ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за серпень 2021 року

06.09.2021, 12:30

У серпні експерти ІМІ зафіксували в Україні 15 випадків порушень свободи слова. З них 11 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Найбільше порушень зафіксовано в категоріях “перешкоджання” (шість) та “побиття” (п'ять).

Цього місяця п'ятеро журналістів отримали тілесні ушкодження під час виконання своєї професійної діяльності. Три випадки побиття медійників стались у Києві під час акцій протесту під Офісом президента та на алеї Героїв Небесної сотні. У двох випадках на журналіста “Букв” Олександра Кужельного та оператора ТСН Антона Філіппа напали активісти, в одному (постраждалий журналіст “Апострофа” Роман Пєтушков) – поліцейські. 

Крім того, в Одесі нападу зазнав кореспондент видання “Зелений лист” Юрій Дяченко, якого по голові вдарила залізним предметом невідома жінка під час знімання на одному з пляжів. На Буковині орендар земельної ділянки завдав тілесних ушкоджень журналісту інформаційного агентства.

Серед перешкоджань зафіксовано недопуски журналістів Watchers на судові засідання Печерського та Дарницького райсудів Києва. Судові охоронці аргументували відмову пізнім часом, новими обмеженнями через високий рівень захворюваності на ковід, а також питали про клопотання. В Одесі журналістів Оdesa.live виштовхали з ресторану під час його інспекції. У Житомирі охоронець депутатського будинку накинувся з кулаками та погрозами на журналіста проєкту “Антирейтинг” Олександра Крижанівського. Прокуратура відкрила кримінальне провадження через погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

“Прямому” відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федеральної канцлерки ФРН Ангели Меркель у Києві, а на Черкащині в журналістки на сесії міської ради поцупили диктофон.

Також зафіксовано два випадки економічного тиску та по одному випадку погроз і обмеження доступу до інформації.

Порушення сталися в семи регіонах. Лідер – Київ (вісім), Одеса – два, і по одному випадку на Житомирщині, Рівненщині, Буковині, у Запоріжжі та Черкасах.

Утисків своїх прав у липні зазнали 10 журналістів та п'ять журналісток.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 126 випадків порушень свободи слова, 65 випадків перешкоджання, 17 побиттів, 12 погроз та 11 обмежень доступу до інформації.

Фізична агресія

Побиття – 5

1. В Одесі під час зйомок на пляжі вдарили по голові місцевого журналіста

08.08.2021 В Одесі 8 серпня невідома жінка вдарила по голові кореспондента видання “Зелений лист” Юрія Дяченка під час зйомки на одному з пляжів.

Про це Юрій Дяченко повідомив представнику ІМІ в Одеській області.

Журналіст разом з колегами перевіряли вільний доступ до води в рамках проєкту “Пляжний контроль 2021”. Напад стався під час знімання на пляжі, який знаходиться в оренді у приватної фірми. Під час виконання своїх службових обов’язків журналіст попросив в адміністрації пляжу показати документи на право користування об’єктом та паспорт пляжу. Проте, за словами Юрія Дяченко, цих документів не було в наявності. 

Трохи пізніше, розповів журналіст, до нього зненацька ззаду підскочила невідома жінка та вдарила його залізним предметом по голові, через що у Юрія з’явилася шишка. Була викликана швидка та поліція.

“В ході репортажу я постійно підкреслював, що виконую редакційне завдання, демонстрував журналістське посвідчення та єдиний, хто фільмував та робив  фотографії”, - розповів Юрій Дяченко. 

Журналіст написав заяву до поліції про перешкоджання професійній діяльності та готується пройти судово-медичну експертизу, щоб кваліфікувати нанесені йому фізичні ушкодження. 

За його словами, правоохоронці затримали нападницю та відвезли її до райвідділку. Поліція наразі ще не прокоментувала ситуацію.

2. На Буковині орендар земельної ділянки завдав тілесних ушкоджень журналісту

09.08.2021 У селі Валя Кузьмина орендар земельної ділянки наніс тілесні ушкодження журналісту інформаційного агентства. 

Про це повідомляє Нацполіція у Чернівецькій області, до якої звернувся постраждалий.

За словами заявника, він знімав телефоном відео на земельній ділянці, орендованій приватним підприємцем. Під час зйомки між ним і підприємцем виникла суперечка, в процесі якої той ударив по руці і журналіст впустив мобільний телефон.

За цим фактом слідчі відділення поліції №4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками частини 2 статті 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Наразі правоохоронці проводять досудове розслідування.

3. У Києві невідомі побили кореспондента “Букв”, вимагаючи видалити фото з акції

14.08.2021 У Києві 14 серпня побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Про це повідомили "Букви" та колеги журналіста.

Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. 

Під час акції, за словами Олександра Кужельного, невідомий у балаклаві підійшов до нього, спитав, що він тут робить, та в імперативній формі переконував піти.

Після цього інциденту кореспондент вирішив поводитися обережніше і швидко залишити місце після того, як акція завершиться. Однак після завершення акції його наздогнала група людей, вони почали агресивно вимагати видалити фото і напали на кореспондента.

“Я не встиг пройти і метрів сто, мене покликали. Я повернувся, якийсь хлопець наздогнав мене. Він спитав, що я фотографував, щоб я видалив ці фотографії. Тоді підійшли інші хлопці, вони оточили мене. Я намагався відійти, вони за мною. Вимагали, аби я дістав телефон і видалив фотографії. Я сказав, що я журналіст, прийшов, аби вести зйомку. Спитали, з якого видання, я показав “корочку”. Але вони не відчепилися, почали казати, що я “лівак”. Я запропонував їм підійти до Андрія Білецького (лідер “Нацкорпусу”, який був серед організаторів акції — ред.), він підтвердить, що я журналіст. Вони не були згодні нікуди йти. Один почав мене бити по нозі, інший кудись в голову, і я впав”, — розповів Олександр.

Після інциденту в нього численні синці та подряпини.

Кужельний також зазначив, що один з нападників перед тим, як застосувати проти нього силу, згадував про напад, який стався 21 липня під судом, де відбувалося засідання у справі анархіста Олексія Боленкова, та нападника — російського неонациста Михайла Шаланкевича на прізвисько “Ганс”.

“Коли це все починалося, підтягувалися ще хлопці, і один з них вигукнув: “А, це той, котрому Ганс дав п****!”. На фото видно, що ця ж людина б’є мене ногою по голові”, — розповів Олександр 

Напад, за його словами, завершився після того, як до місця почали підходити інші журналісти, що були присутніми на акції.

Фотокореспондент написав заяву в поліцію про вчинення злочину, на місце викликали “швидку” для фіксації тілесних ушкоджень. Свій стан Олександр Кужельний оцінює як задовільний.

Після акції до Кужельного підійшов Андрій Білецький. Він засудив напад та пообіцяв допомогти ідентифікувати причетних до нього.

Учасники акції під ОП вимагали, щоб влада “публічно відмовилася від домовленостей, які зраджують національні інтереси нашої держави”. Активісти принесли із собою шини й димові шашки. Поліціянти запропонували протестувальникам пройти поверхневий огляд особистих речей, однак ті відмовилися й почали жбурляти шинами у силовиків. Розпочалися сутички. За інформацією поліції Києва, під час акції постраждали 7 поліціянтів, військовослужбовець Нацгвардії та кілька громадян.

Організатором події в соцмережі виступила сторінка “Патріоти України”, яка напередодні опублікувала заяву ветеранських рухів України проти репресій щодо українських націоналістів, ветеранів та патріотів. Серед підписантів заяви — “Національний корпус”, ВО “Свобода”, “Консервативний рух Традиція і Порядок”, “Державницька ініціатива Яроша”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “Добровольчий Рух ОУН”, “Націоналістичний рух Карпатська Січ”, “Автомайдан” та багато інших.

Як повідомляв ІМІ, 21 липня представники праворадикальних організацій напали на журналіста видання “Букви” Олександра Кужельного під судом, де відбувалося засідання щодо депортації білоруського активіста Олексія Боленкова. Представники праворадикальних груп почали вимагати, щоб кореспондент “Букв” пішов з-під суду. Вони вигукували лайливі вигуки й напали на нього. “Букви” повідомляли, що нападники – керівник праворадикальної організації “Національний спротив” Олексій Свинаренко (в мережі відомий під псевдонімом Сталкер) та Михайло Шаланкевич.

4. В оператора ТСН підозра на струс мозку після сутичок під ОП, медіагрупа заявила в поліцію

14.08.2021 Під час акції під Офісом президента 14 серпня постраждав телеоператор ТСН Антон Філіпп. Про це інформує група 1+1 media.

Під час сутичок між активістами та поліцією оператора збили з ніг та залили сльозогінним газом.

Повідомляється, що 15 серпня його стан погіршився, медики підозрюють також струс мозку. Крім цього, в Антона діагностували опік очей і носової порожнини, який спровокував сльозогінний газ, випущений в натовп.

“За словами потерпілого, напад на нього стався після ідентифікації окремими активістами символіки телеканалу 1+1 на знімальній техніці та ворожих закликів в бік працівника медіахолдингу”, – передає пресслужба.

Медіагрупа подала заяву в поліцію з проханням відкрити провадження за ст. 171 (перешкоджання журналістам) та ст 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

У зв'язку з цим 17 серпня біля Міністерства внутрішніх справ фоторепортери проведуть акцію з вимогою розслідувати напади на журналістів.

5. У Києві під час сутички поліцейські побили журналіста “Апострофа”

17.08.2021 Під час масового затримання учасників акції протесту на алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва постраждав фотокореспондент "Апострофа" Роман Пєтушков. Про це повідомляється на сайті “Апострофа”.

За його словами, коли почалися затримання, він фотографував демонтовані активістами конструкції, встановлені в рамках "радянської" інсталяції до 30-ї річниці Незалежності України.

Журналіст розповів, що з боку поліції прозвучала команда "Затримувати всіх" і він опинився між парканом і правоохоронцями. Роман спробував піти з місця, де могли початися затримання, проте почалося юрмище.

Один з поліцейських схопив кореспондента ззаду і почав затягувати в групу копів. Він відчув удари по спині, нирках і ногах, тому почав кричати, що є представником ЗМІ.

"Спереду мене намагалася схопити людина без розпізнавальних знаків, яка віддавала команди поліцейським. Після третього крику про те, що я "преса", мене відпустили", – розповів Роман.

Він додав, що самопочуття в цілому задовільне, проте вважає, що з боку поліції було неадекватне застосування сили. "Ніхто не представлявся, не оголошував про затримання, застосовували грубе фізичне насильство до затриманих, у тому числі і били лежачих", – каже Пєтушков.

Як повідомляв ІМІ, 30 липня під час заворушень поліцейський забризкав кореспондента “Апострофа” Романа Пєтушкова сльозогінним газом з балончика.

Також 17 серпня у Києві біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів.

Погрози – 1

1. Головред "Новинарні" отримав погрози після оприлюднення листа щодо відбілення репутації "Слуги народу"

31.08.2021 Головний редактор видання “Новинарня” Дмитро Лиховій отримав погрози після оприлюднення листа від “політичного консультанта”, який нібито пропонував оплатити не-публікацію негативної інформації щодо народного депутата від “Слуги народу” та зачистку вже опублікованого негативу. У наступному листі “політконсультант” натякнув журналістові, що його “могли б і в багажнику покатати”, та що Лиховію “доведеться їздити в маршрутці”.

Про це повідомляється на сайті видання.

“Я сприймаю це як погрозу. Наприклад, погрозу спалити автомобіль, і подам з цього приводу заяву про злочин у поліцію”, – сказав Дмитро Лиховій.

Напередодні, 30 серпня, Лиховій повідомив у фейсбуці, що редакція “Новинарні” отримала листа від невідомого адресанта, підписаного як “Ігор Хоменко”. Той представився як “політичний консультант і гуру управління репутацією”, уповноважений неназваним клієнтом для зачистки інтернету від негативної інформації про Юрія Арістова, голови Бюджетного комітету Верховної Ради (фракція “Слуга народу”), та його сина Артема.

“Відносно мого клієнта ведеться чорна негативна інформаційна компанія, замовлена ​​непатріотичними силами з-за кордону. Цифровий слід веде в Росію. Дії вимагають жорсткої відповіді. Тому нас цікавить купівля блоку негативу (непублікації будь-яких негативних матеріалів) щодо Юрія Арістова та Артема Арістова до кінця 2021 року. А також вилучення будь-яких негативних матеріалів, опублікованих після 2019 року”, – йдеться в листі.

“Чи можемо дуже смачно співпрацювати… проект жирний. Якщо розумієте, про що я… Чекаю контактну особу для зв’язку”, – зазначив відправник листа.

“По тому, як топорно написано цей лист, я б припустив, що “гуру піару” Ігор Хоменко насправді не існує, тим більше, в нього ФБ порожній. І що все це якийсь розвод і провокація. Але ж є бритва Оккама, і є нинішня проффесіональна та кришталево чесна влада. Тому я не виключаю геть нічого”, – зазначив редактор “Новинарні“.

У коментарі до поширеного скріншоту Лиховій також нагадав, що лист прийшов у день, коли в медіапросторі спалахнув скандал щодо ДТП за участі нардепа від “Слуги народу” Олександра Трухіна та видалення медіа за гроші публікацій з цього приводу.

Видання зазначає, що Трухін є заступником свого однопартійця Арістова в Бюджетному комітеті парламенту. Також видання звертає увагу, що пропозиція “Ігоря Хоменка” надійшла через кілька днів після появи в інших ЗМІ публікацій про те, що фірми, пов’язані з Юрієм Арістовим, нібито ведуть бізнес із російськими компаніями, а його син Артем фотографується на Червоній площі в Москві (із посиланням на журналіста, член української делегації в ТКГ Дениса Казанського).

Наступного дня, 31 серпня, на адресу редакції прийшов другий лист від “Ігоря Хоменка”.

“Скажу прямо – мені пофігу твій пост. Як досвідчений технолог я передбачив цей сценарій і врахував твою ділову ненадійність. Тому зауваж – я не назвав ім’я Клієнта. Як і своє. Ви розмовляли з моїм digital-аватаром”, – написав “спеціаліст з управління репутацією”.

“…І так, Дмитре, вам дуже пощастило, що ви виявилися занадто дрібним клопом, щоб на такого реагувати. Там люди серйозні можуть – можуть і в багажнику покатати. Але ви для них просто бруд під нігтями. На таких навіть не дивляться.

А що стосується фестивалю тупості)) я тобі так скажу) Коли я буду їхати на своєму Mercedes GL AMG 2021, ти будеш з дружиною сидіти в маршрутці)) Ну і хто з нас тупий, запитає тебе потім увечері вона? задумайся) До речі, ще не пізно попрацювати) надумаєш пиши) мразь”, – йдеться в листі.

Зміст цього листа редактор “Новинарні” сприймає як погрозу та має намір подати до поліції заяву про злочин за статтею 345-1 Кримінального кодексу України (погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста).

“Я схильний вважати, що ім’я вигадане, звісно, і представлений образ теж штучний. Але і пропозиції, і погрози можуть бути реальними”, – зазначив Дмитро Лиховій.

У дописі на фейсбуці він нагадав, що “Новинарня” отримувала пропозиції щодо “зачистки” на сайті негативної інформації про одного з діячів владної команди ще у 2019 році, але відмовилася від цього.

Як повідомляв ІМІ, понад 30 українських медіа видалили новину про ДТП за участю народного депутата від “Слуги народу” Олександра Трухіна. Низка ЗМІ почала отримувати на пошту листи з пропозицією “на комерційних засадах” видалити матеріал про інцидент. За видалення новини про Трухіна сайтам пропонували мінімум 200 доларів.

Редакції каналу “Прямий” та інтернет-видання “Главком” пояснили, чому видалили новину про ДТП з участю Трухіна, унаслідок якої були травмовані шестеро людей.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6

1. В Одесі журналістів Оdesa.live виштовхали з ресторану під час його інспекції

03.08.2021 В Одесі знімальну групу телеканалу Odesa.Live виштовхали за двері під час інспекції ресторану.

Про це повідомляє видання novyny.live, яке входить до складу медіахолдингу Live.Network разом з телеканалами Kyiv.Live та Odesa.Live.

Інцидент стався 3 серпня в одному із ресторанів в Аркадії. 

Журналістка каналу Олена Денисюк зайшла з перевіркою на кухню одного з закладів. Звідти її разом з відеооператором виштовхали на вулицю.

Зазначається, що у знімальної групи були всі документи, аби проводити зйомку.

“Поки журналістка перевіряла холодильник закладу, оператора телеканалу почав штовхати кремезний чоловік. ... Чоловік, який застосовував силу до оператора та журналістки, виявився охоронцем закладу. Згодом до нього приєднався ще один чоловік. Знімальну групу виштовхали за двері чорного ходу та закрили їх перед носом”, - йдеться у повідомленні.

Журналістка Олена Денисюк розповіла: “Нас виштовхали з ресторану, хоча перед цим я поспілкувалася з адміністратором. І навіть не встигла почати перевірку, а прибігло двоє цупких хлоців і почали штовхати мене і оператора, і через чорний хід нас просто вишвирнули”.

В коментарі представнику ІМІ в Одеській області Олена Денисюк повідомила, що за даним інцидентом вони написали заяву в поліцію.

2. Журналістів Watchers не пустили на засідання до Печерського райсуду

07.08.2021 Судова охорона Печерського районного суду міста Києва не пустила вночі 7 серпня журналістку, керівницю медійного проєкту Watchers Ольгу Худецьку та фотографа проєкту Германа Крігера на відкрите засідання у справі про викрадення у 2014 році активістів Юрія Вербицького та Ігоря Луценка.

Про це ІМІ повідомила Ольга Худецька.

За її словами, відмову аргументували пізнім часом доби, тим, що суд не працює в цей час, малою залою засідань та розпорядженням керівника апарату суду. Також у журналістів запитували, чи писали вони клопотання про присутність на судовому засіданні.

“Практика вимог непередбачених законодавством якихось “клопотань” про участь у відкритому судовому засіданні, прийнята у цьому та деяких інших судах, є ганебною та йде врозріз з законодавством. Не менш ганебним є те, що за непрозорими і невідомими критеріями після подання клопотання судді приймають усні рішення про те, зайдуть чи ні журналісти, а також - хто конкретно з бажаючих зайде, а кому відмовлять. Така ситуація унеможливлює повноцінну гласність та громадський контроль за судочинством”, - зазначила Ольга Худецька.

До поліції, уточнила журналістка, вони не зверталися, “оскільки за кілька хвилин після недопуску, поки ми приймали рішення про подальші кроки, у засіданні оголосили перерву до ранку”.

Як повідомляв ІМІ, 22 червня судова охорона Святошинського районного суду Києва відмовилася пускати всередину журналістку проєкту Watchers Аліна Кондратенко. Журналістка опублікувала розпорядження суду “Про впровадження протиепідемічних заходів”, який обмежує доступ журналістів. Розпорядження датоване 2 квітня 2021 року, у ньому йдеться, що з 5 квітня і до скасування карантину запроваджується особливий режим роботи суду, відповідно до якого обмежується допуск до судових засідань осіб, які не є його учасниками.

6 липня Печерський районний суд Києва обмежив доступ журналістів до засідань, видавши наказ про те, що для цього потрібне погодження судді за попереднім зверненням. 

16 червня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 611, яка вносить зміни до карантинних обмежень. Постанова скасовує обмеження на кількість осіб у приміщенні.

Із січня по квітень 2021 року експерти ІМІ зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади.

3. Журналістку Watchers не пускали до Дарницького суду через запроваджені нові обмеження

11.08.2021 Судова охорона Дарницького районного суду міста Києва не пускали журналістку проєкту Watchers Аліна Кондратенко на засідання.  

Про це журналістка повідомила ІМІ.

Охоронці аргументували відмову новими обмеженнями через високий рівень захворюваності на ковід. Зокрема, суд видав 9 серпня нове розпорядження щодо організації роботи в умовах пандемії коронавірусу.

Журналістка опублікувала фото розпорядження. Згідно з ним, обмеження вводяться з 10 по 24 серпня “у зв'язку з виявленим та підтвердженим діагнозом захворювання на COVID-19 у значної кількості працівників апарату суду та недопущення подальшого розповсюдження захворювання”.

Співробітників судової охорони зобов'язали обмежити до доступ до приміщень суду та допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань, а також осіб з явними симптомами COVID-19, застуди, гострих респіраторних захворювань незалежно від їхнього процесуального статусу.

Допускаються особи в суд лише у масках та після температурного скринінгу. Судді суду пов'язані проводити засідання суду лише за участю учасників справи.

Згодом охоронці таки пропустили Аліну на судове засідання.

“Я показала судовим охоронцям розпорядження Ради суддів від 30 жовтня, в якому прямо вказано: гласність і відкритість судових процесів є пріоритетом навіть в карантинних реаліях. Судова охорона пішла до секретаря судді Скуби, аби запитати, чи можна журналістам бути на засіданні. Ймовірно, суддя дозволив. І пустили”, - розповіла журналістка.

4. У Житомирі охоронець депутатського будинку напав на журналіста під час знімання сюжету

19.08.2021 У Житомирі 19 серпня під час знімання програми журналістських розслідувань "Антирейтинг" охоронець приватних забудов, що на набережній річки Тетерів, накинувся з кулаками та погрозами на журналіста Олександра Крижанівського. Прокуратура розпочала провадження. Про це повідомляється на сайті видання.

У коментарі Житомир.info Олександр розповів, що знімали будинок, у якому проживає депутат міської ради та голова бюджетної комісії Юрій Мойсеєв.

"Ми приїхали знімати матеріал для програми про забудови на березі річки Тетерів. Нам стало відомо, що в будинку тут проживає депутат міської ради й голова бюджетної комісії Юрій Мойсеєв. Цю інформацію нам підтвердив охоронець. Також ми люб’язно поспілкувались із сусідом, Леонідом Крігером, який не згадав, хто живе по сусідству. Спочатку охоронець не перешкоджав зйомці, але коли ми спілкувалися телефоном з одним із власників – чоловік налетів на мене спершу з нецензурною лайкою і кулаками, а потім з палицею. Ніхто не постраждав, я з оператором не ризикували життям і пішли звідти. Поліцію я не викликав. Інформацію про цю ситуацію опублікував у себе в соцмережах, після чого мені зателефонували з прокуратури й повідомили, що відкрили справу. Юрій Мойсеєв у телефонній розмові підтвердив, що вже близько двох місяців живе в будинку, який ми знімали", – зазначив журналіст.

Житомирська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження через погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

"Встановлено, що під час зйомок сюжету для проєкту журналістських розслідувань про приватні забудови вздовж набережної річки Тетерів журналістам погрожував фізичним насильством охоронець території. Цю подію було зафіксовано на відео та викладено в інтернет. Наразі матеріали кримінального провадження передано до Житомирського райуправління поліції для проведення досудового розслідування. Житомирська окружна прокуратура здійснює процесуальне керівництво. Санкцією зазначеної статті передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років", – повідомили в прокуратурі.

5. “Прямий” повідомив, що йому відмовили в акредитації на зустріч Зеленського та Меркель зі ЗМІ

22.08.2021 Телеканал “Прямий” повідомляє, що їхнім журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель. Про це повідомляється на сайті каналу.

З посиланням на Офіс президента канал повідомляє, що зустріч була запланована на 22 серпня о 14:00 у Маріїнському палаці.

Напередодні журналісти каналу надіслали документи на реєстрацію, утім отримали відмову без жодних пояснень попри те, що акредитацію було подано вчасно.

“Акредитацію не підтверджено”, - надійшла відповідь з ОП.

Канал акредитовував журналістку Ганну Дзьобу та оператора Андрія Коцюбу.

Як повідомляв ІМІ, Прямий не акредитували на пресконференцію Президента України Володимира Зеленського та держсекретаря США Ентоні Блінкена 6 травня 2021 року.

Про це також завили 5 канал та видання “Букви”.

Офіс президента попередив ЗМІ, що у зв’язку з карантинними обмеженнями в заході зможуть узяти участь 20 представників засобів масової інформації.

6. На Черкащині у журналістки на сесії міської ради поцупили диктофон

31.08.2021 У керівниці радіостанції “На хвилі Корсуня” Галини Добровольської вкрали редакційний диктофон 31 серпня під час сесії Корсунь-Шевченківської міської ради (Черкаська область).

Про це журналістка повідомила представнику ІМІ у Черкаській області.

Журналістка, яка також є депутаткою міської ради, з початком сесії диктофон залишила на столі працівників міськради, аби записувати виступи депутатів, а сама зайняла своє місце у сесійній залі.

“Залишила мікрофон на тому місці, що й завжди. Ніколи за нього не переймалась, бо ж не було ж жодної крадіжки за 10 років. Та й подумати годі, що в в сесійній залі таке можливо”, - розповіла Галина.

У зловмисних діях вона підозрює колегу-депутата, з яким того ж дня напередодні у неї стався конфлікт.

“На цій сесії ми розглядали деякі резонансні питання. Вони не проходили, зокрема й тому, що я утримувалась під час голосувань, – розповіла вона. – Одного з депутатів рознервувало певне питання. Він досить нецензурно висловлювався на мою адресу. Погрожував. І мій диктофон це зафіксував. “Буде доказ для звернення в поліцію”, – відповіла я на те.

Як розповіла журналістка, згаданий депутат та один із його колег підходили до столу, де лежав диктофон, зауважила журналістка. Вже згодом, по тому, вона виявила, що пристрій зник. Відтак і висуває версію, що один із депутатів відволікав присутніх, а інший, власне, забрав диктофон.

Натомість звинувачені депутати заперечували журналістці свою причетність до цього випадку. На місце викликали поліцію. 

“Поліція нікого не обшукувала. Взяли у мене свідчення і вже сьогодні призначили слідчого та попросили документи на диктофон та моє журналістське посвідчення”, - розповіла вона. 

Галина Добровольська, окрім крадіжки із завданням матеріальних збитків, наполягає на свідомому перешкоджанні журналістській діяльності. 

“Сподіваюся на справедливе розслідування. Є достатньо свідків, а також вже опрацьовують відеозапис сесії міської ради”, – сказала журналістка.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 1

1. Три запорізьких медіа не акредитували на зустріч з Оленою Зеленською на Хортиці

11.08.2021 Журналістів запорізьких видання Forpost та “Горожанин-Інформ” Руслану Полянську та Олексія Мотревича, а також знімальну групу муніципального телеканалу Z не акредитували на приїзд до Запоріжжя 5 серпня першої леді Олени Зеленської, яка планувала відвідати острів Хортиця.

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомили журналістка сайту Forpost Марина Кропко, головна редакторка “Горожанини-Інформ” Людмила Стародворська та головред муніципального телеканалу Z Олександр Коваленко.

За словами журналістки сайту Forpost Марина Кропко, 4 серпня в загальному чаті журналістів та пресслужби Запорізької обласної державної адміністрації з’явилася інформація про приїзд першої леді.  

“Журналістів просили акредитуватися до 15.00 4 серпня. Для цього потрібно було надіслати дані про журналіста за формою на поштову скриньку до Офісу президента. Вирішено було, що від сайту Форпост поїде Руслана Полянська. Вона особисто відправила дані, написавши в темі листа, що це акредитація на приїзд Олени Зеленської до Запоріжжя. Як ми зрозуміли із загального чату журналістів та ЗОДА, кожному журналісту або знімальній групі, в результаті приходила відповідь “Акредитацію схвалено”. Нашій журналістці відповідь не прийшла. Окрім того, пресслужба ЗОДА додатково повідомляла про час поїздки телефоном. Відповідно, нам ніхто не зателефонував. Ми знаємо, що така сама ситуація склалася ще щонайменше в двох запорізьких ЗМІ”, -  розповіла Марина Кропко. 

За її словами, на подію журналістку не відправили, аби уникнути потенційних неприємностей.

Журналіст газети “Горожанин-Інформ” Олексій Мотревич також підтвердив, що вчасно надав всі необхідні документи для акредитації після повідомлення в чаті ЗОДА, але лист про підтвердження акредитації не отримав.

За словами головного редактора муніципального телеканалу Z Олександра Коваленка, дані знімальної групи також відправили в Офіс президента  вчасно, однак відповіді на листа не отримали, відповідно не змогли бути присутніми на зустрічі з Оленою Зеленською на острові Хортиця. 

“Коли ми намагалися з'ясувати це питання в ЗОДА, нам сказали, що акредитацією займається Офіс президента. Хоча дивно, чому він забезпечує акредитацію першої леді, яка не є представницею ОП. Нам також повідомили, що ми можемо за бажанням потрапити на відвідування острова міністром культури і назвали час, коли він там мав бути. Але коли наша знімальна група прибула туди, на місці нікого не було”, - розповів Олександр Коваленко.

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко наголошує на тому, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.

“По-перше, це не дуже коректно називати акредитацією, оскільки йдеться про допуск лише на одну подію, що суперечить ст. 26 Закона України “Про інформацію”. До того, в абзаці 2 частини 1 цієї статті визначено, що “відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень”. По-друге, навіть якщо не вважати це акредитацією, то (не)допуск на захід органу влади має відбуватися за прозорими критеріями. В даному випадку, незрозуміло, чому одних журналістів допустили, а інших - ні, хоча суб'єкти владних повноважень мають діяти за принципом “дозволено лише те, що передбачено законодавством”, - сказав Роман Головенко.

Непрямий тиск

Економічний тиск на ЗМІ – 2

1. "Демсокира" заявила, що типографії відмовляються друкувати її газету

11.08.2021 Один із засновників української політичної партії “Демократична Сокира”, колишній журналіст Віктор Трегубов повідомив у Facebook, що типографії начебто відмовляються друкувати газету “Правдоруб”, яку партія випускає спільно з ГО “Партизан Медіа”, повідомляє “Детектор медіа”. 

Як зазначає Трегубов, у виданні критикують діючу владу, зокрема президента та його Офіс.

“Чотири номери вийшли нормально. П’ятий – останній – із дуже великими проблемами. Нам послідовно відмовила більш ніж дюжина типографій в усіх куточках України. Більшість з них не пояснювала причин. Деякі пояснили. До усіх завітала Служба безпеки України, а конкретно – Департамент захисту національної державності. До однієї завітали буквально впродовж дня, відразу після нашого до них звернення. Усім було ввічливо пояснено, що друк накладу “Правдоруба”, і ширше – співпраця з “Демократичною Сокирою” не в їхніх інтересах. Звісно, ті вирішили не ризикувати”, – написав він.

За словами Трегубова, через власні джерела видавцям газети начебто вдалося підтвердити, що їхніми “опонентами є начальник Департаменту “Т” (ДЗНД) Олександр Кукса, його заступник Руслан Донченко, та начальник управління “М” в складі ДЗНД Ростислав Хаба”. У самій “Демсокирі” вважають, що до проблем із типографіями причетний Офіс президента.

“Ми таки надрукували наклад – благо, типографій в країні багато, а Служба Божа не відрізняється ретельністю та заповзятістю. Але в наступного накладу будуть ті ж проблеми – принаймні, мені раптово повідомили про конкретну і свіжу вказівку нас не друкувати у типографіях одного з облцентрів”, – додав Трегубов.

Водночас він зазначив, що перемовини з типографіями велися телефоном і не під запис, тому доказів своїх слів він не має. Трегубов також закликав ЗМІ звертатись із запитами щодо цієї ситуації до правоохоронців та типографій.

“Детектор медіа” відправив запити до СБУ та Офісу президента, а також намагається отримати коментарі від типографій.

У коментарях під дописом Трегубова редактор Liga.net Петро Шуклінов зазначив, що його видання також звернулось до СБУ.

2. Здолбунівська газета "Нове життя" заявляє про тиск влади у вигляді "виселення" з приміщення

20.08.2021 Редакція Здолбунівської громадсько-політичної газети “Нове життя” заявляє про тиск із боку міського голови Здолбунова Владислава Сухляка у вигляді повернення у власність міста приміщень, які орендує редакція. Водночас міська влада переконує, що хоче лише переукласти договір з виданням, адже попередній був складений неналежним чином. 

Про це газета повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

За інформацією видання, 13 серпня редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя” отримала листа від КП “Здолбунівське”. У ньому вимагають повернути в комунальну власність займані редакцією приміщення і гараж.

“Оцінювати таку вимогу можемо не інакше, як незаконний тиск на видання, яке дозволяє собі публікацію матеріалів з критикою дій влади. Це викликає, м’яко кажучи, велике здивування. Особливо з огляду на те, що міський голова Здолбунова Владислав Сухляк є представником партії “Європейська солідарність”, яка начебто декларує європейські принципи. Одним з найфундаментальніших з-поміж них є саме невтручання в роботу незалежних засобів масової інформації”, – йдеться в повідомленні газети “Нове життя”.

До квітня 2018 року газета “Нове життя” була комунальним ЗМІ й належала Здолбунівській райдержадміністрації та районній раді. Наразі видання є приватним медіа. Газета зберегла назву і адресу реєстрації, яку мала й до роздержавлення. 

“Те, що думка здолбунівчан все частіше виявляється несхвальною до дій влади, – провина зовсім не наша”, – зазначає газета.

Крім того, видання звертає увагу на те, що органи влади, відповідно до  Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”, мають безоплатно передати майно редакції за умови забезпечення функціонування ЗМІ зі збереженням його назви, цільового призначення, мови й тематичної спрямованості. У дописі стверджується, що всі перелічені пункти збережено. 

Міський голова Здолбунова Владислав Сухляк повідомив представниці ІМІ в Рівненській області, що йдеться не про тиск на ЗМІ, а про пропозицію переукласти договір оренди. Зі всіма питаннями він скерував до начальниці відділу приватизації, комунальної власності та житлових питань Наталії Біндюк.

За словами Наталії Біндюк, редакція орендує приміщення в КП “Управління майновим комплексом Здолбунівської районної ради” з 2018 року. Майно на момент укладання договору належало Здолбунівській районній раді, в результаті децентралізації у 2020 році перейшло у власність Здолбунівської міської ради. Зі слів посадовиці, 30 червня Здолбунівська міськрада ухвалила рішення про укладення договору оренди з ТзОВ “Редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя”.

“Однак під час підготовки проєкту договору з’ясувалося, що попередній договір не був посвідчений нотаріально і, таким чином, на сьогодні є нікчемний. Адже всі договори оренди, термін дії яких більш ніж п’ять років, мають бути нотаріально посвідчені відповідно до вимог Цивільного кодексу України. У зв’язку з чим балансоутримувачем  нерухомого майна було підготовлено і надіслано на розгляд ТзОВ “Редакція Здолбунівської районної газети “Нове життя” відповідний лист (додається)”, – розповіла Наталія Біндюк.

За словами посадовиці, міська рада хоче укласти новий нотаріально посвідчений договір з редакцією рамках ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”. “Дії міської ради жодним чином не можуть трактуватись як тиск на засоби масової інформації”, – додала Наталія Біндюк.

Як повідомили посадовці та редакція видання, наразі між ними тривають перемовини з цього питання.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що сама по собі пропозиція привести договірні відносини між органом місцевого самоврядування і редакцією в правове поле не може вважатися тиском на редакцію чи перешкоджанням її діяльності.

За його словами, під час реформування комунальних газет, відповідно до статті 9 Закону України “Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації”, приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менш ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Такий договір оренди укладається між редакцією та відповідним органом місцевого самоврядування. Водночас, відповідно до частини другої статті 793 Цивільного кодексу, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини) строком на три роки й більше підлягає нотаріальному посвідченню. 

Він додав,  що відсутність нотаріального посвідчення договору оренди редакції дійсно є підставою для визнання договору нікчемним відповідно до статей 203, 2015 Цивільного кодексу України.

“Однак варто також звернути увагу на умови договору. Якщо умови договору, запропоновані в новій редакції, змінюються, зокрема погіршуються порівняно з попередніми, – то тут уже може бути порушення, причому в разі зловмисних дій таке порушення може підпадати під ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, за що передбачено кримінальну відповідальність”, – сказав Алі Сафаров.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення прав журналістів – 4

1. Двом нападникам на фотокореспондента “Букв” повідомили про підозру, решту шукатимуть

16.08.2021 Слідчі поліції Києва повідомили про підозру двом особам, які побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного після акції в центрі Києва 14 серпня. Про це повідомила пресслужба поліції.

Провадження відкрили за ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України, процесуальне керівництво веде прокуратура Печерського району Києва.

Нападниками виявилися львів’яни, 2001 та 2004 років народження, які були учасниками акції.  

“Поліцейські звернулися до суду з клопотаннями про обрання їм запобіжних заходів. За скоєне фігурантам загрожує до п’яти років позбавлення волі. Також співробітники поліції встановлюють роль інших учасників у скоєному правопорушенні”, – ідеться в повідомленні.

Як повідомили “Букви”, напередодні нападники вибачилися перед Кужельним. Вони сказали, що напали на нього через “неправдиву інформацію”.

За  словами нападників, до них підійшли двоє невідомих молодиків, які сказали, що кореспондент #Букв нібито фотографує учасників акції “Зупинимо капітуляцію”, а потім “зливає інформацію” людям, які погрожують націоналістам.

“Просто нам так донесли інформацію Це були не наші. А я просто повівся на цю інформацію… Була інформація, що він зливає активістів-націоналістів. Робить фото і потім зливає інформацію… До мене підійшли хлопці вже під кінець акції й сказали, що конкретно ти робиш фотографії й зливаєш їх. (Фото) Саме активістів, які були на акції”, – пояснив нападник.

Кужельний нагадав, що спершу показав журналістське посвідчення, а вже після цього його почали бити.

“Після того, як я показав посвідчення, мене почали бити. Ви розумієте, що це був напад?”, – запитав він.

Нападники, яким 18 та 19 років відповідно, перепросили.

“Хочу вибачитися за дану ситуацію і свої дії… Нам просто сказали неправдиву інформацію щодо того, що ти робив погані справи по відношенню до наших людей… Тому я щиро вибачаюсь за це. Якщо зможеш вибачити, то вибачиш. Якщо не зможеш вибачити – то є твоє право”, – пояснив один з нападників.

Їх розшукали представники “Нацкорпусу”. Хлопці їхали у потягу з Києва. За інформацією “Букв”, прийти до поліції нападників переконав лідер “Нацкорпусу” Андрій Білецький. 

Зі слів нападників, вони не є членами “Нацкорпусу” та “Азову”.

Поліція нагадує, що вибачення за скоєння злочину не звільняє правопорушників від відповідальності.

“Розкаяння, матеріальна компенсація витрат на лікування журналіста може бути врахована судом під час винесення вироку. Також нагадуємо, що членство в будь-яких громадських формуваннях чи політичних організаціях не звільняє від відповідальності за скоєння правопорушення”, – ідеться в повідомленні поліції.

Як повідомила речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець, у понеділок, 16 серпня, клопотання про обрання запобіжних заходів підозрюваним будуть скеровані до Печерського райсуду.

“За даними слідства, двоє молодиків, яким повідомлено про підозру, сумісно нанесли потерпілому близько 20 ударів руками та ногами. Але били не тільки вони. Тож поки суд обиратиме підозрюваним запобіжні заходи, слідство встановлюватиме інших учасників побиття”, – написала Максимець.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. 

Під час акції, за словами Олександра Кужельного, невідомий у балаклаві підійшов до нього, спитав, що він тут робить, та в імперативній формі переконував піти. Після цього інциденту кореспондент вирішив поводитися обережніше і швидко залишити місце після того, як акція завершиться. Однак після завершення акції його наздогнала група людей, вони почали агресивно вимагати видалити фото і напали на кореспондента.

2. Суд заарештував одного з підозрюваних у нападі на фотокореспондента "Букв"

18.08.2021 Печерський районний суд Києва заарештував на 60 діб Микиту Губського, одного з підозрюваних у нападі на фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури в коментарі "Українській правді".

Судове засідання щодо іншого підозрюваного ще триває. Для нього прокуратура просить цілодобовий домашній арешт.

За даними "Суспільного", адвокат Губського Едуард Вербінець просив про запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Вербінець зазначив, що в "пацана тестостерон вдарив, і тому так зробив…". Підозрюваний Губський стверджує, що не має стосунку до "Нацкорпусу". На суді сказав, що є фанатом футбольного клубу "Карпати": "Вибачився, тому що зрозумів, що вчинив злочин, за який я готовий відповісти", цитують журналісти підозрюваного.

Обрання запобіжного заходу другому ймовірному нападнику – Антону Голощапову, 2004 року народження, – проходитиме в закритому режимі. Таке рішення ухвалив суд, розглянувши клопотання захисту. Однак на засіданні запевнили, що пресу на оголошення рішення допустять.

Разом з підозрюваним на засіданні присутній законний представник служби в справах дітей. Голощапов є уродженцем Львова, й у Києві він подавав документи до вишу.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

3. Другого підозрюваного в нападі на фотокора “Букв” відправили під домашній арешт

18.08.2021 Печерський районний суд Києва відправив під домашній арешт Антона Голощапова, другого підозрюваного в нападі на фотокореспондента “Букв” Олександра Кужельного. Про це повідомляє “Суспільне”.

Голощапову заборонено залишати місце проживання до 15 жовтня, також він має носити електронний браслет.

Засідання проходило в закритому режимі, оскільки підозрюваний неповнолітній (2004 року народження).

Нагадаємо, іншого підозрюваного, Микиту Губського, суд відправив під арешт на 60 днів.

Як повідомляв ІМІ, 14 серпня у центрі Києва невідомі побили фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного. Це трапилося після акції протесту під Офісом президента, яку висвітлював Олександр. Двом нападникам оголосили підозру за ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

4. На Волині судитимуть службовця сільради, який напав на журналістку

31.08.2021 Луцька окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт щодо службовця Підгайцівської сільської ради (Волинська область), який 4 січня 2021 року перешкоджав журналістці Людмилі Яворській. 

Як повідомляється на сайті Волинської обласної прокуратури, до суду передано обвинувальний акт стосовно проєктного менеджера Підгайцівської сільради в кримінальному провадженні про організацію з його боку неодноразового заволодіння чужим майном, зокрема у великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, а також про умисне перешкоджання веденню журналістської діяльності й вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю  (ч. 3 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 191, ч. 1 ст. 171,ч. 1 ст. 126 КК України).

За  даними слідства, 4 січня 2021 року службовець перешкоджав законній професійній діяльності журналістів, які проводили розслідування щодо дотримання вимог законодавства з боку службових осіб Підгайцівської сільради в процесі виділення земельних ділянок. Під час конфлікту проєктний менеджер шарпав журналістку за одяг і плече, завдаючи болю, та робив спробу вибити з її рук відеокамеру.

Крім того, слідство встановило, що службовець сільради впродовж серпня 2019 – квітня 2020 року організував скоєння злочинів, пов’язаних із заволодінням бюджетними коштами в сумі понад пів мільйона гривень.

“Зареєструвавши дружину підприємцем та змовившись із суб’єктом господарської діяльності, який здійснював технічний нагляд за роботами на об’єктах (матеріали щодо нього виділені в окреме провадження), проєктний менеджер організовував укладання договорів про проведення фірмою дружини робіт з ремонту вулиці в селі Підгайці та території дитячого садочка в селі Романів Луцького району. Згодом, вносячи в акти виконаних підрядних робіт завідомо неправдиві (завищені) відомості про вартість робіт та матеріалів, використаних для їх проведення, службовець сільради передавав ці акти в бухгалтерію”, – йдеться в повідомленні. 

Згідно з матеріалами слідства, на підставі підроблених документів на рахунки підконтрольних посадовцю суб’єктів господарської діяльності Управлінням Державної казначейської служби у Волинській області зайво перераховано понад 515 тисяч гривень.

Як повідомляв ІМІ, 1 липня 2021 року поліція Луцька повідомила про підозру в перешкоджанні журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу) службовцю Підгайцівської сільської ради, який, перебуваючи в приймальні сільського голови Підгайців, втрутився в розмову журналістки з ним, шарпав за одяг, проганяв і намагався вибити з рук камеру.

Ідеться про інцидент із журналісткою Людмилою Яворською, яка 4 січня 2021 року приїхала в Підгайцівську сільраду, щоб зареєструвати запит та отримати коментарі в депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній із вулиць. За словами Яворської, підприємець Георгій Штефанес, який працює в сільраді проєктним менеджером, напав на неї і перешкоджав її роботі, після чого вона викликала поліцію.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Фоторепортери прийшли під МВС вимагати розслідування злочинів проти журналістів

17.08.2021 У Києві 17 серпня біля Міністерства внутрішніх справ пройшла акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів. Приводом для акції став напад на фотокореспондента “Букв” Олександра Кужельного, який трапився 14 серпня в центрі Києва одразу після акції біля Офісу президента.

Кілька десятків фоторепортерів, операторів, кореспондентів принесли під МВС плакати з написами “Безпеку – журналістам, покарання – нападникам”, “Вироки де?”, “Безпека де?”, “Журналіст не мішень”. Вони символічно склали свої камери на асфальт перед входом у будівлю.

За підрахунками ІМІ, впродовж перших семи місяців 2021 року в Україні було 11 випадків порушень свободи слова, з них 80% – фізична агресія проти журналістів. У 2020 року до судів дійшло 14 справ за “журналістськими” статтями (171 та 345-1 Кримінального кодексу), у 2021 році було п’ять судових вироків, з них чотири обвинувальних і один виправдувальний. Переважно це були випробувальні терміни на 1-2 роки, та штрафи від 850 до 5100 грн. 

“Засудження нападників до реальних покарань – це радше виключення з правил. Історії наших колег Сергія Нужненка, Владислава Красінського, Дмитра Реплянчука, журналістів Bihus.Info, колег з проєкту “Схеми” й десятків інших по всій країні лише доводять це: за погрози, знищення майна, побиття  журналістів майже ніколи не настає кримінальна відповідальність”, – зазначили учасники акції.

Кореспондент "Радіо Свобода" Сергій Нужненко приніс фото, на якому поліцейський заливає його сльозогінним газом – це сталося у березні 2018 року під час розгону наметового містечка під Верховною Радою. За цей інцидент досі ніхто не був притягнутий до відповідальності. Під час акції Нужненко запитав у речника МВС Артема Шевченка, чи встановили особу цього працівника поліції. Шевченко відповів, що не встановили.

За словами Артема Шевченка, 18 серпня у Печерському суді Києва о 12:00 буде обиратися запобіжний захід двом нападникам на Олександра Кужельного, яким оголосили підозру за ст 345-1 ККУ (погроза або насильство щодо журналіста), решту учасників групи шукають.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!