Барометр свободи слова за березень 2020 року

Фото – hetq.am

У березні експерти ІМІ зафіксували в Україні 25 випадків порушень свободи слова (січень – 19, лютий – 18). Переважна більшість із них стосувалася фізичної агресії проти журналістів (19).

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".

У березні експерти ІМІ зафіксували вдвічі більше перешкоджань журналістам (17), ніж у лютому (вісім).

Зокрема, визначилася тенденція закритості місцевої влади: журналістів не пускали на засідання і сесії місцевих та районних рад. Такі випадки зафіксовано на Полтавщині, Дніпропетровщині, Херсонщині. Також зафіксовано (у Дніпрі) випадок недопуску журналіста на пресконференцію голови ОДА з аргументацію відсутності в списку акредитації. Крім того, журналістам забороняли знімати та не пускали на зустріч кандидатки в народні депутати, як це сталося в смт Панютине на Харківщині.

Водночас ІМІ зафіксував дев'ять випадків порушень прав журналістів під час дії карантину – заподіяння тілесних ушкоджень та недопуски на заходи місцевої влади.

Так, на Хмельниччині журналістці NewsOne, яка знімала сюжет щодо продажу медичних масок у торговельному закладі, наклали гіпс на руку після нападу продавця масок.

Місцева влада, користуючись запровадженими обмежувальними заходами у зв'язку з карантином, неправомірно не допускала журналістів на засідання міськрад та райрад.

• У Кривому Розі (Дніпропетровщина), щоб мінімізувати ризики поширення коронавірусу, на засідання міської ради не пустили представників місцевих медіа. Проте муніципальному ЗМІ дозволили поставити камеру в залі.
• У Новій Каховці (Херсонщина) міськрада приховала від журналістів, куди витрачатиме гроші, прикриваючись карантином: з голосу проголосували за проведення сесій у закритому режимі й попросили всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.
• У Каховці (Херсонщина) міська рада заборонила відвідувати свою адмінбудівлю журналістам, крім журналістів газет "Каховские новости" та "Каховська зоря".
• Також журналістів не пустили на сесію Любимівської сільської ради Херсонської області, водночас працівники сільради посилалися на усне розпорядження голови ОТГ нікого не пускати в будівлю на час карантину.
• На Львівщині знімальну групу телеканалу "Перший західний" зачинили в магазині під час знімання сюжету про дотримання карантинних заходів.
• На Буковині двоє парафіян УПЦ МП перешкоджали журналістці видання "Чернівці.Онлайн" Галині Єреміці, яка перевіряла церкви на дотримання умов карантину. 
• Охоронці Києво-Печерської лаври перешкоджали знімальній групі Радіо Свобода, яка висвітлювала карантинні заходи в Києві і працювала, зокрема, біля лаври. 
• На Київщині невідомий перешкоджав журналістці Громадського Аліні Шереметі, яка в прямому ефірі спілкувалася з працівниками аптеки, магазину та служби доставки про превентивні заходи проти коронавірусу.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цих випадках перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Водночас він зауважує, що обмеження фізичної присутності є одним з карантинних заходів, передбачених законом, проте застосування і впровадження таких заходів мають відбуватися за визначеною законом процедурою, а не свавільно за усними розпорядженнями керівників місцевих органів. 

"Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Впровадження карантину врегульовано законодавством України, і органи влади не мають перевищувати передбачені цими нормами повноваження", – зазначив Алі Сафаров.

Порушення свободи слова в березні зафіксовано в 13 регіонах країни. Лідером за кількістю, як зазвичай, є Київ (п'ять), на Дніпропетровщині, Донеччині та Херсонщині зафіксовано по три випадки.

Цього місяця утиску своїх прав більше зазнали журналістки (15), ніж журналісти (13).

Отже, з початку року в Україні зафіксовано загалом 62 випадки порушень свободи слова. З них перешкоджання – 31, юридичний тиск – дев'ять, побиття – шість, погрози – п'ять, обмеження доступу до публічної інформації та кібератаки – по чотири випадки.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.Журналістці NewsOne наклали гіпс на руку після нападу продавця масок

25.03.2020 У місті Красилів (Хмельницька область) 25 березня продавець масок напав на знімальну групу телеканалу NewsOne під час проведення журналістського розслідування. Внаслідок нападу журналістці наклали гіпс на руку. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Згідно з повідомленням, до редакції телеканалу звернулися мешканці міста в зв'язку з несанкціонованою торгівлею медичними масками невідомого походження. 

“Коли журналістська група приїхала з'ясувати ситуацію, то продавець масок почав всіма способами перешкоджати зйомці: накинувся на кореспондентку, вирвав у неї з рук мікрофон, сховав маски і завдав журналістці тілесні ушкодження. Після звернення в лікарню, у кореспондентки телеканалу зафіксували численні ушкодження руки і пальців, їй наклали гіпс”, - повідомляє канал. 

Після інциденту журналістка звернулася в місцеве відділення поліції. 

Згідно з повідомленням Нацполіції у Хмельницькій області, за фактом спричинення тілесних ушкоджень журналістці телеканалу Слідчі Красилівського відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 2 статті 345¹ “Погроза або насильство щодо журналіста”. Санкція статті за умисне заподіяння журналісту легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку зі здійсненням ним законної професійної діяльності передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. 

“29-річний власник магазину, який здійснює торгівлю засобами особистої гігієни, намагався вирвати упакування з медичними масками, в результаті чого пошкодив руку журналістці, яка здійснювала зйомку сюжету щодо продажу медичних масок у його торговельному закладі”, - повідомили в поліції.

Розслідування триває, призначена судово-медична експертиза для встановлення ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень.

Погрози – 1

Сумській журналістці Олені Адаменко погрожували через професійну діяльність

09.03.2020 Журналістці-розслідувачці, авторці програми "Під прицілом" на "UA:Суми" Олені Адаменко вранці 9 березня на мобільний телефон надійшли погрози від невідомого. Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у фейсбуку.

"Сьогодні о 7:38 ранку мені подзвонили на мобільний з номеру +380 (68) 108 80 54 і сказали, що мені кінець і скоро за мною прийдуть. Сказали це російською із вставками нецензурної лайки", – повідомила Олена Адаменко.

Як повідомляє представник ІМІ в Сумській області, журналістка пов’язує ці погрози зі своїми матеріалами про народного депутата Ігоря Молотка та депутата Сумської обласної ради, колишнього заступника глави Адміністрації Президента часів Януковича Юрія Чмиря. Зокрема, з програмою "Бюджетна дорога до дачі нардепа" та "Чмирь".

А 6 і 7 березня на сайті Sumy.Today вийшли публікації Олени Адаменко "Голова Молотка: очолити Сумщину хоче сусід нардепа" та "Можливо, я помилився", – кандидат на посаду голови Сумської ОДА про недостовірні дані у декларації", які зачіпають інтереси людей, пов’язаних з Ігорем Молотком і Юрієм Чмирем.

Як повідомив регіональному представнику ІМІ т.в.о. начальника відділу комунікації ГУ Національної поліції в Сумській області Володимир Крупецьких, за заявою Олени Адаменко розпочато слідство за ч. 1 статті 345-1 "Погроза або насильство щодо журналіста".

Нагадаємо, 24 лютого 2016 року Олені Адаменко погрожували через висвітлення роботи нелегальних заправок. Перебіг розслідування цієї кримінальної справи перебував під особистим контролем міністра внутрішніх справ Арсенія Авакова.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 17

1.Журналістів “Суспільне.Волинь” не пустили на представлення нового керівника поліції

02.03.2020 Знімальну групу телеканалу “Суспільне.Волинь” Петро Юровчик 2 березня не пустили на захід, на якому мало відбутися представлення нового керівника Головного управління Національної поліції в області.

Знімальна група намагалася пройти на захід,  прийшовши до будівлі поліції, однак їх не пропустили. Журналісти “Суспільне.Волинь” намагалася поспілкуватися з головою Національної поліції України Ігорем Клименком, але він відмовився розмовляти. Із сектору комунікації поліції знімальній групі пояснили, що представлення керівника поліції відбудеться без присутності журналістів.

Виконувач обов’язків керівника сектору комунікації Волині Олег Плазовський у коментарі представниці ІМІ зазначив, що не було вказівок запрошувати журналістів на захід.

2.На Прикарпатті селяни кілька годин блокували знімальну групу "Інтера"

04.03.2020 В селі Мостище Івано-Франківської області 4 березня місцеві жителі заблокували знімальну групу телеканалу "Інтер" (журналістка Жанна Дутчак та оператор Зеновій Афтанас), яка знімала сюжет про незаконний видобуток каменю з Дністровського каньйону, повідомляє сайт "Подробиці". 

Жителі села заблокували машину і випустили лише після приїзду правоохоронців.

За словами журналістки Жанни Дутчак, видобуток каменю є головним і єдиним способом заробітку мешканців села.

Поки знімальна група спілкувалася щодо видобутку з деякими селянами, уже за кілька хвилин до них збіглися жителі Мостища і взяли журналістів в облогу – понад годину не випускали із села.

"Я перепрошую, чому ви нас не пускаєте? Ви знаєте, що ви зараз порушуєте мої права? Я – журналіст, ви не маєте права нас затримувати", – запитувала журналістка. У відповідь почула: "Ми затримуємо вас, що ви незаконно зайшли на приватну ділянку!"

Знімальна група викликала поліцію і написала заяву про перешкоджання журналістській роботі.

3.На Полтавщині журналістку не пустили на засідання райради

05.03.2020 Депутати Решетилівської районної ради (Полтавська область) не допустили журналістку видання "Решетилівщина.UA" Юлію Грінченко засідання робочої групи. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

За її словами, місцеві посадовці послалися на те, що засідання закрите.

"Я зайшла вранці до приміщення районної ради, заступник голови райради Віктор Бережний спочатку запитав навіть не в мене, а в редактора видання, де я раніше працювала, що я тут роблю. Він не відповів нічого, потім про причину моєї присутності запитали, власне, у мене. Я відповіла, що представляю газету "Решетилівщина.UA", після цього мені сказали, що не хотіли б мене бачити на засіданні, і ввічливо попросили вийти, посилаючись на те, що засідання закрите", – розповіла Юлія Грінченко.

Потім, зазначила журналістка, депутат Решетилівської райради Анатолій Мушта сказав, що на захід запрошували лише одного журналіста і якщо вона залишиться, то вони не проводитимуть засідання.

"Сказав, якщо ні, то депутати нічого не будуть розбирати, бо на президії вирішили, що засідання буде закритим. Депутати почали говорити, що встануть і вийдуть, на що я сказала, що піду сама", – сказала журналістка. Та зазначає, що були й такі депутати, які заступилися і були не проти її присутності під час засідання.

Журналістка додала, що планує подавати заяву до поліції щодо перешкоджання її професійній діяльності.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в недопуску журналістки на цю нараду перешкоджання законній журналістській діяльності.

Він нагадав, що, відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. 

"У цьому випадку не було підстав робити закритий захід, тому що обговорювалися питання, які відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про інформацію" не можуть бути зараховані до інформації з обмеженим доступом, а відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" є публічною інформацією. Таким чином, недопуск журналістів на цю нараду можна розглядати як перешкоджання законній журналістській діяльності, що тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України", – сказав юрист.

4.Журналістів "України" та ICTV не пускали знімати навчання на Донбасі

10.03.2020 Знімальні групи телеканалів “Україна” та ICTV 10 березня не пропустили знімати навчання інженерних військ у Карлівці Донецької області через нібито “секретність” цих навчань. Проте згодом журналістів пропустили, повідомляє “Детектор медіа”.

Про проблеми з допуском до Карлівки на своїх сторінках у Facebook написали журналіст ТРК “Україна” Єгор Логинов та кореспондентка ТСН (1+1) Наталя Нагорна.

Редакторка фонду “Повернись живим” Ольга Омельянчук у коментарях під постом  Нагорної написала, що проблема вже вирішена, однак деталей не уточнила.

Пізніше журналісти видалили свої пости в Facebook.

Нагадаємо, 30 жовтня 2019 року кореспондент ТСН повідомив, що українських журналістів не пускають у зону відведення військ на Донбасі. Проїзд для журналістів закритий до Катеринівки та Золотого-4 Луганської області, у районі яких з 29 жовтня розпочалося розведення сил і засобів від лінії розмежування. 

29 жовтня о 12.00 в Луганській області у районі Золотого-4 почався процес розведення сил з обох сторін на відстань в один кілометр від лінії зіткнення в обидва боки.

5.Журналістці 5 каналу заборонили знімати зустріч кандидатки в нардепи з виборцями

10.03.2020 Журналістці 5 каналу Наталії Єфименко забороняли знімати зустріч кандидатки в народні депутати в 179-му округу (Харківщина) Юлії Світличної з виборцями в смт Панютине. 

Про це Наталія Єфименко повідомила ІМІ.

"Журналістам повідомили, що знімати не можна, це закрита зустріч. І буде пресконференція після зустрічі. Оскільки у нас немає, згідно із законодавством, закритої агітації, хотіла перевірити, чи не використовувався адмінресурс під час запрошення на цю зустріч. Тому я вирішила піти всередину і почала знімати на мобільний", – розповіла журналістка. 

Проте увагу на неї звернули організатори заходу та сама кандидатка в нардепи. 

"Мені заборонили знімати. У мене намагалися вирвати телефон. Одна з жінок, що виривала телефон, погрожувала, що вона мені розіб'є телефон і обличчя. Також якісь чоловіки почали за мною стежити і не давати знімати в залі", – розповіла Наталія Єфименко, додавши, що в залі вона назвалася журналісткою.

Журналістці вдалося залишитися до кінця заходу, проте вона припинила відеознімання. Заяву до поліції вона не писала.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважив, що аналіз законодавства дозволяє вважати, що недопуск журналістів на зустріч кандидата з виборцями є порушенням статті 34 Конституції України, порушує загальні принципи свободи слова в Україні і є перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. 

Хоча, за його словами, з погляду букви закону кандидат, не допускаючи журналістів на свою зустріч із виборцями, не вчиняє порушень.

6.На Харківщині журналістів "Прямого" не пустили на зустріч кандидатки в нардепи з виборцями

10.03.2020 Знімальну групу телеканалу "Прямий" 10 березня не пустили на зустріч кандидатки в народні депутати в 179-му округу (Харківщина) Юлії Світличної з виборцями в смт Панютине.

Про це журналістка Прямого Христина Немченко повідомила ІМІ.

Зустріч кандидатки з виборцями відбувалася в актовій залі Панютинського вагоноремонтного заводу. 

За словами журналістки, організатори зустрічі не пустили знімальну групу до актової зали для проведення знімання, зачинивши двері.

"Людей усіх запустили (до актової зали. – Ред.). Ми пішли за людьми, і перед нами зачинили двері, сказали, що нам не можна це знімати. Жінка, яка це сказала, не представилася. Я представилася як журналіст, показувала посвідчення в надії, що вона мені теж у відповідь про себе щось скаже, але я не розумію, хто вона", –розповіла журналістка.

Після того до дверей підійшли охоронці, які стали по обидва боки і також не пускали журналістів, перешкоджаючи операторові каналу.

"Після цього до дверей підійшли охоронці. Ми ще в них питали, чому нас не пускають, чи можна пройти. Вони, такі кремезні чоловіки, просто стали стовпом і стояли, перешкоджали моєму оператору: своїм тілом закривали об'єктив камери. І куди я стала, туди і вони зі мною. Тобто не давали проходу, не давали знімати", – розповіла Христина Немченко. 

Журналістка викликала поліцію. За її словами, поліція теж намагалася пройти до актової зали, але їм це не вдалося.

"Вони стукали у двері, їм ніхто не відчинив, почекали поліцейські ще деякий час разом з нами в надії, що хтось усе-таки відчинить. Але потім мені поліцейський запропонував написати заяву", – розповіла кореспондентка каналу.

Нагадаємо, 15 березня мають відбутися проміжні вибори до Верховної Ради в округу №179 у Харківській області. Вибори призначені через припинення повноважень народного депутата від "Слуги народу" Олексія Кучера, призначеного головою Харківської ОДА.

7.У Дніпрі журналіста не пустили на пресконференцію голови ОДА

13.03.2020 У Дніпрі 13 березня журналіста інтернет-видання 49000 Олександра Клімова не пустили на пресконференцію голови обласної держадміністрації Олександра Бондаренка. Про це повідомляється на сайті видання.

Пресконцференція відбувалася в Дніпропетровській ОДА та була присвячена презентації проєкту нового терміналу аеропорту Дніпра. У ній також узяв участь гендиректор аеропорту "Харків" Володимир Васильченко.

"На вході журналісту перегородили шлях співробітники охорони та показали список акредитованих ЗМІ. Не знайшовши в переліку видання 49000, охоронці повідомили, що не зможуть пропустити кореспондента на захід", – повідомляє редакція.

У коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області Олександр Клімов повідомив, що не звертатиметься до поліції, оскільки в нього наразі немає доказів. "Якщо це повториться – звертатимусь. Я не знаю, хто винуватий у тому, що трапилось, але я не зміг написати про важливу тему аеропорту. Це може бути перешкоджанням, оскільки я представляю ЗМІ, у якому губернатора критикували неодноразово", – прокоментував інцидент Олександр Клімов.

За словами юриста ІМІ Романа Головенка, згідно з чинним законодавством, відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в доступі журналістів до пресконференції в обласній адміністрації.

8.У Кривому Розі журналістів через карантин не пустили на засідання міськради

18.03.2020 У Кривому Розі, щоб мінімізувати ризики поширення коронавірусу, 18 березня на засідання міської ради не пустили представників місцевих медіа. Проте муніципальному ЗМІ дозволили поставити камеру в залі, повідомляє "Детектор медіа".

Відеотрансляції журналісти ведуть із зали завдяки допомозі депутаток, які працюють із редакційною технікою.

Напередодні позачергового засідання ради працівниці Управління преси та інформації виконкому міськради Кривого Рогу повідомили редакціям, що працювати журналісти й оператори зможуть лише в пресцентрі.

Журналістам також не вдалося потрапити на засідання постійних депутатських комісій, які збиралися перед засіданням ради. Працівники муніципальної гвардії намагалися перешкодити роботі журналістів, посилаючись на розпорядження міського голови. Конфлікт залагоджено завдяки роботі Управління преси.

Криворізька міська комісія з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалила рішення, що журналісти мають отримати акредитацію на час проведення засідання міськради і працювати водночас у пресцентрі.

У пресцентрі 18 березня працювали 18 працівників ЗМІ. Маски працівники виконкому видали лише депутатам та працівникам виконкому. Дезінфекторами та іншими засобами безпеки журналістів не забезпечили.

Під час засідання депутати ухвалюють рішення про заходи, спрямовані на запобігання в Кривому Розі поширенню коронавірусу.

9.Новокаховська міськрада приховує від журналістів, куди витрачатиме гроші, прикриваючись карантином

18.03.2020 Новокаховська міська рада (Херсонська область) 18 березня ухвалила рішення про проведення сесій у закритому режимі. Після голосування за це питання депутати попросили всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.

Про це регіональному представнику ІМІ розповів міський журналіст Олег Батурін.

"Винесли з голосу питання, проголосували та попросили всіх покинути приміщення, посилаючись на карантин", – розповів він.

За словами журналіста, на розгляд сесії сьогодні виноситимуть питання розподілу бюджетних коштів на суму 2,5 млн грн.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в цьому випадку відбулося не впровадження заходів карантину, а протиправне втаємничення інформації з відкритим доступом і перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Він звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" передбачає запровадження карантину та інших заходів для запобігання поширенню небезпечної хвороби. Також, відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", органи місцевого самоврядування уповноважені ухвалювати рішення, спрямовані на запобігання епідемії, забезпечення захисту населення від поширення небезпечних хвороб. 

"Однак такі рішення мають ухвалюватися за встановленою законом процедурою, з належним оприлюдненням відповідно до вимог Конституції і законів України. Ухвалення ж з голосу рішення про видалення журналістів, які були присутніми під час відкритого заходу органу місцевого самоврядування, не має на меті гарантування епідеміологічної безпеки (адже присутність осіб уже створила можливість передання хвороби в залі) і не відповідає встановленому законом порядку. Таким чином, у даному випадку має місце не впровадження заходів карантину, а протиправне втаємничення інформації з відкритим доступом і перешкоджання законній професійній діяльності журналістів", – сказав Алі Сафаров.

10.В Одесі журналістку змусили піти із судового засідання в справі Труханова

18.03.2020 У Приморському районному суді міста Одеси журналістку Катерину Петренко примусили піти із судового засідання в справі міського голови Одеси Геннадія Труханова та інших посадових осіб Одеської міської ради. Про це вона повідомила Радіо Свобода.

Засідання проходить у відкритому режимі, але судова охорона за наказом розпорядника Сергія Іскрова суду змусила журналістку, яка від початку висвітлює судовий процес щодо "Краяну", піти із зали суду, де відбувалася відеоконференція.

"До мене підійшов розпорядник Сергій Іскров і заявив, що я маю покинути зал судового засідання, оскільки в ухвалі апеляційної палати про трансляцію антикорупційного суду перераховані лише обвинувачені й адвокат. Я заявила, що 28 лютого на попередньому судовому засіданні голова судової колегії дозволив мені вести онлайн-трансляції аж до винесення рішення. Іскров покликав судову охорону і десь 15 хвилин у нас точилася дискусія, чи я можу там знаходитися", – каже Петренко.

Один з обвинувачених, Ігор Кравченко, теж заявив, що журналістка не може перебувати в залі судового засідання. Петренко викликала поліцію і написала скаргу на дії розпорядника та судової охорони на ім’я голови суду, а також заяву в поліцію стосовно їхніх дій.

На відео, яке вона оприлюднила, можна побачити і почути, як Іскров каже: "В ухвалі написано, хто може бути присутнім. Там чітко написано, хто може бути присутнім під час судової відеоконференції". Потім журналістку намагається взяти за руку один із судових охоронців.

Поведінку судового розпорядника засудив прокурор у справі Валентин Мусіяка. За його словами, журналіст мав право бути присутнім на судовому засіданні в Одесі, оскільки це фактично те саме засідання, що відбувається і в Києві.

Суд про можливе привласнення з боку міського голови та посадовців Одеської міськради 192 мільйонів гривень із місцевого бюджету слухається у Вищому антикорупційному суді в Києві, але Труханову та іншим обвинуваченим дозволили приєднуватися до засідань у режимі відеоконференції з Одеси.

11.У Каховці журналіста не пустили до міськради

19.03.2020 Співробітники Каховської міської ради не пустили 19 березня журналіста Олега Батуріна на спільні засідання робочих комісій міськради, посилаючись на розпорядження міського голови Андрія Дяченка. Про це він повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

"Каховська міська рада забороняє відвідувати свою адмінбудівлю журналістам, крім журналістів газет "Каховские новости" та "Каховська зоря". Біля входу стояла начальниця організаційно-кадрового відділу Оксана Мігас та інші співробітники міськради, які не пускали мене до будівлі", – розповів журналіст.

На сайті міської ради є розпорядження міського голови, у якому написано, що журналістам обмежено вхід до будівлі. Але не всім. Для двох місцевих видань міський голова Андрій Дяченко зробив виняток.

Журналіст викликав поліцію, яка склала протокол за ст. 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

Олег Батурін вважає, що в такий спосіб від його читачів приховують важливу інформацію.

"Серед іншого на засіданні, куди мене не допускали, озвучили ситуацію з карантином і епідеміологічним станом у місті. Влада навіть цю інформацію намагається приховати від людей!" – заявив він.

Окрім цього, журналіст повідомив, що посадовці пообіцяли трансляцію засідання на сайті міської ради, але станом на 12:30 ані трансляції, ані запису на сайті не було.

У коментарі представнику ІМІ міський голова Андрій Дяченко повідомив, що працівники міськради перестрахувалися, не допустивши журналіста.

"Мала місце технічна помилка. Не було цілі не допустити саме Батуріна. Працівники просто перестрахувалися і не допустили людину до приміщення", – повідомив міський голова.

Крім того, міський голова вважає розпорядження необхідним з огляду на карантин.

"У нас завжди присутні представники двох-трьох видань. Тому ми й обмежили саме цими виданнями", – пояснив він.

Херсонський журналіст Іван Антипенко в коментарі представнику ІМІ зазначив, що таке пояснення міського голови "не витримує жодної критики".

"Повірити, що в Каховській міській раді хтось із чиновників не знає Олега, важко. Адже не так багато там журналістів, щоби повірити, що його не впізнали. Тим паче що він представився і показував посвідчення", – зазначив Антипенко.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цьому випадку перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

"Загалом під час надзвичайних ситуацій, таких як пандемія, наприклад, і відповідно до законодавства України про місцеве самоврядування і цивільний захист населення місцеві ради можуть вживати обмежувальних заходів. У тому числі обмежувати відвідування адміністративних будівель. Але обмеження адміністративних будівель журналістами лише чітко визначених засобів масової інформації є порушенням вимог Конституції і законів України і не має стосунку до протиепідеміологічних заходів, а є перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів інших засобів масової інформації  і обмеженням свободи слова", – прокоментував Алі Сафаров.

Як повідомляв ІМІ, 18 березня Новокаховська міська рада (Херсонська область) ухвалила з голосу рішення про проведення сесій у закритому режимі, попросивши всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.

12.Охоронці Києво-Печерської лаври перешкоджали журналістам Радіо Свобода

19.03.2020 Охоронці Києво-Печерської лаври перешкоджали роботі знімальної групи Радіо Свобода під час зйомок 19 березня, повідомляє Радіо Свобода.

Журналісти висвітлювали карантинні заходи в Києві і працювали в тому числі біля Лаври. Знімальна група хотіла поговорити з вірянами про обмежувальні заходи в церквах, але не планувала заходити в храми. Тим не менш, їх не пустили навіть на територію.

Чоловіки, які представилися співробітниками Києво-Печерської лаври, агресивно висловлювалися щодо кореспондентки та затуляли камеру оператора. Вони пояснювали недопуск журналістів на територію храмового комплексу тим, що на це нібито має дати згоду керівництво Лаври.

Представник духовенства також заявив, що зйомка навіть на подвір’ї комплексу можлива лише на основі письмового запиту.

Знімальна група викликала поліцію та написала заяву про перешкоджання журналістської діяльності.

13.На Херсонщині журналістів не пустили на сесію сільради

20.03.2020 Журналістів з Херсонщини Олега Батуріна та Любов Рудю не пустили на сесію Любимівської сільської ради Херсонської області.

Про це Олег Батурін повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

"Ми прибули на сесію, але нас не пропустили навіть у будівлю сільської ради. Посилалися працівники на усне розпорядження голови ОТГ нікого не пускати в будівлю на час карантину. Також на сесію не допускали представників Асоціації міст України Ларису Оленковську та Анатолія Негру, хоча вони були в списку запрошених", – розповів Олег Батурін.

Пізніше представників Асоціації міст України пропустили на засідання, а журналісти викликали поліцію.

Поліцейські взяли пояснення та склали протокол.

"Поки поліція складала протокол, працівники сільської ради вирішили нас пропустити на сесію, але якраз у той момент, коли вона завершилася і депутати почали виходити із зали засідань", – розповів журналіст.

Як повідомляв ІМІ, 18 березня Новокаховська міська рада (Херсонська область) ухвалила з голосу рішення про проведення сесій у закритому режимі, попросивши всіх журналістів та присутніх залишити залу засідань.

19 березня співробітники Каховської міської ради не пустили журналіста Олега Батуріна на спільні засідання робочих комісій міськради, посилаючись на розпорядження міського голови Андрія Дяченка. 

На сайті міської ради є розпорядження міського голови, у якому написано, що журналістам обмежено вхід до будівлі. Але не всім. Для двох місцевих видань міський голова Андрій Дяченко зробив виняток. Журналіст викликав поліцію, яка склала протокол за ст. 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

14.В Одесі невідома напала на журналістів 7 каналу під час зйомок про пожежу в кінотеатрі

21.03.2020 В Одесі 21 березня невідома жінка напала на знімальну групу 7 каналу - журналістку Мішель Арманд та оператора Валентина Мірзу - під час зйомки репортажу про загоряння в кінотеатрі торгового центру. 

Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Як повідомляє редакція телеканалу, жінка представилася співробітницею торговельного центру, де відбулась пожежа, та напала на знімальну групу.

За словами журналістки, жінка вдарила її по голові, а у оператора вкрала деталь з камери.

Нападниця, за словами знімальної групи, спокійно пройшла за огорожу і зникла в приміщенні.

Журналісти викликали поліцію та написали заяву про напад.

15.На Київщині невідомий перешкоджав журналістці Громадського

24.03.2020 У смт Коцюбинське (Київська область) 24 березня невідомий перешкоджав роботі журналістки Громадського Аліни Шеремети, яка у прямому ефірі спілкувалася з працівниками аптеки, магазину та служби доставки про превентивні заходи проти коронавірусу, повідомляє Громадське.

“Так, невідомий чоловік підійшов до журналістки ззаду, коли вона спілкувалася з охоронцем у магазині, та почав вигукувати нецензурні слова та не давав їй змоги пройти. Відтак він йшов разом з нею до відділення Укрпошти, а потім там перешкоджав її роботі. Журналістка покинула відділення, а чоловік — за нею. Вже на вулиці він почав вимагати її журналістського посвідчення: “Або ви мені показуєте посвідчення журналіста, або йдете звідси геть”, - повідомляє видання.

Згодом він дістав телефон і почав знімати журналістку. 

Громадське викликало поліцію. Правоохоронці вислухали позиції сторін, а згодом склали протокол того, що сталося, де вказали номер посвідчення Шеремети.

Невідомого, який перешкоджав роботі журналістки, забрали до відділку поліції. Аліна Шеремета буде наполягати на відкритті справи про перешкоджання журналістській діяльності.

16.На Львівщині журналістів телеканалу "Перший західний" зачинили в магазині

27.03.2020 Знімальну групу телеканалу "Перший Західний" замкнули в магазині міста Кам’янка-Бузька (Львівська область) під час знімання сюжету. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання.

Як повідомила директор каналу Ольга Цап у фейсбуці, 27 березня близько 11-ї години журналістка Марина Пітиляк та оператор Юрій Маковецький знімали матеріал щодо дотримання карантинних заходів у районі. Це не сподобалося одному з підприємців, власнику магазину "Дім. Сад. Город" Назару Карвацькому. Той запропонував знімальній групі зайти до магазину, зачинив її і не випускав з приміщення. 

Журналісти звернулися до поліції за фактом перешкоджання професійній діяльності. 

У Нацполіції Львівської області повідомили, що за фактом перешкоджання вже відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). 

"27 березня близько 11.00 до поліції надійшло повідомлення від журналіста одного з регіональних телеканалів про перешкоджання його діяльності. За словами заявника, власник магазину в місті Кам’янка-Бузька зачинив його з оператором у приміщенні торгового закладу та не випускав", – йдеться в повідомленні.

Ведеться досудове розслідування.

17.На Буковині двоє парафіян УПЦ МП перешкоджали місцевій журналістці

30.03.2020 У селі Снячів Чернівецької області двоє парафіян Свято-Духівської церкви УПЦ МП перешкоджали 30 березня журналістці видання "Чернівці.Онлайн" Галині Єреміці, яка перевіряла церкви на дотримання умов карантину. 

Про це Галина Єреміца повідомила ІМІ.

За її словами, чоловіки намагалися розбити її стрімерську апарату якраз під час прямого ввімкнення. 

Коли журналістка зайшла на територію церкви, її зустрів невідомий чоловік, який не пускав у будівлю храму. Згодом підійшов другий, який сказав, що їй не можна до церкви. Чоловіки попросили журналістку вийти за територію церкви, а пізніше виштовхали.

Журналістка викликала поліцію та написала заяву про перешкоджання.

Як повідомила Галина Єреміца, поліція вже встановила особи молодиків, які їй перешкоджали.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає у даному випадку перешкоджання журналістській діяльності.

Він нагадав про введення урядом карантину, який передбачає певні обмежувальні заходи. За словами Сафаров, церкви (будь-якого віросповідання) мають обмежити відвідування своїх приміщень під час карантину, хоча їх не можуть обмежувати в релігійній діяльності.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 2

1.На Донеччині міськрада відмовила журналісту в доступі, а поліція – відкрити справу

10.03.2020 Добропільська міська рада (Донецька область) відмовила в доступі до публічної інформації журналістові Артему Єгорову. А поліція не внесла його заяву до ЄРДР, пославшись на те, що в його посвідченні вказано спеціальність "кореспондент", а не "журналіст".

Про це журналіст повідомив регіональній представниці ІМІ в Донецькій області (неокуповані території) Юлії Гаркуші.

Відмову у відповіді на журналістський інформаційний запит (від 01.02.2020) щодо використання бюджетних грошей міська влада обумовила пунктом договору, який було укладено між владою та підрядником та який передбачає конфіденційність домовленостей.

Журналіст Артем Єгоров у відповідь подав заяву до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності. Але його заяву не внесли до ЄРДР, пославшись на те, що в посвідченні Артема Єгорова вказано спеціальність "кореспондент", а не "журналіст".

Єгоров уже не перший рік працює журналістом на різні видання, зокрема і на ЗМІ "Громадський патруль Донеччини" (засновником якого є ГО "Громадський патруль"). Журналіст не збирається зупинятися на цьому та подав чергову заяву.

"Я отримаю цю інформацію в будь-якому випадку. Вони не внесли мою заяву до ЄРДР, класифікували моє журналістське звернення як звернення громадян, а значить, у них є 30 днів на відповідь", – розповів журналіст.

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи цю ситуацію, зазначив, що спеціальність "кореспондент" є одним з видів професії журналіста.

"Кореспондент, відповідно до Класифікатора професій, належить до розділу 2451.2 "Письменники, редактори та журналісти" і є одним з видів професії журналіста. Таким чином, відповідно до примітки до статті 345-1 Кримінального кодексу України, на нього також поширюється дія статті 171 Кримінального кодексу України. Тому, в разі закриття справи через відсутність статусу журналіста, таку ухвалу можна буде оскаржити як безпідставну, приклавши документи, що свідчать про наявність статусу журналіста відповідно до примітки до статті 345-1 Кримінального кодексу України", – зазначив юрист. 

Також юрист додав, що одним з видів перешкоджання професійній діяльності журналіста є незаконна відмова в доступі журналіста до інформації.

"Щодо незадоволення запиту про надання доступу до публічної інформації міською радою Добропілля з посиланням на передбачену в договорі конфіденційність інформації – така відмова не відповідає законам України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", – сказав Алі Сафаров. 

За його словами, відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, зокрема до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. У разі дотримання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 

"Таким чином, положення договору про втаємничення публічної інформації є нікчемним і не створює правових наслідків. Посилання на конфіденційність публічної інформації і відмова на цій підставі розкривати її є неправомірною відмовою. Одним з видів перешкоджання законній професійній діяльності журналіста є незаконна відмова в доступі журналіста до інформації, що є кримінально караним злочином, відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України, і передбачає кримінальну відповідальність у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років", – зазначив юрист.

2.Маріупольська міськрада двічі не відповіла по суті на запит редакції 0629.com.ua

13.03.2020 Маріупольська міська рада двічі відповіла не по суті на два запити редакції сайту міста 0629.com.ua. Про це повідомляється на сайті видання.

Журналістка видання Альона Калякіна перший запит надіслала 15 січня. Він стосувався розміру заробітної платні, премій та надбавок керівництва та інших співробітників міськради у 2019 році.

У відповіді заступниця міського голови Лілія Ткаченко надала виписку з рішення міськради "Про внесення змін до рішення міської ради "Про затвердження Положення про преміювання працівників виконавчих органів Маріупольської міської ради". Але відповіді на поставлене запитання не дали. 

Пізніше, повідомляє редакція, чиновниця погрожувала судом журналістам видання через те, що вони розмістили інформацію про відмову міськради назвати реальні зарплати топпосадовців. 

Ткаченко також пояснила, що для підготовки відповіді на запит їй необхідно звертатися до податкової, щоб не було розбіжностей з даними про зарплату бухгалтерії муніципалітету і тими цифрами, які будуть пізніше відображені в деклараціях. 

Другий запит було надіслано до міськради 28 січня. У відповіді, яку журналісти отримали 12 березня, була повторно надана попередня виписка з рішення міської ради. Також наводилася відповідь від Головного управління Державної податкової служби Донецької області, у якій йшлося, що вони "не мають правових підстав для надання запитуваної інформації", тому що такі відомості нібито порушують права на захист персональних даних фізичних осіб.

У коментарі представниці ІМІ в Донецькій області Юлії Гаркуші  редакторка мережі міських сайтів і, зокрема, 0629.com.ua Ганна Мурликіна розповіла, що редакція не звертатиметься до поліції щодо цих випадків.

"Ми не подаватимемо заяву до поліції. У нас немає юристів, а самим треба час, якого немає. Ми написали ще після першої відмови заяву уповноваженому з прав людини в Донецькій області. Відповіді не отримали, на жаль. Зате отримали інформацію, що офіс уповноваженого в Маріуполі закривають із 21 березня. До першого запиту були претензії, що він написаний від імені журналіста, а треба було від імені фізособи. Ну ок, переписали. Все одно результат був таким самим. Ситуація абсурдна, тому що до кінця березня всі заповнять декларації, і ми все одно дізнаємося ці відомості. Це така маячня з боку піарників мерії, що в мене навіть немає пояснення, крім одного – впертість. Не хочемо вам давати, і ви нічого не отримаєте", – розповіла вона.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що посилання на те, що інформація щодо зарплатні посадовців міської ради та міського голови є інформацією з обмеженим доступом і не може бути надана на запит про доступ до публічної інформації, не відповідає вимогам законодавства України про інформацію. 

За його словами, вона може бути оскаржена у встановленому законом порядку, а винні в ненаданні інформації особи можуть бути притягнені до юридичної відповідальності.

Водночас юрист послався на частину третю статті 5 Закону України "Про захист персональних даних", згідно з якою "персональні дані, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання в будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Законом може бути заборонено зарахування інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з частиною п’ятою і шостою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації": 

"5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону".

Водночас юрист не вважає погрозами, зокрема в розумінні статті 345-1 Кримінального кодексу України, "погрози судом" ЗМІ за поширення певної інформації.

"Судовий шлях вирішення конфліктів, зокрема вимога про спростування недостовірної інформації, гарантується статтею 32 Конституції України і є цивілізованим шляхом вирішення спору. Неправовим такий спосіб може стати тільки за наявності підстав вважати, що суд у даній справі через різноманітні можливості впливу з боку суб’єкта владних повноважень не буде об’єктивним, повним і неупередженим", – сказав Алі Сафаров.

Непрямий тиск

Стеження за журналістами – 1

1.У Кривому Розі під час зйомок стежили за командою "Ревізора"

20.03.2020 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) за знімальною групою програми "Ревізор" Нового каналу стежив чоловік власниці одного із закладів, де проводили перевірку.

Про це повідомляється 20 березня на сайті Нового каналу.

Як розповіла ведуча програми Юлія Панкова, під час перевірки одного закладу виникла суперечка з його власниками, але вона "була не найстрашнішим моментом під час ревізії в місті".

"Після перевірки однієї локації за нами було встановлено стеження. Так, нас по місту переслідувала машина, яка "вчепилася нам у хвіст". Згодом виявилося, що це був чоловік власниці закладу, який ми ревізували..." – розповіла Панкова.

Юридичний тиск

Судові позови проти ЗМІ – 1

1.В.о. голови ДБР вимагає через суд від "Української правди" 150 тис. грн

08.03.2020 В.о. директорки Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова подала до Печерського районного суду Києва позовну заяву проти "Української правди" про захист честі та гідності через статтю видання, в якій йдеться про вплив її чоловіка на кадрову політику ДБР.

Про це вона написала на своїй сторінці у фейсбуку, повідомляє "Українська правда".

Зокрема, йдеться про статтю від 28 січня 2020 року "Спрут Авакова: як "тимчасовий міністр" нарощує свій вплив у силовому блоці". 

У позовній заяві зазначено, що в статті УП "стверджується про факти, які не відповідають дійсності". Зокрема, про те, що чоловік Венедіктової Денис Колесник впливає на кадрову політику ДБР, а також що Руслан Бірюков був призначений на посаду радника голови Державного бюро розслідувань завдяки чоловіку Венедіктової. 

Позов також подано проти Центру протидії корупції. Венедіктова вимагає компенсації в 150 тисяч гривень від кожного відповідача.

"Окреслюю соціальну мету: показати, що брехати має стати економічно невигідним, і зупинити спотворення самої ідеї контролю громадянського суспільства за владою", – написала Венедіктова.

Інші види юридичного тиску – 2

1."Слідство.Інфо" заявляє про тиск правоохоронців після поданої Дубінським заяви

05.03.2020 Редакція агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо" заявляє, що розцінює як тиск на журналістів відкриття кримінального провадження за заявою народного депутата від партії "Слуга народу" Олександра Дубінського.

Про це йдеться в заяві "Слідства. Інфо", оприлюдненій 4 березня.

"Міністерство внутрішніх справ прийняло заяву народного депутата від партії "Слуга народу" Олександра Дубінського про стеження за чиновниками США в Україні і здійснює досудове розслідування. Раніше парламентар закидав такі звинувачення агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо". Наша редакція розцінює це як тиск на колектив", – йдеться в заяві.

3 березня Міністерство внутрішніх справ заявило, що Національна поліція розслідує кримінальне провадження за матеріалами, які Олександр Дубінський передав очільникові МВС Арсену Авакову. Розслідування розпочали за ч. 2 ст. 163 Кримінального кодексу ("Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер"). Ця стаття передбачає позбавлення волі від трьох до семи років.  

Як зазначає "Слідство.Інфо", речник МВС Артем Шевченко відмовився повідомити, чи йдеться про розслідування діяльності журналістів. Утім, Дубінський підтвердив, що провадження, яке відкрили за його ініціативи 2 березня, стосується саме редакції. 

На думку головної редакторки агенції "Слідство.Інфо" Анни Бабінець, відкриття кримінального провадження є спробою тиску на журналістів. 

"Ми усвідомлюємо, що приєднання наших запитів Дубінському до справи, яку особисто контролює міністр Аваков, – це такий собі сигнал нам, щоб ми боялися. Сиділи в очікуванні обшуків, хвилювалися, чи прослуховуються наші телефони, не зустрічалися з джерелами. Не робили розслідувань, у яких фігурує МВС чи поліція. Справді, останнім часом багато наших розслідувань присвячені зловживанню чи поганій роботі поліцейських: справа Катерини Гандзюк, наші матеріали щодо вбивства Шеремета, побиття поліцейськими дітей з притулку "Світанок" та інші. Але навіть попри те, що відбувається, ми продовжимо професійно виконувати свою роботу і не відмовимося від резонансних тем, хто б у них не фігурував", – заявила керівниця організації. 

Як нагадує "Слідство.Інфо", наприкінці січня Олександр Дубінський провів пресконференцію, під час якої звинуватив редакцію в шпигуванні за посадовими особами США. На підтвердження своєї заяви він продемонстрував запит агенції. У цьому запиті журналісти питали нардепа про його зустрічі з фігурантами справи про імпічмент Трампа. Зокрема, з Рудольфом Джуліані, персональним адвокатом Трампа.

Зі свого боку "Слідство.Інфо" виступило із заявою, де розцінило дії народного депутата як тиск на журналістів та поширення неправдивої інформації. Редакція зазначає, що з першого дня стежить за історією навколо спроб Президента США Дональда Трампа тиснути на українських посадовців та політиків щодо розслідування справи проти його політичного конкурента. Зокрема, опублікувала розслідування, яке виявило роль деяких українських посадовців та впливових людей у цій справі.

2.Суд зобов'язав "Прямий" надати ДБР доступ до речей та документів

05.03.2020 Телеканал "Прямий" повідомляє, що 3 березня отримав ухвалу Печерського районного суду м. Києва, відповідно до якої канал зобов'язаний до 18 березня надати слідчим Державного бюро розслідувань тимчасовий доступ до речей та документів (з можливістю їхнього вилучення). Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Так, ухвалою суду від 18 лютого канал має надати слідчим ДБР статут, свідоцтва та патенти об'єктів інтелектуальної власності, реєстр рухомого і нерухомого майна, а також фінансову звітність.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя має право постановити ухвалу про проведення обшуку, йдеться в ухвалі суду.

Телеканал заявляє, що вважає таку ухвалу суду незаконною та необґрунтованою і такою, що "постановлена незаконним складом суду", адже належним судом для розгляду цього клопотання є Шевченківський районний суд міста Києва. ДБР перебуває поза межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду міста Києва, звертає увагу канал.

Окрім того, зазначає "Прямий", розгляд клопотання ДБР у суді відбувався без участі представників каналу, що "є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону". А документи, доступ до яких хочуть отримати слідчі, перебувають у державних реєстрах, доступ до яких і так є в ДБР. 

"Саме тому телеканал такі дії ДБР і Печерського суду розглядає як спосіб тиску та намагання заблокувати діяльність незалежного засобу масової інформації, а тому буде оскаржувати цю ухвалу в судовому порядку", – зазначає канал.

Водночас телеканал наголошує, що навіть попри те, що такі дії вважає незаконними, має намір надати слідчим тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю їхнього вилучення.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2019 року телеканал "Прямий" повідомив про обшуки у власника телеканалу Володимира Макеєнка.

У Державному бюро розслідувань відповіли, що обшуки у Макеєнка відбуваються в межах кримінального провадження щодо купівлі-продажу каналу.

ДБР проводить розслідування в кримінальному провадженні щодо можливого зловживання колишнього Президента України Петра Порошенка під час купівлі-продажу телеканалу. Кримінальне провадження порушено за заявою ексзаступника глави Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1.Поліція встановила чоловіка, який погрожував сумській журналістці

10.03.2020 Поліція Сумщини встановила чоловіка, який погрожував журналістці Олені Адаменко. Як повідомляється на сайті ГУ Нацполіції  Сумській області, ним виявився 27-річний житель Рівненської області.

"Чоловік стверджує, що подзвонив, аби висловити своє незадоволення діями журналістки, котра критикує голову політичної партії, прихильником якої він є", – повідомляє поліція.

Наразі чоловіка опитують. У межах відкритого кримінального провадження тривають слідчі дії.

Як повідомляв ІМІ, 9 березня журналістці-розслідувачці, авторці програми "Під прицілом" на "UA:Суми" Олені Адаменко на мобільний телефон надійшли погрози від невідомого. Журналістка пов’язує ці погрози зі своїми матеріалами про народного депутата Ігоря Молотка та депутата Сумської обласної ради, колишнього заступника глави Адміністрації Президента часів Януковича Юрія Чмиря. 

За заявою Олени Адаменко поліція розпочала слідство за ч. 1 статті 345-1 "Погроза або насильство щодо журналіста".

2.Харківська поліція відкрила справу через перешкоджання журналістам "Прямого"

11.03.2020 Поліція Харківщини порушила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів під час зустрічі кандидатки в народні депутати Юлії Світличної з виборцями в смт Панютине.

Про це повідомляється на сайті ГУ Нацполіції в Харківській області.

Так, 10 березня до Лозівського відділу поліції звернулася 25-річна журналістка. Вона повідомила, що невідомі не пускають її на зустріч із виборцями, яка відбувається в Будинку науки і техніки в селищі Панютине.

Відомості за цим фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, відповідно до санкції статті, передбачає до трьох років обмеження волі. Усі обставини події встановлюються.

Як повідомляв ІМІ, 10 березня знімальну групу телеканалу "Прямий" не пустили на зустріч кандидатки в народні депутати в 179-му округу (Харківщина) Юлії Світличної з виборцями в смт Панютине.

10 березня журналістці 5 каналу Наталії Єфименко забороняли знімати в селищі Панютине зустріч кандидатки в народні депутати Юлії Світличної з виборцями.

Реакція журналістської спільноти – 1

1.Воєнкори закликали Зеленського пояснити, чому їх не допускають на передову на Донбасі

12.03.2020 Воєнні кореспонденти українських національних телеканалів звернулися до Президента України Володимира Зеленського з проханням пояснити, чому представників ЗМІ не пускають на передову на Донбасі, а також чому приховують кількість обстрілів з боку бойовиків по позиціях українських військових. 

Це відеозвернення журналісти 12 березня опублікували на своїх сторінках у фейсбуці, повідомляє "Детектор медіа".

Також Володимиру Зеленському запропонували зустрітися "без камер" й обговорити цю ситуацію з журналістами національних каналів.

До флешмобу #розплющіть_очі_на_війну та #правда_війни долучилися: кореспонденти телеканалу "Україна" Тетяна Уралова, Єгор Логінов та Олексій Кашпоровський; кореспонденти ICTV Володимир Михайлов та Тетяна Наконечна; кореспондентки 5 каналу Євгенія Китаєва та Анна Кудрявцева; кореспондент 24 каналу Євген Назаренко; кореспондентка 1+1 Наталя Нагорна; кореспондентка "Інтера" Ірина Баглай; колишня кореспондентка UATV Анастасія Федченко; колишній кореспондент 1+1 та ведучий UATV Євген Агарков.

Нагадаємо, 10 березня знімальні групи телеканалів "Україна" та ICTV не пропустили знімати навчання інженерних військ у Карлівці Донецької області через нібито "секретність" цих навчань. Проте згодом журналістів пропустили.

Крим – 1

1.У Криму російські силовики обшукали будинки журналістів ATR та "Кримської солідарності"

11.03.2020 Російські силовики 11 березня провели обшук у декількох будинках кримських татар у Бахчисараї та Бахчисарайському районі. Зокрема, обшуки провели в журналіста телеканалу ATR Сейтумера Сейтумерова та громадських журналістів "Кримської солідарності" Амета Сулейманова та Сейдамета Мустафаєва, повідомляє Крим.Реалії.

Як повідомила виданню кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва, низка слідчих заходів у будинках кримських татар ініційована співробітниками ФСБ Росії. Наразі сім обшуків завершилися. 

За фактом обшуків затримано п'ятьох осіб: Енвера Мустафаєва, Сейтумера Сейтумерова (історик. – Ред.), Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметова. Їх відвезли до відділку ФСБ.

За її інформацією, всім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії ("Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації").

"Усім затриманим інкримінують 205.5 статтю. Ще триває обшук у магазині, де працює Амет Сулейманов. Виходить, що сьогодні обшуки проводять у родичів активістів і самих активістів: Амета і Айдера Сулейманових – рідних братів, одного з яких уже затримали. Також затримали двох рідних братів – Османа Сейтумерова і Сейтумера Сейтумерова, а обшук у Шукрі Сейтумерова і його батька щойно завершився, його не затримали", – розповіла правозахисниця.

За словами Зудієвої, серед затриманих є один громадський журналіст ініціативи "Кримська солідарність" – Амет Сулейманов. Крім цього, проведено обшук у будинку громадського журналіста Сейдамета Мустафаєва.

"Самого Сейдамета не було вдома, зараз заарештований його батько Енвер Мустафаєв. Що стосується слідчих заходів у журналіста телеканалу ATR Сейтумера Сейтумерова, він був змушений залишити півострів через репресії. Під час обшуку в будинку була присутня тільки його літня мати", – додала Зудієва.

Прокуратура й Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня, повідомляє Крим.Реалії з посиланням на пресслужбу Прокуратури АРК.

Провадження відкрито за фактом "порушення недоторканності житла під час проведення незаконних обшуків у домоволодіннях громадян України в місті Бахчисараї на тимчасово окупованій території півострова Крим за частиною 2 статті 162 Кримінального кодексу України".

"Незаконні обшуки на тимчасово окупованій території мають широкомасштабний і систематичний характер і не мають нічого спільного з правоохоронною діяльністю, оскільки вони спрямовані виключно на залякування населення та переслідування осіб", – зазначив прокурор АР Крим Ігор Поночовний.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.