Барометр свободи слова за липень 2019 року
У липні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 25 випадків порушення свободи слова. З них 19 випадків стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Основними порушення прав журналістів стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності – 8 та погрози - 7. Кількість перешкоджань залишилася на тому ж рівні, що і у червні. Водночас зросла майже вдвічі кількість погроз (у червні було зафіксовано три випадки).
Цього місяця порушення були пов’язані, зокрема, з висвітленням журналістами передвиборчої кампанії, а також виборів до Верховної Ради. Зокрема, журналістам перешкоджали та погрожували члени виборчих комісій. Так, у Полтаві фотографу видання “Зміст” Богдану Проскурову забороняли фотографувати на дільниці, навіть після того, як той показав посвідчення.
У Бахмуті Донецької області члени виборчої комісії перешкоджали діяльності журналістки “Вільного радіо” Діани Шароді, яка зафіксувала факт порушення комісією порушення процедури підрахунку голосів. В Одесі журналістів Громадського не пускали на виборчу дільницю, а в Покровську Донецької області виборча комісія заборонила бути на засіданні журналістам.
Порушення свободи слова та прав журналістів ІМІ зафіксував 11 областях України.
Лідером таких порушень, згідно з моніторингом, традиційно є Київ, де у липні зафіксовано 10 випадків. Далі йдуть п’ять регіони, де зафіксовано по два випадки - Миколаївщина, Одещина, Донеччина, Полтавщина та Вінниччина. В інших областях зафіксовано по одному випадку.
Порушували в червні право журналістів на професію приватні особи, члени виборчих комісій, судової гілки влади, місцевої влади, депутати, правоохоронці, менеджемент каналу, кандидати в нардепи.
Також ІМІ зафіксував цього місяця по два випадки побиття, нападів на офіси ЗМІ, цензури та юридичного тиску. Крім того, по одному випадку обмеження доступу до публічної інформації та кібер-атаки.
Нападу зазнали інформаційне агентство "Укрінформ". Під час нападу молодики, які хотіли зірвати пресконференцію, вибили двері у приміщенні, зламали вартісну акустичну конференцсистему, вирвали 5 мікрофонів, обірвали жалюзі, забруднили стіни, стільці, центральний банер.
Унаслідок нападу постраждали декілька співробітників цього ЗМІ. Одному із постраждалих лікарі діагностували травму ока і численні забої тіла. Крім того, з гранатомета обстріляли фасад будівлі телеканалу “112 Україна”. У результаті ніхто не постраждав.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував один випадок убивства, 64 випадки перешкоджання, 22 випадки погроз, 11 випадків побиття та 5 випадків цензури.
Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:
Фізична агресія
Побиття - 2
1.У Києві побили журналіста “Страни”
02.07.2019 Поліція відкрила кримінальне провадження за заявою журналіста “Страни” Владислава Бовтрука про побиття під час висвітлення акції протесту. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на пресслужбу Шевченківського управління поліції ГУНП в Києві.
Як пише видання, у поліції не уточнюють, за якою статтею було відкрито провадження. Водночас, за даними “Страни”, провадження відкрили за фактом порушення ч. 2 ст. 345-1 ККУ (умисне заподіяння журналісту побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).
“Страна” заявляє, що її кореспондента Владислава Бовтрука побили 2 липня під час акції на майдані Незалежності проти реєстрації блогера Анатолія Шарія та ексглави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Клюєва кандидатами в народні депутати, куди журналіст прийшов за редакційним завданням.
Крім того, видання пише, що журналіст упізнав нападника: ним нібито виявився учасник бойових дій на Донбасі Олексій Цимбалюк, відомий як свідок у справі про підготування замаху на Аркадія Бабченка. Натомість, зазначає “Детектор медіа”, у поліції цю інформацію не підтверджують.
Колишній очільник одеського осередку “Правого сектору” Сергій Стерненко стверджує, що Владислав Бовтрук сам провокував Олексія Цимбалюка.
“Свідки кажуть, що Бовтрук завчасно прийшов на майдан і дуже дивно себе поводив: постійно озирався, нервово плював собі під ноги та вишукував когось очима в натовпі. Коли він побачив Олексія Цимбалюка, то підбіг до нього зі спини та раптово почав кричати. Олексій повернувся, злякавшись раптового крику, та побачив Бовтрука, який у той момент вигукнув: “Ето тєбє за Шарія!” – і штовхнув Олексія”, – написав він у Facebook.
У коментарі ІМІ Владислав Бовтрук повідомив, що він виконував професійну діяльність під час заходу і що символіки та партійних знаків на ньому не було.
“Розпізнавальних знаків журналіста на мені не було: цього не вимагає жодна стаття і нормативно-правовий акт. До нападу я ходив і знімав усе на свій мобільний телефон, записував коментарі з різними спікерами, представлявся як журналіст. Символіки та партійних знаків на мені не було. До політичних сил не маю жодного стосунку взагалі”, – сказав журналіст.
2.У Коблевому невідомий вдарив в обличчя оператора “Ревізора”
18.07.2019 У Коблево (Миколаївська область) 18 липня невідомий чоловік у ході конфлікту вдарив у обличчя оператора знімальної групи одного з центральних телеканалів. Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Миколаївській області.
Як повідомили в поліції, до Березанського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від журналіста одного з центральних телеканалів про те, що під час проведення відеозйомки на території торговельного комплексу, розташованого у курортній зоні Коблева, невідомий чоловік у ході конфлікту вдарив у обличчя оператора знімальної групи.
На місце події були викликані медики. Після огляду потерпілий від госпіталізації відмовився.
За даним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Тривають першочергові слідчі дії.
Як повідомляє місцевий сайт koblevo-info, напад стався на оператора програми “Ревізор”. Команда програми повернулася на ринок їжі і домашніх вин для оголошення результату ревізії. І саме там стався конфлікт між знімальною групою і продавцями ринку, в результаті якого на місце прибули карета швидкої допомоги і поліція. Під час конфлікту постраждав оператор. Однак пізніше зйомки програми продовжилися.
За інформацією “Фактів”, якийсь чоловік, незадоволений тим, що його знімають, вдарив оператора в обличчя, від чого той впав. Телеоператор після огляду медиками від госпіталізації відмовився.
Особу нападника, який втік після інциденту, ще не встановили. У поліції кажуть, що тележурналісти відзняли сам конфлікт, однак правоохоронцям для встановлення всіх обставин того, що сталося, відео віддати відмовилися.
Погрози, залякування - 7
1.В Одесі “мінували” телеканал “Первый городской”
08.07.2019 Одеський телеканал “Первый городской” повідомив, що отримав на електронну пошту повідомлення про замінування будівлі каналу. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
За інформацією редакції, повідомлення про замінування будівлі на Грецькій, 20, надійшло на електронну пошту 8 липня о 9:58.
“На зв’язку кібертерористичне угруповання Orwell! Будівлю телекомпанії “Первый городской” за адресою Грецька, 20, заміновано. Вибуховий пристрій забезпечений таймером і починає детонацію автоматично, з моменту відкриття будь-ким з адресантів цього листа.
Наші вимоги до уряду – зупинка військових навчань Sea Breeze 2019 і виведення кораблів НАТО з акваторії Одеського порту. У разі невиконання цих вимог протягом доби ми підірвемо будівлю”, – йдеться в листі.
Територію телеканалу перевірили правоохоронці і жодних вибухонебезпечних предметів не знайшли, зазначає редакція.
“Не виключаю, що мінування пов’язане з сюжетами телеканалу про військові навчання Сі Бриз”, – сказав головний редактор каналу Віталій Мілевич в коментарі представнику ІМІ в Одеській області.
Як повідомляв ІМІ, 21 квітня в Одесі поліція шукала вибухівку в приміщенні телекомпанії “7 канал”, її знайдено не було.
2.Протестувальники палять під NewsOne фаєри та димові шашки
08.07.2019 У Києві під будівлею телеканалу NewsOne на вулиці Польовій зібрались активісти, щоб висловити свою позицію щодо неприпустимості телемосту з російським телеканалом “Росія 24”, повідомляє Укрінформ та Радіо Свобода.
Протестувальники вимагають позбавити ліцензії NewsOne та “112 Україна”. На акцію протесту прибули близько 200 учасників, але люди продовжують збиратися. Протестувальники тримають у руках плакати з написами “Телеміст – Путіну під хвіст”, “Телемост – вокзал – Россия”, “Стоп пропаганда”. Деякі учасники акції палять фаєри і димові шашки, було чути вибухи піротехніки.
Також учасники акції розмалювали балончиками вікна в будівлі, де розташований канал. Скандують “Медведчуку – тюрма!” та інші гасла.
На мітингу ідентифікували фотографа видання “Страна UA”. Чоловіка оточили. Зі сцени лунають заклики його не чіпати. У супроводі поліції він покинув акцію.
Учасники також обіцяють провести 9 липня об 11-й годині акцію протесту під Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення.
Правопорядок перед будівлею забезпечують у посиленому режимі співробітники Національної поліції та бійці Нацгвардії.
Водночас ведучий телеканалу NewsOnе Віталій Дикий у прямому ефірі заявив, що в студії чути звуки вибухів, тому журналісти почувають себе в небезпеці. “Це є причина для серйозної напруги та роздумів”, – сказав він.
Редакційна рада NewsOne розцінила як тиск проведену 8 липня акцію протесту праворадикальних організацій біля будівлі телеканалу проти так званого телемосту. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій на сайті телеканалу, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Ми, члени Міжнародної редакційної ради телеканалу NewsOne, рішуче засуджуємо факти безпрецедентного тиску з боку вкрай правих радикалів і залякування журналістів телеканалу у зв’язку з виконанням ними своїх професійних обов’язків”, – йдеться в тексті заяви.
На телеканалі також зазначили, що, на їхню думку, Україна вже тривалий час перебуває серед лідерів у світі за кількістю випадків насильства стосовно працівників ЗМІ, перешкоджання їхній діяльності та відсутності реакції на неправомірні дії радикалів як правоохоронних органів, так і перших осіб держави, зокрема президента України.
Як повідомляв ІМІ, 7 липня російський ведучий Дмитро Кисельов анонсував у програмі “Вести недели” проведення 12 липня спільного телемосту “Надо поговорить” з українським телеканалом NewsOne, що належить соратнику Віктора Медведчука Тарасові Козаку.
Телеканал NewsOne заявив, що він запускає спільний проєкт із російським телеканалом “Росія 24” “Надо поговорить” тому, що вважає за необхідне провести розмову “з народами двох країн, а не з політиками”.
8 липня Президент України Володимир Зеленський розкритикував проведення українським телеканалом NewsOne та російським державним каналом “Росія 24” телемосту “Надо поговорить”, назвавши його піар-ходом перед виборами.
8 липня Телеканал NewsOne повідомив, що скасував телемарафон “Надо поговорить” з каналом “Росія 24” через погрози журналістам.
Генеральна прокуратура України у зв’язку з намірами телеканалу NewsOne провести спільний телеміст “Надо поговорить” російським каналом “Росія 24” зареєструвала 8 липня провадження про замах на скоєння державної зради шляхом надання інформаційної підтримки підривній діяльності проти України.
3.Волинське видання заявило про погрози їхній журналістці
11.07.2019 Волинське інтернет-видання “Княжий град” заявляє, що журналістці видання Вікторії Махновській погрожував депутат Володимир-Волинської міської ради Руслан Мороз. Про це повідомляється на сайті виданні.
За інформацією видання, інцидент стався 11 липня під час чергової сесії Володимир-Волинської міськради.
“Зокрема, під час слухання інформації про діяльність Володимир-Волинської прокуратури, Руслан Мороз поставив питання до представника прокуратури з проханням надати роз’яснення ситуації щодо того, що його нібито назвали “засудженим за побиття та махінації з землею” і через це він “хоче в’їхати в квартиру тої дівчини (журналістки – ред.) чи того власника, за те що вони так написали”, – пише видання.
Видання наводить цитату депутата, яку розцінило як погрозу:
“Вони ходять на комісії, фотографують. І от останнє, опублікували в “Княжому Граді”, що я Мороз Руслан Андрійович засуджений крім того, що за побиття, а ще засуджений за махінації з землею. Я хотів би, щоб ви мені дали роз’яснення і відповідь на звернення. Потім я з цим зверненням хочу в’їхати в квартиру тої дівчини чи того власника, за те що вони так написали”.
Крім того, редакція зауважує, що про Руслана Мороза на їхньому сайті є всього дві новини: НЕцензурна рада: як відбувається «земельна» комісія у Володимирі-Волинському. БЛОГ та Паркуюся, де хочу: одіозний депутат Мороз під міськрадою порушив ПДР .
“Ми жодного разу у двох вищевказаних публікаціях не чіпляли жодних “ярликів”, і тим паче не писали жодних реплік щодо обвинувачень депутата Мороза у діяннях, які вирішуються в суді”, – пише редакція.
Також видання зазначає, якщо до журналіста надходитимуть погрози фізичною розправою чи психологічний тиск, редакція звернеться до правоохоронців.
У коментарі представниці ІМІ у Волинській області, редакторка сайту “Княжий Град” Вікторія Махновська наголошує, що депутат їй погрожував.
“Погрожував мені особисто, оскільки на події ходжу я одна від сайту. В нас немає інших людей, які могли б це робити. Перед цими погрозами на сесії міської ради, депутат Мороз звертав на мене увагу під час “земельної” комісії, бо нібито я його “забагато” фотографувала”, – зазначила Вікторія Махновська.
У поліцію вона поки не зверталася. Також не уточнювала у депутата про те, що він мав на увазі про “в’їхати в квартиру”.
4.Головред “Вежі” заявив про погрози від прибічників Шарія
12.07.2019 Головний редактор вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрій Качор заявив, що йому та його родині, а також журналістам видання погрожують шанувальники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія. Про це він написав 11 липня на сайті “Вежа”.
Погрози почалися після публікації 8 липня на сайті видання новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія.
За кілька годин після публікації Шарій виклав у себе на YouTube 15-хвилинний фільм про Качора, його дружину та сина, в якому погрожував та ображав родину журналіста.
Протягом кількох наступних годин Качору та його родині, а також журналістам “Вежі” надходили сотні погроз фізичною розправою з України, Росії, ОРДЛО та Криму.
До цькування долучилась і працівниця дитсадка, у який ходить син Качора. За його словами, вона під дописом Шарія повідомила, “в який саме дитсадок ходить мій син, деталізуючи його місце розташування”.
“Протягом цього ж дня з’являється інформація про те, що вінницькі прихильники Шарія планують атаки на моє помешкання (адресу якого вони, найпевніше, також дізналися від виховательки в дитсадку). Зокрема, планувалося здійснити фізичний напад на мене, облити під’їзд, у якому я проживаю, свинячою кров’ю, атакувати офіс, де працює моя дружина, а також “виловлювати по одному” журналістів “Вежі”, – написав Андрій Качор.
Як повідомив журналіст, він написав заяву в поліцію та СБУ щодо погроз.
“З приводу заявлених погроз мною була написана заява в поліцію та здійснено звернення в СБУ. В діях російських провокаторів, я вбачаю склад злочину за ст. 345-1 ч. 4 ККУ”, – написав він.
У коментарі ІМІ Андрій Качор повідомив, що станом на 12 липня погрози не припинилися і продовжують надходити.
“Ні, погрози не припинилися, вони планують іти до мого будинку чи офісу цими вихідними. Сьогодні нашій співробітниці підпалили паркан у приватному будинку, не знаємо хто”, – сказав він.
Також він додав, що поліція відкрила за фактом погроз кримінальне провадження за ст. 345-1 Крмінального кодексу.
5.Кандидат у нардепи пригрозив звільнити з телеканалу “ВІТА” “всіх до останньої прибиральниці”
12.07.2019 Кандидат по 12 округу Вінниччини Юрій Павленко (Хорт) пригрозив звільнити з міського комунального телеканалу “ВІТА” “всіх до останньої прибиральниці”. Про це він написав 12 липня у себе на фейсбуці.
“Після нашої перемоги на місцевих виборах з телеканалу “ВІТА” звільнимо всіх до останньої прибиральниці. Можете вважати це моєю обіцянкою”, – написав у себе на фейсбук Павленко.
Як зазначає представник ІМІ, 10 липня телеканал “ВІТА”, посилаючись на соціологічну групу “АМА”, випустив сюжет про рейтинги кандидатів на 12 окрузі, до яких Павленко не потрапив. У свою чергу Юрій Павленко вважає, що телеканал поширив неправдиву соціологію в інтересах команди Володимира Гройсмана.
Водночас, зазначає представник ІМІ, сайт цієї соціологічної групи з’явився лише у день публікації рейтингів, 8 липня, а ТОВ із назвою “АМА груп” має основним КВЕДом продаж годинників.
У прес-службі телеканалу на запит представника ІМІ відповіли, що подібні заяви є спробою тиску на редакцію та перешкоджання журналістській діяльності.
Як зазначають на телеканалі, вони у своїх публіцистичних та політичних програмах дають “зважену, вивірену, інформацію” щодо подій в місті.
“Примітно, що бажання навісити ярлики на колектив з’являються під час виборів. Будь-які фантазії, щодо бажання позбутися колективу, мають на чомусь ґрунтуватися, окрім потягу здобути популярність в соцмережах. Якщо кандидатів і цікавить це питання, звертаємо увагу, що призначення та звільнення співробітників чітко регламентується. На наше переконання, подібні заклики ніщо інше, як спроба тиску на редакцію та перешкоджання журналістській діяльності, що передбачає кримінальну відповідальність. А статті замовного характеру, за дивним збігом, з’являються одночасно з подібними дописами в мережі і спрямовані тільки на дискредитацію нашої роботи під час виборів”, – йдеться у повідомленні каналу.
Також на каналі зазначають, що в їхньому ефірі щодня транслюється реклама та агітаційні програми кандидатів різних партій та мажоритарних округів Вінниці, які скористалися своїм правом розміщення політичної реклами.
Юрій Павленко (активіст, відомий за псевдонімом “Хорт”) висувається від політичної партії “Патріот”.
6.У миколаївських журналістів вимагають не питати Зеленського про аеропорт
16.07.2019 Журналісти з Миколаєва Андрій Лохматов та Тетяна Локацька отримали телефонні дзвінки з вимогою не ставити Президенту України Володимиру Зеленському запитання щодо діяльності скандального миколаївського аеропорту.
Така вимога надійшла журналістам напередодні візиту президента до Миколаєва 17 липня.
На своїй сторінці у фейсбуці Андрій Лохматов повідомив, що 16 липня йому дзвонили з невідомого номера телефону.
“Дзвонить незнайомий номер (ну хоч би вже з телефону-автомата, а то ніякої романтики).
– Алло, Андрій, вам зручно зараз говорити?
– Так.
– У вас завтра зустріч у Миколаєві… (думаю, не буду перебивати, що навряд чи я встигну)… У мене наполегливе прохання не ставити ніяких питань і не піднімати взагалі питання про аеропорт, щоб ми з вами не зустрічалися і не поверталися до цього питання. Я сподіваюся, ви мене правильно зрозуміли, до побачення”, – передав суть розмови Андрій Лохматов.
Аналогічна розмова сталася і у журналістки Тетяни Локацької, про що вона також повідомила у фейсбуці.
“Тільки вчора говорили про те, що журналістам загрози були, є і будуть. Сиджу пишу заяву. Сьогодні ввечері дзвінок мені з невідомого номера:
– Ало, Тетяна?
– Так, я вас слухаю, хто це?
– Я поки не буду представлятися. Завтра зустріч і буде президент, наполеглива рекомендація – не піднімати питання по аеропорту, щоб мені не довелося представлятися і зустрічатися з вами в інший час і в іншому місці.
– Дякую, я взагалі не збиралася завтра піднімати це питання, але тепер обов’язково підніму. До побачення”, – написала Тетяна Локацька.
Як зазначив Андрій Лохматов в коментарі представниці ІМІ у Миколаївській області, він не виключає, що отримані ним і Локацькою телефонні дзвінки є або погрозою, або провокацією.
“Подзвонила людина ввечері з невідомого номера телефону. Запитала, чи можу я говорити, я сказав, що так. І далі, таке відчуття, що він просто зачитав цей текст, наче не казав від себе, а читав. А враховуючи те, що і мені, і Тетяні Локацькій казали однаковими формулюваннями – то у нас є підозра, що людина, яка дзвонила, мала просто підготовлений текст для нас двох. Питання лише, навіщо телефонувати з відкритого номеру. Ми не виключаємо, що це або дійсно погрози з небажанням, щоб незручна для когось тема не була піднята при Президентові, або це якась провокація з невідомою для нас метою”, – розповів журналіст.
В коментарі ІМІ Тетяна Локацька повідомила, що вона і Андрій Лохматов звернулися з заявами щодо цього інциденту до поліції. Ці дзвінки вони пов’язують з журналістською діяльністю, зокрема щодо розслідувань про миколаївський аеропорт.
“Друзі пробували телефонувати на цей номер, кажуть, що цей чоловік відповідає навіть. Це не відключений номер, його пробивали, що він чиїмось ім’ям підписаний. Але то хай вже поліція розбирається. У нас декілька версій, хто це може бути – як провокатори, так і ні. Але виглядає як погроза, тому ми звернулися до поліції, щоб не було потім запитань, чого ви мовчали. Далі подивимось, як поліція, знайде когось чи самі знайдемо. Але це саме пов’язано з журналістською діяльністю, тому що до аеропорту ми долучались як журналісти”, – зазначила в коментарі Тетяна Локацька.
7.У Дніпрі голова комісії погрожував оператору UA:Дніпро “дати в бороду”
22.07.2019 У Дніпрі голова дільничної виборчої комісії №121465 погрожував оператору знімальної групи телеканалу UA:Дніпро Роману Бондару та відібрав телефон у спостерігача громадянської мережі ОПОРА Дениса Давидова.
Про це представниці ІМІ у Дніпропетровській області повідомив оператор знімальної групи Роман Бондар.
Інцидент стався 22 липня близько 16 години у приміщенні окружної виборчої комісії №27, що на площі Шевченка 7.
Журналісти знімали сюжет про хід виборчого процесу, біля приміщення ОВК записували коментар довготермінового спостерігача громадянської мережі ОПОРА Дениса Давидова. Спостерігач повідомив знімальній групі, що у коридорі ОВК просто зараз один з голів дільничної виборчої комісії 27 округу виправляє протокол, що є порушенням виборчого законодавства. Оператор Роман Бондар пішов зафіксувати це порушення на відео.
“Я сказав журналісту, почекай тут, зараз я зайду, спробую зняти як він заповнює ці бланки. Зайшов зі штативом і камерою, тільки зібрався вмикати камеру, він як тільки побачив камеру, одразу все згорнув, сховав це в пакет, і почав швидко йти, я кажу – чого ви йдете, а він каже – я виправляю помилки, я кажу – так чого ви тікаєте, він сказав – йди в баню, я можу і в бороду тобі дати. І все, на цьому розмова закінчилася. Він утік і я пішов далі знімати”, – розповів Роман.
Спостерігач ОПОРИ Денис Давидов розповів, що після цього голова ДВК підбіг до нього та почав на нього кричати.
“Я зайшов у хол і цей голова почав до мене бігти, кричати “йди сюди”, щось ще, я намагався від нього швидко відійти, і він мене вдарив ногою. Я звернувся до представників поліції, вони нічого не зробили, вони попросили нас вийти з приміщення, коли я сказав що я представник ОПОРИ, спостерігач, вони почали якось рухатися і говорити цьому голові, щоб він поводив себе адекватно. Він був чи п’яний, чи щось подібне, я почав його знімати на телефон і він почав уже тікати від мене, ми з поліцейськими йшли за ним, потім він у мене вихопив телефон. Я викликав поліцію, написав заяву про перешкоджання діяльності спостерігача”, – розповів Денис Давидов.
Оператор заяви до поліції не писав.
Стосовно заяви спостерігача ОПОРИ Дениса Давидова, він прокоментував: “Поліція мене не повідомляла, готуємо скаргу до суду”
Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ - 2
1.У Києві з гранатомета обстріляли будівлю “112 Україна”
13.07.2019 У Києві в ніч на 13 липня з гранатомета обстріляли фасад будівлі телеканалу “112 Україна”. Поліція ввела спеціальну операцію для затримання стрільця. Про це повідомляється на сайті Нацполіції Києва.
У результаті ніхто не постраждав. Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 258 (“Терористичний акт”) Кримінального кодексу України.
“О 3:40 до поліції надійшло повідомлення про те, що місцеві мешканці чули звук, схожий на вибух, на вулиці Дегтярівській у Шевченківському районі міста. За вказаною адресою негайно виїхали слідчо-оперативні групи територіального та Головного управлінь поліції, вибухотехніки, кінологи та екіпажі патрульних. Прибувши на виклик, поліцейські виявили пошкоджений фасад будівлі та оточили територію, прилеглу до місця злочину. При відпрацюванні знайшли відстріляний тубус гранатомета, який направлять на проведення експертизи”, – повідомляє поліція.
Наразі правоохоронці намагаються встановити та затримати осіб, причетних до вчинення правопорушення, а також мотиви його скоєння.
Усі зібрані матеріали буде за підслідністю передано в Службу безпеки України для подальшого розслідування.
2.У Києві молодики увірвались в Укрінформ та зірвали пресконференцію
30.07.2019 У Києві молодики у футболках з написами громадської організації “Традиція і порядок” зірвали пресконференцію в Укрінформі, присвячену ймовірним фальсифікаціям на окрузі №50 у Покровську на Донеччині, та розгромили пресцентр, повідомляє Громадське.
Нападу зазнали три співробітники Укрінформу - двоє з технічного відділу та керівник пресцентру.
У пресконференції взяли участь самовисуванець на 50-му окрузі Андрій Аксьонов, який програв переможцю – представнику Опозиційного блоку Руслану Требушкіну – 206 голосів, а також Сергій Кошуков, кандидат від “Європейської солідарності”.
Вони розповіли про фальсифікації під час підрахунку голосів, а також про те, що дані протоколів у п’ятьох кандидатів не збігаються з даними протоколів Окружної виборчої комісії.
Аксьонов заявив, що їхня вимога – перерахувати голоси на чотирьох дільницях, проводити перевибори вони не вимагають.
Однак під час прес-конференцію увірвалися близько 10 молодиків з гаслом “Аксьонова сепаратиста за грати!”.
Вони закидали учасників прес-конференції яйцями та викрутили мікрофони, розбили скло у приміщенні.
Як зазначає Інтерфакс-Україна, через 20 хвилин прибули працівники поліції, але праворадикали не припинили кидати яйця. Коли один правоохоронець намагався скласти адмінпротокол, молодики почали ображати поліцію й пішли з будівлі, нікого не затримали.
Інформагентство “Укрінформ” закрило пресзалу після нападу та пошкодження обладнання молодиками, та встановлює збитки, повідомила заступниця гендиректора Укрінформу Марина Сингаївська.
За словами Сингаївської, під час нападу молодики вибили двері у приміщенні, зламали вартісну акустичну конференцсистему, вирвали 5 мікрофонів, обірвали жалюзі, забруднили стіни, стільці, центральний банер.
Пресзала не працюватиме до відновлення пошкодженого обладнання і проведення ремонту, уточнила вона.
Водночас Сингаївська зазначила, що найгірше в цьому нападі те, що постраждали троє співробітників Укрінформу, яких побили нападники. Їм викликали “швидку допомогу”, також буде проведено судово-медичну експертизу ушкоджень. При цьому один із постраждалих співробітників – учасник бойових дій на Донбасі, додала вона.
Лікарі діагностували одному зі співробітників Укрінформу, який постраждав внаслідок нападу на агентство, травму ока і численні забої тіла.
За словами потерпілого, він пройшов судово-медичну експертизу і лікарі встановили у нього контузію лівого ока І ступеня, травматичну ерозію рогівки і субкон’юнктивальний крововилив лівого ока, забій м’яких тканин шиї. Зафіксовано також численні забої на нозі, спині і передпліччі. Постраждалий є учасником Антитерористичної операції на Донбасі.
Двоє інших співробітників агентства, які також постраждали внаслідок нападу молодиків, не проходили судмедекспертизу.
Поліція міста Києва склала адміністративний протокол за дрібне хуліганство на осіб, які були затримані через напад на приміщення Укрінформу.
Слідчі поліції Києва Слідчі столичної поліції кваліфікували події у будівлі Укрінформу 30 липня як хуліганство. Також поліція Києва відкрила кримінальне провадження за фактом нанесення тілесних ушкоджень за статтею 125 ККУ.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 8
1.“Страна” повідомляє, що її журналіста під Newsone атакували активісти
08.07.2019 Інтернет-видання “Страна” повідомляє, що активісти під час акції під телеканалом Newsone 8 липня атакували її журналіста Кирила Малишева. Про це повідомляється на сайті видання.
За інформацією видання, Малишев перебував під телеканалом за редакційним завданням, а представники поліції попросили його залишити мітинг “щоб уникнути провокацій”.
“Через кілька хвилин після початку мітинг безпосередньо від входу в бізнес-центр, де розташований телеканал NewsOne, перемістився на перпендикулярну вулицю, куди нібито виходять вікна офісу телеканалу. Я рушив слідом. Біля нас Стерненко дописував на асфальті “н@ху& руських”. У цей момент я побачив у десяти метрах від себе лідера ультраправої організації “С14” Євгена Карася та фотографа одного з київських видань. Фотограф показував на мене рукою”, – розповів Кирило Малишев.
Далі, за його словами, Карась прокричав у натовпі: “Ось сепаратист. Журналіст “Страни”.
“Відразу після цього мене намагалися атакувати учасники акції. Але на мій захист стали інші активісти. Заступився і журналіст “Фокуса”. Це дозволило виграти час, і поліція діалогу, яка підійшла, вивела мене з натовпу”, – розповів Малишев.
Як уточнює видання, фізично Малишев не постраждав.
За інформацією Радіо Свобода, на мітингу ідентифікували фотографа видання “Страна UA”. Чоловіка оточили. Зі сцени лунали заклики його не чіпати. У супроводі поліції він залишив акцію.
Як повідомляв ІМІ, 8 липня в Києві під будівлею телеканалу NewsOne активісти провели акцію протесту, щоб висловити свою позицію щодо неприпустимості телемосту з російським телеканалом “Росія 24”.
2.У Херсоні мітингувальники влаштували сутичку з журналістами
11.07.2019 У Херсоні 11 липня біля будівлі обласної державної адміністрації під час мітингу на підтримку ймовірного нового голови ОДА сталася сутичка між агресивно налаштованими учасниками акції та представниками ЗМІ.
Про це повідомляє представник ІМІ в Херсонській області, який перебував на місці події.
За його словами, один з учасників мітингу штовхнув дівчину, яка знімала на телефон та ставила запитання учасникам мітингу. На її захист став журналіст інформаційної агенції ПІК Олександр Корняков, зробивши чоловіку зауваження.
У відповідь на це чоловік штовхнув журналіста і почав погрожувати Олександру та його колегам, які робили зауваження чоловіку. Проте чоловік своїх погроз не припинив.
Суперечку вдалося владнати, не викликаючи поліції.
Як повідомляє представник ІМІ, Олександр Корняков відмовився повідомляти про інцидент у поліцію.
3.У Полтаві журналістка звернулась у поліцію щодо перешкоджання та погроз
12.07.2019 Журналістка полтавського інтернет-видання “Останній бастіон” Альбіна Коломієць звернулася до поліції через погрози та перешкоджання відносно неї з боку голови Соціалістичної партії в Полтавській області Сергія Чередніченка.
Інцидент, що стався 12 липня, підтвердили представниці ІМІ в Полтавській області в Головному управлінні Нацполіції в Полтавській області.
Як повідомляє “Останній бастіон”, Чередніченко погрожував журналістці зґвалтуванням та пошкодив їй мікрофон.
Журналісти підійшли до політика, аби взяти в нього коментар стосовно його публічної діяльності, пише видання, а він “одразу ж почав поводитися агресивно, вживати лайку. Потім слова змінилися діями”.
“Чередніченко вихопив мікрофон і націлився у мене. Я була змушена відбігти на кілька метрів”, – розповіла журналістка Альбіна Коломієць
Як пише видання, після цього Чередніченко почав погрожувати оператору і жбурнув мікрофон, пошкодивши його, ображав журналістку.
“Альбіна Коломієць зізналася, що під час зйомок одного з сюжетів Чередніченко разом із однопартійцями погрожував їй зґвалтуванням”, – пише видання.
Як повідомив представниці ІМІ речник Головного управління Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв, за даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.
“Є зареєстрована у Полтавському міському відділі поліції заява від журналістки щодо цього факту, скарги на пошкодження мікрофону та погрози ґвалтуванням. Інцидент стався у суді, де розглядали судову справу щодо Сергія Чередніченка та Геннадія Сікалова (головного редактора “Останнього бастіону” – ред.). Поліцію викликав Сікалов”, – повідомив речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв.
Як повідомляв раніше ІМІ, 18 травня 2018 року у Полтаві в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроекту “ШоУНас” Ярослава Журавля. Голова обласного осередку СПУ Сергій Чередніченко заявив, що журналіст навмисне провокував його соратників.
13 серпня 2018 року прокуратура Полтавської області повідомила про оголошення підозри двом чоловікам, які побили та силою виштовхали журналіста “Трибуни” Ярослава Журавля з офісу Полтавського осередку партії СПУ.
13 вересня 2018 року у Київському районному суді Полтави відбулося перше судове засідання у справі побиття журналіста Ярослава Журавля. Судові засідання тривають досі.
4.Видавець газети з карикатурою про Зеленського звернувся у поліцію щодо перешкоджання
19.07.2019 Власник і очільник медіахолдингу “Великий Київ” Віталій Усенко написав заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності через складання адміністративних протоколів на розповсюджувачів газети, яка опублікувала карикатуру на Президента України Володимира Зеленського, повідомляє “Детектор медіа”.
Зокрема, Віталій Усенко розповів, що 19 липня лінійна поліція метрополітену склала адміністративний протокол на ще одну розповсюджувачку газети, натомість до редакції видання ніхто не звертався.
“До редакції не було жодних звернень. Це все робиться з однією метою, аби зірвати розповсюдження. І в цій частині – це і є перешкоджання журналістській діяльності. Вони нам блокують просто розповсюдження”, – переконаний він.
Також Усенко заявив, що працівники поліції нібито мають вказівку затримувати причетних до газети “Великий Київ”.
“За її (розповсюджувачки – ред.) словами, правоохоронці спочатку сказали, що вже три дні є вказівка затримувати всіх, хто має стосунок до газети “Великий Київ”. Це підтвердив словами один з тих, хто затримував. Коли я приїхав, він (старший сержант, працівник лінійної поліції – ред.) уже мені це підтвердив. Але офіційно вони казали, що це передвиборча агітація, неправдиві дані – як це може патрульний поліцейський встановити для мене загадка”, – зазначив власник газети “Великий Київ”.
Речниця Головного управління Національної поліції (ГУ НП) в Києві Оксана Блищик у спростувала виданню інформацію про існування відповідних розпоряджень.
“Ніяких розпоряджень немає, є вимоги чинного законодавства, дотримуватися якого повинні й ті люди, які розповсюджують будь-які матеріали, які мають агітаційний зміст”, – наголосила вона.
Також Блищик пояснила, що поліцейські на місці перевіряють наявність агітаційних матеріалів у виданнях: “Якщо правоохоронці подивилися газету і там є матеріали агітаційного характеру про одну чи кількох осіб, якась політична реклама там вказана тощо, відповідно вони складають адміністративні матеріали. Ці перевіряється на місці, можуть запросити в кімнату поліції (якщо йдеться про метрополітен)”.
Загалом, за даними очільника медіахолдингу “Великий Київ”, правоохоронці склали адміністративні протоколи на двох розповсюджувачів газети, ще двоє зіткнулися із погрозами, а саме: одна від працівників поліції, інший – від невідомого. У зв’язку з цим, за його словами, люди відмовляються працювати. Зокрема, чоловік, якого затримали 17 липня, відмовився працювати, хоча співпраця з ним тривала сім років.
Оксана Блищик, своєю чергою, зазначила, що адмінпротоколи були складені за ст. 212 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами, або розміщення їх у заборонених місцях). Вона уточнила, що ці адміністративні матеріали будуть направлені в суд.
Як нагадує видання, 17 липня поліція Києва повідомила про викриття пенсіонера в розповсюдженні газет із політичною антирекламою. Друковані матеріали було вилучено, а на правопорушника складено адміністративні матеріали. Чоловіку загрожує штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
5.У Полтаві фотографу забороняли вести зйомку на дільниці
21.07.2019 У Полтаві 21 липня члени виборчої комісії забороняли фотографу видання “Зміст” Богдану Проскурову фотографувати на дільниці, навіть після того, як той показав посвідчення. Про це повідомляється на сайті видання.
Інцидент стався на дільниці №531188 у ТВО №144 (школа №20).
Після того, як журналіст повідомив редакцію про заборону, голова ДВК дозволив здійснити фотозйомку.
Як повідомив представниці ІМІ в Полтавській області фотокореспондент Богдан Проскуров, поліцію він не викликав, заяву про перешкоджання професійній діяльності не подавав, оскільки інцидент вичерпався і йому дозволили фотографувати.
“Це сталося вранці, близько 9.00 Я прийшов на виборчу дільницю. Не сказав би, що це грубе порушення, швидше це незнання голови комісії . Коли я прийшов на виборчу дільницю, підійшов до голови, запитав чи можна робити фотофіксацію та чи треба пройти реєстрацію. Голова комісії сказав мені, якщо я реєструвався як журналіст через ЦВК, то можу робити фотофіксацію, в інакше – ні”, – прокоментував Богдан Проскуров.
Фотокореспондент уточнив, що пояснив голові комісії про порушення з його боку: “Я повідомив телефоном про ситуацію свого головного редактора, паралельно голова комісії говорив із кимось по телефону. Після цієї розмови він вибачився та не забороняв робити фото. На цього інцидент вичерпався”.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що заборона журналісту знімати в приміщенні виборчої дільниці є порушенням прав журналіста і може тягнути за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України.
“Відповідно до частини четвертої статті 13, частини третьої статті 34 Закону України “Про вибори народних депутатів України” виборчий процес є відкритим і гласним, журналісти мають право збирати інформацію у тому числі в день голосування на виборчій дільниці, без спеціальних дозволів, запрошень тощо. При цьому відповідно до частини першої статті 25 Закону України “Про інформацію” журналісти під час здійснення своїх професійних обов’язків має право робити записи, використовувати аудіо- та відеозаписуючі пристрої.
Таким чином заборона журналісту знімати в приміщенні виборчої дільниці є порушенням прав журналіста, передбаченого чинним законодавством України, і може тягнути за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зазначив юрист.
6.У Бахмуті виборча комісія перешкоджала журналістці, що зафіксувала порушення
21.07.2019 У Бахмуті Донецької області члени виборчої комісії перешкоджали діяльності журналістки “Вільного радіо” Діани Шароді, яка зафіксувала факт порушення комісією порушення процедури підрахунку голосів. Про це повідомляється на сайті “Вільного радіо”.
Інцидент стався 21 липня на дільниці №140609, яка знаходиться на площі Свободи в центрі міста.
Журналістка зафіксувала, що голова ДВК Ірина Яблокова підписала порожній пакувальний талон для підрахованих бюлетенів за партію “Опозиційний блок”. Підписи там поставили майже всі члени комісії. Голова аргументувала це тим, щоб комісія потім не витрачала час.
Діана Шароді звернула увагу голови комісії на порушення та попросила дати сфотографувати. На що Ірина Яблокова відповіла їй не лізти в документи та не заважати процесу підрахунку.
Потім голова комісії поставила на голосування питання про те, щоб вивести журналістку з дільниці. Аргументувала це тим, що кореспондентка нібито заважає. Комісія проголосувала “за”, але журналістка залишилась на дільниці.
Згодом журналістка зафіксувала ще одне порушення та зробила фото бюлетеня, в якому були закреслені імена п’яти кандидатів, а навпроти одного стояла відповідна позначка про вибір.
Тож коли журналістка зробила фото цього бюлетеня, комісія вдруге проголосувала за те, що вона заважає роботі членів ДВК. Без відповідних протоколів і попереджень її вивели за межі дільниці.
Журналістка звернулася до поліції з заявами про перешкоджання професійній діяльності журналіста та порушення виборчого процесу.
Як повідомила ІМІ Діана Шароді, поліція відмовляється починати кримінальне провадження за перешкоджання журналістській діяльності.
7.В Одесі журналістів Громадського не пускають на виборчу дільницю
22.07.2019 Журналістів Громадського не пускають на виборчу дільницю №511442 в Одесі, повідомляє Громадське.
Члени комісії кажуть, що не можуть пускати нікого на дільницю, коли йде підрахунок голосів. Журналісти викликали на місце поліцію.
Як пише видання, сама дільниця знаходиться в одному з навчальних корпусів Юридичної академії, президентом якої є один з авторів скандального мовного закону Ківалова-Колесніченка, екс-регіонал, член Опозиційного блоку Сергій Ківалов. З журналістами члени комісії спілкувалися лише через зачинені двері.
“У нас іде підрахунок голосів, ми не можемо нікого пускати. Читайте закон”, – відповіли журналістам Громадського.
Водночас, на дільниці є представник поліції. Але він сказав, що не може ніяк допомогти, бо журналістам ніхто не перешкоджає.
Як пише видання, поліцію журналісти викликали чотири рази, їхні звернення реєстрували щоразу заново. Врешті поліція приїхала близько 13:30.
Коли приїхали правоохоронці, до журналістів вийшов голова комісії та виніс постанову про недопуск журналістів на дільницю. При цьому, зауважує видання, документ ухвалили за відсутності журналістів на дільниці. У постанові не зазначалося прізвища та номера посвідчень працівників ЗМІ.
Разом із головою комісії вийшов чоловік, який представився журналістом, але видання не хотів називати. Пізніше з’ясувалося, що це Роман Бочкарьов з видання “Жизнь.Инфо”.
“Ви робите проплачену провокацію проти президентської партії”, – заявив він журналістам Громадського та поліцейським.
Врешті голова комісії після сперечань дозволив журналістам зайти знімати на дільниці.
Після цього Бочкарьов почав звинувачувати кореспондентів Громадського у тому, що вони знущаються з членів комісії. Він запропонував журналістам самостійно про це запитати членів комісії. Коли кореспонденти почали спілкуватися із членами комісії, Бочкарьов заявив, що їх навмисне відволікають і затягують підрахунок голосів. Через це голова комісії намагався знову винести постанову про недопуск журналістів на дільницю, але остаточно рішення не ухвалили.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 закону “Про вибори народних депутатів України” представники ЗМІ мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення виборчої комісії на виборчій дільниці в день голосування, у приміщенні, де проводиться голосування, на засіданнях окружної чи дільничної виборчої комісії, у тому числі при підрахунку голосів та встановленні підсумків голосування.
8.У Покровську виборча комісія заборонила бути на засіданні кандидатам, спостерігачам та журналістам
23.07.2019 У Покровську (Донецька область) окружна виборча комісія №50 позбавила права присутності на засіданні низку суб’єктів виборчого процесу, а також представників засобів масової інформації. Відповідну постанову ОВК прийняла 23 липня, повідомляється на сайті ОПОРИ.
Наразі з приміщення, де відбувається прийом виборчої документації, нікого не вилучили, бо чекають консультацій від Центральної виборчої комісії.
Окружна виборча комісія, як зазначено у постанові, позбавила присутності на засіданні кандидатів у депутати, довірених осіб, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів від політичних партій, кандидатів та громадських організацій, а також представників ЗМІ, не акредитованих в ЦВК.
Обґрунтувала ОВК це тиском на комісію під час безперервного засідання, можливою загрозою життю та здоров’ю членів ОВК, а також з метою недопущення зриву виборчого процесу.
Відповідно до частини 3 статті 34 Закону “Про вибори народних депутатів України” на засіданні окружної виборчої комісії мають право перебувати без дозволу чи запрошення мають право бути присутніми кандидати у депутати, їх довірені особи, уповноважені особи партій, офіційні спостерігачі від партій, кандидатів у депутати, громадських організацій (не більше однієї особи від одного суб’єкта) та представники ЗМІ (не більше двох від одного ЗМІ).
“Позбавити вищезгаданих осіб права присутності можна лише у випадку, коли вони протиправно перешкоджають проведенню засідання виборчої комісії. … таке рішення може бути прийняте лише щодо конкретних осіб, які перешкоджали роботі комісії, а не загалом обмежувати право присутності на засіданні всіх суб’єктів, які наділені цим правом. Зважаючи на те, що у мотивувальній частині постанови відсутня інформація яким чином відбувалося перешкоджання і хто його здійснював, а також те, що санкція передбачена в рішенні виборчої комісії не є індивідуально спрямованою – є обґрунтовані сумніви щодо правомірності зазначеної постанови”, – зауважила координаторка спостереження ОПОРИ за виборами у Донецькій області Анастасія Прокопенко.
Цензура, доступ до інформації
Цензура - 2
1.На ZIK заборонили висвітлювати мітинг у Києві. Проте редактор показав стрім
03.07.2019 Працівникам телеканалу ZIK, який купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, заборонили висвітлювати акцію протесту 2 липня на майдані Незалежності. Втім, попри заборону, випусковий редактор Ігор Кримов показав мітинг, який транслювало Громадське. Про це він повідомив Громадському.
У центрі Києва протестували проти реєстрації кандидатами в депутати голови Адміністрації Президента часів Януковича Андрія Клюєва та відеоблогера Анатолія Шарія.
За словами Кримова, показувати акцію в прямому ефірі заборонила шеф-редакторка телеканалу Дар’я Гордійко, аргументуючи тим, що ця подія нібито “не цікава”.
“Наслідки дізнаюсь після ефіру, певно. Втім, уже в АСБ (апаратно-студійному блоці. – Ред.) Дарина прибігала й заборонила показувати. Кілька хвилин свободи було”, – розповів Кримов.
Утім, попри заборону, він як випусковий редактор все ж показав цю акцію, яку тоді транслювало Громадське.
Пізніше Кримов розповів, що за рішенням шеф-редакторки його відсторонили від ефіру, а вже з 3 липня замість нього буде новий випусковий редактор.
Видання звернулося за коментарем до Дар’ї Гордійко, проте вона попросила зателефонувати 3 липня.
Як повідомляв ІМІ, 14 червня стало відомо, що телеканал ZIK купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, який також є власником телеканалів NewsOne і “112 Україна”. На базі своїх медіаактивів він збирається створити новий медіахолдинг “Новини”.
Відразу після звістки про продаж ZIK із каналу звільнилася низка топменеджерів і журналістів.
2.Журналіста ZIK достроково відсторонили після трансляції мітингу
03.07.2019 Випускового редактора телеканалу ZIK Ігоря Кримова, який 2 липня показав в ефірі мітинг на майдані Незалежності в Києві проти реєстрації певних кандидатів у депутати, достроково відсторонили від посадових обов’язків.
Про це він повідомив 3 липня ІМІ.
За його словами, після вчорашнього ефіру пізно ввечері йому в приватні повідомлення написала шеф-редакторка телеканалу Дар’я Гордійко, повідомивши, що замість нього 3 липня ефір випускатиме інша людина.
“О 22.11 на фейсбуці вона мені написала, що, “Ігоре, завтра замість тебе ефір випускатиме інша людина”. На моє уточнення, що я працюю до 5 липня, вона відповіла: “Добре, приходить завтра передавати справи”. Я піду сьогодні, бо до 5 липня маю працювати. Проте я не знаю, який тепер функціонал у мене буде і не знаю людину, якій маю передати справу. Але сподіваюсь, що дізнаюсь це пізніше на телеканалі”, – сказав Кримов.
Він пояснив, що написав минулого тижня заяву про звільнення за власним бажанням через “запровадження вказівок, що треба давати, як треба саме висвітлювати ту чи іншу подію”. І мав працювати на каналі до 5 липня. Проте після вчорашньої трансляції стріму Громадського його достроково відсторонили.
Як повідомляв ІМІ, працівникам телеканалу ZIK, який купив соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, заборонили висвітлювати акцію протесту 2 липня на майдані Незалежності. Втім, попри заборону, випусковий редактор Ігор Кримов показав мітинг, який транслювало Громадське.
Доступ до інформації - 1
23.07.2019 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради відмовив “Запорізькому центру розслідувань” у наданні відповіді на інформаційний запит через “відсутність технічної можливості”.
Про це повідомила журналістка проекту “Запорізький центр розслідувань” Лілія Статівко на своїй сторінці у фейсбук.
Запит на інформацію журналісти надіслали до департаменту ще 5 липня 2019 року, однак звідти повідомили, що зможуть надати відповідь тільки 30 липня. При цьому чиновники запропонували журналістам самим отримати інформацію за вказаною адресою “у зв’язку з відсутністю на даний момент технічної можливості надання фотокопій запитуваних документів”.
Як пише журналістка, вони перетелефонували у департамент і запитали, чому лише можуть отримати відповідь майже через місяця. на що їм відповіли, що у них люди у відпустках.
Як розповіла представниці ІМІ у Запорізькій області Лілія Статівко, такі відповіді стосовно двох об’єктів за підписом заступника директора департаменту з правових питань департаменту комунальної власності та приватизації Н.О Єфімової, “Запорізькому центру розслідувань” надали одразу з приводу двох запитів.
За словами медіаюриста ІМІ Алі Сафарова, такі дії чиновників є прямим порушенням норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”.
“Строки розгляду запиту визначено у статті 20 цього Закону, і там визначені виключні підстави продовжити строк не більше ніж на 20 днів. Виключні підстави відмови в задоволенні запиту наведені у статті 22 цього Закону. Відпускний графік чи інші подібні обставини не включаються до причин, з яких запит може бути не задоволено в передбачений строк. Окрім того пропозиція ознайомитись з документами безпосередньо в приміщенні розпорядника також не є задоволенням запиту на доступ до публічної інформації, і, відповідно до частини другої статті 22, може розцінюватись як неправомірна відмова у задоволенні інформації. Відповідно до частини першої статті 23 цього Закону, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Окрім того посадові особи, винні у ненаданні інформації, можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушенн”, – резюмував медіаюрист.
Інтернет-тиск
Кібер-атаки - 1
1.Сайт Delo.ua зазнав DDoS-атаки
29.07.2019 Портал Delo.ua протягом кількох днів зазнавав DDoS-атаки. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на пресслужбу бізнес/медіа бюро “ekonomika+”.
“Непропорційно зросло навантаження на сервери при піковій відвідуваності, які до того ж піддавалися кілька днів DDoS-атаці. Для забезпечення стабільного доступу до веб-ресурсів команда “ekonomika+” прийняла рішення скоротити шанси технічних форс-мажорів у майбутньому і реалізувати переїзд ресурсів на нові сервери на сучасній платформі”, – йдеться в повідомленні.
У пресслужбі зауважили, що в зв’язку з цими подіями сайти Delo.ua і Womo.ua могли бути недоступні для відвідування, однак, згідно з повідомленням, зараз вони працюють у штатному режимі на нових серверах.
Нагадаємо, у червні 2019 року портал Delo.ua оновив дизайн сайту. На сайті з’явилися нові блоки, формати відображення тематичних матеріалів, інформаційні акценти.
Юридичний тиск
Інші види юридичного тиску - 2
1.У Коростені викликали на допит всю редакцію газети після заяви нардепа
12.07.2019 Поліція викликала 12 липня на допит усю редакцію житомирської газети “Патріот” за поданою заявою народного депутата Сергія Пашинського, який звинуватив видання в поширенні про нього недостовірної інформації.
Про це повідомляє представник ІМІ в Житомирській області.
Газета “Патріот” 5 липня опублікувала матеріал “Пашинский должен сидеть, но не в кресле депутата!”. Нардеп звернувся 7 липня із заявою до місцевого відділку поліції. Цього самого дня Коростенський відділ ГУНП в Житомирській області відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст.157 ККУ України “Перешкоджання здійсненню виборчого права”.
Провадження відкрили за фактом появи публікації в газеті “Патріот”. У заяві Пашинський стверджує, що розміщена стаття є обманом, чим перешкоджає йому бути обраним народним депутатом України.
Сьогодні на допит до Коростеня викликали в повному складі всю редакцію.
“Ми не розуміємо, що відбувається. Наразі даємо свідчення у відділку поліції. Вважаємо це фактом грубого втручання та тиску на свободу слова з боку народного депутата”, – прокоментував адвокат та працівник редакції Андрій Гожий.
У коментарі представнику ІМІ речниця ГУНП в Житомирській області підтвердила факт порушення провадження.
“До поліції надійшла заява одного з кандидатів про поширення недостовірної інформації про нього. Наразі внесено відомості до Єдиного реєстру за ст. 157. Сьогодні слідчий допитав журналістів видання для встановлення обставин подій. Наразі обвинувачення нікому не висунуто”, – зазначила речниця.
Санкції статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі від двох до чотирьох років.
2.Суд заблоковав доступ до платформи для блогерів Еnigma.ua та ще десятків сайтів
23.07.2019 Печерський районний суд Києва 23 липня ухвалив рішення про обмеження доступу до платформи для блогерів Еnigma.ua та до майже 20 сайтів. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на сайт ресурсу.
У повідомленні від провайдера “Фрінет” про блокування спершу вказувалося, що платформа заблокована “на підставі указу Президента України від 15 травня 2017 року” (цим указом також блокується доступ до російський ресурсів – VK, Yandex. Mail.ru тощо).
Зараз текст повідомлення змінений: “Доступ до цього ресурсу обмежено відповідно до вимог чинного законодавства та/або рішення суду”.
Згідно з повідомленням, до блокування сайту також приєдналися провайдер “Тріолан” та низка мобільних операторів. Натомість компанія “Київстар” уже оскаржила цю ухвалу.
“Ухвала вимагає блокувати нас майже на всіх великих провайдерах, у тому числі мобільних, через що в більшості наших користувачів вже почалися проблеми з доступністю сайту”, – йдеться в повідомленні Еnigma.ua.
У Еnigma.ua стверджують, що причиною блокування стало розміщення матеріалу з назвою “В Україні багато правоохоронців об’єднуються в ОПГ для боротьби з правозахисниками”.
“Ми вже звернулися до адвокатів і через суд будемо відміняти цю ухвалу та вимагати покарання для тих, хто вирішив заблокувати сайти через кримінальну справу, яка не має жодного відношення до ресурсів та їх власників. На час, поки ця ухвала діє, ми будемо змушені використовувати резервний домен https://enigma.club для того, щоб не зникнути повністю з інформаційного простору та не втратити нашу аудиторію”, – наголошується в повідомленні.
Крім того, зазначає Еnigma.ua, рішенням судді Печерського райсуду Сергія Вовка було обмежено доступ до близько 20 сайтів, при цьому їх власники не було про це попереджені.
Як повідомляв ІМІ, 15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, які передбачають блокування доступу до російських соцмереж “ВКонтакте” і “Однокласники”, а також до сервісів “Яндекса” і Mail.ru.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 1
1.Поліція відкрила справу за фактом погроз головреду “Вежі”
12.07.2019 12 липня слідство Вінницького відділу поліції розпочало кримінальне провадження за фактом погроз на адресу головного редактору вінницького інтернет-видання “Вежа”. Про це повідомляється на сайті ГУ Національної поліції у Вінницькій області.
“Журналіст звернувся з заявою до відділу з поліції про погрози від певних осіб на свою адресу, які він пов’язує з професійною діяльністю. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ст. 345 (1) КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”)”, – повідомляє поліція.
Перебіг розслідування, йдеться у повідомленні, перебуває на контролі керівництва слідчого управління обласного главку поліції.
Як повідомляв ІМІ, 11 липня головний редактор вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрій Качор заявив, що йому та його родині, а також журналістам видання погрожують шанувальники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія.
Погрози почались після публікації 8 липня на сайті видання новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія.
Реакція журналістської спільноти - 2
01.07.2019 Колишні співробітники каналу ZIK, українські громадські організації, медіаексперти та журналісти закликали керівництво держави та правоохоронні органи запобігти використанню українських телеканалів для просування прокремлівської пропаганди та повзучій окупації медіапростору Росією. “Детектор медіа” публікує повний текст їхньої заяви.
Телеканал, інформаційне агентство та сайт ZIK офіційно перейшли у власність Тараса Козака — близького соратника й бізнес-партнера одного з лідерів “Опозиційної платформи — За життя” (ОПЗЖ) Віктора Медведчука. Це вже третій телеканал, придбаний Тарасом Козаком протягом року: раніше він став офіційним власником “112 Україна” та NewsOne. Разом із телеканалом “Інтер”, який контролюють інші засновники проросійської ОПЗЖ, ці мовники становлять потужний медіаресурс, а його власники вже кажуть про можливість придбання й інших активів.
Віктор Медведчук, як відомо, послідовно просуває в Україні інтереси країни-агресора, зокрема через маніпуляції та цензуру, до якої вдаються ЗМІ, які переходять під його фактичний контроль, про що свідчать численні моніторинги медійних громадських організацій.
Віктор Медведчук та його політична сила не приховують наміру повернути Україну в зону політичного та економічного впливу Росії. Медіаресурс при цьому використовується як знаряддя тиску на владу та формування громадської думки. Образ Медведчука “миротворця” та незамінного посередника між Україною та Росією значною мірою створений засобами масової інформації, лояльними до “Опозиційної платформи – За життя” чи контрольованими її засновниками. Моніторинг громадської організації “Детектор медіа” регулярно засвідчує, що програми “112 Україна” та NewsOne дослівно відтворюють пропагандистські меседжі, що лунають в ефірі російських федеральних ЗМІ.
Уже в перші дні після зміни власника його вплив на ZIK став очевидним. З ефіру каналу зник повтор авторської програми Тетяни Даниленко з критикою на адресу Віктора Медведчука, а її запис був видалений з офіційного YouTube телеканалу. Журналісти заявили про появу на каналі так званих “стоп-листів” – списку заборонених до запрошення в ефір публічних осіб. Ключовими коментаторами всіх подій стали представники партії ОПЗЖ. Транслюються фальшиві соціологічні опитування неіснуючих дослідницьких центрів. У сітці мовлення з’явилися програми, ведучими і водночас головними героями яких є кандидати від ОПЗЖ Нестор Шуфрич та Ілля Кива, політтехнолог Василь Апасов, технічний кандидат на останніх президентських виборах Юлія Литвиненко тощо, що є порушенням обов’язку телеканалів подавати об’єктивну інформацію (ст. 59, п. “в” ЗУ “Про телебачення і радіомовлення”). Новий менеджмент тисне на журналістів, вимагаючи заміни формулювань на такі, що співзвучні з російською пропагандою.
Вважаємо це прикладами початку цензури на телеканалі (“перешкоджання в будь-якій іншій формі… поширенню інформації”, ст. 24, ч. 1 ЗУ “Про інформацію”).
Журналісти ZIK знають історію Віктора Медведчука, відповідального за запровадження тотальної цензури в українських медіа в першій половині 2000-х. Вони разом з експертами та колегами спостерігали за програмною політикою телеканалів “112 Україна” та NewsOne, яка під час президентських перегонів – 2019 була спрямована на просування інтересів однієї політичної сили – ОПЗЖ.
Саме тому ведучі та журналісти телеканалу ZIK після оголошення про зміну власника почали масово звільнятися за власним бажанням. Це найбільш масове добровільне звільнення з медіа в історії України.
Ми, журналісти, які добровільно пішли з медіагрупи Медведчука, а також учасники Медіаруху, громадські організації, які долучаються до цієї заяви, висловлюємо протест проти повзучої російської окупації українського медіапростору.
Закликаємо Президента України Володимира Зеленського визначитись із позицією щодо інформаційної інтервенції Росії в український медіапростір та запровадження цензури на телеканалах, контрольованих проросійськими політиками. Ми закликаємо Президента та його команду, зокрема й майбутніх народних депутатів нового скликання, докласти всіх зусиль для запровадження дієвих механізмів, які б дозволили демонополізувати телебачення, гарантували редакційну незалежність, захист від диктату власників, прозорість джерел фінансування медіа, а також підтримати розвиток незалежного Суспільного мовлення.
Закликаємо Національну раду з питань телебачення і радіомовлення ретельно контролювати відповідність ефірного наповнення телеканалів NewsOne, “112 Україна” та ZIK українському законодавству та умовам їхніх ліцензій.
Вимагаємо від Служби безпеки України дати відповідь, чи використовувались кошти країни-агресора для скуповування українських медіаактивів, що веде до підриву суверенітету й територіальної цілісності України. Якщо це підтвердиться, вимагаємо вжити всіх законних дій для припинення цього процесу.
Закликаємо публічних людей — політиків, громадських діячів, експертів, діячів культури, мистецтва тощо, — уникати участі в ефірах телеканалів, контрольованих Віктором Медведчуком.
Закликаємо українських журналістів об’єднуватися проти перетворення українських медіа на інформаційно-пропагандистські представництва Кремля.
Віримо, що українські журналісти, незалежно від їхніх переконань та поглядів, не будуть знаряддям у руках політиків, мета яких — фактичне припинення незалежності України.
2.Радіо Свобода закликає бойовиків звільнити Асєєва
18.07.2019 Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) закликає підтримуваних Росією бойовиків звільнити полоненого журналіста, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва. Про це повідомляється на сайті видання.
“Станіслава утримують практично без зв’язку із зовнішнім світом впродовж двох років через його безстрашні репортажі з його рідного Донецька. Я знаю, що я говорю від імені дедалі більшої кількості правозахисників, урядовців, законодавців та журналістів, засуджуючи його затримання та вимагаючи його звільнення”, – заявила виконувачка обов’язків президента РВЄ/РС Дейзі Сінделар.
Як повідомляв ІМІ, на початку липня міжнародна коаліція One Free Press включила справу журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва до переліку 10 “найбільш термінових”.
Зв’язок із донецьким блогером і автором проекту Радіо Свобода “Радіо Донбас.Реалії” Станіславом Асєєвим, відомим за псевдонімом Станіслав Васін, зник 2 червня 2017 року. Представники угруповання “ДНР” підтвердили утримання в заручниках Асєєва, звинувативши у шпигунстві на користь України.
17 серпня 2018 року телеканал “Россия 24” показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку.
17 серпня 2018 року Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа заявило, що вважає дуже сумнівним “зізнання” у шпигунстві Станіслава Асєєва, які показав в ефірі “Россия 24”.
20 серпня 2018 року журналісти, українські медійні та правозахисні організації висловили глибоке обурення появою матеріалу зі Стасом Асєєвим і вважають, що задля випуску “зізнання” до нього було застосовано заходи фізичного або психологічного впливу.
Засудили російський канал за “інтерв’ю” зі Станіславом Асєєвим “Репортери без кордонів” та Комітет захисту журналістів.
Станіслав Асєєв працював журналістом в окупованому Донецьку і писав репортажі про життя на непідконтрольній території.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
