Як регіональні медіа дотримуються професійних стандартів: аналіз ІМІ

Ілюстрація ІМІ

Нові дані моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) свідчать про поступове покращення професійних стандартів серед регіональних онлайн-медіа в Україні. Такими є результати моніторингу 182 онлайн-медіа, який провів ІМІ в межах підготовки Мапи рекомендованих медіа.

Частка медіа в другому півріччі 2024 року, які демонструють високу відповідальність у дотриманні професійних журналістських норм, зросла на 10% у порівнянні з першим півріччям 2024 року. Попри те що регіональні медіа перебувають під тиском війни, дезінформації та економічних викликів, вони все ж уважно ставляться до дотримання стандартів.

За даними моніторингу ІМІ, майже третина регіональних медіа (28%), які подалися до участі в Мапі й потрапили до вибірки, продемонстрували дотримання професійних журналістських стандартів на рівні 90% і вище. Для порівняння: в попередньому моніторинговому періоді частка таких сайтів становила лише 18% вибірки.

Зменшилась і кількість сайтів, рівень дотримання стандартів у яких становить менш ніж 80% матеріалів, написаних без порушень. У другому півріччі таких сайтів було зафіксовано 10,5%, тоді як у першому півріччі цей показник становив 24%.

Найпоширенішим порушенням у регіональних медіа стало недотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів: його зафіксовано у 25% проаналізованих сайтів. Водночас стандарти балансу та достовірності порушують по 15% сайтів.

Професійні стандарти в регіональних онлайн-медіа

Оціночні судження як порушення журналістських стандартів у регіональних медіа

Найчастіше порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів у регіональних медіа проявляється через наявність оціночних суджень у новинах. Такі судження можуть бути присутні як у заголовках, так і в тексті матеріалів.

Наприклад, заголовки на кшталт “Хто годуватиме чиновників Труханова: одеська мерія хоче здати в оренду свою їдальню” (“Думская”) чи “Підлизали Лукашенку: вихованці Полторацької привітали білоруського царька” (“Телегазета”) містять виразні оціночні судження.

Згідно з міжнародними журналістськими стандартами, зокрема зі стандартами BBC, журналістика має бути заснована на фактах, а не на суб’єктивних судженнях чи оцінках. Журналісти зобов’язані дотримуватися принципу неупередженості, зокрема в новинах, де головним завданням є інформування, а не висловлення власних думок чи оцінок. Суб’єктивні судження можуть створювати упередженість та викривляти подання інформації, що суперечить основним принципам професійної журналістики. Тому в новинах мають бути представлені лише перевірені факти, що забезпечують достовірність і нейтральність контенту.

Іноді оціночні судження в регіональних медіа з'являються через некритичне передрукування матеріалів з інших видань.

Скриншот ІМІ з “Іртафаксу”

У цій новині оціночні судження містяться і в заголовку: “Екснардеп-втікач чи почекун”. Окрім того, оціночні судження стосовно певної особи можуть бути розцінені як образа чи наклеп. Це створює ризики юридичної відповідальності для журналістів та видань, оскільки такі висловлювання можуть порушувати норми етики й законодавства, спрямовані на захист честі, гідності та ділової репутації. Тому в новинних матеріалах важливо уникати суб'єктивних оцінок, щоб зберегти професійні стандарти та уникнути потенційних конфліктів. Комісія з журналістської етики також радить журналістам уникати таких оціночних суджень у журналістських матеріалах. “Висловлюючи оціночні судження, журналіст має будувати їх на перевірених фактах. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення (п. 9 Кодексу етики). Не можна вдаватися до безпідставних образ чи наклепу і назвати це оціночними судженнями, суб’єктивною точкою зору тощо”, – йдеться в заяві КЖЕ.

Ще одним поширеним порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів у регіональних медіа є використання емоційно забарвлених епітетів у новинних матеріалах. Такі вислови можуть бути застосовані або свідомо, з метою маніпуляції суспільною думкою, або ж несвідомо, щоб підсилити емоційний ефект від прочитання новини. Наявність емоційно забарвлених елементів у текстах суперечить принципу нейтральності та об'єктивності журналістики. Вони спотворюють сприйняття фактів, підмінюючи інформування нав'язуванням емоційного контексту. Схожу думку у своєму коментарі висловлює і медіаексперт ІМІ Дмитро Баркар.

“Оціночні судження не повідомляють про факти, а лише говорять про їхнє значення. Але оцінки, наприклад, авторів текстів новин чи експертів, які коментують новини, відображають позицію лише однієї особи, тобто вони є суб’єктивними, актуальними лише для того, хто їх висловив. Тож оціночні судження в новинах звужують можливий спектр сприйняття інформації з боку аудиторії до однієї точки зору. Тобто підштовхують глядачів до тих чи інших тенденційних висновків щодо отриманої інформації. Отже, оціночні судження в новинах, особливо коли коментарі не відокремлені належним чином від фактів, коли текст чітко не вказує на те, кому конкретно належить судження, є маніпуляцією. Інакше кажучи, це спосіб ввести аудиторію в оману, що є повною протилежністю завдання журналістики – інформувати та доносити правду до аудиторії”, – вважає експерт ІМІ.

Як регіональні медіа дотримуються стандарту балансу у своїх матеріалах

Кількість медіа, що ретельно дотримуються стандарту балансу, зросла на 3% в порівнянні з попереднім півріччям. За результатами моніторингу для Мапи якісних медіа, порушення цього стандарту зафіксовано в 15% досліджених медіа, тоді як у 85% випадків його було переважно дотримано.

Як і в попередній моніторинговий період, регіональні медіа здебільшого публікують новини фактологічного характеру, які не вимагають збалансування, а конфліктні новини, де баланс є необхідним, зустрічаються зрідка.

Водночас є категорії новин, які неможливо збалансувати за визначенням. Наприклад, кримінальні матеріали, у яких фігуранти не названі і йдеться лише про підозри. Також неможливо забезпечити баланс у новинах з окупованих територій чи щодо діяльності окупаційних посадовців.

Матеріали, що стосуються окупаційної влади, як-от стаття “Хто така Елеонора Федоренко: досьє на чиновницю “ДНР”, яка займається депортацією українських дітей” на сайті Bahmut.in.ua, не потребують балансування точкою зору самої Федоренко. Надання їй можливості висловитися було б фактичною легітимізацією як влади “ДНР”, так і злочинних дій, які вона вчиняє.

Зокрема, матеріал зазначає, що Федоренко, перебуваючи на посаді “радниці з питань прав дітей”, відповідає за депортацію українських дітей з тимчасово окупованих територій України до Росії, а також за їхню “інтеграцію” в російську культурно-освітню систему. Організація Об’єднаних Націй називає такі дії воєнними злочинами, а Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової через незаконну депортацію українських дітей.

Найбільше порушень стандарту балансу фіксується в матеріалах з ознаками замовлення. Одним з найпоширеніших прикладів таких комерційних матеріалів є статті з рекламними посиланнями. Наприклад, стаття про домашні грилі може містити активні посилання на конкретний сайт, що їх продає, створюючи враження редакційного матеріалу, хоча насправді він є рекламним.

Скриншот ІМІ з Фермер Придніпров'я.

Такі матеріали вважаються незбалансованими, оскільки вони створюються на користь одного конкретного суб’єкта, що порушує принцип об’єктивності та нейтральності. Це стосується не лише комерційних матеріалів, але й замовних публікацій політичного характеру, спрямованих на просування окремого політика або політичної сили.

Наприклад, у матеріалах з політичною спрямованістю нерідко ігноруються критичні аспекти діяльності суб’єкта чи думки опонентів, що створює однобоке враження про події або особу. Такий підхід суперечить журналістським стандартам, адже аудиторії подається викривлена картина без можливості формувати власну думку на основі різних точок зору.

Як SEO погіршує достовірність у регіональних медіа

У межах поточного моніторингу лише 15% регіональних сайтів демонструють максимальну відповідальність у дотриманні стандарту достовірності. Це на 2% менше, ніж у попередньому моніторинговому періоді, коли цей показник становив 17%. Експерти ІМІ пов’язують зниження частки таких сайтів з новим трендом в українських медіа – “SEO-оптимізацією”. Ця тенденція негативно впливає на прозорість і якість контенту, зокрема через некоректне маркування та відсутність посилань на першоджерела інформації. Як наслідок, редакції частіше порушують професійний журналістський стандарт достовірності.

Детальніше про це читайте в дослідженні ІМІ “SEO в битві з журналістськими стандартами”

Загалом дослідники ІМІ визначають кілька ключових антитрендів, які схожі на результат невдалої SEO-оптимізації:

• видання почали ставити матеріали без посилання на першоджерело, але з беком та посиланням на власні попередні матеріали;
• матеріали з посиланням на власні соцмережі як джерела, втім новини не є оригінальними чи ексклюзивними й мають інше першоджерело;
• посилання на власні матеріали, які не стосуються новини, але посилюють анкорні внутрішні посилання;
• матеріали, які в тексті мають згадки про кілька джерел інформації, але без жодного лінкування (хоча ці самі джерела цитують інші редакції з посиланнями);
• матеріали, де присутнє лінкування, але без прямого посилання на першоджерело. 

Прикладом такої оптимізації в регіональних медіа є матеріал на сайті Першої електронної газети “Уламки російського дрона впали на приватне подвір'я на Олександрійщині”. Першоджерелом повідомлення є очільник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович, проте на сайті немає жодного активного посилання на це повідомлення від Райковича, також не вказано, де воно було опубліковано. В такому разі аудиторія практично втрачає можливість перевірити цю інформацію.

Трапляються й випадки, які можуть бути пов’язані з плагіатом і неетичним використанням контенту. Наприклад, коли редакції “беруть” новини з інших сайтів, але не ставлять гіперпосилання на колег. 

Лінкувати джерело не потрібно лише в тому разі, якщо кореспондент редакції самостійно зібрав інформацію безпосередньо з місця подій або ж якщо повідомлення було отримане, скажімо, на редакційну пошту. Однак навіть у таких випадках редакція зобов’язана зазначати джерело інформації в контексті, оскільки це сприятиме підвищенню прозорості матеріалу та довіри аудиторії. І навіть у разі власного збору даних коректна атрибуція допомагає уникнути маніпуляцій і слугує маркером професійності.

Редакція також має право використовувати анонімні джерела у випадках, коли розголошення ідентичності може зашкодити джерелу. Однак у таких ситуаціях редакція повинна взяти на себе повну відповідальність за достовірність інформації, наданої анонімно. Це вимагає ретельної перевірки даних перед публікацією, щоб зберегти довіру аудиторії та репутацію ЗМІ.

Варто зазначити, що дотримання журналістських стандартів не лише підвищує якість контенту, але й створює конкурентну перевагу для професійних ЗМІ в порівнянні із соціальними мережами. Це дозволяє залучати додаткову аудиторію та ефективніше конкурувати за увагу рекламодавців.