Апеляційний суд підтримав блокування 17 українських сайтів

Фото – detector.media

Апеляційний суд Києва підтримав ініційоване правоохоронцями блокування 17 українських сайтів. Про це повідомляє ZMINA з посиланням на фейсбук-сторінку адвоката громадської організації “Платформа прав людини” Олександра Бурмагіна.

Раніше суд першої інстанції заблокував ці сайти, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності, які начебто виникають у користувачів, що заходять в інтернет. Правозахисники називають рішення неправомірним та таким, що суперечить законодавству.

Серед заблокованих сайтів – платформа Enigma, informator.news, блоги сайту “Кореспондент” та інші.

Як повідомив на Олександр Бурмагін, який представляє інтереси власника сайту Enigma, 25 листопада Апеляційний суд відмовив у задоволенні скарг на рішення Печерського районного суду міста Києва про блокування 17 сайтів.

“Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг. Це жесть, товариші. Спробуємо поставити питання перед ВСУ і ЄСПЛ.  Але сам прецедент… До цього суди другої інстанції таке не пропускали”, – написав адвокат.

Він додає, що розгляд скарги на блокування сайтів тривав в апеляційному суді понад три місяці, розгляд по суті відкладався сім разів. Весь цей час сайти не могли нормально працювати, поширювати інформацію і стрімко втрачали свою аудиторію. 

Нагадаємо, 23 липня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк ухвалив рішення про блокування 18 українських сайтів у межах кримінального провадження за статтями про вимагання та втручання в приватне життя, яке розслідує прокуратура міста Києва.

Водночас правозахисні організації, які входять до коаліції “За вільний інтернет”, вважають, що це рішення суперечить як чинному законодавству України, так і міжнародним стандартам у сфері захисту свободи слова. А така судова практика, на думку правозахисників, відкриває можливості для серйозних зловживань і порушень свободи слова та свободи ЗМІ.

За словами юристки Лабораторії цифрової безпеки Віти Володовської, в ухвалі суду йдеться про арешт майнових прав інтелектуальної власності, які виникають у користувачів під час використання зазначених вебресурсів. Це твердження, переконує вона, є абсурдним, оскільки жодних майнових прав у користувача на інтернет-ресурси немає:

“Фактично суд сказав, що коли ви читаєте публікації у фейсбуці, то отримуєте майнові права інтелектуальної власності на фейсбук, або, якщо дивитеся новини по “1+1″, – на телеканал. Утім, це абсурдна конструкція, використана для того, щоб просто обмежити доступ до цих ресурсів”.

Юристка на публічній дискусії 28 серпня також розповіла, що платформа для блогерів enigma.ua не містить російської пропаганди, а отже, не має стосунку до закону про санкції. За її словами, є приватний конфлікт, потерпілі в якому – представники правоохоронних органів. Вони ініціювали кримінальне провадження, зокрема щодо організації “Всеукраїнський союз народних реформ”. Нібито останні вимагали у правоохоронців кошти та вчиняли шахрайство стосовно них, а також сконтактували з третіми особами, які розмістили на сайті публікацію проти правоохоронців.

Володовська пояснює: сайт визначили як речовий доказ, тому, аби забезпечити його збереження, наклали арешт. Хоча, зазначає юристка, речовими доказами можуть бути лише матеріальні об’єкти, а необхідність збереження має бути обґрунтована.

Експерти зазначили, що наразі в українському законодавстві немає визначеної процедури повного блокування сайтів, і додають – Європейський суд з прав людини називає такий підхід незаконним. Адже за принципами суду треба чітко визначити протиправний контент, дати йому оцінку і заблокувати саме його, а не цілий ресурс.

Проти практики судів зобов’язувати операторів та провайдерів блокувати доступ до інтернет-ресурсів виступають і окремі провайдери, зокрема “Київстар”. Телекомунікаційна компанія також подала апеляцію на рішення судді Вовка.

Провайдери зазначають, що вони не зобов’язані, не уповноважені і не є тими суб’єктами, які мають виконувати рішення судів про блокування. Адже в жодному законодавчому документі немає методики блокування та способу її втілення. Тому провайдери мають самі придумати, як виконувати рішення суду, водночас ризикуючи порушити права абонентів.