Суд у Кривому Розі за позовом дружини посадовця арештував квартиру журналістки-депутатки (виправлено)

Фото – фейсбук Наталії Шишки

Саксаганський районний суд Кривого Рогу (Дніпропетровська область) наклав арешт на квартиру журналістки та депутатки міської ради Наталі Шишки через опублікування у Facebook фото начальника КП “Рітуал Сервіс Плюс” Андрія Васильєва.

Таку ухвалу про забезпечення позову суд виніс 28 грудня 2021 року, задовольнивши позовну заяву дружини Васильєва, повідомляє представниця ІМІ в Дніпропетровській області.

Так, у позові йдеться, що жінка позивається до журналістки та депутатки Наталі Шишки через опублікування “фотографії із її зображенням разом з чоловіком, взятої з її акаунту в соціальній мережі Facebook та використаної відповідачем без її згоди під опублікованим нею постом”.

Також у тексті заяви йдеться, що “використання відповідачем належного їй фото без її відома та згоди призвело не тільки до розкриття та поширення її персональних даних, а саме про сімейний стан, висвітлення особистих стосунків, релігійних переконань, а й до обговорення громадськістю не тільки її, а й її чоловіка, його минулих особистих стосунків, діяльності на посаді керівника КП “Ритуал Сервіс Плюс” КМР, свідченням чому є коментарі під постом відповідача”. 

Заявниця вимагає компенсації моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень. Як забезпечення позову вона попросила суд накласти арешт на квартиру Наталі Шишки та заборонити вносити будь-які зміни до посту журналістки на період судового розгляду справи.

Йдеться про допис у Facebook депутатки Криворізької міської ради та журналістки “Домашньої газети” Наталі Шишки від 16 листопада 2021 року. У ньому вона опублікувала текст, що писала для “Домашньої газети” щодо петиції її власного авторства під назвою “Досить обирати криворіжців на кладовищах”. У дописі Наталя Шишка також використала фото Андрія Васильєва із священнослужителем і жінкою. Утім, за словами Наталі Шишки, жінку в фото вона прибрала ще до отримання ухвали про забезпечення цього позову. 

Суд ще не розглянув цього позову по суті, утім суддя Володимир Прасолов заяву про забезпечення позову повністю задовольнив, наклавши арешт на квартиру Наталі Шишки. Також суд зобов'язав її встановити в дописі налаштування, що обмежують можливість розповсюдження публікації та внесення до неї змін.

У коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області Наталя Шишка розповіла, що фото Андрія Васильєва вона взяла з його відкритої сторінки у Facebook. На фото зображені Андрій Васильєв зі священнослужителем. На ньому дійсно була також зображена жінка, утім Наталя Шишка видалила її з фото згодом, після публікації, але до отримання ухвали про забезпечення позову.

“Я розцінюю це як тиск у зв'язку з моєю журналістською і депутатською діяльністю. Бо темою цвинтарних поборів я займалась і як депутатка, і як журналістка не один день і не один рік. Я розцінюю це як намагання деморалізувати мене, оскільки вимога неспіврозмірна тій моральній шкоді про яку стверджує позивачка. До того ж я наполягаю, що фото, використане мною, було розміщене у відкритому доступі”, – прокоментувала Наталя Шишка.

Вона планує оскаржувати це забезпечення позову, утім для цього їй потрібні дані позивачки, яких у неї немає, оскільки суд, за її словами, станом на 12 січня не надіслав їй самого позову.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає рішення суду про арешт майна занадто суворим кроком.

“Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Водночас саме позивач у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту навести в достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати вимогу про арешт майна обґрунтованою. Суд зобов’язаний розглядати це питання на засадах об’єктивності, справедливості та неупередженості. З наведеної інформації неможливо встановити, наскільки переконливими були аргументи позивача про накладання арешту на квартиру”, – зазначив юрист.

Він додав, що застосування запобіжного заходу може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Водночас Алі Сафаров звернув увагу, що незалежно від ухвали про забезпечення позову власне позовні вимоги суд ще не розглядав і обґрунтованість або ж необґрунтованість позову про відшкодування моральної шкоди в суді ще не доведені. 

Крім того, юрист вважає, що в цьому випадку буде складно довести, що інформація стосується саме особи позивачки чи що було використано саме її фото. Також, за його словами, на обставини справи має впливати суспільна важливість поширеної інформації. 

Водночас він зауважив, що фотографія особи є одним з видів персональної інформації про особу і її можна використовувати лише за згодою особи, окрім спеціально визначених законом випадків. 

“Але якщо інформація поширюється самою особою, зокрема через використання соцмереж, на необмежене коло осіб – в такому випадку можна вважати, що інформація не є конфіденційною і особа самостійно надала їй статус відкритої. У тому числі фотозображенню”, – зазначив Алі Сафаров.