ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Маріупольська міськрада двічі не відповіла по суті на запит редакції 0629.com.ua

13.03.2020, 18:52
Фото – cedem.org.ua
Фото – cedem.org.ua

Маріупольська міська рада двічі відповіла не по суті на два запити редакції сайту міста 0629.com.ua. Про це повідомляється на сайті видання.

Журналістка видання Альона Калякіна перший запит надіслала 15 січня. Він стосувався розміру заробітної платні, премій та надбавок керівництва та інших співробітників міськради у 2019 році.

У відповіді заступниця міського голови Лілія Ткаченко надала виписку з рішення міськради "Про внесення змін до рішення міської ради "Про затвердження Положення про преміювання працівників виконавчих органів Маріупольської міської ради". Але відповіді на поставлене запитання не дали. 

Пізніше, повідомляє редакція, чиновниця погрожувала судом журналістам видання через те, що вони розмістили інформацію про відмову міськради назвати реальні зарплати топпосадовців. 

Ткаченко також пояснила, що для підготовки відповіді на запит їй необхідно звертатися до податкової, щоб не було розбіжностей з даними про зарплату бухгалтерії муніципалітету і тими цифрами, які будуть пізніше відображені в деклараціях. 

Другий запит було надіслано до міськради 28 січня. У відповіді, яку журналісти отримали 12 березня, була повторно надана попередня виписка з рішення міської ради. Також наводилася відповідь від Головного управління Державної податкової служби Донецької області, у якій ішлося, що вони "не мають правових підстав для надання запитуваної інформації", тому що такі відомості нібито порушують права на захист персональних даних фізичних осіб.

У коментарі представниці ІМІ в Донецькій області Юлії Гаркуші  редакторка мережі міських сайтів і, зокрема, 0629.com.ua Ганна Мурликіна розповіла, що редакція не звертатиметься до поліції щодо цих випадків.

"Ми не подаватимемо заяву до поліції. У нас немає юристів, а самим треба час, якого немає. Ми написали ще після першої відмови заяву уповноваженому з прав людини в Донецькій області. Відповіді не отримали, на жаль. Зате отримали інформацію, що офіс уповноваженого в Маріуполі закривають із 21 березня. До першого запиту були претензії, що він написаний від імені журналіста, а треба було від імені фізособи. Ну ок, переписали. Все одно результат був таким самим. Ситуація абсурдна, тому що до кінця березня всі заповнять декларації, і ми все одно дізнаємося ці відомості. Це така маячня з боку піарників мерії, що в мене навіть немає пояснення, крім одного – впертість. Не хочемо вам давати, і ви нічого не отримаєте", – розповіла вона.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що посилання на те, що інформація щодо зарплатні посадовців міської ради та міського голови є інформацією з обмеженим доступом і не може бути надана на запит про доступ до публічної інформації, не відповідає вимогам законодавства України про інформацію. 

За його словами, вона може бути оскаржена у встановленому законом порядку, а винні в ненаданні інформації особи можуть бути притягнені до юридичної відповідальності.

Водночас юрист послався на частину третю статті 5 Закону України "Про захист персональних даних", згідно з якою "персональні дані, зазначені в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання в будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Законом може бути заборонено зарахування інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з частиною п’ятою і шостою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації": 

"5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону".

Водночас юрист не вважає погрозами, зокрема в розумінні статті 345-1 Кримінального кодексу України, "погрози судом" ЗМІ за поширення певної інформації.

"Судовий шлях вирішення конфліктів, зокрема вимога про спростування недостовірної інформації, гарантується статтею 32 Конституції України і є цивілізованим шляхом вирішення спору. Неправовим такий спосіб може стати тільки за наявності підстав вважати, що суд у даній справі через різноманітні можливості впливу з боку суб’єкта владних повноважень не буде об’єктивним, повним і неупередженим", – сказав Алі Сафаров.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!