В Одесі журналістку змусили піти із судового засідання в справі Труханова

Фото – network

У Приморському районному суді міста Одеси журналістку Катерину Петренко примусили піти із судового засідання в справі міського голови Одеси Геннадія Труханова та інших посадових осіб Одеської міської ради. Про це вона повідомила Радіо Свобода.

Засідання проходить у відкритому режимі, але судова охорона за наказом розпорядника Сергія Іскрова суду змусила журналістку, яка від початку висвітлює судовий процес щодо "Краяну", піти із зали суду, де відбувалася відеоконференція.

"До мене підійшов розпорядник Сергій Іскров і заявив, що я маю покинути зал судового засідання, оскільки в ухвалі апеляційної палати про трансляцію антикорупційного суду перераховані лише обвинувачені й адвокат. Я заявила, що 28 лютого на попередньому судовому засіданні голова судової колегії дозволив мені вести онлайн-трансляції аж до винесення рішення. Іскров покликав судову охорону і десь 15 хвилин у нас точилася дискусія, чи я можу там знаходитися", – каже Петренко.

Один з обвинувачених, Ігор Кравченко, теж заявив, що журналістка не може перебувати в залі судового засідання. Петренко викликала поліцію і написала скаргу на дії розпорядника та судової охорони на ім’я голови суду, а також заяву в поліцію стосовно їхніх дій.

На відео, яке вона оприлюднила, можна побачити і почути, як Іскров каже: "В ухвалі написано, хто може бути присутнім. Там чітко написано, хто може бути присутнім під час судової відеоконференції". Потім журналістку намагається взяти за руку один із судових охоронців.

Поведінку судового розпорядника засудив прокурор у справі Валентин Мусіяка. За його словами, журналіст мав право бути присутнім на судовому засіданні в Одесі, оскільки це фактично те саме засідання, що відбувається і в Києві.

Суд про можливе привласнення з боку міського голови та посадовців Одеської міськради 192 мільйонів гривень із місцевого бюджету слухається у Вищому антикорупційному суді в Києві, але Труханову та іншим обвинуваченим дозволили приєднуватися до засідань у режимі відеоконференції з Одеси.

Юрист ІМІ Алі Сафаров звернув увагу на колізію двох законодавчих норм щодо можливості проведення відеозйомки під час судового засідання по кримінальній справі. 

За його словами, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. 

“Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку. При цьому проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис”, - розповів юрист.

В той же час зауважив Алі Сафаров, відповідно до частини шостої статті 27 Кримінального процесуального кодексу України під час судового засідання в кримінальному процесі кожен, хто присутній в залі судового засідання, може проводити в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури лише на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

“Таким чином законодавство України має колізію двох норм щодо можливості проведення  відеозйомки під час судового засідання по кримінальній справі. Про цю колізію юристи ІМІ вже зазначали у статті “Журналіст у суді – правові поради”. Варто також нагадати, що Верховний Суд України не надавав роз’яснень суддям щодо вирішення цієї правової колізії, і в кожному випадку кожний суддя самостійно приймає рішення, якою саме нормою керуватись щодо гласності судового процесу Як свідчить практика, судді як правило обирають норму статті Кримінального процесуального кодексу, яким обмежується гласність судового процесу в кримінальних справах”, - зазначив Алі Сафаров.