ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за грудень 2019 року

14.01.2020, 12:30
Фото – demotywatory.pl
Фото – demotywatory.pl

У грудні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 17 випадків порушень свободи слова. З них 13 стосувалися фізичної агресії щодо представників засобів масової інформації. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Основними порушеннями прав журналістів у грудні стали перешкоджання (шість випадків) та побиття і погрози (по три випадки відповідно).

Цього місяця під час сутичок на мітингу біля Верховної Ради постраждали журналісти hromadske Вікторія Рощина та Олексій Нікулін, яких забризкали сльозогінним газом. Також постраждав журналіст Радіо Свобода Сергій Нужненко, якому співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри.

Про погрози та перешкоджання заявила редакція інтернет-видання ZAXID.NET. Зокрема, про погрози від представників львівських громадських організацій повідомили журналіст Андрій Дрозда та Марта Когут, які писали про їхню діяльність.

Крім того, ІМІ зафіксував два випадки кібератак на ЗМІ. Зокрема, DDoS-атаки зазнало тернопільське інтернет-видання “Політерно”. Редакція пов’язує хакерську атаку із критичною публікацією, що з’явилася на сайті 30 листопада, де йшлося про ймовірні кадрові призначення в Тернопільській облдержадміністрації. Також було вчинено хакерську атаку на сервери 1+1 media, яка призвела до збою в роботі компанії. 

По одному випадку порушень ІМІ зафіксував у таких категоріях: пошкодження майна та напади на офіси ЗМІ, юридичний тиск та обшук.

Зокрема, в Одесі співробітники НАБУ провели обшук у приміщенні телеканалу “Думська”, працівників каналу не пускали на робочі місця. Керівництво телеканалу вважає обшуки політично мотивованими і називає їх тиском на свободу слова ЗМІ.

Зі свого боку НАБУ заявило, що обшуки на телеканалі “Думська” жодним чином не пов'язані з діяльністю ЗМІ та журналістів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування можливих зловживань службових осіб Одеської облради під час продажу у вересні 2018 року нежитлових приміщень.

Проте телеканал повідомив, що під час обшуку в редакції правоохоронці не вилучили жодного документа, однак забрали записи з камер відеоспостереження і карту пам'яті камери оператора каналу, який фіксував їхні дії.

Обшук на телеканалі співпав із заявою одеських журналістів, які заявили про відсутність в області будь-якої гарантії їхньої безпечної роботи, а також про бездіяльність місцевих посадовців у питаннях захисту свободи слова та гідності.

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував у дев’яти регіонах України. Найбільше порушень зафіксовано в Києві – шість випадків, три випадки зафіксовано на Львівщині та два на Одещині. В інших областях країни сталося по одному випадку.

Фізична агресія

Побиття – 3

1.У Києві охоронці гуртожитку напали на журналістку "Еспресо"

11.12.2019 У Києві 11 грудня охоронці гуртожитку №3 Національного медичного університету ім. Богомольця застосували силу до журналістки телеканалу "Еспресо" Діни Зеленської, яка виконувала свої службові обов'язки. Про це повідомила керівник проєкту “Шустрова LIVE” на "Еспресо" Тетяна Шустрова, повідомляє "Еспресо".

“Після пожежі в одеському коледжі наша знімальна група здійснила візит до навчальних закладів і гуртожитків Києва. Як наслідок – побита охоронцями журналістка Діна Зеленська, зламана камера, погрози оператору Олегу Мельнику. Усе, що ви бачите на відео, відбулося в гуртожитку №3 Національного медичного університету ім. Богомольця, вул. Полковника Шутова, 14”, – розповіла Шустрова.

Журналістка зазначила, що поліція прийняла заяву і відкрила провадження з приводу перешкоджання професійній діяльності журналістів.

“Провадження щодо нападу і перешкоджання журналістській діяльності зареєстровано в ЄРДР, Діна отримала направлення на судово-медичну експертизу (неозброєним оком видно, що у журналістки синці на руках), камеру забрали на технічне дослідження пошкоджень”, – додала Шустрова.

2.Журналісти Громадського постраждали під час сутичок біля Ради

17.12.2019 Журналістка hromadske Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін постраждали 17 грудня під час сутичок на мітингу біля Верховної Ради. Про це повідомляється на сайті видання.

Зокрема, журналістів забризкали сльозогінним газом, який застосували в сутичках між спецпризначенцями й мітингувальниками.

Також у журналістки з рук вибили телефон, коли вона фільмувала сутички. Крім того, у бік журналістів летіли палиці від наметів, які протестувальники хотіли встановити біля будівлі парламенту.

17 грудня під будівлею Верховної Ради зібрався мітинг, учасники якого вимагали не допустити ухвалення в другому читанні законопроєкту про запровадження ринку сільськогосподарського призначення.

Мітинг організували низка політичних сил, серед яких Всеукраїнське об'єднання “Свобода”, Всеукраїнське об'єднання “Батьківщина”, Аграрна партія та “Національний корпус”. Загалом, за даними поліції, в акції протесту беруть участь 1,5–2 тисячі людей. Під час акції сталися сутички між мітингувальниками та спецпризначенцями.

Нагадаємо, 13 листопада парламент попередньо підтримав закон про ринок землі. Згідно із законопроєктом, ринок землі пропонують відкрити з 1 жовтня 2020 року. У проєкті встановили правило, за яким до 1 січня 2024 року не допускається купівля землі юрособами, бенефіціарними власниками яких є іноземці та особи без громадянства.

3.Правоохоронці розбили під Радою камеру та окуляри журналісту Радіо Свобода

17.12.2019 У Києві 17 грудня співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналістові Радіо Свобода Сергію Нужненку, повідомляє Радіо Свобода.

Інцидент стався під час висвітлення журналістом сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками під Верховною Радою.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні.

Як повідомив на своїй сторінці у фейсбук та підтвердив інформацію ІМІ Сергій Нужненко, щодо інциденту він написав заяву до Печерського райвідділу поліції. Також він звернувся до лікарів, які діагностували йому забій правого прикореневого-запясткового суглобу, забій грудної клітини.

Журналіст виклав дві фотографії, на якому зафіксовано напад на нього.

“Працівник поліції (бувший Беркут) на мої крики “Преса” звертає на мене особливу увагу, і намагається вибити камеру і телефон, в сумі він збиває з мене окуляри, і відштовхуючи мене назад, я падаю на землю. Під час розгону і знесення наметового містечка працівники правоохоронних органів з такої сили б'ють мене в спину що я відлітаю на декілька метрів від місця де стояв, і падаю на асфальт (пошкодили камеру) прямо під ноги бійців Нацгвардії. Більше 10-15 з них пробігаются по мені, не даючи піднятись. Дякую поліції діалогу яка мене витягнула. В сумі розбиті окуляри, пошкоджена камера, забій правої руки і синці”, - написав журналіст.

Також він повідомив, що у райвідділку один з поліцейських  сказав йому, що “це не обов'язок поліції визначати професійна техніка у вас чи ні, журналіст перед ними , чи мітингувальник, і що там написано на посвідченні, і взагалі ви самі винні що були там”.

Погрози – 3

1.У Запоріжжі журналістам відкрито погрожували під час судового засідання

06.12.2019 У Запоріжжі журналістам декількох ЗМІ погрожували родичі та друзі підозрюваних в участі в організованому злочинному угрупованні (ОЗУ) під час судових засідань в Орджонікідзевському районному суді міста 2 грудня. Про це повідомляє представниця ІМІ в Запорізькій області.

У результаті двох журналістів задля їхньої безпеки вивели із суду в супроводі поліцейських та відвезли їх від будівлі на безпечну відстань. 

Інциденти трапилися під час обрання запобіжного заходу п’ятьом учасникам ОЗУ, зокрема підозрюваному в організації злочинів Михайлу Аветисяну.

Як повідомив регіональній представниці ІМІ головний редактор сайту "Акцент" Олександр Чубукін, представники затриманого, зокрема, погрожували йому, Генадію Волкову (сайт "Vместе"), Євгену Зюзіну (онлайн-медіа "Вся власть"), Ользі Звонаревій (061.ua), навіть керівниці відділу комунікацій в Нацполіції Запорізької області Катерині Людвик та її відеооператору.

Так, представники затриманих вигнали із залу судових засідань усіх представників ЗМІ з камерами та телефонами. На відео, розміщеному на сайті "Vместе", чути, як жінка обіцяє журналістові "розбити телефон об голову". За даними сайту, у якийсь момент близькі затриманих почали погрожувати журналістам, що розіб'ють камери, якщо ті не перестануть знімати. Щоб не провокувати їх, журналісти залишили зал суду. Аби захистити журналістів, на місце прибули співробітники поліції.

У себе на фейсбуці журналіст Євген Зюзін повідомив, що за кілька годин до засідання щодо затриманого Михайла Аветисяна прийшли близько двох десятків невідомих людей. Вони поводились агресивно щодо журналістів, які намагалися знімати відкритий процес.

Він також додав, що "працівники суду не тільки не перешкоджали порушенням, а й сприяли їм: оголосили журналістам, що нададуть місце для зйомки, а потім почали засідання взагалі без преси на чолі із суддею Андрієм Воробйовим". Водночас, зазначив Зюзін, журналістам, які все-таки залишилися на судовому засіданні, невідомі погрожували в присутності судових приставів, а ті ніяк на це не реагували.

Як розповів регіональній представниці ІМІ головред “Акценту” Олександр Чубукін, події відбувалися так, наче все було налаштоване, аби не зробити фото- чи відеознімання головного затриманого. 

“Робота суду була організована неякісно і непрофесійно, на мою думку. У нас була тільки інформація від поліції, що десь об 11-й годині ранку почнуть розглядати справу про обрання запобіжного заходу представникам злочинного угрупування. На сайті суду не було жодної інформації ані про час засідань, ані про суддів, які будуть вести засідання. Тому ми писали клопотання про дозвіл на проведення фото- і відеозйомки на ім’я голови суду, не знаючи номера справи чи імен підозрюваних, і дізнавалися вже в суді, що в якихось інших залах проходять засідання по інших підозрюваних. Так ми дізналися, о котрій і в якій залі буде засідання щодо організатора угрупування”, – розповів він.

Він також підтвердив, що родичі та близькі затриманого тиснули на журналістів “і просто вигнали всіх із зали, зайнявши всі місця”. 

"При цьому прессекретарка суду нам сказала, що все вирішиться і коли прийде суддя, нам виділять місця для зйомки. Але, повторюся, з урахуванням того, що ми не знали, який суддя буде вести засідання, ми не могли написати клопотання про зйомку, яке він міг би розглянути. В будь-якому разі ті люди зайняли всі місця, і всередину вже не можна було потрапити. Тим не менш ми з колегою, редакторкою 061.ua Ольгою Звонарьовою, змогли потрапити всередину. Але навіть телефон було тримати небезпечно, бо нам постійно говорили: “Приберіть телефон”, “Я тобі розіб’ю телефон”, – розповів Чубукін. 

Журналісти залишили суд близько 20.00. “Оскільки ситуація була напруженою і ми не знали, хто перебуває на вулиці, нас провів співробітник поліції, ми з ним від'їхали пару кварталів від будівлі суду, де він “передав” нас нашим друзям”, – додав він.

За даними сайту 061, судовий процес тривав до другої години ночі і жодному представникові ЗМІ так і не вдалося зробити його фото. По суті, йдеться в новині, цьому перешкоджали прихильники затриманого, співробітники суду, суддя і пристави.

Водночас на сайті Орджонікідзевського районного суду Запоріжжя 3 грудня  повідомляється, зокрема: "...Затримання цих підозрюваних набуло широкого розголосу в пресі. Більшість судових засідань проходило одночасно. До судових засідань прибули як представники місцевих ЗМІ, так і з центральних телеканалів. Усім ЗМІ було надано однакову можливість бути присутніми в обраному ними судовому процесі".

2.Журналісти Zaxid.net заявили про погрози і звернулися до правоохоронців

17.12.2019 Журналіст інтернет-видання Zaxid.net Андрій Дрозда повідомив, що йому та його сім’ї погрожують члени львівських радикальних громадських організацій у зв’язку з веденням професійної діяльності. Про це він заявив 17 грудня під час щотижневої апаратної наради у Львівській облдержадміністрації за участю керівників правоохоронних відомств області, повідомляє Zaxid.net.

“Мені стало відомо про загрозу моєму життю та моєї сім’ї. Погрози надходять з боку учасників організацій націоналістичного спрямування і пов’язані з роботою видання, де я працюю. Ці ж особи 12 грудня вривалися в адміністративне приміщення, де відбувалося засідання Львівської міської ради. Вони вимагали зняти із сайту Zaxid.net публікації щодо учасників проплачених мітингів. Тепер вони заявляють, що відстежують моє місце проживання та місця навчання моїх дітей”, – розповів Андрій Дрозда.

Журналіст закликав голову ЛОДА Маркіяна Мальського та керівників правоохоронних структур Львівської області відреагувати на факти погроз.

Андрій Дрозда та редакція Zaxid.net звернулися з офіційними заявами до Національної поліції України, СБУ та Генеральної прокуратури щодо тиску та погроз у зв’язку з висвітленням діяльності членів організацій “Шквал”, “Об’єднання добровольців”, “Сокіл”, “УСУ АТО”, “Розвиток громади” в матеріалах, опублікованих на сайті Zaxid.net.

Зокрема, йдеться про статті “Львівські “тітушки” – хто вони?”, “Ідентифікація тітушок”, “Повернення в Едем. Ігор Кривецький скупив у атовців 65 га землі біля свого курорту “Едем Резорт”, “Група псевдоактивістів штурмом захопила Львівську міськраду”, “Активісти “Розвитку громади” зірвали засідання містобудівної ради у Львові” та інші.

Такі ж погрози через свою професійну діяльність отримала ще одна журналістка Zaxid.net, співавторка резонансних розслідувань про діяльність членів згаданих угруповань Марта Когут.

Зважаючи на загрозу життю і здоров’ю журналістів, головний редактор Zaxid.net  Олег Онисько раніше звернувся до голови Національної поліції України Ігоря Клименка, Генпрокурора Руслана Рябошапки, Голови СБУ Івана Баканова та начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Василя Віконського з проханням ефективно розслідувати зазначені обставини та притягнути винних до відповідальності.

Як повідомляв ІМІ, 12 грудня редакція інтернет-видання Zaxid.net звернулася до правоохоронців через спроби перешкоджання журналістській діяльності з боку радикально налаштованих представників кількох львівських громадських організацій. У зверненні видання просить забезпечити можливість повноцінної роботи редакції і гарантувати безпеку журналістів.

У грудні 2018 року представники різних громадських організацій намагалися силою увірватися до редакції Zaxid.net. Як зазначило видання, серед них були фігуранти публікацій Zaxid.net, які стосуються спроб захоплення громадських земель під виглядом безкоштовного роздавання учасникам АТО.

3.Одеська журналістка повідомила про погрози від начальника архітектурної інспекції

19.12.2019 Головна редакторка одеського видання “УСІ” Ольга Баклаженко повідомила про погрози від начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської області Василя Буюклі. Про цей випадок журналістка повідомила представнику ІМІ в Одеській області.

За її словами, на початку грудня, після публікації журналістського розслідування, у якому фігурував Василь Буюклі, чиновник прийшов до неї додому і погрожував журналістці наслідками за її публікації, а також проклинав її дітей. 

“До речі, йому достовірно було відомо, хто я, бо назвав він мене на ім’я і показав публікації. Суть його претензії була в тому, що за ним стежать і сфотографували його авто, якого, до речі, немає в декларації. Він вимагав змінити публікації. Казав про прокляття дітям, що він розбереться з цим питанням. Він пробивав мене по базах і прийшов до мене додому з вимогами”, – розповіла Ольга Баклаженко.

Також чиновник викликав поліцейських до неї додому, яким їй довелося пояснювати, чим вона займається.

Журналістка вважає, що робила свою журналістську роботу відповідно до чинного законодавства та не порушувала приватність його життя.

“Більшою мірою матеріал ґрунтувався на даних реєстрів. Мною було зроблено кілька фотографій майна. Також перевіряла інформацію про наявність у нього незареєстрованого автомобіля, яким, за даними джерел УСІ, він користується останні кілька років. – розповіла журналістка. – Після цього чиновник, який, за моїми даними, має вельми серйозні зв'язки в органах правопорядку, викликав до мене додому поліцію, нібито з приводу стеження за ним. Разом з тим мені вдалося пояснити поліцейському, що займаюся своєю роботою на законних підставах”.

За словами Ольги Баклаженко, після того як правоохоронці поїхали, Василь Буюклі продовжив обзивати її і погрожував наслідками за її публікації.

Для захисту своєї сім'ї і забезпечення своїх прав, журналістка написала заяву в поліцію. 11 грудня дані були внесені до ЄРДР за ч. 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.На Львівщині згоріла редакція газети "Голос Самбірщини"

19.12.2019 Уночі 19 грудня в Самборі (Львівська область) згоріло приміщення редакції газети “Голос Самбірщини”. Видання заявило про підпал, який пов’язує з тим, що хтось зазіхає на приміщення в центрі міста, де розміщується редакція і яке перебуває в комунальній власності Львівської облради.

Про це повідомила Zaxid.net редакторка газети “Голос Самбірщини” Марія Пукій.

За її словами, внаслідок пожежі повністю вигорів кабінет, де готується газета, усі комп’ютери. Було винесено сейф з документами, який поліція згодом знайшла неподалік редакції. Черговий номер газети мав вийти друком 20 грудня.

Як розповіла Марія Пукій, уночі пожежу ніхто не бачив і не гасив, її наслідки першою побачила бухгалтерка, яка вранці прийшла на роботу. “Двері були частково відчинені, з них ішов густий чорний дим. Усі коридори були задимлені. Найбільше вигорів комп’ютерний кабінет. Він уже повністю непридатний для праці. Вся техніка втрачена. Ми залишилися без нічого”, – розповіла редакторка.

За її словами, понад рік тому була спроба пограбування редакції газети. Тоді вибили вікно в друкарні на першому поверсі, проникли в редакцію й викрали фотоапарати. Тепер же, як стверджує Марія Пукій, відбувся підпал редакції, який вона пов'язує з тим, що хтось може зазіхати на приміщення друкарні, яке наразі перебуває в комунальній власності Львівської облради.

“Відповідно до закону ми пройшли процес роздержавлення минулого року. Зараз перебуваємо на стадії укладення угоди на оренду приміщення і друкарні, більша частина якої вже приватизована. Нашим приміщенням, площа якого 80 кв м, наразі розпоряджається управління майном спільної власності Львівської облради… Ми думаємо, що це пов’язано суто з приміщенням. Не знаємо інших мотивів. Хоча, можливо, і через діяльність, бо так чи інакше когось зачіпаємо”, – зазначила Марія Пукій.

Голова Самбірської РДА Андрій Жепко підтвердив виданню факт пожежі в редакції газети. “Це треба правоохоронців питати, чи це підпал, чи самозагорання. Редакція горіла. Що там було, детально сказати не можу”, – прокоментував він.

Обставини і причини пожежі в редакції газети зараз з’ясовує поліція.

Як повідомляв ІМІ, 29 листопада 2017 року у Самборі (Львівська область) зловмисники обікрали редакцію “Голос Самбірщини”.

7 червня 2018 року Самбірська районна рада (Львівська область) вирішила вийти зі складу засновників газети “Голос Самбірщини”.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності – 6

1.Редакція Zaxid.net звернулася до правоохоронців щодо спроби перешкоджання

12.12.2019 Редакція інтернет-видання ZAXID.NET звернулася 12 грудня до правоохоронців через спроби перешкоджання журналістській діяльності з боку радикально налаштованих представників кількох львівських громадських організацій. Про це повідомляється на сайті видання.

У зверненні видання просить забезпечити можливість повноцінної роботи редакції і гарантувати безпеку журналістів.

Як зазначає редакція, йдеться про активну діяльність у Львові кількох десятків членів різних громадських угруповань протягом останнього року. 

Зокрема, видання повідомляє, що сьогодні, 12 грудня, група членів різних громадських організацій штурмом увірвалася на сесію Львівської міської ради з вимогами видалити із сайту ZAXID.NET кілька публікацій: сюжет “Львівські тітушки – хто вони?” та спецпроєкт “Ідентифікація тітушок”. Окрім того, вимагали від депутатів загалом “дати оцінку” публікаціям ZAXID.NET.

Раніше, зазначає видання, у грудні 2018 року, переважно ці ж люди намагалися силою увірватися в редакцію ZAXID.NET.

“Такі дії розцінюємо як пряму загрозу здоров'ю і життю співробітників редакції, а також як спроби перешкоджання журналістській діяльності. Просимо вас забезпечити дотримання законності, а також за необхідності охорону редакції і журналістів видання”, – йдеться у зверненні ZAXID.NET, яке підписав головний редактор видання Олег Онисько.

Відповідне звернення редакція надіслала голові Нацполіції України Ігорю Клименку, Генеральному прокурору України Руслану Рябошапці та голові СБУ Івану Баканову.

2.Херсонський журналіст поскаржився на міського голову в поліцію

16.12.2019 Херсонський журналіст Костянтин Риженко написав заяву в поліцію щодо недопущення його на засідання робочої групи в Херсонській міській раді. Про це він повідомив у фейсбуці.

За словами Риженка, 16 грудня він прибув до приймальні міського голови о 8-й ранку, але двері до кабінету були зачинені і його туди не пустили.

“Мені сказали, що є розпорядження мене не пускати. Після чого я викликав поліцію та написав заяву за 171-ю статтею”, – розповів Риженко представнику ІМІ.

“На 8.10 у міського голови мало розпочатися засідання робочої групи стосовно діяльності комунального підприємства “Сервіс-Опт”. На засідання були запрошені виключно члени робочої групи та керівництво підприємства”, – сказала представнику ІМІ начальниця відділу зв’язків із громадськістю Наталя Гончарова. 

У коментарі представнику ІМІ міський голова Херсона Володимир Миколаєнко повідомив, що Костянтин Риженко запізнився на 10 хвилин, саме тому його і не пустили.

“Журналіст не входив до числа запрошених, плюс до всього він запізнився. Через це його не пустили до мого кабінету”, – сказав Миколаєнко.

3.На Полтавщині під час виборів в ОТГ у журналістів вимагали витяг з реєстру і редзавдання

22.12.2019 У селі Великі Будища (Полтавська область) під час висвітлення виборчого процесу в об’єднаній територіальній громаді 22 грудня перешкоджали журналістам видання “hadiach.city”. Про це написала редакторка hadiach.city Надія Страшко на сайті видання.

За її словами, перешкоджали журналістам двох видань – hadiach.city та ІРЦ “Регіон”.

“Ми поїхали разом із журналісткою інформаційного центру “Регіон” Наталією Ботвиною та оператором Дмитром Голубенком. Усе було нормально до того моменту, поки ми не зайшли до спортивного залу місцевої школи, де відбувалося голосування. Голові і секретарю ми показали свої посвідчення. Я вийшла в коридор, щоб змінити об’єктив, а коли повернулася, якийсь хлопчина, а зараз вибачте за сленг, “наїжджав” на Наталію Ботвину і секретаря виборчої комісії. Незадоволеним виявився полтавець Денис Старостін (так, ми хоч і на периферії, але знаємо, хто є хто у Полтаві). Денис Старостін, як зазначається на порталі YouControl, надає інформаційні послуги. Зокрема, він просував Полтавську обласну державну адміністрацію в соцмережах. Крім Полтавської обласної державної адміністрації, серед замовників його послуг – виконавчий комітет Щербанівської сільської ради та інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського”, – написала журналістка.

За словами Страшко, чоловік вимагав у її колеги документ, який засвідчує, що ІРЦ “Регіон” існує, та редакційне завдання.

“Очевидно, це мався на увазі витяг із Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб та редакційне завдання. До секретаря і голови комісії він мав претензії, що вони збираються реєструвати Наталію без цих папірчиків, хоча журналістка показала своє журналістське посвідчення. При цьому свого посвідчення він нам не пред’явив, лише вчетверо складені листочки – ймовірно, редакційне завдання і витяг. Поводився нахабно і увесь час апелював до секретаря і голови комісії, що вони порушують законодавство”, – написала журналістка.

За словами Надії Страшко, надалі журналісти вже не працювали, бо “розгубилися від натиску Дениса Старостіна”. 

“Ми мали право викликати наряд поліції. Але не зробили цього: пожаліли голову і секретаря ДВК. Питання в іншому: що робив Денис Старостін на виборчій дільниці?  Спочатку подумалося, що він спостерігач. Але Денис буквально за кілька хвилин перед нашим від’їздом покинув виборчу дільницю. Ми знайшли його номер на порталі YouControl і намагалися взяти у нього коментар, але Денис не брав слухавку”, – написала Надія Страшко.

Як зазначає представниця ІМІ в Полтавській області, Денис Старостін працює медіаконсультантом PR-агентства Yoda Consult. У коментарі представниці ІМІ він зазначив, що не має права вимагати щось у журналістів, а давав поради виборчій комісії.

“Комісія орієнтувалася на закон України про друковані засоби масової інформації, в якому вказано, що ЗМІ має бути зареєстрованим. З мого боку могла бути лише рекомендація, прохання для комісії попросити ці документи (мова про витяг з реєстру. – Прим. авт.) лише задля того, щоб унеможливити потрапляння на дільниці так званих фейкових журналістів”, – сказав Денис Старостін.

Він додав, що фейкові журналісти – велика проблема.

“Коли люди на принтері друкують посвідчення неіснуючих ЗМІ,  таким чином потрапляють на виборчі дільниці для того, щоб вчиняти там ті чи інші провокації”, – сказав Старостін. Також він зазначив, що журналісти могли звернутися до поліції, якщо вважають, що їхній діяльності перешкоджали.

4.На Буковині перешкоджали журналістці під час висвітлення зборів вірян

23.12.2019 У селі Задубрівка Чернівецької області під час висвітлення зборів вірян журналістці видання “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці перешкоджали проводити відеознімання. Про це повідомляє представниця ІМІ в Чернівецькій області.

Інцидент стався 22 грудня. Між представниками різних релігійних громад села Задубрівці виникла суперечка щодо користування культовою спорудою. 

Представники парафій намагалися домовитися про почергове користування місцевим храмом і прилеглою територією. Під час перемовин між сторонами виникла суперечка, що переросла в штовханину. 

“Під час висвітлення сутичок під храмом Святого Архистратига Михаїла ПЦУ у с. Задубрівка мені перешкоджали невідомі особи – затуляли камеру, хапали за руки, – повідомила журналістка Галина Єреміца. – Розцінюю даний факт як перешкоджання моїй професійній журналістській діяльності”.

Через цей інцидент журналістка звернулася до поліції з відповідною заявою.

Нагадаємо, це вже не перший факт перешкоджання роботі журналіста під час висвітлення переходів релігійних громад на Буковині.

Як повідомляв ІМІ, 3 листопада в селі Михальча Чернівецької області група вірян Української православної церкви Московського патріархату перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці.

5.У суді перешкоджали співробітникам “Шарій.нет” та “Страна.ua, відкрито справу 

24.12.2019 Поліція порушила кримінальне провадження за фактом подій за участю співробітників “Шарій.нет” та “Страна.ua” в Апеляційному суді Києва 24 грудня. Про це повідомляється на сайті Національної поліції України.

Слідчі кваліфікували подію як погрозу або насильство щодо журналістів та внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України.

Як повідомляє LB.ua, співробітників проросійського блогера Анатолія Шарія прогнали із зали суду, де розглядалася апеляція підозрюваної у вбивстві Павла Шеремета Юлії Кузьменко.

“Антоніну Бєлоглазову і Дмитра Кучера прогнали з апеляційного суду, а Кучера ще й змусили прокричати антиросійські гасла. Після цього інциденту співробітники Шарія написали заяви в поліцію. Вони розцінили подію як напад”, – повідомляє видання.

“Коли я виходив з будівлі суду, невідома мені жінка почала кричати: "Журналіст Шарія!" Мене відразу оточило 50 осіб із групи підтримки Юлії Кузьменко. Погрожували, ставили дурні питання. Невідомий мені чоловік завдав мені три удари ногою в ногу. Інший облив сечею”, – написав Кучер на своїй сторінці у фейсбуку.

Як повідомляє Громадське, прихильники Кузьменко намагалися вивести із зали також  журналістку “Страни.ua” Юлію Корзун.

У поліції зазначили: “Така протиправна поведінка стосовно журналістів є неприпустимою. На всі  такі випадки поліція оперативно реагуватиме в рамках чинного законодавства”.

Нагадаємо, “Шарій.нет” – проєкт проросійського блогера Анатолія Шарія, який наразі проживає за кордоном.

6.Телеканал ZIK повідомив про тиск на його журналістку під час суду в справі Шеремета

26.12.2019 Телеканал ZIK повідомляє, що 24 грудня прихильники підозрюваної у вбивстві Павла Шеремета Юлії Кузьменко чинили тиск на журналістку каналу Аллу Жизневську. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався під час прямого включення з-під Апеляційного суду в Києві, де розглядалася апеляція підозрюваної.

За інформацією каналу, під час включення люди намагалися кричати в мікрофон нецензурні вигуки щодо каналу та образи на адресу чинної влади.

“Хочу зазначити, що агресивно поводиться “група підтримки” щодо трьох інформаційних каналів – ZIK, NewsOne і “112 Україна”, – повідомила кореспондентка Алла Жизневська.

Як розповіла Жизневська, вона отримала удар по руках і по плечах.

“Хочу сказати, що такого приниження і цькування, яке я відчула на місці події, я ніколи не відчувала в своєму житті. Теж образливі слова і “шльондра”, на кого я працюю. Я навіть не хочу говорити вголос все, що я почула ... я отримала удар по руках і по плечах, і там була пляшка з невідомою речовиною. Для мене такі речі є неприпустимими, тому що журналіст працює тільки з мікрофоном і камерою - це наша зброя і ми перебували там, щоб об'єктивно висвітлювати події”, - сказала журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 24 грудня поліція порушила кримінальне провадження за фактом подій за участю співробітників “Шарій.нет” та “Страна.ua” в Апеляційному суді Києва 24 грудня.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 2

1.Тернопільське видання “Політерно” зазнало DDoS-атаки

02.12.2019 Тернопільське інтернет-видання “Політерно” зазнало впродовж доби DDoS-атаки. Про це повідомляє представник ІМІ в Тернопільській області.

Вебсторінка видання була недоступна для читачів починаючи з ранку 1 грудня і до обіду 2 грудня. Відкривалася лише головна сторінка “Політерно”, але прочитати жоден з матеріалів, розміщених на сайті, окрім заголовків, було неможливо.

Натомість з’являлося повідомлення про помилку. 

Як повідомили представнику ІМІ в редакції видання, служба техпідтримки фіксувала аномально велику кількість спроб відвідати сайт, що блокувало його роботу. 

Цю DDoS-атаку редакція пов’язує із критичною публікацією, що з’явилася на сайті 30 листопада, де йшлося про ймовірні кадрові призначення в Тернопільській облдержадміністрації: “Стара мрія” Ігоря Сопеля: оточення втікача-олігарха посяде владні крісла у Тернопільській ОДА”.

Як повідомив представнику ІМІ автор цієї публікації й один з редакторів “Політерно” Назар Наджога, редакція ще не ухвалила остаточного рішення, чи звертатися до поліції з офіційною заявою щодо інциденту.

2.На сервери групи "1+1 медіа" вчинили DDoS-атаку

12.12.2019 На сервери 1+1 media 12 грудня скоїли хакерську атаку, яка призвела до збою в роботі компанії. Про це повідомляє ТСН з посиланням на пресслужбу медіагрупи.

Збій стався в другій половині дня, однак роботу системи вдалося оперативно відновити.

“Станом на 16:30 технічні спеціалісти групи змогли завадити протиправним діям зловмисників й оперативно відновити роботу серверів інформаційної системи та вийти в ефір з випуском ТСН о 16:45”, – йдеться в повідомленні.

Як зауважили в медіагрупі, спеціалісти служби безпеки холдингу вже на фінальному етапі з’ясування інформації щодо замовників DDoS-атаки. Обладнання локалізовано для розслідування.

Юридичний тиск

Обшуки – 1

1.В Одесі співробітники НАБУ проводять обшук телеканалу “Думська TV”

20.12.2019 В Одесі співробітники НАБУ проводять сьогодні, 20 грудня, обшук у приміщенні телеканалу “Думська TV” на вулиці Канатній. Про це повідомляє сайт “Думська”.

Як повідомляють співробітники телеканалу, обшук почався близько 9:30. Працівників телеканалу не пускають на робочі місця. Правоохоронці вилучають комп'ютери і сервери каналу.

За попередньою інформацією, обшук пов'язаний з тим, що в правоохоронців є питання до одного з власників будинку.

Керівництво телеканалу вважає обшуки політично мотивованими і називає їх тиском на свободу слова ЗМІ.

Головна редакторка телеканалу Кароліна Тимків вважає те, що відбувається тиском на ЗМІ. За її словами, співробітник НАБУ не показав їй посвідчення і не сказав, в рамках якого виробництва проходять обшуки, а просто не пустив на робоче місце.

Станом на 12:42 співробітників телеканалу запустили на свої робочі місця. Обшуки тривають в двох кабінетах.

У свою чергу Національне антикорупційне бюро заявило, що обшуки на телеканалі “Думська” жодним чином не пов'язані з діяльністю ЗМІ та журналістів. Слідчі дії проводяться в межах розслідування можливих зловживань службових осіб Одеської облради під час продажу у вересні 2018 року нежитлових приміщень. Про це повідомляється на сторінці НАБУ у фейсбуку.

Згідно з повідомленням, детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП проводять низку обшуків в Одесі, зокрема за адресою Канатна, 10, де розташована ТРК “Думська”.

“Слідчі дії санкціоновані, їх здійснюють у межах розслідування можливих зловживань службових осіб Одеської облради під час продажу у вересні 2018 року нежитлових приміщень за адресою Лідерсівський бульвар, 13 (Одеса), на користь ТОВ “Крок вперед”, – йдеться в повідомленні.

Метою проведення слідчої дії в приміщенні, яке наразі використовує ТРК “Думська”, є пошук документів щодо передання права власності на нежитлові приміщення за адресою Лідерсівський бульвар, 13. 

“Ці документи, як вважає слідство, можуть знаходитися за адресою Канатна, 10, через те, що зазначене ЗМІ та ТОВ “Крок вперед” мали одних і тих самих бенефіціарних власників. Наголошуємо, слідчі дії жодним чином не пов'язані з діяльністю ЗМІ та журналістів”, – зазначають у НАБУ.

Попередня правова кваліфікація – ч. 2 ст. 364 КК України.

У свою чергу “Думська TV” пояснила, що єдиним бенефіціаром телеканалу “Думська ТБ” є Михайло Шмушкович, який ніколи не був засновником ТОВ “Крок вперед”, а також з 2015 року не займає ніяких посад в органах влади та місцевому самоврядуванні, та Шмушкович не є депутатом.

“Що стосується документів про передачу права власності, то їх, звичайно ж, слід шукати не на телеканалі, а там, де вони повинні бути - в управлінні майнових відносин облради, у нотаріуса, який засвідчувати договір, і у реєстраторів.

“Цілком очевидно, що і саме провадження, і сьогоднішні слідчі дії є політично мотивованими і пов'язаними в тому числі з позицією, яку займає наш холдинг щодо того, що відбувається в країні”, - зазначає редакція.

Також детективи НАБУ провели обшук удома у власника телеканалу Михайла Шмушковича. Про це Радіо Свобода повідомив сам Шмушкович.

“Уже о 7-й ранку вони були в мене вдома. Там все пройшло без конфліктів, я не дуже зрозумів, чому не можна було зі мною разом поїхати на телеканал. Пізніше з розмов працівників на місці в мене склалося враження, що вони й самі не знали, що приїхали на телеканал”, – сказав Шмушкович. Він є заступником голови обласного осередку партії “Європейська солідарність”, а в 2014–2015 роках був головою Одеської обласної ради.

У кримінальному провадженні, яке розслідує НАБУ і в межах якого в політика провели обшуки, фігурує дві компанії, повідомив Шмушкович.

“Мені сказали, що я не можу під час слідчих дій їх називати, але в жодній із цих компаній я не є засновником. Одну з них я консультував, а до другої я не маю ніякого відношення – просто продав їм свою власність”, – сказав Шмушкович. У НАБУ зазначили, що попередня правова кваліфікація справи, в якій проходять обшуки, – “зловживання владою або службовим становищем”.

Обшуки на телеканалі розпочались о 9:30 20 грудня. Працівники телеканалу розповіли, що адвокат прибув на місце обшуку пізніше і слідчі дії в приміщенні проводилися без нього. Їм також забороняли знімати, каже директор телеканалу Юрій Басюк.

“Ми коли розпочали знімати на телефони, як вони блокують роботу телеканалу, вони почали фізично нас блокувати. Це все закінчилося штовханиною в коридорі, і тепер під час обшуку вилучають відеореєстратор, на якому є запис цієї штовханини, та картку нашого оператора, який це знімав”, – сказав він.

Інші випадки юридичного тиску – 1

1.Журналісти “Інформатора” підозрюють місцевого активіста у використанні торговельної марки сайту

04.12.2019 Редакція порталу “Інформатор” підозрює дніпровського активіста Костянтина Більцана в незаконному використанні торговельної марки ресурсу. Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області повідомила заступниця директора “Інформатора” Ольга Палій.

За її словами, 3 грудня співробітники “Інформатора” помітили, що Костянтин Більцан створив сторінку у фейсбуці з однойменною назвою та використанням фірмової графіки ресурсу “Інформатор”.

“Ми розцінюємо це як підготовку до якихось провокацій. Тому що Костянтин Більцан багато разів публічно негативно висловлювався про “Інформатор”, причому абсолютно немотивовано. Зокрема, на своїй сторінці він ображав головну редакторку “Інформатора” Христину Лях. Ми не знаємо, який контент там буде, але в будь-якому разі це незаконне використання нашої торговельної марки, тому що Костянтин Більцан жодного стосунку до “Інформатора” не має. Ми занепокоєні, якщо там почне публікуватися не зовсім коректна інформація. Тому поки що ми поскаржились у Фейсбук, далі дивитимемося, який контент там з'явиться”, – розповіла Ольга Палій. 

Костянтин Більцан на прохання прокоментувати ці підозри зазначив, що не знає про це нічого, та звинуватив “Інформатор” у публікації замовних матеріалів.

“Я використав? Скажіть, будь ласка, чому така помийка, як сайт “Інформатор”, пише бруд на людей у принизливій формі, в образливій формі. Чому вас це питання не турбує? Розберіться, я до вас офіційно звертаюсь, як політик, як майбутній кандидат на пост міського голови Дніпра, прошу розібратися, чому сайт “Інформатор”, який належить політику Мішалову займається замовними публікаціями в принизливій формі, коли там поширюється неправдива інформація. Ви мені тепер телефонуєте, що хтось зареєстрував якусь групу?! Я не знаю, хто і що зареєстрував. У мене сторінок у фейсбуку немає”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, 1 листопада редакція дніпровського ресурсу “Інформатор” повідомила, що невідомі розклеюють наліпки з логотипом сайту на автомобілі дніпрян.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1.Поліція відкрила справу за фактом пожежі у редакції "Голос Самбірщини"

20.12.2019 Слідчі Самбірського відділу поліції за фактом пожежі у редакції газети “Голос Самбірщини” відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 (крадіжка) та ч. 2 ст.194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. 

Про це повідомляється на сторінці поліції Львівської області у фейсбук.

Згідно з повідомленням, 19 грудня близько восьмої ранку на оперативну лінію 102 надійшло повідомлення про пожежу в приміщенні редакції однієї з газет міста Самбір.

Пожежники ліквідували вогонь, яким було пошкоджено підлогу, меблі та оргтехніку. Внаслідок події ніхто не постраждав. 

Поблизу будівлі поліцейські виявили викрадений з редакції металевий сейф та знаряддя, яким намагалися його відчинити.

Правоохоронці встановлюють обставини події, а також причетних осіб. Проводиться досудове розслідування.

Яку повідомляв ІМІ, уночі 19 грудня в Самборі (Львівська область) згоріло приміщення редакції газети “Голос Самбірщини”. Видання заявило про підпал, який пов’язує з тим, що хтось зазіхає на приміщення в центрі міста, де розміщується редакція і яке перебуває в комунальній власності Львівської облради.

2.Поліція відкрила справу за фактом погроз журналістам Zaxid.net

24.12.2019 Львівська поліція порушила кримінальне провадження за фактом погроз журналістам Zaxid.net. Про це DW повідомила речниця управління Національної поліції у Львівській області Світлана Добровольська.

За її словами, провадження вже відкрили і погрозу кваліфікували за ст. 345-1 КК України “Погроза або насильство щодо журналіста”, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до трьох років.

Як повідомляв ІМІ, 17 грудня журналіст інтернет-видання Zaxid.net Андрій Дрозда повідомив, що йому та його сім’ї погрожують члени львівських радикальних громадських організацій у зв’язку з веденням професійної діяльності. 

Такі ж погрози через свою професійну діяльність отримала ще одна журналістка Zaxid.net, співавторка резонансних розслідувань про діяльність членів згаданих угруповань Марта Когут.

Андрій Дрозда та редакція Zaxid.net звернулися з офіційними заявами до Національної поліції України, СБУ та Генеральної прокуратури щодо тиску та погроз у зв’язку з висвітленням діяльності членів організацій “Шквал”, “Об’єднання добровольців”, “Сокіл”, “УСУ АТО”, “Розвиток громади” в матеріалах, опублікованих на сайті Zaxid.net.

12 грудня редакція інтернет-видання Zaxid.net звернулася до правоохоронців через спроби перешкоджання журналістській діяльності з боку радикально налаштованих представників кількох львівських громадських організацій. У зверненні видання просить забезпечити можливість повноцінної роботи редакції і гарантувати безпеку журналістів.

У грудні 2018 року представники різних громадських організацій намагалися силою увірватися до редакції Zaxid.net. Тоді редакція повідомила, що серед них були фігуранти публікацій Zaxid.net, які стосуються спроб захоплення громадських земель під виглядом безкоштовного роздавання учасникам АТО.

Реакція журналістської спільноти – 4

1.Низка ГО та медіа засудили заяву Зеленського із запрошенням пропагандистських російських ЗМІ до України

12.12.2019 Представники громадських організацій та незалежних медіа рішуче засудили заяву Президента Володимира Зеленського в Парижі, у якій він запросив представників російських пропагандистських ЗМІ відвідати Україну.

Про це йдеться в заяві щодо візиту пропагандистського російського каналу "Звезда" в Україну, оприлюдненій 12 грудня на сайті Українського кризового медіацентру.

Наводимо повністю текст заяви:

“Ми, представники громадських організацій та незалежних ЗМІ, рішуче засуджуємо нещодавню заяву Президента В. Зеленського, у якій він запрошує представників державних пропагандистських російських ЗМІ відвідати Україну.

Унаслідок цього запрошення представники телеканалу "Звезда", відомого поширенням численних фейків та мови ненависті, приїхали сьогодні до Києва. Телеканал "Звезда" є інформаційним підрозділом міністерства оборони країни-агресора, тому приїзд його журналістів є загрозою інформаційній безпеці нашої країни.

Останні кілька років ми працюємо на захист суверенітету України, спрямовуємо свої зусилля на протидію російській гібридній агресії та зміцнення інституційної спроможності нашої держави. Дозвіл на в’їзд журналістам російських державних  ЗМІ, що фінансуються та керуються керівництвом Російської Федерації, великою мірою нівелює наші зусилля та досягнення українського суспільства в боротьбі з агресором.

Ми наполягаємо, що відвідування України російськими пропагандистами неминуче призведе до посилення інформаційної агресії, яка залишається одним з основних компонентів гібридної війни Кремля проти України.

Ми очікуємо, що у керівництва держави вистачить розуміння та політичної волі стати на захист інтересів України в питанні інформаційної безпеки”.

Заяву підписали:

Український кризовий медіацентр

StopFake

Інтерньюз-Україна

Euromaidan Press

"Європейська правда"

Media Development Foundation

"Українська призма"

"Детектор медіа"

Інститут демократії імені Пилипа Орлика

Центр оборонних реформ

Як повідомляв ІМІ, 11 грудня 2019 року знімальну групу телеканалу міністерства оборони РФ “Звезда” пустили до України.

Прессекретар Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив, що знімальну групу російського телеканалу “Звезда” пустили через відсутність підстав для їхнього недопуску.

10 грудня Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу в Парижі за результатами “нормандського саміту” запросив російських пропагандистів на лінію розмежування на Донбасі побачити на власні очі, що там відбувається. 

2.Медійники та правозахисники закликають Зеленського продовжити термін підготовки законопроєкту про дезінформацію

19.12.2019 Медійні та громадські організації закликають Президента продовжити термін підготування законопроєкту про дезінформацію. Відповідну заяву медіарух “Медіа за усвідомлений вибір”, низка медіа та ГО оприлюднили 19 грудня. “Детектор медіа” наводить повний текст заяви:

Медійні та громадські організації занепокоєні відсутністю ґрунтовного публічного обговорення щодо можливого запровадження кримінальної відповідальності за поширення дезінформації. Такі норми можуть з'явитися в законопроєкті, що розробляє Міністерство культури, молоді та спорту на виконання указу Президента №837/2019 та має його зареєструвати у ВРУ до 31 грудня 2019 року.

Нагадаємо, що в указі глави держави №837/2019 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави” від 8 листопада 2019 року поставлене завдання Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, що має містити “положення щодо вимог та стандартів новин, механізмів запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації... а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію”. Терміном виконання завдання значиться 31 грудня 2019 року.

Ми поділяємо думку про те, що в умовах гібридної військової агресії проти України право на свободу слова може бути частково обмежене законом в інтересах національної безпеки та територіальної цілісності. Разом з тим такі обмеження свободи слова, доповнені нормами про кримінальну відповідальність, можуть становити потенційну загрозу свободі медіа та свободі вираження поглядів у цілому.

Саме тому будь-які пропозиції, що регулюють питання свободи слова та відповідальності за дезінформацію не можуть готуватися поспіхом, закрито, без належних публічних обговорень із залученням фахових українських та закордонних експертів.

З огляду на те що термін підготовки та реєстрації законопроєкту, визначений указом Президента, практично сплив, і за залишок часу провести належне обговорення пропозицій міністерства вже неможливо, закликаємо главу держави продовжити термін виконання відповідного завдання і зобов'язати Уряд здійснити відповідні обговорення із залученням українських та закордонних експертів перед реєстрацією законопроєкту.

Заяву підписали:

Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір”

Громадське радіо

Журнал “Новое время”

“Український тиждень”

“Детектор медіа”

Інститут масової інформації

Інститут розвитку регіональної преси

Інститут демократії їм. Пилипа Орлика

Центр прав людини ZMINA

Інформаційна кампанія “По той бік новин”

Як повідомляв ІМІ, 8 листопада Президент Володимир Зеленський видав указ, згідно з яким доручив Кабінету Міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання поширенню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування

20 листопада Міністерство культури, молоді та спорту України і Комітет Верховної Ради з питань інформаційної політики презентували обмеженому колу онлайн-медіа драфт законопроєкту про медіа.

У драфті законопроєкту прописано норму реєстрації онлайн-медіа та соціальних мереж (Google, YouTube, Facebook) для оподаткування. Щоправда, за словами Ткаченка, поки під знаком питання і те, й інше. Залишається дискусійним питання щодо прирівнювання блогерів до ЗМІ, і якщо це зробити, то з якої кількості підписників, та виникне не тільки питання оподаткування, а й контенту. Також законопроєкт передбачає штрафи й блокування онлайн-ресурсів за рішенням суду.

Громадські організації “Інститут масової інформації” та “Детектор медіа” підготували свої пропозиції щодо найважливіших сфер дії головного медійного законопроєкту – про аудіовізуальні медіасервіси (медійного кодексу), над яким працює робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

3.Одеські журналісти заявили про відсутність у регіоні гарантій безпеки для їхньої роботи

20.12.2019 Одеські журналісти заявили про відсутність в області будь-якої гарантії їхньої безпечної роботи, а також про бездіяльність місцевих посадовців у питаннях захисту свободи слова та гідності. Про це йдеться в заяві місцевих журналістів до керівництва держави та правоохоронців.

Журналісти просять узяти на контроль розслідування всіх фактів нападу на журналістів в Одеській області за останні три роки та сприяти захисту прав журналістів, їхній законній професійній діяльності.

Наводимо повністю заяву:

Відкрита заява працівників медіа Одеської області до Президента України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України з приводу нападів та перешкоджання професійній діяльності журналістів в Одеській області.

Ми, працівники засобів масової інформації Одеської області, що зазнали перешкоджання та нападів за свою професійну діяльність за останні три роки, заявляємо, що в регіоні фактично відсутня будь-яка гарантія безпечної роботи представників ЗМІ, а журналісти регіону потерпають від бездіяльності місцевих посадовців у питаннях захисту свободи слова та гідності.

За  даними моніторингу свободи слова Інституту масової інформації, у 2019 році Одеська область стала лідером серед регіонів України (не враховуючи м. Київ) за кількістю порушень прав журналістів. Зокрема, станом на грудень цього року зафіксовано 18 випадків порушень прав журналістів. Останні три роки Одещина стабільно перебуває в першій п’ятірці регіонів-лідерів з порушень свободи слова. Так, протягом 2017–2018 років Одещина, згідно з моніторингом ІМІ, посідала п’яту позицію.

Наразі правоохоронні органи не виконують визначених законодавством завдань щодо захисту законної професійної діяльності журналістів: вчасно не вносяться відомості до ЄРДР, неефективно розслідуються ці випадки тощо. Іноді затримуються виконавці правопорушень – проте не відбувається повного розслідування злочину, замовники не встановлюються.

Враховуючи вкрай негативну тенденцію, вимагаємо:

  • від керівництва держави – взяти на контроль розслідування всіх фактів нападу на журналістів в Одеській області за останні три роки та сприяти захисту прав журналістів, їхній законній професійній діяльності;
  • від правоохоронних органів – своєчасно реагувати, повно, вчасно і відповідально розслідувати всі випадки нападів на журналістів, встановити нападників і замовників, гарантувати дотримання необхідних правових процедур під час розслідування;
  • від Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України, Генеральної прокуратури – забезпечити публічний звіт від очільників правоохоронних органів Одеської області в січні 2020 року про перебіг розслідування кримінальних проваджень щодо нападу на журналістів в Одеській області та перешкоджання їхній професійній діяльності протягом останніх трьох років.

Ми закликаємо центральні органи влади та правоохоронні інституції країни серйозно поставитися до ситуації з безпекою працівників ЗМІ в Одеській області та відповідно відреагувати.

Заявителі:

Анастасія Большедворова, журналістка ТРК "Моя Одеса"

Алія Замчінська, місцева журналістка

Світлана Підпала, заступниця головреда суспільно-політичної газети "Зелений Лист"

Олександр Жірносенко, кореспондент видання 048.ua

Михайло Штекель, кореспондент української служби Радіо Свобода

Тетяна Сарнацька, заступник генерального директора з розвитку ТРК “Круг”

Валерій Болган, головний редактор видання "ІзбірКом"

Оксана Піднебесна, головний редактор сайту "Сила громад", консультантка з комунікацій Одеського РВ Асоціації міст України

Дяченко Юрій, кореспондент суспільно-політичної газети "Зелений Лист"

Катерина Гуцол (Маденс), головний редактор 048.ua.

4.ІМІ вимагає від поліції розслідувати всі напади на ЗМІ, а не тільки на співробітників Шарія та “Страни”

28.12.2019 Позиція ІМІ щодо неприпустимості вибіркового реагування на правопорушення

Ми вважаємо неприпустимою вибірковість реагування поліції на порушення прав журналістів і вимагаємо від МВС офіційної і публічної реакції на всі випадки нападів на журналістів.

Зокрема, лише в грудні цього року в Києві співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналісту "Радіо Свобода" Сергію Нужненку. Інцидент стався під час висвітлення журналістом сутичок між правоохоронцями і мітингувальниками під Верховною Радою. Також у цій сутичці постраждали журналістка hromadske Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін: їх забризкали сльозогінним газом, у Рощини вибили з рук телефон, коли вона фільмувала сутички. 

Проте поліція досі не повідомила про стан розслідування цих справ і чи були встановлені особи, що вчинили злочин. Зокрема, на фото, викладеному Сергієм Нужненком, можна встановити правоохоронця, який перешкоджав його діяльності.

Крім того, досі не розслідувано справу нападу на Сергія Нужненка 3 березня 2018 року в Києві під Верховною Радою, коли співробітник поліції застосував газовий балончик проти нього і кореспондент "Радіо Свобода" отримав хімічні опіки.

Також недоведеною є справа щодо нападу на журналістів Дмитра Реплянчука та Сергія Лефтера 24 жовтня 2017 року представників поліції особливого призначення у Святошинському суді Києва. Попри вибачення поліції і обіцянки розслідувати справи, вони залишаються в підвішеному стані. Нагадаємо, у квітні 2018 року адвокатка Дмитра Реплянчука Людмила Лебідь заявила, що слідство в справі його побиття проводиться поверхнево, необ’єктивно та без мети встановлення винних, а прокуратура Києва саботує слідство в справі.

За даними моніторингу ІМІ, за 11 місяців цього року зафіксовано загалом в Україні 226 порушень свободи слова, з них 159 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. Для порівняння: за даними ГПУ, за дев'ять місяців цього року було розслідувано і доведено до суду лише 12 справ за "журналістськими статтями". 

Водночас поліція зненацька миттєво і публічно зреагувала офіційною заявою на напад на співробітників видання "Правовий контроль". Поліція розпочала досудове розслідування і навіть уже публічно повідомила про встановлення підозрюваного в цьому інциденті та склала підозру. 

Ми здивовані таким відверто вибірковим підходом і вимагаємо такої ж жорсткої, публічної і різкої реакції щодо всіх випадків нападів на журналістів. 

Крим – 2

1.У Криму блогера Гайворонського знову забрали до поліції

20.12.2019 В анексованому Криму ялтинського блогера і журналіста Євгенія Гайворонського 20 грудня російські силовики відвезли в Масандрівський відділ поліції, повідомляє Крим.Реалії.

Цю інформацію також підтвердила подруга Гайворонського Людовіка Пападопулу. Причина таких дій силовиків достеменно невідома. За неофіційною інформацією, Гаваронського відвезли в поліцію для здавання “російського паспорта”. Очікується приїзд адвоката до блогера.

Коментарі місцевих правоохоронців щодо інциденту відсутні. 

Раніше підконтрольний Росії Ялтинський міськсуд оштрафував на 30 тисяч рублів ялтинського блогера і журналіста Євгена Гайворонського за пост у фейсбуці, у якому нібито є “негативне оцінювання” російського президента Володимира Путіна.

Пізніше стало відомо, що 20 грудня підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення депортувати місцевого блогера і журналіста Євгена Гайворонського “з території Росії”. Про це повідомив Крим.Реалії адвокат блогера Олексій Ладін.

За його словами, сторона захисту оскаржить це рішення.

“Примусове видворення з території Росії. Зараз він відправлений за рішенням суду в спеціальний центр поліції, центр утримання осіб, які підлягають видворенню, що розташований у Краснодарському краї (Росія). Судові пристави провели особистий обшук, після чого Гайворонського відправили в цей центр. Ще не було таких прецедентів, щоб громадян України депортували в такий спосіб”, – підкреслив адвокат.

Олексій Ладін висунув припущення, що оскільки Гайворонський зареєстрований на Донбасі, а депортують за місцем реєстрації, то “як би його не депортували до “ДНР”.

Наразі немає підтвердження цієї інформації від відповідних відомств анексованого Криму.

Як повідомляв ІМІ, 22 жовтня 2019 року підконтрольний Росії Мировий суд Ялти заарештував на 15 діб ялтинського активіста, блогера і журналіста Євгена Гайворонського.

Гайворонського звинуватили в ухиленні від лікування наркозалежності за статтею 6.9.1. російського Кодексу про адміністративні правопорушення ("Ухилення від проходження діагностики, профілактичних заходів, лікування від наркоманії і (або) медичної та (або) соціальної реабілітації у зв'язку з вживанням наркотичних засобів").

26 березня 2019 року російський Мировий суд у Ялті заарештував журналіста Євгена Гайворонського на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Суд також зобов'язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності. 

Гайворонський назвав “маячнею” звинувачення у вживанні наркотиків.

7 квітня Євген Гайворонський вийшов на свободу з ізолятора тимчасового тримання Сімферополя.

6 березня в Ялті російські силовики провели обшук у журналіста і блогера, який співпрацював із севастопольським виданням “Примечания”, Євгена Гайворонського за місцем його проживання.

23 березня севастопольський інформаційний сайт “Примечания” повідомив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його “проукраїнських висловлювань” і коментарів, що “не відображають позиції редакції”.

2.Блогер Гайворонський повідомляє, що його вивезли з окупованого Криму до Росії

23.12.2019 Ялтинський блогер і журналіст Євген Гайворонський перебуває у "в'язниці для іноземців" у Краснодарському краї Росії. Про це 23 грудня Крим.Реалії написав сам Гайворонський.

“У Криму погрожували вивезти до “ДНР” для розправи. Але, знаючи, наскільки хворі на голову чиновники і силовики в Росії, це реальна загроза. Сподіваюся, що врятує розголос у засобах інформації та зусилля МЗС України. Консул зі мною зв’язався, обіцяє допомогти. Сподіваюся, він допоможе, щоб я саме до України потрапив”, – повідомив Гайворонський.

Як пише видання, підтвердження інформації з інших джерел немає: ані в кримських, ані в російських силових відомствах ці дані не коментують. Видання намагається перевірити інформацію і зв’язатися з консулом України в Ростовській області.

Як повідомляв ІМІ, 20 грудня адвокат Олексій Ладін повідомив, що підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення депортувати ялтинського блогера і журналіста Євгена Гайворонського “з території Росії”.

Того ж дня в анексованому Криму ялтинського блогера і журналіста Євгенія Гайворонського російські силовики відвезли в Масандрівський відділ поліції. За неофіційною інформацією, Гайворонського відвезли в поліцію для здавання “російського паспорта”. 

Раніше підконтрольний Росії Ялтинський міськсуд оштрафував на 30 тисяч рублів ялтинського блогера і журналіста Євгена Гайворонського за пост у фейсбуці, у якому нібито є “негативне оцінювання” російського президента Володимира Путіна.

22 жовтня 2019 року підконтрольний Росії Мировий суд Ялти заарештував на 15 діб ялтинського активіста, блогера і журналіста Євгена Гайворонського.

Гайворонського звинуватили в ухиленні від лікування наркозалежності за статтею 6.9.1. російського Кодексу про адміністративні правопорушення ("Ухилення від проходження діагностики, профілактичних заходів, лікування від наркоманії і (або) медичної та (або) соціальної реабілітації у зв'язку з вживанням наркотичних засобів").

26 березня 2019 року російський Мировий суд у Ялті заарештував журналіста Євгена Гайворонського на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Суд також зобов'язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності. 

Гайворонський назвав “маячнею” звинувачення у вживанні наркотиків.

7 квітня Євген Гайворонський вийшов на свободу з ізолятора тимчасового тримання Сімферополя.

6 березня в Ялті російські силовики провели обшук у журналіста і блогера, який співпрацював із севастопольським виданням “Примечания”, Євгена Гайворонського за місцем його проживання.

23 березня севастопольський інформаційний сайт “Примечания” повідомив, що припинив співпрацю з ялтинським журналістом Євгеном Гайворонським після його “проукраїнських висловлювань” і коментарів, що “не відображають позиції редакції”.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!