Барометр свободи слова за липень 2024 року

05.08.2024, 10:00

У липні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 16 випадків порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – дев'ять випадків – поранення журналістів, юридичний тиск та трансляція своєї пропаганди.

Троє журналістів отримали поранення внаслідок російського обстрілу. Зокрема, двоє харківських фотографів – під час обстрілу російської артилерії 19 липня в районі Торецького напрямку на Донеччині. Ольга Ковальова дістала осколкове поранення підпахвової, надключичної, надгрудної ділянок та руки, перелом грудної клітки. Вона була госпіталізована. Владислав Краснощок отримав контузію. Того дня фотографи працювали з артилеристами Збройних сил України.

Під час знімання результатів артилерійського обстрілу житлового кварталу в Херсоні 11 липня поранення отримав відеооператор Херсонської обласної військової адміністрації Ігор Загной.

Свобода слова в Україні в липні 2024 року

У Росії суд заочно засудив чотирьох українських медійників:

Дмитра Гордона – до 14 років ув'язнення (суд у Москві визнав винним у справі про: заклики до розв'язання агресивної війни; підбурювання до ненависті із загрозою застосування насильства; публічні заклики до виправдання тероризму; поширення “фейків” про російську армію з мотивів політичної ненависті);
Фахрудіна Шарафмала – до семи років колонії, визнавши винним “у розпалюванні ненависті, реабілітації нацизму та закликах до екстремізму”.
Олексанра Преподобного – до восьми років колонії за статтею про так звані “фейки” щодо російської армії.
Наталію Мосейчук – до п'яти років колонії в справі “про розпалювання ненависті та ворожнечі”.

В окупованому Мелітополі Запорізької області почало мовлення пропагандистське релігійне радіо від Російської православної церкви “православне радіо “Вєра”. Пропагандисти стверджують, що радіостанція “покликана об'єднувати вірян, допомагаючи знайти в житті найголовніше – віру, надію та любов”.

Також ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки нападів, погроз, перешкоджання журналістам, обмеження доступу до публічної інформації, кібербулінг.

Напади на журналістів, за які відповідальні українські громадяни, сталися в Херсоні та Запоріжжі. Так, у Херсоні невідомий напав на журналістку видання МОСТ Олену Гнітецьку. Вона знімала наслідки російського обстрілу в місті, коли до неї з лайкою підʼїхав чоловік на велосипеді та почав погрожувати розправою, вимагаючи прибрати камеру. На її думку, чоловіка міг роздратувати факт потрапляння в кадр, хоча розгледіти його там було б важко.

У Запоріжжі учасниця мітингу проти “несправедливих відключень електроенергії” напала на журналістку Катерину Клочко. За словами журналістки, нападниці не сподобалося, що вона не знімає заблоковану мітингувальниками автівку, і жінка вимагала знімати людей, які це зробили. Коли журналістка відмовилася це робити, вона схопила медійницю за руку, штовхнула і силоміць розвернула її до автівки.

Про погрози відправити його на “нуль” заявив журналіст з Одещини Роман Варшанідзе, який є головним редактором видання “Альтернатива.орг”. Він отримав погрози від невідомого, що назвався співробітником Головного управління розвідки. За словами журналіста, того дня він працював в Овідіопільському медичному закладі, де мав неприємну розмову щодо робочих питань з головним лікарем.

У Києві поліція не пускала частину журналістів на територію "Охматдиту" висвітлювати роботу рятувальників після російського обстрілу. Про це, зокрема, повідомила журналістка Каміла Грабчук. Поліцейські відмовилися пояснювати, в чому причина відмови. Водночас закидали журналістам, що вони хочуть на дитячій крові зробити сюжет. Пропустили її на територію лікарні лише після трьох годин очікування.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Поранення журналістів – 3

1. У Херсоні поранено оператора обласної військової адміністрації

11.07.2024 Під час знімання результатів артилерійського обстрілу житлового кварталу у Херсоні ввечері 11 липня поранення отримав відеооператор Херсонської обласної військової адміністрації Ігор Загной. Про це повідомили регіональному представнику Інституту масової інформації в Херсонській ОВА.

“Подія сталася приблизно об 18:00 в Дніпровському районі. На місце обстрілу прибули поліцейські, рятувальники та комунальники, а також наш оператор. Після цього росіяни здійснили повторний обстріл, скинувши вибухівку з дрона. Ігор отримав акубаротравму”, – розповів начальник управління внутрішньої та інформаційної політики ОВА Олександр Толоконніков.

Окрім відеооператора поранення отримав працівник комунального рятувального загону. Момент ворожого удару Ігор Загной зафіксував на відео.

2. На Донеччині пораненя отримала харківська фотографка Ольга Ковальова

19.07.2024 Харківська фотографка, проєктна менеджерка Української асоціації професійних фотографів Ольга Ковальова разом зі своїм колегою Владиславом Краснощоком потрапили під обстріл російської артилерії 19 липня в районі Торецького на Донеччині.

Про це повідомляється на сайті Української асоціації професійних фотографів.

Фотографи працювали з артилеристами Збройних сил України. В той день військові здійснили кілька пострілів по ворогу та сховались у бліндаж разом із журналістами.

Як розповів Владислав Краснощок, поки вони були у бліндажі разом із військовими, росіяни почали стріляти у відповідь. За його словами, 12 ударів поцілили по полю недалеко від позиції, а 13-й потрапив прямо у бліндаж.

Ольга Ковальова отримала осколкове поранення підпахвової, надключичної надгрудної ділянок та руки, перелом грудної клітини. Вона була госпіталізована. Краснощок та військові отримали контузії.

“У мене три осколкові поранення. Два осколки вдалося дістати з тіла. Усі вони були біля великих судин. Проте один осколок медики наразі не ризикують діставати, аби щось не пошкодити. Наразі у мене не працює повністю права рука”, – розповіла Ольга.

Першу домедичну допомогу фотографіці надали військові, потім її евакуювали до лікарні.

Ольга Ковальова розповіла, що військовий медевак доставив її у найближчий польовий шпиталь, звідти у військовий госпіталь у Покровську, далі – у цивільну лікарню, де їй вийняли два з трьох уламків. Тепер вона у госпіталі в Харкові. Наразі її стан стабільний.

“Усі інші, хто перебував у бліндажі, на щастя, цілі. Мене поранило, тому що я сиділа в кутку біля труби – імпровізованої витяжки, саме з неї і посипались осколки. Мене врятував бронежилет і шолом. Осколки потрапили туди, де захисту не було/ Дуже шкода, що це сталося у перший день відрядження”, – розповіла Ольга.

3. На Донеччині отримав поранення харківський фотограф Владислав Краснощок

19.07.2024 Харківський фотограф Владислав Краснощок разом зі своєю колегою Ольгою Ковальовою потрапили під обстріл російської артилерії 19 липня в районі Торецького на Донеччині. Про це повідомляється на сайті Української асоціації професійних фотографів.

Першу домедичну допомогу фотографіці надали військові, потім її евакуювали до лікарні.

Юридичний тиск – 4

1. У Росії суд заочно засудив Дмитра Гордона до 14 років ув'язнення

01.07.2024 Суд у Росії заочно засудив до 14 років колонії власника видання “Гордон” Дмитра Гордона.

Таке рішення 1 липня заочно ухвалив другий Західний окружний військовий суд у Москві, повідомляють російські медіа Медуза та Медіазона.

Гордона визнали винним у справі про:

заклики до розв'язання агресивної війни (частина 2 статті 354 КК);
підбурювання до ненависті з загрозою застосування насильства (пункт “а” частини 2 статті 282 КК);
публічні заклики до виправдання тероризму (частина 2 статті 205.2);
поширення “фейків” про російську армію за мотивами політичної ненависті (пункт “д” частини 2 статті 207.3 КК).

Справу проти Гордона порушили через його відеозвернення, опубліковане в березні 2022 року “Валіть Путіна та Лукашенка – Україна вже перемогла!”. У своєму зверненні він звернувся до росіян та білорусів, де сказав про “масштабну війну”, розпочату РФ проти Україну, обстріли українських міст. Він зазначив, що Україна виграла, весь світ об’єднався заради допомоги для України, запровадив санкції, що росіян “відрізали від всього цивілізованого світу”. Він закликав росіян виходити на вулиці своїх міст і казати – “ні війні” та “ні Путіну!”.

“У цих умовах, коли рахунок пішов на дні, не для України, а для вас, росіяни, ви повинні виходити на вулиці своїх міст і говорити “Ні війні!”, “Ні Путіну!”. Україна сьогодні воює не лише за себе, а й за вас, за вільну Росію. Тисячі трупів російських хлопчиків розкидані українськими полями та дорогами. Вони лежать, і їх поглинають собаки. … Росіяни, білоруси, виходьте на вулицю, бомбіть цих покидьків, щоб вони пішли швидше, інакше ці підонки розбомблять вас”, – йшлося у відеозверненні Гордона.

В обвинувачувальному висновку йдеться: “У Гордона, який відчуває ненависть до чинного президента РФ і вкрай негативно оцінює СВО (так Росія називає війну проти України – ред.), виник намір закликати до усунення російського президента. У виконанні цього задуму Гордон виклав на своєму ютуб-каналі заяву із закликом до усунення Путіна з помсти за державну чи громадську діяльність”.

Також, за версією звинувачення, Гордон “закликав США розпочати агресивну війну проти Росії із застосуванням ядерної зброї”.

Як повідомляв ІМІ, у березні 2022 року слідчий комітет РФ порушив щодо Гордона кримінальну справу за статтями про публічні заклики до розв'язування агресивної війни; розпалювання ненависті чи ворожнечі за ознаками національності, а також про публічне поширення неправдивої інформації про дії збройних сил РФ.

Також у Росії Гордона внесли до переліку організацій та фізичних осіб, яких вважають причетними до екстремістської діяльності чи тероризму. У вересні 2022 року мін'юст Росії вніс його до списку “іноземних агентів”.

19 липня 2022 року Росія оголосила в розшук Дмитра Гордона. А російський суд заочно його заарештував.

2. У Росії заочно засудили до семи років ув’язнення ведучого 24 каналу Фахрудіна Шарафмала

26.07.2024 У Росії суд заочно засудив до семи років колонії загального режиму українського журналіста та ведучого 24 каналу Фахрудіна Шарафмала, визнавши винним “у розпалюванні ненависті, реабілітації нацизму та закликах до екстремізму”.

Таке рішення 26 липня ухвалив Московський міський суд, повідомляє Медіазона.

За версією російського слідства, 15 березня 2022 року Шарафмал в ефірі 24 каналу публічно закликав українців масово вбивати “громадян Російської Федерації, зокрема дітей”.

“При цьому він обґрунтував свої заклики ідеологією нацистських злочинців, зокрема Адольфа Ейхмана, зображення якого продемонстрував в ефірі”, – зазначав Слідчий комітет РФ. Наступного дня після ефіру Шарафмал вибачився.

У квітні 2022 року Росфінмоніторинг включив його до переліку організацій та фізосіб, яких вважають причетними до екстремістської діяльності чи тероризму.

Фахрудін Шарафмал Farid Sharafmal – автор та ведучий ютуб-каналу “Фарід говорить”. Також є автором та ведучим програмно-аналітичної редакції 24 каналу.

3. У Росії до восьми років засудили українського журналіста Олександра Преподобного

29.07.2024 Суд у Москві (Росія) заочно призначив вісім років колонії українському журналісту Олександру Преподобному за статтею про так звані “фейки” про російську армію.

Таке рішення 29 липня ухвалив Басманний районний суд Москви, повідомляє Медіазона.

Такий же вирок за цією статтею отримав політолог Аббас Галлямов. Обом також після відбуття терміну заборонили адмініструвати інтернет-сторінки на чотири роки.

Російське звинувачення наполягало, що політолог 9 квітня 2022 року в інтерв'ю ютуб-каналу “Гроші” (спецпроєкт телеканалу “1+1”) розповів про “знищення населених пунктів та вбивства цивільного населення в Бучі та Краматорську”. Його звинуватили у поширенні фейків про російську армію. В ефірі Галлямов був з двома журналістами, одним з яких є фігурант цієї справи Олександр Преподобний.

Адвокат Галлямова Алан у дебатах говорив, що слідство нічим не обґрунтувало провину політолога, просто сформулювало свою позицію щодо побаченого в інтерв'ю, і що “подібний підхід до доведення» може перетекти й у справи “загальнокримінальної спрямованості”.

Захисник Преподобного нагадував, що той – громадянин України, а отже, як журналіст, зобов'язаний спиратися на заяви свого Міністерства оборони, а не Міноборони Росії, на позицію якого спирається слідство.

Про переслідування політолога, який у 2008-2010 роках був спічрайтером Володимира Путіна, стало відомо у березні 2023 року, коли Медіазона виявила його в базі розшуку МВС. У лютому 2023 року Мін'юст РФ оголосив Галлямова “іноземним агентом”.

Нагадаємо, Олександр Преподобний працював керівником відділу соціальних розслідувань на телеканалі “1+1”, проєкт Гроші, ведучим проєкту “Джедаї” на телеканалі “2+2”, “Агенти Впливу” на НТН.

4. У Росії суд заочно засудив телеведучу Наталію Мосейчук до п'яти років колонії

31.07.2024 Суд у Москві (Росія) заочно засудив телеведучу українського телеканалу “1+1” Наталю Мосейчук до п'яти років колонії у справі “про розпалювання ненависті та ворожнечі”. Таке рішення ухвалив 31 липня Басманний суд Москви, повідомляє Медіазона.

Кримінальну справу проти Мосейчук порушили через ефір від 20 березня 2022 року, в якому, як вважає російське слідство, вона “зробила висловлювання, презирливе до росіян і насильство проти них, яке обґрунтовувало”. Її також звинувачують у “розпалюванні ненависті”.

Нагадаємо, ведуча під час марафону “Єдині новини” відреагувала на повідомлення про чергове бомбардування України. Вона нагадала про відповідальність військовим і їхнім рідним. Зокрема, Мосейчук сказала, що дружини російських окупантів мають “боятися та розуміти, що рано чи пізно” вони овдовіють. А нареченим російських льотчиків порадила “знайти собі чорні хустки”.

Басманний суд почав заочно розглядати кримінальну справу проти телеведучої 7 травня 2023 року.

Нагадаємо, у липні 2023 року Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук телеведучу телеканалу “1+1” Наталю Мосейчук. Слідчий комітет РФ порушив справу щодо Мосейчук “за заклики до насильства щодо російських льотчиків та їхніх близьких”. У російському відомстві вважають, що вона “в ефірі висловила погрози на адресу російських льотчиків та їхніх близьких” та “висловлювала людиноненависницьку позицію та реальні погрози”.

Зазначимо, що 20 березня 2022 року російський телеграм-канал “Тройка” оголосив “охоту” на Мосейчук та увечері цього ж дня телеграм-канал оприлюднив персональні дані ведучої.

Вимкнення українського мовлення та трансляція російської пропаганди – 2

1. Окупанти запустили в Мелітополі "православне радіо" від РПЦ

20.07.2024 В окупованому Мелітополі Запорізької області почало мовлення пропагандистське релігійне радіо від Російської православної церкви (РПЦ) “православне радіо “Вєра”. Про це 20 липня повідомив пропагандистський сайт “Запорожское агентство новостей” і низка телеграм-каналів, які розповсюджуються на ТОТ Запорізької області.

Про початок роботи радіо пропагандистам розповів священник російської церкви Максим Смирнов. Він повідомив, що на радіо транслюватимуть “Євангельську звістку, розповіді про духовну спадщину, програми про історію та культуру, про традиції та сучасність, про доброту та милосердя, літературні твори, найкращу вітчизняну та закордонну музику”.

Станція, пишуть пропагандисти, “побудована за правилами сучасного FM-мовлення” та “покликана об'єднувати вірян, допомагаючи знайти в житті найголовніше – віру, надію та любов”.

Російське пропагандистське радіо “Вєра” з'явилося в російському FM-діапазоні радіостанцій у вересні 2014 року і наразі веде мовлення в 127 містах. Його місія, зазначають пропагандисти, “розповідь про основи християнського світогляду, культурне та історичне просвітництво”. В ефірі звучить музика, є ток-шоу та авторські програми: “Євангеліє день у день”, “Сімейні історії з Туттою Ларсен”, “Імена милосердя”, “Побачення з шедевром”, “Світлий вечір” та інші. Гості студії – православні священники та миряни, діячі культури, керівники благодійних організацій, педагоги, психологи, громадські діячі”.

Радіостанція, вказують окупанти, фінансується на пожертвування приватних осіб, фондів та зацікавлених слухачів. За даними пропагандистів, це приватний некомерційний культурно-просвітницький проєкт, “створений з благословення священноначаля Російської Православної Церкви”.

На сайті радіо зазначено, що його засновник – автономна некомерційна організація “Інформаційний центр радіомовлення, мистецтва та культури “Віра, надія, кохання”. У відкритих російських реєстрах ідеться, що вона зареєстрована 2012 року в Москві (Росія), а її засновник має стосунок ще до двох російських медійних організацій.

Як писав ІМІ, на території тимчасово окупованого Мелітополя Запорізької області 12 FM-частот забезпечують мовлення пропагандистських радіостанцій. Дві з них займає ЗаРадіо, яке входить до складу медіахолдингу “ЗаМедіа”, створеного російським пропагандистом Олександром Малькевичем. Також на окупованій частині Запорізької області мовить пропагандистське Радио Крым і низка всеросійських радіостанцій, включно з Радіо Росія.

Також нещодавно російські пропагандисти анонсували запуск на ТОТ Запорізької області ще одного радіо під назвою “Юг молодой”, цільовою аудиторією якого має стати українська молодь.

2. У Херсоні через російські обстріли відсутнє мовлення Громадського радіо

У Херсоні через російські обстріли пошкоджене передавальне обладнання Громадського радіо, у зв'язку з чим зараз відсутнє мовлення. Про це заявила технічна команда Громадського радіо, повідомляється на сайті медіа.

Фахівці оцінюють пошкодження. Редакція зазначила, що повідомить окремо про відновлення мовлення.

Нагадаємо, у ніч проти 31 липня росіяни атакували Херсон та область. Унаслідок — одна людина загинула, ще чотири — травмовані.

КРИМ – 2

1. Окупаційний суд Криму залишив чинним штраф газеті Qirim через "дискредитацію ЗС РФ"

17.07.2024 Окупаційний Київський районний суд Сімферополя не задовольнив апеляційної скарги представників газети Qirim та затвердив юрособі штраф у розмірі 300 тисяч рублів (приблизно 140 230 гривень) за “дискредитацію збройних сил РФ”.

Про це повідомляє громадська ініціатива “Кримська солідарність” із посиланням на юристку Лілю Гемеджі.

Приводом для протоколу стала публікація на сайті газети. Загалом на співробітників редакції склали чотири адміністративні протоколи.

Оперативник Центру з протидії екстремізму В. Коренівський склав на юрособу газети Qirim два протоколи про “дискредитацію збройних сил Росії та розповсюдження явно неправдивої інформації під виглядом достовірної”. Два з них – на засновника та директора газети Сейрана Ібрагімова.

Протоколи за тими самими публікаціями на сайті газети складено й на її головного редактора Бекіра Мамутова.

Йдеться про публікацію-есе члена Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаша, в якій ідеться про те, чому кримчани не мають брати участь у “спецооперації” РФ на території України.

Юристка Ліля Гемеджі зазначила, що складений на газету адмінпротокол за це есе був розглянутий за підсудністю. Замість Київського районного суду Сімферополя справа мала розглядатись у Сімферопольському районному суді.

Також до протоколу вже після його складання вносилися зміни, через що порушено порядок адміністративного провадження.

Захист наголошував і на тому, що переклад статті Алі Озенбаша був некоректним. До скарги сторона захисту прикріпила переклад кримськотатарських слів з онлайн-словників, який є “досить обмеженим”, наголошує Гемеджі. Перекладача не попередили про відповідальність за свідомо неправдивий переклад.

За словами Гемеджі, у справі головреда газети Бекіра Мамутова, де були аналогічні помилки, суд повернув протокол для усунення недоліків. Однак під час повторного складання протоколу перекладач був попереджений про права та обов'язки відповідно до статті 17.9 КпАП РФ, де про права та обов'язки за свідомо неправдивий переклад не йдеться.

Гемеджі наголошує, що переклади в обох справах не відповідають законодавчим вимогам та справи мають бути припинені за відсутністю складу правопорушення. Вона планує подати касаційну скаргу.

Водночас рішення Київського районного суду скоро набуде чинності, і газета має 60 днів на сплату штрафу в розмірі 300 тисяч рублів.

“Сума є значною та непіднімною для національного ЗМІ. Тому не лише передплатникам газети, а й усім представникам нашого народу треба згуртуватися, щоб допомогти зі сплатою цього штрафу”, – сказала юристка.

Нагадаємо, наприкінці травня цього року на газету Qirim склали два протоколи – про “дискредитацію збройних сил Росії та розповсюдження явно неправдивої інформації під виглядом достовірної”. В одній з публікацій, на думку Центру “Е”, Бекір Мамутов “поширив відомості, спрямовані на дискредитацію використання ЗС РФ з метою захисту інтересів РФ та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки в межах демілітаризації та денацифікації України”. У такий спосіб газета “висловила незгоду в проведенні “СВО”, вважає оперативник Коренівський, і скоїла правопорушення за частиною 1 статті 20.3.3 КпАП РФ.

7 червня Київський районний суд Сімферополя оштрафував редакцію кримськотатарської газети Qirim на 300 тисяч рублів (приблизно 140 230 гривень) за протоколом про “дискредитацію” ЗС РФ.

2. Ув’язненому Росією громадянському журналісту з Криму Салієву посилили умови утримання

25.07.2024 Кримськотатарського активіста й громадського журналіста Сейрана Салієва перевели в суворі умови відбування покарання у виправній колонії №4 Тульської області (РФ). Про це повідомила правозахисниця, дружина бранця Кремля Муміне Салієва й уточнила деталі ZMINA.

За її словами, вона отримала лише 24 липня відповідь про те, що 20 червня Сейран Салієв “припустився злісного порушення встановленого порядку відбування покарання”, у зв’язку з чим рішенням комісії установи його відправили в суворі умови відбування покарання.

Вона розповіла правозахисникам, що з початку року її чоловіка кілька разів відправляли до штрафного ізолятора (ШІЗО). Щоразу він відбував там по 15 діб за “порушення форми одягу”. Кількаразове відправлення до ШІЗО, і людину вже вважають “злісним порушником” у колонії, пояснила вона. Після цього Сейрана відправили в суворіші умови відбування покарання.

Муміне Салієва розповіла, що тримання в таких умовах може тривати до дев’яти місяців. Людині, яку утримують у суворих умовах, мінімізують комунікації з рідними.

За її словами, тепер на дозвіл телефонувати родині її чоловік має писати нові заяви й чекати їхнього схвалення адміністрацією колонії. Також тепер йому дозволено два довгострокових побачення на рік замість трьох.

“Я розцінюю дії, які ініціює спецслужба (ФСБ РФ. – Ред.), але які виконуються адміністрацією пенітенціарної установи, як тиск, що чиниться на мого чоловіка. У фабрикації кримінальної справи стосовно Сейрана є виключно політичний мотив і замовлення, яке продовжує реалізовуватися навіть після ухвалення вироку, а закон використовуватиметься як інструмент пресингу та злочинів”, – наголосила Муміне.

Вона заявила, що звертатиметься до судових і державних органів, а також до інституцій з прав людини та громадських комісій.

Жінка закликала журналістів надавати розголосу ситуації, що склалася, а також звернулася до суспільства по юридичну та громадську підтримку.

Сейран Салієв – філолог турецької та кримськотатарської мови. До свого незаконного арешту він працював екскурсоводом та був громадянським журналістом “Кримської солідарності”.

11 жовтня 2017 року в тимчасово окупованому Бахчисараї силовики ФСБ затримали шістьох кримських татар – Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва та Ернеса Аметова.

16 вересня 2020 року в Південному окружному військовому суді російського міста Ростов-на-Дону оголосили вирок у другій бахчисарайській справі “Хізб ут-Тахрір”. Кримських мусульман засудили до термінів від 13 до 19 років ув’язнення. Засуджений кримський татарин Сейран Салієв отримав 16 років ув’язнення.

14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі практично в повному обсязі відмовив захисту у задоволенні скарг, всього в справі відбулося понад 45 судових засідань.

Строки ув’язнення в колонії суворого режиму Марлену Асанову, Мемету Белялову, Серверу Зекір’яєву, Тимуру Ібрагімову, Серверу Мустафаєву та Едему Смаїлову залишили без будь-яких змін. Сейрану Салієву суд зняв одне зі звинувачень, зменшивши його вирок на один рік – до 15 років колонії.

Нагадаємо, Сейран Салієв є одним з українських медійників, що перебувають у полоні Росії.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття, напади – 2

1. У Херсоні невідомий напав на журналістку МОСТу. Журналісти зʼясували, хто він

08.07.2024 У Херсоні невідомий чоловік напав на журналістку онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку під час знімання та погрожував їй розправою. Про це журналістка розповіла представнику Інституту масової інформації в Херсонській області.

Інцидент стався ввечері 8 липня в центрі Херсона.

“Я знімала пошкоджений російськими обстрілами головний корпус Херсонського державного університету, коли до мене з лайкою підʼїхав чоловік на велосипеді та почав погрожувати й бігти на мене і вимагав прибрати камеру. Я відбігла від нього та попросила іншого чоловіка, який ішов повз, викликати поліцію. Це злякало нападника, і він утік”, – розповіла Олена.

На її думку, чоловіка міг роздратувати факт потрапляння в кадр.

“На відео він здалеку потрапив у кадр, але розгледіти його там було б важко. До того ж ми завжди під час монтажу прибираємо з відео і фото людей, які проти того, щоб їх знімали в публічних місцях”, – додала Олена Гнітецька.

На момент нападу вона була в бронежилеті та касці з нашивками PRESS, тож нападник чітко бачив, що перешкоджає роботі журналістки.

Олена Гнітецька написала заяву до поліції, але на момент написання цієї новини її досі не внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тим часом місцеві журналісти зʼясували, що нападника звати Микола Койчев. Людина з таким прізвищем у 2014–2018 році отримала дозвіл на носіння травматичної зброї від херсонської поліції на підставі того, що він нібито журналіст.

У 2018 році Катерина Гандзюк публікувала великий список із двохсот людей, які в такий спосіб отримали право за носіння травматичної зброї, але медійників там було всього троє. Водночас був імовірний нападник на журналістку.

2. У Запоріжжі учасниця мітингу проти "несправедливих відключень електроенергії" напала на журналістку

19.07.2024 У Запоріжжі 19 липня на фотокореспондентку 061.ua Катерину Клочко напала учасниця мітингу проти “несправедливого відключення електроенергії”. Це сталося, коли журналістка знімала перебіг подій протесту.

Про це журналістка повідомила представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області.

За словами Катерини, нападниці не сподобалося, що вона не знімає заблоковану мітингувальниками автівку, й вимагала знімати людей, які це зробили. Коли журналістка відмовилася це робити, жінка схопила медійницю за руку, штовхнула і силоміць розвернула її до автівки.

Журналістка розповіла, що знімала мітингувальників, які перекрили рух транспорту на проспекті Соборному.

“У цей момент поруч намагалася проїхати автівка, яку блокували учасники мітингу. Якась невідома жінка почала кричати в мій бік: “Чого ти це знімаєш, знімай тих людей!”, вказуючи на мітингувальників, які блокували автівку. Потім вона підійшла до мене, схопила за руку з камерою, штовхнула і розвернула мене в бік автомобіля. Я повідомила їй, що я журналістка і знаю, що мені знімати, що вона не має права чіпати мене і вказувати, що фотографувати”, – розповіла Катерина Клочко.

За її словами, на запитання, на якій підставі жінка чіпала її руками, жінка відповіла: “Наступного разу можу і ногами”.

На відео, яке Катерина Клочко зняла після інциденту і дала ознайомитися представниці ІМІ, видно, що жінка поводиться агресивно, кричить на журналістку і звинувачує її в тому, що вона “провокує ситуацію”.

“Я одразу звернулася до поліцейських, які стежили за порядком на мітингу. У результаті я написала заяву до поліції про перешкоджання моїй професійній діяльності й чекаю, коли її зареєструють”, – розповіла журналістка 061.ua.

Як зазначає представниця ІМІ, мітинг у Запоріжжі 19 липня мав неформальну назву “Мітинг проти несправедливих відключень електроенергії”. Хто організував цей захід, невідомо. Учасники наголошували на тому, що вони “самоорганізувалися”.

Як розповіли представниці ІМІ журналісти, які висвітлювали цю подію, на мітингу кілька людей у натовпі викрикували фрази про те, що відключення викликані не повномасштабною війною і руйнуванням російськими агресорами енергетичної інфраструктури України, а бездіяльністю і корупцією влади тощо. На сьогодні подібні мітинги без офіційно заявлених організаторів вже відбулися в Запоріжжі й кількох містах Полтавської області. Також відомо про заклики виходити на мітинг у Черкаській області.

Погрози – 1

1. Журналіст з Одещини заявив про погрози відправити його на “нуль”

08.07.2024 Головний редактор видання “Альтернатива.орг” (Одеська область) Роман Варшанідзе повідомив 27 червня про погрози від невідомого, що представився співробітником головного управління розвідки. Про це йдеться на сайті видання.

За словами журналіста, того дня він працював в Овідіопільському медичному закладі, де мав неприємну розмову з робочих питань з головним лікарем.

“Після нашої бесіди, приблизно о 18 годині, мені зателефонувала особа, яка представилася як представник головного управління розвідки, і пригрозила, що, якщо я ще раз прийду до лікаря, він мене відправить на “нуль”. Я відповів, що нехай запускає процедуру, адже цю справу не залишу без уваги”, – написав журналіст.

Регіональному представнику Інституту масової інформації в Одеській області Роман Варшанідзе розповів, що 28 червня правоохоронні органи зареєстрували кримінальне провадження за статтею 345-1 Кримінального кодексу України, погроза або насильство щодо журналіста.

“7 липня я розмовляв зі слідчим, інформації про особу, яка телефонувала, ще не встановлено, цим займається оперативний підрозділ. З того часу тиску більше не було”, – додав журналіст.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. Поліція не пускала частину журналістів на територію "Охматдиту" висвітлювати роботу рятувальників

08.07.2024 Журналістка Каміла Грабчук повідомила, що поліція не пускала 8 липня її та її колег висвітлювати роботу рятувальників після російського обстрілу дитячої лікарні “Охматдит”. Про це вона написала в себе у фейсбуці та уточнила в коментарі ІМІ.

“На територію не пускали журналістів, я приїхала десь близько 14-ї, там була вже купа людей. Поліція каже, журналістам не можна там робити нічого, все шукайте в офіційних каналах, і ось така подібна розмова”, – розповіла ІМІ Каміла.

У себе на фейсбуці вона написала, що в неї є акредитація і погоджений запит від ДСНС, “але вони нічим допомогти не можуть”. Пропустили її на територію лікарні лише після трьох годин очікування.

Каміла Грабчук вважає, що “поліції надали вказівку просто не пускати журналістів, і вони не зважали на те, чи є акредитація, чи ні”, про це вона розповіла в коментарі “Детектору медіа”.

На відео, які зняла Каміла Грабчук, чутно, як один з поліцейських каже: “Загинуло багато дітей, і ви на цій крові хочете робити сюжет. Коли вас централізовано будуть запускати, ви туди зайдете”.

На іншому відео чутно, як поліцейські відмовляються пояснити, в чому причина відмови журналістам у можливості працювати. Представник поліції діалогу порадив журналістці “знаходитися в безпечному місці й там висвітлювати роботу працівників рятувальних служб”.

Фотограф і журналіст Стас Козлюк зазначає, що це не перший випадок, коли поліція не допускає журналістів на місце обстрілів і, наприклад, вимагає акредитацію для роботи в місцях, де вона не потрібна, каже фотограф і журналіст Стас Козлюк. Сам він зміг потрапити на територію лікарні:

“В мене проблем не було. Я туди приїхав відносно швидко, і це загальне правило роботи в таких ситуаціях – поки ще всі не зрозуміли, що відбувається, ти спокійно заходиш, знімаєш. У мене нацгвардійці запитали акредитацію, я її показав, і я все прекрасно розумію. Але проблема в тому, що акредитацію сприймають як єдину прескарту, що є не так. І без неї, як я розумію, мене б вигнали. Не вперше з таким зіштовхуюсь”, – говорить Стас Козлюк.

Медіаюрист Роман Головенко вважає, що взагалі вимагати акредитацію під час роботи не на фронті від журналістів не мають.

“Акредитація, про яку мова, – від ЗСУ, тобто вона стосується допуску до структур ЗСУ і до фронту. Тобто якби це був приліт десь по військовій частині, то так, вона потрібна. А тут вона не має до цього стосунку, бо сам термін “акредитація” був запроваджений у законі про медіа як сприяння органам влади у висвітленні їхньої діяльності. Тобто вона стосується певного суб’єкта”, – пояснює юрист.

Що стосується місць прильотів, то, зауважує Роман Головенко, якщо там працюють рятувальники, то вони за певними аспектами можуть визначити, допускати когось чи ні. “Наприклад, якщо там ще є нерозірвана вибухівка або загроза обвалу. Але тоді це не питання акредитації, і дивно взагалі, що вони про неї говорять. Наприклад, адміністрація “Охматдиту” як суб’єкта господарювання могла б визначити рівень допуску, якщо, припустимо, там десь ще роздягнені діти чи батьки. Тобто мова про те, що є певний режим потрапляння на місце, але рішення щодо цього точно мають ухвалювати окремі уповноважені люди. Зрозуміло, що є суспільний інтерес до того, щоб журналісти зафіксували місце злочину, але журналісти також мають зважати на стан людей, яких вони знімають. З іншого боку, у людей є мобільні телефони, і фото й так з’являються”, – говорить медіаюрист.

Він додав, що певні етичні чи безпекові питання можуть впливати на рішення допуску журналістів і має бути пророблена робота щодо того, хто в таких випадках відповідальний ухвалювати рішення.

“Але якщо Нацгвардія чи поліція не пропускає медійників під приводом якоїсь акредитації, яка цього взагалі не стосується, а в той час там на території люди, які знімають це телефонами, то це ненормально”, – говорить Роман Головенко.

Нагадаємо, за даними Служби безпеки України, 8 липня 2024 року Росія атакувала дитячу лікарню “Охматдит” ракетою Х-101. Загинули двоє працівників лікарні. 16 людей дістали поранення, з них – троє дітей.

За даними ДСНС України, внаслідок російської атаки 8 липня по Києву загинули 27 людей, серед них чотири дитини, 117 – постраждали, сім людей врятували.

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 2

1. Запорізька міськрада відмовила журналістці в доступі до інформації

19.07.2024 Запорізька міська рада відмовила журналістці видання 061.ua Ельмірі Шагабудтдиновій надати інформацію щодо стану недобудов у Запоріжжі. Про це журналістка повідомила регіональній представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області.

За словами Ельміри, спочатку посадовці відмовилися надавати коментарі на цю тему, а пізніше відмовилися відповідати на запит у частині, яка підпадає під закон про доступ до публічної інформації.

У запиті журналістка, зокрема, уточнювала інформацію про робочу групу щодо завершення будівництва об’єктів ЖК “Тихий Центр” та ЖК “Зірковий”, дату останнього засідання та перспективи майна вкладників, які не мають зареєстрованих майнових прав.

“Для підготовки матеріалу щодо запорізьких недобудов нам був необхідний коментар представників Запорізької міськради. Через пресслужбу міськради я попросила допомогти мені з коментарем, але мені повідомили, що ніхто з уповноважених осіб не хоче спілкуватися з журналістами.

Тоді я надіслала до міськради інформаційний запит. Однак його не хотіли навіть реєструвати. Мені надійшов лист від виконавчого комітету, що їм необхідний підпис на документі. Я знаю, що за законом про доступ до публічної інформації підпис у запиті має бути лише за умови подання в письмовій формі. Втім, я надіслала запит повторно з цифровим підписом. Після цього мені надійшла відповідь, що запитувана інформація не є публічною і не буде розглянута у відповідний спосіб”, – розповіла журналістка.

Так, у відповіді на запит за підписом начальниці відділу роботи зі зверненнями громадян та з питань доступу до публічної інформації Запорізької міськради Наталії Авраменко журналістці повідомили, що це не запит, а звернення, і відправили його на опрацювання протягом 30 днів.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що відмова надавати інформацію через відсутність власноручного підпису – явне порушення: “Оскільки це не письмова форма запиту, а “інша”, згідно з ч. 3 ст. 19 закону про доступ до публічної інформації”.

Після ознайомлення із запитом Роман Головенко зазначив, що значною мірою поданий документ – це запит, хоча одне питання з трьох, дійсно, можна трактувати як звернення по коментар.

“Загалом з відповіді випливає, що коментар нададуть у строк за ЗУ “Про звернення громадян”, зазвичай це 30 днів. Але на два запитання з трьох мала б бути відповідь за Законом “Про доступ до публічної інформації”, – сказав юрист.

За словами журналістки, у Запоріжжі загалом посилюється тенденція, коли посадовці в цілому уникають контактів з журналістами й відмовляються надавати інформацію з багатьох інших суспільно значущих тем.

Ельміра розповіла, що вже не вперше стикається зі складнощами в отриманні інформації від Запорізької міськради після того, як там змінився секретар міськради – в.о. міського голови з Анатолія Куртєва на Регіну Харченко.

“Останнім часом досить складно отримати хоч якісь коментарі від представників міської ради, бо деякі просто уникають журналістів. Брифінг в.о. міського голови Регіна Харченко проводила на початку свого призначення у квітні. Після цього його провели тільки ще раз, водночас були обмеження на час та кількість питань від журналістів. Більше жодних брифінгів чи пресконференцій посадовці не проводили, хоча в громадськості є дуже багато питань до представників міської ради”, – розповіла журналістка 061.ua.

Нагадаємо, на початку квітня Департамент освіти і науки Запорізької міськради відмовився надати журналістам Запорізького центру розслідувань інформацію щодо подорожчання харчування в місцевих школах майже втричі, запропонувавши журналістам роздрукувати бюджетний кодекс за 1590 гривень. Після розголосу ситуації вже наступного дня міська влада провела пресконференцію на цю тему і надала журналістам інформацію в повному обсязі безкоштовно.

2. Мер Шепетівки вважає, що ЖАР.INFO своїм розслідуванням "посіяло негатив"

25.07.2024 Хмельницьке медіа ЖАР.INFO повідомляє, що міський голова Шепетівки Віталій Бузиль 5 липня під час спроби редакції отримати його коментар до матеріалу звинуватив їх у тому, що вони у своєму тогорічному матеріалі “посіяли негатив”. У такий спосіб посадовець пояснив майже двомісячне ігнорування ним та його підлеглими прохань журналістів дати коментар для нового матеріалу.

Про це йдеться в матеріалі редакції від 23 липня 2024 року щодо висвітлення діяльності міських рад Хмельниччині, зокрема й Шепетівської міської ради.

Як пише видання, у розмові 5 липня міський голова пригадав медійникам опубліковане у 2023 році розслідування про встановлення МАФів у місті Шепетівка без належної документації.

У матеріалі редакція детально розповіла весь шлях комунікації спочатку з радницею міського голови Шепетівки з питань комунікацій та зв’язків із громадськістю Ольгою Петровою, починаючи із середини травня 2024 року.

Остання під час розмови з журналістами онлайн-медіа зазначила, що не зобов’язана відписувати представникам медіа в приватному каналі комунікації, хоча попередньо, йдеться в матеріалі, редакція цей формат погодила з радницею в телефонному режимі.

“Я вам не зобов’язана нічого відписувати в приватному каналі комунікації. В мене є посадові обов’язки, є посадова інструкція, є робочі канали комунікації з представниками громадських організацій. Це запит на публічну інформацію. Ви мені надсилали запитання. Гаразд. Я сказала, що їх розгляну. Я їх розглянула”, – повідомила Ольга Петрова.

Після отримання такої відповіді від радниці редакція вирішила звернутися до самого міського голови Шепетівки Віталія Бузиля. Спочатку, пише медіа, посадовець ішов на контакт, погодився, що редакція надішле йому ті самі запитання в месенджері WhatsApp і загалом посадовець поспілкується зі своєю радницею щодо ситуації, яка склалась.

Однак, пише видання, наприкінці розмови він почав пригадувати редакції, як та минулого року працювала над розслідуванням, і, на думку посадовця, та інформація була підготовлена, виключно щоб посіяти негатив.

“Та ваша інформація, запити, потім викладення інформації по депутатах, в тому числі Верховної Ради. Я не пам’ятаю, як називала публікація щодо будівництва чи встановлення МАФів на території міста Шепетівки полонськими підприємцями. Там багато інформації було викладено абсолютно неправильно. Дивіться, та інформація була підготовлена, виключно щоб посіяти негатив”, – сказав Віталій Бузиль.

Також посадовець сказав журналістам, що своєю публікацією вони ще більше ту ситуацію підігріли. “Таким чином ми в цілому створюємо по країні не позитив, а якийсь негатив”, – сказав Віталій Бузиль.

Міський голова в розмові ще зазначив, що на місці встановлення МАФів мешканці на понад 90% задоволені, що біля них розпочне роботу такий об’єкт.

“Мешканці зараз у гуртожитку, не готовий сказати, що на 100%, але, мабуть, на 90 з лишнім відсотків всі задоволені, що біля них буде введений… розпочне роботу такий об'єкт. Там зроблено дуже гарно”, – додав Бузиль.

Після цієї розмови міський голова послався на те, що в нього приймання громадян (хоча перед цим сам попросив редакцію перенабрати через пару хвилин, коли він перебуватиме в автівці), і поклав слухавку, пише медіа.

Одразу ж після розмови редакція звернулася до посадовця в узгоджений месенджер WhatsApp і продублювала перелік питань, на які попередньо хотіла отримати відповіді у формі коментаря. Впродовж декількох днів посадовець не читав ці повідомлення, тому вони вирішили звертатися до Шепетівської міської ради в письмовому форматі.

На момент виходу матеріалу ні міський голова, ні Шепетівська міська рада не дали відповіді журналістам, а повідомлення у WhatsApp посадовця залишаються в непрочитаному режимі.

Як повідомляв ІМІ, у Миколаївській міськраді вважають, що НикВести створюють “соціальну напругу” через критичні публікації. Так департамент житлово-комунального господарства міської ради відреагував на публікацію онлайн-медіа про незавершений ремонт покрівлі багатоповерхівки на Адміральській, 36, яка була пошкоджена через обстріл у квітні 2023 року.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Інші випадки інтернет-тиску – 1

1. Фігуранти розслідування NGL.media про викрадення дітей відреагували мізогінними повідомленнями

24.07.2024 Керівниця проєктів незалежного антикорупційного центру NGL.media Олександра Губицька повідомила, що після розслідування “Викрадачі дітей. Десятки жертв, мільйони гривень доходу. Історія громадської організації “Батько має право” на сторінці цієї організації з’явилися мізогінні повідомлення на адресу жінок як реакція на вихід матеріалу.

Їх Губицька оприлюднила на Facebook-сторінці.

“Перепрошую, що це з’явилось у вашій стрічці. Але змушена показати вам кілька цитат мовою оригіналу з офіційної реакції організації “Батько має право” на матеріал моїх колег”, – написала Губицька.

Наводимо деякі з цитат допису Олександри Губицької:

“За бабло в Україні жінки готові хоч посмоктати, хоч статтю написати”.
“У більшості випадків, коли жінка бачить, що є нове корито, де можуть смачніше нагодувати, вона переходить до нового корита, виходячи зі шлюбу”.
“Вони завжди ставляться до дитини як до речі”.
“Чоловік точно не має ніякого обов'язку до колишньої мандаліни, яку він свого часу потрах.вав”.
“Ми ламаємо стереотипи, насрані у голову чоловікам соціумом, державою, адвокатами і колишніми кошолками”.
“Мандаліни з обірваними струнами почали вити і ходити жалітись до держави”.

Також, зазначила Губицька, образи пролунали й на адресу їхнього редакції:

“жіночі тампакс ресурси”;
“тампаксоорієнтований медійний ресурс”.

Олександра Губицька вважає, що на таку ситуацію мають відреагувати правоохоронці: “Очевидно, що у керівника “Батько має право” є великі проблеми, які потребують втручання як медиків, так і правоохоронної системи”.

У коментарі Інституту масової інформації співавторка розслідування Наталія Онисько зазначила, що не трактує ці вислови як кібербулінг.

“Принаймні поки що нам не ламають скриньки чи сторінки в соцмережах. Це навіть не схоже на спроби тиску, лише показує рівень дискусії, на який здатні герої нашого матеріалу. Відверті образи жінок, нецензурна лексика в пості, знецінення та мізогінія – це радше демонстрація слабкості”, – зазначила Онисько.

Вона додала, що редакція планує віддати викачаний чат Telegram-каналу групи “Батько має право”, до якого NGL.media вдалось отримати доступ і вивчити його вміст, адвокатам та матерям викрадених дітей. У ньому учасники спільноти координують свої дії щодо викрадення дітей, тиску на матерів дітей учасників спільноти, зазначало медіа.

Розслідування “Викрадачі дітей. Десятки жертв, мільйони гривень доходу. Історія громадської організації “Батько має право” вийшло 22 липня 2024 року.

У вступі до нього співавторки Наталія Онисько та Мар’яна Вербовська зазначили, що навесні цього року до NGL.media звернулися кілька жінок. Їхні колишні чоловіки викрали дітей. Зрештою, NGL.media верифікувало список із 72 жінок, які зараз намагаються повернути своїх дітей. Історії цих жінок об’єднує те, що батько їхньої дитини став клієнтом або активістом громадської організації “Батько має право”. Як стверджують розслідувачки, ця організація вже майже дев’ять років має репутацію такої, що організовує в Україні викрадення і переховування дітей, називаючи це юридичною допомогою чоловікам.

Водночас голова громадської організації “Батько має право” Олександр Швець у коментарі виданню заперечив і фінансовий, і моральний бік своєї діяльності. “Стосовно ж долі дітей, яких після його консультацій батьки викрадають силою, то він переконує, що усі ці діти самі втекли через насильство з боку матерів”, – пише видання.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 5

1. СБУ почала розслідувати викрадення журналістки Жанни Кисельової

02.07.2024 За фактом викрадення росіянами в окупованій Каховці (Херсонська область) журналістки Жанни Кисельової розпочато кримінальне провадження. Про це повідомила Херсонська обласна прокуратура.

Розслідування розпочали слідчі управління Служби безпеки України України в Херсонській області за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).

Підставою реєстрації кримінального провадження стало повідомлення в медіа про те, що 27 червня окупанти вдруге викрали з власної квартири в тимчасово окупованій Каховці редакторку місцевої газети “Каховська зоря” Жанну Кисельову.

На цей час інформація про її місце перебування відсутня.

Як повідомляв ІМІ, російські військові вже викрадали Жанну Кисельову у вересні 2022 року і майже місяць тримали її на “підвалі”. Після звільнення вона продовжували жити в окупованому місті.

“По першому факту її викрадення триває досудове розслідування”, – повідомили в обласній прокуратурі.

Жанна Кисельова багато років очолювала району газету “Каховська зоря”, боролася за її роздержавлення. У 2020 році була обрана депутаткою Каховської міської ради. Місто Каховка під російською окупацією з лютого 2022 року.

2. Суд у Києві засудив до 13 років ув'язнення співробітників ФСБ за переслідування кримської журналістки

04.07.2024 Солом'янський районний суд Києва заочно засудив до 13 років позбавлення волі двох співробітників Федеральної служби безпеки Росії, які брали участь в обшуку у квартирі батьків кримської журналістки, авторки Крим.Реалії Ганни Андрієвської.

Таке рішення суд ухвалив 3 липня 2024 року, повідомляє Крим.Реалії.

Йдеться про двох співробітників ФСБ Дениса Алуніна та Дмитра Грамашова, які раніше служили в СБУ, а після російської анексії Криму в 2014 році перейшли на службу до ФСБ.

Суд визнав їх винними за трьома статтями Кримінального кодексу України:

порушення недоторканності житла (ст. 162);
перешкоджання журналістській діяльності (ст. 171);
державна зрада (ст. 111).

Розгляд справи відбувався заочно без участі засуджених. Їх репрезентували державні захисники, які заперечували провину своїх підзахисних.

Як повідомляв ІМІ, у березні 2023 року прокуратура АР Крим скерувала до суду обвинувальний акт стосовно двох співробітників ФСБ Росії, які переслідували українську журналістку Ганну Андрієвську в окупованому Криму.

Їхні дії було кваліфіковано як:

переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, здійснюване групою осіб за попередньою змовою (ч.2 ст.171 КК України);
незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому обшуку з погрозою застосування насильства (ч.2 ст. 28 ч.2 ст.162 КК України);
державну зраду (ч.1 ст.111 КК України).

13 березня 2015 року співробітники ФСБ Росії провели обшук у квартирі батьків кримської журналістки Ганни Андрієвської в межах кримінальної справи, порушеної за публікацію на сайті українського ІА “Центр журналістських розслідувань” її матеріалу про волонтерів батальйону “Крим”. Вони вилучили техніку, речі та документи.

ФСБ Росії порушила кримінальну справу стосовно Ганни Андрієвської за статтею 280.1 КК Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ).

Журналістка розповіла, що матеріал був опублікований ще в грудні 2014 року. Стаття розповідає про волонтерів батальйону “Крим”, про те, що це за організація та як вони працюють. Андрієвська заявила, що в матеріалі немає жодних закликів до відокремлення півострова.

Російська влада внесла Андрієвську до списку терористів та екстремістів РФ, їй загрожує до 5 років позбавлення волі в РФ.

У 2019 році Солом'янський районний суд міста Києва зобов'язав РФ виплатити понад 1 мільйон гривень компенсації журналістці Ганні Андрієвській, яка змушена була покинути окупований Крим і зазнала переслідувань з боку ФСБ.

3. Поліція розслідуватиме напад на журналістку в Херсоні як перешкоджання

08.07.2024 Поліція Херсона розпочала кримінальне провадження у зв'язку з нападом на журналістку херсонського онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку.

Про це представнику Інституту масової інформації в Херсонській області повідомив пресофіцер Головного управління національної поліції в Херсонській області Андрій Кований.

“Внесли ще вчора (8 липня. – Ред.) до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. – Ред.). Проводиться слідство”, – повідомив він.

Нагадаємо, 8 липня в Херсоні невідомий чоловік напав на журналістку онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку під час знімання та погрожував їй розправою.

Олена Гнітецька написала заяву до поліції.

4. Суд Рівного оштрафував нападника на журналістку на 850 гривень

23.07.2024 Рівненський міський суд визнав рівнянина винним у перешкоджанні професійній діяльності журналістки телеканалу ITV Media group Дарії Солодовник та оштрафував на 850 гривень.

Таке рішення суд ухвалив 19 квітня 2024 року, повідомляє регіональна представниця Інституту масової інформації.

Інцидент з перешкоджанням Дарії Солодовник трапився 10 квітня 2023 року, коли знімальна група ITV MediaGroup опинилася в одному ліфті з підсудним. Як зазначено у вироку, журналісти в цей момент виконували редакційне завдання. Вони готували матеріал про збори мешканців будинку щодо обрання нового керівника кооперативу.

Побачивши журналістів, чоловік, як зазначено у вироку, “діючи умисно, усвідомлюючи та будучи достовірно обізнаним про те, що журналістка ОСОБА_4 (Дарія Солодовник. – Ред.) є представником засобу масової інформації”, щоб завадити публікації репортажу, почав шарпати журналістку, вихоплювати з її рук мікрофон і намагався вилучити флешки із записом матеріалу.

Суд у вироку зазначив, що підсудний вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України, – умисне перешкоджання веденню журналістом законної професійної діяльності.

Оскільки обвинувачений “щиро покаявся” у вчиненому ще на етапі досудового розслідування і сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суддя обрала йому м’якше покарання – у вигляді штрафу. Також він має сплатити 7 тисяч гривень, які держава витратила на залучення експерта в справі.

Дарія Солодовник, як зазначено у вироку, погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами. ІМІ не вдалось отримати коментар журналістки стосовно перешкоджань щодо неї.

Вирок суду можна було оскаржити в апеляційному суді протягом 30 днів.

Нагадаємо, за перешкоджання журналістській діяльності (ст. 171 Кримінального кодексу) (не посадовим особам) загрожують жорсткіші покарання – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів, пробаційний нагляд на строк до чотирьох років або ж до чотирьох років обмеження волі.

Власником ITV Media group (Телерадіокомпанії “Ритм”) є кум і бізнес-партнер в.о. міського голови Віктора Шакирзяна Роман Курис. Телеканал регулярно публікує джинсу про Віктора Шакирзяна і представників його партії.

5. Поліція відкрила справу через недопуск журналістів до міськради Миколаєва за фактом публікації ІМІ

29.07.2024 У Миколаєві поліція відкрила кримінальне провадження за фактом публікації Інституту масової інформації про недопуск журналістів місцевого видання “НикВести” до будівлі міськради.

Про це представниці Інституту масової інформації повідомили в поліції Миколаївщини.

Нагадаємо, Миколаївська міська рада запровадила нові правила доступу до будівлі для представників медіа. Тепер журналісти можуть потрапити до будівлі лише за запрошенням посадовців. Про новий пропускний режим журналісти видання дізналися після того, як не змогли потрапити до міської ради, щоб узяти коментарі в посадовців після апаратної наради.

Провадження відкрили 26 липня за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Розслідування проводить відділ поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Миколаївської області.

Як з'ясувалося, пропускний режим до адміністративної будівлі Миколаївської міської ради регулює інструкція, яку затвердили ще 3 лютого 2022 року.

Відповідно до неї, представники медіа можуть потрапити до будівлі за списками відкритих заходів, які готує організаційний відділ департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради.

Медійників пропускають за одноразовими електронними перепустками з показуванням документів, що посвідчують особу та професійну належність.

Для запису коментарів, інтерв'ю або з інших питань представників ЗМІ допускають до будівлі в супроводі посадової особи відділу інформаційного забезпечення департаменту міського голови з реєстрацією в журналі обліку відвідувачів.

Як повідомляв ІМІ, 2021 року Первомайська міська рада на Миколаївщині затвердила порядок акредитації засобів масової інформації, що передбачає введення системи акредитації за спеціальними картками, які видаватимуть за згодою міського голови та депутатської комісії із законності та регламенту.

Реакція журналістської спільноти – 1

1. Громадські організації закликають владу справедливо профінансувати Суспільне у 2025 році

30.07.2024 Громадські організації закликають Кабінет Міністрів та Верховну Раду підтримати справедливе фінансування Суспільного мовлення в Держбюджеті на 2025 рік. Про це йдеться в спільній заяві восьми громадських організацій.

У заяві йдеться, що в умовах російсько-української війни Суспільне продемонструвало свою ключову роль під час кризи та відповідальну й незалежну редакційну політику – комунікуючи з аудиторією як на класичних, так і на цифрових платформах.

“Саме Суспільне подекуди залишалося єдиним каналом інформування на територіях, недоступних іншим медіа, надто на тимчасово окупованих територіях. Суспільне попри війну продовжує продукувати якісний контент на історичні і культурні теми, розвивати платформи для дітей та підлітків, викривати велику російську брехню щодо нашої культури: мови, книг, кіно, спорту, медіа; а також працювати з корінними народами та національними меншинами (спільнотами)”, – йдеться в заяві.

Також, йдеться в заяві, новинний контент Суспільного поширюється серед європейських суспільних медіа в межах програми обміну: сюжети транслюються на 219 каналах 85 мовників світу.

Проте, зауважують ГО, люди, які творять Суспільне, залишаються досить вразливими, адже основним джерелом фінансування мовника є кошти державного бюджету.

Автори заяви нагадують, що закон про суспільні медіа в Україні передбачає, що мовник має отримувати 0,2% загальних видатків держбюджету за попередній рік. Що означає 5 млрд 2024 року й понад 6 млрд – 2025 року.

“У часи війни, коли більша частина державного бюджету становить видатки на оборону, така сума була б законною, але не справедливою. Проте несправедливою є і ситуація, коли розмір оплати праці колективу НСТУ – тих людей, завдяки яким і створюється якісний і незалежний контент, – є меншим в середньому на 50%, а на деяких позиціях – на понад 80% порівняно з аналогічними посадами на комерційному ринку”, – зазначають громадські організації.

Та додають, що така ситуація робить компанію “відверто неконкурентною на ринку праці і призводить до загрози втрати колективу, який через зростання цін, надто на критичні витрати, змушений шукати інші, фінансово привабливіші місця роботи”. Автори заяви нагадали, що Суспільне вже опинялося в критичній ситуації, коли й без того малі зарплати суттєво затримувались у виплаті через брак фінансування.

Громадські організації зазначають, що розуміють про пріоритети, які треба виставляти у фінансуванні в жорстких фінансових лімітах. Проте наголошують, що відверто геноцидна війна, яку Росія веде проти України, націлена не на території, а на знищення ідентичності. Тому Україна може діяти лише асиметрично – продукуючи свій контент і свій порядок денний.

“Саме тому справедливе фінансування Суспільного в межах, що дозволять максимально наблизити оплату праці та забезпечити ті видатки, що є необхідними для стабільного функціонування, – це заклик про збереження однієї з ключових інституцій для збереження демократії в цілому”, – йдеться в заяві.

Громадські організації закликають Мінфін та парламент підтримати фінансування Суспільного за формулою 0,2% видатків бюджету за вилученням видатків на оборону (тобто 0,09% видатків держбюджету за 2024 рік), що становить близько 2,8 млрд грн.

“Це менше половини від гарантованого законом фінансування. Така сума – не про розвиток, але вона дозволить компанії стабільно функціонувати, виробляти контент, зокрема із залученням гравців ринку, оплачувати гідну оплату праці і забезпечувати виконання завдань, передбачених законом”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали: Центр демократії та верховенства права, Фундація “Суспільність”, Український інститут медіа та комунікації, ГО “Детектор медіа”, ГО Інститут розвитку регіональної преси, ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Інтерньюз-Україна”, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика.

Судові позови від журналістів – 1

1. Журналістка "Четвертої влади" судиться з поліцією через відмову на запит

23.07.2024 Журналістка “Четвертої влади” Анна Хіночик судиться з Головним управлінням Нацполіції в Рівненській області через ненадання інформації на її запит про експертизи, які проводили поліцейські в межах кримінальної справи про закупівлю дорогого лікарняного обладнання.

Як відомо з ухвали Рівненського окружного адміністративного суду, провадження в справі за позовом журналістки закрили наприкінці травня. Нині справу розглядає Восьмий апеляційний адміністративний суд.

Торік Анна Хіночик проводила розслідування про закупівлю за 29 мільйонів гривень для Рівненської міської лікарні №2 роботизованої системи для відновлення ходьби. У ньому журналістка довела, що обладнання купили за завищеною ціною, а користь від нього сумнівна.

Розслідування про цю закупівлю проводила й поліція, однак з невідомих причин у січні 2023 року закрила справу.

Дізнавшись про закриття справи, у лютому Анна Хіночик звернулася до поліції із запитом на доступ до публічної інформації, у якому просила надати інформацію про експертизи (та їхні результати), проведені в межах кримінального провадження.

Поліція інформацію не надала, бо вважає, що вона не публічна, адже містить дані досудового розслідування, які можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого та прокурора.

Не погодившись із відмовою, журналістка оскаржувала відмову поліції в Рівненському окружному адміністративному суді. У позові вона просила зобов’язати поліцію надати інформацію у відповідь на її запит і стверджувала, що дані, які не надає поліція, є публічними й становлять суспільний інтерес.

У коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації Анна Хіночик розповіла, що перед тим, як подати позов, вона консультувалася з адвокатом.

“Ми вважаємо цю інформацію публічною і суспільно важливою, тому що це питання витрачених, можливо, на вітер майже 29 мільйонів гривень. Це гроші громади міста Рівне. Поліція досліджувала в експертизі саме те, чи не завищена ціна. Ми вважаємо, що це важливо для громади Рівного – почути, які дослідження поліція проводила, що вони виявили і чому закрили кримінальне провадження. Тобто на підставі чого закрите. На все це я не отримала відповіді, тому подали позов”, – розповідає Анна Хіночик.

Попри аргументи журналістки, 21 травня 2024 року Рівненський окружний адмінсуд закрив провадження в судовій справі. На думку суду, запитувана журналісткою інформація є відомостями кримінального провадження, отримання яких здійснюється відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. А кодекс передбачає спеціальний порядок доступу до відомостей кримінального провадження.

Не погодившись із рішенням суду, Анна Хіночик звернулася з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду, який 8 липня 2024 року відкрив провадження в справі. Судді апеляційного суду розглядатимуть скаргу журналістки 7 серпня.

Нагадаємо, через це розслідування лікарняного обладнання компанія-постачальник вже судилася з журналісткою, але програла суд.

З початку дії воєнного стану журналісти “Четвертої влади” почали частіше отримувати відмови в доступі до публічної інформації. Через це вони судяться з різними органами влади.

барометр свободи слова злочини Росії проти медіа та журналістів

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Українські медійники назвали п'ять основних викликів 2024 року – щорічне опитування ІМІ

"Був лист від чоловіка, який описав, як мене ґвалтуватиме": активістка Ірина Земляна про погрози й переслідування росіян та як від них захиститися

Законопроєкт № 10242: як виправити загрозу для журналістів та викривачів