Барометр свободи слова за січень 2022 року
У січні експерти ІМІ зафіксували в Україні 19 випадків порушень свободи слова. З них 10 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.
Найчастіше журналістам перешкоджали (сім випадків) та відмовляли в доступі до публічної інформації (шість випадків).
Двічі перешкоджали журналістам у Києві під час масових акцій: під Кабміном учасники акції #SaveФоп намагалися вибити мікрофон у журналістки 5 каналу під час прямого ввімкнення; учасники акції на підтримку експрезидента Петра Порошенка, якому обирали запобіжний захід, заважали кореспонденту телеканалу “Наш” вести пряму трансляцію.
На Харківщині герой сюжету під час інтерв'ю залицявся до журналістки СТБ, а потім почав виявляти агресію, нецензурно висловлюватися на адресу її колег, замахувався по камерах, бив рукою по штативу камери. В Одесі місцевих журналістів не пускали на засідання земельної комісії. В іншому випадку в Одесі охорона будмайданчика виштовхала знімальну групу телеканалу Odesa.LIVE з території будівельного майданчика.
Відмовляли журналістам у доступі до публічної інформації, зокрема, Верховна Рада, державне підприємство “Парламентський телеканал “Рада”, державне підприємство “Укрзалізниця”, Міністерство інфраструктури.
Так, телеканал “Рада” не надав інформації на офіційний запит “Детектора медіа” щодо редакційної ради каналу, результатів творчих конкурсів тощо. Нагадаємо, що телеканал не надав відповіді й на інформаційний запит ІМІ щодо використання бюджетних коштів на штатних та залучених журналістів, а також щодо керівництва каналу. Крім того, у Верховній Раді не надали відповіді на інформаційний запит “Судово-юридичної газети” щодо витрачання бюджетних коштів на закупівлі державного парламентського телеканалу “Рада”, а також на які цілі збираються витратити 378 млн грн з бюджету.
У січні ІМІ зафіксував два випадки побиття. У Кременчуці (Полтавська область) невідомі чоловіки побили журналіста Кременчуцької міської телерадіокомпанії “Кременчуцькі новини” Антона Воробйова, після чого його госпіталізували. У Києві нападу зазнав журналіст “СтопКору” Ілля Шевченко. Поліція відкрила кримінальні провадження за ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України.
Також ІМІ зафіксував два випадки юридичного тиску. Серед них – судовий позов народного депутата Іллі Киви проти Дениса Бігуса про захист честі, гідності та ділової репутації. Кива вимагає визнати недостовірним і спростувати відеоролик “Що знайшли на обшуку в Киви? Золото, вагон кешу і картини. ФОТО З ОБШУКІВ”, який опублікували 1 грудня минулого року. Також політик хоче стягнути з журналіста 2 мільйони гривень моральної шкоди.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували по одному випадку нападів на офіси ЗМІ та інтернет-тиску. Зокрема, про обстріл редакції видання “Гордон” повідомив його власник Дмитро Гордон. Співробітники видання виявили слід від кулі на одному з вікон офісу, після чого викликали поліцію.
Кібербулінгу зазнала журналістка видання “Полтавщина” Дарина Синицька. У місцевих групах у соцмережі “Фейсбук” про неї поширювали фейк що вона “маніяк, який видає себе за дівчину”.
Порушення зафіксовано в дев'яти регіонах. У Києві зафіксовано дев’ять випадків, по два випадки – в Одесі та на Полтавщині. В інших областях – по одному випадку: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Луганщина, Харківщині, у Херсоні та у Черкасах.
Утиску свої прав зазнали п’ять журналісток та сім журналістів.
Фізична агресія
Побиття – 2
1. У Кременчуці побили журналіста. Його госпіталізували
06.01.2022 У Кременчуці (Полтавська область) невідомі чоловіки побили журналіста Кременчуцької міської телерадіокомпанії “Кременчуцькі новини” Антона Воробйова. Після цього журналіста госпіталізували.
Про це телерадіокомпанія повідомила на офіційній сторінці у фейсбук.
Інцидент стався ввечері 5 січня на території Центральної районної лікарні.
“Тітушки напали на нашого журналіста. Кремезні чоловіки спортивної статури побили нашого Антона Воробйова, у той час, коли журналіст виконував свої професійні обов’язки – висвітлював те свавілля, що сьогодні відбувалося на території Кременчуцької центральної районної лікарні. Через побиття нашому колезі стало погано. Лікарі “швидкої допомоги”, яких викликали на місце подій, одразу ж прийняли рішення про негайну госпіталізацію постраждалого”, – повідомила редакція.
У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області редакторка “Кременчуцьких новин” Ірина Серьогова сказала, що журналіст робив репортаж про лікарню, бо там виникла конфліктна ситуація через приміщення медичного закладу. І додала, що постраждалий написав заяву до поліції.
Лікарі встановили попередній діагноз Антону Воробйову – закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин грудної клітини, забій лівого плеча.
За фактом побиття журналіста поліція Полтавщини відкрила кримінальні провадження. Журналіст повідомив поліції про вчинення відносно нього насильства у зв’язку із здійсненням ним журналістської законної професійної діяльності на території Центральної районної лікарні.
Також поліція Кременчука протягом дня отримала ряд звернень за фактом вчинення самоправних дій на території лікарні.
За вказаними фактами розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях з правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 356 (Самоправство) та ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Національної поліції у Полтавській області.
2. "Стопкор" повідомив про побиття у ресторані свого журналіста
28.01.2022 У Києві побили журналіста проєкту “СтопКор” Іллю Шевченка. Про це повідомляється на сайті проєкту.
Інцидент стався 28 січня ввечері у ресторані “Княжий град”. Внаслідок нападу було знищено телефон журналіста та професійне обладнання – камеру та мікрофон.
Як повідомляє “СтопКор”, журналіст прийшов у заклад із редакційним завданням. Саме там відбувалося пишне святкування, ймовірно, з нагоди Дня народження президента Національної медичної академії Віталія Цимбалюка.
“Коли знімальна група прибула до ресторану, спочатку кореспондента зачинили всередині, так, що він не міг вийти назовні. Фактично Іллю взяли в заручники. “Гості” пана Цимбалюка поводилися дуже агресивно. У результаті - напад на журналіста”, - йдеться у повідомленні.
Невідомий чоловік під час нападу на Шевченка відібрав його телефон, розбив та викинув у смітник. Напад на Іллю зафіксував його колега, якому вдалося потрапити всередину.
Водночас на вулиці журналіст Кирило Вольний намагався поспілкуватися з високопоставленими гостями, які намагалися залишити заклад. Один із них назвався Василем. Чоловік сильно штовхнув оператора та розбив дороге обладнання – камеру та мікрофон. Після скоєного чоловік залишив місце події позашляховиком Toyota.
За фактом нападу та знищення майна журналісти звернулися до поліції та написали заяву за ст. ККУ 345 “Погроза або насильство щодо журналіста” та ст. 347-1 “Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”.
Телефон журналіста знайшли лише наступного дня.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1
1. Гордон повідомив про обстріл офісу його видання
19.01.2022 Засновник інтернет-видання “Гордон” Дмитро Гордон повідомив, що сьогодні, 19 січня, у Києві обстріляли редакцію його видання.
Про це він сказав в опублікованому YouTube-відеозверненні, повідомляється на сайті видання.
Офіс розташований на вулиці Щекавицькій. Співробітники видання виявили слід від кулі на одному з вікон офісу, після чого викликали поліцію. Гордон показав на відео кульовий отвір.
Журналіст пов'язує інцидент зі своєю професійною діяльністю.
“Друзі, говорити правду в країні, де за свободу слова потрібно щодня боротися, дуже непросто. Але я це роблю, постійно кажу те, що думаю, і кажу правду. Як бачимо, це багатьом, напевно, не подобається”, – сказав Гордон.
Він висловив переконання, що злочин буде розкрито, “оскільки тут скрізь камери”.
“Окрім того, як мені повідомили мої джерела в СБУ, тут навпроти розташований гуртожиток СБУ, в якому встановлено спеціальний пост у межах НСРД (негласні слідчі (розшукові) дії). – Ред.) стосовно мене, звідки повністю записують усе, що відбувається тут, перед входом [в офіс видання “Гордон”]. Тому я абсолютно впевнений, що СБУ в співдружності з МВС дасть відповідь на запитання, хто стріляв по вікнах інтернет-видання “Гордон”, кому стоїть поперек горла свобода слова та боротьба за свободу слова в Україні”, – сказав Гордон.
За фактом пошкодження вікна офісу видання поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 194 Кримінального кодексу України – умисне знищення або пошкодження майна.
Слідчо-оперативна група на місці події зафіксувала наявне пошкодження зовнішнього скла подвійного склопакета. Пошкодження скла було не наскрізним. Наразі правоохоронці встановлюють свідків та очевидців, переглядають відео з камер спостереження.
Перешкоджання законній журналістський діяльності – 7
1. Під судом, де обирали запобіжний захід Порошенку, перешкоджали журналісту каналу "Наш"
17.01.2022 У Києві 17 січня під Печерським райсудом, де обирали запобіжний захід Петру Порошенку, учасники акції на підтримку експрезидента заважали кореспонденту телеканалу “Наш” вести пряму трансляцію, повідомляє Громадське.
Журналіст каналу Тимур Страхов намагався зробити пряме ввімкнення зі студією. Проте коли він почав говорити, декілька людей почали його відтісняти та посилати “до Мураєва”. Журналіст намагався продовжити ввімкнення та навіть спробував узяти коментар у чоловіка поряд.
Проте згодом його оточила група людей, які штовхали кореспондента і кричали “Ганьба”. Натомість ведучі називали учасників акції “рядженими клоунами” та “купкою неадекватних радикалів”.
За цим фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), повідомляється на сайті Національної поліції. Санкція статті передбачає штраф до 850 грн, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років.
За даними поліції, під час прямого ефіру на одному з телеканалів було виявлено інцидент, де громадяни відтіснили з місця проведення акції журналіста. Після цього керівництво столичного главку відразу ініціювало перевірку.
Наразі поліцейські з’ясовують усі обставини події.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
2. На Харківщині герой сюжету перешкоджав роботі журналістів СТБ та 1+1
18.01.2022 У селищі Рогань Харківської області 18 січня герой сюжету про проблемну родину накинувся на знімальні групи телеканалів СТБ та 1+1 під час його інтерв'ювання.
Про це ІМІ повідомила журналістка СТБ Марія Малєвська, що знімала сюжет.
У сюжеті йшлося про дівчинку, яку забрали до лікарні, бо її кілька днів не пускала додому мати. Чоловік, до якого звернулися журналісти, є співмешканцем жінки. Його запитували, чому не пускали дівчинку додому, коли він бачив її востаннє.
Спочатку чоловік поводився люб'язно, а потім почав виявляти агресію, нецензурно висловлюватися на адресу журналістів.
Марія Малєвська розповіла, що внаслідок нападу ніхто зі знімальних груп не постраждав.
“Я не знаю, чому він почав. Ймовірно, через стан сп'яніння. В принципі, вся наша бесіда викладена у відео. Він замахувався по камерах, бив рукою по штативу, коли оператор плюсів намагався штативом від нього відгородитися”, – розповіла Марія, додавши, що пошкоджень техніки немає.
За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до трьох років обмеження волі.
“20 січня в ході моніторингу соціальної мережі Інтернет на одному з телеграм-каналів виявлено відеосюжет, на якому чоловік перешкоджав законній професійній діяльності журналістів. Під час зйомки відеосюжету біля будинку по вулиці Горького в селищі Рогань Харківської області правопорушник висловлювався в бік журналістів нецензурною лайкою та намагався припинити зйомку”, – повідомляє поліція.
Проводяться необхідні слідчі дії для притягнення правопорушника до відповідальності.
3. Учасники акції #SaveФоп напали на журналістку 5 каналу під час прямого ввімкнення
25.01.2022 Учасники акції #SaveФОП намагалися вибити мікрофон з рук журналістки 5 каналу Аліни Бурцевої під час прямого ввімкнення. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
Інцидент стався 25 січня в Києві під Верховною Радою, де відбувалась акція.
Напад трапився, коли кореспондентка розповідала про те, що відбувається біля будівлі парламенту. Її оточили підприємці, й після того, як журналістка, посилаючись на правоохоронців, сказала, що мітингувальники розпилювали газ, жінка вдарила її по руках, намагаючись вибити мікрофон.
“Близько другої години дня ми приїхали сюди (під будівлю Верховної Ради. – Ред.) інформувати глядачів, що тут відбувається на акції #SaveФОП. Я побачила, що правоохоронці чомусь побігли, я підбігла до них, запитала, що сталося. Вони сказали, що нібито протестувальники газ розпиляли на них. У мене це є записано на відео. Я не встигла договорити іншу позицію, якраз протестувальників. Вони (протестувальники. – Ред.) почали на мене кричати, що це брехня, вирвали штекер з мікрофона”, – розповіла Аліна Бурцева.
Кореспондентка написала заяву до поліції.
Нагадаємо, 25 січня в Києві під Верховною Радою відбулась акція протесту підприємців, які виступають проти вимоги застосовувати касові апарати для ФОПів. Вимога набрала чинності 1 січня 2022 року. Підприємці намагалися прорватися до парламенту, але їх не пускали. Під час акції сталися сутички між протестувальниками та правоохоронцями.
4. Охоронці Одеської міськради не пускали журналістів на засідання земельної комісії
25.01.2022 Охоронці Одеської міської ради 25 січня тривалий час не пускали місцевих журналістів на засідання земельної комісії міськради.
З опублікованого 7 каналом відео видно, що працівники Муніципальної варти пояснюють свої дії тим, що надані журналістами документи нібито не відповідають необхідним вимогам.
Як повідомили в редакції телеканалу представнику ІМІ в Одеській області, охоронці вимагали від журналістів паперовий паспорт і сертифікат про вакцинацію. Натомість, журналістка показувала електронний сертифікат у застосунку "Дія".
Також на каналі розповіли, що журналісти змогли потрапити на засідання лише тоді, коли охоронці залишили пропускний пункт через бійку між народним депутатом Артемом Дмитруком та учасниками засідання земельної комісії.
Знімальна група 7 каналу написала заяву до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності. Поліція відкрила кримінальне провадження і розпочала слідство.
5. В Одесі охорона будмайданчика перешкоджала знімальній групі Odesa.Live
27.01.2022 В Одесі 27 січня охоронці житлового комплексу виштовхали знімальну групу телеканалу Odesa.LIVE з будівельного майданчика.
Про це повідомляється на інформаційному порталі Новини.LIVE Odesa.
Так, журналістка каналу Катерина Фуглевич та оператор Альберт Наумов приїхали в мікрорайон Молдаванка відзняти сюжет про законність будівництва паркінгу поряд з будинком літньої жінки.
Вони змогли зайти на територію будмайданчика, але там їх зустріла охорона, яка виштовхнула знімальну групу за огорожу. Один з охоронців чіплявся до журналістки та поводився агресивно.
Також на місці конфлікту з’явився невідомий чоловік, який не назвався та почав нецензурно висловлюватися щодо знімальної групи, заявляючи, що це його земля.
Як повідомили в редакції телеканалу представнику ІМІ в Одеській області, журналісти написали звернення до поліції через перешкоджання професійній діяльності працівників ЗМІ.
6. "Букви" повідомили, що до їдальні Верховної Ради не пустили їхнього журналіста
27.01.2022 Інтернет-видання “Букви” повідомило, що охоронці не пустили 27 січня до їдальні Верховної Ради їхнього журналіста, який вирішив перевірити інформацію щодо завищених там цін.
Як пише видання, фотокореспондент спробував зайти до їдальні після повідомлення народного депутата Олександра Кучеренка про завищені там ціни та перевірити інформацію щодо вартості. Однак охоронці сказали, що журналісту до кафе не можна.
Кореспондент спробував зайти до їдальні о 14:40. Охоронці повідомили, що на сьогодні їдальня вже не працює, приходити до неї можна, але не тоді, коли засідання Верховної Ради уже закрите і не під час перерви, яка триває з 11:30 до 12:10.
“Помітивши у кореспондента наплічник, охоронці зазначили, що з фото- чи відеотехнікою до приміщення їдальні заходити категорично заборонено. Журналісти, які працюють у Верховній Раді розповіли, що вже кілька днів до їдальні під час перерв у засіданнях Верховної Ради не пускають працівників ЗМІ — нібито вони заважають депутатам. Тому для журналістів встановили додатковий кавовий автомат, а на третьому поверсі парламенту запрацював кіоск з напоями та снеками”, - пише видання.
Народний депутат Олександр Кучеренко обурився цінами в кафе у Верховній Раді. За обід, що складається з п’яти позицій, він заплатив майже 540 гривень.
31.01.2022 Головна редакторка телеканалу “ІРТА” Анна Ніколаєнко заявила, що пресслужба Луганської обласної прокуратури заборонила вести пряму трансляцію брифінгу, який відбувся 31 січня в Сєвєродонецьку.
Про це вона повідомила представникові ІМІ в Луганській області.
Захід був присвячений підсумкам роботи прокуратури щодо масштабних лісових пожеж, які сталися в регіоні у 2020 році.
За словами Анни Ніколаєнко, яка була присутня на заході, співробітниця пресслужби пояснила заборону прямої трансляції вказівкою керівництва. Водночас, додала головна редакторка, це прохання до журналістів не було ніяк вмотивоване.
Пресслужба прокуратури в коментарі ІМІ заперечила цю інформацію. “У нас ніде не було такої чіткої фрази, що забороняється щось робити”, – зазначили там.
Інший журналіст, який був присутній на заході, але забажав не називатися, розповів ІМІ, що співробітниця пресслужби питала в нього, чи його телеканал збирається вести трансляцію. Він перепитав, чи це заборонено. У відповідь йому пояснили, що “керівництво має бути в курсі цих нюансів”. На відміну від ІРТА, його телеканал не збирався вести пряму трансляцію заходу.
Як розповіли обидва журналісти, брифінг мав розпочатись о 14:00, однак журналістів просили прибути раніше, о 13:15. Як виявилося, на цей час була запланована кава-брейк.
“Коли вже була 14:05, то я спитала в пресслужби, чому брифінг не починається. “Попросили почекати ще”. Я сказала, що треба поважати час журналістів, і почала висловлювати своє невдоволення організацією заходу. На що мені на повному серйозі працівниця пресслужби відповіла: “Я зрозуміла, ми просто вас наступного разу не будемо кликати”, – розповіла Ніколаєнко.
Цю історію ІМІ підтвердив інший журналіст, який був присутній під час цієї розмови.
Раніше головна редакторка ІРТА Анна Ніколаєнко повідомляла, що у вересні 2021 року обласна прокуратура не запросила їх на круглий стіл щодо розслідування злочинів проти журналістів. У прокуратурі їй відповіли, що не мали змоги запросити всі медіа у зв'язку з тим, що кількість присутніх представників ЗМІ була обмеженою.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 6
1. Херсонський "Мост" позиватиметься до підприємства через відмову в доступі
10.01.2022 Редакція херсонського інтернет-видання “Мост” планує позиватися до комунального підприємства (КП) “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Херсона”, оскільки вважає необґрунтованою відмову КП у доступі до інформації.
Про це ІМІ повідомив директор “Мосту” Сергій Нікітенко.
За його словами, він 4 січня надіслав комунальному підприємству запит, у якому просив надати показники одометра автомобіля Toyota Proace Verso, що перебуває в користуванні підприємства, станом на 1 вересня та/або на 31 грудня 2021 року.
У відповідь КП зазначило, що не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює владних управлінських функцій, “а тому інформація, яка створена в процесі діяльності підприємства, не є публічною”.
Натомість підприємство зазначило, що суб'єкти господарювання є розпорядниками інформації лишу щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
“Враховуючи вищевикладене, на запитувану вами інформацію не поширюється дія закону про “Доступ до публічної інформації”, а тому доступ до неї не може бути наданий у порядку, визначеному законом”, – йдеться в відповіді підприємства.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає, що таку інформацію мали б надати з огляду на загальні принципи прозорості й відкритості діяльності органів влади та витрачання бюджетних коштів.
“Якщо виходити з буквального і дуже вузького тлумачення законодавства України, то, дійсно, показники одометра автомобіля комунального підприємства не підпадають прямо під визначення публічної інформації, яка створена або є в розпорядженні розпорядника публічної інформації – комунального підприємства. Але, виходячи із загальних принципів прозорості й відкритості діяльності органів влади та витрачання бюджетних коштів, така інформація мала бути надана, адже залежно від такої інформації суспільство може визначити ефективність використання автомобіля, придбаного за бюджетні кошти”, – зазначив юрист.
“На жаль, дуже часто розпорядники публічної інформації вишукують будь-яку можливість, будь-яку підставу для відмови в наданні інформації, і будь-яку похибку в запиті використовують саме для приховування інформації від суспільства”, – сказав Алі Сафаров.
2. Черкаська міськрада не надала виданню "18000" запитуваної інформації
10.01.2022 Черкаська міська рада не надала місцевому виданню “18000” запитуваної інформації щодо суми орендної плати, яку перераховує орендар земельної ділянки за адресою Гагаріна, 60, повідомляє Доступ до правди.
Як пише видання, ділянка площею 0,5 га розташована біля підніжжя Замкової гори. Саме на ній планують житлову висотну забудову, проти якої активно виступають жителі Черкас.
Офіційний забудовник – ПП “Надія”, афілійоване з бізнесовою родиною Казарянів, водночас орендарем ділянки з 2007 року є ПП “Агропром-1992”, яке контролює відомий у місті будівельник Бурський.
В офіційній відповіді міської ради на запит “18000” зазначають, що ПП “Агропром-1992” орендує ще низку ділянок у місті і, відповідно, орендний платіж сплачує єдиною сумою, а інформації стосовно структури цього платежу у чиновників немає. Водночас вони зауважують, що боргу за оренду ПП “Агропром-1992” немає.
Черкаська окружна прокуратура вивчає питання виділення земельних ділянок під забудову за адресами Замковий узвіз, 1 та вулиця Гагаріна, 60.
Юристка Фундації DEJURE Христина Буртник вважає, що така відповідь міськради може бути спробою приховати реальну вартість оренди земельної ділянки.
За словами юристки, відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації, зокрема, про володіння і користування комунальним майном.
“Отже, інформація про користування земельною ділянкою, в тому числі, вартість оренди є відкритою інформацією. Вартість такої оренди повинна бути передбачена у договорі, який укладався з відповідним підприємством. Тому міськрада безумовно володіє запитуваною інформацією і повинна була надати її на запит. Навіть якщо орендна плата сплачувалась орендарем одним платежем за кілька земельних ділянок, то логічно, що розпорядник інформації перевіряє чи сплачена сума відповідає загальній сумі за кожну земельну ділянку”, - сказала Буртник.
Також вона порадила журналістам надіслати ще один запит і попросити: копію договору оренди на вказану земельну ділянку, а також всі додаткові угоди до цього договору (в них може бути положення про зміни до умов договору). “Такі документи міськрада теж повинна надавати відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону “Про доступ до публічної інформації”, – сказала Христина Буртник.
Христина Буртник також додала, що запитувач може попросити інформацію про всі платежі, які надійшли від вказаного підприємства за оренду земельних ділянок, та документи, які підтверджують надходження коштів. Вказане дасть змогу перевірити, чи не збрехав розпорядник про те, що орендар платить все одним платежем.
3. Національна академія внутрішніх справ відмовилась надати “Слідству.інфо” запитувану інформацію
10.01.2022 Національна академія внутрішніх справ України відмовилась надати “Слідству.Інфо” інформацію про земельні ділянки, які знаходяться в підпорядкуванні навчального закладу, повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на “Слідство.Інфо”.
За даними “Слідства.Інфо”, загалом територію Національної академії внутрішніх справ України (НАВСУ) забудували 19-ма житловими будинками на 1892 приватні квартири. При цьому, станом на 1 жовтня 2021 року, в академії навчалось лише 1825 студентів.
Найбільше будівель на землі академії зводиться під заміський елітний житловий комплекс O2 Residence, який зводиться київським забудовником SAGA Development, який належить бізнесмену та ексчиновнику Андрію Вавришу. На ділянці коло оточеного лісом озера зростає 12 будинків на 880 квартир. Водночас земля має рекреаційне призначення – тобто на ній не можна будувати житло, а тільки інфраструктуру для відпочинку чи спортивних заходів.
При цьому у закладі відмовились пояснити, на яких умовах на їх території відбувається будівництво житлових комплексів, та яку компенсацію за втрачені земельні ділянки отримає академія. Більше того, на запит щодо земельних ділянок, що знаходяться у користуванні закладу, журналістам агенції “Слідство.Інфо” відповіли, що це не є публічною інформацію. Тому відмовились надавати жодні дані.
“Запит не стосується використання бюджетних коштів, тому для академії відсутні правові підстави надавати відповідь на запит”, – зазначили у відповіді на запит.
Медіаюристка, адвокатеса ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко каже, що відмова неправомірна.
“У запиті просили надати інформацію стосовно використання земельних ділянок, наданих у користування Академії внутрішніх справ. Зазначена інформація відноситься до суспільно важливої, а Академія є її розпорядником відповідно до пункту 4 частини 2 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, оскільки на землях, відведених Академії, здійснюється житлова забудова, в такому випадку постає питання про належне використання переданого у користування державного чи комунального майна - землі. Частина 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» прямо забороняє обмежувати доступ до такої інформації. Отже, відмовляючи у наданні інформації на запит, Академія порушує Закон України «Про доступ до публічної інформації”, - зазначила Людмила Опришко.
Вона також додала, що інформація про земельні ділянки та їхніх власників оприлюднюється через Публічну кадастрову карту, що є частиною політики відкритих даних. Тобто інформація щодо того, які землі належать до власності університетів зокрема, є відкритою, та може бути надана у відповідь на запит про публічну інформацію.
4. Телеканал "Рада" не надав інформації на запит "Детектора медіа"
18.01.2022 Державне підприємство “Парламентський телеканал “Рада” не надало інформації на офіційний запит “Детектор медіа” щодо редакційної ради каналу, результатів творчих конкурсів тощо.
Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, після виходу проморолика з ведучими, які анонсувалися як нові обличчя “Ради”, “Детектор медіа” в середині грудня звернувся із запитаннями до директора каналу Вадима Перенчука.
Він попросив поставити ці запитання у форматі офіційного запиту. Видання запитувало: назву продакшна або продакшнів, які вже створюють контент для каналу “Рада”; хто їхні засновники; результати творчих конкурсів; склад редакційної ради, хто і як обирає її членів. Чи входитимуть до цієї ради журналісти та редактори, які беруть участь у виробництві контенту для каналу “Рада” на аутсорсі.
Також видання запитувало, за яких обставин був знятий ролик за участю ведучих каналу у Верховній Раді, про який телеканал згодом повідомив, що не має до нього стосунку.
У відповіді за підписом Вадима Паренчука від 17 січня інформації за запитом немає. Видання звернулося до юристів ІМІ з проханням надати правову оцінку виконанню запиту журналістів.
Як повідомляв ІМІ, державне підприємство “Парламентський телеканал “Рада” не надало відповіді на інформаційний запит ІМІ щодо використання бюджетних коштів на штатних та залучених журналістів, а також щодо керівництва каналу.
15 грудня 2021 року державний парламентський канал “Рада” оновив свій формат. Студії каналу облаштували в будівлях Верховної Ради та Кабінету Міністрів.
Продюсер Олексій Семенов підтвердив свою участь в оновленні телеканалу “Рада”.
У проморолику в ролі нових ведучих “Ради” були представлені політтехнолог Володимир Петров, блогер Сергій Іванов, а також низка колишніх журналістів з “112 Україна”, NewsOne і ZIK.
Пізніше телеканал “Рада” заявив, що не має жодного стосунку до промовідео з новими ведучими.
У Верховній Раді на вимогу віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк відбулася нарада, на якій обговорили ситуацію з каналом “Рада”. Учасники наради дійшли згоди, що політтехнолога Володимира Петрова не має бути в ефірі парламентського телеканалу. Проте невдовзі відсторонений Петров повернувся в ефір каналу в статусі експерта.
Володимир Петров – український політтехнолог, медійний консультант, засновник продакшну “Люмпени”, власник і телеведучий каналу “Ісландія”.
5. "Укрзалізниця" та Мінінфраструктури не назвали "Буквам" розмір зарплати Лещенка
31.01.2022 Акціонерне товариство “Укрзалізниця” та Міністерство інфраструктури не назвали розміри зарплат в наглядовій раді “Укрзалізниці” у відповіді на інформаційний запит видання “Букви”. Про це йдеться у матеріалі “Букв”.
Так, видання 30 грудня 2021 року направило запит до міністерства та компанії, у якому запитувало щодо призначення ексжурналіста, екснардепа Сергія Лещенка до складу наглядової ради “Укрзалізниці” та розмірів зарплат в наглядовій раді “Укрзалізниці”.
Відповіді видання отримало 10 січня. У Міністерстві інфраструктури відповіли, що Лещенка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів призначили в “Укрзалізницю” 29 грудня 2021 року. Водночас щодо зарплат та премій членів наглядової ради у міністерстві зазначили, що “розмір заробітної плати, премій, надбавок, інших виплат, передбачених для членів наглядової ради АТ “Укрзалізниця”, встановлюється умовами цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради…”.
В “Укрзалізниці” повідомили, що їм потрібно ще 20 робочих днів для відповіді на запит видання. “Акціонерним товариством “Українська залізниця” розглянуто Ваш запит на публічну інформацію та повідомляється, що для ґрунтовного опрацювання порушених питань остаточну відповідь буде надано у найкоротший строк згідно з чинним законодавством”, - йшлося у відповіді Укрзалізниці.
25 січня “Укрзалізниця” надіслала відповідь, в якій підтвердила, що Сергія Лещенка призначено в “Укрзалізницю”. Водночас в “Укрзалізниці” не назвали розміру зарплат членів наглядової ради відомства.
“Умови оплат послуг наглядової ради визначаються відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №668 “Про затвердження Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акція (часток) належать державі. Згідно зі статтею 51 Закону України “Про акціонерні товариства” порядок роботи членів наглядової ради та виплати їм винагороди визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради”, - йдеться у відповіді.
Водночас, повідомили в “Укрзалізниці”, станом на 25 січня 2022 року контракт між АТ “Укрзалізниця” та призначеним в наглядову раду компанії Сергієм Лещенком укладено не було.
Видання зазначає, що у запиті не просило надати фотокопії документів, лише відповідь у форматі “так/ні” і число.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає у відмові надати запитувану інформацію порушення закону “Про доступ до публічної інформації”.
За його словами, пункт 5 частини першої статті 13 цього Закону прямо зобов’язує державні підприємства надавати за запитами інформацію щодо розміру оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
“Відмова в наданні такої інформації або ж надання інформації не по суті запиту відповідно до статті 22 цього закону - вважається неправомірною відмовою і тягне за собою передбачену законом відповідальність”, - зазначив Алі Сафаров.
6. У парламенті не надали інформації "Судово-юридичній газеті" щодо телеканалу "Рада"
31.01.2022 У Верховній Раді не надали відповіді на інформаційний запит “Судово-юридичної газети” щодо витрачання бюджетних коштів на закупівлі державного парламентського телеканалу “Рада”, а також на які цілі збираються витратити 378 млн грн з бюджету.
Про це повідомляється на сайті газети.
25 січня видання надіслало запит на ім’я голови Верховної Ради Руслана Стефанчука щодо фінансування державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада”.
Газета поставила чотири запитання:
- яку суму було витрачено на оновлення парламентського телеканалу “Рада”?
- з яких джерел фінансуватиметься телеканал “Рада”?
- яку суму коштів передбачено на фінансування телеканалу “Рада” у 2022 році?
- на які цілі планується витратити заставлені в кошторис телеканалу гроші?
Інформаційне управління справами Апарату Верховної Ради відповіло лише на питання щодо видатків, які передбачені на фінансування телеканалу “Рада” у 2022 році. “Відповідно до кошторису Верховної Ради України на 2022 рік на фінансування державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки у розмірі 378 020 900 гривень”, - йдеться у відповіді.
Іншу запитувану інформацію в управління вважають такою, що не є публічною.
“Слід зазначити, що зважаючи на положення статті 13 Закону народні депутати України не є розпорядниками публічної інформації у розумінні Закону. Відповідна правова позиція викладена також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10. …
Стосовно інших питань (пункти 1, 2, 4) (“1. Яку суму коштів було витрачено на оновлення…”, “2. З яких джерел буде фінансуватися…”, “4. На які цілі планують…”) повідомляємо, що відповідь на них не передбачає надання відображеної та задокументованої будь-якими засобами інформації, а потребує створення нової інформації, а саме надання роз’яснень, відтак, Ваше електронне звернення у цій частині не є запитом на інформацію у розумінні Закону та не підлягає розгляду відповідно до порядку, встановленого цим Законом”, - йдеться у відповіді.
Як повідомляв ІМІ, державне підприємство “Парламентський телеканал “Рада” не надало відповіді на інформаційний запит ІМІ щодо використання бюджетних коштів на штатних та залучених журналістів, а також щодо керівництва каналу.
Також парламентський телеканал “Рада” не надав інформації на офіційний запит “Детектор медіа” щодо редакційної ради каналу, результатів творчих конкурсів тощо.
Інтернет-тиск
Інші види інтернет-тиску – 1
1. У фейсбуці поширюють фейк про полтавську журналістку, що вона є маніяком
18.01.2022 У Полтаві в місцевих групах у соціальній мережі “Фейсбук” поширюють фейк про журналістку видання “Полтавщина” Дарину Синицьку. З акаунту, який має ознаки бота, пишуть, що журналістка – маніяк, який видає себе за дівчину.
Про це журналістка повідомила представниці ІМІ в Полтавській області та написала про ситуацію на своїй фейсбук-сторінці.
“Якийсь ідіот або фігурант моїх розслідувань розіслав з бота в купу полтавських груп повідомлення, про те, що я чоловік, який видає себе за жінку, що нібито ходить до дівчаток у туалети, бо я маніяк”, – написала вона.
Журналістка попросила скаржитися на пост і на сторінку автора допису.
У коментарі представниці ІМІ Дарина Синицька розповіла, що такі дописи про неї, найімовірніше, пов'язані з її професійною діяльністю. Але з якими саме матеріалами – їй сказати важко.
“Скоріше за все, це пов'язане з моєю журналістською діяльністю. Але там всюди через ботів дописи, тому важко щось сказати. Через які матеріали – не знаю, не відстежувала”, – сказала вона. Синицька зазначає, спочатку такі дописи невідомий писав у телеграмі, потім перейшов у фейсбук.
Журналістка повідомила, що звернеться до кіберполіції щодо ситуації.
Як повідомляв ІМІ, 13 листопада 2019 року правоохоронці повідомили про підозру мешканцю Полтави в погрозі насильством журналістці інтернет-видання “Полтавщина” Дарині Синицькій. Повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України.
За даними слідства, у травні 2017 року за статтю, розміщену в інтернеті, полтавець Андрій Князєв надіслав журналістці текстове повідомлення з погрозою насильства, а також розмістив допис із такими погрозами у своєму обліковому записі у фейсбуці.
Під постом Князєва у фейсбуці журналістці Дарині Синицькій погрожували зґвалтуванням і зникненням безвісти Руслан Зарубін, Віталій Солоній і Данило Плахов. Заклики до розправи над журналісткою вони залишили під постом Андрія Князєва. Андрій Князєв звинуватив Дарину Синицьку в поширенні особистої інформації активістів.
Причина погроз, які журналістка отримала в соцмережі, – її публікація про події біля арки “Газетного ряду”. Кримінальне провадження щодо цього інциденту тричі закривали.
29 липня 2020 року Октябрський районний суд Полтави призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з іспитовим терміном на один рік мешканцю Полтави, який погрожував насильством журналістці інтернет-видання “Полтавщина” Дарині Синицькій.
Юридичний тиск
Зловживання позовами проти ЗМІ – 1
1. Кива подав до суду на Бігуса та хоче 2 млн грн компенсації
19.01.2022 Народний депутат від фракції “Опозиційна платформа – За життя” Ілля Кива звернувся до суду з позовом до Дениса Бігуса про захист честі, гідності та ділової репутації.
Про це повідомляє “Судовий репортер” з посиланням на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 30 грудня 2021 року.
Політик хоче стягнути з журналіста 2 мільйони гривень моральної шкоди й спростувати інформацію шляхом повідомлення про ухвалене в справі судове рішення на ютуб-каналі BІHUS info.
Кива вимагає визнати недостовірним і спростувати відеоролик “Що знайшли на обшуку в Киви? Золото, вагон кешу і картини. ФОТО З ОБШУКІВ”, який опублікували 1 грудня минулого року.
Так, нардеп вимагає спростувати таку інформацію: “Ну і тепер до головного – до бабла, яке знайшли під час обшуків, багато бабла, ось на цій фотографії, наприклад, – гривні, а на цій в пакетах долари і євро, тверда валюта, поруч золоті злитки, ось золоті злитки окремо, приблизно вас зорієнтувати, скільки це коштує, ось такий невеличкий злиток на 2,5 грама коштує недорого – 166 €, ось такий злиток на 20 грамів коштує вже значно дорожче – 1100 €, це аж 33 тисячі гривень, ну ось така 100-грамова радість коштує понад 5 400 євро – понад 160 тисяч гривень, на фотографіях є також декілька дорожчих швейцарських стограмових злитків, вони коштують понад 5 500 € кожен. Та загалом на цій фотографії ви легко бачите понад 1 мільйон гривень. Джерела сказали нам, що під час обшуку Киви знайшли готівку понад мільйон сто тисяч гривень і близько пів мільйона доларів у будинку і понад 300 тисяч гривень в автомобілі, ну це, очевидно, на дорожні витрати, на заправку, на хот-дог на жуйку і так далі. Ми не можемо цю суму верифікувати з фотографій, на фотографіях все поскладано, пофасовано, але на око цілком може бути. Це означає, що в народного депутата мільйони гривень під рукою в національній валюті, в іноземній валюті, в золоті”.
Позов Киви надійшов до суду у Вінницькій області – за зареєстрованим місцем проживання журналіста Бігуса.
30 грудня 2021 року Вінницький райсуд Вінницької області передав справу за підсудністю до Вінницького міського суду.
Як повідомляв ІМІ, 1 грудня 2021 року Bihus.info опублікував матеріал про обшук у незадекларованому будинку Іллі Киви в селищі Козин під Києвом. Про будинок журналісти розповідали ще 22 листопада, а обшуки відбулися 16 листопада.
Згідно з фото, які Bihus.info передало джерело в правоохоронних органах, у депутата конфіскували понад пів мільйона доларів США й понад мільйон гривень, а також золоті злитки вагою від 1 до 100 грамів – нічого з цього не було вказане в декларації.
2 грудня 2021 року керівник Bihus.info Денис Бігус заявив, що матеріал проєкту про обшуки в народного депутата від ОПЗЖ Іллі Киви не відповідає дійсності, та вибачився перед підписниками.
Того ж дня народний депутат від фракції “Опозиційна платформа – За життя” Ілля Кива заявив, що подасть до суду на журналістів Bihus.info через помилковий матеріал про конфісковані під час обшуку статки.
Інші види юридичного тиску – 1
1. Суд у Кривому Розі за позовом дружини посадовця арештував квартиру журналістки-депутатки
12.01.2022 Саксаганський районний суд Кривого Рогу (Дніпропетровська область) наклав арешт на квартиру журналістки та депутатки міської ради Наталі Шишки через опублікування у Facebook фото начальника КП “Рітуал Сервіс Плюс” Андрія Васильєва.
Таку ухвалу про забезпечення позову суд виніс 28 грудня 2021 року, задовольнивши позовну заяву дружини Васильєва, повідомляє представниця ІМІ в Дніпропетровській області.
Так, у позові йдеться, що жінка позивається до журналістки та депутатки Наталі Шишки через опублікування “фотографії із її зображенням разом з чоловіком, взятої з її акаунту в соціальній мережі Facebook та використаної відповідачем без її згоди під опублікованим нею постом”.
Також у тексті заяви йдеться, що “використання відповідачем належного їй фото без її відома та згоди призвело не тільки до розкриття та поширення її персональних даних, а саме про сімейний стан, висвітлення особистих стосунків, релігійних переконань, а й до обговорення громадськістю не тільки її, а й її чоловіка, його минулих особистих стосунків, діяльності на посаді керівника КП “Ритуал Сервіс Плюс” КМР, свідченням чому є коментарі під постом відповідача”.
Заявниця вимагає компенсації моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень. Як забезпечення позову вона попросила суд накласти арешт на квартиру Наталі Шишки та заборонити вносити будь-які зміни до посту журналістки на період судового розгляду справи.
Йдеться про допис у Facebook депутатки Криворізької міської ради та журналістки “Домашньої газети” Наталі Шишки від 16 листопада 2021 року. У ньому вона опублікувала текст, що писала для “Домашньої газети” щодо петиції її власного авторства під назвою “Досить обирати криворіжців на кладовищах”. У дописі Наталя Шишка також використала фото Андрія Васильєва із священнослужителем і жінкою. Утім, за словами Наталі Шишки, жінку в фото вона прибрала ще до отримання ухвали про забезпечення цього позову.
Суд ще не розглянув цього позову по суті, утім суддя Володимир Прасолов заяву про забезпечення позову повністю задовольнив, наклавши арешт на квартиру Наталі Шишки. Також суд зобов'язав її встановити в дописі налаштування, що обмежують можливість розповсюдження публікації та внесення до неї змін.
У коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області Наталя Шишка розповіла, що фото Андрія Васильєва вона взяла з його відкритої сторінки у Facebook. На фото зображені Андрій Васильєв зі священнослужителем. На ньому дійсно була також зображена жінка, утім Наталя Шишка видалила її з фото згодом, після публікації, але до отримання ухвали про забезпечення позову.
“Я розцінюю це як тиск у зв'язку з моєю журналістською і депутатською діяльністю. Бо темою цвинтарних поборів я займалась і як депутатка, і як журналістка не один день і не один рік. Я розцінюю це як намагання деморалізувати мене, оскільки вимога неспіврозмірна тій моральній шкоді про яку стверджує позивачка. До того ж я наполягаю, що фото, використане мною, було розміщене у відкритому доступі”, – прокоментувала Наталя Шишка.
Вона планує оскаржувати це забезпечення позову, утім для цього їй потрібні дані позивачки, яких у неї немає, оскільки суд, за її словами, станом на 12 січня не надіслав їй самого позову.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає рішення суду про арешт майна занадто суворим кроком.
“Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Водночас саме позивач у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту навести в достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати вимогу про арешт майна обґрунтованою. Суд зобов’язаний розглядати це питання на засадах об’єктивності, справедливості та неупередженості. З наведеної інформації неможливо встановити, наскільки переконливими були аргументи позивача про накладання арешту на квартиру”, – зазначив юрист.
Він додав, що застосування запобіжного заходу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Водночас Алі Сафаров звернув увагу, що незалежно від ухвали про забезпечення позову власне позовні вимоги суд ще не розглядав і обґрунтованість або ж необґрунтованість позову про відшкодування моральної шкоди в суді ще не доведені.
Крім того, юрист вважає, що в цьому випадку буде складно довести, що інформація стосується саме особи позивачки чи що було використано саме її фото. Також, за його словами, на обставини справи має впливати суспільна важливість поширеної інформації.
Водночас він зауважив, що фотографія особи є одним з видів персональної інформації про особу і її можна використовувати лише за згодою особи, окрім спеціально визначених законом випадків.
“Але якщо інформація поширюється самою особою, зокрема через використання соцмереж, на необмежене коло осіб – в такому випадку можна вважати, що інформація не є конфіденційною і особа самостійно надала їй статус відкритої. У тому числі фотозображенню”, – зазначив Алі Сафаров.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1. Суд на Закарпатті зобов'язав міськраду повторно розглянути запит журналістки
11.01.2022 Закарпатський окружний адміністративний суд зобов'язав Виноградівську міську раду повторно розглянути запит на інформацію журналістки щодо надання їй копій документів угод про транскордонне співробітництво.
Таке рішення суд ухвалив 11 січня, повідомила представнику ІМІ в області медійниця Олена Мудра.
Як розповіла Олена Мудра, у серпні минулого року вона надіслала на адресу місцевої ради запит, у якому просила надати копії додатків до угод щодо транскордонного співробітництва, які реалізовувала міська рада та її комунальне підприємство. Втім, у міськраді в наданні документів відмовили, мотивуючи, що там є конфіденційна інформація. Таку ж позицію представники міськради доводили й у суді.
Суд дійшов висновку, що відмова до копій запитуваних документів є протиправною, оскільки відповідач – міська рада Виноградова – не надав мотивованої відмови про неможливість надання відповіді. “Враховуючи вказані обставини та докази в їх сукупності, суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача, достатньо буде зобов'язати Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 (журналістки Олени Мудри. – Ред.) про доступ до публічної інформації від 23 серпня 2021 року з урахуванням висновків суду”, – йдеться в рішенні суду.
“Я зверталася до Виноградівської міської ради декілька разів щодо запитуваної інформації як журналістка. Міська рада кілька разів відмовляла в її наданні, – розповіла про ситуацію Олена Мудра. – Після чергової відмови спільно з медіаюристами ухвалили рішення звернутися до суду. Чому не до поліції? Тому що на той момент у мене в поліції вже перебувала подібна справа щодо перешкоджання моїй професійній діяльності, яку розслідують уже понад рік. Цю справу поліція закривала і поновлювала за рішенням суду. Тому, на мою думку, дії місцевої поліції в такому разі малоефективні, зі свідомим затягуванням досудового розслідування. Звернення до суду щодо перешкоджання професійній діяльності дає сподівання на швидше вирішення ситуації, оскільки на подібні справи є конкретні терміни розгляду. І, як виявилося на практиці, розгляд цієї справи в суді дійсно виявився ефективнішим, ніж вона була б зараз на досудовому розслідуванні поліції”.
Станом на 24 січня журналістка не отримала нової відповіді на запит, втім наразі немає інформації й про подання апеляції на рішення суду першої інстанції. Виноградівська міська рада має на це термін у 30 днів із дня проголошення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, тобто до 11 лютого.
2. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці 5 каналу
26.01.2022 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання знімальній групі 5 каналу. Про це повідомляється на сайті МВС.
“До поліції надійшло повідомлення про те, що на території Маріїнського парку учасники акції оточили знімальну групу центрального телеканалу, штовхали журналістку, виривали мікрофон і перешкоджали проведенню прямого ефіру”, – йдеться в повідомленні.
За цим фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”) Кримінального кодексу України.
Як повідомляв ІМІ, 25 січня учасники акції #SaveФОП напали на журналістку 5 каналу Аліни Бурцевої під час прямого ввімкнення в Києві під Верховною Радою.
3. Поліція Одеси відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам Odesa.Live
27.01.2022 Поліція Одеси розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів телеканалу Odesa.LIVE.
Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області.
“Сьогодні до поліції звернулися представники одного з місцевих телеканалів із заявою про те, що під час запису відеосюжету щодо законності будівництва на території житлового комплексу в Вантажному провулку, охоронці об’єкта почали виштовхувати знімальну групу, намагаючись припинити зйомку”, - йдеться у повідомленні.
Учасники інциденту встановлені і надають пояснення в територіальному відділі поліції.
Поліція відкрила провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній журналістській діяльності).
Як повідомляв ІМІ, 27 січня в Одесі охоронці житлового комплексу виштовхали знімальну групу телеканалу Odesa.LIVE з будівельного майданчика.
Реакція журналістської спільноти – 3
1. Спільна заява українських правозахисних організацій щодо ситуації в Казахстані
06.01.2022 Українська правозахисна спільнота надзвичайно стурбована напруженою ситуацією в Казахстані. У світлі подій, що динамічно розвиваються, закликаємо владу Казахстану припинити порушувати взяті на себе міжнародні зобов'язання щодо дотримання прав людини у відповідь на протести та спрямувати всі зусилля на мирне врегулювання ситуації та побудову діалогу з суспільством.
Нинішня ситуація склалася після того, як мирні протести проти підвищення цін на скраплений газ в місті Жанаозен стали поширюватися на інші міста країни. До протестів доєдналися десятки тисяч людей, а протестувальники висунули додаткові вимоги. Вони висловили широке невдоволення авторитарним урядом, економічною та соціальною нерівністю, відсутністю демократичних процесів та поширеною корупцією, що призвела до концентрації багатства в межах невеликої політичної та економічної еліти.
5 січня 2022 р. в м. Алмати відбулися сутички між правоохоронними органами, представниками служби безпеки, з одного боку, та протестувальниками з іншого. Окремі протестувальники захопили урядові будівлі та інше державне майно, зокрема аеропорт Алмати. Уряд пішов у відставку. Президент Касим-Жомарт Токаєв у своєму зверненні пообіцяв застосувати «найжорсткіші можливі» заходи проти протестувальників. Пізніше влада Казахстану оголосила загальнодержавний надзвичайний стан. Вночі надходили повідомлення про стрілянину, вибухи, підпали та пограбування в м. Алмати. Президент Токаєв звернувся за допомогою до Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), військового союзу між шістьма пострадянськими державами, де ключовим гравцем є Російська Федерація, з метою боротьби із загрозою, яку він визначив як «терористичну». У ніч на 6 січня уряд оголосив початок проведення антитерористичної операції.
За інформацією МОЗ країни, у результаті заворушень було госпіталізовано 400 людей, 62 особи перебувають у реанімації. Кілька десятків поліцейських і протестувальників загинули під час сутичок, за даними поліції. Точна кількість жертв і загиблих серед протестувальників наразі невідома. Є свідчення щодо непропорційного застосування сили з боку правоохоронців та серйозного перевищення службових обов'язків. За даними місцевих правозахисних організацій, наразі по всій країні затримали понад 2000 осіб. За даними влади, станом на 5 січня було затримано 200 осіб. За словами місцевих спостерігачів, затриманим відмовляють у доступі до адвокатів, і є серйозні сумніви з приводу забезпечення права на об'єктивне розслідування і справедливий суд.
З учорашнього дня в країні періодично блокують доступ до мережі інтернет - як до дротового, так і мобільного. Деяких журналістів затримали під час виконання їх професійних обов’язків. Порушення права на свободу слова, свободу пошуку інформації, свободу висловлювання, об’єднань та асоціацій і свободу мирних зібрань у Казахстані викликає серйозне занепокоєння ситуацією.
Згідно з останніми повідомленнями, до деяких міст Казахстану, зокрема Алмати, вводять іноземні війська держав-учасниць ОДКБ з метою придушення протестів. Використання іноземних військ для збереження чинної влади Казахстану ми вважаємо іноземною інтервенцією, подібною до використання військ “Варшавського договору” для придушення протестів у контрольованих СРСР у другій половині ХХ ст. країн Східної Європи, зокрема придушення “Празької весни” 1968 року.
Оскільки ситуація продовжує стрімко розвиватися, ми продовжуємо уважно стежити за її перебігом. Підтримуємо заклики представників ООН, ЄС та ОБСЄ, інших міжнародних інституцій та іноземних урядів до стриманості й мирного вирішення ситуації. Закликаємо протестувальників утримуватися від протиправних дій. Підтримуємо народ Казахстану у прагненні до демократичних перетворень власної держави.
Закликаємо владу Казахстану:
- Забезпечити дотримання фундаментальних прав і свобод усіх мешканців Казахстану.
- Не допустити застосування воєнної сили для вирішення внутрішніх суперечностей Казахстану за допомогою іноземних військ та силових структур.
- Забезпечити незалежне, прозоре, швидке та ефективне розслідування вищезгаданих випадків, а також усіх випадків застосування сили правоохоронними органами та військовослужбовцями, які призвели до людських втрат.
- Притягнути до відповідальності посадових осіб за надмірне застосування сили та перевищення службових повноважень.
- Забезпечити дотримання права на справедливий суд для затриманих протестувальників.
- Забезпечити дотримання права на свободу інформації та безперешкодний доступ до різних засобів комунікації, зокрема доступу до мережі інтернет.
- Забезпечити повну безпеку усіх журналістів і їхню можливість висвітлювати події. Не допускати затримання журналістів. Негайно розслідувати всі випадки порушення прав журналістів.
- Забезпечити можливість представникам громадянського суспільства та міжнародних організацій безперешкодно здійснювати моніторинг ситуації та дозволити представникам Національного превентивного механізму відвідувати затриманих протестувальників.
- Повністю співпрацювати з ОБСЄ та ООН у врегулюванні ситуації, що склалася.
Закликаємо уряд України:
- Зробити заяву щодо підтримки врегулювання ситуації в Казахстані із суворим дотриманням міжнародних стандартів прав людини та поваги до принципів демократії.
- Підтримати народ Казахстану у прагненні реалізувати право на прозорі демократичні вибори та управління.
- Забезпечити безпеку і в разі потреби надати надійний безпечний спосіб залишити Казахстан громадянам України, які натепер перебувають у Республіці Казахстан.
Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Інститут масової інформації, Платформа звільнення політв'язнів, ГО "Вектор прав людини", Правозахисний центр ДІЯ, Восток SOS, Поступ, Платформа прав людини, Освітній дім прав людини в Чернігові, КримSOS, Центр громадянської просвіти “Альменда”, Free Belarus Center, ГО MART, ГО “Дім вільної Росії”, Проєкт “Без кордонів”, Кримська правозахисна група, Дім прав людини “Крим”.
10.01.2022 ТОВ “Вільні медіа” розцінює рішення Печерського районного суду міста Києва про арешт ТОВ “Телекомпанія “Автор ТВ” та дочірнього підприємства “ТРК НБМ-Запоріжжя” як перші кроки з припинення мовлення незалежних телеканалів та зачищення інформаційного простору країни.
Про це йдеться в заяві медіахолдингу “Вільні медіа”, оприлюдненому 10 січня на сайті Прямого каналу.
Як зазначено в заяві, ці компанії мають стосунок до холдингу “Вільні медіа” і транслюють програми Прямого та 5-го телеканалів.
“Ми розцінюємо це як пряме замовлення влади, яка вже давно робить спроби перешкоджати діяльності незалежних медій з бажанням повної монополізації інформаційної сфери. […] Всім давно відомо, що Петро Порошенко передав частку в капіталі цих юридичних осіб холдингу “Вільні медіа”, засновниками якого є десяток відомих журналістів і народних депутатів”, – йдеться в заяві.
Медіахолдинг вважає, що прокурори й суддя “умисно наклали арешт на медіаактиви, що вже не належать Петру Порошенку, а отже це є прямою цензурою, метою якої є зупинення нашого ефірного мовлення”.
Арешт компаній медіахолдинг вважає незаконним та подає скаргу до Апеляційного суду з вимогою скасувати рішення суду.
“Також ми вимагаємо розслідування дій прокурорів Бєлкіна, Потапенка, Сафаряна і судді Бортницької на предмет наявності складу злочину, передбаченого статтею 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”)”, – йдеться в заяві.
Як повідомляв ІМІ, 10 січня речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян повідомила, що телеканалом “Прямий” і 5 каналом володіють декілька бенефіціарів, тому Печерський районний суд Києва заарештував лише ті частки цих медіа, які належать експрезидентові Петру Порошенку.
За даними ДБР, арештовано частки в статутному капіталі ТОВ “Автор ТВ” та дочірнього підприємства “ТРК НБМ-Запоріжжя”.
Як повідомляв ІМІ, 6 січня Печерський районний суд Києва арештував майно п'ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка, якого підозрюють у державній зраді та сприянні тероризму.
Офіс генерального прокурора повідомив, що суд арештував майно підозрюваного, яке належить йому на праві власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Зокрема, це об’єкти нерухомості, корпоративні права та інше.
6 січня партія “Європейська солідарність” заявила, що крім майна Петра Порошенка Печерський райсуд Києва арештував активи Прямого та 5-го телеканалів.
7 січня Державне бюро розслідувань повідомило, що інформація про арешт активів телеканалів не відповідає дійсності.
20 грудня 2021 року Державне бюро розслідувань повідомило Порошенку про підозру в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій у межах справи про злочинну схему постачання вугілля з тимчасово окупованих територій. У зв'язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру особисто його було надіслано за місцем проживання, реєстрації, а також за місцем роботи.
6 січня Порошенко, який перебуває у відрядженні в ЄС, заявив, що повернеться до України 17 січня.
8 листопада 2021 року телеканали “Прямий” та 5-й, які належали Порошенку, заявили про створення медіахолдингу “Вільні медіа”. Медіахолдинг придбав 100% корпоративних прав у цих телеканалів.
3. Медіарух заявляє, що спроби переорієнтувати держканали “Дом” і “Рада” є відкоченням демреформ
24.01.2022 Медіарух виступає проти посилення й переорієнтації державних медіа (зокрема, телеканалів “Дом” і “Рада”), які останнім часом відбуваються з волі президента, його команди й парламентської фракції “Слуга народу”. Ми наголошуємо, що спроби розбудувати низку контрольованих державою каналів для внутрішньоукраїнської аудиторії паралельно до системи Суспільного мовлення – це відкат демократичних реформ та суперечить міжнародним стандартам і зобов’язанням України.
Насамперед, як стало відомо з розкладу засідань, Верховна Рада планує 27 січня розглянути в другому читанні законопроєкт №4487 “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”. З урахуванням підтриманих комітетом у грудні поправок законопроєкт пропонує включити фактично російськомовний державний телеканал для мешканців окупованих територій “Дом” до Універсальної програмної послуги – переліку каналів, що обов’язково транслюються кабельними операторами всім їхнім абонентам по всій Україні (на додачу до наявних там зараз каналів Суспільного та “Ради”).
Нагадаємо, що під час виборчої кампанії Володимир Зеленський обіцяв створити державний російськомовний телеканал для мешканців окупованих територій, де нині домінують російські телеканали. Такий канал “Дом” з’явився у 2020 році на базі державного підприємства “Міжнародна платформа іномовлення України”. Однак минулого року “Дом” запустив рекламну кампанію вартістю 30 мільйонів гривень, у межах якої рекламні щити мовника були розміщені в усіх куточках України, а президент Зеленський заявив, що хотів би розширення мовлення “Дому” для всіх переселенців, тобто на вільні території України.
Окрім перспективи поширення контенту державного пропагандистського каналу на всю територію України цей законопроєкт становить інші ризики: вплив на політичний дискурс із боку державного мовника в інтересах чинної влади, а не суспільства. Інформаційні потреби переселенців на вільних територіях зараз цілком задовольняються значним різноманіттям суспільних, комерційних та комунальних телеканалів, і немає підстав для створення прецеденту їхньої інформаційної сегрегації.
Не меншу тривогу викликає розпочата в грудні минулого року трансформація парламентського телеканалу “Рада” та наповнення його ефіру не лише трансляціями пленарних засідань, а й студійними проєктами, виробленими сторонніми продакшнами, де політтехнологи зі скандальною репутацією суб’єктивно та незбалансовано “роз’яснюють” роботу парламенту, що можна розцінювати як вплив на політичний дискурс в інтересах влади.
Зауважимо, що держбюджет на 2022 рік передбачає виділення на потреби телеканалу “Рада” 378 мільйонів гривень, що є суттєвим збільшенням фінансування мовника – майже у сім разів. Водночас керівництво телеканалу не надає прямих відповідей на запити щодо розподілу коштів, що може свідчити про непрозоре використання бюджетних грошей. Фактично реформа роздержавлення медіа так і не зачепила парламентський телеканал, а нинішні кроки до посилення каналу лише погіршують ситуацію. Ми вважаємо неприпустимим виділення 378 мільйонів гривень з державного бюджету на фінансування телеканалу “Рада” в тому вигляді, в якому він функціонує після “оновлення”.
Нагадаємо, що, відповідно до зобов’язань, узятих Україною під час вступу до Ради Європи після здобуття незалежності, які були неодноразово артикульовані в резолюціях Парламентської асамблеї Ради Європи, Україна має “перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення згідно з відповідними стандартами Ради Європи” (Резолюція ПАРЄ 1466, 2005). У звіті Ради Європи, підготовленому місією Ганни Северинсен і Ренате Вольвенд 2005 року, йдеться: “Ми закликаємо владу продовжити процес ліквідації державної власності медіа, оскільки існування державних медіа суперечить європейським стандартам”.
Реформи в медіасфері, розпочаті після Революції гідності, були спрямовані на ліквідацію державного контролю над медіа – роздержавлення преси та перетворення державних телерадіокомпаній на Суспільне мовлення, в редакційну політику якого держава не може втручатися.
Саме тому ми закликаємо президента Володимира Зеленського та фракцію “Слуга народу” відмовитися від планів включення державного каналу “Дом” до Універсальної програмної послуги задля поширення його мовлення на територію всієї країни, а також від використання телеканалу “Рада” у власних політтехнологічних цілях.
Ми також закликаємо міжнародних партнерів України пильно стежити за дотриманням чинною владою зобов’язань України щодо ліквідації державного контролю над медіа, а також забезпеченням належних умов для розвитку Суспільного мовлення, включно з його повноцінним фінансуванням.
Крим – 1
1. Журналістка Крим.Реалії через загрозу затримання вирішила не їздити до Криму
27.01.2022 Журналістка Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Олександра Єфіменко через загрозу затримання вирішила не їздити у відрядження до окупованого Росією Криму.
Про це вона написала 27 січня на своїй сторінці у фейсбуку.
За словами журналістки, після її останнього відрядження на півострів, яке тривало з вересня до листопада 2021 року, про неї розпитувала російська поліція.
“Через тиждень, після заїзду на півострів, коли я відкрила вранці хвіртку власного будинку, мені під ноги випали дві червоні штучні гвоздики з чорною стрічкою (прикріплювати фото цього вишуканого букета не буду). Тоді я вирішила залишитися і доопрацювати, чудово розуміючи, що це досить серйозне попередження, на мій погляд”, – написала журналістка.
Після того як Олександра в грудні повернулася до Києва, їй повідомили, що в місці, де вона зупинялася під час тієї поїздки, була так звана поліція. Окупанти розпитували інформацію щодо неї.
“Я працюю в Криму кореспондентом чотири роки, з листопада 2017 року. І вперше за цей час я вирішила, що мені потрібно зупинитися. Мої поїздки на півострів відтепер з дуже великою ймовірністю приноситимуть не користь і якісну роботу, а проблеми мені й, найголовніше, моєму оточенню. На мій погляд, це безвідповідально. Тому до Криму я не поїду до кращих часів. Але це зовсім не означає, що я залишу цю тему. Це означає лише те, що мені просто потрібно постаратися пристосуватися до нової реальності”, – написала журналістка.
У коментарі представниці ІМІ щодо окупованих територій Криму та Донбасу Олександра Єфіменко нагадала, що в липні 2017 року представники окупаційних силових структур Криму затримували її, але без заведення якоїсь справи.
“Усі ці факти були, і я їх фіксувала за собою, але питання в тому, коли для тебе настає межа того, що ти можеш витримувати, працюючи там, і того, що ти можеш. Я думаю, що для журналіста, який працює на окупованих територіях, у зоні військових конфліктів, дуже важливо фіксувати для себе всі ці ситуації і чітко тримати в голові ту межу, коли вона настає”, – розповіла Олександра Єфіменко.
Журналістка зазначила, що не має підстав для звернення до українських правоохоронних органів, оскільки світлина штучних гвоздик або слова про те, що нею цікавилася “поліція” Криму, – просто слова.
“У мене немає жодних юридичних документів. Ситуація склалася так, що коли тобі роблять, до прикладу, заборону на в'їзд, як моїм колегам Тарасу Ібрагімову, Альоні Савчук, Аліні Смутко, то це факт, який стався і підтверджений юридично. Що робити в такій ситуації, я поки не знаю. Я спілкуватимуся з цього приводу зі своїм адвокатом і прийматиму якесь рішення”, – зазначила журналістка.
Олександра Єфіменко додала, що юридично силовики окупованого Криму не можуть заборонити їй в'їзд на півострів, адже на момент 2014 року вона мала і має кримську реєстрацію. Тож, за російським законодавством, вона вважається громадянкою Росії, хоча і без паспорта. А оскільки Росія вважає Крим своєю територією, то не може заборонити в'їзд на півострів своїй громадянці.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
