ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за жовтень 2019

07.11.2019, 11:49
Фото - ua-reporter.com
Фото - ua-reporter.com

У жовтні експерти ІМІ зафіксували 18 випадків порушень свободи слова в Україні. З них 14 випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Перешкоджання (6 випадків) і обмеження доступу до публічної інформації (5) стали основними порушеннями прав журналістів цього місяця.

Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку побиття, непрямого тиску, судового позову проти ЗМІ, політичного та юридичного тисків.

Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував в 11 регіонах України. Найбільше порушень зафіксовано в Києві – 6 випадків, далі йдуть Волинь та Миколаївщина по два випадки відповідно. В інших областях країни сталося по одному випадку.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 89 випадків перешкоджання, 31 випадок погроз, 18 випадків побиття, 17 випадків обмеження доступу до публічної інформації та  15 випадків кібератак.

Фізична агресія

Побиття - 1

1.В ОЛЕКСАНДРІЇ ДЕПУТАТ НАПАВ НА МІСЦЕВОГО ЖУРНАЛІСТА

23.10.2019 23 жовтня депутат Кіровоградської обласної ради, начальник управління ЖКГ, містобудування та архітектури Олександрійської міської ради Геннадій Лоцман напав на місцевого журналіста, редактора сайту “Тексти. Олександрія” Віктора Голобородька, штовхав та намагався вибити з рук камеру.

Про це потерпілий особисто повідомив представникові ІМІ в Кіровоградській області. 

Інцидент стався поблизу місцевого сміттєзвалища, яке надвечір, за інформацією журналіста, заблокували комунальники, а він там вів відеознімання. 

“Мені зателефонували місцеві мешканці з проханням висвітлити ситуацію навколо сміттєзвалища. Туди буцімто приїхали підпорядковані управлінню ЖКГ працівники, заблокувавши в'їзд. Близько першої ночі я прибув на місце та почав відеофіксацію події. В кадр потрапив автомобіль Геннадія Лоцмана, що, судячи з усього, не сподобалось останньому. Чиновник-депутат накинувся на мене, спробував вибити з рук фотоапарат, почав штовхати”, – розповів Віктор Голобородько. 

Журналіст разом із другом, який підвіз його до сміттєзвалища, спробували нейтралізувати конфлікт і реагувати спокійно на те, що відбувається. У результаті до місця події почали сходитися місцеві мешканці, після чого Геннадій Лоцман поїхав.

“Одразу після цього поїхав до поліції – написав заяву про перешкоджання журналістській діяльності та вчинений напад. У лікарні зафіксували отримані ушкодження: нічого серйозного, трохи руку зачепило, та все ж. Справу буду доводити до кінця, а то це вже переходить будь-які межі адекватності”, – резюмував журналіст.

Погрози - 2

1.ГЕРОЇ СЮЖЕТУ ПОМСТИЛИСЯ ЖУРНАЛІСТУ З МИКОЛАЄВА, РОЗІСЛАВШИ ЗМІ ФЕЙКОВОГО ЛИСТА ПРО ЙОГО СМЕРТЬ

16.10.2019 Декілька миколаївських інтернет-видань отримали фейкового листа про смерть місцевого журналиста Юрія Коваленка. Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Так, 12 жовтня на електронні скриньки ЗМІ надійшов лист від імені Галини Сови з таким повідомленням: “Журналіст Юрій Коваленко сьогодні вранці помер від передозування наркотиками. Гроші занапастили”. До листа було прикріплено декілька фотографій журналіста з домальованою траурною стрічкою.

Такі листи отримали щонайменше два місцевих видання – “НикВести” та “0512”.

Через кілька днів Юрій Коваленко опублікував на своїй сторінці у фейсбуку скришнот листа.

“А як ваш день почався? Мій ось так. P.S. Це посилання з Миколаєва! За сюжет про маршрутки. Цей сюжет я знімав два роки тому, коли працював на телеканалі "2+2" журналістом програми “ДжеДАІ”. У грудні 2018 писали пости, що я хабарник, а сьогодні це. P.S.S. Не дочекаєтеся!” – написав Юрій Коваленко у себе на сторінці.

Представниці ІМІ журналіст, який зараз працює телеоператором на телеканалі “Україна”, розповів, що ще два роки тому, працюючи на телеканалі “2+2” як репортер, він знімав сюжет про роботу громадського транспорту в Миколаєві. Тоді стався конфлікт з водієм маршрутки та його дружиною-касиром. У журналіста намагалися відібрати відеокамеру та пошкодили посвідчення. 

“Справа не дійшла до суду, її розвалили. За два роки жодного разу мені не зателефонувала слідча, яка вела її”, – розповів Юрій Коваленко.

За словами Юрія Коваленка, Галина Сова, від імені якої ЗМІ отримали листа про його смерть, раніше в себе на сторінці у фейсбуці писала про нібито хабарі, які  він отримував. 

Журналіст ще не вирішив, чи звертатись із заявою до поліції через те, що справа про напад на нього під час знімання “розвалилася”.

Як повідомляв ІМІ, у липні 2017 року в Миколаєві водії маршрутних таксі напали на журналіста Юрія Коваленка під час знімання журналістського розслідування. Водій силою почав віднімати у журналіста камеру і посвідчення. До нього приєднався ще один чоловік, який так само почав силою скручувати представника ЗМІ. Пізніше ініціатора нападу затримала поліція.

2.В ОДЕСІ ВІДОМИЙ ТЕЛЕВЕДУЧИЙ ОТРИМАВ ПОШТОЮ ПОГРОЗИ ВБИВСТВОМ

24.10.2019 В Одесі ведучий громадсько-політичних ток-шоу телеканалу “Перший міський” Михайло Бейзерман повідомив, що йому надійшов поштою лист із погрозою вбивством. 

У листі, який журналіст опублікував у фейсбуці 24 жовтня, йдеться про те, що ніби представники патріотичних організацій збирають інформацію про журналіста та вирішили зробити з нього “показову жертву”. Також у листі була вкладена фотографія, на якій зображений портрет ведучого як мішені з червоною мушкою на голові. 

Як повідомив Михайло Бейзерман представнику ІМІ в Одеській області, ці погрози журналіст пов'язує зі своєю журналістською діяльністю. Правоохоронні органи за цим за фактом відкрили кримінальне провадження.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності - 6

1.АКТИВІСТ ПЕРЕШКОДЖАВ ЖУРНАЛІСТАМ ТЕЛЕКАНАЛУ "НАШ" ПІД ЧАС ПРЯМОГО ЕФІРУ

06.10.2019 Громадський активіст Сергій Стерненко 6 жовтня перешкоджав знімальній групі телеканалу “Наш” під час прямого ефіру. Відповідне відео Стерненко виклав на своєму YouTube-каналі. 

Під час включення з Майдану Незалежності Стерненко підійшов до кореспондента телеканалу “Наш” Олега Нечая і прямо в камеру почав кричати: “Мураєв пір**ас”. 

Журналіст повідомив активісту, що той перебуває в прямому ефірі. “Я радий”, – відреагував на це зауваження Стерненко, після чого включення з Майдану перервали. Наприкінці відео Стерненко запропонував влаштувати флешмоб пропагандистам, які люблять Російську Федерацію, і нагадувати їм, хто вони є.

“Я вважаю, коли ти зустрічаєш знімальну групу пропагандистів телеканалу Медведчука або Мураєва, що в принципі одне й те саме. То завжди варто нагадувати їм, хто є власники цих телеканалів”, - сказав Стерненко.

Як повідомляв ІМІ, 7 листопада 2018 року в ефір вийшов новий інформаційний телеканал “Наш”, власником якого став батько народного депутата Євгена Мураєва, очільника партії “Наші”, Володимир Мураєв.

Канал “Наш” розпочав мовлення в мережі мовлення (на супутнику і в кабельних мережах) нішевого жіночого телеканалу “Максі-ТВ” (Maxxi TV).

5 жовтня 2018 року власником корпоративних прав телеканалу NewsOne став соратник Віктора Медведчука, народний депутат від Опозиційного блоку Тарас Козак.

14 грудня 2018 року телеканал “112 Україна” повідомив, що новим власником каналу став народний депутат від політичної партії “Опозиційний блок” Тарас Козак.

14 червня 2019 року стало відомо, що телеканал ZIK купив Тарас Козак. На базі своїх медіаактивів він збирається створити новий медіахолдинг “Новини”.

2.У КИЄВІ УЧАСНИКИ ВІЧЕ ВИГАНЯЛИ З ПЛОЩІ ЖУРНАЛІСТА ТЕЛЕКАНАЛУ МУРАЄВА

14.10.2019 У Києві 14 жовтня, у День захисника України, під час маршу “Ні капітуляції” на майдані Незалежності учасники акції виганяли з площі журналіста телеканалу “Наш. Максі-ТБ”, повідомляє Insider.

Учасники акції обступили журналіста, який робив включення зі студією, і виганяли зі словами: “Тобі тут не раді”. Під час включення журналіст назвав війну на Донбасі громадянською, зазначає видання.

Як повідомляє телеканал “Наш”, у знімальну групу каналу кинули пляшкою з водою і погрожували, що обіллють техніку, коли кореспондент Богдан Карабіньош намагався дізнатися думки учасників акції і причину, з якої вони кричать конкретні гасла.

3.ЖУРНАЛІСТІВ "АВЕРСУ" ЗАБЛОКУВАЛИ ПІД ЧАС ЗНІМАННЯ ВІДСТІЙНИКІВ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОЇ ПТАХОФАБРИКИ

16.10.2019 Телеканал “Аверс” повідомляє, що невідомі чоловіки заблокували журналістів каналу під час знімання відстійників ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” та не давали можливості залишити місце події. Про це йдеться в сюжеті каналу від 15 жовтня.

Так, журналісти знімали ставки, які птахофабрика використовує для зливання відходів.

Під час знімання матеріалу до них приїхало два автомобілі з невідомими, які заблокували машину знімальної групи.

Як зазначила журналістка каналу Наталка Поліщук, невідомі чоловіки, які вийшли з машин, відмовилися назватися.

“Заборонили знімати: мовляв, приватна територія. <...> Наш автомобіль заблокували. Аби не наразитися на неприємності, ми зачинилися в автівці. На дорозі поставили поперек дві машини. Ми посигналили незнайомцям і попросили, аби ті звільнили шлях, – жодної реакції від групи чоловіків не було”, – розповіла журналістка, додавши, що невідомі нічого їм не казали, що від них хочуть. 

Оскільки невідомі чоловіки не відпускали знімальну групу, журналісти викликали на місце події правоохоронців.

Поліція, зазначили Поліщук, прибула за 40 хвилин. Знімальна група написала заяву щодо цього інциденту.

Головний спеціаліст сектору комунікацій ГУ Національної поліції у Волинській області Олег Плазовський повідомив регіональній представниці ІМІ, що за даним фактом поліція вирішує питання відкриття кримінального провадження за частиною 1 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

“Співробітники місцевої телекомпанії направились робити сюжет, під час зйомки якого стався інцидент. Виїхали якихось два автомобілі, стали їм на шляху. 15 жовтня на місце викликали співробітників сектору реагування патрульної поліції. Відповідно, належним чином це зареєстрували в журналі єдиного обліку. Наразі  вирішується питання щодо відкриття кримінального провадження за ст.171. ч.1 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів). Перевірка за цим фактом триває”, - зазначив Олег Плазовський.

4.У ХЕРСОНСЬКІЙ ОДА ПЕРЕШКОДЖАЛИ РОБОТІ ЖУРНАЛІСТІВ 

21.10.2019 21 жовтня журналіcтів не пуcтили на заcідання кoміcії Херcoнcькoї OДА щодо питання кoнцеcії міcцевoгo аерoпoрту, повідомляє "Любимый Херсон".

Ocь щo рoзпoвів член НМПУ Кocтянтин Риженкo, який разoм із журналіcткoю Oлекcандрoю Якубoвcькoю cпрoбував пoтрапити на заcідання кoміcії під гoлoвуванням Юрія Гуcєва:

– Ми вирішили cхoдити на кoміcію з метoю дізнатиcя, щo буде oбгoвoрювати з кoнцеcіoнерами губернатoр, – пoвідoмив НМПУ Кocтянтин Риженкo. – Oднак на прoхідній адмініcтрації oхoрoна cказала, щo є рoзпoрядження журналіcтів не пуcкати, так як заcідання закрите і наc у cпиcках немає. Ми пред'явили пocвідчення журналіcтів і пoпрocили рoзпoрядження, абo нoрмативний акт, абo закoн, загалoм будь-який дoкумент, який гoвoрив би прo те, щo ми не мoжемo бути приcутніми на кoміcії".

Як зазначив Кocтянтин Риженкo, дo них підійшла cпіврoбітниця інфoрмаційнoї пoлітики ХOДА і cказала, щo є наказ преcу не пуcкати. На прoхання журналіcтів принеcти наказ абo дати кoпію, щoб мати мoжливіcть із ним oзнайoмитьcя, cпіврoбітниця пoвідoмила, щo це уcне рoзпoрядження гoлoви OДА Юрія Гуcєва.

Через пів гoдини від пoчатку заcідання кoміcії журналіcти викликали пoліцію і напиcали заяву за 171-ю cтаттею ККУ ("Перешкoджання журналіcтcькій діяльнocті"). У прoцеcі напиcання заяви вийшла невідoма жінка, яка назвалаcя радникoм губернатoра з кoмунікацій та інфoрмаційнoї пoлітики і пoвідoмила cпіврoбітнику пoліції, щo це не кoміcія, а закрите заcідання і "журналіcтів там бути не пoвиннo".

Кoмітет НМПУ відcтежує цю cитуацію і вимагає від правooхoрoнців належнoгo рoзcлідування інциденту.

Позаштатна радниця із комунікацій ХОДА Тетяна Боковня в коментарі регіональному представнику ІМІ повідомила, що заява Костянтина Риженка не відповідає дійсності.

“Учора  була звичайна робоча зустріч з представниками Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у форматі засідання конкурсної комісії для проведення концесійного конкурсу з передачі в концесію цілісного майнового комплексу “Аеропорт “Херсон”. Заява людини, про яку ви пишете, а саме Костянтина Риженка, не відповідає дійсності. Оскільки ані усно, ані письмово голова Херсонської ОДА подібних розпоряджень не давав. Більше того, співробітник департаменту внутрішньої та інформаційної політики, яка спілкувалася з Риженком, такого не говорила”, - розповіла вона. 

За його словами, робоча зустріч не передбачала присутності ЗМІ. “Про важливі рішення, коли вони будуть, ми обов’язково повідомимо громадськість”, - сказала вона.

5.У МАРІУПОЛІ ЖУРНАЛІСТІВ ДЕЯКИХ ЗМІ НЕ ПУСТИЛИ НА ЗУСТРІЧ З ПИТАНЬ ЕКОЛОГІЇ

22.10.2019 У Маріуполі (Донецька область) 22 жовтня журналістів місцевого телеканалу "ТБ-7" та сайту 0629.com.ua не пустили на зустріч керівництва металургічного комбінату ім. Ілліча, департаменту екології Донецької обладміністрації та екологічної спільноти міста.

Про це журналісти цих видань повідомили на сторінках своїх медіа та регіональній представниці ІМІ Юлії Гаркуші. 

Від ДонОДА на зустрічі був заявлений директор департаменту екології Сергій Натрус, від спільноти – активісти та ЗМІ.

Захід відбувався на території меткомбінату імені Ілліча (металургійне підприємство компанії “Метінвест”, що належить олігарху Рінату Ахметову). Перед початком заходу підприємство організувало екскурсію промисловими майданчиками комбінату для активістів та журналістів. 

Запрошення на зустріч редакціям надходили від пресслужби ОДА, але коли журналісти прибули на місце події, представник внутрішньої охорони комбінату сказав, що частина журналістів не може бути допущена на територію підприємства. 

Зокрема, на зустріч не пустили знімальну групу телеканалу "ТБ-7". Як розповіла тележурналістка Катерина Ковальчук, офіційно відмову мотивували тим, що запрошення від ОДА недостатньо і треба проходити перевірку в служби охорони та заздалегідь занести до спеціального журналу перелік техніки. Вона повідомила, що не планувала бути присутньою на екскурсії, а лише на пресконференції за участю міської влади та ОДА, але їх усе одно не пустили.

“Я спеціально уточнювала, коли нас запросив представник ОДА Іван Синєпалов, чи потрібна акредитація, адже це велике підприємство, небезпека, це завод, і у них там свої правила. Він сказав, що вас повинні пустити щонайменше на круглий стіл, і якщо що – він допоможе. Тільки от хтось усе знав і спокійно акредитувався ще попереднього тижня, а нас за кілька годин до початку запросили і ще сказали, що все буде ок. Хоча мені було очевидно, що не ок”, – розповіла Катерина Ковальчук.

Не потрапила на зустріч і головна редакторка 0629.com.ua Ганна Романенко, про що вона написала у своєму репортажі, який зробила, використавши відео з вільного доступу.

“Про нас не забули – нас просто не покликали, я так розумію, передумали в останній момент. І нічого нового в цьому немає, нічого нового, окрім риторики представників комбінату, яка стала значно агресивнішою. Так що і екскурсія по службі, і круглий стіл в управлінні ММКІ проходили в присутності виключно корпоративної преси”, – сказала представниці ІМІ головна редакторка CitySites.

За її словами, це телеканал “Сігма” та “Маріупольське телебачення”, а також газета “Приазовский рабочий” (власником усіх трьох ЗМІ є Рінат Ахметов).

6.У ЧЕРНІГОВІ НЕВІДОМИЙ ПЕРЕШКОДЖАВ ЖУРНАЛІСТЦІ UA:ЧЕРНІГІВ, ЯКА ЗНІМАЛА НА МІСЦІ ДТП

27.10.2019 У Чернігові 27 жовтня невідомий чоловік погрожував журналістці UA:Чернігів Ользі Двойнос розбити телефон і забороняв знімати на місці ДТП. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Журналістка вела знімання на телефон на місці ДТП біля Катерининської церкви, де автомобіль Brabus в’їхав в огорожу. Автівка належить фірмі, одним із власників якої є міський голова Чернігова Владислав Атрошенко.

“Дівчино, телефон захотіли втратити? Ви хто?” – запитав чоловік, який підійшов до журналістки. Вона сказала, що є журналісткою UA:Чернігів.

“Заберіть, нахрін, телефон”, – сказав у відповідь журналістці чоловік і затулив телефон тканиною.

Як розповів “Детектор медіа” шеф-редактор новин Андрій Тіток, журналістка цього дня була черговою, коли в редакцію надійшла інформація про ДТП за участю автомобіля Brabus. Під час знімання у неї був бейджик телеканалу "UA:Чернігів".

“Журналістка тимчасово припинила зйомку. Погроз більше не було, далі чоловік займався своїми питаннями”, – сказав шеф-редактор новин.

За його словами, сьогодні, 28 жовтня, вони намагаються з’ясувати, хто цей чоловік та чи писати заяву щодо перешкоджання професійній діяльності журналістки.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації - 5

1.ЖУРНАЛІСТИ ПРОЄКТУ "ПО ТОЙ БІК НОВИН" ПОВІДОМИЛИ, ЩО МОЗ МІСЯЦЬ НЕ ВІДПОВІДАЄ НА ЇХНІЙ ЗАПИТ

04.10.2019 Журналіст проєкту “По той бік новин” Сергій Одаренко не отримав відповіді від Міністерства охорони здоров’я на інформаційний запит. Про це він повідомив ІМІ.

За словами журналіста, 4 вересня він надіслав на електронну адресу міністерства запит, проте станом на 4 жовтня відповіді так і не отримав.

У запиті журналіст просив надати офіційну позицію МОЗ щодо статті 74-1 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” – “Право на зайняття народною медициною (цілительством)”. 

Зокрема, журналіст запитував, чи буде скасована ця стаття, чи належить до компетенції МОЗ альтернативна медицина, як регулюється діяльність цілителів, чи займається МОЗ видаванням дозвільних документів на "заняття народною медициною” та інше.

Проте відповіді Сергій Одаренко у визначений законом про доступ до публічної інформації п’ятиденний термін узагалі так і не отримав.

Після того журналіст кілька разів телефонував до МОЗ дізнатися, на якій стадії розгляд його запиту, проте його весь час просили зачекати з відповіддю. 

“Я погодився відтермінувати до наступного тижня. Наступного тижня кілька разів дзвонив, вони казали, що досі не можуть знайти компетентного з цього питання фахівця, нарікали на велику кількість запитів від інших видань. Після того я дзвонив ще кілька разів, але у відповідь – те саме. Тож я тимчасово перемкнувся на інші теми і деякий час не дзвонив. Вони мені теж. У матеріалі про МОЗ ми згадали про проблему комунікації міністерства із журналістами. З пресслужби МОЗ передзвонили наступного ж дня. Запитали, чого це я їм не дзвоню. Я питаю: "Ви подзвонили, бо готові відповісти на мій запит?" Кажуть: "Ні, ми подзвонили уточнити, чи це для вас досі актуально", – розповів Сергій Одаренко.

Як повідомила головна редакторка проєкту “По той бік новин” Альона Романюк, відповіді на запит редакція так і не отримала. Вона зауважила, що такі дії будуть оскаржувати.

“Я думаю, що ми будемо оскаржувати це, бо не хочемо, щоб це стало практикою, коли держустанова ігнорує запит”, – сказала вона.

Як повідомляв ІМІ, 6 серпня “Українська правда” заявила, що Офіс Президента України понад місяць не відповідає на їхні запити про відвідувачів глави держави та законопроєкти, які він підписав.

7 серпня “Українська правда” повідомила, що Національна поліція відмовилася відповідати на їхній запит щодо розслідування кримінального провадження за фактом розміщення в соцмережі ролика, де фура збиває кандидата в президенти Володимира Зеленського.

2.РЕКТОРА ОСТРОЗЬКОЇ АКАДЕМІЇ ЗВИНУВАТИЛИ У ТИСКУ НА СТУДЕНТКУ-ЖУРНАЛІСТКУ ЧЕРЕЗ ЗАПИТ

11.10.2019 11 жовтня журналістка острозького видання Ostroh.Info, яка водночас є студенткою Острозької академії, надіслала офіційний інформаційний запит до Острозької академії. Замість відповіді ректор зібрав студентів, аби розкритикувати вчинок їхньої одногрупниці, повідомляє “Четверта влада”.

У запиті журналістка запитувала про вартість встановлених на кампусі скульптур. Спочатку її викликав декан гуманітарного факультету Максим Карповець і назвав подання запиту “неправильним вчинком” та “порушенням субординації, яка має бути в університеті”.  

Ректор Ігор Пасічник під час зустрічі зі студентами сказав, що його “до глибини душі образила така поведінка дівчини”. Він вважає, що студентам Острозької академії не слід надсилати інформаційні запити до свого університету, бо це суперечить неписаним правилам етики.

“Якби це сталося в іншому виші, той, хто подав цей запит, вже би ластівочкою вилетів звідти, гарантую, – сказав Пасічник і порадив “переводитися до іншого вишу усім, кому щось не подобається в Острозькій академії”.

Пасічник вважає, що інформаційні запити має отримувати від “чужих журналістів”, а від “своїх студентів – хороші, дружні, моральні стосунки”. 

Звернувшись до студентів, він сказав: “Якщо вас щось цікавить, то підходьте до мене і питайте. Але якщо ви до мене не звертались по даному питанню особисто і робите запит, то якби це була моя дитина, я б її просто відлупцював”.

Редакція видання намагалася сконтактувати з ректором академії Ігорем Пасічником, але у приймальні ректора академії сказали, що він зайнятий, на конференції, тож навряд чи зможе прокоментувати. Хоча пообіцяли передати їхнє запитання.

Водночас у коментарі Українській правді ректор зазначив, що не порушив жодних законів та відповів на запит. 

“Я відповів на запит студентки, але у нас є неписане правило: спочатку будь-які запитання лише мені, – йдеться у відповіді Ігоря Пасічника. – Якщо ви можете запитати особисто – запитайте, а не відволікайте людину запитами. Чому ви не пишете запити тим, хто вирубає ліси, а тренуєтесь на ректорі власної академії? Я зібрав студентів, щоб нагадати про це”.

В коментарі регіональній представниці ІМІ студенткою, яка подала запит і погодилася назвати її ім’я - Оксана Кривіцька, сказала, що під час зборів, де ректор розкритикував її, почувала себе пригнічено. 

“Мені було неприємно чути все це, – розповіла Оксана Кривіцька. – Мені не хотілося, щоб все це вилилося у таку ситуацію. Мені треба було знати вартість скульптур для мого матеріалу і це все”.

Також вона розповіла, що пізніше пішла до ректорату за відповіддю на запит. “Там ректор мені запропонував свою допомогу в організації стажування в УКУ, – сказала Оксана Кривіцька. –  Я спитала його, чи він хоче мене вигнати, він відповів, що просто пропонує мені там стажування і у разі чого звертатися до нього”.

3.У ПОЛТАВІ ВЛАДА ВІДМОВИЛАСЯ НАДАТИ ЖУРНАЛІСТАМ ІНФОРМАЦІЮ ПРО РЕКОНСТРУКЦІЮ ФОНТАНУ

16.10.2019 Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому відмовилося надати журналістам інтернет-видання “Полтавщина” інформацію щодо реконструкції фонтану в місті, повідомляється на сайті видання.

Редакція надіслала запит, у якому просила надати копії актів виконаних робіт щодо реконструкції фонтану на майдані Незалежності в Полтаві. Проте управління відмовилося надати їх, посилаючись на те, що в договорі з підрядником є відповідний пункт про конфіденційність цієї інформації.

У відповіді начальника управління капітального будівництва Володимира Годня зазначено, що, згідно з договором управління з ТОВ “ВКФ “СЕН” від 22 лютого 2019 року, така інформація є “конфіденційною і третім сторонам не розголошується”. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи ситуацію, зазначив, що з боку структурного підрозділу Полтавського міськвиконкому вчинена неправомірна відмова в наданні публічної інформації за запитом.

Він нагадав, що, відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, зокрема до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Під час дотримання вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Алі Сафаров пояснює, що жоден договір чи інший документ, зокрема укладений з приватними особами, не може містити вимоги приховувати публічну інформацію, а якщо містить такий пункт, то цей пункт не є дійсним.

“Таким чином, з боку структурного підрозділу Полтавського міськвиконкому здійснена неправомірна відмова в наданні публічної інформації за запитом. Така відмова тягне за собою відповідальність посадових осіб, передбачену статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також неправомірна відмова може бути оскаржена в суді в порядку адміністративного судочинства”, – сказав юрист.

4.ДЕРЖУСТАНОВА ВІДМОВИЛА ЗАПОРІЗЬКОМУ ЦЕНТРУ РОЗСЛІДУВАНЬ У ЗАПИТІ

21.10.2019 Державна спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” відмовила в наданні інформації на запити Запорізькому центру розслідувань на підставі того, що “письмові інформаційні запити, надіслані на електронну пошту ЗРУ “Держмолодьжитла”, не вважаються електронними запитами”. 

Про це організація повідомила на своїй сторінці у фейсбуку 16 жовтня.

Як розповів регіональній представниці ІМІ керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров, розслідувачі намагалися з’ясувати, хто із забудовників в області в попередні роки отримував бюджетні кошти в різних форматах – погашення відсотків за іпотекою, викуп тощо. 

“Ми звернулись із запитом на регіональне “Держмолодьжитло” щодо фірм Петра Сабашука за певними об’єктами. Спочатку ми не отримали відповіді на запит, подумали, що вона в них загубилась. Контактні телефони не відповідали, тож ми ще раз надіслали запит. І отримали на нього майже одразу відповідь, що він дублюючий, а відмову на надісланий уперше нам відправили звичайною поштою. Хоча в запиті для листування були зазначена для відповіді саме електронна пошта, а також мобільні телефони – і мій, як керівника, і Катерини Шевченко, що безпосередньо займається цією темою.

Отже, ми ще раз надіслали запит, у якому більш детально розписали, що нам потрібно, з посиланнями на законодавство. І отримали казкову відповідь від голови регіонального управління, що ми їм надіслали письмові інформаційні запити, які вони не вважають електронними та в яких, як у письмових, відсутні дата та підпис, і взагалі, що в них немає інформації в запитуваній нами формі”, – розповів Сергій Сидоров.

За його словами, відмова надійшла за підписом керівника регіонального відділення установи Юрія Щербини і наразі вони подали скаргу щодо його дій на ім’я уповноваженого Верховної Ради України із прав людини Людмили Денісової з проханням провести перевірку на предмет вчинення адміністративних правопорушень з боку директора установи та притягнути до відповідальності особу, що вчинила правопорушення, аби вона надала відповідь на запитувану інформацію.

“Вищезазначені письмові інформаційні запити, надіслані Вами на електронну адресу ЗРУ “Держмолодьжитла” не вважаються електронними запитами.  А тому, згідно чинного законодавства… з Вашого боку вкотре не дотримано вимог до складення та подання запиту на інформацію, а саме не зазначено підпис і дату в запитах. Також, враховуючи надання відповіді на попередні запити, повідомляємо що ЗРУ “Держмолодьжитла” відсутня інформація в запитуваній формі”, – йдеться у відповіді відомства від 27 вересня 2019 року.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає неправомірною відмову в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації.

За його словами, процедура доступу до публічної інформації та випадки, в яких можлива відмова в наданні публічної інформації чітко врегульовано положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації". Зокрема, розпорядник публічної інформації має право відмовити в задоволенні запиту виключно у випадках, визначених у частині першій статті 22 цього закону. Частина друга статті 22 зазначає, що  відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. У разі якщо розпорядник відмовляє в задоволенні запиту, така відмова має відповідати вимогам частин четвертої, п’ятої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації". 

Окрім того, зазначив юрист, практика застосування зазначених норм законодавства визначена в Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 29.09.2016  № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації. Зокрема, в цій постанові визначено:

"9.6. Вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв'язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв'язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти.

10.3. Частиною п'ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача".

“Таким чином, відмова в задоволенні запиту з підстав наявності попередніх запитів, відмова з підстав незазначення адреси тощо є неправомірною відмовою. Неправомірна відмова в наданні інформації за запитом про доступ до публічної інформації тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до частини другої статті 212-3 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення", а також дає підстави до оскарження неправомірної відмови в задоволенні запиту в суді та до стягнення завданої внаслідок ненадання інформації шкоди” , – зазначив юрист.

5.“НИКВЕСТИ” СКАРЖАТЬСЯ, ЩО ГОЛОВА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛРАДИ НЕ ВІДПОВІДАЄ НА ЇХНІЙ ЗАПИТ

24.10.2019 Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко не відповідає на інформаційний запит видання “НикВести”. Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Як розповіла журналістка видання Катерина Середа, запит стосувався використання головою облради бюджетних коштів. 

За її словами, 1 серпня 2019 року Миколаївська обласна рада уклала договір з приватним підприємцем на надання інформаційних послуг зі створення матеріалів про діяльність Миколаївської обласної ради на загальну суму 40 тис. грн. Оплата за договором відбулась у вересні. 

За інформацією видання, ці кошти були витрачені на виготовлення двохвилинного відеоролика, у якому голова облради запрошувала на патріотичний захід до святкування Дня Миколаївської області. 

У запиті видання звернулося до голови облради з проханням повідомити, які саме інформаційні матеріали створив підприємець за цим договором. Також воно просило надати копії актів виконаних робіт, згідно з якими було зроблено виплати за договором.

Як зазначила Катерина Середа, голова облради вже на п’ять робочих днів затримала надання відповіді на запит, який видання подало 9 жовтня. Відповідь на запит голова облради мала надати журналістам не пізніше 16 жовтня.

“Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко вже шостий день свідомо тримає в себе на столі не підписану нею відповідь на інформаційний запит “НикВести”. Кожен день цього тижня в мене починається з дзвінка до приймальні голови Миколаївської облради Вікторії Москаленко, де мені пояснюють, що і сьогодні також Вікторія Москаленко чомусь не підписала підготовлену їй відповідь на запит. Вони не можуть пояснити, чому вона його не підписує і весь час відкладає”, – розповіла Катерина Середа.

Нагадаємо, строки надання відповіді на інформаційний запит визначаються Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Відповідно до статті 20 закону, розпорядник інформації має надати відповідь не пізніше ніж за п’ять робочих днів з дня отримання запиту.

Непрямий тиск

Політичний тиск - 1

1.ПОРТНОВ ОПРИЛЮДНИВ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ ВОДІЯ "СХЕМ" ЧЕРЕЗ РОЗСЛІДУВАННЯ

31.10.2019 Колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми "Схеми: корупція в деталях" через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Про це повідомляє Радіо Свобода.

На думку редакції "Схем" і юристів, таким чином він прямо порушив українське законодавство одразу за декількома статтями.

У своєму телеграм-каналі Андрій Портнов виклав персональні дані водія знімальної групи, яка досліджує діяльність Портнова, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

"Редакція розцінює публікацію Андрієм Портновим персональних даних водія програми як прямий тиск на команду "Схем", – йдеться в заяві редакції програми журналістських розслідувань.

"Ми вважаємо дослідження впливу Андрія Портнова та його зв’язків з українською владою суспільно важливою інформацією, а його особу – публічною. Тому редакція не планує припиняти роботу над цією темою через тиск шляхом публікації персональних даних членів знімальної групи або через тиск в будь-який інший спосіб", – заявляють "Схеми".

Оприлюднення Портновим такої інформації є порушенням низки статей закону про захист персональних даних та Кримінального кодексу, заявляють юристи.

"Поширення персональних даних журналістів і персоналу, який задіяно для допомоги у зборі інформації – це порушення щодо оприлюднення персональних даних осіб. При чому даних, які чітко ідентифікують особу та її місце проживання, що становить загрозу для водія – у даному випадку. Стаття 6 Закону про захист персональних даних визначає випадки, коли такі дані можуть бути поширені. В даному випадку таке розкриття не обумовлено жодною легальною потребою", – аналізує юристка ІРРП Людмила Панкратова.

Панкратова додає: "Небезпека для журналістів полягає в тому, що ці персональні дані було отримано з офіційних, але не відкритих джерел – від утримувача персональних даних. Наприклад, дані паспорта. Це загрожує безпеці усієї редакції. З огляду на те що влада всіляко намагається знецінити роботу журналістів, це може бути сигналом до неправомірних дій відносно працівників редакції. Більше того, така поведінка Портнова дає сигнал і джерелам, оскільки сприймається як можлива атака на журналістів".

За словами адвокатки Віри Крат, щодо оприлюднення таких даних також вбачаються ознаки порушення статті 171 Кримінального кодексу – вплив на журналістів для перешкоджання виконання професійних обов’язків – і статті 182 "Незаконне збирання і розповсюдження персональних даних".

Інші види непрямого тиску - 1

1.ВИДАННЯ “БУКВИ” ЗАЯВИЛО ПРО ТИСК ІЗ БОКУ ЯРЕМЕНКА

31.10.2019 Видання “Букви”, що напередодні показало листування народного депутата від фракції “Слуга народу” Богдана Яременка із секс-працівницею, яке він вів у сесійній залі, заявило про тиск із боку нардепа. Про це повідомляє ZMINA.

Заяву про неприпустимість тиску на медіа видання опублікувало на власному сайті.

Інцидент із Яременком стався 30 жовтня. Тоді фотокореспондент медіа зафіксував, як нардеп у залі парламенту в робочий час листувався із секс-працівницею щодо зустрічі. Після публікації новини інформація широко розійшлася українськими медіа. Так, про випадок написали “Українська правда”, українська служба BBC та десятки інших. 

Спочатку Яременко сказав, що листування було жартом і він нібито намагався розіграти журналістів, проте пізніше депутат зізнався, що справді вів листування із секс-працівницею та вибачився перед дружиною, дітьми, фракцією та Президентом Зеленським. 

Згодом нардеп у коментарі виданню LB.ua почав погрожувати журналістам судом. 

“Є стаття в Кримінальному кодексі за втручання в особисте життя. Тому тут я радив би парламентським фотокореспондентам бути теж уважніше, що вони роблять. Тому що на якійсь стадії це може викликати реакцію у відповідь. Те, що так робили журналісти в минулих скликаннях, не означає, що вони не порушували закон. Чи можемо попрацювати в суді. Я готовий дати журналісту сфотографувати мій телефон, а потім піти з ним до суду для експерименту”, – сказав він.

У редакції видання ці слова розцінили як тиск і звернулися до керівництва фракції “Слуга народу” й особисто до Президента Володимира Зеленського, аби ті засудили таку позицію Яременка та провели  відповідну роботу серед представників партії для недопущення будь-яких висловлювань або дій, спрямованих на обмеження діяльності незалежних ЗМІ в Україні.

“Народний депутат, перебуваючи в стінах Верховної Ради України, є публічною особою, представляючи інтереси громадян України в парламенті. З огляду на це обов’язком ЗМІ є інформувати суспільство про те, чим займається депутат у свій робочий час, перебуваючи на своєму робочому місці”, – нагадали журналісти. 

Юридичний тиск

Зловживання позовами проти ЗМІ - 1

1.НА САЙТ “ВОЛИНЬ24” ПОДАЛИ ДО СУДУ З ВИМОГОЮ 50 ТИС. ГРН МОРАЛЬНОГО ВІДШКОДУВАННЯ

18.10.2019 Від інтернет-видання “Волинь24” через суд вимагають 50 тис. грн моральної компенсації через статтю про незаконне вивезення бурштину і ймовірну причетність до цього екскерівника пропуску “Ягодин”.

Про це представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб повідомив головний редактор сайту “Волинь24” Святослав Лесюк.

Публікація, через яку позиваються, вийшла 12 травня 2019 року під назвою “Його підставили: адвокат начальника пункту пропуску  “Ягодин” про невловимий бурштин”. Позивач – екскерівник митного пропуску “Ягодин” Юрій Терещук, якого згадують у матеріалі.

Крім відшкодування морального збитку, позивач просить суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача, інформацію, поширену 12 травня у вищевказаній публікації, а також зобов'язати редакцію впродовж трьох днів спростувати її та видалити раніше поширену публікацію.

Позовну заяву про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації розглядатиме Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Засідання в цій справі відбудеться 25 жовтня об 11-й годині. Суддя – Пахолюк А. М.

Головред видання вважає вимогу морального відшкодування “фінансовим тиском на свободу слова”.

За його словами, видання опублікувало в тексті інформацію з посту у фейсбуці адвоката начальника митного пункту Артура Мартиросяна. У дописі було зазначено, що й чому сталося на митному пості. 

Станом на 18 жовтня допису адвоката про незаконне вивезення бурштину немає в публічному доступі, зазначає представниця ІМІ.

Інші випадки юридичного тиску - 1

1.СУД ДАВ ДБР ДОЗВІЛ НА ДОСТУП ДО РЕДАКЦІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ІНШИХ ДАНИХ ЖУРНАЛІСТІВ "СХЕМ"

17.10.2019 17 жовтня Печерський районний суд Києва надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації журналістів програми “Схеми: корупція в деталях”, які готували розслідування “Mr. Petro Incognito” (про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане в січні 2018 року під авторством Михайла Ткача і Наталки Седлецької), повідомляє Радіо Свобода.

Окрім того, слідчі отримали дозвіл на доступ до цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів і водіїв, даних щодо оплати їхньої праці.

Таке рішення суд ухвалив у межах досудового розслідування кримінального провадження Державного бюро розслідувань щодо ймовірного “незаконного переправлення осіб”, зокрема експрезидента, через державний кордон “із використанням завідомо підроблених документів”.

Строк дії ухвали – місяць. Згідно з рішенням суду, якщо редакція не надасть правоохоронцям зазначеної інформації, суд за клопотанням слідчих ДБР “має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання і вилучення зазначених речей і документів”.

Перелік даних, які журналісти мають передати в ДБР на виконання ухвали суду, такий:

  • весь відзнятий матеріал;
  • інформаційні запити і відповіді на них, які надіслано під час готування зазначеної передачі;
  • можливі документальні матеріали, що підтверджують присутність (обліки робочого часу, завдання, бухгалтерські документи про виплати грошової винагороди за виконання завдань, редакційні завдання, оплату транспортних послуг, путівок на автомобілі) задіяних журналістів, операторів, водіїв та інших співробітників під час знімання матеріалу, зокрема у вечірній і нічний час (у тому числі 08.01.2018), для вказаної передачі;
  • інші наявні документальні матеріали, що стосуються зазначеної телепередачі (службові записки, повідомлення, погодження випуску в ефір, редагування, затвердження тексту телепередачі, внесення правок, рецензії, заперечення тощо).

В ухвалі Печерського районного суду Києва зазначається також, що вона не підлягає оскарженню.

Як нагадує видання, 6 серпня у ДБР повідомили, що розслідують можливі факти організації незаконного переправлення через український державний кордон колишнього Президента України. Досудове розслідування проводять за статтями “службове підроблення”, “незаконне переправлення осіб через державний кордон України”, “використання завідомо підробленого документа”.

Імені колишнього Президента в повідомленні не вказано, проте Радіо Свобода стало відомо, що йдеться про Петра Порошенка. Справа стосується його відпочинку на Мальдівах у січні 2018 року, про який писали журналісти програми “Схеми” у своєму розслідуванні “Mr. Petro Incognito. Таємна відпустка Президента Порошенка”.

Згідно з розслідуванням, неафішований президентський відпочинок, що тривав з 1 до 8 січня, разом з перельотом загалом коштував не менш ніж 500 тисяч доларів, що становило понад 14 мільйонів гривень.

Журналісти програми припустили, що Президент України Петро Порошенко зі своїми супутниками міг літати на Мальдівські острови під вигаданими прізвищами і не проходити паспортного і митного контролю.

Водночас Петро Порошенко наголошував, що кордон він перетинав за своїм прізвищем, “по своєму паспорту, з відповідною реєстрацією в прикордонників”.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 2

1.ПОЛІЦІЯ ВІДКРИЛА СПРАВУ ЗА ФАКТОМ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЖУРНАЛІСТАМ "АВЕРСУ"

17.10.2019 Поліція Волині розпочала кримінальне провадження за повідомленням про перешкоджання журналістській діяльності знімальної групи телеканалу “Аверс”, повідомляється на сайті Нацполіції у Волинській області.

Згідно з повідомленням, інцидент із журналістами стався поблизу Володимира-Волинcького під час підготування телевізійного сюжету.

Співробітник телеканалу повідомив поліції, що поблизу очисних споруд два автомобілі заблокували проїзд службовому транспорту, у якому перебувала знімальна група телеканалу.

Журналісти поверталися після знімання сюжету щодо можливого забруднення земель місцевим підприємством. 

За цим фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України. Йдеться про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Правоохоронці з’ясовують усі обставини інциденту.

Досудове розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, 15 жовтня телеканал “Аверс” повідомив, що невідомі чоловіки заблокували журналістів каналу під час знімання відстійників ПрАТ “Володимир-Волинська птахофабрика” та не давали можливості залишити місце події. 

2.ПОЛІЦІЯ ВІДКРИЛА СПРАВУ ЗА ФАКТОМ ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЖУРНАЛІСТЦІ UA:ЧЕРНІГІВ

29.10.2019 Чернігівська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістці UA:Чернігів Ользі Двойнос. Про це представнику ІМІ в Чернігівській області повідомила прессекретарка обласного управління поліції Юлія Ковтун.

Провадження відкрито за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). 

Журналістка, звернувшись до поліції, повідомила про перешкоджання її діяльності з боку невідомого чоловіка під час знімання ДТП за участю “мерседеса” неподалік Катерининської церкви.

“До журналістки підійшов невідомий чоловік та намагався зашкодити їй виконувати свою професійну діяльність. Поліція встановлює особу чоловіка, зафільмованого журналісткою”, – йдеться в повідомленні. 

Як повідомляв ІМІ, у Чернігові 27 жовтня невідомий чоловік погрожував журналістці UA:Чернігів Ользі Двойнос розбити телефон і забороняв знімати на місці ДТП.

Журналістка написала заяву в поліцію про перешкоджання роботі.

Реакція журналістської спільноти - 4

1.ЗАЯВА УКРАЇНСЬКИХ МЕДІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО СИТУАЦІЇ З НЕПРОДОВЖЕННЯМ ЛІЦЕНЗІЙ КАНАЛУ "112"

01.10.2019 26 вересня 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення не продовжила ліцензії п’яти регіональним мовникам, які мовили під логотипом "112 Україна". Програмні концепції цих п’яти мовників передбачали регіональне мовлення в розважально-інформаційному форматі. Однак на їхніх частотах мовив загальнонаціональний інформаційний канал "112 Україна", що є порушенням умов ліцензій. 

Українські медійні організації нагадують, що конкурс на ефірне цифрове мовлення 2011 року проводився із серйозними порушеннями. Замість реальних і важливих для своїх міст та регіонів мовників, що подекуди здійснювали мовлення понад десятиліття, ліцензії на цифрове мовлення отримали новостворені "порожняки" зі статутним капіталом у менш як 1000 грн: "Новий формат ТВ", "Партнер ТВ", "Аріадна ТВ", "ТВ Вибір" і "Лідер ТВ". Ці ліцензіати у 2013 році об’єдналися й почали мовити під брендом "112 Україна", таким чином самовільно змінивши програмні концепції з регіонального на загальнонаціональне мовлення, чим позбавили мільйонну телевізійну аудиторію в регіонах доступу до контенту, що передбачав регіональну специфіку телеканалів.

Українські медійні організації звертають увагу міжнародних та українських інституцій на те, що рішення щодо непродовження ліцензій регіональним мовникам, які мовили спільно під брендом "112 Україна", не пов’язане з політичною тональністю контенту цих мовників. Воно зумовлене серйозними зловживаннями самих указаних регіональних мовників, які вчинили маніпуляції зі своїми програмними концепціями та систематично порушували конкурсні та ліцензійні умови, не реагуючи на санкції регулятора.

У цьому випадку також не йдеться про позбавлення ліцензії каналу "112": у нього залишається чинна ліцензія на супутникове мовлення. Також канал продовжує мовити в кабельних, IPTV-мережах.

Ми наголошуємо, що чесне регуляторне поле потрібне всім без винятку медіа. Об’єднання ліцензій однієї територіальної категорії для того, щоби штучно обійти умови конкурсу, є не лише формальним порушенням закону, але і створенням неконкурентного середовища на медійному ринку. Співробітникам і власникам каналу "112" варто визнати, що всі ці роки ефірне цифрове мовлення здійснювалося з порушенням ліцензій, а рішення регулятора є більш ніж справедливим. Натомість журналістам варто зосередитися на якісній редакційній політиці та продовжувати мовлення в супутниково-кабельному форматі.

Окремо ми закликаємо міжнародні організації, такі як МФЖ та ОБСЄ, ретельно з’ясовувати контекст ситуації та перевіряти факти перед оприлюдненням заяв щодо стану свободи слова в Україні, адже голослівні заяви ставлять під питання неупередженість, фаховість і репутацію таких організацій.

Незалежна медійна рада

Інститут масової інформації

"Детектор медіа"

Фундація "Суспільність"

"Інтерньюз-Україна"

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ)

Незалежна асоціація мовників

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

2."СХЕМИ" ВВАЖАЮТЬ, ЩО ДОСТУП ДБР ДО ДАНИХ РЕДАКЦІЇ Є НАДМІРНИМ І МОЖЕ РОЗКРИТИ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

24.10.2019 Редакція програми “Схеми: корупція в деталях” вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва. Про це йдеться в заяві “Схем”, повідомляє Радіо Свобода.

“Оскільки відомство розслідує ймовірне перевищення повноважень експрезидентом Петром Порошенком, незрозуміло, як в офіційному встановленні цього факту можуть допомогти обліки робочого часу журналістів, операторів і водіїв програми, їхні зарплати і внутрішня комунікація”, – йдеться в заяві редакції.

Журналісти також зазначають, що “такий прискіпливий інтерес силовиків до процесу підготовки матеріалу, включно з затребуванням внутрішньої редакційної комунікації, та подальша загроза обшуку несе в собі потенційні ризики розкриття джерел інформації”.

Так, в ухвалі прямо зазначено, що в разі відмови редакції добровільно виконати рішення і надати слідству всі ці дані суд за клопотанням слідчого має право ухвалити рішення про дозвіл на проведення обшуків на Радіо Свобода.

“Зрозуміло, що виконати в повному обсязі ухвалу неможливо, наприклад редакція не надаватиме листування журналістів і дані про редакційний процес підготовки програми розслідувань. Тому не можна виключати, що правоохоронці навмисно придумали підстави для здобуття права на проведення обшуків”, – зазначено в заяві редакції.

Крім того, журналісти висловлюють занепокоєння непрогнозованістю поведінки слідчих ДБР. Адже в межах офіційного розслідування “Схеми” вже йшли на контакт із ними.

Так, у серпні ДБР звернулося до редакції з проханням надати офіційні запити, які журналісти надсилали під час розслідування, та відповіді на них. Редакція надала запитувані документи. "Тож незрозуміло, навіщо для подальшої співпраці слідчим знадобилося застосовувати інструмент примусу під загрозою обшуків", – дивується редакція.

Водночас в ухвалі Печерського районного суду зазначено, що вона не підлягає оскарженню. Таким чином, суд не залишив журналістам можливості вимагати перегляду рішення. Тому в редакції Радіо Свобода тривають консультації з адвокатами про те, які існують законні юридичні інструменти захисту від такого надмірного втручання в роботу журналістів.

“Схеми” наголошують, що не вбачають можливим надавати слідству внутрішню редакційну інформацію, яка, очевидно, не має стосунку до суті кримінальної справи, та становить ризики розкриття журналістських джерел.

“Це стосується кримінальних проваджень стосовно представників як попередньої влади, так і нинішньої, незалежно від політичної належності фігуранта”, – йдеться в заяві.

Як повідомляв ІМІ, 17 жовтня Печерський районний суд Києва надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації журналістів програми “Схеми: корупція в деталях”, які готували розслідування “Mr. Petro Incognito” (про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане в січні 2018 року під авторством Михайла Ткача і Наталки Седлецької).

Також слідчі отримали дозвіл на доступ до цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо.

Таке рішення суд ухвалив у межах досудового розслідування кримінального провадження ДБР щодо “незаконного переправлення осіб”, зокрема експрезидента, через державний кордон “з використанням завідомо підроблених документів”.

Згідно з рішенням суду, якщо редакція не надасть правоохоронцям зазначеної інформації, то суд за клопотанням слідчих ДБР “має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів”.

3.ПРЕЗИДЕНТ РАДІО СВОБОДА НАЗВАВ "ТРИВОЖНИМ" РІШЕННЯ ОТРИМАТИ ДОСТУП ДО ДАНИХ "СХЕМ"

24.10.2019 Президент Радіо Свобода Джеймі Флай назвав “тривожним” рішення українського суду, який надав слідчим Державного бюро розслідувань дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації журналістів програми “Схеми: корупція в деталях”, повідомляє Радіо Свобода.

“Будь-яка спроба влади отримати доступ до комунікації і записів журналістів є дуже тривожною. Ми підтримуємо роботу команди “Схем”, яка працює за найвищими журналістськими стандартами, і ми будемо боротися за захист їхнього права як журналістів повідомляти правду, хай яким незручним це було б для тих, хто обіймає владні посади”, – заявив Флай.

Як повідомляв ІМІ, 17 жовтня Печерський районний суд Києва надав слідчим ДБР дозвіл на тимчасовий доступ до редакційної комунікації журналістів програми “Схеми: корупція в деталях”, які готували розслідування “Mr. Petro Incognito” (про таємну відпустку Петра Порошенка на Мальдівах, опубліковане в січні 2018 року під авторством Михайла Ткача і Наталки Седлецької).

Також слідчі отримали дозвіл на доступ до цілої низки інших внутрішньоредакційних даних – графіку роботи журналістів, операторів та водіїв, даних щодо оплати їхньої праці тощо.

Таке рішення суд ухвалив у межах досудового розслідування кримінального провадження ДБР щодо “незаконного переправлення осіб”, зокрема експрезидента, через державний кордон “з використанням завідомо підроблених документів”.

Згідно з рішенням суду, якщо редакція не надасть правоохоронцям зазначеної інформації, то суд за клопотанням слідчих ДБР “має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів”.

Редакція програми “Схеми: корупція в деталях” заявила, що вважає надмірним обсяг даних журналістів, дозвіл на доступ до яких отримало Державне бюро розслідувань через ухвалу Печерського районного суду Києва.

4.ЗАПОРІЗЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ПРОВЕЛИ АКЦІЮ ПРОТЕСТУ ПІД ЧАС СЕСІЇ МІСЬКРАДИ

30.10.2019 Сьогодні, 30 жовтня, сесія Запорізької міської ради розпочалася з акції журналістів, які вимагали провести пресконференцію міського голови Володимира Буряка, повідомляє 061.ua.

На трибуні, за якою сидить Володимир Буряк, вони повісили плакат з написом: “Зеленський зміг 14 годин, а Буряк не зміг узагалі”. Поруч стояла табличка “Страшно відповісти на реальні питання містян?”. 

На балконі над сесійною залою редактор сайту “Цвяхи” повісив розтяжку “Мере! Досить ховатися від містян!”. Також на трибуні висів плакат, де Володимир Буряк був зображений у вигляді гнома Мовчуна з відомої казки, але його зняв заступник начальника Управління внутрішньої політики міськради.

Журналістка 061 і редакторка “Занози” прийшли в одязі з написом “Мер боїться журналістів”, на светрі редактора сайту “Акцент” написано: “Буряк, мовчання ягнятам не допомогло!”, а журналістка Запорізького центру розслідувань прийшла з гелловінським написом “Trick or ̶t̶r̶e̶a̶t̶ press conference”.

Як пише видання, Володимир Буряк навіть не звернув уваги на учасників протесту і так їм і не відповів.

Як повідомляв ІМІ, 3 вересня в Запоріжжі 15 онлайн-ЗМІ проігнорували пресконференцію першого заступника міського голови Сергія Мішка та до її початку вийшли на акцію протесту до стін міськради з вимогою провести пресконференцію міського голови Запоріжжя Володимира Буряка. Таку акцію місцеві онлайн-ЗМІ провели через чергову відмову міського голови від пресконференції для всіх медіа. 

Запорізьким журналістам, які 3 вересня вийшли на акцію протесту до стін міської ради з вимогою провести пресконференцію міського голови Запоріжжя Володимира Буряка та залишили звернення з вимогою про це в міськраді, відмовили в такій можливості.

Крим - 3

1.РОСІЙСЬКИЙ СУД ЗАСУДИВ МЕМЕДЕМІНОВА ДО ДВОХ З ПОЛОВИНОЮ РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ

02.10.2019 2 жовтня Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону присудив два роки і шість місяців позбавлення волі громадянському журналісту, блогеру з Криму Наріману Мемедемінову, якого звинуватили в публічних закликах до тероризму, повідомляє Радіо Свобода.

Напередодні Мемедемінов виступив з останнім словом, де назвав “шаблонним” судочинство і право в Росії, а також закликав журналістів продовжувати проводити роботу з інформування про ситуацію в Криму і судові процеси над жителями півострова.

У Києві на майдані Незалежності 1 жовтня відбулась акція на підтримку Нарімана Мемедемінова.

Як повідомляв ІМІ, 27 вересня російський прокурор Олексій Айдінов попросив призначити шість років колонії загального режиму для громадянського журналіста, блогера Нарімана Мемедемінова, якого звинувачують у публічних закликах до тероризму. 

25 червня 2019 року Північно-Кавказький суд у Ростові-на-Дону розпочав розгляд по суті справи кримськотатарського блогера Нарімана Мемедемінова.

22 березня 2018 року співробітники силових відомств Росії затримали та помістили в ізолятор тимчасового тримання в Сімферополі кримського громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова. 23 березня суд заарештував Мемедемінова.

Затриманому висунуто звинувачення за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу РФ (“Публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням мережі Інтернет”).

Прокуратура АРК 23 березня 2018 року внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 (“Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”), ч. 2 ст. 162 (“Порушення недоторканності житла”) Кримінального кодексу України.

  1. У КРИМУ ПОБИЛИ І ЗАТРИМАЛИ БЛОГЕРА ГАЙВОРОНСЬКОГО

22.10.2019 В анексованому Криму 22 жовтня російські силовики затримали ялтинського активіста, блогера і журналіста Євгена Гайворонського. Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомила сестра активіста Дарина.

За її інформацією, все відбулося в Ялті близько 13:00. Під час затримання його кілька разів ударили обличчям об поліцейську машину. Про те, що трапилося, Гайворонський встиг повідомити сестру телефоном.

"Його затримали співробітники центру "Е" на вулиці Садовій у Ялті. Зараз із поліції його привезли до мирового суду на вулиці Васильєва. Його звинувачують у невиконанні рішення суду, який йому призначив примусове лікування від нібито наркотиків", – розповіла сестра.

Близько двох тижнів тому слідчі органи повернули журналістові український паспорт, вилучений ще навесні під час обшуку в квартирі, яку він винаймав у Ялті.

Коментарі російських правоохоронців у Криму щодо затримання Гайворонського поки відсутні.

7 травня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 10 діб Гайворонського. До цього російські силовики затримали блогера.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних засобів, пізніше того ж дня підконтрольний Росії Мировий суд у Ялті заарештував Гайворонського на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов'язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Гайворонський назвав "маячнею" звинувачення у вживанні наркотиків.

В цей же день 22 жовтня підконтрольний Росії Мировий суд Ялти заарештував на 15 діб Євгена Гайворонського. Про це Крим.Реалії повідомив адвокат Олексій Ладін.

Гайворонського звинуватили в ухиленні від лікування наркозалежності за статтею 6.9.1. російського Кодексу про адміністративні правопорушення ("Ухилення від проходження діагностики, профілактичних заходів, лікування від наркоманії і (або) медичної та (або) соціальної реабілітації у зв'язку з вживанням наркотичних засобів").

Близько двох тижнів тому слідчі органи повернули журналістові український паспорт, вилучений ще навесні під час обшуку у квартирі, яку він знімав у Ялті.

  1. У КРИМУ ГРОМАДСЬКОГО ЖУРНАЛІСТА П'ЯТЬ ДІБ ПРОТРИМАЛИ В КАРЦЕРІ

23.10.2019 В окупованому Криму громадського журналіста, фігуранта другої Бахчисарайської "справи "Хізб ут-Тахрір" Османа Аріфмеметова п'ять діб протримали в карцері сімферопольського СІЗО №1. Про це Крим.Реалії повідомив адвокат Олексій Ладін.

За його словами, Аріфмеметов пробув у карцері з 12 до 17 жовтня.

“На Османа склали три рапорти: за особисті записи, які знайшли під час обшуку камери, за міжкамерні розмови, які нібито він вів з іншими ув'язненими, і за те, що не захотів знімати штани під час обшуку, після того як його доставили з управління ФСБ, де проводилися слідчі дії, назад у СІЗО. Все це стало підставою, щоб відправити його на п'ять діб у карцер”, – розповів адвокат.

У зв'язку із цим захист Аріфмеметова готує адміністративний позов на адресу СІЗО.

“Наразі готуємо позов до СІЗО про визнання стягнень з Османа Аріфмеметова незаконними. Важливо розуміти, що ці стягнення спрямовані на створення негативної характеристики, образу злісного порушника режиму щодо мого підзахисного. Надалі це може погіршити його стан, тому дії співробітників СІЗО ми будемо оскаржувати”, – додав Ладін.

Нагадаємо, 27 березня 2019 року співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об'єднання “Кримська солідарність”. Загалом було затримано 24 активістів.

Обвинуваченими в цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезли в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, одного – Раїма Айвазова – тримають у СІЗО Сімферополя.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів “Кримської солідарності” після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликав до їх негайного звільнення з російського СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра звільнити заарештованих активістів “Кримської солідарності”, громадських журналістів у Криму викликають “подив”.

Окуповані райони Донецької та Луганської областей - 1

1.БОЙОВИКИ ЗАСУДИЛИ АСЄЄВА ДО 15 РОКІВ В'ЯЗНИЦІ

22.10.2019 Проросійські бойовики з угрупування “ДНР” засудили до 15 років ув’язнення українського журналіста Станіслава Асєєва. Про це на сторінці у фейсбуці повідомив ексдепутат парламенту Егор Фірсов, передає Zmina. 

Журналіста “засудили” за кількома статтями, пов’язаними з організацією екстремістської організації, шпигунством, підбурюванням до шпигунства​, публічними закликами до ведення екстремістської діяльності та дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності. У вироку, за словами Фірсова, також ішлося про те, що Асєєв “готував матеріали, які негативно висвітлювали діяльність органів влади ДНР”.

У своєму дописі екснардеп висловив сподівання, що переведення журналіста до колонії після вироку трохи покращить умови його тримання. 

“Загалом факт засудження був очікуваний. Це зазвичай є умовою обміну. Сподіваємося, що переведення в колонію поліпшить місце утримання Стаса. Тому, як би дивно це не звучало, вирок – це не поганий сигнал”, – написав він.

Як повідомляв ІМІ, зв’язок із донецьким блогером і автором проєкту Радіо Свобода “Радіо Донбас.Реалії” Станіславом Асєєвим, відомим під псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня 2017 року. Представники угруповання “ДНР” підтвердили утримання в заручниках Асєєва, звинувативши в шпигунстві на користь України.

Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!