У травні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 23 випадки порушення свободи слова в Україні. З них 10 вчинила Росія. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Російські злочини проти медіа та журналістів: руйнування і пошкодження редакцій, кіберзлочини.
У травні стало відомо про загибель одного медійника, який захищав Україну від російського вторгнення*:
- Олександр Клименко – військовослужбовець, відеооператор і режисер з Полтави. Працював на полтавських телеканалах “Місто” та “Центральний” (до 2020 року) режисером монтажу. Вважався зниклим із 2024 року. 30 квітня 2026 року результати ДНК-експертизи тіл загиблих, які були повернуті, підтвердили його загибель.
Руйнування і пошкодження редакцій
- Унаслідок масованої атаки російських безпілотників на Тернопіль було пошкоджено редакцію видання “20 хвилин”: уламки влучили в будівлю та вибили вікна. Працівники не постраждали, оскільки перебували в укритті.
- Унаслідок російської атаки безпілотником було пошкоджено філію “Суспільне Запоріжжя” та інфраструктуру телевежі. Працівники не постраждали, оскільки перебували в укритті. Внаслідок атаки пошкоджені вікна в будинках, а також було відсутнє телевізійне мовлення через пошкодження телевежі.
- У редакції онлайн-медіа “Кордон.Медіа” в Сумах протягом 2025 року вісім разів вибивало вікна внаслідок російських атак по місту. Найбільше пошкоджень спричиняли удари дронів різних типів. Попри регулярні руйнування редакція продовжувала роботу, частково відновлюючи приміщення власними силами та за підтримки благодійників. Працівники також можуть працювати поза офісом з міркувань безпеки.
- У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс київського бюро DW. Вибухова хвиля вибила вікна та пошкодила стелі. Ніхто зі співробітників не постраждав.
- У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс медіа “Шелтер”. Працівники не постраждали.
- У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс “Реальної газети”. Вибито вікна та пошкоджено меблі й техніку. Постраждалих немає.
- У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено офіс видання “Ґрати”. Вибухова хвиля пошкодила приміщення та аудіостудію. Працівники не постраждали.
- У Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено студію німецької телекомпанії ARD. Вибухова хвиля зруйнувала частину приміщення та вибила вікна. Співробітники не постраждали.
- У Києві внаслідок російської атаки в ніч на 24 травня було пошкоджено зовнішнє скління офісу агенції УНІАН.
Кіберзлочини
- Хакери зламали розділ блогів “Української правди” та опублікували там російську пропаганду від імені відомих авторів. Хакери отримали доступ до паролів частини авторів блогів, після чого розміщували фейкові тексти.
Водночас ІМІ зафіксував 13 випадків порушення свободи слова, що не пов’язані з російською війною проти України. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, інтернет-тиск, юридичний та непрямий тиск.
Порушення зафіксовано в Києві, Чернігівській, Дніпропетровській, Волинській та Одеській областях. Порушували права журналістів посадовці різних рівнів влади та приватні особи.
Напади
- На Чернігівщині працівник селищної ради напав на знімальну групу “Слідства.Інфо” та вибив камеру з рук оператора під час підготовки матеріалу про загиблого військового.
Погрози
- Журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила про завуальовані погрози та хейт у соцмережах після публікації аналітичного матеріалу про інформаційні кампанії щодо мігрантів. У коментарях містилися натяки на можливу розправу.
- Журналістка Першого Криворізького Євгенія Бикова заявила про погрози на свою адресу, зокрема застереження на кшталт “деякі журналісти довго не живуть”, після низки матеріалів і створення петиції проти підвищення тарифів на водопостачання в місті.
Перешкоджання законній журналістській діяльності
- На Волині депутат міськради напав на журналісток “Сили правди” та відібрав телефон у кореспондентки під час знімання матеріалу про земельний конфлікт. Поліція розслідує факт перешкоджання журналістській діяльності.
- Адвокатка обвинуваченого у вбивстві громадської діячки Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка – Лариса Криворучко – попередила журналістів про можливу юридичну відповідальність за знімання та поширення її приватних розмов у суді.
Доступ до інформації
- Одеська обласна військова адміністрація відмовила журналістам Центру публічних розслідувань у наданні інформації про зарплату начальника ОВА Олега Кіпера, пославшись на воєнний стан та питання безпеки. Редакція вважає інформацію суспільно важливою та готує оскарження відмови.
- Чернігівський ТЦК відмовив “Слідству.Інфо” в наданні інформації про поховання військового, заявивши про відсутність обґрунтування запиту та згоди родичів. Журналісти наголошують на суспільному інтересі до цієї справи.
Інтернет-тиск
- Редакція #ШОТАМ заявила про атаку на сайт і масову бот-активність після публічної позиції медіа. Також зафіксовано використання назви редакції сторонніми сторінками.
- Instagram заблокував сторінку журналістки з Дніпра Марії Ткачової після масових скарг від підписників неповнолітнього блогера Тимофія Потеряйла. Перед цим блогер закликав свою аудиторію скаржитися на акаунт журналістки після публікації відео про його діяльність.
- Журналістка “Суспільне Дніпро” Інна Лисак повідомила про хвилю хейту та онлайн-атак у соцмережах після публікації інтерв’ю з Федором Зінченком – батьком В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон.
- “Слідство.Інфо” заявило про скоординовану онлайн-атаку з масовою публікацією однакових матеріалів для дискредитації редакції. Інцидент збігся з виходом розслідування про бізнес, пов’язаний з оточенням Медведчука.
Непрямий тиск
- Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розглянув скаргу журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика на дії народного депутата Олексія Гончаренка. Журналіст заявив, що депутат поширив у соцмережах скриншоти із закритого чату мешканців будинку, що дозволило ідентифікувати його місце проживання.
Юридичний тиск
- ПАТ “Центренерго” подало судовий позов проти журналістки Bihus.Info Світлани Стеценко з вимогою видалити з YouTube-каналу блог, присвячений модернізації Трипільської ТЕС, прибрати відповідну новину із сайту, а також стягнути з редакції 1 мільйон гривень як компенсацію за моральну шкоду.
ЗЛОЧИНИ РФ
Руйнування і пошкодження майна редакцій – 9
1. У Тернополі внаслідок російської атаки пошкоджена редакція “20 хвилин”
01.05.2026 Унаслідок масованої атаки російських безпілотників на Тернопіль 1 травня було пошкоджено редакцію видання “20 хвилин”.
Про це повідомила редакторка медіа Наталія Бурлаку на своїй фейсбук-сторінці та у коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Ірині Небесній.
За словами Бурлаку, уламки шахеда влучили в будівлю редакції та пошкодили вікна.
“На момент обстрілу всі працівники перебували в укритті, тож обійшлося без постраждалих. Частина команди працювала поза межами офісу”, – зазначила Бурлаку.
У коментарі представниці ІМІ Наталія Бурлаку розповіла, що пошкодження не є серйозними і їх усунуть власними силами.
Нагадаємо, як повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух, під час російської атаки на місто зафіксували 36 повітряних цілей. Сили ППО знищили 27 з них, ще дев’ять влучили по об’єктах цивільної інфраструктури. За даними обласної поліції Тернопільщини, станом на 17:30 1 травня відомо про 12 постраждалих.
2. У редакції сумського Кордон.Медіа вісім разів вибивало вікна через російські атаки
08.05.2026 Протягом другої половини 2025 року в офісі онлайн-медіа “Кордон.Медіа” в Сумах вісім разів вибивало вікна через російські удари по цивільній інфраструктурі міста. Про це повідомила виконавча директорка Кордон.Медіа Альона Яцина представниці Інституту масової інформації на Сумщині Ользі Панфіловій.
За словами Яцини, першим був удар дроном “Молнія”, який влучив під вікном її кабінету. Від вибуху вікно вилетіло. Атака сталася вдень, але в офісі тоді нікого не було: журналісти пішли до сусідньої кав’ярні.
Після цього поруч сталося понад 10 влучань безпілотників різних типів – “Ланцет”, “Молнія”, “Куб”. Унаслідок восьми з них в офісі пошкоджувалися вікна.
“Іноді ми не встигали вставити нові вікна, іноді – вилітала та частина скла, яка вціліла після попереднього удару. Вилітали й дошки, якими були забиті вікна. Зараз у нас нові вікна з бронеплівкою, тому після деяких прильотів вони лише тріскалися”, – говорить Альона Яцина.
Певний час журналісти працювали в офісі, де замість скла були плити ДСП, що ускладнювало роботу.
Відновлювати редакцію допомагали благодійні фонди та “друзі Кордону” – спільнота, яка підтримує медіа. Так, благодійний фонд “Проліска” надав будівельні матеріали, а БФ “Балу” допомагав з ремонтними роботами.
Окрім вікон, у редакції були пошкоджені й меблі: з них повитягали уламки та продовжують ними користуватися далі. Нові вікна Кордон.Медіа поставило за власний кошт, але подавало заявку на компенсацію, яку досі не отримало.
За словами Альони Яцини, одне з правил редакції – працівники не зобов’язані працювати в офісі й можуть обирати інші місця, які вважають безпечнішими.
3. Через російську атаку пошкоджена філія Суспільного в Запоріжжі
13.05.2026 Російські військові 13 травня атакували безпілотником територію філії “Суспільне Запоріжжя”. Про це повідомляється на сайті філії.
Поранених та загиблих немає: на момент удару всі працівники залишили приміщення та перебували в безпечному місці.
Внаслідок атаки пошкоджені вікна у будинках, а також було відсутнє телевізійне мовлення через пошкодження телевежі.
“Головне, що всі люди цілі. Значних пошкоджень приміщення філії немає”, – повідомила менеджерка Суспільне Запоріжжя Маріанна Гура.
4. У Києві внаслідок російської атаку пошкоджено офіс DW
24.05.026 Внаслідок російської атаки по Києву у ніч на 24 травня було пошкоджено офіс київського бюро DW. Про це медіа повідомило на своїй фейсбук-сторінці.
Керівник київського бюро DW Микола Бердник розповів, що через вибухові хвилі в офісі суттєво зазнали пошкоджень вікна та стелі. За його словами, ніхто з працівників не постраждав, а журналісти продовжують працювати.
“Хоча Київ дедалі сильніше потерпає від російського повітряного терору, мотивація журналісток та журналістів DW, які працюють в Україні, залишається незламною”, – зазначив Бердник.
Інтендантка DW Барбара Массінґ наголосила, що новина про пошкодження офісу “стала шоком” і вкотре продемонструвала, в яких умовах українські журналісти висвітлюють події війни.
Нагадаємо, за даними Київської міської військової адміністрації, внаслідок російської атаки по Києву у ніч на 24 травня загинули двоє людей, 86 постраждали, у тому числі троє дітей.
5. У Києві через російську атаку пошкоджено офіс онлайн-медіа “Шелтер”
24.05.2026 У Києві внаслідок російської атаки у ніч на 24 травня було пошкоджено офіс онлайн-медіа “Шелтер”, розташований неподалік Майдану Незалежності. Про це медіа повідомило на совїй фейсбук-сторінці та сайті.
Пошкоджень зазнала будівля бізнес-центру в Шевченківському районі, де розташований офіс видання. За інформацією медіа, ніхто зі співробітників не постраждав.
Власниця та шеф-редакторка “Шелтера” Світлана Шереметьєва зазначила, що попри значні пошкодження приміщення редакція продовжує працювати у штатному режимі.
“Якими б неприємними для нас не були наслідки цієї ночі, вони й близько не зрівняються з тим, що пережили мешканці багатоповерхівок, пожежі в яких не вщухали до ранку. Офіс і студію ми, звісно, відремонтуємо. І роботу не зупинимо – бо планів, ідей та амбіцій у команди “Шелтера” незліченна кількість”, – сказала вона.
6. Офіс “Реальної газети” постраждав внаслідок російської атаки по Києву
24.05.2026 У Києві внаслідок російського обстрілу проти ночі 24 травня був пошкоджений офіс релокованого з Луганська онлайн-медіа “Реальна газета”. Про це редакція повідомила на своїй Facebook-сторінці.
У приміщенні вибиті вікна, частина штукатурки обвалилася, пошкоджені меблі та техніка.
“У приміщенні редакції не залишилося жодного цілого вікна. Меблі або значно постраждали, або були знищені. Маємо втрати в техніці. Проте ніхто не постраждав”, – зазначили в “Реальній газеті”.
Редакція також залишила реквізити, за якими можна допомогти їй відновити роботу.
В іншому дописі головний редактор видання Андрій Дихтяренко звернувся до аудиторії і зауважив, що, зараз в офісі “повністю неробоча атмосфера” і навряд чи вдасться повністю це відновити протягом кількох місяців.
“Ми вдячні всім, хто нас підтримував і підтримує”, – наголосив Андрій Дихтяренко.
Він нагадав, що редакція релокована з Луганська і попри те, що росіяни переслідують команду, обстрілюючи редакцію, вони все одно продовжать працювати.
7. Офіс видання “Ґрати” пошкоджений внаслідок російської атаки по Києву
24.05.2026 У Києві внаслідок російського обстрілу проти ночі 24 травня був пошкоджений офіс незалежного українського суспільно-політичного онлайн-видання “Ґрати”. Про це повідомила головна редакторка цього медіа Тетяна Козак на своїй Facebook-сторінці.
За її словами, вибухова хвиля пошкодила внутрішні приміщення, зокрема редакційний офіс та аудіостудію подкастів.
“Вибухова хвиля пройшлася добряче по столі та вікнах у будівлі, де Ґрати мають свій редакційний офіс та аудіостудію. Оце ще нам пощастило – техніка та шибки цілі!”, – зазначила Тетяна Козак.
Інститут масової інформації звернувся до Тетяни Козак по коментар.
Видання “Ґрати” спеціалізується на судовій журналістиці та висвітленні прав людини, а з початком повномасштабного вторгнення активно документує воєнні злочини Росії в Україні.
8. Внаслідок російської атаки по Києву пошкоджено студію німецького мовника ARD
24.05.2026 У Києві внаслідок російської атаки у ніч на 24 травня серйозних пошкоджень зазнала студія німецького суспільного мовника ARD. Про це повідомляє німецьке видання Tagesschau.
Студія була частково зруйнована, ймовірно, вибуховою хвилею, яка повибивала вікна й обвалила деякі стіни. На момент удару співробітників редакції у студії не було.
Як пише медіа, стан будівлі потребує оцінки. Попри серйозні руйнування, колектив не припиняє роботу: редакція й далі знімає матеріали і прямі ефіри з мобільних телефонів на альтернативних локаціях.
Голова студії Василь Голод розповів, що незважаючи на пошкодження будівлі, команда продовжує роботу.
“Вирвані віконні рами, всюди уламки скла, знищене обладнання: побачити власне робоче місце повністю сплюндрованим – це шок. Росія вже роками масовано й безжально обстрілює Україну, що є частиною тутешніх жорстоких реалій. Я відчуваю страшенну повагу до нашої команди, яка відмовляється бути заляканою цією агресією й залишається повністю зосередженою на нашій місії: повідомляти про те, що відбувається”, – зазначив він.
Студія в Києві належить Західнонімецькому мовнику WDR, який входить до консорціуму ARD. Генеральна директорка WDR Катрін Вернау заявила, що відчуває “велике полегшення” через те, що ніхто з працівників не постраждав.
9. Офіс УНІАН постраждав унаслідок російської атаки по Києву
24.05.2026 У Києві внаслідок російської атаки в ніч на 24 травня було пошкоджено зовнішнє скління офісу агенції УНІАН.
Про це у коментарі журналістці Інститут масової інформації розповів шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький.
Він уточнив, що вікна в редакції цілі, а вибило саме скло на вітрині. Цей інцидент не вплине роботу редакції.
Також, за словами Ганницього, редакція звернулася до поліції, аби правоохоронці зафіксували наслідки російських воєнних злочинів. Через велику кількість звернень поліція поки не приїхала до офісу. Після того, як це станеться, наголосив шеф-редактор, уламки скла приберуть.
На своїй Facebook-сторінці Михайло Ганницький оприлюднив фото пошкодженного скління. “Нічого. Полагодимо”, – зауважив він.
Кіберзлочини – 1
1. Хакери атакували розділ блогів “Української правди” й поширили роспропаганду
07.05.2026 Кіберзлочинці отримали доступ до розділу блогів онлайн-медіа “Українська правда” та поширили російську пропаганду.
Про це повідомив заступник головної редакторки УП Євген Будерацький журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.
За його словами, хакери отримали доступ до паролів частини авторів блогів.
“А потім від імені людей, які мають блоги на УП, публікувався ось цей текст. Власне, з його змісту і виникла логічна думка щодо росіян”, – розповів Євген та надав скриншот.
Зокрема, фейковий текст був поширений від імені адвокатки та військовослужбовці Євгенії Закревської, виконавчої директорки та членкині правління Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, письменниці, віцепрезидентки Українського ПЕН-центру Оксани Забужко. У випадку із Забужко пропагандистський текст вставили в її блог, опублікований ще 2008 року.
“Зараз технічна команда займається ліквідацією наслідків”, – додав заступник головної редакторки.
КРИМ – 1
1. У Криму окупанти прийшли з попередженням до журналістки Лутфіє Зудієвої
18.05.2026 Співробітники російської поліції в окупованому Криму 15 травня приходили за домашньою адресою до журналістки видання “Ґрати” та правозахисниці Лутфіє Зудієвої в Джанкої. Про це вона розповіла “Кримській солідарності”.
Поліцейські попередили її про відповідальність за проведення “несанкціонованих акцій” у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, 18 травня.
Співробітник “відділу поліції МВС Росії “Джанкойський” провів із Зудієвою так звану профілактичну бесіду. За його словами, він діяв за дорученням російських МВС та Центру з протидії екстремізму “з метою недопущення правопорушень і злочинів терористичного та екстремістського характеру”.
Лутфіє Зудієва, яку зобов’язали підписати документ, залишила відмітку, що не згодна з попередженням, а також що не порушувала й не планує порушувати громадський порядок.
“Останніми роками зустрічі зі співробітниками різних правоохоронних органів стають стабільнішими – то з одного приводу, то з іншого”, – додала Зудієва.
Крім того, з аналогічними попередженнями російська поліція приходила до правозахисниці Муміне Салієвої в Бахчисараї, а також до Лілі Гемеджі в Сімферопольському районі Криму.
У “Кримській солідарності” нагадали, що щорічно, напередодні 18 травня, поліцейські вручають попередження кримськотатарським громадським діячам, активістам та правозахисникам.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Напади – 1
1. На Чернігівщині працівник селищної ради вибив камеру в оператора “Слідства.Інфо”
19.05.2026 У Срібнянській селищній раді на Чернігівщині чоловік, який назвався “вільнонайманим працівником”, напав на журналістів “Слідства.Інфо” та вибив камеру з рук оператора. Про це повідомляється на сайті медіа.
Інцидент стався під час підготовки матеріалу про українського військовослужбовця, якого рік тому повернули в межах репатріаційних заходів після катувань і загибелі в російському полоні. Журналісти приїхали до селища, щоб з’ясувати обставини та місце поховання бійця, оскільки частина односельців виступила проти його поховання в громаді.
Не знайшовши могили військового, знімальна група вирушила до селищної ради по коментар голови Олени Панченко, яка за графіком мала вести приймання громадян. Натомість чоловік у приміщенні ради заявив, що керівництва немає через “суботник”, та почав погрожувати викликати поліцію.
Конфлікт загострився, коли журналісти спробували перевірити кабінет голови. У загальній залі ради чоловік почав виштовхувати журналістку руками на вулицю. Коли оператор підняв камеру, щоб зафіксувати його дії, нападник ударом руки вибив техніку на підлогу.
Після інциденту на крики вийшла заступниця селищного голови з гуманітарних питань та соціальної політики Ніна Бондаренко. Вона перепросила за “непорозуміння”, але підтвердила, що голови немає на місці.
Спроби журналістів знайти Олену Панченко на прибиранні разом з комунальниками також виявилися марними – працівники комунальних служб повідомили, що не бачили посадовицю.
Погрози – 2
1. Журналістка Texty.org.ua заявила про завуальовані погрози через дослідження про мігрантів
26.05.2026 Журналістка Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила, що після публікації дослідження про мігрантів зіткнулася із завуальованими погрозами та хейтом у соцмережах. Про це вона розповіла у коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян, а також написала на своїй фейсбук-сторінці.
За словами журналістки, агресивна реакція виникла після виходу аналітичного матеріалу “Нашестя мігрантів в український TikTok”, присвяченого штучно створеним інформаційним кампаніям.
“В житті кожного журналіста настає день, коли тобі погрожують через твою діяльність. Для мене цей день настав вчора. І знаєте за що? За те, що ми в Texty.org.ua опублікували дослідження про те, що хвиля хейту в сторону мігрантів містить всі ознаки пропагандистської кампанії”, – зазначила Валерія Павленко у своєму дописі.
Вона додала, що спершу очікувала подібної реакції за гучні розслідування чи критику посадовців, а не за аналітичну роботу.
Приводом для розголосу став коментар від користувача з нікнеймом @michael01307 під її відеоматеріалом. У ньому йшлося: “Пані ведуча вам буде ок гуляти по вулиці після таких відео? Не боїтеся що колись аукнеться робота на ОП? Або просто, вам не соромно?”. Сама журналістка відповіла користувачу запитанням, чи не боїться він отримати судовий позов за погрози, після чого автор видалив усі свої коментарі та акаунт.
У коментарі ІМІ Валерія Павленко пояснила, що вирішила одразу винести цю ситуацію у публічний простір, щоб привернути увагу до проблеми неадекватного спілкування та агресії в інтернеті. До редакції по допомогу чи з офіційними скаргами вона наразі не зверталася.
“Я усвідомлюю, що ці погрози – несерйозні, але я хотіла написати про це в соцмережах, щоб привернути увагу до неадекватного спілкування в інтернеті. Я помічаю, що останнім часом риторика анонімних акаунтів (і не тільки) в соцмережах стає все більш і більш агресивною й жорстокою. Я хотіла висловитись і показати, що навіть у такого спілкування мають бути рамки. І що хейтерські коментарі можуть порушувати закон”, – розповіла журналістка.
Вона уточнила, що після того, як вона публічно розповіла про цей випадок, деякі анонімні користувачі почали виправдовувати агресію в її бік.
“Далі я погроз не отримувала, але коли я написала про це в треді, то кілька анонімних акаунтів написали, що “все правильно, пропагандистів треба вішати” чи щось таке (я не вчитувалась, одразу блокувала), а дехто написав мені, що це не погрози. Я не розумію, як фраза “чи не страшно вам виходити на вулицю після таких матеріалів, не боїтесь, що вам це аукнеться” не звучить комусь як завуальовані погрози”, – наголосила Павленко, додавши, що після видалення першого коментаря більше ніхто особисто їй не писав.
2. “Деякі журналісти довго не живуть”: журналістка Першого Криворізького заявила про погрози
27.05.2026 Журналістка Першого Криворізького Євгенія Бикова повідомила про хвилю хейту в коментарях і погрози на свою адресу, зокрема застереження на кшталт “деякі журналісти довго не живуть”, після низки матеріалів і створення петиції проти підвищення тарифів на водопостачання в місті.
Про це вона та головна редакторка видання Олена Смоліна розповіли представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк.
Після заяв очільника Кривбасводоканалу про підвищення тарифів на водопостачання втричі, з огляду на скарги на якість води, непрозорість роботи підприємства та підвищення тарифів, Євгенія Бикова ініціювала петицію про відставку директора підприємства.
Петиція за 10 годин набрала необхідну тисячу голосів і має бути розглянута на сесії Криворізької міськради.
“І під новиною про те, що я створюю петицію, одразу набігли багато коментаторів, які почали захищати водоканал. І це в нас не вперше таке. Вже десь мінімум рік під кожною новиною про водоканал спостерігається незвична активність. І серед таких коментаторів був один акаунт, який підписаний як “Анна Юріївна”. Вона написала, якщо дослівно: “Кажуть, не всі журналісти довго живуть”, – розповіла Євгенія Бикова.
Головна редакторка Першого Криворізького Олена Смоліна розповіла, що медіа регулярно висвітлює проблему якості води в місті та спирається на лабораторні дослідження держустанов.
Журналістка Євгенія Бикова розповіла, що вирішила ініціювати петицію про відставку директора Кривбасводоканалу, оскільки, на її думку, в роботі підприємства накопичилося багато проблем.
“Я, як журналістка, бачу загальну картину проблеми: на інформаційні запити водоканал не відповідає, просто пишуть відписки; якість води не відповідає стандартам; як водоканал ремонтує всі ці мережі та реагує на повідомлення про пориви від криворіжців. Загалом накопичилося багато проблем, за якими й мав би стежити керівник підприємства”, – розповіла Євгенія Бикова.
Журналісти за допомогою відкритих джерел частково встановили, що частина коментаторів під дописами медіа про Кривбасводоканал може бути пов’язана з цим комунальним підприємством.
Головна редакторка Першого Криворізького Олена Смоліна розповіла, що під дописами медіа в телеграм-каналі про водоканал регулярно з’являються користувачі, які активно коментують і захищають підприємство. За її словами, частину таких акаунтів вдалось ідентифікувати за іменами та прізвищами.
“Це реальні працівники водоканалу, або які на закупівлях працюють, або які якраз-таки контролюють якість води. Ну, тобто вони офіційно працевлаштовані в комунальному підприємстві. Бачимо незвичну активність у нас на каналі, тому ми їх відстежили”, – розповіла Олена Смоліна.
За фактом погроз і кібербулінгу під час виконання професійних обов’язків Євгенія Бикова планує звернутися до правоохоронних органів.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
06.05.2026 Адвокатка обвинуваченого у вбивстві громадської діячки Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка – Лариса Криворучко – попередила журналістів і громадських активістів про можливу юридичну відповідальність за знімання та поширення її приватних розмов у суді. Про це вона написала 6 травня на своїй фейсбук-сторінці.
Адвокатка заявила, що вважає неприпустимими “підслуховування телефонних розмов адвоката, поширення змісту конфіденційних переговорів із клієнтом, публічне обговорення тактики захисту або приватних розмов”.
За її словами, такі дії порушують етичні стандарти журналістики, зазіхають на адвокатську таємницю, право особи на захист і можуть містити ознаки низки кримінальних складів злочину.
Вона також попередила, що надалі сторона захисту реагуватиме на подібні випадки в правовий спосіб: “Право на захист передбачає конфіденційність комунікації між адвокатом і клієнтом – без цього справедливий суд неможливий. Сторона захисту – попереджає тільки один раз; надалі буде законна реакція щодо кожного”.
Йдеться про відеознімання її телефонної розмови 5 травня під час перерви засідання суду, розповіла в коментарі Інституту масової інформації журналістка hromadske Мар’яна П’єцух, яка висвітлює цей судовий процес.
За словами журналістки, це було перше засідання за участі Криворучко в цій резонансній справі, тому до неї була підвищена увага медіа.
Раніше обвинувачений Зінченко відмовився від попередніх адвокатів. Нова адвокатка Лариса Криворучко двічі не з’являлася на засідання – 1 та 4 травня, через що їх переносили. 5 травня суд відхилив клопотання адвокатки про відвід секретаря та колегії суддів, але надав два тижні для ознайомлення з матеріалами справи. Наступне засідання призначено на 20 травня.
“Зрештою, 5 травня вона приїхала до суду, тож посилена увага медіа до неї була зрозуміла, оскільки це було її перше засідання в такій резонансній справі. Крім того, під час зміни адвокатів Зінченко казав, що “змінює правову позицію”, і важливо розуміти, що саме зміниться з новою адвокаткою”, – розповіла П’єцух.
За словами журналістки, під час засідань відеознімання ведуть не лише журналісти, а й присутні в залі представники груп підтримки обох сторін. У перервах обвинувачений також іноді спілкується з медіа, тому журналісти та присутні завжди напоготові фіксувати все на відео.
Вона уточнила, що відео, як адвокати спілкуються з клієнтами, які перебувають у судовій кабіні, зазвичай медіа фіксують, зокрема як кадри для перебивок у своїх сюжетах.
П’єцух зазначила, що під час пауз у судовому засіданні 5 травня Криворучко спілкувалася з підзахисним і розмовляла телефоном у залі суду, не понижуючи голосу, тому її могли чути інші присутні.
“Вона не говорила пошепки, і всі могли чути її розмову. Так само вголос, сидячи за столом (поки судді були в нарадчій), вона спілкувалася телефоном у якихось інших своїх робочих справах. Це все фіксували на телефони як присутні з групи підтримки обох сторін, так і журналісти”, – розповіла П’єцух.
Журналістка також зауважила: адвокатка розмовляла як із клієнтом, так і телефоном російською мовою, що привернуло додаткову увагу з огляду на позицію обвинувачення про можливий ідеологічний мотив злочину.
“Адже з боку обвинувачення (прокурорів та потерпілої сторони) йдеться саме про ідеологічний мотив злочину. За їхньою версією, вбивство відбулося саме через принципову мовну позицію Ірини Фаріон, якою, згідно з матеріалами справи, на думку обвинуваченого, вона розколювала суспільство”, – зазначила журналістка.
Мар’яна П’єцух зауважує, що “адвокатка не могла не розуміти, що її публічна розмова в залі суду в резонансній справі російською в присутності журналістів, а також у присутності групи підтримки потерпілої не могла не привернути особливої уваги”.
Водночас журналістка припустила, що подібні заяви адвокатки можуть бути пов’язані з наміром у майбутньому домагатися закритого формату судових засідань.
“Але разом з тим вона не говорила пошепки з клієнтом, а розмовляти телефоном не вийшла в коридор. Водночас у суді вона доповідала українською, тобто нею володіє, і за бажання могла вести й решту бесід українською. Цілком можливо, що такі попередження до журналістів та решти присутніх є спробою вимагати згодом зробити засідання закритими”, – вважає журналістка.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що, якщо розмова адвоката з клієнтом має конфіденційний характер, її не слід проводити показово й навмисно в спосіб та в місці, де проводиться дозволене законом та судом відеознімання.
“Конфіденційність спілкування адвоката з клієнтом, безумовно, охороняється законом, але таке явище повинно мати свої логічні чи етичні межі. Якщо спілкування відбувається без поваги до прав інших присутніх за цих обставин осіб, то варто дослідити, чи були такі дії навмисно компрометуючими та чи порушують вони чинні для адвокатської професії норми етики”, – зазначив юрист ІМІ.
2. На Волині депутат напав на журналісток “Сили правди” й відібрав в однієї з них телефон
29.05.2026 Депутат Володимирської міської ради на Волині від партії “Слуга народу” Микола Юнак напав на знімальну групу Центру журналістських розслідувань “Сила правди”. Про це “Сила правди” повідомила на своєму сайті.
Як зазначає редакція, у присутності поліцейських депутат вихопив і викрав мобільний телефон у журналістки Наталки Коваль. Журналісти написали заяву до поліції через перешкоджання журналістській діяльності.
Інцидент трапився 28 травня на території фермерського господарства “Західний Буг” у місті Володимирі, власником якого є цей депутат.
Журналістки приїхали до міста Володимир у відрядження, щоб отримати коментарі депутата для матеріалу про конфлікт між агропідприємством “Західний Буг” та власниками земельних паїв, які, за даними медіа, не отримали орендну плату. Медійниці прибули на підприємство, коли було призначене приймання виборців.
У редакції зазначили, що охоронці пропустили знімальну групу на територію підприємства. Крім того, до медійників з будівлі вийшла уповноважена особа прокоментувати ситуацію і під відеозапис відповіла на запитання медійників. Згодом із приміщення підприємства вибіг Микола Юнак і почав звинувачувати журналістів у нелегальному проникненні на приватну територію і шпигунстві.
Після цього депутат зателефонував до поліції та викликав слідчо-оперативну групу.
“Поки співробітники Володимирського відділку поліції відбирали пояснення у журналістів, депутат вихопив телефон кореспондентки Наталки Коваль, яким вона фіксувала подію, і розбив його, кинувши у середину свого приміщення. На прохання поліції повернути приватне майно власниці обранець не відреагував”, – зазначили в редакції.
Відтак журналістка написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
Журналістка Наталка Коваль розповіла, що Микола Юнак вихопив у неї телефон, попри те що вона нічого в той час не знімала:
“Ми завершували спілкуватися з поліцією, і в той момент Микола Юнак почав ображати мою колегу Анну Присяжну. Він говорив неадекватні речі, які я не хочу навіть повторювати. Я, щоб хоч якось захистити Анну, вийняла телефон, аби дати йому зрозуміти, що готова знімати, як він поводиться. Тоді він підбіг, вихопив у мене телефон, відкрив своє приміщення, вбіг туди, кинув його там на підлогу, повернувся і зачинив за собою двері. Коли ж поліцейський сказав, щоб він повернув мені гаджет, Юнак почав казати, що він нічого не брав!”
Відеографка “Сили правди” Анна Присяжна вранці 29 травня розповіла представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб, що із самого ранку вона та журналістка Наталка Коваль перебувають у відділку поліції у місті Володимирі.
Речниця поліції Волинської області Ольга Бузулук у коментарі представниці ІМІ повідомила, що поліція розслідує факт перешкоджання журналістській діяльності.
За її словами, журналісти одного з медіа прибули на підприємство, щоб отримати коментар щодо оренди земельних ділянок, однак під час спілкування між сторонами виник словесний конфлікт.
“Директор вчинив дії, що мають ознаки перешкоджання журналістській діяльності. На місці працювала слідчо-оперативна група. Поліція виконувала свої обовʼязки в межах чинного законодавства і в межах наданих повноважень”, – прокоментувала Ольга Бузулук.
Вона додала, що відомості про подію внесено до ЄРДР за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України. Наразі слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 2
1. Одеська ОВА приховала дані про зарплату свого керівника: журналісти готують оскарження
25.05.2026 Одеська обласна військова адміністрація (ОВА) відмовила журналістам Центру публічних розслідувань у наданні інформації про зарплату начальника ОВА Олега Кіпера, пославшись на воєнний стан та питання безпеки. Про це повідомляється на сайті Центру публічних розслідувань (ЦПР).
Журналісти надіслали до Одеської ОВА запит щодо зарплат керівництва адміністрації, зокрема начальника ОВА Олега Кіпера та його заступників. У відповіді адміністрація відмовилася надавати частину інформації. Там заявили, що оприлюднення даних про оплату праці Олега Кіпера під час воєнного стану нібито може становити загрозу національній безпеці та призвести до “підриву авторитету органу влади”.
Редакторка ЦПР Олеся Ланцман у коментарі регіональному представнику Інституту масової інформації в Одеській області зазначила, що декларація Олега Кіпера має бути відкритою, адже він розпоряджається значними публічними ресурсами в умовах війни – гуманітарною допомогою, державними закупівлями та процесами відбудови.
“Концентрація такої влади та колосальних ресурсів містить у собі найвищі корупційні ризики. Суспільний інтерес очевидний: мешканці Одещини мають право знати, чи відповідає майновий стан Олега Кіпера його офіційним доходам. Але є і державний інтерес – Україна як країна-кандидатка в ЄС узяла на себе зобов’язання щодо прозорості й антикорупційних реформ, і закриті декларації топпосадовців прямо їм суперечать”, – зазначила вона.
За її словами, у публічному доступі НАЗК відсутні декларації лише чотирьох очільників ОВА – Одеської, Харківської, Херсонської та Чернівецької, тоді як керівники інших прифронтових областей, зокрема Сумської, Донецької, Запорізької та Миколаївської ОВА, свої декларації подали відкрито.
“Тобто посилання на безпекові ризики як аргумент для закриття декларації не універсальна практика, а вибіркова. Показово, що Олег Кіпер неодноразово ставав фігурантом корупційних звинувачень. Якщо ці звинувачення безпідставні – відкрита декларація є найпростішим способом це спростувати. Якщо ні – суспільство і правоохоронці мають отримати інструмент для перевірки”, – додала Олеся Ланцман.
Редакція також нагадала, що Закон “Про доступ до публічної інформації” передбачає відкритість даних про зарплати посадовців, які отримують кошти з державного бюджету. Юристи організації планують оскаржувати відмову Одеської ОВА у встановленому законом порядку.
29.05.2026 Чернігівський обласний ТЦК та СП відмовився надати “Слідству.Інфо” інформацію про поховання загиблого військовослужбовця Володимира Сребродольського, заявивши, що журналісти не обґрунтували потребу в її отриманні та не вказали мети збору даних і замовника матеріалу. Про це повідомляє “Слідство.Інфо”.
Журналісти запитували інформацію в межах розслідування “Спалим тебе, якщо тут поховаєш”: у селі не хотіли ховати вбитого в полоні військового”.
У редакції зазначили, що кілька тижнів намагалася з’ясувати місце поховання бійця, надсилаючи інформаційні запити до ТЦК, місцевих органів влади та установ судово-медичної експертизи, проте здебільшого стикалися з відмовами або суперечливими відповідями.
У своїй відповіді Чернігівський обласний ТЦК та СП заявив, що журналісти нібито не обґрунтували необхідності збору цих даних, а також поцікавився мотивами медійників.
“У запиті громадської організації “Слідство.Інфо” не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності підготовки інформаційного матеріалу стосовно померлого Сребродольського В. І.: у зв’язку з чим виникла нагальна потреба у розповсюдженні та хто є зацікавленою стороною або безпосереднім замовником виготовлення та висвітлення вказаної інформації”, – йдеться у відповіді військкомату.
Окрім того, причиною відмови в ТЦК назвали відсутність згоди родичів військовослужбовця на розголошення інформації про нього.
Водночас журналісти під час роботи над матеріалом з’ясували, що у Володимира Сребродольського взагалі немає близьких родичів. За словами односельців, чоловік жив абсолютно сам у селі Карпилівка на Чернігівщині.
У “Слідстві.Інфо” зазначили, що після повернення тіла загиблого бійця в Україну в межах репатріаційних заходів виникли проблеми з його похованням. Частина жителів села, де він жив, виступила проти поховання бійця на місцевому цвинтарі через відео, яке росіяни записали з ним у полоні. Раніше медіа повідомляло, що на ньому полонений критикує українську владу і розповідає про те, що нібито не хоче повертатися до України. Мовляв, там скажуть: “Ось тобі автомат” – і знову “кинуть на міномет”. А він “не збирається воювати і вмирати незрозуміло за що”.
Згодом у 152 окремій єгерській бригаді, де служив Сребродольський, журналістам підтвердили, що військовослужбовця зрештою поховали в Прилуках.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші випадки непрямого тиску – 1
1. Комітет свободи слова розглянув скаргу журналіста Мокрика на Гончаренка
15.05.2026 Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, розглянувши звернення журналіста-розслідувача The Kyiv Independent Данила Мокрика, вирішив передати матеріали справи до Комітету з питань регламенту та депутатської етики. Йдеться про дії народного депутата Олексія Гончаренка, який, за словами журналіста, опублікував у соцмережах скриншоти із закритого чату мешканців будинку, що дозволяють встановити місце його проживання.
Таке рішення комітет ухвалив 15 травня на своєму засіданні, повідомляє ZMINA.
Данило Мокрик заявив, що після його інтерв’ю з Гончаренком у січні 2026 року депутат почав регулярно згадувати його у своїх соцмережах. За словами журналіста, певний час він не реагував на це, однак ситуація змінилася 31 березня, коли нардеп опублікував у Telegram та Facebook скриншоти із закритого будинкового чату, де проживає журналіст.
“31 березня цього року він опублікував у своєму телеграм-каналі і на своїй сторінці у Facebook скріни з мого будинкового чату – будинку, в якому я живу. Скріни, на яких відображений побутовий конфлікт”, – сказав журналіст.
За словами Мокрика, депутат у пості опублікував сукупність даних, які дозволяють досить легко ідентифікувати, де саме він проживає: “Це робиться навіть без допомоги штучного інтелекту – за пів дня максимум”.
Журналіст наголосив, що це створює для нього ризики безпеки, оскільки він займається розслідуванням російських воєнних злочинів у The Kyiv Independent та контактує з підозрюваними в таких злочинах.
“Ми, грубо кажучи, розводимо цих людей. І в такий спосіб ми як команда розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent стаємо достатньо очевидними можливими об’єктами відплатних дій з боку агентів Російської Федерації чи їхніх симпатиків в Україні”, – пояснив Мокрик.
Він також розповів, що редакція дотримується суворих правил безпеки: журналісти не публікують фото з ознаками геолокації офісу чи місця проживання. Крім того, він повідомив, що ще 2022 року його внесла до списку “ворогів Росії” організація “Комітет захисту національних інтересів”.
Мокрик розповів, що звернувся до правоохоронців, після чого було відкрито кримінальне провадження за статтею 182 Кримінального кодексу України – “Порушення недоторканності приватного життя”. У справі він визнаний потерпілим і вже був допитаний.
Адвокатка журналіста Оксана Максименюк заявила, що поширення інформації про місце проживання людини є конфіденційними персональними даними.
“Право на свободу слова – це право на свободу слова, і Олексій Гончаренко має право висловлюватись. Але в будь-якому випадку мають існувати межі реалізації такого права”, – заявила вона.
Максименюк підкреслила, що претензія стосується не змісту публікацій Гончаренка, а саме поширення даних, які дозволяють встановити місце проживання журналіста.
Олексій Гончаренко заперечив претензії журналіста і заявив, що Мокрик сам оприлюднив власне місце перебування: писав у чаті будинку під власним іменем і фото. Також депутат наголосив, що сам публікував скріни без зазначення точної адреси: “Я опублікував ці скріншоти без зазначення адреси будинку”.
Водночас Гончаренко звинуватив журналіста в подвійних стандартах, згадавши попередні журналістські розслідування, в яких публікувались адреси посадовців, їхніх дружин і навіть дітей.
Крім того, депутат заявив, що публічні люди мають бути готовими до підвищеної уваги: “якщо людина дуже турбується про своє приватне життя, то вона, напевно, обирає інші якісь професії”.
Щодо кримінального провадження, Гончаренко сказав, що вперше про це чує.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Євген Брагар зазначив, що чат будинку на 608 людей частково є публічним простором, хоча інформацію зі скриншотів, за його словами, дійсно можна було геолокувати. На його думку, межа між приватним і публічним у цій справі “таки перейдена не була”.
Водночас адвокатка Мокрика нагадала про випадки переслідування журналістів через поширення персональних даних, зокрема про ситуацію зі зливом Андрієм Портновим даних водіїв програми “Схеми” у 2019–2020 роках, після чого їхній автомобіль був спалений.
Після обговорення Комітет з питань свободи слова проголосував за передання матеріалів до Комітету з питань регламенту та депутатської етики для оцінювання дій народного депутата.
Також голова комітету Ярослав Юрчишин повідомив, що комітет може звернутися до правоохоронних органів, щоб отримати інформацію про перебіг досудового розслідування без розголошення таємниці слідства.
Нагадаємо, раніше журналіст-розслідувач і блогер Данило Мокрик заявив про розгортання проти нього дискредитаційної кампанії в анонімних телеграм-каналах, що він нібито ухиляється від мобілізації.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. Медіа #ШОТАМ заявило про атаку на сайт та використання свого імені
04.05.2026 Медіа #ШОТАМ заявило про атаку на розділ сайту, через який аудиторія може підтримати команду донатами. Це сталося після того, як команда виявила, що мережа сторінок під назвою Insider перейменувалася на #ШОТАМ. Про це повідомляється в Instagram-акаунті медіа.
“Ми не віримо у збіги й розцінюємо це як реакцію на нашу публічну позицію та спробу зашкодити нашій роботі. Що показово: атаковано було саме той розділ сайту, через який нас підтримують донатами”, – зазначили в редакції.
Там додали, що зафіксували масову автоматизовану реєстрацію фейкових акаунтів, лише за 12 годин понад 100 реєстрацій, які мають чіткі ознаки бот-активності:
- послідовно згенеровані номери телефонів з одного операторського пулу;
- відсутність будь-якої активності після створення акаунтів;
- регулярні хвилеподібні сплески реєстрацій замість природного розподілу в часі.
У редакції зазначили, що відбили атаку, сайт не постраждав і працює в штатному режимі.
“А ми прямо зараз працюємо над посиленням захисту, адже припускаємо, що це могла бути тестова спроба перед сильнішою атакою. Також ми фіксуємо всі обставини та збираємо технічні докази”, – зазначили в #ШОТАМ.
Крім того, в редакції зауважили, що не вважають використання їхньої назви недбальством чи збігом креативу. Попередньо такі припущення були, але після атаки на сайт ця версія відпала.
Інші випадки інтернет-тиску – 3
1. Instagram заблокував сторінку журналістки після хвилі скарг від підписників дніпровського блогера
12.05.2026 Instagram заблокував сторінку журналістки з Дніпра Марії Ткачової після масових скарг від підписників неповнолітнього блогера Тимофія Потеряйла, відомого в соцмережах як Кучер. Перед цим блогер закликав свою аудиторію скаржитися на акаунт журналістки після публікації відео про його діяльність.
Про це Марія Ткачова повідомила регіональній представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк.
У матеріалі Марія Ткачова розповідала про 16-річного Тимофія Потеряйла, який у своєму телеграм-каналі сповіщає про рух російських дронів і ракет над Дніпром та областю, а також викладає відео з місць влучань у перші хвилини після обстрілів.
“У своєму відео я порушувала питання про його діяльність, оскільки він неповнолітня дитина, про те, що він керує авто без прав. Розповідала про те, що він відкриває збори собі на авто. Про те, що після цього з’являється відео з таких авто, як BMW або Audi. Також є фіксація того, як Тимофій Кучер запускає збори й просить підписників “накидати” йому кошти на бензин для того, щоб він якомога оперативніше інформував людей, де летять російські дрони або ракети”, – розповіла Марія Ткачова.
Крім того, у відео журналістка порушила питання про те, що неповнолітній блогер з’являється на місцях російських обстрілів під час комендантської години.
“Звідки в нього є ці локації, чому він їх засвідчує, знімаючи контент під табличками з адресами? Ми, як журналісти, не маємо права вести трансляції з місць прильоту, тоді як неповнолітній блогер робить це регулярно. Я агітую людей під час повітряної тривоги читати офіційні джерела, такі як Повітряні сили України, і спускатися негайно в укриття, поки Кучер у режимі реального часу пише, над яким саме будинком летить цей “шахед”, навіть не думаючи про те, що вони мають онлайн-керування. Тобто дрон може моніторити, що саме і де саме він зараз пролітає”, – зазначила журналістка.
Також у відео журналістка висловила занепокоєння, що блогер у своєму телеграм-каналі публікує відео надання першої домедичної допомоги постраждалим від обстрілів, не маючи відповідної підготовки.
“Інструктори з тактичної медицини сказали, що він надає домедичну допомогу взагалі безграмотно. Хто понесе відповідальність, якщо він не допоможе, а нашкодить людині, він же ж неповнолітній. Хто буде за це відповідати?” – додає журналістка.
Марія Ткачова подала оскарження щодо видалення сторінки. Поки триває розгляд звернення, журналістка створила новий профіль у соцмережі.
27.05.2026 Журналістка “Суспільне Дніпро” та авторка проєкту “Розпаковка” Інна Лисак повідомила про хвилю хейту та онлайн-атак у соцмережах після публікації інтерв’ю з Федором Зінченком – батьком В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон.
Про це вона розповіла представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк.
Інтерв’ю з Федором Зінченком вийшло на ютуб-каналі “Суспільне Дніпро” 27 травня. Після його виходу в коментарях під відео та під дописом журналістки на її особистій фейсбук-сторінці з’явилася велика кількість негативних коментарів і образ.
Під відео вже майже 4 тисячі коментарів, більшість із яких на підтримку потерпілої сторони чи на боці підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон. Водночас користувачі критикували й саму журналістку.
“Просто за сам факт розмови з батьком обвинуваченого, провину якого ще не доведено в суді. Для багатьох коментаторів вона чомусь стала тригером і доказом того, що журналіст працює на одну зі сторін або взагалі “за московські гроші”. Як не дивно, дзеркальні образи писали запеклі антагоністи – представники різних таборів. Ті, хто вважає В’ячеслава Зінченка вбивцею Ірини Фаріон, і ті, хто не вірить в офіційну версію”, – розповіла Інна Лисак.
За її словами, журналістика не має ставати на чийсь бік. Складні співрозмовники, незручні теми й неприємні для когось питання – такою повинна бути здорова журналістика, зазначає Інна Лисак, яку неприємно вразили коментарі та хейт на її адресу.
Журналістка вважає, що інтервʼю з Федором Зінченком має суспільний інтерес і записати його було важливим кроком для медіа.
“Ми звикли говорити про свободу слова як про щось очевидне. Але на практиці виходить, що підтримуємо її доти, доки звучить позиція, з якою ми згодні. Щойно з’являється думка, яка нас обурює або суперечить нашим переконанням, – виникає спокуса не сперечатися з нею, а заборонити їй звучати взагалі. Ось саме це я фактично побачила після виходу нашого інтервʼю”, – зазначила журналістка.
Вона також наголосила, що батько обвинуваченого має право висловлювати свою позицію щонайменше до моменту, поки суд не ухвалить остаточного рішення в справі.
“По-перше, батько наводить свої аргументи – чому вважає, що це не його син убив Ірину Фаріон. І формально має на це повне право. Як мінімум доки суд не ухвалив свій законний вирок. По-друге, в цьому інтервʼю батько багато розповідає про свій світогляд і, відповідно, про той світогляд, у якому виховувався його син. Нам у редакції здалося, що це дуже важливо почути для розуміння суті справи”, – розповіла Лисак.
Щодо коментарів журналістка переконана, це інтервʼю для людей, які думають і читають “між рядків”. “Нікого не хочу цим образити, але світ не чорно-білий, і дорослим людям варто б бачити глибше”, – підсумувала журналістка.
3. “Слідство.Інфо” заявило про інформатаку: пов’язує з розслідуванням про пасинка Медведчука
29.05.2026 Головна редакторка “Слідства.Інфо” Настя Станко заявила про онлайн-атаку на медіа. Упродовж пів години низка сайтів опублікувала ідентичні новини на основі фейсбук-допису блогера Михайла Шнайдера з критикою керівниці “Слідства.Інфо” Анни Бабінець. Про це Настя Станко повідомила в коментарі “Детектору медіа”.
28 травня Шнайдер, який називає себе “політичним експертом”, написав пост, у якому звинуватив Бабінець у нібито завдаванні “непоправних репутаційних втрат” конкурсу “Честь професії”. Згодом цей текст майже одночасно з’явився на низці ресурсів.
О 18:09 “Слідство.Інфо” почало отримувати сповіщення від бота про згадки їхнього медіа. За 30 хвилин на сайтах УНІАН, “Главреда” та “Українських новин” вийшло шість однакових матеріалів українською та російською мовами.
Настя Станко вважає, що метою атаки може бути дискредитація медіа через його розслідування. Зокрема, нещодавно “Слідство.Інфо” оприлюднило матеріал про те, що пасинок Віктора Медведчука Богдан Марченко після початку повномасштабного вторгнення отримав російське громадянство і керує бізнесом на окупованій частині Донеччини.
Станко зазначила, що до онлайн-атаки не знала, хто такий Михайло Шнайдер. Згодом вона знайшла згадки про нього в базі псевдосоціологів та прихованих піарників, сформованій Texty.org.ua. Згідно з базою, 2018 року Шнайдер займався піаром Віктора Медведчука, а у 2019 році брав участь у кампанії з дискредитації Євгена Мураєва під час його конфлікту з Медведчуком і Вадимом Рабіновичем. Водночас, за даними Texty.org.ua, Шнайдер тоді озвучував ідентичні тези з коментаторами, близькими до Медведчука та Рабіновича.
На думку Станко, нинішня онлайн-атака може бути певним чином пов’язана саме з розслідуванням про пасинка екснардепа, якого підозрюють у державній зраді.
“Хто замовник, сказати важко. Але я не думаю, що тема конкурсу для журналістів така цікава широкій аудиторії, що за 30 хвилин однакові новини з’явилися саме про “Честь професії”. Вона важлива нам як медійникам, але я дуже сумніваюся, що це так болить якимось псевдоекспертам. Впевнена, що це використано як привід, щоб спробувати якось дискредитувати нашу агенцію розслідувань”, – сказала Станко.
Нагадаємо, 20 травня редакторка розслідувальної агенції “Слідство.Інфо” Анна Бабінець відкликала оцінки всіх 50 робіт, які вона оцінювала як членкиня журі “Честі професії” в номінації “Найкраще розслідування”, заявивши про конфлікт інтересів. Пізніше “Слідство.Інфо” також відкликало свої матеріали з раніше оголошеного шортлиста.
Як повідомляв ІМІ, 20 травня керівниця “Слідства.Інфо” та членкиня журі Анна Бабінець повідомила оргкомітет та наглядову раду конкурсу про конфлікт інтересів щодо 51 роботи в номінації “Найкраще розслідування”. Щоб запобігти будь-яким сумнівам у неупередженості конкурсу, вона ухвалила рішення відкликати свої оцінки.
22 травня наглядова рада “Честі професії” анулювала список фіналістів у номінації “Найкраще розслідування”, який був оприлюднений 18 травня 2026 року, та вирішила провести в цій категорії додаткове оцінювання.
27 травня наглядова рада “Честь професії” оголосила оновлений шортлист фіналістів у номінації “Найкраще розслідування”.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Зловживання позовами проти медіа – 1
1. “Центренерго” позивається до журналістки Bihus.Info: вимагає видалити блог та 1 млн грн
30.05.2026 Публічне акціонерне товариство “Центренерго”, контрольний пакет акцій якого належить державі, подало судовий позов проти журналістки проєкту Bihus.Info Світлани Стеценко. Компанія вимагає видалити з YouTube-каналу блог, присвячений модернізації Трипільської ТЕС, прибрати відповідну новину із сайту, а також стягнути з редакції 1 мільйон гривень як компенсацію за моральну шкоду. Про це Світлана Стеценко розповіла у відео на YouTube-каналі Bihus.Info.
За словами журналістки, приводом для позову став грудневий матеріал Bihus.Info про декарбонізацію та унікальний шанс модернізувати один з енергоблоків Трипільської ТЕС за участі європейських партнерів шляхом переходу з вугілля на біопаливо. У блозі йшлося про те, що переговори заблокувалися, ймовірно, через спротив українського “вугільного лобі”.
“Сам судовий позов – це взагалі не дивина. Це, на жаль, стабільна практика – лякати судами, намагатися відволікати від роботи, мотати нерви й змушувати витрачати час на судову тяганину. Неочікуване і токсичне було в самому позові, адже одна з найбільших державних енергокомпаній через суд вимагає видалити відео з нашого ютубу, новину видалити із сайту, а ще… “Центренерго” вимагає стягнути з нас мільйон гривень моральної шкоди”, – розповіла Стеценко.
Журналістка зазначила, що компанія аргументувала суму позову кількістю підписників каналу Bihus.Info, яких наразі налічується понад мільйон.
У позові “Центренерго” стверджує, що критичний матеріал, який набрав понад 115 тисяч переглядів, дискредитує підприємство в очах потенційних донорів та міжнародних партнерів, а також може заблокувати іноземне фінансування та залучення кваліфікованих кадрів для відновлення зруйнованої інфраструктури.
Стеценко наголошує, що репутаційні проблеми держкомпанії пов’язані не з журналістською роботою, а з багаторічними корупційними скандалами, закупівлями російського вугілля через фірми з орбіти Ігоря Коломойського, збитками на мільярди гривень та нещодавніми викриттями правоохоронців. Зокрема, у лютому цього року СБУ заявила про викриття схеми розкрадання 150 мільйонів гривень, виділених на відновлення тієї самої Трипільської ТЕС після російських обстрілів.
“Тобто, поки правоохоронці розслідують, як на відбудові Трипільської ТЕС [вкрали] 150 мільйонів гривень, “Центренерго” наполегливо вважає, що відбудові ТЕС загрожують не якісь там мутки, а критика від журналістів? Коли державна компанія приходить з вимогою тупо видалити критику та струсити із журналістів, очевидно ж, непідйомну суму в мільйон гривень, це виглядає як банальна спроба тиску”, – підкреслила медійниця.
Вона також звернула увагу на те, що позов подано від імені публічного акціонерного товариства, де 80% акцій належать державі, тобто це рішення пройшло тривалу бюрократичну процедуру погодження всередині менеджменту компанії.
На тлі скандалів в енергетичному секторі (зокрема, справи “Мідас”) та заяв вищого керівництва держави про необхідність кадрових перезавантажень, у “Центренерго” нещодавно змінився керівник – компанію очолив Сергій Ісадченко.
“Чи буде він наслідувати традиції керування попередника? Оце питання відкрите. Від себе лише можу сподіватися, що новий очільник буде створювати вже нову репутацію компанії, не затикаючи рота журналістам мільйонними позовами й вимогами все видалити, а прозорим менеджментом та ефективною роботою держкомпанії”, – резюмувала Світлана Стеценко.
Юристки Bihus.Info вже працюють над захистом журналістки в судовому процесі.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Суд призначив пробаційний нагляд чоловіку, який підкинув похоронний вінок журналісту
28.05.2026 Рівненський міський суд призначив пробаційний нагляд строком на два роки волинянину Вадиму Смолінському, визнавши винним у погрозі вбивством та насильством медійнику Владу Ісаєву.
Про це відомо з ухвали Рівненського міського суду від 19 травня 2026 року, повідомляє регіональна представниця Інституту масової інформації Ганна Калаур.
Йдеться про інцидент, що трапився в липні 2023 року, коли Ісаєв виявив похоронний вінок з написом “Вічна пам’ять, світла пам’ять Ісаєву від вдячних читачів” під дверима своєї квартири.
Як повідомляв ІМІ, напередодні інциденту з вінком, 14 червня 2023 року, невідомі спалили автомобіль Влада Ісаєва. Він пов’язав це з його журналістською діяльністю.
За версією слідства, увечері 2 липня 2023 року Вадим Смолінський перебував у Рівному. Діючи за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, він усвідомлював, що Влад Ісаєв – журналіст. З метою погрози вбивством та насильством щодо журналіста Смолінський зробив відповідний напис на стрічці вінка.
Згодом, уночі 3 липня 2023 року, Смолінський передав поховальний вінок невстановленій особі, яка й доставила його до місця проживання медійника.
Влад Ісаєв повідомив у суді, що сприйняв це як реальну погрозу та пов’язав інцидент зі своєю журналістською діяльністю.
Нагадаємо, Влад Ісаєв є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником медіа ТОВ “Західний аргумент”. Щоправда, як повідомляв ІМІ, цей ресурс фактично не працює з 2021 року. Також у вироку вказано, що медійник створив анонімний телеграм-канал “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про рівненських політиків та посадовців. Однак, як зазначено у вироку, Ісаєв передав права на вказаний канал іншій особі.
Під час розслідування була проведена почеркознавча експертиза, яка підтвердила, що текст на стрічці виконав саме обвинувачений Смолінський. У суді він повністю визнав провину, не заперечував фактичних обставин справи та заявив, що щиро кається.
Водночас Ісаєв заявив у суді, що претензій до Смолінського не має, і просив суд суворо його не карати.
Зрештою Рівненський міський суд визнав Вадима Смолінського винним у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 28 (вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією), ч. 1 ст. 345-1 КК України (погроза вбивством та насильством щодо журналіста, вчинена за попередньою змовою групою осіб). Йому призначили покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду.
Також суд поклав на Смолінського обов’язки періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження та виконувати заходи пробаційної програми.
Крім того, зі Смолінського стягнули 62,8 тисячі гривень судових витрат за проведення експертиз. Заставу в розмірі 414 240 гривень після набрання вироком законної сили мають повернути заставодавцю.
Вирок суду можна оскаржити в Рівненському апеляційному суді.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2025 року невідомі облили зеленкою автівку журналіста. Правоохоронці розпочали розслідування за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 Кримінального кодексу України). З власних джерел у правоохоронних органах ІМІ стало відомо, що напад було скоєно на Владислава Ісаєва. У коментарі ІМІ він підтвердив інформацію.
2. Поліція розслідує недопуск журналістки ЖАР.INFO на засідання ДІАМ як перешкоджання
29.05.2026 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом можливого перешкоджання законній професійній діяльності журналістки онлайн-медіа ЖАР.INFO Альони Берези після її недопуску на засідання Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) у Хмельницькому.
Про це йдеться у відповіді Хмельницького районного управління поліції, яку редакція онлайн-медіа ЖАР.INFO надала Інституту масової інформації.
Як зазначається в документі, 9 травня 2026 року дізнавач сектору дізнання Хмельницького районного управління поліції вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Відомості до реєстру внесли після того, як Хмельницький міськрайонний суд зобов’язав поліцію відкрити кримінальне провадження за заявою журналістки.
Як повідомляв ІМІ, 20 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд частково задовольнив скаргу громадської організації “Жіночий Антикорупційний Рух”, на базі якої працює онлайн-медіа ЖАР.INFO, та зобов’язав Хмельницьке районне управління поліції внести відомості до ЄРДР за заявою від 18 березня 2026 року.
Суд встановив, що після недопуску на засідання ДІАМ журналістка звернулася до поліції із заявою про перешкоджання. Попри реєстрацію звернення в журналі єдиного обліку, кримінальне провадження відкрито не було.
У поліції тоді пояснювали, що під час перевірки не отримали достатніх відомостей для підтвердження ознак кримінального правопорушення. Водночас суд наголосив, що, відповідно до вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу, слідчий або прокурор зобов’язані внести відомості до ЄРДР не пізніше ніж через 24 години після отримання заяви про можливий злочин.
Нагадаємо, 18 березня 2026 року журналістку ЖАР.INFO Альону Березу не допустили на розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності в приміщенні ДІАМ у Хмельницькому.
Раніше юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначав, що порядок розгляду справ у сфері містобудування передбачає відкритість таких процесів і не містить заборони на присутність журналістів. На його думку, в цій ситуації можуть бути наявні ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. Правозахисники закликали посилити тиск на РФ для звільнення журналістів і захисту свободи слова
04.05.2026 Правозахисні та медійні організації закликали уряд України та міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для звільнення незаконно утримуваних українських журналістів та захисту свободи слова на тимчасово окупованих територіях України.
Про це йдеться в спільній заяві організацій, оприлюдненій на сайті Центру прав людини ZMINA. Серед підписантів є Інститут масової інформації.
У заяві зазначається, що з моменту окупації Криму у 2014 році Росія системно знищує незалежні медіа, блокує українські телеканали та соцмережі, переслідує журналістів за сфабрикованими обвинуваченнями та наповнює інформаційний простір пропагандою. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році ці репресії значно зросли й поширилися на новоокуповані території.
За даними правозахисників, журналісти на ТОТ стикаються з обшуками, незаконними затриманнями, викраденнями, фізичним насильством і кримінальним переслідуванням за звинуваченнями в “тероризмі”, “державній зраді”, “поширенні фейків”, “дискредитації російської армії”, “екстремізмі” чи “шпигунстві”.
Наразі щонайменше 26 українських цивільних журналістів перебувають у незаконному ув’язненні РФ, з них 17 – кримські професійні та громадянські журналісти. Частину медійників утримують за ґратами роками, а їхній стан здоров’я погіршується через відсутність належної медичної допомоги та нелюдські умови утримання. Зокрема, журналістка Ірина Данилович втратила слух на одне вухо і перенесла мікроінсульт у неволі. Проблеми зі здоров’ям також мають інші ув’язнені журналісти.
Правозахисники також звертають увагу і на нові вироки проти журналістів, зокрема засудження медійників з Мелітополя до тривалих термінів ув’язнення за сфабрикованими обвинуваченнями.
У заяві організації закликають уряд України продовжити роботу зі звільнення журналістів, розслідувати злочини проти медійників на окупованих територіях і посилити фінансову та інституційну підтримку незалежних і релокованих медіа.
Водночас міжнародну спільноту закликають посилити політичний і санкційний тиск на Росію, забезпечити доступ до ув’язнених журналістів, розширити моніторинг порушень свободи слова та сприяти притягненню винних до відповідальності.
Автори заяви наголошують, що без рішучих дій переслідування журналістів і надалі залишатиметься безкарним.
Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA, “Кримський процес”, “Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля”, Освітній дім прав людини – Чернігів, Кримська правозахисна група, Національна спілка журналістів України, Дім прав людини Крим та Інститут масової інформації.
08.05.2026 Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа та українські медійні організації закликали Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті.
Про це йдеться в спільній заяві, в якій медійна спільнота наголошує на необхідності правової визначеності для онлайн-медіа, YouTube-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок у соціальних мережах та інших цифрових майданчиків, що містять відеоконтент.
Автори заяви вважають, що мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених з ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах.
Інститут масової інформації наводить повністю текст заяви:
Заява щодо необхідності мораторію на перевірки та санкції у зв’язку з невизначеністю критеріїв класифікації онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіасервісів
Орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа, а також українські медійні організації закликають Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення запровадити мораторій на перевірки та застосування санкцій щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті, які регулятор відносить або може відносити до категорії нелінійних аудіовізуальних медіасервісів, зокрема YouTube-каналів, TikTok-акаунтів, сторінок у соціальних мережах, що містять відео, та інших цифрових дистрибуційних майданчиків.
Такий мораторій має діяти до моменту вироблення прозорих, передбачуваних і погоджених із ринком критеріїв розмежування онлайн-медіа, нелінійних аудіовізуальних медіасервісів та дистрибуційних каналів медіа в соціальних мережах і на цифрових платформах.
Це не заперечення повноважень регулятора. Це вимога базового принципу правової визначеності. Ринок не можна карати за правилами, зміст і межі яких залишаються незрозумілими та змінюються без публічного пояснення, консультацій і перехідного періоду.
Протягом тривалого часу цифрові ресурси медіа, зокрема сторінки в соцмережах і канали поширення контенту, реєструвалися як онлайн-медіа. Різка зміна цієї практики без узгодження з ринком, консультацій, чітких критеріїв створює правову невизначеність для всього ринку. Найбільший ризик полягає в тому, що кожен YouTube-канал, TikTok-акаунт чи інша цифрова сторінка редакції може бути штучно визнана окремою медіапослугою – з окремою реєстрацією, збором, відповідальністю і санкціями. Такий підхід ігнорує реальну роботу медіа, адже у більшості випадків ці платформи є лише каналами дистрибуції або частинами одного медіа під єдиним редакційним контролем, а не самостійними аудіовізуальними медіасервісами.
Сам факт поширення відео на YouTube, TikTok чи інших платформах не може автоматично створювати новий регуляторний статус. Визначальними мають бути зміст і організація послуги, редакційний контроль, самостійна редакційна логіка, основний характер відеоконтенту та структура програм, а не технічний майданчик, на якому медіа шукає свою аудиторію.
Особливу стурбованість викликає становище регіональних, локальних і незалежних нішевих медіа. Вимога окремо реєструвати кожен цифровий майданчик стане реальним бар’єром для розвитку та інновацій невеликих редакцій. У воєнний час, коли українські медіа працюють під фізичним, економічним і безпековим тиском, держава має підтримувати відповідальні редакції, а не створювати для них адміністративні пастки. Це матиме й охолоджувальний ефект для свободи медіа. Редакції відмовлятимуться від нових відеоформатів і цифрових продуктів не через порушення закону, а через страх перед непередбачуваною кваліфікацією і штрафами.
Україна рухається до Європейського Союзу, і медійне регулювання має відповідати європейській логіці. Тобто бути прозорим, передбачуваним, пропорційним і спрямованим на захист медіаплюралізму, а не на створення надмірного адміністративного тиску.
У зв’язку з цим закликаємо Національну раду:
- Запровадити мораторій на перевірки та санкції щодо реєстраційного статусу медіапослуг в інтернеті до вироблення прозорих і погоджених із ринком критеріїв.
- Утриматися від вимог реєструвати кожну платформу поширення контенту як окремий медіасервіс, якщо вона є дистрибуційним каналом одного медіа під єдиним редакційним контролем. Поняття “дистрибуційний майданчик” є змістовним розкриттям “технології надання медіасервісу” за п. 10 ст. 63 Закону України “Про медіа”, який вже зараз дозволяє реєструвати кілька технологій однією заявою зі сплатою збору як за одне медіа.
- Розпочати консультації з медіаринком, органами спільного регулювання, профільними громадськими організаціями, регіональними медіа та експертним середовищем.
- Гарантувати перехідний період після ухвалення відповідних критеріїв, щоб медіа могли привести свою діяльність у відповідність до нових вимог без тиску і ризику негайних штрафів.
- Регулювання медіа має захищати суспільний інтерес, а не створювати хаос, страх і правову невизначеність. Активні редакції, які розвивають нові формати й шукають аудиторію на сучасних платформах, є частиною стійкості української демократії під час війни і розраховують на підтримку держави.
