У Черкасах через журналістів не розпочалося судове засідання

Фото – mi100.info

У Черкасах 30 серпня через присутність журналістів не розпочалося судове засідання, на якому мали обирати запобіжний захід підозрюваній у резонансній справі. 

Про це представнику ІМІ в Черкаській області повідомили журналіст інтернет-видання 18000 Артур Чемирис та журналістка ТРК “Україна” Ольга Косенко, які були присутні в судовій залі.

За словами Чемириса, ще до початку засідання суддя Соснівського районного суду Олена Борейко, побачивши телекамеру, просто залишила залу. Пізніше охорона суду попросила і присутніх журналістів покинути приміщення. 

“У суді почали заявляти про те, що на сьогодні нічого не було призначено, але підтвердити це жодним чином не змогли. Плюс це дивно, що зібралися прокурор, слідчий, підозрювана і секретар суду покликала всіх, а потім кажуть, що судове засідання не призначалося”, – розповів Чемирис.

Журналістка ТРК “Україна” Ольга Косенко вважає це перешкоджанням журналістській діяльності.

“Суддя збиралася заходити в зал, побачила нашу камеру і швидко втекла. За кілька хвилин прийшли поліціянти й попросили всіх журналістів залишити залу засідання. Мовляв, це розпорядження судді. Ми з ними посперечалися, нагадали про перешкоджання журналістській діяльності, про те, що засідання не оголосили закритим. Але розуміли, що доки не вийдемо, справа не зрушить з мертвої точки. Чекали в коридорі. Хвилин 10 нічого не відбувалося. Потім секретарка зайшла в зал засідань. Невдовзі звідти вийшов прокурор і повідомив, що засідання перенесли на завтра. Суддя так і не з’явилася. Прессекретарка сказала, що засідання перенесли, але не пояснила чому. Конституція гарантує гласність судових засідань. Юристи кажуть, що знімати можна будь-чим і будь-коли. Виняток – закрите засідання. Але це засідання не оголосили закритим”, – розповіла журналістка.

Згодом пресслужба суду оприлюднила свою заяву. У ній ішлося про те, що журналісти прийшли на інше засідання, що стосувалось іншої справи та було закритим, і в нетактовній формі почали вимагати розгляду клопотання, яке ще не було передане слідчому судді.

“На початку розгляду слідчим суддею в закритому судовому засіданні іншого невідкладного клопотання поліції до одного із залів суду зайшли журналісти з обладнанням для стаціонарної відеозйомки та в нетактовній формі почали вимагати розгляду клопотання щодо гр. Л., яке ще навіть не було передано слідчому судді. Відповідно до ст. 186 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання. Громадянку Л. не було затримано співробітниками поліції. За таких обставин розгляд клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо громадянки Л. призначено слідчим суддею на 31 серпня 2021 року. Приблизно о 16-й год. на сайті одного з черкаських інтернет-видань розміщено новину, в якій повідомлено персональні дані підозрюваної Л. та розміщено недостовірну інформацію про заборону слідчим суддею здійснювати фіксування перебігу судового засідання журналістами”, – йдеться в заяві Соснівського районного суду. 

Журналістів така заява обурила. “Підозрювана, слідчий, прокурор і суддя  не випадково ж зібралися в одному місці. І до зали суду всіх присутніх покликала секретар засідання, а  охорона впустила”, – зауважив Артур Чемирис. 

Зранку 31 серпня журналістів на засідання пустили, однак на його початку підозрювана подала клопотання про те, щоб засідання було закритим. Згодом його задовольнили, тож журналістів знову попрохали залишити залу, і розгляд продовжився без представників ЗМІ. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що гласність судового процесу все ж таки не передбачає, що знімати можна будь-чим і будь-коли. Він навів частину четверту статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотознімання, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду. 

“Щодо питання, яке саме засідання мало відбутися, – то ситуація трохи дивна. Відповідно до частини другої статті 11 згаданого Закону “Про судоустрій…” та частини першої статті 27 Кримінального процесуального кодексу, інформація про дату, час і місце судового розгляду є відкритою інформацією і фіксується та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України. Мені невідомо, звідки насправді журналісти дізналися про обрання запобіжного заходу, але в них було джерело інформації, і, відповідно до законодавства, призначення такого засідання мало бути належним чином зафіксоване. Порушення вимог гласності судового процесу є однією з підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а в разі порушення прав журналістів на законну професійну діяльність у суді ще й підставою для кримінальної відповідальності”, – зазначив юрист.