Барометр свободи слова за травень 2024 року
У травні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед російських злочинів – 11 випадків – викрадення, обстріли телевеж та кібератаки.
Внаслідок російської агресії в травні на фронті загинули двоє медійників:
- Олександр Машлай – військовослужбовець, тривалий час був головним редактором громадсько-політичної газети, а згодом журналу “Правий поступ”. Загинув на Авдіївському напрямку 7 травня 2024 року.
- Ірина Цибух – парамедикиня медичного батальйону “Госпітальєри”. Працювала менеджеркою Департаменту регіонального мовлення Суспільного, на Громадському радіо працювала гостьовою редакторкою та журналісткою. Загинула 29 травня під час ротації на Харківському напрямку.
Станом на 6 червня, за даними ІМІ, в Україні загинув 81 медійник, 10 з них – під час виконання професійної діяльності.
У травні стало відомо про перебування майже десятий місяць у російському полоні адміністратора чату українського телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” Владислава Гершона. Окупанти затримали його 20 серпня 2023 року, тоді сталися масові затримання адміністраторів телеграм-каналів “РІА Мелітополь”. Усіх затриманих того дня звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі
Ім'я Владислава Гершона оприлюднила служба “Викрадені мелітопольці” 3 травня 2024 року з нагоди Всесвітнього дня преси.
Крім того, ІМІ дізнався, що в полоні росіян у 2022 році побував журналіст із Луганщини Володимир Мартинов. Росіяни викрали його 10 грудня 2022 року з власного будинку. Вивезли до Луганська, де протримали “на підвалі” 18 діб. За словами журналіста, за весь цей час до нього жодного разу не прийшов слідчий/-ча, його не допитували та не висували обвинувачень.
За весь час тримання йому жодного разу не дали помитися. В туалет із сусідом по камері вони ходили у відро, яке забирали лише тоді, коли воно було повне.
28 грудня його вивезли в невідомому напрямку і відпустили. Володимир дістався своєї сестри, а потім поїхав до Новоайдара. З часом йому допомогли виїхати з окупованої території. Зараз він живе столиці Косова Приштині за програмою для українських журналістів та працює як журналіст-фрилансер.
Володимир має підозри, що окупантам його здав знайомий, з яким вони мали суперечки й розходилися в поглядах.
Крім того, російські війська продовжили обстрілювати телевежі. Так, 6 травня окупанти обстріляли телевежу в місті Білопілля Сумської області, унаслідок чого вона була пошкоджена і наразі не працює. Нагадаємо, телевежу в Білопіллі росіяни обстріляли вперше 9 березня 2022 року.
Також країна-агресор продовжує кібератаки на українські медіа. Впродовж травня ІМІ зафіксував щонайменше сім таких випадків. До 9 травня російські хакери масово ламали українське мовлення на супутниках і запускали трансляцію російського параду з Москви. Зокрема, таких втручань зазнали канали групи Віктора Пінчука, “Дім”, “Еспресо”, Суспільне. Крім того, про потужні DDoS-атаки на свої сайти заявили Громадське радіо та dev.ua. Обидві редакції пов'язують кібератаку з Росією.
Також ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, цензури, політичного тиску та кібератаки.
Про погрози журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та іншим співробітникам заявила “Українська правда”. Він отримав у месенджер повідомлення від адресата, що назвався Олександром Cлобоженком (героєм нещодавнього розслідування редакції “Непридатні”). Той пропонував “укласти мирову” за гроші. Крім того, невідомі без успіху намагалися ввійти в акаунт Монобанку журналіста, також Ткач почав отримувати десятки дзвінків з невідомих номерів та смс із кодами авторизації з банківських та кредитних установ.
Згодом на електронні пошти мінімум 10 співробітникам УП надійшли листи з погрозами такого змісту: “Я вже писав про це Ткачу, але, мабуть, до нього не дійшло, зроблю спробу донести думку востаннє. Іноді вміння вчасно закрити рота рятує життя. Моя пропозиція закрити питання миром у силі, я чекаю на відповідь. С.”.
Випадки цензури стосувалися “темників” в Укрінформі. Нагадаємо, 29 травня “Українська правда” оприлюднила статтю “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”, у якій повідомила, що журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді гендиректора Укрінформу запровадив цензуру, “темники”, а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити “потрібних” людей.
Інформацію про “темники” підтвердив кореспондент Укрінформу в Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун. Він розповів, що в грудні 2023 року отримав від редактора “темник” з бажаними та небажаними спікерами в Чернігівській області.
Проте на наступний день Юрій Стригун отримав повістку з вимогою з'явитися до ТЦК за місцем реєстрації. Він назвав дивним збігом обставин таку увагу до нього з боку військкомату після підтвердження ним отримання “темника”.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Викрадення – 2
1. У полоні РФ майже 10 місяців перебуває адмін телеграм-каналу з Мелітополя Владислав Гершон
28.05.2024 У російському полоні з 20 серпня 2023 року перебуває ще один адміністратор чату українського телеграм-каналу “Мелітополь – це Україна” – Владислав Гершон. Його ім'я оприлюднила служба “Викрадені мелітопольці” 3 травня 2024 року, повідомляє видання РІА Південь.
Окупанти затримали Владислава Гершона 20 серпня 2023 року разом в окупованому Мелітополі. В той день росіяни затримали низку адмінів телеграм-каналу “РІА Мелітополь” та привласнили собі “Мелітополь - це Україна”.
Відео затримання адмінів окупанти оприлюднили лише 29 жовтня 2023 року в пропагандистських медіа і телеграм-каналах. На одному з пропагандистських відео рідні впізнали Владислава.
Як пише РІА Південь, у сюжеті на росТБ Гершона виводять із камери, обшукують, заковують у кайданки та ведуть на розмову з російським пропагандистом, який повідомляє, що обмінювати його ніхто не буде і що він отримає 20 років.
Нагадаємо, усіх затриманих 20 серпня 2023 року адмінів звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.
Як повідомляв ІМІ, в ніч на 21 серпня 2023 року російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з РІА-Мелітополь окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни “невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів”.
Окупанти утримують у невідомому місці вже майже десять місяців журналістку РІА Мелітополь (РІА Південь) Анастасію Глуховську, яку окупанти також затримали разом з адміністраторами телеграм-каналів у серпні 2023 року,
На початку травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) окупанти викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром, які вже декілька років перебували на пенсії. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз, залишається невідомим.
2. Журналіст з Луганщини Володимир Мартинов побував у 2022 році у російському полоні
Журналіст з міста Новоайдар (Луганська область) Володимир Мартинов у грудні 2022 року потрапив у полон до російських окупантів. Цю інформацію він підтвердив представниці Інституту масової інформації у Луганській області.
За його словами, 10 грудня 2022 року російські окупанти вибили у його будинку двері та увірвалися до його будинку. Проводячи так званий обшук, вони пакували різні речі, зокрема поламали музичні інструменти.
“Один з них, мабуть найстарший, сказав: “Ти зараз нам все розкажеш, чи ми повеземо тебе. Я кажу: “Що вам розказувати? Везіть, якщо вам треба відзвітувати”. Мені дали можливість накинути на себе куртку і взутися. Наділи мішок на голову. Руки за спиною заламали, запхали в машину. Я молився і намагався зрозуміти, куди мене везуть”, – згадує Володимир.
Його вивезли до Луганська, але куди саме, він так і не зрозумів. Чув шум міста і звук, схожий на звук трамваю. “На підвалі” його протримали 18 діб.
За словами журналіста, за весь цей час до нього жодного разу не прийшов слідчий/ча, його не допитували та не висували обвинувачень.
Тримали його у камері разом зі ще одним чоловіком. За весь час тримання йому жодного разу не дали помитися. В туалет із сусідом по камері вони ходили у відро, яке забирали лише тоді, коли воно було повне.
28 грудня до Володимира у камеру не принесли обід, а згодом до камери зайшли люди у камуфляжі і масках і наказали йому виходити.
Його та, як з’ясувалося, ще одного чоловіка, вивезли у невідомому напрямку зі зв’язаними руками і сказали, що через 20 хвилин вони мають самі розв’язати себе та добиратися додому. Після 20 хвилин Володимир вивільнив себе і побачив поруч свого знайомого. Того теж затримали 10 грудня. Володимир дістався своєї сестри, а потім поїхав у Новоайдар. З часом йому допомогли виїхати з окупованої території.
Зараз він живе столиці Косово Приштині за програмою для українських журналістів та працює як журналіст-фрілансер.
Він уточнив, що має підозри, що окупантив здав його знайомий, з яким вони мали суперечки і розходилися у поглядах.
Обстріл телевеж – 1
1. Росіяни обстріляли телевежу на Сумщині
06.05.2024 Російські війська 6 травня обстріляли телевежу у місті Білопілля Сумської області, унаслідок чого вона була пошкоджена і наразі не працює.
Про це повідомила представниця Інституту масової інформації.
Відео з результатами обстрілу росіяни виклали у своїх пропагандистських телеграм-каналах. Окупанти повідомили, що вдарили фугасними авіабомбами-500 (ФАБ).
Обстріл армією РФ телевежі у Білопіллі на Сумщині, 6 травня 2024 року, скриншот ІМІ з відео російського пропагандистського телеграм-каналу
“Кадри поразки об'єктів противника: вишка стільникового зв'язку, пункт дислокації противника, елеватор у якому встановлено систему РЕБ, склад з боєприпасами і підстанція”, – написали росіяни.
Українська сторона ступінь пошкоджень поки не коментує.
Нагадаємо, загалом телевежу у Білопіллі армія РФ обстрілювала щонайменше чотири рази. Вперше – 9 березня 2022 року. У червні 2023 телевежа знову зупинила роботу через російську атаку.
Цьогоріч 14 березня військові РФ обстріляли найбільші передавачі телерадіомовлення Сумщини: в Білопіллі, Сумах, Шостці та Тростянці. Телевізійне мовлення в МХ-1, МХ-2 у Білопіллі відновили напочатку квітня, повідомила Лариса Якубенко, представниця Нацради з питань телебачення і радіомовлення.
Кібератаки – 8
1. Російські хакери запустили трансляцію параду в Москві на каналах Пінчука 09.05.2024 Російські хакери зламали супутниковий ефір каналів групи StarLightMedia та “Інтер” і запустили трансляцію параду в Москві на Красній площі.
Цю інформацію підтвердили “Детектору медіа” в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.
Інформація про злам супутникового ефіру почала зʼявлятися в телеграм-каналах.
Українські провайдери переходять на IPTV сигнал, фахівці працюють над відбиттям хакерської атаки.
Згодом сигнал каналів StarLightMedia та “Інтеру” вдалось відновити, повідомив під час засідання член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Максим Онопрієнко.
За його словами, канали оперативно запустили протокол безпеки, щоб вимкнути сигнал.
“Провайдери перейшли на інший спосіб отримання сигналу. Але відбулось кількахвилинне втручання в ефіри, під час якого транслювався Парад побєди з Московії. Канали повернулись до своїх сіток мовлення”, – розповів він.
Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль розказав, що регулятор готує лист Міжнародного союзу електрозв’язку, спеціального підрозділу ООН.
У пресслужбі StarLightMedia уточнили, що трансляція параду тривала з 10:00 по 10:18.
Як повідомляв ІМІ, 23 лютого 2023 року хакери зламали ефір телеканалу “Інтер” і ввімкнули гімн СРСР. Це сталося під час виступу в “Єдиному марафоні” секретаря РНБО Олексія Данілова. Також гімн, як повідомляли користувачі в соцмережах, звучав і на інших каналах групи: К2 та Zoom.
2. Російські хакери продовжили атакувати канали Пінчука
09.05.2024 Канали StarLight Media вже зазнали трьох російської атак. Хакери продовжували втручатись у сигнал українських телеканалів після відновлення мовлення. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на пресслужбу медіагрупи.
Як повідомляв ІМІ, 9 травня 2024 року російські хакери зламали супутниковий ефір каналів групи StarLightMedia та “Інтер” і запустили трансляцію параду в Москві. Згодом сигнал каналів StarLightMedia та “Інтеру” вдалося відновити. Канали оперативно запустили протокол безпеки, щоб вимкнути сигнал.
Однак після цього розпочалися нові атаки.
За інформацією StarLight Media, після відновлення мовлення о 11:27 знову розпочалось втручання в супутниковий сигнал, 11:29 SES вимкнув сигнал на супутнику. О 12:43 трансляцію каналів увімкнули. Однак о 12:51 розпочалась нова атака та підміна контенту. Тому трансляцію о 12:55 знову вимкнули.
3. Російські хакери атакували канал “Дім” і теж транслювали парад у Москві
09.05.2024 Російські хакери атакували 9 травня на супутнику Astra мовлення телеканалу “Дім” – глушили сигнал і транслювали в ефірі каналу парад у Москві.
Про це Інституту масової інформації повідомила пресслужба державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” (МПІУ), частиною якого є телеканал.
За даними МПІУ, відсутність сигналу мовлення технічні служби зафіксували з 12:18 по 12:20. Парад в ефірі каналу транслювали протягом двох хвилин.
Оператор супутника SES Astra оперативно припинив російське мовлення. Мовлення каналу “Дім” на супутнику Astra відновлено о 13:55.
4. Суспільний Мовник теж зазнав втручання російських хакерів
09.05.2024 Суспільний Мовник теж зазнав втручання російських хакерів. Про це повідомив голова правління НСТУ Микола Чернотицький, пише “Детектор медіа”.
За його словами, хакери глушили сигнал і робили спробу підмінити контент на трансляцію параду у Москві.
Сигнал Суспільного у форматі SD на супутнику вимкнений.
5. Росіяни атакували також супутникове мовлення телеканалу “Еспресо”
09.05.2024 Росія атакувала 9 травня супутникове мовлення телеканалу “Еспресо” – намагалися підмінити сигнал телеканалу трансляцією параду у Москві. Про це повідомляється на сайті Еспресо.
Атакували російські хакери супутникове мовлення на транспондері Astra 4A 11766 H, де здійснюють мовлення українські телеканали, зокрема і телеканал Еспресо.
Наразі трансляція тимчасово призупинена до усунення проблеми.
“Закликаємо українців дотримуватися інформаційної гігієни, аби не допомагати ворогу ширити дезінформацію. Всі ці дії РФ коїть задля дестабілізації ситуації в Україні”, – зазначає мовник та просить провайдерів, за можливості, забезпечити прийом сигналу телеканалу через операторів роздачі мережами інтернету.
6. Громадське радіо зазнає потужних DDoS-атак
12.05.2024 Громадське радіо відбивається від DDoS-атаки, яка розпочалася вночі 12 травня. Про це йдеться на сайті радіостанції.
“Відбувалася у дві хвилі і мала на піку 84,22 млн запитів. Та навіть вона не була найпотужнішою, декілька місяців тому зафіксована атака, яка була ще у 10 разів сильнішою”, – зазначили в компанії.
За словами директора диджиталу Громадського радіо Сергія Омельченка, протягом останніх місяців це типова поведінка тих, хто намагається зробити сайт Громадського радіо недоступним для користувачів. DDoS-атаки відбуваються саме вночі або під ранок.
Він додав, що географія масових запитів щодо країн незмінна: Індія, Сполучені Штати, Німеччина, В’єтнам, Сполучене Королівство.
Також під постійною атакою сторінки Громадського радіо в соціальних мережах.
“Під дописами у наших соціальних мережах миттєво з’являються коментарі від фейкових сторінок. У цих коментарях боти закликають, наприклад, до перемовин із Росією, не підтримувати Захід і відмовитись від допомоги міжнародних партнерів. А також багато скарг отримуємо на наш контент, надто коли висвітлюємо новини з фронту, чергові обстріли. Ми зверталися до медіаюристів за підтримкою та допомогою, готували заяви до Meta та оскаржували видалення дописів. Попри атаки ботів та їхні скарги на наш контент ми продовжуємо готувати та публікувати новини, висвітлювати події фронту та підтримувати наших підписників”, – розповіла керівниця SMM-відділу Громадського радіо Ліна Мачульська.
Фахівці технічного відділу моніторять ситуацію і вживають усіх необхідних заходів для забезпечення стабільного доступу користувачів до інформаційних ресурсів Громадського радіо.
"Ми не знаємо точно, хто і для чого намагається заблокувати наші майданчики, але можемо здогадуватись. Потужні атаки почались після повномасштабного вторгнення у 2022 році", – зазначає головна редакторка Громадського радіо Вікторія Єрмолаєва.
Вона додала, що наразі команда робить усе можливе, щоб відбивати атаки на свої ресурси.
"Проте, щоб бути переконаними, що ми точно не втратимо звʼязок, підпишіться на наші сторінки у соцмережах та ютубі, знайдіть наші канали на подкаст-платформах або скачайте додаток на свій мобільний телефон. Підтримайте Громадське радіо у боротьбі за право говорити правду”, – каже Вікторія Єрмолаєва.
7. Громадське радіо: РФ глушить зв’язок та українське мовлення на прикордонні Чернігівщини
13.05.2024 Росіяни глушать мобільний зв’язок на прикордонні Чернігівської області. Також роблять усе можливе, щоб поширити на цю територію своє мовлення і просувати серед місцевих свою пропаганду.
Про це розповіла в ефірі Громадського радіо його кореспондентка Таліна Тарасенко.
За її словами, українські сили оборони докладають зусиль, щоб запобігти таким діям окупантів і щоб місцеві жителі мали доступ до українських теле- та радіомовлення. Але, говорить кореспондентка, у деяких населених пунктах сигнал українського мовлення відсутній повністю.
“Втім, це переважно ті населені пункти, звідки майже виїхали люди”, – сказала кореспондентка.
Також Таліна зауважила, що відсутність мобільного зв'язку на прикордонні заважає дітям навчатися.
“Там неможливе офлайн-навчання. З телефонним зв'язком, звичайним, ситуація доволі складна. Тож батьки і діти обирають якісь додаткові пристрої, які могли б допомогти навчатись, допомогти в тому, щоб бути на зв'язку. І я знаю історії, що діти привозять свої робочі зошити вчителям на перевірку, тому що не завжди є можливість скинути те саме домашнє завдання через інтернет-під’єднання в соціальних мережах”, – розповіла Таліна Тарасенко.
Як повідомляв ІМІ, 9 травня Чернігівська обласна військова адміністрація отримала інформацію про можливий удар по телевежі в Чернігові. Міська влада закликала людей не ігнорувати повітряну тривогу.
8. Сайт dev.ua зазнав DDoS-атаки. Редакція вважає, що причетна Росія
14.05.2024 Сайт онлайн-медіа dev.ua зазнав 14 травня потужної DDoS-атаки, яка призвела до тимчасових збоїв у роботі. Про це AIN.UA повідомив головний редактор dev.ua Стас Юрасов.
За його словами, атака сталась після вимкнення захисту Cloudflare, який у 2022 році вирішив продовжити працювати в Росії.
Рішення про його відключення було пов’язане з тим, що одна з IP-адрес в пулі Cloudflare була заблокована в Україні на державному рівні через її використання в російських торент-мережах.
Одразу після відключення Cloudflare, портал став жертвою DDoS-атаки – 240 млн запитів за три години.
Сайт вдалося стабілізувати на деякий час після повторної активації Cloudflare та посилення захисту від ботів. Проте зловмисники розпочали нову атаку, цього разу на IP-адресу хостингу, що призвело до його блокування.
Також зловмисники намагалися дискредитувати dev.ua, використовуючи рефери на pornhub та ресурси із сумнівною репутацією. Зараз сайт dev.ua працює стабільно.
Причини атаки поки невідомі, але dev.ua припускає, що вона могла бути організована з Росії, і, з досвіду попередніх кібератак, може бути пов’язана з нещодавніми публікаціями, зокрема інтерв’ю з заступником голови РНБО Сергієм Демедюком, де він розповідав про роботу Telegram і назвав Павла Дурова агентом російських спецслужб.
КРИМ – 2
1. У Криму окупанти вручили застереження журналістці Лутфіє Зудієвій від "Центру "Е"
07.05.2024 Кримській правозахисниці та журналістці Лутфіє Зудієвій вручили застереження від окупаційного “Центру протидії екстремізму”. Про це правозахисниця повідомила на фейсбук-сторінці.
Вручив їй застереження “оперуповноважений з відділу карного розшуку “Джанкойський” на прізвище Варфоломєєв. Він спробував опитати Зудієву на вимогу “Центру протидії екстремізму”. Зудієва від опитування відмовилася.
За її словами, він вручив їй застереження, написане в загальній формі.
“Цей “документ” без вихідних даних – про невідомі можливі протиправні дії на невідомих можливих заходах – не повинен вручатись і тим більше мати якусь юридичну силу, але життя зараз іде саме таким звичаєм”, – написала Зудієва.
Вона зазначила, що ініціатива належить не місцевим співробітникам, а їхнім сімферопольським колегам з окупаційного МВС Криму, які “використовують такі застереження аж ніяк не з профілактичною метою”.
“Саме так і практикується цензура, заборона висловлення думки, атака на незалежну адвокатуру, правозахисні організації та ЗМІ”, – повідомила журналістка.
Як повідомляв ІМІ, 22 лютого 2024 року представники російського “Центру протидії екстремізму” провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили.
На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (“зловживання свободою масової інформації”). Вона у своєму дописі на фейсбуці стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” не зазначила, що цю організацію визнано в РФ терористичною, а також, посилаючись на статтю Радіо Свобода, не вказала, що цю організацію визнано “іноземним агентом”.
У березні 2024 року підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував правозахисницю та журналістку Лутфіє Зудієву на 2500 рублів (1 тис. гривень). Протокол на неї за статтею про “зловживання свободою масової інформації” склав співробітник російського “Центру протидії екстремізму” (ЦПЕ) Роман Філатов.
За словами Зудієвої, суд ухвалив рішення без її участі та не розглянув письмових заперечень в адміністративній справі. Вона вважає, що не є суб'єктом правопорушення і як фізична особа не зобов'язана була виконувати вимоги, а начальник відділу ЦПЕ в Криму Руслан Шамбазов фактично прирівняв її особисту фейсбук-сторінку до зареєстрованого медіа.
У квітні 2024 року окупаційний суд Криму оштрафував кримськотатарську правозахисницю та громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, визнавши винною в “зловживанні свободою масової інформації”.
29.05.2024 Громадянського журналіста Руслана Сулейманова, засудженого до 14 років ув'язнення, поставили на профілактичний облік у в'язниці Верхньоуральська Челябінської області за “прихильність до екстремістської ідеології, схильність до втечі та нападу”, повідомляє громадська ініціатива “Кримська солідарність” із посиланням на дружину Руслана Ельзару Сулейманову.
За її словами, на профілактичний облік її чоловіка поставили одразу після етапування із СІЗО Новочеркаська. Він також отримав дві догани за те, що сидів на ліжку.
Нагадаємо, 27 березня 2019 року в Криму, у мікрорайонах Кам'янка та Строганівка Сімферополя, одночасно відбулися наймасовіші обшуки в будинках кримських татар. Через великий обсяг матеріалів спецслужби розділили кримінальну справу з 25 учасників на п'ять п'ятірок підсудних. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.
24 листопада 2022 року суддя, що головує, Південного окружного військового суду В'ячеслав Корсаков з колегією в складі Дениса Галкіна та Ігоря Шендрікова визнали кримськотатарських активістів, серед яких був Руслан Сулейманов, винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова та Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а громадських журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва та Османа Аріфмеметова – до 14 років.
Чотири роки терміну політв'язні проведуть у в'язниці, а потім ще один рік у них буде обмеження у свободі пересування. Підсудні винними не визнали себе і вважають своє переслідування політичним.
Як повідомляв ІМІ, росіяни незаконно утримують щонайменше 15 журналістів. Усі вони ув’язнені за сфабрикованими справами. Серед них Руслан Сулейманов.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Погрози – 1
1. "Українська правда" заявила про погрози журналістам редакції, зокрема Михайлу Ткачу
14.05.2024 Редакція "Української правди" заявила про погрози керівнику відділу розслідувань УП, журналісту Михайлу Ткачу.
Як зазначили в редакції, 10 травня в одному з месенджерів Ткач отримав повідомлення від адресата, який назвався Олександром Cлобоженком (героєм нещодавнього розслідування редакції "Непридатні"). Той пропонував "укласти мирову" за гроші.
"Текст повідомлення закінчується словами: "Не советую тянуть с ответом. Воевать я тоже умею", – пише видання.
В УП зазначили, що наступного дня, 11 травня, протягом дня невідомі без успіху намагалися ввійти в акаунт Монобанку журналіста.
Також, зазначає редакція, Михайло Ткач почав отримувати десятки дзвінків з невідомих номерів та смс із кодами авторизації з банківських та кредитних установ.
13 травня на електронні пошти мінімум 10 співробітникам "Української правди" надійшли листи з погрозами такого змісту:
"Я вже писав про це Ткачу, але, мабуть, до нього не дійшло, зроблю спробу донести думку востаннє. Іноді вміння вчасно закрити рота рятує життя. Моя пропозиція закрити питання миром у силі, я чекаю на відповідь. С.".
В УП зауважують: повідомлення однакового змісту надіслали не лише на редакційні, а й на особисті електронні адреси журналістів УП. Зокрема, і на такі, що давно не використовуються.
"Ми розцінюємо ці дії як спробу впливу та залякування як Михайла Ткача, так і інших співробітників "Української правди".
Редакція звертається до правоохоронних органів із заявою про спроби тиску, погрози та перешкоджання журналістській діяльності і просить встановити особу відправника цих листів", – йдеться в заяві медіа.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Цензура – 2
1. "Темники", тиск на співробітників: УП дослідила, як працював Укрінформ під керівництвом Мацуки
29.05.2024 Журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді генерального директора інформаційного агентства Укрінформ запровадив цензуру, “темники”, а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити “потрібних” людей.
Про це йдеться в статті “Української правди” “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”.
“Темники”
Як пише видання, Олексій Мацука поширював у редакційних чатах “темники” з позначенням, які теми потрібно висвітлювати, а які – не варто.
“Українська правда” опублікувала документи для регіонів, які надсилав Мацука. Майже в кожному файлі була колонка “небажані спікери” з переліком людей, організацій, місцевих політиків, коментарі яких не треба використовувати в матеріалах.
Загальна тенденція, яка спостерігається в усіх документах: серед “небажаних спікерів” – опозиційні до нинішньої влади діячі. Втім, є і жителі регіонів, де тривалий час немає водопостачання.
Колектив агентства відмовився працювати за такими “документами”.
“Коли Мацука дізнався, що “темники” розійшлися по всьому агентству, а не лише серед регіональних кореспондентів, то перелякався. Спочатку все заперечував, потім казав, що надсилав тільки дві колонки (з темами і спікерами. – Ред.), а третю (з “небажаними спікерами”. – Ред.) хтось інший дописав. Через деякий час узагалі наказав власкорам у областях зробити матеріали з усіма “небажаними спікерами”, – розповів УП один з очевидців тих подій в агентстві.
Люди з медійної команди Офісу президента під час спілкування з УП заперечують свою причетність до появи “темників” в Укрінформі. А Олексій Мацука відмовився відповідати на запитання, звідки їх отримав.
Формування своєї команди
У статті йдеться, що Олексій Мацука та його команда одразу почали думати, як змінити структуру агентства, щоб скоротити кількість працівників і розставити на керівні посади нових людей.
“Але вони не враховували, що, згідно з чинним законодавством, у державній установі не можна когось звільнити тільки через забаганку керівника. Навіть при скороченні посади людині зобов'язані запропонувати інше робоче місце. Тому на деяких працівників зі “старої” команди відверто тиснули і погрожували звільненням за статтею, щоб примусити піти з агентства за власним бажанням”, – зазначається в статті.
Нових людей, пишуть журналісти, команда Мацуки заохочувала обіцянками відстрочення від мобілізації. Співрозмовники УП серед тих, кого привів в Укрінформ заступник гендиректора агентства Єгор Сігарьов, не під запис розповіли, що він називав можливість бронювання як важливу перевагу роботи в агентстві.
Також видання пише, що команду Мацуки в Укрінформі передусім цікавила фінансова звітність.
“У Льоші на FREEДОМі була нормальна зарплата (в декларації Мацуки, поданій під час звільнення, зазначено, що за 2023 рік він отримав на FREEДОМі майже 2 мільйони гривень. – Ред.). Він прийшов до Карандєєва і каже: “Я не можу прожити на ці гроші (зарплату в Укрінформі. – Ред.)”. Просив хоча б рівень FREEДОМу забезпечити. Офіс теж просив Міністерство культури та інформаційної політики вирішити це питання. Міністерство дало йому надбавку, погодило премії для нього і його команди”, – розповів УП не під запис один з урядовців, який має стосунок до роботи державних медіа.
За даними, які Міністерство культури та інформполітики надало УП, впродовж січня-квітня 2024 року Олексій Мацука та його заступник Єгор Сігарьов отримували по 287% премії з посадового окладу.
А заступниці гендиректора Ірині Чередниченко, яка давно працює в агентстві, встановили найменший відсоток премії – 40.
Звільнення співробітників з Укрінформу
На початку 2024 року з Укрінформу масово почали звільнятися співробітники. За даними, які агентство надало у відповідь на запит УП, з моменту призначення Олексія Мацуки з Укрінформу пішли 45 людей (30 із них – за останні три місяці), зокрема керівники творчих підрозділів, журналісти, відеооператори, фотокореспонденти, маркетологи. Серед них і заступниця гендиректора – кураторка майже всіх творчих редакцій Марина Сингаївська. Всі вони працювали в агентстві роками, а впродовж останніх шести місяців протистояли тиску згори.
Зустріч українських журналістів, зокрема представниці Укрінформу, з послами країн G7
Наприкінці січня посли країн G7 зустрілися з українськими журналістами та редакторами. Спілкування тривало кілька годин. На цю зустріч від Укрінформу запросили не Олексія Мацуку, а його заступницю Марину Сингаївську. На той момент вона ще працювала в агентстві.
За словами співрозмовників УП серед присутніх на зустрічі, Сингаївська, не стримуючи сліз, розповідала про тиск і намагання цензурувати роботу Укрінформу з боку нового керівництва. Також вона показала послам і колегам “рекомендації” (темники. – Ред.), які Мацука надсилав регіональній редакції.
“Всі оху*ли: і посли, і ми теж. Все сказане після Марини Сингаївської було тусклим”, – ділиться з УП на умовах анонімності один з учасників зустрічі.
Як вирішили зняти Мацуку
Про зміст зустрічі медійників з послами G7 одразу стало відомо ОП. За даними джерел УП в оточенні президента, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – “щоб ніхто не здогадався про факапи” (ганебний провал. – УП) в Укрінформі.
Впродовж кількох місяців в ОП і МКІП обговорювали можливість запросити на роботу в агентство експерта, який мав спостерігати за дотриманням стандартів. Згодом з'явився варіант створити незалежну наглядову раду. Але рішення так ніхто і не ухвалив.
За словами співрозмовників УП в Кабміні та ОП, зрештою, на Банковій вирішили піти перевіреним шляхом – прибрати Олексія Мацуку. Буцімто немає людини – немає проблеми.
Крім того, кореспондент агентства Укрінформ у Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун підтвердив Суспільному, що в грудні 2023 року отримав від редактора “темник” з бажаними та небажаними спікерами в Чернігівській області.
До цього, зазначив журналіст, таких “документів” за три роки роботи в агентстві йому не надсилали.
“Я в Укрінформі працюю три роки. Поки у нас був попередній керівник Олександр Харченко, жодних “темників”, жодних заборон чи рекомендацій стосовно спікерів у нас не було. Кожен кореспондент узгоджував зі своїм регіональним редактором тему, працював, і ніхто нікому не забороняв”, – розповів Юрій Стригун.
За його словами, ситуація змінилася, коли на посаду гендиректора Укрінформу в листопаді 2023 року призначили Олексія Мацуку.
“Минув деякий час, здається до середини грудня, і від нього (ну, не від нього, а від регіональних редакторів наших, які отримали від нього ці документи з вказівками бажаних / небажаних спікерів) прийшло повідомлення. Там на дві сторінки був лист. В одній колонці – бажані, в іншій – небажані. Серед бажаних були представники Чернігівської ОДА, деякі депутати (з короткими характеристиками), а серед небажаних – це в основному були представники колишнього Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, і сам в. о. міського голови Олександр Ломако”, – розповів Юрій Стригун.
Проте, додав журналіст, він у своїй роботі “темники” здебільшого ігнорував.
Що передувало
Як повідомляв ІМІ, 24 травня 2024 року Олексій Мацука заявив, що завершив роботу на посаді генерального директора Укрінформу.
23 травня 2024 року стало відомо, що гендиректором Укрінформу став речник Східного угруповання ЗСУ, полковник Сергій Череватий.
Президент Володимир Зеленський 23 травня підписав указ про те, що посаду генерального директора Українського національного інформаційного агентства Укрінформ має обіймати військовослужбовець або військовослужбовиця.
Директорка ІМІ Оксана Романюк зазначила, що військовий, очоливши інформаційну агенцію Укрінформ, може зіткнутися з прямим конфліктом інтересів.
Сергій Череватий під час його представлення колективу Укрінформу заявив, що великих кадрових змін не планується і він дослухатиметься до здорових ідей у межах організації роботи Укрінформу.
Директорка ІМІ Оксана Романюк вважає, що Офіс президента для вирішення кризи з цензурою в Укрінформі має забезпечити прозорий конкурс на посаду керівника медіа.
2. Кореспондента Укрінформу, який заявив про "темники", зобов'язали з'явитися до військкомату
31.05.2024 Кореспондент Укрінформу в Чернігівській та Черкаській областях Юрій Стригун, який 30 травня публічно підтвердив факт розсилання “темників” в агентстві, отримав сьогодні, 31 травня, повістку з вимогою з'явитися до ТЦК за місцем реєстрації.
Про це він повідомив ІМІ.
Повістку принесли журналісту не за місцем його реєстрації, а надіслали до київського офісу Укрінформу (за місцем роботи). Також Юрій Стригун заявив ІМІ, що новопризначений гендиректор Укрінформу Сергій Череватий видав окреме розпорядження для журналіста терміново з'явитися до ТЦК і поінформувати його про результати такого візиту. За словами журналіста, йому також запропонували приїхати до Києва і фізично розписатися за отримання повістки й відповідного наказу керівництва Укрінформу.
“Прислали сьогодні мені повістку, з'явитися за місцем прописки в Тальнівський ТЦК (Черкаська область. – Ред.) в понеділок, 3 червня, для оновлення даних”, – розповів він.
Юрій Стригун називає дивним збігом обставин таку увагу до нього з боку військкомату після підтвердження ним отримання в грудні 2023 року від редактора Укрінформу “темника” з бажаними та небажаними спікерами в Чернігівській області.
За словами журналіста, йому 57 років і в армії він ніколи не служив.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Політичний тиск – 1
1. Комунальний телеканал "МТМ" із Запоріжжя заявив про тиск посадовця міськради. Той заперечив
07.05.2024 Запорізький комунальний телеканал "МТМ" заявив про тиск та втручання в редакційну політику начальника управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради Євгена Коваленка. Той звинувачення відкидає і заявляє про корупційні порушення з боку керівниці телеканалу Ірини Полієктової.
Про тиск телеканал повідомив листом Інститут масової інформації за підписом виконувачки обов'язків начальниці комунального підприємства "МТМ" Світлани Зайченко. Вона заміщує відсторонену від обов’язків керівницю Ірину Полієктову.
У листі канал стверджує, що Коваленко після свого призначення в травні 2023 року "розпочав зі спроб побудувати тіньове управління телеканалом "МТМ".
У чому телеканал звинувачує посадовця міськради
Серед звинувачень вказують, зокрема, такі дії Коваленка, як:
- "вимоги про здійснення через сторонніх осіб втручання в редагування інформаційних матеріалів, які готуються телеканалом до ефіру";
- "незаконне втручання в інформаційні новинні сюжети, що мають високий загальний суспільний інтерес в особливий період воєнного стану".
Також у листі йдеться про тиск безпосередньо на керівницю МТМ Ірину Полієктову, зокрема:
- "непогодження відрядження керівника до Києва для одержання медiйної нагороди підприємства";
- "пошук штучних підстав для депреміювання керiвника пiдприємства за неіснуючими порушеннями i направлення до підприємства письмової відмови у преміюванні".
Також посадовця міськради звинувачують у "створенні атмосфери та моделі відносин управлiння внутрiшньої полiтики, преси та iнформацiї мiськради з підприємством, схожих на адміністративний терор, ручне управління та жорстку цензуру"; "повній відсутності дієвого сприяння та конструктивної координації спiльних дiй для розвитку єдиного в місті телемовника".
Канал зазначає, що 12 квітня 2024 року публічно у власному телеефірі заявив про тиск Євгена Коваленка та звернувся з цього приводу до правоохоронних та наглядових iнстанцiй.
Після цього, йдеться в листі, 15 квітня Ірину Полієктову відсторонили від виконання обов'язків керівниці МТМ у зв'язку з розпорядженням про проведення службового розслідування. А 18 квітня затвердили друге розпорядження про службове розслідування, йдеться в листі, за поданням Євгена Коваленка щодо перевищення повноважень та недотримання вимог законодавства Iриною Полієктовою.
Телеканал вважає обидва розслідування замовними.
"Очевидно, що обидва розслідування є замовними, протиправними, такими, що грубо порушують права мунiципального медiа – телеканалу "МТМ" та свiдчать про черговий тотальний незаконний адміністративний тиск із боку органу управління майном підприємства (Євген Коваленко) на нормальну роботу єдиного в місті Запорiжжi суб'єкта у сферi медiа (телемовника)", – йдеться в листі.
Начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради Євген Коваленко звинувачення в цензурі заперечує і заявляє про порушення керівницею телеканалу Іриною Полієктовою закону, а також про два службових розслідування щодо неї про корупційні діяння і перевищення службових повноважень.
У коментарі регіональній представниці ІМІ Євген Коваленко зазначив, що в цьому конфлікті йдеться не про цензуру чи вплив на редакційну політику телеканалу, а про субординацію і порушення закону з боку начальниці комунального підприємства.
"Тут є і політична, і етична складова. Телеканал "МТМ" є комунальним підприємством, і Запорізька міська рада є його власником. Директор комунального підприємства призначається за контрактом, який підписує міський голова. Органом управління майном цього підприємства є управління внутрішньої політики, яким я керую. Що це означає? Всі зобов'язання за контрактом робимо ми. Втім, з першого дня призначення Ірини Полієктової ця субординація не задалася. Почали з'являтися якісь політичні контексти, і взаємодія не складалася. Так, рік тому керівництво телеканалу почало заявляти про втручання в редакційну політику МТМ. Однак редакційна рада телеканалу, до якої входять, зокрема, депутати міської ради, зібравшись щодо цього питання, тиску не виявила. На цьому засіданні була й Ірина Юріївна, яка погодилася з цим рішенням", – розповів посадовець.
Начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради Євген Коваленко. Фото – фейсбук-сторінка Євгена Коваленка
Також він зазначив, що не отримував відповіді на свої запитання щодо адміністративно-господарської діяльності каналу.
"Я, як безпосередній керівник, ставлю питання, але не отримую відповіді від підпорядкованого мені посадовця. Це стосувалося, зокрема, фінансування телеканалу, коли директорка навіть не приходила на відповідні засідання щодо цього. По суті, фінансування на телеканал вибивав я", – розповів Євген Коваленко.
Також він повідомив, що наприкінці листопада 2023 року до міськради надійшли документи від департаменту стратегічних розслідувань щодо надання документів стосовно телеканалу "МТМ".
"Частину документів ми надали, а частину запитали в телеканалу. Втім, цей лист був проігнорований. Ми поставили доручення надати нам ці документи. Цей лист також був проігнорований керівництвом телеканалу. А після цього ми отримали лист від департаменту стратегічних розслідувань, що на директора КП "МТМ" Ірину Полієктову складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією", – повідомив Коваленко.
Він розповів, що зараз тривають два службових розслідування щодо начальниці КП "МТМ". Одне пов'язане зі зверненням правоохоронців з департаменту стратегічних розслідувань, друге – за фактом перевищення службових повноважень, коли Ірина Полієктова вийшла в ефір телеканалу із заявою про "тривожну ситуацію навколо телеканалу МТМ".
Ірина Полієктова стала начальницею КП "МТМ" наприкінці листопада 2021 року. До цього вона ніколи не працювала в медіа, позиціювала себе як НR-консультантка і була пов'язана з діяльністю громадської організації "Ділові Українські Жінки у Запорізькій області". Наразі вона є кандидаткою на посаду членкині Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яку висунула ГО "Територія організації авторських проектів".
7 березня 2024 року Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя визнав Ірину Полієктову винною в неповідомленні про конфлікт інтересів та ухваленні рішення в умовах такого конфлікту, повідомив Запорізький центр розслідувань (ЗЦР).
Йдеться про те, що Полієктова в січні 2022 року, через два місяці після свого призначення на посаду директорки телеканалу, взяла на роботу свою доньку Софію на посаду фахівчині з інформаційного забезпечення промовідділу.
Після цього Полієктова, за версією слідства, підписала ще два накази, якими одразу встановила своїй доньці надбавку "за високі досягнення у праці" в розмірі 50% окладу і доплату за інтенсивність праці у 12%. Софія пропрацювала два місяці й звільнилася наприкінці березня 2022 року.
Наразі директорка Полієктова подала апеляцію щодо цього рішення до Запорізького апеляційного суду.
Службові розслідування мають завершитися в середині червня. Після цього, а також рішення Запорізького апеляційного суду роботодавець ухвалить подальші рішення щодо керівниці телеканалу.
Також Євген Коваленко повідомив, що після виходу публікації ЗЦР, в якій згадується про конфлікт між ним і телеканалом, а також заяви МТМ про тиск він написав заяву про відсторонення його від контролю над КП "МТМ" через можливий конфлікт інтересів.
18 квітня 2024 року Запорізьке районне управління поліції розпочало кримінальне провадження за статтею “Грубе порушення угоди про працю” після звернення до поліції директорки запорізького муніципального телеканалу “МТМ” Ірини Полієктової.
Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомила начальниця відділу комунікації Головного управління Нацполіції в Запорізькій області пані капітан поліції Анна Ткаченко.
“Досудове розслідування в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 173 КК України про грубе порушення угоди про працю розпочалося на підставі звернення Ірини Полієктової. Відомості були внесені до ЄРДР та відкрито кримінальне провадження. Наразі в кримінальному провадженні вживаються заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин події”, – повідомила вона.
Окремо зафіксованих проваджень, зокрема на підставі заяв телеканалу щодо тиску на нього з боку посадовців Запорізької міської ради, немає, уточнила Анна Ткаченко.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. "Сила правди" отримала фішингового листа, який стосувався її Facebook-сторінки
03.05.2024 Редакція Центру журналістських розслідувань “Сила правди” отримала на редакційну пошту фішингового листа, надісланого нібито від компанії Меta. Про це представниці Інституту масової інформації у Волинській області повідомив головний редактор “Сили правди” Юрій Горбач.
За його словами, фішинговий лист надійшов 2 травня і стосувався Facebook-сторінки медіа.
“Лист потрапив одразу до спаму, але ми регулярно перевіряємо його, тож і лист помітили. Виглядав дуже правдоподібно зовні, проте підозрілим видавався домен відправника та сайт, на який переправляло з листа”, – розповів редактор.
Журналіст, графічний дизайнер “Сили правди” Антон Бугайчук зазначив у коментарі ІМІ, що сайт, куди веде гіперпосилання з надісланого повідомлення, має кілька ознак фішингового.
За його словами, Facebook має можливість надсилати подібну інформацію сповіщеннями в самому сервісі, а тому робити це листами необов'язково. Крім того, верстка цього сервісу зроблена неякісно і розміщена на хмарному сервісі Vercel, який використовують для безоплатного хостингу вебдодатків.
“Велика корпорація Facebook (Meta) однозначно має надійніші способи розміщувати інформацію для користувачів. Навіть без особливих знань можна побачити, що сторінка відкривається за посиланням, яке не містить Facebook або Meta. Хоча іноді зловмисники обходять і цей аспект, але в цьому випадку вони навіть особливо не старалися”, – зазначив Антон Бугайчук.
Він наголосив, що якщо перейти за основною адресою, на яку веде лист “https://help-center-campaign-for-business.vercel.app/”, то також можна побачити шаблонний сайт, який не має стосунку ні до Facebook, ні до жодних сповіщень.
“Для пересічного користувача цього буде досить, щоб зрозуміти, що сайт фішинговий”, – підсумував Антон Бугайчук.
Заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай (організація, яка є довіреним партнером Meta) зазначив, що хоч у надісланому листі і є адресат, але це не Meta. “Я дуже рекомендую такі листи не відкривати з телефона, а дивитися з комп'ютера, я сам такі отримував теж”, – зазначив він.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 5
1. Суд зобов'язав Чернівецьке тролейбусне управління надати журналістам запитувану інформацію
06.05.2024 Чернівецький окружний адміністративний суд визнав протиправними дії комунального підприємства “Чернівецьке тролейбусне управління”, яке відмовилося надати публічну інформацію журналістам хмельницького видання ЖАР.INFO.
Таке рішення суд ухвалив 25 квітня 2024 року, задовольнивши повністю позов журналістки видання Альони Берези.
Суд зобов’язав комунальне підприємство надати редакції протягом п'яти робочих днів із дня ухвалення рішення публічну інформацію. Однак підприємство може подати апеляційну скаргу на рішення суду.
Редакція видання надіслала 20 жовтня 2023 року до комунального підприємства запит на публічну інформацію. У ньому вона просила надати сканкопії документів щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади.
У відповідь підприємство зазначило, що запитувана “інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел”. Не погодившись із такою відповіддю, редакція звернулась із позовом до суду.
Керівниця юридичного напряму ІРРП та адвокатка ЖАР.INFO в цій судовій справі Оксана Максименюк радить журналістам звертатися в таких випадках до суду.
“Журналістам варто звертатися до суду за способом зобов’язання розпорядників інформації надавати публічну інформацію, оскільки судові рішення будуть дисциплінувати розпорядників інформації: не ухилятися від надання інформації і використовувати для цього відписки, а розглядати запити і надавати інформацію відповідно до вимог законодавства, які передбачають надання такої інформації за запитами”, – зазначила вона.
Також Оксана Максименюк зазначила, що журналістам варто не боятися подавати судові позови до розпорядників, адже це судова практика і це важливо. За словами адвокатки, судова практика наразі якраз на боці запитувачів інформації.
2. Суд зобов’язав Апарат ВР надати запитувану інформацію хмельницьким журналістам
09.05.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправною і необґрунтованою відповідь Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України, яке відмовилося надати публічну інформацію журналістам хмельницького видання ЖАР.INFO.
Таке рішення суд ухвалив 8 травня 2024 року, задовольнивши повністю позов журналістки видання Альони Берези.
Суд зобов’язав Апарат Верховної Ради надати інформацію на запит відповідно до вимог чинного законодавства. Однак на це рішення суду протягом 30 днів можна подати апеляційну скаргу.
Як повідомляв ІМІ, 20 березня 2024 року ЖАР.INFO від імені журналістки Альони Берези подало судовий позов проти Апарату Верховної Ради України через відмову надати публічну інформацію на запит щодо закордонних відряджень народних депутатів, що представляють Хмельниччину. Береза декілька разів надсилала відповідні запити до Апарату ВР – 28 листопада 2023 року, 10 січня та 7 лютого 2024 року.
У відповідь Управління з питань звернень громадян Апарату Верховної Ради України зазначило, що документ, який містив би запитувану інформацію, в апараті не створюється та не перебуває в його володінні, а може бути отриманий лише шляхом узагальнення та аналітичного оброблення даних. Також воно зазначило, що Апарат ВР не є розпорядником інформації.
Не погодившись із такою відповіддю, редакція звернулась із позовом до суду.
Розглядаючи цю справу, суд дійшов висновку, що “надану позивачці відповідь на її запит слід визнати протиправною”, а також що позовні вимоги журналістки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд у рішенні також зазначив, що управління не спростувало того факту, що воно є належним розпорядником інформації, не надало належних доказів відсутності в нього цієї інформації чи документів та не надало доказів наявності в запитуваних документах такої інформації, доступ до якої міг би бути обмежений. Крім того, управління не довело, що запитувана інформація могла бути отримана лише шляхом узагальнення або аналітичного оброблення даних.
3. Поліція розслідуватиме погрози журналістам "Української правди" за двома статтями
15.05.2024 Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом погроз журналістам видання "Українська правда". Про це повідомляється на сайті Нацполіції Києва.
Провадження розпочато за двома статтями Кримінального кодексу України
- частина 2 статті 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів");
- частина 1 статті 345 – 1 ("Погроза або насильство щодо журналіста").
У поліції зазначили, що інформацію про погрози виявили під час моніторингу соціальних мереж.
"Згідно з оприлюдненим дописом, журналісту інтернет-видання після опублікованого ним сюжету почали надходити листи з погрозами. Крім того, невідомі намагалася зламати його інтернет-банкінг", – зазначили в поліції.
Відповідно до санкцій статей порушникам загрожує до трьох років позбавлення волі.
Журналіст Михайло Ткач зауважив, що він має статус потерпілого у 12 кримінальних справах стосовно перешкоджання журналістській діяльності:
- вісім справ не розслідуються взагалі, і щодо них немає жодної адекватної реакції;
- чотири справи перебувають у судах.
- одна справа вже розглядається в Європейському суді з прав людини.
"Тому, якщо хтось вважає, що погрози або тиск мають для мене бодай якесь значення, окрім процесуального, то цей хтось вкотре помилився. Оскільки повідомлення були надіслані з анонімних акаунтів, я сподіваюсь, офіційне слідство встановить, чи був це пан Слобоженко, чи хтось інший намагається використати ситуацію", – написав Михайло Ткач.
Як повідомляв ІМІ, 15 травня 2024 року редакція "Української правди" заявила про погрози журналістам редакції, зокрема керівнику відділу розслідувань УП Михайлу Ткачу. Погрози надійшли після розслідування редакції "Непридатні".
4. Правоохоронці відкрили справу щодо надісланого "Силі правди" фішингу
15.05.2024 Луцька окружна прокуратура за зверненням громадської організації “Інститут масової інформації” відкрила кримінальне провадження за фактом фішингу, надісланого на електронну пошту редакції Центру журналістських розслідувань “Сила правди” на початку травня.
Про це повідомив представниці ІМІ у Волинській області головний редактор “Сили правди” Юрій Горбач.
Журналіст отримав листа від окружної прокуратури про відкриття кримінального провадження за:
- ч. 3. ст. 15 (“Замах на кримінальне правопорушення”);
- ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
За його словами, 7 травня до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли інформацію щодо спроби перешкоджання професійній діяльності журналістів, а саме “Силі правди”.
У прокуратурі повідомили, що досудове розслідування здійснюватиме сектор дізнання Луцького районного управління поліції Головного управління Нацполіції у Волинській області.
Нагадаємо, 2 травня на редакційну пошту “Сили правди” надійшов фішинговий лист, надісланий нібито від компанії Меta. Лист стосувався сторінки “Сили правди” у фейсбуці. У редакції на лист звернули увагу, бо Facebook має можливість надсилати сповіщення в самому сервісі, а тому робити це листами необов'язково.
Головний редактор “Сили правди” Юрій Горбач розповів представниці ІМІ, що 14 травня його допитали в поліції як свідка. Він розповів деталі поліції та надав докази отриманого фішингового листа й посилання на новину ІМІ про це.
5. Санаторій програв апеляцію телеканалу “Рівне 1”, який повідомив про його російського власника
27.05.2024 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без задоволення скаргу санаторію “Червона калина”, який вимагав від телеканалу “Рівне 1” спростування інформації у журналістському розслідуванні про нового власника санаторію, російського бізнесмена Ярослава Жданя, і схеми відмивання коштів.
Таке рішення суд ухвалив 2 квітня 2024 року.
Нагадаємо, у січні 2024 року Господарський суд Рівненської області відмовив “Червоній калині” в задоволенні позову проти телеканалу про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Суд першої інстанції вважає, що санаторій не надав жодного доказу неправдивості фактів журналістського розслідування і не довів, як поширена інформація шкодить його репутації.
На думку “Червоної калини”, рішення суду першої інстанції було “незаконним та необґрунтованим”. Тож у апеляційній скарзі заклад просив заново розібратися у справі і визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію орендного підприємства санаторій “Червона калина” імені Миколи Сивого інформацію, поширену телеканалом у розслідуванні. Крім того, санаторій вимагав спростування інформації і сплати телеканалом “Рівне 1” всіх судових витрат.
Через що судився санаторій
Як повідомляв ІМІ, “Червона калина” судилась з журналістами через матеріал “Чи справді перлину Рівненщини контролюють росіяни та виводять звідти мільйони?”. Санаторій хотів спростування довгого переліку цитат автора розслідування Іллі Томашевського і інших героїв матеріалу.
Розслідування побудоване на документах, отриманих від джерел, і свідченнях звільнених працівників “Червоної калини”. У матеріалі йшлося, що після вбивства керівника санаторію Ярослава Сивого у 2022 році новий в.о. керівника почав скуповувати акції закладу і шукати інвестора. Новим інвестором і власником 92% акцій санаторію стала фірма ТОВ “Ареджі Ю”, що належить кіпрській компанії “Фроуларія Холдінгс ЛТД”.
“А фактичним власником (кіпрської компанії. – Ред.) є громадянин Російської Федерації Ярослав Ждань, який, за інформацією російських ЗМІ, засвітився кількома гучними скандалами, пов’язаними з виведенням за дивних обставин величезних сум коштів з очолюваних підприємств”, – йдеться в матеріалі. Санаторій в апеляції стверджував, що цей зв'язок – неправда.
Що вирішив апеляційний суд
Північно-західний апеляційний суд залишив скаргу “Червоної калини” без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. На думку суддів, заклад не довів у встановленому законом порядку наявності обставин, що свідчать про поширення телеканалом недостовірної і такої, що шкодить іміджу санаторію, інформації.
Натомість апеляційний суд зменшив суму відшкодування витрат на правничу допомогу, яку отримав телеканал “Рівне 1” з понад десяти до восьми тисяч гривень.
Реакція журналістської спільноти – 1
1. Журналісти закликають Раду відхилити законопроєкт, що обмежує доступ до судових рішень
23.05.2024 Українські журналісти та медійні організації закликають Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт №7033-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень”.
Про це йдеться в заяві, підписантами якої є Інститут масової інформації, видання судової журналістики “Ґрати”, громадська організація та група видань “Детектор медіа”, Медіарух.
Заявники вважають, що цей законопроєкт суттєво перешкоджатиме висвітленню кримінальних справ, повʼязаних з війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах.
Така ініціатива “фактично закриває від громадськості рішення в справах, пов’язаних із війною, нацбезпекою, військом та мобілізацією, – таких, що становлять значний суспільний інтерес”.
“Ми вбачаємо в законопроєкті 7033-д спробу цензури, яка значно звузить можливості громадського контролю над важливими судовими процесами та, ймовірно, сприятиме суддівському свавіллю”, – йдеться в заяві.
Крім того, журналісти видань, що систематично висвітлюють важливі для суспільства судові процеси та розслідування, вбачають у цьому ризики перешкоджання їхній роботі, а також права читачів на отримання достовірної інформації про події в Україні.
“З початку російського широкомасштабного вторгнення ми активно моніторимо і висвітлюємо судові процеси щодо злочинів, повʼязаних із війною, нацбезпекою, щодо колаборантів, ухилення від мобілізації тощо, спираючись серед іншого і на дані з Єдиного реєстру судових рішень”, – йдеться в заяві.
Підписанти заяви наводять перелік, що передбачає законопроєкт 7033-д:
Відтермінування публікації судових рішень – за задумом авторів законопроєкту, документи зʼявляться в реєстрі лише через рік після закінчення воєнного стану.
Наділяє суддів правом “з міркувань безпеки” не публікувати інформації, що була оголошена у відкритому засіданні та яка, на думку суддів, “може сприяти ідентифікації” місць та закладів критичної інфраструктури. “Проте ці відомості легко можна знайти в інтернеті. А при прийнятті цього рішення судді керуватимуться лише своїми переконаннями. З судового реєстру зникнуть усі рішення у зазначених справах, що були прийняті з початку введення воєнного стану”, – йдеться в заяві.
Підписанти заяви зазначають, що судді й зараз замість того, щоб закривати від громадськості лише чутливу інформацію, воліють закривати весь судовий процес, “посилаючись на розмите формулювання “з міркувань безпеки”, і рішення у справі внаслідок цього журналістам неможливо знайти в реєстрі”.
“Новий законопроєкт масштабує та узаконить цю практику”, – зазначають заявники та закликають депутатів відхилити цей законопроєкт.
Як повідомляв ІМІ, 16 травня низка правозахисних організацій закликала Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт №7033-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень”. Правозахисники заявили, що законопроєкт обмежує доступ до інформації та рішень судового реєстру, які становлять значний суспільний інтерес і є важливими для реалізації функцій громадського контролю за діяльністю органів правопорядку.
Судові позови від журналістів – 1
1. "Никвести" судяться з Миколаївською ТЕЦ за доступ до інформації про зарплати керівництва
28.05.2024 Онлайн-медіа “НикВести” подало позов до ПрАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” через відмову надати інформацію про заробітні плати керівництва та наглядової ради підприємства, яке на 100% належить державі.
Про це ІМІ повідомила головна редакторка видання Катерина Середа. Перше засідання суду вже відбулось у травні, наступне заплановано на середину червня.
“Ми надіслали запит на публічну інформацію 24 січня 2024 року. У ньому я просила надати інформацію про зарплати та премії, які отримав керівний склад Миколаївської ТЕЦ. Окремим пунктом запиту була інформація щодо сум винагород, компенсацій витрат і додаткових благ, що були надані членам наглядової ради приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, – розповіла журналістка та додала, що редакція не отримала відповіді у встановлені законом про доступ термін.
“НикВести” хочуть через суд зобов’язати Миколаївську ТЕЦ надати запитувану інформацію. Позов до суду допомогла подати керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП), адвокатка, медійна юристка Оксана Максименюк.
У процесі підготовки до судового засідання представники Миколаївської ТЕЦ надали відзив на позовну заяву, аргументувавши свої дії тим, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати не з державного чи місцевого бюджету працівникам недержавного органу або органу місцевого самоврядування може бути обмежена в доступі та не підлягає наданню у відповіді на запит. Також у приватному акціонерному товаристві зазначили, що інформація, яка запитується стосовно працівників приватного підприємства, належить до конфіденційної інформації та може поширюватися лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації.
“Миколаївська ТЕЦ все ж надала відповідь на інформаційний запит редакції через три місяці після подання, але в ньому так і не повідомили рівень зарплат керівництва. Свою позицію вони аргументують тим, що вони не є державним органом влади, а отже не повинні оприлюднювати таку інформацію”, – розповіла Катерина Середа.
Нагадаємо, відповідно до п. 5-1 ч. 4 ст. 21 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути зараховані відомості щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50% акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, де 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100%, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону.
Журналістка зазначає, що фактично 100% акцій приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” належить АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” державної власності, тому, відповідно до закону, не може бути відмови у відповіді на запит редакції.
У відповіді на відзив видання окремо зазначило, що запитувана в Миколаївській ТЕЦ інформація становить суспільний інтерес, оскільки місто протягом опалювального сезону 2023–2024 років мало величезні проблеми з опаленням, і в розрізі цього мешканцям міста важливо знати інформацію щодо забезпечення керівного складу товариства, яке не впоралося належним чином зі своїми обов’язками стосовно надання опалення мешканцям міста.
Help us be even more cool!
