Заява ІМІ щодо неприпустимості неправомірного обмеження прав журналістів у судах

До Вищої ради правосуддя

Вищої кваліфікаційної комісії суддів

 Ради суддів України

Верховного Суду 

Заява 

про неприпустимість неправомірного обмеження прав журналістів у судах

Громадська організація “Інститут масової інформації” заявляє про неприпустимість неправомірного обмеження прав журналістів у судах. 

Інститут масової інформації фіксує неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу.

• 23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.
• 26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва. На засіданні суду обирався запобіжний захід активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під Офісом президента 20 березня. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку. Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.
• 30 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили на засідання Дарницького районного суду міста Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями. На засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.
• В обґрунтування своєї позиції зокрема Печерський районний суд м. Києва у відповіді на запит ІМІ пояснює, що недопуск журналістки Кондратенко Аліни Віталіївни 23 березня на відкрите судове засідання відбувся через відсутність на клопотанні журналістки електронного цифрового підпису та даних про професійну належність журналістки. Водночас Печерський районний суд м. Києва чомусь додатково згадує норми статті 26 Закону України “Про інформацію”, які не мають жодного стосунку до цих правовідносин, а навіть якби мали, то, зокрема, визначають, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. Наказ Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2020 №529-з/2020 “Про врегулювання роботи суду в період карантину”, на який посилаються представники суду у своїй відповіді, не містить вимог до звернення журналістів про присутність у судовому засіданні, а також не містить визначених підстав відмови в такій присутності. Тобто у відповіді на запит ІМІ суд не спромігся навести законних підстав недопуску журналістки Кондратенко Аліни Віталіївни в судове засідання.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це стосується, зокрема, судів. 

Відповідно до статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Розгляд справ у судах відбувається відкрито. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотознімання, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Розгляд справи в закритому судовому засіданні допускається лише за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Окрім того, відповідно до статті 25 Закону України “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. Тобто обмеження допуску громадян на перебування в певних місцях, приміщеннях тощо під час карантину не поширюються на журналістів. 

Незважаючи на зазначені вище норми, Інститут масової інформації фіксує неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Отже, можна констатувати, що деякі українські суди систематично, протягом тривалого часу вчиняють порушення прав журналістів, порушення свободи слова в Україні і порушення вимог гласності судового процесу. Такі дії судової влади з урахуванням інших систематичних і тривалих порушень свободи слова, зокрема неодноразових випадків протизаконного блокування судами сайтів як забезпечувального заходу, свідчать про глибоку кризу системи судової влади в Україні, її нездатність дотримуватися вимог, встановлених нормами законодавства України та міжнародних угод, її недотримання закріплених у Конституції України принципів правової держави. Такий стан речей стосовно гілки влади, яка має стояти якраз на захисті закону і перешкоджати його порушенню з боку законодавчої і виконавчої гілок влади, спричиняє занепокоєння щодо подальшої долі України як європейської правової держави.

У зв’язку з вищенаведеним закликаємо вищі органи суддівського самоуправління та нагляду:

1. Забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання.
2. Притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.