Барометр свободи слова за липень 2023 року
У липні експерти ІМІ зафіксували 11 злочинів проти свободи слова в Україні. З них чотири вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія - поранення журналістів та юридичний тиск.
Водночас ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття, погроз, цензури та непрямого тиску на журналістів і медіа.
У липні на фронті загинули три медійники, які стали на захист України:
- Костянтин Гнітецький - військовослужбовець та колишній відеограф філії Суспільного в Рівному, загинув 16 липня під час обстрілу позицій російськими військами біля населеного пункту Діброва на Луганщині.
- Дмитро Рибаков - військовий, журналіст та історик, загинув на Запорізькому напрямку 18 липня. До війни працював редактором і медіаконсультантом у виданнях Chas.News, "Forbes Україна", LB, "Українська правда".
- Максим Шварцман - військовий, фотокореспондент, відеооператор чернівецького інформаційного агентства “А.С.С.”, загинув на Донеччині 15 липня.
Загалом, за даними ІМІ, внаслідок російської збройної агресії проти України загинули 66 медійників, 10 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
У липні поранення отримали троє журналістів, як українських, та і іноземних. Так, контузію на фронті отримала журналістка ТСН Юлія Кирієнко в зоні бойових дій на Донеччині, де знімала матеріал про українських захисників. “Росіяни почали прицільний обстріл чи то з танка, чи з то гаубиці – ми не встигли зрозуміти. Відчули на собі п'ять прильотів, два з яких – прицільно в бліндаж, у якому ховались. На щастя, під час перезарядки їхньої гармати ми встигли сісти в машину і виїхати з-під обстрілу", – розповіла журналістка.
Оператор медіакомпанії Deutsche Welle Євген Шилко дістав осколкове поранення 22 липня під час обстрілу міста Дружківка Донецької області російськими касетними боєприпасами. Знімальна група DW потрапила під російський обстріл під час знімання тренувань українських військових на полігоні біля Дружківки.
Також поранення отримав журналіст французької інформаційної агенції AFP AFP Ділан Коллінз. Це сталося 24 липня унаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута Донецької області. Всі журналісти були під час виконання професійної діяльності і робили сюжети про українських військових.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах
Серед семи порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки побиття, погроз, цензури та непрямого тиску. Випадки зафіксовано у Рівному, Сумах, Києві, Черкасах, а також на Одещині та Полтавщині.
Так, у Сумах ІМІ зафіксував два випадки погроз, які стосувалися місцевого видання Цукр. Невідомі почали погрожувати знищенням редакції після публікації матеріалу про життя місцевої ЛГБТ+-спільноти. Заклик до знищення редакції видання з'явився в телеграм-каналі “Суми: Головне”. “Вони просувають модну повістку ЛГБТ, омежний спосіб життя та інші соєві якості. Фінансується ця клоака невстановленими міжнародними фондами. Ну, ми знаємо, які там правозахисники і що саме вони фінансують – поширення підорства і підтримки гендерних невизначеностей. Пора знищити цю смердючу діру”, – йдеться в дописі телеграм-каналу, де вказана фактична адреса редакції.
Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом погроз журналістам видання "Цукр" (ч.1 ст.345-1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”).
Вдруге виданню вже погрожували вбивством колективу. У дописі в тому ж самому телеграм-каналі невідомі оприлюднили фото співробітників “Цукру” з прізвищами, підписавши його “Вороги народу. Розстрільний список 2024”.
На Одещині у місті Ананьїв невідомі побили головного редактора газети “Вісті Ананьївщини” Володимира Сєдова. Цей напад він пов'язує зі своєю професійною діяльністю, зокрема з розслідуваннями щодо корупції місцевої влади. Внаслідок нападу у журналіста травмовано пальці руки та діагностовано струс мозку. Поліція почала розслідування нападу за ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Поранення журналістів - 3
1. Журналістка ТСН під час знімання сюжету на фронті отримала контузію
19.07.2023 Кореспондентка ТСН Юлія Кирієнко отримала 19 липня контузію у зоні бойових дій на Донеччині, де знімала матеріал про українських захисників, повідомляє ТСН та “Детектор медіа”.
Юлія уточнила, що це сталося на позиціях Збройних сил України. “Росіяни почали прицільний обстріл чи то з танку, чи з то гаубиці - ми не встигли зрозуміти. Відчули на собі п'ять прильотів, два з яких - прицільно у бліндаж, в якому ховались. На щастя, під час перезарядки їхньої гармати ми встигли сісти в машину і виїхати з-під обстрілу”, - розповіла журналістка.
Вона повідомила, що же в дорозі відчула, що почувається погано. Військові відвезли її до медиків у стабілізаційний пункт, де їй підтвердили легку контузію.
“Ну привіт, перше бойове травмування. Руський танк чи то гаубиця зробила мені контузію. Тепер і я пацієнтка стабпункту. P.S. Дали кисню. Вже веселіше”, – написала у себе у фейсбуці журналістка.
19 липня на ТСН вийшов сюжет Юлії Кирієнко про знищення українськими військовими на одному з напрямків російської техніки, а також про роботу медиків у стабілізаційному пункті біля Бахмута.
Юлія Кирієнко - військова кореспондентка, на лінії фронту працює з 2014 року, звідки висвітлює події на передовій у гарячих точках. Чоловік Юлії захищає Україну в лавах ЗСУ з перших днів війни. У березні 2022 року його нагородили медаллю “За мужність”. Саме він розбив голову колони ворожих танків, яка йшла на Бровари на початку повномасштабного вторгнення.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2022 року знімальна група ТСН - журналістка Юлія Кирієнко та оператор Володимир Рибачок - потрапила під артилерійські обстріли російських окупантів на Київщині.
2. Оператор DW отримав поранення російськими касетними боєприпасами на Донеччині
22.07.2023 Оператор медіакомпанії Deutsche Welle (DW) Євген Шилко отримав 22 липня осколкове поранення під час обстрілу міста Дружківка Донецької області російськими касетними боєприпасами, повідомляє DW.
Знімальна група DW потрапила під російський обстріл близько 12:10 під час зйомок тренувань українських військових на полігоні біля Дружківки. Під час атаки загинув один український військовий, ще кілька серйозно постраждали.
Шилка доправили в лікарню. Нині його стан стабільний. Кореспондент DW Матіас Бьолінґер і команда з безпеки, що супроводжувала знімальну групу, не постраждали. Пошкоджений автомобіль журналістів.
“Ми знімали українську армію під час тренування, аж раптом почули кілька вибухів. Ми лягли на землю, пролунало ще кілька вибухів, ми побачили, що є поранені. Пізніше українська армія підтвердила, що нас обстріляли касетними боєприпасами”, - розповів Бьолінґер.
Генеральний директор DW Петер Лімбурґ висловив глибоку повагу та вдячність репортерам, які продовжують виконувати свою роботу, висвітлюючи війну, попри обстріли та загрозу життю. “Попри всі вжиті заходи безпеки та віддаленість від російського фронту, робота наших колег у зоні бойових дій залишається небезпечною”, - зазначив він і побажав Шилку швидкого одужання.
3. Журналіст AFP отримав поранення унаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута
24.07.2023 Журналіст французької інформаційної агенції AFP Ділан Коллінз отримав поранення 24 липня внаслідок атаки безпілотника поблизу Бахмута Донецької області, повідомляє Le Figaro з посиланням на AFP.
35-річний Ділан Коллінз отримав численні осколкові поранення в лісистій місцевості під час знімання репортажу про роботу українських артилеристів.
Його евакуювали до найближчої лікарні, де він проходить лікування. Лікарі заявили, що життю журналіста нічого не загрожує. Він перебуває при тямі й підтримує зв’язок із колегами.
Директорка AFP в Європі Крістін Буаг’яр заявила, що вони з'ясовують всі обставини інциденту з журналістом. “Наші думки з Діланом і його близькими”, - сказала вона.
Ділан Коллінз є громадянином США, який живе в Лівані, але нині працює в Україні. Коллінз працює в AFP з 2018 року і зараз є відеокоординатором агентства в Лівані та Сирії. Коллінз працював у зонах конфлікту на Близькому Сході та висвітлював війну в Нагірному Карабасі у 2020 році.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну регулярно працював в Україні.
Юридичний тиск - 1
1. Росія оголосила в розшук ведучу 1+1 Наталю Мосейчук
26.07.2023 Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило в розшук телеведучу телеканалу “1+1” Наталю Мосейчук. Про це повідомляє російське пропагандистське медіа РИА Новости.
Пропагандисти нагадали, що минулого року слідчий комітет РФ порушив справу щодо Мосейчук “за заклики до насильства щодо російських льотчиків та їхніх близьких”.
Як повідомляв ІМІ, 2022 року голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін доручив порушити справу проти української телеведучої телеканалу “1+1” Наталії Мосейчук. Причиною стало те, що вона “в ефірі висловила погрози на адресу російських льотчиків та їхніх близьких”. Як повідомили в слідчому комітеті, Наталія Мосейчук “висловлювала людиноненависницьку позицію та реальні погрози”.
До того ведуча під час марафону “Єдині новини” відреагувала на повідомлення про чергове бомбардування України. Вона нагадала про відповідальність військовим і їхнім рідним. Зокрема, Мосейчук сказала, що дружини російських окупантів мають “боятися та розуміти, що рано чи пізно” вони овдовіють. А нареченим російських льотчиків порадила “знайти собі чорні хустки”.
КРИМ - 4
1. Кримську журналістку Ірину Данилович етапують до російського Краснодара – Лубінець
14.07.2023 Політув’язнену громадянську журналістку Ірину Данилович 17 липня етапують з тимчасово окупованого Криму до російського міста Краснодар. Про це повідомив у телеграмі уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Він звернув увагу, що водночас факт погіршення стану її здоров’я та необхідність негайної медичної допомоги адміністрація Сімферопольського СІЗО до уваги не взяла.
Лубінець зазначив, що впродовж більш ніж року перебування в слідчому ізоляторі Ірина Данилович “жодного разу не отримала кваліфікованого лікування”.
“У неї загострилася хвороба вух, через що може повністю втратити слух, страждає на постійний головний біль та порушення координації рухів”, – написав він.
Крім того, омбудсмен звернув увагу міжнародної спільноти на те, що РФ “продовжує зухвало порушувати Женевську конвенцію, відповідно до якої ненадання медичної допомоги прирівнюється до тортур і катування”.
Також Лубінцю стало відомо й про незаконне етапування з Криму до міста Балашов Саратовської області інших двох кримських політв’язнів – Фархода Базарова та Меджита Абдурахманова.
“Такими діями Росія порушує норми міжнародного гуманітарного права: статті 49 IV Женевської конвенції, яка забороняє державі-окупанту примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території на свою. Світова спільнота має активізувати зусилля та вимагати від РФ доступу до місць утримання всіх незаконно ув’язнених громадян України та негайного їх звільнення!” – заявив Дмитро Лубінець.
Згодом батько Ірини Броніслав Данилович повідомив, що доньку етапували до Росії.
"Вчора (24 липня - ред.) все-таки вивезли Ірину, не знаємо куди, але, скоріш за все, в Краснодар. Не знаю, як вона перенесла етап. Тиждень тому на побаченні вона мені говорила, що етап може не витримати через біль і свист у вусі", – розповів він Суспільному Крим.
За словами батька політувʼязненої, вона не отримувала в СІЗО медичної допомоги.
"Протягом восьми місяців хвороби її жодного разу не оглянув ЛОР лікар. Їй також не повернули викрадені працівниками СІЗО особисті дозволені речі. Навіть вкрали книгу віршів В. Полозкової, мотивуючи тим, що вона має проукраїнську позицію", – наголосив Броніслав Данилович.
Як повідомляв ІМІ, 29 червня 2023 року стало відомо, що підконтрольний Росії Верховний суд Криму змінив вирок (скоротив на місяць) Ірині Данилович, яку в грудні 2022 року засудили до семи років позбавлення волі за звинуваченням у зберіганні вибухового пристрою.
Ірину Данилович російські силовики заарештували 29 квітня 2022 року в окупованому Криму. Її затримали, коли вона їхала з роботи дорогою з Коктебеля до Феодосії. У її будинку в селі Владиславівка провели обшук, вилучили телефон і ноутбук.
3 липня низка правозахисних організацій висунули вимогу до російської влади звільнити засуджену в Криму громадянську журналістку Ірину Данилович, а Україну закликали внести її до списку на обмін та перешкоджати її етапуванню до Росії.
2. У громадянського журналіста Сулейманова погіршився стан здоров'я в СІЗО Сімферополя
26.07.2023 У громадянського журналіста Амета Сулейманова, затриманого російськими силовиками 6 квітня, погіршився стан здоров'я в СІЗО Сімферополя.
Про це йдеться на сайті Об'єднання родичів політв'язнів Кремля.
“Амет попросив мене, щоб я йому придбала важливі препарати, які б полегшили його дихання, зняли спазми й задишку. Днями я займалася сертифікатами до ліків, документації, бо не все так просто”, – розповідала дружина політв'язня Ліля Люманова.
Нагадаємо, 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив обвинувальний вирок громадянському журналісту Амету Сулейманову. Його засудили до 12 років позбавлення волі за ст. 205.5 КК РФ (участь у діяльності терористичної організації) через причетність, за версією ФСБ РФ, до ісламської організації "Хізб ут-Тахрір".
Як повідомляло представництво Президента в АРК, Амет Сулейманов стоїть у черзі на імплантацію клапана серця. Він страждає на артеріальну та мітральну недостатності. Це захворювання внесено до урядового переліку таких, що перешкоджають утриманню під вартою.
Спочатку його вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, але пізніше дозволили виступати через відеозв'язок із Кримського гарнізонного військового суду. Навіть за таких умов підсудний важко переносив судові засідання, іноді їх доводилося переривати, щоб він міг відвідати лікаря. Південний окружний військовий суд, незважаючи на численні заяви захисту стану здоров'я Сулейманова, ухвалив рішення відправити його до колонії суворого режиму терміном на 12 років.
27.07.2023 Біля будівлі підконтрольного РФ Верховного суду в окупованому Сімферополі, де сьогодні розглядається апеляція на вирок у “справі Нарімана Джелялова та братів Ахтемових”, затримали слухачів – 13 кримських татар, серед яких кореспонденти “Кримської солідарності”: громадянські журналісти Лутфіє Зудієва та Куламет Ібраїмов.
Про це повідомляє громадська ініціатива "Кримська солідарність".
Також серед затриманих є близькі родичі Нарімана Джелялова та братів Ахтемових. Затримано батьків Азіза Ахтемова – Зарему та Ескендера Ахтемових, активіста Рустема Усеїнова (постопераційний стан, шунтування серця), ще в одного затриманого Сервера Ахтемова (Сергій за паспортом) інвалідність третьої групи із зору. Також третя група інвалідності в затриманого Керіма Аблямітова.
У коментарі Кримській солідарності Лутфіє Зудієва зазначила, що не згодна з діями співробітників поліції.
“Моя принципова позиція полягає в тому, що я нічого не порушувала, перебуваючи біля будівлі Верховного Суду Республіки Крим. І протокол, який хочуть скласти за перебування біля будівлі Верховного Суду, не має законних підстав. І я нічого не порушувала, відмовляючись від дактилоскопії, від того, щоб у мене відбирали зразки слини, оскільки за законом поліція має на це право лише у виняткових випадках, і це є добровільною справою. У цьому випадку я від цього відмовляюся, але співробітники поліції хочуть скласти другий протокол за ст.17.7 Кодексу про адміністративні правопорушення. Я цю позицію відстоюватиму і при складанні протоколу і під час надання пояснень, і якщо знадобиться в суді. Я вважаю, що нас таким чином намагаються обмежити в нашому законному праві, там, де ми вважаємо за потрібне, і висвітлювати судові процеси над політичними в'язнями і висловлювати свою точку зору. Сьогодні нам демонструють, що закону як такого немає. Закон – це силовики, ФСБ та поліція”, - прокоментувала вона.
Журналіст Куламет Ібраїмов також розповів про своє затримання: “Коли мене забирали, я був на прохідній у суді, розбирався, що мені можна знімати на території суду і є відповідний дозвіл від голови. Коли розмовляв з приставом, підійшли двоє співробітників поліції, і запитали чи є документи з собою, на що я надав їх після того, як закінчив з приставом. Хотів пройти до суду в канцелярію суду, щоб уникнути долі затримання, але співробітники попросили пройти відразу до райвідділу і навіть не до автобуса”.
Згодом Лутфіє відпустили, оштрафувавши, а Куламета арештували на п’ять діб. Кореспондентів звинуватили за статтею 20.2.2 КпАП РФ (“Організація такого, що не є публічним заходом, масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях, публічні заклики до масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях”).
4. Громадянському журналісту Сулейманову заборонили лежати в СІЗО – дружина
28.07.2023 Громадянському журналісту, політв'язню Амету Сулейманову, засудженому російським судом до 12 років колонії, заборонили в СІЗО лежати, незважаючи на його хворобу серця.
Про це повідомила його дружина Ліля Люманова у Facebook, передає проєкт Радіо Свобода "Крим.Реалії".
27 липня відбувся розгляд клопотання про звільнення від покарання через тяжкі захворювання Сулейманова. За її словами, часу поговорити з чоловіком у неї не було – вони встигли лише привітатися. Після цього Амет обговорив зі своїм захисником важливі моменти справи. Суд пройшов швидко, його перенесли на 27 вересня. Ліля Люманова повідомила, що Сулейманова в СІЗО-2 Сімферополя відвідав адвокат. Чоловік розповів, у яких умовах утримують журналіста.
"Як виявилося, Амет весь день на ногах. Йому заборонено лежати. Є невеликі лавки, на яких можна сидіти. Тобто людина не має права навіть прилягти. Відповідно, у нього набрякли ноги. Планую відвідати лікаря Амета в поліклініці та проконсультуватися з приводу ніг. Я боюся, що його постійне перебування у вертикальному положенні може спричинити виникнення тромбів", – розповіла Люманова.
Вона розповіла, що бранців змушують вчити гімн і співати. Також Сулейманов сказав, щоб не передавали каші та вермішелі швидкого приготування. Оскільки окріп не дають, кип'ятильники забороняють.
"Як я зрозуміла, він навіть не може заварити собі чай. Тільки кава розчинна, і то тільки по днях, коли з крана тече гаряча вода. Він її заливає з-під крана", – пояснила дружина Амета Сулейманова.
Крім того, у цьому ізоляторі є бібліотека, але ув'язнений не може сам обрати літературу, це робить співробітник СІЗО та приносить читати.
"Немає можливості онлайн замовити продукти в магазині. СІЗО-2 не має такого магазину. Востаннє я робила передачу Амету в травні, наступна – у середині серпня, не більш ніж 20 кілограмів", – розповіла Люманова.
Як повідомляв ІМІ, 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив обвинувальний вирок громадянському журналісту Амету Сулейманову. Його засудили до 12 років позбавлення волі за ст. 205.5 КК РФ ("участь у діяльності терористичної організації") через причетність, за версією ФСБ РФ, до ісламської організації "Хізб ут-Тахрір".
Як повідомляло представництво Президента в АРК, Амет Сулейманов стоїть у черзі на імплантацію клапана серця. Він страждає на артеріальну та мітральну недостатності. Це захворювання внесено до урядового переліку таких, що перешкоджають утриманню під вартою.
Спочатку його вивозили до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону на слухання, але пізніше дозволили виступати через відеозв'язок із Кримського гарнізонного військового суду. Навіть за таких умов підсудний важко переносив судові засідання, іноді їх доводилося переривати, щоб він міг відвідати лікаря. Південний окружний військовий суд, незважаючи на численні заяви захисту щодо стану здоров'я Сулейманова, ухвалив рішення відправити його до колонії суворого режиму терміном на 12 років.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Побиття - 1
1. На Одещині побили головреда газети "Вісті Ананьївщини"
13.07.2023 Головний редактор газети “Вісті Ананьївщини” Володимир Сєдов повідомив, що невідомі побили його в місті Ананьїв Одеської області 12 липня. Поліція почала розслідування нападу.
Як повідомив журналіст представнику ІМІ в Одеській області, цей напад він пов'язує зі своєю професійною діяльністю.
“Я декілька років пишу про об'єднане злочинне угруповання на території Ананьївської громади. Вони калічать людей, палять зерновози, грабують, тероризують. Це міська влада – в минулому працівники поліції та бандити. Я робив журналістські розслідування, писав запити щодо корупції місцевої влади. Вони погрожували, попереджали, і ось учора напали", – розповів Володимир Сєдов.
За його словами, у нього травмовано пальці руки та діагностовано струс мозку. Журналіст звернувся до поліції із заявою про перешкоджання журналістській діяльності.
За цим фактом Нацполіція Одеської області відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.
За даними поліції, подія трапилася 12 липня серед дня. “Головний редактор місцевої газети звернувся до поліції із заявою про скоєний на нього напад та заподіяння тілесних ушкоджень... Слідство триває. Поліцейські встановлюють повні обставини події, осіб, причетних до неї”, – повідомила поліція.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Погрози - 3
1. У Рівному медійнику поставили під двері квартири ритуальний вінок
03.07.2023 У Рівному 3 липня невідомі поклали ритуальний вінок біля дверей квартири головного редактора інформаційної агенції. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Рівненській області.
Так, 42-річний рівнянин близько 7:30 звернувся до поліції та повідомив, що в коридорі загального користування невідомі поклали ритуальний вінок з написом, який містив прізвище заявника.
Потерпілий не підозрює, хто б це міг зробити. Працівники поліції провели огляд місця події та вилучили речові докази.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом погрози журналісту у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України.
Поліцейські проводять слідчі дії щодо встановлення осіб, причетних до скоєння злочину.
Максимальне покарання згідно із санкцією статті передбачає до трьох років позбавлення волі.
Про появу ритуального вінка повідомив у своєму Facebook рівненський медійник Влад Ісаєв.
“Поки наші доблесні правоохоронці вже третій тиждень шукають (або роблять вигляд, що шукають) паліїв мого авто, от такий “подаруночок” я сьогодні зранку виявив під дверима своєї квартири, коли виходив на пробіжку. То що там, кажете, безпечно місто? Чи 90-ті повертаються?” – написав він.
У коментарі ІМІ Влад Ісаєв сказав, що, “поки триває слідство, я не можу нічого коментувати. Усе, що міг, написав у фейсбуці”.
Як повідомляв ІМІ, 14 червня невідомі вночі спалили автомобіль рівненського медійника Влада Ісаєва. Він вважає, що це пов’язане з його журналістською діяльністю.
У коментарі ІМІ Влад Ісаєв зазначив, що є редактором ІА “Західний аргумент”, щоправда сайту в цієї агенції вже немає. На сторінці ІА “Західний аргумент” у фейсбуці останнє повідомлення було у 2021 році.
У минулому Ісаєв був журналістом газети “Рівне вечірнє”, редактором сайту “Прес центр”, а також творцем телеграм-каналу “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про владу.
Також Ісаєв повідомив ІМІ, що не знає, з якими матеріалами може бути пов’язаний підпал. Він відмовився коментувати події, поки працює поліція.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна шляхом підпалу, за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України. У поліції розглядають різні версії злочину, одна з яких – журналістська діяльність.
2. У Сумах невідомі погрожують знищенням редакції ЦУКР після матеріалу про ЛГБТ-спільноту
12.07.2023 Невідомі погрожують журналістам сумського видання “ЦУКР” знищенням редакції після публікації матеріалу про життя місцевої ЛГБТ-спільноти.
Про це представниці ІМІ в Сумській області повідомив головний редактор видання Олексій Туча.
Матеріал про життя людей з ЛГБТК+-спільноти “Те, що тебе можуть побити до реанімації за орієнтацію, – не вигадка” був опублікований на сайті видання 12 липня. У матеріалі розповідається про безпеку ЛГБТК+-людей, прийняття себе й камінг-аут, що викликало різні реакції в аудиторії. У чаті спільноти клубу “ЦУКР” та загальному чаті медіа виникли жваві дискусії, а вже 12 липня в телеграм-каналі з понад 140 тис. підписників з'явився заклик до знищення офісу редакції ЦУКР.
Так, заклик до знищення редакції видання з'явився в телеграм-каналі “Суми: Головне”. “Вони просувають модну повістку ЛГБТ, омежний спосіб життя та інші соєві якості. Фінансується ця клоака невстановленими міжнародними фондами. Ну, ми знаємо, які там правозахисники і що саме вони фінансують – поширення підорства і підтримки гендерних невизначеностей. Пора знищити цю смердючу діру”, – йдеться в дописі телеграм-каналу, де вказана фактична адреса редакції.
У коментарі представниці ІМІ Олексій Туча розповів, що після погроз редакція звернулась із заявою до поліції щодо спроби обмежити журналістів у їхньому праві на виконання своїх професійних обов'язків.
“З одного боку, ти розумієш, що це може бути якийсь блеф, просто слова, і трошки ставишся до цього спокійно. З іншого – на канал підписано 140 тисяч людей, і хтось із них може до чогось додуматися. У нас, у принципі, у всіх була одна реакція, ми так постаралися з холодною головою до цього підійти, не дуже панікувати, але водночас себе так убезпечити”, – розповів головред видання.
Начальник відділу комунікацій Головного управління Нацполіції в Сумській області Володимир Крупецьких у коментарі представниці ІМІ повідомив, що поліція заяву отримала та зареєструвала. Але, додав він, “провадження ще не відкрито. Ведеться перевірка”.
3. Співробітникам “Цукру” вже погрожують вбивством. Оприлюднили розстрільний список
14.07.2023 Невідомі погрожують вбивством колективу видання “Цукр”, якому напередодні погрожували знищенням редакції.
Так, в анонімному телеграм-каналі “Суми: Головне” 14 липня з'явився допис, у якому є заклики до вбивства співробітників редакції. Зокрема, у дописі оприлюднили фото колективу “Цукру” з прізвищами співробітників, підписавши його “Вороги народу. Розстрільний список 2024”.
“Нещодавно ми писали про місцеве видання, яке допомагає і спонсорує хворих на гомосексуалізм та інші відхилення людей. Вони образилися і поскаржилися в прокуратуру. Показуємо обличчя тих, хто нівелює нашу спільну перемогу і хоче перетворити Україну на ЛГБТ-совок. Хтось сидить в окопах і власними руками мочить орків, а хтось переживає через гендерні невизначеності”, - йдеться у дописі.
Наразі в редакції складають ще одну заяву в поліцію, уже про погрози вбивством.
“Ми все що можемо зробити для захисту, це поінформувати поліцію та здійснити безпекові заходи на робочих місцях”, - розповів представниці ІМІ у Сумській області співзасновник “Цукру” Дмитро Тіщенко.
Як повідомляв ІМІ, 12 липня в телеграм-каналі "Суми: Головне" невідомі погрожували журналістам сумського видання "Цукр" знищенням редакції після публікації матеріалу про життя місцевої ЛГБТ-спільноти.
14 липня стало відомо, що поліція Сумщині розпочала кримінальне провадження за фактом погроз журналістам видання "Цукр".
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Цензура - 1
1. У Русі Чесно заявили, що "Урядовий кур’єр" цензурують в інтересах голови партії "Слуга народу"
28.07.2023 Рух ЧЕСНО повідомив, що на сайті "Урядового кур'єра" з’явилася відредагована стаття про містобудівний кодекс, яка зникла ще у квітні.
Тоді в русі звернули на це увагу і, як зазначають, написали низку запитів до Кабміну та "Урядового кур'єра".
Відповідь від видання отримали доволі нечітку і надіслали повторний запит. Головний редактор Сергій Брага відповів 14 червня.
"Тобто порушивши передбачені законом строки на надання відповіді", – наголошують у Русі ЧЕСНО.
"Редакція газети наразі закінчує доопрацювання матеріалу, присвяченого розробленню Містобудівного кодексу, й, відповідно, у найближчі строки після підготовки матеріалу буде опубліковано”, – йдеться в листі.
Текст публікації згодом з’явився на сайті "Урядового кур'єра". Рух ЧЕСНО порівняв скріни публікації, яку зняли із сайту на початку квітня, з новим варіантом, щоб з’ясувати, що саме "доопрацьовувала" редакція видання понад два місяці.
Було встановлено, що зі статті зник коментар представниці Асоціації міст України Оксани Продан та частина тези, на якій наголошувала заступниця голови Архітектурної палати України Анни Кирій і яка завершувала матеріал.
Натомість змінився заголовок і з’явилися додаткові цитати голови партії "Слуга народу" та голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олени Шуляк. Вона є ключовим лобістом містобудівної "реформи", яку через корупційні ризики Європарламент рекомендував не підписувати Володимиру Зеленському.
"Цікаво, що змінили і сам заголовок. Був "Містобудівний кодекс вирішить спірні питання", а тепер "Містобудівний кодекс. Чи ухвалять документ до початку масштабної відбудови". А це вже меседж, який поширює пані Шуляк: "опоненти не поспішають писати кодекс, бо це ідеально для продовження корупції". Нагадую, що історія з 5655 тягнеться вже два з половиною роки. Якби за цей період Шуляк присвятила час роботі зі стейкхолдерами, ми могли б мати хорошу реформу. Але ж на демократію нема часу", – наголошує Анна Кирій.
Для того щоб додати цитати Шуляк, частину редакційного тексту трансформували в підзаголовки.
Як зазначають у Русі ЧЕСНО, "Урядовий кур’єр" видалив матеріал і лише після їхніх запитів та резонансу в медіа повернув "відредагований" текст. Додалися лише нові цитати Шуляк і зникли деякі цитати інших спікерів.
"Можна зробити висновок щодо того, кому було вигідне таке цензурування. Рух ЧЕСНО знає про неодноразові спроби Олени Шуляк впливати на контент у ЗМІ. На щастя, у більшості випадків редакції витримують тиск із боку голови провладної партії. Цензура в демократичному суспільстві неприйнятна і має жорстко і безкомпромісно викорінюватися", – наголосила лідерка Руху ЧЕСНО Віта Думанська.
Інститут масової інформації звернувся до редакції "Урядового кур'єра" по коментар.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші випадки непрямого тиску - 2
1. Журналістка 18000 розповіла про напруженість у спілкуванні з мером Черкас. Той спростовує
24.07.2023 Журналістка черкаського видання “18000” Ірина Малюкова повідомила, що в спілкуванні з міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком редакція стикається з неетичною поведінкою та відмовою давати відповіді на запити медіа. Натомість міський голова заперечує напруженість у спілкуванні з медіа.
Про це ІМІ повідомила Ірина Малюкова та прокоментував міський голова Черкас.
Малюкова вважає, що така реакція мера на редакцію 18000 через те, що це єдине медіа регіону, яке проводить журналістські розслідування.
“Ймовірно, тому й ми є свідками таких його реакцій. Про міського голову були матеріали у 2021-му й от зараз. Усі рази під час отримання коментарів відповіді були саме в такому стилі. На жаль, маємо справу з образами, приниженням честі, гідності й ділової репутації і навіть сексизмом”, – розповіла журналістка.
Збираючи інформацію для розслідування, редакція надіслала електронний запит міському голові щодо його майнового стану: питали про нерухомість та автопарк. Копія запиту є в розпорядженні ІМІ. Втім, відповідь від міського голови журналісти отримали не на електронну адресу, а під час сесії міськради. Відповідь Анатолій Бондаренко написав від руки й вручив Ірині Малюковій.
“Перший коментар ми брали без попередніх домовленостей у робочий час під міською радою. На частину запитань ми не отримали відповіді, тому скерували ще письмовий запит до міської ради. Розуміння, чому міський голова обласного центру вирішив дати відповідь рукописно, у нас немає. До речі, відповідь ми отримали після того, як світлини листа він оприлюднив у своєму фейсбуці, вигадавши запитання, які ми йому буцімто ставили. Типу “Чому міський голова не ночує вдома?”, – пояснила журналістка.
Водночас Малюкова додала, що здебільшого редакція не має проблем з отриманням коментарів для інформаційної замітки через пресслужбу міськради чи безпосередньо в міського голови телефоном. Для аналітичних чи розслідувальних матеріалів, звісно, складніше.
“Та більше вражає публічна реакція після цих коментарів. Що, власне, ми відобразили в останньому розслідуванні про зведення будинку. Йдеться, зокрема, про публічні звинувачення в замовності й “низьких моральних якостях” під час пленарного засідання, низку дописів і коментарів на його й нашій фейсбук-сторінках, у яких він намагається закидати нам замовність від різних структур, називаючи такою виграний тендер чи конкурс на створення розслідувань від Суспільного”, – зазначила журналістка та додала, що поки не було публічної реакції міського голови на розслідування.
Водночас у коментарі ІМІ міський голова Анатолій Бондаренко зазначив, що ніякої напруженості в спілкуванні з медіа немає. За його словами, “просто видання пише неправдиву інформацію”. А на запитання щодо хамства з його боку міський голова відповів: “Вони можуть багато чого розповідати. Їхнє право”.
2. "Кременчук Today" звинувачує головреда "Кременчуцької газети" в роботі на ворога. Той заперечує
26.07.2023 Інтернет-сайт “Кременчук Тудей” опублікував кілька статей, у яких звинувачує головного редактора видання “Кременчуцька газета” Олега Булашева та його медіа в роботі на росіян. Журналіст називає публікації неправдою та нісенітницею.
Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомив Олег Булашев.
Так, 26 липня на сайті вийшов матеріал “Чому псевдожурналіст Булашев уникає арешту за роботу на ворога?”. У ньому йдеться про те, що Булашев нібито “завжди був прихильником концепції “руского міра”, “публікує матеріали на захист УПЦ московського патріархату. Він є позаштатним прессекретарем митрополита Кременчуцької єпархії УПЦ МП Ніколая, брав участь у підготовці проросійських церковних видань”. Також сайт наводить приклади нібито розголошення інформації про важливі цілі в Кременчуці.
Серед інших звинувачень, що Булашев нібито багато років працював прессекретарем Партії регіонів, а з 2014 року – ОПЗЖ, що він був керівником пресцентру штабу Януковича в Кременчуці на виборах 2004 та 2009 років, а також працював на штаби Партії регіонів та ОПЗЖ з 2006 до 2020 року на виборах до Верховної Ради та місцевої ради.
Як авторку статті зазначено Наталію Бойко. Представниця ІМІ поспілкувалася з кременчуцькими журналістами й виявила, що журналістки з таким прізвищем не існує, найімовірніше це псевдонімом.
На сайті “Кременчук Тудей” немає інформації про засновників, але є інформація про склад редакції. Низка кременчуцьких журналістів, з якими переговорила представниця ІМІ, не знають журналістів сайту з такими прізвищами та ніколи не зустрічалися з ними на публічних заходах.
Представниця ІМІ зверталася до редакції “Кременчук Тудей” із проханням прокоментувати слова медійників, що вони не зустрічають представників редакції на подіях, а тому вважають імена журналістів вигаданими, та з проханням прокоментувати звинувачення щодо Олега Булашева. Представниця ІМІ зверталася на вказану на сайті електронну пошту і на фейсбук-сторінку сайту, але досі не отримала коментарів.
Згідно з відомостями Держреєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг Українського інституту інтелектуальної власності, власником торговельної марки “Кременчук Тудей” (свідоцтво №180210 від 25.12.2013) значиться Лозовик Дмитро Борисович. Знак зареєстровано у 2013 році, станом на 2018 рік, як зазначено на сайті Укрпатенту, строк дії реєстрації знаку закінчився. Лозовик Дмитро Борисович очолює Крюківську районну адміністрацію Полтавської області. У коментарі представниці ІМІ Дмитро Лозовик заперечив свою причетність до сайту “Кременчук Тудей”. Він повідомив, що торговельну марку закрито кілька років тому і він не знає, кому належить сайт та хто там працює.
Разом з тим редакція “Кременчук Тудей” просить вважати свою публікацію про Булашева офіційним зверненням до правоохоронних органів і вимагає порушити щодо нього кримінальне провадження.
Зі свого боку Олег Булашев усі звинувачення заперечує. “Все, що пише це видання – повна нісенітниця, яка не відповідає дійсності. Подібні статті про себе бачу на сайті “Кременчук Тудей” не вперше, звертався до поліції, суду. Все марно, бо не вдається знайти, кому належить сайт, хто має відповідати”, – заявив він.
Також Булашев заперечує причетність до очолюваної ним “Кременчуцької газети” олігарха Костянтина Жеваго, про що написав “Кременчук Тудей” 24 липня.
Заперечують закиди в бік Булашева і його колеги з інших видань, про що вони розповіли представниці ІМІ.
Голова громадської організації “Медіа Ліга” Ольга Прядко (Авторадіо) зазначила, що на сайті видання фігурують імена вигаданих редакторів і журналістів, яких ніхто з її кременчуцьких колег не бачив.
“Там фігурують імена вигаданих редакторів і журналістів, яких ніхто з моїх кременчуцьких колег в очі не бачив. На тлі стрічки нібито актуальних і важливих новин про відімкнення світла, підвищення цін та надзвичайні події вони “впарюють” інформацію замовника, вирішуючи його завдання, а також маніпулюють і “закидують” фейки про конкурентів. І це поширена практика для цього видання”, – розповіла Ольга Прядко.
Журналістка-фрилансерка Яна Рощій назвала матеріал щодо Булашева замовним і таким, що не підкріплений фактами.
“Маємо замовний матеріал, не підкріплений бодай якимись суттєвими фактами. Лише наклепи, образи й припущення. Вважаю, залишати цей напад без відсічі не можна, адже це образа честі і гідності людини та журналіста”, – сказала вона.
Головна редакторка “Кременчуцького Телеграфу” Леся Лазоренко зазначила, що Булашев пише багато критичних матеріалів про місцеву владу і зазвичай після виходу цих матеріалів з'являються публікації щодо нього та його видання.
“На превеликий жаль, прогалини в законодавстві не дозволяють ідентифікувати тих, хто пише та замовляє подібні матеріали. Олег пише багато критичних матеріалів про очільників нашого міста та чинного нардепа. Зазвичай після виходу цих матеріалів з'являються публікації, які поливають брудом самого Олега та його видання. Вони всі без перевірених фактів, без коментарів та без доказової бази. Це все не про стандарти журналістики, це про знищення демократії та свободи слова”, – зазначила Леся Лазоренко.
Олег Булашев зазначив, що самостійні звернення до поліції не дали результату, тому зараз він звернувся до медіаюристів та чекає консультації, як йому діяти.
Як повідомляв ІМІ, протистояння між “Кременчук Today” та “Кременчуцькою газетою” триває давно, були звернення до Незалежної медійної ради та Медіачеку. Результати незалежної медійної експертизи свідчать про порушення Кодексу етики українського журналіста обома сайтами.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення прав журналістів - 3
1. Ексберкутівця, що перешкоджав журналістці Марії Лебедєвій у 2013 році, засудили умовно
12.07.2023 Шевченківський районний суд міста Києва призначив п'ять років позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки ексзаступнику командира 1 взводу 3 роти київського спецпідрозділу МВС “Беркут” Руслану Марчуку, визнавши його винним, зокрема, у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.
Таке рішення суд ухвалив 12 липня, повідомила Адвокатська дорадча група.
Також суд позбавив його права обіймати посади в правоохоронних органах терміном на два роки.
Суд визнав Марчука винним у перевищенні влади та службових повноважень, пов'язаних із застосуванням насильства, у незаконному перешкоджанні мирним зібранням та виконанні явно злочинного наказу, а також у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів.
Серед потерпілих була журналістка Марія Лебедєва. Суд частково задовольнив її цивільний позов та призначив стягнути з обвинуваченого 50 тисяч гривень моральної шкоди. Лебедєва просила суд обрати Марчуку покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
У дописі на Facebook-сторінці Марія зазначила, що ні Марчук, ні його адвокат на оголошення вироку не прийшли.
Нагадаємо, 30 листопада 2013 року до журналістки Марії Лебедєвої, яка висвітлювала протести на майдані Незалежності, підійшов співробітник “Беркуту”. Він схопив її за руки й штовхав її від себе, намагаючись водночас вибити з рук журналістки робочу техніку.
“... Діяли з несамовитою люттю, ніби їхнім завданням було просто вбити цих людей”, – так Марія Лебедєва під час промови в дебатах у справі Марчука описувала побачені дії беркутівців щодо розгону Майдану в ніч на 30 листопада, зауважили в Адвокатській дорадчій групі.
2. Поліція відкрила справу за фактом погроз журналістам видання "ЦУКР"
04.07.2023 Поліція Сумщині розпочала кримінальне провадження за фактом погроз журналістам видання “ЦУКР”.
Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Сумській області.
Як зазначила поліція, до них звернувся журналіст місцевого видання та повідомив про погрози у звʼязку з веденням професійної діяльності.
“Як зазначає заявник, в одному з телеграм-каналів зʼявився допис, який містив заклик до знищення їх редакції із зазначенням фактичної адреси. Журналіст повʼязує це з нещодавнім виходом репортажу про сексуальні меншини”, – повідомляє поліція.
За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”. Досудове розслідування триває.
Як повідомляв ІМІ, 12 липня в телеграм-каналі “Суми: Головне” невідомі погрожували журналістам сумського видання “ЦУКР” знищенням редакції після публікації матеріалу про життя місцевої ЛГБТ-спільноти.
3. Суд дав два роки умовно жінці, яка вдарила кореспондентку NewsOne на мітингу під Генпрокуратурою
27.07.2023 Печерський районний суд міста Києва засудив громадянку, що напала на кореспондентку телеканалу NewsOne Дарину Білеру у 2018 році, до двох років позбавлення волі, але звільнив від відбуття покарання з іспитовим строком два роки.
Таке рішення суд ухвалив 18 липня 2023 року, повідомляє Судовий репортер.
Суд визнав громадянку винною в заподіянні кореспондентці легких тілесних ушкоджень у звʼязку з її професійною діяльністю. Жінка вдарила Дарину Білеру по голові, і та, злякавшись, мусила припинити пряму трансляцію. Пізніше в потерпілої лікарі виявили синець на вушній раковині.
Інцидент стався 17 вересня 2018 року в Києві перед під будівлею Генеральної прокуратури, де мітингували проти передання російській стороні уродженця Інгушетії Тимура Тумгоєва. Останній начебто хотів воювати проти росіян на Донбасі.
Також під час прямої трансляції в кореспондентку NewsOne кидали льодом та курячими яйцями.
Оператор, який працював із журналісткою, повідомив, що агресивні дії вчинялися лише щодо їхньої знімальної групи. На його очах до напарниці підійшла невідома жінка та вдарила її рукою по обличчю.
Сторона захисту намагалася довести відсутність складу кримінального правопорушення (за ч. 2 ст. 345-1 КК). А саме, що обвинувачена дала ляпаса потерпілій через її провокативну поведінку. Начебто журналістка її першою штовхнула – вдарила в сонячне сплетіння. Тому адвокат переконував, що дії його підзахисної мають кваліфікуватися як хуліганство (ст. 296 КК). Крім того, потерпіла нібито не мала ознак належності до професії журналіста.
Обвинувачена заявила, що кається в скоєному, однак не знала, що потерпіла є журналісткою. Вона розповіла, що, опинившись поблизу мітингу, підійшла подивитися, що відбувається. Розмовляючи з людьми, обвинувачена відчула, як її хтось штовхнув у сонячне сплетіння, відчула біль та нахилилася. Піднявши голову, вона помітила, як невелика дівчина пробігла, проштовхуючись крізь натовп, після чого в неї полетіли сторонні предмети. Мікрофона в руках дівчини не бачила, оскільки дивилася на неї зі спини. Жінка підтвердила, що наздогнала дівчину і з метою помсти дала їй ляпаса. Обвинувачена повідомила, що інші журналісти та оператори стояли окремо на майданчику за 10–15 метрів від місця подій і з їхнього зовнішнього вигляду можна було зрозуміти, що це журналісти, а із зовнішнього вигляду потерпілої – ні.
Але версія захисту спростовувалася відеозаписом, на якому видно, що під час коментування журналісткою події в неї летять сторонні предмети з натовпу, частина яких (розбиті яйця) залишається на волоссі. Водночас із натовпу звучить вигук “Шльондра!”. Невідомий чоловік у блакитній куртці виштовхує кореспондентку, вигукуючи “Йди звідси!”.
Почувши образи, журналістка відійшла вбік та продовжила працювати в прямому ефірі, тримаючи мікрофон з назвою телеканалу. Згодом на відеозаписі зʼявляється жінка, яка опускає мікрофон кореспондентці. Відразу після цього жінка у вишиванці з окулярами на голові підходить до журналістки збоку і бʼє її долонею по голові. Журналістка відходить і повідомляє, що вони змушені перервати трансляцію.
Відеозапис спростовує свідчення обвинуваченої в частині того, що удару завдано у відповідь на провокативну поведінку потерпілої, і підтверджує, що присутні усвідомлювали, що перед ними журналістка. У протестувальників журналістка асоціювалась із ймовірними власниками телеканалу, які викликали неприязнь.
Тому суд визнав доведеним, що жінка вдарила дівчину саме через її професійну журналістську діяльність.
Зафіксовані на відеозаписі обставини, на думку суду, відкидають імовірність того, що тілесні ушкодження потерпілої могли бути спричинені сторонніми предметами, які летіли в журналістку з боку натовпу під час прямого ввімкнення. Суд переконався, що синець потерпілій завдано саме рукою обвинуваченої.
Обвинувачена має близько 50 років, офіційно не працевлаштована, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується лише позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася. Хоча жінка і не визнала своєї провини, суд вважає можливим її виправлення без відбування тюремного строку.
Як повідомляв ІМІ, 17 вересня 2018 року учасники акції напали на кореспондентку телеканалу NewsOne Дарину Білеру, яка висвітлювала заворушення під будівлею Генеральної прокуратури України в Києві.
За фактом нападу поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України та повідомила про підозру жінці через напад на журналістку.
8 червня 2023 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення анулювала ліцензії каналів “Наш”, “Максі ТВ”, 112, NewsOne, ZIK, UkrLive та “Перший незалежний”.
2 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яке передбачає запровадження на п'ять років санкцій проти народного депутата Тараса Козака та юридичних осіб, що володіють телеканалами “112 Україна”, NewsOne та ZIK через антиукраїнську діяльність.
Реакція журналістської спільноти - 2
1. Комісія з журналістської етики засудила тиск на редакцію "Цукру"
14.07.2023 Комісія з журналістської етики засудила погрози онлайн-журналу "Цукр" після публікації про життя ЛГБТІК+-людей у Сумах, йдеться в заяві організації.
Погрози 12 липня з'явилися в телеграм-каналі з понад 140 тис. підписників: невідомі закликали до "знищення" офісу редакції.
"Комісія різко засуджує цей грубий тиск на редакцію незалежного медіа. Мета таких погроз – вплинути на редакційну політику видання та на дотримання журналістами професійних стандартів", – йдеться в заяві.
У КЖЕ наголосили, що редакційна незалежність є важливою умовою існування якісної журналістики, оскільки це дозволяє журналістам вільно обирати теми для висвітлення, зокрема пов’язані з життям різних соціальних груп.
"В даному випадку публікація про життя ЛГБТІК+-людей робить видимими проблеми, з якими зустрічаються герої матеріалу, та сприяє подоланню дискримінації цієї групи", – додають у комісії.
Автори заяви посилаються на два пункти Кодексу етики українського журналіста.
Зокрема, п. 1 Кодексу етики українського журналіста, говорить про те, що свобода слова та висловлювань є невіддільною складовою діяльності журналіста. Тиск на медійників змушує їх відмовлятися від тем, які видаються "небезпечними", призводить до самоцензури й зрештою – до замовчування проблем або відмови від критики. У підсумку журналісти перестають дотримуватися професійних та етичних стандартів у своїй роботі.
Також у КЖЕ нагадали про п. 15 кодексу, який наголошує, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні вподобання. За аналогією до цього переліку належить також заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.
Комісія з журналістської етики закликала Національну поліцію ретельно й оперативно розслідувати факт тиску на редакцію онлайн-журналу "Цукр" і встановити авторів погроз.
Як повідомляв ІМІ, 12 липня в телеграм-каналі "Суми: Головне" невідомі погрожували журналістам сумського видання "Цукр" знищенням редакції після публікації матеріалу про життя місцевої ЛГБТ-спільноти.
14 липня стало відомо, що поліція Сумщині розпочала кримінальне провадження за фактом погроз журналістам видання "Цукр".
24.07.2023 Українські журналісти й медійні організації, учасники Медіаруху, закликають міжнародні організації не плутати журналістів із пропагандистами – активними учасниками російської агресії проти України.
Нагадаємо, ЮНЕСКО та Міжнародна Федерація журналістів поширили заяви, де назвали нещодавно вбитого громадянина РФ Ростислава Журавльова, працівника кремлівської інформаційної агенції РІА Новості “14-м журналістом, що загинув з початку війни в Україні 24 лютого 2022 року”, і закликали невідкладно розслідувати його загибель.
Ми, українська медійна спільнота, нагадуємо міжнародним організаціям про те, що пропагандисти є прямими антагоністами журналістів. Саме їхні дії призводять до знищення свободи слова і гонінь на медійників, які працюють з дотриманням принципів свободи слова та професійних стандартів. Російські медіаорганізації та їхні співробітники, які є активними виробниками пропаганди та учасниками військової агресії Росії проти України, мають понести справедливе покарання за свої дії, які призвели до розпалювання війни і масового знищення українських громадян.
Пропагандист Ростислав Журавльов особисто брав участь в агресії проти України в складі збройних формувань, зокрема в захопленні українських адміністративних будівель на Донеччині у 2014 році. Як Журавльов сам писав у власних соцмережах, він приїхав з Росії у 2014 році, щоб брати участь у війні проти України. Доказом цього є численні фотографії Журавльова зі зброєю, нацистською символікою та його дописи, які свідчать про те, що він брав активну участь у російській окупації України. Він також був активним членом російської радикальної націоналістичної партії “Націонал-більшовицька партія”, зокрема очолював її Свердловське відділення.
Також інформуємо міжнародні організації, що РИА є державною інформаційною агенцією, яка повністю контролюється та фінансується російською владою. РИА є частиною пропагандистського конгломерату “Россия сегодня” під керівництвом Дмитра Кисельова, до яких застосовано міжнародні санкції та які проактивно продукують фейк-ньюз та дезінформацію щодо подій в Україні.
Роками пропаганда Кремля, зокрема агенція РИА Новости, готувала ґрунт до російського вторгнення і розкручувала наративи про буцімто захоплення влади в Україні нацистами та нібито розквіт нацизму в усій державі.
У квітні 2022 року РИА розмістило статтю російського політтехнолога Тимофія Сергєйцева “Что Россия должна сделать с Украиной”, яка закликала до цілковитого знищення України як держави та етноциду українців. Автор прирівняв до нацистів усіх українців, а також підбурював росіян до радикальних войовничих дій за допомогою суджень на кшталт “Укронацизм несет в себе не меньшую, а большую угрозу миру и России, чем немецкий нацизм гитлеровского извода” (рос.). РИА не раз розміщувало і прямі заклики до знищення представників української влади, зокрема в цій же статті йшлося: “Бандеровская верхушка должна быть ликвидирована, ее перевоспитание невозможно” (рос.).
На співробітниках подібних організацій лежить пряма відповідальність за злочинну війну Росії проти України. Численні соціологічні дослідження демонструють чітку кореляцію між споживанням державних інформаційних ресурсів та підтримкою дій російської армії в Україні. Всі виправдання пропагандистів на кшталт того, що вони просто представляли аудиторії “певну точку зору”, мають бути рішуче відкинуті.
Ми закликаємо міжнародні організації відкрито засудити російську державну пропаганду і визнати її такою, що становить загрозу миру і є актом агресії, відповідно до статті 30 Статуту ООН.
Як повідомляв ІМІ, 24 липня Міжнародна і Європейська федерації журналістів та ЮНЕСКО поширили заяви, де назвали “журналістом” Ростислава Журавльова, який з 2014 року брав участь в агресії проти України. Організації закликали розслідувати загибель російського пропагандиста, працівника кремлівської інформагенції РИА Новости.
22 липня російське пропагандистське агентство РИА Новости повідомило про знищення Ростислава Журавльова. Також там уточнили, що у 2014 році Журавльов воював у лавах окупантів проти української армії на Донеччині.
Того ж дня під час обстрілу в районі села Пʼятихатки Запорізької області дістали поранення фотокореспондент РИА Новости Костянтин Міхальчевський, кореспондент газети “Ізвестія” Роман Польшаков та його оператор Дмитро Шиков.
Ростислав Журавльов з 2014 року брав участь в агресії проти України, повідомив український журналіст з Донеччини Денис Казанський.
За його словами, Журавльов приїхав до Донецька з Росії на самому початку березня 2014 року розпалювати війну та разом з Павлом Губарєвим штурмував Донецьку ОДА.
Help us be even more cool!
