ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за серпень 2021 року (оновлено)

06.09.2021, 12:30

У серпні експерти ІМІ зафіксували в Україні 21 випадок порушень свободи слова. З них 14 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Найбільше порушень зафіксовано в категоріях “перешкоджання” (вісім) та “побиття” (п'ять).

Цього місяця п'ятеро журналістів отримали тілесні ушкодження під час виконання своєї професійної діяльності. Три випадки побиття медійників стались у Києві під час акцій протесту під Офісом президента та на алеї Героїв Небесної сотні. У двох випадках на журналіста “Букв” Олександра Кужельного та оператора ТСН Антона Філіппа напали активісти, в одному (постраждалий журналіст “Апострофа” Роман Пєтушков) – поліцейські. 

Крім того, в Одесі нападу зазнав кореспондент видання “Зелений лист” Юрій Дяченко, якого по голові вдарила залізним предметом невідома жінка під час знімання на одному з пляжів. На Буковині орендар земельної ділянки завдав тілесних ушкоджень журналісту інформаційного агентства.

Серед перешкоджань зафіксовано недопуски журналістів Watchers на судові засідання Печерського та Дарницького райсудів Києва. Судові охоронці аргументували відмову пізнім часом, новими обмеженнями через високий рівень захворюваності на ковід, а також питали про клопотання. В Одесі журналістів Оdesa.live виштовхали з ресторану під час його інспекції. У Житомирі охоронець депутатського будинку накинувся з кулаками та погрозами на журналіста проєкту “Антирейтинг” Олександра Крижанівського. Прокуратура відкрила кримінальне провадження через погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

“Прямому” відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федеральної канцлерки ФРН Ангели Меркель у Києві, а на Черкащині в журналістки на сесії міської ради поцупили диктофон.

Також зафіксовано три випадки обмежень доступу, по два випадки цензури та економічного тиску, а також один випадок погроз.

Порушення сталися у восьми регіонах. Лідер – Київ (12), Одеса та Черкаси – по два, і по одному випадку на Житомирщині, Рівненщині, Буковині, у Запоріжжі та Закарпатті.

Утисків своїх прав у серпні зазнали сім журналістів та п'ять журналісток.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 143 випадки порушень свободи слова, 73 випадки перешкоджання, 19 побиттів, 15 обмежень доступу та 12 погроз.

Фізична агресія

Побиття – 5

1. В Одесі під час зйомок на пляжі вдарили по голові місцевого журналіста

08.08.2021 В Одесі 8 серпня невідома жінка вдарила по голові кореспондента видання “Зелений лист” Юрія Дяченка під час зйомки на одному з пляжів.

Про це Юрій Дяченко повідомив представнику ІМІ в Одеській області.

Журналіст разом з колегами перевіряли вільний доступ до води в рамках проєкту “Пляжний контроль 2021”. Напад стався під час знімання на пляжі, який знаходиться в оренді у приватної фірми. Під час виконання своїх службових обов’язків журналіст попросив в адміністрації пляжу показати документи на право користування об’єктом та паспорт пляжу. Проте, за словами Юрія Дяченко, цих документів не було в наявності. 

Трохи пізніше, розповів журналіст, до нього зненацька ззаду підскочила невідома жінка та вдарила його залізним предметом по голові, через що у Юрія з’явилася шишка. Була викликана швидка та поліція.

“В ході репортажу я постійно підкреслював, що виконую редакційне завдання, демонстрував журналістське посвідчення та єдиний, хто фільмував та робив  фотографії”, - розповів Юрій Дяченко. 

Журналіст написав заяву до поліції про перешкоджання професійній діяльності та готується пройти судово-медичну експертизу, щоб кваліфікувати нанесені йому фізичні ушкодження. 

За його словами, правоохоронці затримали нападницю та відвезли її до райвідділку. Поліція наразі ще не прокоментувала ситуацію.

2. На Буковині орендар земельної ділянки завдав тілесних ушкоджень журналісту

09.08.2021 У селі Валя Кузьмина орендар земельної ділянки наніс тілесні ушкодження журналісту інформаційного агентства. 

Про це повідомляє Нацполіція у Чернівецькій області, до якої звернувся постраждалий.

За словами заявника, він знімав телефоном відео на земельній ділянці, орендованій приватним підприємцем. Під час зйомки між ним і підприємцем виникла суперечка, в процесі якої той ударив по руці і журналіст впустив мобільний телефон.

За цим фактом слідчі відділення поліції №4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками частини 2 статті 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Наразі правоохоронці проводять досудове розслідування.

3. У Києві невідомі побили кореспондента “Букв”, вимагаючи видалити фото з акції

14.08.2021 У Києві 14 серпня побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Про це повідомили "Букви" та колеги журналіста.

Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. 

Під час акції, за словами Олександра Кужельного, невідомий у балаклаві підійшов до нього, спитав, що він тут робить, та в імперативній формі переконував піти.

Після цього інциденту кореспондент вирішив поводитися обережніше і швидко залишити місце після того, як акція завершиться. Однак після завершення акції його наздогнала група людей, вони почали агресивно вимагати видалити фото і напали на кореспондента.

“Я не встиг пройти і метрів сто, мене покликали. Я повернувся, якийсь хлопець наздогнав мене. Він спитав, що я фотографував, щоб я видалив ці фотографії. Тоді підійшли інші хлопці, вони оточили мене. Я намагався відійти, вони за мною. Вимагали, аби я дістав телефон і видалив фотографії. Я сказав, що я журналіст, прийшов, аби вести зйомку. Спитали, з якого видання, я показав “корочку”. Але вони не відчепилися, почали казати, що я “лівак”. Я запропонував їм підійти до Андрія Білецького (лідер “Нацкорпусу”, який був серед організаторів акції — ред.), він підтвердить, що я журналіст. Вони не були згодні нікуди йти. Один почав мене бити по нозі, інший кудись в голову, і я впав”, — розповів Олександр.

Після інциденту в нього численні синці та подряпини.

Кужельний також зазначив, що один з нападників перед тим, як застосувати проти нього силу, згадував про напад, який стався 21 липня під судом, де відбувалося засідання у справі анархіста Олексія Боленкова, та нападника — російського неонациста Михайла Шаланкевича на прізвисько “Ганс”.

“Коли це все починалося, підтягувалися ще хлопці, і один з них вигукнув: “А, це той, котрому Ганс дав п****!”. На фото видно, що ця ж людина б’є мене ногою по голові”, — розповів Олександр 

Напад, за його словами, завершився після того, як до місця почали підходити інші журналісти, що були присутніми на акції.

Фотокореспондент написав заяву в поліцію про вчинення злочину, на місце викликали “швидку” для фіксації тілесних ушкоджень. Свій стан Олександр Кужельний оцінює як задовільний.

Після акції до Кужельного підійшов Андрій Білецький. Він засудив напад та пообіцяв допомогти ідентифікувати причетних до нього.

Учасники акції під ОП вимагали, щоб влада “публічно відмовилася від домовленостей, які зраджують національні інтереси нашої держави”. Активісти принесли із собою шини й димові шашки. Поліціянти запропонували протестувальникам пройти поверхневий огляд особистих речей, однак ті відмовилися й почали жбурляти шинами у силовиків. Розпочалися сутички. За інформацією поліції Києва, під час акції постраждали 7 поліціянтів, військовослужбовець Нацгвардії та кілька громадян.

Організатором події в соцмережі виступила сторінка “Патріоти України”, яка напередодні опублікувала заяву ветеранських рухів України проти репресій щодо українських націоналістів, ветеранів та патріотів. Серед підписантів заяви — “Національний корпус”, ВО “Свобода”, “Консервативний рух Традиція і Порядок”, “Державницька ініціатива Яроша”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “Добровольчий Рух ОУН”, “Націоналістичний рух Карпатська Січ”, “Автомайдан” та багато інших.

Як повідомляв ІМІ, 21 липня представники праворадикальних організацій напали на журналіста видання “Букви” Олександра Кужельного під судом, де відбувалося засідання щодо депортації білоруського активіста Олексія Боленкова. Представники праворадикальних груп почали вимагати, щоб кореспондент “Букв” пішов з-під суду. Вони вигукували лайливі вигуки й напали на нього. “Букви” повідомляли, що нападники – керівник праворадикальної організації “Національний спротив” Олексій Свинаренко (в мережі відомий під псевдонімом Сталкер) та Михайло Шаланкевич.

4. В оператора ТСН підозра на струс мозку після сутичок під ОП, медіагрупа заявила в поліцію

14.08.2021 Під час акції під Офісом президента 14 серпня постраждав телеоператор ТСН Антон Філіпп. Про це інформує група 1+1 media.

Під час сутичок між активістами та поліцією оператора збили з ніг та залили сльозогінним газом.

Повідомляється, що 15 серпня його стан погіршився, медики підозрюють також струс мозку. Крім цього, в Антона діагностували опік очей і носової порожнини, який спровокував сльозогінний газ, випущений в натовп.

“За словами потерпілого, напад на нього стався після ідентифікації окремими активістами символіки телеканалу 1+1 на знімальній техніці та ворожих закликів в бік працівника медіахолдингу”, – передає пресслужба.

Медіагрупа подала заяву в поліцію з проханням відкрити провадження за ст. 171 (перешкоджання журналістам) та ст 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

У зв'язку з цим 17 серпня біля Міністерства внутрішніх справ фоторепортери проведуть акцію з вимогою розслідувати напади на журналістів.

5. У Києві під час сутички поліцейські побили журналіста “Апострофа”

17.08.2021 Під час масового затримання учасників акції протесту на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва постраждав фотокореспондент "Апострофа" Роман Пєтушков. Про це повідомляється на сайті “Апострофа”.

За його словами, коли почалися затримання, він фотографував демонтовані активістами конструкції, встановлені в рамках "радянської" інсталяції до 30-ї річниці Незалежності України.

Журналіст розповів, що з боку поліції прозвучала команда "Затримувати всіх" і він опинився між парканом і правоохоронцями. Роман спробував піти з місця, де могли початися затримання, проте почалося юрмище.

Один з поліцейських схопив кореспондента ззаду і почав затягувати в групу копів. Він відчув удари по спині, нирках і ногах, тому почав кричати, що є представником ЗМІ.

"Спереду мене намагалася схопити людина без розпізнавальних знаків, яка віддавала команди поліцейським. Після третього крику про те, що я "преса", мене відпустили", – розповів Роман.

Він додав, що самопочуття в цілому задовільне, проте вважає, що з боку поліції було неадекватне застосування сили. "Ніхто не представлявся, не оголошував про затримання, застосовували грубе фізичне насильство до затриманих, у тому числі і били лежачих", – каже Пєтушков.

Як повідомляв ІМІ, 30 липня під час заворушень поліцейський забризкав кореспондента “Апострофа” Романа Пєтушкова сльозогінним газом з балончика.

Також 17 серпня у Києві біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів.

Погрози – 1

1. Головред "Новинарні" отримав погрози після оприлюднення листа щодо відбілення репутації "Слуги народу"

31.08.2021 Головний редактор видання “Новинарня” Дмитро Лиховій отримав погрози після оприлюднення листа від “політичного консультанта”, який нібито пропонував оплатити не-публікацію негативної інформації щодо народного депутата від “Слуги народу” та зачистку вже опублікованого негативу. У наступному листі “політконсультант” натякнув журналістові, що його “могли б і в багажнику покатати”, та що Лиховію “доведеться їздити в маршрутці”.

Про це повідомляється на сайті видання.

“Я сприймаю це як погрозу. Наприклад, погрозу спалити автомобіль, і подам з цього приводу заяву про злочин у поліцію”, – сказав Дмитро Лиховій.

Напередодні, 30 серпня, Лиховій повідомив у фейсбуці, що редакція “Новинарні” отримала листа від невідомого адресанта, підписаного як “Ігор Хоменко”. Той представився як “політичний консультант і гуру управління репутацією”, уповноважений неназваним клієнтом для зачистки інтернету від негативної інформації про Юрія Арістова, голови Бюджетного комітету Верховної Ради (фракція “Слуга народу”), та його сина Артема.

“Відносно мого клієнта ведеться чорна негативна інформаційна компанія, замовлена ​​непатріотичними силами з-за кордону. Цифровий слід веде в Росію. Дії вимагають жорсткої відповіді. Тому нас цікавить купівля блоку негативу (непублікації будь-яких негативних матеріалів) щодо Юрія Арістова та Артема Арістова до кінця 2021 року. А також вилучення будь-яких негативних матеріалів, опублікованих після 2019 року”, – йдеться в листі.

“Чи можемо дуже смачно співпрацювати… проект жирний. Якщо розумієте, про що я… Чекаю контактну особу для зв’язку”, – зазначив відправник листа.

“По тому, як топорно написано цей лист, я б припустив, що “гуру піару” Ігор Хоменко насправді не існує, тим більше, в нього ФБ порожній. І що все це якийсь розвод і провокація. Але ж є бритва Оккама, і є нинішня проффесіональна та кришталево чесна влада. Тому я не виключаю геть нічого”, – зазначив редактор “Новинарні“.

У коментарі до поширеного скріншоту Лиховій також нагадав, що лист прийшов у день, коли в медіапросторі спалахнув скандал щодо ДТП за участі нардепа від “Слуги народу” Олександра Трухіна та видалення медіа за гроші публікацій з цього приводу.

Видання зазначає, що Трухін є заступником свого однопартійця Арістова в Бюджетному комітеті парламенту. Також видання звертає увагу, що пропозиція “Ігоря Хоменка” надійшла через кілька днів після появи в інших ЗМІ публікацій про те, що фірми, пов’язані з Юрієм Арістовим, нібито ведуть бізнес із російськими компаніями, а його син Артем фотографується на Червоній площі в Москві (із посиланням на журналіста, член української делегації в ТКГ Дениса Казанського).

Наступного дня, 31 серпня, на адресу редакції прийшов другий лист від “Ігоря Хоменка”.

“Скажу прямо – мені пофігу твій пост. Як досвідчений технолог я передбачив цей сценарій і врахував твою ділову ненадійність. Тому зауваж – я не назвав ім’я Клієнта. Як і своє. Ви розмовляли з моїм digital-аватаром”, – написав “спеціаліст з управління репутацією”.

“…І так, Дмитре, вам дуже пощастило, що ви виявилися занадто дрібним клопом, щоб на такого реагувати. Там люди серйозні можуть – можуть і в багажнику покатати. Але ви для них просто бруд під нігтями. На таких навіть не дивляться.

А що стосується фестивалю тупості)) я тобі так скажу) Коли я буду їхати на своєму Mercedes GL AMG 2021, ти будеш з дружиною сидіти в маршрутці)) Ну і хто з нас тупий, запитає тебе потім увечері вона? задумайся) До речі, ще не пізно попрацювати) надумаєш пиши) мразь”, – йдеться в листі.

Зміст цього листа редактор “Новинарні” сприймає як погрозу та має намір подати до поліції заяву про злочин за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста).

“Я схильний вважати, що ім’я вигадане, звісно, і представлений образ теж штучний. Але і пропозиції, і погрози можуть бути реальними”, – зазначив Дмитро Лиховій.

У дописі на фейсбуці він нагадав, що “Новинарня” отримувала пропозиції щодо “зачистки” на сайті негативної інформації про одного з діячів владної команди ще у 2019 році, але відмовилася від цього.

Як повідомляв ІМІ, понад 30 українських медіа видалили новину про ДТП за участю народного депутата від “Слуги народу” Олександра Трухіна. Низка ЗМІ почала отримувати на пошту листи з пропозицією “на комерційних засадах” видалити матеріал про інцидент. За видалення новини про Трухіна сайтам пропонували мінімум 200 доларів.

Редакції каналу “Прямий” та інтернет-видання “Главком” пояснили, чому видалили новину про ДТП з участю Трухіна, унаслідок якої були травмовані шестеро людей.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

1. В Одесі журналістів Оdesa.live виштовхали з ресторану під час його інспекції

03.08.2021 В Одесі знімальну групу телеканалу Odesa.Live виштовхали за двері під час інспекції ресторану.

Про це повідомляє видання novyny.live, яке входить до складу медіахолдингу Live.Network разом з телеканалами Kyiv.Live та Odesa.Live.

Інцидент стався 3 серпня в одному із ресторанів в Аркадії. 

Журналістка каналу Олена Денисюк зайшла з перевіркою на кухню одного з закладів. Звідти її разом з відеооператором виштовхали на вулицю.

Зазначається, що у знімальної групи були всі документи, аби проводити зйомку.

“Поки журналістка перевіряла холодильник закладу, оператора телеканалу почав штовхати кремезний чоловік. ... Чоловік, який застосовував силу до оператора та журналістки, виявився охоронцем закладу. Згодом до нього приєднався ще один чоловік. Знімальну групу виштовхали за двері чорного ходу та закрили їх перед носом”, - йдеться у повідомленні.

Журналістка Олена Денисюк розповіла: “Нас виштовхали з ресторану, хоча перед цим я поспілкувалася з адміністратором. І навіть не встигла почати перевірку, а прибігло двоє цупких хлоців і почали штовхати мене і оператора, і через чорний хід нас просто вишвирнули”.

В коментарі представнику ІМІ в Одеській області Олена Денисюк повідомила, що за даним інцидентом вони написали заяву в поліцію.

2. Журналістів Watchers не пустили на засідання до Печерського райсуду

07.08.2021 Судова охорона Печерського районного суду міста Києва не пустила вночі 7 серпня журналістку, керівницю медійного проєкту Watchers Ольгу Худецьку та фотографа проєкту Германа Крігера на відкрите засідання у справі про викрадення у 2014 році активістів Юрія Вербицького та Ігоря Луценка.

Про це ІМІ повідомила Ольга Худецька.

За її словами, відмову аргументували пізнім часом доби, тим, що суд не працює в цей час, малою залою засідань та розпорядженням керівника апарату суду. Також у журналістів запитували, чи писали вони клопотання про присутність на судовому засіданні.

“Практика вимог непередбачених законодавством якихось “клопотань” про участь у відкритому судовому засіданні, прийнята у цьому та деяких інших судах, є ганебною та йде врозріз з законодавством. Не менш ганебним є те, що за непрозорими і невідомими критеріями після подання клопотання судді приймають усні рішення про те, зайдуть чи ні журналісти, а також - хто конкретно з бажаючих зайде, а кому відмовлять. Така ситуація унеможливлює повноцінну гласність та громадський контроль за судочинством”, - зазначила Ольга Худецька.

До поліції, уточнила журналістка, вони не зверталися, “оскільки за кілька хвилин після недопуску, поки ми приймали рішення про подальші кроки, у засіданні оголосили перерву до ранку”.

Як повідомляв ІМІ, 22 червня судова охорона Святошинського районного суду Києва відмовилася пускати всередину журналістку проєкту Watchers Аліна Кондратенко. Журналістка опублікувала розпорядження суду “Про впровадження протиепідемічних заходів”, який обмежує доступ журналістів. Розпорядження датоване 2 квітня 2021 року, у ньому йдеться, що з 5 квітня і до скасування карантину запроваджується особливий режим роботи суду, відповідно до якого обмежується допуск до судових засідань осіб, які не є його учасниками.

6 липня Печерський районний суд Києва обмежив доступ журналістів до засідань, видавши наказ про те, що для цього потрібне погодження судді за попереднім зверненням. 

16 червня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 611, яка вносить зміни до карантинних обмежень. Постанова скасовує обмеження на кількість осіб у приміщенні.

Із січня по квітень 2021 року експерти ІМІ зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади.

3. Журналістку Watchers не пускали до Дарницького суду через запроваджені нові обмеження

11.08.2021 Судова охорона Дарницького районного суду міста Києва не пускали журналістку проєкту Watchers Аліна Кондратенко на засідання.  

Про це журналістка повідомила ІМІ.

Охоронці аргументували відмову новими обмеженнями через високий рівень захворюваності на ковід. Зокрема, суд видав 9 серпня нове розпорядження щодо організації роботи в умовах пандемії коронавірусу.

Журналістка опублікувала фото розпорядження. Згідно з ним, обмеження вводяться з 10 по 24 серпня “у зв'язку з виявленим та підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у значної кількості працівників апарату суду та недопущення подальшого розповсюдження захворювання”.

Співробітників судової охорони зобов'язали обмежити до доступ до приміщень суду та допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань, а також осіб з явними симптомами COVID-19, застуди, гострих респіраторних захворювань незалежно від їхнього процесуального статусу.

Допускаються особи в суд лише у масках та після температурного скринінгу. Судді суду пов'язані проводити засідання суду лише за участю учасників справи.

Згодом охоронці таки пропустили Аліну на судове засідання.

“Я показала судовим охоронцям розпорядження Ради суддів від 30 жовтня, в якому прямо вказано: гласність і відкритість судових процесів є пріоритетом навіть в карантинних реаліях. Судова охорона пішла до секретаря судді Скуби, аби запитати, чи можна журналістам бути на засіданні. Ймовірно, суддя дозволив. І пустили”, - розповіла журналістка.

4. У Житомирі охоронець депутатського будинку напав на журналіста під час знімання сюжету

19.08.2021 У Житомирі 19 серпня під час знімання програми журналістських розслідувань "Антирейтинг" охоронець приватних забудов, що на набережній річки Тетерів, накинувся з кулаками та погрозами на журналіста Олександра Крижанівського. Прокуратура розпочала провадження. Про це повідомляється на сайті видання.

У коментарі Житомир.info Олександр розповів, що знімали будинок, у якому проживає депутат міської ради та голова бюджетної комісії Юрій Мойсеєв.

"Ми приїхали знімати матеріал для програми про забудови на березі річки Тетерів. Нам стало відомо, що в будинку тут проживає депутат міської ради й голова бюджетної комісії Юрій Мойсеєв. Цю інформацію нам підтвердив охоронець. Також ми люб’язно поспілкувались із сусідом, Леонідом Крігером, який не згадав, хто живе по сусідству. Спочатку охоронець не перешкоджав зйомці, але коли ми спілкувалися телефоном з одним із власників – чоловік налетів на мене спершу з нецензурною лайкою і кулаками, а потім з палицею. Ніхто не постраждав, я з оператором не ризикували життям і пішли звідти. Поліцію я не викликав. Інформацію про цю ситуацію опублікував у себе в соцмережах, після чого мені зателефонували з прокуратури й повідомили, що відкрили справу. Юрій Мойсеєв у телефонній розмові підтвердив, що вже близько двох місяців живе в будинку, який ми знімали", – зазначив журналіст.

Житомирська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження через погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

"Встановлено, що під час зйомок сюжету для проєкту журналістських розслідувань про приватні забудови вздовж набережної річки Тетерів журналістам погрожував фізичним насильством охоронець території. Цю подію було зафіксовано на відео та викладено в інтернет. Наразі матеріали кримінального провадження передано до Житомирського райуправління поліції для проведення досудового розслідування. Житомирська окружна прокуратура здійснює процесуальне керівництво. Санкцією зазначеної статті передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років", – повідомили в прокуратурі.

5. “Прямий” повідомив, що йому відмовили в акредитації на зустріч Зеленського та Меркель зі ЗМІ

22.08.2021 Телеканал “Прямий” повідомляє, що їхнім журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель. Про це повідомляється на сайті каналу.

З посиланням на Офіс президента канал повідомляє, що зустріч була запланована на 22 серпня о 14:00 у Маріїнському палаці.

Напередодні журналісти каналу надіслали документи на реєстрацію, утім отримали відмову без жодних пояснень попри те, що акредитацію було подано вчасно.

“Акредитацію не підтверджено”, - надійшла відповідь з ОП.

Канал акредитовував журналістку Ганну Дзьобу та оператора Андрія Коцюбу.

Як повідомляв ІМІ, Прямий не акредитували на пресконференцію Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена 6 травня 2021 року.

Про це також завили 5 канал та видання “Букви”.

Офіс президента попередив ЗМІ, що у зв’язку з карантинними обмеженнями в заході зможуть узяти участь 20 представників засобів масової інформації.

6. У Черкасах через журналістів не розпочалося судове засідання

30.08.2021 У Черкасах 30 серпня через присутність журналістів не розпочалося судове засідання, на якому мали обирати запобіжний захід підозрюваній у резонансній справі. 

Про це представнику ІМІ в Черкаській області повідомили журналіст інтернет-видання 18000 Артур Чемирис та журналістка ТРК “Україна” Ольга Косенко, які були присутні в судовій залі.

За словами Чемириса, ще до початку засідання суддя Соснівського районного суду Олена Борейко, побачивши телекамеру, просто залишила залу. Пізніше охорона суду попросила і присутніх журналістів покинути приміщення. 

“У суді почали заявляти про те, що на сьогодні нічого не було призначено, але підтвердити це жодним чином не змогли. Плюс це дивно, що зібралися прокурор, слідчий, підозрювана і секретар суду покликала всіх, а потім кажуть, що судове засідання не призначалося”, – розповів Чемирис.

Журналістка ТРК “Україна” Ольга Косенко вважає це перешкоджанням журналістській діяльності.

“Суддя збиралася заходити в зал, побачила нашу камеру і швидко втекла. За кілька хвилин прийшли поліціянти й попросили всіх журналістів залишити залу засідання. Мовляв, це розпорядження судді. Ми з ними посперечалися, нагадали про перешкоджання журналістській діяльності, про те, що засідання не оголосили закритим. Але розуміли, що доки не вийдемо, справа не зрушить з мертвої точки. Чекали в коридорі. Хвилин 10 нічого не відбувалося. Потім секретарка зайшла в зал засідань. Невдовзі звідти вийшов прокурор і повідомив, що засідання перенесли на завтра. Суддя так і не з’явилася. Прессекретарка сказала, що засідання перенесли, але не пояснила чому. Конституція гарантує гласність судових засідань. Юристи кажуть, що знімати можна будь-чим і будь-коли. Виняток – закрите засідання. Але це засідання не оголосили закритим”, – розповіла журналістка.

Згодом пресслужба суду оприлюднила свою заяву. У ній ішлося про те, що журналісти прийшли на інше засідання, що стосувалось іншої справи та було закритим, і в нетактовній формі почали вимагати розгляду клопотання, яке ще не було передане слідчому судді.

“На початку розгляду слідчим суддею в закритому судовому засіданні іншого невідкладного клопотання поліції до одного із залів суду зайшли журналісти з обладнанням для стаціонарної відеозйомки та в нетактовній формі почали вимагати розгляду клопотання щодо гр. Л., яке ще навіть не було передано слідчому судді. Відповідно до ст. 186 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання. Громадянку Л. не було затримано співробітниками поліції. За таких обставин розгляд клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо громадянки Л. призначено слідчим суддею на 31 серпня 2021 року. Приблизно о 16-й год. на сайті одного з черкаських інтернет-видань розміщено новину, в якій повідомлено персональні дані підозрюваної Л. та розміщено недостовірну інформацію про заборону слідчим суддею здійснювати фіксування перебігу судового засідання журналістами”, – йдеться в заяві Соснівського районного суду. 

Журналістів така заява обурила. “Підозрювана, слідчий, прокурор і суддя  не випадково ж зібралися в одному місці. І до зали суду всіх присутніх покликала секретар засідання, а  охорона впустила”, – зауважив Артур Чемирис. 

Зранку 31 серпня журналістів на засідання пустили, однак на його початку підозрювана подала клопотання про те, щоб засідання було закритим. Згодом його задовольнили, тож журналістів знову попрохали залишити залу, і розгляд продовжився без представників ЗМІ. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що гласність судового процесу все ж таки не передбачає, що знімати можна будь-чим і будь-коли. Він навів частину четверту статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотознімання, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. 

“Щодо питання, яке саме засідання мало відбутися, – то ситуація трохи дивна. Відповідно до частини другої статті 11 згаданого Закону “Про судоустрій…” та частини першої статті 27 Кримінального процесуального кодексу, інформація про дату, час і місце судового розгляду є відкритою інформацією і фіксується та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України. Мені невідомо, звідки насправді журналісти дізналися про обрання запобіжного заходу, але в них було джерело інформації, і, відповідно до законодавства, призначення такого засідання мало бути належним чином зафіксоване. Порушення вимог гласності судового процесу є однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а в разі порушення прав журналістів на законну професійну діяльність у суді ще й підставою для кримінальної відповідальності”, – зазначив юрист.

7. "Прямий" повідомив про обмеження доступу до інформації щодо зустрічі Зеленського та Байдена

31.08.2021 Телеканал “Прямий” повідомляє про обмеження доступу каналу до інформації щодо зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена у Вашингтоні. 

Про це розповіла 30 серпня спецкореспондентка “Прямого” в США Катерина Лісунова, повідомляється на сайті каналу.

За її словами, Офіс глави держави відмовляється надати телеканалу повний доступ до інформації щодо візиту Президента України до США.

“Станом на зараз нам нічого не повідомили про графік, про події і навіть не додали до спільного чату журналістів, які мають корпункти в США, які будуть висвітлювати візит українського президента”, – розповіла Лісунова.

“На мій запит до Сергія Никифорова, прессекретаря президента, чому так сталося, чи, можливо, це якась помилка, мені відповіли, що це його персональний чат зі знайомими та друзями, яких він знає. А мене, мовляв, він не знає”, – зазначила спецкореспондентка.

Водночас Лісунова запевнила, що “Прямий” транслюватиме події в США, проте радше за підтримки американців, а не української сторони.

Як зазначив "Детектору медіа" Сергій Никифоров, Лісунова може звернутися до поліції, якщо вважає, що були факти "перешкоджання журналістській діяльності".

"Це звинувачення у кримінальному правопорушенні. Нехай терміново звертається до поліції, якщо має такі факти", – сказав Никифоров.

Як повідомляв ІМІ, 22 серпня телеканал “Прямий” повідомив, що їхнім журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель.

30 серпня hromadske заявило, що не отримало акредитації на зустріч у Вашингтоні президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена. Речник Президента України Сергій Никифоров повідомив, що така ситуація склалася через “маленьку квоту”, яку Білий дім виділив для представників ЗМІ.

8. На Черкащині у журналістки на сесії міської ради поцупили диктофон

31.08.2021 У керівниці радіостанції “На хвилі Корсуня” Галини Добровольської вкрали редакційний диктофон 31 серпня під час сесії Корсунь-Шевченківської міської ради (Черкаська область).

Про це журналістка повідомила представнику ІМІ у Черкаській області.

Журналістка, яка також є депутаткою міської ради, з початком сесії диктофон залишила на столі працівників міськради, аби записувати виступи депутатів, а сама зайняла своє місце у сесійній залі.

“Залишила мікрофон на тому місці, що й завжди. Ніколи за нього не переймалась, бо ж не було ж жодної крадіжки за 10 років. Та й подумати годі, що в в сесійній залі таке можливо”, - розповіла Галина.

У зловмисних діях вона підозрює колегу-депутата, з яким того ж дня напередодні у неї стався конфлікт.

“На цій сесії ми розглядали деякі резонансні питання. Вони не проходили, зокрема й тому, що я утримувалась під час голосувань, – розповіла вона. – Одного з депутатів рознервувало певне питання. Він досить нецензурно висловлювався на мою адресу. Погрожував. І мій диктофон це зафіксував. “Буде доказ для звернення в поліцію”, – відповіла я на те.

Як розповіла журналістка, згаданий депутат та один із його колег підходили до столу, де лежав диктофон, зауважила журналістка. Вже згодом, по тому, вона виявила, що пристрій зник. Відтак і висуває версію, що один із депутатів відволікав присутніх, а інший, власне, забрав диктофон.

Натомість звинувачені депутати заперечували журналістці свою причетність до цього випадку. На місце викликали поліцію. 

“Поліція нікого не обшукувала. Взяли у мене свідчення і вже сьогодні призначили слідчого та попросили документи на диктофон та моє журналістське посвідчення”, - розповіла вона. 

Галина Добровольська, окрім крадіжки із завданням матеріальних збитків, наполягає на свідомому перешкоджанні журналістській діяльності. 

“Сподіваюся на справедливе розслідування. Є достатньо свідків, а також вже опрацьовують відеозапис сесії міської ради”, – сказала журналістка.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1. Три запорізьких медіа не акредитували на зустріч з Оленою Зеленською на Хортиці

11.08.2021 Журналістів запорізьких видання Forpost та “Горожанин-Інформ” Руслану Полянську та Олексія Мотревича, а також знімальну групу муніципального телеканалу Z не акредитували на приїзд до Запоріжжя 5 серпня першої леді Олени Зеленської, яка планувала відвідати острів Хортиця.

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомили журналістка сайту Forpost Марина Кропко, головна редакторка “Горожанини-Інформ” Людмила Стародворська та головред муніципального телеканалу Z Олександр Коваленко.

За словами журналістки сайту Forpost Марина Кропко, 4 серпня в загальному чаті журналістів та пресслужби Запорізької обласної державної адміністрації з’явилася інформація про приїзд першої леді.  

“Журналістів просили акредитуватися до 15.00 4 серпня. Для цього потрібно було надіслати дані про журналіста за формою на поштову скриньку до Офісу президента. Вирішено було, що від сайту Форпост поїде Руслана Полянська. Вона особисто відправила дані, написавши в темі листа, що це акредитація на приїзд Олени Зеленської до Запоріжжя. Як ми зрозуміли із загального чату журналістів та ЗОДА, кожному журналісту або знімальній групі, в результаті приходила відповідь “Акредитацію схвалено”. Нашій журналістці відповідь не прийшла. Окрім того, пресслужба ЗОДА додатково повідомляла про час поїздки телефоном. Відповідно, нам ніхто не зателефонував. Ми знаємо, що така сама ситуація склалася ще щонайменше в двох запорізьких ЗМІ”, -  розповіла Марина Кропко. 

За її словами, на подію журналістку не відправили, аби уникнути потенційних неприємностей.

Журналіст газети “Горожанин-Інформ” Олексій Мотревич також підтвердив, що вчасно надав всі необхідні документи для акредитації після повідомлення в чаті ЗОДА, але лист про підтвердження акредитації не отримав.

За словами головного редактора муніципального телеканалу Z Олександра Коваленка, дані знімальної групи також відправили в Офіс президента  вчасно, однак відповіді на листа не отримали, відповідно не змогли бути присутніми на зустрічі з Оленою Зеленською на острові Хортиця. 

“Коли ми намагалися з'ясувати це питання в ЗОДА, нам сказали, що акредитацією займається Офіс президента. Хоча дивно, чому він забезпечує акредитацію першої леді, яка не є представницею ОП. Нам також повідомили, що ми можемо за бажанням потрапити на відвідування острова міністром культури і назвали час, коли він там мав бути. Але коли наша знімальна група прибула туди, на місці нікого не було”, - розповів Олександр Коваленко.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко наголошує на тому, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

“По-перше, це не дуже коректно називати акредитацією, оскільки йдеться про допуск лише на одну подію, що суперечить ст. 26 Закона України “Про інформацію”. До того, в абзаці 2 частини 1 цієї статті визначено, що “відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень”. По-друге, навіть якщо не вважати це акредитацією, то (не)допуск на захід органу влади має відбуватися за прозорими критеріями. В даному випадку, незрозуміло, чому одних журналістів допустили, а інших - ні, хоча суб'єкти владних повноважень мають діяти за принципом “дозволено лише те, що передбачено законодавством”, - сказав Роман Головенко.

2. Дарницький райсуд вимагав е-підпис на запиті від журналістки "Слідство.інфо"

16.08.2021 Дарницький райсуд Києва відмовив «Слідству.Інфо» у наданні інформації на запит про доступ до публічної інформації через те, що, на думку держоргану, журналістка Марія Горбань мала прикріпити до запиту свій електронний цифровий підпис, повідомляє “Доступ до правди”.

Відмову у наданні інформації журналісти отримали 10 серпня. За п’ять днів до того «Слідство.Інфо» відправило запит стосовно службового житла працівники Дарницького райсуду Києва.

В установі вирішили не відповідати на запит, обґрунтувавши це тим, що разом із запитом, який був відправлений на електронну адресу суду, журналістка повинна була прикріпити свій Електронний цифровий підпис (ЕЦП). А без підпису працівники суду не можуть ідентифікувати автора запиту. Також у суді послалися на законодавство, що регулює електронний документообіг.

Утім, така відповідь є неправомірною, вважає юрист «Інституту масової інформації» Роман Головенко. За його словами, закон «Про доступ до публічної інформації», на підставі якого і зверталася журналістка, не вимагає використання цифрового підпису при поданні запиту через електронну пошту, підпис, та й то не електронний, а живий — вимагається, якщо запит подається у письмовому вигляді.

«Запит у цьому випадку надсилався електронкою, щодо чого той же закон визначає категорію «інша форма запиту». Відмова розглядати такий запит неправомірна. Практика правовідносин щодо доступу до інформації також дає всі підстави говорити, що ЕЦП на запиті на інформацію не потрібен», — зазначив Роман Головенко.

«Слідство.Інфо» звернулося до ГО «Платформа прав людини», яка допомогла журналістам подати скаргу на порушення законодавства у сфері доступу до публічної інформації до Офісу Омбудсмана.

«Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити, зокрема, підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. При цьому Вищий адміністративний суд України, здійснюючи свою функцію узагальнення судової практики, чітко вказав, що законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти (постанова Пленуму ВАС від 29.09.2016 року № 10).  Із згаданого вбачається, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не зобов’язує при поданні в електронній формі запиту ставити підпис, в тому числі електронний цифровий підпис, а тому відповідь від 10.08.2021 № 5/550/21 Дарницького районного суду м. Києва є протиправною та такою, що порушує право на доступ до публічної інформації», - аргументували у скарзі до Омбудсмана. 

Результатом розгляду скарги може стати притягнення до адміністративної відповідальності розпорядника, а також відновлення порушеного права журналістки Марії Горбань на доступ до публічної інформації.

3. На Закарпатті міськрада відмовила журналістці в доступі

25.08.2021 Закарпатський окружний адміністративний суд за позовом журналістки  проєкту “ПравдаЄ” Олени Мудри відкрив провадження в адміністративній справі щодо відмови в наданні публічної інформації.

Про це журналістка повідомила представнику ІМІ в Закарпатській області.

За словами Олени Мудри, Виноградівська міська рада (Закарпатська область) відмовила їй у наданні копій документів щодо двох угод транскордонного співробітництва, де муніципалітет виступав партнером. 

Журналістка розповіла, що, готуючи серію розслідувань щодо можливого зловживання коштами, які були виділені країнами Євросоюзу в межах транскордонного співробітництва, вона надіслала 25 серпня до міськради запит і копію цього запиту до комунального підприємства “Центр інвестицій та розвитку”. У запиті вона вказала, що є журналісткою, та просила надати копії документів щодо програм “Жешув та Виноградів – міста з гуманним відношенням до тварин” та “Долаючи бар’єри: покращення мобільності жителів прикордоння регіонів Закарпаття (Україна), Марамуреш (Румунія) і Соболч – Сотмар – Берег (Угорщина)”. 

Попри те що в запиті журналістка юридично мотивувала, чому інформація в запитуваних документах є публічною, і в міськраді, і в її комунальному підприємстві медійниці відповіли, що “всі документи, інформація та інші матеріали, пов’язані з реалізацією вказаних програм і угод, не підлягають розголошенню”. 

Журналістка звернулася з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, в якому просить визнати відмову в наданні інформації протиправною та, відповідно, надати її. 

29 листопада суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Гаврилко відкрив провадження в адміністративній справі. Суддя розгляне спір за правилами спрощеного позовного провадження, тобто без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.

Цензура - 2

1. Провайдери почали блокувати сайт, на який після санкцій переїхала "Страна.ua"

25.08.2021 Мобільні оператори почали блокувати сайт strana.news, на якому видання "Страна.ua" виходило після блокування основного сайту, повідомляє “Детектор медіа”. 

Як пише видання, наразі сайт перестав відкриватися під час використання мобільного інтернету від Vodafone та "Київстару". Також є проблеми з доступом для абонентів Lifecell.

Водночас не всі провайдери домашнього інтернету блокують доступ до ресурсу. Зокрема, в абонентів "Укртелекому" та "Бесту" сайт відкривається, в абонентів провайдера "Адамант" та низки інших – ні.

Під час спроби зайти на сайт з'являється повідомлення, що доcтуп заблоковано за рішенням РНБО.

Як повідомляв ІМІ, 21 серпня Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) від 20 серпня "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

20 серпня Рада нацбезпеки і оборони запровадила санкції проти подружжя Шаріїв – Анатолія і Ольги та головного редактора видання "Страна.ua" Ігоря Гужви. Під заборону також потрапило видання "Страна.ua". 21 серпня інтернет-провайдери почали блокувати сайт цього видання.

2. Понад 30 українських медіа видалили новину про ДТП з участю нардепа від "Слуги народу" Трухіна 

30.08.2021 Понад 30 українських медіа видалили новину про ДТП за участю народного депутата від “Слуги народу” Олександра Трухіна.

Про це повідомляє фактчекінговий проєкт “По той бік новин”.

За інформацією інформагентства “Центр новин”, 23 серпня в Дарницькому районі Києва трапилася ДТП, в якій постраждали шість осіб, серед них – двоє дітей та голова Комітету арбітрів Федерації футболу України Лучано Лучі. 

Фото і відео зібрав у себе на сторінці журналіст і засновник проєкту "ЗупиниЛося" Костянтин Андріюк.

"Водій автомобіля Audi спочатку зіткнувся з автомобілем Ford (у якому був Лучі), після чого наїхав на автомобіль Daewoo (де було двоє дітей). За кермом Audi знаходився нардеп IX скликання від "Слуги народу" Олександр Трухін. Цю інформацію підтвердив нам Костянтин Андріюк, а також ще два незалежні джерела. Крім того, журналіст Тарас Середич у своєму телеграм-каналі виклав стоп-кадр із відео з місця подій, на якому видно Трухіна. Ось тут на 18–20-й секунді теж видно Трухіна. За непідтвердженою інформацією, Трухін перебував у стані алкогольного сп'яніння”, – пише “По той бік новин”.

Про цю історію 23 та 24 серпня написали десятки медіа. Але вже через два дні публікації почали зникати із сайтів.

Як пише "По той бік новин", ціна питання стартує від $200 і залежить від авторитетності видання, його охоплень та іншого.

"Різні медіа отримали "листи щастя" від "колег", "комунікаційних компаній" із "проханням" видалити новину про Трухіна із сайту або "залити" за лінком інший матеріал. Приклади листів, які надходять в медіа, опублікувала на своїй сторінці  Olga Vytak, шеф-редакторка інформаційного агентства "Центр новин", яке першим привернуло увагу до цієї історії", – пише "По той бік новин".

"По той бік новин" виклав список медіа, які видалили новини про ДТП: 

УНІАН – видалило новину. Кеш тут.

"Футбол 24" – перекрутив інформацію, а в результаті таки видалив новину. Вебархів тут.

Футбольный портал UA-Football – видалив новину. Вебархів тут.

iSport.ua – видалив новину, кеш і вебархів не збереглися

Meta-Ratings – видалив новину. Вебархів тут.

"Динамо Киев от Шурика" – видалив ім’я депутата і назву політичної сили. Тут перша новина в кеші гуглу (з іменем), а тут – те, що є зараз.

19–27 – новину видалив. Кеш тут, новину з лінком на Костянтин Андріюк поставили знову.

Sport.ua – видалив ім’я і назву політичної сили. Кеш тут, новина тут.

Football.ua – видалив новину, вебархів тут.

"Сегодня" – новину видалило, вебархів - тут.

ТСН – і сюжет, і матеріал видалив. Кеш тут.

"Главком" – видалив, кеш тут.

УНН – навіть взяли коментар у Нацполіції. Матеріал видалили. Кеш тут.

"Аргументы и Факты" – новину видалили, за лінком опублікували іншу новину – про симптоми коронавірусу у вакцинованих.

Comments.ua – новину видалив. Кеш тут.

Судебно-юридическая газета– видалила. Кеш тут.

ГолосUA  – видалив, кеш почистив. Гугл видає тільки лінк, який веде на сторінку 404

Depo – видалив, кеш тут.

"Газета Вести" – видалив, кеш тут.

Факты, Телеграф, NewsWeek, Аргумент, Главк, Резонанс – видалили.

Obozrevatel – видалив, кеш тут.

"Гордон" – видалив, кеш тут.

From-ua – https://bit.ly/3zqxEEM

"Антикор" – видалив, кеш тут.

Телеканал "Прямий" – видалив, кеш тут. 

"Хвиля" – видалила, кеш тут.

"Фраза" – видалила, кеш тут.

Вести-UA – https://bit.ly/3Dq36oR

Українські Новини – видалили, кеш тут.

"КП в Украине"  – https://bit.ly/3kBrzyW.

Журналісти деяких медіа, які видалили матеріал, навіть звернулися до Нацполіції, де їм повідомили: "За фактом ДТП відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. – Ред.), що сталося 23 серпня в Дарницькому районі". Імена учасників у поліції не назвали.  

Як повідомив ІМІ журналіст Олексій Братущак, видання LB.ua тричі змінювало новину про ДТП з Трухіним. 

За його словами, у першій новині повідомлялося, що “Депутат від "Слуги народу" Олександр Трухін потрапив у ДТП” (збереглося у гугл-архіві). Потім редакція відредагувала цю новину, прибравши згадку про Трухіна - “Голова Комітету арбітрів Федерації футболу України потрапив у ДТП”. Скрін про це зробив удень 29 серпня журналіст Костянтин Андріюк. Коли почали в соцмережах активно обговорювати, що медіа видаляють новину про Трухіна, LB.ua увечері 29 серпня вніс знову зміни у свою новину, повернувши згадку про Трухіна. 

Олексій Братущак надав три скріни новин видання.

Як пише Радіо Свобода, журналіст Олексій Братущак віднайшов видалений сюжет знімальної групи Kyiv LIVE через сервіс Megogo та опублікував його на своїй сторінці у фейсбуці. Фактично це єдине відео, яке є у відкритому доступі і яке доводить, що народний депутат Трухін був на місці аварії, пише видання.

Радіо Свобода надіслало депутатові низку питань, утім, відповідей не отримала. Також УП намагалася отримати коментарі Трухіна та пресслужби "Слуги народу", але телефон депутата поза зоною доступу, а в СН поки не дали свою позицію.

Непрямий тиск

Економічний тиск на ЗМІ – 2

1. "Демсокира" заявила, що типографії відмовляються друкувати її газету

11.08.2021 Один із засновників української політичної партії “Демократична Сокира”, колишній журналіст Віктор Трегубов повідомив у Facebook, що типографії начебто відмовляються друкувати газету “Правдоруб”, яку партія випускає спільно з ГО “Партизан Медіа”, повідомляє “Детектор медіа”. 

Як зазначає Трегубов, у виданні критикують діючу владу, зокрема президента та його Офіс.

“Чотири номери вийшли нормально. П’ятий – останній – із дуже великими проблемами. Нам послідовно відмовила більш ніж дюжина типографій в усіх куточках України. Більшість з них не пояснювала причин. Деякі пояснили. До усіх завітала Служба безпеки України, а конкретно – Департамент захисту національної державності. До однієї завітали буквально впродовж дня, відразу після нашого до них звернення. Усім було ввічливо пояснено, що друк накладу “Правдоруба”, і ширше – співпраця з “Демократичною Сокирою” не в їхніх інтересах. Звісно, ті вирішили не ризикувати”, – написав він.

За словами Трегубова, через власні джерела видавцям газети начебто вдалося підтвердити, що їхніми “опонентами є начальник Департаменту “Т” (ДЗНД) Олександр Кукса, його заступник Руслан Донченко, та начальник управління “М” в складі ДЗНД Ростислав Хаба”. У самій “Демсокирі” вважають, що до проблем із типографіями причетний Офіс президента.

“Ми таки надрукували наклад – благо, типографій в країні багато, а Служба Божа не відрізняється ретельністю та заповзятістю. Але в наступного накладу будуть ті ж проблеми – принаймні, мені раптово повідомили про конкретну і свіжу вказівку нас не друкувати у типографіях одного з облцентрів”, – додав Трегубов.

Водночас він зазначив, що перемовини з типографіями велися телефоном і не під запис, тому доказів своїх слів він не має. Трегубов також закликав ЗМІ звертатись із запитами щодо цієї ситуації до правоохоронців та типографій.

“Детектор медіа” відправив запити до СБУ та Офісу президента, а також намагається отримати коментарі від типографій.

У коментарях під дописом Трегубова редактор Liga.net Петро Шуклінов зазначив, що його видання також звернулось до СБУ.

2. Здолбунівська газета "Нове життя" заявляє про тиск влади у вигляді "виселення" з приміщення

20.08.2021 Редакція Здолбунівської громадсько-політичної газети “Нове життя” заявляє про тиск із боку міського голови Здолбунова Владислава Сухляка у вигляді повернення у власність міста приміщень, які орендує редакція. Водночас міська влада переконує, що хоче лише переукласти договір з виданням, адже попередній був складений неналежним чином. 

Про це газета повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

За інформацією видання, 13 серпня редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя” отримала листа від КП “Здолбунівське”. У ньому вимагають повернути в комунальну власність займані редакцією приміщення і гараж.

“Оцінювати таку вимогу можемо не інакше, як незаконний тиск на видання, яке дозволяє собі публікацію матеріалів з критикою дій влади. Це викликає, м’яко кажучи, велике здивування. Особливо з огляду на те, що міський голова Здолбунова Владислав Сухляк є представником партії “Європейська солідарність”, яка начебто декларує європейські принципи. Одним з найфундаментальніших з-поміж них є саме невтручання в роботу незалежних засобів масової інформації”, – йдеться в повідомленні газети “Нове життя”.

До квітня 2018 року газета “Нове життя” була комунальним ЗМІ й належала Здолбунівській райдержадміністрації та районній раді. Наразі видання є приватним медіа. Газета зберегла назву і адресу реєстрації, яку мала й до роздержавлення. 

“Те, що думка здолбунівчан все частіше виявляється несхвальною до дій влади, – провина зовсім не наша”, – зазначає газета.

Крім того, видання звертає увагу на те, що органи влади, відповідно до  Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”, мають безоплатно передати майно редакції за умови забезпечення функціонування ЗМІ зі збереженням його назви, цільового призначення, мови й тематичної спрямованості. У дописі стверджується, що всі перелічені пункти збережено. 

Міський голова Здолбунова Владислав Сухляк повідомив представниці ІМІ в Рівненській області, що йдеться не про тиск на ЗМІ, а про пропозицію переукласти договір оренди. Зі всіма питаннями він скерував до начальниці відділу приватизації, комунальної власності та житлових питань Наталії Біндюк.

За словами Наталії Біндюк, редакція орендує приміщення в КП “Управління майновим комплексом Здолбунівської районної ради” з 2018 року. Майно на момент укладання договору належало Здолбунівській районній раді, в результаті децентралізації у 2020 році перейшло у власність Здолбунівської міської ради. Зі слів посадовиці, 30 червня Здолбунівська міськрада ухвалила рішення про укладення договору оренди з ТзОВ “Редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя”.

“Однак під час підготовки проєкту договору з’ясувалося, що попередній договір не був посвідчений нотаріально і, таким чином, на сьогодні є нікчемний. Адже всі договори оренди, термін дії яких більш ніж п’ять років, мають бути нотаріально посвідчені відповідно до вимог Цивільного кодексу України. У зв’язку з чим балансоутримувачем  нерухомого майна було підготовлено і надіслано на розгляд ТзОВ “Редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя” відповідний лист (додається)”, – розповіла Наталія Біндюк.

За словами посадовиці, міська рада хоче укласти новий нотаріально посвідчений договір з редакцією рамках ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”. “Дії міської ради жодним чином не можуть трактуватись як тиск на засоби масової інформації”, – додала Наталія Біндюк.

Як повідомили посадовці та редакція видання, наразі між ними тривають перемовини з цього питання.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що сама по собі пропозиція привести договірні відносини між органом місцевого самоврядування і редакцією в правове поле не може вважатися тиском на редакцію чи перешкоджанням її діяльності.

За його словами, під час реформування комунальних газет, відповідно до статті 9 Закону України “Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації”, приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менш ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Такий договір оренди укладається між редакцією та відповідним органом місцевого самоврядування. Водночас, відповідно до частини другої статті 793 Цивільного кодексу, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини) строком на три роки й більше підлягає нотаріальному посвідченню. 

Він додав,  що відсутність нотаріального посвідчення договору оренди редакції дійсно є підставою для визнання договору нікчемним відповідно до статей 203, 2015 Цивільного кодексу України.

“Однак варто також звернути увагу на умови договору. Якщо умови договору, запропоновані в новій редакції, змінюються, зокрема погіршуються порівняно з попередніми, – то тут уже може бути порушення, причому в разі зловмисних дій таке порушення може підпадати під ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, за що передбачено кримінальну відповідальність”, – сказав Алі Сафаров.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів – 4

1. Двом нападникам на фотокореспондента “Букв” повідомили про підозру, решту шукатимуть

16.08.2021 Слідчі поліції Києва повідомили про підозру двом особам, які побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного після акції в центрі Києва 14 серпня. Про це повідомила пресслужба поліції.

Провадження відкрили за ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України, процесуальне керівництво веде прокуратура Печерського району Києва.

Нападниками виявилися львів’яни, 2001 та 2004 років народження, які були учасниками акції.  

“Поліцейські звернулися до суду з клопотаннями про обрання їм запобіжних заходів. За скоєне фігурантам загрожує до п’яти років позбавлення волі. Також співробітники поліції встановлюють роль інших учасників у скоєному правопорушенні”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомили “Букви”, напередодні нападники вибачилися перед Кужельним. Вони сказали, що напали на нього через “неправдиву інформацію”.

За  словами нападників, до них підійшли двоє невідомих молодиків, які сказали, що кореспондент #Букв нібито фотографує учасників акції “Зупинимо капітуляцію”, а потім “зливає інформацію” людям, які погрожують націоналістам.

“Просто нам так донесли інформацію Це були не наші. А я просто повівся на цю інформацію… Була інформація, що він зливає активістів-націоналістів. Робить фото і потім зливає інформацію… До мене підійшли хлопці вже під кінець акції й сказали, що конкретно ти робиш фотографії й зливаєш їх. (Фото) Саме активістів, які були на акції”, – пояснив нападник.

Кужельний нагадав, що спершу показав журналістське посвідчення, а вже після цього його почали бити.

“Після того, як я показав посвідчення, мене почали бити. Ви розумієте, що це був напад?”, – запитав він.

Нападники, яким 18 та 19 років відповідно, перепросили.

“Хочу вибачитися за дану ситуацію і свої дії… Нам просто сказали неправдиву інформацію щодо того, що ти робив погані справи по відношенню до наших людей… Тому я щиро вибачаюсь за це. Якщо зможеш вибачити, то вибачиш. Якщо не зможеш вибачити – то є твоє право”, – пояснив один з нападників.

Їх розшукали представники “Нацкорпусу”. Хлопці їхали у потягу з Києва. За інформацією “Букв”, прийти до поліції нападників переконав лідер “Нацкорпусу” Андрій Білецький. 

Зі слів нападників, вони не є членами “Нацкорпусу” та “Азову”.

Поліція нагадує, що вибачення за скоєння злочину не звільняє правопорушників від відповідальності.

“Розкаяння, матеріальна компенсація витрат на лікування журналіста може бути врахована судом під час винесення вироку. Також нагадуємо, що членство в будь-яких громадських формуваннях чи політичних організаціях не звільняє від відповідальності за скоєння правопорушення”, – ідеться в повідомленні поліції.

Як повідомила речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець, у понеділок, 16 серпня, клопотання про обрання запобіжних заходів підозрюваним будуть скеровані до Печерського райсуду.

“За даними слідства, двоє молодиків, яким повідомлено про підозру, сумісно нанесли потерпілому близько 20 ударів руками та ногами. Але били не тільки вони. Тож поки суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи, слідство встановлюватиме інших учасників побиття”, – написала Максимець.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. 

Під час акції, за словами Олександра Кужельного, невідомий у балаклаві підійшов до нього, спитав, що він тут робить, та в імперативній формі переконував піти. Після цього інциденту кореспондент вирішив поводитися обережніше і швидко залишити місце після того, як акція завершиться. Однак після завершення акції його наздогнала група людей, вони почали агресивно вимагати видалити фото і напали на кореспондента.

2. Суд заарештував одного з підозрюваних у нападі на фотокореспондента "Букв"

18.08.2021 Печерський районний суд Києва заарештував на 60 діб Микиту Губського, одного з підозрюваних у нападі на фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури в коментарі "Українській правді".

Судове засідання щодо іншого підозрюваного ще триває. Для нього прокуратура просить цілодобовий домашній арешт.

За даними "Суспільного", адвокат Губського Едуард Вербінець просив про запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Вербінець зазначив, що в "пацана тестостерон вдарив, і тому так зробив…". Підозрюваний Губський стверджує, що не має стосунку до "Нацкорпусу". На суді сказав, що є фанатом футбольного клубу "Карпати": "Вибачився, тому що зрозумів, що вчинив злочин, за який я готовий відповісти", цитують журналісти підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу другому ймовірному нападнику – Антону Голощапову, 2004 року народження, – проходитиме в закритому режимі. Таке рішення ухвалив суд, розглянувши клопотання захисту. Однак на засіданні запевнили, що пресу на оголошення рішення допустять.

Разом з підозрюваним на засіданні присутній законний представник служби в справах дітей. Голощапов є уродженцем Львова, й у Києві він подавав документи до вишу.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

3. Другого підозрюваного в нападі на фотокора “Букв” відправили під домашній арешт

18.08.2021 Печерський районний суд Києва відправив під домашній арешт Антона Голощапова, другого підозрюваного в нападі на фотокореспондента “Букв” Олександра Кужельного. Про це повідомляє “Суспільне”.

Голощапову заборонено залишати місце проживання до 15 жовтня, також він має носити електронний браслет.

Засідання проходило в закритому режимі, оскільки підозрюваний неповнолітній (2004 року народження).

Нагадаємо, іншого підозрюваного, Микиту Губського, суд відправив під арешт на 60 днів.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

4. На Волині судитимуть службовця сільради, який напав на журналістку

31.08.2021 Луцька окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо службовця Підгайцівської сільської ради (Волинська область), який 4 січня 2021 року перешкоджав журналістці Людмилі Яворській. 

Як повідомляється на сайті Волинської обласної прокуратури, до суду передано обвинувальний акт стосовно проєктного менеджера Підгайцівської сільради в кримінальному провадженні про організацію з його боку неодноразового заволодіння чужим майном, зокрема у великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, а також про умисне перешкоджання веденню журналістської діяльності й вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю  (ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1 ст. 171,ч. 1 ст. 126 КК України).

За  даними слідства, 4 січня 2021 року службовець перешкоджав законній професійній діяльності журналістів, які проводили розслідування щодо дотримання вимог законодавства з боку службових осіб Підгайцівської сільради в процесі виділення земельних ділянок. Під час конфлікту проєктний менеджер шарпав журналістку за одяг і плече, завдаючи болю, та робив спробу вибити з її рук відеокамеру.

Крім того, слідство встановило, що службовець сільради впродовж серпня 2019 – квітня 2020 року організував скоєння злочинів, пов’язаних із заволодінням бюджетними коштами в сумі понад пів мільйона гривень.

“Зареєструвавши дружину підприємцем та змовившись із суб’єктом господарської діяльності, який здійснював технічний нагляд за роботами на об’єктах (матеріали щодо нього виділені в окреме провадження), проєктний менеджер організовував укладання договорів про проведення фірмою дружини робіт з ремонту вулиці в селі Підгайці та території дитячого садочка в селі Романів Луцького району. Згодом, вносячи в акти виконаних підрядних робіт завідомо неправдиві (завищені) відомості про вартість робіт та матеріалів, використаних для їх проведення, службовець сільради передавав ці акти в бухгалтерію”, – йдеться в повідомленні. 

Згідно з матеріалами слідства, на підставі підроблених документів на рахунки підконтрольних посадовцю суб’єктів господарської діяльності Управлінням Державної казначейської служби у Волинській області зайво перераховано понад 515 тисяч гривень.

Як повідомляв ІМІ, 1 липня 2021 року поліція Луцька повідомила про підозру в перешкоджанні журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу) службовцю Підгайцівської сільської ради, який, перебуваючи в приймальні сільського голови Підгайців, втрутився в розмову журналістки з ним, шарпав за одяг, проганяв і намагався вибити з рук камеру.

Ідеться про інцидент із журналісткою Людмилою Яворською, яка 4 січня 2021 року приїхала в Підгайцівську сільраду, щоб зареєструвати запит та отримати коментарі в депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній із вулиць. За словами Яворської, підприємець Георгій Штефанес, який працює в сільраді проєктним менеджером, напав на неї і перешкоджав її роботі, після чого вона викликала поліцію.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Фоторепортери прийшли під МВС вимагати розслідування злочинів проти журналістів

17.08.2021 У Києві 17 серпня біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів. Приводом для акції став напад на фотокореспондента “Букв” Олександра Кужельного, який трапився 14 серпня в центрі Києва одразу після акції біля Офісу президента.

Кілька десятків фоторепортерів, операторів, кореспондентів принесли під МВС плакати з написами “Безпеку – журналістам, покарання – нападникам”, “Вироки де?”, “Безпека де?”, “Журналіст не мішень”. Вони символічно склали свої камери на асфальт перед входом у будівлю.

За підрахунками ІМІ, впродовж перших семи місяців 2021 року в Україні було 11 випадків порушень свободи слова, з них 80% – фізична агресія проти журналістів. У 2020 року до судів дійшло 14 справ за “журналістськими” статтями (171 та 345-1 Кримінального кодексу), у 2021 році було п’ять судових вироків, з них чотири обвинувальних і один виправдувальний. Переважно це були випробувальні терміни на 1-2 роки, та штрафи від 850 до 5100 грн. 

“Засудження нападників до реальних покарань – це радше виключення з правил. Історії наших колег Сергія Нужненка, Владислава Красінського, Дмитра Реплянчука, журналістів Bihus.Info, колег з проєкту “Схеми” й десятків інших по всій країні лише доводять це: за погрози, знищення майна, побиття  журналістів майже ніколи не настає кримінальна відповідальність”, – зазначили учасники акції.

Кореспондент "Радіо Свобода" Сергій Нужненко приніс фото, на якому поліцейський заливає його сльозогінним газом – це сталося у березні 2018 року під час розгону наметового містечка під Верховною Радою. За цей інцидент досі ніхто не був притягнутий до відповідальності. Під час акції Нужненко запитав у речника МВС Артема Шевченка, чи встановили особу цього працівника поліції. Шевченко відповів, що не встановили.

За словами Артема Шевченка, 18 серпня у Печерському суді Києва о 12:00 буде обиратися запобіжний захід двом нападникам на Олександра Кужельного, яким оголосили підозру за ст 345-1 ККУ (погроза або насильство щодо журналіста), решту учасників групи шукають.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!