Барометр свободи слова за листопад 2023 року
У листопаді експерти ІМІ зафіксували 11 випадків порушень свободи слова в Україні. Переважно це були випадки, відповідальною за які є українська сторона. І лише два випадки, які вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – два випадки кібератаки.
Водночас ІМІ зафіксував дев’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, а також кібератаки.
У листопаді на фронті загинули два медійники, які пішли захищати Україну від російської окупації:
Тарас Давидюк – військовий, головний редактор та засновник рівненського видання “Горинь.інфо”. Захисник загинув 3 листопада на околицях Роботиного Запорізької області. Йому було 37 років.
Олександр Попов – колишній телеоператор “Суспільне Миколаїв”, загинув на фронті поблизу Куп’янська (Харківщина) 22 листопада. Він захищав Україну в складі 95 окремої десантно-штурмової бригади.
Росіяни атакували супутникові телеканали Суспільного. Зафіксовано спроби втручання в роботу п’яти телеканалів Суспільного, які мовлять на супутнику: їх намагалися глушити та підмінити контент. Йшлося про супутникові телеканали “Перший”, “Суспільне Новини”, “Суспільне Крим”, “Суспільне Культура” та “Суспільне Спорт”, які глядачі дивляться через індивідуальні супутникові антени.
У коментарі ІМІ голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа зазначила, що за нападом стоїть Росія. “Ми зʼясували, що за цим стоїть Росія. Повʼязуємо з незалежним мовленням і правдивим висвітленням війни, що дуже не подобається агресору. Нам вдалося швидко відновити мовлення. Але щоб убезпечити себе від блокування, компанія розглядає можливість переходу на інший, більш захищений супутник”, – сказала вона.
Також російські хакери атакували ефір телемарафону “Єдині новини”. Трансляція ефіру переривалася російськими музичними кліпами й пропагандою. Росіяни атакували сигнал на супутнику. Проте фахівці вчасно помітили й відбили атаку.
Серед порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки нападів, погроз, перешкоджання, обмеження доступу до інформації, а також кібератаки.
Цього місяця ІМІ зазнав тиску з боку підозрюваного в державній зраді пропагандиста Анатолія Шарія. Він розповсюджував у своєму телеграм-каналі фейкові дописи про те, що Інститут масової інформації та його директорка Оксана Романюк начебто отримали $70 тисяч від так званого наркокартелю. Дописи в телеграм-каналі Шарія з'явилися після того, як ІМІ опублікував новину, в якій узяли під сумнів його журналістський статус. За інформацією джерел ІМІ, пропагандист розіслав низці міжнародних медійних організацій листа з проханням про підтримку, в якому він заявляє про погрози у зв'язку з нібито його “розслідуванням” діяльності наркокартелів у Європі. Він також заявив, що є членом Міжнародної федерації журналістів і “шокований тим, що як журналіст зазнав нападу в Європі”.
Крім того, ІМІ та “Детектор медіа” заявили про тиск і перешкоджання журналістській діяльності у зв’язку з організованою кампанією фейків і чорнухи, яку розгорнула проти двох організацій група анонімних телеграм-каналів “Батальйон “Монако”, “Доброго вечора, ми з України”, “Джокер”, “Труха” та її регіональна мережа телеграм-каналів.
Ці телеграм-канали поширювали фейк про те, що начебто ДМ “платить рублями” російським сервісам і “спонсорує війну”. Разом з тим чомусь використовують скриншот дослідження ІМІ про фейки та маніпуляції анонімних телеграм-каналів і помийок, що заробляють джинсою, рекламою азартних ігор і маніпулюють чутливими темами, як-от загрозою російських обстрілів.
Згодом канал “Батальйон “Монако” опублікував “опитування”, в якому пропонує аудиторії обрати спосіб розправи з ДМ та ІМІ, а деякі анонімні коментатори пропонують ліквідувати ці організації, спалити їхні офіси тощо. Водночас частина коментаторів стає на бік організацій та звинувачує телеграм-канал у наклепі.
ДМ та ІМІ готують заяву до правоохоронних органів у зв’язку з тиском і перешкоджанням професійній журналістській діяльності (за частиною 2 ст. 171 Кримінального кодексу України, де передбачено відповідальність за переслідування журналіста через виконання професійних обов’язків).
Нападу зазнав журналіст “Української правди” Михайло Ткач під час знімання в селищі Козин Київської області. Журналісти проводили знімання біля ресторану, де помітили, зокрема, колишніх високопоставлених співробітників Офісу генпрокурора. Охорона одного з відвідувачів помітила знімання і почала світити дальнім світлом та блокувати авто журналістів. За цим фактом поліція Київщини розпочала кримінальне провадження про перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ).
Два медіа, Nikcenter та Громадське радіо, заявили про кібератаки. Так, Nikcenter заявив про спробу невідомих отримати доступ до особистих акаунтів журналістів у телеграмі. А сайт Громадського радіо зазнав масштабної DDoS-атаки, через що протягом певного часу в багатьох користувачів були проблеми з доступом до домену hromadske.radio.
Тернопільська міська рада відмовилася називати розмір зарплат посадовців журналістам місцевого видання “RIA+ / 20 хвилин”, які з відповідним запитом звернулися до міськради. Причиною відмови міськрада назвала “недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану”.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Кіберзлочини – 2
1. Російські хакери атакували ефір єдиного телемарафону
07.11.2023 Російські хакери 7 листопада, з 16:00 до 17:00, атакували ефір телемарафону “Єдині новини”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на власні джерела.
Трансляція ефіру переривалася російськими музичними кліпами й пропагандою. Росіяни атакували сигнал на супутнику. Проте фахівці вчасно помітили й відбили атаку.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2022 року російські хакери зламали рухомий рядок телеканалу “Україна 24” та сайту “Сегодня” і транслювали фейкове повідомлення президента Володимира Зеленського про нібито “капітуляцію”.
У червні 2022 року Служба безпеки України повідомила, що заблокувала спроби російських спецслужб зламати електронні системи українських телеканалів, які беруть участь у національному телемарафоні.
У вересні 2023 року команда марафону "Єдині новини" заявила, що російські джерела поширили 21 вересня фейк про монтаж у трансляції виступу Президента України Володимира Зеленського в ООН. Канали назвали цю інформацію недостовірною та закликали журналістську спільноту й авторів цифрового контенту протидіяти російському фейку. Джерелом фейку став проросійський пропагандист Анатолій Шарій, який опублікував перемонтоване відео у своєму телеграм-каналі.
2. Супутникові телеканали суспільного зазнали атаки
09.11.2023 Зафіксовано спроби втручання в роботу п’яти телеканалів Суспільного Мовлення, які мовлять на супутнику: їх намагаються глушити та підмінити контент. Про це повідомляє пресслужба Суспільного Мовлення.
Йдеться про супутникові телеканали "Перший", "Суспільне Новини", "Суспільне Крим", "Суспільне Культура" та "Суспільне Спорт", які глядачі дивляться через індивідуальні супутникові антени. Водночас у цифровому ефірі Т2 та кабельних мережах ефір триває без змін.
Атака розпочалася 9 листопада об 11:07 і триває досі. Технічні спеціалісти відповідних служб працюють над усуненням проблеми.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Побиття, напади – 1
1. На Київщині під час знімання напали на журналіста УП Михайла Ткача
17.11.2023 У селищі Козин Київської області напали на журналіста “Української правди” Михайла Ткача під час знімання. Про це він повідомив УП.
Напад стався 17 листопада біля ресторану “Тандир”.
Журналісти близько 23:20 проводили знімання біля ресторану, де помітили, зокрема, колишніх високопоставлених співробітників Офісу генпрокурора. Біля ресторану було багато автомобілів.
Як пише видання, коли охорона одного з відвідувачів помітила знімання, то почала світити дальнім світлом і блокувати авто журналістів.
“Я вийшов з автомобіля, повідомив, що я журналіст “Української правди”. Охоронці почали мене блокувати, а один підійшов і вдарив по камері, а також наніс удар мені”, – розповів Ткач.
За цим фактом поліція Київщини розпочала кримінальне провадження про перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ).
Провадження відкрито за фактом виявлення публікації в інтернеті. До поліції повідомлень про перешкоджання журналістській діяльності за цей час не надходило.
Водночас поліція встановила, що 18 листопада журналіст видання звернувся до медичного закладу по допомогу через тілесні ушкодження, отримані внаслідок конфлікту біля ресторану.
Медики повідомили про вказаний факт поліцію, як передбачає процедура в подібних випадках.
Розпочато досудове розслідування, під час якого можлива додаткова кваліфікація.
Як повідомляв ІМІ, на початку жовтня 2022 року журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив про SMS-бомбінг та численні дзвінки після виходу 28 вересня його сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”.
Згодом Михайло Ткач заявив про перешкоджання його журналістській діяльності та пов'язує це з виходом вищевказаного сюжету.
13 жовтня Михайло Ткач повідомив, що його збило авто. Він додав, що “не схильний” пов'язувати цей випадок із професійною діяльністю, але звернув увагу на те, що водій ВАЗа натиснув на газ перед пішохідним і перед ним. Комітет захисту журналістів (CPJ) закликав українську владу розслідувати переслідування команди “Української правди” та перешкоджання професійній діяльності журналіста Михайла Ткача.
Погрози, залякування – 1
1. Рівненський “шаріївець” погрожував головреду “Четвертої влади”
24.11.2023 Ельдар Магомедов, якого пов’язують з осередком партії Шарія у Рівному, надіслав повідомлення з непрямими погрозами головному редактору “Четвертої влади” Володимиру Торбічу. Причиною погроз стало фото з Магомедовим, яке Володимир Торбіч опублікував у фейсбуці.
Про це Володимир Торбіч повідомив на своїй фейсбук-сторінці та розповів деталі представниці ІМІ у Рівненській області.
У повідомленнях, які отримав Володимир Торбіч, Магомедов згадує про фото, яке, на його думку, зробив Торбіч. Світлина є підтвердженням того, що Ельдар Магомедов був присутній на церемонії прощання з загиблим на фронті військовим і головредом “Горинь інфо” Тарасом Давидюком” 8 листопада.
Перебування Магомедова на похоронах здивувало і обурило багатьох рівнян, адже Ельдара Магомедова вважають одним із “шаріївців”, які влаштували напад на Тараса Давидюка у 2019 році напередодні парламентських виборів.
Як відомо, у липні 2019 року Тарас Давидюк писав, що на нього напали “тітушки з ватної московської партії шарія”. У результаті нападу Давидюк отримав хімічні опіки, він звертався до лікарні і подав заяву в поліцію, однак нападників не знайшли.
У повідомленнях Магомедов пише, що фотографувати його зі спини - це прояв боягузтва. Також він образливо висловлюється стосовно Володимира Торбіча і пише йому: “Ти ж напевно в курсі. що “земля кругла”; “Всьому свій час і для всіх свої нагод - твоя попереду”. Ці слова Магомедова Володимир сприйняв як погрози.
У коментарі ІМІ Володимир Торбіч зазначив, що публікував фото, яке зробила інша людина, у коментарях в одному з фейсбук-дописів, адже його здивувало, що Ельдар, відомий у Рівному через свою причетність до партії Шарія, участь в антивакцинаторськх заходах і інших скандальних подіях, прийшов на похорон Тараса Давидюка.
“Потім бачу у фейсбуку повідомлення, що він написав якісь образи і погрози. Я коротко відповів. Після чого він знову натякнув на якісь погрози, тож запостив після цього публічно, хай народ знає своїх “героїв", - каже Володимир Торбіч.
“За свою журналістську діяльність я стикався з багатьма неадекватами. В моїх силах лише показувати їхнє справжнє обличчя, що і роблю. Я ще думаю, чи варто звертатися в поліцію. Але з досвіду знаю, що поліція, зазвичай, слабка в розслідуванні злочинів проти журналістів. Тож не знаю, чи є смисл витрачати на це час”, - розповів Володимир Торбіч ІМІ.
За словами Торбіча, вперше він мав справу з Ельдаром Магомедовим у 2014 році, коли той просив висвітлити ситуацію про начебто розкрадання грошей, зібраних на Майдані у Рівному. “Власне, все звелося до бездоказового обвинувачення, за що на нього обвинувачені подали до суду за оббріхування, і він цей суд програв. Ми про це писали”.
У 2016 році Ельдар Магомедов завітав до “Четвертої влади” в якості оператора рівненської навколополітичної активістки Лілії Москальової, яка оббріхувала “Четверту владу”. “Тоді Ельдар ніби виправдовувався: “Володя, я просто оператор”. “Тоді Ельдар ніби виправдовувався: “Володя, я просто оператор”. Тож коли писав блог про цю ситуацію, прифотошопив надпис на його спині “я просто оператор”. І він потім через журналіста передавав мені, що образився на це”, - розповів Володимир Торбіч.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 3
1. Шарій поширює фейки про те, що ІМІ начебто отримує гроші за його “дискредитацію”
04.11.2023 Підозрюваний у державній зраді пропагандист Анатолій Шарій розповсюджує у своєму телеграм-каналі фейкові дописи про те, що Інститут масової інформації та його директорка Оксана Романюк начебто отримали $70 тисяч від так званого наркокартелю, повідомляє “Детектор медіа”.
Шарій пише, що журналістів ІМІ нібито “спонсорують” за листи медійним організаціям з проханням “його не підтримувати”.
У своїх публікаціях пропагандист посилається на власне джерело та підроблені скриншоти нібито листування Оксани Романюк з невідомою особою про “отримання коштів”.
Серед іншого в одному зі своїх дописів Шарій також називає Романюк “функціонеркою”, а німецький фонд Palm Foundation, який минулого року номінував Романюк на Премію за свободу слова, “німецькими безмозкими ідіотами, відірваними від дійсності”.
В коментарі виданню Оксана Романюк розповіла, що дописи у телеграм-каналі Шарія з'явилися після того, як ІМІ опублікував новину, в якій взяли під сумнів його журналістський статус. За інформацією джерел ІМІ, пропагандист розіслав низці міжнародних медійних організацій листа з проханням про підтримку, в якому він заявляє про погрози у зв'язку з нібито його “розслідуванням” діяльності наркокартелів у Європі. Він також заявив, що є членом Міжнародної федерації журналістів і “шокований тим, що як журналіст зазнав нападу в Європі”.
Оксана Романюк вважає це цілеспрямованою атакою Шарія проти неї.
«Я вважаю, що це цілеспрямована атака проти мене у зв'язку з новиною Інституту масової інформації, яка викриває, що Шарій намагався прикритися журналістським посвідченням, не будучи журналістом. Він є підозрюваним у серйозних кримінальних справах, які, на нашу думку, несумісні з професійними та етичними стандартами і відповідальністю. І цими дописами Шарій яскраво підтвердив, що він не має жодного стосунку до журналістики. Думаю, що після цієї ситуації запитання відпадують навіть у тих, хто сумнівався”, — прокоментувала Романюк.
За її словами, наразі команда ІМІ радиться щодо того, якою буде їхня реакція на дописи Шарія.
Керівниця ІМІ додала, що Міжнародна федерація журналістів досі не відповіла на запит про те, чи справді Шарій є членом цієї організації, тому “Детектор медіа” також звернувся до МФЖ та очікує на відповідь її представників.
Як повідомляв ІМІ, в ніч на 24 жовтня 2023 року в Іспанії невідомі закидали “коктейлями Молотова” будинок підозрюваного в державній зраді проросійського пропагандиста Анатолія Шарія. За даними іспанського видання elDiario, напад трапився після “розслідування” Шарія про нібито наркобізнес в Україні та Європі.
4 травня 2022 року в Іспанії затримали Анатолія Шарія, проте згодом іспанський суд відпустив його під підписку про невиїзд. Ірина Венедіктова, яка на той момент обіймала посаду генеральної прокурорки, закликала громадян утриматися від емоційних висловлювань на адресу Шарія, щоб не завадити його екстрадиції.
У 2021 році СБУ оголосила про підозру Анатолію Шарію в скоєнні злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 111 (“Державна зрада”) та ст. 161 (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками”). Шарія викликали на допит 22 лютого до СБУ, а 25 лютого СБУ оголосила його в державний розшук.
1 березня 2021 року СБУ скерувала до Київської міської прокуратури запити про міжнародну правову допомогу і необхідні матеріали для організації та проведення слідчих дій на території інших країн у кримінальному провадженні стосовно Шарія.
21 серпня 2021 року Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій щодо подружжя Шаріїв – Анатолія та Ольги. 16 лютого 2022 року Зеленський розширив санкції проти Шарія, які стали поширюватись і на його сайти.
6 липня 2023 року СБУ повідомила про нову підозру прокремлівському блогеру Анатолію Шарію, який за завданням ФСБ Росії робив постановні відео з допитів українських полонених. Йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб).
06.11.2023 Засідання сесії Полтавської обласної ради, яке проходить у форматі відеоконференцій, 31 жовтня не мало відеотрансляції, запис також не був оприлюднений на загал. Результати голосувань можна було дізнатися з офіційних релізів керівництва облради чи коментарів депутатів. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.
Представник пресслужби Полтавської облради Олександр Нагорний у робочому чаті з журналістами повідомив, що є запис преспідходу після закінчення сесії, та надав його.
Як пише видання “Полтавщина”, трансляції засідань сесії поновлять під чесне слово журналістів нічого не писати протягом самого засідання. Така умова, як і сам формат відеоконференцій, має сприяти безпеці депутатів. Так пояснив перерву трансляцій сесій голова облради Олександр Біленький. Посадовець зазначив, що окремі сайти до цього вели пряму трансляцію засідань, а це наражає депутатів на небезпеку під час повітряних тривог.
“У подальшому продовжимо надавати журналістам права доступу до сесії, але під особисті зобовʼязання”, – прокоментував Олександр Біленький.
Редакція “Полтавщини” публічно написала: “Навіщо нам узагалі потрібні текстові трансляції сесій обласної та міської рад. Майже абсолютній більшості населення Полтавщини не до зібрань депутатів, вони в цей час працюють на своїх роботах чи вирішують інші свої побутові проблеми. Якби журналісти були кондитерами, слюсарями чи вчителями, то так само вирішували б свої завдання. Але так уже склалася наша доля, що наразі вбачаємо свою місію саме в інформуванні в режимі реального часу населення області про рішення своїх обранців. Або хоча б після засідання сесії. В обох випадках журналістам необхідний доступ до записів. Маємо надію, до наступного засідання така практика поновиться і без жодних загроз для життя депутатів”.
Юрист ІМІ Роман Головенко пояснив, що Закон “Про місцеве самоврядування” не зобов'язує раду транслювати свої засідання, крім випадку, коли воно дистанційне. Згідно з регламентом роботи Полтавської обласної ради, засідання обласної ради, її постійних комісій є гласними та відкритими. В умовах воєнного стану сесії обласної ради можуть проводитись із застосуванням режиму відеоконференції. Дата, час, місце, умови та порядок проведення пленарних засідань обласної ради із застосуванням режиму відеоконференції визначається розпорядженням голови обласної ради, яке доводиться до відома депутатів обласної ради не пізніше як за 24 години до його початку.
3. ДМ та ІМІ заявляють про організовану кампанію фейків та тиску з боку анонімних телеграм-каналів
28.11.2023 "Детектор медіа" та Інститут масової інформації заявляють про тиск і перешкоджання журналістській діяльності у зв’язку з організованою кампанією фейків і чорнухи, яку розгорнула проти двох організацій група анонімних телеграм-каналів.
Кампанія очорнення ДМ та ІМІ розпочалася з допису одного з фігурантів викривального дослідження Інституту масової інформації – анонімного телеграм-каналу "Батальйон "Монако" (більш як 1 млн підписників) і розійшлась іншими анонімними телеграм-каналами, серед яких "Доброго вечора, ми з України" (більш ніж 0,5 млн), "Джокер" (160 тис.), а також її активно поширювала "Труха" (понад 2,5 млн підписників) і її регіональна мережа телеграм-каналів.
Указані телеграм-канали поширюють фейк про те, що начебто ДМ "платить рублями" російським сервісам і "спонсорує війну". Разом з тим чомусь використовують скриншот дослідження ІМІ про фейки та маніпуляції анонімних телеграм-каналів і помийок, що заробляють джинсою, рекламою азартних ігор і маніпулюють чутливими темами, як-от загрозою російських обстрілів. Згодом канал "Батальйон "Монако" опублікував "опитування", в якому пропонує аудиторії обрати спосіб розправи з ДМ та ІМІ, а деякі анонімні коментатори пропонують ліквідувати ці організації, спалити їхні офіси тощо. Водночас частина коментаторів стає на бік організацій та звинувачує телеграм-канал у наклепі.
Як насправді
У дослідженнях ІМІ використав безкоштовний варіант сервісу TGStat, створеного росіянами, – як допоміжний, а не основний інструмент для аналізу. Цей сервіс дозволяє дослідникам отримати доступ до статистики найбільшої вибірки каналів месенджера Telegram, теж створеного росіянином Павлом Дуровим. ІМІ водночас використовує власні автоматизовані методи, збирає та систематизує дані телеграм-каналів за допомогою програмування. Безкоштовні дані сервісу TGStat використовувалися лише для визначення рейтингу телеграм-каналів в українському сегменті, що дозволяє краще проаналізувати російську дезінформацію, яка поширюється в Україні переважно через них. ІМІ використовував TGStat також у попередніх дослідженнях, як і інші дослідники дезінформації, щоб оцінити кількість аудиторії, показник залученості аудиторії до контенту певного каналу. Статистику можна переглянути безкоштовно за умови звичайного залогінення.
Нагадаємо, месенджер Telegram досі не заборонено в Україні, утім безпека даних українських користувачів цього месенджера є дуже сумнівною. "Детектор медіа" та ІМІ неодноразово публікували викривальні матеріали про роботу анонімних телеграм-каналів, розслідування щодо їхніх власників, а також реакції медійників на загравання влади з анонімними каналами, тож ми вбачаємо в розгорнутій кампанії цькування реакцію на нашу критику.
Нещодавно на зустрічі з Володимиром Зеленським серед інших запросили адміністратора телеграм-каналу "Труха" Максима Лавриненка. У відповідь на обурення медіаспільноти радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк сказав, що власники запрошених телеграм-каналів "є не анонімами", й припустив, що вони "готові нести юридичну відповідальність".
Але офіційно власники цих каналів, які мають значну аудиторію, досі не відкрили громадськості жодних даних про себе, зокрема не зареєструвалися як онлайн-медіа, і в такий спосіб намагаються уникнути юридичної відповідальності за поширення прямої дезінформації.
Ми закликаємо нашу аудиторію не користуватись анонімними телеграм-каналами для отримання важливої інформації про події в Україні та зважати на те, що вони поширюють фейки, чорнуху і неперевірену інформацію.
Що плануємо робити
Наразі ДМ та ІМІ готують заяву до правоохоронних органів у зв’язку з тиском і перешкоджанням професійній журналістській діяльності (за частиною 2 ст. 171 Кримінального кодексу України, де передбачено відповідальність за переслідування журналіста через виконання професійних обов’язків).
Також, відповідно до ч. 1 ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Якщо ті, хто поширив цю недостовірну інформацію, спрямовану на підрив ділової репутації ДМ та ІМІ, не спростують її на своїх сторінках, ми також вживемо окремі дії в юридичній площині для захисту своїх прав.
Ми звертаємося до Президента як до гаранта дотримання конституційних прав і свобод за частиною 1 статті 102 Конституції України із закликом узяти на контроль справу розслідування тиску та залякування на адресу незалежних медіа, зареєстрованих згідно із законом.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 2
03.11.2023 Міністерство енергетики України обмежило в доступі інформацію про міжнародну допомогу на відновлення пошкоджених унаслідок російських обстрілів об’єктів енергетичної інфраструктури в Миколаївській області. Про це йдеться у статті на сайті “НикВести”.
У межах підготовки до публікації статті, яка стосувалася готовності енергосистеми в Миколаївській області до можливих російських обстрілів та, як наслідок, відключень електроенергії, журналістка видання Юлія Бойченко звернулася до Міненерго з інформаційним запитом. Вона просила надати дані про те, які донори та яку саме допомогу надали (об’єм коштів, техніка тощо) для забезпечення Миколаївської області електроенергією після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Також журналістка просила надати інформацію про те, скільки у відсотковому значенні пошкоджено російськими обстрілами електромереж на території регіону.
Однак у відповіді на запит за підписом заступниці міністра Світлани Гринчук кореспондентці відмовили в наданні запитуваної інформації, пославшись на воєнний стан: “…Міненерго тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, призупинило задоволення запитів на публічну інформацію, які стосуються об’єктів інфраструктури паливно-енергетичного комплексу стратегічних та оперативних планів забезпечення енергобезпеки для захисту інтересів національної безпеки нашої держави”.
Редакція “НикВести” звернулася по коментар до юриста Інституту масової інформації Романа Головенка. Він повідомив, що значна частина запитуваної інформації дійсно може потребувати обмеженого доступу, однак “це має вирішувати фахівець у сфері енергетики”. Проте, додав він, юридично відповідь Міненерго все ж має певні порушення.
“Така відмова не годиться. В ній мав бути трискладовий тест по кожному питанню запиту: з двох мало бути окремо пояснено, чому розповсюдження інформації може сприяти ворогу. Посилання на те, щоб засекретити таку інформацію до кінця воєнного стану, також не узгоджується із законом про доступ до інформації, оскільки він вимагає розглядати ситуацію на момент отримання запиту. Тобто гіпотетично в майбутньому може бути, що воєнний стан ще триватиме, а в РФ уже не буде чим знищувати нашу інфраструктуру в тилу. До того ж навіть не вказано, до якої підкатегорії обмеженого доступу віднесено інформацію”, – зазначив Роман Головенко.
Він також додав, що навіть ті постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, на які посилається у своїй відмові Міненерго, не регулюють інформаційні запити, а лише публікацію інформації на сайтах за ініціативою розпорядників.
13.11.2023 Тернопільська міська рада відмовилася називати розмір зарплат посадовців журналістам місцевого видання “RIA+ / 20 хвилин”, які з відповідним запитом звернулися до міськради. Про це медіа повідомляє на своєму сайті.
Причина відмови – “з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану”.
“Через військову агресію Російської Федерації проти України та запровадження воєнного стану, з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану розгляд запитів на публічну інформацію даного змісту в Тернопільській міській раді відстрочено. Опрацювання запитів буде відновлено після завершення воєнного стану”, – йдеться у відповіді міськради.
Видання зазначає, що запит до міськради щодо зарплат, премій та інших доплат працівників, отриманих за перший рік повномасштабної війни, надіслали 6 жовтня. Міськрада спочатку продовжила розгляд до 20 днів, про що повідомила редакції. Згодом відповідь дали, але розмір зарплат так і не назвали. У відповіді міськрада також вказала, що опрацювання запитів такого характеру наразі зупинено і “буде відновлено після завершення воєнного стану”.
Своєю чергою журналісти видання повторно надіслали інформаційний запит до Тернопільської міської ради. Водночас спільно з юристом готують звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Видання нагадало, що в жовтні в Тернопільській обласній військовій адміністрації їм також не відповіли щодо заробітних плат, премій та інших виплат працівникам у 2022 році.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 2
1. Nikcenter заявив про спроби невідомих зламати телеграм-акаунти журналістів
07.11.2023 Миколаївський Центр журналістських розслідувань Nikcenter заявив про те, що невідомі намагались отримати доступ до особистих акаунтів журналістів у телеграмі. Про це 7 листопада у фейсбуці повідомив головний редактор видання Олег Оганов.
“Протягом тижня невідомі особи намагались отримати доступ до телеграм-акаунтів журналістів Nikcenter. Сьогодні колегам прийшли смс від CloudОTP з кодом доступу до телеграму, тобто хтось намагався зайти в мережу під нашими телефонами. Усі спроби були невдалі, причому з одного й того ж IP, зареєстрованого в Миколаївській області”, – повідомив Олег Оганов.
Представниця Лабораторії цифрової журналістики Ірина Чулівська, коментуючи публікацію Олега Оганова, зазначила, що в разі, якщо видання звернеться із заявою до кіберполіції, правоохоронці матимуть можливість забрати телефони медійників для розслідування.
“Поліція в такому випадку захоче забрати ваші телефони з відкритим телеграмом “для розслідувань”, і, звісно ж, ніхто з журналістів на таке не піде (і правильно зробить)”, – написала Ірина Чулівська.
У коментарі представниці ІМІ в Миколаївській області Олег Оганов повідомив, що видання поки не планує звертатися до правоохоронних органів, оскільки це ризиковано.
Водночас видання зараз перевіряє, чи не була зафіксована останнім часом підозріла активність на сайті.
“З приводу зв'язку з останніми розслідуваннями не можу нічого стверджувати. Хоча вони були дуже резонансні й зачіпають інтереси багатьох впливових осіб”, – сказав Олег Оганов, відповідаючи на питання про те, чи не пов’язує він атаку з останніми розслідуваннями центру.
Зазначимо, що напередодні видання опублікувало розслідування про гендиректора КП “Миколаївводоканал” Бориса Дуденка, а також матеріали про те, як миколаївські бізнесмени освоюють оборонні закупівлі на харчування військових, і розслідування про “зникнення” армійського пального на АЗС Миколаєва.
2. Сайт громадського радіо зазнав масштабної DDoS-атаки
08.11.2023 Сайт Громадського радіо зазнав масштабної DDoS-атаки зранку 8 листопада, через що протягом певного часу в багатьох користувачів були проблеми з доступом до домену hromadske.radio.
Як повідомила технічна команда Громадського радіо, ця DDoS-атака мала масштаб приблизно у 75 млн запитів за 30 хвилин.
"Зазвичай ми маємо 5 мільйонів запитів на добу. Це з ботами, гуглом і всім іншим. Цього разу було 75 млн запитів за 30 хвилин – і це не класичні переходи на сторінку матеріалу (landing page), а запити до головної hromadske.radio. 100% по кількості – не люди, хтось випробував можливість виведення сайту з ладу".
Згодом повноцінну роботу сайту Громадське радіо відновлено.
Проте зранку 9 листопада атаки на сайт Громадського радіо, які розпочалися 8 листопада, продовжилися. Технічна команда Громадського радіо повідомляє про вже щонайменше 160 мільйонів запитів зранку і загалом понад 1,5 мільярда за добу.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Депутату, який погрожував полтавській журналістці, висунули підозру
08.11.2023 Полтавська обласна прокуратура оголосила підозру депутату та заступнику голови районної ради Сергію Бойку через погрози журналістці “Полтавської хвилі” Анастасії Мацько.
Про це регіональній представниці ІМІ повідомила представниця пресслужби Полтавської обласної прокуратури Людмила Іващук.
За словами Іващук, керівник обласної прокуратури підписав підозру заступнику голови Подільської районної ради Полтави.
“Підозру підписали за частиною 1 статті 345-1 КК України (погроза або насильство щодо журналіста. – Прим. авт.). За дорученням керівника вчора її вручили підозрюваному. Запобіжний захід ще не обирали”, – сказала Людмила Іващук.
Як повідомляв ІМІ, журналістка інтернет-видання “Полтавська хвиля” Анастасія Мацько заявила, що їй погрожували під час сесії міської ради 29 березня 2023 року депутат районної ради Сергій Бойко та керівник інспекції з благоустрою Максим Малько. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. Пізніше адвокат Мацько Дмитро Семеха попросив поліцію перекваліфікувати кримінальне провадження з перешкоджання на погрози. 29 травня Мацько разом зі своїм адвокатом подала скаргу до Офісу генерального прокурора через бездіяльність поліції. Дві експертизи підтвердили погрози полтавській журналістці, але вона знову скаржиться на прокуратуру.
2. Поліція відкрила справу щодо перешкоджання журналістам з Чорноморська
22.11.2023 Керівниця інформаційного агентства “Чорноморська громада” Ганна Хлистун (місто Чорноморськ, Одеська область) заявила про бездіяльність правоохоронців щодо розслідування нападу на журналістів інформагентства.
Про це вона заявила на брифінгу ще 2 листопада 2023 року, повідомляє “Інформер”.
За словами Ганни Хлистун, напад стався ще у березні 2022 року, коли журналісти інформаційного агентства розслідували справу постачання автівок Збройним силам України і виявили факти, коли машина була замовлена, але так і не передана на фронт. Вони звернулися до міської ради з запитом, куди поділася автівка.
“На це нам в міській раді відповіли, що знають про ситуацію і авто знаходиться на ремонті в водоканалі. Після цього помічник міського голови Василя Гуляєва Олег Поліщук нам призначив зустріч, де нас чекали люди з автоматами, які почали кричати, щоб ми не втручалися в їхні справи. Після того нас побили, я отримала закриту черепно-мозкову травму, а мого оператора били вісім людей в балаклавах”, – розповіла Ганна Хлистун.
Після побиття журналістка і оператор Валентин Ткачук написали заяву до правоохоронних органів, але ситуація, на думку Хлистун, “заморожена”.
Як повідомили регіональному представнику ІМІ у відділі дізнання Головного управління Нацполіції в Одеській області, у них дійсно є звернення від Ганни Хлистун щодо подій у березні 2022 року.
Як йдеться у відповіді правоохоронців на запит, справа розслідувалася за ч.1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Але 23 жовтня 2023 року Іллічівський міський суд зобов'язав внести до єдиного реєстру відомості про напад на журналістку, і 30 жовтня поліція розпочала кримінальне провадження за 171 ст. (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.
У поліції зазначають, що зараз триває досудове розслідування, з'ясовуються обставини, які підлягають доказуванню.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. Інститут масової інформації подає до суду на Шарія
04.11.2023 Інститут масової інформації подаватиме до суду на проросійського пропагандиста Анатолія Шарія через наклеп.
Підозрюваний у держзраді проросійський блогер у своєму телеграм-каналі 3 і 4 листопада опублікував неправдиву інформацію про нібито отримання премії від наркокартелю Інститутом масової інформації.
Це сталося після публікації ІМІ новини про те, що Шарій виявився членом Міжнародної федерації журналістів. ІМІ звернувся до МФЖ по коментар з цього приводу.
"Не буду заглиблюватимуся в так зване "розслідування" Шарія. Ми збираємося подати до суду на нього через наклеп. Партнери запевнили нас у підтримці, ми також звернулися до правозахисних організацій щодо адвокатської підтримки", – заявила директорка ІМІ Оксана Романюк.
Як повідомляв ІМІ, в ніч на 24 жовтня 2023 року в Іспанії невідомі закидали "коктейлями Молотова" будинок підозрюваного в державній зраді проросійського пропагандиста Анатолія Шарія. За даними іспанського видання elDiario, напад трапився після "розслідування" Шарія про нібито наркобізнес в Україні та Європі.
4 травня 2022 року в Іспанії затримали Анатолія Шарія, проте згодом іспанський суд відпустив його під підписку про невиїзд. Ірина Венедіктова, яка на той момент обіймала посаду генеральної прокурорки, закликала громадян утриматися від емоційних висловлювань на адресу Шарія, щоб не завадити його екстрадиції.
У 2021 році СБУ оголосила про підозру Анатолію Шарію в скоєнні злочинів, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 111 ("Державна зрада") та ст. 161 ("Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками"). Шарія викликали на допит 22 лютого до СБУ, а 25 лютого СБУ оголосила його в державний розшук.
1 березня 2021 року СБУ скерувала до Київської міської прокуратури запити про міжнародну правову допомогу і необхідні матеріали для організації та проведення слідчих дій на території інших країн у кримінальному провадженні стосовно Шарія.
21 серпня 2021 року Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження санкцій щодо подружжя Шаріїв – Анатолія та Ольги. 16 лютого 2022 року Зеленський розширив санкції проти Шарія, які стали поширюватись і на його сайти.
6 липня 2023 року СБУ повідомила про нову підозру Шарію, який за завданням ФСБ Росії робив постановні відео з допитів українських полонених. Йому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб).
2. Громадське радіо звернулося до кіберполіції за фактом DDoS-атак
10.11.2023 Громадське радіо звернулося до кіберполіції за фактом масштабних DDoS-атак протягом 8–9 листопада.
Через ці атаки протягом певного часу в багатьох користувачів сайту були проблеми з доступом до домену hromadske.radio, повідомила редакція.
За даними технічної команди Громадського радіо, перша DDoS-атака мала масштаб приблизно в 75 млн запитів за 30 хвилин.
Зазвичай hromadske.radio має 5 мільйонів запитів на добу. Зранку 8 листопада було 75 млн запитів за 30 хвилин – і це не класичні переходи на сторінку матеріалу (landing page), а запити до головної hromadske.radio. 100% за кількістю не люди, хтось випробував можливість виведення сайту з ладу.
Згодом повноцінну роботу сайту Громадського радіо було відновлено. Але вдень і ввечері 8 листопада, а також зранку 9 листопада атаки на сайт продовжилися.
9 листопада технічна команда Громадського радіо повідомила про щонайменше 160 мільйонів запитів зранку. Загалом за добу їх було понад 1,5 мільярда.
Крім DDoS-атаки, на пошту і в соцмережах Громадського радіо надійшли погрози колективу, в яких було сказано, що атаки триватимуть.
"Також невідомі особи телефонували на студійний телефон Громадського радіо з погрозами і образами. Їм відповідав звукорежисер Громадського радіо. Він також потім повідомив про це СБУ", – йдеться в заяві.
Заяву до кіберполіції зареєстрували, редакція очікує реакції правоохоронних органів.
Help us be even more cool!
