Барометр свободи слова за листопад 2019 року

Фото - Shutterstock

У листопаді експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 17 випадків порушень прав журналістів. З  них 9 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджання та обмеження доступу до інформації стали основними порушеннями прав журналістів цього місяця - по 4 випадки відповідно. При цьому у жовтні в цих категоріях було зафіксовано шість випадків (перешкоджання) та пять випадків (обмеження доступу). 

Перешкоджали журналістам представники місцевої влади, державних компаній, пересічні громадяни. Журналістам заважали знімати відео, виривали мікрофон, не пускали попри акредитацію на засідання.

Доступ журналістів до інформації обмежували представники місцевих органів влади та правоохоронних органів. Зокрема, у Кропивницькому апаратні нараді в облдержадміністрації закрили від журналістів. Полтавські журналісти звинуватили територіальне управління Державного бюро розслідувань у приховуванні інформації про пресконференцію. Також ІМІ зафіксував відмову у запиті Запорізького регіонального управління “Держмолодьжитло” Запорізькому центру розслідувань. 

Крім того, ІМІ зафіксував по два випадки побиття, погроз та юридичного тиску на журналістів. 

Випадки побиттів та нападів експерти ІМІ зафіксували на Київщина та у Миколєві. Так, у селі Дударків Київської області сільський голова Микола Гуральник на капоті автомобіля провіз журналіста 1+1 Артема Квашина після того, як він з колегами намагалися поставити йому запитання щодо корупції. 

У Миколаєві невідомі розпилили газ в очі кореспондента місцевого видання “Новости-N” Олександра Влащенка. Після цього його кілька разів ударили кулаком в обличчя. 

Погрози, зокрема, стосувалися оприлюднення ексзаступником голови Адміністрації президента Януковича Андрієм Портновим трьох номерів автівок, які, за його словами, пов'язані з журналістами Радіо Свобода.

По одному випадку порушень ІМІ зафіксував в таких категоріях: пошкодження майна журналістів, кібератаки та судові позови проти ЗМІ.

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував в дев’яти регіонах України. Найбільше порушень зафіксовано в Києві – шість випадків, далі по два випадки відповідно йдуть Волинь, Полтавщина та Чернівці. В інших областях країни сталося по одному випадку.

Таким чином, загалом з початку року ІМІ зафіксував 226 випадків порушень прав журналістів. Зокрема, один випадок убивства, 93 випадки перешкоджання, 34 випадки погроз, 20 випадків побиття, 21 випадок обмеження доступу до публічної інформації та 16 випадків кібератак.

Фізична агресія

Побиття - 2

1.На Київщині сільський голова наїхав своїм авто на журналістів

13.11.2019 У селі Дударків Київської області сільський голова Микола Гуральник на автомобілі наїхав на журналістів після того, як вони намагалися поставити йому запитання щодо корупції. Інцидент стався 13 листопада, повідомляє ТСН.

За словами одного з постраждалих журналістів Центру журналістських розслідувань Артема Квашина, вони два тижні тому надіслали листа до районної ради із проханням записатися на приймання до Гуральника, однак їм відмовили з формулюванням “не вбачається за потрібне”. Тому журналісти приїхали до нього в приймальний день.

“Виходимо, нас двоє журналістів і оператор. Підходимо до машини. Я стою перед машиною, зі мною ще один хлопець стоїть, громада зібралася велика, багато людей. Колега-журналістка ставить запитання, Гуральник заводиться і поїхав. Мене кидає на капот. Я так гарно схопився. Думаю – може, хоче налякати, там метр проїхати. Ні, він їде, набирає швидкість. Я вже не можу зістрибнути, тому що він добряче так їде. Я розумію, що якщо я зараз відпущусь, то я просто під колеса потраплю. Я стукнув кулаком по склу, воно тріснуло і він зупинився”, – розповів Квашин.

Також, за його словами, постраждав один із місцевих, якого зачепило автомобілем голови сільради і вдарило об іншу машину. Квашин зазначив, що всі потерпілі дістали забиття, проте обійшлося без переломів. 

Журналіст зауважив, що стосовно сільського голови вони ведуть розслідування вже тривалий час. “Там є дуже багато моментів щодо корупції. Навіть у НАЗК відкриті провадження проти нього. Це стосується і декларацій, і конфлікту інтересів, тому що в нього син працює в сільраді на двох посадах, він ще й працює депутатом Бориспільської райради. Дружина там працює. В усіх зарплати по 40 тисяч”, – пояснив він.

У місцевій поліції розповіли ТСН, що встановлювали всі обставини події.

“На місці до цього часу присутні працівники поліції і визначають, що ж там насправді відбулося, хто які тілесні ушкодження отримав, хто є журналістом, а хто не є журналістом, а громадським діячем і в який спосіб відбувався весь цей конфлікт. Наразі кваліфікації правової ще немає. Тобто не вносилося в ЄРДР. У залежності від нанесених тілесних ушкоджень буде визначатися, чи буде це адміністративне або кримінальне покарання”, – пояснили в пресслужбі місцевої поліції.

Окремо правоохоронці наголосили, що наразі встановлюють, чи дійсно наїзд відбувся на журналістів, а не на громадських діячів, які називалися журналістами. У разі якщо це підтвердиться, до можливої справи долучиться ще й стаття про перешкоджання законній діяльності журналістів.

2.У Миколаєві напали на журналіста “Новости-N”

30.11.2019 Увечері 30 листопада в Миколаєва напали на кореспондента місцевого видання “Новости-N” Олександра Влащенка. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався біля будинку, де живе журналіст. 

Як розповів Олександр Влащенко, він повертався додому, коли до нього підійшов невідомий та бризнув йому в очі з газового балончика. Після цього його кілька разів ударили кулаком в обличчя. Скільки було нападників – один чи декілька, він не пам'ятає. Нічого з грошей та речей потерпілого не зникло, пише видання.

На місце події прибули правоохоронці, а також медики, які після огляду госпіталізували потерпілого. Лікарі діагностували у журналіста ураження слизових оболонок очей, порожнини рота і трахеї, а також травматичне ушкодження нижньої губи. Травма, за словами лікаря, вимагає хірургічного втручання.

У коментарі регіональній представниці ІМІ Олександр Влащенко зазначив, що пов’язує напад з журналістською діяльністю.

“Пов‘язую напад з журналістською діяльністю, оскільки нападники нічого не взяли, всі речі залишилися при мені. Щодо матеріалів (з якими пов’язує напад - ред.) сказати вважно. Начебто все було як звичайно. Можливо, щось було на сайті, а подумали на мене. І по групам розкидав посилання на щось, що могло комусь не  сподобатись”, - сказав він.

У поліції Миколаївської області повідомили, що попередньо слідчі розпочали кримінальне провадження за ознаками частини 1 статті 125 КК України “Умисне легке тілесне ушкодження”, санкція статті передбачає покарання від накладення штрафу до виправних робіт на строк до одного року.

Тривають першочергові слідчі дії та вживається заходів щодо встановлення та затримання особи, причетної до скоєння злочину. Встановлюються всі обставини та мотиви злочину.

Як повідомляв ІМІ, 4 червня 2014 року в Миколаєві двоє чоловіків прямо в будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації накинулися на журналіста “Новости-N” Олександра Влащенка та змусили його видалити з камери всі фотографії.

Погрози - 2

1.Портнов оприлюднив ще три номери автівок, начебто пов'язаних із "Схемами"

04.11.2019 Ексзаступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов вважає, що журналісти Радіо Свобода здійснюють протиправну діяльність. Через це він оприлюднив три номери автівок, які, за його словами, пов'язані з журналістами.

Про це ексчиновник написав у своєму телеграм-каналі, повідомляє “Детектор медіа”.

“Радіо Свобода знову виступило із занепокоєнням і погрозами в зв'язку з тим, що я зловив їх співробітника на прямому стеженні за моїм автомобілем. Здійснюють протиправну оперативно-технічну діяльність і кажуть про тиск. Я НХ бачив вас, одіозне "Радіо Свободи", разом з усією вашою стурбованістю. Публікую дані ще трьох ваших автомобілів, які займаються незаконною діяльністю. Всі, хто виявить ці три авто, знайте, що ви маєте право дати силову відсіч їх незаконної діяльності. А ми надамо вам безкоштовну юридичну допомогу”, - написав Андрій Портнов.

Як повідомляв ІМІ, 31 жовтня колишній народний депутат та ексзаступник очільника Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми "Схеми: корупція в деталях" через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою.

Редакція розцінює публікацію Андрієм Портновим персональних даних водія програми як прямий тиск на команду “Схем”.

Президент Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Джеймі Флай засудив розголошення персональних даних співробітників проєкту “Схеми”.

2.Журналістка з Чернівців повідомила про погрози з боку експрацівника поліції

06.11.2019 У Чернівцях журналістка місцевого інтернет-видання “Чернівці.Online” Галина Єреміца поскаржилась на погрози з боку колишнього співробітника поліції. Про це вона повідомила представниці ІМІ у Чернівецькій області.

У мережі Facebook під дописом журналістки користувач з прізвищем Георгій Скіпор написав коментар на її адресу, який Єреміца сприймає як непряму погрозу і тиск.  

Зокрема, у коментарі під дописом з новиною про те, що поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання Галини Єреміци він написав: “Ліпше би було, якби провадження було відкрито за ст. 115” (Умисне вбивство - ред.)..

Пізніше коментар користувача зник.

“На моє питання, чи це погроза, він написав: “це бажання”, – повідомила Галина Єреміца.

Водночас журналістка вказує на те, що на Facebook-сторінці Скіпора повідомляється, що він до 2017 року працював у Сторожинецькому районному відділку УМВС.

“Розцінюю це як непрямі погрози на свою адресу і тиск на мене! Прошу поліцію взяти до уваги дану інформацію”, – написала журналістка, додавши, що відповідну заяву до правоохоронців вона вже написала.

Як повідомляв ІМІ, 3 листопада в селі Михальча Чернівецької області група вірян УПЦ МП перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці. За даним фактом журналістка написала заяву про перешкоджання до Сторожинецького відділу  ГУНП в Чернівецькій області.

Сторожинецька поліція Чернівецької області відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання Галині Єреміці за ч.1 ст.171 Кримінального Кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 1

1.На Полтавщині підпалили автомобіль видавця газети

25.11.2019 У Гадячі (Полтавська область) 17 листопада підпалили мікроавтобус засновника та видавця інформаційно-рекламного тижневика “Базар Медіа в Україні” Олександра Товстого. Про це повідомляється на сайті тижневика.

Як повідомляє видання, це сталося під вікнами приватного житлового будинку, де живе видавець. Невідома особа облила запальною сумішшю та підпалила мікроавтобус.

“Мікроавтобус стояв у дворі, ворота замкнені на замок, хвіртка – на засув. На годиннику було близько 1.30 ночі. Вийшов із ванної кімнати, пройшов повз кухню і в цей момент через вікно помітив яскраве світло на подвір’ї. Вискочив на вулицю і жахнувся – вогняна стежка тягнулася від відкритої хвіртки до мікроавтобуса, передня частина якого уже горіла”, – розповів Олександр Товстий.

Видавець загасив вогонь самостійно, рятувальників не викликали.

“Найсильніше горіло під капотом, горів і передній бампер – було помітно, що мікроавтобус политий рідиною, по запаху схожою на гас (керосин), змішаний із бензином, масне на дотик, гасилося дуже погано. Вже потім знайшов у дворі пляшку з-під запальної суміші”, – уточнив він.

Олександр Товстий підозрює, що підпал міг статися через журналістку діяльність. Не виключає, що підпал мікроавтобуса пов'язаний із його принциповою громадянською позицією та активною журналістською діяльністю, яка, можливо, комусь не до вподоби. Проте прямих погроз чи якихось попереджень ні раніше, ні напередодні інциденту він не отримував. У той же час упевнений, що це навряд чи хуліганські дії, скоріше помста.

“Ми почали аналізувати свою редакційну роботу протягом останнього періоду – обговорювали найскандальніші публікації та їх героїв, які могли затаїти образу. Проте нічого не спадало на думку. Ні для кого не секрет, що ми не боїмося писати правду і якщо маємо обґрунтовані докази, беззаперечно опублікуємо їх на сторінках тижневика та Інтернет-ресурсах. Через подібні публікації бувало різне: до нас приходили сваритись, надсилали гнівні листи, телефонували із претензіями, неодноразово навіть доходило до судових справ та гучного з’ясування стосунків. Але усі непорозуміння вирішувались у цивілізованому порядку. Тож, із чим пов’язана ця подія, ніхто з нас зрозуміти не міг”, – повідомила редакція.

До правоохоронців власник видання не звертався щодо цього інциденту, оскільки не вірить що справу буде розслідувано.

Речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв в коментарі регіональній представниці ІМІ повідомив, що журналіст не звертався ні до поліції, ні до рятувальників.

За словами Сулаєва, навіть якби журналіст не викликав поліцію, а рятувальників, то останні передали б правоохоронцям інформацію про інцидент.

Перешкоджання законній журналістській діяльності - 4

1.На Буковині прихильники УПЦ МП перешкоджали журналістці вести відеозйомку

03.11.2019 3 листопада в селі Михальча Чернівецької області група вірян Української православної церкви Московського патріархату перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці. Про це вона повідомила представниці ІМІ в Чернівецькій області.

Інцидент стався на подвір’ї Храму Успіння Пресвятої Богородиці ПЦУ під час висвітлення зібрання прихильників церкви, на якому були присутні і представники медіа.

“На мене накинулась група осіб-прихильників Московського патріархату, влаштували штовханину, почали затуляти долонями об’єктив камери, на яку я проводила відеозйомку”, - розповіла Галина Єреміца.

За словами журналістки, група вірян навмисне перешкоджала здійсненню її професійних обов’язків.

“Я попереджала що є журналісткою, тим паче вони всі добре мене знають. Але там були присутні певні особи, мета яких - вчинення провокацій”, - зазначила Галина Єреміца.

Через перешкоджання її професійній журналістській діяльності Галина Єреміца написала відповідну заяву у правоохоронні органи.

Як повідомляв ІМІ, 17 лютого в місті Сторожинці Чернівецької області група вірян та представників духовенства УПЦ МП перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці.

10 березня під час зборів релігійної громади в селі Рингач Чернівецької області священик УПЦ МП вирвав з рук журналістки Галини Єреміци телефон, на який вона проводила відеозйомку.

2.У Вишневому працівник ЖЕКу завадив журналістам зняти відео, поліція відкрила справу

07.11.2019 У місті Вишневе Київської області працівник житлово-експлуатаційної контори перешкодив зйомці журналістів одного з центральних телеканалів. За даним фактом поліція відкрила кримінальне провадження.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Журналісти прибули у Вишневе зробити відеосюжет про ремонтні роботи системи опалювання.

“Встановлено, що під час підготовки сюжету працівник житлово-експлуатаційної контори надав представникам мас-медіа інтерв’ю про хід ремонтних робіт системи опалення багатоквартирного будинку. Після чого відеооператор та журналіст забажали зробити відеозйомку на даху багатоповерхівки, однак робітник ЖЕКу не дав їм такої можливості”, - йдеться у повідомленні.

На місці події працювала слідчо-оперативна група Києво-Святошинського відділу поліції.

За даним фактом поліція Києво-Святошинського району відкрила кримінальне провадження за ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Таке правопорушення карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Наразі вирішується питання щодо оголошення підозри працівнику ЖЕКа у скоєнні кримінального правопорушення.

3.Знімальну групу 5 каналу не пустили на засідання "Інтерсіті"

21.11.2019 Знімальну групу 5 каналу не пустили на засідання філії української залізничної швидкісної компанії (ФЗШК) “Інтерсіті”, де проводився перший етап конкурсу на постачання послуг у потягах на 2020 рік. Про це повідомляється на сайті 5 каналу.

Як повідомляє канал, засідання філії відбулося 21 листопада, але проходило воно за зачиненими для преси дверима, зокрема й для знімальної групи 5 каналу.

Один із представників організаторів конкурсу, що вийшов до журналістів, не уточнюючи своєї посади, запевнив, що причина відмови – неправильно вказаний час у запиті на зйомку. 

Проте канал зазначає, що година приїзду знімальної групи була попередньо погоджена з організаторами в телефонному режимі і вказана була коректно. "Коли представнику служби забракло аргументів, він без пояснень зник за турнікетом", – йдеться в сюжеті.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що недопуск журналістів до інформації про конкурс, який проводився державним підприємством, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”.

За його словами, філія української залізничної швидкісної компанії “Інтерсіті” не може приховувати інформацію про свою діяльність, оскільки має державну частку в статуті.

“Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100%, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону”, – сказав юрист.

4.На Тернопільщині посадовці перешкоджали журналістам 1+1, відкрито справу

25.11.2019 На Тернопільщині поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання з боку посадовців законній професійній діяльності журналістів телеканалу "1+1". Про це повідомляється на сайті Національної поліції Тернопільської області.

Згідно з повідомленням, 25 листопада о 13:21 на лінію 102 надійшло повідомлення від оператора одного із центральних телеканалів про те, що між знімальною групою та працівниками Борщівської райдержадміністрації виник конфлікт. Зокрема, двоє осіб виривали мікрофон з рук журналіста, ймовірно пошкодили камеру та позбавили волі журналіста, зачинивши в службовому кабінеті.

"На місце події за хвилин шість прибув найближчий наряд групи реагування патрульної поліції. На той момент конфлікт був вичерпаний. У ході перевірки стало відомо, що суперечка виникла між журналістами телекомпанії "1+1" й "героями" сюжету – працівницею РДА та її сином. Знімальна група виконувала редакційне завдання і готувала матеріал до ефіру "Про неоплату послуг відеозйомки весілля", – розповів начальник Борщівського відділення поліції Андрій Свинарчук.

За словами журналістів, вони зайшли до кабінету начальника одного з відділів райдержадміністрації. Після запитання про неоплату послуг син держслужбовця виштовхав за межі кабінету оператора, а журналіста закрив усередині та не випускав.

Під час перевірки з'ясувалося, що тілесних ушкоджень ні журналіст, ні оператор не дістали, майно також було ціле. За словами представників телеканалу, єдине, що пошкодили учасники суперечки, – відеофайл запису самого конфлікту.

Натомість держслужбовець каже, що знімальна група, яка увірвалася в кабінет, не відрекомендувалася, а одразу почала ставити запитання про неоплату послуг оператору. Чиновниця заборонила себе знімати і показала журналістові квитанцію на суму 2800 гривень, перерахованих за виконану роботу.

Цей факт внесено в ЄРДР відповідно до статті 171 частини 3 ККУ. Триває слідство.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації - 4

1.Регіональне “Держмолодьжитло” втретє відмовило Запорізькому центру розслідувань у запиті

04.11.2019 Запорізьке регіональне управління “Держмолодьжитло” втретє відмовило Запорізькому центру розслідувань у наданні інформації на запит. Про це повідомляється 1 листопада на сторінці організації у фейсбук.

Журналісти організації просили у регіонального управління “Держмолодьжитло” копії договору про співпрацю з ТОВ “ІБК “Світанок” (компанія, яка бере участь в бюджетній програмі і використовує бюджетні гроші для будівництва будинків).

Так, у відповіді на запит “Держмолодьжитло” повідомило, що договір про співпрацю не є публічною інформацією і не підлягає “розкриттю необмеженому колу осіб”.

Також у відповіді на запит за підписом директора установи Юрія Щербини, як і в попередніх листах, говориться, що “не є запитом на інформацію документ, який хоч і складено у письмовій формі або названий запитом, або має посилання на Закон України “Про доступ до публічної інформації”, але не містить прохання на певну інформацію. При цьому лист, який може бути названий зверненням, може бути запитом на інформацію, якщо дотримано виключних вимог його змісту. Зокрема, у відповіді наголошується, що “направлений вами письмовий інформаційний запит, в якому відсутній підпис автора, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним та розгляду не підлягає”.

Як повідомив регіональній представниці ІМІ керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров, вони готують скарги на такі дії директора держустанови.

“Протягом нашого розслідування щодо затягування здачі будинку, який зводився за бюджетні кошти для пільгових категорій, ми натрапили на висновки Держааудитслужби, яке здійснювало моніторинг бюджетних програм міського Департаменту молоді та спорту. Який, власно кажучи, виділяв кошти на регіональне управління Держмолодьжитла, а воно вже їх адмініструвало. В матеріалах ревізії було вказано, що договір між РУ Держмолодьжитло та забудовником, ІБК “Рассвет” Петра Сабашука був виписаний неякісно, державна структура не мала важелів впливу на забудовника, та не була зобов'язана контролювати перебіг робіт та фактичне використання коштів. Відтак, ми надіслали запит щодо надання копії договору, про який так написали в ДАСУ, та вже втретє отримали відмову. Наразі вже готуємо чергові скарги на такі дії керівництва регіонального управління ЗРУ “Держмолодьжітло”, - розповів він.

Як повідомляв ІМІ, Запорізьке регіональне управління “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (“Держмолодьжитло”) відмовило в наданні інформації на запити Запорізькому центру розслідувань на підставі того, що “письмові інформаційні запити, надіслані на електронну пошту ЗРУ “Держмолодьжитла”, не вважаються електронними запитами”.

2.Фотокору LB.ua відмовили в акредитації в зону ООС

06.11.2019 Штаб Операції об'єднаних сил відмовив в акредитації в зону ООС фотокореспондентові LB.ua Максу Левіну, повідомляє LB.ua. 

Причиною, як випливає з відповіді штабу ООС, стало порушення правил роботи в зоні ООС. Що саме порушив Макс Левін і коли, не повідомляють.

“Я 5 років чекав: після Щастя, Лисичанська, Попасної, Іловайська, Дебальцевого, Широкиного, Гранітного, Троїцького, Авдіївки чи будь-якої точки “сірої зони” мусили забрати акредитацію, чого вже там. Ми ж там “незаконно” були”, - прокоментував фотограф відмову в акредитації.

Також, на його думку, таке рішення може бути пов'язане з подіями в Золотому.

“Очікую офіційного листа з причинами відмови, оскільки в Золотому я НЕ був на позиціях військових і НЕ знімав їх”, - додав фотокореспондент.

Макс Левін останні п'ять років постійно їздить на Донбас, в зону проведення ООС. І раніше проблем з акредитацією, за його словами, не було. Також Макс разом з іншим фотографом Маркіяном Лисейком є творцями проекту Afterilovaisk - про українських вояків, які пройшли через Іловайський котел.

Водночас, повідомляє Громадське з посиланням на штаб ООС, Левін нібито перебував в районі операції Об'єднаних сил з протермінованою прескартою і від нього не надходило заявок на перебування в районі ООС, тож Левіна не включали в розпорядження командувача для роботи в районі бойових дій. 

“Це чітко передбачено правилами, в яких він розписався, отримавши картку в Києві”, - заявили в пресцентрі та додали, що причину відмови надішлють відповідним листом на ім’я заявника видання, яке представляє Левін.

Як повідомив ІМІ Макс Левін, він перебував в населеному пункті Золоте 4, як журналіст і пред'являв редакційне посвідчення. Також він уточнив, що на позиціях військових він не працював.

Він також надав листа начальника пресцентру ОКП ОС Андрія Агєєва, направленого координаторці LB.ua. У листі, зокрема, повідомляється, що акредитація Левіна припинена 13 вересня у зв’язку із закінченням піврічного строку акредитаційної картки.

Як зазначено у листі, 28 жовтня Левін у Золотому 4 пред’явив представникам Нацполіції не діючу акредитаційну картку, як фотокора ІА “Міст-Дніпро” та редакційне посвідчення фотокора LB.ua.

“Прошу Вас надати письмові командуванню ООС через прес-центр ОКП ООС про те, що керівництво інтернет-видання LB.ua провело з фотокореспондентом Максом Левіним відповідну роботу щодо недопущення порушень Правил роботи представника засобу масової інформації в районі проведення ООС”, - йдеться у листі.

Лише після надходження відповіді редакції LB.ua на цей лист до командування ООС з певними гарантіями, пресцентр акредитує Левіна.

3.У Кропивницькому апаратні наради в ОДА закрили для журналістів

18.11.2019 Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації Андрій Балонь заявив, що відтепер щотижневі апаратні наради в ОДА будуть закритими для журналістів. Натомість представників ЗМІ запрошуватимуть на брифінги постфактум. Про це він повідомив під час брифінгу 18 листопада, передає "Детектор медіа".

"Я вважаю, що час проведення моєї апаратної наради, це час, коли я роздаю вказівки. Можливо, це буде в такій формі, щоб я не хотів, щоб хтось трактував це як він може побачити. А офіційну інформацію і позицію обласної державної адміністрації я пропоную в такій формі, як ми сьогодні зібралися висловлювати", – пояснив він.

Андрія Балоня призначили на посаду 8 листопада. Минулого тижня він відвідав Світловодськ і Смоліне, проте інформації про його робочі плани не анонсували, а запросили висвітлювати подію лише окремі ЗМІ. Цю ситуацію він пояснив тим, що зараз шукає прессекретаря, який інформуватиме журналістів.

Нагадаємо, Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 2 вересня повідомив, що змінює формат проведення засідань уряду, відтепер на них не будуть присутні журналісти. Він уточнив, що з пресою міністри спілкуватимуться за результатами засідань.

4.Полтавські журналісти звинуватили ДБР у приховуванні інформації про пресконференцію

26.11.2019 Полтавські журналісти звинувачують теруправління Державного бюро розслідувань у приховуванні інформації про пресконференцію, яку було проведено 26 листопада в Харкові. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.

Як з’ясувала представниця ІМІ, напередодні пресконференції деякі редакції отримали листи про її проведення. Але були і такі журналісти, які заявили, що запрошення на захід не отримували.

Унаслідок цього не всі полтавські журналісти змогли потрапити на пресконференцію, звинувативши теруправління ДБР у вибірковості ЗМІ. Зокрема, як повідомив головред "Кременчуцької газети" Олег Булашев, на захід не потрапили журналісти газети, які планували поставити низку запитань керівництву бюро.

Про  пресконференцію з власних джерел дізнався блогер Геннадій Фетисов, про що повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.  

Свій допис у фейсбуці, в якому закидає журналістам, що поїхали на пресконференцію до Харкова, зраду прессекретареві теруправління ДБР Олександру Білці, він пояснив так:

“Це моя особиста думка, на якій я наполягаю. Кілька років тому я захищав багатьох молодих журналістів у судах, на різних заходах, коли їх виганяли тощо. Коли я бачу, що йде розкол усередині, коли люди потайки їдуть, а інших не беруть, то я сформував таку думку: якщо частину журналістів ігнорують, то середовище журналістів повинно повстати. Журналістам, які поїхали до Харкова, нічого ж важливого не сказали”.

Про подію навіть не знав прессекретар теруправління ДБР Олександр Білка, про що зазначив у коментарі представниці ІМІ та написав у себе на фейсбуці.

За його словами, для нього і частини полтавських журналістів проведення пресконференції стало несподіванкою.

“Колеги, вчора і сьогодні отримую від вас десятки дзвінків із проханням підтвердити чи спростувати інформацію щодо пресконференції керівництва теруправління ДБР, яка начебто повинна бути в Харкові. Скажу відверто: ситуація вкрай дивна. Як мене запевнили мої шефи, це все – вигадки, ніякого медійного заходу в Харкові не буде. Про що вам і говорив. От тільки інформація від самих журналістів інша. Виявляється, був і анонс, який розсилали на електронки деяких редакцій, і телефонні дзвінки окремим медійникам із запрошенням. З Полтави до Харкова навіть автобус для місцевих ЗМІ організували. Щоправда, “на борт” узяли не всіх. І от саме цієї миті напівтаємна пресконференція розпочалася. Говорять про досягнення ДБР за рік роботи”, – написав Олександр Білка 26 листопада.

Він обурений, що в цій ситуації постраждала його репутація, і просить вибачення за дезінформацію з його боку: “Питання, чому мене усунули від виконання прямих службових обов’язків, натомість винайшовши ноу-хау, згідно з яким пресконференція для прессекретаря і журналістів була таємною, поки без відповіді, але здогадатися неважко”.

У коментарі представниці ІМІ Олександр Білка додав, що раніше не було ситуацій, які б дали підґрунтя припускати, що він незадовільно виконує свої посадові обов’язки. Також не було інших причин, каже, не відчував тиску.

“Я був на лікарняному. У п’ятницю повідомив у відділ кадрів, що виходжу на роботу, у понеділок вийшов. Мені почали зранку телефонувати журналісти, запитувати за пресконференцію. Я про це нічого не знав. Запитав у керівника слідчого управління, мого безпосереднього керівника, він відповів, що нічого не знає, і сказав говорити журналістам, що нічого не буде, – розповів Олександр Білка. – А потім дізнаюся, що був автобус із Полтави. Було багато претензій до мене, мовляв, я нічого не знаю”.

На захист Олександра Білки став головний редактор “Кременчуцької газети” Олег Булашев. Зокрема, журналіст подав звернення до керівництва Державного бюро розслідувань із вимогою провести пресконференцію в Полтаві.

У своєму зверненні головред газети зауважує, що пресконференція керівництва теруправління ДБР Світлани Савченко та Олексія Новікова 26 листопада в Харкові відбулася майже таємно, без відповідного анонсу для кременчуцьких ЗМІ. 

На пресконференції, яку, за словами Булашева, журналісти “очікували з нетерпінням”, вони планували розпитати про діяльність ДБР.

“...Ми очікували з нетерпінням та постійно запитували про дату проведення пресконференції. Про неї ми від колег з Полтави дізналися вчора, але прессекретар ДБР у Полтаві Олександр Білка заявив, що про пресконференцію він нічого не знає. І ось сьогодні пресконференція відбулася! І не в Полтаві, а в Харкові! Мабуть, нинішнє керівництво ДБР у Полтаві Світлана Савченко та Олексій Новіков приїхали в Харків, аби полтавські журналісти не ставили непотрібні питання. Та більш за все огидно, що вони такими таємними діями підставили свого прессекретаря Олександра Білку, який зазвичай повідомляє особисто ЗМІ про заплановані заходи, тісно співпрацює з журналістами не лише Полтавщини, а й регіону”, – йдеться у зверненні.

“Враховуючи це, просимо вас організувати відповідну пресконференцію в Полтаві; офіційно вибачитися С. Савченко перед прессекретарем теруправління ДБР у Полтаві та налагодити співпрацю між С. Савченко та О. Білкою, аби від цього не страждали журналісти регіону, а через них і громада”, – йдеться у зверненні  Олега Булашева, яке він надав представниці ІМІ.

Інтернет-тиск

Кібератаки - 1

1.Редакція “Район in.ua” заявила про зовнішнє втручання та спробу знищити матеріали сайту

08.11.2019 Редакція волинського сайту “Район in.ua” повідомила про зовнішнє втручання та спробу знищити всі матеріали, опубліковані за чотири роки існування cайту. Про це повідомляється на сторінці видання у фейсбуку.

У редакції зазначили, що сайт, який має районну мережу, зазнав зовнішнього втручання ввечері 8 листопада.

“Технічні спеціалісти сайту відновили 99,99% втраченої інформації. Редакція вже налагодила роботу у звичному режимі і готує звернення в правоохоронні органи”, – йдеться в повідомленні.

Головна редакторка “Район in.ua” Наталія Пахайчук розповіла регіональній представниці ІМІ, що працювала спеціальна програма, яка знищувала інформацію на сайті з 19:17 до 21-ї години. 

“Усе зникло одномоментно о 21-й годині. Наші програмісти відновили інформацію за годину, оскільки ми мали бекап-копію сайту. Ми не виключаємо ні хуліганства, ні політичних мотивів. У нас останнім часом було кілька матеріалів, які могли комусь не сподобатись”, – зазначила вона.

Водночас Пахайчук уточнила, що в поліцію редакція ще не зверталася, але впродовж тижня напише заяву до правоохоронних органів.

Завідувач сектору комунікації Національної поліції у Волинській області Віктор Гомоль повідомив представниці ІМІ, що наразі ніхто з редакції не звертався до поліції. 

“Ми виявили під час моніторингу інтернету публікацію, пов'язану з цією подією, відповідно вона зареєстрована у журналі єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події. Триває перевірка”, - зазначив він.

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ - 1

1.У Вінниці керівниця партії Шарія подала судовий позов проти шеф-редактора "Вежі"

27.11.2019 Очільниця вінницького осередку політичної партії Шарія Світлана Магденко подала судовий позов проти інтернет-видання “Вежа” та шеф-редактора видання Андрія Качора. Про це повідомляє “Вежа” з посиланням на офіційний сайт Вінницького міського суду. 

Світлана Магденко подала позов про захист гідності та честі фізичної особи й відшкодування матеріального та морального збитку. Відповідач – ТОВ “Вежа ВІП” (юридична особа видання “Вежа”) та Андрій Качор, засновник та шеф-редактор видання.

Як повідомляється на сайті Вінницького міського суду, в цій справі вже взяв самовідвід один із суддів. Так, суддя Л. Романюк, отримавши справу в результаті автоматичного розподілу, подав заяву про самовідвід. Причиною такого рішення став той факт, що син судді Романюка навчається в місцевій гімназії №2, де позивачка є вчителькою початкових класів. Ця заява була погоджена, і справу передали судді Антонюк.

Як зазначає видання, під час пресконференції Андрія Качора 6 вересня Світлана Магденко вже представлялася журналісткою. 

Коментуючи позов, Андрій Качор зазначив, що йому наразі не відомо, в чому його обвинувачують.

“Це відома тактика росіян: будучи агресором, намагатися зробити із себе жертву. Сам факт позову став для мене сюрпризом: про судове засідання мені стало відомо практично випадково із сайту міського суду. Жодних повідомлень ні телефоном, ні поштою, ні будь-яким іншим чином мені не надходило. Водночас показовим є те, що судді беруть самовідвід у цій очевидно політичній справі: мало хто хоче бруднити руки об агентів російського впливу в Україні”, – сказав Качор.

“Щодо перспектив розгляду справи: розумію, що Шарій, фінансований з-за порєбріка, забезпечить Магденко якісним юридичним супроводом. Окрім того, всім відомо, що в Україні юридичну підтримку Шарію та його посіпакам надає ще один одіозний персонаж – прислужник Януковича Портнов, який тепер хоче взяти під свій вплив прокуратуру та ДБР. Тому навряд чи буде просто”, – сказав журналіст.

Як уточнив ІМІ Андрій Качор, позивачка пропонує суд зобов’язати його виплатити матеріальну компенсацію в розмірі 2729 гривень, моральної компенсації в розмірі 80 тисяч гривень. Також у позовній заяві пропонується зобов’язати Качора сплатити судовий збір у розмірі майже 16 тисяч гривень.

Як повідомляв ІМІ, 11 липня 2019 року головний редактор вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрій Качор заявив, що йому та його родині, а також журналістам видання погрожують шанувальники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія. 

Погрози почалися після публікації 8 липня на сайті видання новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія.

За кілька годин після публікації Шарій виклав у себе на ютубі 15-хвилинний фільм про Качора, його дружину та сина, в якому погрожував та ображав родину журналіста. Протягом кількох наступних годин Качору та його родині, а також журналістам “Вежі” надходили сотні погроз фізичною розправою з України, Росії, ОРДЛО та Криму.

До цькування долучилась і працівниця дитсадка, до якого ходить син Качора. За його словами, вона під дописом Шарія повідомила, “в який саме дитсадок ходить мій син, деталізуючи його місце розташування”.

12 липня 2019 року слідство Вінницького відділу поліції розпочало кримінальне провадження за ознаками ст. 345 (1) КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”) за фактом погроз на адресу головного редактора інтернет-видання “Вежа”.

31 серпня 2019 року у Вінниці невідомий чоловік побив головного редактора порталу “Вежа” Андрія Качора. Журналіст дістав удар після того, як ствердно відповів на запитання, чи не він писав про блогера Анатолія Шарія.

Поліція затримала підозрюваного в побитті головреда, нападником виявився 27-річний житель обласного центру. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”). 

Проте  згодом поліція відпустила затриманого, пояснивши, що, оскільки “злочин не тяжкий, підстав затримувати не було”. 

У жовтні 2019 року підозрюваному в нападі на шеф-редактора видання “Вежа” Андрія Качора, мешканцю Вінниччини Артему Артеменку змінили обвинувачення на ч. 2 ст. 345-1 (“Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності”). 

Інші види юридичного тиску - 2

1.На Волині Держпродспоживслужба викликає журналістку на розмову через рекламу у фейсбуці

20.11.2019 Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області надіслало листа головній редакторці інтернет-видання “Волинь Online” Мар'яні Метельській із вимогою з'явитися до установи 23 листопада через розміщення у фейсбуці реклами з порушенням законодавства.

Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Волинській області.

У листі за підписом заступника начальника Геннадія Кожевнікова вказано, що працівники Держпродспоживслужби виявили рекламу у фейсбуці, яку оприлюднила журналістка, з ознаками порушення Закону України “Про рекламу”. Натомість журналістка вважає це тиском.

Мар'яна Метельська, яка є засновницею “Волинь Online”, вирішила зібрати гроші на розвиток сайту через фейсбук та зробити розіграш призів для читачів, які підтримали грішми видання.

У декількох групах у фейсбуці вона поширила пост про розіграш, у якому можна виграти три ящики ігристого вина від конкретної торгової марки. За умовою конкурсу, участь у розіграші беруть лише ті, хто підтримає роботу видання на суму від 50 гривень.

У листі від Держпродспоживcлужби йдеться: “Розповсюджена реклама про розіграш призів супроводжується фотозображенням алкогольного напою “Fragolino” та бокалів із вмістом рідини. Однак реклама не супроводжується текстом такого змісту: “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я”. Для приваблювання читачів медіакомпанії оголошений розіграш заохочує споживачів до вживання алкогольних напоїв. У рекламі відсутня інформація про строки проведення цього заходу та місце проведення цього заходу. В даній рекламі подано відомості та заклики до дій, які можуть спричинити порушення законодавства”.

Мар’яна Метельська вважає тиском на неї виклик прийти до відомства. Також вона припускає, що це може бути пов’язане з опублікованим 31 жовтня розслідуванням (про схеми в закупівлях. – Авт.) і вона могла когось ним “зачепити”. 

Вона також розповіла, що перед отриманням листа їй у приватні повідомлення у фейсбуку щодо реклами написала головна спеціалістка Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Тетяна Гвоздецька. Гвоздецька писала журналістці, що та поширює рекламу у фейсбуці з порушенням. 

“Я сприймаю це як переслідування за професійну діяльність, бо ніяких юридичних підстав для звинувачень, які висуває Тетяна Гвоздецька, немає. Окрім того, я не чула жодного аналогічного випадку щодо осіб, які так само розміщують світлини слабоалкогольних напоїв і є публічними людьми і працівниками ЗМІ. Я не вважаю, що до посадових обов’язків цієї працівниці належить написання зауважень щодо законності чи незаконності реклами методом листування в соцмережі”, – зазначила Мар'яна Метельська.

Тетяна Гвоздецька в коментарі представниці ІМІ заперечила, що чинить тиск на журналістку, та не вбачає перевищення службових обов’язків.

“Перше, що було написано їй: "Доброго дня. Чи є у вас офіс? Як зареєстровано “Волинь Online”?" Вона у відповідь каже: "Для чого вам?" Я, як державний службовець, зобов’язана поінформувати, для чого турбую людину. Вимоги доносимо через пошту або “наручно”. З метою економії коштів, то якщо недалеко – взяла в руки й віддала. Я могла прийти і з нею познайомитись”, – зазначила Тетяна Гвоздецька.

Також вона зауважила, що її завдання не допустити порушення законодавства.

“На сайті “Волинь Online” є посилання “Ми у фейсбуці!” з їхнім логотипом. Тобто в такий спосіб споживачів і читачів посилають туди. Заходиш і бачиш цікаву інформацію, а саме – алкоголь. Законодавством України не регламентований порядок розміщення реклами, але обов’язковим є виконання і дотримання змісту реклами. Дізналися її адресу й надіслали листа. Перевищень службових повноважень немає. Ми не є зацікавленими особами в алкоголі, а насамперед – маємо не допустити порушення законодавства”, – пояснила Гвоздецька.

Крім того, вона порадила редакторці виправити допис у фейсбуці і додати фразу: “Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров’я”. Проте, додала чиновниця, журналістка сприйняла її слова агресивно.

“Вона не доповнила дану рекламу застереженням, що з гарантованим виграшем може бути особа, що досягла повноліття. Тобто буквально два речення. Реклама алкоголю обмежена на певних умовах, але не заборонена у фейсбуці. Якщо дитина за однієї умови дасть 50 гривень, стане учасником. А ймовірно, й виграє ящик алкоголю. Ви б хотіли, щоб ця дитина ваша була і випила ящик шампанського?” – зазначила вона. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в Держпродспоживслужби відсутні повноваження самостійно виявляти порушення рекламного законодавства і такі дії можуть розцінюватися як зловживання владою або службовим становищем. 

Він навів частину другу статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади України зобов’язані діяти лише в межах і в спосіб, встановлені законами України. Держпродспоживслужба, за словами Сафарова, зобов’язана діяти відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” та інших законів, а також на підставі Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667. 

“Відповідно до підпункту 9 пункту 4 цього положення, Держпродспоживслужба має повноваження щодо контролю за рекламою лише в частині захисту прав споживачів реклами, визнання реклами недобросовісною, прихованою, визнання порівняння в рекламі неправомірним. Повноваження щодо самостійного дослідження змісту реклами на предмет відповідності її вимогам законодавства про рекламу в положенні та в інших нормативних актах, зокрема в статті 26 Закону України “Про рекламу”,  відсутні”, – сказав Алі Сафаров. 

Вчинення з боку посадовців дій, які виходять за межі встановлених законом повноважень, можуть підпадати під ознаки кримінально караного злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України “Зловживання владою або службовим становищем”, додав юрист. 

“Якщо ж такі дії були здійснені як помста за розповсюджену раніше статтю засобом масової інформації – такі дії можуть додатково мати ознаки злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, – сказав Алі Сафаров.

2.Апеляційний суд підтримав блокування 17 українських сайтів

25.11.2019 Апеляційний суд Києва 25 листопада підтримав ініційоване правоохоронцями блокування 17 українських сайтів. Про це повідомляє ZMINA з посиланням на фейсбук-сторінку адвоката громадської організації “Платформа прав людини” Олександра Бурмагіна.

Раніше суд першої інстанції заблокував ці сайти, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності, які начебто виникають у користувачів, що заходять в інтернет. Правозахисники називають рішення неправомірним та таким, що суперечить законодавству.

Серед заблокованих сайтів – платформа Enigma, informator.news, блоги сайту “Кореспондент” та інші.

Як повідомив на Олександр Бурмагін, який представляє інтереси власника сайту Enigma, 25 листопада Апеляційний суд відмовив у задоволенні скарг на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 17 сайтів.

“Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг. Це жесть, товариші. Спробуємо поставити питання перед ВСУ і ЄСПЛ.  Але сам прецедент… До цього суди другої інстанції таке не пропускали”, – написав адвокат.

Він додає, що розгляд скарги на блокування сайтів тривав в апеляційному суді понад три місяці, розгляд по суті відкладався сім разів. Весь цей час сайти не могли нормально працювати, поширювати інформацію і стрімко втрачали свою аудиторію. 

Нагадаємо, 23 липня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк ухвалив рішення про блокування 18 українських сайтів у межах кримінального провадження за статтями про вимагання та втручання в приватне життя, яке розслідує прокуратура міста Києва.

Водночас правозахисні організації, які входять до коаліції “За вільний інтернет”, вважають, що це рішення суперечить як чинному законодавству України, так і міжнародним стандартам у сфері захисту свободи слова. А така судова практика, на думку правозахисників, відкриває можливості для серйозних зловживань і порушень свободи слова та свободи ЗМІ.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 4

1.Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці "Чернівці.онлайн"

05.11.2019 Сторожинецька поліція Чернівецької області відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістці “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці. Про це ІМІ повідомила Галина Єреміца.

За її словами, 4 листопада увечері вона отримала у поліції витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кримінальне провадження №12019260150001029 зареєстроване 4 листопада з правовою кваліфікацією – ч.1 ст.171 Кримінального Кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Також журналістка повідомила ІМІ, що написала заяву щодо бездіяльності поліцейських, які, за її словами, не реагували на перешкоджання їй. 

Як повідомив Єреміці при особистій зустрічі т.в.о. начальника Сторожинецького відділу ГУНП в Чернівецькій області Віктор Семенюк, за заявою про бездіяльність працівників поліції призначена перевірка, про її результати журналістку повідомлять у встановлені законом терміни.

Як повідомляв ІМІ, 3 листопада в селі Михальча Чернівецької області група вірян УПЦ МП перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістки інтернет-видання “Чернівці.Online” Галині Єреміці. За даним фактом журналістка написала заяву про перешкоджання до Сторожинецького відділу  ГУНП в Чернівецькій області.

2.Поліція відкрила справу через погрози Портнова журналістам Радіо Свобода

07.11.2019 Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом звернень про погрози журналістам Радіо Свобода. Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Вказані відомості кваліфіковані слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за двома статтями Кримінального кодексу України.

Зокрема, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли за ч.2 ст.171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та за ч.1 ст.345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 31 жовтня колишній народний депутат та ексзаступник очільника Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми "Схеми: корупція в деталях" через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою.

Редакція розцінює публікацію Андрієм Портновим персональних даних водія програми як прямий тиск на команду “Схем”.

Президент Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Джеймі Флай засудив розголошення персональних даних співробітників проєкту “Схеми”.

Ексзаступник голови Адміністрації президента Януковича Андрій Портнов вважає, що журналісти Радіо Свобода здійснюють протиправну діяльність. Через це він оприлюднив три номери автівок, які, за його словами, пов'язані з журналістами.

4 листопада Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" та інші представники медіа закликали владу та правоохоронні органи притягнути до відповідальності експосадовця Андрія Портнова у зв'язку з погрозами на адресу програми журналістських розслідувань “Схеми” і просить гарантувати безпеку журналістам.

3.Чернівецька поліція відкрила справу за фактом погроз журналістці "Чернівці.онлайн"

07.11.2019 Чернівецька поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці видання “Чернівці. Онлайн” Галині Єреміці, повідомляє “Чернівці.Онлайн”.

Про це свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який журналістка отримала 6 листопада у Шевченківському ВП ГУНП в Чернівецькій області.

Кримінальне провадження №12019260040002492 зареєстроване 6 листопада з правовою кваліфікацією ч.1 ст.345-1 Кримінального Кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста).

В цей же день Галину Єреміцу допитали у поліції у якості потерпілої.

Як повідомляв ІМІ, 5 листопада журналістка інтернет-видання “Чернівці.Online” Галина Єреміца поскаржилась на погрози з боку колишнього співробітника поліції.

4.Поліція відкрила справу за фактом наїзду посадовця на журналістів

14.11.2019 Поліція Київської області відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів у селі Дударків. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Київській області.

Згідно з повідомленням, у селі Дударків стався конфлікт між журналістами та посадовцем місцевої сільської  ради.

“Чоловік відмовився відповідати на запитання представників мас-медіа. Натомість сів за кермо свого автомобіля і рушив, незважаючи на те що рух йому перегородили журналісти. Одного з них посадовець “провіз” на капоті кілька десятків метрів”, – йдеться в повідомленні.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Також щодо посадовця складено адміністративний протокол за ст. 124 ("Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна") КУпАП.  

Поліція встановлює всі деталі кримінального правопорушення, з’ясовує роль кожного учасника інциденту.

Як повідомляв ІМІ, 13 листопада в селі Дударків Київської області сільський голова Микола Гуральник на автомобілі наїхав на журналістів Центру журналістських розслідувань після того, як вони намагалися поставити йому запитання щодо корупції.

Реакція журналістської спільноти - 1

1.Медіаспільнота закликає владу та правоохоронців притягнути Портнова до відповідальності

04.11.2019 Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" та інші представники медіа закликають владу та правоохоронні органи притягнути до відповідальності експосадовця Андрія Портнова у зв'язку з погрозами на адресу програми журналістських розслідувань “Схеми” і просить гарантувати безпеку журналістам. Про це йдеться у заяві Медіаруху.

"Ми категорично засуджуємо такі дії політика Портнова, розцінюємо їх як тиск на свободу слова, та вважаємо, що вони містять ознаки кримінального правопорушення. Зокрема, Андрій Портнов розголосив особисту інформацію та погрожував фізичною шкодою журналістам, які проводять розслідування щодо його зв'язків з новою владою. Такі діяння містять ознаки злочину за ст. 171 ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та за ст. 345-1 ККУ (погроза або насилля щодо журналіста)", - йдеться у заяві. 

Наводимо повністю текст заяви:

Ми, українські медійні та громадські організації, журналісти - учасники Медіаруху -  засуджуємо дії Андрія Портнова, який є колишнім народним депутатом та ексзаступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича.

Андрій Портнов погрожує редакції програми журналістських розслідувань “Схеми” Радіо Свободи публікацією “їхньої детальної особистої та персональної інформації”, а також “аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом в темний час доби”. 

Зокрема, у своєму телеграм-каналі Андрій Портнов уже виклав персональні дані водія знімальної групи, яка займається дослідженням діяльності експосадовця, а саме: його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання. Портнов також виклав номери ще трьох автівок редакції, а також закликав до силових дій проти журналістів-розслідувачів, заявивши: “..Я НХ бачив вас, одіозне “Радіо Свободи”, разом з усією вашою стурбованістю. Публікую дані ще трьох ваших автомобілів, які займаються незаконною діяльністю. Всі, хто виявить ці три авто, знайте, що ви маєте право дати силову відсіч їх незаконної діяльності. А ми надамо вам безкоштовну юридичну допомогу”. 

Ми категорично засуджуємо такі дії політика Портнова, розцінюємо їх як тиск на свободу слова, та вважаємо, що вони містять ознаки кримінального правопорушення. Зокрема, Андрій Портнов розголосив особисту інформацію та погрожував фізичною шкодою журналістам, які проводять розслідування щодо його зв'язків з новою владою. Такі діяння містять ознаки злочину за ст. 171 ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та за ст. 345-1 ККУ (погроза або насилля щодо журналіста). 

Ми висловлюємо свою підтримку редакції програми “Схеми” Радіо Свобода і вважаємо, що розслідування впливу Андрія Портнова та його зв’язків з українською владою, яке стало причиною тиску політика на редакцію, є суспільно важливою інформацією. 

Ми закликаємо українську владу та правоохоронні органи притягнути до відповідальності Андрія Портнова і просимо гарантувати безпеку журналістам та співробітникам, які перебувають під тиском внаслідок здійснення професійної журналістської діяльності.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.