Барометр свободи слова за вересень 2024 року

У вересні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 23 випадки порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – 11 випадків – замах на вбивство, пошкодження редакцій медіа, юридичний тиск, кібератаки та вимкнення українського мовлення внаслідок обстрілів армією РФ.

Внаслідок російської агресії на війні загинули троє медійників:

• Павло Пархоменко – оператор каналу “Прямий”, військовослужбовець ЗСУ.
• Ігор Захаров – колишній оператор телеканалів “Україна” та “1+1”. Про його загибель стало відомо лише у вересні 2024 року. Вважався зниклим з 2023 року.
• Станіслав Житницький – військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу. Загинув у вересні під час виконання бойового завдання.

За даними ІМІ, станом на 2 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинули 89 медійників, 11 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.

У досліджуваний період експерти зафіксували два випадки замахів на вбивства журналістів – Дмитра Гордона та одеських журналістів.

У Дніпрі внаслідок російського обстрілу зазнала пошкоджень філія Суспільного. В результаті було пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина: вона встигла сховатися в безпечне місце.

Через бойові дії і складну безпекову ситуацію в Гірнику Донецької області припинило мовлення Громадське радіо. У Покровську Донецької області було знищене обладнання, що транслювало, зокрема, Громадське радіо та місцевий телеканал “Капрі”.

Масованої DDoS-атаки зазнав сайт телеканалу FREEДОМ. Атака відбувалася двома хвилями. Сайт отримав понад 30 млн запитів за короткий час із території Сінгапуру, США, Великої Британії, Таїланду, Німеччини, Індонезії, Франції, Китаю, Гонконгу та інших країн. Канал вважає, що за атакою стоять російські хакери.

ФСБ відкрила справу щодо трьох іноземних журналістів, які випустили репортажі із Суджі, – двох кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс і румунського журналіста Мірчі Барбу, – вказавши причинами незаконний перетин кордону й відеознімання в районі Суджі.

Також ІМІ зафіксував 12 випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки фізичної агресії проти журналістів (напади, погрози, перешкоджання), обмеження доступу до публічної інформації,  кібератаки та юридичний тиск.

Так, у Херсоні невідомий напав на журналістку МОСТу Олену Гнітицьку, яка знімала будівництво підземних шкіл. Чоловік штовхав її та забрав телефон, який викинув у котлован, де працювала будівельна техніка. 

У Запоріжжі журналістці місцевого сайту 061.ua Ельмірі Шагабудтдиновій погрожували містяни під час знімання наслідків російських обстрілів. Їй блокували прохід, ображали, погрожували й вимагали видалити вже зроблені фото. Також журналістку звинувачували в тому, що журналісти лише заважають і атаки вчиняються саме через них.

Про перешкоджання з боку посадовців та правоохоронців у Полтаві заявила низка всеукраїнських та міжнародних медіа: їх не пускали знімати на місці влучання російських ракет. Нагадаємо, 3 вересня внаслідок російського ракетного удару по Полтаві загинуло понад 50 людей, майже 300 поранені. Були влучання в будівлю Інституту зв’язку і сусідньої лікарні.

Про обмеження доступу до публічної інформації заявили:

• Запорізький центр розслідувань, якому Запорізьке держпідприємство “Місцеві дороги Запорізької області” не надало інформації про вартість підземних шкіл;
• “Полтавська думка”, якій філія Служби відновлення та розвитку інфраструктури не надала відповіді на запит щодо ремонту автодороги Гадяч – Опішня; 
• Центр журналістських розслідувань NikCenter, якому Одеська обласна військова адміністрація відмовила в наданні переліку осіб, яких було подано на державні нагороди під час війни;
• журналіст телеканалу “Суспільне Полтава” Ігор Ізотов повідомив, що пресслужба Полтавської обласної ради не надала телеканалу посилання на онлайн-трансляцію засідання сесії через його допис у власному телеграм-каналі про голову Полтавської облради Олександра Біленького.

Полтавська міська рада провела засідання виконкому, на якому попри закритість для медіа були присутні журналісти телеканалу “ІРТ-Полтава”.

Редакція “Слідства.Інфо” повідомила про DDoS-атаку, яка сталася після публікації розслідування про коштовне майно міністра аграрної політики Віталія Коваля. У редакції завили, що атаку напряму повʼязують з публікацією матеріалу про Коваля: атака розпочалася через годину після публікації.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Замах на вбивство – 2

1. СБУ: У Києві затримали агентів ФСБ, які готували диверсії та вбивство Дмитра Гордона

03.09.2024 У Києві затримали чотирьох агентів ФСБ Росії, діяльність яких координував екснардеп від забороненої Партії регіонів та які готували диверсії і збирали дані про українських діячів для подальшого вбивства, зокрема українського медійника Дмитра Гордона, повідомила Служба безпеки України.

За даними слідства, агентурна мережа займалася розвідувальною та диверсійною роботою на території України. Вона мала ієрархічну структуру з чітко розподіленими ролями. Окрім екснардепа-куратора туди входили: виконавець диверсій, постачальник вибухових пристроїв та агентка, яка спеціалізувалася на зовнішньому спостереженні.

Агенти планували серію підривів на шляхах Укрзалізниці для зриву логістики Сил оборони. Зокрема, вони мали підірвати одну з колій на Київщині, яку ЗСУ використовують для переправлення техніки й особового складу до фронтових регіонів. Утім, СБУ вдалося запобігти диверсії. 

Також агенти мали збирати дані про українських діячів, які цікавили ФСБ, з метою їхньої фізичної ліквідації. Зокрема, ФСБ намагалась отримати дані про місця проживання та відвідування, графік дня та коло спілкування певних осіб. Серед тих, щодо кого російські спецслужби готували замовне вбивство, був Дмитро Гордон, зазначає СБУ. 

У затриманих провели обшуки та вилучили засоби зв’язку й електронні пристрої.

Усі четверо затриманих перебувають під вартою. Їм повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України: ст. 111 (державна зрада); ст. 113 (диверсія) та ст. 258 (терористичний акт).

2. В Одесі затримали формування, що планувало вбивство активістів та журналістів

19.09.2024 Керівників одеського об’єднання, що іменують себе “тамплієрами”, затримали за підозрою у створенні незаконних збройних формувань і діях, спрямованих на захоплення влади. Про це повідомляє “Думська” з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах. 

За даними джерела видання, 12 вересня затримали Олега Мальцева та його найближчого соратника Костянтина Слободянюка. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.  

За даними слідства, що надає “Думська”, після початку повномасштабної війни вони створили силову структуру – “оперативно-бойовий підрозділ”, який мав у разі наближення російських військ влаштовувати диверсії, вбивства активних громадян тощо.

За власною інформацією Інституту масової інформації, у цей список потрапили й кілька місцевих журналістів.

Як пише “Думська”, сам Мальцев розраховував очолити окупаційну адміністрацію Одеси або обійняти в ній якусь важливу посаду.  

“У складі терористичної групи були ланки штурмовиків, снайперів, розвідників і зв'язківців. Вони придбали купу вогнепальної зброї та боєприпасів, яку вилучили під час обшуків правоохоронці”, – пише видання з посиланням на джерела в правоохоронних органах.

Нагадаємо, у 2015 році Олег Мальцев публічно погрожував і оголосив “полювання” на журналістів “7 каналу” та “Третього цифрового”, що опублікували журналістське розслідування зі згадкою про нього.

Пошкодження редакцій медіа – 1

1. У Дніпрі внаслідок російського обстрілу зазнала пошкоджень філія Суспільного

20.09.2024 Філія Суспільного в Дніпрі зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу 20 вересня, повідомила пресслужба мовника.

Російська військові ввечері обстріляли навчальний заклад у місті, а філія постраждала, оскільки розташована неподалік.

За словами тимчасової виконувачки обов’язків менеджера філії "Суспільне Дніпро" Катерини Лисюк, пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. 

Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина – вона встигла сховатися в безпечне місце.

За фактом обстрілу слідчий відділ поліції Соборного району Дніпра відкрив кримінальне провадження частиною 3 статті 110 Кримінального кодексу України ("Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України").

Також провадженням займається слідчий відділ управління Служби безпеки України Дніпропетровської області.

Юридичний тиск – 4

1. Росія оголосила в розшук сім журналістів, які робили репортажі з Курської області

13.09.2024 Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук сімох українських та іноземних журналістів, стосовно яких раніше порушили кримінальні справи через репортажі в Курській області. Про це повідомляє видання “Медіазона”, яке виявило картки журналістів в базі розшуку відомства.

Зокрема, у розшук оголошені:

• кореспондент американського каналу CNN Нік Пейтон-Волш
• журналісти італійського телеканалу RAI Стефаня Баттістіні та Сімоне Трайні
• співробітник німецького видання DW Нік Конноллі
• українські журналістки Наталія Нагорна, Діана Буцько та Олеся Боровик.

Як повідомляв ІМІ, раніше Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальні справи щодо цих вищевказаних сімох журналістів. Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів з міста Суджі Курської області під час наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

2. ФСБ відкрила справу щодо кореспондента австралійського ABC News Флетчера Янга

27.09.2024 Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальну справу щодо кореспондента австралійського ABC News Флетчера Янга, вказавши причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі, повідомляє Медіазона.

Також справи було порушено стосовно:

• кореспондентки австралійського ABC News Кетрін Дісс;
• фрилансера Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews. 

Усіх трьох журналістів підозрюють у незаконному перетині державного кордону у Курській області (частина 3 статті 322 КК). 

Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів з міста Суджі Курської області після наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

Репортаж австралійських журналістів із міста Суджа вийшов на сайті ABC News 3 вересня. “Український прапор тепер майорить там, де колись був російський. На центральному майдані знищений памʼятник Леніну обклеєний зображеннями зруйнованих українських міст”, – писали журналісти. 

Репортаж Барбу із Суджі опублікували 28 серпня на ютуб-каналі HotNews.

3. ФСБ відкрила справу щодо кореспондентки австралійського ABC News Кетрін Дісс

27.09.2024 Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальну справу щодо кореспондентки австралійського ABC News Кетрін Дісс, вказавши причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі, повідомляє Медіазона.

Також справи було порушено стосовно:

• кореспондента австралійського ABC News Флетчера Янга;
• фрилансера Мірчі Барбу, який співпрацює з румунським виданням HotNews. 

Усіх трьох журналістів підозрюють у незаконному перетині державного кордону у Курській області (частина 3 статті 322 КК). 

Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів з міста Суджі Курської області після наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

Репортаж австралійських журналістів із міста Суджа вийшов на сайті ABC News 3 вересня. “Український прапор тепер майорить там, де колись був російський. На центральному майдані знищений памʼятник Леніну обклеєний зображеннями зруйнованих українських міст”, – писали журналісти. 

Репортаж Барбу із Суджі опублікували 28 серпня на ютуб-каналі HotNews.

4. ФСБ відкрила справу щодо румунського кореспондентка Мірчі Барбу

27.09.2024 Федеральна служба безпеки РФ порушила кримінальну справу щодо румунського кореспондента Мірчі Барбу, вказавши причинами незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі, повідомляє Медіазона.

Журналіст співпрацює з румунським виданням HotNews. Також справи було порушено стосовно кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрі Дісс.

Усіх трьох журналістів підозрюють у незаконному перетині державного кордону у Курській області (частина 3 статті 322 КК). 

Приводом для кримінального переслідування стали репортажі журналістів з міста Суджі Курської області після наступу Збройних сил України з метою протидії агресору.

Репортаж австралійських журналістів із міста Суджа вийшов на сайті ABC News 3 вересня. “Український прапор тепер майорить там, де колись був російський. На центральному майдані знищений памʼятник Леніну обклеєний зображеннями зруйнованих українських міст”, – писали журналісти. 

Репортаж Барбу із Суджі опублікували 28 серпня на ютуб-каналі HotNews.

Кібератаки – 1

1. Сайт телеканалу FREEДОМ зазнав масованої DDoS-атаки

22.09.2024 22 вересня хакери здійснили масовану DDoS-атаку на діджитал-агрегатор новин FreeДом. Про це повідомляється на сайті телеканалу FREEДОМ.

Згідно з повідомленням, атака відбувалася двома хвилями ввечері. Сайт отримав понад 30 млн запитів за короткий час з території Сінгапуру, США, Великої Британії, Таїланду, Німеччини, Індонезії, Франції, Китаю, Гонконгу та ін. країн.

Технічні фахівці державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” змогли оперативно подолати проблему. 

Сайт агрегатора продовжував працювати, але в країнах, з яких здійснювалася атака, доступ до нього був ускладнений.

“Мультимедійна платформа іномовлення України” припускає, що за атакою стоять російські хакери.

Вимкнення українського мовлення – 3

1. Громадське радіо припинило мовлення в Гірнику

09.09.2024 Громадське радіо вимушено демонтувало обладнання в місті Гірник Донецької області через складну безпекову ситуацію, йдеться на сайті радіостанції.

“Ми мовили у Гірнику на частоті 91.4 FM з 2018 року. Останнім часом через постійні обстріли та перебої з енергопостачанням мовлення часто зникало у місті. На жаль, наразі склалась така ситуація, в якій ми не можемо забезпечити безпеку працівників телерадіоцентру, які обслуговували наше обладнання. Довелось його демонтувати. Проте почути Громадське радіо у місті все ще можливо: на частоті 99,6 FM, яка добиває з Покровська. Ну і завжди слухати Громадське радіо можна на сайті та в додатку”, – розповіла Тетяна Курманова.

Почути радіо в місті можливо на частоті 99,6 FM – з покровської вежі. 

2. Громадське радіо через знеструмлення у Нікополі тимчасово припинило мовлення

13.09.2024 У Нікополі (Дніпропетровська область) через знеструмлення тимчасово припинив мовлення передавач Громадського радіо. Про це повідомляється на сайті мовника.

Ліквідація наслідків аварії займе декілька днів. Також не працюють передавачі кількох інших радіостанцій.

“Ми радимо нашим слухачам стежити за новинами на нашому онлайн додатку і в соцмережах”, – сказав виконавчий директор Громадського радіо Кирило Лукеренко.

13 вересня начальник обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив у своєму Telegram-каналі, що російські війська у ніч на 13 вересня дронами та артснарядами атакували Нікопольщину, зокрема, було пошкоджено у Нікополі лінія електропередач.

Як повідомляв ІМІ, 9 вересня 2024 року Громадське радіо повідомило, що вимушено демонтувало обладнання в місті Гірник Донецької області через складну безпекову ситуацію.

26 серпня 2024 року в Києві та Гірнику Донецької області через перебої з енергопостачанням не працювали передавачі Громадського радіо.

26 серпня, Росія масовано обстріляла Україну ракетами та "шахедами", унаслідок чого в багатьох регіонах країни зникло світло. "Укренерго" розпорядилося ввести екстрені відключення світла через масовану атаку росіян на енергетичну інфраструктуру України.

3. Росіяни зруйнували в Покровську обладнання, що транслювало Громадське радіо та канал “Капрі”

17.09.2024 У Покровську (Донецька область) внаслідок російської атаки 17 вересня було знищене обладнання, що транслювало, зокрема, Громадське радіо та місцевий телеканал “Капрі”, йдеться на сайті Громадського радіо.

“Мовлення припинилося на невизначений термін, оскільки безпекова ситуація не дозволяє проводити аварійно-відновлювальні роботи на передавальній станції”, – зазначили на Громадському радіо.

Як повідомляв ІМІ, Громадське радіо розпочало мовлення в Покровську лише 28 серпня 2024 року. 

Раніше, 9 вересня 2024 року, Громадське радіо вимушено демонтувало обладнання в місті Гірник Донецької області через складну безпекову ситуацію. 

13 вересня через знеструмлення Громадське радіо тимчасово припинило мовлення у Нікополі (Дніпропетровська область).

КРИМ – 1

1. Правозахисники: На журналіста з Криму Ремзі Бекірова чинять тиск у російській колонії

10.09.2024 Громадянський журналіст Ремзі Бекіров, засуджений до 19 років позбавлення волі, зазнає тиску адміністрації ІЧ-33 в місті Абакані Республіки Хакасія (РФ). Про це “Кримській солідарності” повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

За словами Курбедінова, з моменту переведення Бекірова до колонії його кілька разів необґрунтовано видворяли до ШІЗО. Адміністрація колонії забороняє йому писати листи та телефонувати рідним.

Адвокат розповів, що перебування Ремзі далеко від будинку – за 4,5 тисячі кілометрів – “порушує його право на підтримку сімейних зв'язків”. Сім'я журналіста не може приїхати до нього на побачення, бо це фізично важко та дорого.

Курбедінов також наголосив, що клімат у Хакасії дуже відрізняється від теплого клімату в Криму, що “стає серйозним викликом для здоров'я” журналіста.

“Фактично це така форма заслання, яка широко практикувалася в недавній історії Росії щодо інтелігенції”, – додав Еміль Курбедінов.

Як повідомляв ІМІ, у серпні 2024 року Ремзі Бекірова етапували із СІЗО Красноярська РФ до виправної колонії №33 у місті Абакан (столиця Республіки Хакасія).

Ремзі Бекіров – цивільний журналіст, який вів стрім обшуків і судів у політично мотивованих справах проти жителів Криму, зокрема в справі Веджіє Кашка, затримання священника УПЦ Климента, у справах “Хізб ут-Тахрір” та інших. Ремзі Бекіров є ініціатором ідеї про колективну допомогу сім'ям кримських політв'язнів. Має трьох неповнолітніх дітей.

У березні 2019 року співробітники ФСБ провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів та затримали 25 людей, більшість із яких є представниками громадського об'єднання “Кримська солідарність”. Серед них був затриманий Ремзі Бекіров. 

25 кримськотатарських громадських активістів звинуватили в причетності до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, визнаної в Росії терористичною, але чинною без обмеження на рівні національних законодавств багатьох країн світу.

Ремзі Бекірова звинуватили за частиною 1 статті 205.5 КК РФ про організацію діяльності терористичної організації.

10 березня 2022 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив правозахисника Ремзі Бекірова до 19 років позбавлення волі.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття, напади – 1

1. У Херсоні невідомий напав на журналістку, яка знімала будівництво підземних шкіл

30.09.2024 У Херсоні невідомий напав сьогодні, 30 вересня, на журналістку онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку на території одного з навчальних закладів. Чоловік штовхав її та забрав телефон, який викинув у котлован, де працювала будівельна техніка.

Про це Олена Гнітецька повідомила представнику Інституту масової інформації в Херсонській області Сергію Нікітенку.

За словами журналістки, вона працює над темою будівництва підземних шкіл у Херсоні й “хотіла особисто оглянути будівництво, яке викликає обурення місцевих мешканців”. 

“Прибувши на будівництво, я побачила чоловіка і жінку. До мене підійшов хлопець, якому я сказала, що я журналістка. Він указав на людей, яких я побачила, як на представників забудовника. Коли я підійшла до них, щоб поставити запитання, чоловік почав на мене кидатися, забрав мій телефон і викинув його в котлован, почав щось кричати, штовхатись і кидати в мене каміння”, – розповіла вона. 

За словами Олени, чоловік відмовився повернути їй телефон і вона відійшла від будівництва та попросила перехожу викликати поліцію. 

У цей момент, додала вона, на будівництво приїхав чоловік, який назвався Віктором Спурзою. 

“Він мені відразу заявив, що все про мене і онлайн-медіа МОСТ знає. Передав вітання редактору медіа. Почав казати: “Ви постійно про мене пишете погано. Чого ти взагалі сюди прийшла?” В цей момент підʼїхала поліція, і цей Спурза дав команду нападнику повернути мені телефон”, – розповіла Гнітецька.

Як зазначає представник ІМІ, Віктор Спурза, мешканець Львівської області, є співзасновником ТОВ “Будпостач-СТСВ”, яке будує декілька підземних шкіл у Херсоні за кошти міського бюджету. Восени 2023 року Старосамбірський районний суд Львівської області визнав його винним за частиною 4 статті 358 КК України (“Використання завідомо підробленого документа”) та оштрафував на 850 гривень.

Поліцейські, що прибули на місце події, опитали присутніх, які почали казати, що жодного нападу на журналістку не було, а нападник, на якого вказала Олена, просто випадково впустив її телефон. 

Як телефон журналістки потрапив до його рук, він не пояснив. Поліція відібрала пояснення в журналістки та свідків.

Крім того, Олену Гнітецьку оглянули лікарі швидкої допомоги та не зафіксували травм.

Погрози – 1

1. У Запоріжжі журналістці погрожували містяни під час знімання наслідків російських обстрілів

29.09.2024 У Запоріжжі мешканці приватного сектору, куди влучили російські КАБи, перешкоджали журналістці місцевого сайту 061.ua Ельмірі Шагабудтдиновій фотографувати наслідки російської атаки. 

Про це представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області Наталії Виговській повідомила Ельміра Шагабудтдинова.

За словами журналістки, їй блокували прохід, ображали, погрожували й вимагали видалити вже зроблені фото. Її звинувачували в тому, що журналісти лише заважають і атаки вчиняються саме через них.

Інцидент стався вранці 29 вересня, коли Ельміра приїхала на одну з локацій у приватному секторі Запоріжжя, яка вночі постраждала внаслідок російської атаки КАБами.

“Під час роботи мене зупинила невідома місцева жінка, перегородила мені дорогу, почала кричати й вимагала видалити фото, які я вже зробила. Я представилась, показала посвідчення та акредитацію. Втім, не допомогло. Жінка продовжила кричати, лаятись і звинувачувати мене, що журналісти лише заважають і атаки вчиняються саме через нас”, – розповіла Ельміра Шагабудтдинова.

За словами журналістки, жінка намагалася вихопити телефон з її рук і погрожувала, що викличе поліцію. За деякий час до жінки доєдналися ще кілька місцевих мешканців, які перегородили дорогу журналістці, лаяли її та блокували прохід. У результаті жінка викликала поліцію, втім, коли приїхав патруль, мешканці не пропускали журналістку до поліції.

“Наскільки мені відомо, жінка написала на мене заяву в поліцію невідомого змісту. У свою чергу я також написала заяву про перешкоджання професійній діяльності”, – розповіла журналістка.

За інформацією Ельміри Шагабудтдинової, представники поліції, які прибули на місце, жодних пояснень з неї не взяли, а просто забрали заяви й поїхали. Пізніше, після того як журналістка зв’язалася з відділом комунікації ГУНП у Запорізькій області, на місце також приїхали його представники, які спробували провести роз’яснювальну роботу з нападницею. Проте, зазначила Ельміра, жінка поводилась агресивно і з поліцейськими, втім у результаті вони дали “зелене” світло на роботу, і журналістка змогла зробити репортаж з місця події.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. Журналісти заявили, що їх не пускають знімати на місці влучання у Полтаві

04.09.2024 У Полтаві журналістів низки всеукраїнських та міжнародних медіа не допустили на місце влучання російських ракет, допоки там не будуть розібрані завали. 

Про це повідомила представниця Інституту масової інформації в Полтавській області Надія Кучер.

За словами представниці ІМІ, яка координувала роботу журналістів з Полтавською міською радою, Полтавською ОВА та іншими структурами, про недопуск їй повідомили Олексій Мужчина (працює з журналістами італійського ТВ каналу Rai), Настя Горпінченко (Слідство.Інфо), Артем Лагутенко (воєнкор телеканалу "Еспресо"). 

Також не пустили інших представників ЗМІ. 

Журналісти повідомили представниці ІМІ, що їх не пускав черговий частини та керівник підрозділу Нацгвардії. 

“Акредитації ЗСУ не допомагають. На вході хлопці з Нацгвардії, у них вказівка не пускати”, – сказали журналісти.

За словами директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, недопуск журналістів на місце влучання російських ракет, допоки там не будуть розібрані завали, це порушення ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про інформацію".

"Відмова журналістам у доступі до місця трагедії в Полтаві, де загинуло понад 50 людей, є серйозним порушенням права на інформацію. Навіть під час війни громадськість має право знати правду про події, що відбуваються. Безпекові міркування можуть бути обґрунтовані в зоні активних бойових дій, але тут це має вигляд спроби обмежити контроль громадськості над тим, що трапилось. Ця ситуація має такий вигляд, що є ризик приховування важливої інформації від суспільства, у що, звісно, не хотілось би вірити", – зазначила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Крім того, журналісти поскаржилися представниці ІМІ, що їх не пускають працювати в лікарні та поспілкуватися з потерпілими. Як повідомили журналісти, не допускала до роботи пресслужба Полтавської ОВА. 

Нагадаємо, 3 вересня внаслідок російського ракетного удару по Полтаві загинуло понад 50 людей, майже 300 поранені. Були влучання в будівлю Інституту зв’язку і сусідньої лікарні. Під завалами будівлі військового інституту можуть перебувати люди.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 5

1. Полтавська міськрада провела "закрите" засідання виконкому, на яке вдалося потрапити одному медіа

04.09.2024 Полтавська міська рада провела 4 вересня засідання виконкому, на якому попри закритість для медіа були присутні журналісти телеканалу “ІРТ-Полтава”. Про це повідомило видання “Полтавщина”.

За даними видання, це засідання виконкому секретарка Полтавської міськради та виконувачка обов'язків міського голови Катерина Ямщикова оголосила закритим для журналістів і без онлайн-трансляції. Проте журналісти з'ясували, що онлайн-трансляція була.

На засіданні виконкому розглядали рішення про передання з місцевого матеріального резерву матеріалів, необхідних для допомоги полтавцям, що постраждали внаслідок ракетного удару 3 вересня. 

Керівниця пресслужби Полтавської міської ради Марина Сєрова в коментарі регіональній представниці ІМІ пояснила, що на момент анонсу в робочому чаті для медіа засідання виконавчого комітету та оголошення того, що воно має характер “закритого”, міська рада зберігала інформаційну тишу щодо публічного озвучення будь-якої інформації. 

“Інформаційна тиша стосувалася надзвичайної ситуації до моменту отримання офіційних вказівок від вищих органів влади з безпекових підстав у час воєнного стану”, – сказала Марина Сєрова.

“Про засідання виконкому редакція дізналася з телеграм-чату міської ради для журналістів. Відповідно, журналісти поїхали на засідання виконкому”, – сказав керівник телеканалу “ІРТ-Полтава” Ігор Кужик у коментарі представниці ІМІ.

2. Запорізьке держпідприємство не дає журналістам інформації про вартість підземних шкіл

10.09.2024 Запорізьке держпідприємство “Місцеві дороги Запорізької області” вже два місяці не надає Запорізькому центру розслідувань кошторисів підземних шкіл на 610 млн гривень. Підприємство вже не відповіло по суті на три запити. 

Про це журналісти центру повідомили на сайті ЗЦР і підтвердили представниці ІМІ в Запорізькій області. 

За інформацією ЗЦР, у червні в Запорізькій області почалося будівництво підземних шкіл сумарною вартістю 610 млн грн. Водночас кошториси робіт від підрядників не оприлюднювалися на Prozorro. Ще наприкінці червня ЗЦР надіслав запит до ДП “Місцеві дороги Запорізької області” з проханням надати кошториси за цими об’єктами. 3 липня медіа відповіли, що завантаження кошторису до тендерної документації не встановлене чинним законодавством, а “громадські організації (ГО “Запорізький центр розслідувань” є засновником медіа. – Авт.) не входять до переліку органів, уповноважених здійснювати контроль у сфері закупівель”.

ЗЦР надіслав повторний запит з аргументацією, чому це не так, і отримав інформацію 12 липня, що остаточний документ із цінами буде погоджено вже на стадії укладання договору. Після цього медійники надіслали вже третій запит, у якому попросили надати кошториси, що були погоджені на безпосередньо під час укладання договорів. 

За інформацією ЗЦР, 27 липня журналісти отримали відповідь, що через тривалі відключення світла ДП зараз працює з великими складнощами, часу на підготовку відповіді немає, тому її відтерміновують на 30 робочих днів.

Як повідомив представниці ІМІ керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров, після того, як сплив термін пролонгації, вони знову намагаються отримати відповідь на запит, яка все ще не надійшла.

“З початку вересня ми телефонуємо юристці цього держпідприємства, відповідальній за запити, але вона не бере слухавки. Тож зараз ми пишемо скаргу до омбудсмена й одночасно вже складаємо запити до держпідприємства “Місцеві дороги Запорізької області” на авансові звіти щодо передплат за матеріали й роботи підрядникам”, – розповів Сергій Сидоров.

3. Полтавська філія держагентства не надала відповіді на запит "Полтавської думки"

11.09.2024 Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Полтавській області не надала газеті “Полтавська думка” відповіді на запит та не пояснює причини відмови. Про це полтавській представниці Інституту масової інформації повідомила головна редакторка видання Діана Страшко. 

Як розповіла Страшко, редакція звернулась із запитом до служби 9 серпня. У ньому журналісти просили надати інформацію щодо ремонту автодороги Гадяч – Опішня. Станом на 10 вересня відповідь редакція не отримала.

“Спочатку через пресслужбу підприємства нам пообіцяли надати відповідь на запит, а пізніше знову ж таки через пресслужбу повідомили, що не будуть надавати відповідь, бо в начальника “своє бачення”. Причини відмови немає, і відмови навіть письмової немає”, – сказала Діана Страшко.

За словами головної редакторки, редакція планує подати скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Медіаюрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначає, що ненадання розпорядником інформації відповіді на запит – один з видів порушень права на інформацію та права на звернення, перелік яких наводиться в статті 23 Закону “Про доступ до публічної інформації”. 

“Оскаржити таку бездіяльність можна як до керівника розпорядника, так і до вищого органу чи суду. Водночас існує також механізм подання скарги (у формі звернення) до Офісу омбудсмана. Посадові особи, винні в порушенні права на інформацію, також можуть нести адміністративну відповідальність за ненадання відповіді на запит, передбачену частиною 2 статті 212-3 КУпАП (штраф у розмірі від 425 до 950 грн)”, – прокоментував Володимир Зеленчук. 

Також юрист наголосив на тому, що притягнути винну посадову особу до відповідальності може лише суд на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який складається уповноваженою особою секретаріату омбудсмена або його представником.

“Протокол складається за результатами перевірки факту порушення. Тобто для того, щоб медіа вплинути на орган, що не надає відповіді на запит, та одночасно притягнути винних осіб до відповідальності, найкращим варіантом буде звернення до Офісу омбудсмена. Якщо ж медіа хоче ефективно оскаржити бездіяльність та зобов'язати орган, зрештою, надати відповідь на запит, то потрібно звертатися з позовом (в якому відображені відповідні позовні вимоги: оскаржити бездіяльність та зобов'язати орган надати відповідь на запит) до окружного адміністративного суду”, – говорить юрист.

4. Одеська ОВА вважає запити журналістів NikCenter "паперовим тероризмом"

17.09.2024 Одеська обласна військова адміністрація (ОВА) відмовила журналістам Центру журналістських розслідувань NikCenter у наданні переліку осіб, яких було подано на державні нагороди під час війни. 

Про це представниці Інституту масової інформації в Миколаївській області розповіли в редакції NikCenter.

У серпні NikCenter звернувся до ОВА із запитом, у якому просив надати повні ПІБ осіб не з-поміж військовослужбовців, а також дату подання, підстави та заслуги, за які їх висунули на державні нагороди. 10 вересня ОВА надіслала листа, у якому надала неповну відповідь на журналістський запит. Зокрема, замість імʼя та по батькові поданих на державні нагороди осіб розпорядник інформації надав лише їхні ініціали. Крім того, у відповіді відсутні і підстави для подання на державні нагороди, і заслуги, за які вказаних осіб вирішили високо відзначити.

Журналісти повторно звернулися до обласної адміністрації з проханням уточнити дані, проте в ОВА відмовили. 

16 вересня Одеська обласна військова адміністрація у своєму листі до видання повідомила, що позиція журналістів “може бути небезпечною” для тих людей, інформацію про яких вони бажають отримати.

“Враховуючи те, що під час збройної агресії Російської Федерації проти України на території нашої держави активно ведеться диверсійно-розвідувальна та інша діяльність, спрямована на підрив авторитету органів державної влади та в цілому обороноздатності країни (у тому числі із використанням інформації, отриманої від органів державної влади із застосуванням встановлених законодавством механізмів), ваші дії до повної ідентифікації осіб можуть спричинити шкоду, чого Одеська обласна державна (військова) адміністрація не може допустити”, – йдеться в листі за підписом керівника апарату Одеської ОВА Володимира Завадського.

Водночас посадовець цитує уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, який заявив про так званий паперовий тероризм, коли українці навмисне скеровують велику кількість запитів на інформацію до держорганів, щоб перевантажити їх роботою.

Медіаюрист громадської організації “Платформа прав людини” Євген Воробйов у коментарі NikCenter зазначив, що Одеська ОВА неправомірно відмовила журналісту в наданні повних анкетних даних осіб, поданих на державні нагороди.

“Прізвище, ім'я та по батькові особи самі по собі не дозволяють ідентифікувати особу, а лише в сукупності з іншими відомостями про неї – ідентифікаційний номер, серія і номер паспорта, адреса, дата і місце народження тощо дають можливість беззастережно ідентифікувати таку особу та є персональними даними, що підлягають захисту. Крім того, розпорядник інформації не взяв до уваги, що запитувана інформація становить суспільний інтерес”, – пояснив юрист.

У коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації журналістка NIkCenter Олеся Борейко повідомила, що редакція вже звернулася зі скаргою до представництва уповноваженого Верховної Ради з прав людини за фактом порушення Одеською ОВА права на доступ до інформації.

5. Журналіст "Суспільного Полтава": Канал не отримав лінк на трансляцію сесії через мій телеграм-канал

23.09.2024 Журналіст телеканалу “Суспільне Полтава” Ігор Ізотов вважає, що пресслужба Полтавської обласної ради не надала телеканалу посилання на онлайн-трансляцію засідання сесії, яке відбулося 30 серпня, через його допис у власному телеграм-каналі.

У дописі він згадував голову Полтавської облради Олександра Біленького, розповів журналіст регіональній представниці Інституту масової інформації.

Зазвичай полтавські журналісти отримують посилання на онлайн-трансляції від пресслужби облради за запитом у день проведення засідання. Проте цього разу редакція “Суспільне Полтава” не отримала посилання.

Ігор Ізотов вважає ситуацію звичайним непорозумінням і зауважує, що неотримання каналом лінку на трансляцію “ніяким чином не пов'язане з діяльністю телеканалу”. 

“У представника пресслужби облради були претензії до мого власного телеграм-каналу, не пов'язаного із Суспільним. У дописі телеграм-каналу згадувався Олександр Біленький, голова Полтавської облради, але в згадці була неточність. Керівник пресслужби облради написав мені в приватні повідомлення, а я не бачив спочатку це повідомлення. Пізніше мені написали з пресслужби Полтавської ОВА, і я відредагував допис. Вже пізніше побачив повідомлення від пресслужби облради. Але не було сенсу відповідати, бо я вже відредагував допис. Тому вважаю, що це просто образа з боку пресслужби. Адже я не розумію, як ситуація стосується роботи Суспільного. Вважаю, вийшло непорозуміння”, – розповів Ігор Ізотов.

На прохання представниці ІМІ прокоментувати ситуацію керівник пресслужби голови Полтавської облради Сергій Нагорний порекомендував звернутися з офіційним запитом.

У відповіді на запит за підписом Олександра Біленького зазначено, що “Полтавська обласна рада проводить пленарні засідання сесій обласної ради в режимі відеоконференції, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Регламентом Полтавської обласної ради восьмого 2 скликання, затвердженим рішенням другої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 29.12.2020 No 84 (зі змінами)”.

“Нормами чинного законодавства та Регламентом Полтавської обласної ради восьмого скликання не передбачено надсилання посилань на онлайн-трансляцію пленарних засідань сесій Полтавської обласної ради”, – зазначено також у відповіді на запит. 

Водночас, зазначає представниця ІМІ, облрада не надала конкретної відповіді щодо вибіркового надання полтавським журналістам посилання на онлайн-трансляцію, оскільки інші медійники за своїм запитом отримали посилання на сесію.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 2

1. Журналісти релокованого медіа "Зміст тижня" зазнали хакерських атак

05.09.2024 Редакція релокованого із Сєвєродонецька (Луганська область) онлайн-медіа “Зміст тижня” зіткнулася з хвилею кібератак, спрямованих на журналістів та їхні облікові записи. 

Про це представниці Інституту масової інформації в Луганській області повідомила медіаменеджерка видання Олена Ніжельська.

За її словами, одна з основних загроз – спроби несанкціонованого входу до електронних поштових скриньок співробітників редакції.

“Крім того, були випадки зламу акаунтів у месенджері Telegram, що завдає додаткової шкоди безпеці редакції. Атаки зазвичай починаються з отримання журналістами “невинних” повідомлень із проханням підтримати дитину в мистецькому конкурсі. Після переходу за наданим посиланням зловмисники отримують повний доступ до акаунту жертви, включно з усією контактною інформацією”, – пояснила Олена Ніжельська.

Захопивши акаунт, додала вона, хакери використовують його для розсилання фальшивих повідомлень по всій контактній базі. У цих повідомленнях шахраї звертаються до адресатів на ім'я та просять позичити невелику суму грошей на короткий термін.

“Це додає повідомленням особистого та довірливого тону. Персоналізований характер таких повідомлень вводить в оману навіть тих, хто звик до підозрілих запитів, адже вони здаються надісланими від надійних джерел”, – зауважила Олена Ніжельська.

Вона додала, що такі атаки не тільки загрожують конфіденційності журналістів, але й підривають довіру до комунікаційних каналів та створюють ризики для інших людей, які потрапляють у пастку шахраїв.

Головний редактор видання "Зміст" Максим Бєлін зазначив, що вони в редакції не можуть стверджувати, що месенджери їхніх колег зламали росіяни. Він пояснив: якби їх зламали і публікували від їхнього імені щось провокативне, то причетність росіян була б очевидною, а так - ні.

2. Сайт “Слідства.Інфо” зазнав DDoS-атаки після розслідування про майно міністра агрополітики

25.09.2024 Сайт агенції журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” зазнав DDoS-атаки після публікації розслідування про коштовне майно міністра аграрної політики Віталія Коваля. Про це повідомляється 24 вересня на сайті агенції.

Як зазначає редакція, сайт атакували після оприлюднення 23 вересня розслідування про майно міністра аграрної політики Віталія Коваля “Міністр живе у квартирі тещі вартістю 17,7 мільйона гривень. Офіційних доходів на її придбання у жінки, схоже, не було”.

Компанія, яка опікується безпекою сайту “Слідства.Інфо”, повідомила, атака розпочалася 23 вересня, о 17:00 (матеріал про Віталія Коваля був опублікований о 16:01. – Прим.) та тривала приблизно пів години. Під час атаки сайт агенції продовжував працювати.

“Хоча DDoS-атака не була спрямована проти конкретної статті на сайті, це навряд чи випадково, що вона почалася через годину після публікації матеріалу про міністра аграрної промисловості та продовольства. Зараз подібні атаки проти розслідувальницьких медіа невдовзі після викривальних публікацій самі по собі свідчать про свою ціль”, – зазначила керівна директорка компанії Qurium Естер Ерікссон. Там продовжують досліджувати дані, які вдалося зафіксувати під час атаки на сайт.

Керівниця агенції “Слідство.Інфо” Анна Бабінець повідомила на Facebook-сторінці, що атаку напряму повʼязують з публікацією матеріалу про Віталія Коваля.

“Компанія, яка опікується безпекою нашого сайту (вона, звісно, не в Україні), напряму повʼязує цю DDoS-атаку з публікацією матеріалу про Віталія Коваля. Атака тривала пів години, але наш сайт її витримав. Зараз ми збираємо всі дані, щоб зрозуміти, хто і навіщо це зробив, і згодом опублікуємо наші знахідки”, – написала Анна Бабінець.

У коментарі представниці Інституту масової інформації вона уточнила, що команда впевнена, що причиною атаки стало саме це розслідування, оскільки медіа нечасто публікує матеріали на своєму сайті, а атака розпочалася через годину після публікації.

Також, за словами Анни Бабінець, були спроби блокувати відео – на нього приходили страйки.

Нагадаємо, у своєму розслідуванні журналісти виявили, що міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль мешкає у квартирі на 170 квадратних метрів у столичному житловому комплексі преміумкласу. Належить ця квартира його 69-річній тещі, яка, схоже, не мала офіційних прибутків на її придбання. 

Раніше рівненські медіа отримали листи від відправника “Limeo Agency”, який назвався маркетинговою агенцією, з пропозицією за гроші розмістити розслідування “Слідства.Інфо” про міністра аграрної політики та продовольства Віталія Коваля. Головна редакторка “Слідства.інфо” Анна Бабінець вважає, що такі листи мають на меті показати розслідування агенції як замовне.

ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Зловживання позовами проти ЗМІ – 2

1. Портнов виграв суд щодо видалення його з реєстру зрадників. Рух "Чесно" подає апеляцію

10.09.2024 Печерський районний суд Києва задовольнив позов колишнього заступника голови адміністрації Януковича та екснардепа Андрія Портнова проти Руху “Чесно” щодо видалення його профілю з реєстру зрадників на сайті руху.

Натомість Рух “Чесно” подає апеляційну скаргу, йдеться на сайті організації.

Окрім видалення його з реєстру зрадників, Портнов також просить визнати недостовірною і такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, інформацію такого змісту: 

• вчинення державної зради; 
• “Zрадник країни”;
• “Посібник російських можновладців, які взялись за агресивну війну проти України та зміну її кордонів”. 

Портнов вимагає визнати недостовірною інформацію “кримінальне провадження за ст. 111 ККУ (державна зрада)” та спростувати її. 

До того ж позивач просить стягнути 250 тис. грн. У русі зауважили, що це одна з найбільших фінансових вимог за його позовами до різних організацій.

“Ми бачимо спробу масштабного тиску на українські громадські організації та медіа. Цікаво, що всі рішення, винесені Печерським судом за позовами Портнова, не на користь журналістів та активістів. “Чесно” відстоюватиме свою позицію в апеляції та захищатиме свободу слова”, – наголосила лідерка руху Віта Думанська.

Як повідомляв ІМІ, у лютому 2024 року заступник голови адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов подав до суду на Рух “Чесно” та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

2. Апеляційний суд підтримав Портнова в справі Седлецької

26.09.2024 Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги керівниці київського бюро Радіо Свобода та проєкту “Схеми” Наталії Седлецької в справі про захист честі, гідності й репутації екснардепа та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова і залишив чинним рішення Печерського райсуду на його користь. 

Рішення про це 25 вересня оголосила трійка суддів – Анатолій Стрижеус, Любов Поливач та Олена Шкоріна, повідомляє Радіо Свобода.

Портнов позивався проти Седлецької й низки інших медіа восени 2020 року через її Facebook-пост від 17 серпня 2020 року – у день підпалу автомобіля редакції “Схем”. У дописі Седлецька згадала про негативне ставлення Портнова до редакції, зокрема про те, що він оприлюднив особисті дані водія з адресою його проживання та номерними знаками зрештою спаленого автомобіля, а напередодні підпалу публічно погрожував “учбово-виховними заходами” редакції розслідувачів.

Повний текст судового рішення з аргументацією ще не оприлюднено.

Після оприлюднення захист Наталії Седлецької подаватиме касацію на рішення Київського апеляційного суду на користь Андрія Портнова до Верховного Суду.

Медіаюристка Людмила Панкратова зазначає, що масові позови Портнова спрямовані на те, щоб журналісти не писали або менше писали про Портнова і його вплив.

“Такі позови серйозно загрожують свободі слова, оскільки спричиняють “охолоджувальний ефект” на журналістів і медіа. Видається, що це є особливо небезпечним в умовах війни, тому що журналісти розслідують як корупційні правопорушення, так і воєнні злочини, а громадяни мають право отримувати таку інформацію. Замовчування інформації про таких публічних осіб, як Портнов, позбавляє суспільство цієї інформації. Такі сигнали від влади не можна ігнорувати – необхідно повідомляти про небезпеку для журналістів і свободи слова”, – сказала вона.

Нагадаємо, у квітні 2023 року Печерський райсуд Києва задовольнив позов Портнова і зобов’язав Наталію Седлецьку спростувати інформацію, поширену в пості, опублікувавши рішення суду на своїй Facebook-сторінці. Те саме, згідно з рішенням суду, мали зробити видання Громадське, NV, 5 канал і Прямий, які передрукували пост журналістки.

Захист Седлецької не погодився з рішенням Печерського суду і подав апеляційну скаргу. Це рішення набере сили після публікації повного тексту Київським апеляційним судом, але Касаційний суд може скасувати його в майбутньому.

Нагадаємо, 1 листопада 2019 року Андрій Портнов оприлюднив персональні дані водія знімальної групи програми “Схеми”, яка готувала розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Редакція розцінила це як прямий тиск на команду "Схем".

2 листопада 2019 року Андрій Портнов пригрозив “Схемам” опублікувати дані всієї редакції та оприлюднив ще три номери автівок, які, за його словами, пов'язані з журналістами.

13 та 14 квітня 2020 року двоє водіїв “Схем”, Сергій Іщенко та Борис Мазур, подали до Печерського районного суду Києва проти Андрія Портнова позови про захист права на приватність, зобов'язання вилучити персональні дані особи та відшкодування морального збитку. 

Проте Печерський райсуд відмовив Борису Мазуру та Сергію Іщенку. Захист Мазура подав апеляцію, але 14 грудня 2020 року Апеляційний суд міста Києва йому відмовив.

15 січня 2021 року захист Бориса Мазура, не погоджуючись із рішеннями перших двох інстанцій, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Проте Верховний Суд у 2022 році частково задовольнив касаційну скаргу Бориса Мазура – скасував рішення Печерського і Київського апеляційного судів і скерував справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 

У 2021 році міністерство фінансів США запровадило санкції щодо Андрія Портнова.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Судові позови від журналістів – 1

1. "Четверта влада" виграла суд першої інстанції в ТЦК, який приховує інформацію про зарплати

16.09.2024 Онлайн-медіа “Четверта влада” перемогло в першій судовій інстанції Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який відмовився надавати журналістам інформацію про зарплати керівництва. Про це повідомляється на сайті медіа.

6 вересня Рівненський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов журналістки “Четвертої влади” Валентини Панюк і визнав протиправним те, що Рівненський обласний ТЦК та СП не надав їй інформацію про зарплати керівного складу за 2023 рік.

Зокрема, суд зобов’язав обласний ТЦК та СП повторно розглянути запит журналістки з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. 

До 6 жовтня ТЦК може подати апеляцію на це рішення суду.

У січні 2024 року, після гучного звільнення обласного військкома, журналістка надіслала запит до Рівненського обласного ТЦК та СП з проханням надати інформацію про заробітні плати його керівництва за 2023 рік. У відповідь на запит ТЦК надіслав відмову, яку підписав начальник Рівненського обласного ТЦК та СП Іван Павлюк.

Спочатку журналісти оскаржили цю відповідь до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Однак після реакції уповноваженого отримали від ТЦК ще одну відмову. В ній центр укомплектування обґрунтував відмову надати інформацію так: “Розголошення запитуваної інформації може нашкодити інтересам національної безпеки України”.

“Яким чином інформація про зарплати посадовців ТЦК та СП може нашкодити національній безпеці, не обґрунтували”, – пише “Четверта влада”.

Видання зазначає, що після цього омбудсмен припинив відстоювати право журналістів на інформацію. Зокрема, представник уповноваженого з прав людини в Рівненській області Олександр Корнійчук повідомив у своїй відповіді журналістам, що їхні права поновлені, хоча інформацію так і не надали. Тоді журналістка “Четвертої влади” Валентина Панюк почала оскаржувати відмову надати інформацію в суді. 

Нагадаємо, нещодавно “Четверта влада” виграла суд першої інстанції в Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції.