Дарницький райсуд вимагав е-підпис на запиті від журналістки "Слідство.Інфо"
Дарницький райсуд Києва відмовив «Слідству.Інфо» у наданні інформації на запит про доступ до публічної інформації через те, що, на думку держоргану, журналістка Марія Горбань мала прикріпити до запиту свій електронний цифровий підпис, повідомляє “Доступ до правди”.
Відмову у наданні інформації журналісти отримали 10 серпня. За п’ять днів до того «Слідство.Інфо» відправило запит стосовно службового житла працівники Дарницького райсуду Києва.
В установі вирішили не відповідати на запит, обґрунтувавши це тим, що разом із запитом, який був відправлений на електронну адресу суду, журналістка повинна була прикріпити свій Електронний цифровий підпис (ЕЦП). А без підпису працівники суду не можуть ідентифікувати автора запиту. Також у суді послалися на законодавство, що регулює електронний документообіг.
Утім, така відповідь є неправомірною, вважає юрист «Інституту масової інформації» Роман Головенко. За його словами, закон «Про доступ до публічної інформації», на підставі якого і зверталася журналістка, не вимагає використання цифрового підпису при поданні запиту через електронну пошту, підпис, та й то не електронний, а живий — вимагається, якщо запит подається у письмовому вигляді.
«Запит у цьому випадку надсилався електронкою, щодо чого той же закон визначає категорію «інша форма запиту». Відмова розглядати такий запит неправомірна. Практика правовідносин щодо доступу до інформації також дає всі підстави говорити, що ЕЦП на запиті на інформацію не потрібен», — зазначив Роман Головенко.
«Слідство.Інфо» звернулося до ГО «Платформа прав людини», яка допомогла журналістам подати скаргу на порушення законодавства у сфері доступу до публічної інформації до Офісу Омбудсмана.
«Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити, зокрема, підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. При цьому Вищий адміністративний суд України, здійснюючи свою функцію узагальнення судової практики, чітко вказав, що законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти (постанова Пленуму ВАС від 29.09.2016 року № 10). Із згаданого вбачається, що Закон України «Про доступ до публічної інформації» не зобов’язує при поданні в електронній формі запиту ставити підпис, в тому числі електронний цифровий підпис, а тому відповідь від 10.08.2021 № 5/550/21 Дарницького районного суду м. Києва є протиправною та такою, що порушує право на доступ до публічної інформації», - аргументували у скарзі до Омбудсмана.
Результатом розгляду скарги може стати притягнення до адміністративної відповідальності розпорядника, а також відновлення порушеного права журналістки Марії Горбань на доступ до публічної інформації.
Help us be even more cool!
