"Темники", тиск на співробітників: УП дослідила, як працював Укрінформ під керівництвом Мацуки

Журналіст Олексій Мацука, якого вважають ставлеником Офісу президента, на посаді генерального директора інформаційного агентства Укрінформ запровадив цензуру, “темники”, а також планував переформатувати структуру агенції в такий спосіб, щоб на окремі посади призначити “потрібних” людей.

Про це йдеться в статті “Української правди” “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”.

“Темники”

Як пише видання, Олексій Мацука поширював у редакційних чатах “темники” з позначенням, які теми потрібно висвітлювати, а які – не варто. 

“Українська правда” опублікувала документи для регіонів, які надсилав Мацука. Майже в кожному файлі була колонка “небажані спікери” з переліком людей, організацій, місцевих політиків, коментарі яких не треба використовувати в матеріалах.

Загальна тенденція, яка спостерігається в усіх документах: серед “небажаних спікерів” – опозиційні до нинішньої влади діячі. Втім, є і жителі регіонів, де тривалий час немає водопостачання.

Колектив агентства відмовився працювати за такими “документами”.

“Коли Мацука дізнався, що “темники” розійшлися по всьому агентству, а не лише серед регіональних кореспондентів, то перелякався. Спочатку все заперечував, потім казав, що надсилав тільки дві колонки (з темами і спікерами. – Ред.), а третю (з “небажаними спікерами”. – Ред.) хтось інший дописав. Через деякий час узагалі наказав власкорам у областях зробити матеріали з усіма “небажаними спікерами”, – розповів УП один з очевидців тих подій в агентстві.

Люди з медійної команди Офісу президента під час спілкування з УП заперечують свою причетність до появи “темників” в Укрінформі. А Олексій Мацука відмовився відповідати на запитання, звідки їх отримав.

Формування своєї команди

У статті йдеться, що Олексій Мацука та його команда одразу почали думати, як змінити структуру агентства, щоб скоротити кількість працівників і розставити на керівні посади нових людей. 

“Але вони не враховували, що, згідно з чинним законодавством, у державній установі не можна когось звільнити тільки через забаганку керівника. Навіть при скороченні посади людині зобов'язані запропонувати інше робоче місце. Тому на деяких працівників зі “старої” команди відверто тиснули і погрожували звільненням за статтею, щоб примусити піти з агентства за власним бажанням”, – зазначається в статті.

Нових людей, пишуть журналісти, команда Мацуки заохочувала обіцянками відстрочення від мобілізації. Співрозмовники УП серед тих, кого привів в Укрінформ заступник гендиректора агентства Єгор Сігарьов, не під запис розповіли, що він називав можливість бронювання як важливу перевагу роботи в агентстві.

Також видання пише, що команду Мацуки в Укрінформі передусім цікавила фінансова звітність.

“У Льоші на FREEДОМі була нормальна зарплата (в декларації Мацуки, поданій під час звільнення, зазначено, що за 2023 рік він отримав на FREEДОМі майже 2 мільйони гривень. – Ред.). Він прийшов до Карандєєва і каже: “Я не можу прожити на ці гроші (зарплату в Укрінформі. – Ред.)”. Просив хоча б рівень FREEДОМу забезпечити. Офіс теж просив Міністерство культури та інформаційної політики вирішити це питання. Міністерство дало йому надбавку, погодило премії для нього і його команди”, – розповів УП не під запис один з урядовців, який має стосунок до роботи державних медіа. 

За даними, які Міністерство культури та інформполітики надало УП, впродовж січня-квітня 2024 року Олексій Мацука та його заступник Єгор Сігарьов отримували по 287% премії з посадового окладу. 

А заступниці гендиректора Ірині Чередниченко, яка давно працює в агентстві, встановили найменший відсоток премії – 40.

Звільнення співробітників з Укрінформу

На початку 2024 року з Укрінформу масово почали звільнятися співробітники. За даними, які агентство надало у відповідь на запит УП, з моменту призначення Олексія Мацуки з Укрінформу пішли 45 людей (30 із них – за останні три місяці), зокрема керівники творчих підрозділів, журналісти, відеооператори, фотокореспонденти, маркетологи. Серед них і заступниця гендиректора – кураторка майже всіх творчих редакцій Марина Сингаївська. Всі вони працювали в агентстві роками, а впродовж останніх шести місяців протистояли тиску згори.

Зустріч українських журналістів, зокрема представниці Укрінформу, з послами країн G7

Наприкінці січня посли країн G7 зустрілися з українськими журналістами та редакторами. Спілкування тривало кілька годин. На цю зустріч від Укрінформу запросили не Олексія Мацуку, а його заступницю Марину Сингаївську. На той момент вона ще працювала в агентстві.

За словами співрозмовників УП серед присутніх на зустрічі, Сингаївська, не стримуючи сліз, розповідала про тиск і намагання цензурувати роботу Укрінформу з боку нового керівництва. Також вона показала послам і колегам “рекомендації” (темники. – Ред.), які Мацука надсилав регіональній редакції.

“Всі оху*ли: і посли, і ми теж. Все сказане після Марини Сингаївської було тусклим”, – ділиться з УП на умовах анонімності один з учасників зустрічі.

Як вирішили зняти Мацуку

Про зміст зустрічі медійників з послами G7 одразу стало відомо ОП. За даними джерел УП в оточенні президента, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – “щоб ніхто не здогадався про факапи” (ганебний провал. – УП) в Укрінформі.

Впродовж кількох місяців в ОП і МКІП обговорювали можливість запросити на роботу в агентство експерта, який мав спостерігати за дотриманням стандартів. Згодом з'явився варіант створити незалежну наглядову раду. Але рішення так ніхто і не ухвалив. 

За словами співрозмовників УП в Кабміні та ОП, зрештою, на Банковій вирішили піти перевіреним шляхом – прибрати Олексія Мацуку. Буцімто немає людини – немає проблеми. 

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 24 травня 2024 року Олексій Мацука заявив, що завершив роботу на посаді генерального директора Укрінформу.

23 травня 2024 року стало відомо, що гендиректором Укрінформу став речник Східного угруповання ЗСУ, полковник Сергій Череватий. 

Президент Володимир Зеленський 23 травня підписав указ про те, що посаду генерального директора Українського національного інформаційного агентства Укрінформ має обіймати військовослужбовець або військовослужбовиця.

Директорка ІМІ Оксана Романюк зазначила, що військовий, очоливши інформаційну агенцію Укрінформ, може зіткнутися з прямим конфліктом інтересів.

Сергій Череватий під час його представлення колективу Укрінформу заявив, що великих кадрових змін не планується і він дослухатиметься до здорових ідей у межах організації роботи Укрінформу.

Директорка ІМІ Оксана Романюк вважає, що Офіс президента для вирішення кризи з цензурою в Укрінформі має забезпечити прозорий конкурс на посаду керівника медіа.