СтопКору”,  які  хотіли з ним поспілкуватися. Державне бюро розслідувань повідомило посадовцю про підозру за фактом перешкоджання роботі журналістів. Про це повідомила пресслужба ДБР.

За даними слідства, у липні 2024 року журналісти одного із інформаційних агентств приїхали до готельно-розважального комплексу на Івано-Франківщині. Вони хотіли отримати коментар посадовця щодо великих статків членів його родини. Журналісти представилися та, тримаючи в руках мікрофон з написом назви агентства і відеокамеру, почали відеозйомку.

Підозрюваний не надав відповіді на питання журналістів та умисно вдарив рукою по відеокамері, яку тривам оператор. Камера після цього пошкодилася.

Підозру посадовцю повідомлено 30 серпня за ч.1 ст.171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Нині йому загрожує штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень) або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Як повідомляє Суспільне Івано-Франківськ, йдеться про голову Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області Сергія Саїва та співробітників  “СтопКору”. Інцидент між ним та кореспондентами “СтопКору” стався 18 липня 2024 року в селі Дзвиняч в ресторані “Рулька”. Як пише “СтопКор”, медійники прибули тудин, щоб розпитати чиновника щодо задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв'язків. За даними “СтопКору”, посадовець спочатку ховався від них, а згодом “накинувся” та вибив з рук оператора камеру, яка “перестала працювати після його удару”.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста”, – розповів  кореспондент Ігор Доценко.

Після інциденту репортери написали заяву до відділення №2 поліції у селищі Богородчани за фактом вчинення нападу на журналістів.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 3

1. Журналістка із Закарпаття Олена Мудра отримала від омбудсмена відмову в запиті на доступ

02.08.2024 Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини відмовив журналістці-розслідувачці із Закарпаття Олені Мудрі в запиті на доступ до публічної інформації. Про це Олена Мудра повідомила Інституту масової інформації.

У запиті від 25 липня журналістка просила надати копії відповідей на її скарги, з якими вона звернулася до омбудсмена у 2022–2023 роках, щодо ненадання публічної інформації Державним бюро розслідувань. Мудра скаржилась омбудсмену на ненадання інформації щодо номера кримінального провадження, досудове розслідування якого здійснює ДБР. 

“Ці відповіді, за винятком останньої, поданої у квітні цього року, не надходили на мою електронну адресу, яку я завжди вказую в скарзі. Взагалі, найчастіше те, що оскарження було успішним, я дізнаюся з відповіді розпорядника”, – розповіла вона.

Запит журналістка надіслала на електронну пошту [email protected]. Попередньо його підписала, відсканувала і підписала pdf-формат у “Дії” електронним підписом. 

“Уповноваженому надіслала в одному листі архів, підписаний електронним підписом, і запит у pdf-форматі. Так, як зазвичай роблю для більшості своїх запитів”, – розповіла Олена. 

Цього тижня вона отримала відповідь від представника уповноваженого ВР з прав людини з відмовою в наданні запитуваної інформації.

“Інформація, яка міститься в запитуваних вами копіях документів, стосується особисто вас, тобто копії запитуваних документів містять ваші персональні дані. […] У вашому запиті від 25.07.2024 відсутні реквізити документа, що посвідчує особу, що не дозволяє вас ідентифікувати”, – йдеться у відповіді за підписом представниці уповноваженого з інформаційних прав Юлії Деркаченко.

“Запитувану інформацію мені не надали через те, що запитувані документи містять мої персональні дані, а мене саму неможливо ідентифікувати. Зі слів розпорядника, у моєму “запиті від 25.07.2024 року відсутні реквізити документа, що посвідчує особу”. Також у відмові посилалися на п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону “Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”, де визначено, які дані належать до “реквізитів виданого особі документа”, – розповіла Мудра.

У запиті журналістці рекомендували повторно звернутися до них із запитом, який відповідає вимогам ст. 16 Закону “Про захист персональних даних”, якщо вона хоче отримати запитувану інформацію, що містить її персональні дані.

Скаргу на цю відмову чи новий запит Олена може подати через Укрпошту, попередньо долучивши всі необхідні документи, про це їй сказали під час дзвінка на гарячу лінію уповноваженого. Хоча на офіційному сайті омбудсмена вказано, що запитувач сам може обрати спосіб, у який подати запит, тобто поштою, факсом, телефоном чи електронною поштою.

“Однак на практиці все виявляється інакше. Під час дзвінка на гарячу лінію мені повідомили, що запити чи скарги, подані телефоном, записуються, але, по суті, не розглядаються. Тому скаргу на отриману відмову чи новий запит я можу подати через Укрпошту, попередньо долучивши всі необхідні документи”, – зазначила журналістка. 

“Я зла і засмучена одночасно. Виходить, за логікою уповноваженого і враховуючи те, що їхня відмова прийшла на підписаний електронним підписом запит через “Дію”, я маю особисто приїхати з Ужгорода до Києва з паспортом і запитом, щоб вони надали мені відповіді на мої скарги, які, відповідно до закону, мали й так бути надіслані на мою електронну пошту. Тому що, навіть якщо я надішлю їм разом із запитом копію документа, який посвідчує особу, з переліку ст. 16 згаданого закону, все одно, можливо, у них будуть сумніви щодо ідентифікації моєї особи, оскільки мене не бачать особисто”, – прокоментувала Олена Мудра.

2. Полтавські журналісти поскаржилися, що їх не запросили на звітування секретарки міської ради

17.08.2024 У Полтаві журналісти поскаржилися, що їх не запросили на звітування секретарки міської ради Катерини Ямщикової про роботу за рік. Ямщикова обійняла цю посаду 16 серпня 2023 року. Про це повідомила представниця ІМІ в Полтавській області Надія Кучер. 

На звіт не запросили редакції “Суспільне Полтава”, “Полтавщина”, “Ми – Полтава”, “Зміст”, а також “Полтавський вісник” (редакція газети дізналася про захід самостійно і прийшла без запрошення). Ті ж медійники, яких запросили, не мали можливості поставити запитання ані наживо, ані через онлайн-трансляцію в YouTube. 

У розмові з полтавською представницею ІМІ журналісти, яких не покликали на звітування, говорять, що анонсу заходу в робочому комунікаційному чаті не було. Ситуацію медійники називають “максимально дивною”, оскільки Катерина Ямщикова, отримавши посаду секретарки міської ради, заявляла журналістам, що міська влада буде прозорою та відкритою для журналістів. 

“Ніякого анонсу про звіт не повідомлялося. Про це стало відомо після його завершення. Жодних згадок чи запрошень у чаті з пресслужбою міської ради не було. Потім стало відомо про те, що були присутні окремі “зручні” ЗМІ. Очевидно, ті, які могли забезпечити “теплу” ванну, а не ті, які могли б поставити критичні питання. Сьогоднішня ситуація, на превеликий жаль, показала всю “відкритість” пані Катерини, про яку вона так часто говорить”, – зазначила Карина Москаленко, редакторка телеканалу “Суспільне Полтава”.

У коментарі полтавській представниці ІМІ керівниця пресслужби Полтавської міської ради Марина Сєрова сказала, що оголошення щодо звіту Катерини Ямщикової було опубліковано на сайті Полтавської міської ради. 

“Пряма трансляція велася онлайн на ютубі офіційного каналу міської ради, до якої мають доступ усі без винятку як ЗМІ, так і громадськість. Доступна також презентація звіту, вона опублікована на сайті міської ради”, – сказала Марина Сєрова. 

“Трансляція не була закритою, її всі могли дивитися на сайті міської ради. Єдине, виникли проблеми зі звуком, бо приміщення не адаптоване для проведення трансляцій. Це намагалися виправити, але не вдалося, тому й виникла проблема поганого звуку трансляції”, – сказала журналістка “Полтавської хвилі”, яка була присутньою на заході, Анастасія Мацько. 

Однак представник редакції “Полтавщина”, журналіст Едуард Ткаченко проаналізував час розміщення новин на сайті Полтавської міської ради й дійшов висновку, що анонс звіту “був опублікований, скоріш за все, “заднім числом”. Він як веброзробник, програміст, дослідив, що індекс новини з анонсом звіту Ямщикової – 3140. Після нього за хронологією були ще публікації з меншими номерами 3136, 3137, 3138, 3139. Тобто анонс про звіт Катерини Ямщикової опублікували “заднім числом”.

З наступного тижня пресслужба Полтавської міської ради обіцяє організувати для журналістів пресконференцію щодо звіту. На ній Катерина Ямщикова відповість на всі запитання журналістів. 

3. Кропивницьке видання "Гречка" заявило про упереджене ставлення з боку посадовців міськради

19.08.2024 Журналісти кропивницького інформаційного порталу “Гречка” зіткнулися з упередженим, на їхню думку, ставленням окремих посадовців Кропивницької міської ради до їхньої редакції. Про це регіональному представникові ІМІ в Кіровоградській області повідомила випускова редакторка видання Таміла Делюрман.

На думку журналістки, найкраще ілюструє ситуацію, що склалась, комунікація, а точніше її відсутність, з міським управлінням освіти.

За словами Таміли Делюрман, управління ігнорує спроби медійників отримати хоча б мінімальні усні коментарі. Начальниця управління Лариса Костенко не відповідає на телефонні дзвінки ні з особистих номерів телефонів журналістів, ні з редакційного. Також немає можливості зв’язатися з посадовицею і через номер стаціонарного телефону приймальні управління освіти

“На початку липня видання хотіло подати суспільно важливу інформацію про те, коли розпочнеться навчальний рік та як буде організований навчальний процес. Я особисто намагалася додзвонитися до Лариси Костенко, щоб отримати коментар. Слухавку вона не взяла”, – розповідає редакторка. 

Журналісти звернулися по допомогу до начальника відділу з роботи зі ЗМІ Сергія Якуніна. Той повідомив, що Костенко у відпустці й буде через три дні. Після повторного звернення журналістам “Гречки” повідомили, що посадовиця ще й досі нічого не відповіла по суті питання.

Втім, і за кілька тижнів інформацію виданню так ніхто і не надав. 

Натомість матеріал про початок навчального року, а згодом і про форму навчання вийшов на сторінках іншого кропивницького видання.

“У розмові  з колегою із цього видання я дізналася, що пані Костенко напряму їм надає інформацію щодо їхнього звернення через один з месенджерів, навіть до пресслужби звертатися не потрібно. Я звернулася до Сергія Якуніна з уточненням, чому так і коли ж ми дочекаємось інформації. На це він нам відповів (того ж дня, коли в колег вийшла публікація з коментарем посадовиці), що Костенко знову у відпустці, та зазначив: “Треба аналізувати, чому вона не бере слухавку”, – резюмує випускова редакторка “Гречки” Таміла Делюрман.

Журналісти “Гречки” вважають, що подібний вибірковий підхід до спілкування з журналістами свідчить про свідоме перешкоджання професійній діяльності саме їхньої редакції, яка неодноразово видавала критичні матеріали про діяльність управління.

Представник ІМІ спробував отримати коментар щодо згаданої ситуації в самої Лариси Костенко. Однак зв’язатися з посадовицею за її робочими телефонами так і не вдалось. Тож обговорити цю та інші подібні ситуації планують під час зустрічі редакторів кропивницьких ЗМІ із секретарем міської ради, ініційованої представником ІМІ в Кіровоградській області.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Економічний тиск на ЗМІ – 2

1. В Одесі призупинив мовлення 7 канал

02.09.2024 З 1 вересня тимчасово зупинив мовлення одеський 7 канал. Про це мовник повідомив 31 серпня на своєму сайті.

“Шановні читачі та глядачі 7 каналу. З 1 вересня ми робимо паузу у роботі наших ресурсів. Дякуємо, що були з нами, та сподіваємось, що ще розкажемо вам про цікаві події в мирній Одесі та Україні!” – зазначила редакція каналу.

Керівництво телеканалу не коментує причини призупинення мовлення, повідомляє регіональний представник Інституту масової інформації.

Водночас декілька журналістів телеканалу на умовах анонімності повідомили представнику ІМІ, що це рішення стало несподіванкою для всього колективу. 

Проте вони з розумінням ставляться до ситуації, зважаючи війну та скорочення фінансування, яке заморозило медійний регіональний ринок. Журналісти отримали обіцянки від власників, що з ними вчасно розрахуються, а в разі відновлення мовлення їх запросять повернутися до роботи.

Нагадаємо, що з початком російської агресії проти України у 2022 році 7 канал, що належить місцевому бізнесмену Аднану Ківану, вже зупиняв мовлення на декілька місяців, але пізніше, після оптимізації та скорочення штату, відновив роботу.

2. Одеському сайту УСІ призупинили фінансування, але колектив вирішив продовжити роботу

02.09.2024 Одеському новинному сайту УСІ (Українська служба інформації) призупинили фінансування, проте команда видання вирішила продовжити свою журналістську діяльність. 

Про це повідомила головна редакторка УСІ Тетяна Мілімко в коментарі регіональному представнику Інституту масової інформації в Одеській області.

“Ми не очікували такого рішення, хоча розуміємо, що велика війна взагалі не дає нічого планувати чи очікувати. Дякуємо, що встояли ці роки. Було важко, багато чого робили на голому ентузіазмі. Вважаю, що припиняти роботу ЗМІ з багаторічною історією зараз максимально не на часі”, – зазначила Мілімко.

Вона також підкреслила важливість створення якісного українськомовного контенту з огляду на поточну інформаційну війну. “Ми маємо працювати далі, навіть безоплатно. Ми маємо вести українську повістку на нашому півдні, робити це гідно”, – додала головна редакторка.

Незважаючи на труднощі, команда УСІ вже має плани на майбутнє, включно з проведенням ребрендингу, розробленням нової стратегії, створенням оновленого інформаційного майданчика та розвитком соціальних мереж. 

Тетяна Мілімко наголосила на важливості підтримки та пошуку нових інвестицій, водночас підкресливши бажання залишатися незалежним медіа Півдня України.

За її словами, сайт отримав підтримку від багатьох журналістів з різних видань, які готові ділитися матеріалами безкоштовно. “Це дуже зворушливо”, – підсумувала Мілімко.

Як повідомляв ІМІ, з 1 вересня тимчасово зупинив мовлення одеський 7 канал. За джерелами ІМІ, ці два медіа пов’язані з місцевим бізнесменом Аднаном Ківаном.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 1

1. Вільне радіо отримало низку фішингових листів, автори яких представлялися податковою та СБУ

22.08.2024 Редакція Вільного радіо зазнала серії фішингових атак, спрямованих на корпоративну пошту медіа. Про це в коментарі ІМІ повідомила виконавча директорка радіостанції Анастасія Шибіко.

За словами Анастасії Шибіко, з 5 по 16 серпня на основну електронну скриньку радіостанції надійшло щонайменше чотири підозрілих листи з вкладеннями, що могли бути шкідливими.

Перший лист надійшов 5 серпня від імені “ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДПС у м. Києві”. Далі, 9 серпня, надійшли два листи від “податкової” з різних електронних адрес. 12 серпня з’явився лист від “Центрального управління СБУ”, а 16 серпня – від начебто ПриватБанку.

Шибіко підкреслила, що ці листи надійшли на основну корпоративну пошту Вільного радіо. Втім, схожі листи вона отримувала також на свою особисту пошту, але не звертала на них особливої уваги. Усі листи містили вкладення, які рекомендували завантажити, що є типовим для фішингових атак і викликає підозру.

“Підозрілі адреси відправників та імена не знаходяться через пошук у Google, а адреси явно не належать зазначеним у листах структурам”, – зазначила Шибіко.

На її думку, особливо підозрілим є лист від нібито ПриватБанку, де електронна адреса видавадас правдоподібною, що викликає занепокоєння щодо можливих проблем із системою безпеки банку.

Виконавча директорка Вільного радіо зазначила, що в листах часто зверталися до неї як до “керівника ГО “Вільне радіо”, що не відповідає дійсності, а також використовували кілька розмірів шрифтів та зазначали про сувору конфіденційність повідомлення.

“Солом'янське ДПІ не має до нас жодного стосунку, а вимога СБУ надати документи ГО також здається дивною”, – додала вона.

Анастасія Шибіко припускає, що ця фішингова атака може бути пов'язана з діяльністю російських кіберзлочинців, ображених посадовців або ж просто стажерів-хакерів, які намагаються зламати сайт, електронну пошту або заразити комп’ютери вірусами.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Зловживання позовами проти ЗМІ – 1

1. Портнов виграв суд першої інстанції проти hromadske. Редакція подає апеляцію

08.08.2024 Печерський районний суд міста Києва 6 серпня задовольнив позов ексзаступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова проти hromadske через розслідування “Як віджимали Крим: ексклюзивні записи”.

Hromadske повідомляє, що не згодне з рішенням суду першої інстанції та подає апеляцію. 

Суд зобов'язав hromadske спростувати інформацію, наведену в розслідуванні, а також видалити це розслідування з YouTube, а всі пов'язані з ним матеріали – із сайту та соцмереж. 

Також, за рішенням суду, на користь Портнова hromadske має виплатити 170 357 грн правничої допомоги та 14 534 грн судового збору.

Hromadske не згодне з рішенням cуду і подає апеляційну скаргу. На переконання редакції, жодне з тверджень, які Портнов просив спростувати в суді, медіа не поширювало. За словами авторки розслідування Ярослави Вольвач, усі претензії Портнова стосувалися реплік, вирваних з контексту розслідування.

“Недоброчесний суддя Печерського райсуду Олексій Соколов, щодо якого Громадська рада доброчесності виносила відповідний висновок, ухвалив рішення на користь ексзаступника керівника адміністрації Януковича, який у ті часи опікувався судовою системою, бувши членом Вищої ради юстиції. На жаль, це не історія 15-річної давності, це до сьогодні частина нашої реальності. І Андрій Портнов собі не зраджує. Це черговий процес, у якому він виступає проти незалежних журналістів. І виграє всупереч здоровому глузду. І чомусь саме в Печерському суді”, – зазначила розслідувачка. 

Вона також наголосила на тому, що підстави для припущень журналістів про ймовірну причетність Андрія Портнова до процесів, пов'язаних з окупацією Криму, були детально викладені в розслідуванні, яке базувалося на записах 2014 року. 

Як повідомляв ІМІ, 15 лютого 2024 року hromadske повідомило, що Андрій Портнов подав до суду на редакцію через розслідування “Як віджимали Крим: ексклюзивні записи”. Розслідування вийшло 27 грудня 2023 року і базується на аудіозаписах періоду 2014 року. 

У своєму позові Портнов стверджує, що керівниця відділу журналістських розслідувань медіа Ярослава Вольвач назвала його “проросійським діячем, колаборантом, зрадником, поплічником Росії”. Також Портнов стверджує, що видання повідомило про те, що “позивач нібито курував окупацією Криму в інтересах росіян”.

Тож, на думку позивача, у розслідуванні “повідомлено про вчинення Портновим А. В. державної зради”. Портнов вважає, що наведена інформація є неправдивою, принижує його честь, гідність і ділову репутацію.

Водночас авторка розслідування Ярослава Вольвач назвала обвинувачення Портнова маніпулятивними. 

“Я не стверджувала, що Портнов є колаборантом, зрадником чи проросійським діячем, я лиш ставила питання – а чи можемо ми так його називати? Передусім я це зробила для того, щоб підкреслити абсурдність рішення Печерського районного суду, який у справі проти Центру протидії корупції став на бік Портнова і заборонив використовувати щодо нього ці слова. Що ж до ключового питання, яке у своєму позові Портнов обходить стороною, то це плівки, які свідчать про його ймовірну причетність до процесів, пов'язаних з окупацією Криму, і це питання мають перевіряти правоохоронні органи”, – сказала журналістка.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. Суд на Одещині умовно засудив чоловіка, який погрожував журналісту

29.08.2024 Іллічівський районний суд Одеської області призначив один рік позбавлення волі з випробувальним терміном громадянину РФ В. Л., уродженцю села Жовтий Яр (Одещина), який погрожував розбити камеру журналісту Роману Варшанідзе під час знімання його затримання після ДТП.

Таке рішення суд ухвалив 23 серпня 2024 року, повідомляє УСІ.

Суд визнав обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").

Конфлікт, що став приводом для порушення кримінального провадження, стався в лютому цього року в Овідіополі (Одеська область). Поліцейські зупинили В. Л. за порушення правил дорожнього руху. Він відмовився показати документи, ображав правоохоронців і погрожував їм “розбірками з начальником ДАІ”. 

Головний редактор видання “Альтернатива.орг” Роман Варшанідзе, який опинився на місці події, зафіксував інцидент. Під час знімання він отримав від В. Л. расистські образи та погрози розбити камеру, які сприйняв як реальні.

Як розповів Роман Варшанідзе регіональному представнику Інституту масової інформації, він одразу подав заяву до поліції. 

“На жаль, поліція не зареєструвала повідомлення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, тому 29 лютого я звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого відділення поліції в Овідіополі. 30 квітня слідча суддя Іллічівського міського суду задовольнила мою скаргу та зобов'язала зареєструвати повідомлення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. За результатами цієї ухвали було порушено кримінальне провадження за фактом погроз журналісту”, – розповів Варшанідзе.

Під час судового засідання 23 серпня обвинувачений визнав свою провину, а суд затвердив раніше укладену між ним та слідством угоду про визнання винуватості.

Під час іспитового строку обвинувачений зобов’язаний періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Як повідомляв ІМІ, 27 червня 2024 року головний редактор видання “Альтернатива.орг” (Одеська область) Роман Варшанідзе повідомив про погрози від невідомого, що назвався співробітником головного управління розвідки.

Судові позови від журналістів – 1

1. Хмельницьке видання Vsim.ua виграло апеляцію в справі проти посадовця міськради

29.08.2024 Хмельницький апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу місцевого медіа Vsim.ua (ТОВ “Медіахолдинг “Всім”) та задовольнив її, скасувавши рішення суду першої інстанції та додаткове рішення в справі за позовом заступника міського голови Хмельницького Василя Новачка про захист честі, гідності, ділової репутації та компенсацію моральної шкоди. 

Таке рішення апеляційний суд ухвалив 27 серпня 2024 року, повідомила регіональна представниця Інституту масової інформації Альона Береза, яка відвідала судове засідання.

Суд також відмовив у задоволенні позову позивачу Василю Новачку та стягнув судові витрати на користь видання в розмірі майже 2,5 тисяч гривень.

Колегія суддів апеляційної інстанції після нарадчої кімнати оголосила лише резолютивну частину рішення, а повний текст судового рішення буде підготовлений упродовж п’яти днів, починаючи з наступного дня після оголошення скороченого судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів після складення повного судового рішення.

Нагадаємо, Хмельницький міськрайонний суд наприкінці травня частково задовольнив позов заступника міського голови Хмельницького Василя Новачка проти хмельницького видання Vsim.ua. Суд визнав інформацію в статті видання недостовірною й такою, що порушує немайнові права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації, зобов'язав видання видалити статтю та спростувати інформацію в ній у такий самий спосіб, у який вона була поширена, та офіційно перепросити. Крім того, видання мало сплатити позивачу 5 тисяч гривень моральної шкоди.

Також 13 червня суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення в цій справі, а саме частково задовольнив вимогу позивача про компенсацію моральної шкоди, постановив стягнути з медіа 20 тисяч гривень витрат на правову допомогу та понад 2,2 тисячі гривень судових витрат.