ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за січень 2024 року

07.02.2024, 10:30
Барометр свободи слова, ілюстрація ІМІ
Барометр свободи слова, ілюстрація ІМІ

У січні 2024 року експерти ІМІ зафіксували в Україні 23 випадки порушень свободи слова. З них у 17 випадках відповідальність лежить на українській стороні. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

За аналогічний період минулого року ці цифри значно відрізнялися – тоді ІМІ зафіксував 10 злочинів проти свободи слова в Україні, і дев’ять з них вчинила Росія проти медіа і журналістів.

Серед російських злочинів у січні 2024 року – шість випадків – обстріли та поранення журналістів, кібератаки, юридичний тиск і пошкодження офісу медіа внаслідок ракетних атак.

Види та кількість порушень, зафіксовані ІМІ в січні 2024 року

Поранень унаслідок російських обстрілів зазнали щонайменше троє журналістів з команди українських та іноземних медіа. Зокрема, поранення отримала команда турецької агенції Анадолу внаслідок удару по готелю “Парк” у Харкові. Журналісти заявили, що шоковані зухвалістю росіян, оскільки цей об’єкт повністю цивільний і жодних військових там не було. Також через цю атаку поранення отримала українська фіксерка телеканалу France 2 Віолетта Педорич. У неї в переніссі застряг уламок скла, і тепер лікарі спостерігатимуть за ним певний час.

Водночас на фронті поранення отримав журналіст Радіо Свобода Дмитро Євчин. Він разом з оператором Микитою Ісайком потрапив під артилерійський обстріл під час знімання телесюжету в районі села Роботине Запорізької області. Євчин дістав осколкове поранення в ногу, його вчасно евакуювали й перевезли до лікарні.

Внаслідок російських масованих обстрілів Києва 2 січня була пошкоджена офісна будівля NV. Головний редактор Радіо NV Олексій Тарасов розповів, що повилітали вікна, рознесло вхідні двері. Унаслідок чого редакції довелося відкласти ефір на дві години.

Водночас ІМІ зафіксував 17 порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, перешкоджання, стеження, обмеження доступу до публічної інформації, непрямого тиску та кіберзлочини.

Січень 2024 року виявився для українських журналістів дуже насиченим місяцем на тиск та переслідування. Тиску, прослуховування та стеження зазнали журналісти-розслідувачі Юрій Ніколов та команда Бігус.Інфо.

Про погрози заявив журналіст із Херсонщини Олег Батурин, який звернувся із заявою про це до поліції. Він пов'язує погрози з виходом матеріалу про те, що чинний депутат Херсонської обласної ради Валерій Салтиков зареєстрував свій бізнес в окупантів.

Про стеження заявили ще двоє журналістів – з Одеси Ірина Гриб та з Тернополя головред медіа Politerno Андрій Щесняк. Ірина Гриб виявила у своїй автівці пристрій для прослуховування та стеження. Стеження за собою вона пов’язує зі своїм матеріалом про зерновий коридор в Одеській області, у якому, за її словами, фігурують, зокрема, представники Одеської обласної військової адміністрації, Бюро економічної безпеки, Одеської митниці та податкової.

Андрій Щесняк заявив про стеження за ним та негласні слідчі дії. Факт стеження редактор видання пов’язує з попередніми своїми публікаціями, що вийшли в листопаді 2023 року, щодо очільника обласної поліції Сергія Зюбаненка. Він вважає, що після виходу цих матеріалів щодо нього почали негласні слідчі дії з боку Тернопільського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який вручив його матері повістку для нього. Обоє медійників звернулися до поліції з відповідними заявами.

Дві журналістки – Наталія Роп з NV.ua та Аліна Кондратенко з Watchers – заявили про перешкоджання. Наталія Роп повідомила про перешкоджання та хамство з боку ведучого телеканалу “Прямий” Пітера Залмаєва. Він, за її словами, заважав їй записувати у Швейцарії інтерв'ю з міністром закордонних справ Швеції, про яке вона домовилася заздалегідь. На відмову колезі поставити запитання Залмаєв нецензурно висловився щодо неї.

Судова охорона не пускала Аліну Кондратенко на відкрите засідання в Солом’янському районному суді Києва в справі експрезидента компанії “Мотор Січ” Вʼячеслава Богуслаєва. Від неї вимагали клопотання “про бажання бути присутнім”. Відмову обґрунтовували малою кількістю місць для сидіння в залі судових засідань, мінуванням, повітряною тривогою та навіть обідньою перервою. Охорона також посилалася на розпорядження голови суду щодо обмежень для допуску вільних слухачів на час воєнного стану. Водночас учасників та журналістів, які погодилися писати “клопотання про бажання бути присутнім”, на засідання пропустили, незважаючи на всі названі “перешкоди”. 

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Поранення журналістів – 3

1. Під час обстрілу готелю у Харкові отримала поранення фіксерка телеканалу France 2

10.01.2024 У Харкові під час російської атаки по готелю “Парк” 10 січня у будівлі перебували журналісти телеканалу France 2. Поранення отримала українська фіксерка Віолетта Педорич, повідомляє Укрінформ.

Журналісти саме заселялися в готель і знаходилися в момент удару у коридорі. Хоча вони залишилися неушкодженими, постраждала одна з членів групи - Віолетта Педорич. Скалки скла посікли їй обличчя та руку.

Віолетта надала Укрінформу відео, яке вона знімала відразу після атаки.

2. У Харкові під час обстрілу дістала поранення команда агенції "Анадолу"

10.01.2024 Під час російського обстрілу харківського готелю "Парк" 10 січня дістали поранення журналіст Давіт Качкачішвілі та фотографка Озге Еліф Кізіл турецького інформаційного агентства “Анадолу”. Про це йдеться на сайті агенції. 

Як зазначає медіа, верхні поверхи готелю зруйновані вщент. Журналіста та фотокореспондентку на кареті швидкої доставили до лікарні для обстеження. У Качкачішвілі незначні порізи на руках.

Авто команди знищене, як і більшість авто припаркованих поруч.

Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що росіяни обстріляли готель двома ракетами С-300 близько 22:30.

За даними Харківської обласної прокуратури, унаслідок обстрілу дістали поранення 13 людей. Серед них і співробітники "Анадолу", які є громадянкою Туреччини та громадянином Грузії. 

Станом на зараз 10 людей перебувають у лікарні, трьом лікарі надали допомогу на місці. Попередньо, ракети були випущені з території Бєлгородської області РФ.

Поліція розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Міський голова Харкова Ігор Терехов наголосив, що удар було нанесено саме по цивільний інфраструктурі, а не воєнному об’єкту.

“У цьому готелі ніколи військові не жили, це знає майже весь Харків. Цей готель використовувався журналістами. Це був загальновідомий факт. На момент удару у готелі перебували іноземні журналісти, зокрема, з Туреччини. Тому я вважаю, що цей удар РФ здійснила саме по ЗМІ”, — заявив він у коментарі журналістам.

3. Журналіст Радіо Свобода Дмитро Євчин під час зйомок отримав поранення на фронті

17.01.2024 Журналіст Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Дмитро Євчин зазнав поранення у Запорізькій області зранку 17 січня, повідомляє Радіо Свобода.

Знімальна група у складі журналіста Дмитра Євчина і оператора Микити Ісайка потрапила під артилерійський обстріл під час зйомок телесюжету у Запорізькій області. Журналісти знімали сюжет на передовій в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. 

В результаті мінометного обстрілу Дмитро Євчин отримав осколкове поранення в ногу. Українські військові разом з оператором надали йому першу допомогу й евакуювали до стабілізаційного пункту в сусідньому селі, а потім перевезли до лікарні в Запоріжжі.

За повідомленням лікарів, операція завершилася успішно, Дмитро Євчин поки перебуватиме у реанімації.

Дмитро Євчин працює в проєкті Крим.Реалії (Радіо Свобода) з 2018 року, був ведучим телепророграм і автором резонансних сюжетів про життя окупованого Росією Криму. З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україні у 2022 році висвітлює військові дії, працює на лінії зіткнення. Разом з оператором Микитою Ісайком є автором репортажів з передової на південному напрямку українсько-російського фронту.

Захоплення, напади, обстріли редакцій медіа – 1

1. У Києві внаслідок російських обстрілів пошкоджено офіс NV

02.01.2024 У Києві внаслідок російських масованих обстрілів 2 січня зазнали пошкоджень офісна будівля NV та Будинок кіно.

Про пошкодження офісу NV сказав в ефірі Радіо NV ведучий Сергій Фурса. Цю інформацію підтвердив “Детектору медіа” головний редактор Радіо NV Олексій Тарасов, який цими днями перебуває у Львові.

“Чесно кажучи, я знаю не більше, ніж інші. Сьогодні зранку внаслідок російських обстрілів Києва офіс NV зазнав пошкоджень: повилітали деякі вікна, рознесло вхідні двері, щось попадало зі стелі. Через все це нам сьогодні довелося відкласти ефір на дві години”, – розповів Тарасов.

За його словами, загалом пошкодження не є критичними. 

“Наскільки я знаю, двері нашого офісу вже якось полагодили, питанням вікон зараз займаються. Звісно, ті, хто на своєму робочому місці пережив момент влучання уламків, налякані. Все навколо горить і вибухає, а людям при цьому треба вести ефір. Це неможливі для роботи умови. Сьогоднішні події змусили нас знову повернутися до ідеї створити резервну студію в якомусь умовному бункері, тобто в безпечному місці, щоб ми мали можливість не переривати ефір і не наражати на небезпеку колег. Зараз ми шукаємо технічні можливості для цього”, – зазначив Тарасов.

Про пошкодження скляного фасаду Будинку кіно повідомив у фейсбуці голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк та опублікував фото. 

Він вважає те, що сталося, символічним: днями на місці пошкоджень мали встановити банер до 100-річчя класика українського кіно Сергія Параджанова.

“Будинок кіно та спілчани вже не раз доводили, що приречені протистояти будь-яким зазіханням. Вечору Пам’яті “небезпечно вільній Людині” Сергію Параджанову бути! Запрошуємо Вас до Будинку кіно 9 січня о 18-й годині на урочистий захід вшанування Маестро та акцію незламності, волі, неодмінній готовності до боротьби з вражим негідництвом!”, – написав Борденюк.

Юридичний тиск – 1

1. Росія знову оголосила в розшук Дмитра Гордона

29.01.2024 Міністерство внутрішніх справ Росії знову оголосило в розшук засновника сайту “Гордон” Дмитра Гордона. Про це повідомляє “Настоящее время” з посиланням на кремлівські пропагандистські медіа.

Фото Гордона з’явилося в базі розшуку російського МВС. Це може бути пов'язане з порушенням щодо нього нової кримінальної справи – “про публічні заклики до тероризму”, пишуть пропагандистські інформагентства.

Як повідомляв ІМІ, Росія 19 липня 2022 року вже оголошувала в розшук засновника сайту “Гордон” Дмитра Гордона. 

Раніше, у березні 2022 року, слідчий комітет РФ порушив щодо Гордона кримінальну справу за статтями про публічні заклики до розв'язування агресивної війни; розпалювання ненависті чи ворожнечі за ознаками національності, а також про публічне поширення неправдивої інформації про дії збройних сил РФ.

Також у Росії Гордона внесли до переліку організацій та фізичних осіб, яких вважають причетними до екстремістської діяльності чи тероризму. У вересні 2022 року мін'юст Росії вніс його до списку “іноземних агентів”.

Кібератаки – 1

1. УП заявила про DDoS-атаку, але сайт вже працює

24.01.2024 "Українська правда" заявила про DDoS-атаку, але команда вже відновила доступ до сайту. У коментарі ІМІ головна редакторка видання Севгіль Мусаєва пояснила, що сайт видання постійно зазнає атак і є ймовірність, що сайт знову не працюватиме.

За її словами, встановити, хто здійснює DDoS-атаку можна згодом, але, зазвичай це - російські хакери.

"Атаки бувають різні по потужності. Сьогодні дуже потужна атака", - зазначила Мусаєва.

Вона також додала, що редакція не пов'язує атаку із конкретним матеріалом. У такий спосіб росіяни атакують великі сайти, великі проєкти.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Погрози – 3

1. Журналіст із Херсонщини звернувся до поліції через погрози

04.01.2024 Каховський журналіст Олег Батурин 4 січня звернувся із заявою до Національної поліції України про скоєння злочину за ознаками ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України – погроза або насильство щодо журналіста.

Про це він написав у себе у Fаcebook та розповів деталі ІМІ.

За словами Батурина, підставою для цього стала нетипова хвиля погроз, які він почав отримувати останнім часом. 

“Оскільки вона виникла після публікації інформації про те, що чинний депутат Херсонської обласної ради від політичної партії “Європейська солідарність” Валерій Салтиков зареєстрував свій бізнес в окупантів, цю хвилю погроз я пов'язую саме з реакцією на цю публікацію”, – написав він.

Як розповів Олег Батурин представнику ІМІ в Херсонській області, погрози надходять від різних людей, як анонімних, так і не анонімних, серед яких є інші публічні люди, однак усі вони мають однаковий характер.

“Оскільки хвиля погроз виникла після публікації інформації про Валерія Салтикова, то її ініціатором я вважаю його або наближених до нього людей. Погрожують, намагаються переконувати, який Валерій Салтиков чесний і хороший, публікують мої персональні дані й фотографії з “оголошеннями” сексуального змісту. До цього, протягом 2022–2023 років, я отримував різноманітні погрози від анонімних джерел, які вказували на їхнє походження (колаборанти, зрадники, громадяни РФ). Однак ці погрози мали поодинокий характер. Зараз я бачу ознаки цілеспрямованої хвилі хейту і погроз, які пов'язую зі своєю журналістською діяльністю і публікацією про Валерія Салтикова”, – розповів він.

Як зазначає регіональний представник ІМІ, Валерій Салтиков перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, звʼязатися з ним, щоб він прокоментував слова Олега Батурина зараз неможливо.

Раніше голова обласної організації партії “Європейська солідарність” Оксана Погомій повідомила, що Валерія Салтикова виключать з партії та застосують до нього імперативний мандат. 

Журналіст також нагадав, що він і раніше звертався до поліції щодо погроз через професійну журналістську діяльність. Так, у 2019 році він звертався із заявою на Павла Філіпчука, тодішнього депутата Херсонської обласної ради від Опозиційного блоку, а нині голову окупаційної адміністрації Каховки. “Тоді поліція вперто не хотіла навіть реєструвати мою заяву про погрози від Філіпчука, бо, як мені пояснювали поліцейські, вони його бояться”, – додав він.

2. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов заявив, що невідомі намагалися потрапити до його квартири

15.01.2024 Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов заявив про залякування: невідомі намагалися 14 січня потрапити до його квартири. Про це він написав на Facebook-сторінці.

За його словами, ці люди “ломились у двері, кричали, щоб він ішов служити”, а також обклеїли двері папірцями.

Ніколов розповів, що його самого вдома не було, але була його мати, яку налякали дії чоловіків. 

“Тому ці уроди лише налякали мою стареньку маму, що після онкології живе зі мною, бо більше ні з ким: другий син в Авдіївці, дорослий онук – на Куп’янському напрямку”, – написав він.

Після цього, зауважив Ніколов, невідомі виклали в Telegram-каналі “Карточный офис” відео, де вони намагаються потрапити до його оселі. 

Журналіст вважає ці дії залякуванням і нагадав, що ексміністр оборони Олексій Резніков обіцяв відкрити щодо нього кримінальне провадження після матеріалу про корупційні схеми у військових закупівлях.

“Я навіть не знаю, якому дегенерату прийшла в голову така ідея по залякуванню журналіста. Рік тому Резніков просив СБУ відкрити справу по підриву обороноздатності за мою статтю по корупції на військових закупівлях”, – написав Ніколов.

Він також додав, що у всіх інтерв’ю українським і закордонним медіа постійно говорив, що під час вторгнення це був єдиний випадок тиску. 

“Але, як я бачу, хтось вирішив змінити цей розклад”, – написав Ніколов.

У коментарі ІМІ Ніколов зазначив, що заяву до поліції з цього приводу не писав, але перебуває в контакті з правоохоронцями. Ініціатива з’ясувати обставини події належить саме поліції.

“Я перебуваю в контакті. Як будуть новини, я вийду і публічно про це повідомлю. Я не намагаюся приховати якісь речі. Зараз вирішуємо, як буде краще і правильніше”, – сказав Ніколов.

На запитання, чи може бути пов'язана ця провокація з його критикою президента кілька тижнів тому в ефірі УП-ЧАТ, коли Ніколов назвав президента “ухилянтом”, журналіст відповів:

“Годину тому в Telegram-каналі “Джокер” з'явилося відео, у пості до якого зазначається, що “ось так і треба Ніколову, бо чого він на президента пащеку відкрив”. Таке враження, що хтось розумово необдарований вирішив додати до скандалу нових фарб і натякнути, що це мені помста за критику президента. Інтелектуально вбогі люди зробили це, щоб збільшити вагу аргументів тих людей, які кажуть, що в Україні проблеми зі свободою слова”.

Юрій розповів, що провокація, зі слів матері, тривала приблизно пів години. Чоловіки відходили, потім повертались і продовжували стукати у двері.

Сам він не міг приїхати, адже територіально був далеко.

Зазначимо, що майже одночасно провокативний допис про Юрія Ніколова поширили Telegram-канали “Вертикаль” та “Джокер”. 

Нагадаємо, Юрій Ніколов у своїх матеріалах викриває корупцію. Зокрема, 21 січня 2023 року в “Дзеркалі тижня” вийшла його стаття про завищені ціни на харчі для українських військовослужбовців.

Її наслідком стало зниження контрактних цін Міністерством оборони в розмірі, який має принести 6 мільярдів гривень економії за рік. Також був ухвалений закон про відкриття закупівельних цін у незбройних закупівлях військових для кращого контролю з боку громадськості. Тодішній керівник департаменту Міноборони Богдан Хмельницький та профільний заступник міністра В’ячеслав Шаповалов звільнені з посад і зараз перебувають під слідством.

Згодом поліція встановила п’ятьох учасників, які ломились у квартиру Ніколова. У них 20 січня за місцями проживання відбулись обшуки та з ними поліцейські провели з низку слідчих дій. У фігурантів вилучили компʼютерну техніку та мобільні телефони, на які вони знімали свій "візит" до журналіста.

3. "Кременчуцький Телеграф" отримав листа з погрозою підірвати редакцію, але вибухівки не знайшли

23.01.2024 Редакція видання “Кременчуцький Телеграф” (Полтавська область) отримала 23 січня повідомлення з погрозою підірвати їхній офіс. Проте поліція, яка приїхала на виклик журналістів, вибухівки не знайшла. 

Про це регіональній представниці ІМІ повідомила головна редакторка видання Леся Лазоренко.

За словами журналістки, редакція отримала електронного листа на свою офіційну пошту.

“Текст дуже стислий. Лише погроза підірвати будівлю редакції. Все. До цього працівники редакції не отримували подібних повідомлень”, – сказала Лазоренко.

Вона не знає, через які саме публікації редакція могла отримати таке повідомлення. Водночас, додала Лазоренко, вони працюють зараз над темами щодо декларацій можновладців та державними закупівлями.

Леся Лазоренко сподівається, що “поліція знайде “горе-мінерів”, а ми отримаємо відповідь на питання, хто цими пустощами займається. Зовнішній ворог чи ті, хто потрапив в поле зору наших журналістів”. 

Також вона подякувала поліції за оперативну реакцію на повідомлення та опублікувала на своїй фейсбук-сторінці відео зі службовим псом Каратом, який шукав вибухівку в стінах редакції.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 3

1. Журналістка NV заявила про перешкоджання та хамство з боку ведучого "Прямого" Залмаєва

18.01.2024 Кореспондентка видання NV Наталія Роп повідомила про перешкоджання та хамство з боку ведучого телеканалу “Прямий” Пітера Залмаєва. Про це медійниця повідомила на своїй Facebook-сторінці та розповіла деталі ІМІ.

За її словами, інцидент стався у Швейцарії, в будівлі українського представництва в Давосі, після однієї з панелей в Українському домі під час її інтерв'ю з міністром закордонних справ Швеції. Про інтерв'ю, зауважила Роп, вона домовилась із комунікаційною командою глави МЗС заздалегідь і мала всього п’ять хвилин, щоб поставити запитання після однієї з панелей Всесвітнього економічного форуму.

“І тут посеред розмови вривається якийсь чоловік, ставить свій телефон, починає записувати наше інтерв'ю і мені щось починає махати руками. Я це ігнорую і продовжую ставити свої запитання. Тут на якомусь із питань той чоловік, що махав руками й заважав мені ставити запитання, починає кидати мені фрази: “Нє жаднічайтє!” Потім: “Дєвушка, ну пожалуйста, дайтє поставіть адін вапрос”, – написала Роп.

Журналістка каже, що пояснила Залмаєву, що інтерв’ю було домовлене, і продовжила розмову з міністром. “Цей чоловік далі намагався вклинитись у розмову, і в якийсь із моментів, коли я не дала цього зробити, сказав: “Тварь”. Ця поведінка спантеличила і мене, і міністра. Не можу уявити, як це б спантеличило міністра, якби він ще міг ще перекласти слова ведучого “Прямого”, – додала кореспондентка.

Після цього випадку Роп поскаржилася на некоректну поведінку Залмаєва організаторам Deciding your tomorrow (один із проєктів, який щороку організовує фонд українського бізнесмена Віктора Пінчука під час Всесвітнього економічного форуму. – Ред.). Той заперечував, що назвав її “твар'ю”. 

“А коли я сказала, що це є на аудіо, – він почав говорити, що це було не до мене. Я йому відповіла, що зроблю це публічним, на що Залмаєв відповів щось у стилі: може, хоч так ти станеш відомою. Я покинула цю безсенсову розмову, ще через кілька хвилин Залмаєв почав мене доганяти зі словами “давайтє мірітся” і “что, ви тєпєрь будєтє всю жізнь абіжатса?”, – зазначила кореспондентка NV.

У коментарі ІМІ Наталія Роп уточнила, що згодом Залмаєв перепросив у коментарях під її Facebook-дописом.

“Я побачив цей допис лише зараз і не встиг навіть відреагувати, як посипалися звинувачення від колег. Я намагався перепросити у вас особисто, але ви відмовилися зі мною розмовляти. Я розумію, що це ваш вибір і поважаю його. Дозвольте мені лише коротко зазначити, що попри свою незгоду з усіма подробицями ситуації я глибоко шкодую, що вона сталася, і прошу у вас вибачення. Сподіваюся, що це не стане на заваді нашій праці від імені України в такий чутливий для нашої держави час тут, у Давосі”, – написав Залмаєв.

“Він зауважив, що не погоджується з усіма деталями ситуації, яку я описала. Тут я не розумію, що він має на увазі. І разом з цим він заявив, що шкодує про те, що відбулося, і вибачається. Ще трохи згодом він підійшов до мене особисто. Сказав, що вибачається, і почав запитувати, що може зробити, щоб виправити ситуацію”, – розповіла кореспондентка.

За її словами, вона відповіла йому таке: “По-перше, більше ніколи ні з ким так не робіть; по-друге, наша розмова завершена”.

“Він почав запитувати, чи я не приймаю вибачення, і мені цій людині знову довелося щонайменше двічі повторити, що розмова наша завершена. На цьому ми й розійшлись”, – наголосила медійниця.

Дії Залмаєва вона вважає перешкоджанням журналістській діяльності, оскільки його репліки та втручання щонайменше заважали їй сконцентруватися на запитаннях та відповідях міністра і якісно провести розмову. 

“Я сказала цій людині під час інтерв'ю, що в нас домовлена розмова з міністром, але він далі продовжував вставляти свої коментарі. Крім перешкоджання діяльності, це також звичайна непрофесійність та невихованість”, – додала журналістка.

ІМІ від учора, 17 січня, звернувся в соцмережах по коментар до Пітера Залмаєва, але він не відповів, хоча повідомлення прочитав, слухавку він не бере.

ІМІ готовий надати йому слово, щоб представити свою точку зору на конфлікт.

2. У Кривому розі редакторку сайту 0564.ua не пустили на засідання комісії при міськраді

18.01.2024 Головна редакторка криворізького сайту 0564.ua Світлана Романенко заявила, що її не пустили 18 січня на засідання комісії з питань найменування (перейменування) об’єктів топоніміки при міській раді Кривого Рогу. Про це медійниця повідомила представниці ІМІ.

За словами Романенко, її не пустила муніципальна гвардія, аргументуючи тим, що засідання закрите. 

“На нашу думку, на думку журналістів, моїх колег, немає підстав для закритості цього засідання, немає об'єктивних підстав для того, щоб це було якесь режимне засідання. Фактично, якби серед членів комісії не була Ольга Гончар (членкиня комісії та головна редакторка видання “Експерт-КР”. – Ред.), ми б, альтернативні, непровладні медіа, не знали, що відбувається, які пропозиції вносяться тощо, ми б не мали доступу до того, що відбувається на засіданні комісії”, – розповідає Світлана Романенко. 

Членкиня комісії та головна редакторка видання “Експерт-КР” Ольга Гончар розповіла представниці ІМІ, що вона робила запис 11 січня 2024 року під час засідання та 18 січня. Проте на засіданні була присутня саме як членкиня комісії.

“Що я вела запис – це була моя ініціатива, я просто прийшла поставила телефон і записувала. Мені ніхто нічого не сказав – ні голова, ні інші члени не зробили зауважень. Я знаю про те, що колег не пустили на засідання 11 січня та сьогодні, і мене це глибоко обурює, тому що ці засідання не є закритими, відповідно до положення, яким має керуватися комісія. Коли я поставила питання, чому громадськість є 11-го числа, мені чіткої відповіді ніхто не дав. Тому я не можу прокоментувати. Я знаю, що такі засідання не можуть бути закритими”, – розповідає вона. 

Також після засідання 18 січня відео опублікували на сторінках ресурсу “Експерт-КР”. 

Світлана Романенко зазначила, що муніципальна гвардія, яка стояла на вході до міської ради, мала списки та пропускала в приміщення тільки тих, хто є в списках. За її словами, спілкування було на вулиці, ввічливе. 

“Прорватися – ніхто не прорвався сьогодні. Доповіли, що прийшла журналістка і вона хоче потрапити. Проте немає вказівки мене пускати, і мене немає в списках. Далі сказали почекати, і хтось вийде з пресслужби. Я почекала 10 хвилин, уже почалося засідання, я зрозуміла, що ніхто не вийде, і пішла”, – зазначила журналістка. 

Юрист ІМІ Роман Головенко зауважує, що, згідно з положенням про комісію, вона є дорадчим органом, тобто не є суб’єктом владних повноважень, відкритість яких гарантує законодавство про доступ до інформації. 

“Саме положення не деталізоване, в ньому не прописано ані гласність, ані закритість її засідань. Виконком міг би доповнити це положення, прописавши відкритість засідань. Адже інформації з обмеженим доступом там практично не розглядається”, – сказав юрист. 

Журналістка Світлана Романенко зауважила, що на засідання 17 листопада 2023 року її та ще кількох колег пустили. Перед тим їх зупинили, погодили присутність на засіданні, але врешті вдалося потрапити на зустріч. 

Голова цієї комісії Сергій Мілютін, який є також заступником міського голови Кривого Рогу, у телефонній розмові сказав представниці ІМІ, що він не займається медійним забезпеченням діяльності комісії, проте вважає, що громадськість має знати, що відбувається на комісії. Саме тому, коли він бачив камеру Ольги Гончар, не робив ніяких зауважень і розумів, що йде запис або трансляція. На пряме запитання представниці ІМІ, чи є засідання комісії закритими, чи відкритими, відповів: “Так, засідання відкриті”. 

Міська комісія з питань найменування (перейменування) об’єктів топоніміки, присвоєння юридичним особам та об’єктам комунальної власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій на території Криворізької міської територіальної громади була створена 18 жовтня 2023 року.

3. Журналістку Watchers не пустили на відкрите судове засідання

31.01.2024 Журналістку медіа Watchers Аліну Кондратенко не пустили 31 січня на відкрите засідання в Солом’янському районному суді Києва в справі експрезидента компанії "Мотор Січ" Вʼячеслава Богуслаєва та начальника департаменту з зовнішньоекономічної діяльності цієї компанії Олега Дзюби, пише Watchers.

Від журналістки вимагали клопотання "про бажання бути присутнім". Не отримавши його, пише видання, судова охорона за підтримки судді не пропускала журналістку на засідання, обґрунтовуючи це малою кількістю місць для сидіння в залі судових засідань, мінуванням, повітряною тривогою та навіть обідньою перервою. Охорона також посилалася на розпорядження голови суду щодо обмежень для допуску вільних слухачів на час воєнного стану. 

Водночас, зауважує медіа, учасників та журналістів, які погодилися писати "клопотання про бажання бути присутнім", на засідання пропустили, незважаючи на всі названі “перешкоди”. 

Засідання мало початись о 12:00. Засідання 31 січня мало бути відкритим, адже на підготовчому засіданні суд таке рішення сам і ухвалив. 

Аліна Кондратенко наводила судовій охороні, а також секретареві судді Сергієнку аргументи, що відкритість судового засідання означає, що в ньому мають право вільно бути присутні й неучасники засідання, вони називаються "вільними слухачами". За її словами, Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає формування і цензурування списків таких слухачів, або окремих письмових запитів щодо можливості відвідати засідання, або будь-якої системи спеціальних письмових або усних дозволів на це.

Секретар спитав Кондратенко, чи писала вона заяву або клопотання про "бажання бути присутньою на слуханні". Журналістка повідомила, що таке клопотання не передбачено нормами закону. Натомість секретар сказав, що в такому разі журналістка пройти не зможе. 

Медіаюрист ІМІ Роман Головенко пояснює: норма ч. 2 ст. 27 КПК (виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка в співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене цим кодексом) доволі чітка й на відкрите засідання повинні допустити вільних слухачів, якщо немає карантинних обмежень. 

"Про кількість місць там не згадується. Розпорядження щодо Солом'янського суду формально КПК не суперечить, адже там у п. 1 не сказано, що розгляд проводити суто за присутності учасників процесу. Вільних слухачів у п. 1 не згадано, і буквально він їх не обмежує в праві присутності, адже воно їм гарантоване ст. 27 КПК. Зрештою, жоден внутрішній акт суду не може скасувати норму КПК", – говорить юрист.

Watchers нагадало, що подібний інцидент у Солом’янському райсуді Києва трапився і з журналісткою Медійної ініціативи за права людини. Марина Кулініч прийшла до суду 7 листопада о 15:30 за адресою вулиця Максима Кривоноса, 25. Проте охоронець Сергій Мелешко не пропустив її до приміщення. Він послався на розпорядження голови суду про заборону пускати вільних слухачів до зали судових засідань під час воєнного стану. 

У коментарі ІМІ Аліна Кондратенко зазначила, що засідання зняли з розгляду, тому їй складно говорити, чи пустили б її на нього, якби воно відбулось.  

Вона також зазначила, що нещодавно Вишгородський суд скасував подібне розпорядження – про обмеження допуску вільних слухачів до відкритих засідань, введене в суді раніше з посиланням на воєнний стан, – саме після того, як її медіа надало цьому розголос.

"Після відбою тривоги та завершення заходів щодо перевірки повідомлення про замінування, яке не підтвердилось, я знову просила пустити мене на засідання, але знову спустилася суддя і сказала, що засідання зняли з розгляду. Наостанок вона додала, що я нібито є юридично неграмотною", – додала журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 2 грудня 2022 року журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом'янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Пєтухова пояснила ІМІ, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису, і через це воно не відповідало нормам законодавства. Після того як журналістка на новому листі написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ до інформації – 1

1. Журналіст "Конкурента" поскаржився омбудсмену через надання неповної відповіді на запит

25.01.2024 Журналіст сайту “Конкурент” Максим Косюр звернувся до уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини через ненадання повної відповіді комунальним підприємством “Луцька міська стоматполіклініка” у відповідь на його запит. Про це він розповів представниці ІМІ у Волинській області.

За словами Косюра, у запиті, надісланому комунальному підприємству 11 грудня 2023 року, він просив надати копію договору між підприємством та приватною юридичною фірмою.

“Окрім цього, я просив надати документи, які стали результатом такої співпраці. Договір я отримав, але решту інформації – ні. Тому звернувся до ГО “Платформа прав людини”. Юрист Микола Гринишак розповів, що відмова є незаконною і її можна оскаржити в уповноваженого Верховної Ради з прав людини”, – розповів журналіст. 

У комунальному підприємстві аргументували відмову тим, що приватна юридична фірма визначила цю інформацію як “конфіденційну”, зазначив Максим. 

Максим Косюр зазначив, що скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини скерував 4 січня 2024 року.

Журналіст обґрунтував, чому вважає ненадання цих документів незаконним. 

“Поки  всю інформацію від комунального підприємства ще не отримав. Але знаю, що в представництві уповноваженого у Волинській області цим займаються. Там уже не вперше допомагають отримати інформацію від цього закладу, яку вони відмовлялися надавати”, – розповів журналіст. 

Як повідомляв ІМІ, 5 січня 2024 року журналістка видання “Сила правди” Оксана Петрук подала судовий позов через ненадання державним підприємством “Ліси України” інформації на її запит. У держпідприємстві відмовилися надати інформацію про штатний розпис Поліського лісового офісу із зазначенням імен і прізвищ посадовців, а також їхніх заробітних плат.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Стеження за журналістами – 3

1. Бігус прокоментував провокативне відео зі співробітниками проєкту та заявив про прослуховування

16.01.2024 Керівник проєкту Bihus.Info Денис Бігус записав заяву з приводу відео, оприлюдненому 16 січня на YouTube-каналі сайту "Народна правда", на якому його співробітники домовляються про купівлю заборонених речовин та вживають їх. Він пояснив, що відео невідомі записали приховано, під час новорічного корпоративу редакції в готельному комплексі за містом.

Бігус підкреслив, що вживали заборонені речовини оператори, а не журналісти. Перших він звільнив і зараз редакція закликає охочих надсилати резюме та долучатися до команди.

Попри анонсовані кадрові зміни Денис Бігус вказує на незаконність дій невідомих щодо співробітників редакції.

"Але, по-перше, їм прослуховували телефони, де вони обговорюють, що їм треба купити, бо вони без цього корпоратив "не вивезуть". По-друге, у будиночку, де вони жили, встановили камеру і зняли процес вживання", – сказав Денис Бігус.

Він зауважив, ще не засуджуватиме нікого за вживання "трави", але на редакцію чекають кадрові чищення.

"Я не впевнений, що всі мої поточні рішення правильні. Я зараз доволі накручений, приймаю робочі рішення на підставі того, що роблять люди у вільний час. І, користуючись нагодою, – ми шукаємо операторів. Резюме і, вочевидь, довідку від наркологів чи довідку про проходження рехабу скидайте на пошту під цим відео", – резюмував Денис Бігус.

В описі до відео редакція зазначає:

"Команда усвідомлює всю жесть ситуації. Звісно, прослуховування і спостереження були незаконними, а цілі тих, хто записував, зрозумілі. Та це не є виправданням тому, що ми побачили на відео, а саме вживання заборонених речовин кількома нашими колегами", – йдеться в повідомленні.

Також у редакції зазначили, що всі, хто співпрацює з Bihus.Info, зроблять тести на вживання наркотиків. Про результати глядачів повідомлять у своєму телеграм-каналі.

"Приносимо щирі вибачення аудиторії. Пошта для CV операторів [email protected]", – зазначили в редакції.

Співробітників Bihus.Info прослуховували кілька місяців, заявив у другому відеозверненні Денис Бігус. За його словами, про це свідчить оприлюднене аудіо телефонних розмов. Між цими розмовами минув час.

17 січня 2024 року Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного прослуховування та відеознімання представників проєкту Bihus.Info. Того ж дня СБУ приїхала з обшуком до заміського комплексу, де велося незаконне знімання членів команди Bihus.Info. Вони вилучили жорсткі диски із записами камер відеоспостереження. 18 січня 2024 року стало відомо, що Головне управління Нацполіції в Київській області розпочало досудове розслідування за фактом порушення недоторканності приватного життя за заявою журналістки проєкту Bihus.Info Марії Землянської.

Після власного розслідування команди Денис Бігус повідомив, що до операції зі стеження за командою Bihus.info було залучено щонайменше 30 людей. У номерах, де поселилися співробітники журналістського проєкту, більшість яких – жінки, були встановлені камери відеоспостереження. Також виконавці "операції" несанкціоновано стежили за іншими гостями готелю.

Національна поліція розслідує чотири провадження щодо стеження за журналістами Bihus.Info, повідомив 22 січня голова Національної поліції Іван Вигівський на брифінгу в Києві. "Одне провадження в Служби безпеки. Друге провадження навіть не одне, а звернулося до нас чотири представники від Bihus, ми зареєстрували чотири провадження за статтею 182 – порушення недоторканності приватного життя. Фактично вони внесені на вихідних, п’ятниця-субота. Заплановано ряд слідчих дій. Bihus опублікував, що Служба безпеки вже певні слідчі дії провела. Ми також скоординуємо наші дії і будемо рухатися", – сказав Вигівський.

2. Одеська журналістка виявила у своїй автівці пристрій для прослуховування та стеження

19.01.2024 Журналістка та блогерка з Одеси Ірина Гриб заявила, що виявила у своїй автівці пристрій для прослуховування та стеження. Про це вона повідомила 19 січня на своїй фейсбук-сторінці та повідомила деталі ІМІ.

Вона зауважила, що знайдена в авто система не з дешевих і працює постійно та онлайн. 

“Автономний блок живлення, GPS, Wi-Fi, аудіоконтроль. Простіше кажучи, Ірочку слухали і дивилися, куди їздить. Встановлено цю пишність близько 10 днів тому. Сподіваюся, Вам сподобалося кататися з Ірочкою, але настав час і честь знати. Прикро, що у воюючій країні ресурси правоохоронних органів витрачаються на залякування та гоніння журналістів та блогерів”, – написала журналістка.

У коментарі ІМІ вона уточнила, що виявила пристрій сьогодні, 19 січня. Зараз викликала поліцію, яка вилучає пристрій для прослуховування з її авто. Ірина зазначила, що писатиме до поліції заяву за статтями Кримінального кодексу України – 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та 359 (“Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації”).

Вона розповіла, що два тижні тому друзі звернули увагу на несправність її авто, але сама вона впевнилася в цьому два дні тому. Зокрема, дуже швидко сідав акумулятор.

Стеження за собою Ірина Гриб пов’язує зі своїм матеріалом про зерновий коридор в Одеській області, у якому, за її словами, фігурують, зокрема, представники Одеської обласної військової адміністрації, Бюро економічної безпеки, Одеської митниці та податкової.

Вона додала, що 13 січня була спроба зламу її телеграм-каналу “Ирочка расскажет”, де і повідомила про цей факт.

Ірина Гриб у минулому головна редакторка місцевого видання УСІ. Зараз веде свій телеграм-канал “Ирочка расскажет”.

3. Головред тернопільського медіа "Politerno" заявив про стеження та негласні слідчі дії щодо нього

31.01.2024 Головний редактор тернопільського онлайн-видання “Politerno”, яке спеціалізується на розслідуваннях, Андрій Щесняк заявив про стеження за ним та негласні слідчі дії. Як повідомляє регіональна представниця ІМІ, інформацію про це опублікували на сайті медіа.

Факт стеження редактор видання пов’язує з попередніми своїми публікаціями, що вийшли в листопаді 2023 року, щодо очільника обласної поліції Сергія Зюбаненка “Талановитий міліцейський піарник. Як “скляна” мрія Зюбаненка загрузла у корупції і стала довгобудом” та “Хабарник та колаборант з “Води Криму”. Чому Зюбаненко приховував інформацію щодо свого тестя”. 

Крім цього, Щесняк розповідає, що, поки його не було в місті, його матері вручили повістку, виписану на його ім’я. Хоча 26 січня він подав до Тернопільського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву щодо права скористатися ст. 35 Конституції України згідно з релігійними переконаннями, оскільки є “багатолітнім членом євангельської церкви”. За його словами, ця повістка вже повторна, першу йому вручили 17 січня, однак до ТЦК він не з’явився, як каже, через стан здоров’я.

“Їй розповіли, що мені передають відтермінування від проходження військового обов’язку згідно з 35-ю ст. КУ. Але, як було зазначено, замість відтермінування вручили повістку про прибуття до ТОМ ТЦК та СП на наступний день, хоча вона сказала візитерам, що мене немає”, – написав Щесняк.

Він також заявив з посиланням на власні джерела, що і стеження, і неправомірні дії ТЦК – наслідок його професійної діяльності.

“Джерела інтернет-видання повідомили, що за мною за наказом Сергія Зюбаненка встановлено спостереження із залученням “розшукової”, прослуховуванням мобільного телефона та відстеженням його GPS-координат. Саме тому 17 січня працівники поліції та ТЦК “зненацька” з’явилися на Микулинецькій, де в мене була зустріч і де мені вперше вручили повістку. Саме тому мене “вели” і ввечері 25 січня”, – написав Андрій Щесняк. Хоча, як зазначає медійник, на той момент він мешкав у будинку свого друга, про що знали лише його рідні.

За словами Щесняка, звернення в СБУ щодо перевірки щодо стеження він надіслав керівнику відомства Василю Малюку. Заяви щодо негласних слідчих дій він також скерував до СБУ, Тернопільської обласної прокуратури та Нацполіції.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що оскільки журналіст стверджує про правопорушення щодо нього з боку правоохоронців, то відповідне провадження підслідне Державному бюро розслідувань, хоча про звернення до нього не згадується.

До ДБР Андрій Щесняк справді не звертався. Як пояснив у розмові з регіональною представницею ІМІ, він “не бачить сенсу”. 

“У поліцію [заяву] писав чисто для того, щоб побачити реакцію. Ну а в СБУ та прокуратуру – вже для певних дій”, – прокоментував Щесняк.

Представниця ІМІ звернулася до пресслужби Нацполіції Тернопільської області, щоб отримати коментар очільника обласного управління нацполіції. Однак там від коментарів утрималися. 

Тим часом в обласній прокуратурі представниці ІМІ повідомили, що 31 січня за фактами, викладеними в Politerno, зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 КК України. Досудове розслідування здійснюватиме ДБР, процесуальне керівництво – обласна прокуратура. 

Як повідомляв ІМІ, у травні 2023 року невідомі запустили клон сайту “Politerno” з фейковою новиною про “викриття ботоферми”, яка нібито працювала проти міського голови, із заголовком “На Тернопільщині викрили ворожу ботоферму, яка розповсюджувала фейки про Надала”. А в жовтні 2020 року сайт кілька днів поспіль “лежав” через DDoS-атаки. Така сама ситуація була на початку грудня 2019 року – тоді сайт “упав” на понад добу.

Інші випадки непрямого тиску – 1

1. Петров та Іванов публічно принизили ведучу Аліну Доротюк за її зовнішність

30.01.2024 Ведучі каналу “Ісландія” Сергій Іванов та Володимир Петров у проєкті “Розрив” принизливо обговорили зовнішність авторки ютуб-каналу, ведучої Аліни Доротюк. Фрагмент обговорення Доротюк оприлюднила на фейсбук-сторінці.

Вона зазначила, що розбори інтерв’ю мають місце бути. Як і субʼєктивні думки глядачів. “Але, коли я побачила, як два здоровезних дядьки сидять у кадрі та обговорюють мою зовнішність. Ще й серйозно радять пошукати “страшнішу” за себе серед, як я зрозуміла, повій з теплотрас (хоча я б їхню вроду не знецінювала, як і професію), я раптом задумалася”, – написала Доротюк.

Вона зауважила, що аудиторія Петрова й Іванова – понад 500 тисяч підписників на їхньому ютуб-каналі, а такі коментарі в публічній сфері ще більше легалізовують шеймінг жінок за зовнішність.

“А тепер щодо мого субʼєктивного бачення… Краще б ці двоє свою мізагонію зганяли на фронті. А не на зовнішності українських жінок”, – зауважила ведуча.

У коментарі ІМІ Аліна Доротюк сказала, що поки їй хотілося б отримати публічні вибачення. “Але я розглядаю й інші варіанти. Вважаю це неприпустимим порушенням людської гідності”, – наголосила Доротюк.

Вона також додала, що не знайома з обома блогерами й станом на зараз жоден з них не звернувся до неї, щоб перепросити.

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначив, що у висловлюваннях ведучих є ознаки шеймінгу і канал можливо притягнути до відповідальності, якщо Національна рада з питань телебачення і радіомовлення встановить ознаки дискримінації.

“Безумовно, вказані коментарі ведучих каналу “Ісландія” можна розцінювати як шеймінг, відповідальність за який безпосередньо не передбачена в Законі України “Про медіа”. Однак якщо Національна рада з питань телебачення і радіомовлення встановить наявність ознак підбурювання до дискримінації чи утисків певної особи за ознакою зовнішності чи статі, то це вже буде підставою для притягнення до відповідальності каналу, в ефірі якого були озвучені такі заяви”, – зазначив юрист.

Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2023 року політтехнолог Володимир Петров публічно пригрозив шеф-редакторці порталу “Детектор медіа” Наталії Лигачовій “покаранням”, і він сам вирішуватиме, як вона буде покарана. Так він відреагував на її критичні висловлювання на шостій конференції National Media Talk. У своєму виступі Лигачова зазначила: те, “що Нацрада дала “Ісландії” ліцензію, – це нонсенс. Це – чорні політтехнологи, які працюють на Офіс президента, яким не місце ні в марафонах, ні в ютубі, ніде. Вова Петров – це той, хто привів колись тітушок на Майдан, які побили тоді Олю Сніцарчук з 5 каналу, це той, хто просував купу чорних технологій, і він зараз працює на Офіс президента. Мене дуже дивує, чому ніхто не підкаже Банковій, що це просто стидоба”.

У грудні 2021 року Петров став одним з ведучих оновленого державного каналу “Рада”. Проте через пару днів його відсторонили, коли він порівняв колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель зі свинею. Тоді блогер Сергій Іванов заявив, що припинить співпрацю з телеканалом “Рада”, якщо Петрова відсторонять, однак не виконав цієї обіцянки. Втім, уже за три дні Петров повернувся в ефір телеканалу “Рада” в статусі експерта з ведучим Івановим.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 5

1. Невідомі намагаються отримати доступ до редакційної пошти херсонського онлайн-видання МОСТ

09.01.2024 Невідомі намагаються отримати доступ до редакційної пошти херсонського онлайн-видання МОСТ. Про це ІМІ повідомив редактор видання Сергій Нікітенко.

За словами журналіста, лист надіслано нібито від Державної податкової служби України, проте є всі ознаки, що лист був перекладений з російської українською через гугл-транслейт.

“Це вже не вперше, коли ми отримуємо подібні листи, але цей, на відміну від попередніх, які були замасковані під розсилки від іноземців, написано хоч і ламаною, але українською мовою від імені Державної податкової служби України”, – розповів він.

До листа приєднано архів нібито з документами, який, не відкидає Нікітенко, містить вірус, що допоможе зловмисникам отримати доступ до електронної скриньки адресата. 

“Шахраї вчаться, в цьому листі припустилися лише однієї кричущої помилки, написавши: “У нас є сушественные розбіжності”. Ну й очевидно, що вони не знають, що листування з податковою в Україні йде через особистий кабінет”, – додав Сергій.

2. Хакери атакували сайт Цензор.нет щонайменше шість годин

13.01.2024 Хакери щонайменше шість годин атакували 13 січня сайт видання "Цензор.Нет". Про це Інституту масової інформації повідомила головна редакторка сайту Тетяна Ніколаєнко.

За її словами, це була потужна хакерська DDoS-атака, яка розпочалася близько 17:00 та тривала кілька годин. У цей час доступ до сайту був значно ускладнений.

"Незважаючи на спроби хакерів заблокувати роботу сайту, технічна команда Цензор.Нет оперативно відреагувала на інцидент, вживши необхідних заходів для захисту та відновлення нормального функціонування ресурсу", – зазначила Ніколаєнко.

Зараз триває розслідування, щоб встановити джерело та мотиви атаки. 

"Цензор.Нет заявляє про свою непохитну відданість принципам свободи слова та обіцяє продовжувати надавати актуальну та неупереджену інформацію своїм читачам, незважаючи на будь-які спроби цензури або втручання в їхню діяльність", – підкреслила головна редакторка сайту.

Вона додала, що нині редакція не має припущень, хто і через що атакував сайт.

3. ZN.ua заявило про кібератаку, яка тривала декілька днів

25.01.2024 Онлайн-видання ZN.ua зазнало кібератаки, яка тривала з вечора 19 по 21 січня 2024 року. Про це представниці ІМІ повідомила керівниця digital-напряму ZN.UA Анна Здоренко.

“Ми не знаємо, чи пов'язана вона з тим, що в п'ятницю (19 січня. – Ред.) в обід вийшов спільний текст Інни Ведерникової та Тетяни Безрук про тиск на антикорупційних журналістів та активістів, але й не відкидаємо цього”, – зазначила Здоренко.

Вона наголосила, що основне завдання редакції – “відбиватися та давати можливість читачам отримувати об'єктивну інформацію та аналітичні тексти”.

Редакція не знає, додала Здоренко, хто стоїть за кібератаками: “замовлення” може йти як з-за кордону, так і зсередини країни.

Тільки останніми роками, розповіла Анна Здоренко, на ZN.ua виходили антикорупційні розслідування, які стосувалися закупівель Міноборони, виведення коштів з Міноборони, сфери енергетики, аграрного експорту, а також про законопроєкт №5655 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності).

“Але, з іншого боку, з моменту заснування “Дзеркало тижня” відоме жорсткою антиросійською позицією. Роскомнагляд давно заблокував доступ до нашого сайту та вніс до всіх можливих чорних списків”, – пояснила Здоренко.

Вона додала, що з початку повномасштабного вторгнення редакція налічила понад 100 DDoS-атак.

“Особливо активно взялися за нас у перші місяці, коли атаки майже не припинялися цілодобово”, – наголосила керівниця digital-напряму видання.

У січні 2024-го таких атак було три, що, на її думку, свідчить про те, що сайт перебуває в постійному аналізі. “У міру того, як ми посилюємо захист, усе більші ресурси спрямовуються на наш DDoS”, – додала Анна Здоренко.

Анна Здоренко уточнила, що редакція стикається не лише з DDoS-атаками, а й зі спробами зламати "адмінку" сайту, приватні та робочі акаунти співробітників співробітників, їхню пошту та мобільний банкінг.

"Зазвичай атакують одночасно декількох колег, але траплялися випадки, хоч і давно, коли майже вся редакція була під ударом", – додала керівниця digital-напряму.

4. Через кібератаку в роботі сайтів телеканалів "Дім" та Freeдом стався збій

25.01.2024 Внаслідок масштабної кібератаки 25 січня на один з дата-центрів стався збій у роботі сайтів телеканалів “Дім” та FREEДОМ, які є частиною державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”.

Про це повідомляється на сайті телеканалу “Дім”.

Тимчасово недоступними були сайт телеканалу “Дім” та діджитал-агрегатор новин FREEДОМ. Сайт FREEДОМ працював з перебоями, він залишався доступним для користувачів, але інформація на ньому не оновлювалася. Станом на 10-ту годину 26 січня сайт оновлюється. 

Водночас ефірне мовлення телеканалів, робота YouTube-каналів та SMM-майданчиків відбувалися в штатному режимі. Також без перебоїв працював сайт The Gaze.

Як повідомляв ІМІ, 25 січня 2024 року газопостачальна компанія “Нафтогаз України” та ТОВ “Газорозподільні мережі України” зафіксували масштабну атаку на один зі своїх дата-центрів. Про технічний збій в IT-системах заявила й Укрпошта. Також стався технічний збій у роботі дата-центру Державної служби України з безпеки на транспорті. Через що тимчасово відсутній доступ до Системи “ШЛЯХ” та офіційного сайту Укртрансбезпеки

13 грудня 2023 року державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” отримало кілька анонімних телефонних дзвінків з погрозами вибухів на його території, а також у готелях та закладах освіти Києва.

5. Сайти телеканалу Freeдом зазнали кібератаки

29.01.2024 Два сайти державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” – сайт телеканалу FREEДОМ та діджитал-агрегатор новин FREEДОМ – зазнали 29 січня масованої DDoS-атаки. Компанія вважає, що за атакою могли стояти російські хакери.

Про це ІМІ повідомила пресслужба ДП МПІУ.

Компанія зазначає, що атака відбувалася кількома хвилями. DDoS-запити надходили з території США, Мексики, В’єтнаму, Колумбії. 

За даними компанії, сайт діджитал-агрегатора новин отримав понад 180 млн запитів і був частково недоступний протягом двох годин у тих країнах, з яких відбувалась атака. Водночас сайт телеканалу отримав кілька мільйонів запитів, але продовжив роботу без перебоїв.

Технічні фахівці компанії змогли оперативно подолати проблему. Сайт телеканалу “Дім” та діджитал-портал The Gaze, які також входять до ДП “МПІУ”, працювали в штатному режимі.

Як повідомляв ІМІ, 25 січня внаслідок масштабної кібератаки на один з дата-центрів стався збій у роботі сайтів телеканалів “Дім” та FREEДОМ, які є частиною державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Судові позови проти медіа – 1

1. На редакцію “Конкурент” подали до суду з вимогою відшкодувати 100 тис. грн.

05.01.2024 Директорка Луцької міської клінічної стоматологічної поліклініки Любов Яковчук подала судовий позов щодо видання “Конкурент” про захист честі й гідності з вимогою відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 тис. гривень.

Про це представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб повідомив головний редактор “Конкуренту” Андрій Лучик.

Позивачка вимагає визнати недостовірною поширену інформацію на сайті “Конкурент” і такою, що завдає шкоди її гідності та ділової репутації у п'яти публікаціях. Вона просить суд зобов'язати медіа видалити з його сайту всі п'ять публікацій, у яких вона є  фігуранткою. Також Яковчук просить стягнути з редакції витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу. 

Андрій Лучик вважає вимоги Яковчук надмірними. 

За його словами, редакція отримала судовий позов на початку січня цього року. Підготовче судове засідання призначили на 7 лютого у Луцькому міськрайонному суді.

Матеріали про Любов Яковчук вийшли у період з 19 вересня по 5 грудня 2023 року. 

Мова йде, зокрема про ці п’ять публікацій:

  • “Скандальна Любов Яковчук таки очолила Луцьку стоматполіклініку (фото)” – вона не згодна із заголовком – вважає, що інформація про “скандальність” не відповідає дійсності. Також директорка стоматполіклініки вважає маніпулятивною наступну інформацію: “Наші джерела у поліклініці розповідали, що пані Яковчук постійно скаржилась у “високі кабінети”, аби посісти крісло керівниці закладу”.
  • “У Луцькій стоматполіклініці – скандал: замість завідувача взяли некомпетентного “адміна” (фото)” – Яковчук вбачає, що автор матеріалу звинувачує її у прийнятті неефективних рішень. 
  • “У Луцькій стоматполіклініці хочуть переселити зубних техніків: чим це загрожує лікарям та пацієнтам” – позивачка вважає, що автор дає “свої експертні оцінки” її управлінських рішень. 
  • “У Луцькій міській стоматполіклініці беруть гроші з учасників бойових дій за безоплатні послуги (фото)” – позивачка вважає, що її звинувачують в порушенні законодавства. 
  • “У Луцькій стоматполіклініці меддиректор незаконно обіймає посаду” – директорка вважає, що матеріал містить недостовірну репутацію, яка завдає шкоди її честі та гідності та діловій репутації. 

Водночас головний редактор “Конкурента” Андрій Лучик заявив, що у більшості публікацій редакція подавала її точку зору. 

“Тобто виконали все для належного балансу думок в матеріалах. Найбільше цікавить, яким чином фраза про те, що Ігор Поліщук лобіює інтереси Яковчук принижує її честь, гідність і ділову репутацію? Невже вона вважає його такою поганою людиною, що згадка в одному реченні поруч із ним принижує її?”, – зауважив Андрій Лучик.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 11

1. Суд зобов’язав сільраду на Вінниччині розмістити на сайті публічну інформацію

03.01.2024 Вінницький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Яришівської сільської ради на Вінниччині, яка не публікує на своєму офіційному сайті інформації, передбаченої законом про доступ.

Таке рішення суд ухвалив 4 жовтня 2023 року, повідомляє регіональний представник ІМІ у Вінницькій області.

До сільради позивалася громадська організація “Автомайдан Вінниччина”, через те що сільська рада як орган місцевого самоврядування не публікує на своєму сайті рішення, розпорядження та інші документи, які мають оприлюднюватися відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Організація просила суд визнати протиправною бездіяльність сільради щодо неоприлюднення на своєму офіційному вебсайті публічної інформації та зобов'язати це її зробити.

Як зазначає представник ІМІ, на своєму сайті сільрада не публікувала ані рішень сесій, ані публічних закупівель, ані розпоряджень сільського голови. Ще 2021 року зобов'язання публікувати інформацію на сайті покладено на доньку сільського голови Оксану Кухарчук, яка працює в сільській раді головною спеціалісткою з бухгалтерського обліку:

Згодом на запит місцевих активістів Яришівська сільська рада відповіла, що інформація на її сайті може бути взагалі неправдивою:

Вже 2023 року у відповіді на запит ГО “Автомайдан Вінниччина” сільрада зазначила, що “інформація про оприлюднення рішень” сільською радою “не є публічною інформацією”.

Така відповідь і спонукала “Автомайдан Вінниччина” (як засновника сайту depytaty.pro) звернутися до суду.

Відзиву на позовну заяву Яришівська сільрада не подала. Справу розглядали без представників сільради, оскільки вони на засідання суду не з'являлися.

Суд вирішив, що ігнорування вимог закону сільрадою є протиправним, і зобов’язав оприлюднити на вебсайті Яришівської сільської ради всі передбачені законодавством документи.

Також щодо розпорядників, які мотивують ненадання інформації воєнним станом, суддя суду Михайло Слободонюк зазначив: “Законодавство не передбачає жодних особливих норм обмеження доступу до публічної інформації, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI, в умовах воєнного стану, як і немає норм, які б можна було не виконувати”.

Попри те що рішення суду набрало чинності, на сайті Яришівської сільської ради досі не опубліковано ні рішень, ні розпоряджень, ні планів закупівель. А виконавча служба досі не відкрила провадження, зазначає представник ІМІ.

2. У Хмельницькому розпорядник надав журналістам документи після оскарження омбудсмену

05.01.2024 Державне підприємство “Хмельницька обласна служба єдиного замовника” після оскарження до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надало редакції ЖАР.INFO документи, які стосуються закупівель щодо відбудови житлових будинків у Високопільській громаді Херсонщини. 

Про це ІМІ повідомили в редакції ЖАР.INFO.

Перед цим розпорядник відмовився надавати інформацію журналістам, посилаючись на те, що на запитувану інформацію існує обмеження доступу через сукупність вимог.

У листопаді 2023 року журналісти видання звернули увагу на 26 закупівель, що стосуються відбудови на Херсонщині, якою займається Хмельницька обласна військова адміністрація в межах президентської ініціативи “Пліч-о-пліч”. Інформація про ці закупівлі в електронній системі закупівель, яку поширив замовник, Хмельницька обласна служба єдиного замовника, була мінімальною: стандартна назва з порядковим номером, назва підрядника та очікувана вартість. Журналісти, отримавши відмову від розпорядника, одразу ж вирішили її оскаржувати. 

Після реакції омбудсмена в державному підприємстві повідомили, що редакція може ознайомитися із запитуваними документами в їхньому приміщенні й зробила це 26 грудня 2023 року.

Про це розпорядник повідомив у листі до регіонального Представництва уповноваженого ВРУ з прав людини в Хмельницькому.

“Листом підприємством від 26.12.2023 Секретаріат Уповноваженого було поінформовано, що 26.12.2023 в приміщенні Підприємства Вам забезпечено доступ до запитуваних Вами документів шляхом їх опрацювання у спеціально визначеному Підприємством місці для роботи запитувачів з документами, про що свідчить Ваша відмітка “про ознайомлення з документами” на копії інформаційного запиту від 06.12.2023, який на підтвердження надано Підприємством. Таким чином, Ваше право на доступ до запитуваної інформації поновлено”, – йдеться в офіційній відповіді, яку отримала редакція за підписом регіональної представниці омбудсмена в Хмельницькій області Оксани Кізаєвої.

Редакція підтвердила, що ознайомилась із запитуваними документами та готує матеріал про участь Хмельниччини у відбудові Херсонщини.

3. Поліція розслідує погрози головреду "Четвертої влади"

08.01.2024 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу. Правоохоронці перевіряють образливі повідомлення, які Торбічу надсилав колишній піарник партії Шарія в Рівному, оператор Ельдар Магомедов. Про це повідомляє “Четверта влада”. 

Як повідомляє видання, 29 листопада 2023 року до чергової частини Рівненського районного управління поліції надійшов рапорт від начальниці відділу комунікації Головного управління Нацполіції Рівненщини Марії Юстицької.

В рапорті сказано, що поліцейська під час моніторингу сайту “Четвертої влади” натрапила на публікацію “Рівненський “шаріївець” погрожував головреду “Четвертої влади” авторства представниці Інституту масової інформації на Рівненщині Ганни Калаур. У ній ідеться про погрози фізичною розправою головному редактору.

Того ж 29 листопада поліцейські внесли заяву до Єдиного реєстру досудових розслідувань про ймовірне кримінальне правопорушення за частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України – погроза вбивством, насильством щодо журналіста у зв’язку з веденням цим журналістом законної професійної діяльності.

Максимальне покарання за такий злочин – позбавлення волі на строк до трьох років.

4 січня 2024 року головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч на виклик слідчої ходив до райвідділу поліції давати свідчення.

“Сьогодні мене допитала слідча про обставини справи. Сам заяву я не писав, бо не вірю в те, що за ці завуальовані погрози Магомедова притягнуть до криміналу. Він як гопник – багатьом погрожує і багатьох намагається залякати, але сам нічого не вартий. Якби я зважав на погрози таких, як Ельдар, то мені потрібно було б чимось іншим займатися, а не журналістикою”, – розповів Володимир Торбіч.

Також він додав, що слідча повідомила про призначення лінгвістичної експертизи висловлювань Ельдара Магомедова. 

“Четверта влада” наводить приклади повідомлень Магомедова, які він у різні дні надсилав Володимиру Торбічу: “Ти ж, напевне, в курсі, що “земля кругла”?”, “Всьому свій час, і для всіх свої нагоди – твоя попереду”, “Ти де зараз знаходишся? Давай я під'їду, поговоримо. Чи ти мене боїшся?) Чи ти балабол? Ну тоді чекай і готуйся)”.

Як повідомляв ІМІ, наприкінці листопада Володимир Торбіч отримав повідомлення образливого змісту з непрямими погрозами від Ельдара Магомедова. У них Магомедов згадував про фото, яке, на його думку, зробив Торбіч, а потім опублікував у коментарях у фейсбуці. Світлина є підтвердженням того, що Ельдар Магомедов був присутній на церемонії прощання із загиблим на фронті військовим і головредом “Горинь інфо” Тарасом Давидюком 8 листопада. Перебування Магомедова на похороні здивувало та обурило багатьох рівнян, адже Ельдара Магомедова вважають одним із “шаріївців”, які влаштували напад на Давидюка у 2019 році напередодні парламентських виборів.

4. Поліція вимушено поновила розслідування щодо факту погроз сумському ЦУКРу

12.01.2024 Окружна прокуратура міста Суми поновила розслідування щодо факту погроз журналістам місцевого видання “ЦУКР”, яке поліція закрила 5 грудня 2023 року. 

Дізнавшись про закриття справи, ІМІ звернувся по коментар до поліції, де підтвердили інформацію про закриття провадження. 

Начальник відділу комунікацій Сумського ГУНП Володимир Крупецьких повідомив представниці ІМІ, що провадження закрили у зв'язку з “відсутністю складу злочину”. 

“Так, провадження закрито, але постанову про закриття скеровано до прокуратури на перевірку”, – сказав Крупецьких.

Водночас прессекретарка прокурора Сумської області Наталя Науменко зазначила в коментарі представниці ІМІ, що прокуратура поновила справу 11 січня.

“Окружна прокуратура міста Суми 11 січня скасувала постанову про закриття цього кримінального провадження. Досудове розслідування триває, прокурором надані вказівки слідчому”, – сказала Науменко.

Головний редактор ЦУКРу Олексій Туча повідомив ІМІ, що він не знав про закриття кримінального провадження.

“Мене про це не повідомляли, принаймні телефоном, тому про рішення не знав. Але радий, що над цим продовжують працювати, бо все-таки хочеться дійти до справедливого вирішення проблеми”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, влітку 2023 року невідомі погрожували редакції сумського онлайн-журналу “ЦУКР” знищенням після публікації матеріалів про ЛГБТ-спільноту та згодом закликали до вбивства медійників, оприлюднивши “розстрільний список” з іменами членів редакції. 

Тоді ж за зверненням ЦУКРу поліція відкрила кримінальне провадження за фактами цих погроз (за ч. 1 ст. 345-1 КК України).

5. Поліція відкрила справу щодо погроз журналісту Олегу Батурину

15.01.2024 Поліція відкрила кримінальне провадження щодо погроз каховському журналісту Олегу Батурину. Про це він написав у Facebook та розповів деталі представнику ІМІ в Херсонській області.

“12 січня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 345-1 КК України – погроза або насильство щодо журналіста”, – написав він.

Інститут масової інформації раніше повідомляв, що із заявою до поліції Олег Батурин звернувся через погрози, отримані після публікації про те, що чинний депутат Херсонської обласної ради Валерій Салтиков зареєстрував у російських окупантів свій бізнес.

Але, уточнив журналіст представнику ІМІ, херсонська поліція внесла відомості до ЄРДР на основі публікацій про погрози в медіа.

“Я звернувся до поліції із заявою про погрози, однак поліція відкрила провадження за результатами моніторингу в херсонських медіа. На основі цих публікацій і порушено справу”, – розповів Батурин регіональному представнику ІМІ.

Він також додав, що погрози йому надходили й після звернення до поліції.

6. СБУ відкрила справу за фактом прослуховування та відеознімання Bihus.Info

17.01.2024 Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного прослуховування та відеознімання представників проєкту Bihus.Info. Про це повідомляється в телеграм-каналі СБУ.

Провадження відкрито згідно зі ст. 359 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації).

“На переконання СБУ, прозора і безперешкодна робота незалежних і фахових ЗМІ є важливою умовою розвитку України як демократичної держави. Подібним фактам стеження слід дати правову оцінку, незалежно від того, були чи ні в матеріалах прихованої зйомки оприлюднені факти можливого порушення закону, які стосуються обігу наркотичних речовин”, – зазначила СБУ.

Оцінку цьому можуть дати виключно правоохоронні органи згідно зі своєю підслідністю, йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, 16 січня керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус записав заяву щодо оприлюднення в мережі провокативного відео, яке 16 січня на своєму YouTube-каналі оприлюднив сайт "Народна правда", про вживання його співробітниками заборонених речовин та заявив про незаконне спостереження і прослуховування. Також він повідомив про кадрові зміни.

Співробітників Bihus.Info прослуховували кілька місяців, заявив у другому відеозверненні Денис Бігус. За його словами, про це свідчить оприлюднене аудіо телефонних розмов. Між цими розмовами минув час.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк вимагає від влади відреагувати на системний тиск на журналістів. Так вона прокоментувала тиск на журналіста Юрій Ніколова, до квартири якого намагалися потрапити незнайомі чоловіки, та команду Bihus.Info.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин також заявив, що очікує реакції з боку правоохоронних органів на атаки проти команди Bihus.Info та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

17 січня Медіарух закликав президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників.

7. Поліція розпочала кримінальне провадження через стеження за Bihus.Info

18.01.2024 Національна поліція України розпочала кримінальне провадження за заявою однієї з журналісток проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Марії Землянської.

Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт "Свобода.Ранок") повідомила заступниця головного редактора Bihus.Info Аліса Юрченко.

За її словами, нині журналісти очікують на додаткові провадження, адже заяви написали й інші члени команди.

"Національна поліція вже відкрила провадження за заявою журналістки Марії Землянської, яка проживала в одному з будиночків (відпочинкового комплексу. – Ред.), власне, відео всередині якого ви бачили на "зливних бачках". Марія просто жила там, нічого поганого вона не робила. Ще багато інших членів нашої команди написали заяви в поліцію. Зараз розпочате одне з проваджень Національною поліцією", – сказала Аліса Юрченко.

Вона також розповіла, що правоохоронці не мають ніяких претензій до членів команди щодо ймовірного вживання наркотичних засобів, яке було зафіксоване на відео, "злитому" в мережу. Крім цього, вона підтвердила, що ті, хто перебував у відпочинковому комплексі, не мають жодного статусу в кримінальному провадженні, яке веде Служба безпеки України. Однак наголосила, що вилучення записів зі стаціонарних камер, які належать відпочинковому комплексу, було ініціативою СБУ, бо журналісти не зверталися до відомства із заявами про злочин. Підслідність, за словами Юрченко, не належить СБУ.

"Ні в якому статусі вони (журналісти Bihus.Info. – Ред.) не перебувають, вони там не визначені потерпілими. Ми будемо щодо цього звертатися, але важливо розуміти: на момент, коли Служба безпеки забрала відеодокази за всі дні, коли інші люди, поки що не встановлені, встановлювали камери нам в номери, – то на цей момент Служба безпеки України діяла за власною ініціативою. Вона сама відкрила це кримінальне провадження, ми не зверталися в Службу безпеки України, тому що статті, за якими ми зверталися, – вони не підслідні СБУ", – заявила журналістка.

Заступниця головного редактора також розповіла, що журналістам вдалося встановити, що напередодні їхнього заїзду до відпочинкового комплексу невідомі люди орендували ті самі номери, що й журналісти. На переконання Аліси Юрченко, саме вони й встановили камери в номерах. А СБУ після вилучення відео вже зі стаціонарних камер відеоспостереження, що належать відпочинковому закладу, має можливість ідентифікувати невідомих.

Згодом в Офісі генерального прокурора підтвердили інформацію про відкриття провадження за заявою журналістки за фактом порушення недоторканості приватного життя.

"До поліції звернулась журналістка інформаційного проєкту із заявою про те, що невстановлені особи незаконно зібрали та поширили конфіденційну інформацію про неї. Напередодні в медіа поширено відео за участі потерпілої в одному із заміських комплексів Київської області, яке знято прихованою камерою в орендованому номері", - зазначили в Офісі генерального прокурора.

8. Стеження за Bihus.Info: поліція розслідує втручання в приватне життя за заявою журналістки

18.01.2024 Головне управління Нацполіції в Київській області веде досудове розслідування за фактом порушення недоторканності приватного життя за заявою журналістки проєкту Bihus.Info Марії Землянської.

Як повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора, до поліції звернулася журналістка інформаційного проєкту із заявою про те, що невстановлені особи незаконно зібрали та поширили конфіденційну інформацію про неї.

В Офісі ГПУ додали, що напередодні в медіа було поширене відео за участю потерпілої в одному із заміських комплексів Київської області, яке знято прихованою камерою в орендованому номері.

Раніше про те, що Землянська звернулася до поліції і там відкрили кримінальне провадження, повідомила заступниця головного редактора Bihus.Info Аліса Юрченко.

За її словами, редакції вдалося встановити, що невідомі особи незаконно зібрали та поширили конфіденційну інформацію про неї. Напередодні в медіа поширено відео за участю потерпілої в одному із заміських комплексів Київської області, зняте прихованою камерою в орендованому номері.

9. Поліція відкрила справу про перешкоджання роботі Ніколова

19.01.2024 Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом тиску на журналіста-розслідувача Юрія Ніколова. Про це повідомили Київська міська прокуратура та Нацполіція в Києві.

Провадження відкрито за фактом впливу на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків та переслідування останнього у зв’язку з його професійною діяльністю (ч. 2 ст. 171 КК України).

За даними слідства, 15 січня група осіб прибула до багатоквартирного будинку в Дарницькому районі, в якому проживає спецкореспондент одного з видань. Перебуваючи на міжквартирному сходовому майданчику біля квартири журналіста, вони вчиняли протиправні дії. Наразі правоохоронні органи вживають заходів, спрямованих на встановлення причетних осіб.

Досудове розслідування здійснює Дарницьке управління поліції Головного управління Нацполіції в місті Києві за процесуального керівництва Дарницької окружної прокуратури міста Києва.

Як повідомляв ІМІ, 15 січня журналіст-розслідувач Юрій Ніколов заявив про залякування: невідомі намагалися 14 січня потрапити до його квартири, налякали його матір та сусідів, а на дверях залишили наліпки з написами “ухилянт”, “зрадник”. Після інциденту пост про це опублікував телеграм-канал “Карточный Офис”, у якому повідомлялося, що це нібито військові приїхали, щоб передати журналісту повістку. Майже одночасно провокативний допис про Юрія Ніколова поширили телеграм-канали “Вертикаль” та “Джокер”. 15 січня телеграм-канал “Джокер” оприлюднив відео з цитатою Ніколова про президента Володимира Зеленського і пов'язав напад на квартиру журналіста з його словами про главу держави.

10. Стеження за Bihus.Info: поліція відкрила чотири провадження

22.01.2024 Національна поліція розслідує чотири провадження щодо стеження за журналістами Bihus.Info. Про це повідомив 22 січня голова Національної поліції Іван Вигівський на брифінгу в Києві, передає Укрінформ.

"Одне провадження в Служби безпеки. Друге провадження навіть не одне, а звернулося до нас чотири представники від Bihus, ми зареєстрували чотири провадження за статтею 182 – порушення недоторканності приватного життя. Фактично вони внесені на вихідних, п’ятниця-субота. Заплановано ряд слідчих дій. Bihus опублікував, що Служба безпеки вже певні слідчі дії провела. Ми також скоординуємо наші дії і будемо рухатися", – сказав Вигівський.

Він також поінформував, що в справі про перешкоджання роботі журналіста-розслідувача Юрія Ніколова встановлено чотирьох безпосередніх учасників, зараз проводяться слідчі дії, оглядаються телефони.

11. Суд зобов'язав Вінницьку міськраду відкрити текстову частину генплану міста

31.01.2024 Вінницький окружний адміністративний суд зобов'язав Вінницьку міську раду надати громадській організації “Автомайдан Вінниччина” копію текстової частини генерального плану міста. 

Як повідомляє регіональний представник ІМІ, таке рішення суд ухвалив 2 січня 2024 року.

Суд також визнав протиправними дії міськради, яка відмовилася надати громадській організації копію документа. 

Водночас суд відмовив позивачам зобов'язати міську раду опублікувати текстову частину генплану на офіційному сайті міськради.

До суду організація звернулася після того, як міськрада в травні 2023 року відмовилася надати документи у відповідь на запит на отримання публічної інформації. Відмову міська рада аргументувала тим, що “текстові матеріали (пояснювальна записка) до Генерального плану м. Вінниці містять гриф “ДСК” (для службового користування), тому копію запитуваної документації надати немає можливості.

Також, як виявилось, виконком Вінницької міськради в лютому 2023 року ухвалив рішення №288 про “Порядок оприлюднення інформації на офіційному вебпорталі Вінницької міської ради”. Згідно з цим документом, міська влада на час воєнного стану вирішила не публікувати “матеріали генерального плану міста Вінниці, план зонування, зміни до генерального плану, матеріали детального плану території”.

Суддя суду Юлія Бошкова не погодилась із такими аргументами представників міської ради й зазначила, що вони не дотрималися критеріїв “трискладового тесту” та не навели, у чому конкретно полягає шкода “правомірному інтересу” від надання суспільно важливої інформації.

Отже, суд ухвалив рішення на користь “Автомайдану Вінниччина”.

Як повідомляє представник ІМІ у Вінницькій області, представники організації планують оприлюднити надану міськрадою відповідь на онлайн-ЗМІ, заснованому громадською організацією, depytaty.pro.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Медіарух заявляє про системний тиск на незалежних журналістів та розслідувачів

17.01.2024 Журналісти та медіа, учасники Медіаруху, закликають президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на незалежних журналістів і розслідувачів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників.

Анонімні телеграм-канали, які публічно декларують, що працюють на владу, і постійно її захищають, та сайти-сміттярки вже системно переслідують незалежні медіа та журналістів-розслідувачів, влаштовуючи їм провокації в реальному житті. Невідомі агресори намагаються виставити українських журналістів "ворогами народу", російськими агентами, особами, що мають наркозалежність, та дискредитувати їхню професійну роботу. 

За останні кілька днів ми стали свідками атак на журналіста проєкту "Наші гроші" Юрія Ніколова, на Bihus.Info, а до того – на "Детектор медіа", "Українську правду", NV, "Цензор", "Бабель", "Ліга.net", "Еспресо". Окрім провокацій і спроб дискредитації, відбувається стеження, прослуховування телефонних розмов та порушення права журналістів на приватне життя – і все це з метою тиску на незалежні медіа. 

Всі ці дії є злочинами, які потребують оперативної реакції з боку правоохоронних органів. І всі вони завдають шкоди майбутньому України як демократичної держави. 

Закликаємо правоохоронні органи зважити на серйозність ситуації та оперативно встановити й притягнути до відповідальності людей, причетних до організації цих переслідувань і атак на журналістів. 

Захистити свободу слова і припинити провокації проти журналістів – в інтересах керівництва держави, адже анонімні телеграм-канали, ймовірно причетні до організації цих провокацій, прямо називають їх помстою за критику влади, зокрема президента.

Закликаємо також наших міжнародних партнерів виступити на захист переслідуваних журналістів, бо лише громадський контроль гарантує непохитність дотримання принципів демократії, верховенства права та ефективної боротьби з корупцією,  які сповідують ваші держави і які прагне втілювати Україна. 

Звертаємося до громадянського суспільства: більш ніж 30 років незалежності сучасної України ми з вами виборювали саме демократичні цінності, зокрема свободу слова. Якщо Україна відмовиться від цих цінностей, у суспільства зникне розуміння: чи ми воюємо в цій страшній війні за державу, яка йде до європейського майбутнього? Одним з головних рушіїв поступу до демократії є саме незалежні медіа, право на критику, що закріплено в Конституції України. Ми разом маємо і зараз відстояти те, заради чого виходили на майдани, заради чого чинили й чинимо спротив російській агресії, яка прагне повернути нас в авторитарне минуле. 

Тільки спільними зусиллями суспільства і держави ми зможемо подолати загрози нашій державності та свободи. Не дамо знищити нашу єдність тим, хто намагається залякати незалежні українські медіа. Бо тільки в ній – запорука нашої перемоги.       

Судові позови від журналістів – 2

1. Журналістка "Сили правди" судитиметься з держпідприємством через відмову в доступі

09.01.2024 Журналістка видання “Сила правди” Оксана Петрук подала судовий позов через ненадання державним підприємством “Ліси України” інформації на її запит. 

Про це Оксана Петрук розповіла представниці ІМІ у Волинській області.

Як розповіла журналістка, 5 січня вона звернулася з позовом до Волинського окружного адміністративного суду. Її справу розглядатиме суддя Віктор Валюх.

Раніше, 12 грудня 2023 року, “Сила правди” надіслала до ДП “Ліси України” запит із проханням надати інформацію про штатний розпис Поліського лісового офісу з зазначенням імен і прізвищ посадовців, а також їхніх заробітних плат. Однак у держпідприємстві відповіли, що запитувана інформація не містить суспільного інтересу, а на державне підприємство не поширюється обов’язок її надавати.

Журналістка 21 грудня 2023 року надіслала повторний запит. Крім того, щоб підтвердити суспільний інтерес до запиту, додала посилання на публікації про невідповідність способу життя керівника Поліського лісового офісу його офіційній декларації, а також новини про кримінальні провадження, які правоохоронці відкрили щодо посадовців відомства за підозрою в незаконних вирубуваннях і збагаченні.

Проте в передбачений Законом “Про доступ до публічної інформації” п’ятиденний термін жодної відповіді від держпідприємства не надійшло. 29 грудня 2023 року, після телефонної розмови журналістки з працівником держпідприємства щодо причини затримування відповіді на запит, “Ліси України” знову надіслало відмову.  

“Ваш запит не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до тих зазначених у запиті публікацій, які б вказували на те, що висвітлене стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Більше того, дві із чотирьох вказаних у запиті публікацій підготовлені були для онлайн-медіа “Сила правди”, із чого вбачається спільна співпраця, що може вказувати на створення штучного до них інтересу”, – йдеться в листі за підписом виконавчого директора ДП “Ліси України” Ігоря Лицура.

Своєю чергою журналістка звернулася з позовом до суду з вимогою визнати відмову ДП “Ліси України” протиправною і зобов’язати надати запитувану інформацію.

Як повідомляв ІМІ, раніше поліція Луцька допитала журналістів “Сили правди” в межах кримінального провадження, відкритого на підставі заяви фігурантки журналістського розслідування Анастасії Веніславської.

2. Доступ до публічної інформації: Хмельницьке Жар.info позивається до тролейбусного управління Чернівців

01.02.2024 Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву хмельницької редакції ЖАР.INFO до розгляду та відкрив провадження в справі. 

Редакція звернулася до комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління” із запитом з проханням надати сканкопії документів щодо впровадження в місті автоматизованої системи обліку оплати. У відповідь підприємство надало загальнодоступні посилання, запитувані ж документи розпорядник не надав.

Про це стало відомо із судового рішення, що оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 

20 жовтня 2023 року редакція ЖАР.INFO надіслала до комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" запит про надання публічної інформації. У ньому прохала надати сканкопію документа(-тів), де міститься інформація про суми витрат та інформація про програмне забезпечення, сканкопії документів на придбання технічних приладів (валідаторів, терміналів (РРО) чи інших зчитувальних засобів), що були закуплені під час впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

У відповідь редакція отримала листа з повідомленням, що інформація, яку вона прохала надати, є загальнодоступною і розміщена на вебресурсі Prozorro та вебресурсі комунального підприємства, а також у ній було надано посилання на ці ресурси. Копій же документів розпорядник не надав.

"Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації", – пояснює адвокатка та керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк, яка допомагала редакції з підготовкою позовної заяви.

18 грудня 2023 року Чернівецький окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву редакції до розгляду та відкрив провадження в справі, що розглядатиметься суддею Кушнір В. О. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 

На кінець січня 2024 року рішення в цій справі не ухвалено. В самому суді редакції повідомили, що в них велике навантаження і справи розглядаються в порядку черги.

Liked the article?
Help us be even more cool!