Поліція не пускала частину журналістів на територію "Охматдиту" висвітлювати роботу рятувальників

Журналістка Каміла Грабчук повідомила, що поліція не пускала 8 липня її та її колег висвітлювати роботу рятувальників після російського обстрілу дитячої лікарні “Охматдит”.

Про це вона написала в себе у фейсбуці та уточнила в коментарі ІМІ.

“На територію не пускали журналістів, я приїхала десь близько 14-ї, там була вже купа людей. Поліція каже, журналістам не можна там робити нічого, все шукайте в офіційних каналах, і ось така подібна розмова”, – розповіла ІМІ Каміла.

У себе на фейсбуці вона написала, що в неї є акредитація і погоджений запит від ДСНС, “але вони нічим допомогти не можуть”. Пропустили її на територію лікарні лише після трьох годин очікування.

Каміла Грабчук вважає, що “поліції надали вказівку просто не пускати журналістів, і вони не зважали на те, чи є акредитація, чи ні”, про це вона розповіла в коментарі “Детектору медіа”.

На відео, які зняла Каміла Грабчук, чутно, як один з поліцейських каже: “Загинуло багато дітей, і ви на цій крові хочете робити сюжет. Коли вас централізовано будуть запускати, ви туди зайдете”.

На іншому відео чутно, як поліцейські відмовляються пояснити, в чому причина відмови журналістам у можливості працювати. Представник поліції діалогу порадив журналістці “знаходитися в безпечному місці й там висвітлювати роботу працівників рятувальних служб”. 

Фотограф і журналіст Стас Козлюк зазначає, що це не перший випадок, коли поліція не допускає журналістів на місце обстрілів і, наприклад, вимагає акредитацію для роботи в місцях, де вона не потрібна, каже фотограф і журналіст Стас Козлюк. Сам він зміг потрапити на територію лікарні:

“В мене проблем не було. Я туди приїхав відносно швидко, і це загальне правило роботи в таких ситуаціях – поки ще всі не зрозуміли, що відбувається, ти спокійно заходиш, знімаєш. У мене нацгвардійці запитали акредитацію, я її показав, і я все прекрасно розумію. Але проблема в тому, що акредитацію сприймають як єдину прескарту, що є не так. І без неї, як я розумію, мене б вигнали. Не вперше з таким зіштовхуюсь”, – говорить Стас Козлюк.

Медіаюрист Роман Головенко вважає, що взагалі вимагати акредитацію під час роботи не на фронті від журналістів не мають.

“Акредитація, про яку мова, – від ЗСУ, тобто вона стосується допуску до структур ЗСУ і до фронту. Тобто якби це був приліт десь по військовій частині, то так, вона потрібна. А тут вона не має до цього стосунку, бо сам термін “акредитація” був запроваджений у законі про медіа як сприяння органам влади у висвітленні їхньої діяльності. Тобто вона стосується певного суб’єкта”, – пояснює юрист.

Що стосується місць прильотів, то, зауважує Роман Головенко, якщо там працюють рятувальники, то вони за певними аспектами можуть визначити, допускати когось чи ні. “Наприклад, якщо там ще є нерозірвана вибухівка або загроза обвалу. Але тоді це не питання акредитації, і дивно взагалі, що вони про неї говорять. Наприклад, адміністрація “Охматдиту” як суб’єкта господарювання могла б визначити рівень допуску, якщо, припустимо, там десь ще роздягнені діти чи батьки. Тобто мова про те, що є певний режим потрапляння на місце, але рішення щодо цього точно мають ухвалювати окремі уповноважені люди. Зрозуміло, що є суспільний інтерес до того, щоб журналісти зафіксували місце злочину, але журналісти також мають зважати на стан людей, яких вони знімають. З іншого боку, у людей є мобільні телефони, і фото й так з’являються”, – говорить медіаюрист.

Він додав, що певні етичні чи безпекові питання можуть впливати на рішення допуску журналістів і має бути пророблена робота щодо того, хто в таких випадках відповідальний ухвалювати рішення. 

“Але якщо Нацгвардія чи поліція не пропускає медійників під приводом якоїсь акредитації, яка цього взагалі не стосується, а в той час там на території люди, які знімають це телефонами, то це ненормально”, – говорить Роман Головенко.

Нагадаємо, за даними Служби безпеки України, 8 липня 2024 року Росія атакувала дитячу лікарню “Охматдит” ракетою Х-101. Загинули двоє працівників лікарні. 16 людей дістали поранення, з них – троє дітей.

За даними ДСНС України, внаслідок російської атаки 8 липня по Києву загинули 27 людей, серед них чотири дитини, 117 – постраждали, сім людей врятували. 

Раніше Інститут масової інформації розробив пам’ятку для співробітників та військовослужбовців Сил безпеки та оборони України (Нацполіція, СБУ, Нацгвардія, ЗСУ) щодо взаємодії з журналістами під час виконання ними професійних обов’язків з інформаційного супроводу заходів з оборони України.