Польська журналістка Моніка Андрушевська отримала поранення внаслідок російського обстрілу Краматорська 24 серпня. Про це повідомляє Суспільне та Моніка Андрушевська на своїй фейсбук-сторінці.
Вона розповіла, що проїжджала повз місце ракетного удару.
“Моя перша особиста кров, пролита за Україну – на День Незалежності. Після 10 років війни. Іскандер поруч зі мною. Моє татуювання на правій руці, де я намалювала волошки, переплетені з колоском, не випадково в кольори українського прапора”, – написала вона.
Також журналістка опублікувала фото пошкодженого авто: “Це фото людини, яка просто їхала вечірнім Краматорськом, і ще одне, яке ілюструє салон її автомобіля. Такий вигляд може мати будь-яка людина в будь-якій точці України, де росіяни вирішать завдати ракетного удару. Не на лінії фронту – просто навколо міста в Донецькій області, де, незважаючи на геноцидні дії Росії, все ще триває життя, є кафе, салони краси, діти граються на дитячих майданчиках”.
“Ти просто їдеш містом. Ти просто живеш. Цього досить, щоб росіяни спробували вбити вас і вдарити “Іскандером” прямо біля дороги, якою ви їдете, навіть у цивільному об’єкті, розташованому за 20 метрів”, – написала журналістка.
“Я подбаю про порізи, це дрібниці. Поправлю татуювання. Я дістану скло з волосся і руки. Машина в біді, вікна нові ставитимуть, все-таки не вперше. Але я продовжу допомагати ЗСУ”, – зазначила Моніка.
Як повідомляв ІМІ, один член знімальної групи Reuters зник безвісти, а двоє інших отримали поранення внаслідок російського удару по готелю в Краматорську ввечері 24 серпня.
За даними Донецької обласної прокуратури, поранення на території готелю отримали двоє журналістів іноземного медіа 38 та 40 років. У них діагностовано мінно-вибухову травму, забій головного мозку, перелом ноги, контузію і різані рани тіла. Ще один перебуває, ймовірно, під завалами.
Доповнення 26 серпня в 14:15. Як повідомляє TVP, Моніка Андрушевська працювала й була волонтеркою в Україні з 2014 року, коли Росія анексувала Крим. У 2022 році вона врятувала 30 українців, що потрапили під обстріл, втікаючи з Ірпеня на півночі України.
Зараз вона працює у Центрі документування російських злочинів в Україні імені Рафаеля Лемкіна.
