“В Україну почали завозити трудових мігрантів: ким замінюють українських працівників”, “Мігранти з Бангладеш уже заполонили Україну: який бізнес бере їх на роботу та скільки це коштує”, “Індійські працівники “заповнять” український ринок праці? Що насправді відбувається з трудовими мігрантами”, “Україну заселять індуси, африканці й бангладешці: державу чекає демографічна катастрофа” – це тільки частина заголовків з українських медіа, які потрапили під огляд Інституту масової інформації. Що вже казати про соцмережі й панічні повідомлення про те, що 4 мільйони мігрантів до 2030 року витіснять українців і заберуть у них усе.
Інститут масової інформації дослідив хайповий наратив про мігрантів, щоб з’ясувати його масштаби й походження.
Призабутий наратив про мігрантів з Бангладеш і Пакистану як птах фенікс відродився навесні 2026 року. Це стало помітною темою в загальноукраїнських і регіональних медіа буквально за лічені дні. Причому медіа розділилися: більшість ловила аудиторію приголомшливими емоційними заголовками, які часто мали небагато спільного з подальшим текстом. Меншість послідовно, аргументовано, професійно розвінчувала цю навалу маніпулятивних, а часто й фейкових повідомлень про “десант” мігрантів до України.
Це не перша хвиля хайпу на темі трудової міграції. Передостання була восени 2025 року: тоді в медіа також публікували нагнітальні тексти типу “Бізнесмени у відчаї: трудові мігранти не розв’яжуть проблеми. Всім підприємцям варто приготуватися, – в Україні настають важкі часи” або “Наплив мігрантів в Україну: що станеться з країною, яку заселять люди з Бангладешу, Індії або Непалу”.
У квітні-травні почалася чергова хвиля залякування українців “індусами-мігрантами”. Цього разу, дослідило NV, все почалося з допису в соцмережах про “хлопців з Пакистану”. Так, у соцмережах експерти ІМІ знайшли масу таких дописів. Наприклад, що “українці шоковані кількістю індусів і пакистанців”, які “скрізь”. Низка таких дописів належить телеграм- і фейсбук-каналу “Новини Львова”.
У цьому ж каналі ми знайшли відео про те, як “мігранти-індуси перуть свій одяг у річці” й сушать його поруч.
За даними Stopfake.org, це – фейк, в основу якого поклали відео з Індії та інше відео з туристами, які відпочивали на березі річки.
Також у соцмережах, зокрема Facebook і Telegram, розповсюджуються створені ШІ ролики про “новий розквіт України 2030”, яка матиме обличчя “індусів, африканців, колумбійців”.
Це ШІ-відео ми знайшли на фейсбук-сторінці Antonov Vladyslav з Києва, який має 44 тисячі читачів. А цей рілс, що чекає Київ уже незабаром, коли “навала індусів” таки прибуде, – у “блогера з Одеси” Alexaandr Drachuk.
Також ми натрапили на фейковий рілс з індійцем, який нібито приїхав до України два місяці тому і закликає інших “братів” приїжджати сюди працювати, бо тут красиво і тут також “є красиві малі дівчата і хлопчики”. Відео розповсюдили на всіх можливих платформах: Х, YouTube, Instagram, Facebook, Telegram, TikTok. Насправді це накладений вигаданий переклад українською чоловіка, який не має жодного стосунку до України. І ці приклади масові.
За даними StopFake.org, “індуси в Україні” – це ще один приклад того, як Росія не залишає тил у спокої, намагаючись посилювати страхи й відчуття зради в українців. Для цього вона використовує координоване розкручування теми за допомогою ботів і ШІ-генерованого контенту. StopFake зафіксував десятки тисяч однакових коментарів чи публікацій з наративами про те, що “4,5 млн індусів, африканців та колумбійців заселять Україну до 2030 року”, що “пакистанців та індійців масово привозять на Захід України”, “платять від $800, на відміну від українців, за ту саму роботу”, що “ЗСУ звільняє Україну для індусів”, “йде планове винищення української нації” й що “Україну фактично змушують прийняти всіх цих мігрантів за наказом ЄС чи США”.
Класичні онлайн-медіа теж робили що могли. І насправді деякі їхні форми подання інформації ніби грали на руку російській пропаганді.
Наприклад, 24 канал у матеріалі “Мігранти з Бангладеш вже заполонили Україну: який бізнес бере їх на роботу та скільки це коштує” розповідав, що “українські роботодавці активно наймають іноземних працівників, зокрема з Бангладеш, через кадровий дефіцит у будівництві, торгівлі та переробній промисловості”.
Так, бізнес бере на роботу мігрантів, як це було ще до повномасштабного вторгнення. Тим паче інформацію про наймання трудових мігрантів у травні підтвердили в Черкасах та Івано-Франківську. В останньому міський голова міста Руслан Марцінків дав коментар “Апострофу” і сказав, що він особисто проти наймання трудових мігрантів, але що робити. Коментар-реакція на інформацію про те, що івано-франківська управлінська компанія залучить трудових мігрантів з Індії до прибирання прибудинкової території, розлетівся соцмережами й, за даними NV, став, по суті, ще одним каталізатором розпалювання цієї теми.
Одночасно 24 канал у тексті надав інформацію, що “громадяни Бангладеш отримали 599 дозволів на роботу в Україні”. Це складно вважати “заполоненням України”. Особливо якщо зважати на дані “Текстів”, які дослідили офіційні цифри Державної міграційної служби України. Нині до України майже ніхто не їде. За інформацією медіа, до повномасштабного вторгнення Україна повільно, але стабільно нарощувала кількість іноземців, які перебували на обліку міграційної служби. Але навіть тоді їхня частка була мізерною серед 40 млн українців – близько 0,75%. Після 2022 року кількість людей на обліку майже не збільшується і водночас різко падає видавання нових дозволів на імміграцію.
До речі, крім “Текстів”, професійно підійшла до вивчення теми про “загрозу трудових мігрантів для України” меншість, зокрема NV, Радіо Свобода, “Апостроф”, яка пояснювала, чому істерика про мігрантів лише істерика і ніякої реальної основи, крім пропагандистської, під собою не має. Багато інших медіа пішли іншим шляхом. Наприклад, таким.
“Знай.ua” ще в березні писало про те, що “Україну заселять індуси, африканці й бангладешці: державу чекає демографічна катастрофа”, а вже в травні – що “Україну заполоняють мігранти: чи буде масове заселення індусів та пакистанців”. Втім, у новинах йдеться про прогнози експертів, які просто описують ймовірності й педалюють тему про те, що розробляти імміграційну політику треба було ще в 90-х роках ХХ століття.
Емоціонувала на темі трудової міграції й ТСН. “Іноземці з валізами під Києвом: соцмережі б’ють на сполох через “десант” трудових мігрантів” – це один з їхніх травневих текстів. “Десант”, за даними ТСН, – це відео з мережі з іноземцями, “яких начебто привезли з-за кордону на Київщину. Зокрема, близько тринадцяти чоловіків із валізами помітили в одному з сіл області”.
Водночас у тексті розповідається, що все не так страшно. Дійсно, якщо вважати, що за основу матеріалу взяти неверифіковане, анонімне джерело із “соцмереж” і йдеться про 13 чоловіків. Також автори посилаються на Василя Воскобойника, голову Офісу міграційної політики, який говорить, що процес залучення трудових мігрантів тривав і до повномасштабного вторгнення, тож це не має дивувати. Він називає цифри: 2021 року іноземні громадяни отримали близько 22 тисяч дозволів на працевлаштування в Україні, 2025-го – понад 9,5 тисяч дозволів. Це майже у два з половиною рази менше, ніж у довоєнний період. Утім, коли йдеться про трудових мігрантів, ТСН зберігає високу емоційність, зокрема в заголовках.
Долучився до панічних настроїв і УНІАН, опублікувавши ще один сюжет ТСН, відеоряд якого рясніє кадрами з іноземцями на фабриках і полях без пояснення, в якій країні це відбувається.
“В Україні зростає кількість трудових мігрантів – компанії з підбору персоналу фіксують збільшення відповідних запитів: як від іноземців, що шукають роботу, так і від українських компаній. Наразі країна зіткнулась з небаченим кадровим голодом через мобілізацію та відтік українців за кордон. Особливий інтерес до роботи в Україні виявляють громадяни Пакистану, Індії, Бангладешу та Узбекистану”, – йдеться в описі сюжету.
Втім, експерт, залучений до коментування, спокійно розповідає, що до них приїхали п’ять хлопців і дві дівчини, які будуть у них працювати, і говорить про те, що наразі йдеться про тестовий режим такої співпраці.
Вдавалися до заряджених емоційних заголовків і інші медіа: “В Україну вже везуть працівників з Індії: в яких містах працевлаштують і що відбувається насправді” (Oboz.ua), “В Україну почали завозити трудових мігрантів: ким замінюють українських працівників” (Радіо Трек), “Індуси в Україні: нова реальність чи початок великої міграції?” (ПравдаТУТNews) тощо.
На думку директорки ІМІ Оксани Романюк, тема дозволяє поєднати кілька токсичних російських наративів в один.
“Ми бачимо, що тут одночасно працюють три давніх російських наративи: “влада зраджує українців”, “Захід керує Україною” і “фронт воює не за українське майбутнє”. До них додались “українців винищують і замінюють” і “Україна втратить ідентичність”. Основою цих наративів є емоція страху, подана в ксенофобній обгортці”, – вважає Оксана Романюк.
У підсумку ми бачимо, що російська пропаганда намагається підмінити джерело небезпеки. Начебто це не країна-агресор винна в обстрілах, у руйнуванні економіки й демографії, а якісь “індуси, африканці, бангладешці”, які “заберуть роботу” або “витіснять українців”. Це особливо небезпечно у воєнний час. Адже така маніпуляція просто розвертає агресію всередину країни.
Головна мета такого наративу – розколоти українське суспільство, підмінити реальну розмову про демографію й ринок праці расистською панікою, посварити українців із союзниками та створити ще один фронт недовіри всередині країни.
А найнебезпечніше тут те, що російська дезінформація необов’язково має вигляд прямої російської пропаганди. Часто вона заходить через українські клікбейтні заголовки, “невинні” рілси, бажання телеграм-каналів, блогерів і деяких медіа хайпом привернути увагу аудиторії. Протидіяти цій хвилі російської дезінформації можна було б дуже просто – згадавши про професійні й етичні стандарти журналістики, за якими люди не можуть бути описані як “навала”, “заміна” чи “демографічна катастрофа” лише через своє походження.
