Барометр свободи слова за лютий 2019 року
У лютому 2019 року експерти ІМІ зафіксували зростання кількості порушень свободи слова порівняно із січнем. Зокрема, у лютому було зафіксовано 29 порушень свободи слова (у січні – 16), що сталися в 13 регіонах України. З них 17 випадків стосувалися фізичної агресії.
Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Основними типами порушення прав журналістів стали перешкоджання – 11 випадків (січень – сім) та погрози – п’ять випадків (січень – два).
Найбільше порушень свободи слова зафіксовано в Києві – 11 випадків, далі йде Волинь з п’ятьма випадками, в інших областях країни сталося по два або по одному випадку.
Порушували право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, місцева та центральна влада, представники кандидатів у президенти та інші.
Вперше цього року експерти ІМІ зафіксували стеження за журналістами – три випадки (для порівняння: за весь 2018 рік ІМІ зафіксував два таких випадки). У лютому про стеження охоронців олігарха Рината Ахметова, зокрема, заявила редакція програми “Схеми: корупція в деталях”. Також журналіст проекту Bihus.Info Денис Бігус заявив про зовнішнє спостереження з боку невідомих за офісом редакції через розслідування журналістки Лесі Іванової щодо корупції в оборонному секторі.
Крім того, ІМІ зафіксував спробу Генеральної прокуратури порушити право журналістів на захист своїх джерел інформації. Зокрема, ГПУ отримала через суд доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і журналіста видання Івана Верстюка. Однак через апеляційний суд журналістам вдалося заборонити правоохоронцям доступ до електронної пошти та документів Верстюка.
Погрожували журналістам через повідомлення у Фейсбуці, телефонний дзвінок. Крім того, під офіс редакції видання “Гордон” у Києві невідомі принесли свинячу голову на вилах.
Також зафіксовано три випадки кібератак щодо журналістів. Зокрема, журналістам через Фейсбук надсилали фішингові листи, за допомогою яких, у цьому випадку, можна було отримати доступ до пошти Gmail. Також намагалися отримати доступ до акаунту журналістки “Схем” у Телеграмі.
Цього місяця зафіксовано два випадки обмеження доступу журналістів до інформації. Так, у Запорізькій області департамент туризму міської ради відповів журналістам на запит через три місяці. Міністерство культури відмовило “Українським новинам” у копії документа, зазначивши, що не створювало його.
Також у лютому експерти ІМІ зафіксували один випадок нападу на офіси ЗМІ (у Калуші невідомий обстріляв офіс радіостанції "Калуш ФМ”) та один випадок цензури (журналіст телеканалу ZIK Олексій Братущак звільнився з каналу через цензуру у зв’язку з інформаційною співпрацею каналу з Адміністрацією Президента України).
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 18 випадків перешкоджання, сім випадків погроз, п'ять – доступу до інформації, два випадки побиття та один – цензури.
Фізична агресія
Погрози - 5
1.На Рівненщині редакторка газети звернулася в поліцію через дзвінок, який розцінила як погрозу
04.02.2019 4 лютого редакторка Зарічненської районної газети “Полісся” (Рівненська область) Тамара Алексіюк звернулася в поліцію через телефонний дзвінок директора ДП “Зарічненський лісгосп” Сергія Киркевича, який вважає погрозою.
Про це Тамара Алексіюк повідомила представниці ІМІ в Рівненській області.
За словами редакторки, 1 лютого на сторінці газети у Фейсбуці була опублікована інформація про те, що “Грабіжники зрізали п’ять дубів”. Напередодні подібна інформація з’явилась і в друкованому варіанті газети “Полісся”. Наступного дня Алексіюк зателефонував керівник районного лісгоспу Сергій Киркевич.
“Я прийняла дзвінок, у мене підписано, що це Киркевич, – розповіла представниці ІМІ Тамара Алексіюк. – Його розмова: “Гнатівна, ти сука, сука ти. Що ти наробила в інтернеті? Я тобі цього не простю”.
Як зазначає журналістка, говорив він дещо на підвищеному тоні, неспокійно. Після цих слів, за словами редакторки, зв’язок перервався. Водночас запису розмови у редакторки немає.
Тамара Алексіюк зазначила, що спілкування на “ти” у них раніше не було: “Знайомі по роботі, але в нас не особисті взаємовідносини, що ми можемо на “ти” собі говорити”. Фраза “Я тобі цього не простю” стурбувала редакторку: “В якій формі “не простю”? Що від цієї людини очікувати далі? Якщо він дозволяє так собі говорити, то ця людина може що хоч зробити. То я собі буду сидіти й гадати, в якій-то формі він мені не простить?”
Щоб захистити себе, Тамара Алексіюк звернулася в поліцію, написала заяву. “Я статті [ККУ, за якою прошу розслідувати цей випадок] не вказувала, просто описала ситуацію як було, як обзивав словами і висловився, що не простить”, – розповіла вона.
Також редакторка зауважила, що критичні матеріали про вирубування дерев пише не вперше.
У коментарі представинці ІМІ директор ДП “Зарічненський лісгосп” Сергій Киркевич підтвердив, що дзвонив редакторці. Проте, за його словами, в жодному разі не погрожував, а також завжди спілкувався нормально і просив писати правду.
“Я до неї ставлюся нормально, просто хай вона пише правду. Вона бреше і бреше [у статтях, де згадує порушення лісгоспу]”, – сказав він. На запитання про його фразу, що не простить їй, керівник лісгоспу відповів: “Ні, ні, ні! Я ж дорослий дядько. Я ж знаю, що вона може записати”.
Сергій Киркевич зазначив, що його обурила, зокрема, і публікація про зрізані дуби. “Це дуби не наші зовсім. Дуби – на кладовищі. Сільський голова дав дозвіл зрізати. До чого лісгосп до тих дубів?!” – сказав він.
Також Киркевич зазначив, що це не перша публікація в газеті “Полісся”, через яку він обурюється. За його словами, близько місяця тому в газеті писали, що лісгоспи відправляють машини з деревиною без документів. “Такого бути не може! Щоб лісгосп відправив машину без документів!” – сказав він.
Крім того, Сергій Киркевич стверджує, що звертався до редакторки з проханням, щоб вона, пишучи звинувачувальні публікації щодо дій лісгоспу, висвітлювала і його позицію.
2.Журналістці Kolo.news порадили писати обережно, “бо можна сухариком вдавитися”
05.02.2019 У Полтаві журналістка інтернет-видання Kolo.news Ніна Король отримала 4 лютого повідомлення у Фейсбуці від невідомого чоловіка з погрозою. Про це Ніна Король повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.
“Цей чоловік мені незнайомий, не є френдом у соціальних мережах, надіслав повідомлення, в якому дав пораду писати обережно. Дослівно повідомлення звучить так: “Ты пиши, да аккуратно, а то смотри, сухариком можно подавиться”, – розповіла Ніна Король.
Повідомлення журналістка розцінює як погрозу через свою журналістську діяльність. Як повідомляє представниця ІМІ, судячи з інформації на сторінці чоловіка, від якого журналістка отримала повідомлення, він працює чи працював в МВС.
“Пов’язую, що повідомлення отримала через публікації про підлітка, якого збило авто власниці кількох ресторанів і який помер через два місяці коми. Зокрема, останнього разу я поширила на своїй сторінці відео, розміщене мамою збитого в ДТП хлопчика, на якому люди, причетні до жінки, яка збила його, знімають номери з її авто”, – сказала журналістка.
Поки Ніна Король не вирішила, чи писатиме заяву до поліції, але про ситуацію повідомила представнику прес-служби ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрію Сулаєву та отримала від нього рекомендацію повідомити про цей напис кіберполіцію.
У коментарі представниці ІМІ Юрій Сулаєв повідомив, що чоловік на ім’я Володимир Таран дійсно працював у поліції, але кілька років тому. Однак чи це та сама людина, яка написала журналістці, будуть з’ясовувати.
“Людина з ім’ям та прізвищем Володимир Таран працювала в поліції, коли вона ще була міліцією, тобто до атестації”, – сказав Сулаєв після телефонної розмови з керівником міського відділу поліції.
3.Волинська журналістка заявила про погрози та звернулася в поліцію
10.02.2019 Журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Оксана Петрук повідомила про погрози в соцмережі Facebook від одного чоловіка та звернулася щодо цього до поліції. Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб.
За словами Петрук, погрози вона почала отримувати після публікації розслідування про те, що на Волині збираються відкрити норкову ферму.
10 лютого після громадських обговорень про норкову ферму в селі Підгірне Оксана Петрук побачила у Facebook негативні коментарі на свою адресу від чоловіка на ім’я Володимир Поліщук. “Треба вичислити ту суку, яка це пише”, “Таких продажних журналюг потрібно лайном обливати” – написав чоловік про неї в коментарях у Facebook.
Того ж дня, 10 лютого, Оксана Петрук вирішила поїхати зі своєю знайомою до цього чоловіка додому, щоб дізнатися, що його так зачепило в її матеріалі, а також для чого йому вираховувати її.
“Я хотіла з’ясувати, що означає “хоче вичислити”? Знизу підписаний матеріал. То що тут вичисляти? Хто автор? Очевидно, йшлося про те, що він спостерігати має. Я їхала туди не те щоб узяти коментар, а щоб розібратися, що не так. Можна бути незгодним із моїм матеріалом, але це не означає, що треба когось підстерігати”, – зазначила в коментарі Оксана Петрук.
За словами журналістки, Володимир Поліщук уже видалив коментарі, які написав, але скріншоти у неї залишились.
Оксана Петрук зазначила у коментарі ІМІ, що знає його дружину і вважала, що можна вияснити все цивілізовано.
“Однак я помилилась. Герой вживу нічим не відрізнявся від фейсбучного. Він кричав, хамив, вийняв телефон і почав мене фотографувати. Казав, що фото відправить куди треба. І ще я згодом з’ясувала, його швагро очолює Держпродспоживслужбу в районі, де якраз і будується норкова ферма”, – зазначила Оксана Петрук.
11 лютого Оксана Петрук звернулася із заявою про погрози в Головне управління Національної поліції у Волинській області. “У своїй заяві я наголошувала на тому, що погрози пов’язані з моєю професійною діяльністю”, – зазначила журналістка.
Як зазначила журналістка, її здивувала реакція слідчого, до якого вона прийшла. “Мені розмова в поліції нагадала шоу “Говорить Україна”. Слідчий почав обговорювати мій матеріал про те, згідний він з викладеними моїми аргументами чи не згідний. Морально він схиляв мене, щоб не писати заяви. Мовляв, нічого з того не буде, що навіть у ЄРДР внесено не буде”, – сказала Оксана Петрук.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що погрози про застосування насильства відносно журналіста у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків є порушенням закону, і можуть тягнути за собою кримінальну відповідальність за частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України.
“Законодавство України визначає, що образи, критична оцінка дій тощо – є оціночними судженнями. Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про інформацію” ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Відсутність відповідальності за висловлення оціночних суджень стосується не тільки журналістів, а і висловлень на адресу журналістів. На відміну від образ, погрози про застосування насильства відносно журналіста у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків є порушенням закону, і можуть тягнути за собою кримінальну відповідальність за частиною першою статті 345-1 Кримінального кодексу України:
“1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності –
карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років”, – зазначив юрист.
4.Під редакцію видання “Гордон” підкинули свинячу голову
11.02.2019 Під редакцію інтернет-видання “Гордон” у Києві 11 лютого принесли свинячу голову на вилах. Про це повідомляється на сайті видання.
Голову вранці виявили співробітники редакції, які прийшли на роботу, розповів в ефірі телеканалу NewsOne засновник видання Дмитро Гордон.
“Чесно вам скажу: я дуже засмутився. Ми з цієї свинячої голови приготували холодець, а він виявився несмачним. Могли б підкинути щось краще, власне. Ідіоти, вірніше ідіот. Бо нами встановлено, що за цією акцією стоїть один із кандидатів у президенти”, – сказав журналіст.
Гордон подав заяву в поліцію і пообіцяв назвати прізвище кандидата в президенти, який, за його інформацією, організував акцію під редакцією, щойно завершиться слідство.
“Я обіцяю назвати його прізвище, нехай завершиться слідство. Просто бовдур. А бовдурами бути не можна, бо за це карають. Його буде покарано. Звісно ж, за законом. Зважаючи на те, що там були вила, можу сказати лише, що це не [лідер Радикальної партії Олег] Ляшко”, – зазначив журналіст.
25.02.2019 Бердянське інтернет-видання PRO.berdyansk.biz повідомляє про погрози на адресу редакції сайту з боку фігурантів їхнього розслідування. Про це повідомляється на сайті видання.
Як повідомляє PRO.berdyansk.biz, йдеться про кількох чоловіків, які були фігурантами розслідування редакції про маніпуляції інформацією, пов’язаною з отриманням земельних ділянок воїнами АТО “Олешко и Ко – собственники элитной земли на Бердянской Косе. За что митингуем?”.
За інформацією видання, деякі з цих людей погрожували редакції кримінальним переслідуванням за нібито оприлюднення їхніх персональних даних у матеріалі.
Як розповів представниці ІМІ в Запорізькій області журналіст видання Сергій Старушко, відомо, що ця група вже написала відповідні заяви до поліції та суду.
Як повідомила представниці ІМІ Валерія Буханова, редакторка ТОВ “ІГ ПРО100”, до складу якого, зокрема, входить сайт pro.berdyansk.biz, журналісти редакції зробили матеріал про маніпуляцію інформацією у сфері отримання земельних ділянок воїнами АТО в Бердянському районі у квітні 2018 року.
“Ілюстрації для публікації ми взяли з персональної сторінки Facebook голови Бердянської райдержадміністрації, який виклав рішення сесії про виділення цих земельних ділянок. Майже рік це питання нікого не турбувало, але тепер, ми впевнені, його використовують суто для цькування членів нашого колективу”, – розповіла редакторка.
Як повідомляв ІМІ, 2 березня 2018 року у Бердянську (Запорізька область) один з активістів вдарив у голову журналіста ТРК “Юг” Володимира Дьоміна, який виконував професійну діяльність і вів у цей час відеозйомку. Лікарі діагностували підозру на закриту черепно-мозкову травму.
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ - 1
1.Невідомий обстріляв офіс радіостанції “Калуш ФМ”
08.02.2019 У місті Калуш (Івано-Франківська область) 8 лютого невідомий обстріляв офіс радіостанції “Калуш ФМ”. Про це повідомляється на сайті радіостанції.
Невідомий чоловік розпочав стрільбу об 11.40 і, найпевніше, вважає редакція, стріляв із пневматичної зброї. Він стріляв, зауважує редакція, прицільно у вікно студії “Калуш ФМ”. Саме в цей час у студії свою програму записувала ведуча Зіна Сваровських.
Постріли продовжувалися більше 15 хвилин. За цей час у вікно влучили приблизно 10 куль. Чоловіка, що стріляв, бачили на вулиці між будівлею “Рукавички” та руїнами кінотеатру “Відродження”.
Працівники “Калуш ФМ” викликали поліцію. До її приїзду чоловік утік. Водночас він погрожував зброєю жінці, яка зробила йому зауваження, зазначає редакція.
Поліція після виклику приїхала за 15 хвилин. Зараз поліцейські спілкуються з власниками магазинів на площі Героїв, щоб отримати відео з камер відеоспостереження.
“Мотиви, з яких стріляли у вікна радіостанції, наразі невідомі”, – зазначила редакція.
Згодом поліція затримала нападника. У коментарі ІМІ виконавча директорка ТзОВ “Телерадіокомпанія “Калуш” Алла Дзундза повідомила, що у редакції не було ні з ким конфлікту і сподівається, що поліція все з’ясує.
Поліція за фактом обстрілу радіостанції “Калуш ФМ” відкрила кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 (“Хуліганство”) Кримінального кодексу України. Також відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 2 ст. 348 (“Посягання на життя працівника правоохоронного органу”).
9 лютого Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів мешканця Калуша, який 8 лютого обстріляв офіс радіостанції “Калуш ФМ” та поранив поліцейського.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 11
1.У Краматорську невідомі перешкоджали зйомці журналіста “Восточного проекту”
05.02.2019 У Краматорську (Донецька область) 5 лютого на території одного з ринків невідомі чоловіки перешкоджали законній професійній діяльності кореспондента місцевого видання “Восточный проект” Богдана Новака.
Про це журналіст Богдан Новак повідомив представниці ІМІ в Донецькій області Юлії Гаркуші.
Інцидент стався під час висвітлення журналістом конфлікту, що стосується господарської діяльності ринку під назвою “Колхозний”. Невідомі особи не давали журналісту фотографувати, а потім вимагали видалити вже відзняті матеріали.
Фізичної сили та погроз стосовно Новака застосовано не було, але журналіст одразу підійшов до авто патрульної поліції з проханням захисту і вказав на факт перешкоджання.
“Кричали мені: “Це приватна власність, не маєте права знімати, вимітайтеся звідси!” Хоча ми планували у законного керівництва ринку ще коментар взяти. І з його боку не було перешкоджань ніяких. Ми жодну зі сторін конфлікту не підтримали, я в статті ґрунтовно обвинувачення обох сторін розклав. Думаю, що правоохоронці мають реагувати на таке. <…> Я поспостерігаю, як вони встановлюватимуть особу того, хто мені перешкоджав”, – сказав Богдан Новак.
За фактом перешкоджання журналіст звернувся до поліції Краматорська та написав заяву. Справу внесено в досудовий реєстр розслідування.
08.02.2019 У смт Глибока (Чернівецька область) 7 лютого під час пікету представники та прихильники Російської православної церкви (УПЦ МП) не пропустили представників ЗМІ на зустріч з головою районної держадміністрації.
Про це представниці ІМІ в Чернівецькій області повідомила журналістка інтернет-видання “Чернівці.Online” Галина Єреміца.
Мирна хода вірян переросла в пікет під стінами райдержадміністрації, де представники РПЦ зібрались, аби заявити, що Українська православна церква Московського патріархату досі існує.
Після виступів натовп рушив у будівлю РДА для нібито “таємної зустрічі представників духовенства з головою Ради”. Журналістів заблокували на сходах, не даючи змоги потрапити до кабінету голови РДА, розповіла Єреміца.
“Чоловік 20–30 стали стіною, щоб не пропустити представників ЗМІ на другий поверх, де розміщується кабінет голови РДА. Я попередила, що є журналісткою і щоб вони не перешкоджали моїй роботі. Однак натомість отримала обвинувачення, що це журналісти винні у всіх негараздах, які відбуваються в країні. Дехто навіть почав мене хрестити, наче я нечиста сила”, – розповіла Єреміца.
Знімаючи все, що відбувається у прямому ефірі, журналістка неодноразово закликала представників духовенства і вірян не порушувати закон і дати змогу ЗМІ виконувати свою роботу. Присутні на пікеті представники поліції, за словами журналістки, на перешкоджання її діяльності не реагували.
“Поліція мала одразу забезпечити мені й іншим колегам вільний доступ до приміщення РДА, де відбувалася суспільно важлива подія. Замість цього вони вступили в довгі дискусії з порушниками, а ми так і лишилися на сходах”, – зазначила журналістка.
Письмової заяви щодо подій Галина Єреміца до правоохоронних органів не надавала.
У прес-службі Нацполіції в Чернівецькій області представниці ІМІ повідомили, що жодних заяв або порушень щодо перешкоджання журналістській діяльності під час пікету в Глибоці вони не фіксували.
3.Журналістка 5-го каналу звинуватила силовиків у пошкодженні техніки
11.02.2019 Журналістка 5-го каналу Леся Головата написала заяву до поліції через пошкоджену техніку під час затримання представників С14 біля Подільського райвідділку поліції Києва, повідомляє Громадське.
Журналістка розповіла, що під час затримання представників С14 правоохоронці зламали її мікрофон та не віддали штатив для камери.
За словами Лесі Головатої, техніка 5-го каналу постраждала під час штовханини, до самих журналістів силу ніхто не застосовував.
Нагадаємо, 9 лютого у Києві перед зустріччю кандидатки в президенти Юлії Тимошенко з виборцями правоохоронці затримали людей з плакатами “Хто замовив Катю Гандзюк?”, серед яких були представники С14.
У поліції повідомили, що на Контрактовій площі затримали “організовану групу молодиків із закритим обличчям”. Вже в райвідділку виникла сутичка, під час якої силовики застосували кийки та сльозогінний газ.
4.У Миколаєві між владою та журналістами триває суперечка за будівлю
14.02.2019 Журналісти Центру журналістських розслідувань написали заяву до поліції щодо перешкоджання з боку начальниці управління комунального майна Миколаївської обласної державної адміністрації Ольги Відіної потрапити до будівлі, де Центр орендує офіс і зберігає майно. Про це повідомляється на сайті Центру журналістських розслідувань.
Як пише видання, журналісти не можуть потрапити до офісу, оскільки раніше на його дверях було змінено замок і в них немає нового ключа. Редакція намагалася зв’язатися з Ольгою Відіною, без якої вони не можуть потрапити в офіс. Але, зазначає Центр журналістських розслідувань, протягом тижня вона не відповідала на їхні дзвінки з проханням надати доступ до будівлі.
Учергове опинившись перед зачиненими дверима, журналісти викликали наряд поліції. Правоохоронці заявили, що можуть лише прийняти заяву – вживати заходів не мають права.
У заяві до поліції голова правління ГО “Миколаївський центр журналістських розслідувань” журналіст Ярослав Чепурний попросив ужити заходів щодо Ольги Відіної, “яка своїми діями перешкоджає журналістам ГО “МЦЖР” потрапити до нашого майна”.
Як повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області, 13 лютого Олег Оганов опублікував на своїй сторінці у Фейсбуку відео чергової спроби журналістів потрапити до свого майна в присутності Ольги Відіної. Оганов повідомив, що двері спірної будівлі зламано, а чиновники звинуватили в цьому журналістів. Ольга Відіна заборонила знімати інцидент і вихопила у нього телефон. Проте відразу повернула його Оганову. Сам журналіст планує звертатися до правоохоронних органів з відповідною заявою, зазначає представниця ІМІ.
Крім того, Оганов повідомив, що Центральне відділення поліції відповіло відмовою на їхню заяву щодо блокування доступу до редакції. Журналісти досі не мають доступу до офісу.
Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2018 року Миколаївський центр журналістських розслідувань та обласна газета “Рідне Прибужжя” повідомляли, що обленерго за вказівкою облдержадміністрації вимкнуло електропостачання в будинку, де вони орендують приміщення. В ОДА спростовували цю інформацію, а в обленерго заявляли про порушення з боку журналістів.
9 січня 2019 року начальниця управління з питань комунальної власності Миколаївської облдержадміністрації Ольга Відіна повідомила, що ЗМІ було запропоновано покинути приміщення, оскільки, згідно з експертизами, будівля аварійна і визнана непридатною для користування та необхідно провести різні експертизи й визначити обсяги необхідного ремонту. Проте, пише НикВести, тепер в ОДА вважають, що будівлю потрібно віддати під приватизацію, оскільки, як з’ясувалося, її ремонт коштуватиме дорого.
Миколаївська обласна державна адміністрація пропонує обласній раді занести до списку об’єктів, які мають бути приватизовані у 2019 році, будівлю, де розташовувалися, зокрема, редакції газети “Рідне Прибужжя” та ГО “Миколаївський центр журналістських розслідувань”. Це питання зазначено в проекті рішення ОДА, який мав виноситися на засідання позачергової сесії облради на 5 лютого.
Раніше в будівлі за адресою Нікольська, 44/46, у Миколаєві розташовувалися два ЗМІ – газета “Рідне Прибужжя” та ГО “Миколаївський центр журналістських розслідувань”. Газета “Рідне Прибужжя” пройшла процес реформування і мала за законом орендувати цю будівлю. Але вже понад півроку за будівлю йде спір між Миколаївською обласною державною адміністрацією і журналістами.
5.На Тернопільщині журналістам ТСН перешкоджали під час зйомок про скотомогильники
16.02.2019 Журналістам програми “ТСН.Тиждень” телеканалу “1+1” перешкоджали представники “Ветсанзаводу” під час зйомок сюжету про нелегальні скотомогильники поблизу Тернополя.
Про це йдеться в сюжеті “Мертві душі і туші” в підсумковій програмі “ТСН.Тиждень” від 24 лютого.
Під час роботи над сюжетом увагу знімальної групи телеканалу привернув, зокрема, й Тернопільський державний завод з виробництва м’ясокісткового борошна “Ветсанзавод”, що в селі Острів на околиці Тернополя. Там накопичилися тисячі тонн тваринних рештків, які вже декілька років загрожують довкіллю і отруюють людей, які живуть неподалік, смородом.
Спроба журналістів 16 лютого зняти на відео цей об’єкт наштовхнулася на агресивні дії представників “Ветсанзаводу”. Навіть перебування журналістів поряд із об’єктом його нібито директор та охоронці сприймали вороже.
“Поки ми зі свого службового авто фільмували за зовнішніми огородженими межами “Ветсанзавод” – нас раптово заблокували дві невідомі автівки. Спершу – цей бус на київських номерах. І трохи далі проїзд остаточно перекрила “Волга” на запорізькій реєстрації. Що насправді могло аж так нажахати цього так званого директора, щоб суботнім ранком біля збанкрутілого заводу під Тернополем нас блокував бус на столичній реєстрації з трьома чоловіками всередині? З власних джерел нам стало відомо, що копи розслідують факти викрадення обладнання із цього підприємства”, – розповів у сюжеті журналіст ТСН Андрій Орляк.
Із появою поліції автомобіль журналістів розблокували, але погрози не припинялися і лунали навіть на адресу поліцейських. Зокрема, йдеться в сюжеті, “чоловік настільки впевнений у собі, що гукає трактора, аби, каже, скинути авто журналістів і поліцейських у річку”.
Про такі дії представників “Ветсанзаводу” журналісти подали в поліцію відповідну заяву.
6.На Буковині представники УПЦ МП перешкоджали журналістці знімати збори вірян
17.02.2019 17 лютого в місті Сторожинці Чернівецької області група вірян та представників духовенства Української православної церкви Московського патріархату перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці. Про це вона повідомила представниці ІМІ в Чернівецькій області.
Інцидент стався під час висвітлення зібрання прихильників церкви, на якому були присутні і представники ЗМІ.
“Коли я підійшла до отця Василія, він помітив, що я здійснюю відеозапис, та привітався зі мною із сарказмом. Я продовжувала відеозйомку, та віряни продовжували кричати і шарпати мене за верхній одяг, вимагали припинити відеозйомку, виражались у мій бік словами “провокаторка”, “проплачена від влади” тощо, – розповіла Єреміца. – Я повідомила, що є журналісткою, і на їх вимогу представила посвідчення, яке вони вирвали в мене із рук”.
За словами журналістки, поки віряни перешкоджали її діяльності, вона намагалася покликати правоохоронців. Проте вони, за словами Галини, не відреагували на її звернення.
Після інциденту Галина Єреміца написала заяву до поліції.
Як повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Чернівецькій області, правоохоронці перевіряють інформацію про перешкоджання журналістці.
“В процесі моніторингу мережі Інтернет працівники Ситуаційного центру обласного управління Нацполіції виявили в одній із соціальних мереж допис про перешкоджання журналістській діяльності кореспондентці одного із місцевих онлайн-видань. Зокрема, у розміщеному матеріалі зазначено, що під час зборів релігійної громади у місті Сторожинець віряни перешкоджали роботі журналістки. Крім цього, дописувачка вказала, що присутні на місці інциденту поліцейські не реагували на вказане порушення”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв ІМІ, 27 січня в селі Васловівці Чернівецької області під час проведення зборів щодо переходу від Московського патріархату до ПЦУ віряни російської церкви перешкоджали журналістці інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці вести зйомку події.
7 лютого у смт Глибока (Чернівецька область) під час пікету представники та прихильники УПЦ МП не пропустили представників ЗМІ на зустріч із головою районної держадміністрації.
19.02.2019 Депутати Підгайцівської сільської ради (Волинська область) заборонили знімальній групі телеканалу “Аверс” перебувати на сесії сільради.
За таке рішення проголосував 21 депутат, підтримавши пропозицію голови Підгайцівської об’єднаної територіальної громади Юрія Семенюка. Про це йдеться в сюжеті телеканалу “Аверс”, опублікованому 19 лютого.
Голова Підгайцівської ОТГ Юрій Семенюк перед сесійним засіданням вніс пропозицію щодо заборони перебування на ньому знімальної групи каналу.
“Хто за те, щоб телеканал “Аверс” звільнив територію й більше не приходив, поки вони не будуть об’єктивно висвітлювати інформацію, а не в односторонньому порядку? Прошу проголосувати, щоб “Аверс” покинув територію Підгайцівської сільської ради”, – зазначив Юрій Семенюк.
Після голосування Юрій Семенюк сказав журналістам: “Будьте добрі, щоб вас більше тут не бачили!”
Журналісти “Аверсу” залишили приміщення сесійної зали та звернулись із заявою до поліції через перешкоджання професійній діяльності.
Представниця ІМІ у Волинській області звернулася за коментарем до журналіста “Аверсу” Владислава Корнелюка, який є автором сюжету. Проте так і не отримала відповіді.
Юрист ІМІ Алі Сафаров пояснив, що, відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
“Таким чином, якщо захід органу місцевого самоврядування, зокрема засідання відповідної ради, є відкритим заходом – на ньому мають право перебувати журналісти. Обмеження перебування журналістів та інших сторонніх осіб можливо у випадку, коли відповідний орган місцевого самоврядування заздалегідь приймає рішення про проведення закритого заходу – з метою забезпечення додержання державної таємниці, наприклад, або іншої таємниці, що оберігається законом (таємниці усиновлення, таємниці приватної інформації тощо). У такому випадку на захід не можуть бути допущені будь-які журналісти”, – зазначив Алі Сафаров.
“Недопуск журналістів на відкритий захід органу місцевого самоврядування має ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності, за що передбачена відповідальність, встановлена статтею 171 Кримінального кодексу України”, – додав він.
8.Прямий повідомив, що їх не акредитували і не пустили на прес-конференцію Тимошенко
22.02.2019 Телеканал “Прямий” повідомляє, що їхню знімальну групу спершу не акредитували, а згодом не пустили на прес-конференцію кандидатки в президенти, лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко. Про це повідомляється на сайті “Прямого”.
За словами кореспондентки “Прямого” Ольги Шилкіної, спершу телеканалу відмовили в попередній акредитації, а потім, коли група приїхала в офіс “Батьківщини” на вулиці Турівській 13, що в Києві, не пустили до зали прес-конференції, пояснюючи це тим, що журналістів немає в списках.
“Пускають лише лояльні ЗМІ до цієї політичної сили канали та кандидата в президенти. Така ситуація нагадує роки правління Віктора Януковича, коли на певні заходи пускали тільки “потрібні”, лояльні телеканали. Знову ж таки телеканали, які не згодні з політикою, усіма твердженнями кандидата в президенти, саме політика та народного депутата Юлії Тимошенко. От ми бачимо, що не можемо потрапити”, – наголосила кореспондентка.
Також журналістка додала, що прес-служба “ніяких чітких пояснень” з цього приводу знімальній групі не надала.
22.02.2019 5 телеканал повідомляє, що їхню знімальну групу не пустили 22 лютого на прес-конференцію кандидатки в Президенти України, лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко. Про це повідомила кореспондентка 5 каналу Алла Білякова, повідомляється на сайті телеканалу.
За словами журналістки, спочатку їх не акредитували на захід, а спроба потрапити на конференцію на місці теж виявилася невдалою.
“Це була завчасно анонсована конференція лідера “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Кілька спроб акредитуватися з каналу з боку адміністратора і редакторської групи виявилися безуспішними. Коли ми виїхали на місце анонсованої конференції у прес-центр партії, побачили, що пускають журналістів друкованих видань, а спроба достукатися до охорони і акредитуватися на місці теж виявилася безуспішною. Охорона послала нас до прес-служб, яка сказала, що акредитація завершена”, – зазначила журналістка.
10.У Дніпрі журналістів не впустили на зустріч Вілкула з виборцями
25.02.2019 У Дніпрі 23 лютого одного з журналістів не пустили на зустріч кандидата в Президенти України Олександра Вілкула з виборцями, а іншого вивели із залу. Про це повідомляється на сайті Громадянської мережі “ОПОРА”, спостерігачі якої стали свідками інциденту.
Зокрема, невідомі особи не пустили на зустріч кандидата з виборцями в палаці культури “Металург” кореспондента видання “Дніпроград” Антона Мороза. Журналіст показував своє посвідчення, однак йому відповідали: “Вхід за запрошеннями, місць у залі немає”. Як зазначає ОПОРА, разом з журналістом не пустили їхніх спостерігачів, які зафіксували цей інцидент. Натомість у цей же час інші журналісти могли вільно працювати на заході.
Крім того, спостерігачі мережі стали свідками, як охорона виводила з зали журналіста видання “Слава нації” Олега Черненка. За його словами, йому заборонили знімати захід. Журналіст викликав поліцію за номером 102, але відмовився писати заяву та залишив будівлю.
Журналіст “Дніпрограду” Антон Мороз звернувся до слідчого Індустріального відділення поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, та попросив встановити особи охоронців.
Також ОПОРА зазначає, що перед початком зустрічі навколо будівлі була велика кількість поліцейських. Ззовні та всередині перебували представники спецпідрозділу “ТОР” у повному обмундируванні. Поблизу будівлі також перебували групи людей спортивної статури. У частини з них були приховані обличчя під маскою. Вхід до будівлі охороняли як невідомі особи без розпізнавальних знаків, так і поліцейські.
В коментарі представниці ІМІ у Дніпропетровській області Антон Мороз розповів, що у поліції його запевнили, що вивчать всі надані ним матеріали.
“Слідчий Індустріального відділку поліції прийняв у мене заяву, зайшов усередину приміщення аби встановити особу охоронця, який нам перешкоджав, і після цього ми його не бачили. Він сказав зателефонувати у відділок пізніше, я телефонував, але там ніхто не відповідав, я говорив з начальник відділку, він сказав зв’язатися із його заступником, заступник призначив мені зустріч сьогодні об 11 годині у відділку, я приїхав, але його не було, тому я звернувся до начальника. Начальник відділку (підполковник поліції Руслан Іванович Панчишин – ред.) запевнив, що вони вивчать всі матеріали, відео, що я їм передав, і будуть притягати до відповідальності осіб на відео. Щодо ЄРДР він нічого мені не повідомив, сказав детальніше повідомить завтра чи післязавтра”, – розповів журналіст.
26.02.2019 Журналіста передачі “Стежками війни” телеканалу ZIK Данила Яковлєва, який збирав матеріал для своєї передачі, побили та не впустили в приміщення Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, що на вул. Госпітальній, 16, у Києві. Про це Данило Яковлєв повідомив ZIK.
Інцидент стався 26 лютого, коли журналіст прийшов до приміщення державного органу разом із бійцем, пораненим унаслідок бойових дій на Донбасі.
“Разом із пораненим бійцем, якому на війні відірвало п’яту, ми приїхали в Центральну військово-лікарську комісію, щоб він нам показав, як йому тяжко на милицях сюди добиратися, показав цю будівлю. Ми хотіли без камер зайти всередину, щоб він мені особисто показав, у яких кабінетах і що з нього вимагали, щоб ми потім знали, де знімати з камерою, і не переплутали кабінети”, – розповів журналіст.
За його словами, вони не змогли потрапити всередину, оскільки перед ними зачинили двері. Під час спроби потрапити всередину їм перешкоджали зайти в приміщення.
“Нам ніхто не відчиняв двері, ми почали стукати у вікно на першому поверсі. Нам сказали: чекайте півгодини, ми пообідаємо, і тоді ви зможете зайти. Ми чекали півгодини, нам усе одно потім ніхто не відкривав. Коли виходили курсанти, ми встигли схопити двері, і я почав заходити всередину. На мене напала якась жінка, почала відштовхувати назад на вулицю, потім невідомий чоловік почав перешкоджати мені та пораненому Петрові зайти в приміщення”, – розповів Яковлєв.
Журналіст повідомив, що його та пораненого бійця не впустили в будівлю навіть без камер. Також не змогли потрапити туди й інші відвідувачі.
“Цей чоловік, який нас не впускав, зателефонував якомусь юристу з Міноборони, якому я все пояснив. Потім підійшов інший невідомий чоловік у чорному одязі і почав нападати на мене, насильно відштовхувати від дверей, хапати мікрофон. Людина, яка нас не впускала, почала бити мене по руці та нозі, щоб я відпустив двері. Усе зняте на відео. Так ми не змогли потрапити всередину. Прийшов поранений боєць на милицях – півгодини ми з ним чекали на холоді, при тому що там навіть немає ніякої лавки, щоб присісти”, – додав Яковлєв.
За словами журналіста, чоловік, який не впускав його та бійця в приміщення Центральної військово-лікарської комісії МОУ, не назвався. Після нападу журналіст викликав на місце події поліцію, приїзду якої наразі очікують. “Це перешкоджання журналістській діяльності і застосування фізичної сили”, – сказав Яковлєв.
В коментарі ІМІ Данило Яковлєв повідомив, що після подання заяви з ним поліція, станом на 1 березня, не виходила на зв’язок. Також він повідомив, що у нього немає тілесних ушкоджень унаслідок нападу. “Ушкоджень ніяких немає, мене по нозі били, щоб я двері відпустив. Також ледве мікрофон не зламали і ледве не розірвали одяг. Так все нормально”, – сказав він.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура - 1
1.Журналіст ZIK Олексій Братущак заявив, що звільняється з каналу через цензуру
28.02.2019 Журналіст тижневика “Деталі” телеканалу ZIK Олексій Братущак заявив, що звільняється з каналу через цензуру. Про це він написав у своєму блозі на “Українській правді”.
“Сьогодні я повернув ZIKу своє журналістське посвідчення. 15 місяців я працював у тижневику “Деталі”. І працював би далі. Якби на канал не зайшов Порошенко. А за ним – цензура та маніпуляції”, – написав він.
За словами журналіста, все почалось десь у серпні-вересні 2018 року.
“З різних джерел мені стало відомо: власник ZIKу Петро Димінський домовився з людьми Порошенка про інформаційну співпрацю. Сам Димінський відверто розповідав про це людям, які відвідували його за кордоном. Що входило в цю співпрацю? А ось про це інформації не було. Ці домовленості довелося виявляти на практиці. У полі (ефірі) перевіряти, на яку територію розповсюджується вплив президентських медійників”, – написав Братущак.
Спочатку, зазначив журналіст, на каналі з’явилися спікери-порохоботи, далі збільшення трансляцій тривалих виступів Петра Порошенка.
“Третє, що вдалося дізнатися про співпрацю АП з ZIKом, це домовленість, що на каналі не буде відвертої “чорнухи” щодо Порошенка. Раніше її дійсно було забагато. Згадайте ток-шоу Саакашвілі, наприклад”, – написав Олексій Братущак.
Також журналіст пригадав “шедевральне інтерв’ю” першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка в ефірі ZIK щодо розслідування програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
“Коли вийшов Семочко, то тема мого сюжету була одразу визначена. І це той випадок, коли на практиці можна перевірити, чи зайшли медійники Порошенка на територію редакції. Ми не знали, як після “шедеврального інтерв’ю” Семочка керівництво каналу поставиться до журналістського матеріалу про “видатного розвідника”. Чи існує в умовах співпраці ZIKу з АП пункт про блок на подібні теми. Тоді вперше з колегами ми вимовили: якщо заборонять видавати сюжет, ми звільнимося”, – написав журналіст, додавши, що його сюжет про Семочка таки вийшов “без будь яких втручань “зверху”.
За його словами, цензура на каналі почалася з початком передвиборчої кампанії.
“Про цензуру я заявив після з’їзду “Батьківщини”, на якому Юлія Тимошенко оголосила про участь у президентських виборах. Про цю подію не було сюжету в новинах. Натомість був замовний сюжет, або, як називають подібні матеріали, “комерційний сюжет”, – написав він.
Далі, за словами Братущака, про цензуру почали говорити інші журналісти. “Не відкрито, а так, між своїми. Пропоновані ними теми, в яких БПП або особисто Порошенко могли фігурувати в негативних історіях, виявлялися менш цікавими за якісь інші. “Ворог” на нашій території, і з ним вже нічого не можна зробити. Хто висловить незгоду, буде швидко замінений на іншу особу, яка з завзяттям комсомольців буде гнути лінію партії в редакції. Також про цензуру говорять люди, які приходять на токінги. Діляться інформацією, як їх просять не викривати соратників Порошенка”, – зазначив він.
Крім того, журналіст назвав “абсолютною маніпуляцією” “інтерв’ю” першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського.
“Останнє “інтерв’ю” Олега Гладковського – абсолютна маніпуляція. Для нього навіть “говорящую голову” під виглядом журналіста вирішили не шукати. Щоб раптом у прямому ефірі не сталося якихось непередбачуваних моментів. Щоб зайвий раз не перетинатися з журналістами, заходив і виходив Гладковський через чорний вхід…” – написав Братущак.
Журналіст зазначає, що ZIK “використали для найбільш брудних зашкварів”.
“…“Інтерв’ю” Семочка та Гладковського – найяскравіші приклади. Це ті випадки, коли навіть непричетні до цих “інтерв’ю” журналісти відчувають, наче в лайні скупалися. Від якого просто так не відмежуєшся, не відмиєшся”, – написав він.
Також він написав, що журналісти мовчать, оскільки “у когось кредит, у когось діти, у когось мати хвора”.
“Але єднає одне – страх втратити роботу з розумінням, що кращих умов особливо не знайдеш. І справа не в грошах. На який телеканал не подивись – у кожного свої “умови”. “Умови”, з якими або одразу не погодишся, або які довго не зможеш терпіти”, – написав Братущак. Водночас він зазначив, що “ми опинилися в ситуації, коли професія тележурналіста перетворюється на професію телеповії. Слухняного працівника без позиції та принципів”.
Олексій Братущак додав, що пішов з каналу, оскільки “і миритися з цим, робити вигляд, що все гаразд, то все не я, більше не хочу. Не можу. І тому просто пішов. Шлях до цензури – не для мене”.
В коментарі “Детектору медіа” керівник Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Андрій Жигулін порадив звертатися до прес-секретаря президента Святослава Цеголка.
Заввідділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Володимир Горковенко сказав виданню, що особисто він на канал впливу не має, а про якого цензора писав журналіст – не знає.
“Якщо говорити про Адміністрацію Президента, то це 4-поверхове приміщення з 5 входами. Точно знаю, що принаймні 3 із 5 зачинено. Який з них він (Братущак – ред.) має на увазі і з якого поверху чи під’їзду виходить цензор – я не знаю”, – сказав Горковенко на запитання, як він може прокоментувати заяву Олексія Братущака про вплив АП на канал.
Доступ до інформації - 2
1.Запорізький департамент туризму відповів на запит журналістам лише через три місяці
08.02.2019 Департамент культури та туризму Запорізької міської ради відповів на інформаційний запит ГО “Запорізький центр розслідувань” через три місяці з моменту подання запиту після отримання організацією юридичної та правової підтримки. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров.
За його словами, журналісти запитували інформацію про низку допорогових договорів Департаменту культури та туризму, сплата за рахунками яких відбулася відразу після підписання договорів. Після запиту актів виконаних робіт за договорами журналісти отримали відмову.
“1 листопада 2018 роки ми надіслали запит до Департаменту культури і туризму міськради, на що отримали відмову, як і на наступні три. Усі запити стосувалися актів виконаних робіт за договорами. У відмові Департамент посилався на конфіденційну інформацію ФОПів в актах, що суперечить законодавству, бо вся інформація про видатки з місцевого бюджету апріорі відкрита. На відмови ми реагували скаргами до УПЛ, нещодавно написали скаргу меру і навіть мало не подали позов до суду. <…> І ось учора Департамент надіслав відповідь на всі наші запити! Не знаємо, який з важелів спрацював, але за відкритість ми боремося до останнього”, – повідомили в дописі Центру на сторінці Facebook 7 лютого.
“Відмова була абсолютним нонсенсом, бо в Департаменті послалися на захист персональних даних. Хоча персональні дані ФОПів-підрядників у вигляді їх ІНН були й так зазначені в копіях договорів, доданих у “Прозорро”. Ми вступили в листування з Департаментом, написали скарги Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, писали скаргу міському голові Володимиру Бурякові на його підлеглих і вже підготували позов до суду”, – розповів ІМІ керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров.
ГО “Запорізький центр розслідувань” працює з 2017 року та проводить розслідування у сфері корупції та бюджету, земельних відносин, нерухомості та генплану.
Юрист ІМІ Алі Сафаров нагадав про відповідальність, яку несуть посадовці, що порушують закон про доступ.
“Закон України “Про доступ до публічної інформації” чітко визначає порядок, процедуру і строки задоволення запитів на доступ до публічної інформації. Посадові особи, які порушують цей порядок, несуть відповідальність відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відкритість і прозорість діяльності органів влади й органів місцевого самоврядування, особливо прозорість використання бюджетних грошей, які є грошима платників податків, є одним з найважливіших чинників демократії і запобігає крадіжці державних грошей. Тому приховування такої інформації з вигаданих підстав, порушення закону під час задоволення запитів має тягнути відповідальність посадових осіб, встановлену законом”, – зазначив юрист.
25.02.2019 Міністерство культури України відмовилося надати на інформаційні запити копію статуту новоствореної Православної церкви України (ПЦУ). Про це йдеться у відповіді Мінкультури на інформаційний запит Українських новин.
“Статут Православної церкви України є її внутрішнім документом. Він не був створений Міністерством культури України і не належить останньому”, – пояснили причини відмови в міністерстві.
Водночас у відповіді підтвердили, що статут ПЦУ був отриманий Мінкультури та зареєстрований наказом №53 від 30.01.2019.
Як зауважує інформагентство, про те, що в Мінкультури зберігаються копії статутів релігійних організацій, прямо свідчить наказ Мінкульту №37 від 25.01.2019, копія якого була отримана Українськими новинами у відповідь на один з попередніх інформаційних запитів.
Юристка ГО “Центр демократії та верховенства права” Христина Буртник зазначила, що закон “Про доступ до публічної інформації” не дозволяє відсилати запитувача “до того, хто створив документ”, повідомляє “Доступ до правди”.
“Питання надання інформації у законі чітко врегульоване: якщо розпорядник не володіє інформацією/документом, він повинен переслати запит до того суб’єкта, який нею володіє (якщо орган знає, хто володіє). Якщо розпорядник володіє інформацією/документом, він повинен або надати, або відмовити за однією із законних підстав, передбачених статтею 22. У даному випадку Міністерство культури володіє документом, а тому не має права ні пересилати запит, ні відправляти запитувача до іншого розпорядника. Така відповідь є незаконною”, – констатувала юристка.
Непрямий тиск
Стеження за журналістами - 3
1.Одеська журналістка-розслідувачка заявила про стеження за нею
05.02.2019 В Одесі журналістка-розслідувачка Катерина Маденс повідомила, що за нею вже протягом місяця стежать невідомі. Про це вона повідомила 5 лютого на своїй сторінці у Фейсбуку.
За словами Катерини Маденс, протягом місяця кожен ранок і вечір біля під’їзду її будинку її зустрічають чоловіки в капелюхах, які спостерігають за нею.
“Це відбувається абсолютно кожен день. Вранці і ввечері. Абсолютно кожен день. Одного дня, вранці, мене взагалі чекав чоловік у балаклаві. Довелося почекати, поки хтось із сусідів не вийде на роботу, бо мого чоловіка не було вдома. З того дня я перестала виходити з будинку без його супроводу”, – написала Катерина Маденс.
Представнику ІМІ в Одеській області журналістка повідомила, що пов’язує це переслідування зі своєю журналістською діяльністю, оскільки останні кілька років розслідує корупційні схеми в Одеській міській раді.
Наразі журналістка разом із правозахисниками готує заяву до правоохоронних органів.
Як зазначає представник ІМІ, після публічного розголосу про факт стеження невідомі особи перестали з’являтися біля будинку журналістки.
2.“Схеми” заявляють, що охоронці Ахметова півроку стежать за журналістом Ткачем
22.02.2019 Редакція програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA: Перший”) повідомляє, що охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми. Про це йдеться у сюжеті “Схем”, повідомляє Радіо Свобода.
Починаючи з вересня 2018 року, декілька одних і тих самих автомобілів регулярно їздять слідом за редакційним авто “Схем”, коли група виїжджає на зйомки в рамках виконання своїх професійних обов’язків. Стеження відбувається як в урядових кварталах Києва, так і за містом і біля аеропорту Жуляни, повідомляють “Схеми”.
Усі автомобілі, які стежать за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ “Дельта-Донбас”, кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.
“Редакція переконана, що такі дії спрямовані на перешкоджання нашій діяльності. Адже ми раніше неодноразово розповідали про зв’язки самого олігарха Ахметова, про те, як він зберіг свої позиції і за постмайданної влади, та продовжуємо фіксувати його непублічні контакти з першими особами держави”, – повідомляють “Схеми”.
“Редакція надає цьому факту розголосу, бо, по-перше, справжні наміри цих людей невідомі, а по-друге, є сподівання, що після цього тиск припиниться і наші журналісти зможуть надалі безперешкодно виконувати свої професійні обов’язки, зокрема, досліджуючи зв’язки самого Ахметова з українськими високопосадовцями”, – заявила головний редактор програми розслідувань Наталка Седлецька.
Медіаюристи ознайомились на прохання редакції із відеозаписами, на яких автомобілі охоронців олігарха переслідують знімальну групу – і вбачають у цих фактах ознаки перешкоджання журналістській діяльності, що є статтею Кримінального кодексу України.
“Коли журналістська група робить свою роботу і веде журналістське розслідування або ж знімає, таке постійне стеження може бути формою морального психологічного впливу для того, щоб перешкодити відзняти певний матеріал”, – зауважив директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.
“Можна писати заяву відповідно до частини другої статті 171 Кримінального кодексу України, яка передбачає саме вплив на роботу журналіста з метою перешкоджання його професійній діяльності”, – порадила адвокат Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.
“Схеми” звернулись і до прес-служби Ріната Ахметова з питаннями, з чим пов’язане стеження охоронців олігарха за журналістами. До публікації там так і не відповіли.
Нагадаємо, у 2016 році вийшов сюжет “Схем” про Ріната Ахметова, у якому йшлося про його нічні візити до президента, а також до прем’єр-міністра.
22.02.2019 Журналіст-розслідувач проекту Bihus.Info Денис Бігус заявив про зовнішнє спостереження за офісом редакції невідомими особами. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук.
За його словами, це пов’язано з розслідуванням журналістки Лесі Іванової щодо корупції в оборонному секторі. Зокрема, про причетність до корупції Генпрокуратури, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро та Державної фіскальної служби.
“Щойно ми розіслали журналістські запити по службах, під офісом з’явилися мишки-норужкі. Останні три дні приїжджають вранці, змінюються “по годинах”, їдуть увечері”, – написав Бігус та анонсував вихід цього сюжету на 25 лютого.
Як повідомляв ІМІ, 21 лютого редакція програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA: Перший”) повідомила, що охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми.
Інтернет-тиск
Кібер-злочини - 3
1.Волинській журналістці, представниці ІМІ,намагалися зламати пошту
10.02.2019 Журналістці, представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб надіслали в соцмережі Facebook повідомлення з фішингом.
“10 лютого в приватне повідомлення мені написала користувачка з проханням проголосувати за неї, бо вона бере участь у відеоконкурсі, зазначивши, що треба лайкнути відео. Також у повідомленні був лінк. Користувачка написала також, щоб я відписала, коли “проголосую”, бо вона нібито підраховує голоси. Коли я перейшла за посиланням, то на сайт не пропустило. Треба було ввести свій логін та пароль пошти gmail. Я одразу подумала, що це фішинг. Тому нічого не ввела”, – розповіла Мая Голуб.
“У мене захищена пошта та акаунт Facebook двофакторною авторизацією. Я була неодноразово на тренінгах по інтернет-безпеці. Знаю, що таке фішинг тепер не зі слів, а й на практиці. Отримане повідомлення я пов’язую зі своєю професійною діяльністю”, – додала вона.
Також Мая Голуб розповіла, що після отримання підозрілого повідомлення у Facebook одразу вислала лінк знайомому експерту з інтернет-безпеки. Він відписав, що це фішинговий лінк.
“Цікаво, що повідомлення з фішинговим лінком мені надіслала користувачка Наталія Мазепа, яка є редакторкою сайту “Таблоїд.Волині”. Через деякий час вона в соцмережі Facebook мені написала, що її акаунт зламали. Вона мені порадила змінити паролі, якщо я залогінювалася через пошту”, – сказала Мая Голуб.
Фішинг використовують хакери, щоб отримати доступ до електронної пошти або ж іншої особистої інформації в комп’ютері. Фішингові листи можуть надсилати не лише в соцмережах, а й через звичайну електронну пошту.
Голова ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Ірина Чулівська в коментарі ІМІ зазначила, що таке посилання є фішингом і порадила, як захиститись.
“Це 100% фішинг, якщо ввести туди свій імей і пароль – його отримають шахраї і у більшості випадків зможуть зайти у гугл-акаунт. Щоб захиститись від таких акат потрібно: 1) встановити розширення до браузера “Захист пароля” від Google (лише для Google Chrome). Це розширення не дозволить вам ввести свій справжній пароль до гугл-акаунту на несправжньому гуглівському сайті. 2) підключити двофакторну авторизацію. 3) пароль до гугл-акаунта має відрізнятись від усіх інших. 4) якщо отримуєте підозрілі повідомлення – пересилайте їх до Лабораторії цифрової безпеки для консультацій”, – розповіла Чулівська.
2.Семеро волинських журналісток отримали фішингові повідомлення
10.02.2019 Семеро волинських журналісток заявили про надходження фішингових повідомлень у соцмережі Facebook. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинські області Мая Голуб.
Фішингове повідомлення у Facebook надійшло журналісткам Юлії Остапович, Ірині Юзві, Оксані Вашкевич, випусковій редакторці сайту “Перший” Тетяні Бугаєнко, журналістці сайту “Перший” Віті Сахнік, ведучій ТРК “Аверс” Світлані Васильєвій, редакторці “Таблоїду Волині” Наталії Мазепі.
Більшість із них отримали повідомлення від редакторки “Таблоїду Волині” Наталії Мазепи, решта – від інших користувачів. У всіх просилося ввести логін і пароль до пошти Gmail.
Як розповіла представниці ІМІ Наталія Мазепа, кілька днів тому вона потрапила на аналогічний фішинговий лист і залогінилися через пошту на Gmail. Пізніше вона виявила, що з її Фейсбуку шахраї понадсилали її друзям фішингові листи.
“Тішить, що не всім, а, напевно, лише тим, які були в мережі на той час. Двофакторна авторизація не була увімкнена, тому трохи зайняло часу повернути собі свій акаунт”, – додала Наталія Мазепа.
За її словами, зловмисники замінили її пошту на свою, тому в неї залишився лише її номер телефону. Зайти у свій акаунт у Фейсбуку їй вдалося з номеру телефону. Цю ситуацію Мазепа не пов’язує з професійною діяльністю.
Журналістка Юлія Остапович розповіла, що отримала фішингове повідомлення 10 лютого від знайомої, яка є в друзях на Фейсбуці.
“Вона просила поставити лайк під відео, лінк на яке був у повідомленні, і повідомити їй про це. Повідомлення такого характеру викликало б у мене підозру, коли б його скинула або незнайома мені людина (я зазвичай меседжі з подібними проханнями від незнайомих людей ігнорую), або ж якби це скинула людина, яка працює, скажімо, на заводі і не має жодного відношення до відео, аудіо тощо… Відтак я погодилася проголосувати і перейшла за посиланням”, – розповіла Остапович.
У неї було запитано пошту і пароль, додала вона. “Спочатку я ввела неправильний логін (не побачила помилки), а тоді три рази підряд неправильний пароль від своєї пошти (бо в той момент чомусь просто не змогла його згадати). Однак на сайт (як потім виявилось, фішинговий) мене пропустило всі рази і під різними неправильними паролями. Я написала в месенджері користувачці (не підозрюючи тоді, що пишу хакерам), що відео немає. Тоді мені ще й відписали, що я, певно, ввела неправильний пароль і чи в мене точно пошта gmail. Врешті я написала, що відео знайти не можу, і надіслала в повідомлення лінк на цей фішинговий сайт. Відтоді мені ніхто не відписував. Проте через 10 хвилин з’явилося повідомлення на сторінці користувачки, що її ФБ зламали і повідомлення не від неї”, – прокоментувала журналістка.
Після цього Юлія Остапович змінила пароль до пошти, поставила двофакторну аутентифікацію на свій обліковий запис, а також на Facebook.
Журналістка Ірина Юзва розповіла, що отримала фішингове повідомлення від журналістки Насті Корецької, яка попросила підтримати її конкурсну роботу.
“Настю знаю добре, тому й без усіляких підозр взялася допомагати. Перейшла за посиланням, у мене запросило пароль до пошти, я й ввела. На сайті й правда був розділ “таланти” чи щось схоже, багато різних відео. Я погортала трішки, роботи Насті не побачила, тоді й написала їй у Фейсбук. Вже тоді вона написала, що її сторінку зламали”, – розповіла журналістка.
“Незабаром на пошту прийшло повідомлення, що хтось із невідомого пристрою намагається зайти в мій обліковий запис. Я й почала міняти паролі”, – додала вона.
Ведуча телеканалу “Аверс” Світлана Васильєва теж розповіла, що їй надіслали повідомлення у Фейсбуці з фішингом, щоб вона проголосувала за відео в конкурсі. Вона отримала повідомлення від користувачки Ніни Столярук. Журналістку питали, чи в неї пошта Gmail, а ведуча відповіла, що Ukr.net. Як зазначила Васильєва, її пошта не підійшла. “Я пробувала вводити, але пароль не пам’ятаю до акаунту, тому не змогла увійти”, – зазначила вона.
Випускова редакторка сайту “Перший” Тетяна Бугаєнко теж отримала повідомлення від Наталії Мазепи. “Повідомлення було без лінку. Просто текст “Треба твоя допомога, проголосувати і т.д.”. Але я не відписала на це. Одразу подумала, що, мабуть, сторінку Наталки зламали. Тому вирішила, що найкраще – просто проігнорувати”, – зазначила вона.
Як повідомляв ІМІ, 10 лютого журналістка, представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб отримала через Facebook повідомлення з фішингом.
12.02.2019 Журналістка програми розслідувань “Схеми” Валерія Єгошина повідомила, що невідомі намагалися отримати доступ до її акаунту в Телеграмі. Про це вона написала на своїй сторінці у Фейсбуку та підтвердила ІМІ.
“Раніше о 4-й ранку нападали на країни, тепер атакують телеграм (причому з перехоплюванням коду (!?). О часи, о звичаї!” – написала у Фейсбуці журналістка.
Як повідомила ІМІ Валерія Єгошина, вона не виключає, що це може бути пов’язане із сюжетом про ботів “Народного фронту”.
“Зовсім нещодавно вийшов сюжет про ботів “Нарфронту”, тож цілком можливо, що це може бути пов’язане”, – сказала вона ІМІ.
Також Єгошина повідомила, що вона звернулася до компанії Vodafone, “адже, згідно з даними відкритих джерел в інтернеті, айпі належить до цієї компанії”.
Юрист ІМІ Алі Сафаров радить журналістці звернутися до поліції з відповідною заявою. За його словами, щодо спроби зламу є спеціальна стаття 163 Кримінального Кодексу України (“Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер”).
Зокрема, частина 1 статті 163 – “Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, – караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років”.
Частина 2 статті 163 – “Ті самі дії, вчинені повторно або щодо державних чи громадських діячів, журналіста, або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років”.
“Тобто дані дії є злочином за частиною другою ст. 163 (бо щодо журналіста) або замахом на такі дії. У будь-якому разі є підстави звертатися в поліцію з заявою”, – сказав юрист.
Як повідомляв ІМІ, 10 лютого журналістка, представниця ІМІ у Волинській області Мая Голуб отримала через Facebook повідомлення з фішингом.
10 лютого семеро волинських журналісток заявили про надходження фішингових повідомлень у соцмережі Facebook.
Юридичний тиск
Порушення журналістської таємниці - 1
1.ГПУ через суд отримала доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени”
04.02.2019 4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк. Про це повідомляється на сайті “Нового времени”.
Відповідну судову постанову 13 лютого редакції офіційно вручив слідчий ГПУ. Якщо НВ не надасть запитуваної слідчими інформації, на видання чекає обшук.
Як пише “Новое время”, Іван Верстюк – автор цілої низки резонансних розслідувань, зокрема про корупцію в оборонних закупівлях.
Розслідування Генпрокуратури, в межах якого суд виніс своє рішення, стосується його статті “Діамантова дочка” від 17 серпня 2016 року. У матеріалі йшлося про навчання дочки екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця у Великобританії. Зокрема, що Корнієць, маючи зарплату 200 тис. грн на рік, заплатив понад 120 тис. фунтів стерлінгів за навчання дочки в британських школах.
Генпрокуратура розцінила публікацію цих даних як розголошення таємниці слідства і в червні 2017 року вже допитувала Верстюка.
Видання зауважує, що під час написання цього матеріалу спиралося на дані розслідування, проведеного Британським кримінальним агентством. Корнієць є одним із двох так званих “діамантових прокурорів” – високопоставлених співробітників прокуратури, затриманих у липні 2015 року на великому хабарі. Його звільнили, але саму справу про корупцію Корнійця досі розглядає столичний Голосіївський райсуд, пише видання.
Редакція “Нового времени” розцінює таке рішення суду як порушення свободи слова та права журналістів на захист джерел інформації.
“Рішення Печерського райсуду, що дає Генпрокуратурі необмежений доступ до редакційних матеріалів, порушує, за оцінкою НВ, не тільки свободу слова, але і право журналістів на захист джерел інформації. Про цей випадок уже проінформовано ОБСЄ і низку народних депутатів Верховної Ради”, – зазначає редакція.
Видання повідомляє, що залишає за собою право звернутися зі скаргою на дії ГПУ і Печерського райсуду в Європейський суд з прав людини.
Також редакція НВ нагадала, що вже не вперше “стикається з надмірною увагою до своєї роботи з боку відомства Юрія Луценка”. Зокрема, Печерський райсуд надав у серпні 2018 року Генпрокуратурі доступ до дзвінків з мобільного, листування і даних про місцеперебування журналістки-розслідувачки Христини Бердинських.
26 вересня 2018 року Апеляційний суд частково задовольнив скаргу Бердинских на це рішення і повернув її справу до Печерського суду. Там вона потрапила до того ж самого судді Карабаня, який, починаючи з 12 листопада, тричі переносив її розгляд. Наступну спробу призначено на 6 травня.
Зловживання позовами проти ЗМІ - 1
1.Інтернет-провайдер вимагає через суд у видання Vlasno.info 120 тис. грн компенсації
13.02.2019 Господарський суд Вінницької області відкрив загальне провадження у справі за позовом приватного підприємства “Вінастеріск” до “Медіа-Центру “Власно”, повідомляє Vlasno.info.
Позов стосується тексту, опублікованого на сайті видання Vlasno.info 11 січня 2019 року “Як у курортному містечку на Вінниччині російське телебачення транслювали”. У матеріалі йшлося про судове засідання Вінницького апеляційного суду, де розглядалася скарга інтернет-провайдера з Хмільника на арешт вилученого у них майна. У новині повідомлялося, що арешт проводився в межах відкритого кримінального провадження за фактом порушення авторського права та інших суміжних прав. Також видання з посиланням на правоохоронців повідомляло, що провайдер без відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ретранслював кілька українських телеканалів, а також заборонений для трансляції на території України російський телеканал Russia Today.
У судовому позові підприємство з Хмільника просить суд визнати вищевказану інформацію недостовірною, “припинити її розповсюдження” та спростувати. Також провайдер вимагає від видання відшкодування моральної компенсації у розмірі 120 тисяч гривень.
“Так, у нас на сайті виходила стаття. Вона стосувалася арешту майна у рамках відкритого кримінального провадження та того, що провайдер, ймовірно, причетний до трансляції російського телеканалу. Реакцією фігуранта провадження на цю статтю був судовий позов. Провайдер вимагає від нас так званої “моральної компенсації” у розмірі 120 тисяч гривень”, – зазначила керівниця “Медіа-Центру “Власно” Ольга Маліновська.
За її словами, новина є об’єктивною. “Ми підемо на суд і будемо доказувати свою точку зору, адже матеріал є об’єктивним та повним. У тексті ми нікого ні в чому не звинувачували, оскільки в державі діє презумпція невинуватості, останнє слово – за судом. Наші журналісти будуть присутні на засіданні, оскільки хочуть подивитися на цих людей: які, ймовірно, причетні до трансляції російської пропаганди на Вінниччині, а тепер судяться із незалежним ЗМІ. Розуміємо, що у рамках кримінального провадження у провайдера арештували майно і він, цілком ймовірно, за рахунок цього судового позову та відшкодованої так званої “моральної шкоди” хоче компенсувати власні збитки. Але їм це не вдасться”, – сказала Маліновська.
Інші види юридичного тиску - 1
1.Волинська журналістка скаржиться на шантаж після матеріалу про звіроферму
17.02.2019 Журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Оксана Петрук скаржиться, що адвокат Cергій Книш із підприємства “Гірсам”, про яке вона писала в матеріалі про звіроферму, шантажує її викриттям деталей господарської справи, де фігурує її чоловік.
Про це вона написала 17 лютого на своїй сторінці у Facebook та підтвердила представниці ІМІ у Волинській області.
“Такі от методи роботи юристів. Тому змушена викласти переписку. Кому буде цікаво по суті справи – готова відповісти на всі питання особисто. До слова, Сергій Книш є кандидатом до Верховного Суду”, – написала вона.
Також журналістка виклала скріншоти листування з користувачем Facebook, підписаним як Сергій Книш. У приватних повідомленнях чоловік запитує, чи не взялась би вона, “як поціновувач правди”, за ще одну справу. Він навів приклад справи у Господарському суді Волинської області, де фігурує чоловік журналістки.
Представниця ІМІ у Волинській області написала Сергію Книшу повідомлення у Faceboоk щодо цього факту. Однак на момент публікації новини коментар не вдалось отримати.
Оксана Петрук розповіла ІМІ, що Сергій Книш почав писати повідомлення у Facebook кілька днів тому. А 17 лютого вона вирішила опублікувати те, що він написав.
“Звісно, це пов’язано з журналістською діяльністю. Власне, він якраз і апелює до моїх матеріалів. Однак довести в судовому порядку наклеп не хоче, йому простіше застосувати моральний тиск. Він попросився в друзі, і я додала, бо я відкрита до діалогу. Але тільки конструктивного. Шантажу не переношу”, – зазначила вона.
Також журналістка повідомила, що написала заяву до Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України за темою “тиск і погрози журналісту”.
Юрист ІМІ Алі Сафаров переглянув опубліковані у Facebook скріншоти та зазначив, що не вбачає в них шантажу або погроз, бо формулювання чоловіка обережні.
“З тієї інформації, що я бачу, – це не можна назвати шантажем у розумінні статті 189 Кримінального кодексу України або погрозою журналісту в розумінні статті 345-1 ККУ. Це можна було б віднести до перешкоджання законній журналістській діяльності відповідно ст. 171 ККУ, але формулювання з боку адвоката дуже обережні і розпливчасті, тож довести, що він саме намагався заборонити поширення якоїсь інформації, погрожуючи розголошенням інформації, майже неможливо. Якщо жодних інших повідомлень або звернень немає, то я не вбачаю тут шантажу або погроз”, – зазначив юрист.
Як повідомляв ІМІ, 10 лютого журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Оксана Петрук повідомила про погрози в соцмережі Facebook від одного чоловіка та звернулася щодо цього до поліції. Погрози вона почала отримувати після публікації розслідування про те, що на Волині збираються відкрити норкову ферму.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 4
1.Поліція відкрила справу за фактом стеження за одеською журналісткою
11.02.2019 Одеська поліція відкрила провадження за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) за фактом стеження за журналісткою з Одеси Катериною Маденс. Про це “Детектору медіа” повідомила речниця ГУ Нацполіції в Одеській області Любов Гордієвська.
За її словами, провадження було відкрито за день до звернення журналістки.
“Був моніторинг інформації у ЗМІ і зареєстрували кримінальне провадження за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) ККУ. Після того як вона звернулася з відповідною заявою, фактично виклавши той самий факт, який був на її сторінці у Facebook і у ЗМІ, її заява була поєднана до цього кримінального провадження, яке було відкрито”, – сказала вона.
У себе на Facebook журналістка написала, що 7 лютого подала заяву до поліції через стеження за нею з боку невідомих осіб.
Як повідомляв ІМІ, 5 лютого в Одесі журналістка-розслідувачка Катерина Маденс повідомила, що за нею вже протягом місяця стежать невідомі. Вона пов’язує це переслідування зі своєю журналістською діяльністю, оскільки останні кілька років розслідує корупційні схеми в Одеській міській раді.
2.Поліція відкрила справу через подію під редакцією “Гордона”
12.02.2019 За фактом підкидання голови свині під офіс редакції видання “Гордон” Подільське управління поліції ГУ Нацполіції в місті Києві відкрило кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання професійній діяльності журналіста”). Про це повідомила речниця київської поліції Оксана Блищик, інформує “Детектор медіа”.
“Внесли кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання професійній діяльності журналіста”)”, – сказала вона.
Як повідомляв ІМІ, 11 лютого під редакцію інтернет-видання “Гордон” у Києві принесли свинячу голову на вилах. Засновник видання Дмитро Гордон подав заяву в поліцію.
3.Поліція відкрила справу щодо перешкоджання діяльності журналістки “Чернівці.Online”
19.02.2019 У Чернівцях поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання діяльності журналістки “Чернівці.Online” Галині Єреміці під час зборів вірян. Про це представниці ІМІ в Чернівецькій області повідомила Галина Єреміца.
Так, за інформацією журналістки, Сторожинецький відділ поліції Головного управління Національної поліції Чернівецької області 18 лютого відкрив кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.
Як повідомляв ІМІ, 17 лютого в місті Сторожинці Чернівецької області група вірян та представників духовенства Української православної церкви Московського патріархату перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці.
27 січня в селі Васловівці Чернівецької області під час проведення зборів щодо переходу від Московського патріархату до ПЦУ віряни російської церкви перешкоджали журналістці інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці вести зйомку події.
7 лютого у смт Глибока (Чернівецька область) під час пікету представники та прихильники УПЦ МП не пропустили представників ЗМІ на зустріч із головою районної держадміністрації.
27.02.2019 Головне слідче управління Національної поліції розпочало досудове розслідування за заявою журналістів-розслідувачів програми “Схеми: корупція в деталях” щодо стеження охоронців олігарха Ріната Ахметова. Про це повідомили Радіо Свобода в Національній поліції України.
Відповідні дані внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 лютого за ч. 3 ст. 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання журналістській діяльності, переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб.
“Будь-які спроби чи методи тиску на журналістів, навіть у завуальованій формі, є неприпустимі. В даному випадку вбачається перешкоджання виконанню журналістом професійних обов’язків або переслідування у зв’язку з його законною професійною діяльністю за попередньою змовою групою осіб. Всі докази, надані до поліції, будуть ретельно вивчені, а сам факт отримає належну оцінку і реакцію з боку правоохоронців”, – заявив керівник Департаменту комунікацій Національної поліції України Ярослав Тракало на своїй сторінці у Фейсбуку.
За його словами, слідчі проводять розшукові дії для встановлення всіх обставин подій.
22 лютого журналіст програми “Схеми” Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку.
Як повідомляв ІМІ, 21 лютого редакція програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях” (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу “UA: Перший”) повідомила, що охоронці олігарха Ріната Ахметова організували систематичне стеження за журналістом Михайлом Ткачем і знімальною групою програми.
Журналісти встановили, що всі автомобілі, які стежили за знімальною групою, належать охоронній фірмі ТОВ “Дельта-Донбас”, кінцевим бенефіціарним власником якої є олігарх Рінат Ахметов.
21 лютого журналіст-розслідувач проекту Bihus.Info Денис Бігус заявив про зовнішнє спостереження за офісом редакції невідомими особами через розслідуванням журналістки Лесі Іванової щодо корупції в оборонному секторі.
24 лютого Охоронна фірма “Дельта-Донбас” заперечила обвинувачення у стеженні за знімальною групою програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях”.
Реакція журналістської спільноти - 3
1.Журналісти підтримали Аласанію та оголосили про створення руху проти цензури
01.02.2019 Незалежні журналісти виступили на підтримку голови правління НСТУ Зураба Аласанії, з яким Наглядова рада Суспільного на засіданні 31 січня 2019 року достроково розірвала договір, та оголосили про створення неформальної спільноти для протидії цензурі під назвою Ініціатива “34”. Про це йдеться в заяві журналістів, повідомляє Радіо Свобода.
“Ми, що нижче підписалися, вважаємо дії Наглядової ради Суспільного телебачення прямим проявом цензури та надзвичайно небезпечним прецедентом для країни”, – йдеться в заяві.
Журналісти вимагають “негайного скасування результатів голосування та відставки нинішнього складу наглядової ради, яка своїми діями поставила під загрозу реформу суспільного мовлення в країні та створила небезпечний прецедент звільнення керівника незалежної інституції через політичні мотиви”.
Підписанти заявили, що вважають рішення щодо звільнення Аласанії неприйнятним – адже воно було здійснено “непрозорим, таємним голосуванням з очевидним порушенням процедури, духу закону про суспільне мовлення, функцій незалежної наглядової ради та здорового глузду”. А голосування наглядової ради називають “огидним проявом боягузтва та підлабузництва”.
“Опублікована частина претензій до Аласанії, на жаль, не залишає сумнівів у тому, що це рішення є політичним та було ухвалене на догоду владі. Жодні помилки, яких міг припускатися Аласанія та його команда в роботі, не виправдовують його звільнення в гарячу та відповідальну політичну пору, за два місяці до президентських виборів”, – зазначено в заяві.
Відтак журналісти заявили про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива “34” – адже саме 34-та стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
До нового об’єднання увійшли незалежні журналісти, зокрема учасники відомого руху “Стоп Цензурі”, який протидіяв наступу на свободу слова за часів президентства Віктора Януковича. Серед підписантів: Катя Горчинська, Олексій Мацука, Сергій Андрушко, Наталка Седлецька, Михайло Ткач, Олександр Чорновалов, Катерина Каплюк, Олена Притула, Євген Будерацький, Роман Романюк, Наталія Судакова, Катерина Сергацкова, Тетяна Пеклун, Денис Бігус, Крістіна Бердинських, Ольга Руденко, Кіра Толстякова, Валерія Єгошина, Анна Бабінець, Дарина Шевченко, Євгенія Моторевська, Катерина Лихогляд, Настя Станко, Наталя Гуменюк, Олег Новіков, Аліса Юрченко, Дмитро Дєнков, Ірина Андрейців, Аліна Полякова, Сергій Сидоренко, Максим Савчук, Федір Попадюк, Христина Бондарєва, Данило Мокрик, Анатолій Марциновський, Катерина Гладка, Андрій Яніцький, Тетяна Козак, Дмитро Бобрицький, Іван Верстюк, Наталка Ричкова, Катерина Шаповал, Наталія Міняйло, Юрій Бутусов, Наталія Гривняк, Інна Борзило, Олександр Чекмишев.
05.02.2019 5 лютого українські телеканали, радіостанції, друковані й онлайн-видання, а також медійні громадські організації заявили про створення медіаруху, покликаного забезпечити громадянам можливість обирати президента і парламент на основі повної та достовірної інформації.
Текст меморандуму медіаруху:
Ми, представники медіаспільноти,
усвідомлюючи, що від чесної та неупередженої роботи медіа під час виборчої кампанії залежить майбутнє України,
захищаючи право громадян на отримання повної, збалансованої, достовірної та правдивої інформації, яка має допомогти зробити усвідомлений вибір під час голосування,
наголошуючи на тому, що підкуп, тиск, залякування, прихована агітація та чорний піар є загрозою для українського суспільства під час виборчих кампаній,
визнаючи, що базовими стандартами інформаційної журналістики є оперативність, точність, достовірність та повнота подання інформації, а також наявність балансу думок у матеріалі, включно з наданням слова критикованій стороні, та відокремлення думок від фактів,
нагадуючи, що медіа не мають використовуватися для прихованого, непрозорого впливу на громадську думку,
підписуємо цей меморандум, яким започатковуємо Рух “Медіа за усвідомлений вибір” (далі — Медіарух) і зобов’язуємося:
в інформаційних жанрах (новини, підсумкові аналітичні програми, ток-шоу, дебати, журналістські розслідування, інтерв’ю тощо) бути неупередженими до всіх кандидатів;
висвітлювати позиції, дискусії або конфлікти за участі кандидатів та суб’єктів виборчого процесу збалансовано;
для визначення переліку кандидатів/партій — учасників дебатів або циклу дискусійних програм на виборчу тематику враховувати усереднені рейтинги від соціологічних фірм із високою репутацією;
надавати кандидатам та суб’єктам виборчого процесу право на відповідь або спростування інформації, яку ті вважають недостовірною;
відмовитися від розміщення чорного піару — тобто матеріалів, створених із грубими порушеннями журналістських стандартів, зокрема поширенням завідомо неправдивої інформації, що мають на меті дискредитацію учасників виборчого процесу;
подавати факти з посиланням на конкретні джерела, а думки — із зазначенням конкретних авторів, не висмикуючи цитати з контексту;
не подавати недостовірну інформацію, докладати всіх можливих зусиль для перевірки озвучених кандидатами фактів та подавати результати перевірки якомога швидше;
спростовувати неправдиву інформацію, публічно визнавати й виправляти власні помилки.
Ми, представники медіа, що підписали меморандум, зобов’язуємося готувати якісні матеріали щодо представників різних політичних сил та кандидатів.
Ми, громадські медійні організації, що підписали цей меморандум, зобов’язуємося проводити достовірні моніторинги висвітлення виборчого процесу в українських засобах масової інформації, готувати неупереджений аналіз контенту та публікувати його результати, надавати консультації журналістам і ЗМІ зі спірних питань.
Підписанти Медіаруху (громадські організації та медіа) розроблять протягом 2019 року методологію, яка дозволить певним чином маркувати ЗМІ, що заслуговують на довіру споживачів до поширюваної ними інформації.
Ми разом зобов’язуємося публічно захищати підписантів меморандуму від тиску та переслідувань з боку влади, різних політичних сил, фінансово-політичних угруповань, кримінальних структур тощо.
У майбутньому підписанти цього меморандуму не виключають можливості створення на його базі відповідного журналістського руху.
Вступити до Медіаруху або підтримати його можна, звернувшись до координатора Вадима Міського: [email protected]..
Найближчим часом підписанти розроблять Положення про членство та опублікують його.
Ініціатори створення Медіаруху: Незалежна медійна рада, “Громадське радіо”, ГО “Детектор медіа”, ГО “Інститут масової інформації”, МГО “Інтерньюз Україна”, Центр демократії та верховенства права, Фундація “Суспільність”, Незалежна асоціація телерадіомовників, ГО “Донецький інститут інформації”, ГО “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”.
3.Журналісти вимагають провести засідання комітету свободи слова щодо ГПУ та “Нового времени”
20.02.2019 Журналісти вважають дії Генеральної прокуратури стосовно журналіста та редакції видання “Новое время” грубим порушенням законів України та її міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи слова та захисту роботи журналістів, та вимагає від комітету зі свободи слова розглянути ситуацію на позачерговому засіданні якнайшвидше.
Відповідну заяву розміщено у Facebook на сторінці спільноти, повідомляє “Детектор медіа”.
Журналісти нагадують, що наступне засідання профільного комітету ВР призначене на 27 лютого, проте вважають, що ГПУ ще до цього провести обшуки в редакції “Нового времени”.
“Генеральна прокуратура через суд отримала право доступу до електронного листування журналіста Івана Верстюка та внутрішніх документів видання “Новое время”, що є прямим порушенням статті 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, частини 3 статті 25 Закону України “Про інформацію” та статей 65, 162 КПК України.
Дії Генеральної прокуратури є прямим наступом на свободу слова, тиском на журналістів та їхні джерела, а також перешкоджанням виконанню професійних обов’язків працівників ЗМІ та мають припинитись. Право журналістів на отримання та публікацію суспільно значущої інформації, в тому числі наданої конфіденційно, з гарантією нерозкриття джерел, має бути відновлено та захищено заради здорового розвитку українського суспільства”, – йдеться в заяві.
Також журналісти обурені “натяками на те, що відповідальність за розголошення матеріалів слідства наступає не лише для джерела, але і для самого журналіста”.
“Це прямо суперечить українському законодавству та ставить під загрозу функціонування демократичного суспільства, в якому журналістика як інституція має надважливу роль”, – зазначено в заяві спільноти.
Як повідомляв ІМІ, 4 лютого Печерський райсуд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції “Нового времени” і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк.
Речник ГПУ Андрій Лисенко повідомив, що слідчі прокуратури були вимушені отримати доступ до матеріалів “Нового времени” через суд, оскільки власник інформації ТОВ “Видавничий Дім “Медіа-ДК” відмовився надавати необхідні для розслідування матеріали.
Крим - 1
1.Росія заборонила фотографу Крим.Реалії в’їзд до анексованого Криму
18.02.2019 Фотографу Аліні Смутко, яка співпрацює з виданням “Крим.Реалії”, заборонили в’їзд до анексованого Росією Криму. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на Смутко.
“Сьогодні я поповнила список осіб, які “загрожують національній безпеці Росії”. Результат: мені заборонено в’їжджати на територію Росії, і Криму зокрема, до 2028 року. Дуже шкода”, – написала Смутко на своїй сторінці у Facebook.
Як пише видання, російські силові структури публічно не коментують інформацію про заборону Смутко на в’їзд до Криму.
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в’їзду/виїзду – “Каланчак”, “Чонгар” і “Чаплинка”.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це “відновленням історичної справедливості”.
Як повідомляв ІМІ, 24 листопада 2018 року українській журналістці-фрілансерці Олені Савчук під час спроби в’їхати до Криму співробітники ФСБ РФ вручили заборону на в’їзд терміном на 10 років – до 28 серпня 2028 року.
У документі ФСБ посилається на п. 1 ч. 1 ст. 27 федерального закону від 15 серпня 1996 року №114-ФЗ “Про порядок виїзду з Російської Федерації та в’їзду до Російської Федерації” (п. 1 “В’їзд до Російської Федерації іноземному громадянину чи особі без громадянства не дозволяється з метою гарантування обороноздатності чи безпеки держави або громадського порядку”).
Олена Савчук кілька років працювала над висвітленням переслідувань кримськотатарських активістів і політично мотивованих судових процесів у Криму.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
