ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за квітень 2020 року

06.05.2020, 15:56
Фото - Sarah Grillo/Axios
Фото - Sarah Grillo/Axios

У квітні експерти ІМІ зафіксували в Україні 18 випадків порушень свободи слова (січень – 19, лютий – 18, березень – 25). З них 16 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найбільше порушень прав журналістів у квітні зафіксовано в категоріях “перешкоджання законній журналістській діяльності” (дев'ять) та “побиття, напади” (чотири).

Зокрема, найбільше журналісти зазнавали утиску своїх прав під час висвітлення дотримання умов карантину: із загальної кількості зафіксованих порушень 12 стосувалися саме таких випадків.

Так, у Гідропарку Києва знімальні групи телеканалів ZIK та “Еспресо ТБ” зазнали нападу з боку невідомих чоловіків під час інспектування дотримання умов карантину, біля Кабміну правоохоронці напали на журналіста Громадського Богдана Кутєпова.

Крім того, ІМІ фіксує перешкоджання журналістам з боку місцевої влади, яка не пускала журналістів на свої сесії, що, зокрема, відбувалися на відкритій території. Недопуск влада пояснювала карантинними заходами. Водночас журналісти повідомляли про вибірковість у допуску на сесії та незабезпечення отримання ЗМІ інформації іншим способом.

Також цього місяця відзначилися представники церков, і в обидвох випадках УПЦ МП: в Одесі охоронець Іллінського чоловічого монастиря УПЦ МП напав на фотокореспондентку інтернет-видання УСІ Владиславу Швець, що знімала репортаж про підготування до Великодня. Охоронець штовхнув її та вибив камеру.

Секретар Чернівецько-Буковинської консисторії УПЦ МП, архімандрит Микита прийшов до редакції “Молодого буковинця”, коли дізнався про публікацію на сайті видання матеріалу про те, що у керівника єпархії пневмонія, кашляв там, а потім звернувся до Служби безпеки України з проханням закрити редакцію газети “Молодий буковинець” на повний карантин. 

Цього місяця утиску своїх прав зазнали 14 чоловіків-журналістів, шість жінок-журналісток.

Порушення зафіксовано в 11 регіонах країни. Найбільше порушень зафіксували в Києві (п'ять) та на Дніпропетровщині (три), в інших регіонах – по два та одному випадку.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 80 порушень свободи слова, 40 випадків перешкоджання, 10 випадків побиття та сім – погроз.

Фізична агресія

Побиття – 4

1.У Києві напали на журналістів ZIK під час інспектування дотримання умов карантину

02.04.2020 У Києві 2 квітня невідомі чоловіки напали на знімальну групу телеканалу ZIK під час інспектування столичних парків та спортивних майданчиків щодо дотримання карантину з боку громадян. Про це повідомляється на сайті ZIK.

Зокрема, невідомі молодики напали на знімальну групу ZIK у Гідропарку після прохання журналістки Алли Жизневської пояснити перебування на спортивному майданчику, що заборонено на час карантину.

"Ми сьогодні інспектували місто. Перевіряли, чи дотримуються люди умов карантину, як себе поводять, чи дотримуються безпечної дистанції. Але в Гідропарку сталася велика неприємність. Нас намагалися побити, нас штовхали, мене та оператора вдарили, намагалися побити камеру та лаялися", – розповіла Алла Жизневська.

На відео видно, як чоловік спортивної статури штовхає журналістку та нападає на оператора. Також молодик заявляє, що йому "начхати на заборону" та "начхати на закон", бо спортивний майданчик у парку – це єдине місце, де він може займатися спортом.   

Журналісти телеканалу звернулися до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова й міського голови Віталія Кличка та вимагають розібратись у цій ситуації.

За фактом нападу журналістка Алла Жизневська написала заяву у Дніпровський райвідділ поліції Києва.

Після нападу журналістка скаржиться на біль у спині: “Адже коли 150 кілограмів ваги тебе штовхає у спину і б’є, це дуже неприємні відчуття. Власне, ми викликали поліцію, і тоді всі згуртувалися довкола нас. Там було щонайменше 30 чоловіків, які лаялися і погрожували забрати телефон і заподіяти якусь шкоду і фізично мені, і виганяли”.

2.У Києві невідомий жбурнув камеру "Еспресо" в Дніпро та повалив журналістку

02.04.2020 У Києві 2 квітня невідомий чоловік напав на знімальну групу телеканалу "Еспресо.TV". Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Як повідомляє канал, два журналісти та оператор готували матеріал щодо дотримання карантину закладами харчування в мікрорайоні Гідропарк. 

"Одразу після включення в ефір Іллі Євлаша до знімальної групи підбіг невідомий чоловік, схопив камеру та жбурнув її в Дніпро", – йдеться в повідомленні.

У цей час журналістка Діна Зеленська намагалася відзняти зловмисника на мобільний телефон.

"Чоловік, помітивши, що його знімають, підбіг, повалив дівчину на землю та схопив за волосся. Потім вирвав телефон та теж викинув у річку", – повідомляє канал. 

На місце події прибула поліція, проте винуватцю вдалося втекти.

Телеканал оприлюднив фото нападника й просить допомогти впізнати чоловіка та повідомити редакцію за телефоном +380 68 961 0188.

3.На Донеччині бойовики обстріляли авто з журналістами каналу "Україна"

07.04.2020 На Донеччині 7 квітня бойовики обстріляли автомобіль зі знімальною групою телеканалу "Україна". Унаслідок інциденту ніхто не постраждав.

Про це повідомив журналіст телеканалу Олександр Махов на своїй сторінці у фейсбуці.

За його словами, снаряд скинули цілеспрямовано, з безпілотника.

"Бойовики обстріляли автомобіль з журналістами телеканалу "Україна". Цілеспрямовано цілили саме в автомобіль. Оскільки обстріл відбувся саме в той момент, коли машина зупинилась у спеціальному місці неподалік позиції. Автомобіль цивільний, брендований. Окупанти скинули снаряд з безпілотника, який упав у метрі від автомобіля телеканалу. Снаряд розлетівся на кілька дрібних осколків. Осколок пробив наскрізь бокове скло автомобіля. Кілька інших осколків влучили в кузов", – написав він.

У салоні авто перебував Олександр Махов, оператор, водій та пресофіцерка бригади, яка супроводжувала знімальну групу. Після обстрілу вони одразу укрилися в бліндажі.

У коментарі ІМІ Олександр Махов повідомив, що обстріл стався неподалік міста Красногорівки.

4.Поліція напала на Богдана Кутєпова, який стрімив з акції під Кабміном

29.04.2020 Поліцейські побили журналіста Громадського Богдана Кутєпова, який вів прямий ефір 29 квітня під Кабінетом Міністрів у Києві, та зламали його техніку. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався під час висвітлення акції протесту підприємців під Кабміном, які виступали проти запроваджених на період карантину обмежень.

Так, Кутєпов разом зі співведучим Микитою Мекензіним з пагорба в парку напроти Кабміну стрімив акцію протесту підприємців. До журналістів підійшли кілька поліцейських ТОР (підрозділ патрульної поліції з охорони громадського порядку) і сказали їм залишити цю територію. Кутєпов пояснив, що має "службову необхідність" знімати з того місця, де найкраще видно протест. Натомість правоохоронці застосували силу, щоб виштовхати їх звідти.

Кутєпов також запитував, чому вони повинні піти з цього місця, на що поліцейський сказав: "Або забираєш (камеру. – Ред.), або я зламаю". З цими словами на журналістів напали й виштохали їх з газону. Усе це відбувалося в прямому ефірі.

Після цього правоохоронці обурилися тим, що журналіст продовжував знімати, пригрозивши, що зламають камеру. Відтак йому зламали стабілізатор.

Прямий ефір довелося перервати. Журналісти викликали поліцію і зараз пишуть заяву про скоєння злочину. Кутєпов очікує від правоохоронців відшкодування вартості пошкодженої техніки та вибачень за напад.

Погрози - 2

1.Міський голова Черкас пригрозив журналістам телеканалу “ВІККА” повивертати руки" за жести

02.04.2020 Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко пригрозив знімальній групі місцевого опозиційного телеканалу ВІККА "повивертати руки", побачивши їхню жестикуляцію на засіданні виконавчого комітету.

Про це представнику ІМІ в Черкаській області повідомила журналістка телеканалу ВІККА Юлія Донець.

Інцидент стався 2 квітня: на засіданні черкаського виконавчого комітету розглядали зміни до бюджету і програми соціально-економічного розвитку. 

Директор департаменту ЖКК Олександр Яценко доповідав про необхідність виділення коштів із резервного фонду на закупівлю трун, захисних костюмів і пакетів (для поховань) для соціально незахищених верств населення. 

Саме під час промови Яценка міський голова звернувся до журналістів телеканалу ВІККА, зауваживши їхню жестикуляцію.

"Не показуйте оце, отак, я вас прошу, – емоційно сказав він. – У вас совість є?" – продовжував Анатолій Бондаренко, назвавши канал кишеньковим.

Зрештою міський голова сказав, що "повивертає руки" операторові каналу.

Журналістка Юлія Донець розповіла, що вони часто спілкуються мовою жестів, сигналізуючи, коли слід записати той чи інший кадр.

"На зйомці, як журналіст, я зазвичай спілкуюсь з оператором мовою жестів. Таким чином сигналізую колезі, коли слід вмикати чи вимикати камеру. Вчора під час доповіді очільника ЖКК, коли йшлося про закупівлю трун і спеціальних мішків для поховання малозабезпечених містян на випадок смерті від коронавірусу, аби не гукати оператора через увесь зал, я, як і зазвичай, жестом вказала йому зафільмувати коментар чиновника. На що від мера Бондаренка посипалися погрози повикручувати нам обом руки", – розповіла представникові ІМІ Юлія Донець.

2.В УПЦ МП просять СБУ закрити на "повний карантин" редакцію "Молодого буковинця"

30.04.2020 Секретар Чернівецько-Буковинської Консисторії УПЦ МП архімандрит Никита звернувся до Служби безпеки України з проханням закрити редакцію газети “Молодий буковинець” на повний карантин. 

Таку заяву секретар Консисторії архімандрит Никита адресував 30 квітня начальнику управління СБУ в області В. Монастирецькому, повідомляє “Молодий буковинець”.

Така заява пов’язана з тим, що видання на своєму сайті 29 квітня передрукувало інформацію сайту “Релігійна правда”, який, посилаючись на власні джерела, повідомив про те, що у керівника Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП митрополита Мелетія та ще ряду священнослужителів – пневмонія.

Цю ж інформацію з посиланням на “Релігійну правду” 29 квітня передрукували й інші місцеві інтернет-ЗМІ.

Кореспондент “Молодого буковинця” звернувся до єпархії з проханням прокоментувавти цю ситуацію. Однак на їхнє прохання у єпархії не відповіли, хоча повідомлення прочитали.

Крім того, пише видання, сьогодні архімандрит Никита відвідав редакцію “Молодого буковинця”, “де, знімаючи на відео, демонстративно кашляв на працівників установи і поводився нахабно”.

Після відвідин редакції архимандрит написав заяву до СБУ, в якій зазначив, що “учора на сторінках газети “Молодий буковинець” дізнався, що захворів на COVID-19”, а також, що “контактував з головним редактором та іншими особами”. При цьому він “жалкує і розкаюється у своєму вчинку” та обіцяє більше не наражати на небезпеку нікого.

Водночас Никита закликав керівництво СБУ направити до редакції “представників відповідних служб з метою перевірки епідеміологічного стану у будівлі редакції”.

“При потребі провести заходи з дезінфекції приміщень та закрити установу на повний карантин”, – йдеться у листі архімандрита.

Колектив редакції “Молодого буковинця” вважає неприпустимими такі вчинки архімандрита Никити.

Пошкодження майна журналістів - 1

1.На Київщині журналісту розбили вікна будинку і кинули пляшку з бензином

25.04.2020 У місті Тетіїв (Київська область) 25 квітня невідомі розбили вікна в будинку, що належить місцевому журналісту, і кинули до кімнати пластикову пляшку з рідиною. 

Про це повідомляється на сайті поліції Київської області.

Згідно з повідомленням, займання не сталося, ніхто не постраждав: господарі на той час були відсутні.

На місці події працювали слідчо-оперативна група Тетіївського відділення поліції, експерти, які виявили та вилучили камінь і поліпропіленову пляшку об’ємом 1,5 л, частково заповнену рідиною з різким запахом бензину. 

Як повідомив потерпілий поліцейським, напад він пов’язує зі своєю професійною діяльністю.  

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 347-1 ("Умисне знищення або пошкодження майна журналіста") Кримінального кодексу України. Поліцейські встановлюють усі обставини події, проводяться слідчо-оперативні заходи щодо встановлення та затримання осіб, які скоїли злочин.

Як повідомляється на фейсбук-сторінці “ВО “Свобода” Київська область”, напад скоєно на будинок активіста, представника пресслужби Тетіївської районної організації ВО “Свобода” Ігоря Савлука.

Дана подія, повідомляє "Свобода", пов’язана зі скандалом навколо сміття, яке везуть з міста Львів то Тетієва.

Як зазначається у дописі, депутати Тетіївської міської ради, за ініціативи фракції ВО “Свобода” направили звернення з вимогою зупинити поповнення Тетіївського сміттєзвалища Львівським сміттям до місцевої, Київської обласної Прокуратури, Управління поліції та Управління екології та природних ресурсів.

“У наших активістів склалося враження, що хтось дійсно гальмує розслідування. І ці підрозри не були безпідставними. 24 квітня 2020 року тетіївський активіст, представник прес-служби Тетіївської районної організації ВО "Свобода" Ігор Савлук став свідком та зафіксував на відео спільне розпивання алкогольних напоїв прокурором та керівництвом міста на території Тетіївського райвійськкомату. Ігор вже неодноразово чув на свою адресу погрози за активну позицію щодо проблеми Львівського сміття. Сьогодні вночі ці погрози втілились на практиці: у вікно його оселі влетіла пляшка з бензином. Ніхто на щастя не постраждав, господарі були відсутні. Чи була це спроба підпалу чи намагання ще раз залякати активіста - з’ясує слідство”, - прокоментував голова Тетіївської районної організації ВО “Свобода”, депутат Тетіївської міської ради Ігор Ходань.

В коментарі ІМІ Ігор Савлук повідомив, що він є журналістом від ВО “Свобода” і викладає всю інформацію в інтернеті. Зокрема, його розслідування виходять на 45 каналі (Біла Церква). 

“У нас в районі веду 6 років розслідування по розкрадання коштів міським головою. Всю цю інформацію викладаю в інтернет-мережі. Справа відкрита по пошкодженню майна журналіста”, - сказав він.

Перешкоджання законній журналістській діяльності - 9

1.На Дніпропетровщині журналістів не пустили через карантин на сесію міськради

03.04.2020 Журналістів кам'янських видань "Пильний погляд" Валентина Фіголя та "Событие" Дениса Кравця не пустили на позачергову сесію міської ради 3 квітня. Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області розповів Валентин Фіголь. Утім, знімальну групу міського телеканалу пропустили.

"Вийшла до нас керівниця справами міськвиконкому Світлана Колесніченко і пояснила: "Ви не ображайтеся, ми вимушені обмежувати кількість допущених у сесійну залу, бо треба дотримуватися вимог розподілу людей по площі, тому ми, окрім депутатів, нікого взагалі не пускаємо". Ми постояли, подивились: нікого окрім депутатів дійсно не було – ані публіки, ані директорів комунальних підприємств, ані бюджетників. Але пропустили знімальну групу комунального телебачення МІС-ТВ", – розповів Валентин Фіголь.

Як пише журналіст для сайту "Пильний погляд", на сесії мали схвалити виділення 13 з половиною мільйонів гривень на заходи з протидії поширенню коронавірусної інфекції.

За словами журналіста, онлайн-трансляції позачергового засідання організовано не було. Матеріалів за результатами сесії пресслужба не надіслала.

"До вечора п'ятниці (3 квітня. – Ред.) ніякої офіційної інформації щодо сесії взагалі не надійшло. МІС-ТВ виклали свій сюжет шматками. Ті, кого не було на сесії, жодного уявлення про сесію так і не отримали. Я розцінюю це як тривожну тенденцію", – прокоментував Валентин Фіголь.

Журналісти із заявою до поліції не звертались.

2.Голова Каховської райради не пустила на сесію журналіста "Каховської зорі"

09.04.2020 Голова Каховської районної ради (Херсонська область) Тетяна Тертична не пустила на сесію журналіста газети "Каховська зоря" Сергія Макогона. Про це він розповів представнику ІМІ в Херсонській області.

"О 8-й ранку я прийшов на засідання депутатських комісій у будівлі РБК ім. Фрунзе. Зайшов майже без проблем. Спочатку спитали, хто я і навіщо, але одразу ж і пропустили. Після комісії, о 8:40, я вийшов на вулицю, поговорив телефоном, біля входу вже стояла Тетяна Тертична. Коли я намагався повернутися до будівлі, вона мене не пустила", – розповів він.

За словами журналіста, голова райради "посилалася на якесь рішення комісії з надзвичайних ситуацій".

"Також вона мені повідомила, що сесія проводиться в закритому режимі та впускають туди по списку. Також додала, що все це узгоджено з поліцією та прокуратурою", – розповів Сергій.

Раніше у фейсбуці каховський журналіст Олег Батурин повідомив, що його теж не пускали на сесію, посилаючись на рішення тієї ж комісії, проте згодом пустили.

"Я запропонував викликати поліцію, щоб вивести мене із зали, або викликати 102 самому, щоб мені не перешкоджали виконувати прямі професійні обов'язки. Це було в присутності начальника Каховського відділу поліції. Депутат райради Валерій Салтиков запропонував третій варіант – пропустити мене на балкон. На тому й зупинились", – написав журналіст.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що місцева влада під час карантину може проводити закриті заходи, але для цього має бути саме ухвалене радою рішення, а не рішення комісії. І така закритість не має стосуватися журналістів.

"Режим карантину, у тому числі обмеження прав і свобод громадян заради зупинення поширення інфекції, визначені законодавством. Зокрема, такі обмеження можуть вводитись органами місцевого самоврядування своїми рішеннями, ухваленими в межах повноважень відповідно до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Проте такі рішення мають бути ухвалені саме органами місцевого самоврядування, а не їхніми підрозділами або робочими групами, тимчасовими чи постійними комісіями тощо. Рішення робочих груп, комісій тощо – лише рекомендація для органу місцевого самоврядування і не створює прав і обов’язків для третіх сторін, зокрема для журналістів", – сказав юрист. 

Окрім того, він порадив пам'ятати, що журналісти, відповідно до статті 25 Закону України "Про інформацію", мають право, зокрема, перебувати в зоні надзвичайної ситуації після показування журналістського посвідчення. "Спроби обмежити свободу слова, прикриваючись карантином, є неправомірними і можуть тягнути за собою передбачену законом відповідальність", – додав Алі Сафаров.

3.В ОПУ пояснили, що журналістів не запросили знімати обмін полоненими через коронавірус

17.04.2020 Журналістів не запросили знімати обмін полоненими, який відбувся 16 квітня на Донбасі, через пандемію коронавірусу COVID-19 та задля дотримання умов карантину. Про це повідомляє "Детектор медіа" з посиланням на прессекретарку керівника Офісу Президента Дашу Зарівну.

"На попередніх обмінах були присутні абсолютно всі медіа, які висловили бажання висвітлювати подію. Для нас безпека та здоров’я журналістів є пріоритетними. Тому порушення правил карантину неприпустиме", – сказала вона.

Зарівна уточнила, що ОПУ повернеться до усталеного порядку висвітлення обмінів після зняття карантинних обмежень. "Усі журналісти обов’язково будуть запрошені", – додала вона.  

Журналіст телеканалу "Україна" Олександр Махов повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що з боку проросійських бойовиків під час обміну були присутні працівники щонайменше семи різних медіа, включно з телеканалом "Россия".

Як повідомляв ІМІ, 12 березня воєнні кореспонденти українських національних телеканалів звернулися до Президента України Володимира Зеленського з проханням пояснити, чому представників ЗМІ не пускають на передову на Донбасі, а також чому приховують кількість обстрілів з боку бойовиків по позиціях українських військових. 

13 березня пресцентр Операції Об’єднаних сил повідомив, що журналістам відмовляли в доступі лише через те, що на тих ділянках вівся обстріл позицій Збройних сил України, зокрема – Піски та Опитне Донецької області.

4.На Львівщині охоронець магазину перешкоджав журналістам "Першого західного"

17.04.2020 У Самборі Львівської області охоронець торговельного закладу перешкоджав оператору одного з регіональних телеканалів. За цим фактом поліція порушила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Згідно з повідомленням, 17 квітня до Самбірського відділу поліції із заявою звернулися співробітники одного з регіональних телеканалів. За словами заявників, 13 квітня охоронець торговельного закладу міста заборонив проводити оператору відеознімання в приміщенні магазину, чим перешкоджав їхній журналістській діяльності.

Правоохоронці встановлюють обставини події. Досудове розслідування триває. 

Як з’ясувала представниця ІМІ у Львівській області, перешкоджали журналістові Оресту Дрималовському з телеканалу  "Перший Західний". 

"Охоронець, помічаючи камеру, зупиняє. "Ваші документи". Показуємо посвідчення, але всередину нас далі не пускають. Охоронець відштовхує нахабно оператора", – йдеться в сюжеті телеканалу. Проте знімальній групі вдалося потрапити в магазин, але охоронець продовжив перешкоджати.

5.В Одесі охоронець монастиря напав на журналістку інтернет-видання "УСІ"

17.04.2020 В Одесі 17 квітня охоронець Іллінського чоловічого монастиря УПЦ МП напав на фотокореспондентку інтернет-видання "Українська служба інформації" (УСІ) Владиславу Швець. Про це повідомляється на сайті видання.

Журналістки видання Анна Покровська і Владислава Швець знімали репортаж про підготовку до Великодня, і зайшли на задній двір монастирського храму, де відбувалася служба. Охоронець намагався їм перешкодити, а після того, як журналістки закінчили зйомку й пішли з території, підійшов до Владислави Швець, штовхнув її та вибив камеру.

На місце інциденту вже прибули співробітники поліції, слідчий. Слідчий прийняв на місці заяву журналістів видання про перешкоджання професійній діяльності.

Також на місце прибули представники церкви, юристи та деякі народні депутати.

Відразу після інциденту представник керівництва монастиря приніс вибачення журналісткам. "Але юристка єпархії поводилася агресивно і стверджувала, що територія монастиря була закрита, що не відповідає дійсності. Там велася служба, і кореспонденти УСІ зафіксували це на відео", - зазначає видання.

6.У Кривому Розі журналістів виштовхали з території міськради, у дворі якої мала відбутися сесія

22.04.2020 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) 22 квітня представники КП "Муніципальна гвардія" виштовхали журналістів сайту "Перший Криворізький" із внутрішнього двору виконкому міської ради, де проводяться засідання постійних депутатських комісій, а об 11:00 відбудеться пленарне засідання сесії.

Про це повідомляється на сайті "Першого Криворізького".

Спочатку чоловік з бейджем "Юрій Руденко, комунальне підприємство "Муніципальна гвардія" попросив журналістів виміряти температуру. Коли журналісти пішли до посту термоскринінгу, їм не виміряли температуру, а показали папір, на якому написано "Розпорядження про запровадження протиепідемічних заходів у виконкомі міськради". Після чого журналістів попросили залишити територію внутрішнього двору виконкому.

Люди у формі співробітників Муніципальної гвардії силою виштовхали з внутрішнього двору виконкому журналістів "Першого Криворізького".

На місці були присутні співробітники поліції, які ніяк не відреагували на те, що відбувається.

Водночас на сесію пустили журналістів комунальної ТРК "Рудана".

7.У Миколаєві журналістів не пустили до міськради на засідання з перерозподілу бюджету

23.04.2020 У Миколаєві охорона міської ради не пустила 23 квітня журналістів декількох місцевих видань на засідання депутатської комісії міської ради, де обговорювалися питання перерозподілу бюджету на боротьбу з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19.

Про це повідомляє “Інше ТВ”, журналіст якого не зміг потрапити на захід.

Як пише видання, охоронець міськради завадив представникам ЗМІ зайти до будівлі, сказавши, що це заборонили в департаменті міського голови. Водночас журналісти, відповідно до вимог карантину, були в захисних масках та мали із собою редакційні посвідчення.

У коментарі представниці ІМІ в Миколаївській області секретар міської ради Тетяна Казакова, підлеглі якої забезпечують роботу депутатських комісій, повідомила, що зазвичай апарат завжди гарантує трансляцію засідань комісій у мережі інтернет, проте цього разу через те, що засідання проходило не в приміщенні, на внутрішньому подвір’ї міськради, такої можливості не було. 

За її словами, засідання комісії було анонсовано у відповідному розділі на сайті Миколаївської міськради завчасно. Тетяна Казакова каже, що була шокована новиною про те, що ЗМІ не пустили на засідання охоронці міськради. 

"Охоронці діють за інструкцією про обмеження доступу до міської ради на час карантину. Апарат міськради, якщо треба, готовий написати необхідні заяви для безперешкодного доступу ЗМІ на засідання", – сказала Тетяна Казакова.

Зі свого боку директорка департаменту міського голови Миколаєва Юлія Литвинова розповіла, що журналістам варто було попередити апарат чи пресслужбу міськради про наміри відвідати комісію, щоб охоронці не перешкоджали їхньому доступу до будівлі. 

За її словами, це перший такий неприємний інцидент зі ЗМІ за час карантину, проте тепер у міській раді Миколаєва напрацюють ефективніший механізм взаємодії з журналістами.

Юрист ІМІ Роман Головенко вважає, що міськрада, зважаючи на факт проведення засідання на вулиці, могла б забезпечити присутність журналістів хоча б віддалік і з дотриманням санітарних норм.

"Це досить типовий випадок. І до карантину траплялися випадки недопуску журналістів на засідання комісій місцевих рад. Такі органи проблемно вважати колегіальним суб’єктом владних повноважень, оскільки вони не ухвалюють остаточного рішення. Тому їх важко підвести під норму щодо відкритості засідань розпорядника інформації. Але якщо дивитися по суті, то, зважаючи на факт проведення засідання на вулиці, присутність журналістів могла б бути забезпечена хоча б віддалік і з дотриманням санітарних норм", – сказав юрист.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що в разі обмеження відвідування приміщень органу місцевого самоврядування журналістам мають забезпечуватись альтернативні способи отримання інформації. 

"Законодавство України визначає певні обмежувальні заходи під час карантину. Проте застосування таких заходів відбувається за передбаченою процедурою. Зокрема, в разі обмеження відвідування приміщень органу місцевого самоврядування журналістам мають забезпечуватись альтернативні способи отримання інформації. Окрім того, порядок допуску журналістів має регулюватися відповідним розпорядчим актом, а не усною вказівкою. Тим більше не може бути свавілля з боку конкретних виконавців, зокрема охоронців приміщень органів місцевого самоврядування", – сказав юрист.

Алі Сафаров нагадав, що перешкоджання журналістам є кримінально караним злочином і призводить до встановленої Кримінальним кодексом України відповідальності.

8."СтопКор" повідомив, що на Вінниччині поліція вилучила у журналістів відеозаписи

27.04.2020 Інформаційний портал "СтопКор" повідомив, що на Вінниччині 27 квітня поліцейські вилучили в їхньої знімальної групи відеозаписи зі зйомок біля будинку начальника Головного управління поліції у Вінницькій області Юрія Педоса. Про це повідомляється на сайті порталу.

За словами журналіста СтопКору Артема Поліковського, поліція вилучила камеру та картку пам’яті.

"У нас вилучають камеру з карткою за зверненням Юрія Педоса", – розповів він.

Як повідомляє видання, знімальна група приїхала до незадекларованого маєтку посадовця, щоб зробити зйомку та взяти його коментар. 

"Педос спочатку спілкувався, а потім перейшов на крик. "А чому я маю про кумів своїх тобі розповідати? А мені Сорока сказала, що у вас наркотик от тут – 10 грамів амфетаміну", – заявив він журналісту", – пише видання.

Як повідомляє видання Vinnytsia.today, начальник ГУ НП Вінницької області Юрій Педос повідомив, що журналісти СтопКору ведуть незаконне спостереження за його сім’єю та вважає їхні дії провокаційними.

"Зважаючи на те, що останнім часом окремими замовними журналістами паплюжиться моє чесне ім’я, йде фактично незаконний збір інформації про мою сім’ю, перекручується інформація, озвучуються безпідставні звинувачення щодо незадекларованої власності, я особисто звернуся до НАЗК для повної перевірки моєї декларації", – сказав він.

Також він повідомив, що звернувся до прокуратури із заявами про скоєння злочину за ст. 182 ККУ ("Порушення недоторканності приватного життя") щодо його родини.

"Сьогоднішні незаконні дії явно замовних журналістів відносно моїх рідних біля будинку, де мешкає моя сім’я, призвели до погіршення стану здоров’я моєї дружини та матері, у яких стався гіпертонічний криз, діти отримали психологічну травму, у наймолодшої доньки пішла кров з носа – з цього приводу моя реакція, в першу чергу як чоловіка, батька та сина, буде принципова!" – сказав він.

9.На Дніпропетровщині журналістів не пустили на сесію міськради

28.04.2020 28 квітня журналістів не пустили на сесію Павлоградської міської ради (Дніпропетровська область), повідомляє видання "Бегемот". 

Як пише видання, журналістів, крім обраних, не пустили навіть за сприяння поліції, яка склала протокол про кримінальне правопорушення. Недопуск охоронець міськради пояснив епідемією коронавірусу. Водночас він не показав ані поліції, ані журналістам будь-яких наказів або нормативних документів, на підставі яких журналістів не пускають на пленарне засідання.

Журналісти сайтів "Бегемот" та "Наш Павлоград" написали заяву в поліцію про перешкоджання. Поліцейский склав протоколи, прийнявши заяви в журналістів. 

За словами редактора сайту "Наш Павлоград" Едуарда Станка, на сесії міськрада планувала перерозподілити 30 млн грн бюджетних коштів.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура - 1

1.Ведуча Яніна Соколова вважає, що телеканал Ахметова призупинив її передачу після випуску про Єрмака. Канал спростовує

06.04.2020 Ведуча Яніна Соколова повідомила, що телеканал "Україна 24" тимчасово припинив вихід її передачі "Як вам не соромно" після ввімкнення в ефір депутата Гео Лероса щодо "плівок Єрмака". У пресслужбі "Медіа Групи Україна" виданню сказали, що зі змістом програми рішення не пов'язане, повідомляє "Детектор медіа".

"Так швидко мене ще не зупиняли. Вчора вийшов третій випуск програми "Як вам не соромно". У ньому ми говорили про некомфортне. Розслідування про Укрспирт. Скорочення бюджету на культуру, освіту, молодь, спорт і соцвиплати. Неспроможність влади впоратися з коронавірусом. І наприкінці увімкнувся Гео Лерос і розповів про Єрмака, його методи помсти і Денискині плівки", – зазначила Яніна Соколова у фейсбуці.

Вона розповіла, що наступного дня після ефіру канал повідомив про замороження проєкту до осені нібито через карантин.

Нардеп Гео Лерос, який оприлюднив компрометувальні відеозаписи із братом керівника Офісу Президента України Денисом Єрмаком зазначив: "Такого абсурду я ще не бачив. Тепер мені зрозуміло, чому всі великі телеканали мовчать про плівки Єрмака. Варто було мені на 10 хвилин вийти в ефір, як демократія закінчилася".

Телеведучу також здивувало, що програму Савіка Шустера та інші проєкти на каналі не призупинили.

"Я не знаю, чи вийдемо ми на каналі восени. Ми мали відкриті і довірливі стосунки, скріплені редакційною угодою про невтручання", – написала Яніна Соколова.

Вона додала, що разом із командою власними силами створить наступний випуск проєкту та випустить його на ютубі.

У пресслужбі "Медіа Групи Україна" виданню сказали, що зі змістом програми рішення не пов'язане. А причини тимчасового припинення виробництва проєкту на каналі "Україна 24" пояснили раніше в пресрелізі: "У режимі карантину формат програми не може бути реалізованим у повному обсязі: зокрема, неможливо запросити аудиторію, а ті, від кого Яніна домагається правди, не приходять до неї в студію, посилаючись на необхідність самоізоляції". 

Заразом в ефірі каналу продовжить виходити інша програма Яніни Соколової – "Вечір з Яніною Соколовою", повідомили в пресслужбі.

Водночас джерело "Детектора медіа" з "Медіа Групи Україна" повідомило, що рішення про зупинення "Як вам не соромно" ухвалено через те, що проєкт дорогий у виробництві, але має низькі показники телеперегляду – нижчі, ніж у повторів Савіка Шустера. 

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску - 1

1.Мер Кременчука попросив СБУ перевірити газету "Програма плюс". Журналісти заявили про тиск

08.04.2020 Міський голова Кременчука (Полтавська область) Віталій Малецький звернувся до СБУ з проханням перевірити діяльність газети "Програма плюс" та журналіста Олександра Курилова. Місцева журналістська спільнота звинуватила мера в тиску на медіа та закликала припинити переслідування за критику.

Про це йдеться у відкритому листі журналістів Кременчука на адресу Віталія Малецького.  

З проханням до СБУ міський голова звернувся 6 квітня під час засідання штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації, обговорюючи публікації Олександра Курилова.

У  листі цитуються фрази мера:

"Я хочу в кавичках (у лапках) подякувати пану Курилову. Завдяки його наполегливості (у лапках) деякі соціальні проєкти не будуть працювати з Кременчуком"; 

"Якщо ми до вас звикли вже, до вашого ідіотизму вже, то люди там ні"; 

"Я прошу зараз офіційний лист підготувати за моїм підписом і роз’яснити, що ця людина трошки хвора"; 

"Сьогодні після цього опуса його тисячі людей залишаться без продуктових наборів, тому що він написав ідіотизм"; 

"Просто урод, а не журналіст".

"Тут представник СБУ, я прошу перевірити діяльність газети "Програма плюс" як засобу масової інформації, діяльність пана Курилова, його трудові відносини з паном Мельником і з усіма засновниками цієї газети: яким чином вона виходить, хто її фінансує, скільки податків він там сплатив і все інше, і прошу вважати це офіційною заявою, задокументованою через прямий ефір і засоби масової інформації. Фактично саботаж підривна діяльність пана Курилова", – сказав Віталій Малецький.

Журналістська спільнота Кременчука зібрала підписи під відкритим листом до міського голови міста Віталія Малецького стосовно неприпустимості його висловлювань на адресу журналіста Курилова та вимагає припинити переслідування за критику та вибачитися за публічні образи журналіста.

Як повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області, причиною такої реакції міського голови стала публікація журналіста від 5 квітня "Не вистачило реклами? Як сьогодні кременчуцькі чиновники піаряться на пандемії коронавірусу. Фото".

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 5

1.Поліція відкрила справи за фактом нападу на журналістів ZIK та "Еспресо.TV"

03.04.2020 Поліція Києва відкрила кримінальні провадження за фактами нападів на знімальні групи телеканалів ZIK та "Еспресо.TV". Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Слідчі Дніпровського управління поліції розпочали кримінальні провадження: два – за ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") та одне за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Правопорушникам загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Обидва випадки трапилися в столичному Гідропарку, де журналісти готували сюжети, а невідомі особи перешкоджали проведенню зйомки.

Також поліція затримала чоловіка, який напав на групу телеканалу ZIK у Гідропарку.

Як повідомляв ІМІ, 2 квітня у Києві невідомі чоловіки напали на знімальну групу телеканалу ZIK під час інспектування столичних парків та спортивних майданчиків щодо дотримання карантину з боку громадян. 

Київська поліція затримала чоловіка, який напав на групу телеканалу ZIK у Гідропарку. 

2 квітня в Києві невідомий чоловік напав на знімальну групу телеканалу "Еспресо.TV": жбурнув камеру в Дніпро та повалив журналістку Діну Зеленську.

2.Поліція Буковини відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці з боку парафіян

06.04.2020 Сторожинецький відділ поліції ГУ НП в Чернівецькій області за фактом перешкоджання журналістці видання "Чернівці.Онлайн" Галині Єреміці відкрив кримінальне провадження за ч. 1 статті 171 Кримінального кодексу ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). 

Про це ІМІ повідомила Галина Єреміца.

Відомості за ознаками цього правопорушення внесено до ЄРДР 31 березня.

Наразі триває досудове розслідування щодо вказаного кримінального провадження та виконуються всі необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії, повідомила журналістці поліція.

Як повідомляв ІМІ, 30 березня в селі Снячів Чернівецької області двоє парафіян Свято-Духівської церкви УПЦ МП перешкоджали журналістці видання "Чернівці.Онлайн" Галині Єреміці, яка перевіряла церкви на дотримання умов карантину.

3.Суд призначив домашній арешт нападнику на знімальну групу ZIK

07.04.2020 Дніпровський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 3 червня чоловіку, який підозрюється в нападі на знімальну групу телеканалу ZIK 2 квітня в Гідропарку.  Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва

Чоловікові повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"), ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

Як повідомляв ІМІ, 2 квітня в Києві невідомі чоловіки напали на знімальну групу телеканалу ZIK під час інспектування столичних парків та спортивних майданчиків щодо дотримання карантину з боку громадян. 

Київська поліція затримала чоловіка, який напав на групу телеканалу ZIK у Гідропарку. 

4.Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам "Першого Криворізького"

23.04.2020 Поліція Кривого Рогу відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам "Першого Криворізького", які планували знімати сесію міськвиконкому Криворізької міської ради 22 квітня. 

Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Як встановили поліцейські, працівники КП "Муніципальна гвардія" не пустили журналістів знімати сесію у дворі Криворізького міськвиконкому, чим перешкодили законній діяльності журналістів. 

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до трьох років. Поліція встановлює всі деталі кримінального правопорушення, з’ясовує роль кожного учасника інциденту.    

Як повідомляв ІМІ, 22 квітня у Кривому Розі (Дніпропетровська область) представники КП "Муніципальна гвардія" виштовхали журналістів сайту "Перший Криворізький" із внутрішнього двору виконкому міської ради, де мало відбутися пленарне засідання сесії. Водночас на сесію пустили журналістів комунальної ТРК "Рудана".

5.Розпочато службове розслідування щодо патрульного, який напав на Кутєпова

29.04.2020 Патрульна поліція розпочала службове розслідування стосовно поліцейського, який напав на журналіста Громадського Богдана Кутєпова. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці Патрульної поліції Києва.

Згідно з повідомленням, конфлікт стався між журналістом та патрульними батальйону тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в місті Києві під час проведення акції біля Кабінету Міністрів.

"Патрульні попросили журналістів звільнити пагорб біля місця проведення акції. Один з журналістів відмовився покидати визначену територію, залишився на місці та продовжив проводити прямий ефір. Розпочалася словесна перепалка між інспектором та журналістом, під час якої один з патрульних застосував до представника преси фізичний вплив – узяв його за руку та відвів з місця", – йдеться в повідомленні.

Деталі події встановлюються. Щодо дій поліцейського розпочато службове розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 29 квітня поліцейські напали на журналіста Громадського Богдана Кутєпова, який вів прямий ефір під Кабінетом Міністрів у Києві, та зламали його техніку.

Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що треба детально розібратися в інциденті з нападом на журналіста.

Поліцейські встановлюють обставини інциденту за участю журналіста Громадського Богдана Кутєпова в Маріїнському парку.

Реакція журналістської спільноти - 4

1.Медіарух та медійні організації висловилися проти телеуроків на проросійських телеканалах Медведчука

07.04.2020 Медіарух, Незалежна медійна рада та медійні громадські організації висловлюють обурення щодо рішення влади запустити трансляцію телевізійних уроків під час карантину серед інших мовників також і на проросійських пропагандистських  каналах NewsOne, 112 і ZIK.

Про це йдеться в їхній заяві, оприлюдненій 7 квітня, повідомляє "Детектор медіа". 

"Ми вважаємо, що таке рішення суттєво зашкодить інформаційній безпеці України та інформаційній гігієні суспільства, адже воно суттєво розширить вплив російської та проросійської пропаганди, зокрема й на молоде покоління", – йдеться в заяві.

У заяві зазначено, що канали з так званого холдингу "Новини", формальним власником яких є народний депутат від "Опозиційної платформи – За життя" Тарас Козак, перебувають під безпосереднім впливом керівника цієї партії Віктора Медведчука. 

Водночас моніторинг громадської організації "Детектор медіа" засвідчує, що в ефірі цих трьох телеканалів найбільше з українських телерадіокомпаній лунає інформація з ознаками кремлівської пропаганди, часом дослівно повторюються меседжі російських державних телеканалів. 

"В ефірі цих телеканалів не раз заперечувалася російська агресія, лунали заклики до зняття санкцій із Росії, визнання окупаційної влади Донецька та Луганська, "миру за будь-яку ціну" на умовах Путіна, а переговори між "Опозиційною платформою – За життя" та її союзниками в Росії позиціонувалися як "міжпарламентський діалог".  

Яскравим прикладом є нещодавній заклик, що пролунав від журналістів і політиків в ефірі цих каналів, – виконати "план Путіна" з боротьби проти епідемії коронавірусу. А також неодноразово повторена в різних ефірах пропозиція звернутися по фінансову допомогу для боротьби з коронавірусом до Росії", – йдеться в заяві. 

Також автори заяви нагадують, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не раз визнавала дії цих каналів протизаконними і штрафувала їх за мову ворожнечі та інші порушення. Нещодавно в ефірі каналу ZIK відбувся марафон "Тхне Соросом", у якому зашкалювали дезінформація та неетичні висловлювання. 

"Ми закликаємо владу переглянути своє рішення з урахуванням ризиків, які воно несе. Демонстрація відеоуроків на цих каналах збільшить їхню аудиторію за рахунок тих людей, які за інших обставин не стали б дивитися пропагандистські проросійські телеканали.

Ми закликаємо інші  українські телевізійні канали, які поки що не беруть участі в проєкті "Всеукраїнська школа онлайн", зголоситися на участь, щоб ефір телеканалів, пов’язаних з Віктором Медведчуком, не був потрібен ініціаторам важливого соціального проєкту", – йдеться в заяві. 

2.Медіарух закликає ЗМІ роз'яснити аудиторії, що на Великдень краще залишатися вдома через коронавірус

16.04.2020 Представники Медіаруху "Медіа за усвідомлений вибір" та медійних громадських організацій України засуджують заклик Предстоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія до парафіян приходити на Великодню службу до церкви під час спалаху коронавірусу.

Про це йдеться в заяві медіаруху та медійних організацій, оприлюдненій 16 квітня.

Медіаспільнота закликає українську владу та медіа посилити інформування громадян про небезпеку таких заяв УПЦ МП та ризики зараження в громадських місцях в умовах поширення коронавірусної хвороби COVID-19.

Наводимо повністю текст заяви:

Ми, представники Медіаруху "Медіа за усвідомлений вибір" та медійних громадських організацій України, засуджуємо заклик Предстоятеля УПЦ Московського патріархату Онуфрія до парафіян приходити на Великодню службу до церкви під час спалаху коронавірусу. Закликаємо українську владу та медіа посилити інформування громадян про небезпеку таких заяв УПЦ МП та ризики зараження в громадських місцях в умовах поширення коронавірусної хвороби COVID-19.

У зв'язку з пандемією коронавірусу уряд заборонив проведення масових заходів в Україні, у тому числі релігійних. Напередодні Великодніх свят більшість церковних лідерів закликають вірян залишатися вдома та дивитися богослужіння онлайн. 

Натомість Предстоятель УПЦ Московського патріархату Онуфрій у зверненні від 14.04.2020 заявив, що всі охочі можуть прийти на службу до церкви та молитися надворі з дотриманням санітарних норм.

Ми розглядаємо таку заяву як спробу диверсії проти українського народу. Ідучи до церкви, парафіяни наражають на смертельну небезпеку не лише себе, а й своїх дітей, батьків, сусідів, медпрацівників – усіх, хто поруч. Таким чином, будуть нівельовані всі карантинні заходи, які вимушено шкодять економіці заради здоров’я українців. Подальше поширення COVID-19 у зв'язку зі скупченням людей у церквах завдасть удару не лише по здоров'ю громадян, а й по іміджу України. Влада, яка не впорається з викликом пандемії, ризикує втратити довіру як усередині країни, так і серед міжнародних партнерів та інвесторів.

Ми закликаємо українську владу посилити роз'яснення для громадян про необхідність святкувати Великдень удома та не відвідувати церкву під час спалаху коронавірусу. Ми розуміємо делікатне становище української влади, яка хоче уникнути звинувачень у втручанні в соціальне життя релігійних громад. Але те, що відбувається зараз, є нічим іншим, як спробою Кремля перекласти на українську владу відповідальність за майбутні смерті громадян України різних конфесій.  

Просимо українські медіа виявити соціальну відповідальність та розповісти своїм аудиторіям про небезпеки порушення карантину. Відвідування церкви за нинішніх умов ставить під загрозу здоров’я та життя українців, а також посилює навантаження на економіку. За лікування хворих має хтось заплатити, у випадку державних коштів це роблять платники податків. Масове зараження вірян може мати катастрофічні наслідки.

3.Журналісти Кременчука закликали міського голову не обмежувати доступу на сесію через карантин

17.04.2020 Журналісти міста Кременчука закликають міського голову Віталія Малецького не обмежувати доступу на сесію міської ради, яка має відбутися 23 квітня на стадіоні "Кремінь-Арена ім. Олега Бабаєва". 

Про це йдеться в заяві журналістів, оприлюдненій на сайті telegraf.in.ua.

Звернення стало реакцією на заяву міського голови, яку він зробив 15 квітня під час засідання штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації. Він мотивував намір не пустити журналістів на сесію заходами безпеки під час карантину. 

Журналісти з такою мотивацією не згодні.

"Просимо відмовитися від цього наміру, оскільки він суперечить чинному законодавству України та регламенту Кременчуцької міської ради", – йдеться в заяві.

Крім того, журналісти закидають міському голові вибірковість щодо медіа в доступі до сесії. "У вашій заяві пролунало, що "журналісти зможуть дивитися онлайн-трансляцію, яка буде забезпечена нашою телерадіокомпанією" (тобто КП "Кременчуцька міська телерадіокомпанія"). Судячи із цієї заяви, ви маєте намір вибірково обмежити доступ на сесію міської ради, надаючи при цьому перевагу певному ЗМІ, що суперечить Закону України "Про інформацію". Відповідно до в. 1 ст. 7 цього закону, держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації", – йдеться в заяві.

У зв’язку з тим що журналісти не вбачають законних підстав для обмеження їхнього права в доступі на сесію Кременчуцької міської ради, вони збираються, "дотримуючись необхідних заходів безпеки під час карантину, прибути на чергову сесію для виконання професійних обов’язків". 

"Сподіваємося на розуміння та сприяння діяльності ЗМІ. Спроби недопуску журналістів на сесію розцінюватимемо як перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, за що передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 171 Кримінального кодексу України", – йдеться в заяві.

Заяву підписали головна редакторка тижневика "Кременчуцький ТелеграфЪ" Леся Лазоренко, випусковий редактор видання Станіслав Константинов, головний редактор "Кременчуцької газети" Олег Булашев, головна редакторка ТРК "Візит" Анна Плаксій, головний редактор видання "Програма плюс" Олександр Курилов та головна редакторка газети "Думка" Ольга Очеретяна.

4.Медіарух вимагає притягнути до відповідальності поліцейського, що свідомо напав на Кутєпова

30.04.2020 Представники Медіаруху "Медіа за усвідомлений вибір" та медійних громадських організацій України закликають притягнути до відповідальності працівника поліції, який свідомо і без належних правових підстав застосував фізичну силу до журналіста Громадського Богдана Кутєпова та зламав його техніку.

Ми звертаємо увагу на незаконність дій поліції та свідоме застосування фізичної сили під час виконання журналістом своїх професійних обов'язків. Інцидент стався саме під час прямого ефіру, який вів Богдан Кутєпов. Водночас журналіст відрекомендувався представникам поліції та сповістив, що йде пряме ввімкнення. Його емоційна реакція не є приводом для застосування сили проти нього.

Ми також наголошуємо на неприпустимості недоведення розслідування зазначеного інциденту до кінця. Принагідно нагадаємо про попередні випадки нападів на журналістів з боку поліцейських, які не були покарані відповідно до Кримінального кодексу України. 

Ми вимагаємо належно розслідувати всі ці справи та притягнути працівників правоохоронних органів до відповідальності. 

Саме проблема безкарності породжує подальше зростання насильства, яке застосовують до журналістів. Крім того, посилює недовіру представників ЗМІ та суспільства до і так "підірваної" репутації поліції.

Так, 17 грудня 2019 року в Києві співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналістові Радіо Свобода Сергію Нужненку. Інцидент стався під час висвітлення сутичок між правоохоронцями й мітингувальниками під Верховною Радою. Також у цій сутичці постраждали журналістка hromadske Вікторія Рощина та оператор Олексій Нікулін: їх забризкали сльозогінним газом, у Рощини вибили з рук телефон, коли вона фільмувала сутички. 

Проте поліція досі не повідомила про стан розслідування цих справ і чи були встановлені особи, що скоїли злочин. Хоча на фото, викладеному Сергієм Нужненком, можна встановити правоохоронця, який перешкоджав його діяльності.

Крім того, досі не розслідувано справу нападу на Сергія Нужненка 3 березня 2018 року в Києві під Верховною Радою, коли співробітник поліції застосував газовий балончик проти нього і кореспондент Радіо Свобода дістав хімічні опіки.

Також недоведеними є справи щодо нападу представників поліції особливого призначення на журналістів Дмитра Реплянчука та Сергія Лефтера 24 жовтня 2017 року у Святошинському суді Києва. Попри вибачення поліції і обіцянки розслідувати справи вони залишаються в підвішеному стані. Нагадаємо, у квітні 2018 року адвокатка Дмитра Реплянчука Людмила Лебідь заявила, що слідство в справі його побиття проводиться поверхово, необ’єктивно та без мети встановлення винних, а прокуратура Києва саботує слідство в справі.

Нагадаємо, за даними моніторингу ІМІ, у першому кварталі 2020 року експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 62 випадки порушень свободи слова. Переважна більшість цих порушень (43) стосувалася фізичної агресії проти журналістів.

Правоохоронці зареєстрували в першому кварталі 2020 року 57 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних стосовно журналістів: жодного не скеровано до суду.

Загалом протягом 2019 року правоохоронці зареєстрували 259 кримінальних правопорушень щодо злочинів проти працівників засобів масової інформації, з них розслідували та передали до суду 14 кримінальних проваджень.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!